Фі­наль­ні акор­ди кон­кур­су в ДБР: що да­лі?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

Ор­га­ні­за­ція Statewatch не­аби­як за­ці­ка­ви­ла­ся спи­ском осіб, які бу­ли при­зна­че­ні до ви­ще­зга­да­но­го де­пар­та­мен­ту.

Се­ред цьо­го пе­ре­лі­ку зна­хо­ди­мо ці­лу пле­я­ду ві­до­мих про­ку­ро­рів, які за­сві­ти­лись у пу­блі­чних скан­да­лах. На­ве­де­мо кіль­ка про­мо­ви­стих при­кла­дів.

Ан­дрій Бай­ра­чний фі­гу­ру­вав у по­тен­цій­но­му сан­кцій­но­му спи­ску пі­сля вте­чі Яну­ко­ви­ча як пред­став­ник гру­пи про­ку­ро­рів, що пе­ре­слі­ду­ва­ли Юлію Ти­мо­шен­ко за «га­зо­ві уго­ди». Єв­ген Ску­ба за­сві­тив­ся під час роз­гля­ду в су­до­во­му по­ряд­ку спра­ви Ген­на­дія Кор­ба­на. Ілья­са Ра­ма­за­но­ва від­сто­ро­ня­ли від ви­ко­на­н­ня слу­жбо­вих пов­но­ва­жень че­рез чи­слен­ні по­ру­ше­н­ня у сфе­рі на­гля­ду за ор­га­на­ми по­лі­ції сто­сов­но прав гро­ма­дян, пред­став­ни­цтва прав гро­ма­дян та ін­те­ре­сів дер­жа­ви в су­ді. Екс-про­ку­ро­ра Чер­во­но­гра­да Ві­кто­ра Ми­ся­ка, який на­ра­зі при­зна­че­ний до ви­ще­зга­да­но­го де­пар­та­мен­ту, жи­те­лі Львів­щи­ни про­по­ну­ва­ли «сміт­тє­во лю­стру­ва­ти» че­рез від­су­тність кон­тро­лю за не­за­кон­ним фун­кціо­ну­ва­н­ням ігро­вих ав­то­ма­тів.

У біль­шо­сті ви­пад­ків про під­ле­глих Юрія Лу­цен­ка у від­по­від­но­му де­пар­та­мен­ті, що здій­сню­ва­ти­ме про­це­су­аль­не ке­рів­ни­цтво роз­слі­ду­ва­н­ня­ми ДБР, не­має не­га­тив­них зга­док в ЗМІ. Хо­ча сто­сов­но де­ко­го з них вар­то про­ана­лі­зу­ва­ти еле­ктрон­ні де­кла­ра­ції у пер­спе­кти­ві трьох ро­ків — швей­цар­ські го­дин­ни­ки й ко­штов­ні ав­то­мо­бі­лі не ста­ють менш по­пу­ляр­ни­ми се­ред про­ку­рор­ської ра­ті.

У по­пе­ре­дній сво­їй стат­ті вже ана­лі­зу­вав спи­сок із 27 кан­ди­да­тів на ке­рів­ні по­са­ди се­ре­дньої лан­ки, се­ред яких бу­ли іден­ти­фі­ко­ва­ні лю­ди з над­то не­га­тив­ною ре­пу­та­ці­єю та не­по­ясне­ним май­ном у де­кла­ра­ці­ях. Про­те цьо­го ра­зу «ала­вер­ди» від­бу­ло­ся з бо­ку кон­кур­сної ко­мі­сії №2 (те­ри­то­рі­аль­ні управ­лі­н­ня). Без зай­вих сум­ні­вів її чле­ни про­го­ло­су­ва­ли за спи­сок з 14 осіб, які кан­ди­ду­ють на по­са­ди за­сту­пни­ків те­ри­то­рі­аль­них управ­лінь.

Цьо­го ж ти­жня фа­кти­чно за­вер­ши­ла свою ро­бо­ту кон­кур­сна ко­мі­сія №1 (цен­траль­ний апа­рат). З 219 ва­кан­тних по­сад 152 ма­ли зайня­ти слід­чі за трьо­ма кво­та­ми («А» — про­ку­рор­ські, «Б» — слід­чі На­цпо­лі­ції/ ДФС/СБУ, «В» — юри­сти без слід­чо­го до­сві­ду). Про­те за кво­тою «А» ко­мі­сія не змо­гла сфор­му­ва­ти пов­но­цін­но­го шта­ту слід­чих, бо го­ло­су­ва­ти за будь-ко­го, аби за­кри­ти ва­кан­сію, ко­мі­сія на­ві­дріз від­мо­ви­ла­ся. Ра­зом із кво­тою «Б» ма­ють іще до­обра­ти 22 слід­чих. Що ж до тих прав­ни­ків, які не ма­ли слід­чо­го до­сві­ду (кво­та «В»), то по­трі­бно до­да­тко­во «за­кри­ти» че­рез кон­курс іще чо­ти­ри по­са­ди. Вза­га­лі-то це єди­на ко­мі­сія, яка жо­дно­го ра­зу не про­го­ло­су­ва­ла всу­пе­реч фун­да­мен­таль­ним пра­ви­лам від­бо­ру ка­дрів че­рез кон­курс.

По-пер­ше, жо­дно­го кан­ди­да­та не обра­ли за до­по­мо­гою го­ло­су чле­на ко­мі­сії, якщо та­кий член ко­мі­сії був від­су­тній на спів­бе­сі­ді (го­ло­су­ва­н­ня про­во­ди­ло­ся пі­сля за­слу­хо­ву­ва­н­ня всіх кан­ди­да­тів за від­по­від­ною кво­тою). По-дру­ге, всі кан­ди­да­ти, які отри­ма­ли за ре­зуль­та­та­ми ана­лі­зу ор­га­ні­за­цій «Ав­то­май­дан» і Statewatch «чер­во­ний» ре­пу­та­цій­ний ко­лір, бу­ли зму­ше­ні по­ясню­ва­ти дже­ре­ла по­хо­дже­н­ня ко­штів на не­зро­зумі­ле май­но, роз­по­від­а­ти про окре­мі ви­пад­ки з про­фе­сій­ної кар’єри або де­та­лі­зу­ва­ти си­ту­а­ції, які ви­сві­тлю­ва­лись у ЗМІ. В аб­со­лю­тній біль­шо­сті ви­пад­ків та­кі кан­ди­да­ти не змо­гли до­сяг­ти за­по­ві­тної ме­ти — до­лу­чи­ти­ся до ко­ман­ди ДБР. По-тре­тє, на від­мі­ну від зов­ні­шньої та вну­трі­шньої ко­мі­сії №2 (те­ри­то­рі­аль­ні управ­лі­н­ня), чле­ни ко­мі­сії №1 (цен­траль­ний апа­рат) де­ся­тки ра­зів ого­ло­шу­ва­ли про ре­аль­ний або по­тен­цій­ний кон­флікт ін­те­ре­сів і не бра­ли уча­сті ні в обго­во­рен­ні, ні в го­ло­су­ван­ні за від­по­від­но­го кан­ди­да­та.

Як на­слі­док — від­по­від­аль­не став­ле­н­ня чле­нів ко­мі­сії, спро­тив пря­мо­му по­лі­ти­чно­го ти­ску, участь ре­аль­них пред­став­ни­ків гро­мад­сько­сті в її скла­ді, транс­ля­ція в он­лайн-ре­жи­мі та спо­сте­ре­же­н­ня за про­це­сом з бо­ку Кон­суль­та­цій­ної мі­сії Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу да­ли змо­гу обра­ти близь­ко 80% спів­ро­бі­тни­ків, які вза­га­лі не ма­ють ре­пу­та­цій­них плям. Ще при­бли­зно 10% про­сто не зна­ли про обов’язок де­кла­ру­ва­ти не­ру­хо­мість, якою во­ло­ді­ють на пра­ві ко­ри­сту­ва­н­ня.

Та­кож бу­ло іден­ти­фі­ко­ва­но ці­ка­вий збіг, який по­тре­бує подаль­шо­го ана­лі­зу. Низ­ка осіб, не з’явив­шись на про­ве­де­н­ня пси­хо­фі­зи­чно­го до­слі­дже­н­ня (на по­лі­гра­фі), від­ра­зу ру­ши­ла на спів­бе­сі­ду до ко­мі­сії №2 (те­ри­то­рі­аль­ні управ­лі­н­ня). Ми вже де­та­лі­зу­ва­ли, «як отри­му­ють пра­ва на ке­ру­ва­н­ня ДБР», в одно­му з по­пе­ре­дніх ма­те­рі­а­лів. До ре­чі, са­ме для ко­мі­сії №2 за на­по­ля­га­н­ням Ро­ма­на Тру­би бу­ло змі­не­но по­ря­док про­ве­де­н­ня ета­пів кон­кур­су, де пе­ре­вір­ка на по­лі­гра­фі про­во­ди­ться вже пі­сля спів­бе­сід. Однак як по­ка­зав до­свід ко­мі­сії №1, ця пе­ре­вір­ка до пер­со­наль­но­го спіл­ку­ва­н­ня з кан­ди­да­том дає мо­жли­вість з’ясу­ва­ти та­кі мо­мен­ти, як вер­бу­ва­н­ня іно­зем­ни­ми спец­слу­жба­ми (зокре­ма ФСБ Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції, слу­жба­ми так зва­них ЛНР/ДНР), ал­ко- та нар­ко­за­ле­жність, зло­вжи­ва­н­ня слу­жбо­вим ста­но­ви­щем, отри­ма­н­ня не­пра­во­мір­ної ви­го­ди (кан­ди­да­ти під час до­слі­дже­н­ня не­о­дно­ра­зо­во са­мі це ви­зна­ва­ли). І якщо від­ки­ну­ти пи­та­н­ня про вар­тість до­слі­дже­н­ня (це бу­ло без­опла­тно), то мо­жна го­во­ри­ти про успі­шність те­сту­ва­н­ня на «де­те­кто­рі бре­хні». Але ко­мі­сія, яку очо­лює дав­ній то­ва­риш Ро­ма­на Тру­би Олег Шрам, ви­рі­ши­ла пі­ти сво­їм шля­хом — за дав­ньою укра­їн­ською тра­ди­ці­єю біг­ти по гра­блях нав­ви­пе­ред­ки із зов­ні­шньою ко­мі­сі­єю.

Не мо­жна не зга­да­ти й про ще один до­сить ці­ка­вий мо­мент — звер­не­н­ня ди­ре­кто­ра ДБР до ке­рів­ни­цтва На­ціо­наль­но­го ан­ти­ко­ру­пцій­но­го бю­ро Укра­ї­ни з про­ха­н­ням «пе­ре­ві­ри­ти» обра­них 27 кан­ди­да­тів на ке­рів­ні по­са­ди се­ре­дньої лан­ки. На­сам­пе­ред ці­ка­во, на яких пра­во­вих під­ста­вах НАБУ мо­же здій­сни­ти пе­ре­вір­ку спів­ро­бі­тни­ків ДБР. Якщо Ро­ман Тру­ба вва­жає, що пе­ре­да­ти всі пер­со­наль­ні да­ні до рук ін­шо­го ор­га­ну до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня — це пра­виль­ний крок, то я сто­сов­но цьо­го маю сум­ні­ви. Чи, мо­же, «пра­во­вою під­ста­вою» став під­пи­са­ний з НАБУ ме­мо­ран­дум, про який у пу­блі­чній пло­щи­ні чо­мусь ні­хто не знає? Зві­сно, для Ар­те­ма Си­тни­ка це ста­не чу­до­вою мо­жли­ві­стю кон­со­лі­ду­ва­ти в сво­їх ру­ках до­сьє слід­чих, які зго­дом (що чі­тко вста­нов­лю­є­ться стат­тею 216 Кри­мі­наль­но­го про­це­су­аль­но­го ко­де­ксу) роз­слі­ду­ва­ти­муть зло­чи­ни ке­рів­ни­цтва НАБУ і САП.

Дру­гий аспект, який вар­то вра­хо­ву­ва­ти: Ро­ман Тру­ба мо­же ви­бір­ко­во ви­ко­ри­ста­ти ре­зуль­та­ти пе­ре­вір­ки. Чи, мо­жли­во, НАБУ пу­блі­чно ви­йде з ре­зуль­та­та­ми пе­ре­вір­ки по ко­жно­му з ви­ще­зга­да­них 27 кан­ди­да­тів? Про­сто уто­чню, що я у від­кри­тих дже­ре­лах іні­ці­ю­вав пе­ре­вір­ку кан­ди­да­тів іще пів­то­ра мі­ся­ця то­му. Бу­ла усна зго­да обох сто­рін, але до фа­кти­чної пе­ре­вір­ки ана­лі­ти­ка­ми НАБУ не ді­йшло. По­мі­чник Ро­ма­на Тру­би екс-за­сту­пник про­ку­ро­ра АР Крим Оле­ксандр Удо­ви­чен­ко ли­ше на тре­тій ти­ждень спро­міг­ся зу­стрі­ти­ся, щоб обго­во­ри­ти де­та­лі.

Як на­слі­док — Ро­ман Тру­ба му­сить яко­мо­га швид­ше за­пу­ска­ти спе­цпе­ре­вір­ку кан­ди­да­тів на по­са­ди, які пе­ре­мо­гли на кон­кур­сі. На­ра­зі цьо­го не зро­бле­но, то­му ло­гі­чно ствер­джу­ва­ти, що бю­ро пов­но­цін­но не за­пра­цює ні у ве­ре­сні, ні, мо­жли­во, на­віть у жов­тні.

У ре­зуль­та­ті ди­ре­ктор ДБР му­си­ти­ме по­жи­на­ти пло­ди «по­рад» сво­їх ме­ді­а­кон­суль­тан­тів, які не ма­ють жо­дно­го офі­цій­но­го ста­ту­су в бю­ро, а та­кож ра­дни­ків з пи­та­н­ня до­бо­ру ка­дрів на кшталт ексми­тни­ка Мор­гу­на, що ні­би­то не за «спа­си­бі» ви­рі­шу­ють пи­та­н­ня пра­це­вла­шту­ва­н­ня окре­мих пра­во­охо­рон­ців.

Втім, во­се­ни то­чно від­бу­де­ться до­на­бір слід­чих для цен­траль­но­го апа­ра­ту, а та­кож, за умо­ви ухва­ле­н­ня за­ко­но­дав­чих змін, — опе­ра­тив­ни­ків. Спо­ді­ва­є­мо­ся, що до то­го ча­су бю­ро не тіль­ки отри­має від­ре­мон­то­ва­ну бу­дів­лю, а й ма­ти­ме до­ступ до ЄРДР. Усі ці не­про­сті пи­та­н­ня вчер­го­ве по­ста­нуть пе­ред ке­рів­ни­цтвом ДБР як ква­зі­ко­ле­гі­аль­ним ор­га­ном. То­му над­зви­чай­но ва­жли­во ро­зу­мі­ти ва­гу по­лі­ти­чних впли­вів, аби їм про­ти­сто­я­ти. Адже над­по­ту­жний ор­ган до­су­до­во­го роз­слі­ду­ва­н­ня має бу­ти не­за­ле­жним. Бри­тан­ський уряд роз­по­чав пра­кти­чну під­го­тов­ку до жорс­тко­го ва­рі­ан­та Brexit — ви­хо­ду кра­ї­ни з Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу без будь-якої уго­ди.

Про це по­ві­дом­ля­ють дже­ре­ла в Лон­до­ні пі­сля за­яви мі­ні­стра зов­ні­шньої тор­гів­лі Ве­ли­кої Бри­та­нії Лі­а­ма Фо­кса в ін­терв’ю The Sunday Times 4 сер­пня ц.р. Він оці­нив мо­жли­вість та­ко­го ва­рі­ан­та роз­ви­тку по­дій як 60 до 40. На під­твер­дже­н­ня йо­го слів з’яви­ла­ся ін­фор­ма­ція, що на по­ча­ток ве­ре­сня бри­тан­ський прем’єр-мі­ністр Те­ре­за Мей го­тує екс­тре­не за­сі­да­н­ня сво­го ка­бі­не­ту, щоб оці­ни­ти го­тов­ність кра­ї­ни до та­ко­го роз­ри­ву від­но­син з ЄС. Ще одним свід­че­н­ням цьо­го став лист Мей, ро­зі­сла­ний ми­ну­лої се­ре­ди чле­нам Кон­се­рва­тив­ної пар­тії, де во­на ствер­джує, що пе­ре­го­во­ри сто­сов­но Brexit за­йшли в глу­хий кут, і про­по­зи­ції, зро­бле­ні Лон­до­ну Брюс­се­лем, «є не­прийня­тни­ми для неї та Спо­лу­че­но­го Ко­ро­лів­ства». Сво­єю чер­гою пе­ре­го­вор­ни­ки від Єв­ро­ко­мі­сії да­ли зро­зу­мі­ти: во­ни не спри­йма­ють ідей, що їх як ком­про­міс і м’який ва­рі­ант Brexit ви­су­ває Лон­дон.

У Брюс­се­лі на­по­ля­га­ють: якщо Бри­та­нія хо­че за­вер­ши­ти про­це­ду­ру ви­хо­ду з ЄС із пев­ною уго­дою з усі­ма 27 кра­ї­на­ми до ве­чо­ра 29 бе­ре­зня 2019 ро­ку (цю да­ту вже під­твер­дже­но спе­ці­аль­ним бри­тан­ським за­ко­ном), то до­мов­ле­но­сті з усіх спір­них пи­тань між Ве­ли­кою Бри­та­ні­єю і ЄС слід до­ся­гну­ти до но­во­го са­мі­ту лі­де­рів Єв­ро­со­ю­зу 18—19 жов­тня ц.р. А ре­шту ча­су до кін­ця бе­ре­зня за­ре­зер­во­ва­но для ра­ти­фі­ка­ції уго­ди пар­ла­мен­та­ми всіх кра­їн. Ро­зу­мі­ю­чи, що ча­су до­мов­ля­ти­ся зов­сім обмаль, Те­ре­за Мей, оче­ви­дно, ви­рі­ши­ла пі­ти ва-банк.

У пер­шій по­ло­ви­ні ли­пня їй вда­ло­ся пе­ре­ко­на­ти чле­нів ка­бі­не­ту й пар­ла­мен­ту від Кон­се­рва­тив­ної пар­тії під­три­ма­ти так зва­ний План Мей (офі­цій­но — Бі­ла кни­га «Май­бу­тні від­но­си­ни між Спо­лу­че­ним Ко­ро­лів­ством і Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом») як осно­ву май­бу­тніх до­мов­ле­но­стей з ЄС пі­сля Brexit. «Ми за­ли­ша­є­мо ЄС, але не за­ли­ша­є­мо Єв­ро­пи», — пи­ше Мей у пре­ам­бу­лі до до­ку­мен­та. Він пе­ред­ба­чає, що Ве­ли­ка Бри­та­нія пі­сля фа­кти­чно­го ви­хо­ду з ЄС 29 бе­ре­зня 2019 ро­ку збе­рі­га­ти­ме з Єв­ро­со­ю­зом від­но­си­ни в тор­гів­лі че­рез ви­зна­н­ня єди­ної ми­тної по­лі­ти­ки та за­галь­них стан­дар­тів то­ва­рів, вклю­ча­ю­чи про­ду­кцію сіль­сько­го го­спо­дар­ства. Зго­дом Лон­дон на­ма­га­ти­ме­ться ви­йти на Уго­ду про зо­ну віль­ної тор­гів­лі з ЄС. Бри­тан­ські по­лі­ти­ки на­віть ка­жуть, що їхня май­бу­тня уго­да з Брюс­се­лем мо­же на­га­ду­ва­ти Уго­ду про асо­ці­а­цію між Укра­ї­ною і ЄС.

Віль­ний рух то­ва­рів до­зво­лить уни­кну­ти не­об­хі­дно­сті бу­ду­ва­ти ре­аль­ний су­хо­пу­тний кор­дон і ми­тні по­сти між Ве­ли­кою Бри­та­ні­єю та Ір­лан­ді­єю для про­ти­дії кон­тра­бан­ді. Але, з ін­шо­го бо­ку, Лон­дон на­по­ля­гає змі­ни­ти по­лі­ти­ку, що ре­гу­лює сфе­ру тор­гів­лі по­слу­га­ми. Та­кож він за­ли­шає за со­бою пра­во са­мо­стій­но ви­зна­ча­ти та­ри­фи й ве­сти тор­го­вель­ну по­лі­ти­ку. Оста­то­чне рі­ше­н­ня з при­во­ду тор­го­вель­них пра­вил ухва­лю­ва­ти­ме бри­тан­ський пар­ла­мент.

Лон­дон го­то­вий збе­рег­ти пра­ва на віль­не пе­ре­мі­ще­н­ня, пра­це­вла­шту­ва­н­ня й на­вча­н­ня для гро­ма­дян кра­їн ЄС при га­ран­ту­ван­ні та­ких са­мих прав для бри­тан­ських гро­ма­дян у Єв­ро­со­ю­зі. Во­дно­час гро­ма­дя­ни Єв­ро­со­ю­зу му­си­ти­муть про­хо­ди­ти при­кор­дон­ний кон­троль при пе­ре­ти­нан­ні бри­тан­сько­го кор­до­ну. Мі­гра­цій­ну по­лі­ти­ку що­до тре­тіх кра­їн ви­зна­ча­ти­ме Лон­дон. Пев­ні по­сла­бле­н­ня бри­тан­ці го­то­ві зро­би­ти ли­ше для мі­гран­тів, які во­ло­ді­ють уні­каль­ни­ми зна­н­ня­ми й про­фе­сій­ни­ми на­ви­чка­ми.

Ве­ли­ка Бри­та­нія про­дов­жу­ва­ти­ме спів­ро­бі­тни­цтво та ко­ор­ди­на­цію з ЄС в обо­рон­ній сфе­рі й зов­ні­шній по­лі­ти­ці. Во­на не має на­мі­ру ви­хо­ди­ти з Єв­ро­пей­ської по­лі­ції і про­дов­жить обмін да­ни­ми з ЄС у сфе­рі без­пе­ки.

Во­дно­час Мей за­яви­ла, що її план пов­ні­стю від­по­від­ає то­му, за що гро­ма­дя­ни Ве­ли­кої Бри­та­нії го­ло­су­ва­ли на ре­фе­рен­ду­мі 2016 ро­ку, — кра­ї­на ста­не не­за­ле­жною у ви­ро­блен­ні вла­сних за­ко­нів, ви­йде з-під юрис­ди­кції Єв­ро­пей­сько­го су­ду, кон­тро­лю­ва­ти­ме свої фі­нан­си й кор­до­ни. Бри­та­нія пе­ре­ста­не бу­ти чле­ном єв­ро­пей­ських пред­став­ни­цьких ор­га­ні­за­цій і не спла­чу­ва­ти­ме вне­сків у бю­джет ЄС.

План опи­нив­ся під во­гнем кри­ти­ки як з бо­ку при­хиль­ни­ків жорс­тко­го ви­хо­ду, так і з бо­ку про­тив­ни­ків ви­хо­ду Бри­та­нії з ЄС. Опо­зи­ція зно­ву за­го­во­ри­ла про по­втор­ний пле­бі­сцит — на ска­су­ва­н­ня ре­зуль­та­тів ре­фе­рен­ду­му 2016 ро­ку.

Один з основ­них іде­о­ло­гів Brexit за жорс­тким сце­на­рі­єм мі­ністр за­кор­дон­них справ Бри­та­нії Бо­рис Джон­сон за­явив про свою від­став­ку 9 ли­пня. Він за­кли­кав ря­ту­ва­ти Brexit від «Пла­ну Мей». За ним пі­шов і бри­тан­ський мі­ністр з пи­тань Brexit Де­від Де­віс, який очо­лю­вав бри­тан­ську де­ле­га­цію на пе­ре­го­во­рах із Брюс­се­лем.

Убез­пе­чи­ти свою пар­тію від роз­ко­лу Мей змо­гла ли­ше за­явою про те, що якщо її план не під­три­ма­ють у пар­ла­мен­ті, то во­на го­то­ва пі­ти на до­стро­ко­ві ви­бо­ри.

Ці по­гро­зи по­ді­я­ли. Бри­тан­ський пар­ла­мент за­твер­див «План Мей» і во­дно­час при­зна­чив на ва­кан­тну по­са­ду мі­ні­стра за­кор­дон­них справ Дже­ре­мі Хан­та і мі­ні­стра з пи­тань Brexit До­мі­ні­ка Ра­а­ба.

Утім, Те­ре­за Мей ви­рі­ши­ла те­пер са­ма очо­ли­ти пе­ре­го­во­ри про Brexit із пред­став­ни­ка­ми ЄС, а Ра­а­бу від­ве­ла роль до­ві­ре­ної осо­би. Мі­ні­стер­ство

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.