Brexit: Don’t worry, be happy

У Брюс­се­лі вва­жа­ють, що во­ни змо­жуть мі­ні­мі­зу­ва­ти не­га­тив­ні на­слід­ки від ви­хо­ду Ве­ли­ко­бри­та­нії з Єс

Dzerkalo Tizhnya - - ВЛАДА - Оле­ксій КОВАЛЬ

Два ро­ки то­му ба­га­тьом зда­ва­ло­ся, що в єв­ро­пей­ців є до­сить ча­су, щоб ви­рі­ши­ти всі про­бле­ми, пов’яза­ні з ви­хо­дом Ве­ли­ко­бри­та­нії з ЄС.

Те­пер, ко­ли до так зва­но­го Brexit Day — 29 бе­ре­зня 2019 р. — за­ли­ша­є­ться пів­ро­ку, в Лон­до­ні, Єв­ро­ко­мі­сії та сто­ли­цях кон­ти­нен­таль­ної Єв­ро­пи все біль­ше зро­стає нер­во­зність, яка ча­сом пе­ре­хо­дить у па­ні­ку.

І все че­рез те, що Brexit, імо­вір­но, прой­де за жорс­тким сце­на­рі­єм, тоб­то в умо­вах, ко­ли не бу­де до­ся­гну­то прийня­тної для двох сто­рін уго­ди, і Бри­та­нія про­сто одно­мо­мен­тно пе­ре­ста­не бу­ти чле­ном ЄС, з усі­ма на­слід­ка­ми, що ви­пли­ва­ють із цьо­го. У ми­ну­лі кіль­ка днів сто­ро­ни обмі­ня­ли­ся уль­ти­ма­ту­ма­ми, по­ка­зу­ю­чи одна одній, що про­сто­ру й ча­су для ма­нев­ру в них не за­ли­ши­ло­ся, і по­ча­ли пра­кти­чну під­го­тов­ку до гір­шо­го сце­на­рію.

Ще мі­сяць на роз­ду­ми

Ми вже не раз пи­са­ли, що про­це­ду­ра за­твер­дже­н­ня рі­шень у ЄС по­тре­бує, щоб прин­ци­по­ві рі­ше­н­ня що­до ви­хо­ду Бри­та­нії з Єв­ро­со­ю­зу прийня­ли за пів­ро­ку до да­ти фор­маль­но­го «роз­лу­че­н­ня». За цей час оста­то­чні до­мов­ле­но­сті ма­ють роз­гля­ну­ти й за­твер­ди­ти всі кра­ї­ни-чле­ни ЄС, Єв­ро­пар­ла­мент і бри­тан­ські за­ко­но­дав­ці. Крім то­го, бі­знес і про­сті гро­ма­дя­ни отри­ма­ють час, аби під­го­ту­ва­ти­ся до жи­т­тя в но­вих умо­вах. Однак те­пер оче­ви­дно, що по­лі­ти­ки не змо­гли вкла­сти­ся в ра­ні­ше за­твер­дже­ний гра­фік. На­став час над­зви­чай­них за­хо­дів і дій.

19–20 ве­ре­сня всі лі­де­ри по­ки що єди­но­го ЄС зі­бра­ли­ся на не­фор­маль­ний са­міт в ав­стрій­сько­му Зальц­бур­гу. Пи­та­н­ня Brexit бу­ло клю­чо­вим. Ві­дра­зу ста­ло зро­зумі­ло, що бри­тан­ська де­ле­га­ція на чо­лі з прем’єр-мі­ні­стром Те­ре­зою Мей ма­ла на­мір до­ма­га­ти­ся прийня­т­тя сво­го ва­рі­ан­та Brexit. На­га­да­є­мо, йо­го по­го­ди­ли чле­ни її ка­бі­не­ту в ре­зи­ден­ції Че­керс 6 ли­пня й опу­блі­ку­ва­ли у ви­гля­ді «Бі­лої кни­ги» 12 ли­пня 2018 р. під офі­цій­ною на­звою «Май­бу­тні від­но­си­ни між Об’єд­на­ним Ко­ро­лів­ством і Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом».

За сло­ва­ми Мей, Єв­ро­со­юз сво­ї­ми ви­мо­га­ми про збе­ре­же­н­ня ми­тно­го ре­жи­му ЄС на кор­до­ні між Ір­ланд­ською Ре­спу­блі­кою й бри­тан­ською про­він­ці­єю Пів­ні­чна Ір­лан­дія ста­вить Об’єд­на­не Ко­ро­лів­ство пе­ред за­гро­зою те­ри­то­рі­аль­но­го роз­ко­лу. «А ви б по­го­ди­ли­ся за­твер­ди­ти рі­ше­н­ня, яке роз­ді­лить ва­шу кра­ї­ну?» — за­пи­ту­ва­ла Мей в ін­ших 27 глав дер­жав і уря­дів. За по­ві­дом­ле­н­ням уча­сни­ків ці­єї дис­ку­сії, єв­ро­пей­ські лі­де­ри во­лі­ли про­мов­ча­ти, тим са­мим да­ю­чи зро­зу­мі­ти, що ком­про­мі­су з цьо­го пи­та­н­ня не бу­де. Адже якщо Бри­та­нія вста­но­вить жорс­ткий кор­дон з Ір­лан­ді­єю, це при­зве­де до по­ру­ше­н­ня Уго­ди Стра­сної п’ятни­ці (Бел­фаст­ської уго­ди 1998 р.), ко­ли Лон­дон і Ду­блін до­мо­ви­ли­ся по­ча­ти мир­ний про­цес у ре­гіо­ні, який де­ся­тки ро­ків був зо­ною кон­флі­кту. Ни­ні ке­рів­ни­цтво ЄС без­за­сте­ре­жно ви­сту­пає на бо­ці Ір­лан­дії. Однак для Мей від пи­та­н­ня що­до кор­до­ну з Ір­лан­ді­єю за­ле­жить під­трим­ка юніо­ні­стів Оль­сте­ру. Зокре­ма чле­нів Де­мо­кра­ти­чної юніо­ніст­ської пар­тії (DUP), які вхо­дять до пар­ла­мент­ської біль­шо­сті ра­зом з кон­сер­ва­то­ра­ми і ма­ють 10 місць у Па­ла­ті гро­мад Бри­тан­сько­го пар­ла­мен­ту.

Аб­со­лю­тно не­прийня­тни­ми бри­тан­ський прем’єр на­зва­ла та­кож ідеї ЄС про те, щоб Бри­та­нія за­ли­ша­ла­ся в єди­но­му рин­ку з ЄС і при цьо­му під­ко­ря­ла­ся за­галь­но­єв­ро­пей­ським пра­ви­лам — осо­бли­во в пи­тан­ні віль­но­го пе­ре­су­ва­н­ня гро­ма­дян. Лон­дон пе­ред­ба­чає, що він під­пи­ше но­ві тор­го­вель­ні уго­ди з усі­ма кра­ї­на­ми Єв­ро­пи, але окре­мо з ко­жною з кра­їн, сфор­му­вав­ши зо­ну віль­ної тор­гів­лі про­ми­сло­ви­ми й сіль­сько­го­спо­дар­ськи­ми то­ва­ра­ми, але не для по­слуг.

Що­до ще одні­єї ва­жли­вої про­бле­ми пе­ре­го­во­рів Мей го­во­ри­ла й у при­мир­ли­во­му то­ні. Зокре­ма по­обі­ця­ла, що по­над 3 млн гро­ма­дян з па­спор­та­ми кра­їн ЄС на Бри­тан­ських остро­вах не бу­дуть ути­сне­ні в пра­вах пі­сля Brexit. Та­ко­го ж дру­жньо­го став­ле­н­ня Мей ви­ма­га­ла від сво­їх ко­лег сто­сов­но 1,7 млн бри­тан­ців, що про­жи­ва­ють на ма­те­ри­ку.

Мей та­кож на­по­ля­га­ла, що від­дає пе­ре­ва­гу Brexit з пев­ни­ми до­мов­ле­но­стя­ми, ніж ви­хо­ду Бри­та­нії з ЄС без уго­ди.

Бри­тан­ська пре­са по­да­ла зу­стріч у Зальц­бур­гу пе­ре­ва­жно як при­ни­же­н­ня прем’єра Те­ре­зи Мей пе­ред єв­ро­пей­ця­ми, однак діа­лог не був без­ре­зуль­та­тним. Так, го­ло­ва Ра­ди ЄС До­нальд Туск, на­при­клад, за­зна­чив, що ба­жа­н­ня Лон­до­на спів­пра­цю­ва­ти з ЄС у пи­та­н­нях обо­ро­ни і без­пе­ки в пе­рі­од пі­сля Brexit мо­же свід­чи­ти про по­зи­тив­ну ди­на­мі­ку в під­хо­дах Лон­до­на. Він пе­ре­ко­на­ний, що бри­тан­ський уряд змо­же змі­ни­ти кіль­ка пун­ктів сво­го пла­ну, аби до­сяг­ти ком­про­мі­су.

Пі­сля са­мі­ту в Зальц­бур­гу ста­ло ві­до­мо, що єв­ро­пей­ські чи­нов­ни­ки да­ли бри­тан­ській сто­ро­ні ще мі­сяць для обду­му­ва­н­ня. Те­пер 18 жов­тня по­зна­че­не як да­та ви­рі­шаль­но­го мо­мен­ту, до якої слід зна­йти ком­про­міс що­до спір­них пи­тань з Лон­до­ном. У та­ко­му ра­зі єв­ро­пей­ські лі­де­ри мо­жуть зі­бра­ти­ся ще раз на ви­хі­дних 17—18 ли­сто­па­да, щоб за­твер­ди­ти оста­то­чний ва­рі­ант уго­ди. При цьо­му дже­ре­ла в Брюс­се­лі й Лон­до­ні не ви­клю­ча­ють, що пе­ре­го­во­ри (якщо в них бу­де про­грес) мо­жуть про­дов­жи­ти­ся аж до рі­здвя­них ка­ні­кул.

Го­ло­ва Єв­ро­пей­ської ко­мі­сії Aeан­клод Юн­кер, ко­мен­ту­ю­чи під­сум­ки са­мі­ту в Зальц­бур­гу, ска­зав, що ЄС пов­ні­стю го­то­вий до будь-яко­го по­во­ро­ту по­дій під час пе­ре­го­во­рів із Лон­до­ном, і по­ві­до­мив, що Єв­ро­со­юз уже роз­ро­бив ал­го­ритм дій на ви­па­док про­ва­лу пе­ре­го­во­рів і ви­хо­ду Бри­та­нії з ЄС без уго­ди. «Не хви­люй­те­ся й будь­те ща­сли­ви­ми», — про­ци­ту­вав Юн­кер сло­ва по­пу­ляр­ної пі­сень­ки, ко­ли жур­на­лі­сти по­про­си­ли йо­го уто­чни­ти, до чо­го го­ту­ва­ти­ся пі­сля 29 бе­ре­зня 2019 р.

Однак уже 26 ве­ре­сня в бри­тан­ській і єв­ро­пей­ській пре­сі опри­лю­дни­ли ви­тяг з ме­мо­ран­ду­му, ро­зі­сла­но­го з Брюс­се­ля по ди­пло­ма­ти­чних ка­на­лах усім кра­ї­нам­чле­нам про за­хо­ди що­до під­го­тов­ки до ва­рі­ан­ту ви­хо­ду Бри­та­нії з ЄС без уго­ди — жорс­тко­го Brexit. У ньо­му, зокре­ма, го­во­ри­ться, що ко­ор­ди­на­цію слід по­си­ли­ти як на на­ціо­наль­но­му, так і на за­галь­но­єв­ро­пей­сько­му рів­ні. У ЄС ува­жа­ють, що по­лі­ти­чні й еко­но­мі­чні на­слід­ки ви­хо­ду Ве­ли­ко­бри­та­нії ма­ти­муть обме­же­ний ефект, і що для Лон­до­на на­слід­ки жорс­тко­го Brexit бу­дуть на­ба­га­то сер­йо­зні­ши­ми й бо­лю­чи­ми, ніж для всьо­го ЄС.

Це ба­га­то в чо­му по­яснює, чо­му ЄС на­по­ля­гає, щоб Лон­дон прийняв йо­го ідеї і не хо­че йти на по­сту­пки. «Ми ува­жно сте­жи­мо за по­лі­ти­чною си­ту­а­ці­єю на Бри­тан­ських остро­вах», — за­яви­ли дже­ре­ла в Брюс­се­лі.

Остан­ній шанс для Те­ре­зи Мей

Хис­ткість вну­трі­шньо­по­лі­ти­чно­го ста­но­ви­ща уря­ду Мей пі­сля то­го, як її план фа­кти­чно від­ки­ну­ли у Зальц­бур­гу ін­ші лі­де­ри ЄС, тіль­ки по­си­ли­ла­ся. По­вер­нув­шись до­до­му, Мей за­яви­ла, що най­ближ­чи­ми дня­ми во­на опри­лю­днить но­ві ком­про­мі­сні про­по­зи­ції зі спір­них пи­тань, зокре­ма й пи­та­н­ня ір­ланд­сько­го кор­до­ну. Однак цьо­го не ста­ло­ся до­сі то­му, що на­сту­пно­го ти­жня від­бу­де­ться най­ва­жли­ві­ша для бри­тан­сько­го прем’єра кон­фе­рен­ція Кон­се­рва­тив­ної пар­тії. Вже ни­ні ясно, що да­ле­ко не всі одно­пар­тій­ці бри­тан­сько­го прем’єра під­три­му­ють план до­мов­ле­но­стей з ЄС від 12 ли­пня 2018 р. Ува­жа­ють, що Мей по­ста­ра­є­ться до­не­сти свій план до про­стих чле­нів пар­тії і спро­бує за­ру­ча­ти­ся під­трим­кою при­хиль­ни­ків м’яко­го ви­хо­ду з ЄС про­ти тих твер­до­ло­бих кон­сер­ва­то­рів, які го­во­рять, що ви­хід за жорс­тким сце­на­рі­єм без уго­ди з ЄС лі­пший, ніж ви­хід з по­га­ною уго­дою. Та­ким чи­ном, пар­тій­на кон­фе­рен­ція — фа­кти­чно остан­ній шанс для бри­тан­сько­го прем’єра від­сто­я­ти свою по­зи­цію й до­мог­ти­ся єд­но­сті в ла­вах пар­тії. Ни­ні план Мей за­знає на­па­док з бо­ку рі­зних фра­кцій усе­ре­ди­ні кон­сер­ва­то­рів — і тих, хто ви­сту­пає за жорс­ткий роз­рив з ЄС, і тих, хто ра­тує за по­шук ком­про­мі­сів. Де­ся­тки де­пу­та­тів ни­ні го­во­рять, що в Пар­ла­мен­ті во­ни го­ло­су­ва­ти­муть про­ти пла­ну Мей, що з ве­ли­кою час­ткою ймо­вір­но­сті при­зве­де до по­лі­ти­чної кри­зи.

Не ви­клю­че­но, що на сво­їй пар­тій­ній кон­фе­рен­ції, яка три­ва­ти­ме до по­ча­тку жов­тня, то­рі та­кож роз­гля­нуть мо­жли­вих кан­ди­да­тів на пост бри­тан­сько­го прем’єра за­мість Те­ре­зи Мей. Спи­сок по­тен­цій­них кан­ди­да­тів уже ро­зі­сла­ли пар­ла­мен­та­рі­ям від Кон­се­рва­тив­ної пар­тії. Ве­ли­ка ймо­вір­ність, що Мей втра­тить свій пост ві­дра­зу ж пі­сля да­ти Brexit, щоб узя­ти на се­бе пов­ну від­по­від­аль­ність за всі на­слід­ки цьо­го кро­ку. Але якщо ста­не­ться так, що «план Мей» про­ва­ли­ться під час го­ло­су­ва­н­ня в Бри­тан­сько­му пар­ла­мен­ті, це мо­же на­віть при­зве­сти до від­став­ки уря­ду й по­тре­би про­ве­сти до­стро­ко­ві ви­бо­ри.

Якщо це ста­не­ться, то, ма­буть, до бе­ре­зня 2019 р. жо­дно­го но­во­го пла­ну або уго­ди що­до ЄС по­лі­ти­ки в Лон­до­ні вже ви­ро­би­ти не змо­жуть. Ба біль­ше, опо­зи­цій­на Лей­бо­рист­ська пар­тія вже за­яви­ла, що має на­мір пе­ре­тво­ри­ти до­стро­ко­ві ви­бо­ри на своє­рі­дний ре­фе­рен­дум зі ска­су­ва­н­ня ре­зуль­та­тів го­ло­су­ва­н­ня про ви­хід Бри­та­нії з ЄС улі­тку 2016 р.

Лей­бо­ри­сти про­ве­ли свій що­рі­чний пар­тій­ний фо­рум ми­ну­ло­го ти­жня. На ньо­му во­ни за­жа­да­ли від бри­тан­сько­го прем’єра роз­ро­би­ти но­вий план май­бу­тніх від­но­син Ве­ли­ко­бри­та­нії з ЄС пі­сля Brexit, який во­ни мо­гли б під­три­ма­ти в пар­ла­мен­ті. Во­дно­час лі­дер лей­бо­ри­стів Дже­ре­мі Кор­бін ви­сту­пив із жорс­ткою за­явою, що ні­ко­ли не під­три­має ва­рі­ант ви­хо­ду Ве­ли­ко­бри­та­нії з ЄС за жорс­тким сце­на­рі­єм. Лей­бо­ри­сти яв­но роз­ра­хо­ву­ють на ви­гра­шний для них ва­рі­ант до­стро­ко­вих ви­бо­рів у ре­зуль­та­ті про­ва­лу го­ло­су­ва­н­ня в бри­тан­сько­му пар­ла­мен­ті про уго­ду з ЄС. У та­ко­му ра­зі Дже­ре­мі Кор­бін на­віть не ви­клю­чає, що, очо­лив­ши бри­тан­ський уряд, він змо­же до­мо­ви­ти­ся з ЄС від­су­ну­ти да­ту Brexit на пі­зні­ше, щоб по­ча­ти но­ві пе­ре­го­во­ри з ЄС або на­віть іні­ці­ю­ва­ти по­втор­ний ре­фе­рен­дум з пи­та­н­ня про член­ство Ве­ли­кої Бри­та­нії в ЄС, який у ни­ні­шніх умо­вах, ма­буть, ви­гра­ють ті, хто хо­че за­ли­ши­ти­ся в Єв­ро­со­ю­зі.

Не­дав­нє опи­ту­ва­н­ня за­свід­чи­ло: 86% чле­нів пар­тії лей­бо­ри­стів ува­жа­ють, що у ви­бор­ців має бу­ти оста­то­чна дум­ка про під­сум­ки пе­ре­го­во­рів що­до Brexit, і 90% те­пер го­ло­су­ва­ли б за те, щоб за­ли­ша­ти­ся в ЄС.

Та­ким чи­ном, ни­ні кра­ї­нам ЄС не за­ли­ша­є­ться ні­чо­го лі­пшо­го, ніж про­сто че­ка­ти, чим розв’яжу­ться по­лі­ти­чні ба­та­лії в Лон­до­ні, і чи змо­же уряд Те­ре­зи Мей ви­йти з кри­зи, в якій він опи­нив­ся, і по­да­ти до жов­тня но­ві ідеї і під­хо­ди у по­бу­до­ві від­но­син з ЄС пі­сля Brexit.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.