Кра­вець крає, як ма­те­рії стає

Про­ект держ­бю­дже­ту-2019 як спро­ба збе­рег­ти по­мір­ко­ва­ність в умо­вах пе­ред­ви­бор­них ри­зи­ків

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Яро­слав ЖАЛІЛО, д.е.н., Ан­то­ні­на ДЕШКО

Ро­зро­бля­ю­чи про­ект дер­жав­но­го бю­дже­ту на 2019 рік, уряд, без­пе­ре­чно, пе­ре­бу­вав у скла­дній си­ту­а­ції.

З одно­го бо­ку, еко­но­мі­ка від­нов­лю­є­ться до­сить по­віль­но, і фі­нан­со­вий ре­сурс дер­жа­ви за­ли­ша­є­ться вель­ми ску­пим. По­тре­би у ви­да­тках зна­чні — і на обо­ро­ну, і на об­слу­го­ву­ва­н­ня дер­жбор­гу, і на ре­фор­му­ва­н­ня со­ці­аль­ної сфе­ри, не ка­жу­чи вже про тра­ди­цій­ні до­ро­ги, агро­се­ктор, енер­ге­ти­ку. Про­те збіль­шу­ва­ти ви­да­тки — зна­чить, по­си­лю­ва­ти ри­зи­ки де­ста­бі­лі­за­ції ін­фля­цій­них і кур­со­вих трен­дів, які все одно «з’їдять» но­мі­наль­не збіль­ше­н­ня ви­ді­ле­них ко­штів. З ін­шо­го бо­ку, Укра­ї­на всту­пає у рік одра­зу двох ви­бо­рів, то­му (осо­бли­во ко­ли йде­ться про ви­бо­ри до пар­ла­мен­ту) уни­кну­ти спо­ку­си здо­бу­ти по­зи­тив­не став­ле­н­ня еле­кто­ра­ту за ра­ху­нок бю­дже­тної «ще­дро­сті» украй важ­ко. Озна­йом­ле­н­ня з уря­до­вим про­е­ктом бю­дже­ту-2019 до­зво­ляє ствер­джу­ва­ти, що на­ра­зі уря­ду вда­ло­ся збе­рег­ти ба­ланс.

Вар­то при­ві­та­ти по­бу­до­ву бю­дже­ту на по­мір­ко­ва­них ма­кро­еко­но­мі­чних очі­ку­ва­н­нях. За про­гно­зом, ВВП у 2019 ро­ці зро­сте на 3%, і са­ме на цій осно­ві роз­ра­хо­ва­но до­хі­дну ча­сти­ну бю­дже­ту. За­зна­чи­мо, що про­гноз — до­сить ре­а­лі­сти­чний і на­віть стри­ма­ний, зва­жа­ю­чи на те, що, ска­жі­мо, у дру­го­му квар­та­лі по­то­чно­го ро­ку ВВП Укра­ї­ни збіль­шив­ся на 3,8%, а між­на­ро­дні ор­га­ні­за­ції на­ра­зі збе­рі­га­ють опти­мізм що­до про­гно­зів ди­на­мі­ки сві­то­вої еко­но­мі­ки, від якої за­ле­жить Укра­ї­на. Ймо­вір­но, пе­ре­ви­ще­н­ня по­ка­зни­ка зро­ста­н­ня мо­же да­ти під­ста­ви для ви­ді­ле­н­ня у се­ре­ди­ні на­сту­пно­го ро­ку, са­ме пе­ред по­ча­тком актив­ної фа­зи пар­ла­мент­ської ви­бор­чої кам­па­нії, до­да­тко­вих аси­гну­вань на чу­тли­ві по­тре­би. І у цьо­му сен­сі де­пу­та­ти пе­ре­бу­ва­ють у зна­чно ви­гі­дні­шо­му ста­но­ви­щі, ніж пре­зи­дент, до ви­бо­рів яко­го під­став ви­ма­га­ти збіль­ше­н­ня бю­дже­тних ви­да­тків, най­імо­вір­ні­ше, не ви­ни­кне.

Пев­ні сум­ні­ви мо­же ви­кли­ка­ти про­гно­зний по­ка­зник ін­фля­ції, яку пла­ну­є­ться утри­ма­ти на рів­ні 7,4%. Тут чи­ма­ло за­ле­жа­ти­ме від тем­пів під­ви­ще­н­ня ко­му­наль­них та­ри­фів і кур­со­вої ди­на­мі­ки. Утім, якщо у до­мов­ле­но­стях з МВФ усе ж вда­сться «роз­тя­гну­ти» під­ви­ще­н­ня вар­то­сті га­зу до 2020 ро­ку, а сві­то­ва кон’юн­кту­ра за­ли­ша­ти­ме­ться спри­я­тли­вою для екс­пор­те­рів, ці ін­фля­цій­ні чин­ни­ки мо­жуть за­ли­ши­ти­ся по­мір­ко­ва­ни­ми, а від­так, і пе­ре­ви­ще­н­ня по­ка­зни­ка ін­фля­ції якщо й ста­не­ться, бу­де не­зна­чним, від­обра­жа­ю­чи спо­віль­не­н­ня при­ро­сту ку­пі­вель­но­спро­мо­жно­го по­пи­ту.

Уряд ви­явив­ся на по­див ску­пим на чер­го­ве під­ви­ще­н­ня «мі­ні­мал­ки»: во­на має збіль­ши­ти­ся з 1 сі­чня до 4173 грн, або на 12,1% (на­га­да­є­мо, що ра­ні­ше мо­ва йшла про під­ви­ще­н­ня цьо­го нор­ма­ти­ву до 4200 грн уже з дру­го­го квар­та­лу по­то­чно­го ро­ку), а су­дя­чи з очі­ку­вань над­хо­джень від по­да­тку на до­хо­ди фі­зо­сіб, се­ре­дня за­ро­бі­тна пла­та у но­мі­наль­но­му ви­мі­рі теж зро­сте ли­ше на 15% (за сім мі­ся­ців 2018-го при­ріст ста­но­вив уже 26%). У будь-яко­му ра­зі низь­кий пла­но­вий по­ка­зник ін­фля­ції ство­рює до­да­тко­ві мо­жли­во­сті по­пов­не­н­ня бю­дже­ту за ра­ху­нок «ін­фля­цій­но­го по­да­тку», і уряд, зі­ткнув­шись із «не­до­ви­ко­на­н­ням пла­нів» ін­фля­ції та де­валь­ва­ції по­то­чно­го ро­ку, ви­снов­ки на­пев­но вже зро­бив.

Ви­хо­дя­чи із ви­ще­зга­да­них ма­кро­еко­но­мі­чних па­ра­ме­трів, пла­но­ве зро­ста­н­ня до­хі­дної ча­сти­ни дер­жав­но­го бю­дже­ту у 2019 ро­ці ви­зна­че­но на рів­ні ли­ше 8,3% — до 1008,4 млрд грн, тоб­то при­бли­зно на рів­ні ін­де­ксу спо­жив­чих цін. А вра­хо­ву­ю­чи очі­ку­ва­ний при­ріст ВВП на 3%, кон­ста­ту­є­мо не­зна­чне зни­же­н­ня рів­ня фі­скаль­но­го пе­ре­роз­по­ді­лу ВВП че­рез дер­жбю­джет у 2019му — до 25,5% по­рів­ня­но з 26,9% у по­то­чно­му. Про­те не вар­то за­бу­ва­ти, що у про­е­кту по­пе­ре­ду тер­ни­стий шлях че­рез пар­ла­мент­ські ко­мі­те­ти. То­рік у про­це­сі роз­гля­ду Вер­хов­ною Ра­дою до­хі­дна ча­сти­на уря­до­во­го про­е­кту бю­дже­ту «по­важ­ча­ла» май­же на 5%. Смі­ли­во мо­жна про­гно­зу­ва­ти та­ку са­му до­лю і про­е­кту дер­жав­но­го бю­дже­ту Укра­ї­ни на 2019 рік.

Гло­баль­них змін у по­да­тко­во­му за­ко­но­дав­стві, як це від­бу­ва­ло­ся в ми­ну­лі ро­ки і сут­тє­во впли­ва­ло на фор­му­ва­н­ня про­е­ктів бю­дже­тів, не пла­ну­є­ться (за ви­ня­тком унор­му­ва­н­ня окре­мих пи­тань спла­ти рен­тної пла­ти, еко­ло­гі­чно­го по­да­тку, що­рі­чно­го пе­ре­гля­ду ста­вок акци­зно­го по­да­тку). Не пе­ред­ба­ча­є­ться й до­да­тко­вих по­да­тко­вих пільг, які ма­ли б ви­зна­чаль­ний вплив на по­ка­зни­ки бю­дже­ту (втра­ти 2019-го від на­да­н­ня по­да­тко­вих пільг з дер­жав­но­го та мі­сце­вих бю­дже­тів ви­зна­че­но на рів­ні 28,6 млрд грн по­рів­ня­но з 29,8 млрд у 2018-му). Фа­кти­чно про­ект бю­дже­ту-2019 фор­му­ва­ти­ме­ться на ба­зі вже існу­ю­чих ме­ха­ні­змів по­да­тко­во­го сти­му­лю­ва­н­ня. Хо­ча не ви­клю­ча­є­ться, що про­тя­гом ча­су роз­гля­ду про­е­кту дер­жав­но­го бю­дже­ту Укра­ї­ни на 2019 рік у пар­ла­мен­ті не бу­де до­да­тко­во пе­ре­гля­ну­то окре­мі пи­та­н­ня опо­да­тку­ва­н­ня з іні­ці­а­ти­ви на­ро­дних де­пу­та­тів.

Тра­ди­цій­но най­по­ту­жні­шим дже­ре­лом над­хо­джень до держ­бю­дже­ту є ПДВ. Йо­го пла­ну­є­ться отри­ма­ти на су­му 434 млрд грн, з яких з ви­ро­бле­них в Укра­ї­ні то­ва­рів (ро­біт, по­слуг) — 94,6 млрд з ура­ху­ва­н­ням бю­дже­тно­го від­шко­ду­ва­н­ня (збіль­ше­н­ня по­рів­ня­но з пла­ном по­то­чно­го ро­ку на 12,2%), вве­зе­них — 339,4 млрд (на 13,1% біль­ше). Не мо­жна не за­зна­чи­ти, що в 2019 ро­ці цей по­ка­зник роз­ра­хо­ва­но на більш по­мір­ко­ва­но­му під­хо­ді: у про­е­кті бю­дже­ту-2019 до роз­ра­хун­ку взя­то курс 29,4 грн/дол. США на кі­нець ро­ку, то­ді як за­ни­же­ний курс грив­ні, що за­кла­дав­ся до роз­ра­хун­ку бю­дже­ту 2018 ро­ку, вже ви­кли­кав пев­ні про­бле­ми із не­до­ви­ко­на­н­ням за­ле­жних від ньо­го по­да­тків.

У ма­кро­еко­но­мі­чно­му сен­сі та­ка стру­кту­ра над­хо­джень від ПДВ фі­ксує тен­ден­цію 2018 ро­ку, ко­ли зро­ста­ю­чий спо­жив­чий та ін­ве­сти­цій­ний по­пит зу­мов­лює ви­пе­ре­джа­ю­че зро­ста­н­ня ім­пор­ту від­по­від­ної про­ду­кції. Це до­по­ма­гає про­ти­ді­я­ти зро­стан­ню вну­трі­шніх цін, що, до ре­чі, під­ви­щує по­ка­зник ре­аль­но­го при­ро­сту ВВП, але при­зво­дить до по­си­ле­н­ня за­ле­жно­сті від ім­пор­ту, по­гір­ше­н­ня пла­ті­жно­го ба­лан­су (де­фі­цит по­то­чно­го ра­хун­ку пла­ті­жно­го ба­лан­су оці­ню­є­ться На­ціо­наль­ним бан­ком на рів­ні 2–3% ВВП у 2019–2021 ро­ках), за­ни­же­н­ня еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня.

На дру­го­му мі­сці се­ред дже­рел над­хо­джень — акци­зний по­да­ток. Від ньо­го за­пла­но­ва­но отри­ма­ти за­га­лом 133,7 млрд грн, у то­му чи­слі з ви­ро­бле­них в Укра­ї­ні під­акци­зних то­ва­рів — 89,4 млрд (зро­ста­н­ня на 14,5%, по­ло­ви­ну при­ро­сту пе­ред­ба­ча­є­ться отри­ма­ти за ра­ху­нок пла­но­вої ін­де­кса­ції ста­вок акци­зу), 44,3 млрд — із вве­зе­них то­ва­рів (менш як на 3,7%). Тре­тє мі­сце по­сі­да­ють над­хо­дже­н­ня від по­да­тку та збо­ру на до­хо­ди фі­зи­чних осіб в об­ся­зі 106,2 млрд грн (ще 161,3 млрд на­ді­йде до мі­сце­вих бю­дже­тів). Збіль­ше­н­ня над­хо­джень на 16,5% очі­ку­є­ться пе­ред­усім за ра­ху­нок зро­ста­н­ня за­ро­бі­тної пла­ти, а от­же, про­гно­зно­го фон­ду опла­ти пра­ці.

Від по­да­тку на при­бу­ток під­при­ємств уряд пла­нує отри­ма­ти до бю­дже­ту 92,6 млрд грн (скром­не зро­ста­н­ня на 12,5%). За­зна­чи­мо, що за сім мі­ся­ців по­то­чно­го ро­ку над­хо­дже­н­ня від цьо­го по­да­тку вра­жа­ю­че зро­сли на 62,3% по­рів­ня­но з від­по­від­ним пе­рі­о­дом ми­ну­ло­го ро­ку, що бу­ло пі­до­зрі­ло до­ре­чно в пе­рі­од не­до­о­три­ма­н­ня пла­но­вих над­хо­джень від ПДВ. То­му не ви­клю­че­но, що в цьо­му по­ка­зни­ку та­кож мо­же бу­ти при­хо­ва­ний ре­зерв для до­да­тко­вих ви­да­тків на­сту­пно­го ро­ку. Між тим не вар­то за­бу­ва­ти про блу­ка­ю­чий ко­ри­до­ра­ми пар­ла­мен­ту за­ко­но­про­ект про по­да­ток на ви­ве­де­ний ка­пі­тал. Хо­ча ре­а­лі­зу­ва­ти йо­го са­ме в рік ви­бо­рів — це по­двій­ні фі­скаль­ні ри­зи­ки (тим біль­ше, що та­ка швид­ка змі­на по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства су­пе­ре­чить Бю­дже­тно­му ко­де­ксу), про­те не ви­клю­че­но, що ло­бі­ю­ва­н­ня цьо­го по­да­тку пе­ред прийня­т­тям бю­дже­ту бу­де взя­то за ко­зир яко­юсь із по­лі­ти­чних сил.

Від На­ціо­наль­но­го бан­ку пла­ну­є­ться отри­ма­ти пе­ре­ра­ху­ва­н­ня при­бу­тку у су­мі 45,6 млрд грн, ще 44,5 млрд пе­ред­ба­ча­є­ться одер­жа­ти як ча­сти­ну при­бу­тку та ди­ві­ден­ди від суб’єктів го­спо­да­рю­ва­н­ня дер­жав­ної фор­ми вла­сно­сті. Во­дно­час у 2019 ро­ці не за­пла­но­ва­но над­хо­джень від кон­фі­ско­ва­них ко­штів, які сфор­му­ва­ли 2017-го від­чу­тну ча­сти­ну над­хо­джень до бю­дже­ту (29,7 млрд грн). Від при­ва­ти­за­ції на фі­нан­су­ва­н­ня бю­дже­ту за­пла­но­ва­но отри­ма­ти са­краль­ні 17,1 млрд грн, які ще ні­ко­ли до­сі отри­ма­ти так і не вда­ва­ло­ся (на 2018-й бу­ло за­пла­но­ва­но на­віть 21,3 млрд, ви­ко­на­но за сім мі­ся­ців — на 49,9 млн грн).

Ви­да­тко­ву ча­сти­ну дер­жав­но­го бю­дже­ту по­рів­ня­но з 2018 ро­ком за­пла­но­ва­но збіль­ши­ти на 8,5%, до 1094,1 млрд грн. Від­по­від­но очі­ку­є­ться збіль­ше­н­ня роз­мі­ру де­фі­ци­ту дер­жав­но­го бю­дже­ту на 11,5%.

Від­чу­тним є тиск на бю­дже­тні ви­да­тки зро­ста­н­ня ви­плат за дер­жав­ним бор­гом, які оці­ню­ю­ться на рів­ні 417,5 млрд грн, у то­му чи­слі об­слу­го­ву­ва­н­ня бор­гу — 145,2 млрд грн (це дру­га за ве­ли­чи­ною ста­т­тя ви­да­тків дер­жав­но­го бю­дже­ту, її час­тка пе­ре­ви­щує 13%, по­рів­ня­но з по­то­чним ро­ком ви­да­тки зро­стуть на 11,5%). Вла­сне, по­га­ше­н­ня дер­жбор­гу на су­му 272,3 млрд грн (на 96,5 млрд біль­ше, ніж 2018-го) від­бу­ва­ти­ме­ться шля­хом за­мі­ще­н­ня йо­го но­ви­ми за­по­зи­че­н­ня­ми: во­ни очі­ку­ю­ться в су­мі 324,8 млрд грн, що на 109,8 млрд пе­ре­ви­щує план на 2018 рік, з них біль­шу ча­сти­ну — 202 млрд грн — пе­ред­ба­ча­є­ться за­лу­чи­ти на вну­трі­шньо­му рин­ку.

На від­мі­ну від по­пе­ре­дніх ро­ків, спо­сте­рі­га­є­ться до­сить по­мір­не зро­ста­н­ня ви­да­тків го­лов­них роз­по­ря­дни­ків бю­дже­тних ко­штів. Ви­ня­тка­ми є си­ло­ві ві­дом­ства: у сфе­ри обо­ро­ни та за­без­пе­че­н­ня гро­мад­сько­го по­ряд­ку, без­пе­ки та су­до­вої вла­ди у 2019 ро­ці пла­ну­є­ться з дер­жав­но­го бю­дже­ту спря­му­ва­ти від­по­від­но 104,2 млрд і 131,1 млрд грн, ви­да­тки зро­стуть на 16,1 і 15,6% і ста­но­ви­ти­муть май­же 6% ВВП. Во­че­видь та­ке збіль­ше­н­ня є об´рун­то­ва­ним, зва­жа­ю­чи на по­си­ле­ні ри­зи­ки для ста­біль­но­сті та без­пе­ки у рік ви­бо­рів для кра­ї­ни, про­ти якої ве­де­ться гі­бри­дна вій­на.

Ви­да­тки у сфе­рі со­ці­аль­но­го за­хи­сту та со­ці­аль­но­го за­без­пе­че­н­ня з дер­жав­но­го бю­дже­ту у 2019 ро­ці пла­ну­ю­ться на рів­ні 178,3 млрд грн (зро­ста­н­ня близь­ко 18%), при цьо­му ле­во­ва час­тка ко­штів — 166,5 млрд — спря­мо­ву­є­ться на по­тре­би пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня. По­ка­зо­во, що, по­при збіль­ше­н­ня за­ро­бі­тної пла­ти, про­бле­ма де­фі­ци­тно­сті Пен­сій­но­го фон­ду 2019-го на­віть за­го­стри­ться: за на­ши­ми роз­ра­хун­ка­ми, на по­кри­т­тя йо­го де­фі­ци­ту пла­ну­є­ться спря­му­ва­ти 50 млрд грн — на 44% біль­ше, ніж по­то­чно­го ро­ку. На­то­мість від­чу­тний ефект у сфе­рі со­ці­аль­но­го за­хи­сту від зро­ста­н­ня до­хо­дів уряд пла­нує отри­ма­ти що­до по­тре­би в су­бвен­ці­ях мі­сце­вим бю­дже­там на на­да­н­ня суб­си­дій на опла­ту ко­му­наль­них по­слуг. Пе­ред­ба­ча­є­ться, що їх зна­до­би­ться на 21,2% мен­ше, ніж цьо­го ро­ку. Однак вар­то зга­да­ти, що з аси­гно­ва­них на суб­си­дії у бю­дже­ті-2018 74 млрд грн ви­ко­ри­ста­но вже май­же 57 млрд грн — і це до по­ча­тку но­во­го опа­лю­валь­но­го се­зо­ну.

Ви­да­тки на клю­чо­ві со­ці­аль­но чу­тли­ві ці­лі — осві­ту та охо­ро­ну здо­ров’я — ко­ре­ктно оці­ню­ва­ти ли­ше у скла­ді зве­де­но­го бю­дже­ту. За да­ни­ми, на­ве­де­ни­ми прем’єр-мі­ні­стром Грой­сма­ном при пре­зен­та­ції бю­дже­ту, во­ни ста­но­ви­ти­муть від­по­від­но 242,1 млрд і 92,3 млрд грн та збіль­ша­ться по­рів­ня­но з по­пе­ре­днім ро­ком на 10–11%. Зро­ста­н­ня більш ніж скром­не, вра­хо­ву­ю­чи, що оби­дві ці сфе­ри на­ра­зі пе­ре­бу­ва­ють у ста­ні актив­но­го ре­фор­му­ва­н­ня. За­ли­ша­є­ться при­пу­сти­ти, що ре­фор­ми вже при­не­сли ре­зуль­та­ти у ви­гля­ді еко­но­мії ко­штів, які те­пер спря­мо­ву­ва­ти­му­ться на не­об­хі­дні які­сні зру­ше­н­ня.

При­найм­ні у сфе­рі фі­нан­су­ва­н­ня ме­ди­ци­ни та­кі спро­би ро­бля­ться: бю­дже­том пе­ред­ба­че­но кіль­ка пі­ло­тних про­е­ктів що­до роз­ви­тку си­стем екс­тре­ної та вто­рин­ної ме­ди­чної до­по­мо­ги (ра­зом май­же на 3 млрд грн), 1 млрд грн спря­мо­ва­но на роз­ви­ток охо­ро­ни здо­ров’я у сіль­ській мі­сце­во­сті. Хо­ча змен­ше­н­ня ме­ди­чної су­бвен­ції мі­сце­вим бю­дже­там при збіль­шен­ні ви­да­тків МОЗ на 5% свід­чить про по­си­ле­н­ня цен­тра­лі­за­ції у цій сфе­рі. У сфе­рі осві­ти фі­нан­со­ві аспе­кти ре­фор­ми в основ­но­му вкла­ли­ся у ви­ді­ле­н­ня 1,3 млрд грн су­бвен­ції мі­сце­вим бю­дже­там на ре­а­лі­за­цію про­гра­ми «Но­ва укра­їн­ська шко­ла» та при­пи­не­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня з держ­бю­дже­ту близь­ко ше­сти де­ся­тків ко­ле­джів, які фун­кціо­ну­ють при ВНЗ і не ма­ють ста­ту­су на­ціо­наль­них.

В умо­вах жорс­тких бю­дже­тних обме­жень і ви­ще­зга­да­них ви­кли­ків пе­ред­ви­бор­но­го пе­рі­о­ду до­сяг­ти орі­єн­та­ції бю­дже­тних ви­да­тків на ці­лі роз­ви­тку до­сить про­бле­ма­ти­чно. То­му до­сить при­ро­дним ви­гля­дає змен­ше­н­ня ви­да­тків роз­ви­тку у бю­дже­ті-2019 до 130,5 млрд грн (136,7 млрд у 2018му), а їхньої час­тки — з 13,8 до 11,9%. Це фор­мує до­да­тко­ві ви­кли­ки що­до ефе­ктив­но­сті ви­тра­ча­н­ня від­по­від­них аси­гну­вань.

На еко­но­мі­чну ді­яль­ність із дер­жав­но­го бю­дже­ту в 2019 ро­ці пла­ну­є­ться спря­му­ва­ти 88,5 млрд грн (на 16,3% біль­ше, ніж у по­то­чно­му), з мі­сце­вих бю­дже­тів — ще 88,3 млрд. Най­по­ту­жні­ши­ми на­пря­ма­ми бю­дже­тно­го фі­нан­су­ва­н­ня еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку є бу­дів­ни­цтво до­ріг, під­трим­ка агро­се­кто­ру та мо­дер­ні­за­ція па­лив­но-енер­ге­ти­чно­го ком­пле­ксу.

Пе­ред­ба­ча­є­ться, що ви­да­тки на до­ро­жнє го­спо­дар­ство збіль­ша­ться по­рів­ня­но з по­то­чним ро­ком на 21% — до 37,5 млрд грн. З них на час­тку Украв­то­до­ру при­па­дає 30,5 млрд грн (що­прав­да, 8,5 млрд пі­де на ви­ко­на­н­ня бор­го­вих зо­бов’язань), ще на 17,7 млрд (у пів­то­ра ра­зу біль­ше, ніж 2018го) бу­де на­да­но су­бвен­цій мі­сце­вим бю­дже­там на бу­дів­ни­цтво і ре­монт мі­сце­вих до­ріг і ву­лиць.

Су­мар­ні ви­да­тки держ­бю­дже­ту, спря­мо­ва­ні на фі­нан­су­ва­н­ня ді­яль­но­сті агро­се­кто­ру, ма­ють ста­но­ви­ти у 2019 ро­ці 17,0 млрд грн і зро­сти на 9,1%. Се­ред об’єктів фі­нан­су­ва­н­ня — дер­жав­на під­трим­ка тва­рин­ни­цтва (4 млрд грн), ор­га­ні­за­ція ро­бо­ти Держ­спо­жив­за­хи­сту (2,5 млрд), ком­пен­са­ція вар­то­сті сіль­сько­го­спо­дар­ської те­хні­ки та обла­дна­н­ня ві­тчи­зня­но­го ви­ро­бни­цтва (1,4 млрд), фор­му­ва­н­ня Дер­жав­но­го ін­тер­вен­цій­но­го фон­ду для за­без­пе­че­н­ня про­до­воль­чої без­пе­ки на­се­ле­н­ня (0,9 млрд грн) то­що. Очі­ку­є­ться, що ці ви­да­тки мо­жуть спри­я­ти стру­ктур­ним змі­нам у ві­тчи­зня­но­му агро­се­кто­рі, зокре­ма йо­го де­о­лі­гар­хі­за­ції та стру­ктур­ній ди­вер­си­фі­ка­ції.

Ви­да­тки для па­лив­но-енер­ге­ти­чно­го ком­пле­ксу пе­ред­ба­че­но збіль­ши­ти на 45,8% — до 6,8 млрд грн. У то­му чи­слі 1,6 млрд грн пла­ну­є­ться спря­му­ва­ти на ре­стру­кту­ри­за­цію ву­гіль­ної га­лу­зі, 0,7 млрд — на лі­кві­да­цію ву­гле­до­був­них і тор­фо­до­був­них під­при­ємств, 0,5 млрд — на під­трим­ку впро­ва­дже­н­ня Енер­ге­ти­чної стра­те­гії Укра­ї­ни. Для за­без­пе­че­н­ня фун­кціо­ну­ва­н­ня Фон­ду енер­го­ефе­ктив­но­сті у 2019 ро­ці пе­ред­ба­ча­є­ться ви­ді­ли­ти 1,6 млрд грн, ще 0,4 млрд за­пла­но­ва­но для ре­а­лі­за­ції Дер­жав­ної ці­льо­вої про­гра­ми енер­го­ефе­ктив­но­сті (за її ра­ху­нок здій­сню­є­ться на­да­н­ня «те­плих» кре­ди­тів). Фі­нан­су­ва­н­ня цих про­грам мо­же бу­ти спри­я­тли­вим для ві­тчи­зня­них ви­ро­бни­ків енер­го­ефе­ктив­них обла­дна­н­ня та ма­те­рі­а­лів.

Ви­да­тки у су­мі 2,1 млрд грн за­пла­но­ва­ні за бю­дже­тною про­гра­мою «Дер­жав­ні ка­пі­таль­ні вкла­де­н­ня на роз­ро­бле­н­ня та ре­а­лі­за­цію дер­жав­них ін­ве­сти­цій­них про­е­ктів». Вба­ча­є­ться, що про­гра­ма має до­по­ма­га­ти го­лов­ним роз­по­ря­дни­кам роз­ро­бля­ти ін­вес­т­про­е­кти у сфе­рах, які ма­ють зна­чну су­спіль­ну ва­жли­вість, до­зво­лять по­си­ли­ти ефе­ктив­ність по­то­чних бю­дже­тних ви­да­тків, ство­рю­ють умо­ви для по­си­ле­н­ня під­при­єм­ни­цької актив­но­сті та при­ско­ре­н­ня еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку.

До­сить не­о­дно­зна­чною є си­ту­а­ція з бю­дже­тною під­трим­кою екс­пор­те­рів. Про­е­ктом бю­дже­ту-2019 пе­ред­ба­че­но ви­ді­ли­ти 79,2 млн грн на фун­кціо­ну­ва­н­ня Ек­спорт­но­кре­ди­тно­го агент­ства. Су­ма аб­со­лю­тно не­аде­ква­тна ре­аль­ним по­тре­бам на­ла­го­дже­н­ня ста­біль­ної ро­бо­ти ці­єї ва­жли­вої стру­кту­ри. Про­те вар­то зга­да­ти, що бю­джет-2018 пе­ред­ба­чає на по­тре­би ЕКА 200 млн грн, але з них ста­ном на кі­нець ли­пня ні­чо­го ви­ді­ле­но не бу­ло, і при­чи­на цьо­го кри­є­ться не у не­до­фі­нан­су­ван­ні, а у не­до­ста­тньо­му нор­ма­тив­но­му та ор­га­ні­за­цій­но­му за­без­пе­чен­ні ро­бо­ти цьо­го агент­ства.

По­зи­ти­вом про­е­кту бю­дже­ту-2019 є зро­ста­н­ня ви­да­тків бю­дже­ту на ре­гіо­наль­ний роз­ви­ток. Ви­ще вже зга­ду­ва­ло­ся про збіль­ше­н­ня «до­ро­жньої» су­бвен­ції на 53,1%, яке має по­си­ли­ти тренд акти­ві­за­ції шля­хо­во­го бу­дів­ни­цтва на рів­ні гро­мад. Так са­мо у пів­то­ра ра­зу за­пла­но­ва­но збіль­ши­ти ви­да­тки Дер­жав­но­го фон­ду ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку — до 9,1 млрд грн. Що­прав­да, у по­ча­тко­вій вер­сії про­е­кту держ­бю­дже­ту-2018 фонд та­кож пе­ред­ба­чав­ся у роз­мі­рі 8,1 млрд грн, про­те у подаль­шо­му йо­го «опти­мі­зу­ва­ли» до 6 млрд. До ре­чі, це змен­ше­н­ня то­ді су­про­во­джу­ва­ло­ся від­нов­ле­н­ням су­бвен­ції на здій­сне­н­ня за­хо­дів що­до со­ці­аль­но-еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку окре­мих те­ри­то­рій (так зва­на де­пу­тат­ська су­бвен­ція). Про­тя­гом остан­ніх ро­ків уряд при по­дан­ні про­е­ктів дер­жав­но­го бю­дже­ту впер­то на­ма­га­є­ться від­мо­ви­ти­ся від неї, про­те на­ро­дні де­пу­та­ти так са­мо впер­то її від­нов­лю­ють. У 2018 ро­ці ре­а­ні­мо­ва­на де­пу­тат­ська су­бвен­ція ста­но­ви­ла 5 млрд грн. Не ви­клю­че­но, що та­ка ж до­ля спі­ткає і бю­джет-2019, й улю­бле­на «де­пу­тат­ська» су­бвен­ція у про­е­кті до дру­го­го чи­та­н­ня з’яви­ться зно­ву, адже са­ме з її до­по­мо­гою ре­а­лі­зу­є­ться зна­чна кіль­кість де­пу­тат­ських обі­ця­нок, що у рік ви­бо­рів на­бу­ває осо­бли­вої ва­ги. На рів­ні 2018 ро­ку (1,9 млрд грн) за­ли­ши­ла­ся су­бвен­ція на під­трим­ку ін­фра­стру­кту­ри те­ри­то­рі­аль­них гро­мад, хо­ча кіль­кість ОТГ від­то­ді зро­сла.

От­же, у пар­ла­мен­ті роз­по­ча­ла­ся чер­го­ва бю­дже­тна епо­пея, яка зав­жди ши­ро­ко ви­ко­ри­сто­ву­ва­ла­ся на­ро­дни­ми обран­ця­ми для пі­а­ру вла­сних по­лі­ти­чних сил, а бі­зне­сме­на­ми від вла­ди — для ло­бі­ю­ва­н­ня вла­сних бі­зне­со­вих ін­те­ре­сів. На жаль, фа­хо­ві під­хо­ди до бю­дже­ту як над­по­ту­жно­го ін­стру­мен­ту дер­жав­но­го управ­лі­н­ня ча­сто за­вер­шу­ю­ться на ета­пі по­да­н­ня про­е­кту бю­дже­ту до пер­шо­го чи­та­н­ня. То­му мі­сія МВФ ви­рі­ши­ла по­че­ка­ти прийня­т­тя дер­жав­но­го бю­дже­ту на на­сту­пний рік і по­їха­ла з Укра­ї­ни, так і не під­пи­сав­ши онов­ле­но­го ме­мо­ран­ду­му. З одно­го бо­ку, це до­во­лі по­ту­жний стри­му­ю­чий фа­ктор, з ін­шо­го — се­ред очіль­ни­ків дер­жа­ви та пар­ла­мен­та­рі­їв чи­ма­ло як упев­не­них у то­му, що чер­го­вий транш Укра­ї­на отри­має за будь-яких об­ста­вин, так і пе­ре­ко­на­них, що ми зда­тні вза­га­лі обі­йти­ся без під­трим­ки Фон­ду.

Фо­то Ва­си­ля Ар­тю­шен­ка

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.