Жи­ви­ми гро­ши­ма

На яко­му ета­пі пе­ре­бу­ває мо­не­ти­за­ція суб­си­дій, і чо­го че­ка­ти спо­жи­ва­чам на­сту­пно­го ро­ку

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Юлія САМАЄВА, Ал­ла КОТЛЯР

Ре­фор­ма си­сте­ми суб­си­дій ду­же ва­жли­ва. У пе­рі­од різ­ко­го під­ви­ще­н­ня жи­тло­во-ко­му­наль­них та­ри­фів во­на до­по­мо­гла згла­ди­ти удар по га­ман­цях укра­їн­ців, які стрім­ко убо­жі­ють у кри­зо­вий пе­рі­од.

Але та­ри­фи про­дов­жу­ва­ли зро­ста­ти швид­ше, ніж зар­пла­ти укра­їн­ців, а спро­ще­на си­сте­ма при­зна­че­н­ня да­ва­ла змо­гу одер­жу­ва­ти дер­ждо­по­мо­гу на­віть тим, хто на­справ­ді її не по­тре­бу­вав. Ви­да­тки держ­бю­дже­ту на суб­си­дії зро­ста­ли що­ро­ку й цьо­го ро­ку ся­гну­ли 71 мі­льяр­да гри­вень. При цьо­му си­сте­ма не сти­му­лю­ва­ла енер­го­збе­ре­же­н­ня, не бу­ла адре­сною, не га­ран­ту­ва­ла про­зо­ро­сті роз­ра­хун­ків, не сти­му­лю­ва­ла роз­ви­тку жи­тло­во-ко­му­наль­ної сфе­ри. Її ре­фор­му­ва­н­ня — не стіль­ки ви­мо­га за­хі­дних пар­тне­рів Укра­ї­ни, у то­му чи­слі й МВФ, скіль­ки ви­мо­га здо­ро­во­го глу­зду.

DT.UA ор­га­ні­зу­ва­ло те­ма­ти­чний кру­глий стіл, ба­жа­ю­чи зро­зу­мі­ти, на яко­му ета­пі за­раз пе­ре­бу­ває ре­фор­ма си­сте­ми суб­си­дій, ко­ли її бу­де за­вер­ше­но, а го­лов­не, чи зу­міє уряд не тіль­ки сти­му­лю­ва­ти енер­го­збе­ре­же­н­ня та ско­ро­ти­ти бю­дже­тні ви­да­тки на цей вид дер­жав­ної до­по­мо­ги, а й за­без­пе­чи­ти на­ле­жний со­ці­аль­ний за­хист тим ро­ди­нам, які її справ­ді по­тре­бу­ють.

Мо­не­ти­за­ція пільг — це за­мі­на на­ту­раль­них пільг гро­шо­ви­ми ком­пен­са­ці­я­ми. На­да­н­ня без­пла­тно­го про­їзду в транс­пор­ті пен­сіо­не­ро­ві — це на­ту­раль­на піль­га. На­да­н­ня пен­сіо­не­ро­ві пев­ної су­ми гро­шей на опла­ту про­їзду — мо­не­ти­зо­ва­на піль­га. Мо­не­ти­за­ція суб­си­дій пе­ред­ба­чає ви­пла­ту гро­ши­ма до­по­мо­ги на опла­ту ко­му­наль­них ра­хун­ків. Мо­не­ти­зо­ва­на до­по­мо­га, як пра­ви­ло, є ці­льо­вою, тоб­то ви­тра­ти­ти її мо­жна ли­ше на кон­кре­тні по­тре­би. Але за­ра­ди сти­му­лю­ва­н­ня енер­го­збе­ре­же­н­ня, при мо­не­ти­за­ції суб­си­дій лю­дям не­рід­ко до­зво­ля­ють ви­тра­ча­ти за­ли­шок зеко­ном­ле­них ко­штів на вла­сний роз­суд.

Ви­хо­дя­чи із за­яв­ле­них ці­лей ре­фор­ми — під­ви­ще­н­ня адре­сно­сті ви­плат і сти­му­лю­ва­н­ня енер­го­збе­ре­же­н­ня гро­ма­дян, бу­ло прийня­те рі­ше­н­ня мо­не­ти­зу­ва­ти суб­си­дії. На ни­ні­шньо­му ета­пі всі роз­ра­хун­ки за суб­си­ді­я­ми від­бу­ва­ю­ться на рів­ні держ­бю­дже­ту, мі­сце­вих бю­дже­тів і по­ста­чаль­ни­ків.

Для пе­ре­сі­чної укра­їн­ської сім’ї суб­си­дія — це ча­сти­на су­ми в пла­тіж­ці, яку за сім’ю зо­бов’яза­ла­ся опла­ти­ти дер­жа­ва. Ні одер­жа­ти, ні ви­ко­ри­ста­ти ці ко­шти ро­ди­на не мо­же. Ви­да­ти їх одра­зу лю­дям на ру­ки теж бу­ло б скла­дно че­рез ве­ли­ку кіль­кість одер­жу­ва­чів, зна­чні су­ми, які не­об­хі­дно мо­не­ти­зу­ва­ти, від­су­тність до­сто­вір­них да­них про спо­жи­ва­н­ня, а го­лов­не, че­рез те, що роз­ра­хун­ки на рів­ні держ­бю­дже­ту й по­ста­чаль­ни­ків по­слуг теж не бу­ло мо­не­ти­зо­ва­но. У під­сум­ку впро­ва­дже­н­ня про­стої на пер­ший по­гляд ре­фор­ми по­тре­бу­ва­ло чи­ма­лих транс­фор­ма­цій як у сфе­рі ЖКП, так і в сфе­рі соц­за­хи­сту.

На шля­ху до мо­не­ти­за­ції

«Основ­на стра­те­гі­чна ме­та ре­фор­ми — мо­не­ти­за­ція. Це роз­по­всю­дже­ний ін­стру­мент у роз­ви­не­них кра­ї­нах. Ми обго­во­рю­ва­ли цю мо­дель із рі­зни­ми за­ці­кав­ле­ни­ми сто­ро­на­ми й те­хні­чни­ми фа­хів­ця­ми, щоб зна­йти ком­про­мі­сне зба­лан­со­ва­не рі­ше­н­ня. Хоч би яку мо­дель ми ви­бра­ли, ми ма­ли до­сяг­ти низ­ки пра­кти­чних ці­лей — за­хи­сти­ти ма­ло­за­без­пе­че­ні ро­ди­ни, за­без­пе­чи­ти фі­скаль­ну ди­сци­плі­ну, про­зо­рість і зру­чність для ко­ри­сту­ва­чів, і ви­клю­чи­ти мо­жли­ві зло­вжи­ва­н­ня», — роз­по­вів під час кру­гло­го сто­ла за­сту­пник мі­ні­стра фі­нан­сів Юрій Джи­гир.

За йо­го сло­ва­ми, під час дис­ку­сій бу­ло обра­но мо­дель по­ета­пно­го пе­ре­хо­ду до мо­не­ти­за­ції. На пер­шо­му ета­пі, про­тя­гом цьо­го ро­ку, від­бу­ва­є­ться мо­не­ти­за­ція суб­си­дій на рів­ні під­при­ємств, які на­да­ють жи­тло­во-ко­му­наль­ні по­слу­ги. Ра­ні­ше си­сте­ма опла­ти про­хо­ди­ла на рів­ні клі­рин­го­вих роз­ра­хун­ків і з до­по­мо­гою під­пи­са­н­ня спіль­них про­то­ко­лів. Жи­вих гро­шей ні­хто не ба­чив (див. рис. 1), усе — у ра­ху­нок по­да­тків та ін­ших пла­те­жів. Мо­не­ти­за­ція на цьо­му рів­ні, на дум­ку Мін­фі­ну, сут­тє­во по­лег­ши­ла жи­т­тя всім уча­сни­кам про­це­су. Суб­си­дії на­ра­хо­ву­ю­ться вже ви­хо­дя­чи не з уза­галь­не­них норм спо­жи­ва­н­ня, а за фа­ктом спо­жи­тих ре­сур­сів, і ні­би­то вже тіль­ки це да­ло від­чу­тну еко­но­мію дер­жав­них ко­штів. За да­ни­ми Мін­фі­ну, пе­ре­хід на опла­ту «за фа­ктом спо­жи­ва­н­ня» за ві­сім мі­ся­ців цьо­го ро­ку за­оща­див близь­ко 8,2 млрд грн держ­ко­штів. Але най­ва­жли­ві­ший, на дум­ку Мін­фі­ну, еле­мент ре­фор­ми — ав­то­ма­ти­чне пе­ре­ра­ху­ва­н­ня ко­штів суб­си­дій і уне­мо­жлив­ле­н­ня ру­чно­го втру­ча­н­ня в си­сте­му роз­ра­хун­ків.

Що­прав­да, са­мі по­ста­чаль­ни­ки по­слуг не вва­жа­ють пер­ший етап мо­не­ти­за­ції та­ким уже без­бо­лі­сним. Во­ни не по­мі­ти­ли ав­то­ма­ти­за­ції роз­ра­хун­ків і сум­ні­ва­ю­ться в то­му, що уряд опла­чує фа­кти­чно спо­жи­ті ко­жною кон­кре­тною ро­ди­ною ре­сур­си, а не усе­ре­дне­ні нор­ма­ти­ви (див. рис. 2).

«Цьо­го ро­ку ма­ло що змі­ни­ло­ся, фі­нан­су­ва­н­ня ви­да­тків з держ­бю­дже­ту на суб­си­дії, як і ра­ні­ше, від­бу­ва­є­ться із за­трим­ка­ми. Більш то­го, ми не мо­же­мо ска­за­ти, що фі­нан­су­ва­н­ня здій­сню­є­ться за фа­ктом спо­жи­ва­н­ня, то­му що в оста­то­чно­му під­сум­ку ми не ба­чи­мо, скіль­ки спо­жи­ва­ють лю­ди, і не ма­є­мо до­сту­пу до ці­єї ін­фор­ма­ції, — роз­по­вів на кру­гло­му сто­лі за­сту­пник на­чаль­ни­ка де­пар­та­мен­ту енер­го­ефе­ктив­но­сті НАК «На­фто­газ Укра­ї­ни» Оле­ксій Ха­ба­тюк. — На­скіль­ки нам ві­до­мо, основ­на ідея мо­не­ти­за­ції по­ля­га­ла в на­дан­ні зві­тів по­ста­чаль­ни­ка­ми про пер­со­ні­фі­ко­ва­ний облік об­ся­гів спо­жи­ва­н­ня ко­жним до­мо­го­спо­дар­ством. Ці да­ні по­да­ва­ли­ся Мін­фі­ну, він їх ана­лі­зу­вав. Ми ці­єю ін­фор­ма­ці­єю не во­ло­ді­є­мо. Чи справ­ді її бу­ло на­да­но, чи бу­ла дій­сно пер­со­ні­фі­ко­ва­на, і чи про­ана­лі­зу­ва­ли цю ін­фор­ма­цію і як? Для ро­зу­мі­н­ня, йде­ться про що­мі­ся­чні да­ні про п’ять міль­йо­ни спо­жи­ва­чів. Це ве­ли­че­зний ма­сив ін­фор­ма­ції».

За сло­ва­ми пред­став­ни­ка «На­фто­га­зу», ком­па­нія по­став­ляє газ для по­треб на­се­ле­н­ня, пра­кти­чно не ро­зу­мі­ю­чи, що від­бу­ва­є­ться з ним да­лі. Облі­ком, за іде­єю, за­йма­ю­ться при­ва­тні по­ста­чаль­ни­ки га­зу, але до НАК ці да­ні не до­хо­дять. Вра­хо­ву­ю­чи, що вар­тість га­зу для на­се­ле­н­ня, так зва­ний со­ці­аль­ний та­риф, удві­чі ниж­ча від рин­ко­вої ці­ни, газ мо­же по­став­ля­ти­ся, на­при­клад, не ці­льо­вим гру­пам або мо­же пе­ре­про­да­ва­ти­ся за ко­мер­цій­ною ці­ною. Про цю про­бле­му сво­го ча­су бу­ло на­пи­са­но чи­ма­ло, схе­ма до­зво­ли­ла ви­ро­сти не одно­му олі­гар­хо­ві, і са­ме за­ра­ди її усу­не­н­ня Укра­ї­на прийня­ла рі­ше­н­ня про пе­ре­хід до рин­ко­во­го та­ри­фо­утво­ре­н­ня.

Про про­бле­ми обмі­ну да­ни­ми між рі­зни­ми уча­сни­ка­ми ре­фор­ми го­во­рять й ін­ші по­ста­чаль­ни­ки, за­зна­ча­ю­чи, що усу­не­н­ня те­хні­чних по­ми­лок і на­ла­го­дже­н­ня ро­бо­ти са­мої си­сте­ми — спра­ва ча­су, а от за­без­пе­че­н­ня на­скрі­зно­го обмі­ну ін­фор­ма­ці­єю між усі­ма уча­сни­ка­ми про­це­су, по су­ті, є осно­вою успі­шно­сті ці­єї ре­фор­ми, і ку­ри­ру­ва­ти цей про­цес має без­по­се­ре­дньо уряд.

«Ми під­три­му­є­мо цю ре­фор­му, але не мо­жу ска­за­ти, що все про­йшло глад­ко. Бу­ли пев­ні скла­дно­щі у зв’яз­ку з пе­ре­на­ла­шту­ва­н­ням про­грам­но­го за­без­пе­че­н­ня, че­рез що на­ші спо­жи­ва­чі кіль­ка мі­ся­ців суб­си­дій не одер­жу­ва­ли вза­га­лі. Спо­ча­тку їх не при­зна­ча­ли, по­тім до­во­ди­ло­ся ро­би­ти пе­ре­ра­ху­нок. Ми, зви­чай­но, на­ма­га­ли­ся бу­ти на­сам­пе­ред клі­єн­то­о­рі­єн­то­ва­ни­ми, за­спо­ко­ю­ва­ли спо­жи­ва­чів як мо­гли. Про­гра­ми для ве­де­н­ня облі­ку пе­ре­на­ла­шту­ва­ли. Але пев­ні ри­зи­ки збе­ре­гли­ся, — по­ді­лив­ся дум­кою ди­ре­ктор роз­ра­хун­ко­во­го де­пар­та­мен­ту «Ки­їв­во­до­ка­на­лу» Ва­ле­рій Лю­лін. — Ко­ли спо­жи­ва­чі по­чнуть одер­жу­ва­ти гро­ші пря­мо на свої ра­хун­ки, ви­гра­ють усі — і по­ста­чаль­ни­ки, і спо­жи­ва­чі. Але чи ви­тра­ча­ти­му­ться ці гро­ші за при­зна­че­н­ням, тоб­то без­по­се­ре­дньо на опла­ту ра­хун­ків і са­ме тих по­слуг, на які їм на­да­но суб­си­дію? На­при­клад, ви­тра­ти ро­ди­ни на опла­ту те­пла біль­ші, ніж ви­тра­ти на во­до­по­ста­ча­н­ня, і суб­си­дії «на во­ду» ціл­ком мо­жуть бу­ти ви­тра­че­ні на опла­ту ра­хун­ків за опа­ле­н­ня. Щоб ви­клю­чи­ти та­кі ва­рі­ан­ти, ва­жли­во вже за­раз на­ла­го­ди­ти си­сте­му та обмін ін­фор­ма­ці­єю про на­яв­ність за­бор­го­ва­но­стей між усі­ма уча­сни­ка­ми про­це­су. По­ки що цьо­го не­має».

По­ста­чаль­ни­ки та­кож ба­чать сенс у про­дов­жен­ні ре­фор­ми мо­не­ти­за­ції як основ­но­го сти­му­лу під­ви­ще­н­ня енер­го­ефе­ктив­но­сті. На­при­клад, за да­ни­ми «Ки­їв­во­до­ка­на­лу», 25% квар­тир у сто­ли­ці не обла­дна­ні лі­чиль­ни­ка­ми во­ди, що зна­чно ускла­днює облік спо­жи­ва­н­ня. З по­гля­ду по­ста­чаль­ни­ків, суб­си­дія мо­же бу­ти не­по­га­ним сти­му­лом. На­при­клад, її роз­мір мо­же під­ви­щу­ва­ти­ся для тих спо­жи­ва­чів, які вже вста­но­ви­ли лі­чиль­ни­ки. А за на­яв­но­сті лі­чиль­ни­ка за­ці­кав­ле­ність лю­дей в еко­но­мії зро­сте ав­то­ма­ти­чно. Втім, го­во­ри­ти про те, що мо­не­ти­за­ція на рів­ні по­ста­чаль­ни­ків якось впли­ну­ла на зни­же­н­ня спо­жи­ва­н­ня енер­го­ре­сур­сів, по­ки що за­ра­но.

«Ре­фор­ма, що роз­по­ча­ла­ся цьо­го ро­ку, на спо­жи­ван­ні ре­сур­сів не по­зна­чи­ла­ся ні­як. Одер­жу­ва­чі суб­си­дій про­дов­жу­ють спо­жи­ва­ти зна­чно біль­ше, ніж ро­ди­ни, які опла­чу­ють свої ра­хун­ки са­мо­стій­но, — за­зна­чає Оле­ксій Ха­ба­тюк. — За на­ши­ми да­ни­ми (ана­лі­зу­ва­ла­ся ін­фор­ма­ція з Кі­ро­во­град­ської обла­сті), спо­жи­ва­чі-суб­си­ді­ан­ти, які про­жи­ва­ють у квар­ти­рах з ін­ди­ві­ду­аль­ним опа­ле­н­ням, а це близь­ко 40–50 тис. квар­тир, спо­жи­ва­ють га­зу в 1,6 ра­зу біль­ше, ніж ті, хто суб­си­дій не отри­мує. А суб­си­ді­ан­ти, що про­жи­ва­ють у бу­дин­ках, спо­жи­ва­ють га­зу удві­чі біль­ше, ніж сім’ї, що не одер­жу­ють дер­ждо­по­мо­ги.

Нас це тур­бує. Не­зва­жа­ю­чи на пе­ре­ко­на­н­ня ба­га­тьох, що «На­фто­газ» за­ро­бляє на суб­си­ді­ях, ми як ні­хто за­ці­кав­ле­ні в то­му, щоб лю­ди за­оща­джу­ва­ли. «На­фто­газ» зо­бов’яза­ний по­став­ля­ти газ за ре­гу­льо­ва­ною ці­ною й за пев­них умов. Що та­ке ре­гу­льо­ва­на ці­на? Сьо­го­дні ми про­да­є­мо газ по 4,94 грн за ку­бо­метр по­ста­чаль­ни­кам при йо­го ці­ні на рин­ку близь­ко 9,5–10 грн за ку­бо­метр. Рі­зни­ця фа­кти­чно у два ра­зи. Ви­хо­дить, нам тре­ба ку­пи­ти то­вар до­рож­че, ніж про­да­ти. То­му ко­жен зеко­ном­ле­ний на­се­ле­н­ням ку­бо­метр — це ско­ро­че­н­ня на­ших втрат».

По­ки що го­во­ри­ти про фа­кти­чне зни­же­н­ня об­ся­гів ви­ко­ри­сто­ву­ва­них енер­го­ре­сур­сів за­ра­но. Ре­гу­ляр­но ско­ро­чу­ю­ться ли­ше нор­ма­ти­ви спо­жи­ва­н­ня. За­оща­джу­ють, як пра­ви­ло, ро­ди­ни, які пов­ною мі­рою опла­чу­ють свої ра­хун­ки. А от одер­жу­ва­чі до­по­мо­ги від дер­жа­ви в еко­но­мії не за­ці­кав­ле­ні. Більш то­го, ба­га­то ро­дин щи­ро ві­рять, що якщо спо­жи­ва­ти­муть мен­ше, то втра­тять суб­си­дії. Зна­чною мі­рою при­чи­на цьо­го — у нев­мін­ні уря­ду ви­бу­до­ву­ва­ти ко­му­ні­ка­ції як з ві­дом­ства­ми і під­при­єм­ства­ми, так і зі спо­жи­ва­чем. Ча­сто лю­ди не ро­зу­мі­ють, як пра­цює си­сте­ма суб­си­дій, як во­на транс­фор­му­ва­ти­ме­ться, і чо­го їм че­ка­ти че­рез кіль­ка ро­ків.

Мо­не­ти­за­ція за­ли­шків суб­си­дій, своє­рі­дний пі­ло­тний про­ект справ­жньої мо­не­ти­за­ції, — яскра­вий то­му при­клад. Одер­жу­ва­чі дер­ждо­по­мо­ги, які зумі­ли за­оща­ди­ти її ча­сти­ну, мо­гли отри­ма­ти ці гро­ші на ру­ки, звер­нув­шись до ор­га­нів соц­за­хи­сту з від­по­від­ни­ми за­ява­ми. Мо­дель пра­цює два ро­ки, але в пер­ший рік ажі­о­та­жу не ви­кли­ка­ла: одні про­сто не зна­ли про та­ку мо­жли­вість, ін­ші зля­ка­ли­ся па­пе­ро­вої тя­га­ни­ни. Дру­гий рік по­ка­зав ті са­мі ре­зуль­та­ти. Або у суб­си­ді­ан­тів за­оща­ди­ти не ви­хо­дить, або дер­жа­ві так і не вда­ло­ся до­не­сти до гро­ма­дян суть ре­фор­ми.

«За ре­зуль­та­та­ми ми­ну­ло­го опа­лю­валь­но­го се­зо­ну бу­ло прийня­те рі­ше­н­ня про мо­не­ти­за­цію не­ви­ко­ри­ста­них сум суб­си­дій на еле­ктро­енер­гію й при­ро­дний газ, що ви­ко­ри­сто­ву­є­ться для опа­ле­н­ня. То­рік суб­си­дії бу­ло мо­не­ти­зо­ва­но для 1,5 млн одер­жу­ва­чів на за­галь­ну су­му 1,1 млрд грн. Цьо­го ро­ку за­яви про мо­не­ти­за­цію за­ли­шків бу­ли отри­ма­ні від 1,2 млн до­мо­го­спо­дарств, — роз­по­вів ди­ре­ктор де­пар­та­мен­ту дер­жав­ної со­ці­аль­ної до­по­мо­ги Мін­со­цпо­лі­ти­ки Ві­та­лій Музиченко. — Мо­не­ти­за­ція за­ли­шків, з одно­го бо­ку, дає лю­дям мо­жли­вість, за­оща­джу­ю­чи енер­го­ре­сур­си, одер­жа­ти гро­шо­ву сти­му­лю­ю­чу до­по­мо­гу від дер­жа­ви, з ін­шо­го — до­зво­ляє дер­жа­ві ви­зна­чи­ти ре­аль­ні об­ся­ги спо­жи­ва­н­ня енер­го­ре­сур­сів на­се­ле­н­ням. Але ме­ха­нізм, який сти­му­лю­вав би енер­го­збе­ре­же­н­ня, ще не­об­хі­дно до­о­пра­цьо­ву­ва­ти. Ми ро­зу­мі­є­мо, що лю­ди, які одер­жу­ють суб­си­дії, най­ча­сті­ше не ма­ють ко­штів для вста­нов­ле­н­ня оща­дли­вих ко­тлів, за­мі­ни ві­кон, уте­пле­н­ня жи­тел. Для цьо­го їм по­трі­бно на­да­ти рі­зні ме­ха­ні­зми. Один з еле­мен­тів ці­єї си­сте­ми — «те­плі» кре­ди­ти — уже по­ка­зав свою ефе­ктив­ність. По­пит на по­ді­бні про­гра­ми у на­се­ле­н­ня є. Ці мо­жли­во­сті для спо­жи­ва­чів тре­ба роз­ши­рю­ва­ти, у то­му чи­слі і з до­по­мо­гою мо­не­ти­за­ції суб­си­дій на рів­ні спо­жи­ва­чів».

Та щоб лю­ди за­хо­ті­ли за­оща­джу­ва­ти, во­ни по­вин­ні ма­ти мо­жли­вість пла­ну­ва­ти мо­жли­ві ви­тра­ти на енер­го­мо­дер­ні­за­цію, чі­тко ро­зу­мі­ти, яки­ми бу­дуть ці­на й умо­ви на­да­н­ня до­по­мо­ги, чи бу­дуть во­ни її одер­жу­ва­ти, якщо по­чнуть за­оща­джу­ва­ти. Тре­ба че­сно ви­зна­ти, що в кра­ї­ні є лю­ди, і їх не­ма­ло, які сві­до­мо го­то­ві одер­жу­ва­ти офі­цій­но мі­ні­маль­ну зар­пла­ту ли­ше то­му, що бо­я­ться втра­ти­ти суб­си­дію. Во­ни ма­ють чі­тко ро­зу­мі­ти, якою бу­де ре­фор­ма, які ета­пи во­на пе­ред­ба­чає, і до чо­го їм го­ту­ва­ти­ся. На жаль, на сьо­го­дні у кра­ї­ні не­має ро­зу­мі­н­ня що­до всіх цих пун­ктів, по­чи­на­ю­чи з вар­то­сті основ­но­го енер­го­ре­сур­су — га­зу. А йо­го ці­на має ве­ли­че­зний вплив на об­сяг суб­си­дій і кіль­кість суб­си­ді­ан­тів на­сту­пно­го ро­ку.

Не­зва­жа­ю­чи на на­бли­же­н­ня жов­тня, ми не зна­є­мо, якою бу­де вар­тість га­зу, чи бу­де під­ви­ще­н­ня йо­го ці­ни одно­ра­зо­вим чи по­сту­по­вим. Але ж від цьо­го без­по­се­ре­дньо за­ле­жа­ти­ме су­ма в ра­хун­ках до­мо­го­спо­дарств і, від­по­від­но, кіль­кість до­мо­го­спо­дарств-суб­си­ді­ан­тів. При­чо­му на­слід­ки про­ра­хун­ків у пла­ну­ван­ні від­чу­ють не тіль­ки спо­жи­ва­чі.

«Те­пло­ко­мун­енер­го, що фор­му­ють та­ри­фи на те­пло­по­ста­ча­н­ня, від ці­ни га­зу бу­ли за­ле­жни­ми зав­жди. Але ра­ні­ше та­риф уста­нов­лю­вав­ся на рів­ні НКРЕКП. Ни­ні біль­ша ча­сти­на те­пло­ко­мун­енер­го від­да­ні на мі­сця, тоб­то во­ни вста­нов­лю­ють та­ри­фи на рів­ні мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня. За існу­ю­чою про­це­ду­рою, це має ро­би­ти­ся з по­пе­ре­дньою пу­блі­ка­ці­єю, збо­ром про­по­зи­цій, за­ува­жень, про­ве­де­н­ням гро­мад­ських слу­хань то­що. Цей про­цес три­ває близь­ко двох мі­ся­ців. Якщо но­вий та­риф бу­де вста­нов­ле­но з 1 жов­тня, біль­шість те­пло­ко­мун­енер­го до вста­нов­ле­н­ня но­во­го та­ри­фу при­сту­плять уже під кі­нець ли­сто­па­да, ко­ли опа­лю­валь­ний се­зон три­ва­ти­ме мі­ні­мум пів­то­ра мі­ся­ця. До цьо­го мо­мен­ту во­ни ку­пу­ва­ти­муть газ за но­вою ці­ною, а про­да­ва­ти­муть — за ста­рою. І ми зно­ву отри­ма­є­мо ка­со­вий роз­рив у мі­льяр­ди, що ля­же на ор­га­ни мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня», — по­яснює не­за­ле­жний екс­перт із енер­го­збе­ре­же­н­ня Свя­то­слав Пав­люк.

Якщо озир­ну­ти­ся на про­мі­жний етап ре­фор­ми жи­тло­вих суб­си­дій — мо­не­ти­за­цію на рів­ні по­ста­чаль­ни­ків, в очі ки­да­ю­ться не­спро­мо­жність уря­ду на­ла­го­ди­ти гра­мо­тні ко­му­ні­ка­ції з ін­ши­ми уча­сни­ка­ми про­це­су, не­ба­жа­н­ня до­но­си­ти до кін­це­во­го спо­жи­ва­ча суть змін і не­спро­мо­жність пла­ну­ва­ти подаль­ші ета­пи ре­фор­ми. Але ж із на­сту­пно­го ро­ку має роз­по­ча­ти­ся мо­не­ти­за­ція суб­си­дій на рів­ні спо­жи­ва­чів — основ­ний і го­лов­ний етап ре­фор­ми. До йо­го стар­ту бу­ло б не­по­га­но, щоб усі за­ці­кав­ле­ні сто­ро­ни слу­ха­ли та чу­ли одне одно­го.

Мо­не­ти­за­ція на рів­ні спо­жи­ва­ча-2019: за й про­ти

Мо­дель мо­не­ти­за­ції на рів­ні спо­жи­ва­ча при­су­тні на кру­гло­му сто­лі екс­пер­ти як від дер­жа­ви, так і від по­ста­чаль­ни­ків по­слуг за­га­лом під­три­му­ють, вва­жа­ю­чи, що в цьо­му ра­зі ко­жен спо­жи­вач бу­де осо­би­сто за­ці­кав­ле­ний за­оща­джу­ва­ти ре­сур­си та одер­жу­ва­ти ре­аль­ну, від­чу­тну, ви­го­ду від ці­єї еко­но­мії. По­бо­ю­ва­н­ня ви­кли­ка­ють тер­мі­ни та ме­ха­ні­зми ре­а­лі­за­ції.

«На­при­кін­ці ми­ну­ло­го опа­лю­валь­но­го пе­рі­о­ду ми ма­ли 6,9 млн до­мо­го­спо­дарств-суб­си­ді­ан­тів та ін­фор­ма­цію про те, що в си­сте­мі від­бу­ва­ю­ться пев­ні ма­ні­пу­ля­ції; со­ці­аль­ні нор­ми не від­по­від­а­ли фа­кти­чно­му спо­жи­ван­ню (це по­ка­зу­ва­ло по­вер­не­н­ня до бю­дже­ту не­ви­ко­ри­ста­них сум суб­си­дій). За та­ких умов го­во­ри­ти про мо­не­ти­за­цію бу­ло пе­ред­ча­сно, — вва­жає Ві­та­лій Музиченко. — На сьо­го­дні ми про­ве­ли де­таль­ний ана­ліз одер­жу­ва­чів суб­си­дій, скла­ли їхній умов­ний порт­рет, ви­зна­чи­ли ла­зів­ки, що до­зво­ля­ють до­мо­го­спо­дар­ствам отри­му­ва­ти суб­си­дії, не ма­ю­чи на те під­став, і з трав­ня цьо­го ро­ку по­си­ли­ли по­ря­док на­да­н­ня суб­си­дій, ме­та яко­го — не ско­ро­че­н­ня кіль­ко­сті одер­жу­ва­чів, а під­ви­ще­н­ня адре­сно­сті дер­ждо­по­мо­ги».

Крім то­го, по­стій­но ко­ри­гу­ю­ться й со­ці­аль­ні нор­ма­ти­ви. За сло­ва­ми чи­нов­ни­ка, в опа­лю­валь­ний пе­рі­од 2015–2016 ро­ків до держ­бю­дже­ту по­вер­ну­ло­ся близь­ко 15 млрд грн не­ви­ко­ри­ста­них суб­си­дій, на­да­них у по­пе­ре­дній пе­рі­од. Пі­сля ко­ри­гу­ва­н­ня со­ці­аль­них норм у 2016–2017 ро­ках су­ма «за­ли­шків» бу­ла близь­ко 8 млрд грн, а ми­ну­ло­го опа­лю­валь­но­го се­зо­ну — май­же 5 млрд. Тоб­то, на дум­ку Мін­со­цпо­лі­ти­ки, со­ці­аль­ні нор­ма­ти­ви на­бли­жа­ю­ться до по­ка­зни­ків фа­кти­чно­го спо­жи­ва­н­ня, що дає мо­жли­вість го­во­ри­ти про про­дов­же­н­ня ре­фор­ми мо­не­ти­за­ції.

Однак, за сло­ва­ми Му­зи­чен­ка, є кіль­ка аспе­ктів, які по­трі­бно ре­тель­но про­ду­ма­ти та під­го­ту­ва­ти при пе­ре­хо­ді до на­сту­пно­го ета­пу. «Пер­ший — це те, що по­ки ми не зна­є­мо то­чної кіль­ко­сті одер­жу­ва­чів суб­си­дій. Ни­ні, у не­опа­лю­валь­ний пе­рі­од, їх отри­му­ють 3,2 млн до­мо­го­спо­дарств. Де­ко­му суб­си­дії бу­ло пе­ре­при­зна­че­но ав­то­ма­ти­чно, ча­сти­на звер­ну­ла­ся за ни­ми вже за но­ви­ми пра­ви­ла­ми, по­чи­на­ю­чи з трав­ня. Яка ча­сти­на з тих 2,5 млн до­мо­го­спо­дарств, що одер­жу­ва­ли суб­си­дії ра­ні­ше, все­та­ки ви­явить ба­жа­н­ня їх від­но­ви­ти? То­чну кіль­кість ми ді­зна­є­мо­ся в ли­сто­па­ді-гру­дні цьо­го ро­ку, ко­ли гро­ма­дя­ни зі­став­лять су­ми опла­ти за жи­тло­во-ко­му­наль­ні по­слу­ги та свою спро­мо­жність їх опла­чу­ва­ти.

Дру­гий аспект — ни­ні­шній ме­ха­нізм на­да­н­ня суб­си­дій не га­ран­тує одер­жа­н­ня в пов­но­му об­ся­зі цих ко­штів із держ­бю­дже­ту кон­кре­тним по­ста­чаль­ни­ком по­слуг. Це пи­та­н­ня адре­сно­го під­хо­ду до фі­нан­су­ва­н­ня від­по­від­них суб­си­дій. Якщо ми ка­же­мо про мо­не­ти­за­цію на рів­ні спо­жи­ва­ча по­слуг, і дер­жа­ва на­да­ва­ти­ме від­по­від­ну під­трим­ку в го­тів­ко­вій фор­мі, то ви­ни­кає за­пи­та­н­ня: чи всі до­мо­го­спо­дар­ства по­став­ля­ться до цьо­го від­по­від­аль­но та опла­тять свої ра­хун­ки? Та­кий за­по­бі­жник має бу­ти. Іна­кше мо­не­ти­за­ція ма­ти­ме не­га­тив­ні на­слід­ки», — за­зна­чив пред­став­ник Мін­со­цпо­лі­ти­ки.

Екс­пер­ти акцен­ту­ють, що мо­не­ти­за­ція піль­ги — це не тіль­ки змі­на ме­ха­ні­зму її на­да­н­ня та спосо­бу ви­пла­ти, а й транс­фор­ма­ція сві­то­гля­ду са­мо­го піль­го­ви­ка. У цьо­му суть ре­фор­ми. Але по­ді­бні змі­ни по­тре­бу­ють ча­су, са­ме то­му до­те­пер ба­га­тьох му­чать сум­ні­ви в то­му, що мо­не­ти­зо­ва­ні суб­си­дії піль­го­ви­ки ви­тра­ча­ти­муть за при­зна­че­н­ням, а енер­го­ре­сур­си по­чнуть за­оща­джу­ва­ти.

«Лю­ди енер­гії ні­ко­ли не за­оща­джу­ють, во­ни за­оща­джу­ють гро­ші, — ка­же Свя­то­слав Пав­люк. — Ко­ли в них є гро­ші, і во­ни мо­жуть ви­рі­шу­ва­ти, на що їх ви­тра­ти­ти, це при­во­дить до зов­сім ін­шої по­ве­дін­ки спо­жи­ва­ча. Ті са­мі лі­чиль­ни­ки не за­оща­джу­ють, а змі­ню­ють по­ве­дін­ку спо­жи­ва­ча. Як і мо­не­ти­за­ція. У цьо­му про­це­сі ду­же ва­жли­во по­ві­до­ми­ти лю­дей про се­ре­дньо­стро­ко­ві пла­ни, щоб во­ни мо­гли прийня­ти якусь свою стра­те­гію по­ве­дін­ки. Ми ма­є­мо да­ти лю­дям зро­зу­мі­ти: суб­си­дії не ви­да­ва­ти­му­ться ві­чно, і якщо ва­ше жи­тло енер­го­ви­тра­тне, то йо­го енер­ге­ти­чні ха­ра­кте­ри­сти­ки по­трі­бно змі­ни­ти, а не про­сто ви­тра­ча­ти суб­си­дії. Зна­н­ня про те, що суб­си­дія що­рі­чно змен­шу­ва­ти­ме­ться, на­при­клад, на 10%, під­штов­ху­ва­ти­ме спо­жи­ва­ча щось ро­би­ти. Зви­чай­но, він зав­жди змо­же ви­тра­ти­ти отри­ма­ні гро­ші на опла­ту га­зу, те­пла та еле­ктро­енер­гії або ж ку­пи­ти, на­при­клад, за ці гро­ші но­ві че­ре­ви­ки, не за­пла­тив­ши за ко­му­наль­ні по­слу­ги, одер­жа­ти борг, пе­ню та пі­сля двох мі­ся­ців не­спла­ти ра­хун­ків втра­ти­ти суб­си­дію».

Якщо ж лю­ди ці гро­ші за­оща­дять, вва­жає екс­перт, зни­зив­ши об­ся­ги спо­жи­ва­н­ня, то до­ве­де­ться зми­ри­ти­ся з тим, що якась ча­сти­на гро­шей за­ли­ши­ться в лю­дей і бу­де ви­тра­че­на на ін­ші по­тре­би. Це, імо­вір­но, не­о­дно­зна­чно спри­йма­ти­ме­ться су­спіль­ством, — ма­ло то­го, що їм пла­тять суб­си­дію, то в них ще й гро­ші за­ли­ша­ю­ться. Во­дно­час, якщо ме­та ре­фор­ми — ско­ро­ти­ти за­ле­жність від ім­пор­ту га­зу, ви­да­тки бю­дже­ту та об­ся­ги спо­жи­ва­н­ня, то ви­пла­та суб­си­дій гро­ши­ма — най­більш пра­виль­ний шлях.

Та­кож, за сло­ва­ми Свя­то­сла­ва Пав­лю­ка, ва­жли­во да­ти лю­дям мо­жли­вість ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти суб­си­дію на мо­дер­ні­за­цію сво­го жи­тла, ви­тра­ча­ти ці гро­ші на уте­пле­н­ня бу­дин­ку та за­со­би енер­го­ефе­ктив­но­сті. При цьо­му ва­жли­во не за­бу­ти, що суб­си­ді­ан­ти — це лю­ди двох ка­те­го­рій: ма­ло­за­без­пе­че­ні пра­це­зда­тно­го ві­ку та лі­тні. Са­мо­тня ба­бу­ся, на­віть якщо да­ти їй гро­ші, са­мо­стій­но про­це­су енер­го­мо­дер­ні­за­ції сво­єї квар­ти­ри не ор­га­ні­зує. Має бу­ти про­ду­ма­ний ме­ха­нізм, який до­по­ма­гає лю­дям по­хи­ло­го ві­ку в та­ких си­ту­а­ці­ях.

На дум­ку Ві­та­лія Му­зи­чен­ка, впро­ва­ди­ти мо­не­ти­за­цію одно­ча­сно се­ред та­кої кіль­ко­сті спо­жи­ва­чів бу­де до­сить скла­дно че­рез те, що «ко­жно­му до­мо­го­спо­дар­ству по­трі­бно бу­де від­кри­ти якийсь бан­ків­ський ра­ху­нок, ку­ди ці ко­шти бу­дуть за­ра­хо­ву­ва­ти­ся, а про­ве­сти та­ку опе­ра­цію за до­сить не­ве­ли­кий про­мі­жок ча­су, не ство­рив­ши дис­ком­фор­ту, скла­дно». Тут, зви­чай­но, чи­нов­ник лу­ка­вить, адже від­кри­т­тя бан­ків­сько­го ра­хун­ку в су­ча­сно­му сві­ті — пи­та­н­ня кіль­кох хви­лин, а з огля­ду на те, що ре­фор­ма про­во­ди­ться два остан­ні ро­ки, ча­су для ці­єї ро­бо­ти в Мін­со­цпо­лі­ти­ки бу­ло в на­дли­шку. Не­ба­жа­н­ня про­во­ди­ти мо­не­ти­за­цію для всіх спо­жи­ва­чів одра­зу на­ба­га­то про­сті­ше по­ясни­ти еле­мен­тар­ним не­зна­н­ням на сьо­го­дні ні кіль­ко­сті тих, хто пре­тен­ду­ва­ти­ме на піль­гу в но­во­му опа­лю­валь­но­му се­зо­ні, ні та­ри­фів, ні су­ми ко­штів, не­об­хі­дних для мо­не­ти­за­ції. На не­го­тов­ність уря­ду до мо­не­ти­за­ції для спо­жи­ва­ча з 2019 ро­ку на­тя­кає й ко­ле­га Му­зи­чен­ка з Мін­фі­ну.

«На дру­го­му ета­пі ре­фор­ми пе­ред­ба­ча­є­ться, що ко­шти пе­ре­ра­хо­ву­ва­ти­му­ться без­по­се­ре­дньо на осо­би­сті ра­хун­ки спо­жи­ва­ча, і він бу­де роз­ра­хо­ву­ва­ти­ся ни­ми за ко­му­наль­ні по­слу­ги, — по­яснює Юрій Джи­гир. — Не­об­хі­дною умо­вою для цьо­го є ство­ре­н­ня пев­но­го ре­є­стру з ре­гу­ляр­но на­пов­ню­ва­ною ба­зою да­них суб­си­ді­ан­тів-до­мо­го­спо­дарств, їхньою ве­ри­фі­ка­ці­єю та мо­жли­ві­стю пов­ної пе­ре­вір­ки до­хо­дів одер­жу­ва­чів суб­си­дій». Це тіль­ки пла­ни, і всти­гну­ти їх ре­а­лі­зу­ва­ти до по­ча­тку 2019-го — ви­клик, осо­бли­во для не­ква­пли­во­го уря­до­во­го апа­ра­ту.

В ефе­ктив­но­сті мо­не­ти­за­ції, а та­кож у то­му, що си­сте­ма на­ра­ху­ва­н­ня суб­си­дій ста­ла справ­ді адре­сною, сум­ні­ва­є­ться екс­перт із пи­тань со­ці­аль­ної під­трим­ки на­се­ле­н­ня Цен­тру Ра­зум­ко­ва Оль­га Пи­щу­лі­на: «На­справ­ді суб­си­дії — це ду­же ва­жли­во. Во­ни справ­ді до­по­ма­га­ють ви­рі­ши­ти про­бле­ми лю­дям ма­ло­за­без­пе­че­ним, які не в змо­зі впо­ра­ти­ся з ни­ми са­мо­стій­но.

У за­хі­дних кра­ї­нах суб­си­дії на­да­ю­ться не­за­мо­жним, і кіль­кість суб­си­ді­ан­тів ва­рі­ю­є­ться до 10%. В Укра­ї­ні ж у ка­те­го­рію «ма­ло­за­без­пе­че­ні» сьо­го­дні по­тра­пляє близь­ко 50% на­се­ле­н­ня. Ни­ні­шня кіль­кість одер­жу­ва­чів суб­си­дій — це не про­бле­ма, не ка­та­стро­фа, а ви­рок.

У по­пе­ре­дні ро­ки всі ка­за­ли про не­ста­біль­ність дер­жав­ної си­сте­ми фі­нан­сів як на­слі­док де­фі­ци­ту бю­дже­ту «На­фто­га­зу», і всі зу­си­л­ля бу­ло спря­мо­ва­но на те, щоб цей де­фі­цит лі­кві­ду­ва­ти. До 2014 ро­ку про­бле­му бу­ло ви­рі­ше­но. На сьо­го­дні бю­джет «На­фто­га­зу» є про­фі­ци­тним. Де­фі­цит бу­ло лі­кві­до­ва­но за ра­ху­нок кра­тно­го під­ви­ще­н­ня та­ри­фів. Від­по­від­но, за фа­ктом ми ма­є­мо кра­тне збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті суб­си­ді­ан­тів і кра­тне збіль­ше­н­ня ко­штів, які не­об­хі­дно ви­ді­ля­ти з держ­бю­дже­ту на по­кри­т­тя суб­си­дій: 2015-го — 17 млрд грн, 2016-го — 40 млрд, 2017-го — 47 млрд, 2018-го — 71 млрд. Про­ект держ­бю­дже­ту на 2019 рік пе­ред­ба­чає ско­ро­че­н­ня на 15,9 млрд грн (22,4%), однак роз­ра­хун­ки бу­ло про­ве­де­но за ста­ри­ми та­ри­фа­ми та без ро­зу­мі­н­ня то­чної кіль­ко­сті суб­си­ді­ан­тів. За­пи­та­н­ня до Мін­фі­ну: що ми ви­гра­ли з по­гля­ду ба­лан­су дер­жав­них фі­нан­сів?».

На дум­ку Оль­ги Пи­щу­лі­ної, у цен­трі ре­фор­ми дві про­бле­ми: те, що суб­си­дії отри­му­ють да­ле­ко не всі, хто цьо­го по­тре­бує; і те, що са­ма си­сте­ма на­ра­ху­ва­н­ня суб­си­дій не сти­му­лює спо­жи­ва­ча до енер­го­збе­ре­же­н­ня. Розв’язу­ю­чи ці про­бле­ми, ва­жли­во до­сяг­ти ви­рі­ше­н­ня двох зав­дань: під­ви­щи­ти енер­го­ефе­ктив­ність і при цьо­му не на­шко­ди­ти, збе­рег­ти фун­кцію со­ці­аль­но­го за­хи­сту. Однак по­бі­жний по­гляд на по­ста­но­ву Ка­бмі­ну №329, яка про­по­нує но­ві пра­ви­ла при­зна­че­н­ня суб­си­дій і, як на­слі­док, ско­ро­че­н­ня кіль­ко­сті піль­го­ви­ків, не пе­ре­ко­нує нас у то­му, що си­сте­ма суб­си­дій ста­не спра­ве­дли­ві­шою (див. рис. 3).

«Одно­зна­чно по­зи­тив­но мо­жна оці­ню­ва­ти той факт, що те­пер при при­зна­чен­ні суб­си­дій ви­дно еле­мент оцін­ки май­но­во­го ста­ну. Фа­кти­чно з’яв­ля­є­ться мо­жли­вість від­сі­кти лю­дей, які не ма­ють пра­ва на одер­жа­н­ня суб­си­дій. Але кри­те­рії не зав­жди чі­тко та зро­зумі­ло сфор­му­льо­ва­ні, — по­яснює Оль­га Пи­щу­лі­на. — На­при­клад, рі­ше­н­ня від­сі­кти гро­ма­дян, які во­ло­ді­ють жи­тло­пло­щею по­над 100 кв. м, не силь­но змі­нює си­ту­а­цію. Та­ких не­ба­га­то. Ви­кли­ка­ють пи­та­н­ня й ве­ли­кі ку­пів­лі. На­при­клад, лю­ди­на ку­пи­ла ма­ши­ну, а че­рез ко­ро­ткий час її ма­те­рі­аль­не ста­но­ви­ще змі­ни­ло­ся, і те­пер пе­ред нею по­стає за­пи­та­н­ня: про­да­ти ма­ши­ну чи одер­жу­ва­ти суб­си­дії? Зно­ву-та­ки, як ра­ху­ва­ти «єв­ро­бля­хи», вла­сни­ка­ми яких є по­над міль­йон гро­ма­дян? Та­кож не зна­йшло в по­ста­но­ві чі­тко­го зга­ду­ва­н­ня пи­та­н­ня про те, що якщо лю­ди­на во­ло­діє більш як одні­єю квар­ти­рою, то во­на втра­чає пра­во на суб­си­дію. Ла­зів­ки, які до­зво­лять лю­дям не­бі­дним отри­му­ва­ти суб­си­дію, все одно за­ли­ша­ю­ться. До­ку­мент по­трі­бно до­о­пра­цьо­ву­ва­ти».

Екс­перт та­кож ви­сло­ви­ла де­я­кі сум­ні­ви в то­му, що пе­ре­хід до мо­не­ти­за­ції в прин­ци­пі не­об­хі­дний. По­пер­ше, на її дум­ку, мо­не­ти­за­ція не змо­же по­ста­ви­ти хрест на ко­ру­пції в та­ри­фах, адже на­справ­ді мо­не­ти­за­ція до та­ри­фів жо­дно­го сто­сун­ку не має, то­му що суб­си­дії — по­хі­дні від існу­ю­чо­го та­ри­фу. По-дру­ге, з ве­ли­кою ймо­вір­ні­стю під час ре­а­лі­за­ції про­е­кту ви­ни­кнуть про­бле­ми з пе­ре­ра­ху­ва­н­ням ко­штів. На­при­клад, по­ді­бні про­бле­ми бу­ли при по­вер­нен­ні мо­не­ти­зо­ва­них за­ли­шків, — Мін­фін ра­пор­ту­вав про те, що гро­ші пі­шли на ра­хун­ки, і одер­жу­ва­чі мо­жуть їх отри­ма­ти, со­цслу­жби спо­ві­ща­ли на­се­ле­н­ня, лю­ди йшли на по­шту, а там їм ка­за­ли — гро­шей не­має. У під­сум­ку ре­а­лі­за­ція будь-якої ре­фор­ми впи­ра­є­ться в люд­ський фа­ктор і си­ту­а­цію на мі­сцях, від цьо­го теж ні­ку­ди не по­ді­не­шся. По­тре­тє, ви­дно, що сам ме­ха­нізм мо­не­ти­за­ції на рів­ні спо­жи­ва­ча не го­то­вий, не опра­цьо­ва­ний.

«На­вряд чи си­сте­ма за­пра­цює з 2019 ро­ку. Сьо­го­дні, за кіль­ка мі­ся­ців до стар­ту цьо­го ета­пу ре­фор­ми, існу­ють що­най­мен­ше три її ва­рі­ан­ти: ін­ди­ві­ду­аль­ні ра­хун­ки; ці­льо­ві кар­тки, з яких гро­ші мо­жна бу­де ви­тра­ча­ти тіль­ки на ко­му­нал­ку; кар­тки, з яких ко­шти мо­жна бу­де ви­тра­ча­ти на уте­пле­н­ня та ці­льо­вий кре­дит. І зов­сім не ви­рі­ше­на го­лов­на про­бле­ма — лі­кві­дність ка­зна­чей­ства, го­тов­ність дер­жа­ви про­фі­нан­су­ва­ти ці мі­льяр­дні ви­пла­ти ре­аль­ни­ми гро­ши­ма. У ми­ну­лі мі­ся­ці в пен­сіо­не­рів бу­ли про­бле­ми з одер­жа­н­ням пен­сій, то­му що не бу­ло гро­шей на ка­зна­чей­ських ра­хун­ках. При ве­ли­кій кіль­ко­сті спо­жи­ва­чів суб­си­дій, на мою дум­ку, нас очі­ку­ють ве­ли­кі скла­дно­щі», — ре­зю­мує Пи­щу­лі­на.

При ни­ні­шньо­му ста­ні справ — не­до­ста­тньо роз­ро­бле­них ме­ха­ні­змах із під­ви­ще­н­ня адре­сно­сті суб­си­дій, сти­му­лю­ва­н­ня спо­жи­ва­ча опла­чу­ва­ти ко­му­наль­ні ра­хун­ки та за­оща­джу­ва­ти енер­го­ре­сур­си, у то­му чи­слі уте­плю­ю­чи свої бу­дин­ки, не­про­ду­ма­но­сті про­це­сів ве­ри­фі­ка­ції, обмі­ну ін­фор­ма­ці­єю між по­ста­чаль­ни­ка­ми по­слуг і дер­жа­вою, а та­кож від­су­тно­сті єди­но­го ін­стру­мен­ту пе­ре­ра­ху­ва­н­ня ко­штів спо­жи­ва­чам, — пов­но­цін­не впро­ва­дже­н­ня мо­не­ти­за­ції у 2019 ро­ці, схо­же, під ве­ли­ким сум­ні­вом.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.