Кри­пто­ва­лю­ти і те­хно­ло­гія бло­кчейн

На по­ро­зі прийня­т­тя дер­жа­вою

Dzerkalo Tizhnya - - ГРОШІ - Ан­дрій ПАЛИВОДА

Про­ве­де­на в Ки­є­ві кон­фе­рен­ція та вне­се­ний у ВР за­ко­но­про­ект про кри­пто­ва­лю­ти зно­ву зму­си­ли го­во­ри­ти про те­хно­ло­гію бло­кчейн і про все, що з нею пов’яза­не.

Сьо­го­дні кри­пто­ва­лю­ти вже втра­ти­ли свою спе­ку­ля­тив­ну при­ва­бли­вість і ста­ли про­сто одним із фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів. Бло­кчейн шу­кає со­бі за­сто­су­ва­н­ня в дер­жав­но­му управ­лін­ні, а ICO, за­лу­че­н­ня ко­штів від про­да­жу кри­пто­ва­лют, стає хо­ро­шим спосо­бом за­лу­че­н­ня ін­ве­сти­цій.

19 ве­ре­сня в Ки­є­ві від­бу­ла­ся кон­фе­рен­ція Blockchain& Bitcoin Conference Kyiv. На кіль­кох те­ма­ти­чних май­дан­чи­ках обго­во­рю­ва­ли на­бо­лі­лі про­бле­ми кри­пто­бі­зне­су. Спі­ке­ри ви­сві­тлю­ва­ли най­на­галь­ні­ші пи­та­н­ня ре­гу­лю­ва­н­ня ци­фро­во­го рин­ку, то­ке­ні­за­ції, ви­слов­лю­ва­ли дум­ки про пер­спе­кти­ви кри­пто­ва­лют і бло­кчей­ну. Це бу­ли екс­пер­ти з Укра­ї­ни та ін­ших кра­їн, за­снов­ни­ки успі­шних стар­та­пів, фі­нан­со­ві ана­лі­ти­ки, пред­став­ни­ки дер­жав­них ві­домств.

За­хід бу­ло одна­ко­вою мі­рою сфо­ку­со­ва­но на осві­тній і пра­кти­чній скла­до­вих. Крім кон­кре­тних при­кла­дів із за­сто­су­ва­н­ня бло­кчей­ну й кри­пто­акти­вів, на кон­фе­рен­ції про­лу­на­ли до­по­віді про роз­ви­ток де­цен­тра­лі­зо­ва­них те­хно­ло­гій і тен­ден­ції в за­ко­но­дав­чій сфе­рі. Уча­сни­ків роз­ді­ли­ли на два па­ра­лель­ні по­то­ки — один був при­свя­че­ний бло­кчей­ну в бі­зне­сі та кри­пто­ва­лю­там, на дру­го­му до­по­від­а­чі сфо­ку­су­ва­ли­ся на то­ке­ні­за­ції акти­вів, ICO і трей­дін­гу.

Го­лов­ни­ми те­ма­ми всі­єї кон­фе­рен­ції бу­ли те­хно­ло­гі­чний роз­ви­ток бло­кчей­ну, йо­го без­пе­ка та крос-ін­ду­стрі­аль­не за­сто­су­ва­н­ня. Та­кож обго­во­рю­ва­ла­ся вза­є­мо­дія кри­пто­акти­вів із кла­си­чни­ми фі­нан­са­ми та май­бу­тнє ре­гу­лю­ва­н­ня кри­пто­рин­ку в Укра­ї­ні та ін­ших кра­ї­нах.

Слід ска­за­ти, що на тлі ана­ло­гі­чних за­хо­дів кін­ця 2017-го — по­ча­тку 2018 ро­ку ця кон­фе­рен­ція бу­ло до­сить скром­ною. Це ціл­ком зро­зумі­ло: кри­пто­ва­лю­тний ажі­о­таж ми­нув, ці­ни на бі­ткойн по­рів­ня­но із сі­чнем упа­ли на 80%, а на аль­ткой­ни — ще біль­ше. Мо­жли­во, то­му на кон­фе­рен­ції в Ки­є­ві зов­сім ма­ло го­во­ри­ли про пер­спе­кти­ви за­ро­бі­тку на кри­пто­ва­лю­тах, а мо­ло­дих лю­дей зі збу­дже­но-па­ла­ю­чи­ми очи­ма й зов­сім май­же не бу­ло ви­дно.

Во­но й на кра­ще: у кри­пто­ін­ду­стрії на швид­кий за­ро­бі­ток уже ні­хто осо­бли­во не роз­ра­хо­вує, сьо­го­дні го­лов­на те­ма — ви­ко­ри­ста­н­ня «кри­пти» як пов­но­цін­но­го (а не спе­ку­ля­тив­но­го) фі­нан­со­во­го ін­стру­мен­ту. Ін­шою ва­жли­вою те­мою, що обго­во­рю­ва­ла­ся на Blockchain&bitcoin Conference Kyiv, ста­ло впро­ва­дже­н­ня те­хно­ло­гії бло­кчейн у дер­ж­управ­лін­ні.

Бло­кчейн та Укра­ї­на

У цьо­му клю­чі ду­же ці­ка­вою ви­яви­ла­ся па­нель­на дис­ку­сія «Впро­ва­дже­н­ня Blockchain в Укра­ї­ні» між гру­зин­ськи­ми та укра­їн­ськи­ми бло­кчейн-пра­кти­ка­ми. Ось кіль­ка вар­тих ува­ги ви­слов­лю­вань звід­ти.

Ге­ор­гій Гі­ві­шві­лі, CMO Bitfury Group: «Від­по­від­но до не­що­дав­ньо­го опи­ту­ва­н­ня, 43% гро­ма­дян із рі­зних кра­їн сві­ту не до­ві­ря­ють держ­стру­кту­рам. Уря­ту­ва­ти си­ту­а­цію мо­же ви­ко­ри­ста­н­ня роз­по­ді­ле­но­го ре­є­стру. За­сто­су­ва­н­ня бло­кчей­ну мо­же до­по­мог­ти в сфе­рах, де є хо­ча б мі­ні­маль­на мо­жли­вість ма­ні­пу­ля­ції з да­ни­ми. Але го­лов­ним галь­мом впро­ва­дже­н­ня є мо­да на бло­кчейн. Лю­ди вто­ми­ли­ся чу­ти, що при­йде якийсь бло­кчейн і ви­рі­шить усі на­ші про­бле­ми. Ні­би­то йо­го мо­жна скрізь при­кру­ти­ти, і він усе сам зро­бить. По­трі­бно аку­ра­тні­ше під­хо­ди­ти до йо­го ви­ко­ри­ста­н­ня».

Ко­стян­тин Яр­мо­лен­ко, ра­дник го­ло­ви Дер­ж­агент­ства з пи­тань еле­ктрон­но­го управ­лі­н­ня Укра­ї­ни, член ра­ди ди­ре­кто­рів Bitcoin Foundation Ukraine: «Є та­ке по­ня­т­тя, як ті­ньо­ва еко­но­мі­ка. Якщо ми впро­ва­джу­є­мо еле­ктрон­ні сер­ві­си та бло­кчейн, то лю­ди, від­по­від­но, не пла­тять ха­ба­рів. Су­мар­но що­ро­ку близь­ко 1 млрд дол. укра­їн­ці ви­тра­ча­ють на ха­ба­рі та від­ко­ти. Пі­сля впро­ва­дже­н­ня бло­кчей­ну ці гро­ші за­ли­ша­ться в ки­ше­нях укра­їн­ців. Бло­кчейн за­без­пе­чить не­змі­ню­ва­ність ін­фор­ма­ції. Тоб­то чи­нов­ник уже не змо­же ма­ні­пу­лю­ва­ти да­ни­ми, а ха­кер не змо­же зла­ма­ти та по­ру­ши­ти їх».

Ві­ктор Ви­шньов, ге­не­раль­ний ди­ре­ктор ДП «СЕТАМ» Openmarket: «Впро­ва­дже­н­ня бло­кчей­ну змі­нить си­ту­а­цію в пла­ні до­ві­ри гро­ма­дян до дер­жа­ви. Це — го­лов­на ме­та Укра­ї­ни з мо­мен­ту здо­бу­т­тя не­за­ле­жно­сті. Але є галь­мо цьо­го про­це­су — за­ко­но­дав­ство, що пи­са­ло­ся то­ді, ко­ли еле­ктрон­них те­хно­ло­гій і сер­ві­сів ще не бу­ло. І на сьо­го­дні швид­кість змі­ни за­ко­нів ду­же низь­ка. Во­ни не всти­га­ють за те­хно­ло­гі­чним про­гре­сом».

Ва­хтанг Бо­ха­шві­лі, го­ло­ва адмі­ні­стра­тив­но­го ви­ро­бни­цтва в юри­ди­чно­му від­ді­лі На­ціо­наль­но­го агент­ства пу­блі­чно­го ре­є­стру (НАПР) Гру­зії: «Пе­ред впро­ва­дже­н­ням бло­кчей­ну Гру­зія зі­штов­хну­ла­ся з дво­ма го­лов­ни­ми про­бле­ма­ми — це не­до­ві­ра й не­ро­зу­мі­н­ня то­го, на­ві­що він по­трі­бний, а та­кож із пра­во­ви­ми про­бле­ма­ми. Усі про­це­ду­ри бу­ли роз­пи­са­ні в ста­рих за­ко­нах, то­му їх по­трі­бно бу­ло тер­мі­но­во змі­ню­ва­ти.

Гру­зія за­ймає про­від­ні по­зи­ції за про­зо­рі­стю дер­жав­но­го управ­лі­н­ня. Кра­ї­на та­кож пе­ре­бу­ває в пер­шій п’ятір­ці рей­тин­гу Doing Business. Прийти до цьо­го бу­ло не­про­сто — про­во­ди­ла­ся ре­тель­на ро­бо­та з уря­дом, пред­став­ни­ка­ми бі­зне­су, при­ва­тним се­кто­ром. До­во­ди­ло­ся ба­га­то чо­го по­ясню­ва­ти, щоб по­до­ла­ти страх пе­ред впро­ва­дже­н­ням но­вих те­хно­ло­гій.

НАПР бу­ло ство­ре­но 2004 ро­ку, ко­ли в нас бу­ла ма­со­ва ко­ру­пція. Бу­ло ба­га­то па­пе­ро­вої до­ку­мен­та­ції, ба­га­то ста­рих ре­є­стра­то­рів, які пра­цю­ва­ли за ста­ри­ми зви­ча­я­ми. Але від­то­ді ми про­ве­ли рі­зні ре­фор­ми: адмі­ні­стра­тив­ні, те­хно­ло­гі­чні, пра­во­ві. І си­ту­а­ція змі­ни­ла­ся. Ми жи­ве­мо в че­твер­тій ері ін­фор­ма­цій­ної ре­во­лю­ції й по­ста­ли пе­ред но­вою ре­аль­ні­стю, ко­ли фі­зи­чний світ ду­же пов’яза­ний із ци­фро­вим. У пер­шу чер­гу, це де­цен­тра­лі­за­ція в чо­ти­рьох на­пря­мах: ко­му­ні­ка­ція, смарт-кон­тра­кти, ін­ду­стрія та фі­нан­си.

Гру­зія — пер­ша пост­ра­дян­ська кра­ї­на, яка роз­по­ча­ла впро­ва­джу­ва­ти бло­кчейн у дер­жав­ні сер­ві­си. Ком­па­нія Bitfury ба­га­то в чо­му є ло­ко­мо­ти­вом цьо­го про­це­су. Пер­ша фа­за роз­по­ча­ла­ся 2016 ро­ку вне­се­н­ням у ме­ре­жу бло­кчей­ну ви­тя­гів із ре­є­стру не­ру­хо­мо­го май­на. Як це пра­цює? Пі­сля ре­є­стра­ції ре­єстр ство­рює ви­тяг про те, що лю­ди­на є вла­сни­ком май­на. Існу­ють окре­мі сер­ве­ри, де збе­рі­га­є­ться вся ця ін­фор­ма­ція. Пі­сля ре­є­стра­ції ви­тяг по­ка­зу­є­ться он­лайн на сай­ті НАПР. На сьо­го­дні у си­сте­му вне­се­но по­над 1,5 млн ви­тя­гів про не­ру­хо­ме май­но. У ко­жно­го ви­тя­гу є свій уні­каль­ний код. Якщо ко­ди на сай­ті та на бло­кчей­ні іден­ти­чні, от­же, ви­тяг дій­сний.

Дру­гий етап, над яким ни­ні пра­цює НАПР, це під­го­тов­чий етап до смарт-кон­тра­ктів — траст-кон­тра­кти. Це не­кла­си­чна фор­ма кон­тра­ктів. Є три уча­сни­ки: са­ма слу­жба ре­є­стра­ції, по­се­ре­дни­цька фір­ма з бло­кчей­ну та банк. Ко­ли про­во­ди­ться уго­да ку­пів­лі-про­да­жу, ви­ни­кає про­бле­ма­ти­чне за­пи­та­н­ня: ко­ли ж пла­ти­ти гро­ші? Aeо­дна зі сто­рін не вва­жає се­бе за­хи­ще­ною до кін­ця. Си­сте­ма траст-кон­тра­кту дасть змо­гу під­ви­щи­ти до­ві­ру між сто­ро­на­ми уго­ди. Як це пра­цю­ва­ти­ме? У бан­ку бу­де ство­ре­но спе­ці­аль­ний ра­ху­нок, на який по­ку­пець вно­сить гро­ші. У ви­пад­ку, якщо ре­є­стра­ція за­вер­ши­ться, гро­ші пе­ре­ра­ху­ю­ться. Якщо бу­де від­мо­ва, гро­ші по­вер­ну­ться по­ку­пцю на­зад. Як ві­до­мо, си­сте­ма смарт-кон­тра­ктів га­ран­тує, що для за­вер­ше­н­ня уго­ди вже не по­трі­бні бу­дуть по­се­ре­дни­ки — но­та­рі­у­си та юри­ди­чні уста­но­ви. Си­сте­ма ав­то­ма­ти­чно пе­ре­ві­ря­ти­ме да­ні, які ва­жли­ві для кон­тра­ктів. Ко­ли бу­де пе­ре­ві­ре­но всю ін­фор­ма­цію, ре­є­стра­ція за­кін­чи­ться, і гро­ші пе­ре­ра­ху­ю­ться».

Ігор По­рох, трей­дер та ана­лі­тик ituber: «По­го­во­ри­мо про одно­го грав­ця, який 2013 ро­ку зму­сив усіх звер­ну­ти ува­гу на ци­фро­вий ри­нок, на кри­пто­гра­фію та бі­ткойн за­га­лом. Гра­вець, який під­няв усіх до 1200 дол., а по­тім про­ко­тив усіх до 170 дол. Цей са­мий гра­вець че­рез два ро­ки за­гнав усіх на рі­вень 20 тис. дол. Цей гра­вець — ри­нок. Хоч би як ти хо­тів зі­гра­ти про­ти ньо­го, ні­чо­го не ви­йде. Той, хто ро­зу­міє ри­нок кра­ще за ін­ших, за­ро­бляє най­біль­ше гро­шей. Усі зна­ють, що на фі­нан­со­вих рин­ках за­ро­бля­ють ли­ше 5–10%. То­му що ці лю­ди ро­зу­мі­ють сам сенс фун­кціо­ну­ва­н­ня рин­ку.

Якщо хтось хо­че швид­ко за­ро­би­ти на кри­пто­ва­лю­тах, то в най­ближ­чі пів­ро­ку не ви­йде. Хай­пу 2017-го не бу­де. При­найм­ні з огля­ду на ни­ні­шню си­ту­а­цію. На го­ри­зон­ті ні­чо­го не ви­дно».

На шля­ху до ле­га­лі­за­ції

За кіль­ка днів до кон­фе­рен­ції, 14 ве­ре­сня, у Вер­хов­ну Ра­ду Укра­ї­ни бу­ло вне­се­но за­ко­но­про­ект №9083 про кла­си­фі­ка­цію ци­фро­вих акти­вів. Під­пи­си під до­ку­мен­том по­ста­ви­ли 23 на­ро­дні де­пу­та­ти з рі­зних фра­кцій. Очі­ку­є­ться, що до­ку­мент мо­жуть ухва­ли­ти до кін­ця ро­ку. За­ко­но­про­ект не тіль­ки пе­ред­ба­чає ле­га­лі­за­цію кри­пто­ва­лю­ти в кра­ї­ні та опе­ра­цій з нею, а й ви­зна­чає пе­ре­хі­дний пе­рі­од з 2019-го по 2025 рік.

Ав­то­ром до­ку­мен­та став на­ро­дний де­пу­тат Укра­ї­ни Оле­ксій Му­шак, який не впер­ше ре­є­струє у Вер­хов­ній Ра­ді за­ко­но­про­ект про кри­пто­ва­лю­ти. Ко­лись Му­шак сам за­ймав­ся май­нін­гом та одним із пер­ших у кра­ї­ні за­де­кла­ру­вав на­яв­ні в ньо­го кри­пто­ва­лю­ти.

Хо­ча це пи­та­н­ня дис­ку­ту­є­ться вже рів­но рік, ста­тус кри­пто­ва­лют в Укра­ї­ні усе ще ні­як не ви­зна­че­но. Так, НБУ від­мо­вив­ся ви­зна­ва­ти бі­ткойн ва­лю­тою. Кри­пто­ва­лю­ти, на дум­ку Нац­бан­ку, вза­га­лі не є пла­ті­жним за­со­бом, — ним мо­же бу­ти ли­ше грив­ня. У свою чер­гу, го­ло­ва РНБО Оле­ксандр Тур­чи­нов пе­ре­ко­на­ний, що пра­во­вий ва­ку­ум на рин­ку кри­пто­ва­лют «ство­рює за­гро­зи для еко­но­мі­ки та без­пе­ки дер­жа­ви». Кі­бер­по­лі­ція з тих са­мих мір­ку­вань про­сить при­ско­ри­ти про­цес фор­му­ва­н­ня за­ко­но­дав­чої ба­зи в сфе­рі кри­пто­ва­лют.

«Ми ма­є­мо ство­ри­ти нор­маль­не, кон­ку­рен­тне кри­пто­ва­лю­тне се­ре­до­ви­ще в Укра­ї­ні. Щоб на­ші під­при­єм­ці не їха­ли до Швей­ца­рії, на Маль­ту, Гі­брал­тар і не ви­тра­ча­ли там ти­ся­чі до­ла­рів на оформ­ле­н­ня лі­цен­зії по ро­бо­ті з кри­пто­ва­лю­та­ми, — за­явив на кон­фе­рен­ції Оле­ксій Му­шак. — Кіль­ка мі­ся­ців ми роз­ро­бля­ли за­кон, який до­по­міг би ви­рі­ши­ти дві про­бле­ми. По-пер­ше, за­без­пе­чи­ти без­пе­ку тим, хто за­йма­є­ться кри­пто­бі­зне­сом. Без­пе­ку й фі­зи­чну, і фі­нан­со­ву, й юри­ди­чну. По­дру­ге, по­бу­ду­ва­ти міст між кри­пто­ін­ду­стрі­єю та фі­нан­со­вим се­кто­ром. То­му що бан­ки в нас до­те­пер не мо­жуть пра­цю­ва­ти з кри­пто­ва­лю­та­ми».

Щоб ви­рі­ши­ти цю про­бле­му, за­ко­но­про­ект уво­дить у юри­ди­чну сфе­ру кра­ї­ни по­ня­т­тя «вір­ту­аль­ні акти­ви», які по­ді­ля­ю­ться на кри­пто­ва­лю­ти й то­ке­н­акти­ви. Кри­пто­ва­лю­та ви­зна­ча­є­ться як «вір­ту­аль­ний актив у фор­мі то­ке­ну, що фун­кціо­нує як спо­сіб обмі­ну або збе­ре­же­н­ня вар­то­сті». У свою чер­гу, то­ке­н­актив (до пев­ної мі­ри ана­лог зви­чай­ної акції) має «за­свід­чу­ва­ти май­но­ві або ін­ші пра­ва вла­сни­ка то­ке­ну, які від­по­від­а­ють обов’яз­кам емі­тен­та то­ке­ну».

Що ж до ро­лі дер­жа­ви в кри­пто­ва­лю­тній сфе­рі, то во­на зво­ди­ться до мі­ні­му­му. Ви­сту­па­ю­чи на кон­фе­рен­ції, Оле­ксій Му­шак ска­зав: «Го­лов­не зав­да­н­ня за­ко­но­про­е­кту — чі­тко роз­ді­ли­ти, де дер­жа­ва мо­же втру­ча­ти­ся в кри­пто­бі­знес, а де — не мо­же. На­ша прин­ци­по­ва по­зи­ція в то­му, що дер­жа­ва має пра­во кон­тро­лю­ва­ти тіль­ки мо­мент, ко­ли кри­пто­ва­лю­та пе­ре­хо­дить у фі­а­тні (дер­жав­ні) гро­ші. Але де йде обмін одні­єї кри­пто­ва­лю­ти на ін­шу, як і ін­ші уго­ди, ту­ди дер­жа­ва вла­зи­ти не по­вин­на. Ін­ше пи­та­н­ня — опо­да­тку­ва­н­ня опе­ра­цій із кри­пто­ва­лю­та­ми. Сьо­го­дні на до­хо­ди по «кри­пті»» по­ши­рю­є­ться стан­дар­тний по­да­ток у 19,5%. Але йо­го ні­хто не пла­тить. На­ша по­зи­ція: до 2024 ро­ку за­про­ва­джу­є­ться кри­пто­ва­лю­тне опо­да­тку­ва­н­ня в роз­мі­рі 5%».

Ідея за­про­ва­ди­ти до 2024 ро­ку по­да­ток для фі­зи­чних та юри­ди­чних осіб на при­бу­ток від кри­пто­ва­лю­тних угод у роз­мі­рі 5% — одна з най­більш спір­них. На­при­клад, не­що­дав­но за­сту­пник мі­ні­стра фі­нан­сів Укра­ї­ни Сер­гій Вер­ла­нов за­явив, що опе­ра­ції з кри­пто­ва­лю­та­ми ма­ють об­кла­да­ти стан­дар­тним по­да­тком на до­хо­ди фі­зи­чних осіб у роз­мі­рі 19,5%. У свою чер­гу, уча­сни­ки кон­фе­рен­ції за­пи­та­ли на­ро­дно­го де­пу­та­та Му­ша­ка: чо­му став­ку по­да­тку за опе­ра­ці­я­ми з кри­пто­ва­лю­тою все-та­ки не мо­жна бу­ло зни­зи­ти до 0%, як у су­сі­дній Бі­ло­ру­сі?

Оле­ксій Му­шак від­по­вів: «У Бі­ло­ру­сі по­ки що на кри­пто­ва­лю­тах ні­хто не розба­га­тів, по­при ну­льо­ву став­ку по­да­тку. Там усе це про­сто не пра­цює. Крім то­го, ро­би­ти ну­льо­ву став­ку по­да­тку не­ло­гі­чно, то­му що тор­гів­ля кри­пто­ва­лю­та­ми — це бі­знес, а з бі­зне­су тре­ба пла­ти­ти по­да­тки. Охо­чі мо­жуть за­сну­ва­ти цер­кву кри­пто­анар­хі­стів і то­ді за­кон­но не пла­ти­ти по­да­тків. Але якщо ни­ні зро­би­ти 0% по­да­тків на «кри­пту», це озна­ча­ти­ме, що зав­тра нею по­чнуть за­йма­ти­ся всі. Ви­пу­ска­ти­муть не те­ле­ві­зо­ри, а то­ке­ни, які да­ють пра­во на те­ле­ві­зор; га­зо­ви­ки ви­пу­ска­ти­муть то­ке­ни, що да­ють пра­во на ти­ся­чу ку­бо­ме­трів га­зу... Зре­штою, усі ви­рі­шать, що кри­пто­ва­лю­та — це МММ, ухва­лять за­бо­ро­ни­ти її та під­да­ти ана­фе­мі».

Та­кож у за­ко­но­про­е­кті пе­ред­ба­че­но, що тор­гов­ці кри­пто­ва­лю­та­ми не му­си­ти­муть про­хо­ди­ти сер­ти­фі­ка­цію, а от кри­пто­бір­жі бу­дуть зо­бов’яза­ні одер­жа­ти дер­жав­ний сер­ти­фі­кат. Тут ін­те­ре­си дер­жа­ви та при­ва­тно­го бі­зне­су збі­га­ю­ться. Вла­сни­ки кри­пто­бірж сьо­го­дні са­мі ви­сту­па­ють за сер­ти­фі­ка­цію, то­му що во­на дасть під­твер­дже­н­ня за­кон­но­сті та ле­галь­но­сті їхньої ро­бо­ти.

По­ки ж во­ни існу­ють у «сі­рій» зо­ні та ура­зли­ві пе­ред пра­во­охо­рон­ни­ми, пе­ред бу­дья­ки­ми кон­тро­лю­ю­чи­ми ор­га­на­ми, пе­ред будь-яки­ми не­до­бро­со­ві­сни­ми чи­нов­ни­ка­ми. Сер­ти­фі­ка­ція ж дає за­хист, то­му що в цьо­му ра­зі діє пев­ний звід пра­вил. Та­кож офі­цій­на ді­яль­ність до­зво­ляє кри­пто­бір­жі ціл­ком ле­галь­но пла­ти­ти по­да­ток у роз­мі­рі ли­ше 5%. По­зи­ція з май­нін­гу та­ка са­ма — об­кла­да­є­ться 5% з при­бу­тку. Усе ду­же про­сто: до­хо­ди, ви­тра­ти, а на рі­зни­цю — п’яти­від­со­тко­вий по­да­ток.

За сло­ва­ми Му­ша­ка, кри­пто­ва­лю­тні бір­жі в Укра­ї­ні бу­дуть сер­ти­фі­ко­ва­ні, і там бу­де від­обра­жа­ти­ся вся істо­рія ва­ших тран­за­кцій, що са­ме й до­зво­ляє вам за­пла­ти­ти тіль­ки 5% по­да­тку. І ви не бу­де­те бо­я­ти­ся, що вас зви­ну­ва­тять у фі­нан­су­ван­ні те­ро­ри­зму, від­ми­ван­ні гро­шей або ще в чо­мусь кри­мі­наль­но­му. Де­пу­та­ти про­ве­ли ве­ли­ку ро­бо­ту з НБУ, Держ­фін­мо­ні­то­рин­гом, Мін­фі­ном, Мі­н­еко­ном­ро­з­ви­тку, Ко­мі­те­том із цін­них па­пе­рів та ін­ши­ми стру­кту­ра­ми. На да­ний мо­мент во­ни вва­жа­ють, що ці ор­га­ни зро­блять усе не­об­хі­дне, щоб на­ша бан­ків­ська си­сте­ма мо­гла пра­цю­ва­ти з кри­пто­ва­лю­та­ми.

Однак най­ва­жли­ві­ший мо­мент — те, що у сві­ті й до­сі не сфор­мо­ва­но єди­них під­хо­дів до всьо­го, що пов’яза­но з те­хно­ло­гі­єю бло­кчейн, до то­ке­нів, кой­нів, ICO та ін­шо­го. У Швей­ца­рії — один під­хід, на Маль­ті — ін­ший, у США — тре­тій, Япо­нії — че­твер­тий. До­по­ки світ не сфор­му­вав єди­ної по­зи­ції, Укра­ї­на має ви­ро­би­ти вла­сні пра­ви­ла, ком­фор­тні для неї. М’які та кон­ку­рен­то­спро­мо­жні по­рів­ня­но з ін­ши­ми кра­ї­на­ми. То­му що ми­не кіль­ка ро­ків, і сві­то­ві лі­де­ри сфор­му­ють свої пра­ви­ла гри в кри­пто­ва­лю­тній сфе­рі. От­же, ці пра­ви­ла нав’язу­ва­ти­муть ре­шті кра­їн. Але за ці ро­ки Укра­ї­на мо­же ви­бу­ду­ва­ти свою ін­ду­стрію, свій кри­пто­ва­лю­тний бі­знес, зав­дя­ки чо­му одер­жа­ти кон­ку­рен­тну пе­ре­ва­гу.

На­о­ста­нок вар­то за­зна­чи­ти, що ра­ні­ше — во­се­ни ми­ну­ло­го ро­ку та на­ве­сні ни­ні­шньо­го — у Вер­хов­ну Ра­ду рі­зни­ми де­пу­та­та­ми бу­ло по­да­но чо­ти­ри за­ко­но­про­е­кти що­до кри­пто­ва­лют. І тут прин­ци­по­во ва­жли­во, що ни­ні­шній про­ект за­ко­ну під­три­ма­ли та­кож ав­то­ри всіх ко­ли­шніх за­ко­но­про­е­ктів. То­му що він до­сить дов­го роз­ро­бляв­ся ра­зом із ді­я­ча­ми кри­пто­ін­ду­стрії. Хо­ча на­справ­ді в під­сум­ку бу­де два за­ко­но­про­е­кти: пер­ший по за­галь­но­му ре­гу­лю­ван­ню кри­пто­ва­лю­тної га­лу­зі, дру­гий — по по­да­тках. Та­ке укра­їн­ське за­ко­но­дав­ство: по­да­тки зав­жди ре­гу­лю­ю­ться окре­мо.

У по­да­тко­во­му за­ко­но­про­е­кті са­ме й бу­дуть про­пи­са­ні всі юри­ди­чні ви­зна­че­н­ня: що та­ке май­нінг, що та­ке роз­по­ді­ле­ний ре­єстр (це по­ня­т­тя ви­ко­ри­сто­ву­є­ться як більш ши­ро­ке, ніж вла­сне бло­кчейн), що та­ке кри­пто­ва­лю­та, що та­ке то­ке­ни, що та­ке вір­ту­аль­ні акти­ви, що та­ке Ico-мо­не­ти (то­кен-акти­ви).

Сьо­го­дні опи­ту­ва­н­ня по­ка­зу­ють: кри­пто­ва­лю­та­ми во­ло­діє 13% мі­сько­го на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни, яке має до­ступ до Ін­тер­не­ту, — це ду­же ви­со­кий по­ка­зник на­віть для най­ро­з­ви­не­ні­ших кра­їн сві­ту. Ще більш ва­жли­во те, що 70% на­се­ле­н­ня кра­ї­ни під­три­мує віль­ний обіг кри­пто­ва­лют та їхнє за­кон­не ви­ко­ри­ста­н­ня.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.