Про­фе­сій­ні Зброй­ні си­ли: міф чи ре­аль­ність?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Ва­лен­тин БАДРАК,

Яка ар­мія по­трі­бна Укра­ї­ні? На п’ятий рік вій­ни Ро­сії про­ти Укра­ї­ни це пи­та­н­ня не тіль­ки не втра­ти­ло акту­аль­но­сті, але й пе­ре­тво­ри­ло­ся на чу­тли­вий по­дра­зник для су­спіль­ства.

З одно­го бо­ку, ЗСУ істо­тно змі­ни­ли свій ви­гляд і по­мі­тно по­си­ли­ли по­тен­ці­ал, на­вчив­шись успі­шно ре­а­гу­ва­ти на та­кти­чні ви­кли­ки гі­бри­дної вій­ни низь­кої ін­тен­сив­но­сті, з дру­го­го — во­ни не го­то­ві про­ти­сто­я­ти во­єн­ній ма­ши­ні ци­кло­пі­чної Ро­сії і ве­сти успі­шну вій­ну по­ко­лі­н­ня «4++», пе­ре­тво­рив­шись на ін­сти­тут стри­му­ва­н­ня агре­сії. Але на­віть якщо та­кий істо­ри­чний мо­мент не на­ста­не в не­да­ле­ко­му май­бу­тньо­му, і Кремль не на­ва­жи­ться збіль­ши­ти мас­штаб розв’яза­ної вій­ни, є без­ліч ар­гу­мен­тів на ко­ристь то­го, щоб по­ча­ти гло­баль­ні змі­ни в укра­їн­ській ар­мії і бу­ду­ва­ти са­ме про­фе­сій­ну ар­мію.

Вив­чи­ти ре­аль­ність цьо­го з іні­ці­а­ти­ви ЦДАКР узя­ли­ся кіль­ка груп екс­пер­тів, а із за­клю­чни­ми ви­снов­ка­ми озна­йо­ми­ли­ся по­над де­ся­ток ко­ли­шніх без­по­се­ре­дніх ке­рів­ни­ків ВСУ і пред­став­ни­ків вій­сько­во-по­лі­ти­чно­го ке­рів­ни­цтва кра­ї­ни. Став­ле­н­ня не­о­дно­зна­чне, де­які по­зи­ції екс­пер­тів ви­зна­но спір­ни­ми. Однак біль­шість фа­хів­ців пе­ре­ко­на­ні, що цей про­ект мо­жна як мі­ні­мум узя­ти за осно­ву для де­таль­ні­шо­го опра­цю­ва­н­ня зав­да­н­ня. А та­кож у то­му, що ЗСУ по­тре­бу­ють фун­да­мен­таль­ної ре­фор­ми, хво­ро­би ж ар­мії слід від­кри­ти, ре­тель­но до­слі­ди­ти і зна­йти ре­це­пти лі­ку­ва­н­ня.

Як апо­ло­гет ство­ре­н­ня ви­клю­чно про­фе­сій­ної ар­мії в Укра­ї­ні я ви­кла­ду свої мір­ку­ва­н­ня.

Що та­ке про­фе­сій­ні ЗСУ і чо­му во­ни по­трі­бні Укра­ї­ні

Ко­жно­му укра­їн­це­ві на­пев­но хо­ті­ло­ся б, щоб ар­мія кра­ї­ни мо­гла від­би­ти зов­ні­шню агре­сію будь-яко­го су­про­тив­ни­ка. А ще лі­пше, щоб рі­вень роз­ви­тку ЗСУ зму­шу­вав по­тен­цій­но­го агре­со­ра від­мо­ви­ти­ся від во­єн­но­го сце­на­рію про­ти Укра­ї­ни. Але щоб при цьо­му сол­дат і офі­цер бу­ли на вій­ні ма­кси­маль­но за­хи­ще­ні фі­зи­чно, а сім’ї вій­сько­во­слу­жбов­ців пе­ре­бу­ва­ли під за­хи­сною со­ці­аль­ною па­ра­соль­кою дер­жа­ви. Остан­нє на­ле­жить до пре­ро­га­ти­ви за­хі­дних дер­жав і єв­ро­а­тлан­ти­чних ци­ві­лі­за­цій­них цін­но­стей. Вій­ни РФ у Че­чні, Гру­зії, Си­рії і Укра­ї­ні чі­тко свід­чать, що Кремль спо­від­ує ра­дян­сько-жу­ков­ський прин­цип ве­де­н­ня вій­ни, ко­ли про­ло­ми за­кри­ва­ють люд­ськи­ми ті­ла­ми («Ба­бы еще на­ро­жа­ют…»). На жаль, вій­на за укра­їн­ську не­за­ле­жність в 2014— 2018 рр. свід­чить, що Ки­їв спо­від­ує той же прин­цип.

Про­те зга­да­ні екс­пер­тні оцін­ки свід­чать, що Укра­ї­на в змо­зі пе­ре­йти до ство­ре­н­ня ар­мії но­во­го ти­пу — з пов­ні­стю про­фе­сій­ним прин­ци­пом ком­пле­кту­ва­н­ня й від­мо­вою від при­зо­ву. Чо­му во­на нам по­трі­бна і чо­му во­на лі­пша за пост­ра­дян­ські укра­їн­ські ЗС?

ЗСУ за­ли­ша­ю­ться пе­ре­ва­жно ро­бі­тни­чо-се­лян­ською ар­мі­єю, ку­ди, крім пе­ре­ко­на­них па­трі­о­тів, ідуть пе­ре­ва­жно мо­ло­ді лю­ди з так зва­них де­пре­сив­них ре­гіо­нів, де є про­бле­ми з ро­бо­тою. Але й во­ни, ро­зі­брав­шись, ча­сто ті­ка­ють… На­при­кін­ці лі­та 2018 р. ста­ло ві­до­мо, що з по­ча­тку ро­ку по­над 11 ти­сяч офі­це­рів і кон­тра­ктни­ків звіль­ни­ли­ся з ЗСУ. Мі­ністр обо­ро­ни ге­не­рал Пол­то­рак у ли­сті прем’єр-мі­ні­стру за­зна­чив, що при­чи­ною звіль­не­н­ня ста­ли низь­кі зар­пла­ти. До­дав­ши, що до кін­ця 2018 р. ЗСУ мо­жуть втра­ти­ти ще близь­ко 18 ти­сяч вій­сько­во­слу­жбов­ців. По­ка­зо­во, що на цьо­му тлі Мі­н­обо­ро­ни 4 жов­тня 2018 р. ого­ло­си­ло збіль­ше­н­ня при­зо­ву офі­це­рів за­па­су з 500 до 1000 чо­ло­вік. Уза­га­лі ж в Укра­ї­ні в 2018 р. при­звуть по­над 17 ти­сяч чо­ло­вік, з яких 9010 — на стро­ко­ву слу­жбу до ЗСУ. Як ба­чи­мо, бра­кує і кон­тра­ктни­ків, і мо­лод­ших офі­це­рів — пер­ший і най­ва­го­мі­ший по­ка­зник па­ді­н­ня пре­сти­жу слу­жби в ар­мії. Але го­лов­не: від­тік кон­тра­ктни­ків не дасть змо­ги на­бли­зи­ти­ся до про­фе­сій­ної ар­мії — та­кої, де по­над 50% слу­жать три ро­ки й біль­ше. Ни­ні гро­ші ви­тра­ча­ю­ться на на­вча­н­ня но­вих кон­тра­ктни­ків і при­зов­ни­ків, а ті, що вже ви­тра­че­но, ви­тра­че­но да­рем­но.

Та й це ще не все. Не тіль­ки низь­ке гро­шо­ве утри­ма­н­ня же­не з ар­мії. Об­стрі­ля­ний вій­ною бо­йо­вий пол­ков­ник Ві­ктор По­ку­са на­пи­сав на­при­кін­ці 2017 р., що «офі­це­рів, сер­жан­тів і сол­да­тів із ре­аль­ним бо­йо­вим до­сві­дом не ці­ну­ють, не втри­му­ють і на­віть від­вер­то від­штов­ху­ють. Во­люн­та­ризм і осо­би­ста сим­па­тія про­дов­жу­ють за­прав­ля­ти ба­лом у си­сте­мі ка­дро­во­го від­бо­ру». Він на­вів чи­ма­ло кон­кре­тних при­кла­дів, ти­по­вим з яких бу­ло при­зна­че­н­ня ко­ман­ди­ром 72 ОМБР Ру­сла­на Та­ту­ся: за пер­ші кіль­ка мі­ся­ців йо­го ко­ман­ду­ва­н­ня з бри­га­ди пі­шло по­над ти­ся­чу вій­сько­во­слу­жбов­ців — че­рез ра­дян­ські прин­ци­пи ко­ман­ду­ва­н­ня…

У ЗСУ за­фі­ксо­ва­но сер­йо­зний рі­вень не­бо­йо­вих втрат, в ар­мії роз­ви­ва­ю­ться та­кі не­га­тив­ні тен­ден­ції як ужи­ва­н­ня ал­ко­го­лю й са­мо­губ­ства. Ли­ше у сі­чні 2018 р. у ЗСУ з не­бо­йо­вих при­чин за­ги­ну­ли 22 вій­сько­во­слу­жбов­ці; з них 11, а це по­ло­ви­на (!), вчи­ни­ли су­ї­цид. За да­ни­ми го­лов­но­го вій­сько­во­го про­ку­ро­ра Укра­ї­ни Ана­то­лія Ма­ті­о­са, кіль­кість за­ги­блих не в бо­ях на­віть біль­ша, ніж смер­тей від во­гню про­тив­ни­ка — близь­ко трьох ти­сяч вій­сько­во­слу­жбов­ців. «ДТП, пи­я­цтво, не­обе­ре­жне по­во­дже­н­ня зі збро­єю то­що», — за­явив він у лю­то­му цьо­го ро­ку. У про­фе­сій­ній ар­мії, зви­чай­но, та­ке ча­сом бу­ває, але не по­всю­дно й не в та­кій кіль­ко­сті… На жаль, ни­ні не­має пря­мо­го зв’яз­ку між рі­ше­н­ням юна­ка слу­жи­ти за кон­тра­ктом і на­бу­т­тям під­ви­ще­них мо­жли­во­стей для ор­га­ні­за­ції май­бу­тньо­го жи­т­тя — пі­сля ар­мії. І це вкрай не­га­тив­ний ар­гу­мент. На цьо­му тлі офі­це­ри ма­со­во звіль­ня­ю­ться — за­ра­ди отри­ма­н­ня ви­хі­дної до­по­мо­ги, а отри­мав­ши 200—300 ти­сяч, зно­ву при­зи­ва­ю­ться…

При­зов до ар­мії (у си­ли обо­ро­ни) став ло­бо­вим мі­сцем со­ці­аль­ної не­рів­но­сті. В Ір­пе­ні під Ки­є­вом, де я жи­ву, ме­ні ві­до­мі три ро­ди­ни, в яких про­сто від­ку­пи­ли сво­їх ді­тей від при­зо­ву. Я за­пи­тую се­бе: чо­му до ар­мії вза­га­лі по­тра­пля­ють нев­мо­ти­во­ва­ні лю­ди? На­ше су­спіль­ство не­о­дно­рі­дне, то­му нам то­чно у пов­но­му об­ся­зі не при­да­сться до­свід Ізра­ї­лю або Швей­ца­рії. Тим біль­ше, не мо­жна допу­сти­ти, щоб у ЗСУ з’яви­ли­ся лю­ди, не при­зна­че­ні для цьо­го че­рез рі­зні при­чи­ни — від слаб­ко­го здо­ров’я до за­над­то ви­со­ко­го по­ро­гу па­ци­фі­зму. Кіль­ка ро­ків то­му у ЗСУ мо­бі­лі­зу­ва­ли Оле­га За­до­ян­чу­ка, мо­го ре­да­кто­ра в агент­стві УНІАН. Із гор­до­сті він не від­мо­вив­ся, хо­ча мав украй слаб­кий зір і ні­ко­ли не за­ймав­ся спор­том. Він за­ги­нув при пер­шо­му ж арт­об­стрі­лі…

За­пи­та­н­ня, чи не час мі­ня­ти си­сте­му, не­три­ві­аль­не й своє­ча­сне. За­кін­чу­є­ться дія ре­а­лі­зо­ва­них про­грам і ке­рів­них до­ку­мен­тів, пов’яза­них з роз­ви­тком ЗСУ. По­лі­ти­чні си­ли фа­кти­чно уві­йшли в пе­рі­од пе­ред­ви­бор­них пе­ре­го­нів, і май­бу­тнє ар­мії пря­мо пов’яза­не з май­бу­тнім са­мої Укра­ї­ни. Фі­ні­шу­ють ци­кли низ­ки ве­ли­ких роз­ро­бок зброї, і са­ме 2019 р. має ста­ти пер­шим ро­ком ре­аль­но­го пе­ре­озбро­є­н­ня — отри­ма­н­ням ар­мі­єю но­вих ви­со­ко­то­чних си­стем зброї. На­ре­шті ЗСУ в ни­ні­шньо­му ви­гля­ді до­ся­гли пі­ку мо­жли­во­стей — подаль­ше зро­ста­н­ня обо­рон­но­го по­тен­ці­а­лу мо­жли­ве ли­ше за кар­ди­наль­них змін.

«Бі­ла кни­га», яку ви­дає Мі­ні­стер­ство обо­ро­ни, ам­бі­цій­но на­ці­лює на ство­ре­н­ня «ефе­ктив­них, мо­біль­них, осна­ще­них су­ча­сним озбро­є­н­ням, вій­сько­вою й спе­ці­аль­ною те­хні­кою сил обо­ро­ни, зда­тних га­ран­то­ва­но за­без­пе­чи­ти обо­ро­ну дер­жа­ви та аде­ква­тно і гну­чко ре­а­гу­ва­ти на во­єн­ні за­гро­зи на­ціо­наль­ній без­пе­ці Укра­ї­ни». Ав­то­ри роз­ва­жли­во ухи­ли­ли­ся від від­по­віді на пи­та­н­ня «Про­тя­гом яко­го ча­су?». Я вва­жаю, не тре­ба бу­ти ясно­вид­цем, аби зро­зу­мі­ти: ар­мія з ве­ли­че­зним не­ком­пле­ктом зна­чної ча­сти­ни бо­йо­вих під­роз­ді­лів, озбро­є­на від­ре­мон­то­ва­ною й час­тко­во мо­дер­ні­зо­ва­ною те­хні­кою ра­дян­сько­го ви­ро­бни­цтва, уком­пле­кто­ва­на ма­лов­мо­ти­во­ва­ни­ми сол­да­та­ми й офі­це­ра­ми, ска­же­мо тут ду­же м’яко, на­вряд чи впо­ра­є­ться з успі­шним про­ти­сто­я­н­ням ра­ке­тним уда­рам і ата­кам бо­йо­вої авіа­ції че­твер­то­го по­ко­лі­н­ня.

До­зво­лю со­бі ствер­джу­ва­ти біль­ше. ЗСУ у їх ни­ні­шньо­му ви­гля­ді не змо­жуть ста­ти стри­му­валь­ним чин­ни­ком для ЗС РФ на­віть якщо чи­сель­ність їх бу­де до­ве­де­но до 500 ти­сяч чо­ло­вік. При цьо­му на­віть у са­мо­му Мі­н­обо­ро­ни ви­зна­ють, що ство­ре­н­ня низ­ки но­вих бри­гад пов’яза­не не так із розв’яза­н­ням про­бле­ми обо­ро­но­зда­тно­сті, як з юри­ди­чним під­стра­ху­ва­н­ням Ген­шта­бу на го­ди­ну Ч: «До вій­ни го­ту­ва­ли­ся». Ар­мія чи­сель­ні­стю 255 ти­сяч чо­ло­вік, яка про­їдає 72% обо­рон­но­го бю­дже­ту і зда­тна пе­ре­озбро­ю­ва­ти­ся ли­ше час­тко­во, ви­да­є­ться без­кри­лим пта­хом із сум­нів­ни­ми пер­спе­кти­ва­ми на най­ближ­чі п’ять ро­ків.

Чи мо­жли­вий ви­хід, і якщо так, то що ро­би­ти?

Не тіль­ки мо­жли­вий, але й кон­че по­трі­бний!

Для цьо­го тре­ба змі­ни­ти став­ле­н­ня дер­жа­ви до лю­ди­ни у по­го­нах, від со­ці­аль­но­го за­без­пе­че­н­ня до про­ду­ма­ної ка­дро­вої по­лі­ти­ки. І як на­слі­док — до си­сте­ми пе­ре­озбро­є­н­ня. Якщо не­без­пе­чні на­прям­ки при­кри­ва­ти­муть не ті­ла сол­да­тів і офі­це­рів, а су­ча­сні си­сте­ми озбро­єнь, ціл­ком ре­аль­но транс­фор­му­ва­ти ни­ні­шні ЗСУ в 170—180-ти­ся­чну про­фе­сій­ну ар­мію. При­чо­му зна­чною мі­рою без рі­за­н­ня по жи­во­му ре­зуль­та­тів про­гра­ми роз­ви­тку ЗСУ, яка за­вер­шу­є­ться.

ЗСУ за­ли­ша­ю­ться ар­мі­єю, яка тіль­ки зби­ра­є­ться сер­йо­зно пе­ре­озбро­ю­ва­ти­ся, що свід­чить про слаб­кість і не­до­ско­на­лість дій вла­ди в ро­ки вій­ни. На жаль, ча­сти­на від­ре­мон­то­ва­но­го озбро­є­н­ня, яке ни­ні є у ЗСУ, — це «му­зей­ні екс­по­на­ти». Ба біль­ше, са­ме цей чин­ник став не­пра­виль­ним об´рун­ту­ва­н­ням для вій­сько­во-по­лі­ти­чно­го ке­рів­ни­цтва що­до на­ро­щу­ва­н­ня чи­сель­но­сті й ство­ре­н­ня но­вих, пе­ре­ва­жно не­уком­пле­кто­ва­них бо­йо­вих ча­стин, де на­ван­та­же­н­ня пе­ред­ба­ча­є­ться на сол­да­та, сер­жан­та й мо­лод­шо­го офі­це­ра.

У 2017 і 2018 рр. на пе­ре­озбро­є­н­ня ви­ді­ля­ли при­бли­зно 18 млрд грн на рік, стіль­ки ж за­пла­но­ва­но й на 2019 р. Це при­бли­зно 670—640 млн дол. Про­сті ма­те­ма­ти­чні роз­ра­хун­ки свід­чать: якщо Укра­ї­на й да­лі фі­нан­су­ва­ти­ме пе­ре­озбро­є­н­ня на рів­ні цьо­го ро­ку, то на­віть про­тя­гом май­бу­тніх п’яти ро­ків во­на пра­кти­чно не мо­же роз­ра­хо­ву­ва­ти на ре­аль­ну змі­ну збро­йо­во­го по­тен­ці­а­лу за основ­ни­ми ка­те­го­рі­я­ми зброї, і ми пе­ре­бу­ва­ти­ме­мо в ста­ні, ко­ли дер­жа­ва за­ли­ша­ти­ме­ться вра­зли­вою мі­шен­ню для Ро­сії ще що­най­мен­ше п’ять ро­ків.

Во­дно­час про­фе­сій­ні ЗСУ ма­ють ви­рі­зня­ти­ся са­ме на­яв­ні­стю і зда­тні­стю ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чну зброю стри­му­ва­н­ня, за­сто­со­ву­ва­ти ба­га­то­про­філь­ні під­роз­ді­ли спе­цна­зу й ін­ших аси­ме­три­чних форм ве­де­н­ня вій­ни — ін­фор­ма­цій­них, кі­бер­не­ти­чних, роз­ві­ду­валь­них, ди­вер­сій­них то­що.

Для по­рів­ня­н­ня: Поль­ща, яка має ар­мію вдві­чі мен­шу чи­сель­ні­стю (123 ти­сяч чо­ло­вік), ви­тра­тить у 2018 р. на її роз­ви­ток 10 млрд єв­ро. Ни­ні Вар­ша­ва опі­ку­є­ться ре­а­лі­за­ці­єю двох ве­ли­ких (ба­га­то­рі­чних) про­грам пе­ре­озбро­є­н­ня, спря­мо­ва­них на по­си­ле­н­ня опе­ра­тив­но-стра­те­гі­чно­го ком­по­нен­ту. Це за­ку­пів­ля аме­ри­кан­ських си­стем ППО Patriot на су­му 4,75 млрд дол. і со­лі­дної пар­тії кри­ла­тих ра­кет AGM-158A JASSM ви­ро­бни­цтва Lockheed Martin з даль­ні­стю стріль­би до 370 км — для ра­ні­ше при­дба­них аме­ри­кан­ських ви­ни­щу­ва­чів F-16 (Поль­ща за­мо­ви­ла 40 ра­кет цьо­го ти­пу). Це не ка­жу­чи про те, що у 2016 р. Вар­ша­ва під­пи­са­ла кон­тракт на за­ку­пів­лю пар­тії ра­кет AGM158B JASSM-ER з даль­ні­стю до 1000 км. Як ба­чи­мо, на­віть пе­ре­бу­ва­ю­чи під па­ра­соль­кою НАТО, Поль­ща го­ту­є­ться до мо­жли­вої мас­шта­бної вій­ни з РФ зна­чно сер­йо­зні­ше, ніж Укра­ї­на, що во­ює.

Укра­їн­ці лю­блять зга­ду­ва­ти до­свід Швей­ца­рії з чи­сель­ні­стю ар­мії 155 ти­сяч чо­ло­вік і обо­рон­ним бю­дже­том май­же 5 млрд дол. (кра­ї­ни з на­се­ле­н­ням 7,5 млн чо­ло­вік). Але ма­ло хто зга­дує, що ар­мія кра­ї­ни з на­се­ле­н­ням у два Ки­є­ва на­лі­чує по­над 350 бо­йо­вих і 120 на­вчаль­них лі­та­ків, по­над 100 бо­йо­вих вер­то­льо­тів. Ізра­їль, що ро­бить став­ки на силь­ну роз­від­ку, про­слу­хо­ву­ва­н­ня, ра­діо­пе­ре­хо­пле­н­ня, ра­зом з осна­ще­н­ням су­ча­сним удар­ним озбро­є­н­ням у се­ре­дньо­му ви­тра­чає на ЗС (близь­ко 176 ти­сяч чо­ло­вік) 14 млрд дол. що­рі­чно.

«Зсу-про­фі». Як цьо­го до­сяг­ти

Вер­сія, опра­цьо­ва­на гру­пою екс­пер­тів, про­по­нує низ­ку транс­фор­ма­цій у рам­ках п’яти­рі­чної про­гра­ми. Во­ни спря­мо­ва­ні на до­ся­гне­н­ня істо­тних змін у «ци­клі жит­тє­ді­яль­но­сті» сол­да­та, сер­жан­та й офі­це­ра — від мо­ти­ва­ції та під­го­тов­ки до ви­хо­ду на пен­сію.

Пер­шим ета­пом має ста­ти роз­роб­ка нор­ма­тив­но-пра­во­вої ба­зи із вне­се­н­ням пра­вок до низ­ки за­ко­но­дав­чих актів і прийня­т­тя рі­ше­н­ням РНБОУ Дер­жав­ної ці­льо­вої про­гра­ми пе­ре­хо­ду ЗСУ та ін­ших вій­сько­вих фор­му­вань на про­фе­сій­ний прин­цип ком­пле­кту­ва­н­ня. Рі­ше­н­ня має бу­ти вве­де­не в дію ука­зом гла­ви дер­жа­ви, а кон­троль по­кла­де­но на ту-та­ки РНБОУ, з пе­ред­ба­че­ним за­лу­че­н­ням до оцін­ки не­дер­жав­них ор­га­ні­за­цій та екс­пер­тів.

На­сам­пе­ред транс­фор­ма­ції ма­ють сто­су­ва­ти­ся си­сте­ми ка­дро­во­го за­без­пе­че­н­ня та впро­ва­дже­н­ня но­вих прин­ци­пів — кон­кур­сів і рей­тин­гів. З ці­єю ме­тою Ка­бі­нет мі­ні­стрів за­твер­джує но­ву фор­му кон­тра­ктів кіль­кох ти­пів: для кон­тра­ктни­ків пер­ших трьох ро­ків слу­жби, для кон­тра­ктни­ків із до­сві­дом слу­жби біль­ше трьох ро­ків, для ре­зер­ві­стів пер­шої чер­ги (остан­ні про­хо­дять пе­ре­пі­дго­тов­ку в кон­кре­тних під­роз­ді­лах і ча­сти­нах). Окре­мо — для офі­це­рів. Крім то­го, про­бле­ма мо­бі­лі­за­цій­но­го ре­сур­су ви­рі­шу­є­ться за ра­ху­нок роз­гор­та­н­ня си­ла­ми мі­сце­вих адмі­ні­стра­цій під­роз­ді­лів Військ те­ри­то­рі­аль­ної обо­ро­ни (ВТО), в яких пе­ред­ба­че­но ово­ло­ді­н­ня ін­ди­ві­ду­аль­ни­ми на­ви­чка­ми сол­да­та (ор­га­ні­за­ція жи­т­тя у вій­сько­во­му та­бо­рі, во­ло­ді­н­ня ін­ди­ві­ду­аль­ною збро­єю, за­сво­є­н­ня та­кти­ки дій бій­ця у скла­ді під­роз­ді­лів «взвод—ро­та»). ВТО — по­тен­цій­ний ка­дро­вий ре­зерв ЗСУ, ціл­ком ло­гі­чний при­хід бій­ця ВТО у ЗСУ — як кон­тра­ктни­ка. При цьо­му істо­тно мо­дер­ні­зу­є­ться си­сте­ма військ­ко­ма­тів.

Се­ред за­про­по­но­ва­них за­хо­дів слід від­зна­чи­ти та­кі.

Пе­ред­ба­ча­є­ться опти­мі­за­ція стру­ктур ЗСУ, які не при­че­тні без­по­се­ре­дньо до фор­му­ва­н­ня і під­трим­ки бо­йо­во­го по­тен­ці­а­лу ЗСУ: час­тко­во си­стем осві­ти, ме­ди­ци­ни, ти­лу, ре­мон­тної ме­ре­жі та ін­фра­стру­кту­ри. Усі за­хо­ди ске­ро­ва­ні на пе­ре­спря­му­ва­н­ня ре­сур­сів, по­збав­ле­н­ня ар­мії нев­ла­сти­вих фун­кцій — усьо­го то­го, що не сто­су­є­ться пря­мої під­го­тов­ки до вій­ни.

На­при­клад, екс­пер­та­ми ви­зна­но ма­ло­ефе­ктив­ною си­сте­му під­го­тов­ки у вій­сько­вих ін­сти­ту­тах, які по-ра­дян­сько­му про­дов­жу­ють да­ва­ти близь­ку до ну­льо­вої ци­віль­ну осві­ту й від­тя­гу­ва­ти дер­жав­ний ре­сурс. В осно­ві опти­мі­за­ції має бу­ти фор­му­ва­н­ня ме­ре­жі на­вчаль­них цен­трів для всіх ка­те­го­рій — від сол­да­та і сер­жан­та до ге­не­ра­ла. А та­кож си­сте­ми кур­сів під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції рі­зних рів­нів при єди­ній Ака­де­мії ЗСУ і єди­но­му На­ціо­наль­но­му уні­вер­си­те­ті обо­ро­ни (оби­дві стру­кту­ри по­вин­ні ма­ти у сво­є­му скла­ді фі­лі­а­ли й на­вчаль­ні цен­три).

Ана­ліз осо­бли­во­стей фор­му­ва­н­ня ви­кла­да­цько­го скла­ду вій­сько­вих ін­сти­ту­тів та учи­лищ, ви­вче­н­ня во­єн­них кам­па­ній у Че­чні, Гру­зії, Си­рії та на Схо­ді Укра­ї­ні да­ють під­ста­ви ске­пти­чно ста­ви­ти­ся до та­ких по­нять як «вій­сько­вий ви­кла­дач», «вій­сько­ва на­у­ка» і до всьо­го то­го, що пло­дять «ка­бі­не­тні спе­ці­а­лі­сти з те­чка­ми».

Вій­сько­ве ві­дом­ство пе­ре­стає за­йма­ти­ся за­без­пе­че­н­ням жи­тлом вій­сько­во­слу­жбов­ців, — у цій ча­сти­ні си­сте­ма за­гру­зла в ко­ру­пції й не має жо­дних шан­сів за­без­пе­чи­ти вій­сько­вих жи­тлом. Я осо­би­сто знаю де­ся­тки за­пов­зя­тли­вих офі­це­рів і ге­не­ра­лів, які отри­му­ва­ли квар­ти­ри «від ар­мії» кіль­ка ра­зів та успі­шно ви­во­ди­ли жи­тло­пло­щу зі слу­жбо­во­го фон­ду. І знаю со­тні тих, хто сум­лін­но про­слу­жив 25—30 ро­ків, але не має жо­дно­го шан­су отри­ма­ти від дер­жа­ви жи­тло.

Усе, що має ви­бір­ко­вий ха­ра­ктер, в ар­мії має бу­ти лі­кві­до­ва­не, оскіль­ки є фор­мою при­хо­ва­ної або яв­ної ко­ру­пції. Усі в строю ма­ють бу­ти рів­ни­ми, а в отри­ман­ні пільг або «мо­ти­ва­цій­них бо­ну­сів» від­мін­но­сті фор­му­ю­ться тіль­ки від трьох по­зи­цій: ви­слу­ги ро­ків, по­са­ди та зва­н­ня.

Ба­га­то за­хо­дів сто­су­ю­ться ча­сти­ни не­бо­йо­вих вій­сько­вих ча­стин ЗСУ, стру­ктур за­без­пе­че­н­ня, і осо­бли­во під­при­ємств. Остан­ні, на­віть якщо їх при­зна­че­н­ня —спе­ци­фі­чні фун­кції, на­при­клад ре­монт озбро­єнь і вій­сько­вої те­хні­ки, ма­ють пе­ре­бу­ва­ти за ме­жа­ми ЗСУ. Хай у то­му ж та­ки «Укр­обо­рон­про­мі», в одно­му з йо­го сфор­мо­ва­них кла­сте­рів. Вва­жаю ціл­ком об´рун­то­ва­ною кон­ку­рен­цію у про­ве­ден­ні ре­мон­ту між дер­жав­ни­ми та при­ва­тни­ми під­при­єм­ства­ми. На­дли­шко­ві стру­кту­ри (об’єкти, під­при­єм­ства, май­но) опе­ра­тив­но го­ту­ю­ться до ре­а­лі­за­ції че­рез спе­ці­аль­но ство­ре­не під­при­єм­ство Ка­бмі­ну (або ре­а­ні­ма­цію існу­ю­чо­го).

Тіль­ки з дру­го­го ро­ку дії Про­гра­ми по­чи­на­ю­ться пра­кти­чні змі­ни. Фор­му­є­ться ядро про­фе­сій­ної ар­мії як ча­сти­ни (під­роз­ді­лу) під­ви­ще­ної го­тов­но­сті — всьо­го 32 ба­таль­йо­ни (ди­ві­зіо­ни) — у скла­ді бри­гад і окре­мих ба­таль­йо­нів. Ар­ти­ле­рій­ські під­роз­ді­ли ста­нов­лять не мен­ше чвер­ті ядра ЗСУ но­вої мо­де­лі. Вій­сько­во­слу­жбов­ці всіх ка­те­го­рій цих під­роз­ді­лів укла­да­ють но­ві кон­тра­кти, які пе­ред­ба­ча­ють прин­ци­по­во ін­ші під­хо­ди до від­по­від­аль­но­сті під час ви­ко­на­н­ня слу­жбо­вих обов’яз­ків, но­ву фор­му гро­шо­во­го за­без­пе­че­н­ня та пільг. А та­кож но­ву фор­му від­по­від­аль­но­сті. Гро­шо­ве утри­ма­н­ня (ГУ) в цих під­роз­ді­лах (са­ме во­ни пе­ре­бу­ва­ти­муть у зо­ні без­по­се­ре­дньо­го зі­ткне­н­ня з про­тив­ни­ком або при­зна­ча­ти­му­ться для ро­та­ції) для сол­да­та і сер­жан­та пер­ших ро­ків слу­жби має ста­но­ви­ти екві­ва­лент 800 і 1000 дол., для мо­лод­шо­го офі­це­ра — 1300 дол. Зна­чні під­ви­ще­н­ня ма­ють бу­ти пе­ред­ба­че­ні для тих, хто слу­жить біль­ше трьох ро­ків, — сер­жант та­ко­го рів­ня має отри­му­ва­ти не мен­ше, ніж мо­лод­ший офі­цер, який щой­но став у стрій.

У на­сту­пні ро­ки на но­ву фор­му кон­тра­ктів пе­ре­хо­дять по­слі­дов­но Мі­н­обо­ро­ни та Ген­штаб ЗСУ, ко­ман­ду­ва­н­ня ви­дів і ро­дів ЗСУ, Об’єд­на­ний опе­ра­тив­ний штаб, Управ­лі­н­ня опе­ра­тив­них ко­ман­ду­вань, Управ­лі­н­ня по­ві­тря­них ко­ман­ду­вань, Управ­лі­н­ня вій­сько­во-мор­ських баз та Управ­лі­н­ня кор­пу­су ре­зер­ву. Па­ра­лель­но — Си­ли спе­ці­аль­них опе­ра­цій та ін­ші під­роз­ді­ли спец­при­зна­че­н­ня, ДШВ, під­роз­ді­ли мор­ської пі­хо­ти. Да­лі, в на­сту­пні два ро­ки, за­вер­шу­ю­ться про­це­си пе­ре­хо­ду ін­ших під­роз­ді­лів і стру­ктур ЗСУ на но­ву фор­му кон­тра­кту. На той час має за­вер­ши­ти­ся про­даж на­дли­шко­вих під­при­ємств стру­ктур ЗСУ. Ко­шти ви­ко­ри­ста­ю­ться ви­клю­чно на за­без­пе­че­н­ня Про­гра­ми, осо­бли­во в ча­сти­ні бу­дів­ни­цтва по­стій­них і тим­ча­со­вих ді­ля­нок дис­ло­ка­ції (слу­жбо­во­го жи­тла) та ін­фра­стру­кту­ри бо­йо­вих ча­стин ЗСУ, а та­кож спе­ці­аль­них за­ку­пі­вель­них про­грам озбро­єнь і вій­сько­вої те­хні­ки.

Очі­ку­ва­на чи­сель­ність ЗСУ на кі­нець п’ято­го ро­ку ре­фор­му­ва­н­ня мо­же ста­но­ви­ти 208 тис. чо­ло­вік (із яких 180 тис. вій­сько­во­слу­жбов­ців про­фе­сій­них ЗСУ і 28 тис. пра­ців­ни­ків ЗСУ у ста­ту­сі держ­слу­жбов­ців). З пе­ред­ба­че­ною мо­жли­ві­стю ско­ро­че­н­ня ЗСУ на­да­лі, за ра­ху­нок які­сно­го пе­ре­озбро­є­н­ня та у ви­пад­ку при­пи­не­н­ня (за­мо­ро­жу­ва­н­ня) Ро­сі­єю вій­ни, впро­довж на­сту­пних 3—4 ро­ків до 196 тис. чо­ло­вік (172 і 24 тис., від­по­від­но).

У пе­рі­од ре­фор­ми ЗСУ від­бу­ва­є­ться актив­на фа­за пе­ре­озбро­є­н­ня ар­мії но­ви­ми (гли­бо­ко мо­дер­ні­зо­ва­ни­ми) тан­ка­ми, БТР, ар­ти­ле­рій­ськи­ми си­сте­ма­ми, ін­ши­ми ви­да­ми спе­ці­аль­ної бро­не­те­хні­ки. По­мі­тно збіль­шу­ю­ться по­став­ки у ЗСУ но­вих вер­то­льо­тів із мо­жли­во­стя­ми бо­йо­вих дій уно­чі та у скла­дних по­го­дних умо­вах, но­вих РСЗВ та опе­ра­тив­но-та­кти­чних і/або кри­ла­тих ра­кет. На тре­тій-че­твер­тий рік за­без­пе­чу­ю­ться по­став­ки удар­них без­пі­ло­тних авіа­ком­пле­ксів (БАК), а та­кож збіль­шу­ю­ться по­став­ки БАК та­кти­чної лан­ки (роз­ві­ду­валь­ні, ко­ре­гу­валь­ни­ки во­гню ар­ти­ле­рії). Фор­му­ю­ться і впро­ва­джу­ю­ться онов­ле­на та­кти­ка за­сто­су­ва­н­ня БАК та без­е­кі­па­жні пла­тфор­ми.

До «про­мі­жно­го фі­ні­шу» ре­фор­ми всі бо­йо­ві під­роз­ді­ли уком­пле­кто­ва­ні осо­бо­вим скла­дом, що­най­мен­ше, на 95—100%, озбро­є­н­ням і вій­сько­вою те­хні­кою (ОВТ) — на 100%. На цей час сол­да­тів і сер­жан­тів, які слу­жать не мен­ше трьох ро­ків, у під­роз­ді­лах пе­ре­до­вих ча­стин на­лі­чу­є­ться дві тре­ти­ни, в ін­ших під­роз­ді­лах — близь­ко 50%. У ЗСУ-2025 при­бли­зно 70—90% мо­дер­ні­зо­ва­ної бо­йо­вої авіа­цій­ної те­хні­ки (лі­та­ків і вер­то­льо­тів) та за­со­бів ППО, не мен­ше 30% но­вих тан­ків і ар­ти­ле­рій­ських си­стем (вклю­чно з но­ви­ми, роз­ро­бле­ни­ми остан­ні­ми ро­ка­ми РСЗВ), а та­кож ство­ре­ні й пов­ні­стю го­то­ві до бо­йо­вих дій не менш як 6—10 ра­ке­тних ди­ві­зіо­нів, озбро­є­них но­ві­тні­ми ра­ке­тни­ми ком­пле­кса­ми (опе­ра­тив­но-та­кти­чни­ми ра­ке­тни­ми ком­пле­кса­ми, кри­ла­ти­ми ра­ке­та­ми). Ство­ре­но та осна­ще­но 4—8 під­роз­ді­лів, осна­ще­них удар­ни­ми без­пі­ло­тни­ми авіа­цій­ни­ми ком­пле­кса­ми опе­ра­тив­но­та­кти­чно­го рів­ня. ВМСУ осна­ще­ні но­ві­тні­ми мо­біль­ни­ми ра­ке­тни­ми ком­пле­кса­ми для за­хи­сту узбе­реж­жя та во­дних аква­то­рій Чор­но­го й Азов­сько­го мо­рів (но­ві ПКР «Не­птун»). ВМСУ ма­ють у скла­ді не менш як 30 ка­те­рів бе­ре­го­вої охо­ро­ни, по­ло­ви­на яких зда­тна зав­да­ти ра­ке­тно­го ура­же­н­ня.

У ЗСУ вве­де­на та діє ЄАСУ — єди­на си­сте­ма управ­лі­н­ня ЗСУ, всі під­роз­ді­ли осна­ще­ні су­ча­сни­ми за­со­ба­ми зв’яз­ку, за­со­ба­ми еле­ктрон­ної роз­від­ки та РЕБ, без­пі­ло­тни­ми авіа­цій­ни­ми ком­пле­кса­ми та­кти­чно­го рів­ня. За­вер­ше­но ство­ре­н­ня си­сте­ми ло­гі­сти­ки й си­сте­ми ме­ди­чно­го за­без­пе­че­н­ня для під­роз­ді­лів під­ви­ще­ної го­тов­но­сті, ЗСУ осна­щу­ю­ться мо­біль­ни­ми та­бо­ра­ми і мо­біль­ни­ми шпи­та­ля­ми.

Ав­то­ри до­слі­дже­н­ня пе­ред­ба­ча­ють ре­а­лі­за­цію впро­довж п’яти ро­ків хо­ча б одно­го про­е­кту за­ку­пів­лі по­ту­жних си­стем ППО в іно­зем­но­го ви­ро­бни­ка (на­при­клад, ЗРК Patriot у США).

Ре­фор­ма за­без­пе­чує про­ве­де­н­ня що­рі­чно не мен­ше трьох між­ви­до­вих на­вчань із пу­ска­ми опе­ра­тив­но-та­кти­чних ра­кет, авіа­цій­них ра­кет «по­ві­тря—по­ві­тря» та «по­ві­тря—зем­ля», пу­ска­ми ра­кет ЗРК, а та­кож не менш як чо­ти­рьох на­вчань із бо­йо­ви­ми стріль­ба­ми бри­гад (з тан­ків, ар­ти­ле­рій­ських си­стем, лег­кої бро­не­те­хні­ки та стрі­ле­цької зброї). На­льо­ти пі­ло­тів усіх ка­те­го­рій ста­нов­лять не мен­ше 100 год. на рік, не мен­ше 20% пі­ло­тів усіх ка­те­го­рій — 120 год. на рік.

Оскіль­ки укра­їн­ська дер­жа­ва не має на­дли­шко­вих ре­сур­сів, во­на му­сить ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти до­да­тко­ві сти­му­ли, які мо­ти­ву­ють укла­сти або про­дов­жи­ти кон­тракт. У то­му чи­слі це пра­во на отри­ма­н­ня без­пла­тної осві­ти са­мим вій­сько­во­слу­жбов­цем або чле­на­ми йо­го ро­ди­ни пі­сля п’яти­рі­чної ви­слу­ги за кон­тра­ктом (вклю­чно з вій­сько­вою ка­фе­дрою, що пе­ре­во­дить йо­го в ка­те­го­рію офі­це­рів), а та­кож мо­жли­вість одер­жа­н­ня сер­ти­фі­ка­та на жи­тло. Про­по­ну­є­ться ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ко­е­фі­ці­єнт, який діє пі­сля 10 ро­ків ви­слу­ги вій­сько­во­слу­жбов­ця. Пі­сля 15 ро­ків ви­слу­ги вій­сько­во­слу­жбо­вець отри­мує мо­жли­вість при­дба­ти за ра­ху­нок дер­жа­ви квар­ти­ру з екві­ва­лен­том вар­то­сті в се­ре­дньо­ста­ти­чно­му ре­гіо­ні. Пі­сля 20 ро­ків слу­жби об­сяг на­пов­не­н­ня сер­ти­фі­ка­та до­зво­ляє роз­ра­хо­ву­ва­ти на ку­пів­лю без допла­ти жи­тла в обла­сно­му цен­трі. До­ціль­но роз­гля­ну­ти й мо­жли­вість більш ран­ньо­го ви­хо­ду на пен­сію за ра­ху­нок ви­слу­ги в ЗСУ (про­по­ну­є­ться ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ко­е­фі­ці­єнт, який діє пі­сля п’яти ро­ків ви­слу­ги вій­сько­во­слу­жбов­ця).

Тоб­то, на­при­клад, сер­жант пі­сля 15 ро­ків слу­жби у ЗСУ мо­же:

— пі­ти на пен­сію на 10 ро­ків ра­ні­ше за­фі­ксо­ва­но­го в кра­ї­ні пен­сій­но­го ві­ку;

— при­дба­ти се­ре­дню квар­ти­ру за ра­ху­нок дер­жа­ви в ра­йон­но­му цен­трі (або допла­ти­ти і ку­пи­ти жи­тло в обла­сно­му);

— отри­ма­ти при­стой­ну пен­сію і без­пла­тну ме­ди­чну до­по­мо­гу в дер­жав­них ме­ди­чних уста­но­вах;

— за­без­пе­чи­ти без­пла­тну осві­ту сво­їх ді­тей.

При­ро­дно, ре­а­лі­за­ція та­кої Про­гра­ми по­тре­бує істо­тно­го збіль­ше­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня ЗСУ. Ни­ні на утри­ма­н­ня осо­бо­во­го скла­ду ЗСУ ви­тра­ча­є­ться тро­хи мен­ше 2 млрд дол., при ре­а­лі­за­ції Про­гра­ми з дру­го­го ро­ку зна­до­би­ться при­бли­зно 2,4 млрд, на­да­лі цей ря­док ви­трат зро­сте до 2,8—2,9 млрд дол. Укра­ї­ні бу­де не­об­хі­дно май­же по­дво­ї­ти аси­гну­ва­н­ня на пе­ре­озбро­є­н­ня ЗСУ — з 650 млн дол. до 1 млрд дол. у пер­ші два ро­ки і збіль­ше­н­ня до 1,25—1,3 млрд дол. на­да­лі.

На під­го­тов­ку ЗСУ, вклю­чно з про­ве­де­н­ням на­вчань і бо­йо­вих стрільб, про­по­ну­є­ться спря­мо­ву­ва­ти що­рі­чно в се­ре­дньо­му по­ряд­ку 450 млн дол., що в кіль­ка ра­зів біль­ше за ни­ні­шні ви­тра­ти.

За­галь­на про­гно­зна су­ма се­ре­дніх що­рі­чних ви­трат ста­но­ви­ти­ме 4,0—4,7 млрд дол., що тро­хи біль­ше, ніж в 1,5 ра­зу, пе­ре­ви­щує ви­тра­ти 2018 ро­ку. Прав­да, до цих ви­трат не вклю­че­но анон­со­ва­ну ви­ще за­ку­пів­лю си­стем ППО іно­зем­но­го ви­ро­бни­цтва.

Де зна­йти не­об­хі­дні ре­сур­си? Тіль­ки звіль­не­н­ня ЗСУ від нев­ла­сти­вих їм фун­кцій, за про­гно­за­ми, до­зво­лить за­оща­ди­ти від 600 до 800 млн дол. що­рі­чно. Про­даж май­на, під­при­ємств, зе­мель та ін­ших стру­ктур ЗСУ мо­же за­без­пе­чи­ти не­об­хі­дний ар­мії гі­пер­стри­бок у роз­ви­тку. Так, за під­ра­хун­ка­ми Іва­на Апар­ши­на, який за­ймав­ся ци­ми пи­та­н­ня­ми в уря­ді (го­лов­ний ін­спе­ктор Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни Укра­ї­ни (2007—2008), на­чаль­ник Управ­лі­н­ня обо­рон­ної та без­пе­ко­вої по­лі­ти­ки Се­кре­та­рі­а­ту Ка­бі­не­ту мі­ні­стрів Укра­ї­ни (2010—2011)), та­ко­го май­на у вій­сько­во­го ві­дом­ства є на 0,7—1 млрд дол., — йо­го ціл­ком мо­жна ре­а­лі­зу­ва­ти і спря­му­ва­ти на роз­ви­ток ЗСУ.

Хо­ча при­стріл­ка до фун­да­мен­таль­ної вій­сько­вої ре­фор­ми не мо­же пре­тен­ду­ва­ти на ви­со­ку то­чність роз­ра­хун­ків, є ба­га­то свід­чень мо­жли­во­сті її ре­а­лі­за­ції. У ко­жно­му ра­зі, про­цес має роз­по­чи­на­ти­ся з дис­ку­сії та че­сно­го ви­зна­н­ня на­яв­них по­ми­лок. Тіль­ки так мо­жна ство­ри­ти ар­мію, яка при­му­сить не­дру­гів Укра­ї­ни за­бу­ти про гео­по­лі­ти­чну ре­ві­зію і ба­жа­н­ня при­єд­на­ти її до ім­пе­рії.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.