ICO, то­ке­ні­за­ція та ін­ша фі­нан­со­ва ек­зо­ти­ка

Що во­ни мо­жуть да­ти Укра­ї­ні?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Ан­дрій ПАЛИВОДА

Уже два ро­ки в Укра­ї­ні йде обго­во­ре­н­ня то­го, як мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти в ін­те­ре­сах на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки кри­пто­ва­лю­ту та ін­ші ін­стру­мен­ти, за­сно­ва­ні на те­хно­ло­гії бло­кчейн.

По­ки що у фо­ку­сі ува­ги са­мі кри­пто­ва­лю­ти і мо­жли­вість на них за­ро­би­ти, отри­ма­ти по­да­тки. Однак у ін­ших бло­кчейн-те­хно­ло­гій по­тен­ці­ал зна­чно більш ба­га­то­обі­ця­ю­чий.

Кри­пто­ва­лю­та: най­більш зро­зумі­ле із не­зро­зумі­ло­го

14 ве­ре­сня у Вер­хов­ній Ра­ді бу­ло за­ре­є­стро­ва­но за­ко­но­про­ект №9083 про за­про­ва­дже­н­ня по­да­тку на опе­ра­ції з кри­пто­ва­лю­та­ми. За­ко­но­про­ект вво­дить в обіг та­кі по­ня­т­тя, як вір­ту­аль­ні акти­ви, то­кен, то­кен-актив, кри­пто­ва­лю­та, емі­тент вір­ту­аль­но­го акти­ву, май­нінг, опе­ра­ції з вір­ту­аль­ни­ми акти­ва­ми, при­бу­ток від опе­ра­цій із вір­ту­аль­ни­ми акти­ва­ми.

За про­по­зи­ці­єю роз­ро­бни­ків за­ко­но­про­е­кту, при­бу­ток (до­хо­ди) фі­зи­чних осіб від опе­ра­цій із вір­ту­аль­ни­ми акти­ва­ми ма­ють об­кла­да­ти­ся за став­кою 5%. При­бу­ток під­при­ємств від опе­ра­цій з вір­ту­аль­ни­ми акти­ва­ми має об­кла­да­ти­ся по­да­тком за ба­зо­вою став­кою — 18%. Однак про­тя­гом пе­рі­о­ду ста­нов­ле­н­ня пра­во­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня рин­ку вір­ту­аль­них акти­вів ав­то­ри за­ко­но­про­е­кту вва­жа­ють за не­об­хі­дне тим­ча­со­во, до 31 гру­дня 2024 ро­ку вста­но­ви­ти став­ку по­да­тку на при­бу­ток під­при­ємств для та­ко­го ви­ду при­бу­тку та­кож на рів­ні 5%. Ви­ня­тком має ста­ти при­бу­ток від опе­ра­цій з то­кен-акти­ва­ми, які за­свід­чу­ють пра­ва на то­ва­ри: до при­бу­тку від опе­ра­цій з ни­ми має за­сто­со­ву­ва­ти­ся ін­ша став­ка по­да­тку, аніж до при­бу­тку від опе­ра­цій з вір­ту­аль­ни­ми акти­ва­ми.

За­про­по­но­ва­ний за­кон має ви­ве­сти з ті­ньо­во­го рин­ку ве­ли­кий об­сяг опе­ра­цій, а та­кож за­без­пе­чи­ти по­пов­не­н­ня бю­дже­ту за ра­ху­нок за­лу­че­н­ня до опо­да­тку­ва­н­ня кар­ди­наль­но но­во­го ви­ду до­хо­дів фі­зи­чних і юри­ди­чних осіб — до­хо­дів від опе­ра­цій з вір­ту­аль­ни­ми акти­ва­ми.

На­га­даю, що згі­дно з кон­це­пці­єю ре­гу­лю­ва­н­ня опе­ра­цій з кри­пто­ва­лю­та­ми ре­гу­ля­то­ром цьо­го рин­ку в Укра­ї­ні має ста­ти На­цко­мі­сія з цін­них па­пе­рів і фон­до­во­го рин­ку Укра­ї­ни (НКЦПФР). При цьо­му Держ­фін­мо­ні­то­рин­гу від­во­ди­ться кон­троль за кри­пто­бір­жа­ми, а Мі­ні­стер­ству фі­нан­сів і Дер­жав­ній фі­скаль­ної слу­жбі — за спла­тою по­да­тків з до­хо­дів від опе­ра­цій з кри­пто­ва­лю­та­ми.

Ав­то­ри за­ко­но­про­е­кту №9083 про­по­ну­ють при­бу­ток від кри­пто­ва­лю­тних опе­ра­цій ра­ху­ва­ти ана­ло­гі­чно при­бу­тку від про­да­жу будь-яких ін­ших то­ва­рів і по­слуг. Тоб­то як до­да­тну рі­зни­цю між до­хо­дом, отри­ма­ним від про­да­жу кри­пто­акти­вів, і під­твер­дже­ною су­мою ви­трат на при­дба­н­ня або до­бу­ва­н­ня (май­нінг) від­по­від­но­го акти­ву. При цьо­му від­по­від­аль­ність за пра­виль­ність роз­ра­хун­ку при­бу­тку та спла­ту по­да­тку від опе­ра­цій з кри­пто­акти­ва­ми ле­жить на кри­пто­трей­де­рах, тоб­то «облік і кон­троль» пе­ре­кла­да­ю­ться на кри­пто­бір­жі. Окрім то­го, фі­зи­чні осо­би му­сять спла­чу­ва­ти вій­сько­вий збір за став­кою 1,5% при кон­вер­та­ції кри­пто­ва­лю­ти в фі­а­тні (не за­без­пе­че­ні зо­ло­том та ін­ши­ми до­ро­го­цін­ни­ми ме­та­ла­ми) ко­шти або опла­ті кри­пто­ва­лю­тою то­ва­рів і по­слуг. При цьо­му опо­да­тку­ва­н­ня не сто­су­ва­ти­ме­ться опе­ра­цій з обмі­ну одних кри­пто­ва­лют на ін­ші, а це най­по­ши­ре­ні­ша кри­пто­ва­лю­тна опе­ра­ція.

По­ки ж кри­пто­ва­лю­та вва­жа­є­ться зви­чай­ним обо­ро­тним то­ва­ром і опо­да­тко­ву­є­ться за став­кою ПДФО 19,5%. То­чні­ше, в біль­шо­сті ви­пад­ків ні­як не опо­да­тко­ву­є­ться, адже ви­яви­ти кри­пто­ва­лю­тні опе­ра­ції, пов­ні­стю здій­сню­ва­ні у вір­ту­аль­но­му про­сто­рі, дер­жав­ним кон­тро­ле­рам украй скла­дно.

За роз­ра­хун­ка­ми ав­то­рів за­ко­но­про­е­кту, ле­га­лі­за­ція кри­пто­акти­вів і їхнє опо­да­тку­ва­н­ня при­не­суть над­хо­джень до бю­дже­ту не менш як 1,27 млрд грн на рік. Цю ци­фру роз­ра­хо­ва­но, ви­хо­дя­чи з да­них про ри­нок вір­ту­аль­них ва­лют, який в Укра­ї­ні оці­ню­є­ться сьо­го­дні в 98,7 млрд грн, або 3,5 млрд дол.

Сьо­го­дні в Укра­ї­ні, по­при низ­ку вне­се­них до ВР за­ко­но­про­е­ктів, від­су­тнє пра­во­ве по­ле і ще не ухва­ле­но жо­дно­го за­ко­ну, що ле­га­лі­зу­вав би кри­пто­ва­лю­тну ін­ду­стрію. Однак і пря­мих за­бо­рон не­ма, тож укра­їн­ські стар­та­пи зна­хо­дять мо­жли­вість пра­цю­ва­ти від­по­від­но до чин­но­го за­ко­но­дав­ства кра­ї­ни.

Є вже кіль­ка стар­та­пів, ко­жен з яких по­зи­ціо­нує се­бе як пер­ший в Укра­ї­ні офі­цій­но пра­цю­ю­чий сер­віс для фі­зи­чних осіб. При­йом і ви­да­ча пла­те­жів не­бан­ків­ськи­ми фі­нан­со­ви­ми уста­но­ва­ми мо­жли­ві тіль­ки в на­ціо­наль­ній ва­лю­ті, то­му обмін­ні сер­ві­си про­по­ну­ють клі­єн­там тор­го­ві опе­ра­ції з bitcoin за грив­ні. По су­ті, са­мі та­кі сер­ві­си не про­да­ють кри­пто­акти­вів, а є по­се­ре­дни­ком між сто­ро­на­ми обмі­ну, до­по­ма­га­ють зна­йти па­ру для опе­ра­цій обмі­ну і ви­сту­па­ють га­ран­том ви­ко­на­н­ня умов уго­ди.

ICO і то­ке­ні­за­ція: від про­сто­го — до скла­дно­го

Якщо кри­пто­ва­лю­та — це про­сто «гро­ші XXI сто­лі­т­тя», не­хай прин­ци­по­во но­ві, але все ж гро­ші, то ін­ші ін­стру­мен­ти, що ство­рю­ю­ться зав­дя­ки те­хно­ло­гії бло­кчейн, мо­жуть ста­ти справ­жні­ми ди­ко­вин­ка­ми для еко­но­мі­ки Укра­ї­ни. На­при­клад, пі­сля ухва­ле­н­ня за­ко­но­про­е­кту №9083 ство­ре­н­ня ре­гу­льо­ва­но­го про­сто­ру дасть мо­жли­вість ви­ко­ри­ста­ти ICO (пер­вин­ну про­по­зи­цію то­ке­нів) для за­лу­че­н­ня ре­сур­сів на роз­ви­ток ін­но­ва­цій­них те­хно­ло­гій. Окрім то­го, вве­де­н­ня в пра­во­вий обіг са­мо­го по­ня­т­тя то­кен-акти­ву ство­рить в Укра­ї­ні пра­во­вий про­стір для то­ке­ні­за­ції — пе­ре­ве­де­н­ня прав на актив у ци­фро­вий то­кен на бло­кчей­ні. Пе­ре­мі­ще­н­ня фі­зи­чних акти­вів у бло­кчейн до­зво­ляє ви­ко­ри­ста­ти мо­жли­во­сті ці­єї те­хно­ло­гії, збе­ріг­ши при цьо­му ха­ра­кте­ри­сти­ки акти­ву.

Наш світ спов­не­ний рі­зних акти­вів: акції, не­ру­хо­ме май­но, зо­ло­то, ву­гле­це­ві кре­ди­ти, нафта. Чи­ма­ло з них скла­дно пе­ре­вез­ти фі­зи­чно, то­му по­ку­пці і про­дав­ці вва­жа­ють за кра­ще тор­гу­ва­ти до­ку­мен­та­ми, ко­трі пред­став­ля­ють та­кі акти­ви. Однак це до­сить тяж­кий і скла­дний для від­сте­же­н­ня про­цес. Як одне з мо­жли­вих рі­шень про­по­ну­є­ться пе­ре­йти на ци­фро­ву си­сте­му, ана­ло­гі­чну кри­пто­ва­лю­там, але прив’яза­ну до акти­ву.

Щоб бу­ло зро­зумі­лі­ше, що та­ке то­ке­ні­за­ція і як во­на за­сто­со­ву­є­ться в бі­зне­сі, мо­жна на­ве­сти не­дав­ній по­ка­зо­вий при­клад. Бу­дів­лю на Ман­хет­те­ні вар­ті­стю 30 млн дол. то­ке­ні­зу­ва­ли, дав­ши дрі­бним ін­ве­сто­рам мо­жли­вість вкла­сти ко­шти в не­до­сту­пні ра­ні­ше акти­ви. Ком­па­нії Propellеr та Fluidity і ві­до­мий рі­ел­тор Райан Сер­хан кон­вер­ту­ва­ли пра­ва на не­ру­хо­мість у то­ке­ни, що від­по­від­а­ли час­ткам во­ло­ді­н­ня бу­дів­лею на Ман­хет­те­ні з 12 квар­тир пло­щею 1700 ква­дра­тних ме­трів ко­жна. То­ке­ни на бло­кчей­ні да­ють пра­во во­ло­ді­ти ча­сти­ною акти­ву, да­ю­чи мо­жли­вість вкла­дни­кам ін­ве­сту­ва­ти в лю­ксо­ві бу­дин­ки, по­чи­на­ю­чи з ма­лень­ких сум, що бу­ло ра­ні­ше пра­кти­чно не­мо­жли­во.

Бро­кер уго­ди рі­ел­тор Райан Сер­хан за­явив в ін­терв’ю Forbes: «Ри­нок не­ру­хо­мо­сті Нью-йор­ка зав­жди був то­по­вим, але мо­же зна­до­би­ти­ся чи­ма­ло ча­су для про­да­жу но­вої бу­дів­лі за пра­виль­ну ці­ну. З то­ке­ні­за­ці­єю на бло­кчей­ні ми мо­же­мо по­збу­ти­ся нав’язу­ва­них тра­ди­цій­ни­ми бан­ка­ми умов, що бу­де ко­ри­сно про­е­кту і всім за­ці­кав­ле­ним осо­бам. То­ке­ні­за­ція від­кри­ває шлях для но­во­го ета­пу в роз­ви­тку рин­ку не­ру­хо­мо­сті».

Ком­па­нії, що бра­ли участь в уго­ді, ого­ло­си­ли про на­мір про­дов­жи­ти спів­пра­цю, в рам­ках якої за­ре­є­стро­ва­ний в FINRA бро­кер Propellеr ви­ко­ри­сто­вує свій чи­ма­лий до­свід із про­да­жу не­ру­хо­мо­сті, в то­му чи­слі то­ке­ні­зо­ва­ної, а Fluidity за­без­пе­чить те­хні­чний бік то­ке­ні­за­ціі акти­вів. Спів­за­снов­ник Fluidity і кри­пто­бір­жі Airswap про­ко­мен­ту­вав пар­тнер­ську уго­ду та­ким чи­ном: «Ви­хід на ри­нок з на­стіль­ки зна­чу­щою уго­дою до­зво­лив нам за­яви­ти, що ця те­хно­ло­гія вже ре­аль­на».

Ера то­ке­ні­за­ції рі­зно­го ро­ду акти­вів справ­ді вже на­ста­ла: по­ді­бні ком­па­нії то­ке­ні­зу­ють між­на­ро­дний ри­нок бор­го­вих зо­бов’язань; та­кож ство­рю­ю­ться про­е­кти, які до­зво­ля­ють ку­пу­ва­ти мар­ке­ри, що да­ють пра­во на во­ло­ді­н­ня час­ткою ви­тво­рів ми­сте­цтва.

На­при­клад, у ве­ре­сні уча­сни­ки ар­та­у­кціо­ну Maecenas ви­ку­пи­ли 31,5% від пов­ної вар­то­сті все­сві­тньо ві­до­мої кар­ти­ни Ен­ді Вор­хо­ла, за­без­пе­чив­ши со­бі час­тко­ве во­ло­ді­н­ня тво­ром ми­сте­цтва.

На рин­ку не­ру­хо­мо­сті бло­кчейн-те­хно­ло­гії за­сто­со­ву­ють не ли­ше для то­ке­ні­за­ції та про­да­жу ча­сток. На­при­клад, бло­кчейн за­сто­со­ву­ють для фі­кса­ції ча­со­вих мі­ток при укла­дан­ні угод із не­ру­хо­мі­стю, а та­кож для ви­ко­рі­не­н­ня ша­храй­ства на пла­тфор­мах з орен­ди не­ру­хо­мо­сті.

Па­ра­лель­но з то­ке­ні­за­ці­єю для роз­ви­тку ін­ве­сту­ва­н­ня в еко­но­мі­ку кра­ї­ни та­кож мо­жна за­сто­со­ву­ва­ти ICO (Initial coin offering) — фор­му за­лу­че­н­ня ін­ве­сти­цій че­рез ви­пуск то­ке­нів як ци­фро­вих ана­ло­гів па­пе­ро­вих акцій. (Хо­ча пра­виль­ні­ше ска­за­ти все ж, що то­ке­ни — це да­ле­кі ро­ди­чі па­пе­ро­вих акцій, які ви­пу­ска­ють під час IPO.)

Сьо­го­дні ін­фор­ма­цій­ний га­лас нав­ко­ло Ico-про­е­ктів уже вщу­хає, осо­бли­во по­рів­ня­но з 2017 ро­ком, ко­ли для чер­го­во­го It­стар­та­пу не ста­но­ви­ло ве­ли­ких тру­дно­щів бу­кваль­но за кіль­ка днів зі­бра­ти со­тню міль­йо­нів до­ла­рів під свій про­ект, який існу­вав ли­ше на па­пе­рі. Та­кі про­е­кти на ран­ньо­му ета­пі роз­ви­тку ICO ні­як не ре­гу­лю­ва­ли­ся, що ба­га­то в чо­му слу­жи­ло при­чи­ною їхньо­го стрім­ко­го зро­ста­н­ня і по­пу­ляр­но­сті. А по­тім — ма­со­во­го бан­крут­ства, ко­ли ви­яв­ля­ло­ся, що за ци­ми про­е­кта­ми не сто­ять ре­аль­ні акти­ви і бі­знес-про­е­кти.

За­раз у всьо­му сві­ті ICO при­вер­ну­ли ува­гу ре­гу­лю­ю­чих ор­га­нів, які на­ма­га­ю­ться чі­тко сфор­му­лю­ва­ти свою по­зи­цію з цьо­го при­во­ду. Зокре­ма, Ко­мі­сія з цін­них па­пе­рів і бірж США вва­жає, що ча­сти­на Ico-то­ке­нів є цін­ни­ми па­пе­ра­ми. Ця по­зи­ція ви­кли­ка­ла ба­га­то су­пе­ре­чок, але біль­шість фа­хів­ців по­го­джу­ю­ться з тим, що в ній є ра­ціо­наль­не зер­но. Ско­ро в ба­га­тьох кра­ї­нах сві­ту ICO ста­не ре­гу­льо­ва­ним: зі сво­ї­ми тор­го­ви­ми май­дан­чи­ка­ми, пра­ви­ла­ми, за­ко­на­ми, а не­ре­гу­льо­ва­ні в то­му ви­гля­ді, в яко­му ми їх зна­ли ще не­дав­но, про­сто пі­дуть у ми­ну­ле.

ICO зни­кнуть як вид? Не зов­сім. Те­пер на пе­ре­дній план ви­хо­дять STO (Security Token Offering — про­по­зи­ція то­ке­ні­зо­ва­них цін­них па­пе­рів) як но­вий, ре­гу­льо­ва­ний вид ICO. За­раз їх ви­ко­ри­сто­ву­ють ще до­сить ма­ло, але во­ни ма­ють ве­ли­кий по­тен­ці­ал. На­при­клад, ка­пі­тал, кре­ди­ти, не­ру­хо­мість, будь-які ви­ди цін­них па­пе­рів — все це мо­же бу­ти то­ке­ні­зо­ва­но.

Та­ка мо­дель має зна­чний по­тен­ці­ал за­лу­че­н­ня ве­ли­ких ін­ве­сти­цій, при цьо­му STO є менш ри­зи­ко­ва­ни­ми з то­чки зо­ру ін­ве­сто­рів, адже во­ни біль­шою мі­рою від­по­від­а­ють ви­мо­гам ре­гу­ля­то­ра, а та­кож зви­чні­ші для пред­став­ни­ків «ста­рої шко­ли» (ма­є­ться на ува­зі — для кон­се­рва­тив­них або тра­ди­цій­них сфер бі­зне­су). Для стар­та­пів, які ча­сто шу­ка­ють мо­жли­вість ви­хо­ду на гло­баль­ний ри­нок, це теж плюс із ціл­ком оче­ви­дних при­чин.

Та крім плю­сів, STO має і ню­ан­си. Якщо для успі­ху ICO іно­ді бу­ло до­сить са­мої ідеї, не­по­га­ної ко­ман­ди і бю­дже­ту на мар­ке­тинг, то в си­ту­а­ції з STO ство­ре­н­ня про­е­кту ду­же до­рож­чає за ра­ху­нок юри­ди­чної ча­сти­ни. Юри­ди­чна стру­кту­ра STO з усі­ма не­об­хі­дни­ми до­звіль­ни­ми до­ку­мен­та­ми в кін­це­во­му під­сум­ку обі­йде­ться близь­ко 1 млн дол., чо­го ра­ні­ше ви­ста­чи­ло б для про­ве­де­н­ня ціл­ком успі­шно­го пе­ре­сі­чно­го ICO. То­му стар­та­пам, які на­ці­лю­ю­ться на про­ве­де­н­ня STO, зві­сно, бу­де скла­дні­ше.

Як пра­цює STO в ре­аль­но­му сві­ті? Яскра­вий при­клад — ком­па­нія Palladium. Во­на має ста­ти пер­шою ре­гу­льо­ва­ною і уні­фі­ко­ва­ною пла­тфор­мою для фі­а­тних гро­шей, бан­ків і кри­пто­ва­лю­тних бірж. Пла­тфор­ма дасть мо­жли­вість клі­єн­там ку­пу­ва­ти кри­пто­ва­лю­ти, опла­чу­ва­ти ра­хун­ки і обмі­ню­ва­ти мо­не­ти в одно­му мі­сці. А кра­уд­фан­дин­го­ва ком­па­нія Indiegogo про­су­ва­ти­ме но­вий то­кен на не­ру­хо­мість. Акре­ди­то­ва­ні ін­ве­сто­ри змо­жуть ку­пу­ва­ти акції го­те­лю St. Regis Aspen у ви­гля­ді ци­фро­вих то­ке­нів.

Ство­рю­ва­ний ци­фро­вий то­кен Aspen Coin за­ре­є­стро­ва­ний у Ко­мі­сії з цін­них па­пе­рів і бірж США і бу­де до­сту­пний для ку­пів­лі за до­ла­ри, а та­кож за основ­ні кри­пто­ва­лю­ти: bitcoin і ethereum.

Бри­тан­ський при­клад і світ у ці­ло­му

Вар­то по­гля­ну­ти на те, як ба­чать ви­го­ди і ри­зи­ки роз­ви­тку ін­стру­мен­тів на ба­зі бло­кчей­ну у Ве­ли­кій Бри­та­нії. Це під­хід сто­ли­ці фі­нан­со­во­го сві­ту, тож Укра­ї­ні вар­то бу­ло б при­ди­ви­ти­ся до то­го, як спри­йма­ють си­ту­а­цію ан­глій­ці.

Фі­нан­со­вий ко­мі­тет пар­ла­мен­ту Ве­ли­кої Бри­та­нії опу­блі­ку­вав фі­наль­ну до­по­відь про кри­пто­гра­фі­чні акти­ви, в якій роз­гля­нув рі­зні аспе­кти кри­пто­ва­лю­тно­го рин­ку і опи­сав мо­жли­ві шля­хи ре­гу­лю­ва­н­ня бло­кчейн-ін­ду­стрії. У до­ку­мен­ті го­во­ри­ться, що ICO в да­ний час не бе­руть уча­сті у сфе­рі ре­гу­льо­ва­них фі­нан­со­вих від­но­син (FCA), й ін­ве­сто­ри ні­як не за­хи­ще­ні від ша­храй­ства ор­га­ні­за­то­рів пер­вин­них роз­мі­щень мо­нет, адже в кра­ї­ні від­су­тні фор­маль­ні ме­ха­ні­зми ком­пен­са­ції та від­шко­ду­ва­н­ня зби­тків по­тер­пі­лим спо­жи­ва­чам.

За за­явою вла­ди Ве­ли­кої Бри­та­нії, ре­гу­лю­ю­чі ор­га­ни му­сять сер­йо­зно оці­ню­ва­ти ри­зи­ки, пов’яза­ні з кри­пто­акти­ва­ми, і кри­ти­чно оці­ню­ва­ти по­тен­ці­ал ін­ду­стрії. Якщо пе­ре­ва­га від­да­є­ться роз­ви­тку, ре­гу­лю­ва­н­ня мо­же при­зве­сти до по­зи­тив­них ре­зуль­та­тів для рин­ку ци­фро­вих акти­вів, вклю­ча­ю­чи пе­ре­хід до більш зрі­лої бі­знес-мо­де­лі і збіль­ше­н­ня лі­кві­дно­сті да­ної га­лу­зі. Ав­то­ри до­по­віді за­зна­ча­ють, що ко­ли Бри­та­нія роз­ро­бить за­раз прийня­тне нор­ма­тив­не се­ре­до­ви­ще для кри­пто­гра­фі­чних акти­вів, то дер­жа­ва мо­же ста­ти гло­баль­ним цен­тром кри­пто­га­лу­зі.

Фі­нан­со­вий ко­мі­тет не обми­нув ува­гою і про­бле­му во­ла­тиль­но­сті кри­пто­ва­лют, за­зна­чив­ши та­ке: по­при те, що низ­ка ін­ве­сто­рів змо­гли за­ро­би­ти со­лі­дні ка­пі­та­ли в пе­рі­о­ди зро­ста­н­ня, ре­шта ма­ють ве­ли­кі шан­си про­гра­ти по-кру­пно­му в ра­зі обва­лу рин­ку.

Як під­хо­дять до про­це­су ре­гу­ля­ції кри­пто­рин­ку в сві­ті в ці­ло­му? Є кра­ї­ни, які ство­рю­ють так зва­ні пі­со­чни­ці, тоб­то ма­кси­маль­но спро­щу­ють ро­бо­ту ком­па­ній цьо­го се­кто­ра, про­да­ю­чи лі­цен­зії, ре­є­стру­ю­чи но­ві ком­па­нії, від­кри­ва­ю­чи ра­хун­ки і ство­рю­ю­чи ро­бо­чі мі­сця в сво­їй кра­ї­ні.

При­кла­ди та­ких кра­їн — Маль­та, Гі­брал­тар, Есто­нія. Як щось се­ре­днє мо­жна оха­ра­кте­ри­зу­ва­ти кан­тон Цуг у Швей­ца­рії, Сін­га­пур і, за остан­ні­ми да­ни­ми, штат Ка­лі­фор­нія (США), які, по­при жорс­тку ре­гу­ля­тор­ну ба­зу по фі­нан­со­во­му се­кто­ру, більш від­кри­ті до но­вих те­хно­ло­гій.

В укра­їн­сько­му за­ко­но­дав­стві кон­кре­ти­ки по­ки що ма­ло. Ство­ре­но низ­ку ро­бо­чих груп, але не­зро­зумі­ло, з якою ме­тою, — чи то для фор­му­ва­н­ня «по­трі­бно­го» ін­фор­ма­цій­но­го по­ля для пев­них по­лі­ти­чних пар­тій на­пе­ре­до­дні ви­бо­рів, чи то для ло­бі­ю­ва­н­ня ін­те­ре­сів тих чи­нов­ни­ків і по­лі­ти­ків, які вже ма­ють й актив­но ін­ве­сту­ють у ци­фро­ві акти­ви.

Та якщо вра­ху­ва­ти укра­їн­ську мен­таль­ність і «осо­бли­во­сті на­ціо­наль­но­го бі­зне­су» (тра­ди­цій­не пра­гне­н­ня ди­стан­ці­ю­ва­ти­ся від дер­жа­ви), на­пев­но, най­кра­ще, що мо­жуть зро­би­ти уряд і пар­ла­мент Укра­ї­ни для роз­ви­тку бло­кчейн-те­хно­ло­гій у кра­ї­ні, — про­сто да­ти юри­ди­чні ви­зна­че­н­ня всім тим су­тно­стям, які по­ро­ди­ла те­хно­ло­гія бло­кчейн. Тоб­то кри­пто­ва­лю­там, то­ке­нам, роз­по­ді­ле­но­му ре­є­стру, ICO, май­нін­гу, ма­стер­но­дам то­що. Що, вла­сне, і про­по­нує за­ко­но­про­ект №9083.

А да­лі дер­жа­ві кра­ще са­мо­усу­ну­ти­ся. Як це ста­ло­ся в It-се­кто­рі, який на сьо­го­дні осо­бли­во не ре­гу­лю­є­ться в Укра­ї­ні, для ньо­го не­ма яки­хось осо­бли­во­стей ве­де­н­ня бі­зне­су і спе­ці­аль­но­го за­ко­но­дав­ства (як у Бі­ло­ру­сі, на­при­клад). При цьо­му за остан­ній рік It-се­ктор по­ка­зав більш як 20-від­со­тко­ве зро­ста­н­ня тіль­ки офі­цій­но. Звід­си ви­сно­вок: най­кра­ща до­по­мо­га дер­жа­ви — це від­су­тність ре­гу­лю­ва­н­ня, окрім як за­галь­но­кри­мі­наль­но­го.

Якщо роз­ви­ток бло­кчейн-ін­ду­стрії в Укра­ї­ні пі­де са­ме цим шля­хом, то і ICO, ви­до­змі­нив­шись, змо­же ста­ти чи­мось справ­ді ва­го­мим. Сьо­го­дні в цій сфе­рі в Укра­ї­ні є го­то­ві про­ду­кти зі сво­ї­ми ко­ман­да­ми, мар­ке­тин­го­ви­ми пла­на­ми і сфор­мо­ва­ни­ми ета­па­ми роз­ви­тку, ко­трі не за­пу­ска­ють про­даж то­ке­нів ли­ше то­му, що че­ка­ють рі­ше­н­ня ре­гу­ля­то­ра. Це їм по­трі­бно, щоб сфор­му­ва­ти пра­виль­ну юри­ди­чну ча­сти­ну сво­їх про­е­ктів.

Уже зга­ду­ва­не ви­ще STO як но­вий, при цьо­му до­сить зро­зумі­лий ін­стру­мент вже цьо­го ро­ку по­чне свою ін­тер­вен­цію на укра­їн­сько­му рин­ку ка­пі­та­лу. Якщо пер­ші про­е­кти по­ка­жуть хо­ро­ший об­сяг зі­бра­них ко­штів, то в подаль­шо­му мо­жна очі­ку­ва­ти під­ви­ще­но­го ін­те­ре­су з бо­ку ін­ве­сто­рів (пе­ред­усім че­рез мо­жли­во­сті ле­галь­но­го ін­ве­сту­ва­н­ня та ін­фор­ма­цій­ний шум).

На­слід­ком за­ко­но­мір­но ста­не ство­ре­н­ня спе­ці­а­лі­зо­ва­них бірж для STO, що, в свою чер­гу, до­бре по­зна­чи­ться на рин­ку. Ну і за­га­лом при­ва­тні ін­ве­сти­ції в се­ктор фі­нан­со­вих те­хно­ло­гій («Фін­тех») зро­ста­ти­муть ще кіль­ка ро­ків як у всьо­му сві­ті, так і в Укра­ї­ні.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.