Пра­во­вий ін­сти­ту­ціо­на­лізм — зо­ло­тий клю­чик до ста­ло­го роз­ви­тку

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Сві­тла­на ГРУДНИЦЬКА,

Пра­во­вий ін­сти­ту­ціо­на­лізм ши­ро­ко пра­кти­ку­є­ться в кра­ї­нах ЄС із се­ре­ди­ни ХХ сто­лі­т­тя.

В умо­вах єв­ро­ін­те­гра­ції по­ста­ло пи­та­н­ня про ши­ро­ке фор­му­ва­н­ня від­по­від­них про­це­сів і в Укра­ї­ні. Для пра­во­во­го по­ля на­шої кра­ї­ни тра­ди­цій­ним є за­сто­су­ва­н­ня юри­ди­чно­го по­зи­ти­ві­зму в ре­гу­лю­ван­ні су­спіль­них від­но­син. Це озна­чає, що во­ни ре­гу­лю­ю­ться нор­ма­ми пра­ва, по­чи­на­ю­чи із за­ко­но­дав­чих і за­кін­чу­ю­чи рі­зно­ма­ні­тни­ми ло­каль­ни­ми пра­во­ви­ми нор­ма­ми. Та­ка тра­ди­ція кон­ти­нен­таль­но­го пра­ва має свою цін­ність. Але все до­бре в мі­ру. Під на­дмір­ним тра­ди­ціо­на­лі­змом су­спіль­ні від­но­си­ни ко­сте­ні­ють, на­ко­пи­чу­ю­ться про­ти­річ­чя, що при­зво­дить до фор­му­ва­н­ня асо­ці­аль­них пра­ктик, со­ці­аль­них ви­бу­хів то­що. То­му нор­ма­ти­візм має врів­но­ва­жу­ва­ти­ся ди­на­мі­чним «жи­вим пра­вом», яке кро­кує в но­гу з роз­ви­тком су­спіль­них від­но­син, вча­сно ко­ре­гу­ю­чи ва­ди пра­во­вих норм і спря­мо­ву­ю­чи роз­ви­ток нор­ма­тив­ної ба­зи у не­об­хі­дне ру­сло. Фор­му­ва­н­ня та­ко­го пра­ва за­без­пе­чу­є­ться пра­во­вим ін­сти­ту­ціо­на­лі­змом.

Про пе­ре­ва­ги між­га­лу­зе­во­го зна­н­ня за­раз го­во­рять по­всю­дно, й це не ви­пад­ко­во, бо на­став час «ве­ли­ких син­те­зів». Ми дов­го йшли шля­хом ди­фе­рен­ці­а­ції у ре­гу­лю­ван­ні су­спіль­них від­но­син, в епо­ху по­стмо­дер­ну «роз­пад» до­ся­гнув кри­ти­чної по­зна­чки, й ре­гу­ля­то­ри ру­ши­ли в зво­ро­тно­му на­прям­ку.

У про­це­сі цьо­го ру­ху фор­му­є­ться уні­фі­ко­ва­не між­га­лу­зе­ве зна­н­ня, що зна­хо­дить від­обра­же­н­ня в но­вих га­лу­зях пра­ва. До та­ких га­лу­зей на­ле­жить і го­спо­дар­ське пра­во, що роз­ви­ва­є­ться на сти­ку еко­но­мі­ки і пра­ва, при цьо­му на сти­ку рі­зних га­лу­зей пра­ва. Пра­во­вий ін­сти­ту­ціо­на­лізм у го­спо­дар­сько­му пра­ві від­кри­ває но­ву сто­рін­ку. Це но­вий, су­ча­сний пе­рі­од у йо­го роз­ви­тку.

Ви­хід за ме­жі тра­ди­цій­но­го юри­ди­чно­го по­зи­ти­ві­зму і пе­ре­ве­де­н­ня до­слі­джень у пло­щи­ну пра­во­во­го ін­сти­ту­ціо­на­лі­зму дасть змо­гу ви­яв­ля­ти в ре­аль­них спіль­но­тах ін­сти­ту­ти пра­во­во­го ти­пу, ін­ші со­ці­аль­ні ін­сти­ту­ти при­во­ди­ти у від­по­від­ність із пра­вом, за­без­пе­чу­ю­чи пра­кти­чну ре­а­лі­за­цію вер­хо­вен­ства пра­ва і по­бу­до­ву со­ці­аль­ної пра­во­вої дер­жа­ви. Тоб­то ви­рі­шу­ва­ти зло­бо­ден­ні пи­та­н­ня су­ча­сно­сті.

пе­ред­ба­чає схо­дже­н­ня від юри­ди­чно­го по­зи­ти­ві­зму до пра­во­во­го ін­сти­ту­ціо­на­лі­зму, ста­вить у центр пра­ва не за­кон, а пе­ред­ба­че­ні Кон­сти­ту­ці­єю Укра­ї­ни та між­на­ро­дни­ми до­ку­мен­та­ми пра­ва і сво­бо­ди лю­ди­ни і гро­ма­дя­ни­на, які по су­ті в їх зба­лан­со­ва­но­му ви­гля­ді і скла­да­ють пра­во. Цьо­го пра­ва має до­три­му­ва­ти­ся дер­жа­ва і всі ін­ші суб’єкти пра­во­вих від­но­син. За­кон є ли­ше одним із дже­рел пра­ва, так са­мо як і дер­жа­ва є ли­ше одним із ін­сти­ту­тів гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства.

Ко­жен з но­сі­їв ін­те­ре­сів має во­лю для ре­а­лі­за­ції сво­го ін­те­ре­су — має пра­во, з яким дер­жа­ва по­вин­на ра­ху­ва­ти­ся. За­кон має під­ле­гле по­ло­же­н­ня пе­ред пра­вом, так са­мо як дер­жа­ва пе­ред гро­ма­дян­ським су­спіль­ством — Укра­їн­ським на­ро­дом. Зба­лан­су­ва­н­ня кон­сти­ту­цій­них прав і сво­бод в Укра­ї­ні — го­лов­ний обов’язок дер­жа­ви. Для цьо­го во­на за­сто­со­вує та­кі ва­же­лі, як за­ко­но­твор­чість і пра­во­су­д­дя, та має за­без­пе­чи­ти гро­мад­ський кон­троль за їх здій­сне­н­ням на­сам­пе­ред у ви­гля­ді гро­мад­ських су­дів з прав лю­ди­ни.

На­ла­го­дже­н­ня ді­є­вої си­сте­ми гро­мад­ських су­дів — спра­ва гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства. Цю спра­ву мо­гла би взя­ти під свій кон­троль До­рад­ча гру­па з пи­тань ста­ло­го роз­ви­тку укра­їн­ської сто­ро­ни, яка має бу­ти ство­ре­на в Укра­ї­ні згі­дно зі стат­тею 299 Уго­ди про асо­ці­а­цію з ЄС. Дер­жав­ні ор­га­ни не ма­ють пра­ва втру­ча­ти­ся в цей про­цес біль­ше, ніж спри­я­ти йо­го про­су­ван­ню на осно­ві те­о­рії по­слуг. Це має про­ти­ді­я­ти пе­ре­ли­ван­ню дер­жав­ної ко­ру­пції у гро­мад­ський се­ктор і зро­щен­ню цих гі­лок вла­ди в Укра­ї­ні, які ма­ють збе­рі­га­ти не­за­ле­жність одна від одної, аби за­без­пе­чу­вав­ся ба­ланс.

Вре­шті-решт, ко­жен клю­чо­вий уча­сник су­спіль­них від­но­син роз­гля­да­є­ться як пра­во­вий ін­сти­тут. Він уосо­блює су­ку­пність прав усіх уча­сни­ків від­но­син із ним, які бе­руть участь у йо­го фун­кціо­ну­ван­ні. З пра­вом ко­жно­го з них слід ра­ху­ва­ти­ся при прийнят­ті рі­шень. Це кон­тро­лю­є­ться як га­ран­то­ва­ною уча­стю у прийнят­ті рі­шень, так і гро­мад­ськи­ми су­да­ми че­рез їх вплив на пра­во­твор­чість. Ор­га­ни дер­жав­ної вла­ди зо­бов’яза­ні уза­галь­ню­ва­ти пра­кти­ку гро­мад­ських су­дів і вра­хо­ву­ва­ти її у за­ко­но­твор­чо­сті та пра­во­суд­ді.

дасть мо­жли­вість під­ня­ти пра­во­вий роз­ви­ток су­спіль­них від­но­син в Укра­ї­ні на но­вий рі­вень, спри­я­ти­ме по­до­лан­ню ко­ру­пції, ста­нов­лен­ню не­за­ле­жної су­до­вої вла­ди, ви­рі­шен­ню ін­ших про­блем пра­во­во­го ін­сти­ту­ціо­наль­но­го ха­ра­кте­ру. Пе­ре­д­усім зав­дя­ки то­му, що він пе­ред­ба­чає участь рі­зних но­сі­їв ін­те­ре­сів у пра­во­тво­рен­ні як на рів­ні під­при­ємств, так і на рів­ні міст, ре­гіо­нів, кла­сте­рів, ін­ших ін­сти­ту­тів най­рі­зно­ма­ні­тні­ших їх ви­дів.

З йо­го за­сто­су­ва­н­ням мо­жна роз­гля­да­ти та­кож пра­во­ве ре­гу­лю­ва­н­ня між­на­ро­дних від­но­син, що осо­бли­во акту­а­лі­зу­є­ться в умо­вах стрім­кої гло­ба­лі­за­ції. До­ціль­ним є йо­го за­сто­су­ва­н­ня при здій­снен­ні ім­пле­мен­та­ції Уго­ди про асо­ці­а­цію Укра­ї­на—єс, фор­му­ван­ні і роз­ви­тку ін­сти­ту­тів гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства, що ва­жли­во для ор­га­ні­за­ції ви­яв­ле­н­ня, узго­дже­н­ня і ре­а­лі­за­ції су­спіль­них ін­те­ре­сів укра­їн­ської сто­ро­ни, узго­дже­н­ня їх з єв­ро­пей­ською сто­ро­ною то­що.

На До­рад­чу гру­пу з пи­тань ста­ло­го роз­ви­тку з то­чки зо­ру за­без­пе­че­н­ня впро­ва­дже­н­ня пра­во­во­го ін­сти­ту­цій­но­го під­хо­ду в юри­ди­чну пра­кти­ку Укра­ї­ни по­кла­да­ю­ться осо­бли­ві на­дії. За­раз во­на пе­ре­бу­ває на ста­дії фор­му­ва­н­ня, її ство­ре­н­ня пе­ред­ба­че­но стат­тею 299 Уго­ди про асо­ці­а­цію між Укра­ї­ною та ЄС з ме­тою на­да­н­ня ре­ко­мен­да­цій що­до ім­пле­мен­та­ції гла­ви 13 «Тор­гів­ля та ста­лий роз­ви­ток» ці­єї Уго­ди. При цьо­му ва­жли­вим є ство­ре­н­ня і роз­бу­до­ва До­рад­чої гру­пи са­ме як не­за­ле­жної ін­сти­ту­ції. Від­сто­я­ти не­за­ле­жність До­рад­чої гру­пи — це наш обов’язок пе­ред єв­ро­пей­ською сто­ро­ною і наш шанс на пе­ре­ве­де­н­ня від­но­син з дер­жа­вою у кон­стру­ктив­не ру­сло.

У цій ча­сти­ні спів­ро­бі­тни­цтва з ЄС єв­ро­ін­те­гра­цій­на по­лі­ти­ка Укра­ї­ни здій­сню­є­ться по­віль­но та з від­ста­ва­н­ням. Адже пер­ше за­сі­да­н­ня спіль­но­го фо­ру­му діа­ло­гу гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства пла­ну­ва­ло­ся про­ве­сти в Ки­є­ві ще в ли­сто­па­ді 2016 ро­ку. Вза­га­лі пе­ред­ба­ча­ю­ться що­рі­чні спіль­ні зу­стрі­чі в Брюс­се­лі чи Укра­ї­ні. Крім то­го, для пов­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня цьо­го ме­ха­ні­зму по­трі­бні пев­ні між­се­сій­ні ро­бо­ти. Пер­шу До­рад­чу гру­пу в Укра­ї­ні бу­ло за­по­ча­тко­ва­но на­ве­сні ми­ну­ло­го ро­ку, а 29–30 трав­ня 2017-го До­рад­ча гру­па вже пре­зен­ту­ва­ла се­бе єв­ро­пей­ській спіль­но­ті, взяв­ши участь у Пер­шо­му Фо­ру­мі гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства у Брюс­се­лі. На­то­мість з бо­ку дер­жав­них ор­га­нів цю іні­ці­а­ти­ву гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства бу­ло про­і­гно­ро­ва­но, що ви­кли­ка­ло не­ро­зу­мі­н­ня і за­не­по­ко­є­н­ня.

З іні­ці­а­ти­ви дер­жав­них ор­га­нів цьо­го ро­ку роз­по­ча­то фор­му­ва­н­ня ін­шої до­рад­чої гру­пи, з ці­єю ме­тою бу­ло пе­ред­ба­че­но утво­ре­н­ня кон­суль­та­тив­но-до­рад­чо­го ор­га­ну для за­без­пе­че­н­ня узго­дaeе­них дій ор­га­нів де­рaeав­ної вла­ди та гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства. Однак узго­дже­них дій ор­га­нів дер­жав­ної вла­ди та гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства у спра­ві ство­ре­н­ня і роз­бу­до­ви До­рад­чої гру­пи, нав­па­ки, по­трі­бно уни­ка­ти. Це є пря­мим по­ру­ше­н­ня пун­кту 2 стат­ті 299 Уго­ди що­до не­за­ле­жно­го від дер­жа­ви та її ор­га­нів скла­ду До­рад­чої гру­пи.

За да­ни­ми Гру­пи роз­ви­тку Ор­га­ні­за­ції Об’єд­на­них На­цій (UNDG, 2013), гро­ма­дян­ське су­спіль­ство має ве­ли­кий вплив на роз­ви­ток Ці­лей ста­ло­го роз­ви­тку. Гро­ма­дян­ське су­спіль­ство має ві­ді­гра­ва­ти ви­рі­шаль­ну роль у по­се­ре­дни­цтві у роз­роб­ці по­лі­ти­ки ви­зна­че­н­ня прі­о­ри­те­тів роз­ви­тку, про­по­ну­ю­чи пра­кти­чні рі­ше­н­ня та по­лі­ти­чні мо­жли­во­сті, кри­ти­ку­ю­чи не­пра­кти­чну або про­блем­ну по­лі­ти­ку (UNDP, 2014). Роль Ко­мі­сії ЄС по­ля­гає у за­без­пе­чен­ні то­го, щоб склад гру­пи від­по­від­ав по­ло­же­н­ням Уго­ди і гру­па ма­ла ке­ро­ва­ний роз­мір.

У Єв­ро­со­ю­зі До­рад­ча гру­па ство­рю­є­ться для діа­ло­гу з уря­дом у по­ряд­ку са­мо­ор­га­ні­за­ції. То­му во­на має бу­ти не­за­ле­жною, кри­те­рії фор­му­ва­н­ня гру­пи ек­спер­ти ви­зна­ча­ють са­мо­стій­но. До­ста­тньо на­віть ін­те­ре­су для то­го, щоб за­по­ча­тку­ва­ти про­цес мо­бі­лі­за­ції до­свід­че­них екс­пер­тів для за­без­пе­че­н­ня ста­ло­го роз­ви­тку.

То­му від­су­тні під­ста­ви для ігно­ру­ва­н­ня за­по­ча­тко­ва­ної в 2017 ро­ці До­рад­чої гру­пи. Во­на фор­му­ва­ла­ся з ура­ху­ва­н­ням кри­те­рі­їв, за­сто­со­ва­них при фор­му­ван­ні До­рад­чої гру­пи єв­ро­пей­ської сто­ро­ни EU Civil Society Advisory Group on the Eu-ukraine trade agreement, від­кри­та до діа­ло­гу і всту­пу но­вих чле­нів. Не­пе­ре­кон­ли­вим є по­си­ла­н­ня на від­су­тність на­ле­жно­го пра­во­во­го під´рун­тя для її ство­ре­н­ня, адже у ство­ре­н­ня Пла­тфор­ми гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства укра­їн­ської сто­ро­ни уряд не втру­чав­ся.

Роз­гор­та­н­ня ши­ро­ко­го фрон­ту фор­му­ва­н­ня пра­во­вих ін­сти­ту­тів під кон­тро­лем До­рад­чої гру­пи, яка ор­га­ні­за­цій­но спря­мо­ва­на на за­без­пе­че­н­ня ста­ло­го роз­ви­тку Укра­ї­ни, має не­аби­яке і на­віть клю­чо­ве зна­че­н­ня. Іні­ці­а­ція і су­про­від про­це­су ство­ре­н­ня До­рад­чої гру­пи з бо­ку дер­жав­них ор­га­нів ви­кли­ка­ють пев­ні сум­ні­ви. То­му бу­ло б не­зай­вим про­дов­жи­ти роз­ви­ток за­по­ча­тко­ва­ної 2017 ро­ку у по­ряд­ку са­мо­ор­га­ні­за­ції гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства пер­шої До­рад­чої гру­пи як аль­тер­на­тив­но­го про­е­кту. А єв­ро­пей­ській сто­ро­ні — під­хо­ди­ти до ви­бу­до­ву­ва­н­ня від­но­син із ни­ми на кон­ку­рен­тній осно­ві, адже прин­цип кон­ку­рен­ції у су­ча­сно­му сві­ті ще не втра­тив сво­го сен­су.

Осо­бли­во слід під­кре­сли­ти ту чи не най­ва­жли­ві­шу роль, яка від­во­ди­ться на­у­ко­вим до­слі­дже­н­ням у спра­ві фор­му­ва­н­ня пра­во­вих ін­сти­ту­тів з тим, щоб бу­ло за­без­пе­че­но їх від­по­від­ність тра­ди­цій­ним мо­раль­ним за­са­дам су­спіль­ства і ви­мо­гам стій­ко­го су­спіль­но­го роз­ви­тку. Це має ста­ти одним із пер­шо­чер­го­вих на­пря­мів ор­га­ні­за­цій­ної ді­яль­но­сті До­рад­чої гру­пи.

на пер­спе­кти­ву, не­об­хі­дна річ у спра­ві роз­ви­тку пра­во­во­го ін­сти­ту­ціо­на­лі­зму в Укра­ї­ні. Їх вра­ху­ва­н­ня у пра­во­за­сто­су­ван­ні пе­ред­ба­че­но Ци­віль­ним ко­де­ксом Укра­ї­ни та ін­ши­ми за­ко­но­дав­чи­ми акта­ми. Однак ця ка­те­го­рія по­тре­бує фор­ма­лі­за­ції, аби зве­сти до одно­го зна­мен­ни­ка рі­зно­ма­ні­тні уяв­ле­н­ня про спра­ве­дли­вість, до­бро­со­ві­сність, ро­зум­ність то­що.

Лю­ди­на від лю­ди­ни рі­зни­ться. Зви­чай­но, по­чу­т­тя спра­ве­дли­во­сті є у ко­жно­го з нас, але во­но бу­ває аде­ква­тним ли­ше у при­змі та­ких по­чут­тів, як честь і гі­дність, які ко­ре­лю­ють із со­ві­стю. Во­ни ж не зав­жди про­гля­да­ють крізь тов­щу ко­ру­пцій­них на­ша­ру­вань та й уза­га­лі зви­чай­них люд­ських сла­бо­стей. Са­ме то­му у ко­жно­го своя прав­да і своє уяв­ле­н­ня про спра­ве­дли­вість. То­ді як істин­на прав­да одна. Що­би до­слу­ха­ти­ся її, ва­жли­вою є дум­ка до­стой­них лю­дей, аку­му­льо­ва­на у рам­ках ро­бо­ти спе­ці­аль­них ор­га­нів — не ли­ше дер­жа­ви, а й гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства. По­трі­бне фор­му­ва­н­ня у на­галь­но­му по­ряд­ку не ли­ше гро­мад­ських су­дів з прав лю­ди­ни, а й рад до­бро­че­сно­сті за уча­сті по­ва­жних пред­став­ни­ків ре­лі­гій­них гро­мад рі­зних кон­фе­сій то­що.

Са­ме на те­ре­ні мо­раль­них за­сад су­спіль­ства мо­жли­ве на­пра­цю­ва­н­ня та на­да­н­ня пра­во­во­го зна­че­н­ня та­ким по­ня­т­тям, як за­хист більш слаб­кої сто­ро­ни для за­без­пе­че­н­ня рів­но­сті, по­чи­на­ю­чи з ко­рін­но­го на­се­ле­н­ня Укра­ї­ни, яке при­гно­блю­ва­ло­ся сто­лі­т­тя­ми, тіль­ки-но здо­бу­ло дер­жав­ну не­за­ле­жність, та ще має здо­ла­ти шлях до ду­хов­ної сво­бо­ди, у то­му чи­слі від гні­ту іно­зем­них куль­тур, до мен­таль­них гли­бин, що ви­зна­ча­ють на­ціо­наль­ну іден­ти­чність.

Спіль­на пра­ця всіх ін­сти­ту­тів гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства над мо­раль­ни­ми за­са­да­ми су­спіль­ства зда­тна по­вер­ну­ти на­шо­му на­ро­ду ре­аль­не від­чу­т­тя укра­їн­ської на­ціо­наль­ної ідеї — «зем­ля і во­ля» як по­єд­на­н­ня ма­те­рі­аль­но­го і ду­хов­но­го на­чал в укра­їн­сько­му мен­та­лі­те­ті.

Мо­жна ви­сло­ви­ти жаль з при­во­ду то­го, що в пра­во­вих до­слі­дже­н­нях пра­кти­чно не при­ді­ля­є­ться ува­ги до­слі­джен­ню про­блем про­я­ву ми­ло­сер­дя в пра­ві. Тут мо­жна ве­сти мо­ву про за­хист більш слаб­кої сто­ро­ни у пра­во­від­но­си­нах, ди­фе­рен­ці­йо­ва­ний під­хід за­ле­жно від по­тре­би в за­хи­сті, пра­во на спра­ве­дли­ву рів­ну сво­бо­ду і на ком­пен­са­цію її не­ста­чі, про ін­ші пра­во­ві фор­ми про­я­ву ми­ло­сер­дя у пра­ві, а та­кож пра­во­ві за­со­би йо­го за­охо­че­н­ня.

Хо­че­ться спо­ді­ва­ти­ся, що в між­на­ро­дних про­гра­мах на­у­ко­вих до­слі­джень, спря­мо­ва­них на під­трим­ку ін­но­ва­цій­них роз­ро­бок, до чи­сла яких на­ле­жать про­е­кти, пов’яза­ні з до­слі­дже­н­ням пи­тань ста­ло­го роз­ви­тку, зна­йде­ться мі­сце по­ді­бним про­е­ктам.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.