Зу­пи­ни­ти во­ро­га — при­бра­ти ма­aeо­ри­тар­ку

Dzerkalo Tizhnya - - ВЛАДА - Олег РИБАЧУК,

П’ятий рік по­спіль три­ває гі­бри­дна вій­на Ро­сії про­ти Укра­ї­ни. Мрі­єю Пу­ті­на є пе­ре­тво­ре­н­ня Укра­ї­ни на failed state, на кра­ї­ну, яка, за­хли­на­ю­чись в між­усо­бних кон­флі­ктах, пе­ре­ста­не пре­тен­ду­ва­ти на успі­шну ре­а­лі­за­цію кур­су на при­єд­на­н­ня до ЄС і НАТО.

На­сту­пний рік має ста­ти ви­зна­чаль­ним що­до на­шо­го пра­ва ви­рі­шу­ва­ти вла­сну до­лю. Пре­зи­дент­ські й пар­ла­мент­ські ви­бо­ри 2019-го мо­жуть або про­дов­жи­ти курс, який Укра­ї­на обра­ла під час Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті, або від­ки­ну­ти нас на­зад до ча­сів ба­га­то­ве­ктор­ної «по­за­бло­ко­во­сті» з кін­це­вою зу­пин­кою на Кра­сній пло­щі.

На­віть най­більш ци­ні­чні по­літ­те­хно­ло­ги не ві­рять, що на пре­зи­дент­ських ви­бо­рах мо­же пе­ре­мог­ти по­лі­тик з від­вер­то про­ро­сій­ською ри­то­ри­кою. То­му клю­чо­вою став­кою Пу­ті­на у про­це­сі ре­кон­кі­сти «ма­ло­ро­сів» бу­де пар­ла­мент­ська кам­па­нія осе­ні 2019-го. Са­ме на ви­бо­ри до Вер­хов­ної Ра­ди Кремль ки­не свої ре­сур­си, що­би ще на ета­пі кам­па­нії по­ка­за­ти сві­ту, що укра­їн­ська де­мо­кра­тія не від­бу­ла­ся, і за під­сум­ка­ми ви­бо­рів отри­ма­ти той склад пар­ла­мен­ту, який змо­же ли­ше пло­ди­ти кри­зи, а клю­чо­вим «смо­тря­щим» у ньо­му те­ле­фо­ну­ва­ти­муть під час за­сі­дань уже не з Бан­ко­вої, а з-під Спа­ської ве­жі.

Чин­ні по­лі­ти­чні елі­ти, збе­рі­га­ю­чи гі­бри­дний ви­бор­чий за­кон ча­сів Яну­ко­ви­ча — про­пор­цій­но-ма­жо­ри­тар­ну си­сте­му, — ство­рю­ють для крем­лів­ських стра­те­гів і те­хно­ло­гів якнай­кра­щі умо­ви. Адже са­ме цей за­кон є трам­плі­ном, зав­дя­ки яко­му Пу­тін має шанс отри­ма­ти істо­тний вплив на но­вий укра­їн­ський пар­ла­мент.

Ма­жо­ри­тар­ка на кро­ві

Ро­сій­ська Фе­де­ра­ція мо­же вда­ти­ся до еле­мен­тів си­ло­во­го сце­на­рію, пе­ред­усім на ма­жо­ри­тар­них окру­гах, що­би спро­бу­ва­ти за­ля­ка­ти про­укра­їн­ських кан­ди­да­тів і де­ле­гі­ти­му­ва­ти укра­їн­ські ви­бо­ри.

Ма­жо­ри­тар­ний скла­дник ви­бо­рів в Укра­ї­ні є най­кра­щим ´рун­том для та­ко­го сце­на­рію. Оскіль­ки пе­ре­мо­жець, на­віть якщо він здо­був ли­ше 20% го­ло­сів, отри­мує мі­сце в пар­ла­мен­ті, спо­ку­са вда­ти­ся до не­за­кон­них чи си­ло­вих дій бу­де ду­же ве­ли­кою.

Ви­бо­ри від­бу­ва­ти­му­ться одно­ча­сно в 200 ма­жо­ри­тар­них окру­гах па­ра­лель­но зі зма­га­н­ням за пар­тій­ни­ми спи­ска­ми. Ува­га ме­діа бу­де зо­се­ре­дже­на на пер­ших пар­тій­них п’ятір­ках, клю­чо­ві дис­ку­сії ве­сти­муть у те­плих сту­ді­ях ки­їв­ських те­ле­ка­на­лів, а па­ра­лель­но — 200 ло­каль­них битв, 80 з яких у пів­ден­них і схі­дних ре­гіо­нах, де все ще на­яв­ний істо­тний вплив Ро­сії.

Де­мон­стра­тив­на роз­слі­ду­ва­ти на­па­ди на про­укра­їн­ських акти­ві­стів (за остан­ній рік їх ста­ло­ся по­над п’ят­де­сят) мо­же по­ро­ди­ти в ро­сій­ських ку­ра­то­рів ві­тчи­зня­них кан­ди­да­тів спо­ку­су ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти по­ді­бні ме­то­ди в біль­ших мас­шта­бах. Під уда­ром опи­ня­ться кан­ди­да­ти-ма­жо­ри­тар­ни­ки, їхні шта­би, чле­ни ви­бор­чих ко­мі­сій, чле­ни сі­мей, ря­до­ві агі­та­то­ри.

Ціл­ком оче­ви­дно, що чин­на укра­їн­ська вла­да — про­ти ска­су­ва­н­ня ма­жо­ри­тар­ки, то­му що на пре­зи­дент­ських ви­бо­рах спо­ді­ва­є­ться на під­трим­ку мі­сце­вих «рі­шал» у скла­дних ре­гіо­нах, які з оче­ви­дних при­чин три­ма­ю­ться за одно­ман­да­тні окру­ги.

На на­па­ди та вбив­ства гро­мад­ських і по­лі­ти­чних ді­я­чів у пів­ден­них та схі­дних ре­гіо­нах си­ло­ва вер­ти­каль пре­зи­ден­та й осіб зі «стра­те­гі­чної дев’ятки» ре­а­гує на­че мав­по­чки з ві­до­мої кар­ти­ни — за­плю­щу­ю­чи очі, рот і ву­ха. По­ді­бна без­кар­ність де­мо­ти­вує укра­їн­ських гро­ма­дян і фа­кти­чно збіль­шує шан­си Ро­сії впли­ну­ти на ре­зуль­та­ти ви­бо­рів. Кремль, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи будь-які за­со­би і за­сто­со­ву­ю­чи чи­ма­лі фі­нан­со­ві ре­сур­си, зда­тен істо­тно під­ня­ти гра­дус на­пру­ги в скла­дних ре­гіо­нах. Ор­га­ні­зо­ву­ю­чи на­па­ди і за­во­ру­ше­н­ня, вда­ю­чись до за­ля­ку­ва­н­ня і на­віть фі­зи­чно­го усу­не­н­ня не­без­пе­чних кан­ди­да­тів або чле­нів їхніх ко­манд, Кремль роз­чи­ща­ти­ме шлях до пе­ре­мо­ги для тих, хто спи­ра­ти­ме­ться на мі­сце­вий адмі­ні­стра­тив­ний ре­сурс та ро­сій­ські гро­ші.

Aeо­дно­го сум­ні­ву, що в умо­вах ор­га­ні­зо­ва­но­го без­ла­ду, ро­сій­ські ЗМІ роз­га­ня­ти­муть ме­седж про жа­хі­т­тя укра­їн­ських ви­бо­рів і смерть укра­їн­ської де­мо­кра­тії. Про­бле­ми з ма­жо­ри­тар­кою да­ва­ти­муть кар­ти в ру­ки Крем­ля, який, з одно­го бо­ку бу­де про­чав­лю­ва­ти сво­їх кан­ди­да­тів, а з дру­го­го — отри­має зай­вий при­від го­во­ри­ти про Укра­ї­ну як про failed state.

За ни­ні­шньої не­спро­мо­жно­сті си­ло­вих стру­ктур та по­ту­ра­н­ня Ки­є­ва мі­сце­вим фе­о­да­лам, ви­бо­ри в ма­жо­ри­тар­них окру­гах мо­жуть пе­ре­тво­ри­ти­ся на кон­ве­єр не­га­тив­них но­вин про не­зрі­лість укра­їн­ської де­мо­кра­тії. Це мо­же за­га­лом де­ле­гі­ти­му­ва­ти обра­ну на та­ких ви­бо­рах вла­ду як в очах між­на­ро­дної спіль­но­ти, так і в очах гро­ма­дян Укра­ї­ни. Ни­ні, згі­дно з до­слі­дже­н­ня­ми Цен­тру Ра­зум­ко­ва, до­ві­ра до пар­ла­мен­ту є не­ймо­вір­но низь­кою — ан­ти­рей­тинг ор­га­ну по­над 75%. У ра­зі, якщо ви­бо­ри су­про­во­джу­ва­ти­му­ться на­силь­ством і без­за­ко­н­ням, ми мо­же­мо отри­ма­ти Вер­хов­ну Ра­ду, яка не ма­ти­ме жо­дної ле­гі­тим­но­сті в очах су­спіль­ства вже на мо­мент скла­да­н­ня при­ся­ги. На­то­мість — ма­ти­ме чи­ма­лу п’яту ко­ло­ну.

Гі­бри­дна ви­бор­ча си­сте­ма — ча­сти­на гі­бри­дної вій­ни

Не­дар­ма спі­ке­ри про­ро­сій­ських сил не при­хо­ву­ють на­мі­ру якщо не сфор­му­ва­ти біль­шість, то бо­дай отри­ма­ти «зо­ло­ту акцію» — при­ве­сти в Ра­ду до­ста­тню кіль­кість де­пу­та­тів, що­би нав’язу­ва­ти свою во­лю, ма­ти мо­жли­вість бло­ку­ва­ти ухва­ле­н­ня рі­шень пар­ла­мен­ту. З огля­ду на по­то­чну со­ціо­ло­гію, мо­жна про­гно­зу­ва­ти, що сим­па­ти­кам Крем­ля це те­о­ре­ти­чно до сна­ги, якщо во­ни вда­ло ско­ри­ста­ю­ться ва­да­ми за­кри­тих спи­сків і ма­жо­ри­тар­ки. До­ста­тньо роз­кру­ти­ти за ро­сій­ські гро­ші на те­ле­ба­чен­ні кіль­ка пар­тій, які су­ку­пно збе­руть 17—20% го­ло­сів, і про­ве­сти 50—60 прокрем­лів­ських де­пу­та­тів по окру­гах на Пів­дні й Схо­ді Укра­ї­ни.

Ро­сій­ський «чор­ний кеш» і ма­жо­ри­тар­ка

Го­лов­на без­пе­ко­ва про­бле­ма ма­жо­ри­тар­ки — «чор­ний кеш», який лег­ко за­ве­сти з Ро­сії. При ве­ли­кій кіль­ко­сті са­мо­ви­су­ван­ців і кан­ди­да­тів уза­га­лі зна­чно важ­че від­сте­жи­ти по­хо­дже­н­ня го­тів­ки, ніж за про­пор­цій­ної си­сте­ми. На­фто­до­ла­ри Крем­ля пе­ре­тво­ря­ться на про­ду­кто­ві па­ке­ти і ста­нуть ін­стру­мен­том ску­по­ву­ва­н­ня го­ло­сів ті­єї ча­сти­ни ви­бор­ців, яка не над­то зва­жає на по­лі­ти­чну ри­то­ри­ку, але під­три­му­ва­ти­ме «си­нів і до­чок сво­го краю, які хоч щось ро­блять і до­по­ма­га­ють лю­дям не сло­вом, а ді­лом» (так-так — «До­ве­ряй де­лам!»).

Оскіль­ки на ма­жо­ри­тар­но­му окру­зі для пе­ре­мо­ги до­ста­тньо про­сто на­бра­ти го­ло­сів біль­ше, ніж ін­ші кан­ди­да­ти (а в ба­га­тьох окру­гах це до 20 ти­сяч го­ло­сів), під­куп є ду­же ефе­ктив­ною те­хно­ло­гі­єю. За ло­яль­но­сті мі­сце­вих пра­во­охо­рон­них ор­га­нів на Пів­дні й Схо­ді кра­ї­ни Кремль змо­же з до­по­мо­гою під­ку­пу, ре­кла­ми в мі­сце­вих ЗМІ та ти­ску на про­укра­їн­ських кан­ди­да­тів здо­бу­ти 50—60 ман­да­тів.

При цьо­му кан­ди­да­там на­віть не тре­ба бу­де афі­шу­ва­ти сво­їх про­ро­сій­ських на­стро­їв — зви­чна схе­ма са­мо­ви­су­ва­н­ня до­зво­лить прой­ти в Ра­ду «бі­лим і пу­хна­стим» за­хи­сни­кам зне­до­ле­них, а вже там, під ку­по­лом, зня­ти ма­ску і до­лу­чи­ти­ся до ляль­ко­во­го те­а­тру Пу­ті­на.

Те­ле­ві­зор і за­кри­ті спи­ски

Як по­ка­за­ли вже кіль­ка остан­ніх пар­ла­мент­ських ви­бо­рів, най­ефе­ктив­ні­шим за­со­бом агі­та­ції в Укра­ї­ні є те­ле­ба­че­н­ня. Осо­бли­во до­бре во­но пра­цює для за­кри­тих пар­тій­них спи­сків, де пар­тії до­ста­тньо ма­ти п’ять—сім упі­зна­ва­них облич, які ре­гу­ляр­но хо­дять по ефі­рах і за яких ви­бо­рець у ре­зуль­та­ті й го­ло­сує. Рей­тинг пар­тії «За жи­т­тя», що до­не­дав­на бу­ла пред­став­ле­на всьо­го дво­ма по­лі­ти­ка­ми (які не зни­ка­ли з екра­на, транс­фор­му­ю­чись з екс­пер­тів у ве­ду­чих і нав­па­ки), — яскра­ве то­му під­твер­дже­н­ня.

Кремль уже за рік до ви­бо­рів агре­сив­но за­йшов «ру­блем» на укра­їн­ські за­галь­но­на­ціо­наль­ні те­ле­ка­на­ли, у про­ро­сій­ських по­лі­ти­ків бе­руть ду­же зру­чні для них ін­терв’ю у прайм-тайм, очіль­ни­ки пар­тій пра­цю­ють ве­ду­чи­ми го­дин­них те­ле­пе­ре­дач. Пред­став­ни­ки про­ро­сій­ських сил уже хи­зу­ю­ться в ін­терв’ю, що під­трим­ка те­ле­ві­зо­ра мо­же за­без­пе­чи­ти їм більш як 20% під­трим­ки за пар­тій­ни­ми спи­ска­ми.

Ви­бор­ча си­сте­ма як еле­мент на­ціо­наль­ної без­пе­ки

Усі опи­са­ні ри­зи­ки й сце­на­рії вже опра­цьо­ву­ва­ли­ся і ля­га­ли на стіл пер­ших осіб дер­жа­ви. На­віть бу­ли спро­би за­яви­ти про рі­ше­н­ня, які мо­жуть про­ти­ді­я­ти ро­сій­ській по­лі­ти­чній за­гро­зі. В ана­лі­ти­чній до­по­віді до що­рі­чно­го По­сла­н­ня пре­зи­ден­та Укра­ї­ни до Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни «Про вну­трі­шнє та зов­ні­шнє ста­но­ви­ще Укра­ї­ни в 2017 ро­ці» зна­хо­ди­мо чі­тку ре­ко­мен­да­цію про «пе­ре­хід до про­пор­цій­них ви­бо­рів до Вер­хов­ної Ра­ди за від­кри­ти­ми те­ри­то­рі­аль­ни­ми спи­ска­ми». Адже оче­ви­дно, що від­кри­ті ре­гіо­наль­ні спи­ски, по­рів­ня­но зі змі­ша­ною си­сте­мою, ство­рю­ють низ­ку пе­ре­пон для втру­ча­н­ня Ро­сії.

По-пер­ше, усі пар­тії бу­дуть зму­ше­ні ви­став­ля­ти мі­ні­мум по п’ять кан­ди­да­тів у ко­жно­му з 27 ре­гіо­наль­них окру­гів. Оскіль­ки ви­бор­ці звер­та­ти­муть ува­гу не ли­ше на пар­тій­ний бренд, а й на кон­кре­тних кан­ди­да­тів по сво­їй обла­сті, то не­мо­жли­во бу­де ви­став­ля­ти во­ді­їв і ма­са­жи­стів і спо­ді­ва­ти­ся, що й за них про­го­ло­су­ють. Це не­аби­як ско­ро­тить шан­си для пар­тій, що орі­єн­то­ва­ні ли­ше на кон­кре­тні ре­гіо­ни і не ма­ють ко­ман­ди в кіль­ка­сот по­лі­ти­ків по всій Укра­ї­ні.

По-дру­ге, за­галь­но­на­ціо­наль­ні рей­тин­ги не бу­дуть про­ро­цтвом, яке то­чно збу­де­ться. На ви­бор­ців впли­ва­ти­ме не ли­ше те­ле­ві­зор, а й по­льо­ва ро­бо­та де­мо­кра­ти­чних сил у пів­ден­них та схі­дних ре­гіо­нах, до­бро­че­сність і ми­ну­ле кан­ди­да­тів з ре­гіо­наль­них спи­сків пар­тій, які бу­дуть не­мов на до­ло­ні і не змо­жуть схо­ва­ти­ся в че­твер­то­му чи п’ято­му де­ся­тку за­галь­но­на­ціо­наль­но­го спи­ску.

По-тре­тє, у скла­дних ре­гіо­нах го­ло­си за про­укра­їн­ських кан­ди­да­тів не зго­ра­ти­муть, як це від­бу­ва­є­ться при ма­жо­ри­тар­ці. Оскіль­ки кон­ку­ру­ва­ти­муть пар­тії і кан­ди­да­ти все­ре­ди­ні ре­гіо­наль­них спи­сків, бу­де мен­ше сти­му­лів вда­ва­ти­ся до ти­ску на кон­кре­тних кан­ди­да­тів, а від­так змен­шу­є­ться ймо­вір­ність на­силь­ства. У ре­гіо­наль­них окру­гах зма­га­ти­му­ться ко­ман­ди, які важ­ко зне­си­ли­ти то­чко­ви­ми ата­ка­ми на одну осо­бу.

По-че­твер­те, про­ро­сій­ським кан­ди­да­там бу­де важ­че про­хо­ди­ти, ма­ску­ю­чись під не­за­ле­жних са­мо­ви­су­ван­ців, які по­тім при­єд­на­ю­ться до про­ро­сій­ської ко­а­лі­ції. Ви­бор­чі фон­ди утво­рю­ва­ти­муть і ко­шти роз­по­ді­ля­ти­муть на рів­ні обла­сних пар­тій­них осе­ред­ків. По­хо­дже­н­ня цих ко­штів мо­жна бу­ти від­сте­жу­ва­ти, оскіль­ки пар­тії зві­ту­ють по­квар­таль­но. Це ускла­днить шлях ро­сій­ської го­тів­ки. А якщо пар­ла­мент до­слу­ха­є­ться до за­кли­ків гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства і ра­зом з ухва­ле­н­ням Ви­бор­чо­го ко­де­ксу по­си­лить по­ка­ра­н­ня за під­куп, то це ста­не ще одні­єю пе­ре­по­ною для пла­нів Крем­ля.

По-п’яте, про­пор­цій­на си­сте­ма з від­кри­ти­ми ре­гіо­наль­ни­ми спи­ска­ми про­де­мон­струє су­спіль­ству і сві­ту, що мо­но­по­лі­ти­чність пів­ден­них і схі­дних ре­гіо­нів — міф. До при­кла­ду, на ми­ну­лих ви­бо­рах від Хар­ків­ської обла­сті до Ра­ди про­йшли 13 ма­жо­ри­тар­ни­ків, 12 з яких ба­ло­ту­ва­ли­ся як са­мо­ви­су­ван­ці і пі­зні­ше при­єд­на­ли­ся до Опо­бло­ку й «Від­ро­дже­н­ня». Як­би ви­бо­ри від­бу­ва­ли­ся за про­пор­цій­ною си­сте­мою з від­кри­ти­ми ре­гіо­наль­ни­ми спи­ска­ми, то від Хар­ків­щи­ни в Ра­ді бу­ло би дев’ять пред­став­ни­ків Опо­бло­ку, че­тве­ро пред­став­ни­ків БПП, по двоє від «На­ро­дно­го фрон­ту» і «Са­мо­по­мо­чі», по одно­му від «Ба­тьків­щи­ни» і Ра­ди­каль­ної пар­тії. І та­ку тен­ден­цію де­мон­струє мо­де­лю­ва­н­ня по всіх обла­стях Пів­дня і Схо­ду кра­ї­ни.

Оче­ви­дно, що всіх ри­зи­ків са­ма ли­ше змі­на ви­бор­чої си­сте­ми не зні­ме. РНБО, СБУ, Мі­н­обо­ро­ни, по­лі­ція, про­ку­ра­ту­ра, На­ціо­наль­на ра­да з пи­тань те­ле­ба­че­н­ня і ра­діо­мов­ле­н­ня, НАЗК, ЦВК — усі ма­ють го­ту­ва­ти­ся до ви­бо­рів і ко­ор­ди­ну­ва­ти­ся між со­бою вже за­раз. І за­яв­ля­ти про це пу­блі­чно. Але гу­чно пі­клу­ва­ти­ся про кі­бер­без­пе­ку, за­ли­ша­ю­чи за­кон Яну­ко­ви­ча, — це як бро­ню­ва­ти во­ро­та, за­ли­ша­ю­чи дір­ку в пар­ка­ні: ко­му тре­ба, той прой­де.

Aeо­дним чи­ном не іде­а­лі­зу­ю­чи си­сте­ми від­кри­тих пар­тій­них спи­сків, не ствер­джу­ю­чи, що во­на є без­за­сте­ре­жним ан­ти­до­том про­ти крем­лів­ської отру­ти, я і ти­ся­чі мо­їх одно­дум­ців впев­не­ні: но­ва мо­дель змен­шує ри­зи­ки впли­ву Крем­ля на во­ле­ви­яв­ле­н­ня укра­їн­ських гро­ма­дян

Сло­во за га­ран­том

Пе­тро По­ро­шен­ко (я нав­ми­сне зга­дую га­ран­та кон­сти­ту­ції в остан­ніх ряд­ках цьо­го текс­ту) по­ви­нен зга­да­ти про свою обі­цян­ку, яку він озву­чив іще 2014-го в ПАРЄ, і до­кла­сти зу­силь, щоб на­сту­пні ви­бо­ри не від­бу­ли­ся за за­ко­ном Яну­ко­ви­ча та сце­на­рі­єм Пу­ті­на. Ото­че­н­ня пре­зи­ден­та і сам вер­хов­ний го­лов­но­ко­ман­ду­вач зо­бов’яза­ні зва­жи­ти на за­гро­зи не ли­ше єв­ро­пей­ським та єв­ро­а­тлан­ти­чним пра­гне­н­ням Укра­ї­ни, а й на­шій дер­жав­но­сті. Пар­ла­мент упри­тул на­бли­зив­ся до змі­ни ви­бор­чих пра­вил. Ми чу­є­мо від лі­де­рів усіх пар­ла­мент­ських сил, що во­ни го­то­ві до цих змін, але бо­я­ться, що мо­же за­бра­кну­ти по­лі­ти­чної во­лі, — кра­ї­ні по­трі­бен си­гнал. Чі­ткий си­гнал про го­тов­ність ре­аль­но га­ран­ту­ва­ти без­пе­ку на­сту­пних ви­бо­рів за но­ви­ми пра­ви­ла­ми.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.