Ана­ліз по­лі­ти­ки та до­слі­дже­н­ня: в чо­му від­мін­но­сті

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Єгор СТАДНИЙ,

ди­ре­ктор Ана­лі­ти­чно­го цен­тру CEDOS

Я пра­цюю в ана­лі­ти­чно­му цен­трі, який пе­ре­ва­жно за­йма­є­ться дво­ма ре­ча­ми: до­слі­дже­н­ня­ми у сфе­рі со­ці­аль­них на­ук та ана­лі­зом по­лі­ти­ки.

Ча­сом за­пи­ту­ють, чим во­ни між со­бою рі­зня­ться. Ме­ні зда­є­ться, що ви­чер­пну від­по­відь да­ти не­про­сто, адже оби­два на­пря­ми ді­яль­но­сті по­стій­но роз­ви­ва­ю­ться. Про­те ми ре­гу­ляр­но ста­ви­мо це за­пи­та­н­ня со­бі, то­му при­найм­ні мо­же­мо ви­окре­ми­ти основ­ні, на мою дум­ку, спіль­ні та від­мін­ні ри­си.

Ана­ліз по­лі­ти­ки, як і до­слі­дже­н­ня, ви­ко­ри­сто­вує на­у­ко­вий ме­тод. Тоб­то, ана­лі­зу­ю­чи по­лі­ти­ку, ви не мо­же­те ро­би­ти без­під­став­них твер­джень, во­ни ма­ють ба­зу­ва­ти­ся на пев­них зі­бра­них і обро­бле­них да­них. На­при­клад, якщо хтось ствер­джує, що про­їзд у гро­мад­сько­му транс­пор­ті по­ви­нен ко­шту­ва­ти 8 грн або що ЗНО тре­ба ска­су­ва­ти, бо укра­їн­ські всту­пни­ки йо­го бо­я­ться і ті­ка­ють за кор­дон, — ця лю­ди­на му­сить під­твер­ди­ти свої те­зи да­ни­ми. При­чо­му не­до­ста­тньо на­ве­сти ко­што­рис со­бі­вар­то­сті про­їзду у транс­пор­ті чи кіль­кість укра­їн­ських сту­ден­тів за кор­до­ном. Як і в до­слі­дже­н­нях, по­трі­бно про­ве­сти спо­сте­ре­же­н­ня, йо­го ме­то­ди­ка та ре­зуль­та­ти ма­ють бу­ти опи­са­ні, щоб усі охо­чі мо­гли спро­бу­ва­ти пе­ре­ві­ри­ти, чи во­но від­тво­рю­є­ться. Хо­ча тут ва­жли­во зга­да­ти про пев­ну рі­зни­цю. Для ана­лі­зу по­лі­ти­ки рід­ко ви­ко­ри­сто­ву­ють вла­сне екс­пе­ри­мен­ти, ча­сті­ше — ви­мі­рю­ва­н­ня чи спо­сте­ре­же­н­ня.

Ця пер­ша спіль­на ри­са на­кла­дає на ана­ліз по­лі­ти­ки пев­ні ви­мо­ги жан­ру, які при­та­ман­ні до­слі­дже­н­ням. По­трі­бно до­три­му­ва­ти­ся на­у­ко­вої ети­ки, на­при­клад тре­ба вка­зу­ва­ти дже­ре­ла ін­фор­ма­ції, за­зна­ча­ти ав­то­рів, чиї пра­ці ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться, і, як я вже зга­дав, ро­би­ти мо­жли­вим від­тво­ре­н­ня ана­лі­зу.

Во­дно­час тут теж є пев­на від­мін­ність. Якщо до­слі­дни­ки му­сять по­лю­ва­ти на но­ви­зну й на­ма­га­ти­ся пе­ре­дов­сім про­ли­ти сві­тло на до­сі не­ві­до­мі пи­та­н­ня, то в ана­лі­зі по­лі­ти­ки но­ви­зна вза­га­лі не є ані по­ба­жа­н­ням, ані ви­мо­гою. За­га­лом, сам ана­ліз по­лі­ти­ки ду­же щіль­но прив’яза­ний до кон­кре­тної си­ту­а­ції у пев­ній сфе­рі, яка мо­же змі­ни­тись, і ана­ліз че­рез це ста­не не­акту­аль­ним.

На­то­мість основ­на від­мін­ність між до­слі­дже­н­ня­ми та ана­лі­зом по­лі­ти­ки по­ля­гає в їх ме­ті. До­слі­дже­н­ня в со­ці­аль­них на­у­ках ма­ють при­но­си­ти но­ві зна­н­ня про на­ше су­спіль­ство. До­слі­дни­ків не кон­че об­хо­дить, як ці зна­н­ня за­сто­со­ву­ва­ти­му­ться. Хо­ча ін­ко­ли са­ме це є пре­дме­том пу­блі­чних дис­ку­сій, а не отри­ма­ні ре­зуль­та­ти до­слі­джень. На про­ти­ва­гу до­слі­дже­н­ням, ана­лі­зу по­лі­ти­ки ні­ко­ли не ро­блять за­для отри­ма­н­ня но­вих знань чи про­сто но­вих да­них. Ана­ліз по­лі­ти­ки зре­штою ви­хо­дить на ре­ко­мен­да­ції — що по­трі­бно зро­би­ти, ба­зу­ю­чись на отри­ма­них да­них, якщо хо­че­мо до­сяг­ти пев­но­го ефе­кту. За­зви­чай на­го­ло­шу­ють, що ре­ко­мен­да­ції ма­ють вклю­ча­ти, як мі­ні­мум, два ва­рі­ан­ти. Тоб­то ана­ліз по­лі­ти­ки має кон­кре­тно ви­зна­че­ний за­зда­ле­гідь при­кла­дний ха­ра­ктер, на­то­мість до­слі­дже­н­ня мо­жуть про­во­ди­ти­ся з яко­юсь кон­кре­тною ме­тою, а мо­жуть про­сто при­мно­жу­ва­ти но­ві зна­н­ня. Ці спіль­ні і від­мін­ні ри­си на­кла­да­ють пев­ні осо­бли­во­сті на те, як ми ке­ру­є­мо до­слі­дже­н­ня­ми та ана­лі­зом по­лі­ти­ки, як ми їх фі­нан­су­є­мо і за­без­пе­чу­є­мо їхню якість. На­при­клад, як і з до­слі­дже­н­ня­ми, в ана­лі­зі по­лі­ти­ки ду­же ба­га­то ва­жить ре­цен­зу­ва­н­ня. При­чо­му ре­цен­зу­ван­ню мо­же під­ля­га­ти не ли­ше кін­це­вий ре­зуль­тат, а й ме­то­до­ло­гія, за якою пла­ну­ють здій­сни­ти ана­ліз. Во­дно­час ке­рів­ник ко­ман­ди ана­лі­ти­ків, по­рів­ня­но з ке­рів­ни­ком до­слі­дни­цько­го про­е­кту, на­ба­га­то біль­ше за­йма­є­ться зов­ні­шньою ко­му­ні­ка­ці­єю з рі­зни­ми клю­чо­ви­ми грав­ця­ми. Та­кож рі­зня­ться спо­сіб фі­нан­су­ва­н­ня до­слі­дже­н­ня та ана­ліз по­лі­ти­ки. Основ­ни­ми за­мов­ни­ка­ми ана­лі­зу по­лі­ти­ки є ор­га­ни вла­ди: з огля­ду на свої стра­те­гі­чні ці­лі та опе­ра­тив­ні пла­ни, во­ни по­тре­бу­ють які­сно­го ана­лі­зу й ре­ко­мен­да­цій, на які мо­жуть спи­ра­ти­ся, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи їх у сво­їй ро­бо­ті. На­то­мість до­слі­дже­н­ня ма­ють шир­ше ко­ло за­мов­ни­ків. Най­ча­сті­ше — це са­мі ж до­слі­дни­ки (хо­ча да­ле­кі від на­у­ки лю­ди не ро­зу­мі­ють та­ко­го під­хо­ду), які ви­зна­ча­ють най­більш прі­о­ри­те­тні на­пря­ми до­слі­джень та ске­ро­ву­ють ту­ди ре­сур­си. Так від­бу­ва­є­ться зде­біль­шо­го то­му, що ли­ше до­слі­дни­ки ма­ють не­об­хі­дні зна­н­ня, аби ви­зна­чи­ти прі­о­ри­те­тність тих чи ін­ших про­по­зи­цій для до­слі­джень та оці­ни­ти їх якість.

Якщо вва­жа­ти, що за­мов­ник по­ви­нен роз­по­ря­джа­ти­ся фі­нан­су­ва­н­ням, то бу­де ціл­ком ло­гі­чно ска­за­ти, що ко­шти на за­мов­ле­н­ня ана­лі­зу по­лі­ти­ки ма­ють бу­ти зо­се­ре­дже­ні в ру­ках ор­га­нів вла­ди, на­то­мість ко­шти на до­слі­дже­н­ня — ма­ють бу­ти у ві­дан­ні на­у­ко­вих стру­ктур. На жаль, в Укра­ї­ні це пи­та­н­ня не вре­гу­льо­ва­не, і ча­сто ор­га­ни вла­ди не во­ло­ді­ють не­об­хі­дним ре­сур­сом, щоб за­мов­ля­ти ана­лі­ти­ку. На яких на­рі­жних прин­ци­пах по­вин­на ба­зу­ва­ти­ся си­сте­ма фі­нан­су­ва­н­ня ана­лі­зу по­лі­ти­ки че­рез ор­га­ни вла­ди — це те­ма окре­мої роз­мо­ви.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.