Хро­ні­чні бо­лі Ар­ген­ти­ни

Dzerkalo Tizhnya - - ВЛАДА - Оле­ксандр САВЧЕНКО

Ар­ген­ти­на пе­ре­жи­ває но­ву еко­но­мі­чну кри­зу.

У 2018 р. ар­ген­тин­ське пе­со зне­ці­ни­ло­ся від­но­сно до­ла­ра на 40%. Ін­фля­ція ста­но­ви­ла 25%. За рів­нем ін­фля­ції Ар­ген­ти­на опи­ни­ла­ся на дру­го­му мі­сці в Ла­тин­ській Аме­ри­ці — пі­сля Ве­не­су­е­ли. Без­ро­бі­т­тя зро­сло з 7,2% еко­но­мі­чно актив­но­го на­се­ле­н­ня 2017 р. до 9,1% ни­ні­шньо­го. Цей пе­ре­лік по­гір­ше­н­ня еко­но­мі­чних по­ка­зни­ків мо­жна про­дов­жи­ти.

З ли­сто­па­да 2015 р. пре­зи­ден­том Ар­ген­ти­ни є ко­ли­шній мер Бу­е­нос-ай­ре­са, лі­дер пра­во­лі­бе­раль­ної пар­тії «Ре­спу­блі­кан­ська про­по­зи­ція» Ма­у­рі­сіо Ма­крі. До ньо­го 12 ро­ків при вла­ді бу­ли пе­ро­ні­сти з Ху­сті­сі­а­ліст­ської пар­тії — в 2003–2007 рр. Не­стор Кір­шнер, а в 2007–2015 рр. — йо­го дру­жи­на Крі­сті­на Кір­шнер.

При­хід до вла­ди по­друж­жя-пе­ро­ні­стів Кір­шнер був ре­зуль­та­том еко­но­мі­чної кри­зи 2001 р. і на­ро­дних ви­сту­пів у гру­дні 2001 р., які змі­сти­ли одно­го за дру­гим чо­ти­рьох пре­зи­ден­тів. Пре­зи­дент кра­ї­ни в 1990-ті ро­ки Ме­нем про­во­див по­лі­ти­ку еко­но­мі­чної лі­бе­ра­лі­за­ції і за­лу­че­н­ня до кра­ї­ни іно­зем­них ін­ве­сти­цій. При цьо­му іно­зем­ні ін­ве­сто­ри на 25 ро­ків звіль­ня­ли­ся від по­да­тків. У ре­зуль­та­ті в скар­бни­ці по­ча­ло бра­ку­ва­ти гро­шей, і спра­ва скін­чи­ла­ся де­фол­том, що при­звів у гру­дні 2001 р. до ма­со­вих за­во­ру­шень.

Не­стор Кір­шнер по­си­лив роль дер­жа­ви в еко­но­мі­ці й по­чав про­ва­ди­ти кейн­сі­ан­ську по­лі­ти­ку збіль­ше­н­ня ви­трат на со­ці­аль­ні по­тре­би, що ста­бі­лі­зу­ва­ло си­ту­а­цію. Зав­дя­ки до­хо­дам від екс­пор­ту Не­стор Кір­шнер зу­мів роз­пла­ти­ти­ся з за­бор­го­ва­ні­стю Ар­ген­ти­ни пе­ред іно­зем­ни­ми кре­ди­то­ра­ми, зокре­ма пе­ред МВФ.

Про­бле­ми по­ча­ли­ся за йо­го дру­жи­ни, Крі­сті­ни, яка обі­йма­ла пре­зи­дент­ський пост два тер­мі­ни. Дер­жав­ні ви­тра­ти про­дов­жу­ва­ли зро­ста­ти, при­чо­му не­рід­ко на­бу­ва­ли не­ра­ціо­наль­но­го ха­ра­кте­ру. Зокре­ма ба­га­то гро­шей Кір­шнер ви­тра­ча­ла на фут­бол.

22 ли­сто­па­да 2015 р. у дру­го­му ту­рі пре­зи­дент­ських ви­бо­рів Ма­у­рі­сіо Ма­крі, кан­ди­дат ко­а­лі­ції пра­во­цен­трист­ських сил «Змі­ни­мо кра­ї­ну ра­зом», здо­був пе­ре­мо­гу над пе­ро­ні­стом Да­ні­е­лем Сі­о­лі й став пре­зи­ден­том.

Для по­до­ла­н­ня кри­зо­вих явищ в еко­но­мі­ці Ма­крі за­про­по­ну­вав від­мо­ви­ти­ся від по­мір­ко­ва­но ета­тист­ської по­лі­ти­ки сво­їх по­пе­ре­дни­ків і вда­ти­ся до іно­зем­них по­зик. Однак цей ре­цепт ли­ше збіль­шив про­бле­ми Ар­ген­ти­ни. По­си­ли­ла­ся за­ле­жність кра­ї­ни від іно­зем­них ін­ве­сто­рів. При цьо­му іно­зем­ні ін­ве­сти­ції не спря­мо­ву­ва­лись у ви­ро­бни­чий се­ктор, а ма­ли спе­ку­ля­тив­ний ха­ра­ктер.

Екс­порт на сві­то­вий ри­нок сої і ку­ку­ру­дзи — основ­них екс­порт­них то­ва­рів Ар­ген­ти­ни — по­чав ско­ро­чу­ва­ти­ся ще за Крі­сті­ни Кір­шнер, не в остан­ню чер­гу че­рез ско­ро­че­н­ня їх за­ку­пі­вель Ки­та­єм. Не­вро­жай сої й ку­ку­ру­дзи 2017 р. по­гір­шив си­ту­а­цію. У ре­зуль­та­ті ми­ну­ло­го ро­ку екс­порт Ар­ген­ти­ни ско­ро­тив­ся на 6,3%, а тор­го­вель­ний де­фі­цит зріс із 576 млн дол. до 1,3 млрд. Дер­жав­ний борг Ар­ген­ти­ни до­сяг 80% ВВП.

Розв’яза­н­ня про­блем кра­ї­ни Ма­крі ба­чить у но­вих по­зи­ках від МВФ, які на­справ­ді галь­му­ють роз­ви­ток Ар­ген­ти­ни й пе­ре­тво­рю­ють її на ві­чно­го бор­жни­ка. При цьо­му, за да­ни­ми со­ціо­ло­гі­чних опи­ту­вань, три чвер­ті ар­ген­тин­ців ви­сту­па­ють про­ти звер­не­н­ня по до­по­мо­гу до МВФ, пам’ята­ю­чи уро­ки 2001 р.

Умо­вою на­да­н­ня по­зик МВФ ста­вить про­ве­де­н­ня по­лі­ти­ки жорс­ткої еко­но­мії й урі­зу­ва­н­ня ви­трат на со­ці­аль­ні по­тре­би. Однак по­лі­ти­ка Ма­крі, що йде в цьо­му на­пря­мі, на­ра­жа­є­ться на про­ти­дію з бо­ку ар­ген­тин­сько­го су­спіль­ства. Згі­дно з да­ни­ми опи­ту­вань, у черв­ні 2018 р. по­лі­ти­ку чин­но­го пре­зи­ден­та під­три­му­ва­ли всьо­го 42% на­се­ле­н­ня. Крім то­го, Ма­крі не має біль­шо­сті у верх­ній па­ла­ті пар­ла­мен­ту: пе­ро­ні­сти з Ху­сті­сі­а­ліст­ської пар­тії, що пе­ре­йшли в опо­зи­цію 2015 р., кон­тро­лю­ють Се­нат і чи­ма­лу ча­сти­ну мі­сце­вих ор­га­нів вла­ди.

Ор­га­ні­зо­ва­на пе­ро­ні­ста­ми, проф­спіл­ка­ми й рі­зни­ми лі­ви­ми пар­ті­я­ми ма­со­ва де­мон­стра­ція 14 гру­дня 2017 р. пе­ре­шко­ди­ла про­ве­ден­ню чин­ним пре­зи­ден­том за­пла­но­ва­ної ним пен­сій­ної ре­фор­ми. 25 черв­ня 2018 р. від­був­ся за­галь­ний страйк про­ти еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки Ма­крі. На по­ча­тку ве­ре­сня 2018 р. кра­ї­ною про­йшли ма­со­ві де­мон­стра­ції про­ти ре­фор­ми охо­ро­ни здо­ров’я. Ця ре­фор­ма спря­мо­ва­на на ско­ро­че­н­ня ви­трат на ме­ди­ци­ну й пе­ред­ба­чає лі­кві­да­цію мі­ні­стер­ства охо­ро­ни здо­ров’я шля­хом об’єд­на­н­ня йо­го з мі­ні­стер­ством еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку.

Ма­крі зму­ше­ний зва­жа­ти на на­строї в су­спіль­стві і йти на по­сту­пки, по­бо­ю­ю­чись по­вто­ре­н­ня гру­дня 2001 р. Однак ба­га­то йо­го ра­ди­каль­них при­хиль­ни­ків нео­лі­бе­раль­но­го кур­су вва­жа­ють по­лі­ти­ку ни­ні­шньо­го пре­зи­ден­та за­над­то стри­ма­ною і на­по­ля­га­ють на біль­шій жорс­тко­сті що­до як про­ве­де­н­ня нео­лі­бе­раль­ної еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки, так і ре­пре­сій.

У сер­пні 2018 р. за ко­ру­пцію бу­ло за­су­дже­но до п’яти ро­ків і 10 мі­ся­ців в’язни­ці пе­ро­ні­ста Ама­до Бу­ду, мі­ні­стра еко­но­мі­ки в 2009– 2011 рр. і ві­це-пре­зи­ден­та в 2011–2015 рр. Не­вдов­зі пі­сля за­су­дже­н­ня Бу­ду 13-го­дин­ний об­шук від­був­ся у бу­дин­ку ко­ли­шньо­го пре­зи­ден­та кра­ї­ни Крі­сті­ни Кір­шнер. Її пі­до­зрю­ють у то­му, що да­ле­ко­го 1994 р. во­на са­бо­ту­ва­ла роз­слі­ду­ва­н­ня у спра­ві про ви­бух у єв­рей­сько­му куль­тур­но­му цен­трі в Бу­е­нос-ай­ре­сі, при­хо­вав­ши при­че­тність до ньо­го Іра­ну. Ме­тою Кір­шнер, на дум­ку обви­ну­ва­чів, бу­ло укла­да­н­ня ви­гі­дної тор­го­вель­ної уго­ди з Іра­ном. Та­кож Крі­сті­ну Кір­шнер і її по­мер­ло­го 2010 р. чо­ло­ві­ка обви­ну­ва­чу­ють у ко­ру­пцій­них схе­мах під час про­ве­де­н­ня тен­де­рів на ви­ко­на­н­ня дер­жав­них за­мов­лень. Про­ку­ро­ра Аль­бер­то Ні­сма­на, ко­трий ви­су­нув про­ти Кір­шнер обви­ну­ва­че­н­ня в дер­жав­ній зра­ді за при­хо­ву­ва­н­ня іран­ських аген­тів, уби­ли в сі­чні 2015 р. Убив­ство до­сі не роз­кри­ли.

Крі­сті­на Кір­шнер є де­пу­та­том Се­на­ту й має де­пу­тат­ську не­до­тор­кан­ність. Однак во­на по­го­ди­ла­ся з про­ве­де­н­ням об­шу­ку в її до­мів­ці, ви­ста­вив­ши умо­вою, щоб «не до­тор­ка­ли­ся до осо­би­стих ре­чей» і «ні­чо­го не зла­ма­ли».

Не­за­ле­жно від то­го, на­скіль­ки об´рун­то­ва­ні обви­ну­ва­че­н­ня про­ти Крі­сті­ни Кір­шнер, оче­ви­дно, що збіг ви­су­ва­н­ня цих обви­ну­ва­чень з еко­но­мі­чною кри­зою, що на­ро­стає, не ви­пад­ко­вий і має на ме­ті по­сла­би­ти най­більш не­без­пе­чно­го по­лі­ти­чно­го кон­ку­рен­та чин­ної вла­ди — Ху­сті­сі­а­ліст­ську пар­тію.

Опо­зи­ція, сво­єю чер­гою, обви­ну­ва­чує чин­ну вла­ду в при­че­тно­сті до вбив­ства акти­ві­ста ру­ху ін­ді­ан­ців ма­пу­че Сан­тья­го Маль­до­наль­до.

Маль­до­наль­до зник 1 сер­пня 2017 р. під час роз­го­ну жан­дар­ме­рі­єю ма­пу­че, які пе­ре­кри­ли до­ро­гу й ви­ма­га­ли по­вер­ну­ти ві­ді­бра­ні в них зем­лі. 17 жов­тня 2017 р. йо­го ті­ло зна­йшли в рі­чці. Хо­ча ре­зуль­та­ти роз­кри­т­тя не ви­яви­ли при­жит­тє­вих ушко­джень і ознак на­силь­ни­цької смер­ті, про­тив­ни­ки уря­ду схиль­ні вва­жа­ти, що до за­ги­бе­лі Маль­до­наль­до бу­ла при­че­тна жан­дар­ме­рія. Спра­ву Маль­до­наль­до теж до­сі не роз­кри­ли.

Істо­рія Ар­ген­ти­ни остан­ніх де­ся­ти­літь яв­ляє со­бою бро­ді­н­ня по ко­лу. Не­о­лі­бе­раль­на по­лі­ти­ка Ме­не­ма і йо­го на­сту­пни­ків при­зве­ла до збіль­ше­н­ня за­ле­жно­сті Ар­ген­ти­ни від іно­зем­них по­зик, стриб­ку зов­ні­шньої за­бор­го­ва­но­сті, де­фол­ту й на­ро­дно­го пов­ста­н­ня. За­мість нео­лі­бе­ра­лів до вла­ди при­йшли при­хиль­ни­ки по­мір­но­го кейн­сі­ан­ства. Їхня по­лі­ти­ка розв’яза­ла одні про­бле­ми, але ство­ри­ла но­ві, пі­сля чо­го до вла­ди зно­ву при­йшли нео­лі­бе­ра­ли, за­бор­го­ва­ність кра­ї­ни зно­ву по­ча­ла зро­ста­ти, кра­ї­на впов­зає в гли­бо­ку кри­зу, і все йде до по­вто­ре­н­ня по­дій 2001 р.

На по­ча­тку XX ст. Ар­ген­ти­на вхо­ди­ла до де­ся­тки най­більш еко­но­мі­чно роз­ви­не­них кра­їн сві­ту. Однак її то­ді­шнє ба­гат­ство бу­ду­ва­ло­ся не на про­ми­сло­во­му ви­ро­бни­цтві, а на екс­пор­ті м’яса й шкі­ри. Це зро­би­ло не­дов­го­ві­чним і не­стій­ким еко­но­мі­чний під­йом ті­єї епо­хи й по­ста­ви­ло кра­ї­ну в хро­ні­чну за­ле­жність від іно­зем­них ка­пі­та­лів та іно­зем­них по­зик.

Спро­ба Пе­ро­на в се­ре­ди­ні ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя пе­ре­тво­ри­ти Ар­ген­ти­ну на са­мо­стій­ну про­ми­сло­во роз­ви­не­ну дер­жа­ву да­ла тим­ча­со­ві ре­зуль­та­ти, але не змо­гла змі­ни­ти мо­дель ар­ген­тин­ської еко­но­мі­ки. По­слі­дов­ни­ки Пе­ро­на (на­віть та­кі від­но­сно успі­шні, як по­друж­жя Кір­шнер) сту­пе­нем ра­ди­ка­лі­зму да­ле­ко по­сту­па­ли­ся ве­ли­ко­му пол­ков­ни­ко­ві. Всі про­ве­де­ні ни­ми пе­ре­тво­ре­н­ня га­сив ко­рум­по­ва­ний ке­рів­ний клас, при­чо­му ко­ру­пція, як до­во­дить спра­ва Крі­сті­ни Кір­шнер, про­ни­ка­ла й у ла­ви са­мих пе­ро­ні­стів.

У ре­зуль­та­ті Ар­ген­ти­на до­сі збе­рі­гає мо­дель еко­но­мі­ки, по­бу­до­ва­ну на екс­пор­ті си­ро­ви­ни й ім­пор­ті ка­пі­та­лів, які не йдуть, до то­го ж, у ре­аль­ний се­ктор. Це ро­бить ар­ген­тин­ську еко­но­мі­ку вра­зли­вою до хро­ні­чних криз, пе­ре­тво­рює її рух на низ­ку не­ве­ли­ких під­йо­мів і різ­ких па­дінь, а ар­ген­тин­ській по­лі­ти­ці на­дає вкрай не­стій­ко­го ха­ра­кте­ру.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.