Бі­си мі­ста «Ян­го­ла»

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Ні­на ПЕРСТНЬОВА

З 2017 ро­ку на гро­мад­ських акти­ві­стів в Укра­ї­ні бу­ло вчи­не­но пів­со­тні на­па­дів — спла­но­ва­них, під­сту­пних, жор­сто­ких. У жо­дно­му з них за­мов­ни­ків не зна­йде­но. У жо­дно­му.

«Чо­му ми ма­є­мо тер­пі­ти, по­ки най­актив­ні­ших з нас уби­ва­ють і ка­лі­чать? Від­ко­ли це ста­ло нор­мою? Чо­му ми за­лу­ча­є­мо лю­дей до гро­мад­ської ді­яль­но­сті, але не мо­же­мо їх за­хи­сти­ти? Хто за­мо­вив цих лю­дей? Хто по­кри­ває за­мов­ни­ків? Чо­му та­ку кіль­кість роз­слі­ду­вань са­бо­ту­ють?»

Ці за­пи­та­н­ня, що дав­но ста­ли ри­то­ри­чни­ми, про­лу­на­ли з вуст при­ку­тої до лі­кар­ня­но­го ліж­ка акти­віс­тки з Хер­со­на Ка­те­ри­ни Ган­дзюк. У бин­тах, зі слі­да­ми опі­ків на облич­чі во­на за­пи­са­ла це ві­део­звер­не­н­ня, яке акти­ві­сти по­ка­за­ли на мо­ні­то­рі, вста­нов­ле­но­му на Бан­ко­вій у ніч акції про­те­сту. ¯ї му­жній го­лос під сті­на­ми адмі­ні­стра­ції пре­зи­ден­та лу­нав як обви­ну­валь­ний ви­рок ни­ні­шній вла­ді, всій пра­во­охо­рон­ній си­сте­мі, не зда­тній за­хи­сти­ти сво­їх гро­ма­дян від на­силь­ства. Адже не тіль­ки акти­ві­сти, жур­на­лі­сти, по­лі­ти­ки, а будь-яка лю­ди­на в на­шій кра­ї­ні мо­же ста­ти мі­шен­ню для на­па­дів.

Ка­те­ри­ну в ли­пні ц.р. обли­ли сір­ча­ною ки­сло­тою. По­стра­жда­ло від опі­ків май­же 40% ті­ла. Во­на пе­ре­не­сла де­сять опе­ра­цій і до­сі пе­ре­бу­ває в ре­а­ні­ма­цій­но­му від­ді­лен­ні. «Так, я знаю, що ви­гля­даю за­раз по­га­но. Але при­найм­ні ме­не лі­ку­ють. Ме­не лі­ку­ють хо­ро­ші укра­їн­ські лі­ка­рі. І я то­чно знаю, що ви­гля­даю те­пер на­ба­га­то кра­ще, ніж ви­гля­да­ють в Укра­ї­ні спра­ве­дли­вість і пра­во­су­д­дя. Бо їх сьо­го­дні не лі­кує ні­хто».

По­лі­ція по­ча­ла роз­слі­ду­ва­ти на­пад на Ка­те­ри­ну як ху­лі­ган­ство. Але під ти­ском гро­мад­сько­сті бу­ла зму­ше­на ква­лі­фі­ку­ва­ти спра­ву як нав­ми­сне зав­да­н­ня тяж­ких ті­ле­сних ушко­джень, а по­тім як за­мах на вбив­ство.

Ці­ка­во, чи чу­ли мі­ністр МВС Ар­сен Ава­ков і ген­про­ку­рор Юрій Лу­цен­ко про­ни­зли­ві до бо­лю, до сліз щи­рі, му­жні сло­ва ці­єї дів­чи­ни, яка ві­рить у не­ми­ну­чість по­ка­ра­н­ня, по­при все? Чи чу­ли про те, як важ­ко Ка­те­ри­ні бу­ло за­пи­су­ва­ти це ві­део­звер­не­н­ня? Але ще важ­че їй тер­пі­ти бай­ду­жність, без­ді­яль­ність і без­від­по­від­аль­ність лю­дей при вла­ді. «Кра­ї­ні до­во­ди­ться пе­ре­трав­лю­ва­ти ве­ли­че­зну кіль­кість ре­гіо­на­лів, се­па­ра­ти­стів і «му­со­рів», щоб хоч якось ви­жи­ти», — ка­за­ла во­на.

Ген­про­ку­рор пі­сля за­сі­да­н­ня пар­ла­мент­сько­го ко­мі­те­ту з пи­тань нац­без­пе­ки і обо­ро­ни й на­пе­ре­до­дні акції «Ніч на Бан­ко­вій» по су­ті зви­ну­ва­тив са­мих акти­ві­стів у зро­стан­ні те­ро­ру про­ти них.

Зі слів Лу­цен­ка, від­по­від­аль­ність за на­пад на акти­ві­стів, зокре­ма, ле­жить на атмо­сфе­рі не­на­ви­сті до вла­ди, яку ство­рю­ють са­мі акти­ві­сти. І акція під сті­на­ми адмі­ні­стра­ції пре­зи­ден­та — ча­сти­на та­кої по­лі­ти­ки.

Вла­да апрі­о­рі вин­на, по­при ре­зуль­та­ти її ро­бо­ти, по­скар­жив­ся ген­про­ку­рор. Хо­ча фа­кти­чно у всіх на­па­дах на гро­мад­ських акти­ві­стів вста­нов­ле­но ви­ко­нав­ців. Лу­цен­ко по­ві­до­мив, що На­цпо­лі­ція ра­зом із про­ку­ра­ту­рою від­пра­ви­ла до су­ду близь­ко ти­ся­чі пі­до­зрю­ва­них у на­силь­ни­цьких ді­ях і що­до гро­мад­ських акти­ві­стів.

Слід за­зна­чи­ти, що бу­кваль­но за два дні за­три­ма­ли пі­до­зрю­ва­них у за­ма­ху на жи­т­тя оде­сько­го акти­ві­ста, одно­го з лі­де­рів пар­тії «Си­ла лю­дей» Оле­га Ми­хай­ли­ка. В ньо­го стрі­ля­ли впри­тул. Акти­віст втра­тив ба­га­то кро­ві, пе­ре­жив ко­му, але те­пер стан йо­го здо­ров’я ста­бі­лі­зу­вав­ся. Хо­ча ку­лі, яка за­стря­гла в ті­лі, по­ки що не ви­тя­гли.

На­га­да­є­мо, ти­ждень то­му, вдень 22 ве­ре­сня, Ми­хай­лик ра­зом з ін­ши­ми оде­ськи­ми акти­ві­ста­ми брав участь в акції про­ти но­во­го бу­дів­ни­цтва на пля­жі «Лан­же­рон», де ста­ла­ся су­ти­чка з по­лі­ці­єю, а вже вве­че­рі йо­го зна­йшли за­кри­вав­ле­ним бі­ля під’їзду йо­го бу­дин­ку в цен­трі мі­ста на вул. Оси­по­ва, не­по­да­лік від обла­сно­го управ­лі­н­ня На­цпо­лі­ції.

За­три­ма­ни­ми ви­яви­ли­ся троє гро­ма­дян Гру­зії, в яких про­бле­ми з за­ко­ном бу­ли й ра­ні­ше. Арешт одно­го з них ви­лив­ся у справ­жню ви­ста­ву. У су­ді, пі­сля при­зна­че­н­ня одно­му з них за­по­бі­жно­го за­хо­ду у ви­гля­ді три­ма­н­ня під вар­тою без вне­се­н­ня за­ста­ви, спа­ла­хну­ла бій­ка. Ро­ди­чка за­три­ма­но­го за­пев­ня­ла, що він пов­ні­стю па­ра­лі­зо­ва­ний і вчи­ни­ти зло­чин не міг, а по­лі­ція ствер­джує, що він си­му­лює пов­ний па­ра­ліч. Щоб роз­ві­я­ти сум­ні­ви, про­ку­рор Оде­ської обла­сті Олег Aeу­чен­ко за­пев­нив гро­мад­ськість, що за­три­ма­ні об´рун­то­ва­но пі­до­зрю­ю­ться в за­ма­ху на вбив­ство оде­сько­го акти­ві­ста. І що пра­во­охо­рон­ці пра­цю­ють над тим, щоб уста­но­ви­ти за­мов­ни­ків. За сло­ва­ми Aeу­чен­ка, на­пад пла­ну­вав­ся і го­ту­вав­ся за­зда­ле­гідь, оскіль­ки за акти­ві­стом ве­ли спо­сте­ре­же­н­ня.

Що ці­ка­во, си­ло­ви­ки по­пу­тно зна­йшли й за­три­ма­ли двох пі­до­зрю­ва­них і в на­па­ді на пред­став­ни­ка Ав­то­май­да­ну оде­сько­го акти­ві­ста Ві­та­лія Усти­мен­ка, який кіль­ка мі­ся­ців то­му за­знав но­жо­вих по­ра­нень з бо­ку не­ві­до­мих. Ни­ми ви­яви­ли­ся ко­ли­шні бій­ці пол­ку «Азов», вій­сько­во­слу­жбов­ці 54-ї ме­хбри­га­ди, які чи­сли­ли­ся в спи­ску де­зер­ти­рів. Один з них ра­ні­ше був за­су­дже­ний за роз­кра­де­н­ня зброї і 2015 ро­ку ви­зна­ний вин­ним, але від по­ка­ра­н­ня звіль­не­ний із три­рі­чним ви­про­бу­валь­ним стро­ком. Одно­го за­три­ма­ли на те­ри­то­рії До­не­цької обла­сті, дру­го­го — Дні­про­пе­тров­ської. Ві­та­лій уже впі­зна­вав одно­го з на­па­дни­ків.

Та чи зна­йдуть за­мов­ни­ків? Це го­лов­не за­пи­та­н­ня, яке по­ру­шу­ють акти­ві­сти. Впев­не­но­сті в них не­має. Та й звід­ки їй узя­ти­ся? Адже на­віть ге­не­раль­ний про­ку­рор Ю.лу­цен­ко на за­пи­та­н­ня жур­на­лі­стів, чи змо­жуть пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни вста­но­ви­ти за­мов­ни­ків на­па­дів на акти­ві­стів, від­по­вів: «Час по­ка­же». А про­ку­рор обла­сті О.aeу­чен­ко, від­по­від­а­ю­чи на моє за­пи­та­н­ня, які мо­ти­ви на­па­дів на акти­ві­стів, якщо за­три­ма­но ви­ко­нав­ців, за­явив: «На це мо­жуть ука­зу­ва­ти фа­кти або са­мі ви­ко­нав­ці. Але во­ни нам та­ких ві­до­мо­стей не на­да­ють».

За остан­ні два ро­ки в са­мій Оде­сі вчи­не­но більш як де­ся­ток ре­зо­нан­сних на­па­дів на акти­ві­стів. Однак ані Пе­тро По­ро­шен­ко, ані Юрій Лу­цен­ко, ані Ар­сен Ава­ков так і не звер­ну­ли сво­го пиль­но­го по­гля­ду на стан ре­чей в Оде­сі. Те, що пре­зи­дент кра­ї­ни по­ці­ка­вив­ся здо­ров’ям Оле­га Ми­хай­ли­ка, ні про що та­ке не свід­чить. До Оде­си від­ря­ди­ли до­да­тко­ві си­ли для роз­слі­ду­ва­н­ня цьо­го зло­чи­ну, а за­о­дно й для опе­ра­тив­но­го від­пра­цю­ва­н­ня ре­гіо­ну. Але ці за­хо­ди на­вряд чи тор­кну­ться го­лов­но­го дже­ре­ла всіх оде­ських бід — ко­ру­пції, із чим, вла­сне, й бо­рю­ться акти­ві­сти.

Юрій Лу­цен­ко по­ві­до­мив про на­мір про­ве­сти в Оде­сі най­ближ­чим ча­сом ко­ор­ди­на­цій­ну на­ра­ду ра­зом із мі­ні­стром вну­трі­шніх справ Ар­се­ном Ава­ко­вим. Але го­лов­ний ме­седж, за сло­ва­ми Лу­цен­ка, бу­де ду­же про­стій: «Сво­їх крив­ди­ти не да­мо». Він по­обі­цяв за­сто­су­ва­ти ма­кси­маль­ні за­хо­ди впли­ву, але в ме­жах за­ко­ну. При цьо­му ген­про­ку­рор за­зна­чив, що ли­ше ка­раль­ни­ми ме­то­да­ми не вда­сться «при­ве­сти Укра­ї­ну в ко­жне мі­сто», де обра­жа­ють про­укра­їн­ських акти­ві­стів, і по­лі­пши­ти там си­ту­а­цію. Тре­ба ді­я­ти ме­то­да­ми «про­па­ган­ди, лю­бо­ві та по­ва­ги», вва­жає він.

Тим ча­сом оде­ські акти­ві­сти твер­дять про ін­ше. І ви­мо­ги ви­су­ва­ють де­що ін­ші. Ві­дра­зу пі­сля на­па­ду на Ми­хай­ли­ка во­ни за­жа­да­ли від Ки­є­ва від­став­ки ке­рів­ни­ка го­лов­но­го управ­лі­н­ня На­цпо­лі­ції в Оде­ській обла­сті Дми­тра Го­ло­ві­на і про­ку­ро­ра обла­сті Оле­га Aeу­чен­ка. Во­ни впев­не­ні, що біль­шість на­па­дів на акти­ві­стів пов’яза­на з їхньою актив­ною бо­роть­бою з ко­ру­пці­єю та гру­би­ми по­ру­ше­н­ня­ми в мі­сто­бу­дів­ній і зе­мель­ній сфе­рах мі­ста. А «кри­шує» все це по­лі­ція за пов­ної від­су­тно­сті кон­тро­лю з бо­ку про­ку­ра­ту­ри. То­му Оде­са, зі сво­ї­ми дав­ні­ми кри­мі­наль­ни­ми тра­ди­ці­я­ми, ли­ше по­си­лює ни­ні­шній кри­ва­вий тренд у кра­ї­ні.

Ми її втра­ча­є­мо. Та­кі за­яви час від ча­су чу­ють оде­си­ти від ки­їв­ських по­лі­ти­ків. Але Оде­су втра­че­но дав­но, ще з се­ре­ди­ни 1990-х, ко­ли при прав­лін­ні ко­му­ні­ста Ру­сла­на Бо­де­ла­на мі­сто пе­ре­йшло під кон­троль пев­ної бі­знес-гру­пи, яка обла­шту­ва­ла­ся в Лон­до­ні. Са­ме ця фі­нан­со­во-про­ми­сло­ва гру­па зав­жди сте­жи­ла за змі­ною вла­ди в мі­сті. І май­же зав­жди ма­ла ло­яль­них або на­віть сво­їх ме­рів, як сьо­го­дні. Ви­ня­тком був Еду­ард Гур­віц. Щоб йо­го при­бра­ти з по­са­ди гра­до­на­чаль­ни­ка, в той час про­ли­ло­ся чи­ма­ло кро­ві. Бу­ло вби­то й ре­да­кто­ра га­зе­ти «Ве­чер­няя Одес­са» Бо­ри­са Де­рев’ян­ка. Пам’ята­є­ться, як один з мі­сце­вих те­ле­ка­на­лів кру­тив за­пи­са­не за кор­до­ном ін­терв’ю з кри­мі­наль­ним ав­то­ри­те­том на прі­зви­сько Ан­гел. То­ді він не­мов па­стор учив оде­си­тів жи­ти. Йо­го ім’я до­сі не схо­дить з вуст по­лі­ти­ків, акти­ві­стів і жур­на­лі­стів, які на­зи­ва­ють йо­го одним з «ха­зя­їв» Оде­си і в яко­го на слу­жбі мер Ген­на­дій Тру­ха­нов.

Про зв’яз­ки Тру­ха­но­ва, Ан­гер­та та офшор­ні ком­па­нії ска­за­но чи­ма­ло. Цьо­го ро­ку істо­рія про оде­ську ма­фію про­зву­ча­ла в роз­слі­ду­ван­ні бри­тан­сько­го жур­на­лі­ста, який, бу­ду­чи в Оде­сі, теж від­чув на со­бі всі при­на­ди оде­ської де­мо­кра­тії. Ко­ли Тру­ха­нов від­мо­вив жур­на­лі­сту в ін­терв’ю, той спро­бу­вав по­ста­ви­ти за­пи­та­н­ня ме­ру на ву­ли­ці під час одно­го з мі­ських свят. Але щой­но він ви­кри­кнув своє за­пи­та­н­ня про лон­дон­ську квар­ти­ру Тру­ха­но­ва, у від­по­відь (і це при всьо­му че­сно­му на­ро­ді) бри­тан­ський жур­на­ліст ді­став удар ниж­че по­яса. Зі­гнув­шись, він уже не чув від­по­віді ме­ра: «Да­вай­те ві­ді­йде­мо вбік».

Уся кра­ї­на мо­гла спо­сте­рі­га­ти, як під час су­до­во­го про­це­су з обра­н­ня Тру­ха­но­ву за­по­бі­жно­го за­хо­ду за пі­до­зрою в ко­ру­пції та роз­тра­ті ка­зен­них ко­штів по­во­ди­ли­ся ті­ту­шки. То­ді бу­ло по­би­то оде­сько­го акти­ві­ста Ві­та­лія Усти­мен­ка. Пі­сля дру­го­го су­до­во­го за­сі­да­н­ня, ко­ли слу­ха­ла­ся апе­ля­ція САП, роз­бір­ки ма­ли про­дов­же­н­ня. На ву­ли­ці (ті­ту­шок то­ді не бу­ло) акти­ві­сти да­ва­ли ко­пня­ків де­пу­та­там мі­ськра­ди, які при­їха­ли під­три­ма­ти ме­ра, і ки­да­ли в них ка­мі­н­ня. До­ро­гою на­зад, у ка­фе на тра­сі Ки­їв—оде­са, де­пу­та­ти від мер­ської пар­тії «До­ві­ряй спра­вам» зу­стрі­ли­ся з акти­ві­ста­ми. З’ясо­ву­ю­чи сто­сун­ки, один з них хлю­пнув га­ря­чою ка­вою в облич­чя акти­ві­сто­ві. Ми, мов­ляв, вас не чі­па­ли, а ви вла­шту­ва­ли суд Лін­ча?

Оде­су бу­ло втра­че­но вдру­ге пі­сля Май­да­ну, ко­ли БПП зро­бив усе для то­го, щоб ме­ром мі­ста став Ген­на­дій Тру­ха­нов. І сьо­го­дні ра­зом із фра­кці­єю Тру­ха­но­ва в Оде­ській мі­ськра­ді «До­ві­ряй спра­вам» про­дов­жує де­ри­ба­ни­ти мі­сто та спу­сто­шу­ва­ти скар­бни­цю.

Юрій Лу­цен­ко ра­дить про­укра­їн­ським акти­ві­стам зна­йти му­жність спів­пра­цю­ва­ти з вла­дою за­для за­хи­сту спіль­них цін­но­стей. Яких? У си­ту­а­ції з Оде­сою важ­ко со­бі уяви­ти на­віть мир­ний діа­лог. Біль­ша ча­сти­на акти­ві­стів ста­вить за ме­ту ски­ну­ти Тру­ха­но­ва з по­са­ди ме­ра. Не­має діа­ло­гу і з по­лі­ці­єю, яку акти­ві­сти зви­ну­ва­чу­ють у «кри­шу­ван­ні» ко­ру­пції та ін­те­ре­сів ве­ли­ко­го бі­зне­су. Мо­жна крізь паль­ці ди­ви­ти­ся на зви­ну­ва­че­н­ня, що їх ви­су­ва­ють акти­ві­сти, вва­жа­ю­чи їх го­ло­слів­ни­ми, що й ро­бить мі­сце­ва по­лі­цей­ська вер­хів­ка. Але по­ве­дін­ка охо­рон­ців по­ряд­ку ви­дає їх з го­ло­вою.

Зга­дай­мо ре­зо­нан­сну су­ти­чку між по­лі­ці­єю та акти­ві­ста­ми в Мі­сько­му са­ду на Де­ри­ба­сів­ській во­се­ни ми­ну­ло­го ро­ку. То­ді бу­ло анон­со­ва­но мир­ну акцію на за­хист ко­ли­шньо­го Лі­тньо­го те­а­тру, який яв­ляв со­бою по­ро­жній, по­ро­слий тра­вою май­дан­чик. Щіль­но за­ти­сну­тий ста­ри­ми бу­дів­ля­ми, він ра­зом із Мі­ським са­дом, по­да­ро­ва­ним мі­сту Де Рі­ба­сом іще в XIX сто­літ­ті, є ча­сти­ною істо­ри­чно­го аре­а­лу Оде­си. І тут (з до­зво­лу мі­ської вла­ди) мав ви­ро­сти тор­го­вель­ний центр. Ко­ли лю­ди при­йшли на мир­ну акцію, то по­ба­чи­ли ве­ли­че­зне пол­чи­ще екі­пі­ро­ва­них по­лі­цей­ських на чо­лі з на­чаль­ни­ком обла­сно­го управ­лі­н­ня Дми­тром Го­ло­ві­ним, яко­му під час су­ти­чок акти­ві­стів з охо­рон­ця­ми по­ряд­ку ка­мінь улу­чив у го­ло­ву. Пі­сля цьо­го ви­пад­ку кіль­ка акти­ві­стів по­тра­пи­ли в СІЗО. І за одно­го з них, Сер­гія Стер­нен­ка, гу­бер­на­тор обла­сті Ма­ксим Сте­па­нов вніс за­ста­ву.

Що, ви­ни­кає за­пи­та­н­ня, за­хи­ща­ла по­лі­ція? По­ро­жній май­дан­чик? Ста­рі во­ро­та? Так во­ни одна­ко­во бу­ли б зла­ма­ні. (Во­ни й ни­ні від­чи­не­ні для ор­га­ні­за­ції та про­ве­де­н­ня за­хо­дів і арт-про­е­ктів.) Чи по­лі­ція за­хи­ща­ла ін­те­ре­си одно­го з мі­сце­вих олі­гар­хів, чиє ім’я на­рів­ні з Ан­ге­лом теж не схо­дить зі сто­рі­нок ЗМІ? Бі­зне­сме­на Во­ло­ди­ми­ра Га­лан­тер­ни­ка, чиє ім’я в мі­сті ста­ло вже за­галь­ним, акти­ві­сти на­зи­ва­ють бі­знес-пар­тне­ром Тру­ха­но­ва та одним з ха­зя­їв мі­ста, — на­стіль­ки зро­сли за остан­ні ро­ки оде­ські акти­ви йо­го бі­знес-гру­пи. Про них у ли­пні ц.р. акти­ві­сти го­во­ри­ли на за­сі­дан­ні пар­ла­мент­сько­го ко­мі­те­ту з пи­тань за­по­бі­га­н­ня та про­ти­дії ко­ру­пції. Іде­ться про та­кі зна­ко­ві для мі­ста та йо­го ту­ри­сти­чної при­ва­бли­во­сті об’єкти, як ку­рорт «Ар­ка­дія-сі­ті» на бе­ре­зі мо­ря, зна­ме­ни­тий «При­воз», що ра­ні­ше був ко­му­наль­ною вла­сні­стю, Ста­ро­сін­на пло­ща бі­ля за­лі­зни­чно­го вок­за­лу, яку від­да­но в орен­ду. З ім’ям Га­лан­тер­ни­ка акти­ві­сти пов’язу­ють і гу­чний про­ект за­бу­до­ви Шкіль­но­го ае­ро­дро­му, ді­ю­чо­го вій­сько­во­го об’єкта, у яко­го мі­сто ви­лу­чи­ло зем­лі.

На­при­кін­ці ве­ре­сня оде­ські акти­ві­сти для до­ся­гне­н­ня сво­їх ці­лей, а це бо­роть­ба з ко­рум­по­ва­ною вла­дою та пра­во­охо­рон­ною си­сте­мою в мі­сті, за­яви­ли про ство­ре­н­ня між­пар­тій­но­го об’єд­на­н­ня «Оде­ська по­лі­ти­чна пла­тфор­ма», ку­ди вві­йшли оде­ські пред­став­ни­ки Де­ма­льян­су, «На­ро­дно­го ру­ху Укра­ї­ни», пар­тії «Си­ла лю­дей» та ін. Се­ред іні­ці­а­то­рів бу­ли Олег Ми­хай­лик, на яко­го зго­дом бу­ло вчи­не­но за­мах, і Ми­хай­ло Ку­за­конь, лі­дер оде­сько­го РУ­ХУ. На по­ча­тку сер­пня йо­го ав­то­мо­біль, у яко­му бу­ли він і жур­на­ліст Гри­го­рій Ко­зьма, на швид­ко­сті та­ра­ни­ла ван­та­жів­ка. Зав­дя­ки ща­сли­во­му ви­пад­ку во­ни за­ли­ши­ли­ся жи­ви­ми. За­мов­ни­ків теж не зна­йде­но.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.