Еле­мен­тар­ні ча­стин­ки укра­їн­ської «обо­рон­ки»

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

Бе­ру на се­бе смі­ли­вість ствер­джу­ва­ти, що не­ре­а­лі­зо­ва­на ре­фор­ма обо­рон­но-про­ми­сло­во­го ком­пле­ксу (ОПК) дав­но за­ли­ша­є­ться одним з клю­чо­вих скла­дни­ків, що не­аби­як по­зна­ча­є­ться на ви­бу­до­ву­ван­ні си­сте­ми обо­ро­ни та про­ти­дії ро­сій­ській во­єн­ній агре­сії.

І ось чо­му. За чо­ти­ри ро­ки вій­ни вій­сько­во-по­лі­ти­чне ке­рів­ни­цтво не зумі­ло на­ла­го­ди­ти си­стем­не пе­ре­озбро­є­н­ня сил обо­ро­ни (хо­ча й на­бли­зи­ло­ся до се­рій­но­го ви­ро­бни­цтва де­яких клю­чо­вих про­грам, на­при­клад, зі ство­ре­н­ня ра­ке­тної зброї). Са­ме цей аспект за від­су­тно­сті си­сте­ми пе­ре­озбро­є­н­ня і при ру­чно­му управ­лін­ні ОПК до­зво­ляє вій­сько­вим го­во­ри­ти про не­об­хі­дність роз­ви­ва­ти ар­мію за ра­дян­ською па­ра­ди­гмою, тоб­то за­кри­ва­ти про­ло­ми люд­ською ма­сою. Що уне­мо­жлив­лює пе­ре­хід до ком­па­ктної про­фе­сій­ної ар­мії, яка спи­ра­є­ться пе­ред­усім на су­ча­сні си­сте­ми озбро­є­н­ня й вій­сько­вої те­хні­ки (ОВТ). І за­ли­шає ха­зя­ї­но­ві Крем­ля пе­ре­ва­ги в за­сто­су­ван­ні вій­сько­во­го ва­же­ля.

Та на п’ято­му ро­ці вій­ни, не без до­по­мо­ги за­хі­дних пар­тне­рів, кра­ї­на отри­ма­ла За­кон «Про на­ціо­наль­ну без­пе­ку», який зо­бов’язує як мі­ні­мум роз­по­ча­ти пла­но­ві змі­ни в жит­ті «обо­рон­ки». Ухва­лю­ва­ли йо­го не без ко­пня­ків, але злі язи­ки по­дей­ку­ють, бу­цім у про­це­сі про­ков­тну­ли та­кі не­при­стой­ні су­ми гран­тів, що зво­лі­ка­ти з ухва­ле­н­ням за­ко­ну ста­ло про­сто по­лі­ти­чно не­без­пе­чно. K.P.I. ОПК Фор­маль­но «клю­чо­ві по­ка­зни­ки ефе­ктив­но­сті» го­во­рять про низ­ку змін, які за пев­них об­ста­вин мо­жна бу­де за­пи­са­ти в гра­фу «До­ся­гне­н­ня». На­при­клад, рі­ше­н­ня про між­на­ро­дний ау­дит ДК «Укр­обо­рон­пром», що по­кли­ка­ний від­кри­ти две­рі для мас­шта­бних спіль­них про­е­ктів і те­хно­ло­гі­чних ін’єкцій. З’яви­ла­ся на­гля­до­ва ра­да кон­цер­ну, яку по­го­див­ся очо­ли­ти до­во­лі ав­то­ри­те­тний і не­за­пля­мо­ва­ний Ми­хай­ло Згу­ров­ський, ко­трий уже зу­мів че­рез про­зо­ру мо­дель у до­ві­ре­но­му «По­лі­те­ху» за­лу­чи­ти в те­хно­ло­гі­чні й на­у­ко­єм­ні про­е­кти до­сить со­лі­дні за укра­їн­ськи­ми мір­ка­ми ін­ве­сти­ції. До на­гля­до­вої ра­ди «Укр­обо­рон­про­му» вві­йшов і впли­во­вий аме­ри­кан­ський екс­перт Ен­то­ні Те­тер, який сво­го ча­су очо­лю­вав у США Управ­лі­н­ня пер­спе­ктив­них до­слі­дни­цьких про­е­ктів Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни США, ві­до­ме як DARPA. Ана­лог та­кої стру­кту­ри ство­рю­є­ться і в Укра­ї­ні. Тоб­то укра­їн­ська вла­да ста­ран­но де­мон­струє ру­хи в се­кто­рі ОПК.

На ба­зі «Укр­обо­рон­про­му» ство­рю­ю­ться п’ять груп під­при­ємств, умов­но на­зва­них кла­сте­ра­ми, до ро­бо­ти яких актив­но під­клю­ча­ю­ться при­ва­тні під­при­єм­ства ОПК. На­ре­шті, про­ми­слов­ці по­чу­ли «епо­халь­ну» за­я­ву се­кре­та­ря Ра­дбе­зу Оле­ксан­дра Тур­чи­но­ва про те, що для під­при­ємств ОПК від­бу­ва­ти­ме­ться лі­бе­ра­лі­за­ція у сфе­рі зов­ні­шньо­еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті (ЗЕД). Тоб­то під­при­єм­ства будь-якої фор­ми вла­сно­сті змо­жуть са­мо­стій­но ви­хо­ди­ти на сві­то­вий ри­нок озбро­єнь. Це ло­гі­чно, якщо вра­ху­ва­ти, що 69% дер­жав­но­го обо­рон­но­го за­мов­ле­н­ня (ДОЗ) 2018 р. ви­ко­ну­ють при­ва­тні під­при­єм­ства. На­ре­шті, Хре­ща­ти­ком під час па­ра­ду до Дня не­за­ле­жно­сті цьо­го ро­ку прой­де но­ва вій­сько­ва те­хні­ка: опе­ра­тив­но-та­кти­чний ком­плекс «Са­псан», ви­со­ко­то­чна си­сте­ма зал­по­во­го во­гню «Віль­ха», ав­то­ма­ти­зо­ва­на ра­ке­тна си­сте­ма зал­по­во­го во­гню (РСЗВ) «Вер­ба», но­ва са­мо­хі­дна 155-мм га­у­би­ця «Бо­г­да­на».

Тро­хи по­лі­пшив­ся й пра­кти­чний бік вій­сько­во-те­хні­чно­го спів­ро­бі­тни­цтва (ВТС). З’яви­ла­ся ін­фор­ма­ція про на­мі­ри ство­ри­ти ра­зом із Ту­реч­чи­ною удар­ні без­пі­ло­тні авіа­цій­ні ком­пле­кси (БАК), анон­со­ва­но спів­ро­бі­тни­цтво ДП «Ан­то­нов» і аме­ри­кан­сько­го Boeing. ДП «Оде­ський авіа­цій­ний за­вод» ра­зом з аме­ри­кан­ською ком­па­ні­єю Aviastar Invest Corp і че­ською DISTAR CZ a.s. за­явив про до­мов­ле­ність що­до спіль­ної роз­роб­ки й ви­ро­бни­цтва лі­та­ків в Укра­ї­ні.

Та в кра­ї­ні з на­звою «ОПК» зав­жди бу­ло і за­ли­ша­є­ться за­дзер­ка­л­ля, і за амаль­га­мою мо­жна ви­яви­ти ба­га­то ці­ка­во­го й не­при­єм­но­го То­му є сенс роз­гля­ну­ти K.P.I. за­дзер­ка­л­ля де­таль­ні­ше — з по­зи­ції «що ре­фор­ма­тор­сько­го слід зро­би­ти для «обо­рон­ки». Хо­ча го­лов­ну бо­льо­ву то­чку мо­жна по­зна­чи­ти одра­зу — від неї ві­я­лом роз­хо­дя­ться ін­ші про­блем­ні сфе­ри. І най­біль­шою про­бо­ї­ною в си­сте­мі є те, що на­віть вій­на не пе­ре­вер­ну­ла три­ку­тник «Ар­мія — ОПК — Збро­йо­вий бі­знес», у яко­му з пер­шо­го дня не­за­ле­жно­сті і ар­мія (під цим сло­вом слід ро­зу­мі­ти всі зброй­ні фор­му­ва­н­ня, тоб­то си­ли обо­ро­ни кра­ї­ни), і ОПК слу­жи­ли «бла­го­ро­дній» спра­ві про­да­жу зброї іно­зем­ним дер­жа­вам. То­ді як на вер­ши­ні має бу­ти са­ме ар­мія, а її роз­ви­тко­ві по­вин­ні слу­жи­ти і ОПК, і тор­гів­ля ОВТ. В Укра­ї­ні вій­на не при­зве­ла до ро­зу­мі­н­ня то­го, що тіль­ки мо­гу­тнє вій­сько зда­тне стри­ма­ти за­пал укра­ї­но­фо­бів — хоч у Крем­лі, хоч у яко­мусь Бу­да­пе­шті. До­ка­зи? Зро­зумі­ло, не­мо­жли­во весь ОПК в один мо­мент під­по­ряд­ку­ва­ти спра­ві по­бу­до­ви сил обо­ро­ни. Але як по­ясни­ти, ска­жі­мо, факт, що в на­шій вій­ні низь­кої ін­тен­сив­но­сті, ко­ли май­же що­дня на пе­ре­до­вій ги­нуть сол­да­ти, тіль­ки на п’ято­му ро­ці вій­ни офі­цій­но ви­ни­кло пи­та­н­ня по­ста­ча­н­ня пе­ре­до­вим під­роз­ді­лам ПТКР ві­тчи­зня­но­го ви­ро­бни­цтва (ДККБ «Луч»)? Укра­ї­на як дер­жа­ва з силь­ни­ми тра­ди­ці­я­ми на сві­то­во­му рин­ку зброї по­ста­чає іно­зем­ним дер­жа­вам близь­ко 85% ви­ро­бле­ної обо­рон­ної про­ду­кції. Це чу­до­во, але чо­му до­сі се­ред но­вих се­рій­них ОВТ май­же не­мо­жли­во зна­йти зраз­ки, ство­ре­ні за ре­сур­си дер­жа­ви? На­пев­но, ра­ке­ти «Віль­ха» і «Не­птун» бу­дуть пер­ши­ми. Пра­кти­чно ре­шту те­хно­ло­гі­чних рі­шень — від ПТРК до си­стем ке­ру­ва­н­ня бо­єм вер­то­льо­та й мо­дер­ні­за­ції бо­йо­вих лі­та­ків та ЗРК — ство­ре­но на гро­ші іно­зем­них за­мов­ни­ків. До ре­чі, ство­рив­ши ві­тчи­зня­ний ана­лог DARPA, вла­да геть ви­пу­сти­ла з ува­ги, як са­ме фі­нан­су­ва­ти­му­ться но­ві роз­роб­ки і як здій­сню­ва­ти­ме­ться від­бір най­пер­спе­ктив­ні­ших те­хно­ло­гій. На­ре­шті, до пе­ре­лі­че­них ознак не зай­вим бу­де до­да­ти ста­рий, з оско­ми­ною, па­саж про тан­ки: якщо та­ка екс­пор­то­о­рі­єн­то­ва­на кра­ї­на як Укра­ї­на сти­ка­є­ться з вій­ною, то, як зда­є­ться, по­ряд з екс­порт­ни­ми по­став­ка­ми но­вих тан­ків ціл­ком ре­аль­но бу­ло б на­ла­го­ди­ти їх ви­ро­бни­цтво і для вла­сної ар­мії. ЦОВВ. Dura lex sed lex? На жаль, є під­ста­ви го­во­ри­ти, що «за­кон су­во­рий» — це не для Укра­ї­ни. Са­ма по­ява го­ре­зві­сно­го за­ко­ну, без­пе­ре­чно, по­дія по­зи­тив­на, але з ба­га­тьох по­зи­цій у ньо­му про­сто на­пу­ще­но ту­ма­ну. Зокре­ма у сфе­рі ОПК.

Зда­ва­ло­ся б, іще в пре­зи­дент­ську ка­ден­цію Ві­кто­ра Ющен­ка від­бу­ло­ся роз­ме­жу­ва­н­ня фун­кцій гі­лок вла­ди: ВТС як ча­сти­на між­на­ро­дно­го спів­ро­бі­тни­цтва є пре­ро­га­ти­вою пре­зи­ден­та, то­ді як роз­роб­ки і ви­ро­бни­цтво ОВТ як го­спо­дар­ська ді­яль­ність на­ле­жать до юрис­ди­кції Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів. Став­ши пре­зи­ден­том, Ві­ктор Яну­ко­вич об’єд­нав ці сфе­ри і зро­бив сво­єю во­тчи­ною. Пе­тро­ві По­ро­шен­ку та­ка ідея при­па­ла до ду­ші, то­му, зайняв­ши го­лов­ний ка­бі­нет у бу­дин­ку на ву­ли­ці Бан­ко­вої, він за­ли­шив усе в то­му пре­кра­сно­му ви­гля­ді, в яко­му спад­щи­на пе­ре­йшла від по­пе­ре­дни­ка.

У ре­зуль­та­ті в уря­ді не­має ор­га­ну (на п’ято­му ро­ці вій­ни!), від­по­від­аль­но­го за фор­му­ва­н­ня та ре­а­лі­за­цію дер­жав­ної вій­сько­во-про­ми­сло­вої по­лі­ти­ки. І хо­ча зга­да­ний за­кон те­пер зо­бов’язує ство­ри­ти та­кий цен­траль­ний ор­ган ви­ко­нав­чої вла­ди (ЦОВВ), він не вка­зує кон­кре­тно, бу­де це мі­ні­стер­ство чи якась стру­кту­ра все­ре­ди­ні вже на­яв­но­го мі­ні­стер­ства. А Ка­бмін, ви­зна­ю­чи в за­твер­дже­ній у черв­ні ц.р. Стра­те­гії роз­ви­тку ОПК на пе­рі­од до 2028 р. «ін­сти­ту­ціо­наль­ну розба­лан­со­ва­ність як ре­зуль­тат не­до­ско­на­ло­сті си­сте­ми стра­те­гі­чно­го пла­ну­ва­н­ня й роз­дро­бле­но­сті фун­кцій у сфе­рі управ­лі­н­ня» ОПК, а та­кож «від­су­тність у си­сте­мі ор­га­нів ви­ко­нав­чої вла­ди єди­но­го цен­тру прийня­т­тя управ­лін­ських рі­шень», скром­но мов­чить про те, який са­ме управ­лін­ський ме­ха­нізм до­по­мо­же «про­ве­сти ком­пле­ксну пе­ре­бу­до­ву си­сте­ми дер­жав­но­го управ­лі­н­ня обо­рон­ною про­ми­сло­ві­стю». Усві­дом­ле­но ви­зна­ю­чи свою без­зу­бість і від­сто­ро­не­ність у цьо­му пи­тан­ні.

Утім, те­ма ство­ре­н­ня в уря­ді ЦОВВ так при­їла­ся, що роз­пи­су­ва­ти фун­кції та­ко­го ор­га­ну бу­де ще одним пе­ре­жо­ву­ва­н­ням обо­рон­но-про­ми­сло­вої жуй­ки. Пи­та­н­ня ни­ні в ін­шо­му — дасть очіль­ник дер­жа­ви від­ма­шку ви­рі­шу­ва­ти це зав­да­н­ня чи зво­лі­ка­ти­ме до остан­ньо­го. І в яко­му ви­гля­ді? Ство­ре­н­ням пов­но­цін­но­го мі­ні­стер­ства чи у зви­чній па­лі­а­тив­ній вер­сії? Мо­жна ство­ри­ти агент­ство в стру­кту­рі Мі­н­еко­ном­ро­з­ви­тку або Мі­н­обо­ро­ни, але об’єктив­но це бу­де не­пов­но­цін­не рі­ше­н­ня. А в то­му, що ви­рі­ше­н­ня ці­єї про­бле­ми за­ле­жить тіль­ки від до­брої во­лі Пе­тра Оле­ксі­йо­ви­ча, сум­ні­вів не­має ні в ко­го. Адже са­ме він улі­тку 2016 р. по­ста­вив хрест на пла­нах Сте­па­на Ку­бі­ва ство­ри­ти агент­ство ОПК, ко­ли той при­йшов у Ка­бмін пер­шим ві­це­прем’єром.

Де­я­кі іно­зем­ні екс­пер­ти за­пи­ту­ють: «А що, ство­ре­н­ня ЦОВВ ре­аль­но змі­нить си­сте­му управ­лі­н­ня ОПК?». Зов­сім не факт. То­ді на­ві­що так по­спі­ша­ти йо­го ство­рю­ва­ти? Це, при­бли­зно, як ство­ре­н­ня в Укра­ї­ні ра­ке­тної зброї. Ні Пе­тро По­ро­шен­ко, ні хтось ін­ший з ни­ні­шньої вла­ди не зва­жи­ться за­сто­су­ва­ти її про­ти Пу­ті­на. Але от хтось ін­ший, хто при­йде пі­сля Пе­тра Оле­ксі­йо­ви­ча, ціл­ком мо­же… Ре­фор­ма ОПК як ство­ре­н­ня си­сте­ми об’єктив­но по­трі­бна во­ю­ю­чій кра­ї­ні.

Що ж, ство­ре­н­ня ЦОВВ, осо­бли­во у ви­гля­ді мі­ні­стер­ства, не­ми­ну­че спри­чи­ни­ло б лі­кві­да­цію ДК «Укр­обо­рон­пром» — пі­сля як мі­ні­мум на­ді­ле­н­ня зов­сім ін­ши­ми пра­ва­ми так зва­ні кла­сте­ри. Остан­ні, ско­ріш за все, пе­ре­тво­ри­ли­ся б на кор­по­ра­ції або на­віть між­на­ро­дні кон­сор­ці­у­ми. Так чи іна­кше, пер­ший крок у ви­гля­ді по­яви ЦОВВ ви­кли­кав би лан­цю­го­ву ре­а­кцію для ін­ших. На­при­клад, не­об­хі­дні ка­дро­ві чис­тки, в ре­зуль­та­ті яких з ОПК ви­гна­ли б що­най­мен­ше чверть ни­ні­шніх ке­рів­ни­ків, які не ма­ють ні­чо­го спіль­но­го з ОПК. А та­кож ухва­ле­н­ня за­ко­ну про ВТС, рі­зні вер­сії яко­го з ча­сів пре­зи­дент­ства Ле­о­ні­да Ку­чми при­па­да­ють по­ро­хом у сто­лах (тор­гів­ля збро­єю — річ за­над­то тон­ка, щоб її пе­ре­тво­рю­ва­ти на си­сте­му, вва­жа­ють ба­га­то зав­ба­чли­вих лю­дей у вла­ді). Або, на­при­клад, за­ко­но­дав­че за­крі­пле­н­ня не­мо­жли­во­сті ду­блю­ю­чо­го ім­пор­ту, а та­кож обов’яз­ко­во­го ви­ді­ле­н­ня 25% обо­рон­но­го бю­дже­ту на за­ку­пів­лі ОВТ. Адже якщо пар­ла­мент го­то­вий іти на та­кі ма­ні­пу­ля­ції як сві­до­ме зни­ще­н­ня вер­то­льо­то­бу­дів­ної га­лу­зі, то тіль­ки за­кон міг би ста­ти тут якщо не за­по­бі­жни­ком, то хоч яко­юсь на­ді­єю на здо­ро­вий глузд при ухва­лен­ні рі­шень. До сло­ва, са­ме ЦОВВ мав би ска­за­ти ва­го­ме сло­во що­до блю­знір­ської за­ку­пів­лі 55 фран­цузь­ких вер­то­льо­тів, яка жир­ни­ми лі­ні­я­ми пе­ре­кре­слює не тіль­ки на­ціо­наль­ну вер­то­лі­тну про­гра­му, а й рі­день­ку змі­стом стра­те­гію від­ро­дже­н­ня авіа­бу­ду­ва­н­ня до 2022 ро­ку. Бо одна з го­лов­них фун­кцій ЦОВВ — упо­ряд­ко­ву­ва­ти за­ку­пів­лі ОВТ усіх 16 ві­тчи­зня­них за­мов­ни­ків. І якщо б ке­рів­ни­ком ЦОВВ був прин­ци­по­вий чи­нов­ник, який пам’ятає про свою ре­пу­та­цію, на­вряд чи б со­тні міль­йо­нів єв­ро, си­ло­міць ві­ді­бра­ні в по­над 50 ти­сяч ро­бі­тни­ків та ін­же­не­рів ві­тчи­зня­но­го авіа­про­му, по­те­кли б фран­цузь­ким скла­даль­ни­кам вер­то­льо­тів. Та­ким чи­ном, ЦОВВ — це від­по­від­аль­ність кон­кре­тних лю­дей за кон­кре­тні рі­ше­н­ня в ОПК.

Уза­га­лі, спо­сте­рі­га­ю­чи тем­пи ді­яль­но­сті ни­ні­шньо­го пре­зи­ден­та в га­лу­зі без­пе­ки та обо­ро­ни, я схиль­ний ду­ма­ти, що Пе­тро Оле­ксі­йо­вич зво­лі­ка­ти­ме до остан­ньо­го… Тим біль­ше що цьо­го ро­ку з’яви­ла­ся но­ва за­чі­пка, яка вже пе­ре­тво­ри­ла­ся на ман­тру. Іде­ться про між­на­ро­дний ау­дит, що, за одні­єю з вер­сій, мо­же роз­тяг­ти­ся на два-три ро­ки. А з ним, від­по­від­но, й ре­фор­ма ОПК. Але між­на­ро­дний ау­дит сто­су­є­ться тіль­ки «Укр­обо­рон­про­му», тоб­то тре­ти­ни ОПК, то­ді як ре­фор­му­ва­н­ня по­тре­бує весь ком­плекс. Кла­сте­ри. Під­при­єм­ства. При­ва­ти­за­ція На­гля­до­ва ра­да «Укр­обо­рон­про­му» ухва­ли­ла рі­ше­н­ня про ство­ре­н­ня п’яти кла­сте­рів: авіа­цій­но­го, бро­не­тан­ко­во­го, су­дно­бу­ду­ва­н­ня та мор­ської те­хні­ки, ви­со­ко­то­чної зброї та боє­при­па­сів, а та­кож за­со­бів ра­діо­ло­ка­ції, ра­діозв’яз­ку й РЕБ. Ба біль­ше, пе­ред­ба­че­но фор­му­ва­н­ня не тіль­ки цен­трів ко­ор­ди­на­ції їхньої ро­бо­ти, а на­віть на­гля­до­вих рад у ко­жно­му з об’єд­нань під­при­ємств за уча­сті не­дер­жав­них екс­пер­тів, фа­хів­ців при­ва­тних збро­йо­вих ком­па­ній і ге­не­раль­них кон­стру­кто­рів за на­пря­ма­ми. Як­би ця ідея бу­ла ре­а­лі­зо­ва­на, її мо­жна бу­ло б на­зва­ти ва­жли­вим кро­ком до оздо­ров­ле­н­ня про­гни­ло­го кі­стя­ка ОПК.

Утім, са­ма по со­бі кла­сте­ри­за­ція не має сен­су. Бо для ви­рі­ше­н­ня ве­ли­ких між­на­ро­дних зав­дань об’єд­на­н­ня під­при­ємств від­бу­ва­є­ться при­ро­дним шля­хом. На­при­клад, ні­чо­го не за­ва­ди­ло трьом дер­жав­ним і двом при­ва­тним під­при­єм­ствам об’єд­на­ти­ся в ко­ман­ду для мо­дер­ні­за­ції си­сте­ми ППО Ефі­о­пії. Та ще й ство­ри­ти при цьо­му вер­сію мо­дер­ні­за­ції ЗРК С-125, яка вже ля­гла в осно­ву роз­роб­ки но­во­го укра­їн­сько­го ЗРК се­ре­дньої даль­но­сті. А от якщо кла­сте­ри з яко­гось мо­мен­ту змо­жуть ді­я­ти ав­то­ном­но — зов­сім ін­ша річ. То­ді ідея ціл­ком упи­су­є­ться в за­галь­ну схе­му мо­дер­ні­за­ції ОПК, ко­ли ство­рю­є­ться ЦОВВ, зго­дом лі­кві­ду­є­ться «Укр­обо­рон­пром», від­бу­ва­є­ться лі­бе­ра­лі­за­ція в управ­лін­ні під­при­єм­ства­ми ОПК…

Го­ло­ва на­гля­до­вої ра­ди «Укр­обо­рон­про­му» що­до цьо­го ви­слов­лю­є­ться обе­ре­жно. Во­но й зро­зумі­ло: де­кла­ра­ції в нас за­над­то ча­сто не під­крі­плю­ю­ться кон­кре­ти­кою. На­при­клад, ви­ще зга­ду­ва­ла­ся за­ява О.тур­чи­но­ва про на­ді­ле­н­ня під­при­ємств ОПК усіх форм вла­сно­сті пра­ва­ми ЗЕД (за умо­ви на­яв­но­сті вла­сно­го ви­ро­бни­цтва). Згі­дно з Ука­зом пре­зи­ден­та Укра­ї­ни №185/2018 від 26 черв­ня ц.р. Ка­бмін у мі­ся­чний строк мав вне­сти низ­ку змін до сво­їх актів зі спро­ще­н­ня про­це­дур ЗЕД і в дво­мі­ся­чний — про­е­кти змін до низ­ки від­по­від­них за­ко­нів. Пер­шо­го пун­кту ука­зу вже не ви­ко­на­но, дру­го­го — ско­ріш за все, не бу­де ви­ко­на­но. Мо­жна бу­ти впев­не­ним, що ця сфе­ра ре­тель­но філь­тру­ва­ти­ме­ться у зви­чно­му ру­чно­му ре­жи­мі. Аби чо­го не тра­пи­ло­ся…

Та най­більш дра­жли­вим пи­та­н­ням в ОПК від­дав­на є при­ва­ти­за­ція. До ко­жно­го з її ета­пів у нас дов­го при­мі­ря­ю­ться, щоб по­тім здій­сни­ти ка­ва­ле­рій­ський ша­бель­ний на­скок. Як зда­є­ться, са­ме так мо­же ста­ти­ся з май­же трьо­ма де­ся­тка­ми під­при­ємств, які го­ту­ють до пе­ре­да­чі з «Укр­обо­рон­про­му» до Фон­ду дер­жмай­на. Мо­же зда­ти­ся див­ним, але вже на ета­пі опра­цю­ва­н­ня рі­ше­н­ня з’яви­ли­ся озна­ки та­єм­ної вій­ни за ко­ли­шні фла­гма­ни ра­дян­ської «обо­рон­ки», що дис­ло­ку­ю­ться в Ки­є­ві. То­чні­ше, за зем­лі сто­ли­ці, на яких во­ни роз­та­шо­ву­ю­ться. В умо­вах, ко­ли ні «Укр­обо­рон­пром», ні Мі­н­еко­ном­ро­з­ви­тку і тор­гів­лі не ма­ти­муть сто­сун­ку до подаль­шої до­лі цих під­при­ємств, під­ки­лим­ні ба­та­лії мо­жуть транс­фор­му­ва­ти­ся в ра­зю­че швид­кі рі­ше­н­ня. У цьо­му є і ду­же не­без­пе­чні для обо­ро­но­зда­тно­сті кра­ї­ни тен­ден­ції. На­при­клад, екс­пер­ти го­во­рять про ре­аль­ну не­без­пе­ку втра­ти­ти під час цьо­го ета­пу при­ва­ти­за­ції мі­лі­ме­тро­ву ра­діо­ло­ка­цію «Кван­та», яка не­ймо­вір­ни­ми зу­си­л­ля­ми ен­ту­зі­а­стів збе­ре­гла­ся під час важ­ких ета­пів роз­па­ду СРСР та йо­го ВПК. На жаль, на­ра­зі не­має ме­ха­ні­зму, щоб зро­би­ти цей про­цес про­зо­рим. То­чні­ше, шля­хи є, але бра­кує ба­жа­н­ня в мо­жно­влад­ців про­во­ди­ти при­ва­ти­за­цію за від­кри­тим і зро­зумі­лим для всіх уча­сни­ків кон­кур­сом.

Вар­то зга­да­ти й про між­на­ро­дний ау­дит, за­ду­ма­ний за трьо­ма ло­та­ми: фі­нан­со­вим, юри­ди­чним і стра­те­гі­чним. «Фі­нан­со­вий ау­дит спря­мо­ва­ний на ви­яв­ле­н­ня мо­жли­вих ко­ру­пцій­них явищ в обо­рон­но-про­ми­сло­во­му ком­пле­ксі, при­чи­ни яких, за їх на­яв­но­сті, без­пе­ре­чно по­трі­бно си­стем­но усу­ва­ти. Зав­да­н­ня юри­ди­чно­го ау­ди­ту — ана­ліз за­ко­но­дав­чої та нор­ма­тив­ної ба­зи «Укр­обо­рон­про­му» і на­пра­цю­ва­н­ня ре­ко­мен­да­цій для її вдо­ско­на­ле­н­ня. Ва­жли­ві­шим, як на ме­не, є стра­те­гі­чний ау­дит, ре­зуль­та­том яко­го ма­ють бу­ти стра­те­гі­чна екс­пер­ти­за й кон­сал­тинг — во­ни до­зво­лять швид­ше й ефе­ктив­ні­ше ре­фор­му­ва­ти обо­рон­но-про­ми­сло­вий ком­плекс кра­ї­ни. Чи вар­то за це пла­ти­ти? Га­даю, так, і на­сам­пе­ред, щоб по­вер­ну­ти по­ва­гу до Укра­ї­ни, що ав­то­ма­ти­чно при­зве­де й до зро­ста­н­ня ін­ве­сти­цій», — так по­яснив ідею го­ло­ва на­гля­до­вої ра­ди кон­цер­ну М Згу­ров­ський.

Ні­би­то все пра­виль­но. Є ню­ан­си ін­шо­го пла­ну. Ні дер­жав­ний бю­джет, ні бю­джет са­мо­го держ­кон­цер­ну не пе­ред­ба­ча­ли ви­ді­ле­н­ня май­же 5 млн дол. на цю до­бру спра­ву. Не ка­жу­чи вже про де­ся­тки ін­ших мо­мен­тів — та­ких як гри­фи та­єм­но­сті на до­ку­мен­тах то­що. Тож прив’язу­ва­ти ре­фор­му ОПК до го­ре­зві­сно­го ау­ди­ту на­вряд чи бу­ло б пра­виль­ним рі­ше­н­ням. Ба біль­ше, як зда­є­ться, той-та­ки юри­ди­чний ау­дит мав би охо­пи­ти весь ОПК, і осо­бли­во йо­го ча­сти­ну, за­пла­но­ва­ну до роз­про­да­жу. Від­кри­ті тен­де­ри під нев­си­пу­щим оком фа­хів­ців, до сло­ва, мо­гли б за­лу­чи­ти й дов­го­о­чі­ку­ва­но­го іно­зем­но­го ін­ве­сто­ра. У ко­жно­му ра­зі ре­фор­ма ОПК, яку мо­жна бу­ло за ба­жа­н­ня про­ве­сти ще в 2014—2015 ро­ках, має зру­ши­ти з мі­сця хо­ча б 2018-го.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.