Остан­нє ки­тай­ське по­пе­ре­дaeе­н­ня проф­спі­лок

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Ро­ман ЯКЕЛЬ

(Тер­но­піль)

9 жов­тня у біль­шо­сті обла­стей Укра­ї­ни проф­спіл­ки про­ве­ли по­пе­ре­джу­валь­ні акції про­те­сту.

Пра­ців­ни­ки бю­дже­тної сфе­ри — пе­да­го­ги, ме­ди­ки, які взя­ли в них участь, не ви­су­ва­ли прин­ци­по­во но­вих ви­мог до пре­зи­ден­та, уря­ду і пар­ла­мен­ту, ви­ма­га­ю­чи «ща­стя для всіх, за­дар­ма, і щоб ні­хто не пі­шов обра­же­ним». 17 жов­тня проф­спіл­ко­ві ор­га­ні­за­ції, об’єд­на­ні у Фе­де­ра­цію проф­спі­лок Укра­ї­ни, ві­зьмуть участь у Все­укра­їн­ській акції про­те­сту пе­ред бу­дин­ком уря­ду, — са­ме то­ді, ко­ли від­бу­ва­ти­ме­ться за­сі­да­н­ня Ка­бмі­ну. Ми спро­бу­ва­ли ро­зі­бра­ти­ся, чи спра­ве­дли­ві ви­мо­ги проф­спі­лок до цен­траль­ної вла­ди.

На пе­ре­ко­на­н­ня лі­де­рів проф­спі­лок, про­ект держ­бю­дже­ту-2019 мі­стить украй за­ни­же­ні нор­ми дер­жав­них со­ці­аль­них стан­дар­тів і га­ран­тій. Ка­бмін за­про­по­ну­вав на на­сту­пний рік під­ви­щи­ти мі­ні­маль­ну зар­пла­ту до 4173 грн, не до­тя­гнув­ши на­віть до про­гно­зо­ва­них Мін­со­цпо­лі­ти­ки роз­ра­хун­ків, що пе­ред­ба­ча­ли зро­ста­н­ня МЗП до 4500 грн. Ви­прав­да­н­ня Мін­фі­ну тра­ди­цій­не: бра­кує ко­штів у держ­бю­дже­ті, адже збіль­ше­н­ня мі­ні­маль­ної зар­пла­ти ав­то­ма­ти­чно під­ви­щує дер­жав­ні ви­да­тки на зар­пла­ти бю­дже­тни­ків.

Однак Фе­де­ра­ція проф­спі­лок Укра­ї­ни, по­си­ла­ю­чись на ві­тчи­зня­ну за­ко­но­дав­чу ба­зу та нор­ми Кон­вен­ції Мі­жна­ро­дної ор­га­ні­за­ції пра­ці (МОП) №117 «Про основ­ні ці­лі та нор­ми со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки», пе­ре­ко­на­на, що мі­ні­маль­ний рі­вень опла­ти пра­ці на 2019 рік мав би бу­ти не ниж­чим від 7700 грн… При цьо­му пред­став­ни­ки проф­спі­лок не уто­чню­ють, яки­ми ви­да­тко­ви­ми ста­т­тя­ми має по­жер­тву­ва­ти дер­жав­ний бю­джет за­ра­ди дво­ра­зо­во­го збіль­ше­н­ня, на­при­клад, осві­тньої су­бвен­ції, яка на­сту­пно­го ро­ку по­вин­на ста­но­ви­ти по­над 70 млрд грн. Во­дно­час са­мі ж проф­спіл­ки обу­ре­ні тим, що на­віть цьо­го ро­ку, за рів­ня мі­ні­маль­ної зар­пла­ти у 3200 грн, ко­штів на зар­пла­ти осві­тя­нам не ви­ста­чає.

В Укра­ї­ні скла­ла­ся хро­ні­чна не­за­без­пе­че­ність ко­шта­ми на ви­пла­ту зар­пла­ти осві­тя­нам і ме­ди­кам. На­віть у не­ве­ли­кій Тер­но­піль­ській обла­сті до кін­ця цьо­го ро­ку бра­кує по­над 200 млн грн, а це — май­же дво­мі­ся­чний фонд опла­ти пра­ці. Пе­ре­го­вор­на про­це­ду­ра з уря­дом з при­во­ду за­без­пе­че­н­ня бю­дже­тних пра­ців­ни­ків ко­шта­ми на зар­пла­ту на­га­дує на­стіль­ний те­ніс. Уряд ка­же ор­га­нам мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня: у вас, ша­нов­ні, до­ста­тньо ре­зер­вів, щоб до­фі­нан­со­ву­ва­ти осві­ту і ме­ди­ци­ну (про­да­вай­те зе­мель­ні ді­лян­ки че­рез ау­кціо­ни, ко­ли їхня вар­тість зро­стає в ра­зи, збіль­шуй­те роз­мір па­йо­вої уча­сті у роз­ви­тку ін­фра­стру­кту­ри на­се­ле­но­го пун­кту і т.ін.), а ті від­по­від­а­ють: дер­жа­ва де­ле­гу­ва­ла нам пов­но­ва­же­н­ня у сфе­рі осві­ти і ме­ди­ци­ни, тож не­хай во­на за­без­пе­чує ці дер­жав­ні пов­но­ва­же­н­ня ко­шта­ми з держ­бю­дже­ту. У ре­зуль­та­ті та­ких «пе­ре­го­во­рів» край­ні­ми ви­хо­дять на­йма­ні пра­ців­ни­ки. І ви­мо­га проф­спі­лок — у пов­но­му об­ся­зі за­без­пе­чи­ти ко­шта­ми на зар­пла­ту пра­ців­ни­ків бю­дже­тних уста­нов — спра­ве­дли­ва. Але їхнє ба­жа­н­ня під­ви­щи­ти ці зар­пла­ти з на­сту­пно­го ро­ку в ра­зи, ймо­вір­но, за­кін­чи­ться тим, що про­бле­ми з ви­пла­та­ми зар­плат пра­ців­ни­ки осві­тніх за­кла­дів від­чу­ють уже в пер­шо­му квар­та­лі 2019-го.

Оче­ви­дно, що збіль­ше­н­ня су­бвен­ції на­сту­пно­го ро­ку до 150 млрд грн – не­ре­а­лі­сти­чна ви­мо­га, бо збіль­ше­н­ня до­хо­дів у та­ких об­ся­гах про­сто не мо­жли­ве. І це мо­ва ли­ше про зар­пла­ти осві­тян.

Роз­мір про­жи­тко­во­го мі­ні­му­му для пра­це­зда­тних осіб, на пе­ре­ко­на­н­ня проф­спі­лок, теж не є об´рун­то­ва­ним. На 2019 рік Ка­бмін про­по­нує йо­го на рів­ні 1921 грн. Ця су­ма є удві­чі ниж­чою за ра­ні­ше опри­лю­дне­ну Мін­со­цпо­лі­ти­ки у 4200 грн. Але, за роз­ра­хун­ка­ми Фе­де­ра­ції проф­спі­лок, він має бу­ти ще ви­щим — 5167 грн. Зро­зумі­ло, що ви­щий про­жи­тко­вий мі­ні­мум, то кра­ще, але пи­та­н­ня в то­му, де зна­йти ко­шти для збіль­ше­н­ня всіх ви­да­тків, які прив’яза­ні до цьо­го по­ка­зни­ка?

З одно­го бо­ку, при вста­нов­лен­ні су­ми про­жи­тко­во­го мі­ні­му­му уряд мав би вра­хо­ву­ва­ти за­лі­зний ар­гу­мент — су­до­ве рі­ше­н­ня, яке вже на­бра­ло за­кон­ної си­ли. 25 кві­тня цьо­го ро­ку Окру­жний адмі­ні­стра­тив­ний суд Ки­є­ва за по­зо­вом ке­рів­ни­ка про­е­кту «Від­кри­тий суд», кан­ди­да­та юри­ди­чних на­ук Ста­ні­сла­ва Ба­три­на по­ста­но­вив рі­ше­н­ня, яким ви­знав не­чин­ною по­ста­но­ву Ка­бмі­ну №780 від 11 жов­тня 2016 ро­ку «Про за­твер­дже­н­ня на­бо­рів про­ду­ктів хар­чу­ва­н­ня, на­бо­рів не­про­до­воль­чих то­ва­рів та на­бо­рів основ­них со­ці­аль­них і де­мо­гра­фі­чних груп на­се­ле­н­ня». Во­на бу­ла прийня­та з по­ру­ше­н­ням норм стат­ті 3 За­ко­ну «Про про­жи­тко­вий мі­ні­мум», без на­ле­жно­го здій­сне­н­ня на­у­ко­во-гро­мад­ської екс­пер­ти­зи на­бо­ру про­ду­ктів хар­чу­ва­н­ня, не­про­до­воль­чих то­ва­рів і по­слуг. Тоб­то уряд сві­до­мо «пе­ре­гля­нув» спо­жив­чий ко­шик, що при­зве­ло до шту­чно­го за­ни­же­н­ня стан­дар­тів жи­т­тя та ста­ло умо­вою для вста­нов­ле­н­ня не­об´рун­то­ва­но­го роз­мі­ру про­жи­тко­во­го мі­ні­му­му. Це су­до­ве рі­ше­н­ня 10 ли­пня ц.р. за­ли­шив у си­лі Ки­їв­ський апе­ля­цій­ний адмі­ні­стра­тив­ний суд. З ін­шо­го бо­ку, якщо дер­жа­ва не по­чне жи­ти від­по­від­но до ре­аль­них до­хо­дів, а не за­ба­га­нок, еко­но­мі­ка ні­ко­ли не ви­йде з кри­зи, де­фі­цит бю­дже­ту про­дов­жить зро­ста­ти, як і бор­го­ве на­ван­та­же­н­ня. І то­ді Укра­ї­ні не уни­кну­ти де­фол­ту, до яко­го ми вже на­бли­зи­ли­ся.

Зро­зумі­ло, що за­ни­же­ний рі­вень про­жи­тко­во­го мі­ні­му­му обу­рює проф­спіл­ки, бо на ба­зі цьо­го по­ка­зни­ка фор­му­є­ться Єди­на та­ри­фна сі­тка для пра­ців­ни­ків бю­дже­тної сфе­ри — із та­ри­фни­ми роз­ря­да­ми і та­ри­фни­ми ко­е­фі­ці­єн­та­ми. А в Укра­ї­ні скла­ла­ся див­на і сум­на си­ту­а­ція: цьо­го ро­ку пра­ців­ни­ки від 1-го до 11-го та­ри­фно­го роз­ря­ду отри­му­ють одна­ко­ву зар­пла­ту — на рів­ні мі­ні­маль­ної (вста­нов­лю­ва­ти зар­пла­ту, ниж­чу від мі­ні­маль­ної, мо­жна ли­ше за умо­ви не­пов­ної зайня­то­сті пра­ців­ни­ка), а на­сту­пно­го ро­ку її отри­му­ва­ти­муть бю­дже­тні пра­ців­ни­ки вже від 1-го до 12-го та­ри­фно­го роз­ря­ду. Проф­спіл­ки ви­ма­га­ють від уря­ду вста­но­ви­ти по­са­до­вий оклад пра­ців­ни­ка пер­шо­го та­ри­фно­го роз­ря­ду у бю­дже­тній сфе­рі на рів­ні мі­ні­маль­ної зар­пла­ти. То­ді во­ло­да­рі 2-го і ви­щих та­ри­фних роз­ря­дів з ура­ху­ва­н­ням та­ри­фних ко­е­фі­ці­єн­тів отри­му­ва­ти­муть ви­щі зар­пла­ти. Та про до­да­тко­ві дже­ре­ла бю­дже­тних над­хо­джень проф­спіл­ки зно­ву не зга­ду­ють.

Єди­не, в чо­му проф­спіл­ки аб­со­лю­тно пра­ві, — уряд про­і­гно­ру­вав по­ло­же­н­ня ра­ти­фі­ко­ва­ної Укра­ї­ною Кон­вен­ції МОП №117, яка ви­ма­гає вста­нов­лю­ва­ти мі­ні­маль­ні став­ки за­ро­бі­тної пла­ти і про­жи­тко­вий мі­ні­мум шля­хом про­ве­де­н­ня кон­суль­та­цій з пред­став­ни­ка­ми ро­бо­то­дав­ців і проф­спі­лок. Цьо­го, на жаль, не від­бу­ло­ся. «Ні­хто не про­во­див кон­суль­та­цій ні з проф­спіл­ка­ми, ні з ро­бо­то­дав­ця­ми. То­му ро­бо­то­дав­ці прийня­ли рі­ше­н­ня при­зу­пи­ни­ти член­ство в На­ціо­наль­ній трьох­сто­рон­ній со­ці­аль­но-еко­но­мі­чній ра­ді, бо вва­жа­ють, що со­ці­аль­но­го діа­ло­гу не­має, а є тіль­ки йо­го імі­та­ція», — пе­ре­ко­нує го­ло­ва Тер­но­піль­ської обла­сної ра­ди проф­спі­лок Ан­дрій При­ся­жний.

Тур­бує проф­спіл­ки і си­ту­а­ція із зар­пла­та­ми у не­бю­дже­тній сфе­рі, де вза­га­лі ви­ник па­ра­докс: зро­стає се­ре­дній роз­мір зар­плат, а ра­зом із ним збіль­шу­є­ться за­бор­го­ва­ність з їх ви­пла­ти. В Укра­ї­ні цей борг збіль­шив­ся із 2,3 млрд грн у сі­чні до 2,7 млрд на 1 ве­ре­сня. А на Тер­но­піль­щи­ні си­ту­а­ція ще па­ра­до­ксаль­ні­ша. Ко­ли се­ре­дній рі­вень зар­плат зріс із 5865 грн у сі­чні до 7165 грн у сер­пні, то нав­ви­пе­ред­ки стри­ба­ла вго­ру за­бор­го­ва­ність із ви­пла­ти зар­плат, і 2018-го во­на зро­сла май­же втри­чі — із 4,6 млн грн у сі­чні до 12,7 млн на 1 ве­ре­сня. На­при­клад, ПАТ «Тер­но­піль­ський ра­діо­за­вод «Оріон» до­го­спо­да­рю­вав­ся до то­го, що за­бор­го­ва­ність із ви­пла­ти зар­пла­ти він на­ко­пи­чив до вра­жа­ю­чої, як для під­при­ємств Тер­но­пі­л­ля, су­ми — 4,6 млн грн ста­ном на 1 ве­ре­сня. Чи­ма­лі бор­ги ще й у дер­жав­но­го са­на­то­рію «Збруч» — по­над 1,5 млн грн, у при­ва­тно­го Тер­но­піль­сько­го об’єд­на­н­ня «Текс­тер­но» — 1,4 млн… Ди­ву­є­шся тер­пля­чо­сті лю­дей: окре­мим ка­те­го­рі­ям пра­ців­ни­ків «Текс­тер­но», які ре­гу­ляр­но ви­хо­дять на ро­бо­ту і ви­ко­ну­ють її, зар­пла­ту не ви­пла­чу­ють уже сьо­мий мі­сяць по­спіль!

Зви­чай­но, проф­спіл­ко­ві ор­га­ні­за­ції та­ка си­ту­а­ція не мо­гла не збен­те­жи­ти. Але во­ни ні­би за­бу­ли, на­ві­що вза­га­лі по­трі­бні га­лу­зе­ві проф­спіл­ки, то­му не са­мі об­сто­ю­ють пра­ва пра­ців­ни­ків, а ви­ма­га­ють втру­ча­н­ня уря­ду, щоб ке­рів­ни­ки під­при­ємств-бор­жни­ків ма­кси­маль­но змен­ши­ли за­бор­го­ва­ність з ви­пла­ти зар­пла­ти і не до­пу­ска­ли її в май­бу­тньо­му. Не зов­сім зро­зумі­ло, в який спо­сіб ви­ко­на­вча вла­да має впли­ну­ти на ро­бо­ту при­ва­тних під­при­ємств, не по­ру­шу­ю­чи при цьо­му за­ко­но­дав­ства, і чи вза­га­лі во­на має цим опі­ку­ва­ти­ся, якщо в кра­ї­ні є та­кі по­ту­жні проф­спіл­ки.

Ще одна з ви­мог проф­спіл­ко­вих ор­га­ні­за­цій до Ка­бмі­ну — зу­пи­ни­ти зро­ста­н­ня та­ри­фів на при­ро­дний газ та еле­ктро­енер­гію для на­се­ле­н­ня. Проф­спіл­ко­ві лі­де­ри на­зи­ва­ють ви­мо­гу МВФ під­ви­щи­ти ці та­ри­фи не іна­кше, як ма­ні­пу­ля­ці­єю уря­ду. Во­ни на вла­сний роз­суд за­пев­ня­ють, що та­кої пря­мої вка­зів­ки не­має, бо МВФ, роз­гля­да­ю­чи пи­та­н­ня про на­да­н­ня кре­ди­тів Укра­ї­ні, ви­ма­гає від Мін­фі­ну і Ка­бмі­ну зба­лан­су­ва­ти дер­жав­ний бю­джет, а уряд по­ви­нен зна­йти для цьо­го най­більш опти­маль­ні ва­рі­ан­ти, а не про­сто рі­ше­н­ня, які спу­сто­шу­ють до­хо­ди про­стих гро­ма­дян.

І тут не­об­хі­дне не­ве­ли­ке по­ясне­н­ня: ді­ю­ча си­сте­ма та­ри­фів на газ пе­ред­ба­чає, що газ для по­треб на­се­ле­н­ня про­да­є­ться на­по­ло­ви­ну де­шев­ше за газ на рин­ку. Рі­зни­цю спла­чує дер­жа­ва з бю­дже­ту, во­на ж опла­чує суб­си­дії для не­за­хи­ще­них верств на­се­ле­н­ня. Тож якщо проф­спіл­ки дій­сно хо­чуть, щоб у дер­жа­ви з’яви­ли­ся віль­ні ко­шти, на­при­клад, для під­ня­т­тя зар­плат, то во­ни, на­пев­но, ма­ли б ві­та­ти рин­ко­ве фор­му­ва­н­ня ці­ни на газ, а не під­три­му­ва­ти за­яви по­лі­ти­ків-по­пу­лі­стів «за все хо­ро­ше, про­ти всьо­го по­га­но­го».

Проф­спіл­ки в одно­му па­ке­ті із со­ці­аль­ни­ми ви­мо­га­ми апе­лю­ють до пре­зи­ден­та і уря­ду при­пи­ни­ти, на­ре­шті, дер­жав­не рей­дер­ство що­до май­на проф­спі­лок. Ще у 2011 ро­ці бу­ла ви­на­йде­на спри­тна схе­ма: ор­га­ни про­ку­ра­ту­ри на під­ста­ві по­ста­но­ви Ка­бмі­ну від 1994 ро­ку по­да­ва­ли по­зо­ви в суд, а су­ди їх за­до­воль­ня­ли. У та­кий спо­сіб ви­зна­ва­ли­ся не­дій­сни­ми до­ку­мен­ти на пра­во вла­сно­сті на проф­спіл­ко­ві об’єкти, во­ни пе­ре­да­ва­ли­ся у дер­жав­ну вла­сність, а звід­ти по­ти­хень­ко пе­ре­хо­ди­ли у при­ва­тні ру­ки. Отак упро­довж се­ми ро­ків до дер­жав­ної вла­сно­сті в рі­зних обла­стях бу­ло пе­ре­да­но 40 об’єктів, на­сам­пе­ред са­на­тор­но-ку­рор­тні за­кла­ди, про­фі­ла­кто­рії, ба­зи від­по­чин­ку. І хо­ча вла­да Яну­ко­ви­ча вже в ми­ну­ло­му, про­те за­по­ча­тко­ва­не нею рей­дер­ство що­до май­на проф­спі­лок три­ває. За­раз в укра­їн­ських су­дах пе­ре­бу­ває ві­сім де­ся­тків та­ких справ. За ін­фор­ма­ці­єю Фе­де­ра­ції проф­спі­лок Укра­ї­ни, на ви­ко­на­н­ня рі­шень су­дів уже по­ча­ло­ся ви­лу­че­н­ня офі­сних при­мі­щень проф­спі­лок. На­при­клад, при­мі­ще­н­ня Пол­тав­ської обл­про­фра­ди ни­ні пе­ре­да­но у ві­да­н­ня Ге­не­раль­ної про­ку­ра­ту­ри, а За­кар­пат­ської — у ві­да­н­ня дер­жав­ної су­до­вої адмі­ні­стра­ції в цій обла­сті.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.