Ме­та­ле­вий пі­сля­смак

Чо­му Мол­дов­ський ме­та­лур­гій­ний за­вод по­тра­пив під сан­кції?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Ін­на ВАСИЛЬЄВА

При­бли­зно 80% рин­ку бру­хту в Укра­ї­ні, за оцін­ка­ми екс­пер­тів, пе­ре­бу­ває в ті­ні. Тим ча­сом за­ко­но­про­ект, по­кли­ка­ний ви­ве­сти на бі­лий світ усі опе­ра­ції зі стра­те­гі­чною си­ро­ви­ною і тим са­мим зро­би­ти ри­нок ло­му чор­них ме­та­лів про­зо­рим, так і не прийня­тий, хо­ча був вне­се­ний до пар­ла­мен­ту в сі­чні ни­ні­шньо­го ро­ку.

Не за­ді­я­ні й ін­ші дер­жав­ні ме­ха­ні­зми для де­ті­ні­за­ції та роз­ви­тку рин­ку бру­хту в Укра­ї­ні. За­те ма­хо­вик бар’єрів і за­го­ро­джу­валь­них за­хо­дів пра­цює на пов­ну си­лу. І, як свід­чить ре­аль­ність, не зав­жди в ін­те­ре­сах дер­жа­ви.

Укра­їн­ський ри­нок бру­хту оці­ню­є­ться со­тня­ми міль­йо­нів до­ла­рів. То­му ко­ру­пцій­на скла­до­ва при прийнят­ті дер­жав­них рі­шень, пов’яза­них із ре­гу­лю­ва­н­ням за­зна­че­но­го рин­ку, ні­ку­ди не по­ді­ла­ся. Не­дав­ні рі­ше­н­ня, прийня­ті Укра­ї­ною для стри­му­ва­н­ня екс­пор­ту бру­хту, екс­пер­ти на­зи­ва­ють ло­бі­ю­ва­н­ням су­то ін­те­ре­сів ме­та­лур­гій­ної га­лу­зі з ви­ко­ри­ста­н­ням бо­лі­сної для су­спіль­ства те­ми обо­ро­но­зда­тно­сті кра­ї­ни.

Де­фі­цит бру­хту. Не за­ду­шиш, не уб’єш

Цьо­го ро­ку Укра­ї­на зно­ву про­дов­жи­ла ще на рік чин­не з 2016 р. екс­порт­не ми­то на брухт чор­них ме­та­лів, під­ви­щив­ши йо­го з 30 єв­ро за тон­ну до 42 єв­ро. Від­по­від­ний за­кон про змен­ше­н­ня де­фі­ци­ту бру­хту на вну­трі­шньо­му рин­ку Вер­хов­на Ра­да прийня­ла 15.05.2018 р. Ме­та­лур­гій­не ло­бі мо­ти­ву­ва­ло не­об­хі­дність та­ко­го за­хо­ду на­сам­пе­ред по­тре­ба­ми обо­рон­ної про­ми­сло­во­сті та від­нов­ле­н­ням об’єктів ін­фра­стру­кту­ри. Але цьо­го ви­яви­ло­ся ма­ло. І за­мість рин­ко­вих ме­ха­ні­змів у хід пі­шли по­лі­ти­чні ін­стру­мен­ти.

На­пе­ре­до­дні прийня­т­тя за­ко­ну, 2 трав­ня, з’яви­ло­ся рі­ше­н­ня Ра­ди Нац­без­пе­ки та обо­ро­ни Укра­ї­ни про за­сто­су­ва­н­ня пер­со­наль­них еко­но­мі­чних сан­кцій що­до фі­зи­чних і юри­ди­чних осіб, при­че­тних до ро­сій­ської агре­сії про­ти Укра­ї­ни. Їх вве­ли в дію ука­зом пре­зи­ден­та Укра­ї­ни 14.05.2018 р. У хво­сті спи­ску з 756 під­при­ємств, роз­мі­ще­них пе­ре­ва­жно на те­ри­то­рії Ро­сії, опи­нив­ся й один із най­біль­ших на сьо­го­дні спо­жи­ва­чів укра­їн­сько­го бру­хту — ВАТ «Мол­дов­ський ме­та­лур­гій­ний за­вод» (ВАТ «ММЗ»), роз­мі­ще­ний на те­ри­то­рії При­дні­стров’я в м. Ри­бни­ця.

Еко­но­мі­чні сан­кції вве­де­но тер­мі­ном на три ро­ки. Во­ни вклю­ча­ють обме­же­н­ня тор­го­вель­них опе­ра­цій, при­зу­пи­не­н­ня ви­ко­на­н­ня еко­но­мі­чних і фі­нан­со­вих зо­бов’язань, за­бо­ро­ну на роз­по­ря­джа­н­ня акти­ва­ми та ви­пла­ту ди­ві­ден­дів. Від­так, за­вод не тіль­ки втра­тив мо­жли­вість за­ку­по­ву­ва­ти брухт в Укра­ї­ні, а й від­ван­та­жу­ва­ти укра­їн­ським по­ку­пцям го­то­ву про­ду­кцію. Обме­же­н­ня тор­кну­ли­ся на­віть тран­зи­ту за­вод­ської про­ду­кції те­ри­то­рі­єю Укра­ї­ни. Тоб­то по­ста­вок на тра­ди­цій­ні рин­ки єв­ро­пей­ських кра­їн, що фор­му­ва­ли­ся де­ся­ти­лі­т­тя­ми. Хо­ча в пе­ре­лі­ку за­бо­рон­них за­хо­дів та­ко­го пун­кту не­має.

Офі­цій­но­го по­ясне­н­ня, чо­му ВАТ «ММЗ» по­тра­пив у сан­кцій­ний спи­сок ро­сій­ських під­при­ємств, — не­має. З по­гля­ду ме­та­лур­гій­но­го ло­бі в пар­ла­мен­ті, за­вод за­ви­нив тим, що за­ку­по­ву­вав над­то ба­га­то бру­хту в Укра­ї­ні й роз­мі­ще­ний на те­ри­то­рії, під­кон­троль­ній Ро­сії. У по­ясню­валь­ній за­пи­сці до за­ко­но­про­е­кту про змен­ше­н­ня де­фі­ци­ту бру­хту, під­пи­са­ній гру­пою на­ро­дних де­пу­та­тів, так пря­мо й ска­за­но. Ось основ­ні те­зи.

Ек­спорт­ні по­став­ки в Мол­до­ву, по­рів­ня­но з 2016 р., зро­сли май­же вче­тве­ро. За­зна­че­на тен­ден­ція має за­гроз­ли­вий ха­ра­ктер, оскіль­ки брухт над­хо­дить у ма­сі сво­їй у не­ви­зна­ну При­дні­стров­ську Мол­дов­ську Ре­спу­блі­ку — са­те­літ кра­ї­ни­агре­со­ра. Мол­дов­ський мет­за­вод як основ­ний спо­жи­вач укра­їн­сько­го бру­хту че­рез, фа­кти­чно, без­пла­тний до­ступ до еле­ктро­енер­гії, яку за­без­пе­чує йо­му уряд не­ви­зна­ної ПМР, зда­тний ку­пу­ва­ти укра­їн­ську си­ро­ви­ну на­віть із ура­ху­ва­н­ням три­ра­зо­во­го збіль­ше­н­ня ви­ві­зно­го ми­та.

У ЗМІ ар­гу­мен­ти ло­бі­стів зву­ча­ли ще більш за­гроз­ли­во. Ви­ве­зе­н­ня бру­хту у При­дні­стров’я — це удар по обо­ро­но­зда­тно­сті Укра­ї­ни. При­дні­стров­ський за­вод, кон­тро­льо­ва­ний ро­сій­ським олі­гар­хом, від­прав­ляє свою про­ду­кцію в Ро­сій­ську Фе­де­ра­цію, де во­на мо­же бу­ти ви­ко­ри­ста­на у ви­ро­бни­цтві зброї та бо­йо­вої те­хні­ки, яка по­тім уби­ва­ти­ме укра­їн­ських вій­сько­вих на Дон­ба­сі.

На­скіль­ки сер­йо­зні і, вза­га­лі, до­ре­чні та­кі обви­ну­ва­че­н­ня? Чи справ­ді при­дні­стров­ський мі­ні-за­вод із йо­го по­рів­ня­но скром­ни­ми об­ся­га­ми ви­ро­бни­цтва ста­лі під­ри­ває ме­та­лур­гій­ну та обо­рон­ну про­ми­сло­вість Укра­ї­ни? Чи справ­ді він при­че­тний до вій­сько­вої й еко­но­мі­чної агре­сії про­ти Укра­ї­ни?

Мо­жли­во, Ра­да Нац­без­пе­ки та обо­ро­ни, що при­йма­ла рі­ше­н­ня про сан­кції на осно­ві про­по­зи­цій Ка­бмі­ну, СБУ й Нац­бан­ку, ма­ла на це ва­го­мі під­ста­ви, хо­ча ві­ри­ться не ду­же. Як ві­до­мо, укра­їн­ський сан­кцій­ний спи­сок, опри­лю­дне­ний ли­ше че­рез три ти­жні пі­сля рі­ше­н­ня РНБО, ви­кли­кав ба­га­то пе­ре­су­дів. Усе це да­ло при­від го­во­ри­ти про сан­кції як ін­стру­мент бо­роть­би з бі­знес-кон­ку­рен­та­ми. І на­віть про «тор­гів­лю сан­кці­я­ми», про «но­вий вид бі­зне­су з ко­ру­пцій­ним ду­шком».

Що­до вклю­че­н­ня до цьо­го спи­ску ММЗ гра­ни­чно ясно ви­сло­вив­ся пре­зи­дент Укра­їн­ської асо­ці­а­ції вто­рин­них ме­та­лів Во­ло­ди­мир Бу­блей в ін­терв’ю одно­му ви­дан­ню, по­рів­няв­ши «шко­ду» від мол­дов­сько­го мі­ні-за­во­ду зі зби­тка­ми від ма­лень­ко­го ко­ло­рад­сько­го жу­ка, який «зни­щив» усі по­сі­ви кар­то­плі в кра­ї­ні.

З по­гля­ду асо­ці­а­ції, на­ба­га­то біль­ше шко­ди зав­да­ють обме­жу­валь­ні за­хо­ди. Адже шту­чне стри­му­ва­н­ня екс­пор­ту бру­хту при­зво­дить до зни­же­н­ня йо­го за­го­тів­лі на вну­трі­шньо­му рин­ку, що, в під­сум­ку, не­га­тив­но по­зна­ча­є­ться на по­став­ках си­ро­ви­ни ме­та­лур­гам. По­над те, по­стій­не під­ви­ще­н­ня мит і впро­ва­дже­н­ня сан­кцій — це до­да­тко­ві пре­фе­рен­ції ме­та­лур­гам за ра­ху­нок бру­хто­за­го­ті­вель­ни­ків, які є ко­ру­пцій­ни­ми ді­я­ми, вва­жа­ють в асо­ці­а­ції.

Слід ска­за­ти, що й са­мі ме­та­лур­ги не при­хо­ву­ють: дер­жа­ва ду­же їм до­по­мо­гла, впро­ва­див­ши сан­кції сто­сов­но ММЗ, який, за їхні­ми сло­ва­ми, ви­ми­ває з Укра­ї­ни стра­те­гі­чну си­ро­ви­ну.

За­зна­чи­мо: 2017 р. до Мол­до­ви бу­ло ви­ве­зе­но 53,56% усіх екс­порт­них по­ста­вок бру­хту. За пер­ші чо­ти­ри мі­ся­ці 2018 р. Мол­до­ва зно­ву лі­ди­ру­ва­ла. За да­ни­ми «Укр­ме­та­лург­про­му», тіль­ки у кві­тні на ММЗ бру­хту пі­шло по­ряд­ку 85%. Але, як за­зна­ча­ють екс­пер­ти, по­пит на рин­ку бру­хту мін­ли­вий і за­ле­жить від ба­га­тьох чин­ни­ків. При­мі­ром, у черв­ні 2017 р. у Ту­реч­чи­ну пі­шло 80%, у Мол­до­ву — 21. Ту­реч­чи­на — це дру­гий за ве­ли­чи­ною спо­жи­вач укра­їн­сько­го бру­хту. То­рік йо­го ту­ди пі­шло 42,73%.

Однак ці ци­фри ста­ли ко­зир­ною кар­тою в ру­ках ме­та­лур­гів про­ти мол­дов­сько­го мет­за­во­ду. А роз­ло­гий сан­кцій­ний спи­сок, су­дя­чи з усьо­го, бу­ло вда­ло ви­ко­ри­ста­но, щоб за­чи­ни­ти за­лі­зні две­рі пе­ред ММЗ, що й зро­би­ли.

Та чи та­кий стра­шний за­вод, як йо­го ма­лю­ють?

Мол­дов­ський ме­та­лур­гій­ний за­вод, по­бу­до­ва­ний ще в ра­дян­ські ча­си (1985 р.), вхо­дить до п’ятір­ки мі­сто­утво­рю­ю­чих під­при­ємств При­дні­стров­сько­го ре­гіо­ну. У рі­зний час кон­тро­лю­вав­ся як ро­сій­ськи­ми, так і укра­їн­ськи­ми бі­знес-стру­кту­ра­ми, се­ред яких на­зи­ва­ли «Смарт-хол­динг» Ва­ди­ма Но­вин­сько­го та «Ме­тін­вест» Рі­на­та Ахме­то­ва. До 2015 р. за­вод пе­ре­бу­вав в управ­лін­ні ро­сій­сько­го хол­дин­гу «Ме­тал­лоин­вест» Алі­ше­ра Усма­но­ва. Але в сі­чні 2015 р. за­вод пе­ре­йшов у дер­жав­ну вла­сність.

На сьо­го­дні Мі­ні­стер­ство еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку не­ви­зна­ної ПМР во­ло­діє 98,83% акцій за­во­ду. Ре­шта 1,17% на­ле­жать 658 фі­зи­чним осо­бам. То­ді ж бу­ло під­пи­са­но уго­ду про дер­жав­ну під­трим­ку, спря­мо­ва­ну на збе­ре­же­н­ня під­при­єм­ства та ко­ле­кти­ву. До­ти за­вод пе­рі­о­ди­чно про­сто­ю­вав, що при­зво­ди­ло до со­ці­аль­ної на­пру­ги в ко­ле­кти­ві. Та й, слід ска­за­ти, пі­сля змі­ни вла­сни­ка, аж до 2017 р., за­вод про­дов­жу­ва­ло ли­хо­ма­ни­ти.

Сьо­го­дні ж, із впро­ва­дже­н­ням укра­їн­ських сан­кцій, під­при­єм­ство, на яко­му тру­ди­ться по­над 2300 лю­дей, по­став­ле­не на ко­лі­на. Тим ча­сом 600 пра­ців­ни­ків за­во­ду — гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни. Ра­зом зі сво­ї­ми ро­ди­на­ми во­ни ста­нов­лять кі­стяк укра­їн­ської ді­а­спо­ри в Ри­бни­ці, де ви­хо­дить укра­їн­ська га­зе­та «Го­мін», ді­ють ан­самбль укра­їн­ської пі­сні «Бар­ві­нок», ди­тя­чий во­каль­ний ан­самбль укра­їн­ської пі­сні «Зо­ло­ті дзві­но­чки». А са­ма Ри­бни­ця є мі­стом-по­бра­ти­мом Він­ни­ці та Го­лої При­ста­ні (Хер­сон­ська область).

Про це при­дні­стров­ці по­ін­фор­му­ва­ли пре­зи­ден­та Укра­ї­ни Пе­тра По­ро­шен­ка. У сво­є­му ли­сті во­ни про­сять зня­ти сан­кції з за­во­ду, який го­дує їхні сім’ї, а це при­бли­зно дві ти­ся­чі лю­дей.

Річ у то­му, що, на від­мі­ну від укра­їн­ських ме­та­лур­гій­них ком­бі­на­тів, які пра­цю­ють пе­ре­ва­жно на гір­ни­чо­ру­дній си­ро­ви­ні, при­дні­стров­сько­му за­во­ду для ви­ро­бни­цтва сво­єї про­ду­кції по­трі­бен брухт чор­них ме­та­лів. Щоб ви­ро­би­ти, при­мі­ром, 400 тис. т ме­та­ло­про­ка­ту, йо­му по­трі­бно 468 тис. т бру­хту. Мол­до­ва об’єктив­но не мо­же за­без­пе­чи­ти ММЗ не­об­хі­дним об­ся­гом. То­му за­вод ку­пу­вав брухт у су­сі­дніх кра­ї­нах. Пе­ре­ва­жно в Укра­ї­ні — 37% від по­треб, у Ру­му­нії — 13, у РФ — 5 і на мі­сце­во­му рин­ку — 39%.

Одне сло­во, укра­їн­ські під­при­єм­ства до впро­ва­дже­н­ня сан­кцій бу­ли клю­чо­ви­ми пар­тне­ра­ми для ВАТ «ММЗ». Як, вла­сне ка­жу­чи, і Укра­ї­на в ці­ло­му для всьо­го При­дні­стров­сько­го ре­гіо­ну. Бу­ла й за­ли­ша­є­ться. За ін­фор­ма­ці­єю, роз­мі­ще­ною на сай­ті тор­го­во-про­ми­сло­вої па­ла­ти не­ви­зна­ної ПМР, за під­сум­ка­ми пер­шо­го пів­річ­чя 2018 р., пи­то­ма ва­га Укра­ї­ни в за­галь­но­му то­ва­ро­обі­гу ре­спу­блі­ки зна­чно зро­сла і ста­но­вить 25,7%. Це один із ви­со­ких по­ка­зни­ків, по­ряд із Ро­сі­єю. Її пи­то­ма ва­га — 28,2%, Мол­до­ви — 15,6. Да­лі йдуть Ру­му­нія — 7,7%, Поль­ща — 5, Іта­лія, Ні­меч­чи­на та Бі­ло­русь — 2—2,4%.

За ін­фор­ма­ці­єю мол­дов­ських ЗМІ, при­мі­ром, кор­по­ра­ція «Ро­шен» із 2014-го і по пер­ше пів­річ­чя 2017 р. по­ста­ви­ла кон­ди­тер­ських ви­ро­бів у При­дні­стров’я на су­му близь­ко 3 млн дол. Та й із са­мим агре­со­ром — Ро­сій­ською Фе­де­ра­ці­єю — Укра­ї­на не пе­ре­ри­ва­ла тор­го­вих від­но­син.

Під па­ра­соль­кою Мол­до­ви

Ке­рів­ни­цтво Мол­дов­сько­го ме­та­лур­гій­но­го за­во­ду, який є еко­но­мі­чним суб’єктом Мол­до­ви й має від­по­від­ну ре­є­стра­цію, вва­жає дії Укра­ї­ни не­про­зо­ри­ми та не­об´рун­то­ва­ни­ми. І ось чо­му.

Пер­ше. Се­ред за­снов­ни­ків за­во­ду не­має ро­сій­ських ком­па­ній. Пі­сля змі­ни вла­сни­ка ММЗ не кон­тро­лю­є­ться ро­сій­ським бі­зне­сом і не має жо­дно­го сто­сун­ку до бі­знес-спіль­но­ти Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції. «Пе­ре­ві­ри­ти цей факт аб­со­лю­тно не­скла­дно, по­дав­ши за­пит у ком­пе­тен­тні ор­га­ни», — вва­жа­ють на під­при­єм­стві.

Дру­ге. ВАТ «ММЗ» не по­став­ляє свою про­ду­кцію до Ро­сії, де не бра­кує сво­їх мет­за­во­дів. (Во­стан­нє від­ван­та­жу­ва­ли ме­та­ло­про­кат у РФ 10.10.2014 р.) А та­кож у Крим та на те­ри­то­рії, не­під­кон­троль­ні Укра­ї­ні.

«По­став­ки в РФ на­сам­пе­ред не­ви­гі­дні з ло­гі­сти­чної то­чки зо­ру. І це до­бре ві­до­мо укра­їн­ській вла­ді, бо про­ду­кція за­во­ду мо­же над­хо­ди­ти в Ро­сію тіль­ки тран­зи­том че­рез Укра­ї­ну, — під­кре­слю­ва­ли на за­во­ді. — Під­при­єм­ству на­ба­га­то ви­гі­дні­ше від­прав­ля­ти про­ду­кцію в Поль­щу, Сло­вач­чи­ну або Ру­му­нію. То­му основ­ним рин­ком збу­ту для ММЗ до вве­де­н­ня сан­кцій за­ли­ша­ли­ся: Єв­ро­пей­ський Со­юз — 65%, Укра­ї­на — 27, вну­трі­шній ри­нок — 6, ін­ші — 2%».

За­га­лом, стру­кту­ра екс­порт­них по­ста­вок за пер­ші чо­ти­ри мі­ся­ці 2018 р. та­ка: 64,69% іде в ЄС (33,64% — у Ру­му­нію, 25,23 — у Поль­щу, 2,69 — у Ні­меч­чи­ну, 3,14% — на ін­ші рин­ки); 26,76% — в Укра­ї­ну, 2,23% — в ін­ші кра­ї­ни. Ре­шта 6,31% ідуть на вну­трі­шній ри­нок Мол­до­ви, вклю­чно з При­дні­стров’ям.

На цей час за­вод ви­ро­бляє два ви­ди про­ду­кції: ар­ма­ту­ру для бу­дів­ни­цтва жи­тло­вих бу­дин­ків, — її ку­пу­ють пе­ре­ва­жно кра­ї­ни ЄС, Ки­тай, Сер­бія, і ка­тан­ку для ви­го­тов­ле­н­ня дро­ту, яка ви­ко­ри­ста­є­ться для ви­ро­бни­цтва ме­ти­зної про­ду­кції та кор­до­во­го дро­ту. Се­ред основ­них спо­жи­ва­чів ка­тан­ки — ру­мун­ські, поль­ські під­при­єм­ства та оде­ський ви­ро­бник ка­на­тів.

У 2017 р. укра­їн­ським пар­тне­рам ММЗ від­ван­та­жив ка­тан­ки й ар­ма­ту­ри на 54,14 млн дол., а за пер­ші чо­ти­ри мі­ся­ці 2018 р. — уже на 29,4 млн дол. При­чо­му зро­ста­н­ня пов’яза­не з під­ви­ще­ним по­пи­том на про­ду­кцію за­во­ду з бо­ку укра­їн­ських спо­жи­ва­чів.

При цьо­му за­вод, який ви­ро­бляє про­ду­кції об­ся­гом близь­ко 450 тис. тонн на рік, не мо­же ста­но­ви­ти кон­ку­рен­ції укра­їн­ським ме­тком­бі­на­там. Об­ся­ги йо­го по­ста­вок у кіль­ка де­ся­тків ра­зів мен­ші, ніж ме­тком­бі­на­тів Укра­ї­ни.

Тре­тє. За­вод за­ку­по­вує брухт в Укра­ї­ні впро­довж ба­га­тьох ро­ків. Ра­ні­ше для цих по­треб Укра­ї­на ви­ді­ля­ла під­при­єм­ству кво­ти — у се­ре­дньо­му 500 тис. тонн на рік. Але 2016 р. кво­ти бу­ли ска­со­ва­но. Від­так, якщо 2015 р. за­вод за­ку­пив бру­хту в Укра­ї­ні 247 тис. тонн, то 2016 р. — всьо­го 569 тонн, 2017 р. — 245 тис. тонн, за 4,5 мі­ся­ця 2018 р. — 175 тис. тонн.

При цьо­му ча­сти­на пе­ре­ра­хо­ва­них ко­штів за брухт у ви­гля­ді екс­порт­но­го ми­та на­ді­йшла в укра­їн­ський бю­джет. Сьо­го­дні ж, вна­слі­док впро­ва­дже­них сан­кцій, скар­бни­ця Укра­ї­ни, за най­скром­ні­ши­ми під­ра­хун­ка­ми, що­мі­ся­ця втра­чає по­над один млн єв­ро.

Че­твер­те. Укра­ї­на і Мол­до­ва є уча­сни­ка­ми Уго­ди про Асо­ці­а­цію з Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом. Вве­де­н­ня укра­їн­ською сто­ро­ною еко­но­мі­чних сан­кцій, про які за­вод ді­знав­ся від укра­їн­ських пар­тне­рів без по­пе­ре­дньо­го опра­цю­ва­н­ня з дер­жав­ни­ми ор­га­на­ми Ре­спу­блі­ки Мол­до­ва та отри­ма­н­ня ін­фор­ма­ції від під­при­єм­ства, су­пе­ре­чить прин­ци­пам, за­крі­пле­ним в Уго­ді про Асо­ці­а­цію.

Свою по­зи­цію про не­дру­жні дії з бо­ку Укра­ї­ни ке­рів­ни­цтво за­во­ду ви­сло­ви­ло в ли­стах на адре­су го­ло­ви де­ле­га­ції Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу в Ре­спу­блі­ці Мол­до­ва Пе­те­ра Ми­хал­ка, по­сла США в Ре­спу­блі­ці Мол­до­ва, а та­кож мі­ні­стра за­кор­дон­них справ та єв­ро­пей­ської ін­те­гра­ції Ре­спу­блі­ки Мол­до­ва і по­сла Ре­спу­блі­ки Мол­до­ва в Укра­ї­ні. «Укра­їн­ська вла­да не звер­та­ла­ся до нас по ін­фор­ма­цію та до­ку­мен­ти, які до­по­мо­гли б скла­сти об’єктив­ну кар­ти­ну про зов­ні­шньо­еко­но­мі­чну ді­яль­ність за­во­ду і ро­бо­ту з укра­їн­ськи­ми пар­тне­ра­ми», — йде­ться в ли­стах.

У си­ту­а­ції, що скла­ла­ся, ке­рів­ни­цтво за­во­ду роз­ра­хо­вує на спри­я­н­ня у ви­рі­шен­ні ці­єї про­бле­ми ди­пло­ма­ти­чним шля­хом. Для ска­су­ва­н­ня сан­кцій або впро­ва­дже­н­ня ци­ві­лі­зо­ва­них, вза­є­мо­ви­гі­дних квот ВАТ «ММЗ» го­то­ве на­да­ти Укра­ї­ні та ін­шим за­ці­кав­ле­ним осо­бам пов­ну ін­фор­ма­цію про під­при­єм­ство.

За на­яв­ною на за­во­ді ін­фор­ма­ці­єю, Дер­жде­пар­та­мент США вже зро­бив від­по­від­ний офі­цій­ний за­пит у ком­пе­тен­тні ор­га­ни Укра­ї­ни з при­во­ду при­чин вве­де­н­ня сан­кцій що­до ММЗ.

І на­сам­кі­нець

Не­дав­но з’яви­ла­ся ін­фор­ма­ція, що брухт зно­ву над­хо­дить у При­дні­стров’я. Ма­нів­ця­ми. Зву­чать ви­мо­ги при­кри­ти ла­зів­ку. Однак, як з’ясу­ва­ло­ся, брухт від­прав­ля­ють не в При­дні­стров’я, а в Мол­до­ву. А мол­дов­ська вла­да, зва­жа­ю­чи на той факт, що між дво­ма те­ри­то­рі­я­ми по­зна­чи­ло­ся збли­же­н­ня в еко­но­мі­чній і гу­ма­ні­тар­ній сфе­рах, на­вряд чи встав­ля­ти­ме па­ли­ці в ко­ле­са фла­гма­ну ві­тчи­зня­ної еко­но­мі­ки че­рез прим­ху укра­їн­ських ме­та­лур­гів.

До то­го ж укра­їн­ські екс­пер­ти, які не по­ді­ля­ють по­зи­ції ме­та­лур­гій­но­го ло­бі, вва­жа­ють, що де­фі­ци­ту бру­хту в Укра­ї­ні вза­га­лі не­має. Це ви­дно з об­ся­гів ім­пор­ту бру­хту в Укра­ї­ну, — во­ни не­зна­чні. А є ли­ше ма­ні­пу­ля­ції ци­фра­ми та спе­ку­ля­ції на те­мі вій­сько­вої агре­сії. Са­ме то­му, як важ­ку ар­ти­ле­рію, для за­хи­сту сво­їх ін­те­ре­сів олі­гар­хі­чний бі­знес ви­ко­тив на пе­ре­дній план обо­рон­ну про­ми­сло­вість, ко­тра ні­би­то на­сам­пе­ред по­тер­пає від не­ста­чі бру­хту в кра­ї­ні.

За­га­лом, на при­кла­ді Мол­дов­сько­го мет­за­во­ду ви­дно, що за­бо­ро­ни та бар’єри при­зво­дять не тіль­ки до зни­ще­н­ня рин­ко­вих ме­ха­ні­змів у кра­ї­ні, а й до по­яви в Укра­ї­ні но­вих ті­ньо­вих схем, ство­ре­н­ня яких без ко­ру­пції не­мо­жли­ве. Хто при цьо­му у ви­гра­ші, а хто в про­гра­ші — во­ро­жи­ти не тре­ба. В оста­то­чно­му під­сум­ку — всі. І за­го­ті­вель­ни­ки, і ме­та­лур­ги, і дер­жа­ва в ці­ло­му.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.