Обра­дор і Трамп: єд­ність і бо­роть­ба двох про­те­кціо­ні­стів

Чи з’яви­ться сті­на в аме­ри­кан­сько-ме­кси­кан­ських від­но­си­нах?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

Ми­ну­лої не­ді­лі в Ме­кси­ці оби­ра­ли пре­зи­ден­та. Пі­дра­хун­ку го­ло­сів ще не за­вер­ше­но, але ре­зуль­тат ви­бо­рів уже ні в ко­го не ви­кли­кає сум­ні­вів.

Як і про­гно­зу­ва­ло­ся, упев­не­ну пе­ре­мо­гу здо­був пред­став­ник лі­во­цен­трист­ської пар­тії «Рух на­ціо­наль­но­го від­ро­дже­н­ня» (МОРЕНА), ко­ли­шній мер Ме­хі­ко Ан­дрес Ма­ну­ель Ло­пес Обра­дор. За ре­зуль­та­та­ми опра­цю­ва­н­ня 80% го­ло­сів, за ньо­го про­го­ло­су­ва­ли 53% уча­сни­ків ви­бо­рів. На дру­го­му мі­сці пред­став­ник пра­вих сил Рі­кар­до Анайя (22,5%), на тре­тьо­му — Хо­се Ан­то­ніо Мід, яко­го під­три­ма­ла Ін­сти­ту­ціо­наль­но­ре­во­лю­цій­на пар­тія, що бу­ла при вла­ді (16,4%), на че­твер­то­му — гу­бер­на­тор шта­ту Ну­е­во-ле­он Хай­ме Ро­дрі­гес Каль­де­рон, який ба­ло­ту­вав­ся як не­за­ле­жний кан­ди­дат (5,1%).

Ло­пе­са Обра­до­ра як но­во­го пре­зи­ден­та Ме­кси­ки вже при­ві­та­ло чи­ма­ло очіль­ни­ків дер­жав. Зокре­ма пре­зи­ден­ти США і Ве­не­су­е­ли До­нальд Трамп і Ні­ко­лас Ма­ду­ро.

Ло­пес Обра­дор став пре­зи­ден­том з тре­тьої спро­би. На ви­бо­рах 2006 ро­ку він по­сту­пив­ся Фе­лі­пе Каль­де­ро­ну менш ніж 1%. То­ді Обра­дор за­явив, що не ви­знає ре­зуль­та­тів ви­бо­рів і вва­жає їх сфаль­си­фі­ко­ва­ни­ми, а йо­го при­хиль­ни­ки роз­по­ча­ли кам­па­нію гро­ма­дян­ської не­по­ко­ри, яка за кіль­ка мі­ся­ців зга­сла.

Ло­пес Обра­дор по­зи­ці­ює се­бе як лі­во­го на­ціо­на­лі­ста, при­хиль­ни­ка тра­ди­цій Ме­кси­кан­ської ре­во­лю­ції 1910—1917 рр. і пре­зи­ден­та Ла­са­ро Кар­де­на­са, ко­трий на­ціо­на­лі­зу­вав у 1930-ті ме­кси­кан­ську на­фту. 2016 ро­ку пі­сля пе­ре­мо­ги До­наль­да Трам­па, який за­ймав під час ви­бор­чої кам­па­нії жорс­тку по­зи­цію що­до ме­кси­кан­ських мі­гран­тів і при­пу­скав­ся на їхню адре­су не­ди­пло­ма­ти­чних ви­слов­лю­вань, Обра­дор за­явив: «Ме­кси­ка — віль­на, не­за­ле­жна й су­ве­рен­на кра­ї­на, це не ко­ло­нія і не про­те­кто­рат, во­на не за­ле­жить від жо­дно­го іно­зем­но­го уря­ду».

Втім, ра­ди­ка­лізм Обра­до­ра, не слід пе­ре­біль­шу­ва­ти. Біль­шість ана­лі­ти­ків вва­жає, що він збе­ре­же ті­сні від­но­си­ни зі США, ви­тор­го­ву­ю­чи при цьо­му пре­фе­рен­ції для Ме­кси­ки. То­чно так са­мо, як це ро­бив Лу­ла де Сіл­ва, ко­ли був пре­зи­ден­том Бра­зи­лії.

Че­рез схиль­ність Обра­до­ра до сло­ве­сно­го епа­та­жу й не­пе­ре­дба­чу­ва­них дій ба­га­то хто по­рів­нює йо­го з Трам­пом. Однак Обра­дор, як по­ка­за­ли йо­го дії 2006 ро­ку, на від­мі­ну від Трам­па, вміє від­сту­па­ти. «Най­кри­ва­ві­ші ви­бо­ри в істо­рії Ме­кси­ки» 1 ли­пня в Ме­кси­ці бу­ли ви­бо­ри не тіль­ки пре­зи­ден­та, а й де­пу­та­тів Кон­гре­су, Се­на­ту й рі­зних му­ні­ци­паль­них ор­га­нів вла­ди. Бо­роть­ба то­чи­ла­ся за 18 ти­сяч по­сад.

Ме­кси­ка ві­до­ма як кра­ї­на, де по­ряд з офі­цій­ною існує па­ра­лель­на, зна­чно силь­ні­ша, дер­жа­ва — нар­ко­ма­фія. Спрут за­пу­стив щу­паль­ці в усі сфе­ри кра­ї­ни — по­лі­ти­чну, еко­но­мі­чну, фі­нан­со­ву, вій­сько­ву. З нар­ко­ма­фі­єю зму­ше­ні ра­ху­ва­ти­ся і так чи іна­кше вза­є­мо­ді­я­ти всі ме­кси­кан­ські по­лі­ти­ки.

Ма­фі­о­зні кла­ни не мо­гли за­ли­ши­ти­ся осто­ронь цих ви­бо­рів. Із ве­ре­сня 2017 ро­ку в кра­ї­ні бу­ло вби­то 130 по­лі­ти­ків, се­ред них — 48 кан­ди­да­тів на рі­зні по­са­ди. У черв­ні про­тя­гом одні­єї до­би вби­ли трьох кан­ди­да­ток-жі­нок.

Про­бле­ма нар­ко­ма­фії і фа­кти­чної гро­ма­дян­ської вій­ни, в якій рі­зні ма­фі­о­зні кла­ни во­ю­ють як із дер­жа­вою, так і один з одним, а за­го­ни гро­ма­дян­ської са­мо­обо­ро­ни, що по­де­ку­ди ви­ни­кли, на­ма­га­ю­ться во­ю­ва­ти з ма­фі­о­зни­ми кла­на­ми, — най­го­стрі­ша про­бле­ма Ме­кси­ки. 2017 ро­ку під час не­ого­ло­ше­ної вій­ни бу­ло вби­то по­над 25 ти­сяч лю­дей. Ло­пес Обра­дор у пе­ре­бі­гу пе­ред­ви­бор­ної кам­па­нії за­про­по­ну­вав ого­ло­си­ти ма­со­ву ам­ні­стію і роз­по­ча­ти пе­ре­го­во­ри з нар­ко­ма­фі­єю, узяв­ши за по­се­ре­дни­ка… Па­пу Рим­сько­го. Стом­ле­не від вій­ни су­спіль­ство йо­го під­три­ма­ло.

Із про­бле­мою ма­фії пов’яза­на про­бле­ма ко­ру­пції. За ха­бар­ни­цтво і про­да­жність від­да­но під суд 14 ко­ли­шніх або чин­них гу­бер­на­то­рів. Ту­ри­сти, які при­їжджа­ють у Ме­кси­ку, мо­жуть здій­сни­ти «Ко­ру­пцій­ний тур». Їх про­ве­зуть мі­сця­ми, пов’яза­ни­ми з осо­бли­во ви­да­тни­ми ви­пад­ка­ми ша­храй­ства на дер­жав­них по­са­дах, а гід сма­чно роз­по­вість усі по­дро­би­ці. По­над 80% ме­кси­кан­ців вва­жа­ють, що ко­рум­по­ва­не чи­нов­ни­цтво є го­лов­ною про­бле­мою кра­ї­ни.

Ло­пес Обра­дор, як, утім, і всі кан­ди­да­ти, обі­цяв очи­сти­ти ме­кси­кан­ську по­лі­ти­ку від ко­ру­пції. В еко­но­мі­ці він про­по­нує спи­ра­ти­ся на вла­сні си­ли і про­во­ди­ти по­лі­ти­ку про­те­кціо­ні­зму. Так, як це ро­бить До­нальд Трамп у США. На дум­ку Обра­до­ра, по­лі­ти­ка про­те­кціо­ні­зму дасть змо­гу за­хи­сти­ти вну­трі­шній ри­нок і ство­ри­ти но­ві ро­бо­чі місця, що до­зво­лить по­кін­чи­ти з бі­дні­стю і тру­до­вою мі­гра­ці­єю ме­кси­кан­ців у США. Су­сід по той бік Ріо-гран­де Еко­но­мі­ка Ме­кси­ки ті­сно пов’яза­на з еко­но­мі­кою США. Ме­кси­ка є тре­тім за об­ся­гом то­ва­ро­обі­гу тор­го­вель­ним пар­тне­ром США пі­сля Ка­на­ди й Ки­таю, а ме­кси­кан­ський ри­нок — дру­гим для аме­ри­кан­сько­го екс­пор­ту (пі­сля ка­над­сько­го). Сво­єю чер­гою, час­тка США в об­ся­зі ме­кси­кан­сько­го екс­пор­ту 2015 ро­ку ста­но­ви­ла 80%.

У сим­біо­зі двох дер­жав Спо­лу­че­ні Шта­ти екс­пор­ту­ють до Ме­кси­ки ка­пі­тал, а ім­пор­ту­ють — ро­бо­чу си­лу. За пе­рі­од дії НА­ФТА (Пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­ської уго­ди про віль­ну тор­гів­лю, укла­де­ної 1994 ро­ку США, Ка­на­дою і Ме­кси­кою), тіль­ки за офі­цій­ним да­ни­ми, до США ви­їха­ло по­над чо­ти­ри міль­йо­ни ме­кси­кан­ців. Не­за­ре­є­стро­ва­них мі­гран­тів іще біль­ше.

Трамп, іду­чи до вла­ди, обі­цяв при­пи­ни­ти ме­кси­кан­ську мі­гра­цію. Ба біль­ше, він на­зи­вав ме­кси­кан­ських мі­гран­тів «най­гір­ши­ми еле­мен­та­ми», що «про­со­чу­ю­ться» че­рез кор­дон, «злі­сним ін­фе­кцій­ним за­хво­рю­ва­н­ням». На дум­ку Трам­па, «Спо­лу­че­ні Шта­ти пе­ре­тво­ри­ли­ся на смі­тник для Ме­кси­ки, та й ба­га­тьох ін­ших кра­їн».

Під час пе­ред­ви­бор­ної кам­па­нії Трамп обі­цяв ви­хід США з НА­ФТА, під­ви­ще­н­ня мит на ме­кси­кан­ські то­ва­ри, а та­кож пе­ре­не­се­н­ня біль­шо­сті ви­ро­бництв аме­ри­кан­ських ком­па­ній з Ме­кси­ки до США. Ча­сти­ну цих обі­ця­нок він ви­ко­нав.

Че­рез ти­ждень пі­сля інав­гу­ра­ції, 25 сі­чня 2017 ро­ку, Трамп під­пи­сав указ про по­си­ле­н­ня охо­ро­ни кор­до­ну й мі­гра­цій­ної по­лі­ти­ки. Го­лов­ним спосо­бом охо­ро­ни аме­ри­кан­сько-ме­кси­кан­сько­го кор­до­ну ста­ло бу­дів­ни­цтво сті­ни. Аме­ри­кан­ський пре­зи­дент пе­ре­ко­на­ний, що Ме­кси­ка зо­бов’яза­на зро­би­ти свій вне­сок у фі­нан­су­ва­н­ня цьо­го бу­дів­ни­цтва: 2016 ро­ку Трамп за­яв­ляв, що ме­кси­кан­ська сто­ро­на по­вин­на ви­ді­ли­ти на ці ці­лі від 5 до 10 мі­льяр­дів до­ла­рів.

«Ве­ли­ку Аме­ри­кан­ську сті­ну», яка від­го­ро­ди­ла б США від на­пли­ву ме­кси­кан­ських мі­гран­тів, по­ча­ли бу­ду­ва­ти ще Білл Клін­тон і Джордж Буш-мо­лод­ший. Бу­дів­ни­цтво по­ча­ло­ся 1993 ро­ку.

На сьо­го­дні за­галь­на дов­жи­на за­го­ро­джу­валь­них кон­стру­кцій на аме­ри­кан­сько-ме­кси­кан­сько­му кор­до­ні ста­но­вить при­бли­зно ти­ся­чу кі­ло­ме­трів. Однак кор­дон США і Ме­кси­ки ду­же не­рів­ний і го­ри­стий, і охо­чі емі­гру­ва­ти до США зна­хо­дять і зна­хо­ди­ти­муть без­ліч об­хі­дних шля­хів.

У трав­ні 2018 ро­ку Трамп зно­ву по­обі­цяв по­бу­ду­ва­ти сті­ну: «Уре­шті-решт Ме­кси­ка за­пла­тить за цю сті­ну. Во­ни не ро­блять аб­со­лю­тно ні­чо­го, щоб зу­пи­ни­ти лю­дей, які йдуть че­рез Ме­кси­ку з Гон­ду­ра­су й усіх цих кра­їн. Во­ни ні­чо­го не ро­блять, щоб до­по­мог­ти нам». Сво­єю чер­гою ни­ні­шній пре­зи­дент Ме­кси­ки Ен­рі­ке Пе­нья Ньє­то від­ре­а­гу­вав на за­яву у Твіт­те­рі, на­пи­сав­ши, що «Ме­кси­ка ні­ко­ли не пла­ти­ти­ме за сті­ну. Ні те­пер, ні в май­бу­тньо­му».

Пі­зні­ше твіт­тер-ли­сту­ва­н­ня про­дов­жив Трамп: «…Ме­кси­ка ро­бить ду­же ма­ло — якщо вза­га­лі щось ро­бить — для то­го, щоб зу­пи­ни­ти по­то­ки лю­дей, які йдуть че­рез її пів­ден­ний кор­дон, а по­тім до США. Во­ни глу­зу­ють з на­ших дур­них ім­мі­гра­цій­них за­ко­нів. Во­ни по­вин­ні зу­пи­ни­ти ве­ли­кі по­то­ки нар­ко­ти­ків і лю­дей або я по­кін­чу з їхньою дій­ною ко­ро­вою — NAFTA. По­трі­бна сті­на!»

Чи ма­є­мо ди­ву­ва­ти­ся, що біль­шість ме­кси­кан­ців ста­ви­ться до цих ви­слов­лю­вань і дій Трам­па різ­ко не­га­тив­но. Ну а Ло­пес Обра­дор у сво­їй книж­ці «По­слу­хай, Трамп!» на­звав дії Трам­па «не­люд­ськи­ми й ра­сист­ськи­ми».

Ще одна тема, що ви­кли­кає гнів­ні фі­ліп­пі­ки Трам­па, — НА­ФТА. Аме­ри­кан­ський пре­зи­дент ба­га­то ра­зів по­гро­жу­вав або вза­га­лі ви­йти з Пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­ської уго­ди про віль­ну тор­гів­лю, або, що­най­мен­ше, пе­ре­фор­ма­ту­ва­ти її на но­вих за­са­дах. Ло­пес Обра­дор та­кож ске­пти­чно ста­ви­ться до НА­ФТА, хо­ча не про­по­нує ви­хо­ду Ме­кси­ки з уго­ди. Втім, він обі­цяв: якщо уго­ду змі­нять до то­го, як він ста­не в гру­дні 2018 ро­ку до ви­ко­на­н­ня обов’яз­ків пре­зи­ден­та, він не до­три­му­ва­ти­ме­ться но­вих умов. «Ан­дрій Ма­ну­ї­ло­вич» Обра­дор Під час ви­бор­чої кам­па­нії про­тив­ни­ки Ло­пе­са Обра­до­ра об­сто­ю­ва­ли вер­сію, що за ним сто­ять «ро­сій­ські гро­ші». Цю ідею актив­но про­па­гу­вав ви­бор­чий штаб Хо­се Ан­то­ніо Мі­да, пов’яза­но­го з Ін­сти­ту­ціо­наль­но-ре­во­лю­цій­ною пар­ті­єю ни­ні­шньо­го пре­зи­ден­та Ен­рі­ке Пе­нья Ньє­то.

Сам Ан­дрес Ма­ну­ель Ло­пес Обра­дор по­ста­вив­ся до ці­єї вер­сії з гу­мо­ром. У Твіт­те­рі він «зі­знав­ся», що на­справ­ді йо­го зва­ти «Ан­дрій Ма­ну­ї­ло­вич» і він із дня на день очі­кує ро­сій­сько­го під­во­дно­го чов­на, за­ван­та­же­но­го зо­ло­том. За йо­го сло­ва­ми, цьо­го зо­ло­та ви­ста­чить, щоб розв’яза­ти всі про­бле­ми кра­ї­ни.

Зро­зумі­ло, для ро­сій­ських по­лі­ти­ків шанс отри­ма­ти со­ю­зни­ка бі­ля са­мих кор­до­нів США був би ду­же ба­жа­ним. Але річ у то­му, що еко­но­мі­ка Ме­кси­ки ті­сно пов’яза­на з еко­но­мі­кою не Ро­сії, а США. У РФ же не­має до­ста­тньої еко­но­мі­чної си­ли для актив­ної екс­пан­сії в За­хі­дній пів­ку­лі. Ме­кси­кан­ці по­ста­ча­ють у РФ те­кі­лу, пи­во, яло­ви­чи­ну й ав­то­мо­бі­лі, Ро­сія від­прав­ляє в Ме­кси­ку про­ду­кцію хі­мі­чної про­ми­сло­во­сті, ме­та­ли, вій­сько­ву те­хні­ку. Але всьо­го цьо­го не­до­ста­тньо для пе­ре­тво­ре­н­ня Ме­кси­ки на са­те­лі­та РФ. І ви­рі­шаль­не значення для май­бу­тньо­го Ме­кси­ки ма­ють са­ме від­но­си­ни зі Спо­лу­че­ни­ми Шта­та­ми.

Трам­па й Обра­до­ра по­єд­нує те, що оби­два во­ни — про­те­кціо­ні­сти й еко­но­мі­чні на­ціо­на­лі­сти. При­хід до вла­ди пре­зи­ден­тів та­кої орі­єн­та­ції став про­я­вом кри­зи гло­ба­лі­за­ції та по­во­ро­ту до її згор­та­н­ня або, що­най­мен­ше, обме­же­н­ня. Го­лов­на ін­три­га аме­ри­кан­сько-ме­кси­кан­ських від­но­син на най­ближ­чі мі­ся­ці по­ля­гає в то­му, чи зу­мі­ють до­мо­ви­ти­ся два про­те­кціо­ні­сти, і якщо так, то на яких умо­вах.

Пі­сля то­го, як ста­ло зро­зумі­ло, що Ло­пес Обра­дор здо­був пе­ре­мо­гу на ви­бо­рах, Трамп йо­му за­те­ле­фо­ну­вав. Про ре­зуль­та­ти роз­мо­ви Ло­пес Обра­дор на­пи­сав у та­ко­му улю­бле­но­му ни­ми обо­ма Твіт­те­рі: «Ме­ні по­дзво­нив До­нальд Трамп, ми роз­мов­ля­ли пів­го­ди­ни. Я за­про­по­ну­вав ви­вчи­ти все­ося­жну уго­ду, про­е­кти роз­ви­тку, які ство­рять ро­бо­чі місця в Ме­кси­ці, а ра­зом із тим ско­ро­тять мі­гра­цію й під­ви­щать без­пе­ку. Бе­сі­да бу­ла чем­ною, на­ші пред­став­ни­ки про­дов­жать пе­ре­го­во­ри».

У чо­му по­ля­гає «но­ва все­ося­жна уго­да», яку один про­те­кціо­ніст за­про­по­ну­вав ви­вчи­ти й спіль­но ухва­ли­ти ін­шо­му, на­ра­зі не­ві­до­мо. Як не­ві­до­мо й те, чи при­зве­де во­на до пе­ре­бу­до­ви від­но­син двох дер­жав.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.