План дій BEPS в Укра­ї­ні

Dzerkalo Tizhnya - - ТИ­ТУЛЬ­НЫЙ ЛИСТ -

За роз­ра­хун­ка­ми НБУ, п’ята ча­сти­на від усіх ПІІ, що на­ді­йшли в Укра­ї­ну про­тя­гом 2010–2017 рр., яв­ля­ли со­бою round-tripping ві­тчи­зня­но­го ка­пі­та­лу, який був ви­ве­де­ний за ме­жі Укра­ї­ни ві­тчи­зня­ни­ми ком­па­ні­я­ми че­рез рі­зно­ма­ні­тні ін­стру­мен­ти (трансфер­тне ці­но­утво­ре­н­ня, не­до­о­три­ма­н­ня ва­лю­тної ви­ру­чки) та по­вер­нув­ся у ви­гля­ді пря­мих вкла­день в акціо­нер­ний ка­пі­тал з-за кор­до­ну та кре­ди­тів від пря­мо­го ін­ве­сто­ра.

Ілю­стра­ці­єю по­ши­ре­но­сті пра­кти­ки ви­ко­ри­ста­н­ня офшор­них схем по­ста­ча­н­ня про­ду­кції на зов­ні­шні рин­ки мо­жуть бу­ти по­ка­зни­ки ді­яль­но­сті сіль­сько­го го­спо­дар­ства, яке у 2017 р. ста­ло га­луз­зю №1 в Укра­ї­ні за об­ся­гом екс­порт­ної ви­ру­чки.

Зов­ні­шньо­еко­но­мі­чні опе­ра­ції із сіль­сько­го­спо­дар­ською про­ду­кці­єю в Укра­ї­ні стру­кту­ро­ва­но пе­ре­ва­жно че­рез пла­тни­ків єди­но­го по­да­тку че­твер­тої гру­пи, до якої на­ле­жать сіль­госп­під­при­єм­ства, на які не по­ши­рю­ю­ться обме­же­н­ня в ча­сти­ні об­ся­гів до­хо­ду або кіль­ко­сті найня­тих пра­ців­ни­ків. Во­ни на сьо­го­дні не під­ля­га­ють кон­тро­лю на пре­дмет трансфер­тно­го ці­но­утво­ре­н­ня та актив­но цим ко­ри­сту­ю­ться.

У ре­зуль­та­ті, по­рів­ню­ю­чи да­ні Де­пар­та­мен­ту сіль­сько­го го­спо­дар­ства США що­до об­ся­гів екс­пор­ту сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції та да­ні Сві­то­вої ор­га­ні­за­ції тор­гів­лі що­до об­ся­гів екс­порт­ної ви­ру­чки, мо­жна ді­йти ви­снов­ку, що Укра­ї­на, яка за­ймає по­зи­ції в де­ся­тці най­біль­ших екс­пор­те­рів про­ду­кції сіль­сько­го го­спо­дар­ства, за об­ся­гом екс­порт­ної ви­ру­чки пе­ре­бу­ває ли­ше в тре­тій де­ся­тці кра­їн сві­ту.

Не­до­ста­тню ефе­ктив­ність чин­но­го по­да­тко­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня під­твер­джує та­кож ана­ліз НБУ ди­на­мі­ки над­хо­джень екс­порт­ної ви­ру­чки у 2015–2017 рр. Зі зни­же­н­ням нор­ми обов’яз­ко­во­го про­да­жу зі 100 до 50% екс­пор­те­ри все одно про­дов­жу­ва­ли про­да­ва­ти на рин­ку близь­ко 95% ви­ру­чки. Це свід­чить про те, що в кра­ї­ну за­во­ди­ло­ся рів­но стіль­ки ва­лю­ти, скіль­ки по­трі­бно бу­ло для по­пов­не­н­ня обі­го­вих ко­штів. Ре­шта за­ли­ша­ла­ся на ра­хун­ках кон­тро­льо­ва­них іно­зем­них ком­па­ній.

Не менш кра­сно­мов­ною є ста­ти­сти­ка і за над­хо­дже­н­ня­ми не­га­ран­то­ва­них кре­ди­тів — по­зик від не­ре­зи­ден­тів, за яки­ми від­су­тнє за­без­пе­че­н­ня, що мо­же свід­чи­ти про пов’яза­ність кре­ди­то­ра і бор­жни­ка (рис. 3). Більш як по­ло­ви­ну з них отри­ма­но від ком­па­ній, за­ре­є­стро­ва­них у кра­ї­нах із низь­ким рів­нем опо­да­тку­ва­н­ня. І якщо за бан­ків­ським се­гмен­том час­тка та­ких над­хо­джень є від­но­сно не­зна­чною (4%), то для ін­ших се­кто­рів еко­но­мі­ки час­тка не­га­ран­то­ва­них кре­ди­тів із низь­ко­по­да­тко­вих юрис­ди­кцій ста­но­вить 56%, кре­ди­тів від пря­мо­го ін­ве­сто­ра — 61.

З огля­ду на це На­ціо­наль­ний банк ще на­при­кін­ці 2015 р. впер­ше в Укра­ї­ні ввів у пу­блі­чну дис­ку­сію кон­це­пцію роз­бу­до­ви ефе­ктив­но­го по­да­тко­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня від­по­від­но до ре­ко­мен­да­цій ОЕ­СР та іні­ці­ю­вав план їх ім­пле­мен­та­ції до до­ро­жньої кар­ти з лі­бе­ра­лі­за­ції ва­лю­тно­го ре­гу­лю­ва­н­ня (рис. 4).

Однак у той час, як ін­ші пе­ред­умо­ви для ва­лю­тної лі­бе­ра­лі­за­ції по­сту­по­во по­лі­пшу­ва­ли­ся, за­ко­но­дав­чі про­га­ли­ни, що да­ва­ли мо­жли­вість для схем­но­го ви­ве­де­н­ня ка­пі­та­лу з кра­ї­ни, ні­ку­ди не зни­ка­ли. То­му Нац­банк на­ма­гав­ся про­ти­ді­я­ти від­пли­ву ка­пі­та­лу вла­сни­ми си­ла­ми. Для цьо­го у 2016 р. На­ціо­наль­ний банк по­си­лив ви­мо­ги з фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу. Но­вий по­ря­док здій­сне­н­ня бан­ка­ми ана­лі­зу та пе­ре­вір­ки до­ку­мен­тів (ін­фор­ма­ції) про фі­нан­со­ві опе­ра­ції та їх уча­сни­ків за­про­ва­див пе­ре­лік ін­ди­ка­то­рів ри­зи­ко­вих фі­нан­со­вих опе­ра­цій, на пре­дмет яких бан­ки з то­го ча­су пе­ре­ві­ря­ють опе­ра­ції сво­їх клі­єн­тів.

На­то­мість під­ви­ще­н­ня ефек по­да­тко­во­го кон­тро­лю за про­зо­рі­стю фі­нан­со­вих тран­за­кцій усе ще за­ли­ша­є­ться на по­ряд­ку ден­но­му як На­ціо­наль­но­го бан­ку, так і Мі­ні­стер­ства фі­нан­сів, Дер­жав­ної фі­скаль­ної слу­жби та про­філь­но­го ко­мі­те­ту Вер­хов­ної Ра­ди, ке­рів­ни­ки яких у кві­тні 2017 р. за­твер­ди­ли спіль­ним про­то­коль­ним рі­ше­н­ням ре­а­лі­за­цію в Укра­ї­ні Пла­ну дій BEPS.

Ще 2016-го бу­ло роз­ро­бле­но за­ко­но­про­ект з про­ти­дії змен­шен­ню по­да­тко­вої ба­зи і пе­ре­мі­щен­ню при­бу­тків за кор­дон з ура­ху­ва­н­ням між­на­ро­дних іні­ці­а­тив ОЕ­СР. За­ко­но­про­ект впро­ва­джує ті кро­ки з Пла­ну дій BEPS, які є най­більш акту­аль­ни­ми для Укра­ї­ни з огля­ду на по­ши­ре­ні схе­ми з ви­ве­де­н­ня ка­пі­та­лу. Ро­з­гля­не­мо їх до­кла­дні­ше.

Дія 3 — «Пра­ви­ла про опо­да­тку­ва­н­ня кон­тро­льо­ва­них іно­зем­них ком­па­ній (КІК)».

За цим пра­ви­лом ре­зи­ден­ти Укра­ї­ни (фі­зи­чні осо­би) спла­чу­ва­ти­муть в Укра­ї­ні по­да­ток з при­бу­тку іно­зем­них ком­па­ній, які їм на­ле­жать або кон­тро­лю­ю­ться. За­про­ва­джу­є­ться обов’яз­ко­ве де­кла­ру­ва­н­ня уча­сті (кон­тро­лю) в іно­зем­них ком­па­ні­ях. Ме­тою та­ко­го кро­ку є за­по­бі­га­н­ня ви­ко­ри­ста­н­ня ком­па­ній, ство­ре­них в іно­зем­них юрис­ди­кці­ях, як за­кор­дон­них «га­ман­ців» для на­ко­пи­че­н­ня при­бу­тків, які не опо­да­тко­ву­ю­ться від­по­від­но до чин­но­го за­ко­но­дав­ства.

Про­ект за­ко­ну пе­ред­ба­чає кри­те­рії для ви­зна­н­ня іно­зем­ної ком­па­нії кон­тро­льо­ва­ною ре­зи­ден­та­ми Укра­ї­ни (шля­хом пря­мо­го во­ло­ді­н­ня її час­ткою або здій­сне­н­ня фа­кти­чно­го кон­тро­лю за її ді­яль­ні­стю) та по­ря­док на­ра­ху­ва­н­ня і спла­ти нею по­да­тку на при­бу­ток, у то­му чи­слі якщо при­бу­ток не роз­по­ді­ля­ти­ме­ться.

При цьо­му та­ка ком­па­нія звіль­ня­ти­ме­ться від спла­ти по­да­тку в Укра­ї­ні, якщо во­на фа­кти­чно здій­снює го­спо­дар­ську ді­яль­ність в іно­зем­ній юрис­ди­кції (па­сив­ні до­хо­ди ста­нов­лять не більш як 50% до­хо­дів ком­па­нії) або фа­кти­чно спла­чує по­да­ток на при­бу­ток за ефе­ктив­ною став­кою, що є ниж­чою за став­ку по­да­тку на при­бу­ток під­при­ємств в Укра­ї­ні не більш як на 5 в.п.

Во­дно­час кон­тро­лю­ю­ча осо­ба по­вин­на зві­ту­ва­ти що­до кон­тро­льо­ва­ної нею іно­зем­ної ком­па­нії та спла­чу­ва­ти по­да­ток з при­бу­тку ком­па­нії за став­кою по­да­тку на при­бу­ток під­при­ємств (18%), якщо при­бу­ток не роз­по­ді­ля­ти­ме­ться або ви­пла­чу­ва­ти­ме­ться на ра­ху­нок кон­тро­лю­ю­чої осо­би в іно­зем­но­му бан­ку, або ж по­да­ток на ди­ві­ден­ди, на­ра­хо­ва­ні не­ре­зи­ден­та­ми (9%), якщо при­бу­ток роз­по­ді­ля­ти­ме­ться з ви­пла­тою ди­ві­ден­дів на ра­ху­нок фі­зи­чної осо­би в укра­їн­сько­му бан­ку.

Дія 4 — «Обме­же­н­ня ви­трат за фі­нан­со­ви­ми опе­ра­ці­я­ми з пов’яза­ни­ми осо­ба­ми».

Від­по­від­ни­ми нор­ма­ми за­ко­но­про­е­кту по­си­лю­ю­ться обме­же­н­ня що­до вра­ху­ва­н­ня в по­да­тко­во­му облі­ку ви­трат за фі­нан­со­ви­ми опе­ра­ці­я­ми.

Вдо­ско­на­ле­н­ня пра­вил «тон­кої ка­пі­та­лі­за­ції» є не­об­хі­дним у кон­текс­ті ва­лю­тної лі­бе­ра­лі­за­ції, зокре­ма, з огля­ду на пе­ре­гляд пі­сля всту­пу в дію За­ко­ну Укра­ї­ни «Про ва­лю­ту і ва­лю­тні опе­ра­ції» по­ло­жень нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів НБУ, які ре­гу­лю­ють вар­тість за­по­зи­чень від не­ре­зи­ден­тів і ви­ко­ну­ють роль філь­тра для ви­ми­ва­н­ня ко­штів з кра­ї­ни че­рез кре­ди­ти від пов’яза­них осіб, за­ре­є­стро­ва­них у низь­ко­по­да­тко­вих юрис­ди­кці­ях.

Дія 6 — «За­по­бі­га­н­ня зло­вжи­ва­н­ням у зв’яз­ку із за­сто­су­ва­н­ням до­го­во­рів про усу­не­н­ня по­двій­но­го опо­да­тку­ва­н­ня».

За цим на­пря­мом за­про­ва­джу­ю­ться за­галь­ні пра­ви­ла по­пе­ре­дже­н­ня зло­вжи­вань під час здій­сне­н­ня ви­плат на ко­ристь не­ре­зи­ден­тів (General Anti-abuse Rules, або GAAR) у зв’яз­ку із за­сто­су­ва­н­ням до­го­во­рів про усу­не­н­ня по­двій­но­го опо­да­тку­ва­н­ня.

Дія 7 — «За­по­бі­га­н­ня уни­кнен­ню ста­ту­су по­стій­но­го пред­став­ни­цтва».

Уто­чне­ні пра­ви­ла про опо­да­тку­ва­н­ня по­стій­них пред­став­ництв не­ре­зи­ден­тів в Укра­ї­ні уне­мо­жлив­лять уни­кне­н­ня іно­зем­ни­ми ком­па­ні­я­ми спла­ти по­да­тків шля­хом шту­чної фра­гмен­та­ції сво­єї ді­яль­но­сті че­рез ме­ре­жу по­се­ре­дни­ків, які узго­джу­ють клю­чо­ві умо­ви пра­во­чи­нів від іме­ні іно­зем­ної ком­па­нії, однак фор­маль­но не пов’яза­ні між со­бою. По­ло­же­н­ня за­ко­но­про­е­кту до­зво­лять кон­тро­лю­ю­чим ор­га­нам ви­зна­ча­ти на­яв­ність по­стій­но­го пред­став­ни­цтва, ви­хо­дя­чи із су­ку­пно­сті всіх за­зна­че­них осіб та опе­ра­цій між ни­ми.

Дії 8–10 — «Пра­ви­ла трансфер­тно­го ці­но­утво­ре­н­ня».

Ці по­ло­же­н­ня не­об­хі­дні для більш ефе­ктив­но­го кон­тро­лю за трансфер­тним ці­но­утво­ре­н­ням від­по­від­но до прі­о­ри­те­ту су­тно­сті опе­ра­ції над фор­мою, за роз­по­ді­лом фун­кцій, ри­зи­ків і не­ма­те­рі­аль­них акти­вів усе­ре­ди­ні гру­пи ком­па­ній.

Для цьо­го в ме­жах дій 8–10 за­ко­но­про­е­ктом пе­ред­ба­че­но мо­жли­вість фі­скаль­них ор­га­нів за­сто­со­ву­ва­ти про­фе­сій­не су­дже­н­ня при ви­зна­чен­ні від­по­від­но­сті умов зов­ні­шньо­еко­но­мі­чних кон­тра­ктів пра­ви­лу «ви­тя­гну­тої ру­ки».

Ва­жли­ви­ми змі­на­ми є ви­зна­н­ня кон­тро­льо­ва­ни­ми опе­ра­цій між ре­зи­ден­том і йо­го по­стій­ним пред­став­ни­цтвом в Укра­ї­ні та опе­ра­ції пла­тни­ків по­да­тків че­твер­тої гру­пи із не­ре­зи­ден­та­ми, упро­ва­дже­н­ня ін­сти­ту­ту по­слуг із низь­кою до­да­ною вар­ті­стю, уто­чне­н­ня кри­те­рі­їв пов’яза­но­сті осіб і від­не­се­н­ня дер­жав до пе­ре­лі­ку низь­ко­по­да­тко­вих юрис­ди­кцій.

Дія 13 — «До­ку­мен­та­ція з трансфер­тно­го ці­но­утво­ре­н­ня та зві­тність у роз­рі­зі кра­їн».

Ця дія пе­ред­ба­чає за­про­ва­дже­н­ня три­рів­не­вої стру­кту­ри до­ку­мен­та­ції для між­на­ро­дних груп ком­па­ній. Зокре­ма, ком­па­нії, які здій­сню­ють кон­тро­льо­ва­ні опе­ра­ції, окрім обов’яз­ко­во­го на сьо­го­дні зві­ту про кон­тро­льо­ва­ні опе­ра­ції (local file), по­вин­ні бу­дуть по­ві­дом­ля­ти фі­скаль­ну слу­жбу про участь у між­на­ро­дній гру­пі. Це, в свою чер­гу, пе­ред­ба­чає обов’яз­ко­ве по­да­н­ня гло­баль­ної до­ку­мен­та­ції що­до між­на­ро­дної гру­пи, до якої на­ле­жить ком­па­нія (май­стер-файл), в якій на­да­ю­ться ана­ліз клю­чо­вих опе­ра­цій, ме­ха­ні­зми фі­нан­су­ва­н­ня і роз­по­ді­лу фі­нан­со­вих по­то­ків у гру­пі, фі­нан­со­ва зві­тність, а та­кож звіт у роз­рі­зі кра­їн (country-bycountry report). Остан­ній пе­ред­ба­чає роз­кри­т­тя транс­на­ціо­наль­ни­ми кор­по­ра­ці­я­ми де­та­лі­зо­ва­ної ін­фор­ма­ції про свої від­окрем­ле­ні під­роз­ді­ли в роз­рі­зі ко­жної кра­ї­ни та мі­стить да­ні про при­бу­ток, по­да­тко­ві ви­пла­ти, кіль­кість спів­ро­бі­тни­ків, ма­те­рі­аль­ні акти­ви та фун­кції ком­па­нії у ко­жній кра­ї­ні. До­да­тко­ва зві­тність дасть мо­жли­вість по­да­тко­вим ор­га­нам здій­сни­ти ана­ліз ді­яль­но­сті бі­знес-гру­пи та ви­зна­чи­ти центр її еко­но­мі­чних ін­те­ре­сів.

Звіт має по­да­ва­ти­ся ма­те­рин­ськи­ми ком­па­ні­я­ми або упов­но­ва­же­ни­ми під­роз­ді­ла­ми, якщо кон­со­лі­до­ва­ний рі­чний до­хід гру­пи ком­па­ній пе­ре­ви­щує 750 млн єв­ро, або 50 млн єв­ро, якщо гру­па кон­тро­лю­є­ться ре­зи­ден­та­ми Укра­ї­ни. Зни­же­ний по­ріг рі­чно­го до­хо­ду для груп ком­па­ній, які кон­тро­лю­ю­ться ре­зи­ден­та­ми Укра­ї­ни, дасть мо­жли­вість отри­му­ва­ти зві­ти від при­бли­зно ста ві­тчи­зня­них бі­знес-груп.

Ва­жли­во за­зна­чи­ти, що дії 6 та 13 на­ле­жать до Мі­ні­маль­но­го стан­дар­ту ре­ко­мен­да­цій ОЕ­СР, до яко­го вклю­че­но та­кож кро­ки 5 («Шкі­дли­ві по­да­тко­ві пра­кти­ки») і 14 («Удо­ско­на­ле­н­ня чин­них угод про уни­кне­н­ня по­двій­но­го опо­да­тку­ва­н­ня шля­хом під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті ме­ха­ні­змів ви­рі­ше­н­ня спо­рів»). Впро­ва­дже­н­ня цих кро­ків є зо­бов’яза­н­ням Укра­ї­ни в рам­ках Про­гра­ми роз­ши­ре­но­го спів­ро­бі­тни­цтва що­до BEPS, лист про при­єд­на­н­ня до якої був під­пи­са­ний мі­ні­стром фі­нан­сів Укра­ї­ни у ли­сто­па­ді 2016 р. Ав­то­ма­ти­чний обмін фі­нан­со­вою ін­фор­ма­ці­єю З огля­ду на від­мін­но­сті у по­да­тко­вих си­сте­мах рі­зних кра­їн і мо­жли­вість ви­ко­ри­ста­н­ня пла­тни­ка­ми по­да­тків ла­зі­вок з ме­тою опти­мі­за­ції при­бу­тків кри­ти­чно ва­жли­вою є спів­пра­ця між по­да­тко­ви­ми ор­га­на­ми.

З 2009 р. кра­ї­ни вза­є­мо­ді­ють у рам­ках на­да­н­ня ін­фор­ма­ції по­да­тко­ви­ми ві­дом­ства­ми на за­пит, але збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті та скла­дно­сті опе­ра­цій зу­мо­ви­ло не­об­хі­дність більш ре­гу­ляр­ної та си­стем­ної вза­є­мо­дії. За­про­ва­дже­не у 2010 р. Спо­лу­че­ни­ми Шта­та­ми мо­дель­не за­ко­но­дав­ство, яке пе­ред­ба­чає на­да­н­ня іно­зем­ни­ми фі­нан­со­ви­ми ін­сти­ту­ці­я­ми ін­фор­ма­ції що­до по­да­тко­вих ре­зи­ден­тів США до по­да­тко­вої адмі­ні­стра­ції ці­єї кра­ї­ни (FATCA), ви­сту­пи­ло осно­вою для єди­но­го між­на­ро­дно­го стан­дар­ту ав­то­ма­ти­чно­го обмі­ну фі­нан­со­вою ін­фор­ма­ці­єю (Common Reporting Standard), який на сьо­го­дні за­про­ва­дже­но у 102 кра­ї­нах сві­ту.

По­над по­ло­ви­на з них уже здій­сни­ли обмін у ве­ре­сні 2017 р. Се­ред них — кра­ї­ни ЄС, для яких умо­ва при­єд­на­н­ня є обов’яз­ко­вою згі­дно з Ди­ре­кти­вою ЄС 2014/107/EU, а та­кож основ­ні кла­си­чні низь­ко­по­да­тко­ві юрис­ди­кції — Па­на­ма, Кіпр, Бри­тан­ські Вір­гін­ські Остро­ви. Ста­ном на ли­пень 2018 р. кра­ї­на­ми сві­ту акти­во­ва­но по­над 3200 дво­сто­рон­ніх вза­є­мин із обмі­ну ін­фор­ма­ці­єю, в яких бе­руть участь 90 кра­їн. На­при­клад, Ро­сі­єю акти­во­ва­но отри­ма­н­ня ін­фор­ма­ції з 82 кра­їн, Поль­щею — з 87 кра­їн. Це дає змо­гу цим кра­ї­нам отри­му­ва­ти ін­фор­ма­цію що­до ра­хун­ків сво­їх ре­зи­ден­тів (у то­му чи­слі фі­зи­чних осіб — кон­тро­ле­рів іно­зем­них ком­па­ній) і ви­зна­ча­ти по­ря­док опо­да­тку­ва­н­ня їх до­хо­дів (вклю­чно з до­хо­да­ми кон­тро­льо­ва­них іно­зем­них ком­па­ній). При­мі­тно, що Ро­сія здій­снить пер­ший обмін ін­фор­ма­ці­єю вже у ве­ре­сні 2018 р.

Зво­лі­ка­н­ня із при­єд­на­н­ням до ці­єї си­сте­ми озна­ча­ти­ме для Укра­ї­ни ри­зик ви­зна­н­ня кра­ї­ною, яка не спів­пра­цює з по­да­тко­вих пи­тань, що ускла­днить ро­бо­ту ві­тчи­зня­них ком­па­ній на рин­ках ЄС. Вар­то на­га­да­ти, що в остан­ні ро­ки ви­мо­ги що­до до­три­ма­н­ня ви­мог фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу та прин­ци­пів KYC (know your client) в іно­зем­них бан­ках ста­ли зна­чно жорс­ткі­ши­ми, а їх не­до­три­ма­н­ня на­ра­жає банк на жорс­ткі сан­кції ре­гу­ля­то­рів, про що свід­чить не­що­дав­ній до­свід ла­твій­сько­го бан­ку ABLV.

Про­е­кти за­ко­нів, які ство­рю­ють пра­во­ве по­ле для при­єд­на­н­ня Укра­ї­ни до ба­га­то­сто­рон­ньо­го обмі­ну фі­нан­со­вою ін­фор­ма­ці­єю шля­хом уре­гу­лю­ва­н­ня мо­жли­во­сті ві­тчи­зня­них бан­ків і де­по­зи­тар­них уста­нов на­да­ва­ти до по­да­тко­вих ор­га­нів ін­фор­ма­цію що­до ра­хун­ків клі­єн­тів, бу­ли за­твер­дже­ні Ка­бі­не­том мі­ні­стрів у бе­ре­зні по­то­чно­го ро­ку та пе­ре­бу­ва­ють на роз­гля­ді про­філь­них ко­мі­те­тів Вер­хов­ної Ра­ди.

За­зна­че­ні за­ко­но­про­е­кти від­кри­ва­ють мо­жли­вість під­пи­са­н­ня Мі­ні­стер­ством фі­нан­сів Мі­жві­дом­чої уго­ди ком­пе­тен­тних ор­га­нів з ме­тою при­єд­на­н­ня до Єди­но­го стан­дар­ту ОЕ­СР що­до обмі­ну фі­нан­со­вою ін­фор­ма­ці­єю на під­ста­ві мо­дель­ної Кон­вен­ції про вза­єм­ну адмі­ні­стра­тив­ну до­по­мо­гу в по­да­тко­вих спра­вах, ра­ти­фі­ко­ва­ної Вер­хов­ною Ра­дою у 2008 р.

Якнай­швид­ше їх прийня­т­тя є над­зви­чай­но ва­жли­вим з огля­ду на сти­слі стро­ки, упро­довж яких ма­ють бу­ти здій­сне­ні кро­ки із пра­кти­чної ре­а­лі­за­ції ме­ха­ні­зму ав­то­ма­ти­чно­го обмі­ну. Зокре­ма, під­пи­са­н­ня Мі­жві­дом­чої уго­ди ком­пе­тен­тних ор­га­нів (MCAA), укла­да­н­ня дво­сто­рон­ніх про­то­ко­лів з кра­ї­на­ми — під­пи­сан­та­ми Уго­ди MCAA про на­да­н­ня зго­ди на по­ча­ток обмі­ну ін­фор­ма­ці­єю, узго­дже­н­ня по­ряд­ку, стро­ків і про­це­ду­ри обмі­ну, а та­кож за­про­ва­дже­н­ня те­хні­чних стан­дар­тів пе­ре­да­чі да­них.

На­сам­кі­нець хо­ті­ло­ся б на­га­да­ти, що ви­пе­ре­джаль­ні тем­пи еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, які до­зво­лять ско­ро­ти­ти роз­рив у рів­ні до­бро­бу­ту гро­ма­дян Укра­ї­ни та роз­ви­не­них кра­їн сві­ту, бу­дуть не­мо­жли­ві без за­лу­че­н­ня в Укра­ї­ну іно­зем­них ін­ве­сти­цій (у то­му чи­слі тих, які ма­ють укра­їн­ське по­хо­дже­н­ня). Однак оче­ви­дно, що ін­ве­сто­ри не при­йдуть до кра­ї­ни, яка не грає за за­галь­но­прийня­ти­ми пра­ви­ла­ми.

То­му за­раз нам не­об­хі­дно об’єд­на­ти зу­си­л­ля всіх за­ці­кав­ле­них сто­рін і зо­се­ре­ди­ти­ся на кон­кре­тних ді­ях із за­без­пе­че­н­ня ухва­ле­н­ня не­об­хі­дних для кра­ї­ни за­ко­но­дав­чих змін. Втра­та ча­су — це не та роз­кіш, яку Укра­ї­на мо­же со­бі до­зво­ли­ти. Єв­ген Сте­па­нюк

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.