Старт ве­ли­кої при­ва­ти­за­ції

Від­да­є­мо «Цен­тр­енер­го» в хо­ро­ші ру­ки, але не без ри­зи­ків

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Пав­ло ФРОЛОВ, По­ка­зни­ки ді­яль­но­сті ПАТ «Цен­тр­енер­го»

кон­суль­тант апа­ра­ту Вер­хов­ної Ра­ди

Дня­ми Ка­бі­нет мі­ні­стрів за­твер­див умо­ви при­ва­ти­за­ції 78,2% акцій ПАТ «Цен­тр­енер­го».

Уря­до­ве роз­по­ря­дже­н­ня бу­ло прийня­те «з до­о­пра­цю­ва­н­ням», і оста­то­чну йо­го ре­да­кцію ще не опу­блі­ко­ва­но. Не пі­зні­ше, як че­рез де­сять днів пі­сля на­бра­н­ня ним чин­но­сті, бу­де опри­лю­дне­не ін­фор­ма­цій­не по­ві­дом­ле­н­ня, ще че­рез 30–60 днів від­бу­де­ться ау­кціон, і пер­ший пі­сля Ре­во­лю­ції гі­дно­сті об’єкт ве­ли­кої при­ва­ти­за­ції змо­же на­ре­шті отри­ма­ти но­во­го вла­сни­ка. Те­о­ре­ти­чно ко­шти від при­ва­ти­за­ції ці­єї ком­па­нії мо­жуть на­ді­йти на­віть до держ­бю­дже­ту-2018, але, ймо­вір­ні­ше, все ж та­ки пі­дуть до скар­бни­ці на­сту­пно­го ро­ку, адже но­вий вла­сник має на опла­ту 30 днів з дня укла­да­н­ня до­го­во­ру ку­пів­лі-про­да­жу.

«Цен­тр­енер­го» є дру­гим за по­ту­жні­стю ви­ро­бни­ком те­пло­вої енер­гії та остан­ньою дер­жав­ною те­пло­вою енер­го­ге­не­ру­ю­чою ком­па­ні­єю з час­ткою в енер­го­си­сте­мі Укра­ї­ни 4–5%, а се­ред усі­єї те­пло­ге­не­ра­ції — 14–20%. До її скла­ду вхо­дять ре­мон­тне під­при­єм­ство «Ре­м­енер­го» і три те­пло­ві еле­ктро­стан­ції — Ву­гле­гір­ська (До­не­цька обл.), Змі­їв­ська (Хар­ків­ська обл.) і Три­піль­ська (Ки­їв­ська обл.). Су­мар­на прое­кт­на по­ту­жність «Цен­тр­енер­го» ста­но­вить 7660 МВТ, з яких 4660 МВТ за­без­пе­чу­ють 18 пи­ло­ву­гіль­них енер­го­бло­ків, і ли­ше чверть цих по­ту­жно­стей пе­ре­ве­де­но на спа­лю­ва­н­ня ву­гі­л­ля га­зо­вої гру­пи. Ще 3000 МВТ да­ють п’ять га­зо­ма­зу­тних енер­го­бло­ків, але че­рез ви­со­ку вар­тість па­ли­ва їх вклю­ча­ють у ро­бо­ту ли­ше за на­галь­ної по­тре­би ОЕС Укра­ї­ни для по­га­ше­н­ня пі­ко­вих на­ван­та­жень (як пра­ви­ло, під час хо­ло­дів).

По­над 99% ви­ро­бле­ної та ре­а­лі­зо­ва­ної про­ду­кції «Цен­тр­енер­го» ста­но­вить еле­ктро­енер­гія. Усі три ТЕС ком­па­нії за­без­пе­чу­ють опа­ле­н­ня та га­ря­че во­до­по­ста­ча­н­ня спо­жи­ва­чів міст Свiтло­дар­ська, Укра­їн­ки та смт Сло­бо­жан­сько­го.

Ана­ліз зо­бов’язань май­бу­тньо­го вла­сни­ка «Цен­тр­енер­го»

Кон­кур­сні умо­ви про­да­жу «Цен­тр­енер­го» не мі­стять жо­дних дис­кри­мі­на­цій­них по­ло­жень для вста­нов­ле­н­ня за­зда­ле­гідь ви­зна­че­но­го пе­ре­мож­ця, що ма­ло мі­сце при по­пе­ре­дній при­ва­ти­за­ції енер­го­акти­вів. Ва­жли­во, що пе­ред­ба­че­но від­ра­ху­ва­н­ня ди­ві­ден­дів за ре­зуль­та­та­ми ро­бо­ти 2018го (адже за ми­ну­лий рік ком­па­нія пе­ре­ра­ху­ва­ла до бю­дже­ту ре­кор­дні 1,1 млрд грн), збе­ре­же­н­ня на­яв­них по­ту­жно­стей ко­жною ТЕС, ви­ко­на­н­ня за­хо­дів що­до мо­жли­во­сті ро­бо­ти в енер­го­си­сте­мі ЄС (ENTSO-E), вра­ху­ва­н­ня ви­снов­ків еко­ло­гі­чно­го ау­ди­ту (текст яко­го не опри­лю­дне­но), ви­ко­на­н­ня ви­мог На­ціо­наль­но­го пла­ну ско­ро­че­н­ня ви­ки­дів від ве­ли­ких спа­лю­валь­них уста­но­вок.

Ін­ші зо­бов’яза­н­ня ма­ють за­галь­ний ха­ра­ктер і сто­су­ю­ться ви­ко­на­н­ня ви­мог чин­но­го за­ко­но­дав­ства, лі­цен­зій­них умов, те­хні­чних ре­гла­мен­тів, дер­жав­них стан­дар­тів, своє­ча­сно­сті спла­ти по­да­тків, збо­рів, со­ці­аль­них вне­сків і зар­плат, роз­ра­хун­ків із кон­тр­аген­та­ми то­що. На­то­мість пе­ре­о­сна­ще­н­ня ви­зна­че­них ви­ро­бни­чих ву­злів, мо­дер­ні­за­ція окре­мих уста­но­вок або впро­ва­дже­н­ня кон­кре­тних про­гре­сив­них те­хно­ло­гій не пе­ред­ба­ча­є­ться. Не­має та­кож ре­аль­но­го змі­стов­но­го на­пов­не­н­ня у зо­бов’язан­ні май­бу­тньо­го по­ку­пця за­без­пе­чи­ти роз­ви­ток то­ва­ри­ства з ме­тою під­ви­щи­ти еко­но­мі­чні, со­ці­аль­ні, фі­нан­со­ві, те­хно­ло­гі­чні та еко­ло­гі­чні по­ка­зни­ки ді­яль­но­сті згі­дно з бі­знес-пла­ном, фор­маль­но по­да­ним са­мим по­ку­пцем уже пі­сля при­ва­ти­за­ції. Так са­мо, як не­має сен­су у роз­ро­блен­ні но­вим вла­сни­ком пла­ну за­хо­дів з охо­ро­ни нав­ко­ли­шньо­го при­ро­дно­го се­ре­до­ви­ща, адже цей план не під­ля­га­ти­ме по­го­джен­ню із будь-яким дер­жав­ним ор­га­ном.

По­рів­ня­н­ня умов кон­кур­су «Цен­тр­енер­го» з умо­ва­ми при­ва­ти­за­цій­них кон­кур­сів по­ді­бних енер­го­ге­не­ру­ю­чих ком­па­ній свід­чить, що для при­ва­ти­зо­ва­них у 2011–2012 ро­ках ком­па­ній-кон­ку­рен­тів пе­ред­ба­ча­ли­ся на­ба­га­то ва­го­мі­ші ін­ве­сти­цій­ні, ін­но­ва­цій­ні та при­ро­до­охо­рон­ні зав­да­н­ня. Як на­слі­док, до­го­во­ри ку­пів­лі-про­да­жу «За­хі­д­енер­го» та «Дні­про­енер­го» мі­сти­ли кон­кре­тні за­хо­ди із ре­кон­стру­кції, те­хні­чно­го пе­ре­о­сна­ще­н­ня та мо­дер­ні­за­ції обла­дна­н­ня енер­го­бло­ків, зо­бов’язу­ва­ли при­ве­сти еко­ло­гі­чну по­лі­ти­ку у від­по­від­ність із мі­жна­ро­дним стан­дар­том ISO 14001:2004, вста­но­ви­ти при­ла­ди ав­то­ма­ти­чно­го кон­тро­лю ви­ки­дів у по­ві­тря, мо­дер­ні­зу­ва­ти пи­ло­га­зоочи­сне уста­тку­ва­н­ня згі­дно з До­го­во­ром про за­сну­ва­н­ня Енер­ге­ти­чно­го спів­то­ва­ри­ства та Ди­ре­кти­вою 2001/80/ЄС про обме­же­н­ня ви­ки­дів.

«Цен­тр­енер­го» є одним із най­біль­ших у кра­ї­ні за­бру­дню­ва­чів атмо­сфер­но­го по­ві­тря із су­мар­ним об­ся­гом ви­ки­дів у по­над 272 тис. тонн на рік, а Ву­гле­гiр­ська, Три­пiль­ська та Змiїв­ська ТЕС по­сі­ли від­по­від­но 5-те, 12-те та 17-те мі­сця у пе­ре­лі­ку Топ-за­бру­дню­ва­чів за кіль­кі­стю шкі­дли­вих ви­ки­дів в атмо­сфе­ру. От­же, еко­ло­гі­чні ви­мо­ги до по­ку­пця ма­ли би бу­ти най­ва­го­мі­ши­ми. Але во­ни не мі­стять чі­тко­го пе­ре­лі­ку при­ро­до­охо­рон­них за­хо­дів із кон­кре­тни­ми тер­мі­на­ми їх ви­ко­на­н­ня в роз­рі­зі ко­жно­го енер­го­бло­ка або хо­ча б ТЕС, що є без­від­по­від­аль­ним від­но­сно здо­ров’я жи­те­лів нав­ко­ли­шніх ра­йо­нів.

Не мо­жна та­кож по­рів­ню­ва­ти умо­ви ого­ло­ше­но­го кон­кур­су з про­да­жу «Цен­тр­енер­го» з умо­ва­ми при­ва­ти­за­ції «Кри­во­ріж­ста­лі», які є най­кра­щим в істо­рії Укра­ї­ни при­кла­дом ма­кси­маль­но­го за­хи­сту ін­те­ре­сів дер­жа­ви, мі­сце­вої гро­ма­ди та тру­до­во­го ко­ле­кти­ву. При при­ва­ти­за­ції «Кри­во­ріж­ста­лі» ін­ве­сти­цій­ні зо­бов’яза­н­ня май­бу­тньо­го по­ку­пця не обме­жу­ва­ли­ся п’яти­рі­чним стро­ком з мо­мен­ту при­ва­ти­за­ції (як у ви­пад­ку з «Цен­тр­енер­го»), а го­лов­не, де­таль­но роз­пи­су­ва­ли дії май­бу­тньо­го вла­сни­ка що­до впро­ва­дже­н­ня су­ча­сних те­хно­ло­гій на ко­жно­му ва­жли­во­му ви­ро­бни­чо-те­хно­ло­гі­чно­му ву­злі із вста­нов­ле­н­ням те­хні­чних па­ра­ме­трів ре­кон­стру­кції, тер­мі­нів ре­а­лі­за­ції, сум ін­ве­сти­цій то­що. Це не від­штов­хну­ло про­від­них грав­ців га­лу­зі, а нав­па­ки, за­без­пе­чи­ло жорс­тку кон­ку­рен­цію по­ку­пців, що да­ло змо­гу про­да­ти «Кри­во­ріж­сталь» за без­пре­це­ден­тно ви­со­ку ці­ну у 4,8 млрд дол., що на той час у 1,7 ра­зу пе­ре­ви­щу­ва­ло всі над­хо­дже­н­ня від при­ва­ти­за­ції у 1992–2005 ро­ках до про­да­жу цьо­го об’єкта.

Крім цьо­го, в умо­вах при­ва­ти­за­ції «Цен­тр­енер­го» від­су­тні будь-які ви­мо­ги що­до обов’яз­ко­вої час­тки ви­ко­ри­ста­н­ня укра­їн­сько­го ву­гі­л­ля на пи­ло­ву­гіль­них енер­го­бло­ках (а та­ка ви­мо­га ма­ла мі­сце для «За­хі­д­енер­го» та «Дні­про­енер­го» — в об­ся­зі не менш як 70%). Ло­гі­чним ви­гля­да­ло б та­кож пе­ре­ве­де­н­ня ву­гіль­них по­ту­жно­стей ком­па­нії на ви­ко­ри­ста­н­ня ву­гі­л­ля га­зо­вої гру­пи, яке до­бу­ва­є­ться на кон­тро­льо­ва­ній Укра­ї­ною те­ри­то­рії. Адже без ре­а­лі­за­ції цих за­хо­дів ком­па­нія зму­ше­на бу­де ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти до­ро­ге ім­порт­не ан­тра­ци­то­ве ву­гі­л­ля.

Во­дно­час змен­ше­н­ня ква­лі­фі­ка­цій­них ви­мог та ін­ве­сти­цій­них зо­бов’язань май­бу­тньо­го пе­ре­мож­ця фа­кти­чно роз­ши­рює ко­ло по­тен­цій­них уча­сни­ків кон­кур­су та мо­же спри­я­ти збіль­шен­ню кон­ку­рен­ції при про­ве­ден­ні ау­кціо­ну з при­ва­ти­за­ції «Цен­тр­енер­го».

Про стар­то­ву ці­ну

Стар­то­ва ці­на ау­кціо­ну з про­да­жу 78,2% акцій «Цен­тр­енер­го» вста­нов­ле­на у 5,98 млрд грн (213 млн дол.). Це не­ба­га­то, якщо по­рів­ня­ти її із фа­кти­чно спла­че­ни­ми ДТЕК без жо­дної кон­ку­рен­ції по­ку­пців 242 млн дол. (в екві­ва­лен­ті) за 45% «За­хі­д­енер­го» або 148 млн дол. за 25% «Дні­про­енер­го» у 2011–2012 ро­ках. І це за­ма­ло, якщо вра­ху­ва­ти 1,1 млрд грн (18% стар­то­вої ці­ни) ди­ві­ден­дів, ви­пла­че­них на дер­жав­ну час­тку з при­бу­тку ком­па­нії за 2017 рік. Але, по­пер­ше, це по­ча­тко­ва ці­на, яка (бу­де­мо спо­ді­ва­ти­ся) ви­ро­сте під час ау­кціо­ну, а по­дру­ге, не менш ва­жли­вим за ма­кси­мі­за­цію фі­скаль­но­го ефе­кту від при­ва­ти­за­ції є при­хід на енер­ге­ти­чний ри­нок Укра­ї­ни по­ту­жно­го між­на­ро­дно­го ін­ве­сто­ра, спро­мо­жно­го під­ви­щи­ти ефе­ктив­ність і да­ти роз­ви­ток під­при­єм­ству. Слід вра­хо­ву­ва­ти, що ге­не­ру­ю­чі по­ту­жно­сті «Цен­тр­енер­го» збу­до­ва­ні у 1960–1970 ро­ках, і хо­ча пе­ре­бу­ва­ють ни­ні у на­ле­жно­му ста­ні, об’єктив­но є за­ста­рі­ли­ми та по­тре­бу­ють сер­йо­зної мо­дер­ні­за­ції, на яку як у ком­па­нії, так і у дер­жа­ви не ви­ста­чає вла­сних ко­штів.

Про ри­зи­ки

За­ва­ди­ти успі­шній при­ва­ти­за­ції мо­жуть кіль­ка фа­кто­рів, се­ред яких:

— роз­та­шу­ва­н­ня най­біль­шої ТЕС ком­па­нії — Ву­гле­гір­ської у зо­ні зброй­но­го кон­флі­кту на Схо­ді Укра­ї­ни (у 20 км від лі­нії зі­ткне­н­ня у мі­сті Сві­тло­дарськ), що об’єктив­но змен­шує при­ва­бли­вість ком­па­нії для за­хі­дно­го ка­пі­та­лу;

— ро­бо­та май­же ¾ пи­ло­ву­гіль­них по­ту­жно­стей ком­па­нії на ву­гіл­лі ан­тра­ци­то­вої та пiсної груп, по­став­ки яко­го від­бу­ва­ли­ся з оку­по­ва­них те­ри­то­рій Дон­ба­су, але з лю­то­го 2017-го ста­ли не­мо­жли­ви­ми вна­слі­док при­пи­не­н­ня то­ва­ро­обі­гу з «ДНР»/«ЛНР». За­мі­на ву­гіль­ної про­ду­кції ві­тчи­зня­но­го по­хо­дже­н­ня на ім­порт­ну (в основ­но­му по­хо­дже­н­ням із США), ці­на якої на тре­ти­ну біль­ша, змен­ши­ла кон­ку­рен­то­спро­мо­жність ком­па­нії;

— до­мі­ну­ва­н­ня на рин­ку те­пло­вої ге­не­ра­ції кра­ї­ни ком­па­нії ДТЕК («За­хiд­енер­го», «Днi­про­енер­го», «Схiд­енер­го») із час­ткою близь­ко 70%, що при­зво­дить до не­об­хі­дно­сті ви­му­ше­но­го ко­ри­гу­ва­н­ня ці­но­вих про­по­зи­цій на за­яв­ле­ні ро­бо­чі по­ту­жно­сті ін­ши­ми ви­ро­бни­ка­ми еле­ктро­енер­гії;

— при­йде­шня гли­бо­ка пе­ре­бу­до­ва енер­го­рин­ку Укра­ї­ни та ім­пле­мен­та­ція по­ло­жень но­во­го За­ко­ну «Про ри­нок еле­ктри­чної енер­гії» (що пе­ред­ба­чає стру­ктур­ні змі­ни в еле­ктро­енер­ге­ти­ці, за­про­ва­дже­н­ня кон­ку­рен­тних рин­ко­вих ме­ха­ні­змів, віль­но­го ви­бо­ру кон­тр­аген­тів, у то­му чи­слі пра­ва спо­жи­ва­ча оби­ра­ти по­ста­чаль­ни­ка еле­ктро­енер­гії), не­ви­зна­че­ність і не­про­гно­зо­ва­ність дій укра­їн­ської вла­ди при пра­кти­чній транс­фор­ма­ції мо­де­лі ро­бо­ти енер­го­рин­ку;

— три­ва­лі су­до­ві спо­ри (з 2004-го по 2018 рік) у рам­ках спра­ви про бан­крут­ство ком­па­нії;

— зро­ста­н­ня сві­то­вої кон­ку­рен­ції за ін­ве­сто­рів уна­слі­док під­го­тов­ки при­ва­ти­за­цій­них про­грам Ки­та­єм, Ін­ді­єю та ін­ши­ми кра­ї­на­ми.

Однак най­біль­ше від­штов­хує іно­зем­них ін­ве­сто­рів від­су­тність в Укра­ї­ні ефе­ктив­ної су­до­вої та пра­во­охо­рон­ної си­стем, а та­кож де­кла­ра­тив­ність на­мі­рів вла­дної вер­хів­ки по­до­ла­ти ко­ру­пцію.

Про ін­ве­сти­цій­них ра­дни­ків

Пі­дго­тов­ка «Цен­тр­енер­го» до при­ва­ти­за­ції поль­ським пред­став­ни­цтвом ком­па­нії Ernst&young ко­шту­ва­ти­ме 3 млн дол. дер­жав­них ко­штів. За ці ко­шти ра­дник має про­ве­сти ау­дит і не­за­ле­жну оцін­ку, за­про­по­ну­ва­ти план ре­стру­кту­ри­за­ції бор­гів, онов­ле­н­ня мар­ке­тин­го­вої по­лі­ти­ки та фі­нан­со­вої мо­де­лі, під­ви­щи­ти ін­ве­сти­цій­ну при­ва­бли­вість і, на­ре­шті, зна­йти по­тен­цій­них ін­ве­сто­рів. Якість ро­бо­ти ра­дни­ка сер­йо­зно впли­ва­ти­ме на ре­зуль­тат, от­же, до­ціль­но бу­ло прив’яза­ти йо­го ви­на­го­ро­ду до ці­ни про­да­жу та успі­шно­го за­вер­ше­н­ня при­ва­ти­за­ції.

До­бре, що ра­дни­ком з при­ва­ти­за­ції «Цен­тр­енер­го» є пред­став­ник «ве­ли­кої че­твір­ки» ау­ди­то­рів, до від­бо­ру яко­го пре­тен­зій не­має, адже про­ве­де­н­ня кон­кур­сів із ви­зна­че­н­ня ра­дни­ків для на­сту­пних об’єктів ве­ли­кої при­ва­ти­за­ції за­вер­ши­ло­ся ве­ли­ким скан­да­лом. Так, один із уча­сни­ків кон­кур­су — укра­їн­ське пред­став­ни­цтво ві­до­мої в сві­ті Grant Thornton International — пі­сля по­раз­ки зви­ну­ва­тив кон­кур­сну ко­мі­сію у по­ру­шен­ні за­ко­но­дав­ства під час від­бо­ру ра­дни­ків для під­го­тов­ки до при­ва­ти­за­ції ПРАТ «Ін­дар», ПАТ «Об’єд­на­на гір­ни­чо­хі­мі­чна ком­па­нія», ПАТ «Оде­ський при­пор­то­вий за­вод», ДП «За­вод «Еле­ктро­ва­жмаш», ДП «Ву­гіль­на ком­па­нія «Кра­сно­ли­ман­ська» та ви­ма­гає у су­до­во­му по­ряд­ку ви­зна­ти ре­зуль­та­ти кон­кур­су не­дій­сни­ми. По­зо­ви про­ти Фон­ду дер­жмай­на по­дав і ін­ший уча­сник кон­кур­сів, що про­грав, — ТОВ «Мар­ша­л­лєр і пар­тне­ри». Ухва­лою су­ду від 8 жов­тня за­бо­ро­не­но вчи­ня­ти будь-які дії що­до прийня­т­тя рі­шень Уря­ду про ви­зна­че­н­ня ра­дни­ків з при­ва­ти­за­ції усіх цих 5 під­при­ємств.

Суть зви­ну­ва­чень по­ля­гає у про­ве­ден­ні за­сі­дань кон­кур­сної ко­мі­сії у за­кри­то­му ре­жи­мі, а та­кож у сві­до­мо­му за­ни­жен­ні ви­став­ле­них оці­нок: за одни­ми і ти­ми са­ми­ми кри­те­рі­я­ми рі­зні ком­па­нії-пре­тен­ден­ти, що вхо­дять у ме­ре­жу Grant Thornton, отри­ма­ли рі­зні ба­ли, хо­ча пре­дме­том оцін­ки у рі­зних за­яв­ках бу­ли одна­ко­ві ре­чі.

Зви­ну­ва­че­н­ня ста­ло вкрай чу­тли­вим для уря­ду, адже чле­на­ми кон­кур­сної ко­мі­сії є в.о. го­ло­ви Фон­ду дер­жмай­на, йо­го за­сту­пник, а та­кож за­сту­пни­ки мі­ні­стрів еко­но­мі­ки та фі­нан­сів. Не див­но, що Фонд дер­жмай­на по­дав по­зов про­ти ТОВ «Грант Торн­тон» про за­хист ді­ло­вої ре­пу­та­ції з ви­мо­гою спро­сту­ва­ти не­до­сто­вір­ну ін­фор­ма­цію та стя­гну­ти з від­по­від­а­ча 10 млн грн мо­раль­ної шко­ди. Дій­сно, та­кий пу­блі­чний кон­флікт мо­же ма­ти зна­чні не­га­тив­ні на­слід­ки для кра­ї­ни, адже він по­гір­шує ін­ве­сти­цій­ний клі­мат, ре­пу­та­цію ор­га­ні­за­то­рів при­ва­ти­за­ції та кін­це­ві ре­зуль­та­ти про­да­жу.

Та якщо ро­зі­бра­ти­ся, то ви­зна­че­н­ня ра­дни­ків про­хо­дить в Укра­ї­ні без пов­но­го до­три­ма­н­ня ви­мог стат­ті 19 За­ко­ну Укра­ї­ни «Про при­ва­ти­за­цію дер­жав­но­го і ко­му­наль­но­го май­на», яка вста­нов­лює: про­во­ди­ти кон­кур­сний від­бір ра­дни­ків з до­три­ма­н­ням прин­ци­пів кон­ку­рен­тно­сті, рів­но­прав­но­сті, за­галь­но­до­сту­пно­сті, гла­сно­сті та про­зо­ро­сті, не­за­ле­жно­сті чле­нів кон­кур­сної ко­мі­сії.

За­твер­дже­ний уря­дом по­ря­док за­лу­че­н­ня ра­дни­ків має не­чі­ткі фор­му­лю­ва­н­ня і за­ли­шає по­ле для по­двій­но­го тра­кту­ва­н­ня окре­мих йо­го по­ло­жень, а са­ме: що ро­бо­та кон­кур­сної ко­мі­сії та обра­н­ня пе­ре­мож­ця ма­ють від­бу­ва­тись у при­су­тно­сті уча­сни­ків кон­кур­су. Фонд дер­жмай­на вва­жає, що ви­ко­на­н­ня ці­єї ви­мо­ги обме­жу­є­ться від­кри­т­тям кон­вер­тів з про­по­зи­ці­єю ко­жно­го уча­сни­ка у при­су­тно­сті ли­ше одно­го цьо­го уча­сни­ка, і ка­те­го­ри­чно за­пе­ре­чує не­об­хі­дність до­пу­ска­ти всіх ба­жа­ю­чих уча­сни­ків до основ­ної ро­бо­ти ко­мі­сії з ана­лі­зу та оці­ню­ва­н­ня пре­тен­ден­тів по ко­жно­му із 17 ква­лі­фі­ка­цій­них кри­те­рі­їв, під­ра­хун­ку ре­зуль­та­тів та обра­н­ня пе­ре­мож­ця.

Від­су­тність у за­ко­но­дав­стві про при­ва­ти­за­цію за­бо­ро­ни від­но­си­ти хо­ча б окре­мі най­ва­жли­ві­ші по­ка­зни­ки кон­кур­сних про­по­зи­цій пре­тен­ден­тів до кон­фі­ден­цій­ної ін­фор­ма­ції пов­ні­стю по­збав­ляє гро­мад­ськість мо­жли­во­сті про­кон­тро­лю­ва­ти об’єктив­ність чле­нів кон­кур­сної ко­мі­сії та пра­во­мір­ність їхніх дій.

То­му при­ро­дно ви­ни­ка­ють ри­то­ри­чні за­пи­та­н­ня: в чо­му ж то­ді по­ля­гає «гла­сність і про­зо­рість» від­бо­ру ра­дни­ків, якщо на­віть пі­сля за­вер­ше­н­ня кон­кур­сів пла­тни­ки по­да­тків по­збав­ле­ні до­сту­пу до ін­фор­ма­ції про за­про­по­но­ва­ні роз­мі­ри ви­на­го­ро­ди пре­тен­ден­тів і пе­ре­мож­ців кон­кур­су (які бу­дуть ви­пла­че­ні з дер­жав­но­го бю­дже­ту), про стра­те­гію та стро­ки під­го­тов­ки об’єкта до при­ва­ти­за­ції, очі­ку­ва­ні ре­зуль­та­ти та ін­ші істо­тні умо­ви за­лу­че­н­ня цих ра­дни­ків? Чи є сенс у ко­ле­гі­аль­но­сті ви­зна­че­н­ня пе­ре­мож­ця кон­кур­су, якщо три з п’яти чле­нів ко­мі­сії пред­став­ля­ють один ор­ган — Фонд дер­жмай­на, го­ло­вою ко­мі­сії є ке­рів­ник Фон­ду, а ін­ши­ми «не­за­ле­жни­ми» чле­на­ми є йо­го під­ле­глі? Або все ж та­ки та­кий під­хід ли­ше роз­ми­ває від­по­від­аль­ність за прийня­т­тя стра­те­гі­чно ва­жли­во­го рі­ше­н­ня?.. При цьо­му за та­кою про­це­ду­рою вже ві­ді­бра­ні ін­ве­сти­цій­ні ра­дни­ки для 11 із 23 об’єктів ве­ли­кої при­ва­ти­за­ції.

Для під­ви­ще­н­ня су­спіль­ної до­ві­ри, уне­мо­жлив­ле­н­ня подаль­ших кон­флі­ктів і по­лі­пше­н­ня май­бу­тніх ре­зуль­та­тів при­ва­ти­за­ції по­ря­док за­лу­че­н­ня ра­дни­ків у про­це­сі при­ва­ти­за­ції має бу­ти тер­мі­но­во удо­ско­на­ле­ний.

* * *

Пе­ре­лі­че­ні ви­ще про­бле­ми хоч і ма­ють вплив на ін­ве­сти­цій­ний клі­мат за­га­лом, однак не по­вин­ні істо­тно за­ва­ди­ти про­ве­ден­ню вда­лої при­ва­ти­за­ції «Цен­тр­енер­го». Ком­па­нія має прийня­тний фі­нан­со­вий стан, га­ран­то­ва­ний ри­нок збу­ту та в ці­ло­му хо­ро­ші пер­спе­кти­ви ста­ти успі­шним при­ва­ти­за­цій­ним кей­сом для всі­єї кра­ї­ни, яка вкрай по­тре­бує іно­зем­них ін­ве­сти­цій.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.