Кон­тра­бан­да: зу­пи­ни­ти чи очо­ли­ти?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Іл­ля НЕСХОДОВСЬКИЙ,

ди­ре­ктор Ін­сти­ту­ту со­ці­аль­но-еко­но­мі­чної транс­фор­ма­ції, екс­перт Ре­а­ні­ма­цій­но­го па­ке­та ре­форм Бо­роть­ба з кон­тра­бан­дою по­вин­на охо­плю­ва­ти не ли­ше си­ло­ві за­хо­ди, во­на має бу­ти ком­пле­ксною і вклю­ча­ти ці­лу низ­ку за­хо­дів, по­кли­ка­них си­стем­но змі­ни­ти ро­бо­ту ми­тних ор­га­нів, аби уне­мо­жли­ви­ти кон­тра­бан­ду, яка при­зво­дить не тіль­ки до змен­ше­н­ня над­хо­джень до дер­жав­но­го бюджету, а й ви­крив­ляє кон­ку­рен­цію, веде до втра­ти Укра­ї­ною сво­го еко­но­мі­чно­го по­тен­ці­а­лу…

За оцін­ка­ми екс­пер­тів Ін­сти­ту­ту со­ці­аль­но-еко­но­мі­чної транс­фор­ма­ції (ІСЕТ) пря­мі зби­тки дер­жав­но­го бюджету Укра­ї­ни від кон­тра­бан­ди та по­ру­шень ми­тних пра­вил ста­нов­лять від 25 до 70 млрд грн і є дру­ги­ми пі­сля офшор­них схем за роз­мі­ром пря­мих зби­тків для дер­жав­но­го бюджету. Не­пря­ми­ми зби­тка­ми від кон­тра­бан­ди є ви­крив­ле­н­ня кон­ку­рен­тно­го се­ре­до­ви­ща, ко­ли со­бі­вар­тість то­ва­ру, що ви­ро­бля­є­ться в Укра­ї­ні істо­тно ви­ща за ці­ну ім­порт­но­го то­ва­ру, який вво­зи­ться без спла­ти або із сут­тє­вим за­ни­же­н­ням від­по­від­них по­да­тків, ми­та та ми­тних пла­те­жів. На­слід­ки від усьо­го цьо­го та­кі.

1. Зу­пин­ка укра­їн­сько­го ви­ро­бни­цтва. Ті, під­при­єм­ства, що про­дов­жу­ють пра­цю­ва­ти, за­ра­ди за­без­пе­че­н­ня кон­ку­рен­тної ці­ни зму­ше­ні зни­жу­ва­ти со­бі­вар­тість шля­хом зни­же­н­ня опла­ти пра­ці сво­їх пра­ців­ни­ків, «мі­ні­мі­за­ції» по­да­тко­вих пла­те­жів (ви­ко­ри­ста­н­ня фі­ктив­но­го по­да­тко­во­го кре­ди­ту, за­ви­ще­н­ня ви­трат, ви­пла­та за­ро­бі­тних плат у «кон­вер­ті», ре­а­лі­за­ція то­ва­рів без ви­ко­ри­ста­н­ня ка­со­вих апа­ра­тів то­що).

2. По­си­ле­н­ня тру­до­вої мі­гра­ції. Скла­да­є­ться па­ра­до­ксаль­на си­ту­а­ція, ко­ли укра­їн­ці їдуть до Поль­щі пра­цю­ва­ти на за­вод і ви­го­тов­ля­ти про­ду­кцію, яка по­тім кон­тра­бан­дою по­став­ля­є­ться в Укра­ї­ну.

3. Ви­крив­ле­н­ня то­вар­ної стру­кту­ри зов­ні­шньої тор­гів­лі Укра­ї­ни. Зокре­ма в екс­пор­ті по­чи­нає до­мі­ну­ва­ти си­ро­вин­на про­ду­кція або про­ду­кція з низь­кою до­да­ною вар­ті­стю (про­ду­кція ме­та­лур­гій­но­го се­кто­ра) та про­ду­кція сіль­сько­го го­спо­дар­ства, ко­ли кон­ку­рен­ція до­ся­га­є­ться зав­дя­ки спри­я­тли­вим клі­ма­ти­чним умо­вам, низь­кій вар­то­сті орен­ди зем­лі і низь­ко­му рів­ню опо­да­тку­ва­н­ня.

4. Де­валь­ва­ція на­ціо­наль­ної ва­лю­ти че­рез від’єм­ний тор­го­вель­ний ба­ланс, що ство­рює тиск на укра­їн­ську грив­ню. На­слі­док — дер­жа­ва зму­ше­на по­стій­но бра­ти кре­ди­ти у між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій для не­д­опу­ще­н­ня де­валь­ва­ції на­ціо­наль­ної ва­лю­ти.

Основ­ни­ми при­чи­на­ми кон­тра­бан­ди та на­пів­ле­галь­них спосо­бів вве­зе­н­ня ім­пор­ту з ухи­ле­н­ням від опо­да­тку­ва­н­ня є:

•ѝ ко­ру­пці­яѝ наѝ ми­тни­ціѝ таѝ від­су­тні­стьѝ зѝ бо­куѝ дер­жа­ви по­лі­ти­чної во­лі, а по­де­ко­ли і на­ле­жних інструментів при­тя­гне­н­ня до від­по­від­аль­но­сті ми­тни­ків, які ви­ко­ри­сто­ву­ють своє слу­жбо­ве ста­но­ви­ще для осо­би­сто­го зба­га­че­н­ня;

•ѝзло­вжи­ва­н­ня­ѝпе­ре­дба­че­ни­ми­ѝчин­ни­мѝза­ко­но­дав­ством піль­го­ви­ми ре­жи­ма­ми під час пе­ре­ти­ну кор­до­ну як фі­зи­чни­ми, так і юри­ди­чни­ми осо­ба­ми;

•ѝзло­вжи­ва­н­ня­ѝс­про­ще­но­ю­ѝси­сте­мо­ю­ѝо­по­да­тку­ва­н­ня, зокре­ма від­су­тні­стю за­ко­но­дав­чої ви­мо­ги ве­де­н­ня облі­ку надходження і ви­бу­т­тя то­ва­рів та від­су­тні­стю на­ле­жно­го кон­тро­лю під час ре­а­лі­за­ції то­ва­рів.

20 черв­ня 2018 р. прем’єр-мі­ністр Во­ло­ди­мир Грой­сман на за­сі­дан­ні уря­ду ого­ло­сив не­ща­дну бо­роть­бу з кон­тра­бан­дою і про­го­ло­сив те­зи, на яких на­го­ло­шу­ва­ли бі­знес і екс­пер­ти та опри­лю­днив су­ми втрат дер­жав­но­го бюджету від цьо­го не­га­тив­но­го яви­ща в роз­мі­рі 100 млрд грн. Утім, це вже не пер­ша спро­ба, адже 11 трав­ня 2016 р. вже бу­ло за­сі­да­н­ня уря­ду з по­ді­бним по­ряд­ком ден­ним, і то­ді основ­ний акцент був зро­бле­ний на си­ло­во­му за­хо­ді, а са­ме ви­ко­ри­стан­ні так зва­ної чор­ної со­тні. Не­зва­жа­ю­чи на те, що ре­зуль­та­тив­ність ці­єї «чор­ної со­тні» ви­яви­ла­ся ну­льо­вою, прем’єр­мі­ністр зно­ву основ­ним за­хо­дом бо­роть­би з кон­тра­бан­дою оби­рає си­ло­вий сце­на­рій, а са­ме на­да­н­ня до­зво­лу по­лі­ції на до­ступ до зо­ни ми­тно­го кон­тро­лю, кон­троль за про­ве­де­н­ням ми­тних про­це­дур та до­ступ до ав­то­ма­ти­зо­ва­ної си­сте­ми ми­тно­го оформ­ле­н­ня «Ін­спе­ктор-2006».

Про­те та­ке рі­ше­н­ня су­пе­ре­чить низ­ці ста­тей Ми­тно­го ко­де­ксу, зокре­ма ст. 332, що пря­мо за­бо­ро­няє осо­бам, допу­ще­ним у зо­ну ми­тно­го кон­тро­лю, втру­ча­ти­ся у дії по­са­до­вих осіб ми­тни­ці (ми­тно­го по­ста), які здій­сню­ють ми­тний кон­троль та ми­тне оформ­ле­н­ня, а та­кож ст. 8 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про на­ціо­наль­ну по­лі­цію», яка ви­зна­чає ви­чер­пний пе­ре­лік пов­но­ва­жень по­лі­ції. Та­кож за­ли­ша­є­ться від­кри­тим пи­та­н­ня що­до на­яв­но­сті у по­лі­ції на­ле­жних ком­пе­тен­цій у сфе­рі ми­тно­го за­ко­но­дав­ства і спе­ци­фі­ки ро­бо­ти ми­тни­ці, зна­н­ня між­на­ро­дних ви­мог та зо­бов’язань у цій га­лу­зі. То­му та­кий під­хід є не тіль­ки одно­бі­чним і не­ком­пле­ксним, а з огля­ду на ре­зуль­та­ти по­пе­ре­дньо­го екс­пе­ри­мен­ту з «чор­ни­ми со­тня­ми», при­су­тність по­лі­ції на ми­тни­ці ма­ти­ме сум­нів­ний ре­зуль­тат.

Во­дно­час слід за­зна­чи­ти, що у прем’єр­мі­ні­стра є ін­ші, більш ефе­ктив­ні, ва­же­лі бо­роть­би з кон­тра­бан­дою та ін­ши­ми по­ру­ше­н­ня­ми ми­тних пра­вил. Адже ми­тни­ця без­по­се­ре­дньо під­по­ряд­ко­ва­на го­ло­ві ДФС Ми­ро­сла­ву Про­да­ну, яко­го пов’язу­ють з Во­ло­ди­ми­ром Грой­сма­ном, що дає мо­жли­вість здій­сню­ва­ти всі за­хо­ди, спря­мо­ва­ні на бо­роть­бу з кон­тра­бан­дою. Про­те та­кий під­хід не ви­ко­ри­сто­ву­є­ться, а іні­ці­а­ти­ва В.грой­сма­на, ско­рі­ше за все, пов’яза­на зі змі­стом тих за­ко­но­дав­чих іні­ці­а­тив, що бу­ли по­да­ні прем’єром, і які у вів­то­рок Вер­хов­на Ра­да від­мо­ви­ла­ся вклю­чи­ти до по­ряд­ку ден­но­го. А са­ме: пе­ре­да­ти під­слі­дність стат­ті Кри­мі­наль­но­го ко­де­ксу Укра­ї­ни 201 «Кон­тра­бан­да» від Слу­жби без­пе­ки Укра­ї­ни до На­ціо­наль­ної по­лі­ції. Ін­ши­ми сло­ва­ми, за­мі­ни­ти одних си­ло­ви­ків, що не під­кон­троль­ні Ка­бі­не­ту мі­ні­стрів, на ін­ших, оче­ви­дно, більш ло­яль­них. Зви­чай­но, та­кі кро­ки з пе­ре­роз­по­ді­лу кон­тро­лю за фі­нан­со­ви­ми по­то­ка­ми не є ре­фор­мою, і швид­ше схо­жі на про­фа­на­цію.

Справ­жню ре­фор­му ми­тни­ці, що має мі­ні­мі­зу­ва­ти ко­ру­пцію і кон­тра­бан­ду на ми­тни­ці, Ка­бі­нет мі­ні­стрів Укра­ї­ни роз­по­чав ще 29 бе­ре­зня 2017 р., ко­ли схва­лив Кон­це­пцію ре­фор­му­ва­н­ня ДФС, що охо­плю­ва­ла і ми­тний на­прям. У ній бу­ли вра­хо­ва­ні ре­ко­мен­да­ції між­на­ро­дних пар­тне­рів Укра­ї­ни, зокре­ма Між­на­ро­дно­го ва­лю­тно­го фон­ду, Ми­тно­при­кор­дон­ної слу­жби США, Мі­ні­стер­ства фі­нан­сів США та Єв­ро­пей­ської Ко­мі­сії. Від­по­від­но до ці­єї Кон­це­пції Мі­ні­стер­ство фі­нан­сів роз­ро­би­ло про­ект Пла­ну дій з ре­фор­му­ва­н­ня ми­тни­ці, який мі­стив 19 на­пря­мів удо­ско­на­ле­н­ня ро­бо­ти ми­тни­ці, що не тіль­ки ма­ло по­лі­пши­ти її ро­бо­ту, а й змен­ши­ти мо­жли­во­сті кон­тра­бан­ди та зни­зи­ти ко­ру­пцій­ні мо­жли­во­сті з бо­ку ми­тних ор­га­нів. Цей ком­пле­ксний і ´рун­тов­ний до­ку­мент по ко­жно­му на­пря­му мав кон­кре­тну ме­ту, ви­зна­че­ні стра­те­гі­чні зав­да­н­ня, які бу­ли кон­кре­ти­зо­ва­ні у чі­тко­му пе­ре­лі­ку зав­дань, за­хо­дів, ви­ко­нав­ців, стро­ків ви­ко­на­н­ня і мав кон­кре­тний ін­ди­ка­тор ви­ко­на­н­ня за ре­зуль­та­та­ми ре­а­лі­за­ції ко­жно­го за­хо­ду. Між­на­ро­дні пар­тне­ри, укра­їн­ські екс­пер­ти ви­со­ко оці­ни­ли цей до­ку­мент як та­кий, що да­вав змо­гу ком­пле­ксно розв’яза­ти про­бле­ми не­ефе­ктив­но­сті ми­тни­ці, ко­ру­пції ми­тних пра­ців­ни­ків, кон­тра­бан­ди та по­ру­ше­н­ня ми­тних пра­вил.

Про­те 11 сі­чня 2018 р. уряд ска­су­вав ра­ні­ше прийня­ті по­ста­но­ви про ре­фор­му­ва­н­ня ор­га­нів по­да­тко­во­го і ми­тно­го кон­тро­лю та те­ри­то­рі­аль­них ор­га­нів Дер­жав­ної фі­скаль­ної слу­жби. Це ви­кли­ка­ло не­га­тив­ну ре­а­кцію як з бо­ку бі­зне­су, так і екс­пер­тно­го се­ре­до­ви­ща.

То­му для ре­аль­ної ком­пле­ксної бо­роть­би з ко­ру­пці­єю на ми­тни­ці, кон­тра­бан­дою та ін­ши­ми по­ру­ше­н­ня­ми ми­тних пра­вил, що при­зво­дять до втрат дер­жав­но­го бюджету на де­ся­тки мі­льяр­дів гри­вень, пер­шим кро­ком має бу­ти за­твер­дже­на Кон­це­пція і План дій з ре­фор­му­ва­н­ня ми­тни­ці та прийня­ті рі­ше­н­ня що­до за­без­пе­че­н­ня її ім­пле­мен­та­ції. Крім за­хо­дів, пе­ред­ба­че­них цим Пла­ном дій, ма­ють бу­ти ре­а­лі­зо­ва­ні та­кі за­хо­ди:

1. Пов­но­цін­ний обмін ін­фор­ма­ці­єю з ін­ши­ми кра­ї­на­ми і ство­ре­н­ня ді­є­во­го ме­ха­ні­зму ав­то­ма­ти­зо­ва­но­го зі­став­ле­н­ня від­по­від­них до­ку­мен­тів та ми­тної вар­то­сті то­ва­рів, яка в них за­зна­че­на.

2. Від­кри­т­тя ба­зи да­них роз­ми­тне­н­ня без за­зна­че­н­ня на­зви юри­ди­чної або фі­зи­чної осо­би для всіх уча­сни­ків зов­ні­шньо­еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті.

3. Змен­ше­н­ня ми­тно­го на­ван­та­же­н­ня та уні­фі­ка­ція ми­тних ста­вок, аби змен­ши­ти мо­жли­во­сті ма­ні­пу­лю­ва­н­ня ни­ми.

4. Впро­ва­дже­н­ня/вдо­ско­на­ле­н­ня ри­зик орі­єн­то­ва­них си­стем, впро­ва­дже­н­ня про­зо­рих ме­ха­ні­змів фор­му­ва­н­ня про­фі­лів ри­зи­ків (для ми­тни­ці і всіх су­пу­тніх служб).

5. Уне­мо­жлив­ле­н­ня зло­вжи­ва­н­ня з бо­ку бі­зне­су пра­вом без­ми­тно­го пе­ре­мі­ще­н­ня то­ва­рів (пе­ред­ба­че­ним за­ко­но­дав­ством) при по­што­вих від­прав­ле­н­нях та пе­ре­ве­зе­н­нях че­рез кор­дон.

Що­до остан­ньо­го пун­кту, то за­ко­но­дав­чі змі­ни, що бу­ли ухва­ле­ні пар­ла­мен­том на­при­кін­ці ми­ну­ло­го ро­ку, а са­ме змен­ше­н­ня без­ми­тно­го вве­зе­н­ня то­ва­рів з 500 до 50 ев­ро у ра­зі пе­ре­бу­ва­н­ня за кор­до­ном менш ніж 24 го­ди­ни або йо­го пе­ре­ти­ну ча­сті­ше, ніж один раз на 72 го­ди­ни істо­тно змен­ши­ли мо­жли­во­сті зло­вжи­ва­н­ня. Про­те на­ро­дний де­пу­тат Ан­дрій Ан­то­ни­щак вже за­ре­є­стру­вав за­ко­но­про­ект 7484, яким на­ма­га­є­ться зня­ти ча­со­ве обме­же­н­ня «24 го­ди­ни», що спри­я­ти­ме кон­тра­бан­дно­му вве­зен­ню то­ва­ру.

Слід та­кож за­зна­чи­ти, що бо­роть­ба з кон­тра­бан­дою та по­ру­ше­н­ням ми­тних пра­вил на ми­тни­ці це ли­ше ча­сти­на про­бле­ми надходження й ре­а­лі­за­ції в Укра­ї­ні не­ле­галь­но­го ім­пор­ту. Для ефе­ктив­ної ро­бо­ти має бу­ти за­без­пе­че­ний пов­но­цін­ний кон­троль лан­цюж­ка по­став­ки, який вклю­чає та­кі ета­пи:

1) вве­зе­н­ня ім­порт­них то­ва­рів в Укра­ї­ну (кон­троль на ми­тни­ці);

2) рух ім­порт­них то­ва­рів від кор­до­ну до місця кін­це­вої ре­а­лі­за­ції (кон­троль лан­цюж­ка по­став­ки);

3) ре­а­лі­за­ція ім­порт­них то­ва­рів спо­жи­ва­чу (кон­троль ре­а­лі­за­ції).

Екс­пер­та­ми ІСЕТ був до­слі­дже­ний між­на­ро­дний до­свід та рі­зні про­по­зи­ції, спря­мо­ва­ні на не­д­опу­ще­н­ня спо­тво­ре­н­ня кон­ку­рен­ції на вну­трі­шньо­му рин­ку Укра­ї­ни че­рез ре­а­лі­за­цію кон­тра­бан­ди та ін­ших то­ва­рів з ухи­ля­н­ням від опо­да­тку­ва­н­ня. Зокре­ма вив­че­н­ня між­на­ро­дно­го до­сві­ду за­свід­чи­ло, що основ­ни­ми фор­ма­ми кон­тро­лю, які ви­ко­ри­сто­ву­ють по­да­тко­ві ор­га­ни, є про­ве­де­н­ня кон­троль­них за­ку­пі­вель та подаль­ший кон­троль пов­но­ти вне­се­н­ня го­спо­дар­ської опе­ра­ції до від­по­від­них жур­на­лів. Про­те, зва­жа­ю­чи на ви­со­кий рі­вень ко­ру­пції у ві­тчи­зня­них по­да­тко­вих ор­га­нах, та­кий під­хід в Укра­ї­ні ни­ні не є до­ціль­ним, адже не дасть очі­ку­ва­но­го ефе­кту, а ли­ше при­зве­де до збіль­ше­н­ня по­бо­рів з пред­став­ни­ків ма­ло­го бі­зне­су. То­му бу­ли за­про­по­но­ва­ні та­кі за­хо­ди, що пе­ред­ба­ча­ють ви­ко­ри­ста­н­ня су­ча­сних еле­ктрон­них сер­ві­сів і змен­шу­ють мо­жли­вість впли­ву люд­сько­го фа­кто­ра:

1. За­про­ва­дже­н­ня еле­ктрон­них то­ва­ро-транс­порт­них на­кла­дних (ЕТТН), які по­вин­ні ре­є­стру­ва­ти­ся при пе­ре­мі­щен­ні транс­порт­них за­со­бів з то­ва­ром. До­свід Гру­зії свід­чить про ефе­ктив­ність та­ко­го за­хо­ду, що уне­мо­жли­вив пе­ре­мі­ще­н­ня кон­тра­бан­ди гру­зин­ськи­ми до­ро­га­ми.

2. Впро­ва­дже­на в Укра­ї­ні СЕА ПДВ дає змо­гу за­про­ва­ди­ти си­сте­му Tax Invoice, за до­по­мо­гою якої з одно­го бо­ку мо­жна від­мо­ви­ти­ся від оформ­ле­н­ня пер­вин­них до­ку­мен­тів, а з дру­го­го та­кож за­без­пе­чи­ти на­ле­жний кон­троль лан­цюж­ка ре­а­лі­за­ції ім­порт­них то­ва­рів.

3. Для бо­роть­би з не­ви­да­чею фі­скаль­но­го че­ка ефе­ктив­ним ме­ха­ні­змом є фі­нан­со­ве сти­му­лю­ва­н­ня по­ку­пця, зокре­ма че­рез «кеш­бе­ки». Він пе­ред­ба­чає мо­жли­вість ко­жно­му по­ку­пце­ві на спе­ці­аль­но­му фі­скаль­но­му сер­ве­рі пе­ре­ві­ри­ти ви­да­ний фі­скаль­ний чек і у ра­зі йо­го від­су­тно­сті отри­ма­ти по­вер­не­н­ня ко­штів, спла­че­них за при­дба­ний то­вар.

Слід за­зна­чи­ти, що пов­но­цін­но ре­а­лі­зу­ва­ти кон­троль лан­цюж­ка по­ста­вок на те­ри­то­рію Укра­ї­ни не­мо­жли­во без су­пу­тніх ре­форм, най­ва­жли­ві­шою з яких є пе­ре­за­ван­та­же­н­ня ДФС та ми­тни­ці, зокре­ма на­бір їх спів­ро­бі­тни­ків на про­зо­рих кон­кур­сах з на­ле­жним рів­нем оцін­ки їхньої про­фе­сій­но­сті і до­бро­че­сно­сті; за­без­пе­че­н­ня гро­мад­сько­го кон­тро­лю за ре­зуль­та­та­ми їхньої ді­яль­но­сті; вста­нов­ле­н­ня для но­вих спів­ро­бі­тни­ків гі­дних за­ро­бі­тних плат; впро­ва­дже­н­ня від­по­від­аль­но­сті за не­пра­во­мір­ні рі­ше­н­ня, що при­зве­ли до зби­тків бі­зне­су; за­про­ва­дже­н­ня чі­тких KPI та ре­а­лі­за­ція пер­ма­нен­тно­го кон­тро­лю за їх ви­ко­на­н­ням; впро­ва­дже­н­ня ри­зик орі­єн­то­ва­них си­стем мо­ні­то­рин­гу та ви­яв­ле­н­ня фа­ктів по­да­тко­вих пра­во­по­ру­шень.

От­же, щоб бо­роть­ба з кон­тра­бан­дою не ста­ла про­фа­на­ці­єю і пе­ре­роз­по­ді­лом фі­нан­со­вих по­то­ків, во­на по­вин­на бу­ти ком­пле­ксною і вклю­ча­ти ці­лу низ­ку за­хо­дів, які ма­ють си­стем­но змі­ни­ти ро­бо­ту ми­тних ор­га­нів, щоб уне­мо­жли­ви­ти про­хо­дже­н­ня кон­тра­бан­ди, яка не тіль­ки при­зво­дить до змен­ше­н­ня над­хо­джень до дер­жав­но­го бюджету, а й ви­крив­лює кон­ку­рен­цію і при­зво­дить до втра­ти Укра­ї­ною сво­го еко­но­мі­чно­го по­тен­ці­а­лу.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.