Під ма­скою гран­ту

Про си­сте­му під­трим­ки фун­да­мен­таль­ної на­у­ки в Укра­ї­ні

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Окса­на Онищенко Олег ЗАСЛАВСЬКИЙ, То що ж ро­би­ти?

«Ба­тьки» — та­ку від­по­відь да­ли 59% ре­спон­ден­тів. Сти­пен­дії отри­му­ють 27%. Ще 11% укра­їн­ців опла­чу­ють на­вча­н­ня са­мо­стій­но, двом від­со­ткам до­по­ма­га­ють ро­ди­чі.

«Від­по­від­но до остан­ніх да­них від Мі­ні­стер­ства на­у­ки та ви­щої осві­ти, 1857 укра­їн­ських сту­ден­тів отри­му­ють сти­пен­дії, — за­зна­че­но у зві­ті до­слі­дже­н­ня. — Це по­над 60% від усіх іно­зем­них сту­ден­тів, які отри­му­ють сти­пен­дії в Поль­щі. Най­ча­сті­ше укра­їн­ці отри­му­ють дер­жав­ну сти­пен­дію (1589 бе­не­фі­ці­а­рів), ще 255 ма­ють не­дер­жав­ну сти­пен­дію і 13 осіб — сти­пен­дію від цер­кви».

Ба­га­то укра­їн­ських сту­ден­тів у Поль­щі по­єд­ну­ють ро­бо­ту і на­вча­н­ня. Так, за да­ни­ми до­слі­дже­н­ня, пра­цю­ють не­пов­ний ро­бо­чий день або не­ре­гу­ляр­но 59% ре­спон­ден­тів, зов­сім не пра­цю­ють — 32%, ра­ні­ше пра­цю­ва­ли, а те­пер ні — 12%, пра­цю­ють пов­ний ро­бо­чий день — 2%.

Для тих, хто хо­че за­ли­ши­ти­ся пра­цю­ва­ти в Поль­щі, ро­бо­та під час на­вча­н­ня в уні­вер­си­те­ті від­кри­ває пер­спе­кти­ви подаль­шо­го пра­це­вла­шту­ва­н­ня. Адже це мо­жли­вість на­бу­ти не­об­хі­дно­го пра­кти­чно­го до­сві­ду, який, без­умов­но, оці­нять ро­бо­то­дав­ці. Але во­ни так са­мо оці­нять і зна­н­ня поль­ської мо­ви, при­йма­ю­чи на ро­бо­ту пра­ців­ни­ка-іно­зем­ця. І з цим не все так глад­ко, як хо­ті­ло­ся б.

Ре­зуль­та­ти опи­ту­ва­н­ня, про­ве­де­но­го в рам­ках до­слі­дже­н­ня, свід­чать, що тіль­ки 49% сту­ден­тів вва­жа­ють, що віль­но во­ло­ді­ють роз­мов­ною й ака­де­мі­чною поль­ською мо­вою. Тим ча­сом са­ме цей рі­вень зна­н­ня мо­ви по­трі­бен для здо­бу­т­тя справ­жньої ви­щої осві­ти, яке пе­ред­ба­чає участь у за­ня­т­тях, на­пи­са­н­ня пи­сьмо­вих, ла­бо­ра­тор­них ро­біт то­що. Ще 20% ре­спон­ден­тів ствер­джу­ють, що мо­жуть віль­но во­ло­ді­ти поль­ською, 21% — що зна­н­ня мо­ви їм до­ста­тньо для пов­сяк­ден­ної ко­му­ні­ка­ції, 10% від­по­ві­ли, що вді­чу­ва­ють зна­чний брак зна­н­ня мо­ви.

Що пі­сля за­вер­ше­н­ня на­вча­н­ня у поль­сько­му уні­вер­си­те­ті?

За да­ни­ми до­слі­дже­н­ня, ли­ше 6% ни­ні­шніх сту­ден­тів то­чно пла­ну­ють по­вер­ну­ти­ся до Укра­ї­ни. Основ­ні при­чи­ни та­ко­го рі­ше­н­ня — ба­жа­н­ня жи­ти ближ­че до дру­зів, пра­гне­н­ня ви­ко­ри­ста­ти отри­ма­ні зна­н­ня на ко­ристь Укра­ї­ни, жи­ти у зви­чно­му куль­тур­но­му се­ре­до­ви­щі, не­вда­лі спро­би зна­йти хо­ро­шу ро­бо­ту в Поль­щі.

Ще 22% укра­їн­ських сту­ден­тів до­сі не ви­зна­чи­ли­ся з пла­на­ми на май­бу­тнє. Це озна­чає, що є пев­ні при­чи­ни, які не да­ють їм одно­зна­чно ска­за­ти: я не хо­чу по­вер­та­ти­ся. На дум­ку екс­пер­тів CEDOS, Укра­ї­на, пра­виль­но ор­га­ні­зу­вав­ши ін­фор­ма­цій­ну кам­па­нію, ще мо­же впли­ну­ти на їхнє рі­ше­н­ня. Це мо­жуть бу­ти істо­рії успі­ху тих, хто по­вер­нув­ся, ін­фор­ма­ція про пра­це­вла­шту­ва­н­ня в Укра­ї­ні то­що.

Пла­ни тих, хто не бу­де по­вер­та­ти­ся на Ба­тьків­щи­ну, отри­мав­ши ди­плом поль­сько­го уні­вер­си­те­ту, рі­зня­ться. Хо­чуть за­ли­ши­ти­ся в Поль­щі ли­ше 23% , близь­ко 24% — пе­ре­їха­ти до ін­шої кра­ї­ни ЄС, 8% — ви­їха­ти до ін­шої кра­ї­ни за ме­жа­ми ЄС.

Ті, хто пла­нує за­ли­ши­ти­ся в Поль­щі, по­ясню­ють це ба­га­тьма при­чи­на­ми. Най­по­пу­ляр­ні­ші — кра­щі умо­ви для жи­т­тя і є мо­жли­вість за­ро­бля­ти біль­ше, ніж в Укра­ї­ні (див. рис. 3).

Чи по­трі­бні Поль­щі сту­ден­ти-іно­зем­ці?

Поль­ща остан­ні­ми ро­ка­ми по­тер­пає від су­во­рої де­мо­гра­фі­чної кри­зи, яка пов’яза­на з при­ро­дним ско­ро­че­н­ням на­се­ле­н­ня та мі­гра­ці­єю по­ля­ків пра­це­зда­тно­го ві­ку.

«На­слід­ки ці­єї де­мо­гра­фі­чної си­ту­а­ції най­біль­ше по­зна­ча­ю­ться на се­кто­рі осві­ти і на рин­ку пра­ці, — під­кре­слю­ють ав­то­ри до­слі­дже­н­ня. — Най­більш го­стрі та су­во­рі на­слід­ки цих тен­ден­цій від­чу­ва­ють при­ва­тні уні­вер­си­те­ти, які пе­ре­бу­ва­ють під за­гро­зою за­кри­т­тя чи при­найм­ні сер­йо­зних ско­ро­чень. У цьо­му кон­текс­ті, поль­ський уряд роз­гля­дає іно­зем­них сту­ден­тів як ва­жли­ве дже­ре­ло по­тен­цій­них сту­ден­тів і, вна­слі­док цьо­го, ква­лі­фі­ко­ва­ної ро­бо­чої си­ли, якої бра­кує на поль­сько­му рин­ку пра­ці».

Ав­то­ри до­слі­дже­н­ня ци­ту­ють мі­ні­стра на­у­ки та ви­щої осві­ти Поль­щі, який за­явив на прес-кон­фе­рен­ції «Іно­зем­ні сту­ден­ти у Поль­щі» в сі­чні 2018: «Не існує ін­ших ва­рі­ан­тів, окрім ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції осві­ти в Поль­щі. Аль­тер­на­ти­вою є ста­гна­ція, а от­же — від­ста­ва­н­ня».

По­при те що сту­ден­ти-іно­зем­ці по­трі­бні Поль­щі і їх кіль­кість рік у рік зро­стає, кра­ї­на не має ді­є­вої на­ціо­наль­ної мі­гра­цій­ної стра­те­гії, і за­галь­ний по­лі­ти­чний клі­мат не спри­яє її роз­роб­ці, ствер­джу­ють ана­лі­ти­ки CEDOS. «Окрім вла­сни­ків «кар­ти по­ля­ка», ін­ші ка­те­го­рії іно­зем­ців або іно­зем­них сту­ден­тів не отри­му­ють ува­ги в дер­жав­ній по­лі­ти­ці, — за­зна­че­но у зві­ті до­слі­дже­н­ня. — Від­по­від­но, не­має ін­те­гра­цій­них по­лі­тик чи про­сто дер­жав­них про­грам, спря­мо­ва­них на іно­зем­них сту­ден­тів».

Які ре­ко­мен­да­ції для укра­їн­сько­го уря­ду?

Ана­лі­ти­ки цен­тру CEDOS на­го­ло­шу­ють: у ре­ко­мен­да­ці­ях вар­то ви­хо­ди­ти із за­са­дни­чої на­ста­но­ви, яка по­ля­гає в то­му, що про­цес ви­їзду за кор­дон укра­їн­ської мо­ло­ді ду­же гли­бо­кий, він пов’яза­ний із ба­га­тьма чин­ни­ка­ми і не зу­пи­ни­ться ні че­рез три, ні че­рез п’ять ро­ків. Зві­сно, мо­жна зми­ри­ти­ся з цим, си­ді­ти й стра­жда­ти — мов­ляв, усе по­га­но. Але мо­жна спро­бу­ва­ти отри­ма­ти ко­ристь на­віть із та­кої си­ту­а­ції.

Го­лов­на ко­ристь для Укра­ї­ни по­ля­га­ти­ме в то­му, що її гро­ма­дя­ни, ко­трі по­їха­ли на­вча­ти­ся до за­кор­дон­них ви­шів, здо­бу­дуть які­сну осві­ту і ста­нуть успі­шни­ми спе­ци­а­лі­ста­ми, за­тре­бу­ва­ни­ми на рин­ку пра­ці. Отри­мав­ши за­кор­дон­ний ди­плом, во­ни або по­вер­ну­ться до­до­му, або ста­нуть ам­ба­са­до­ра­ми на­шої кра­ї­ни у сві­ті.

То­му зу­си­л­ля Мі­ні­стер­ства осві­ти ма­ють зо­се­ре­ди­ти­ся на то­му, аби під­го­ту­ва­ти які­сну ін­фор­ма­цій­ну кам­па­нію, яка б пра­цю­ва­ла у двох на­пря­мах, вва­жа­ють ана­лі­ти­ки цен­тру CEDOS.

Перш за все, МОН має зро­би­ти все для то­го, аби до­по­мог­ти охо­чим на­вча­ти­ся за кор­до­ном обра­ти хо­ро­ший уні­вер­си­тет і за­тре­бу­ва­ну спе­ці­аль­ність. Май­бу­тньо­му всту­пни­ку ко­ри­сно зна­ти, яке мі­сце по­сі­дає обра­ний ним уні­вер­си­тет у рей­тин­гах, чи ці­ну­ють йо­го ди­плом ро­бо­то­дав­ці, яка се­ре­дня зар­пла­тня ви­пу­скни­ків то­що. Та­ка ін­фор­ма­ція є в ши­ро­ко­му до­сту­пі у ба­га­тьох кра­ї­нах, до яких їдуть укра­їн­ці, зокре­ма в Поль­щі. Вар­то ли­ше зі­бра­ти її і стру­кту­ру­ва­ти.

Дру­гий на­прям — ва­жли­во по­ясню­ва­ти абі­ту­рі­єн­там та їхнім ба­тькам, що для успі­шно­го і які­сно­го на­вча­н­ня за кор­до­ном по­трі­бно до­ско­на­ло зна­ти мо­ву. За­раз нав­ко­ло цьо­го збу­до­ва­ний пев­ний бі­знес — рі­зно­ма­ні­тні одно-дво­мі­ся­чні кур­си поль­ської, що ні­би­то ду­же швид­ко да­дуть не­об­хі­дний мі­ні­мум знань, який до­зво­лить на­вча­ти­ся у Поль­щі. Мов­ляв, а що тут учи­ти, — укра­їн­ська й поль­ська мо­ви схо­жі. Однак тре­ба ро­зу­мі­ти, що та­кий рі­вень мо­же бу­ти до­ста­тнім для спіл­ку­ва­н­ня на по­бу­то­во­му рів­ні, але йо­го за­ма­ло для які­сно­го на­вча­н­ня.

Усе це мо­жли­во зро­би­ти, і це не по­тре­бує на­дзу­силь.

Тен­ден­ція ви­їзду сту­дент­ства за кор­дон про­сте­жу­є­ться, і ми не мо­же­мо за­плю­щи­ти на неї очі та вда­ва­ти, що ні­чо­го не від­бу­ва­є­ться. про­від­ний на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник ХНУ ім. В.ка­ра­зі­на, до­ктор фі­зи­ко-ма­те­ма­ти­чних на­ук

У всьо­му ци­ві­лі­зо­ва­но­му сві­ті одні­єю з основ­них форм під­трим­ки фун­да­мен­таль­ної на­у­ки є си­сте­ма гран­тів. У дру­го­му пів­річ­чі 2017 р. я отри­мав грант Дер­жав­но­го фон­ду фун­да­мен­таль­них до­слі­джень (ДФФД) на до­слі­дже­н­ня із фі­зи­ки чор­них дір. Однак під час спро­би йо­го ре­а­лі­зу­ва­ти з’ясу­ва­ло­ся, що клю­чо­ве для си­сте­ми під­трим­ки з бо­ку ДФФД по­ня­т­тя «грант» ду­же спо­тво­ре­не і май­же пе­ре­тво­ри­ло­ся на си­му­лякр.

Для оформ­ле­н­ня й під­пи­су я отри­мав про­ект до­го­во­ру між на­шим уні­вер­си­те­том (ХНУ) і ДФФД, де фонд фі­гу­ру­вав як за­мов­ник, а уні­вер­си­тет — ви­ко­на­вець. Уже сам факт, що є за­мов­ник і ви­ко­на­вець, пев­ним чи­ном свід­чить, що це — не грант, а зви­чай­ний до­го­вір, який у про­сто­річ­чі на­зи­ва­є­ться «го­сп­до­го­вір» на ви­ко­на­н­ня «гос­пте­ми» (на­зви за­крі­пи­ли­ся ще з ра­дян­ських ча­сів). Окрім то­го, наш про­ект вклю­чав та­кож участь на­у­ко­вої уста­но­ви (ХФТІ), для чо­го оформ­ляв­ся до­го­вір під­ря­ду між ХФТІ і ХНУ. (Тоб­то для до­слі­джень чор­них дір і ко­смо­ло­гії ви­ко­ри­сто­ву­ва­ла­ся та ж фор­ма, що й, ска­жі­мо, для бу­дів­ни­цтва ко­рів­ни­ка).

При­ро­да до­ку­мен­та під­твер­джу­є­ться і су­то фор­маль­но, у т.зв. ко­ді ККДБ 25010100 «пла­та за по­слу­ги, що на­да­ю­ться бю­дже­тною уста­но­вою згі­дно з їх основ­ною ді­яль­ні­стю» (що са­ме ти­по­во для го­сп­до­го­во­ру). Тим ча­сом на пер­шій же сто­рін­ці до­го­во­ру го­во­ри­ло­ся про не­об­хі­дність вка­зу­ва­ти при пу­блі­ка­ці­ях гран­то­ву під­трим­ку з бо­ку ДФФД (са­ме та­ка під­трим­ка і є сен­сом ді­яль­но­сті ДФФД). Та­ким чи­ном, між змі­стом і фор­мою ви­яви­ла­ся не­при­ми­рен­на су­пе­ре­чність.

Як­би це бу­ли не­зна­чні фор­маль­ні де­та­лі, про які вче­ні мо­гли б і не зна­ти, не вар­то бу­ло б на них звер­та­ти ува­гу. Але во­ни про­я­ви­ли­ся са­ме в ді­яль­но­сті вче­них, і ду­же бо­лі­сно, одра­зу, як мі­ні­мум, у двох аспе­ктах.

За­кор­дон­ні по­їзд­ки. У по­ста­но­ві Ка­бмі­ну №710 від 11.10.2016 р. є пункт 20, у яко­му йде­ться про не­об­хі­дність по­го­джу­ва­ти та­кі по­їзд­ки (якщо во­ни опла­чу­ю­ться грі­шми Укра­ї­ни) з від­по­від­ним на­чаль­ством (у да­но­му ра­зі це МОН). Отри­ма­н­ня та­ких до­зво­лів, на­віть без жо­дних за­пе­ре­чень із бо­ку адмі­ні­стра­ції МОН, пе­ре­тво­рює по­їзд­ки на кон­фе­рен­ції на бо­лі­сну про­це­ду­ру з не­ясним ре­зуль­та­том. Справ­ді, спо­ча­тку по­трі­бно офор­ми­ти па­кет до­ку­мен­тів в уні­вер­си­те­ті, по­тім у ви­зна­че­ні тер­мі­ни (за два ти­жні, за ни­ні­шні­ми нор­ма­ми) від­пра­ви­ти йо­го в МОН і всти­гну­ти отри­ма­ти на­зад. Якщо ж є якісь не­ясно­сті (на­при­клад, ви­рі­шу­є­ться пи­та­н­ня час­тко­во­го фі­нан­су­ва­н­ня орг­ко­мі­те­том; фі­нан­су­ва­н­ня з бо­ку Укра­ї­ни при­йшло на­пе­ре­до­дні кон­фе­рен­ції то­що), шан­сів на по­їзд­ку за­ли­ша­є­ться ма­ло. Але ві­зьмі­мо на­віть най­спри­я­тли­ві­ший ва­рі­ант: усе ро­би­ться за­вча­сно, і до­ку­мен­ти всти­га­ють офор­ми­ти, за­ли­ша­є­ться го­лов­не пи­та­н­ня: з яко­го ди­ва ор­га­ні­за­ція (МОН), яка не є сто­ро­ною до­го­во­ру, втру­ча­є­ться у від­но­си­ни між до­слі­дни­ка­ми і ДФФД? Аб­сурд!

Однак у за­зна­че­ній ви­ще по­ста­но­ві №710 (в то­му ж п. 20) є при­мі­тка, з якої ви­пли­ває, що в ра­зі отри­ма­н­ня гран­ту одер­жу­ва­ти та­кі до­зво­ли не­ма не­об­хі­дно­сті. Тоб­то про­бле­ма ви­рі­шу­є­ться роз­чер­ком пе­ра. (Що, зві­сно, не ска­со­вує аб­сур­дно­сті си­ту­а­ції у ви­пад­ку з до­го­во­ром, але це вже ін­ше пи­та­н­ня).

Зві­тність. У до­го­во­рі є пункт «По­ря­док зда­чі та при­йма­н­ня ро­бо­ти», що са­ме со­бою зай­вий раз де­мон­струє: це — ні­який не грант, а са­ме го­сп­до­го­вір. (Як мо­жна «зда­ти» або «прийня­ти» до­слі­дже­н­ня з тер­мо­ди­на­мі­ки чор­них дір?) Ось ли­ше ча­сти­на до­ку­мен­тів, які тре­ба по­да­ва­ти що­ро­ку: ви­тяг з про­то­ко­лу за­сі­да­н­ня на­у­ко­вої ра­ди Ви­ко­нав­ця з ви­снов­ком про від­по­від­ність ви­ко­на­ної ро­бо­ти Те­хні­чно­му зав­дан­ню; Акт ін­вен­та­ри­за­ції ма­те­рі­аль­них цін­но­стей та ство­ре­ної про­ду­кції за до­го­во­ром з до­да­тка­ми; у ра­зі за­лу­че­н­ня спів­ви­ко­нав­ця: ко­пії до­го­во­ру з до­да­тка­ми, ано­то­ва­но­го зві­ту, ко­што­ри­су фа­кти­чних ви­трат, Акту зда­чі-при­йма­н­ня ро­бо­ти; до­від­ка про на­у­ко­ві пу­блі­ка­цій, те­зи до­по­від­ей; ви­тяг з про­то­ко­лу за­сі­да­н­ня на­у­ко­вої ра­ди Ви­ко­нав­ця, з ви­снов­ком про від­по­від­ність ви­ко­на­ної ро­бо­ти Те­хні­чно­му зав­дан­ню.

Ця гро­мі­зд­ка й ні­ко­му не по­трі­бна зві­тність аб­со­лю­тно не ха­ра­ктер­на для ре­аль­них гран­тів. За­те во­на є ти­по­вою озна­кою го­сп­до­го­во­ру, які укла­да­ли ще за ра­дян­ських ча­сів. Ме­ні до­ве­ло­ся на­віть спе­ці­аль­но ви­тра­ти­ти ча­сти­ну гро­шей про­е­кту (й так зов­сім не­ве­ли­ких) на те, щоб узя­ти сту­ден­та, який за­йма­ти­ме­ться оформ­ле­н­ням. При­чо­му я по­ста­вив у пла­ні тіль­ки один етап (аж до кін­ця ро­ку), щоб про­хо­ди­ти че­рез ці тер­нії ли­ше раз на рік. Та оскіль­ки гро­ші ви­ді­ля­ють за три мі­ся­ці до за­кін­че­н­ня ета­пу, то в ре­зуль­та­ті до­во­ди­ться че­ка­ти їх до жов­тня. Тоб­то чим мен­ше му­чи­шся з оформ­ле­н­ням па­пе­рів, тим дов­ше че­ка­єш гро­шей. (Це, ма­буть, щось ка­же про си­сте­му цін­но­стей, за­кла­де­них у цій си­сте­мі).

До­зво­лю со­бі са­мо­ци­ту­ва­н­ня. «На­у­ці за­гро­жу­ють як ано­маль­но ма­ле фі­нан­су­ва­н­ня, так і не­аде­ква­тні бю­ро­кра­ти­чні пе­ре­по­ни. А ко­ли це по­єд­ну­є­ться, то та­ке по­єд­на­н­ня мо­же її про­сто до­би­ти» («Не так стра­шне без­гро­шів’я...», DT.UA № 35 от 25.09.2015).

Про­бле­ма ціл­ком ви­рі­шу­ва­на, при­чо­му для цьо­го не по­трі­бні фі­нан­со­ві вкла­де­н­ня. До­ста­тньо до­брої во­лі з бо­ку ке­рів­ни­цтва ДФФД, яке по­вин­но ви­пра­ви­ти по­мил­ки. Слід при­сво­ї­ти гран­там аде­ква­тний код ККДБ 25020100 «Бла­го­дій­ні вне­ски, гран­ти та да­рун­ки» й усу­ну­ти фор­маль­ну су­пе­ре­чність між змі­стом і фор­мою. Пра­ви­ла оформ­ле­н­ня за­явок та зві­тів теж ма­ють бу­ти спро­ще­ні й при­ве­де­ні у від­по­від­ність до пра­кти­ки гран­тів, а не го­сп­до­го­во­ру (які гран­та­ми тіль­ки при­ки­да­ю­ться). При­чо­му це по­трі­бно зро­би­ти не­гай­но, оскіль­ки на по­ча­тку на­сту­пно­го ро­ку, як зав­жди, очі­ку­є­ться прийня­т­тя фі­нан­су­ва­н­ня но­вих про­е­ктів та про­дов­же­н­ня ді­ю­чих. Не­ве­ли­кі змі­ни в умо­вах ціл­ком зда­тні різ­ко зни­зи­ти не­про­ду­ктив­ні ви­тра­ти ча­су та нер­вів вче­них і да­ти гран­то­о­три­му­ва­чам мо­жли­вість зо­се­ре­ди­ти­ся на ви­ко­нан­ні про­е­ктів, які во­ни ви­гра­ли, а не на оформ­лен­ні ні­ко­му не по­трі­бних па­пе­рів.

Якщо Укра­ї­на ре­аль­но хо­че ста­ти по­справ­жньо­му єв­ро­пей­ською кра­ї­ною, це має про­я­ви­ти­ся і в ор­га­ні­за­ції на­у­ки. За­мість єв­ро­і­мі­та­ції му­сить на­ре­шті ре­аль­но за­пра­цю­ва­ти си­сте­ма фі­нан­су­ва­н­ня фун­да­мен­таль­ної на­у­ки, прийня­та в єв­ро­пей­ських кра­ї­нах.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.