В Єре­ва­ні ви­рі­ши­ли пі­ти «сво­їм шля­хом»

На ви­бо­рах у вір­мен­ській сто­ли­ці пе­ре­мо­гу здо­був прем’єр-мі­ністр

Dzerkalo Tizhnya - - ВЛАДА - Во­ло­ди­мир КРАВЧЕНКО

Прем’єр-мі­ністр Вір­ме­нії Ні­кол Па­ши­нян по­кла­дав чи­ма­лі на­дії на ви­бо­ри до мі­сце­во­го ор­га­ну са­мов­ря­ду­ва­н­ня — Ра­ди ста­рій­шин Єре­ва­на. Все то­му, що го­ло­су­ва­н­ня, яке від­бу­ло­ся ми­ну­лої не­ді­лі, бу­ло, по су­ті, во­ту­мом до­ві­ри по­лі­ти­ку, який очо­лив уряд у ре­зуль­та­ті «окса­ми­то­вої ре­во­лю­ції».

На­дії ви­пра­вда­ли­ся: у сто­ли­ці, де про­жи­ває по­над міль­йон чо­ло­вік (а це близь­ко по­ло­ви­ни жи­те­лів Вір­ме­нії), за блок Па­ши­ня­на «Мій шлях» бу­ло від­да­но 81% го­ло­сів. Це озна­чає, що ме­ром ав­то­ма­ти­чно стає очіль­ник спи­ску цьо­го бло­ку по­пу­ляр­ний ко­мік Айк Ма­ру­тян.

Дру­ге мі­сце по­сі­ла пар­тія «Про­цві­та­ю­ча Вір­ме­нія» бі­зне­сме­на Га­гі­ка Ца­ру­кя­на — 6,95%. Блок «Луйс» («Сві­тло») з ре­зуль­та­том у 4,99%, хо­ча й не по­до­лав по­ро­гу у 8%, все одно про­хо­дить до Ра­ди ста­рій­шин Єре­ва­на від­по­від­но до по­ло­же­н­ня Ви­бор­чо­го ко­де­ксу про обов’яз­ко­ву на­яв­ність трьох сил у цьо­му ор­га­ні са­мов­ря­ду­ва­н­ня. Зга­да­ні по­лі­ти­чні си­ли є со­ю­зни­ка­ми пар­тії Па­ши­ня­на «Гро­ма­дян­ський до­го­вір».

«Для вла­ди бу­ло ду­же ва­жли­во, щоб ви­бо­ри про­йшли ма­кси­маль­но про­зо­ро та без по­ру­шень», — за­зна­чив у ко­мен­та­рі DT.UA го­лов­ний ре­да­ктор ме­ді­а­ком­па­нії «Ме­ді­а­макс» Да­вид Ала­вер­дян. І з цим зав­да­н­ням во­на впо­ра­ла­ся. Якщо в ми­ну­ло­му вір­мен­ська опо­зи­ція ка­за­ла, що всі ви­бо­ри фаль­си­фі­ку­ва­ли­ся на ко­ристь ке­рів­ної пар­тії, то ни­ні на­віть пар­тії та бло­ки, які не здо­ла­ли бар’єру, вва­жа­ють го­ло­су­ва­н­ня ле­гі­тим­ним і че­сним, віль­ним і спра­ве­дли­вим.

Однак те, що ін­ші по­лі­ти­чні си­ли не по­тра­пи­ли до Ра­ди ста­рій­шин, на дум­ку ди­ре­кто­ра Ін­сти­ту­ту Кав­ка­зу Оле­ксан­дра Іскан­да­ря­на, озна­чає ко­лапс пар­тій­ної си­сте­ми. «Усі по­лі­ти­чні пар­тії кра­ї­ни — в ру­ї­нах. На­віть блок «Мій шлях» ви­грав ви­бо­ри ли­ше зав­дя­ки по­стре­во­лю­цій­ній ей­фо­рії та осо­би­сті­сно­му чин­ни­ку па­на Па­ши­ня­на», — під­кре­слив екс­перт.

Сер­йо­зним не­до­лі­ком ви­бо­рів ста­ла від­но­сно низь­ка яв­ка: во­на ста­но­ви­ла 43,65% від за­галь­но­го чи­сла ви­бор­ців. На­стіль­ки не­ви­со­ка актив­ність по­ясню­є­ться, по-пер­ше, тим, що ба­га­то за­ре­є­стро­ва­них ви­бор­ців бу­ли від­су­тні­ми в Єре­ва­ні під час го­ло­су­ва­н­ня. По-дру­ге, па­сив­ні­стю аль­тер­на­тив­но­го еле­кто­ра­ту — єре­ван­ців, які спів­чу­ва­ють ста­рій вла­ді. (Ко­ли­шня ке­рів­на Ре­спу­блі­кан­ська пар­тія, пе­ред­чу­ва­ю­чи при­ни­зли­ву по­раз­ку, у ви­бо­рах уча­сті не бра­ла.)

Що ж, у про­ти­сто­ян­ні ста­ро­го та но­во­го єре­ван­ці від­да­ли пе­ре­ва­гу остан­ньо­му: у Вір­ме­нії так са­мо хо­чуть змін. У свою чер­гу Па­ши­нян про­де­мон­стру­вав сво­їм по­лі­ти­чним опо­нен­там, що й че­рез п’ять мі­ся­ців пі­сля при­хо­ду до вла­ди він має кре­дит до­ві­ри у вір­ме­нів. А до­по­ки він не втра­че­ний, Па­ши­нян під­си­лив тиск на опо­нен­тів, до­ма­га­ю­чись пе­ре­фор­ма­ту­ва­н­ня по­лі­ти­чно­го по­ля — про­ве­де­н­ня по­за­чер­го­вих пар­ла­мент­ських ви­бо­рів.

«По­лі­ти­чні по­дії за­свід­чи­ли, що по­трі­бно яко­мо­га швид­ше про­ве­сти по­за­чер­го­ві пар­ла­мент­ські ви­бо­ри, то­му що по­лі­ти­чна не­ви­зна­че­ність по су­ті пе­ре­шко­джає за­лу­чен­ню но­вих ін­ве­сти­цій у на­шу еко­но­мі­ку», — за­явив Па­ши­нян пі­сля опри­лю­дне­н­ня пер­ших ре­зуль­та­тів. Ра­ні­ше пе­ред­ба­ча­ло­ся, що пар­ла­мент­ські ви­бо­ри від­бу­ду­ться в трав­ні-черв­ні 2019 р. Те­пер же при­хиль­ни­ки Па­ши­ня­на ка­жуть про ни­ні­шній рік.

При­чи­на та­ко­го по­спі­ху прем’єр-мі­ні­стра кри­є­ться в то­му, що по­ло­ви­на місць у пар­ла­мен­ті на­ле­жить Ре­спу­блі­кан­ській пар­тії. По­ки існує та­ка си­ту­а­ція, Па­ши­нян не мо­же по­бу­ду­ва­ти свій «кар­тко­вий бу­ди­но­чок» у си­сте­мі дер­жав­но­го управ­лі­н­ня, ре­а­лі­зо­ву­ва­ти своє ба­че­н­ня ре­форм у вну­трі­шній по­лі­ти­ці. Крім то­го, при збе­ре­жен­ні ни­ні­шньо­го скла­ду пар­ла­мен­ту зро­ста­ють по­лі­ти­чні ри­зи­ки як для уря­ду, так і для кра­ї­ни.

«У ре­зуль­та­ті ре­во­лю­ції змі­нив­ся уряд, але пар­ла­мент за­ли­шив­ся ста­рий, і ко­ли­шня пар­тія вла­ди мо­же бло­ку­ва­ти будь-які ре­фор­ми», — за­зна­чив у роз­мо­ві з DT.UA го­ло­ва прав­лі­н­ня Ана­лі­ти­чно­го цен­тру з гло­ба­лі­за­ції та ре­гіо­наль­но­го спів­ро­бі­тни­цтва Сте­пан Гри­го­рян. «Пар­ла­мент уже не той, що був у трав­ні: він актив­но чи­нить спро­тив по­лі­ти­ці Па­ши­ня­на», — у свою чер­гу ска­зав на­шо­му ви­дан­ню вір­мен­ський по­лі­то­лог Д.ша­хна­за­рян.

Однак са­ме змін (і ба­жа­но швид­ких) очі­кує від Па­ши­ня­на йо­го еле­кто­рат. Але, як за­зна­чи­ли опи­та­ні на­ми екс­пер­ти, і че­рез склад пар­ла­мен­ту зокре­ма в кра­ї­ні не про­во­дя­ться си­стем­ні ре­фор­ми. Уряд же, пра­гну­чи бо­дай час­тко­во за­до­воль­ни­ти за­пит су­спіль­ства на змі­ни, роз­по­чав бо­роть­бу з ко­ру­пці­єю.

«Ця бо­роть­ба по­ки що «то­чко­ва», а не си­стем­на. Однак во­на ду­же ва­жли­ва, оскіль­ки де­мон­струє, що від­те­пер у Вір­ме­нії всі бу­дуть рів­ні пе­ред за­ко­ном не­за­ле­жно від по­сад і ста­рих за­слуг. Ця бо­роть­ба має ве­ли­че­зну під­трим­ку су­спіль­ства», — за­зна­чає Сте­пан Гри­го­рян. Однак у Вір­ме­нії бо­роть­ба з ко­ру­пціо­не­ра­ми пе­ре­ва­жно має ви­гляд бо­роть­би з ко­ли­шньою вла­дою.

За остан­ні мі­ся­ці бу­ли по­ру­ше­ні кри­мі­наль­ні спра­ви про­ти ко­ли­шньо­го прем’єр-мі­ні­стра Ові­ка Абра­мя­на та екс-на­чаль­ни­ка по­лі­ції Вір­ме­нії Алі­ка Сар­кі­ся­на. У пе­ре­ви­щен­ні слу­жбо­вих пов­но­ва­жень, ша­храй­стві й ви­ма­ган­ні пі­до­зрю­ю­ться ко­ли­шній мі­ністр транс­пор­ту та зв’яз­ку Га­гік Бе­гла­рян та екс-де­пу­тат Мгер Се­дра­кян. Під слід­ством чле­ни ро­дин бра­тів ко­ли­шньо­го пре­зи­ден­та Сер­жа Сарг­ся­на — Ле­во­на та Оле­ксан­дра.

Та най­більш ви­со­ко­по­став­ле­ний по­лі­тик, який пе­ре­бу­ває під слід­ством, — дру­гий пре­зи­дент Ро­берт Ко­ча­рян: на­при­кін­ці ли­пня йо­го зви­ну­ва­ти­ли в по­ва­лен­ні кон­сти­ту­цій­но­го ла­ду в рам­ках кри­мі­наль­ної спра­ви про роз­гін акцій про­те­сту 1 бе­ре­зня 2008 р. Зви­чай­но ж, сам Ко­ча­рян вва­жає обви­ну­ва­че­н­ня на свою адре­су сфа­бри­ко­ва­ним по­лі­ти­чним пе­ре­слі­ду­ва­н­ням.

Та­кі дії уря­ду не мо­гли не ви­кли­ка­ти від­по­від­ної ре­а­кції. Її зов­ні­шнім про­я­вом ста­ло опри­лю­дне­н­ня на по­ча­тку ве­ре­сня за­пи­су те­ле­фон­ної роз­мо­ви ди­ре­кто­ра Слу­жби на­ціо­наль­ної без­пе­ки Ар­ту­ра Ва­не­ця­на та на­чаль­ни­ка Спе­ці­аль­ної слід­чої слу­жби Са­су­на Ха­ча­тря­на. Во­ни обго­во­рю­ва­ли арешт Ко­ча­ря­на, а та­кож кри­мі­наль­ні спра­ви, по­ру­ше­ні про­ти ген­се­ка ОДКБ Юрія Ха­ча­ту­ро­ва та екс-мі­ні­стра обо­ро­ни Мі­ка­е­ла Ару­тю­ня­на.

Пі­сля опри­лю­дне­н­ня роз­мо­ви го­ло­ви спец­служб бу­ли обви­ну­ва­че­ні у втру­чан­ні в ро­бо­ту су­до­вої си­сте­ми, а Ре­спу­блі­кан­ська пар­тія за­яви­ла, що ре­во­лю­цій­на вла­да в осо­бі Па­ши­ня­на роз­по­ча­ла по­лі­ти­чний те­рор. Але скан­дал не при­звів до по­лі­ти­чної кри­зи та від­ста­вок. Па­ши­нян ли­ше на­ка­зав пра­во­охо­рон­цям не­гай­но ви­яви­ти «зра­дни­ків ін­те­ре­сів дер­жа­ви», а за­о­дно лі­кві­ду­ва­ти всі охо­рон­ні слу­жби мі­сце­вих олі­гар­хів.

«Бо­роть­ба з ко­ру­пці­єю — це хо­ро­ший пі­ар-хід, який до­по­ма­гає утри­ма­ти рей­тинг», — за­зна­чає Да­вид Ала­вер­дян. Однак по­пу­ліст­ська ан­ти­ко­ру­пцій­на кам­па­нія при­зве­ла не тіль­ки до вну­трі­шньо­по­лі­ти­чних скан­да­лів, а й до зов­ні­шньо­по­лі­ти­чних ускла­днень. На­сам­пе­ред у від­но­си­нах з Ро­сі­єю, яка є єди­ним вій­сько­во-по­лі­ти­чним со­ю­зни­ком Вір­ме­нії у Пів­ден­но­кав­казь­ко­му ре­гіо­ні.

Так, у рам­ках спра­ви про роз­гін акцій про­те­сту 1 бе­ре­зня 2008 р. обви­ну­ва­че­н­ня бу­ли пред’яв­ле­ні ген­се­ку ОДКБ Юрію Ха­ча­ту­ро­ву, який на той час обі­ймав по­са­ду за­сту­пни­ка мі­ні­стра обо­ро­ни Вір­ме­нії. Це ви­кли­ка­ло гнів­ну ре­а­кцію Мо­скви. Зокре­ма го­ло­ва ро­сій­сько­го МЗС Сер­гій Лав­ров за­явив, що по­дії у Вір­ме­нії су­пе­ре­чать за­явам но­во­го ке­рів­ни­цтва кра­ї­ни про від­мо­ву від пе­ре­слі­ду­ва­н­ня по­лі­ти­чних по­пе­ре­дни­ків. По­тім Ха­ча­ту­ро­ва бу­ло звіль­не­но під за­ста­ву.

Зви­чай­но, Мо­сква за­ці­кав­ле­на в збе­ре­жен­ні ко­ру­пції та олі­гар­ха­ту, адже во­ни — най­кра­ще се­ре­до­ви­ще для збе­ре­же­н­ня Крем­лем сво­го впли­ву. Та й Єре­ван ні­як не хо­че сва­ри­ти­ся з Мо­сквою. Вір­ме­нія по­тре­бує вій­сько­во­го со­ю­зу з РФ че­рез кон­флікт із Азер­бай­джа­ном. Во­на за­ле­жить від Ро­сії у сфе­рі енер­ге­ти­ки й еко­но­мі­ки: всі основ­ні стра­те­гі­чні під­при­єм­ства пе­ре­бу­ва­ють у вла­сно­сті ро­сій­ських ком­па­ній, а газ у ре­спу­блі­ку над­хо­дить пе­ре­ва­жно ро­сій­ський. І в Єре­ва­ні не мо­жуть не вра­хо­ву­ва­ти, що в Ро­сії пра­цює ба­га­то вір­ме­нів.

То­му вір­мен­ська вла­да і йде на по­сту­пки. Однак Па­ши­нян де­кла­рує, що хо­ча Вір­ме­нія й пра­цю­ва­ти­ме з Ро­сі­єю (зокре­ма в рам­ках ОДКБ й ЄАЕС), але від­сто­ю­ва­ти­ме й вла­сний су­ве­ре­ні­тет. Про­те та­кі за­яви прем’єра не за­ва­ди­ли йо­му пі­сля зу­стрі­чі з Пу­ті­ним на по­ча­тку ве­ре­сня да­ти до­звіл на до­пуск ро­сій­ських екс­пер­тів у біо­ла­бо­ра­то­рії, від­кри­ті у Вір­ме­нії за фі­нан­со­вої під­трим­ки США, а та­кож ого­ло­си­ти про від­прав­ле­н­ня в Си­рію гу­ма­ні­тар­ної мі­сії.

І хо­ча вір­ме­ни ви­би­ра­ють «свій шлях», Вір­ме­нія і да­лі за­ли­ша­є­ться са­те­лі­том Ро­сії. А та­кий фор­мат від­но­син — не­здо­лан­на пе­ре­шко­да на шля­ху еко­но­мі­чних і де­мо­кра­ти­чних ре­форм.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.