Ви­пла­ти­ти за­ро­бле­не — ду­шить «aeа­ба»?

Ви­пад­ки по­ру­ше­н­ня тру­до­во­го за­ко­но­дав­ства ро­бо­то­дав­ця­ми за­фі­ксо­ва­ні на 75% пе­ре­ві­ре­них під­при­ємств

Dzerkalo Tizhnya - - ГРОШІ - Те­тя­на КИРИЛЕНКО

У наш час по­ру­ше­н­ня тру­до­во­го за­ко­но­дав­ства ста­ло та­ким зви­чним, що цьо­му ні­хто не ди­ву­є­ться.

Роз­хо­жа сен­тен­ція ра­дян­ської до­би що­до то­го, хто на­чаль­ник, а хто ду­рень, сьо­го­дні спра­цьо­вує ча­сті­ше, ніж будь­ко­ли. І це при то­му, що звіль­ни­ти­ся і зна­йти ін­шу ро­бо­ту зов­сім не­скла­дно. Ку­ди скла­дні­ше ви­тре­бу­ва­ти у пов­ній мі­рі за­ро­бле­не, а над­то спо­ді­ва­ти­ся на опла­чу­ва­ну від­пус­тку, лі­кар­ня­ний або де­кре­тні. За від­да­ле­ні­шу пер­спе­кти­ву (ви­хід на за­слу­же­ний від­по­чи­нок за на­яв­но­сті стра­хо­во­го ста­жу та на­ле­жно спла­че­них до Пен­сій­но­го фон­ду вне­сків) ча­сто до­во­ди­ться бо­ро­ти­ся.

Не­що­дав­но я ми­мо­во­лі ста­ла свід­ком про­ти­прав­них дій адмі­ні­стра­ції одно­го з при­пор­то­вих під­при­ємств Оде­си. За­гна­ний у край­ню скру­ту чо­ло­вік з ви­щою те­хні­чною осві­тою зму­ше­ний був пра­це­вла­што­ву­ва­ти­ся ря­до­вим ро­бі­тни­ком. Май­же де­сять днів про­хо­див ме­до­гляд, ви­тра­тив­ши на це по­над п’ять со­тень гри­вень і ще чи­ма­ло гро­шей на про­їзд мар­шру­тка­ми до мі­сця май­бу­тньої ро­бо­ти та ме­ди­чних за­кла­дів, роз­ки­да­них по мі­сту. Вре­шті у пра­це­вла­шту­ван­ні йо­му від­мо­ви­ли, по­слав­шись на ма­лень­ку про­бле­му зі здо­ров’ям, яка ні на що не впли­ва­ла, яку чо­ло­вік не при­хо­ву­вав, і про яку лі­кар знав ще на по­ча­тку ме­до­гля­ду. Однак по­при це ви­дав па­чку на­прав­лень, за які до­ве­ло­ся за­пла­ти­ти в усіх ка­бі­не­тах, і вре­шті ви­ки­ну­ти по­зи­тив­ні ви­снов­ки ме­ди­ків на смі­тник.

До­ве­де­ний до від­чаю, чо­ло­вік звер­нув­ся до Держ­пра­ці та Мін­со­цпо­лі­ти­ки. У мі­ні­стер­стві й ву­хом не по­ве­ли. За­я­ву з усі­ма під­пи­са­ми і ре­кві­зи­та­ми не прийня­ли, бо не вла­сно­руч при­ніс з Оде­си до Ки­є­ва. Ящи­ка для ко­ре­спон­ден­ції у ві­дом­стві не пе­ред­ба­че­но, а на лист, на­ді­сла­ний по­штою, не від­по­ві­ли. У Держ­пра­ці й лист прийня­ли, і роз­слі­ду­ва­н­ня про­ве­ли, і ко­шти чо­ло­ві­ко­ві по­вер­ну­ли.

Спо­ді­ва­ти­ся, що всі втру­ча­н­ня ін­спе­кто­рів є та­ки­ми ефе­ктив­ни­ми, ма­буть, не вар­то. Однак звер­та­ти­ся по їхню до­по­мо­гою та­ки по­трі­бно. До то­го ж ви­пад­ків по­ру­ше­н­ня тру­до­во­го за­ко­но­дав­ства ро­бо­то­дав­ця­ми більш ніж до­сить. Це під­твер­джує й офі­цій­на ста­ти­сти­ка Держ­пра­ці. Ли­ше за сі­чень— тра­вень 2018 р. фа­хів­ця­ми слу­жби та ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня у сфе­рі до­три­ма­н­ня за­ко­но­дав­ства про пра­цю про­ве­де­но 5 542 ін­спе­кцій­ні від­ві­ду­ва­н­ня та 191 не­ви­їзне ін­спе­кту­ва­н­ня на 5 582 під­при­єм­ствах, під час яких ви­яви­ли 11 897 по­ру­шень за­ко­но­дав­ства про пра­цю у 4 176 ро­бо­то­дав­ців. Тоб­то зло­вжи­ва­н­ня за­фі­ксу­ва­ли на 75% пе­ре­ві­ре­них під­при­ємств (в се­ре­дньо­му по 3 по­ру­ше­н­ня на одно­му під­при­єм­стві).

Кар­ти­на ви­ма­льо­ву­є­ться вель­ми не­при­ва­бли­ва: ли­ше на чвер­ті пе­ре­ві­ре­них під­при­ємств над на­йма­ни­ми пра­ців­ни­ка­ми не зби­тку­ю­ться. Що­до ре­шти, то тут пов­ний бу­кет зло­вжи­вань, які тя­гнуть на рі­зну мі­ру від­по­від­аль­но­сті: від адмі­ні­стра­тив­ної до кри­мі­наль­ної. Най­ча­сті­ше ро­бо­то­дав­ці по­лю­бля­ють дар­мо­ву пра­цю. За сло­ва­ми ди­ре­кто­ра де­пар­та­мен­ту з пи­тань пра­ці Іго­ря Де­гне­ра, за­фі­ксо­ва­но по­над 7 тис. зло­вжи­вань у сфе­рі опла­ти пра­ці, сто­сов­но ро­бо­чо­го ча­су та ча­су від­по­чин­ку — 1 783 по­ру­ше­н­ня, тру­до­во­го до­го­во­ру — 1 686, май­же 850 — пра­вил ве­де­н­ня тру­до­вих кни­жок. При­чо­му пе­ред тут ве­дуть під­при­єм­ства, ор­га­ні­за­ції та уста­но­ви при­ва­тної фор­ми вла­сно­сті, осо­бли­во «ста­ра­ю­ться» під­при­єм­ства тор­гів­лі.

Ска­за­ти, що за та­кі про­сту­пки не ка­ра­ють, не мо­жна. За ре­зуль­та­та­ми пе­ре­ві­рок на по­са­до­вих осіб скла­де­но та пе­ре­да­но до су­ду 1 847 ма­те­рі­а­лів про адмі­ні­стра­тив­ні пра­во­по­ру­ше­н­ня, з них за 890 су­да­ми на­віть ви­не­се­но рі­ше­н­ня про на­кла­де­н­ня штра­фних сан­кцій на вин­них. І хо­ча су­ма не вра­жає (ли­ше 2,21 млн грн), уже до­бре те, що бо­дай є по­ка­ра­н­ня. І не ли­ше від су­дів: без­по­се­ре­дньо дер­жав­ни­ми ін­спе­кто­ра­ми пра­ці ви­не­се­но 278 по­ста­нов за ст. 1886 Ко­де­ксу про адмі­ні­стра­тив­ні пра­во­по­ру­ше­н­ня з на­кла­де­н­ням штра­фних сан­кцій у су­мі 279,8 тис. грн. Ку­ди со­лі­дні­ші ко­шти фі­гу­ру­ють у 2,8 тис. по­ста­нов про на­кла­де­н­ня фі­нан­со­вих сан­кцій згі­дно зі ст. 265 КЗПП — 386,95 млн грн.

І все ж спів­ро­бі­тни­цтво Держ­пра­ці з пра­во­охо­рон­ни­ми ор­га­на­ми що­до бо­роть­би з по­ру­ше­н­ня­ми тру­до­во­го за­ко­но­дав­ства, су­дя­чи зі ста­ти­сти­чних да­них, не над­то плі­дне: кон­тро­ле­ри на­пра­ви­ли ко­ле­гам 308 ма­те­рі­а­лів, а за ре­зуль­та­та­ми їх роз­гля­ду до єди­но­го дер­жав­но­го ре­є­стру до­су­до­вих роз­слі­ду­вань вне­се­но ли­ше 52. Не ду­же ефе­ктив­ний і та­кий за­сіб впли­ву, як про­по­зи­ції ке­рів­ни­кам та вла­сни­кам під­при­ємств що­до при­тя­гне­н­ня по­са­до­вих осіб, вин­них у по­ру­шен­ні за­ко­но­дав­ства про пра­цю, до ди­сци­плі­нар­ної від­по­від­аль­но­сті: з 600 по­дань за­до­во­ле­но тіль­ки 155.

Однак по­вер­ні­мо­ся до най­бо­лю­чі­шої про­бле­ми — ма­ні­пу­ля­цій із зар­пла­тнею. За 5 мі­ся­ців 2018 р. скар­ги на не­ви­пла­ту за­ро­бі­тку на­йма­ним пра­ців­ни­кам зму­си­ли ін­спе­кто­рів Держ­пра­ці на­ві­да­ли­ся на 402 під­при­єм­ства-бор­жни­ки, які не ви­пла­ти­ли 1,16 млрд 119 осо­бам. За на­слід­ка­ми ін­спе­кції ро­бо­то­дав­цям на­да­ли 379 при­пи­сів. На 221 під­при­єм­стві по­га­си­ли за­бор­го­ва­ність із ви­пла­ти за­ро­бі­тної пла­ти на су­му 248 млн грн. Гро­ші пов­ні­стю чи час­тко­во отри­ма­ли май­же 47 260 пра­ців­ни­ків.

На ко­го ін­спе­кто­ри не змо­гли впли­ну­ти, по­да­ли до су­ду 179 про­то­ко­лів про адмі­ні­стра­тив­не пра­во­по­ру­ше­н­ня (за 68 — ви­не­се­но рі­ше­н­ня про на­кла­де­н­ня не­зна­чних штра­фних сан­кцій на по­са­до­вих осіб у су­мі 26 693 грн). Де­що біль­ша су­ма, але за біль­шу кіль­кість по­ста­нов (637) від­по­від­но до ст. 265 Кзпп: 6,75 млн грн, з них спла­че­но — 3,2 млн грн.

Ке­рів­ни­кам та вла­сни­кам суб’єктів го­спо­да­рю­ва­н­ня вне­се­но 79 по­дань про при­тя­гне­н­ня вин­них до ди­сци­плі­нар­ної від­по­від­аль­но­сті, однак за­до­во­ле­но ли­ше 8. До пра­во­охо­рон­них ор­га­нів пе­ре­да­но ма­те­рі­а­ли 136 ін­спе­кцій­них від­ві­ду­вань, за ре­зуль­та­та­ми їх роз­гля­ду до єди­но­го дер­жав­но­го ре­є­стру до­су­до­вих роз­слі­ду­вань вне­се­но 37 ма­те­рі­а­лів, за 7 ма­те­рі­а­ла­ми по­ві­дом­ле­но про пі­до­зру.

Се­ред тих, по чи­їх тру­до­вих пра­вах то­пчу­ться ро­бо­то­дав­ці, не­рід­ко тра­пля­ю­ться вій­сько­во­слу­жбов­ці. І це по­при те, що ст. 119 Ко­де­ксу за­ко­нів про пра­цю пе­ред­ба­че­но: за при­зва­ни­ми на стро­ко­ву вій­сько­ву слу­жбу за при­зо­вом осіб офі­цер­сько­го скла­ду, за при­зо­вом під час мо­бі­лі­за­ції, на осо­бли­вий пе­рі­од або прийня­ти­ми на вій­сько­ву слу­жбу за кон­тра­ктом, у то­му чи­слі шля­хом укла­де­н­ня но­во­го кон­тра­кту на про­хо­дже­н­ня вій­сько­вої слу­жби, під час дії осо­бли­во­го пе­рі­о­ду на строк до йо­го за­кін­че­н­ня або до дня фа­кти­чно­го звіль­не­н­ня збе­рі­га­ю­ться мі­сце ро­бо­ти, по­са­да і се­ре­дній за­ро­бі­ток на під­при­єм­стві, в уста­но­ві, ор­га­ні­за­ції, фер­мер­сько­му го­спо­дар­стві, сіль­сько­го­спо­дар­сько­му ви­ро­бни­чо­му ко­опе­ра­ти­ві не­за­ле­жно від під­по­ряд­ку­ва­н­ня та фор­ми вла­сно­сті і у фі­зи­чних осіб-під­при­єм­ців, у яких во­ни пра­цю­ва­ли на час при­зо­ву.

У ра­зі по­ру­ше­н­ня цих норм про­во­дя­ться ін­спе­кцій­ні від­ві­ду­ва­н­ня та за­сто­со­ву­ю­ться за­хо­ди що­до їх усу­не­н­ня та при­тя­гне­н­ня до від­по­від­аль­но­сті вин­них по­са­до­вих осіб. За по­ру­ше­н­ня га­ран­тій, вста­нов­ле­них ст. 119 КЗПП пе­ред­ба­че­на адмі­ні­стра­тив­на та фі­нан­со­ва від­по­від­аль­ність.

Ще один «гор­ді­їв ву­зол» у зв’яз­ці ро­бо­то­да­вець—на­йма­ний пра­ців­ник (не­за­ле­жно від про­фе­сій­ної при­на­ле­жно­сті) — не­за­де­кла­ро­ва­на пра­ця, зар­пла­ти «в кон­вер­тах», не­спла­та по­да­тків та вне­сків до со­ці­аль­них фон­дів. З по­ча­тку 2018 р. за­для за­по­бі­га­н­ня не­за­де­кла­ро­ва­ній пра­ці ін­спе­кто­ри здій­сни­ли по­над 12 тис. від­ві­ду­вань ро­бо­то­дав­ців і за не­пов­них чо­ти­ри мі­ся­ці (з кві­тня по чер­вень) ви­яви­ли 8,4 тис. пра­ців­ни­ків, які пра­цю­ва­ли без на­ле­жно­го оформ­ле­н­ня тру­до­вих від­но­син, зокре­ма 2 тис. 749 пра­ців­ни­ків, допу­ще­них до ро­бо­ти без оформ­ле­н­ня тру­до­вих до­го­во­рів (у 4 ра­зи біль­ше за від­по­від­ний по­ка­зник за сі­чень—тра­вень 2017 р. (696 пра­ців­ни­ків), 3 тис. 870 пра­ців­ни­ків, які ви­ко­ну­ва­ли ро­бо­ти на під­ста­ві ци­віль­но-пра­во­вих до­го­во­рів, що ма­ли озна­ки тру­до­вих (у 3 ра­зи біль­ше від то­рі­шньо­го по­ка­зни­ка), 1 тис. 792 пра­ців­ни­ки, допу­ще­ні до ро­бо­ти без по­ві­дом­ле­н­ня ор­га­нів ДФС.

Зав­дя­ки втру­чан­ню дер­жав­них ін­спе­кто­рів із 33 тис. 445 пра­ців­ни­ка­ми укла­де­но тру­до­ві до­го­во­ри. Окрім то­го, скла­де­но та на­прав­ле­но до су­дів 282 про­то­ко­ли про адмі­ні­стра­тив­не пра­во­по­ру­ше­н­ня за ча­сти­ною тре­тьою ст. 41 Ко­де­ксу про адмі­ні­стра­тив­ні пра­во­по­ру­ше­н­ня. Ви­не­се­но 380 по­ста­нов про на­кла­де­н­ня штра­фних сан­кцій від­по­від­но до ст. 265 КЗПП на су­му 407,3 млн грн (за ана­ло­гі­чний пе­рі­од то­рік ви­не­се­но 110 по­ста­нов на су­му 73,3 млн грн). Ма­те­рі­а­ли 117 від­ві­ду­вань на­прав­ле­ні до пра­во­охо­рон­них ор­га­нів за озна­ка­ми зло­чи­нів, пе­ред­ба­че­них ста­т­тя­ми 172 і 173 Кри­мі­наль­но­го ко­де­ксу. Вла­сни­кам вне­се­но 55 про­по­зи­цій про при­тя­гне­н­ня вин­них осіб до ди­сци­плі­нар­ної від­по­від­аль­но­сті.

— На­ші ін­спе­кто­ри по­стій­но ви­вча­ють но­ві ша­храй­ські пра­кти­ки, що ви­ни­ка­ють на рин­ку пра­ці, — ка­же Ігор Де­гне­ра. — На­віть го­ре­зві­сна не­за­де­кла­ро­ва­на пра­ця не є ста­ти­чним яви­щем, а як вся­ке ша­храй­ство ево­лю­ціо­нує. Основ­ни­ми і най­більш по­пу­ляр­ни­ми фор­ма­ми не­за­де­кла­ро­ва­ної пра­ці в Укра­ї­ни є: не­фор­маль­на зайня­тість у фор­маль­но­му та не­фор­маль­но­му се­кто­рах; при­хо­ву­ва­н­ня фа­кти­чно від­пра­цьо­ва­но­го ро­бо­чо­го ча­су та ви­пла­та за­ро­бі­тної пла­ти «в кон­вер­ті»; під­мі­на фа­кти­чних тру­до­вих до­го­во­рів ци­віль­ни­ми і го­спо­дар­ськи­ми, а та­кож шту­чне ви­ко­ри­ста­н­ня ди­стан­цій­них та ау­тсор­сін­го­вих ме­ха­ні­змів для при­хо­ву­ва­н­ня на­йма­ної пра­ці; не оформ­ле­на на­ле­жним чи­ном вто­рин­на зайня­тість осіб, які ма­ють оформ­ле­ні тру­до­ві від­но­си­ни за основ­ним мі­сцем ро­бо­ти.

За­для ви­яв­ле­н­ня ро­бо­то­дав­ців, які ви­ко­ри­сто­ву­ють пра­цю не­за­де­кла­ро­ва­них пра­ців­ни­ків, те­ри­то­рі­аль­ні ор­га­ни Держ­пра­ці про­во­дять ана­ліз ста­ну не­фор­маль­ної зайня­то­сті в обла­стях на під­ста­ві ін­фор­ма­ції про рі­вень та­кої зайня­то­сті у фор­маль­но­му і не­фор­маль­но­му се­кто­рах еко­но­мі­ки, які по­тім уза­галь­ню­ють ор­га­ни ста­ти­сти­ки. А для ви­зна­че­н­ня най­ри­зи­ко­ва­ні­ших га­лу­зей Держ­пра­ці роз­ро­би­ла па­спор­ти не­фор­маль­ної зайня­то­сті обла­стей. Отри­ма­на та про­ана­лі­зо­ва­на ін­фор­ма­ція є під­ста­вою для прийня­т­тя рі­ше­н­ня у від­по­від­но­сті до По­ряд­ку здій­сне­н­ня дер­жав­но­го кон­тро­лю за до­дер­жа­н­ням за­ко­но­дав­ства про пра­цю, за­твер­дже­но­го по­ста­но­вою Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів від 26.04.2017 №295.

Свою роль ві­ді­грає й отри­ма­н­ня ін­фор­ма­ції що­до кон­кре­тних суб’єктів го­спо­да­рю­ва­н­ня, що пра­цю­ють у пев­ній га­лу­зі. Ці да­ні го­лов­ні управ­лі­н­ня бе­руть на ціл­ком за­кон­них під­ста­вах в ор­га­нах мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня та мі­сце­вих ор­га­нах дер­жав­ної вла­ди. Окрім то­го, Держ­пра­ці упро­довж 2016—2017 рр. укла­ла уго­ди про вза­є­мо­дію, обмін ін­фор­ма­ці­єю та спіль­ні дії із ДФС, ПФУ, ФПУ, «Укр­транс­без­пе­кою», га­лу­зе­ви­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми проф­спі­лок та ро­бо­то­дав­ців. Отри­ма­ні да­ні ана­лі­зу­ю­ться, по­рів­ню­ю­ться по­ка­зни­ки чи­сель­но­сті пра­ців­ни­ків у до­звіль­них до­ку­мен­тах із кіль­кі­стю фа­кти­чних пра­ців­ни­ків за да­ни­ми Пен­сій­но­го фон­ду. У ра­зі на­яв­но­сті роз­бі­жно­стей у чи­сель­но­сті пра­ців­ни­ків ви­рі­шу­є­ться пи­та­н­ня про здій­сне­н­ня ін­спе­кції.

Ко­ор­ди­на­ція дій Держ­пра­ці, ДФС та ПФУ, спря­мо­ва­них на по­до­ла­н­ня не­за­де­кла­ро­ва­ної пра­ці, та­кож дає по­зи­тив­ний ре­зуль­тат. За ін­фор­ма­ці­єю ПФУ на 01.05.2018 р. кіль­кість за­стра­хо­ва­них осіб (на­йма­них пра­ців­ни­ків) по Укра­ї­ні у по­рів­нян­ні до 01.01.2018 р. збіль­ши­лась на 172 тис. 250 осіб, а су­ма спла­че­но­го ЄСВ збіль­ши­лась на 3,4 млрд грн.

На­сам­кі­нець ще про одну до­сить бо­лю­чу про­бле­му у сфе­рі зайня­то­сті — ви­ро­бни­чий трав­ма­тизм. Го­лов­ний спе­ці­а­ліст управ­лі­н­ня ін­спе­кцій­ної ді­яль­но­сті Держ­пра­ці На­та­лія Са­вен­ко­ва, по­си­ла­ю­чись на мо­ні­то­ринг, ствер­джує, що за ро­ки не­за­ле­жно­сті в Укра­ї­ні змен­ши­лась кіль­кість ви­пад­ків трав­му­ва­н­ня на ви­ро­бни­цтві (як за­галь­на, так і зі смер­тель­ни­ми на­слід­ка­ми). При­мі­ром, за­галь­ний трав­ма­тизм у 2017 р. змен­шив­ся по­рів­ня­но з 1992 р. май­же у 29 ра­зів, а зі смер­тель­ни­ми на­слід­ка­ми у 7 ра­зів.

Кіль­кість трав­мо­ва­них на ви­ро­бни­цтві з роз­ра­хун­ку на 100 ти­сяч пра­цю­ю­чих за цей пе­рі­од змен­ши­ла­ся з 600 до 41 осо­би, у то­му чи­слі зі смер­тель­ни­ми на­слід­ка­ми — з 13 до 3,5. Але якщо взя­ти до ува­ги той факт, що за цей же час на 49% змен­ши­лась за­галь­на чи­сель­ність пра­ців­ни­ків на під­при­єм­ствах, уста­но­вах і в ор­га­ні­за­ці­ях, то ци­фри не ви­да­ю­ться та­ки­ми ра­зю­чи­ми.

Тож лі­пше по­рів­ню­ва­ти ли­ше те, що ді­є­ться в наш час. Ана­ліз ста­ну ви­ро­бни­чо­го трав­ма­ти­зму свід­чить, що за 2017 р. кіль­кість не­ща­сних ви­пад­ків, пов’яза­них з ви­ро­бни­цтвом, по­рів­ня­но з 2016 р. змен­ши­лась май­же на 3 %, або на 115 не­ща­сних ви­пад­ків (на під­при­єм­ствах Укра­ї­ни у 2017 р. трав­мо­ва­но 4313 осіб, у 2016 р. — 4428 осіб), а кіль­кість не­ща­сних ви­пад­ків зі смер­тель­ни­ми на­слід­ка­ми, пов’яза­них з ви­ро­бни­цтвом, за 2017 р. по­рів­ня­но з 2016 р. змен­ши­лась на 9% або на 34 не­ща­сних ви­пад­ки (у 2017 р. смер­тель­но трав­мо­ва­но 366 осіб, у 2016 р. — 400 осіб).

—За­га­лом, — ро­бить ви­сно­вок На­та­лія Са­вен­ко­ва, — по кра­ї­ні у 2017 р. стан ви­ро­бни­чо­го трав­ма­ти­зму зни­зив­ся по­рів­ня­но з ми­ну­лим ро­ком на 3% (із роз­ра­хун­ку кіль­ко­сті трав­мо­ва­них на 100 тис. пра­ців­ни­ків). Рі­вень ви­ро­бни­чо­го трав­ма­ти­зму зі смер­тель­ним на­слід­ком (із роз­ра­хун­ку кіль­ко­сті за­ги­блих на 100 тис. пра­ців­ни­ків) за 2017 рік на 9% менш за ана­ло­гі­чний по­ка­зник 2016 ро­ку. По­ка­зник 2017 ро­ку — 3,47, а у 2016 він ста­но­вив 3,82.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.