Еко­но­мі­чний фо­рум з по­лі­ти­чним пі­сля­сма­ком

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Ан­дрій ПАЛИВОДА

Пред­став­ни­ки 17 укра­їн­ських ре­гіо­нів і їхні бі­ло­ру­ські пар­тне­ри зу­стрі­ли­ся в Го­ме­лі на I Фо­ру­мі ре­гіо­нів Укра­ї­ни та Бі­ло­ру­сі.

Цей за­хід по­ка­зав, що до­сить скла­дно зі­сти­ку­ва­ти дві еко­но­мі­ки, якщо в осно­ві одні­єї — дер­жав­на вла­сність і адмі­ні­стра­тив­но-ко­ман­дна си­сте­ма, а ін­шої — все ді­а­ме­траль­но про­ти­ле­жне. До то­го ж по­лі­ти­чне тло са­мі­ту ви­яви­ло­ся за­над­то важ­ким для то­го, щоб сто­ро­ни змо­гли при­ді­ли­ти на­ле­жну ува­гу ли­ше еко­но­мі­ці.

Чи мо­жна на­ла­го­ди­ти бі­знес че­рез дер­жав­ну іні­ці­а­ти­ву

25 і 26 жов­тня пред­став­ни­ки 17 ре­гіо­нів Укра­ї­ни та їхні ді­ло­ві пар­тне­ри з Бі­ло­ру­сі зі­бра­ли­ся в Го­ме­лі на I Фо­рум ре­гіо­нів Укра­ї­ни та Бі­ло­ру­сі. Іні­ці­а­ти­ва бу­ла бі­ло­ру­ською: ана­ло­гі­чний за­хід уже дав­но про­во­ди­ться між Бі­ло­рус­сю та Ро­сі­єю, тож офі­цій­ний Мінськ рік то­му ви­рі­шив ви­ко­ри­ста­ти успі­шний до­свід для на­ла­го­дже­н­ня кон­та­ктів між під­при­єм­ства­ми з ре­гіо­нів на­ших двох кра­їн без­по­се­ре­дньо, ми­на­ю­чи сто­ли­чних по­се­ре­дни­ків.

По су­ті, пе­ред за­хо­дом бі­ло­ру­ська сто­ро­на ста­ви­ла два зав­да­н­ня. По­пер­ше, до­по­мог­ти бі­ло­ру­ським під­при­єм­ствам про­да­ва­ти свою про­ду­кцію в Укра­ї­ні. По-дру­ге, ста­ти май­дан­чи­ком для зу­стрі­чі пре­зи­ден­тів двох кра­їн. 26 жов­тня Оле­ксандр Лу­ка­шен­ко і Пе­тро По­ро­шен­ко дій­сно зу­стрі­ли­ся на Фо­ру­мі ре­гіо­нів Укра­ї­ни та Бі­ло­ру­сі в Го­ме­лі. При цьо­му всі звер­ну­ли ува­гу на те, що їхні пе­ре­го­во­ри від­бу­ли­ся одра­зу пі­сля за­вер­ше­н­ня бур­хли­вої пе­ре­го­вор­ної се­сії бі­ло­ру­сько­го пре­зи­ден­та з Во­ло­ди­ми­ром Пу­ті­ним.

До ре­чі, зу­стріч пре­зи­ден­тів у Го­ме­лі мо­гла вза­га­лі не від­бу­ти­ся. Пі­сля остан­ніх пе­ре­го­во­рів Лу­ка­шен­ка з Пу­ті­ним у Со­чі в якийсь мо­мент зда­ло­ся, що Мінськ го­то­вий уза­га­лі ро­зі­рва­ти від­но­си­ни з Ки­є­вом. Це бу­ло 24 ве­ре­сня, ко­ли Лу­ка­шен­ко, зі­брав­ши на на­ра­ду си­ло­ви­ків, за­явив їм: «Ми прийня­ли рі­ше­н­ня про змі­цне­н­ня кор­до­ну з Укра­ї­ною. Ми ба­чи­мо, скіль­ки звід­ти йде сьо­го­дні бі­ди для Бі­ло­ру­сі». За цим по­слі­ду­ва­ли за­яви бі­ло­ру­ських при­кор­дон­ни­ків про ра­ди­каль­не змі­цне­н­ня кор­до­ну з Укра­ї­ною, для чо­го бу­ло на­віть ви­рі­ше­но ство­ри­ти до­да­тко­ві при­кор­дон­ні бри­га­ди.

За мі­сяць до зу­стрі­чі з По­ро­шен­ком ця за­ява ви­гля­да­ла, м’яко ка­жу­чи, скан­даль­но. У Ки­є­ві її по­чу­ли, обра­зи­ли­ся і ста­ли обго­во­рю­ва­ти, чи вар­то вза­га­лі Пе­тру Оле­ксі­йо­ви­чу їха­ти до Го­ме­ля. Лу­ка­шен­ко був зму­ше­ний швид­ко ві­ді­гра­ва­ти на­зад. Про­зву­ча­ла низ­ка за­яв про ва­жли­вість укра­їн­сько-бі­ло­ру­ських від­но­син, а до Мін­ська тер­мі­но­во за­про­си­ли Ві­кто­ра Ющен­ка, яко­му Лу­ка­шен­ко ці­лу го­ди­ну пе­ред те­ле­ка­ме­ра­ми роз­по­від­ав, як він лю­бить Укра­ї­ну.

По­тім по­ча­ли від­бу­ва­ти­ся до­сить див­ні по­дії. Спо­ча­тку Ро­сія по­вер­ну­ла Бі­ло­ру­сі май­же всю еко­но­мі­чну до­по­мо­гу, «за­бра­ну» зов­сім не­дав­но, на­при­кін­ці лі­та. Йде­ться про по­став­ки без­ми­тної на­фти, де­ше­вий газ, ре­фі­нан­су­ва­н­ня кре­ди­тів і від­кри­тий ро­сій­ський ри­нок для бі­ло­ру­ських м’яса та мо­ло­ка. За­бло­ко­ва­ною за­ли­ши­ла­ся тіль­ки мо­жли­вість ре­екс­пор­ту че­рез Бі­ло­русь ро­сій­ських ву­гле­во­днів.

А по­тім бу­ло озву­че­но рі­ше­н­ня Кон­стан­ти­но­поль­сько­го па­трі­ар­ха­ту при­пи­ни­ти дію ука­зу 1686 ро­ку, яким Мо­сков­сько­му па­трі­ар­ха­ту да­ва­ло­ся пра­во при­зна­ча­ти ми­тро­по­ли­та Ки­їв­сько­го. Ви­яви­ло­ся, якщо у Мо­скви від­кли­ка­но то­мос на управ­лі­н­ня Ки­їв­ською ми­тро­по­лі­єю, то й Бі­ло­русь, от­же, не є біль­ше її ка­но­ні­чною те­ри­то­рі­єю. Адже в XVII сто­літ­ті Річ По­спо­ли­та і Ки­їв­ська ми­тро­по­лія вклю­ча­ли в се­бе пра­кти­чно пов­ні­стю ни­ні­шні бі­ло­ру­ські зем­лі.

Бі­ло­ру­ський ек­зар­хат, що вклю­чає 11 єпар­хій і 1582 ре­лі­гій­ні гро­ма­ди, мо­жна вва­жа­ти зна­чною ре­лі­гій­ною си­лою. І хо­ча ке­рів­ни­цтво Бі­ло­ру­ської пра­во­слав­ної цер­кви фор­маль­но по­ки що пов­ні­стю під­три­мує своє мо­сков­ське на­чаль­ство, для Укра­ї­ни не­спо­ді­ва­но від­кри­ли­ся вель­ми ці­ка­ві мо­жли­во­сті в пла­ні по­лі­ти­чно­го впли­ву на Бі­ло­русь. Тож до Го­ме­ля Пе­тро По­ро­шен­ко їхав, уже бу­ду­чи впев­не­ним у со­бі.

Між Мін­ськом і Ки­є­вом

Зу­стріч пре­зи­ден­тів у Го­ме­лі бу­ла про­сто не­об­хі­дна для вре­гу­лю­ва­н­ня без­лі­чі пи­тань, що ви­ни­кли між Мін­ськом і Ки­є­вом, при­чо­му біль­шість із них з’яви­ли­ся вже в остан­ній час: во­ни ста­ли ре­зуль­та­том ви­бу­до­ву­ва­н­ня но­вої мо­де­лі від­но­син по лі­нії Мінськ—мо­сква.

З га­ря­чих тем, що ле­жать на по­верх­ні, — те­ма зброї, яку ні­би­то пе­ре­прав­ля­ють че­рез укра­ї­но-бі­ло­ру­ський кор­дон. На­при­кін­ці ве­ре­сня бі­ло­ру­ський пре­зи­дент за­явив, що ви­рі­шив змі­цни­ти кор­дон з Укра­ї­ною з ті­єї при­чи­ни, що з Укра­ї­ни в Бі­ло­русь сьо­го­дні йде ве­ли­ка кіль­кість зброї. «Ми по­вин­ні за­кри­ти кор­дон. Але не для по­ря­дних лю­дей, а для бан­ди­тів, для тих, хто ве­зе зброю», — за­явив Оле­ксандр Лу­ка­шен­ко.

Бу­кваль­но че­рез день гла­ва Держ­при­кор­дон­ко­мі­те­ту Бі­ло­ру­сі Ана­то­лій Лап­по роз­по­вів, що про­тя­гом 2018 ро­ку укра­їн­ські при­кор­дон­ни­ки на кор­до­ні з Бі­ло­рус­сю за­три­ма­ли близь­ко 100 оди­ниць зброї, при­бли­зно 12 тис. боє­при­па­сів і кіль­ка де­ся­тків гра­нат. А бі­ло­ру­ські — близь­ко 80 оди­ниць зброї та при­бли­зно 1200 боє­при­па­сів. Але от па­ра­докс: че­рез мі­сяць, 23 жов­тня, в Брест­ській обла­сті від­бу­ла­ся ро­бо­ча зу­стріч при­кор­дон­них ві­домств Бі­ло­ру­сі та Укра­ї­ни, де обго­во­рю­ва­ли не­за­кон­не пе­ре­мі­ще­н­ня зброї че­рез кор­дон. І там сто­ро­ни ви­зна­ли від­су­тність ор­га­ні­зо­ва­них ка­на­лів кон­тра­бан­ди, тоб­то са­мі ж бі­ло­ру­ські при­кор­дон­ни­ки спро­сту­ва­ли вла­сно­го пре­зи­ден­та. Той, що­прав­да, ви­кру­тив­ся, на зу­стрі­чі з Ві­кто­ром Ющен­ком за­явив­ши, що зброя з Укра­ї­ни в Бі­ло­русь іде, але че­рез Ро­сію.

Більш ре­аль­на про­бле­ма — де­мар­ка­ція кор­до­ну Бі­ло­ру­сі з Укра­ї­ною, про­тя­жність яко­го 1084 км. У черв­ні цьо­го ро­ку на за­сі­дан­ні спіль­ної де­мар­ка­цій­ної ко­мі­сії бу­ло за­твер­дже­но план, за яким де­мар­ка­цію дер­жав­но­го кор­до­ну ма­ли за­кін­чи­ти до 2026 ро­ку. А 2019-го по­чне­ться де­мар­ка­ція бі­ло­ру­сько-укра­їн­сько­го кор­до­ну в зо­ні від­чу­же­н­ня Чор­но­биль­ської АЕС.

Утім, го­лов­ною те­мою все ж ста­ла вза­єм­на тор­гів­ля, яка, з одно­го бо­ку, йде не­по­га­но, але з ін­шо­го — не без про­блем. Пів­то­ра ро­ку то­му на зу­стрі­чі в Ки­є­ві Лу­ка­шен­ко і По­ро­шен­ко ухва­ли­ли, що 2019-го то­ва­ро­обіг між кра­ї­на­ми му­сить до­ся­гну­ти не менш як 8 млрд дол. Але за пер­ше пів­річ­чя цьо­го ро­ку він ста­но­вив ли­ше 2,4 млрд дол. І це на тлі зро­ста­н­ня: в Го­ме­лі Пе­тро По­ро­шен­ко на­го­ло­сив на сер­йо­зно­му збіль­шен­ні то­ва­ро­обі­гу між кра­ї­на­ми. «І про­ду­кція бі­ло­ру­сько­го ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня, хар­чо­вої про­ми­сло­во­сті, бу­ді­вель­ні, до­ро­жньо-бу­ді­вель­ні ком­па­нії з Бі­ло­ру­сі по­чу­ва­ю­ться ду­же ком­фор­тно в Укра­ї­ні. І зро­ста­н­ня по­ста­вок укра­їн­ської про­ду­кції до Бі­ло­ру­сі ру­ха­є­ться ви­пе­ре­джа­ю­чи­ми тем­па­ми. Для нас ду­же ва­жли­во збе­рег­ти ці тен­ден­ції», — ска­зав гла­ва Укра­ї­ни. Ди­пло­ма­ти­чно не зга­дав­ши про різ­кий обвал по­ста­вок на­фто­про­ду­ктів і скра­пле­но­го га­зу, але це вже че­рез зга­да­ні дії Мо­скви, тут дій­сно ні­хто не ви­нен. До­те­пер час­тка Бі­ло­ру­сі в укра­їн­сько­му ім­пор­ті бен­зи­нів ста­но­ви­ла 81%, в ім­пор­ті диз­па­ли­ва — 40. Але ни­ні Ро­сія вве­ла за­бо­ро­ну на екс­порт до Бі­ло­ру­сі сві­тлих і тем­них на­фто­про­ду­ктів до кін­ця 2019 ро­ку, та скра­пле­но­го ву­гле­во­дне­во­го га­зу. Тоб­то, про­сті­ше ка­жу­чи, пе­ре­кри­ла мо­жли­вість їхньо­го ре­екс­пор­ту в Укра­ї­ну, який в остан­ні два ро­ки за­без­пе­чу­вав зна­чну час­тку вза­єм­ної тор­гів­лі.

Кон­кре­тні ци­фри що­до вза­єм­ної тор­гів­лі на­звав на фо­ру­мі ві­це-прем’єр Бі­ло­ру­сі Ігор Ля­шен­ко: «В остан­ні ро­ки нам вда­ло­ся по­до­ла­ти па­ді­н­ня у вза­єм­но­му то­ва­ро­обі­гу, яке бу­ло 2013 ро­ку, і по­вер­ну­ти тор­гів­лю на тра­є­кто­рію зро­ста­н­ня. 2017 ро­ку то­ва­ро­обіг двох кра­їн ся­гнув по­зна­чки 4,6 млрд дол., за під­сум­ка­ми цьо­го ро­ку очі­ку­є­ться 5 млрд». Не­за­ле­жні да­ні за під­сум­ка­ми сі­чня—сер­пня 2018-го по­ка­зу­ють: то­ва­ро­обіг між Бі­ло­рус­сю і Укра­ї­ною ста­но­вив 3,66 млрд дол., за рік збіль­шив­шись на 23,7%.

Зро­ста­н­ня ба­га­то в чо­му за­без­пе­че­не тим, що бі­ло­ру­ські гі­ган­ти ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня на­ро­сти­ли по­став­ки те­хні­ки в Укра­ї­ну. МАЗ на­віть обі­йшов за про­да­жа­ми ван­та­жі­вок в Укра­ї­ні ро­сій­ський ГАЗ і май­же на­здо­гнав ні­ме­цький Volkswagen. У Бі­ло­ру­сі ді­ють 295 під­при­ємств з укра­їн­ським ка­пі­та­лом, у то­му чи­слі 122 спіль­ні. В Укра­ї­ні ство­ре­но ві­сім спіль­них скла­даль­них ви­ро­бництв рі­зної бі­ло­ру­ської те­хні­ки, ли­ше за ми­ну­лий рік на них ви­пу­ще­но по­над 2 тис. тра­кто­рів, 90 ком­бай­нів і 500 лі­фтів. За­га­лом в Укра­ї­ні пра­цю­ють по­над сто тор­го­вих пред­став­ництв, які про­да­ють бі­ло­ру­ську про­ду­кцію. На­то­мість Бі­ло­русь тра­ди­цій­но за­ку­по­вує в Укра­ї­ні ме­тал і ком­пле­кту­ю­чі для ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня, сіль­сько­го­спо­дар­ську си­ро­ви­ну і кор­ми для тва­рин­ни­цтва.

За сло­ва­ми Іго­ря Ля­шен­ка, по­гли­бле­н­ня тор­го­вель­них зв’яз­ків бі­ло­ру­си ба­чать у ма­ши­но­бу­ду­ван­ні, енер­ге­ти­ці, АПК. Але по­трі­бно усу­ну­ти зна­чні бар’єри в тор­гів­лі, які зни­жу­ють при­ва­бли­вість дво­сто­рон­ніх від­но­син. «На мій по­гляд, не пов­ною мі­рою роз­ви­ва­є­ться на­ша спів­пра­ця в транс­порт­ній і ло­гі­сти­чній сфе­рах. Але впев­не­ний, що сьо­го­дні бу­де вне­се­но чи­ма­ло пер­спе­ктив­них ідей про спів­пра­цю», — до­дав він.

Про­бле­ма тор­го­вель­них обме­жень і справ­ді стає де­да­лі го­стрі­шою. З 1 ве­ре­сня «в ін­те­ре­сах на­ціо­наль­них ви­ро­бни­ків» Укра­ї­на обме­жи­ла по­став­ки сір­ча­ної ки­сло­ти й оле­у­му з під­при­ємств Бі­ло­ру­сі. Та­кож кон­флі­кти ви­ни­ка­ють че­рез по­став­ки бі­ло­ру­сько­го це­мен­ту і ста­ле­вих пру­тків. У ли­пні цьо­го ро­ку Мі­жві­дом­ча ко­мі­сія з між­на­ро­дної тор­гів­лі Укра­ї­ни по­ча­ла ан­ти­дем­пін­го­ве роз­слі­ду­ва­н­ня що­до по­ста­вок ці­єї про­ду­кції в кра­ї­ну.

На дру­гий день фо­ру­му до обго­во­ре­н­ня еко­но­мі­чних пи­тань під­клю­чив­ся і Оле­ксандр Лу­ка­шен­ко, який за­про­по­ну­вав участь Бі­ло­ру­сі в мо­дер­ні­за­ції ін­фра­стру­кту­ри укра­їн­ських міст. «Бі­ло­русь го­то­ва по­ді­ли­ти­ся з Укра­ї­ною сво­їм до­сві­дом у ін­фра­стру­ктур­ній мо­дер­ні­за­ції — в удо­ско­на­лен­ні ко­му­наль­но­го го­спо­дар­ства, онов­лен­ні пар­ку па­са­жир­ської та спе­ці­аль­ної те­хні­ки, до­ро­жньо­му бу­дів­ни­цтві — в усіх тих сфе­рах, яких по­тре­бує Укра­ї­на, — ска­зав на­чаль­ник Бі­ло­ру­сі. — Ми го­то­ві вчи­ти­ся то­го, що вмі­є­те ро­би­ти ви, і то­го, що нам украй не­об­хі­дно».

Та­кож Лу­ка­шен­ко го­во­рив про ко­о­пе­ра­цію з укра­їн­ським гір­ни­чо-ме­та­лур­гій­ним ком­пле­ксом: «Не се­крет, що йо­го те­хно­ло­гі­чний парк ба­га­то в чо­му за­без­пе­чу­є­ться кар’єр­ною те­хні­кою БІЛАЗ. Нам не­об­хі­дно про­дов­жу­ва­ти стра­те­гі­чну вза­є­мо­дію в цій сфе­рі». Сю­ди ж — спів­ро­бі­тни­цтво в транс­порт­ній ло­гі­сти­ці: «Ефе­ктив­не ви­ко­ри­ста­н­ня на­ши­ми кра­ї­на­ми гео­гра­фі­чних пе­ре­ваг спри­я­ти­ме успі­шній ре­а­лі­за­ції рі­зних про­е­ктів у рам­ках муль­ти­м­одаль­но­го транс­порт­но­го ко­ри­до­ру Бал­тій­ське мо­ре — Чор­не мо­ре».

По­лі­ти­чно за­барв­ле­ний фо­рум

У Фо­ру­му ре­гіо­нів Укра­ї­ни та Бі­ло­ру­сі ве­ли­ка пер­спе­кти­ва, і пра­кти­ку про­ве­де­н­ня та­ких за­хо­дів пла­ну­є­ться про­дов­жу­ва­ти, за­явив Оле­ксандр Лу­ка­шен­ко 26 жов­тня. За йо­го сло­ва­ми, за­хо­ди фо­ру­му на­пе­ре­до­дні про­йшли до­бре. «Лю­ди ду­же за­до­во­ле­ні, ба­га­то про що до­мо­ви­ли­ся, ба­га­то хто уклав кон­тра­кти. То­му у цьо­го за­хо­ду ве­ли­ка пер­спе­кти­ва, і ми зав­жди бу­де­мо ра­ді ба­чи­ти вас у Бі­ло­ру­сі», — за­зна­чив бі­ло­ру­ський пре­зи­дент.

Пе­тро По­ро­шен­ко на­то­мість на­го­ло­сив: «Між Укра­ї­ною і Бі­ло­рус­сю є до­ві­ра, між Лу­ка­шен­ком і По­ро­шен­ком є до­ві­ра. І я аб­со­лю­тно пе­ре­ко­на­ний, що ця до­ві­ра ви­л­лє­ться в без­пе­ку, на­дій­ність, дру­жбу і спів­ро­бі­тни­цтво». Він до­дав, що кор­дон між Бі­ло­рус­сю і Укра­ї­ною має бу­ти ви­клю­чно кор­до­ном ми­ру, дру­жби і на­дій­но­сті. «І ви, і я до­кла­да­є­мо для цьо­го ма­кси­маль­них зу­силь», — за­зна­чив По­ро­шен­ко.

Пре­зи­ден­ти жо­дним сло­вом не зга­да­ли ні про «шпи­гун­ські скан­да­ли» між Мін­ськом і Ки­є­вом, ні про віль­ні дії ро­сій­ських спец­служб у Бі­ло­ру­сі що­до укра­їн­ських гро­ма­дян, ні про не­що­дав­ні за­яви про зброю, яка йде з Укра­ї­ни. Але бу­ло зро­зумі­ло, що це все обго­во­рю­ва­ло­ся за за­чи­не­ни­ми две­ри­ма.

Тре­ба ро­зу­мі­ти, що пер­ший Фо­рум ре­гіо­нів про­йшов у ці­ло­му на до­сить по­га­но­му ін­фор­ма­цій­но­му тлі. У Бі­ло­ру­сі без­за­сте­ре­жно до­мі­ну­ють ро­сій­ські ЗМІ, які (перш за все те­ле­ка­на­ли) з кін­ця 2013 ро­ку ве­дуть ви­клю­чно ан­ти­укра­їн­ську про­па­ган­ду. Аль­тер­на­тив­них дже­рел у 99% бі­ло­ру­сів не­ма: єди­ний опо­зи­цій­ний те­ле­ка­нал «Бел­сат» ве­де мов­ле­н­ня з Поль­щі і за­бо­ро­не­ний у са­мій Бі­ло­ру­сі, тож мі­сце­ві опе­ра­то­ри йо­го не ре­транс­лю­ють. А укра­їн­ських те­ле­ка­на­лів у Бі­ло­ру­сі вза­га­лі не­ма.

До­да­мо сю­ди стра­шил­ки про «жа­хи Укра­ї­ни», які ре­гу­ляр­но ви­да­ють бі­ло­ру­ські дер­жзмі. При­чи­на їхньої по­яви про­ста: Лу­ка­шен­ко ре­кла­мує своє прав­лі­н­ня на ан­ти­те­зі укра­їн­ським по­ді­ям. Одна з йо­го ко­рон­них фраз: «Ви що, хо­че­те, щоб бу­ло, як в Укра­ї­ні?!».

Та­кож зу­стрі­чі в Го­ме­лі пе­ре­ду­ва­ли кіль­ка ін­ци­ден­тів, які до­бря­че по­псу­ва­ли імідж Бі­ло­ру­сі в Укра­ї­ні. Так, 23 жов­тня в Мін­ську став­ся не­при­єм­ний ін­ци­дент з ві­до­мим укра­їн­ським бі­зне­сме­ном Ми­ко­лою Ла­тан­ським. Мі­лі­ція при­йшла по ньо­го в йо­го но­мер у го­те­лі: пра­во­охо­рон­ці ска­за­ли, що він му­сить про­їха­ти з ни­ми і під­пи­са­ти до­ку­мент, що по­го­джу­є­ться про­тя­гом 24 го­дин ви­їха­ти з Бі­ло­ру­сі. Мов­ляв, укра­ї­нець є «не­ба­жа­ною осо­бою» в кра­ї­ні.

Як по­тім ви­яви­ло­ся, згі­дно з отри­ма­ною бі­ло­ру­са­ми від ФСБ ін­фор­ма­ці­єю, Ла­тан­ський «на­ле­жить до те­ро­ри­сти­чної екс­тре­міст­ської зброй­ної ор­га­ні­за­ції, що здій­снює під­рив­ну ді­яль­ність на те­ри­то­рії Ро­сії».

Два дні по то­му, 25 жов­тня, в поль­ській Rzeczpospolita ви­йшло ін­терв’ю мі­ні­стра за­кор­дон­них справ Укра­ї­ни Пав­ла Клім­кі­на. У ньо­му, від­по­від­а­ю­чи на за­пи­та­н­ня про за­три­ма­н­ня в Бі­ло­ру­сі гро­ма­дян Укра­ї­ни Пав­ла Ша­рой­ка і Пав­ла Гри­ба, він ска­зав: «Пе­ре­бу­ва­н­ня гро­ма­дян Укра­ї­ни на те­ри­то­рії Бі­ло­ру­сі є по­тен­цій­но не­без­пе­чним, і про це ми бу­де­мо роз­мов­ля­ти з Мін­ськом. Ми ро­зу­мі­є­мо, що на те­ри­то­рії Бі­ло­ру­сі ді­ють ро­сій­ські вла­дні стру­кту­ри. Ро­сія при­су­тня там у сфе­рі без­пе­ки».

То­го ж дня в Мін­ську бу­ло за­три­ма­но ви­дав­ця «The Village Укра­ї­на» Ми­ко­лу Ба­ла­ба­на. Він при­їхав до Мін­ська на ме­діа-фо­рум, але йо­го за­бра­ла з го­те­лю бі­ло­ру­ська мі­лі­ція. Че­рез шість го­дин від­пу­сти­ла. «Ви­яви­ло­ся, в’їзд за­бо­ро­не­ний не ме­ні, а мо­є­му одно­фа­міль­цю, ін­шо­му Ми­ко­лі Ба­ла­ба­ну, який на­ро­див­ся зі мною в один день», — ска­зав по­тер­пі­лий укра­ї­нець.

Уже на­сту­пно­го дня в Го­ме­лі, зу­стрі­ча­ю­чись на Фо­ру­мі ре­гіо­нів зі сво­їм укра­їн­ським ко­ле­гою Пав­лом Клім­кі­ним, гла­ва МЗС Бі­ло­ру­сі Во­ло­ди­мир Ма­кей був зму­ше­ний ви­прав­до­ву­ва­ти­ся: «Якісь ню­ан­си мо­жуть тра­пля­ти­ся при від­ві­ду­ван­ні гро­ма­дя­на­ми обох кра­їн (і укра­їн­ця­ми Бі­ло­ру­сі, і бі­ло­ру­са­ми Укра­ї­ни). Але не тре­ба ро­би­ти з цьо­го ви­снов­ків, що це від­бу­ва­є­ться по­стій­но. І, як ме­ні зда­є­ться, вза­га­лі не тре­ба на­гні­та­ти си­ту­а­цію і на­пру­же­ність нав­ко­ло яки­хось по­оди­но­ких ви­пад­ків, іна­кше ми ри­зи­ку­є­мо ство­ри­ти у на­се­ле­н­ня пси­хоз і бо­язнь чо­гось».

На­сту­пний фо­рум має від­бу­ти­ся вже на те­ри­то­рії Укра­ї­ни. Мі­сто йо­го про­ве­де­н­ня по­ки не ви­зна­че­не, на­чеб­то пре­тен­дує Чер­ні­гів, еко­но­мі­ка яко­го зна­чною мі­рою зав’яза­на на від­но­си­ни з Бі­ло­рус­сю. Пе­тро По­ро­шен­ко, про­ща­ю­чись у Го­ме­лі, по­дя­ку­вав Лу­ка­шен­ку за ідею про­ве­де­н­ня Фо­ру­му ре­гіо­нів. «Сьо­го­дні ми пе­ре­ко­на­ли­ся, що на­ше рі­ше­н­ня про про­ве­де­н­ня фо­ру­му бу­ло пра­виль­ним. Уже під­пи­са­но шість до­го­во­рів. Бу­де під­пи­са­но ще низ­ку угод між на­ши­ми ре­гіо­на­ми. І від цих до­го­во­рів кра­ще жи­ти­муть лю­ди і в Укра­ї­ні, і в Бі­ло­ру­сі», — ска­зав він. Але зро­зумі­ло, що про­ве­де­н­ня на­сту­пно­го ана­ло­гі­чно­го за­хо­ду за­ле­жа­ти­ме біль­ше від по­лі­ти­чної си­ту­а­ції, аніж від еко­но­мі­чної.

Від­хи­ле­н­ня від ін­фля­цій­ної ці­лі у 2017 ро­ці, за­го­стре­н­ня про­бле­ми ре­фі­нан­су­ва­н­ня дер­жав­но­го бор­гу та ко­ре­кція кур­су грив­ні в по­єд­нан­ні із не­га­тив­ни­ми очі­ку­ва­н­ня­ми що­до пе­ред­ви­бор­ної фі­скаль­ної стри­ма­но­сті по­гли­блю­ють роз­рив у сприйнят­ті ма­кро­еко­но­мі­чної си­ту­а­ції в Укра­ї­ні в роз­рі­зі по­лі­ти­ків та екс­пер­тів.

Для одних це при­клад то­го, як цен­тро­банк, обме­же­ний у сво­їй зда­тно­сті впли­ва­ти на по­ря­док ден­ний ре­форм, ви­явив­ся вра­зли­вим до низ­ки не­спри­я­тли­вих шо­ків, на які ре­а­гу­вав до­ста­тньо м’яко впро­довж 2017 ро­ку, але по­си­лив ан­ти­ін­фля­цій­ну спря­мо­ва­ність по­лі­ти­ки про­тя­гом 2018-го. Для ін­ших — до­да­тко­вий ар­гу­мент у кри­ти­ці обра­но­го мо­не­тар­но­го ре­жи­му ін­фля­цій­но­го тар­ге­ту­ва­н­ня. Та­кі «до­да­тко­ві ар­гу­мен­ти» де­да­лі біль­ше ви­ма­льо­ву­ю­ться у спла­но­ва­ну ба­га­то­пе­рі­о­дну гру що­до пе­ре­ве­де­н­ня мо­не­тар­ної по­лі­ти­ки на більш зви­чні для ві­тчи­зня­них по­лі­ти­ків рей­ки опі­а­тно­го по­єд­на­н­ня кур­со­вої ста­біль­но­сті та сти­му­лю­ва­н­ня кре­ди­тної екс­пан­сії. По­єд­на­н­ня, яке ти­по­во за­вер­шу­є­ться ва­лю­тни­ми та бан­ків­ськи­ми кри­за­ми. У най­ра­ди­каль­ні­шій фор­мі вже йде­ться не про­сто про не­вдо­во­ле­н­ня під­ви­ще­н­ням про­цен­тних ста­вок, а про об´рун­ту­ва­н­ня емі­сії, де­фол­ту та ін­ших ма­кро­еко­но­мі­чних ди­вацтв.

На­бли­же­н­ня про­цен­тної став­ки до 20% ста­ло чи­мось на кшталт про­ри­ву ма­ке­дон­ської фа­лан­ги по­пу­лі­зму. І це на тлі істо­тної ко­ре­кції кур­сів пра­кти­чно в усіх кра­ї­нах з рин­ка­ми, що фор­му­ю­ться. Це в умо­вах спо­віль­не­н­ня Ін­дії, а та­кож Ки­таю, фі­нан­со­ва вла­да яко­го остан­нім ча­сом до­кла­дає зна­чних зу­силь до розв’яза­н­ня про­бле­ми на­гро­ма­дже­них яв­них і при­хо­ва­них бор­гів май­же усі­ма ін­сти­ту­ціо­наль­ни­ми се­кто­ра­ми. На тлі жор­сто­кої кри­зи в Ар­ген­ти­ні зі став­ка­ми у 60% і по­вчаль­но­го ви­пад­ку Ту­реч­чи­ни, де бо­роть­ба з ін­фля­ці­єю та де­валь­ва­ці­єю з до­по­мо­гою зни­же­н­ня ста­вок за­вер­ши­лась їх під­ви­ще­н­ням до 24%.

У кри­ти­чних за­ки­дах що­до мо­не­тар­ної по­лі­ти­ки в Укра­ї­ні про­сте­жу­є­ться пев­на еле­кто­раль­на за­ко­но­мір­ність. Пі­сля змі­ни мо­не­тар­но­го ре­жи­му роз­по­чи­на­є­ться ра­унд кри­ти­ки йо­го де­зін­фля­цій­ної спря­мо­ва­но­сті.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.