По­сил­ко­вий са­бо­таж?

Світ бо­ре­ться з по­што­вою кон­тра­бан­дою, а в нас ли­ше ухва­лю­ють за­ко­ни — і не ви­ко­ну­ють їх

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНА СТОРІНКА - Ри­та РЄЗНІК

Ось уже рік, як пар­ла­мент ухва­лив за­кон, що обме­жує до трьох на мі­сяць кіль­кість між­на­ро­дних по­си­лок (ко­жна вар­ті­стю до 150 єв­ро без спла­ти по­да­тків).

Ці­лий рік ДФС і по­што­вим опе­ра­то­рам бу­ло від­пу­ще­но на під­го­тов­ку до цих за­ко­но­дав­чих но­ва­цій, які на­би­ра­ють чин­но­сті з 2019 ро­ку. Але, як ви­дно з за­яв, ні ДФС, ні по­што­вий бі­знес від­по­від­ної ро­бо­ти не про­ва­дять. Ство­рю­є­ться вра­же­н­ня, що во­ни, м’яко ка­жу­чи, не за­ці­кав­ле­ні в на­ве­ден­ні по­ряд­ку в цій сфе­рі.

Із на­бли­же­н­ням го­ди­ни Х те­ма транскор­дон­них еле­ктрон­них по­ку­пок (crossborder e-commerce) акту­а­лі­зу­є­ться. Обме­же­н­ня без­ми­тних лі­мі­тів на при­дба­н­ня з-за кор­до­ну сто­їть десь в одно­му ря­ду з «єв­ро­бля­ха­ми» і суб­си­ді­я­ми у сві­тлі під­ня­т­тя ці­ни на газ. Укра­їн­ський ди­скурс зво­ди­ться до те­зи: обме­жу­ва­ти не мо­жна то­му, що ми бі­дні. Апе­лю­ю­чи до най­про­сті­шо­го — по­треб і від­чу­т­тя, що зно­ву нас обме­жу­ють, — спри­тні ма­ні­пу­ля­то­ри не да­ють дум­ці роз­ви­ва­ти­ся да­лі в по­шу­ку ін­шої ін­фор­ма­ції, яка дасть пов­ну кар­ти­ну.

За­галь­но­сві­то­ва про­бле­ма

Що­рі­чно транскор­дон­на e-commerce зро­стає на 12–17%. Це стрім­ке зро­ста­н­ня су­про­во­джу­є­ться ри­зи­ка­ми й за­гро­за­ми, які на­ма­га­ю­ться ви­рі­ши­ти уря­ди ін­ших кра­їн, Єв­ро­ко­мі­сія, Ор­га­ні­за­ція еко­но­мі­чно­го спів­ро­бі­тни­цтва і роз­ви­тку, Все­сві­тня ми­тна ор­га­ні­за­ція... У сві­ті дис­ку­сія про крос-бор­дінг ба­зу­є­ться на зов­сім ін­ших, ніж в Укра­ї­ні, те­зах.

Іде­ться про без­пе­ку — че­рез по­што­ві й екс­прес-від­прав­ле­н­ня у сві­ті по­ши­рю­ють нар­ко­ти­ки, зброю, то­кси­чні ре­чо­ви­ни, за­бо­ро­не­ні лі­кар­ські пре­па­ра­ти, кон­тра­факт. І про фі­нан­си — зро­стає кіль­кість від­прав­лень, за­де­кла­ро­ва­них під мі­ні­маль­не гра­ни­чне зна­че­н­ня вар­то­сті. У ре­зуль­та­ті ко­мер­цій­ні пар­тії до­ро­гих то­ва­рів по­тра­пля­ють у кра­ї­ни як де­ше­ві по­сил­ки, які не під­ля­га­ють опо­да­тку­ван­ню. ЄС оці­нив свої що­рі­чні втра­ти від та­ких схем в 1 млрд єв­ро.

А ще йде­ться про ін­сти­ту­ціо­наль­ну спро­мо­жність дер­жа­ви та її ор­га­нів кон­тро­лю­ва­ти й адмі­ні­стру­ва­ти між­на­ро­дні по­што­ві та екс­прес-від­прав­ле­н­ня (МПВ і МЕВ), яких де­да­лі біль­шає, за­без­пе­чив­ши без­пе­ку та спла­ту по­да­тків, за­по­бі­га­ю­чи схе­мам за­ни­же­н­ня вар­то­сті по­си­лок і без­по­да­тко­во­му ім­пор­ту під ви­гля­дом по­си­лок для се­бе.

В Укра­ї­ні зро­ста­н­ня всьо­го e-commerce 2017 ро­ку ста­но­ви­ло 30%. Зро­стає й транскор­дон­на тор­гів­ля, збіль­шив­ши кіль­кість МПВ і МЕВ у 7 ра­зів із 2014 ро­ку в шту­ках і в 5 ра­зів від­по­від­но до за­яв­ле­ної вар­то­сті. При цьо­му 99% — це по­сил­ки до гра­ни­чно­го зна­че­н­ня в 150 єв­ро. Як за­зна­чає Все­сві­тня ми­тна ор­га­ні­за­ція у сво­є­му зві­ті за 2017 рік, існу­ва­н­ня гра­ни­чних зна­чень на без­по­да­тко­ве вве­зе­н­ня по­што­вих та екс­прес-від­прав­лень при­зво­дить до за­ни­же­н­ня вар­то­сті та дро­бле­н­ня ко­мер­цій­них пар­тій ван­та­жів. Так, 2016 ро­ку Ре­спу­блі­ка Поль­ща від­пра­ви­ла в Укра­ї­ну 15,2 млн по­си­лок, а, за да­ни­ми ДФС, про­тя­гом цьо­го са­мо­го пе­рі­о­ду в Укра­ї­ну їх за­ве­зе­но утри­чі біль­ше — 45,6 млн.

Грав­ці й ігри

На укра­їн­сько­му рин­ку МПВ і МЕВ про­ва­дять бі­знес 28 грав­ців: 8 по­што­вих опе­ра­то­рів і 20 екс­прес-пе­ре­ві­зни­ків. При цьо­му 92,3% усіх МПВ і МЕВ (за ре­зуль­та­та­ми сі­чня—черв­ня 2018 р.) пе­ре­мі­ща­ють п’ять ком­па­ній: ПАТ «Укр­по­шта», ТОВ «СП Ро­сан», ТОВ «Но­ва по­шта ін­тер­нешнл», ТОВ «Пре­мі­ум па­кет ГМБХ енд Ко. Кг», ТОВ «Ін­тер­нешнл кур’єр сер­віс».

За пе­рі­од сі­чень—чер­вень 2018 р. на те­ри­то­рію Укра­ї­ни бу­ло пе­ре­мі­ще­но май­же 22 млн по­си­лок. При цьо­му без­за­сте­ре­жним лі­де­ром є «Укр­по­шта» з май­же ¾ час­тки рин­ку.

У стру­кту­рі МЕВ лі­ди­рує ТОВ «Но­ва по­шта ін­тер­нешнл» із час­ткою 48%. ТОВ «Ін­тер­нешнл кур’єр сер­віс» має час­тку 15%, ВАТ «ДХЛ ін­тер­нешнл Укра­ї­на» — 10%.

Ці­ка­во, що се­ред ком­па­ній, які за­во­зять по­сил­ки, п’ять не здій­сню­ють ді­яль­но­сті на екс­порт: ТОВ «Транс-ло­гі­сти­ксер­віс», ТОВ «Пре­мі­ум па­кет ГМБХ енд Ко. Кг», ТОВ «Схі­дно-єв­ро­пей­ський екс­прес», ТОВ «Ін­тер­нешнл кур’єр сер­віс», ТОВ «По­лекс екс­прес». І, на­пев­но, це не ви­пад­ко­во. Іно­ді то­вар на ми­тни­ці все­та­ки за­три­му­ють, про­во­дя­чи на­ле­жну пе­ре­вір­ку, у ре­зуль­та­ті якої ви­яв­ля­ю­ться фа­кти не­від­по­від­но­сті по­ста­вок ста­ту­су по­што­вих від­прав­лень.

Зокре­ма, у жов­тні Delo.ua по­ві­до­ми­ло, що по­што­вий опе­ра­тор ТОВ «Пре­мі­ум па­кет ГМБХ енд Ко. Кг» на­ма­гав­ся за­вез­ти в Укра­ї­ну те­ле­фо­ни під ви­гля­дом по­си­лок: «Че­рез укра­їн­ський пункт про­пу­ску «Яго­дин» на­ма­га­ли­ся ввез­ти май­же 3,5 тис. мо­біль­них те­ле­фо­нів за­галь­ною вар­ті­стю близь­ко 700 тис. дол. Про це по­ві­до­ми­ла в Facebook прес-се­кре­тар ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра Ла­ри­са Сар­ган...»

При цьо­му ДФС за­яв­ляє, що ни­ні во­на не має змо­ги адмі­ні­стру­ва­ти зро­слий об­сяг по­што­вих від­прав­лень і не мо­же іден­ти­фі­ку­ва­ти одер­жу­ва­ча. Да­ні, отри­му­ва­ні ДФС від по­што­вих і екс­прес-опе­ра­то­рів, не­до­ста­тні й не­своє­ча­сні для оці­ню­ва­н­ня ри­зи­ків, на­ле­жно­го ми­тно­го кон­тро­лю та скла­да­н­ня ба­зи одер­жу­ва­чів. І це ста­ло фор­маль­ною при­чи­ною, че­рез яку ДФС не ство­ри­ла си­сте­ми вза­є­мо­дії з по­што­ви­ми та екс­прес-опе­ра­то­ра­ми для ре­а­лі­за­ції норм За­ко­ну №2245-VIII «Про вне­се­н­ня змін до По­да­тко­во­го ко­де­ксу і де­яких за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни що­до за­без­пе­че­н­ня зба­лан­со­ва­но­сті бю­дже­тних над­хо­джень у 2018 ро­ці», які пе­ред­ба­ча­ли бо­роть­бу із вве­зе­н­ням ко­мер­цій­них пар­тій то­ва­ру під ви­гля­дом по­што­вих від­прав­лень.

І це на тлі зро­ста­н­ня ста­ти­сти­ки: тіль­ки за 9 мі­ся­ців 2018 р. по­си­лок на­ді­йшло біль­ше, ніж за весь 2017-й. При­ро­дно, без ав­то­ма­ти­зо­ва­но­го кон­тро­лю вже не обі­йти­ся.

Адже та­кий не­об­хі­дний у бо­роть­бі з по­што­вою кон­тра­бан­дою It-про­дукт для від­сте­же­н­ня ко­жно­го екс­прес-від­прав­ле­н­ня мав бу­ти роз­ро­бле­ний по­над 10 ро­ків то­му — на ви­ко­на­н­ня на­ка­зу Дер­жми­тслу­жби від 3 ве­ре­сня 2007 р. №728.

Пла­тять усі

Ба­наль­не обме­же­н­ня вар­то­сті по­сил­ки в ци­ві­лі­зо­ва­но­му сві­ті вже не­акту­аль­не. Так, ЄС має на­мір від­мо­ви­ти­ся від ни­ні­шньо­го гра­ни­чно­го лі­мі­ту в 22 єв­ро і з 2021 ро­ку пе­ре­йти на опо­да­тку­ва­н­ня всіх по­си­лок. Но­ва си­сте­ма One Stop Shop має на ува­зі спла­ту ПДВ у мі­сці про­да­жу для всіх, хто ім­пор­тує в ЄС.

Ав­то­ма­ти­за­ція про­це­сів ро­бо­ти між кон­тро­лю­ю­чи­ми ор­га­на­ми та пе­ре­ві­зни­ка­ми, роз­роб­ка до­сту­пних, зро­зумі­лих, ефе­ктив­них сер­ві­сів для спла­ти по­да­тків до­зво­лить за­без­пе­чи­ти рів­ний до­ступ і кон­троль. Де­да­лі біль­ше кра­їн схи­ля­ю­ться до мо­де­лі, від­по­від­но до якої обов’язок зі­бра­ти й спла­ти­ти по­да­тки по­кла­да­є­ться на про­дав­ця.

Укра­ї­на ж іде ар­ха­ї­чним шля­хом зни­же­н­ня по­ро­га без­по­да­тко­во­го лі­мі­ту: те­пер зі 150 до 100 єв­ро. Але й це їй вда­є­ться з не­аби­яки­ми зу­си­л­ля­ми. Від­по­від­ні змі­ни під­го­тов­ле­но до По­да­тко­во­го ко­де­ксу, а ось про від­по­від­ні нор­ми до Ми­тно­го зно­ву «за­бу­ли», за да­ни­ми на­ших дже­рел у Ка­бмі­ні, з лег­кої по­да­чі мі­ні­стра ін­фра­стру­кту­ри В.оме­ля­на, у під­по­ряд­ку­ван­ні яко­го ПАТ «Укр­по­шта». А роз­роб­ка Itсер­ві­сів, ав­то­ма­ти­за­ція про­це­сів, скла­да­н­ня ре­є­стру одер­жу­ва­чів за­ли­ша­ю­ться для кра­ї­ни не­по­силь­ною но­шею, де­мон­стру­ю­чи тим са­мим, що від­ста­ва­н­ня від сві­то­вих тен­ден­цій — це не від­су­тність ін­стру­мен­тів, а, швид­ше, са­бо­таж — че­рез не­ба­жа­н­ня зро­би­ти ри­нок між­на­ро­дних по­си­лок про­зо­рим і без­пе­чним.

Чи го­то­ві чи­нов­ни­ки від­по­від­а­ти за без­пе­ку в умо­вах не­кон­тро­льо­ва­но­го по­то­ку ім­пор­ту в кра­ї­ну? Або за не­до­о­три­ма­ні по­да­тки? Ці пи­та­н­ня, на­пев­но, слід адре­су­ва­ти ко­ли­шньо­му на­чаль­ни­ко­ві де­пар­та­мен­ту ор­га­ні­за­ції ми­тно­го кон­тро­лю Дер­жми­тної слу­жби С.сьом­ці, який за сво­ї­ми по­са­до­ви­ми обов’яз­ка­ми 2007 ро­ку за­ймав­ся ре­а­лі­за­ці­єю на­ка­зу №728. А ще — ни­ні­шньо­му ке­рів­ни­ко­ві де­пар­та­мен­ту ми­тної по­лі­ти­ки Мін­фі­ну О.мо­ска­лен­ку, в.о. ди­ре­кто­ра де­пар­та­мен­ту ор­га­ні­за­ції ми­тно­го кон­тро­лю та оформ­ле­н­ня ДФС А.сер­бай­лу, ди­ре­кто­ро­ві де­пар­та­мен­ту ін­фор­ма­цій­них те­хно­ло­гій ДФС О.іва­шко­ви­чу. Спи­сок мо­жна про­дов­жи­ти...

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.