Порт остан­ньої на­дії

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Сер­гій КУЮН

Укра­ї­на має уні­каль­ну пе­ре­ва­гу — ви­хід до мо­ря. Це стра­хує від про­блем із по­став­ка­ми ши­ро­кої гру­пи то­ва­рів, вклю­ча­ю­чи та­кі стра­те­гі­чні по­зи­ції, як енер­го­ре­сур­си. На­при­клад, ім­порт­на на­фта в остан­ні чо­ти­ри ро­ки над­хо­дить ли­ше мо­рем. Пі­сля по­ча­тку вій­ни мо­ре ста­ло основ­ним дже­ре­лом і мар­шру­том по­ста­вок авіа­цій­но­го га­су, який ра­ні­ше пе­ре­ва­жно над­хо­див із Ро­сії та Бі­ло­ру­сі. Але, як по­ка­зу­ють роз­ра­хун­ки, на­яв­на «мор­ська» і від­по­від­на транс­порт­на ін­фра­стру­кту­ра не пов­ною мі­рою го­то­ва до мо­жли­вих кри­зо­вих си­ту­а­цій.

Опе­ра­ції з на­фто­на­лив­ни­ми ван­та­жа­ми здій­сню­ють ві­сім укра­їн­ських пор­тів. В окре­мих із них є по кіль­ка «пе­ре­ва­ло­чних» під­при­ємств. На­при­клад, в Оде­сько­му пор­ту це «Син­тез Ойл», «Оде­сна­фто­про­дукт» та «Ексім­на­фто­про­дукт». У Южно­му — на­фто­пе­ре­ва­ло­чний ком­плекс держ­ком­па­нії «Укр­транс­на­фта» і «при­ва­тний» «Сті­ві­до­рінг і Ко». Пе­ре­вал­ка на­фто­про­ду­ктів від­бу­ва­є­ться та­кож у Хер­со­ні, Ми­ко­ла­є­ві, Ізма­ї­лі, Ре­ні, Чор­но­мор­ську, Оча­ко­ві. Ва­жли­вим еле­мен­том цьо­го спи­ску до ане­ксії Кри­му бу­ла дер­жав­на Фе­о­до­сій­ська на­фто­ба­за — клю­чо­вий актив дер­жа­ви на цьо­му стра­те­гі­чно­му на­пря­мі на­фто­про­ду­кто­за­без­пе­че­н­ня. Тран­зит мі­нус Про­е­ктна по­ту­жність укра­їн­ських пор­тів на­ба­га­то пе­ре­ви­щує по­тре­би — по­над 52 млн т по си­ро­ви­ні та па­ли­ву, то­ді як об­сяг спо­жи­ва­н­ня всіх рід­ких на­фто­про­ду­ктів ледь пе­ре­ви­щує 10 млн т на рік. Ха­ра­ктер­но, що су­мар­на про­е­ктна по­ту­жність укра­їн­ських НПЗ теж 52 млн т, тіль­ки пра­цює з се­ми два під­при­єм­ства, а об­сяг їхньої пе­ре­роб­ки то­рік ста­но­вив 2,8 млн т.

Ана­ло­гі­чна си­ту­а­ція і з пе­ре­вал­ка­ми: у 2017 р. пор­ти обро­би­ли 1,85 млн т на­фто­на­лив­них ван­та­жів (рис. 1), за­ван­та­же­н­ня ста­но­ви­ло 2%. У цих ци­фрах вра­хо­ва­но як ім­порт, так і екс­порт, а та­кож тран­зит. На­справ­ді ре­аль­не за­ван­та­же­н­ня ви­ще, то­му що за­яв­ле­на про­е­ктна по­ту­жність в основ­но­му й близь­ко не від­по­від­ає ре­аль­ним мо­жли­во­стям укра­їн­ських пе­ре­ва­лок. Річ не тіль­ки в них, а й в обме­же­них мо­жли­во­стях су­мі­жни­ків, зокре­ма, за­лі­зни­чни­ків (про це ми ще по­го­во­ри­мо ниж­че).

Чо­му за­ван­та­же­н­ня та­ке низь­ке? Екс­порт на­фто­про­ду­ктів за­ле­жить від на­фто­пе­ре­роб­ки, що ста­гнує. На­ро­щу­ва­н­ня вну­трі­шньої пе­ре­роб­ки бу­ло б для пор­тів справ­жнім джек-по­том: по­став­ки на­фти мо­жли­ві тіль­ки з мо­ря, як і екс­порт основ­но­го об­ся­гу отри­ма­но­го з ці­єї на­фти па­ли­ва, зокре­ма, ма­зу­ту.

Пев­не «тран­зи­тне» по­жвав­ле­н­ня у 2016–2017 рр. бу­ло пов’яза­но з про­е­ктом ком­па­нії «Со­кар Трей­динг» в Оде­сько­му пор­ту. Трей­дер зво­зив в Оде­су ма­зу­ти з Бі­ло­ру­сі, Укра­ї­ни та ро­сій­ських пор­тів, де хо­тів їх змі­шу­ва­ти в ре­зер­ву­а­рах «Ексім­на­фто­про­ду­кту» і від­прав­ля­ти за­мов­ни­кам у Се­ред­зем­но­мор’я. По­при до­мов­ле­но­сті про під­трим­ку про­е­кту на рів­ні пре­зи­ден­тів Укра­ї­ни та Азер­бай­джа­ну, пі­сля за­кін­че­н­ня ро­ку про­ект ти­хо за­крив­ся. Азер­бай­джан­ська ком­па­нія по­ясни­ла від­хід ви­со­ки­ми пор­то­ви­ми збо­ра­ми, які, всу­пе­реч обі­цян­кам укра­їн­ської сто­ро­ни, зни­же­но не бу­ло, а та­кож не­до­ско­на­лі­стю укра­їн­сько­го ми­тно­го за­ко­но­дав­ства, що за­бо­ро­няє змі­шу­ва­н­ня рі­зних ма­рок ма­зу­ту в ре­жи­мі тран­зи­ту. Крім то­го, у про­це­сі ро­бо­ти від­зна­чи­ли­ся й ми­тни­ця, і Ген­про­ку­ра­ту­ра, яка від­кри­ла кри­мі­наль­ну спра­ву про­ти пе­ре­ва­ло­чно­го ком­пле­ксу. Ін­вес­тклі­мат роз­крив­ся в усій кра­сі. Че­рез рік пор­то­ві збо­ри Ка­бмін усе-та­ки зни­зив, але не на 50%, як обі­цяв, а на 20%, у ре­зуль­та­ті чо­го ви­тра­ти трей­де­рів в укра­їн­ських пор­тах за­ли­ша­ю­ться ви­щи­ми, ніж у ко­лег у пор­тах Чор­но­го, Се­ред­зем­но­го та Бал­тій­сько­го мо­рів (рис. 2). Ре­зуль­тат — у 2018 р. «на­фто­вий» тран­зит в укра­їн­ських пор­тах обну­лив­ся (якщо не ра­ху­ва­ти 13 тис. т).

Ра­ні­ше ми транс­пор­ту­ва­ли в ре­жи­мі тран­зи­ту до 1 млн т ма­зу­тів і ва­ку­ум­но­го га­зой­лю з Бі­ло­ру­сі, але «му­дра» та­ри­фна по­лі­ти­ка «Укр­за­лі­зни­ці», при­прав­ле­на ко­ру­пцій­ни­ми апе­ти­та­ми її клер­ків, по­ста­ви­ла хрест і на цьо­му на­прям­ку. Те­пер на бі­ло­ру­ських на­фто­про­ду­ктах за­ро­бля­ють ли­тов­ська, ла­твій­ська та естон­ська за­лі­зни­ці, а та­кож там­те­шні на­фто­пе­ре­ва­ло­чні ком­пле­кси.

Пер­ши­ми ж свої ван­та­жі за­бра­ли ро­сі­я­ни, які ре­а­лі­зу­ва­ли про­гра­му від­мо­ви від тран­зи­ту чу­жи­ми те­ри­то­рі­я­ми. Тро­хи пі­зні­ше пі­шли й ка­за­хи, яких, ка­жуть на рин­ку, ´рун­тов­но «при­ро­би­ли» в Оде­сько­му пор­ту.

На між­на­ро­дній кон­фе­рен­ції Black Sea Petroleum Trading 2018, що від­бу­ла­ся в Оде­сі на­при­кін­ці черв­ня, і Адмі­ні­стра­ція мор­ських пор­тів Укра­ї­ни, і «Укр­за­лі­зни­ця» пе­ре­ко­ну­ва­ли, що го­то­ві до най­смі­ли­ві­ших і гну­чких пе­ре­го­во­рів з ре­сур­со­три­ма­ча­ми. Але по­їзд, а то­чні­ше, тан­кер пі­шов. При­найм­ні по­ки що. І зно­ву про бро­не­по­їзд 2017-го у роз­пал від­пу­скно­го се­зо­ну в Ка­зах­ста­ні ви­бу­хну­ла кри­за — го­стра не­ста­ча авіа­цій­но­го га­су. Дже­ре­ло по­ста­вок цьо­го па­ли­ва одне — Ро­сія, яка по­ста­чає йо­го в ін­ші кра­ї­ни за за­ли­шко­вим прин­ци­пом пі­сля за­без­пе­че­н­ня сво­їх по­треб. Бу­ло так і в Укра­ї­ні. У 2013 р. з Ро­сії бу­ло по­став­ле­но 139 тис. т авіа­па­ли­ва, або 78% від усьо­го ім­пор­ту, який то­ді йшов ви­клю­чно че­рез пів­ні­чні кор­до­ни кра­ї­ни. 2015-го Ро­сія за­про­ва­ди­ла ем­бар­го на по­став­ку авіа­па­ли­ва як то­ва­ру по­двій­но­го при­зна­че­н­ня, про­ва­ли­ли­ся по­став­ки і з дру­жньої Бі­ло­ру­сі...

Кі­нець? Ні! Роз­по­ча­ли­ся по­став­ки з мо­ря, спо­ча­тку ро­бля­чи кру­гли­ми очі бу­ва­лих трей­де­рів. Сьо­го­дні мо­ре ста­ло основ­ним дже­ре­лом га­су: у 2017 р. че­рез пор­ти ім­пор­то­ва­но 217 тис. т, або 40% рин­ку (ще близь­ко 45% — це вну­трі­шнє ви­ро­бни­цтво на «Укр­та­тна­фті»). Тим са­мим бу­ло зруй­но­ва­но за­ле­жність від ро­сій­ських по­ста­вок, і це най­кра­щий взі­рець ди­вер­си­фі­ка­ції укра­їн­сько­го па­лив­но­го рин­ку.

По­вер­та­ю­чись до «на­фто­вої» но­мен­кла­ту­ри укра­їн­ських пор­тів, за­зна­чи­мо, що основ­ний об­сяг на­фто­ван­та­жів при­па­дає на ім­порт. Гас дав ро­бо­ту двом пе­ре­вал­кам — у Южно­му та Ми­ко­ла­є­ві, але най­більш ма­со­вою по­зи­ці­єю за­ли­ша­є­ться ди­зель­не па­ли­во. Як і про­гно­зу­ва­ло DT.UA у то­рі­шньо­му огля­ді мор­ської на­фто­пе­ре­вал­ки, ім­порт че­рез пор­ти у 2017 р. зни­зив­ся. При­чи­на оче­ви­дна — зро­ста­н­ня по­ста­вок із пів­но­чі та пе­ре­д­усім з Ро­сії. Тут го­лов­ну роль ві­ді­грає на­сам­пе­ред основ­ний фа­ктор енер­го­рин­ку — ло­гі­сти­ка. На­фта та на­фто­про­ду­кти в на­шо­му ре­гіо­ні ру­ха­ю­ться зі схо­ду на за­хід, а роз­во­рот ці­єї те­чії ко­штує гро­шей. Так й «мор­ські» по­став­ки зав­жди дорожчі за «су­хо­пу­тні». У на­ших ре­а­лі­ях це озна­чає, що ди­зель­не па­ли­во з Ко­ро­сте­ня або Но­во­гра­дво­лин­сько­го, де роз­ми­тню­ю­ться, від­по­від­но, бі­ло­ру­ські та ро­сій­ські на­фто­про­ду­кти, з подаль­шою по­став­кою в Оде­су бу­де де­шев­шим, ніж при­ве­зе­не до ті­єї са­мої Оде­си мо­рем.

Та на­віть «мер­тве» мо­ре є ре­гу­ля­то­ром рин­ку й три­має ці­ни на ро­сій­ські та бі­ло­ру­ські по­став­ки у ву­зді. Трей­де­ри не­рід­ко лов­лять мо­мен­ти про­ва­лу цін у Се­ред­зем­но­мор’ї та за­во­зять пар­тії на­фто­про­ду­ктів че­рез пор­ти, успі­шно кон­ку­ру­ю­чи із «за­лі­зни­чни­ми» по­став­ка­ми, не­хай і тіль­ки в при­мор­ських обла­стях.

«Ди­вер­си­фі­ко­ва­на мо­дель на­фто­про­ду­кто­за­без­пе­че­н­ня Укра­ї­ни, а та­кож роз­ма­ї­т­тя ло­гі­сти­чних мар­шру­тів да­ють мо­жли­вість у сти­слий тер­мін ор­га­ні­зу­ва­ти будь-які по­став­ки. У 2015 р. ми актив­но пра­цю­ва­ли мо­рем, з 2016-го пе­ре­ва­жно про­да­є­мо тру­бо­про­во­дом, але ін­тен­сив­ність між­на­ро­дних трей­дин­го­вих опе­ра­цій у Чор­но­мор­сько­му та Се­ред­зем­но­мор­сько­му ба­сей­нах за­ли­ша­є­ться до­сить ви­со­кою», — ка­жуть у ком­па­нії Proton Energy Group S.A., що про­дов­жує по­ста­ча­ти свій «авіа­цій­ний» під­роз­діл в Укра­ї­ні авіа­га­сом че­рез порт Ізма­ї­ла.

На ко­ристь жит­тє­зда­тно­сті мор­ських по­ста­вок — до­свід ком­па­нії «Тур­кмен Пе­тро­ле­ум», яка з до­по­мо­гою укра­їн­ських (WOG, «Оранж Ойл») і між­на­ро­дних трей­де­рів (Skywalk Trading) на­ла­го­ди­ла по во­ді ста­біль­ні по­став­ки диз­па­ли­ва з Тур­кме­ни­ста­ну. Пред­став­ник «Тур­кмен Пе­тро­ле­ум» Чер­кез Хо­джі­єв за­явив на BSPT 2018, що в 2017–2018 рр. ком­па­нія від­пра­ви­ла в Укра­ї­ну 120 тис. т диз­па­ли­ва й пла­нує утри­му­ва­ти та­кий рі­вень і на­да­лі. Слаб­кі місця Ви­ко­на­ні «Кон­сал­тин­го­вою гру­пою А-95» роз­ра­хун­ки по­ка­зу­ють, що укра­їн­ські на­фто­пе­ре­вал­ки у змо­зі в кри­ти­чній си­ту­а­ції — при при­пи­нен­ні по­ста­вок з Ро­сії та Бі­ло­ру­сі — за­без­пе­чи­ти не­об­хі­дний кра­ї­ні об­сяг па­ли­ва з мо­ря. А це близь­ко 4 млн т ДП. Але ці сце­на­рії ма­ють ба­га­то ри­зи­ків.

Основ­не на­ван­та­же­н­ня при­па­де на Оде­ський порт. По­ту­жність при­ча­лів не ви­кли­кає по­бо­ю­вань, на від­мі­ну від за­лі­зни­ці. Чи бу­дуть ва­го­ни? А ло­ко­мо­ти­ви? «Укр­за­лі­зни­ця» ствер­джує, що важ­кі ча­си по­за­ду, але чи­слен­ні «за­лі­зни­чні» фа­ка­пи по­ки що зму­шу­ють ста­ви­ти­ся до цих слів на­сто­ро­же­но. Під час то­рі­шньої кри­зи на рин­ку скра­пле­но­го га­зу для ви­ве­зе­н­ня ре­сур­су з пор­тів спо­ча­тку шу­ка­ли ва­го­ни, по­тім те­пло­во­зи, по­тім па­ли­во до них. Бу­ли ви­пад­ки, ко­ли трей­де­ри за­прав­ля­ли ру­хо­мий склад за свій ра­ху­нок.

Да­лі, у ви­пад­ку зни­кне­н­ня ро­сій­ських і бі­ло­ру­ських по­ста­вок близь­ко 50% рин­ку опи­ни­ться в ру­ках гру­пи «При­ват», яка во­ло­діє кре­мен­чу­цькою «Укр­та­тна­фтою», а та­кож по­ту­жни­ми пе­ре­вал­ка­ми в Оде­сі та Чор­но­мор­ську. Як те­хні­чно, так і стра­те­гі­чно ри­зик до­сить ви­со­кий. Зни­зи­ти йо­го мо­жна з до­по­мо­гою ство­ре­н­ня по­ту­жно­стей на ба­зі держ­під­при­ємств. На сьо­го­дні дер­жа­ва пред­став­ле­на в цій сфе­рі Хер­сон­ським на­фто­пе­ре­ва­ло­чним ком­пле­ксом і мор­ським на­фто­вим тер­мі­на­лом «Пів­ден­ний» ПАТ «Укр­транс­на­фта». Пер­ший пе­ре­бу­ває в ста­ту­сі реч­до­ку в спра­ві Кур­чен­ка й бу­кваль­но гниє на очах, по­збав­ле­ний мо­жли­во­сті ін­ве­сту­ва­ти в те­хні­чне осна­ще­н­ня. По­ту­жно­сті «Укр­транс­на­фти» роз­ра­хо­ва­ні ли­ше на тру­бо­про­від­ну пе­ре­вал­ку на­фти. При­йма­ти з мо­ря на­фто­про­ду­кти і ван­та­жи­ти їх на за­лі­зни­чний та ав­то­транс­порт ком­па­нія не мо­же. За­сту­пник ге­не­раль­но­го ди­ре­кто­ра ПАТ «Укр­транс­на­фта», ди­ре­ктор фі­лії «Пів­ден­ні ма­гі­страль­ні на­фто­про­во­ди» Свя­то­слав Да­цик за­явив на BSPT 2018, що ком­па­нія опра­цьо­вує ва­рі­ан­ти роз­ши­ре­н­ня по­ту­жно­стей МНТ «Пів­ден­ний» з пе­ре­вал­ки сві­тлих на­фто­про­ду­ктів. Ура­ху­ва­ли тру­бо­про­від­ни­ки й ри­зи­ки, пов’яза­ні із за­лі­зни­цею.

«Як один із ва­рі­ан­тів роз­гля­да­є­ться бу­дів­ни­цтво в ко­ри­до­рі на­фто­про­во­ду Оде­са—бро­ди про­ду­кто­про­во­ду про­пу­скною зда­тні­стю по ди­зель­но­му па­ли­ву та бен­зи­ну до 1,5 млн т на рік», — по­ві­до­мив С.да­цик. За йо­го сло­ва­ми, на­яв­ні те­хно­ло­гії до­зво­ля­ють про­ве­сти ці ро­бо­ти у від­но­сно ко­ро­ткі тер­мі­ни. На да­ний мо­мент про­ект мо­дер­ні­за­ції тер­мі­на­лу пе­ре­бу­ває в ста­дії узго­дже­н­ня з акціо­не­ром — НАК «На­фто­газ Укра­ї­ни».

Пла­ни зі ство­ре­н­ня дер­жав­ної «мор­ської» ін­фра­стру­кту­ри до­бре сти­ку­ю­ться з іще одним про­е­ктом, який ду­же не­об­хі­дний кра­ї­ні. Йде­ться про мі­ні­маль­ні за­па­си на­фти та на­фто­про­ду­ктів. Цьо­го по­тре­бує як гар­мо­ні­за­ція з ЄС, так і здо­ро­вий глузд. За сло­ва­ми го­ло­ви Дер­жав­но­го агент­ства ре­зер­ву Ва­ди­ма Мо­сій­чу­ка, від­по­від­ний за­ко­но­про­ект бу­де вне­се­ний у Вер­хов­ну Ра­ду вже ни­ні­шньої осе­ні. Сьо­го­дні є пи­та­н­ня єм­но­стей для збе­рі­га­н­ня ре­зер­ву, і но­ві дер­жав­ні по­ту­жно­сті бу­дуть ду­же до­ре­чни­ми.

Як ба­чи­мо, мо­жли­во­стей для ви­рі­ше­н­ня стра­те­гі­чних зав­дань і за­ро­бі­тку на мо­рі за­ли­ша­є­ться ціл­ком до­ста­тньо, по­трі­бно ли­ше гра­мо­тно ни­ми ско­ри­ста­ти­ся.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.