Га­стар­бай­те­ри

Мо­жли­во, час уже при­ско­рю­ва­ти зро­ста­н­ня ВВП і сво­єї кра­ї­ни, а не тіль­ки су­сі­дів?

Dzerkalo Tizhnya - - ГРОШІ - Ар­тур ФЕДОРЧУК

У На­ціо­наль­но­му бан­ку Укра­ї­ни очі­ку­ють, що до кін­ця ни­ні­шньо­го ро­ку су­ма пе­ре­ка­зів від укра­їн­ців, які пе­ре­бу­ва­ють на за­ро­бі­тках за кор­до­ном, поб’є всі ре­кор­ди й пе­ре­ви­щить 11 млрд дол.

Са­ме та­кі про­гно­зи озву­чив го­ло­ва Нац­бан­ку Яків Смо­лій. Якщо про­гно­зи збу­ду­ться, то ця су­ма бу­де при­бли­зно на 30% біль­шою, ніж ро­ком ра­ні­ше, і по­ста­вить аб­со­лю­тний ре­корд за всі ро­ки не­за­ле­жно­сті на­шої кра­ї­ни. Та­ким чи­ном, на­ші га­стар­бай­те­ри сьо­го­дні пе­ре­си­ла­ють в Укра­ї­ну ва­лю­ту на су­му, екві­ва­лен­тну 10% ва­ло­во­го вну­трі­шньо­го про­ду­кту (ВВП) Укра­ї­ни. Ці гро­ші під­три­му­ють курс грив­ні й пра­цю­ють на еко­но­мі­ку Укра­ї­ни, да­ю­чи їй змо­гу три­ма­ти­ся на пла­ву, а уря­ду до­по­ма­га­ють уни­кну­ти де­фол­ту. Але чи вар­то цьо­му ра­ді­ти? Пи­та­н­ня ду­же не­про­сте й не має, ма­буть, одно­зна­чної від­по­віді.

Ни­ні укра­їн­ські га­стар­бай­те­ри за­без­пе­чу­ють сво­їй ба­тьків­щи­ні біль­ше ва­лю­ти, ніж МВФ і всі пря­мі іно­зем­ні ін­ве­сто­ри ра­зом узя­ті. При­чо­му об­сяг над­хо­джень від них по­стій­но зро­стає. В 2015 р. укра­їн­ці, які за­ро­бля­ють за кор­до­ном, пе­ре­ра­ху­ва­ли в Укра­ї­ну 7 млрд дол., 2016-го — 7,5 млрд, 2017-го — уже по­над 9,3 млрд дол. За сім мі­ся­ців цьо­го ро­ку тру­до­ві мі­гран­ти пе­ре­ка­за­ли в Укра­ї­ну 6,3 млрд дол. По­пе­ре­дня оцін­ка 2018го, як уже бу­ло зга­да­но, — близь­ко 11 млрд дол. При цьо­му, на­при­клад, ін­ве­сто­ри в 2017 р. вкла­ли в бі­знес на те­ри­то­рії Укра­ї­ни всьо­го 2,3 млрд дол.

До по­ча­тку укра­їн­сько-ро­сій­ської вій­ни най­біль­ше на­ших гро­ма­дян пра­цю­ва­ло в РФ. За остан­ні чо­ти­ри ро­ки ро­сій­ської агре­сії ба­га­то укра­їн­ців, при­ро­дно, пе­ре­орі­єн­ту­ва­ли­ся на За­хід, і ни­ні пер­ше мі­сце за кіль­кі­стю ві­тчи­зня­них пра­ців­ни­ків, зайня­тих в еко­но­мі­ці чу­жої кра­ї­ни, по­сі­дає Поль­ща. На при­кла­ді ці­єї кра­ї­ни й ро­з­глянь­мо тен­ден­ції тру­до­вої мі­гра­ції укра­їн­ців. Із Поль­щі укра­їн­ські пра­ців­ни­ки за рік пе­ре­ра­хо­ву­ють в Укра­ї­ну су­му, при­бли­зно рів­ну 4% укра­їн­сько­го ВВП (2017го — 3,12 млрд дол.). При­найм­ні, та­кі ци­фри озву­чив не­дав­но ві­це-мі­ністр іно­зем­них справ Поль­щі Бар­тош Ці­хо­цький, оці­ню­ю­чи під­сум­ки 2017 р. При цьо­му поль­ські дер­жав­ні чи­нов­ни­ки зов­сім не стур­бо­ва­ні до­сить по­ту­жним від­то­ком ва­лю­ти з кра­ї­ни, оскіль­ки вне­сок укра­їн­ців у зро­ста­н­ня ВВП са­мої Поль­щі по­ля­ки оці­ню­ють в 1—2% (ско­ре­го­ва­ний про­гноз зро­ста­н­ня ВВП Поль­щі 2018 р. — 4,7%). Тоб­то на­ші спів­ві­тчи­зни­ки сво­єю пра­цею за­без­пе­чу­ють близь­ко тре­ти­ни зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки су­сі­дньої кра­ї­ни.

Єв­ро­пей­ські екс­пер­ти не при­хо­ву­ють, що са­ме укра­їн­ські тру­до­ві мі­гран­ти за остан­ні п’ять ро­ків зро­би­ли еко­но­мі­ку Поль­щі най­більш ди­на­мі­чною в Єв­ро­пі. Цен­траль­ний банк Поль­щі і Єв­ро­пей­ське ста­ти­сти­чне ві­дом­ство (Eurostat) за­зна­ча­ють, що за цей же пе­рі­од до Поль­щі емі­гру­ва­ли по­над міль­йон укра­їн­ців. Крім то­го, кіль­кість се­зон­них ле­галь­них і не­ле­галь­них мі­гран­тів з Укра­ї­ни (які пра­цю­ють у су­сі­дній кра­ї­ні в се­ре­дньо­му два мі­ся­ці) оці­ню­є­ться в 3 млн чо­ло­вік. По­лі­ти­ка всьо­го дер­жав­но­го апа­ра­ту Поль­щі, від цен­траль­них ор­га­нів до воє­водств і мі­сце­вих гро­мад, спря­мо­ва­на в остан­ні ро­ки на ство­ре­н­ня умов для мас­шта­бно­го за­лу­че­н­ня ро­бо­чих ка­дрів з Укра­ї­ни. По­ля­ки по­зи­тив­но оці­ню­ють не тіль­ки мо­жли­вість розв’яза­ти за до­по­мо­гою укра­їн­ців істо­тні про­бле­ми тру­до­вих ка­дрів, але й вне­сок на­ших спів­ві­тчи­зни­ків у зро­ста­н­ня спо­жив­чо­го по­пи­ту на рин­ку Поль­щі. Укра­їн­ці від­си­ла­ють на ба­тьків­щи­ну да­ле­ко не всі за­ро­бле­ні гро­ші. Зна­чно біль­ші су­ми йдуть на опла­ту жи­тла, хар­чу­ва­н­ня й рі­зно­ма­ні­тні по­ку­пки в поль­ських ма­га­зи­нах. Де­да­лі біль­ша кіль­кість укра­їн­ців, які пра­цю­ють ле­галь­но, пла­тять со­ці­аль­ні й пен­сій­ні вне­ски, оформ­ля­ють ме­ди­чну стра­хов­ку, ку­пу­ють не­ру­хо­мість і ав­то­мо­бі­лі.

За да­ни­ми зві­ту НБУ, се­ре­дньо­мі­ся­чний за­ро­бі­ток одно­го тру­до­во­го мі­гран­та ста­но­вив у 2017 р. 722 дол. США, то­ді як се­ре­дня зар­пла­та в еко­но­мі­ці Укра­ї­ни бу­ла на рів­ні 262 дол. За да­ни­ми поль­сько­го Цен­тро­бан­ку, в се­ре­дньо­му укра­їн­ський пра­ців­ник пе­ре­си­лає з Поль­щі до­до­му че­рез бан­ки й пла­ті­жні си­сте­ми 425 єв­ро що два мі­ся­ці. Але це ли­ше вер­ши­на айс­бер­га. Кор­дон що­дня пе­ре­ти­на­ють со­тні ав­то­бу­сів із се­зон­ни­ми пра­ців­ни­ка­ми. Осо­би­сті гро­ші до 10 тис. єв­ро, пе­ре­ве­зе­ні при цьо­му укра­їн­ця­ми, не вра­хо­ву­ю­ться. Втім, поль­ський Цен­тро­банк на­вчив­ся до­сить то­чно оці­ню­ва­ти об­ся­ги цих гро­шей і вра­хо­ву­ва­ти їх у пла­ті­жно­му ба­лан­сі кра­ї­ни. НБУ, до ре­чі, са­ме звід­ти здо­бу­ває ін­фор­ма­цію для сво­єї ста­ти­сти­ки пла­ті­жно­го ба­лан­су з Поль­щею.

Тру­до­ві мі­гран­ти ни­ні, без пе­ре­біль­ше­н­ня, до­по­ма­га­ють укра­їн­ській еко­но­мі­ці втри­ма­ти­ся на пла­ву. Але одно­зна­чно по­зи­тив­ним яви­щем зро­ста­н­ня кіль­ко­сті га­стар­бай­те­рів на­зва­ти все-та­ки не мо­жна. Їдуть пра­цю­ва­ти за кор­дон най­більш мо­ти­во­ва­ні пра­ців­ни­ки, ско­ро­чу­ю­чи тим са­мим (і кіль­кі­сно, і які­сно) тру­до­вий ре­сурс укра­їн­сько­го бі­зне­су. Щоб зва­жи­ти­ся ви­їха­ти на за­ро­бі­тки за кор­дон, тре­ба ма­ти твер­ду мо­ти­ва­цію і впев­не­ність у сво­їх си­лах, як фі­зи­чних, так і ін­те­ле­кту­аль­них. Біль­шість укра­їн­ських пра­ців­ни­ків у тій же Поль­щі — це мо­ло­ді, не­по­га­но осві­че­ні лю­ди. Не­ста­ча ква­лі­фі­ко­ва­них ка­дрів і по­гір­ше­н­ня яко­сті пра­ців­ни­ків, що за­ли­ши­ли­ся, галь­мує роз­ви­ток ві­тчи­зня­ної еко­но­мі­ки. За роз­ра­хун­ка­ми фа­хів­ців НБУ, тіль­ки за два остан­ніх ро­ки тру­до­ва мі­гра­ція при­зве­ла до змен­ше­н­ня ка­дро­во­го по­тен­ці­а­лу Укра­ї­ни на 5—8%. На най­ближ­чі ро­ки екс­пер­ти, на жаль, не про­гно­зу­ють ра­ди­каль­них змін ці­єї тен­ден­ції.

Вне­сок на­ших га­стар­бай­те­рів від­би­ва­є­ться в пла­ті­жно­му ба­лан­сі, який скла­дає НБУ. І са­ме за­ро­бі­тча­ни да­ють змо­гу на­шій кра­ї­ні зво­ди­ти кін­ці з кін­ця­ми. У 2017 р. Укра­ї­на екс­пор­ту­ва­ла за кор­дон на 8,64 млрд дол. мен­ше то­ва­рів і по­слуг, ніж при­дба­ла. Крім то­го, за кор­дон бу­ло ви­ве­де­но близь­ко 6 млрд дол. ди­ві­ден­дів від ін­ве­сти­цій іно­зем­ців. Ли­ше зав­дя­ки ва­лю­тним ко­штам тру­до­вих мі­гран­тів, що на­ді­йшли в Укра­ї­ну, вда­ло­ся май­же ком­пен­су­ва­ти де­фі­цит по­то­чно­го ра­хун­ку пла­ті­жно­го ба­лан­су 2017 р. НБУ за­крив йо­го з де­фі­ци­том 2,1 млрд дол., або 1,9% ВВП.

Ни­ні­шній рік та­кож ве­ли­ко­го опти­мі­зму не все­ляє. У ли­пні пла­ті­жний ба­ланс бу­ло зве­де­но з де­фі­ци­том 170 млн дол., на­сам­пе­ред че­рез се­зон­не зро­ста­н­ня ім­пор­ту, яке зна­чно ви­пе­ре­ди­ло зро­ста­н­ня екс­пор­ту Укра­ї­ни. За да­ни­ми НБУ, об­ся­ги екс­пор­ту то­ва­рів у ли­пні збіль­ши­ли­ся на 12,6% у рі­чно­му ви­мі­рі й ста­но­ви­ли 3,3 млрд дол. Однак об­ся­ги ім­пор­ту то­ва­рів у ли­пні збіль­ши­ли­ся май­же вдві­чі — на 24,9% (5 млрд дол.). Че­рез зро­ста­н­ня сві­то­вих цін на на­фту й при­ро­дний газ, вар­ті­сні об­ся­ги ім­пор­ту на­фто­про­ду­ктів збіль­ши­ли­ся в 1,5 ра­зу, по­при зна­чне впо­віль­не­н­ня зро­ста­н­ня фі­зи­чних об­ся­гів їх за­ку­пі­вель. За­га­лом де­фі­цит по­то­чно­го ра­хун­ку пла­ті­жно­го ба­лан­су в ли­пні збіль­шив­ся до 1,1 млрд дол. І тут зно­ву ви­ру­чи­ли укра­їн­ські за­ро­бі­тча­ни. Чи­стий при­плив ка­пі­та­лу за фі­нан­со­вим ра­хун­ком у ли­пні ста­но­вив 0,9 млрд дол. і, як за­зна­чає НБУ, був за­без­пе­че­ний опе­ра­ці­я­ми при­ва­тно­го се­кто­ра, тоб­то пе­ре­ва­жно пе­ре­ка­зом гро­шей га­стар­бай­те­рів із-за кор­до­ну. У ре­зуль­та­ті де­фі­цит зве­де­но­го пла­ті­жно­го ба­лан­су за сім мі­ся­ців ста­но­вив усьо­го 0,2 млрд дол.

Тру­до­ва мі­гра­ція укра­їн­ців за кор­дон, се­зон­на або по­стій­на, ни­ні об’єктив­но ста­ла одним з основ­них чин­ни­ків, що впли­ва­ють на стан і пер­спе­кти­ви ві­тчи­зня­ної еко­но­мі­ки. По­зи­тив­ний чи не­га­тив­ний цей вплив, оста­то­чно по­ки від­по­ві­сти, на­пев­но, не­мо­жли­во. З одно­го бо­ку, укра­їн­ці, які пра­цю­ють за кор­до­ном, за­без­пе­чу­ють зро­ста­н­ня при­пли­ву ва­лю­ти, до­зво­ля­ю­чи НБУ й уря­ду розв’язу­ва­ти по­то­чні фі­нан­со­ві про­бле­ми кра­ї­ни, з дру­го­го — для еко­но­мі­ки бу­ло б на­ба­га­то ефе­ктив­ні­ше, зви­чай­но, на­да­ти на­шим гро­ма­дя­нам гі­дні ро­бо­чі мі­сця в Укра­ї­ні. По­ля­ки про пра­цьо­ви­тість на­ших за­ро­бі­тчан скла­да­ють ле­ген­ди. Мо­жли­во, час уже при­ско­рю­ва­ти зро­ста­н­ня ВВП і сво­єї кра­ї­ни, а не тіль­ки су­сі­дів? Су­то те­о­ре­ти­чно, оскіль­ки ВВП Поль­щі в чо­ти­ри ра­зи пе­ре­ви­щує ВВП Укра­ї­ни, то ті 1—2%, які на­ші лю­ди вно­сять в еко­но­мі­ку су­сі­дів, мо­жуть, за ство­ре­н­ня пев­них умов, при­не­сти Укра­ї­ні до­да­тко­вих 4—8% ВВП на рік. І го­лов­не — на­да­ти впев­не­но­сті в май­бу­тньо­му кра­ї­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.