«Вій­на сві­тів» 2.0

Що сто­їть за про­ти­сто­я­н­ням Ки­таю і США

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Сер­гій КОРСУНСЬКИЙ,

Слід зви­ка­ти до то­го, що про Ки­тай до­ве­де­ться го­во­ри­ти де­да­лі ча­сті­ше.

Пі­сля не­що­дав­ньо­го ви­сту­пу До­наль­да Трам­па на Ге­не­раль­ній Асам­блеї ООН, де він жо­дно­го ра­зу не зга­дав Ро­сію, однак зви­ну­ва­тив Ки­тай у втру­чан­ні в ли­сто­па­до­ві про­мі­жні ви­бо­ри до Кон­гре­су, а та­кож у кра­діж­ці те­хно­ло­гій, це ста­ло оста­то­чно ясно. Схо­же, ни­ні­шня адмі­ні­стра­ція США ви­зна­чи­ла­ся з но­вою «віс­сю зла». Те­пер во­на про­хо­дить че­рез Пе­кін.

З одно­го бо­ку, у цьо­му не­має ні­чо­го див­но­го. Якщо зга­да­ти зна­ме­ни­ту до­ктри­ну Рей­га­на, то на­чеб­то мі­сце одні­єї «ко­му­ні­сти­чної» дер­жа­ви, СРСР, про­сто по­сі­ла ін­ша — Ки­тай. Однак це вкрай по­верх­не­вий по­гляд. Те­пер не тіль­ки й не стіль­ки іде­о­ло­гія ви­зна­чає рі­вень про­ти­сто­я­н­ня. От ли­ше один при­клад. В усьо­му сві­ті пе­ре­ко­на­ні, що су­ча­сний по­штовх роз­ви­тку еле­ктро­мо­бі­ле­бу­ду­ва­н­ня зро­би­ла ком­па­нія «Те­сла» та її ле­ген­дар­ний — до­не­дав­на — очіль­ник Ілон Маск. На­справ­ді ж двад­цять ро­ків то­му ба­тьком еле­ктро­мо­бі­лів став Ваг Ганг, у ми­ну­ло­му — ви­на­хі­дник, ін­же­нер, мі­ністр на­у­ки і те­хно­ло­гій Ки­таю. Він ні­ко­ли не був чле­ном КПК, однак зу­мів сво­го ча­су пе­ре­ко­на­ти Дер­жра­ду КНР роз­ро­би­ти й ре­а­лі­зу­ва­ти уря­до­ву про­гра­му роз­ви­тку ін­ду­стрії, яка б ви­пе­ре­ди­ла за­хі­дних ав­то­мо­бі­ле­бу­дів­ни­ків. Ни­ні ко­жен дру­гий еле­ктро­мо­біль у сві­ті про­да­є­ться в Ки­таї, і най­швид­ший еле­ктро­мо­біль ви­пу­ще­но там же. Цьо­го ро­ку в КНР бу­де ви­ро­бле­но 1 млн оди­ниць 100 мо­де­лей еле­ктро­мо­бі­лів, на 26% біль­ше, ніж у по­пе­ре­дньо­му. За п’ять ро­ків кіль­кість еле­ктро­мо­бі­лів у КНР зро­сла пра­кти­чно з ну­ля до 500 ти­сяч. І якщо в СРСР пи­ша­ли­ся ко­пі­ю­ва­н­ням «Фі­а­тів» під мар­кою «Жи­гу­лів», а та­кож ви­ро­бля­ли най­біль­ші мі­кро­каль­ку­ля­то­ри у сві­ті, то Ки­тай сьо­го­дні по­ста­чає на ри­нок США 60% мо­біль­них те­ле­фо­нів, 55 — комп’юте­рів, 50% ме­блів, не ка­жу­чи вже про текс­тиль, ігра­шки й ве­ло­си­пе­ди. І все це — най­ви­щої яко­сті. Ки­тай є го­лов­ним тор­го­вель­ним пар­тне­ром США й го­лов­ним дер­жаль­ни­ком ва­лю­тних ре­зер­вів — 3,6 трлн до­ла­рів. Та­ку кра­ї­ну не пе­ре­мо­жеш са­мою гон­кою озбро­єнь і кри­ти­кою іде­о­ло­гії.

Між Ки­та­єм та СРСР є ще одна від­мін­ність. Ке­рів­ни­цтво КНР не раз за­яв­ля­ло про один із клю­чо­вих прин­ци­пів сво­єї зов­ні­шньої по­лі­ти­ки — не­втру­ча­н­ня у спра­ви ін­ших кра­їн, про ви­клю­чно обо­рон­ний ха­ра­ктер Зброй­них сил, про від­су­тність пла­нів на екс­порт іде­о­ло­гії. Про гло­баль­ні ам­бі­ції в КНР го­во­рять тіль­ки в кон­текс­ті під­трим­ки гло­ба­ліст­ських тен­ден­цій у сві­то­вій тор­гів­лі й «твер­до­го про­су­ва­н­ня ство­ре­н­ня су­спіль­ства єди­ної до­лі люд­ства», щоб, ка­жу­чи сло­ва­ми Бі­лої кни­ги «Фа­кти і по­зи­ція Ки­таю що­до ки­тай­сько­а­ме­ри­кан­ських тор­го­вель­них від­но­син», ра­зом з ін­ши­ми кра­ї­на­ми спіль­но бу­ду­ва­ти «чи­стий і пре­кра­сний світ, де па­ну­ва­ти­муть три­ва­лий мир, за­галь­на без­пе­ка, спіль­не про­цві­та­н­ня, від­кри­тість та ін­клю­зив­ність». Якщо Ки­тай не має на­мі­ру на­са­джу­ва­ти ко­му­нізм у су­мі­жних кра­ї­нах, під­три­му­ва­ти між­на­ро­дний те­ро­ризм і при­во­ди­ти до вла­ди ан­ти­а­ме­ри­кан­ські, ан­ти­на­тов­ські ре­жи­ми, то в чо­му по­ля­гає на­стіль­ки по­слі­дов­на ан­ти­ки­тай­ська по­лі­ти­ка Трам­па? Пі­сля обмі­ну ві­зи­та­ми то­рік, ко­ли, зда­ва­ло­ся, До­нальд Трамп і Сі Цзі­ньпін зна­йшли спіль­ну мо­ву з клю­чо­вих пи­тань, ни­ні­шнє за­го­стре­н­ня дво­сто­рон­ніх від­но­син, іме­но­ва­не не іна­кше, як тор­го­вель­на вій­на, ви­да­є­ться де­що не­о­чі­ку­ва­ним. При­чин та­ко­го ста­ну ре­чей як мі­ні­мум дві. Одна — це ба­жа­н­ня Трам­па «пе­ре­мкну­ти» ува­гу вла­сних і сві­то­вих ЗМІ з роз­слі­ду­ва­н­ня спец­про­ку­ро­ра Мюл­ле­ра й «ро­сій­ської» те­ми на Ки­тай. Спо­ча­тку Трамп ні­би на­тя­кав, що у втру­чан­ні в аме­ри­кан­ські ви­бо­ри бу­ли за­ці­кав­ле­ні й «ін­ші кра­ї­ни» (не на­зи­ва­ю­чи — які са­ме), по­тім ця те­ма в йо­го тві­тах і ви­сту­пах змі­цні­ла, і от, на­ре­шті, Ро­сія вже зов­сім не зга­ду­є­ться в та­ко­му кон­текс­ті, її мі­сце по­сів Ки­тай. Дру­га при­чи­на, зро­зумі­ло, ле­жить у сфе­рі еко­но­мі­ки. По­зи­тив­не тор­го­вель­не саль­до в тор­гів­лі США з Ки­та­єм в 275 млрд до­ла­рів на ко­ристь Пі­дне­бе­сної не мо­гло прой­ти повз ува­гу «ду­же ста­біль­но­го ге­нія», який при­йшов до вла­ди з га­слом «Аме­ри­ка пе­ред­усім». На йо­го дум­ку, всі тор­го­вель­ні уго­ди США з ін­ши­ми кра­ї­на­ми (та­кі як НАФТА, Тран­сти­хо­оке­ан­ська тор­го­вель­на уго­да, до­го­во­ри з ЄС то­що) бу­ли укла­де­ні не­пра­виль­но, так, що ство­рю­ва­ли ін­шим кра­ї­нам пе­ре­ва­ги в тор­гів­лі зі США. Де­які з них вда­ло­ся пе­ре­гля­ну­ти (НАФТА, до­го­вір про віль­ну тор­гів­лю з Пів­ден­ною Ко­ре­єю), з де­яких США про­сто ви­йшли. Що сто­су­є­ться Ки­таю, то Трамп ви­рі­шив пі­ти тра­ди­цій­ним шля­хом — ти­ску. Тіль­ки остан­ній ра­унд за­про­ва­дже­н­ня тор­го­вель­них мит тор­кнув­ся 5745 тор­го­вель­них по­зи­цій ки­тай­сько­го екс­пор­ту в США на су­му в 200 млрд дол., на що Пе­кін від­по­вів ми­та­ми на 5207 тор­го­вель­них по­зи­цій на ім­порт аме­ри­кан­ських то­ва­рів до Ки­таю на су­му 60 млрд дол. Від­по­відь не про­пор­цій­на: якщо аме­ри­кан­ські ми­та ста­нов­лять 10% цьо­го ро­ку і 25% у на­сту­пно­му, то ки­тай­ські ва­рі­ю­ють від 5 до 10%, за­ле­жно від час­тки на рин­ку. Той факт, що впро­ва­дже­н­ня та­ри­фних обме­жень здій­сне­не най­біль­ши­ми еко­но­мі­ка­ми сві­ту по­за ме­ха­ні­змом ви­рі­ше­н­ня тор­го­вель­них спо­рів СОТ, є по­га­ним при­кла­дом для ін­ших кра­їн. Роз­вал си­сте­ми СОТ ти­ми, хто має її під­три­му­ва­ти, озна­ча­ти­ме ха­ос.

Не­має ні­яко­го сум­ні­ву в то­му, що че­рез за­про­ва­дже­н­ня тор­го­вель­них мит адмі­ні­стра­ція Трам­па має на­мір не стіль­ки ско­ро­ти­ти тор­го­вель­ний де­фі­цит зі США, скіль­ки за­галь­му­ва­ти зро­ста­н­ня ки­тай­ської еко­но­мі­ки, яке і цьо­го, ду­же вда­ло­го для США ро­ку, май­же вдві­чі пе­ре­ви­щує аме­ри­кан­ські по­ка­зни­ки. При цьо­му в Бі­ло­му до­мі ствер­джу­ють, що ми­та на ки­тай­ські то­ва­ри не по­зна­ча­ться на аме­ри­кан­ських спо­жи­ва­чах, а та­кож на кри­ти­чних га­лу­зях про­ми­сло­во­сті. Офіс тор­го­во­го пред­став­ни­ка США зав­ба­чли­во ви­лу­чив зі спи­ску ки­тай­ських то­ва­рів, на які бу­ли за­про­ва­дже­ні ми­та, 297 най­більш ва­жли­вих по­зи­цій. І на­віть при цьо­му, як за­явив пре­зи­дент кор­по­ра­ції «Форд» Джим Ха­кетт в ін­терв’ю «Блум­берг», йо­го ком­па­нія втра­тить че­рез за­про­ва­дже­ні Трам­пом та­ри­фи по­над 1 млрд дол. Очі­ку­є­ться, що та­ри­фи, вве­де­ні Трам­пом на 260 млрд дол. ки­тай­сько­го екс­пор­ту, все ж та­ки від­чу­тно по­зна­ча­ться на роз­дрі­бних ці­нах у США, але вже пі­сля ли­сто­па­до­вих ви­бо­рів. Тим ча­сом Ки­тай прийняв рі­ше­н­ня ско­ро­ти­ти з 1 ли­сто­па­да та­ри­фи на ім­порт окре­мих ка­те­го­рій то­ва­рів (на­при­клад, текс­тиль, ви­ро­би ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня й про­ду­кцію ме­та­лур­гії) на до­да­чу до вже зни­же­них та­ри­фів на ряд то­ва­рів, по­чи­на­ю­чи з ли­пня. Тим са­мим уряд КНР де­мон­струє «до­бру во­лю» і «від­кри­тість ки­тай­ської еко­но­мі­ки» для ім­пор­ту, а та­кож хо­че пом’якши­ти тор­го­вель­ні обме­же­н­ня з бо­ку США для ки­тай­ських спо­жи­ва­чів.

В одно­му з клю­чо­вих се­кто­рів гло­баль­ної кон­ку­рен­ції — те­ле­ко­му­ні­ка­ці­ях і шту­чно­му ін­те­ле­кті — аме­ри­кан­ські ком­па­нії вже за­яв­ля­ють про про­гно­зо­ва­ний про­граш ки­тай­ським кон­ку­рен­там. Го­ни­тву за 5G, швид­ше за все, ви­грає Ки­тай. У Ки­таї вже на­лі­чу­є­ться 800 млн ко­ри­сту­ва­чів ін­тер­не­ту, і КНР ви­пе­ре­джає США в та­ких га­лу­зях, як дро­ни, мо­біль­ні си­сте­ми пла­те­жів, ро­бо­то­те­хні­ка. Ціл­ком спра­ве­дли­ві по­бо­ю­ва­н­ня Ва­шинг­то­на, що Ки­тай по­лює за но­ві­тні­ми аме­ри­кан­ськи­ми те­хно­ло­гі­я­ми, вже тіль­ки ча­сти­на ре­аль­но­сті. У КНР роз­ро­бни­ки в ба­га­тьох га­лу­зях пі­шли да­ле­ко впе­ред вла­сни­ми про­ду­кта­ми у по­рів­нян­ні з аме­ри­кан­ськи­ми ана­ло­га­ми Groupon, е-bay і AOL. За оцін­ка­ми Pricewaterhouse Coopers, до 2030 ро­ку Ки­тай до­дасть 7 трлн дол. до сво­го ВВП тіль­ки зав­дя­ки си­сте­мам шту­чно­го ін­те­ле­кту. Сьо­го­дні з 10 «єди­но­ро­гів» (вен­чур­них стар­та­пів, ка­пі­та­лі­за­ція яких пе­ре­ви­щи­ла 1 млрд дол. за п’ять ро­ків) усьо­го три аме­ри­кан­ські, одна ін­дій­ська ком­па­нія і шість ки­тай­ських. Ки­тай да­ле­ко ви­пе­ре­джає США за те­хно­ло­гі­я­ми «big data». Іде­о­ло­гі­чне під´рун­тя ки­тай­сько­го су­спіль­ства не ста­ви­ться під сум­нів, однак Ко­му­ні­сти­чна пар­тія не те що не за­ва­жає, а всі­ля­ко спри­яє че­рез дер­жав­ний про­те­кціо­нізм ви­хо­ду Ки­таю у сві­то­ві лі­де­ри те­хно­ло­гій май­бу­тньо­го.

Тим ча­сом за­го­стре­н­ня тор­го­вель­них від­но­син, і осо­бли­во за­про­ва­дже­н­ня з бо­ку США сан­кцій про­ти управ­лі­н­ня озбро­єнь Об’єд­на­но­го шта­бу Цен­траль­ної вій­сько­вої ра­ди КНР за при­дба­н­ня ро­сій­ських озбро­єнь (10 ви­ни­щу­ва­чів Су-35), при­зве­ло до по­лі­ти­чних на­слід­ків. Най­ва­жли­ві­ша дво­сто­ро­н­ня зу­стріч мі­ні­стрів обо­ро­ни і за­кор­дон­них справ двох кра­їн, на­мі­че­на на жов­тень, бу­ла ска­со­ва­на. Ко­жна зі сто­рін ствер­джує, що з її іні­ці­а­ти­ви. Ки­тай та­кож ви­сло­вив про­тест у зв’яз­ку з рі­ше­н­ням Ва­шинг­то­на про­да­ти Тай­ва­ню зброї на 330 млн дол. Ще ра­ні­ше Ки­тай від­кли­кав зі США сво­го ко­ман­ду­ва­ча ВМФ, який мав взя­ти участь у кон­суль­та­ці­ях зі сво­їм аме­ри­кан­ським ко­ле­гою. У той са­мий час Ки­тай на­по­ля­гає на про­дов­жен­ні діа­ло­гу, а дер­жав­ний ра­дник Ван І (мі­ністр за­кор­дон­них справ КНР) за­явив, що «не­має при­чин для па­ні­ки» че­рез тер­тя між Пе­кі­ном і Ва­шинг­то­ном. Го­ло­ва КНР Сі Цзі­ньпін, у свою чер­гу, за­явив, що зро­ста­н­ня одно­бі­чних про­те­кціо­ніст­ських за­хо­дів у сві­то­вій тор­гів­лі зму­шує Ки­тай роз­гля­ну­ти шля­хи зни­же­н­ня за­ле­жно­сті від ім­пор­ту те­хно­ло­гій. У КНР та­кі за­яви мо­жуть озна­ча­ти ще біль­ше уря­до­вих ін­ве­сти­цій у до­слі­дже­н­ня й роз­роб­ки, а та­кож за­лу­че­н­ня люд­сько­го ка­пі­та­лу з ін­ших, більш дру­жньо на­ла­што­ва­них кра­їн, ніж США. Під час пе­ре­бу­ва­н­ня на Ге­на­сам­блеї ООН Ван І зу­стрів­ся в США з ве­те­ра­ном аме­ри­кан­ської по­лі­ти­ки і ди­пло­ма­тії Ген­рі Кіс­сін­дже­ром і за­явив, що «США і Ки­тай по­вин­ні при­пи­ни­ти роз­гля­да­ти су­пер­ни­цтво в ду­сі хо­ло­дної вій­ни». Кіс­сін­джер по­вто­рив свою ві­до­му по­зи­цію про «по­тен­цій­не со­ю­зни­цтво двох кра­їн у ство­рен­ні сві­то­во­го по­ряд­ку», оскіль­ки аль­тер­на­ти­вою спів­ро­бі­тни­цтву бу­де «по­зи­ція кон­флі­кту».

Із вла­сти­вим кон­фу­ці­ан­ській куль­ту­рі сим­во­лі­змом Пе­кін сфор­му­лю­вав ві­сім пун­ктів що­до аме­ри­ка­но-ки­тай­ських тор­го­вель­них від­но­син. Окрім за­кли­ків до пе­ре­го­во­рів і спів­ро­бі­тни­цтва, при­вер­та­ють ува­гу та­кі за­яви, як «Ки­тай не хо­че по­чи­на­ти тор­го­вель­ну вій­ну, але не бо­ї­ться і го­то­вий зу­стрі­ти її, якщо бу­де по­тре­ба». «Пе­ре­го­во­ри не­мо­жли­ві під за­гро­зою за­про­ва­дже­н­ня мит і ці­ною пра­ва Ки­таю на роз­ви­ток». Пе­кін та­кож за­явив про при­хиль­ність ба­га­то­сто­рон­нім фор­ма­там і пе­ре­го­во­рам у по­рів­нян­ні з одно­сто­рон­ні­ми ді­я­ми й кон­фрон­та­ці­єю, а та­кож про го­тов­ність усі­ля­ко за­хи­ща­ти пра­ва ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті, під­пи­са­ти ін­ве­сти­цій­ні уго­ди зі США і ЄС. На жаль, є не­без­під­став­ні сум­ні­ви, що ці за­кли­ки бу­дуть по­чу­ті у Ва­шинг­то­ні. По­ки що дру­жба з Пе­кі­ном у пла­ни Трам­па не вхо­дить. З огля­ду на опи­ту­ва­н­ня гро­мад­ської дум­ки, се­ред аме­ри­кан­ців до­сить гли­бо­ко вко­ре­ни­ло­ся уяв­ле­н­ня про КНР як про кон­ку­рен­та й су­пер­ни­ка, і Трамп не без ко­ри­сті з по­гля­ду мо­бі­лі­за­ції ви­бор­ців екс­плу­а­ту­ва­ти­ме цю дум­ку. Для сві­то­вої еко­но­мі­ки це озна­чає упо­віль­не­н­ня в роз­ви­тку. Але для тих, хто змо­же ско­ри­ста­ти­ся си­ту­а­ці­єю, на­при­клад у кон­текс­ті пе­ре­роз­по­ді­лу ви­ро­бни­чих і ло­гі­сти­чних лан­цюж­ків, во­на мо­же ви­яви­ти­ся ви­гра­шною. Ці­ка­во, се­ред яких кра­їн опи­ни­ться Укра­ї­на?

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.