Ла­твія пе­ре­за­ван­та­aeи­ла пар­ла­мент

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Оле­ксій КОВАЛЬ

Пар­ла­мент­ські ви­бо­ри в Ла­твії 6 жов­тня по­ка­за­ли, що ідеї «рус­ско­го ми­ра» і га­сло про Ро­сію, «гра­ни­ца ко­то­рой ни­где не за­кан­чи­ва­е­тся», не при­ва­бли­ві на­віть для са­мих ро­сі­ян, які жи­вуть у Єв­ро­пі.

Крем­лю не вда­ло­ся впли­ну­ти на ре­зуль­та­ти го­ло­су­ва­н­ня в ма­лень­кій су­сі­дній кра­ї­ні, яка є чле­ном НАТО. Пред­став­ни­ки альян­су і спец­служб Ла­твії за­яви­ли, що го­во­ри­ти про по­мі­тне втру­ча­н­ня ззов­ні на во­ле­ви­яв­ле­н­ня ла­твій­ських гро­ма­дян не вар­то. Про­те спро­би до­не­сти пев­ні «си­гна­ли» бу­ли, але во­ни ви­яви­ли­ся ма­ло­ефе­ктив­ни­ми.

Со­ці­ал-де­мо­кра­ти­чна пар­тія «Зго­да», яка орі­єн­ту­є­ться на ро­сій­сько­мов­ний еле­кто­рат, отри­ма­ла 19,9% го­ло­сів і за­ли­ши­ла­ся най­біль­шою в ла­твій­сько­му Сей­мі. Зі 100 де­пу­тат­ських ман­да­тів у неї — 23, однак це на один го­лос мен­ше, ніж у по­пе­ре­дньо­му скла­ді за­ко­но­дав­чо­го ор­га­ну. Але оскіль­ки тра­ди­цій­но ін­ші ла­твій­ські пар­тії від­мов­ля­ю­ться від спів­ро­бі­тни­цтва зі «Зго­дою», то фор­му­ва­н­ня но­во­го уря­ду кра­ї­ни за­ле­жить від до­мов­ле­но­стей між пар­ті­я­ми цен­трист­сько­го та кон­се­рва­тив­но­го спря­му­ва­н­ня. На мо­мент на­пи­са­н­ня стат­ті в Ри­зі три­ва­ли пе­ре­го­во­ри про фор­му­ва­н­ня альян­су.

Зго­да без «Зго­ди»

Ва­жли­вість ви­бо­рів у Ла­твії від­зна­чив, ви­сту­па­ю­чи в Кра­ко­ві на­пе­ре­до­дні го­ло­су­ва­н­ня, го­ло­ва Єв­ро­пей­ської ра­ди До­нальд Туск. За йо­го сло­ва­ми, ви­бо­ри в Ла­твії — це «по­во­ро­тний мо­мент» для ре­гіо­ну. При­чо­му Туск го­во­рив про мо­мент, «який пла­ну­вав­ся в Крем­лі, а не в Єв­ро­пі». За йо­го сло­ва­ми, Ро­сія — це го­лов­на про­бле­ма, яка під­ри­ває в Єв­ро­пі все, що мо­же, а го­лов­на за­гро­за, на дум­ку по­лі­ти­ка, — це осла­бле­н­ня єв­ро­пей­ської єд­но­сті. «Ро­сі­я­ни не зу­пи­ня­ться ні пе­ред чим, щоб по­сла­би­ти єв­ро­пей­ську єд­ність», — за­явив Туск.

День го­ло­су­ва­н­ня в Ла­твії ми­нув без екс­це­сів. У ви­бо­рах 13-го Се­йму взя­ли участь 54% від 1,5 млн ла­твій­ських гро­ма­дян, які ма­ють пра­во го­ло­су. На 2-ге мі­сце з 16 ман­да­та­ми ви­йшла цен­трист­ська пар­тія, утво­ре­на ли­ше 2016 ро­ку, — «Ко­му на­ле­жить дер­жа­ва?» (ла­тис. Kam pieder valsts, KPV LV). Єв­ро­пей­ські ЗМІ вва­жа­ють її по­пу­ліст­ською. На 3-тє мі­сце, теж із 16 ман­да­та­ми в Сей­мі, ви­хо­дить «Но­ва кон­се­рва­тив­на пар­тія» (НКП). Во­на та­кож упер­ше по­тра­пи­ла до пар­ла­мен­ту. За нею йде лі­бе­раль­не об’єд­на­н­ня «Для роз­ви­тку/за!» з 13-ма го­ло­са­ми. Пар­тія, яка до­те­пер очо­лю­ва­ла прав­ля­чу ко­а­лі­цію, — Со­юз зе­ле­них і се­лян (СЗС) — здо­бу­ла під­трим­ку ли­ше тро­хи біль­ше ніж 9% ви­бор­ців і роз­ра­хо­вує на 11 місць. Во­на по­сту­пи­ла­ся пар­тне­рам по прав­ля­чій ко­а­лі­ції — на­ціо­на­лі­стам з об’єд­на­н­ня «Все для Ла­твії! — Ві­тчи­зні і сво­бо­ді/рух за на­ціо­наль­ну не­за­ле­жність Ла­твії» (ВЛ-ТБ/РННЛ) (11,01% і 13 ман­да­тів). На остан­ньо­му мі­сці — пар­тія «Но­ва єд­ність» (6,69%) із 8 ман­да­та­ми, та­кож де-фа­кто но­ва пар­тія.

Та­ким чи­ном, Ла­твія отри­ма­ла ду­же роз­дро­бле­ний, по­лі­ти­чно фра­гмен­то­ва­ний пар­ла­мент, де си­ли, що ста­но­ви­ли ра­ні­ше кі­стяк прав­ля­чої ко­а­лі­ції (СЗС і ВЛ-ТБ/ РННЛ), не змо­жуть сфор­му­ва­ти но­вий ка­бі­нет, а три пар­тії аб­со­лю­тно но­ві.

Ни­ні­шній прем’єр-мі­ністр Ла­твії Ма­ріс Ку­чін­скіс за­явив, що йо­го пар­тія не пра­гне бу­ти в опо­зи­ції і спо­ді­ва­є­ться, що в про­це­сі пе­ре­го­во­рів їх за­про­сять до уча­сті в но­во­му скла­ді уря­ду. У СЗС вва­жа­ють, що іні­ці­а­ти­ву фор­му­ва­н­ня ка­бі­не­ту ма­ють узя­ти на се­бе або KPV LV, або но­ві кон­сер­ва­то­ри.

Однак оби­дві ці пар­тії, хо­ча й ма­ють ба­га­то то­чок до­ти­ку, але по­ки що не роз­гля­да­ли ва­рі­ан­та сво­го альян­су. За під­сум­ка­ми між­пар­тій­них пе­ре­го­во­рів ке­рів­ник НКП Яніс Бор­данс за­явив, що в пар­тій спіль­ні по­гля­ди на зов­ні­шню по­лі­ти­ку, обо­ро­ну і пра­во­ву сфе­ру. Оби­дві по­лі­тси­ли ви­сту­па­ють з іде­єю ско­ро­че­н­ня скла­ду уря­ду Ла­твії з 13 мі­ні­стерств до во­сьми. Пред­став­ник KPV LV Ал­діс Го­бземс (кан­ди­дат у прем’єр-мі­ні­стри від ці­єї пар­тії) не ви­клю­чив, що з кон­сер­ва­то­ра­ми мо­жна ство­ри­ти кі­стяк но­во­го уря­ду, але про це го­во­ри­ти за­ра­но, до­по­ки не бу­дуть про­ве­де­ні пе­ре­го­во­ри з усі­ма по­лі­ти­чни­ми пар­ті­я­ми. Яніс Бор­данс, однак, ухи­лив­ся від від­по­віді на за­пи­та­н­ня, чи го­то­вий він пра­цю­ва­ти в уря­ді під ке­рів­ни­цтвом Го­бзем­са.

У свою чер­гу Го­бземс та­кож при­гро­зив, що якщо KPV LV не бу­де в уря­ді, то в Сей­мі з’яви­ться та­ка «актив­на опо­зи­ція», якої Ла­твія ще не ма­ла.

Пе­ре­го­во­ри кон­сер­ва­то­рів з СЗС по­ки що не да­ли ре­зуль­та­тів, а KPV LV на­ра­зі не ве­де з «зе­ле­ни­ми і се­ля­на­ми» пе­ре­го­во­рів че­рез при­су­тність у пе­ре­го­вір­ній гру­пі СЗС ко­ли­шніх чле­нів ком­пар­тії. При цьо­му в KPV LV не ви­клю­ча­ють пе­ре­го­во­рів пар­тії зі «Зго­дою», що ста­ло б по­ру­ше­н­ням пра­ви­ла, яко­го до­три­му­ва­ли­ся в ла­твій­ській по­лі­ти­ці впро­довж май­же де­ся­ти­лі­т­тя.

Лі­дер пар­тії KPV LV Ар­тус Кай­міньш мо­ти­ву­вав цей крок тим, що пар­тія «Зго­да» отри­ма­ла біль­шість го­ло­сів. За йо­го сло­ва­ми, «Зго­да» по­вин­на ви­зна­ти при­єд­на­н­ня Кри­му до РФ «оку­па­ці­єю». Кай­міньш та­кож під­кре­слив, що не мо­же бу­ти жо­дно­го ком­про­мі­су з при­во­ду ви­кла­да­н­ня в дер­жав­них шко­лах ла­ти­ською мо­вою. При цьо­му Го­бземс уто­чнив, що пе­ре­го­во­ри зі «Зго­дою» мо­жуть від­бу­ва­ти­ся тіль­ки що­до ро­бо­ти в Сей­мі, але не фор­му­ва­н­ня уря­ду.

Лі­де­ри «Зго­ди» не при­хо­ву­ва­ли, що ре­зуль­та­ти ви­бо­рів ро­блять фор­му­ва­н­ня уря­ду без їхньої уча­сті до­сить про­бле­ма­ти­чним. Жо­дна з мо­жли­вих ком­бі­на­цій прав­ля­чої ко­а­лі­ції не бу­де ді­є­спро­мо­жною і ста­біль­ною без уча­сті «Зго­ди», за­явив го­ло­ва пар­тії Ніл Уша­ков, який є ме­ром Ри­ги. Мі­сце­ві по­лі­то­ло­ги та­кож не ви­клю­ча­ють ва­рі­ан­та, за яко­го «Зго­да» впли­не на пе­ре­го­во­ри про фор­му­ва­н­ня но­вої прав­ля­чої ко­а­лі­ції. Кан­ди­дат у прем’єр-мі­ні­стри від пар­тії «Зго­да» В’яче­слав Дом­бров­ський 8 жов­тня на­віть за­кли­кав пре­зи­ден­та кра­ї­ни Рай­мон­да Ве­йо­ні­са до­ру­чи­ти ство­ре­н­ня Ка­бі­не­ту мі­ні­стрів са­ме йо­му, мов­ляв, це бу­ло б за­ко­но­мір­но, зва­жа­ю­чи на ре­зуль­та­ти ви­бо­рів. Але гла­ва дер­жа­ви не по­спі­ша­ти­ме в цьо­му пи­тан­ні.

Ці­ка­вою осо­бли­ві­стю про­пор­цій­ної си­сте­ми ви­бо­рів за від­кри­ти­ми пар­тій­ни­ми спи­ска­ми в Ла­твії є те, що ви­бор­ці мо­жуть про­го­ло­су­ва­ти не тіль­ки за спи­сок, ви­су­ну­тий пар­ті­єю, а й від­да­ти пе­ре­ва­гу кан­ди­да­то­ві в пар­тій­но­му спи­ску, по­ста­вив­ши плюс про­ти йо­го прі­зви­ща, або від­мо­ви­ти в під­трим­ці, ви­кре­слив­ши ім’я кан­ди­да­та. Під­три­ма­ти або від­мо­ви­ти в під­трим­ці мо­жна не­о­бме­же­ній кіль­ко­сті кан­ди­да­тів у спи­ску. Рі­зни­ця в «плю­сах» і «мі­ну­сах» ви­зна­чає в під­сум­ку мі­сце кан­ди­да­та в спи­ску пар­тії — що біль­ша рі­зни­ця, то біль­ше шан­сів отри­ма­ти де­пу­тат­ський ман­дат. Ці­ка­во, що «плю­сів» у ви­бор­чих бю­ле­те­нях ви­бор­ці по­ста­ви­ли най­біль­ше В’яче­сла­ву Дом­бров­сько­му («Зго­да»), Ар­ту­су Кай­мінь­шу (KPV LV) і Яні­су Бор­дан­су (НКП). Ма­буть, зав­дя­ки цій си­сте­мі склад Се­йму оно­вив­ся на дві тре­ти­ни: зі 100 де­пу­та­тів но­вих — 67. 72 де­пу­та­ти — ла­ти­ші, 6 — ро­сі­я­ни, 21 де­пу­тат не роз­го­ло­шу­вав сво­єї на­ціо­наль­но­сті. При цьо­му 31 де­пу­тат — жін­ки. Це своє­рі­дний ре­корд для Се­йму.

При­віт від Пу­ті­на

День го­ло­су­ва­н­ня на ви­бо­рах до ла­твій­сько­го Се­йму був по­тьма­ре­ний одним ін­ци­ден­том — ха­ке­ри зла­ма­ли со­ці­аль­ну ме­ре­жу Draugiem.lv і роз­мі­сти­ли на го­лов­ній сто­рін­ці пор­та­лу порт­рет пре­зи­ден­та РФ Вла­ді­мі­ра Пу­ті­на й за­кли­ки під­три­ма­ти «рус­ский мир». Ди­ре­ктор Цен­тру стра­те­гі­чної ко­му­ні­ка­ції НАТО Яніс Сартс вва­жає, що це був «при­віт», по­сла­н­ня від су­сі­да, яке, однак, не ма­ло осо­бли­во­го впли­ву на ви­бо­ри.

На дум­ку екс­пер­тів, ви­бір да­но­го ре­сур­су був пов’яза­ний з не­мо­жли­ві­стю зла­ма­ти дер­жав­ні сай­ти. Бю­ро за­хи­сту Са­твер­сме (БЗС) — не­вій­сько­вий ор­ган, який від­по­від­ає в Ла­твії та­кож за кі­бер­без­пе­ку, роз­від­ку та кон­тр­ро­звід­ку, за­зна­чив, що за остан­ній рік ро­сій­ські ха­ке­ри, пов’яза­ні з си­ло­ви­ми ві­дом­ства­ми РФ, здій­сни­ли кіль­ка ве­ли­ких атак на ла­твій­ські дер­жор­га­ни, ЗМІ, під­при­єм­ства, у то­му чи­слі обо­рон­ної сфе­ри. Але й згі­дно із за­явою БЗС не мо­жна го­во­ри­ти про будь-яке зов­ні­шнє втру­ча­н­ня в пе­ре­біг ви­бо­рів.

Та­ким чи­ном, ре­зуль­та­ти пар­тії «Зго­да» на ви­бо­рах не вар­то ін­тер­пре­ту­ва­ти як по­си­ле­н­ня ро­сій­сько­го впли­ву в Ла­твії. Швид­ше нав­па­ки. Пар­тія втра­ти­ла під­трим­ку ча­сти­ни ро­сій­сько­го ви­бор­ця, на­то­мість здо­бу­ла під­трим­ку в се­ре­до­ви­щі ла­ти­шів. Ни­ні­шньої ве­сни, під час го­ло­су­ва­н­ня за за­ко­ни про ви­ко­ри­ста­н­ня ла­ти­ської мо­ви в осві­тньо­му про­це­сі, ча­сти­на де­пу­та­тів «Зго­ди» усу­ну­ла­ся від обго­во­ре­н­ня цьо­го пи­та­н­ня, та­ко­го ва­жли­во­го для 33% т.зв. ро­сій­сько­мов­них жи­те­лів кра­ї­ни.

Цьо­го ро­ку транс­фор­ма­ція «Зго­ди» з лі­вої про­ро­сій­ської пар­тії на єв­ро­пей­ську со­ці­ал-де­мо­кра­ти­чну на­бу­ла ще по­мі­тні­ших рис — вста­нов­ле­но від­но­си­ни з со­ці­ал­де­мо­кра­та­ми Ні­меч­чи­ни і Шве­ції, а во­дно­час во­се­ни ми­ну­ло­го ро­ку «Зго­да» ро­зір­ва­ла до­го­вір про пар­тнер­ство з «Єди­ною Ро­сі­єю».

По­зи­ція окре­мих чле­нів «Зго­ди» що­до пи­та­н­ня про агре­сію РФ в Укра­ї­ні та «на­ле­жність» Кри­му не­о­дно­зна­чна, хо­ча лі­дер пар­тії Ніл Уша­ков за­явив, що Крим оку­по­ва­ний Ро­сі­єю. Однак 2014 ро­ку, під час го­ло­су­ва­н­ня в Сей­мі, «Зго­да» від­мо­ви­ла­ся під­да­ти Ро­сію осу­ду за ане­ксію Кри­му.

Ці­ка­во, що під час ви­бор­чої кам­па­нії «Зго­да» ско­ри­ста­ла­ся для стра­те­гі­чно­го пла­ну­ва­н­ня по­слу­га­ми аме­ри­кан­ських по­літ­те­хно­ло­гів. Лі­дер «Зго­ди» Ніл Уша­ков найняв для цьо­го Крі­сті­а­на Фер­рі — за­снов­ни­ка The Trailblazer Group, ко­лись клю­чо­во­го кон­суль­тан­та се­на­то­рів­ре­спу­блі­кан­ців Лінд­сі Гре­ма і Джо­на Мак­кей­на. Ці­ка­во, що Фер­рі був кон­суль­тан­том ком­па­нії Davis Manafort, яка об­слу­го­ву­ва­ла Ві­кто­ра Яну­ко­ви­ча. За да­ни­ми аме­ри­кан­ських ЗМІ, Фер­рі, ма­ю­чи 20-рі­чний до­свід кон­суль­ту­ва­н­ня, на­ма­гав­ся на­да­ти «Зго­ді» рис єв­ро­пей­ської пар­тії, а її кам­па­нія ве­ла­ся в сти­лі фле­шмо­бів, «дво­ро­вих по­си­де­ньок», а не гу­чних мі­тин­гів та акцій.

Оче­ви­дно, що в цих умо­вах Мо­сква про­сто втра­ти­ла будь-яку ре­аль­ну мо­жли­вість про­су­ну­ти свої ідеї в хо­ді кам­па­нії най­біль­шої ла­твій­ської пар­тії, яка спи­ра­є­ться на ро­сій­сько­мов­ний еле­кто­рат. Ро­сі­я­ни, які жи­вуть у Єв­ро­пі, уже не той кон­тин­гент, не той ´рунт, де мо­жна за­сі­ва­ти зер­на «рус­ско­го ми­ра» — іде­о­ло­гії, під при­кри­т­тям якої Кремль вда­є­ться до агре­сив­них дій про­ти су­сі­дів. Від­бу­ва­є­ться змі­на по­ко­лінь, і тут ма­ло лю­дей, ко­трі су­му­ють за пе­рі­о­дом СРСР, який у Ла­твії вва­жа­ють «оку­па­ці­єю».

У Ро­сії, во­че­видь, по­ки що цьо­го не ро­зу­мі­ють. Осо­бли­ву ува­гу в Крем­лі при­ді­ли­ли під­трим­ці пар­тії «Ро­сій­ський со­юз Ла­твії» (РСЛ), на­ма­га­ю­чись по­зи­ці­ю­ва­ти її як го­лов­ну аль­тер­на­ти­ву «Зго­ді» в бо­роть­бі за ро­сій­сько­мов­но­го ви­бор­ця. При­чо­му та­ко­го ви­бор­ця, яко­му не вда­ло­ся або скла­дно ін­те­гру­ва­ти­ся в ла­твій­ське су­спіль­ство і який під­да­є­ться про­па­ган­ді. Однак по­при гу­чну кам­па­нію з кри­ти­кою ре­фор­ми шкіль­ної осві­ти та по­зи­цію ла­твій­ської вла­ди в мов­но­му пи­тан­ні, ця по­лі­тси­ла на­бра­ла тро­хи біль­ше ніж 3% і не по­до­ла­ла не­об­хі­дно­го 5-від­со­тко­во­го бар’єра для про­хо­дже­н­ня до Се­йму.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.