Са­га про укра­їн­ські ре­фор­ми

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

Пі­сля 2004-го так по­ве­ло­ся, що ко­жен на­сту­пний пре­зи­дент і йо­го най­ближ­че ото­че­н­ня час від ча­су за­яв­ля­ли, що до них ні­хто ні­яких ре­форм не про­во­див, і ли­ше во­ни взя­ли­ся за справ­жні ре­фор­ми.

Про­бле­ма тут зов­сім не в обра­зі тих, хто здій­сню­вав в Укра­ї­ні ре­аль­ні ре­фор­ми, які да­ли по­зи­тив­ний ре­зуль­тат. Про­бле­ма в то­му, що та­ка по­лі­ти­ка очіль­ни­ків дер­жа­ви по­ро­джує ре­фор­ма­тор­ський по­пу­лізм і вби­ває іні­ці­а­ти­ву ни­ні­шніх і зав­тра­шніх ви­со­ко­по­са­дов­ців що­до ре­форм.

Це ясно, як бо­жий день. Якщо ре­фор­ма­то­рам плю­ва­ти­муть услід, то де­ся­тий за­рі­ка­ти­ме­ться бра­ти­ся за цю ма­ру­дну спра­ву. Адже ре­фор­ми — це най­більш нев­дя­чна спра­ва в ро­бо­ті чи­нов­ни­ків і осо­бли­во ви­со­ко­по­са­дов­ців. Це зов­сім не те, що бу­ти на «хлі­бно­му» мі­сці в дер­жав­ній ком­па­нії ти­пу «На­фто­газ Укра­ї­ни», або «смо­тря­щим» на фі­нан­со­вих схе­мах і гро­шо­вих по­то­ках.

Між тим Укра­ї­ні, за­ха­ра­ще­ній бю­ро­кра­ти­чни­ми «ба­ри­ка­да­ми», як по­ві­тря по­трі­бна актив­на по­лі­ти­ка ре­форм. При цьо­му став­ле­н­ня до ре­форм має бу­ти як до бла­го­ро­дної і жер­тов­ної спра­ви, як до за­хи­сту Ві­тчи­зни.

Во­дно­час не­об­хі­дні ре­фор­ма­то­ри-ка­мі­ка­дзе, як во­ї­ни-кі­бор­ги. Якщо вже пла­ти­ти ви­со­кі зар­пла­ти, то якраз тим ка­мі­ка­дзе, які го­то­ві бра­ти­ся за ре­фор­ми, а не тим, хто си­дить на «хлі­бних» мі­сцях, фі­нан­со­вих схе­мах чи гро­шо­вих по­то­ках. Це має бу­ти прі­о­ри­те­тна іде­о­ло­гія дер­жав­ної по­лі­ти­ки.

Тим біль­ше не вар­то від­ма­ху­ва­ти­ся від цін­но­го ві­тчи­зня­но­го до­сві­ду по­до­ла­н­ня криз і здій­сне­н­ня ре­форм. А та­кий до­свід є, в то­му чи­слі з акту­аль­них і сьо­го­дні про­блем. Про це свід­чать не ли­ше згад­ки їх про­від­ни­ків, а й ста­ти­сти­ка, ві­тчи­зня­на еко­но­мі­чна істо­рія.

Пі­сля то­го, як в Укра­ї­ні вже був не один пре­зи­дент і не один де­ся­ток прем’єр-мі­ні­стрів, ста­ло оче­ви­дно, який вне­сок зро­бив ко­жний з них у по­до­ла­н­ня У ви­пу­ску DT.UA (№1136 від 24 бе­ре­зня 2017 р.) під ав­тор­ством Сер­гія Сле­дзя ви­йшла ста­т­тя «Вла­да сі­ла на шпа­гат».

Ми вва­жа­є­мо, що пу­блі­ка­ція пов’яза­на з про­бле­мою на­ціо­наль­ної зна­чи­мо­сті і є ім­пуль­сом для подаль­шо­го ши­ро­ко­го обго­во­ре­н­ня те­ми як у ЗМІ, так і на на­у­ко­во­му, су­спіль­но­му й уря­до­во­му рів­нях. Річ у то­му, що це пи­та­н­ня має пря­мий зв’язок із про­бле­мою на­ціо­наль­но­го мас­шта­бу: як на­го­ду­ва­ти Укра­ї­ну?

Са­ма про­бле­ма ви­зрі­ва­ла з по­ча­тку 1990-х, від­то­ді, як Укра­ї­на отри­ма­ла не та­ку вже й по­га­ну спад­щи­ну — агро­про­ми­сло­вий ком­плекс (АПК). Той са­мий ком­плекс, який ра­ні­ше

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.