Обі­ця­є­мо всім і все, а не да­є­мо ні­ко­му й ні­чо­го

Dzerkalo Tizhnya - - ГРОШІ - Сер­гій КОМНАТНИЙ,

го­ло­ва прав­лі­н­ня Дер­жмо­ло­дьжи­тла

«У ре­зуль­та­ті пе­ре­мо­ги Ве­ли­кої Жов­тне­вої со­ці­а­лі­сти­чної ре­во­лю­ції… вті­лю­ю­чи в жи­т­тя ле­нін­ські ідеї по­бу­до­ви ко­му­ні­сти­чно­го су­спіль­ства… Ра­дян­ська дер­жа­ва по­слі­дов­но ре­а­лі­зує роз­ро­бле­ну Ко­му­ні­сти­чною пар­ті­єю про­гра­му жи­тло­во­го бу­дів­ни­цтва».

Це ци­та­ти з пре­ам­бу­ли чин­но­го осно­во­по­ло­жно­го за­ко­но­дав­чо­го акта на­шої кра­ї­ни у сфе­рі жи­тло­вої по­лі­ти­ки — Жи­тло­вий ко­декс УРСР.

Са­ме цей до­ку­мент ство­рює фун­да­мент жи­тло­вої по­лі­ти­ки дер­жа­ви. Тож який фун­да­мент — та­ка й по­лі­ти­ка?..

Спро­бу­є­мо від­по­ві­сти на це за­пи­та­н­ня. На­сам­пе­ред на­га­да­є­мо про ще один фун­да­мен­таль­ний за­ко­но­дав­чий по­сту­лат у цій сфе­рі — ст. 47 Кон­сти­ту­ції, яка га­ран­тує за­хист жи­тло­вих прав усіх гро­ма­дян Укра­ї­ни. Крім то­го, ще в 1995 р. ВР за­твер­ди­ла Кон­це­пцію роз­ви­тку дер­жав­ної жи­тло­вої по­лі­ти­ки.

Діє й низ­ка ін­ших за­ко­но­дав­чих актів, які ре­гла­мен­ту­ють, ре­гу­лю­ють і га­ран­ту­ють гро­ма­дя­нам Укра­ї­ни до­три­ма­н­ня їхніх жи­тло­вих прав. Де­ся­тки за­ко­нів і по­ста­нов га­ран­ту­ють жи­тло для ко­жно­го. От­же, зва­жа­ю­чи на та­ку кіль­кість тов­стих то­мів цих до­ку­мен­тів, мо­жна ді­йти ви­снов­ку, що в укра­їн­ців про­сто не по­вин­но бу­ти жи­тло­вих про­блем. Та ре­а­лії кар­ди­наль­но ін­ші.

Основ­ним усе­ре­дне­ним по­ка­зни­ком за­без­пе­че­но­сті жи­те­лів кра­ї­ни жи­тлом вва­жє­ться кіль­кість ква­дра­тних ме­трів на ко­жно­го жи­те­ля. Так от, на одно­го укра­їн­ця сьо­го­дні при­па­дає ли­ше 23,1 кв. м жи­тла. За да­ни­ми На­ціо­наль­но­го ін­сти­ту­ту стра­те­гі­чних до­слі­джень, близь­ко 42% укра­їн­ських сі­мей ме­шка­ють на пло­щі, мен­шій за пе­ред­ба­че­ний ЖК нор­ма­тив у 13,65 кв. м на лю­ди­ну.

З кра­їн ко­ли­шньо­го со­цта­бо­ру до­не­дав­на гір­ше за нас бу­ли за­без­пе­че­ні жи­тлом ли­ше ру­му­ни з їх 22 «ква­дра­та­ми» на лю­ди­ну. Втім, тем­пи роз­ви­тку еко­но­мі­ки ці­єї кра­ї­ни да­ють під­ста­ви при­пу­сти­ти, що жи­тло се­ре­дньо­ста­ти­сти­чно­го ру­му­на ста­ло більш про­сто­рим. У ін­шої су­сід­ки, Поль­щі, — по­над 24 кв. м на осо­бу. Чим­да­лі від на­ших кор­до­нів — тим біль­ше жи­тло­вої пло­щі, аж до се­ре­дньо­го по­ка­зни­ка у кра­ї­нах Єв­ро­со­ю­зу в 45–50 «ква­дра­тів» і по­над 60 ме­трів у Ве­ли­ко­му Гер­цог­стві Лю­ксем­бург.

Скіль­ки ж но­вих квар­тир про­по­нує рин­ку ві­тчи­зня­на бу­ді­вель­на га­лузь? Офі­цій­на ста­ти­сти­ка ка­же, що цей по­ка­зник про­тя­гом остан­ніх ро­ків зро­стає. У 2017 р. в Укра­ї­ні прийня­то в екс­плу­а­та­цію 10,2 млн кв. м жи­тла — на 9% біль­ше, ніж 2016-го.

Про­те у 2018 р. зро­ста­н­ня мо­же плав­но змі­ни­ти­ся сво­єю про­ти­ле­жні­стю. У І пів­річ­чі вве­де­но в дію 3,26 млн кв. м жи­тла в но­во­бу­до­вах — май­же на тре­ти­ну (на 29%) мен­ше у по­рів­нян­ні з 6 мі­ся­ця­ми 2017-го. Під­сум­ки ро­ку по­ка­жуть — це тим­ча­со­ве яви­ще чи пер­ший три­во­жний дзві­но­чок. Не ви­клю­че­но, що при­чи­на ле­жить у пло­щи­ні змен­ше­н­ня пла­то­спро­мо­жно­го по­пи­ту на­се­ле­н­ня — при збе­ре­жен­ні ве­ли­че­зної по­тре­би у вла­сно­му жи­тлі.

Чо­му ж не­по­ру­шним, як бу­ді­вель­ний фун­да­мент у со­ві­сно­го за­бу­дов­ни­ка, за­ли­ша­є­ться га­не­бно низь­кий по­ка­зник за­без­пе­че­н­ня на­ших лю­дей ква­дра­тни­ми ме­тра­ми? Звід­ки лож­ка дьог­тю в укра­їн­ську «жи­тло­ву діж­ку ме­ду»? Чи все ж бу­ду­є­мо не­до­ста­тньо з огля­ду на по­тре­би пе­ре­сі­чно­го гро­ма­дя­ни­на? От у Поль­щі, до при­кла­ду, — справ­жній бу­ді­вель­ний бум. Час­тка бу­дів­ни­цтва у ВВП на­ших су­сі­дів ся­гає 12%. На­віть у бі­ло­ру­сів цей по­ка­зник ко­ли­ва­є­ться бі­ля по­зна­чки у 6% еко­но­мі­ки. А в Укра­ї­ні — 2,3% ВВП, і не зро­стає.

Усе ж жи­тло в Укра­ї­ні бу­ду­є­ться, але є ве­ли­ка про­бле­ма з ре­а­лі­за­ці­єю го­то­вих квар­тир за­бу­дов­ни­ка­ми і де­ве­ло­пе­ра­ми. А це си­гна­лі­зує про дис­ба­ланс між по­пи­том і про­по­зи­ці­єю на рин­ку жи­тло­вої не­ру­хо­мо­сті.

Існує зна­чний від­кла­де­ний по­пит на не­до­ро­ге жи­тло. Йо­го ство­рю­ють на­сам­пе­ред 650 тис. на­ших спів­гро­ма­дян, які сто­ять на квар­тир­ній чер­зі, тоб­то дер­жа­ва офі­цій­но вва­жає їх та­ки­ми, що по­тре­бу­ють по­лі­пше­н­ня жи­тло­вих умов. До­дай­те пів­то­ра міль­йо­на вну­трі­шніх пе­ре­се­лен­ців, які за­че­ка­ли­ся під­трим­ки вла­ди у розв’язан­ні жи­тло­во­го пи­та­н­ня.

І це ще не пов­на кар­ти­на. Та, на жаль, усі­єю пов­но­тою си­ту­а­ції дер­жа­ва не во­ло­діє: по­чи­на­ю­чи з 2015 р. офі­цій­на ста­ти­сти­ка не фі­ксує по­тре­би лю­дей у жи­тлі.

Жи­тло бу­ду­є­ться, по­пит на ньо­го ве­ли­кий, але отри­ма­ти квар­ти­ру без­пла­тно або при­дба­ти її за до­сту­пною ці­ною мо­же ду­же не­ве­ли­кий від­со­ток тих, хто цьо­го по­тре­бує.

Що ж у нас зі ста­ном на­яв­но­го жи­тла? 0,6% ві­тчи­зня­но­го жи­тло­фон­ду ста­но­вить ава­рій­не і ста­ре жи­тло. Це май­же 61 тис. бу­дин­ків і 146 тис. їх ме­шкан­ців. Ко­жний че­твер­тий мі­ський жи­тель ме­шкає у жи­тло­вих при­мі­ще­н­нях, які ма­ють не­за­до­віль­ний те­хні­чний стан, низь­кі екс­плу­а­та­цій­ні яко­сті й ви­чер­па­ли екс­плу­а­та­цій­ний ре­сурс. Йде­ться на­сам­пе­ред про 72 млн кв. м так зва­них хру­що­вок пер­ших се­рій, які не від­по­від­а­ють су­ча­сним ви­мо­гам що­до гі­дно­го і до­ста­тньо­го жи­тла. Слід від­да­ти їм на­ле­жне: ма­со­ве бу­дів­ни­цтво 60–70-х ро­ків — це єди­на й оста­н­ня про­гра­ма ком­пле­ксно­го ін­ду­стрі­аль­но­го бу­дів­ни­цтва жи­тла, яка бу­ла ре­а­лі­зо­ва­на в Укра­ї­ні. Де жи­ли б сьо­го­дні всі ці гро­ма­дя­ни, як­би не бу­ло тих са­мих «хру­що­вок»?

Та ро­ки ми­на­ють, стан цих бу­дин­ків то­чно не стає кра­щим, а ком­пле­ксної дер­жав­ної про­гра­ми мо­дер­ні­за­ції жи­тло­во­го фон­ду як не бу­ло, так і не­має. Пе­рі­о­ди­чно чу­є­мо про пла­ни про­філь­них ві­домств роз­по­ча­ти ре­кон­стру­кцію за­ста­рі­ло­го жи­тла. Та до­бри­ми на­мі­ра­ми ста­рі сті­ни не пі­ді­преш. Ще 2006 ро­ку в Укра­ї­ні був роз­ро­бле­ний про­ект від­по­від­но­го за­ко­ну. Але на пра­кти­ці — не пі­шло. Ка­жуть, че­рез за­ко­но­дав­чу нев­ре­гу­льо­ва­ність. А я вва­жаю — че­рез брак по­лі­ти­чної во­лі по­ча­ти розв’язу­ва­ти скла­дне со­ці­аль­не пи­та­н­ня.

Шан­сів і да­лі хо­ва­ти го­ло­ву в пі­сок де­да­лі мен­ше. Де жи­ти­муть лю­ди, ко­ли «хру­щов­ки» оста­то­чно ви­чер­па­ють тер­мін сво­єї екс­плу­а­та­ції? За­пи­та­н­ня не до бу­ді­вель­ни­ків. Во­ни якраз і ре­но­ву­ють ста­ре жи­тло, і за­без­пе­чать лю­дям но­ві квар­ти­ри, якщо бу­де на те во­ля дер­жа­ви і від­по­від­не фі­нан­су­ва­н­ня.

І це ще не всі мо­жли­ві на­пря­ми роз­ви­тку жи­тло­во­го бу­дів­ни­цтва в Укра­ї­ні. Та но­ве ви­но у ста­рі мі­хи не на­ли­ва­ють. Жи­тло­ва сфе­ра — чи не оста­н­ня в кра­ї­ні, яка до­сі ке­ру­є­ться за­шка­ру­бли­ми ра­дян­ськи­ми клі­ше. Укра­ї­ні вкрай по­трі­бне но­ве су­ча­сне жи­тло­ве за­ко­но­дав­ство. Чин­на си­сте­ма нор­ма­тив­но-пра­во­вих актів, яка ре­гу­лює жи­тло­ву по­лі­ти­ку, на­лі­чує по­над 100 за­ко­нів, по­ста­нов уря­ду і ВР, роз­по­ря­джень то­що. І біль­шість цих до­ку­мен­тів не від­по­від­ає ані по­тре­бам су­спіль­ства, ані ре­аль­ним мо­жли­во­стям дер­жа­ви.

У на­ціо­наль­ній до­по­віді «Ці­лі ста­ло­го роз­ви­тку: Укра­ї­на», під­го­то­ва­ній Мі­ні­стер­ством еко­но­мі­ки у 2017 р., кон­ста­ту­є­ться не­за­до­віль­ний стан за­без­пе­че­н­ня на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни жи­тлом. Мі­стя­ться там і ре­ко­мен­да­ції що­до ство­ре­н­ня умов і за­без­пе­че­н­ня до­сту­пу до до­ста­тньо­го, без­пе­чно­го і не­до­ро­го­го жи­тла та основ­них жит­тє­вих по­слуг. Що­прав­да, не по­ясню­є­ться, як са­ме дер­жа­ва ці умо­ви ство­рю­ва­ти­ме.

Ска­жі­мо, За­кон про жи­тло­вий фонд со­ці­аль­но­го при­зна­че­н­ня ре­гла­мен­тує по­ря­док ство­ре­н­ня, на­да­н­ня й екс­плу­а­та­ції со­ці­аль­но­го жи­тла, але пре­дмет ре­гу­лю­ва­н­ня цьо­го за­ко­ну пра­кти­чно від­су­тній: в кра­ї­ні не­має фон­ду со­ці­аль­но­го жи­тла як та­ко­го. Біль­шість ща­сли­вих отри­му­ва­чів со­ці­аль­но­го жи­тла при­ва­ти­зу­ють йо­го за без­цінь.

Це не про­бле­ма, ко­ли йде­ться про жи­тло­вий фонд ча­сів СРСР. Але при­ва­ти­за­ція за «ко­пій­ки» но­во­збу­до­ва­но­го жи­тла є зло­чи­ном дер­жав­но­го мас­шта­бу. Унор­мо­ва­но­го ін­сти­ту­ту лі­зин­го­во­го або орен­дно­го жи­тла в кра­ї­ні пра­кти­чно не існує, спро­би за­про­ва­ди­ти та­кі ме­ха­ні­зми не ма­ють під­трим­ки у вла­дних ка­бі­не­тах. Що­прав­да, від­но­ви­ло­ся обго­во­ре­н­ня кон­це­пції за­ко­ну про орен­дне жи­тло. Спра­ва ко­ри­сна. По­ба­чи­мо, чим во­на за­вер­ши­ться.

На па­пе­рі ма­є­мо низ­ку, мо­жли­во, не­і­де­аль­них, та за­га­лом не­по­га­них і по­трі­бних лю­дям дер­жав­них і ре­гіо­наль­них жи­тло­вих про­грам, на які по­кла­де­но зав­да­н­ня за­без­пе­чи­ти гро­ма­дян жи­тлом. Але про­гра­ми, які ре­а­лі­зу­ють цен­траль­ні ор­га­ни ви­ко­нав­чої вла­ди для низ­ки ка­те­го­рій гро­ма­дян, фі­нан­су­ю­ться за за­ли­шко­вим прин­ци­пом і зде­біль­шо­го за­ле­жать від по­лі­ти­чної по­зи­ції або суб’єктив­но­го став­ле­н­ня до цих про­грам то­го чи ін­шо­го ви­со­ко­по­са­дов­ця.

Тим ча­сом по­лі­ти­ки спе­ку­лю­ють на жи­тло­вих про­бле­мах укра­їн­ців, за­гра­ють з ни­ми обі­цян­ка­ми май­бу­тньої ре­а­лі­за­ції жи­тло­вих про­грам. У ка­лей­до­ско­пі за­ко­нів і по­ста­нов пе­ре­сі­чно­му укра­їн­цю важ­ко са­мо­туж­ки ро­зі­бра­ти­ся, на які са­ме га­ран­то­ва­ні дер­жа­вою жи­тло­ві пра­ва він мо­же спо­ді­ва­ти­ся.

Отак і ма­є­мо: з одно­го бо­ку — обі­ця­є­мо всім і все, а з дру­го­го — не да­є­мо ні­ко­му й ні­чо­го.

За 27 ро­ків Не­за­ле­жно­сті бу­ло кіль­ка спроб змі­ни­ти ЖК. Роз­ро­бле­ні про­е­кти на­віть ви­но­си­ли­ся на пер­ше чи­та­н­ня до за­ли пар­ла­мен­ту, але не бу­ли під­три­ма­ні де­пу­та­та­ми. Сьо­го­дні на­віть є дві ро­бо­чі гру­пи з під­го­тов­ки но­во­го ЖК: одна при пар­ла­мент­сько­му Ко­мі­те­ті з пи­тань жи­тло­во-ко­му­наль­но­го го­спо­дар­ства, а ін­ша при адмі­ні­стра­ції пре­зи­ден­та. Тіль­ки існу­ють во­ни на па­пе­рі, а ре­аль­ної ро­бо­ти не ве­дуть.

Бу­ли спро­би роз­роб­ки кон­це­пції дер­жав­ної жи­тло­вої по­лі­ти­ки Укра­ї­ни. Але роз­ро­бни­ки упер­ли­ся в про­бле­му: як тра­кту­ва­ти зга­да­ну ст. 47 Кон­сти­ту­ції про га­ран­то­ва­ні жи­тло­ві пра­ва гро­ма­дян? На то­му й за­ки­ну­ли бла­го­ро­дну ідею. Та­ка ж до­ля спі­тка­ла й ре­шту іні­ці­а­тив з мо­дер­ні­за­ції жи­тло­вих про­грам.

Які при­чи­ни кри­зи дер­жав­ної жи­тло­вої по­лі­ти­ки? На мою дум­ку, одна з го­лов­них — ба­наль­ний по­лі­ти­чний по­пу­лізм. За чверть сто­лі­т­тя ні­хто з по­лі­ти­ків і чи­нов­ни­ків не спро­міг­ся від­кри­то ска­за­ти укра­їн­цям: без­ко­штов­но­го жи­тла для всіх біль­ше не бу­де! А для со­ці­аль­но не­за­хи­ще­них ми роз­ро­би­мо і впро­ва­ди­мо ме­ха­нізм за­без­пе­че­н­ня со­ці­аль­ним жи­тлом, яке не пе­ре­да­ва­ти­ме­ться у вла­сність. То­ді як для ре­шти гро­ма­дян дер­жа­ва по­вин­на ство­ри­ти до­сту­пні фі­нан­со­во-кре­ди­тні ме­ха­ні­зми розв’яза­н­ня жи­тло­во­го пи­та­н­ня.

Укра­ї­на го­стро по­тре­бує ком­пле­ксно­го ре­фор­му­ва­н­ня дер­жав­ної жи­тло­вої по­лі­ти­ки. Не­об­хі­дно під­го­ту­ва­ти на­ціо­наль­ний план дій, який ба­зу­ва­ти­ме­ться на єв­ро­пей­ських стан­дар­тах, від­по­від­а­ти­ме мі­жна­ро­дним нор­мам і най­кра­щим сві­то­вим пра­кти­кам.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.