ГЕ­ЄЦЬ В. М.

До­слі­дже­но змі­ни, які відбуваються в еко­но­мі­чній по­лі­ти­ці, ха­ра­кте­ри­зу­ю­ться від­хо­дом від іде­о­ло­гії нео­лі­бе­ра­лі­зму та еко­но­мі­чно­го ко­смо­по­лі­ти­зму і від­по­від ним пе­ре­хо­дом до по­лі­ти­ки про­те­кціо­ні­зму, за­сно­ва­но­му на прин­ци­пах ре­а­лі за­ції на­ціо­наль­них еко­но­мі

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Зміст - В. М. ГЕ­ЄЦЬ, про­фе­сор, до­ктор еко­но­мі­чних на­ук, ака­де­мік НАН Укра­ї­ни, ди­ре­ктор ДУ “Ін­сти­тут еко­но­мі­ки та про­гно­зу­ва­н­ня НАН Укра­ї­ни”, Го­лов­ний ре­да­ктор жур­на­лу “Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни” (Ки­їв)

– Чо­му зно­ву на­став час по­чи­на­ти спо­ча­тку?

по­гір­ши­ли­ся, се­ред них і ті, що ха­ра­кте­ри­зу­ють жи­т­тя не тіль­ки за так зва ним со­ці­аль­ним, а й за фі­зи­чним ви­мі­ром, оскіль­ки ско­ро­ти­ла­ся три­ва­лість жи­т­тя і зни­зив­ся рі­вень як фі­зи­чно­го, так і пси­хо­ло­гі­чно­го здо­ров’я на­се ле­н­ня.

Во­дно­час у гло­баль­но­му роз­рі­зі За­хід, на рин­ко­ві за­са­ди фун­кціо­ну ва­н­ня яко­го ми орі­єн­ту­ва­ли­ся в хо­ді ре­форм, охо­пи­ла кри­за си­стем­но­го ха­ра­кте­ру. На­слід­ком цьо­го ста­ло до­мі­ну­ва­н­ня в кін­це­во­му ро­зу­мін­ні па ра­ди­гми гло­баль­но­го кор­по­ра­ти­ві­зму, для яко­го го­лов­ною іде­о­ло­гі­єю є рин­ко­вий фун­да­мен­та­лізм, що ве­де до зро­ста­ю­чої со­ці­аль­ної не­рів­но­сті. На то­му самому гло­баль­но­му рів­ні за­го­стри­лись еко­но­мі­чні, еко­ло­гі­чні та со­ці­аль­ні су­пе­ре­чно­сті, в ре­зуль­та­ті на­віть по­ча­ла слаб­ша­ти впев­не­ність у май­бу­тньо­му че­рез за­гро­зи існу­ван­ню всьо­го люд­ства. Не остан­ню роль у цьо­му ві­ді­гра­ли дов­го­три­ва­лий спад у за­хі­дних роз­ви­ну­тих кра­ї­нах ди на­мі­ки еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, а та­кож тен­ден­ція до зни­же­н­ня нор­ми при­бу­тку, яка з’яви­ла­ся в 1970 х ро­ках. До­слі­дже­н­ня Р. Брен­не­ра на цю те­му свід­чать, що “у всіх цих еко­но­мі­ках (про­від­них роз­ви­ну­тих ка­пі­та лі­сти­чних кра­їн. – В.М.Г. ) се­ре­дні тем­пи зро­ста­н­ня ви­пу­ску, основ­но­го ка­пі­та­лу (ін­ве­сти­цій), про­ду­ктив­но­сті пра­ці та ре­аль­ної за­ро­бі­тної пла­ти в пе­рі­од з 1973 ро­ку по те­пе­рі­шній час ста­но­ви­ли від 1/3 до 1/2 від тем­пів зро­ста­н­ня 1950–1973 ро­ків, ко­ли се­ре­дній рі­вень без­ро­бі­т­тя був ви­щим більш як удві­чі. Ско­ро­че­н­ня се­ре­дньої нор­ми при­бу­тку в роз­ра­хун­ку на основ­ний ка­пі­тал.., яке від­бу­ло­ся про­тя­гом остан­ньої чвер­ті сто­лі­т­тя, справ­ляє ще більш гли­бо­ке вра­же­н­ня, адже нор­ма при­бу­тку – це не тіль­ки основ­ний ін­ди­ка­тор здо­ро­во­го ста­ну еко­но­мі­чної си­сте­ми, але і йо­го клю чо­вий ви­зна­чаль­ний фа­ктор” [1, с. 30]. У ре­зуль­та­ті та­ко­го ста­ну справ, ко­ли тем­пи зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки (перш за все у ви­со­ко­ро­з­ви­ну­тих краї нах) май­же пів­сто­лі­т­тя йдуть на спад і ви­ми­ва­є­ться се­ре­дній клас, одно ча­сно за­го­стрю­є­ться ба­га­то ін­ших про­блем у жит­ті лю­ди­ни, у гло­баль­но му сві­то­с­прийнят­ті по­ста­ло но­ве зав­да­н­ня. Во­но, згі­дно з по­зи­ці­єю Е. Тоф фле­ра, зму­шує за­по­ча­тку­ва­ти і здій­сни­ти транс­фор­ма­цію, в то­му чи­слі, а мо­жли­во, і в пер­шу чер­гу, в си­сте­мі вла­ди під впливом до­мі­ну­ва­н­ня, на сам­пе­ред, ідей де­мо­кра­тії, які в умо­вах ін­фор­ма­цій­но­го су­спіль­ства ма ють ба­га­то в чо­му но­вий зміст, оскіль­ки осо­бли­во ва­жли­во вра­хо­ву­ва­ти, що “під час на­дін­ду­стрі­а­лі­зму де­мо­кра­тія стає не по­лі­ти­чною роз­кіш­шю, а найпершою не­об­хі­дні­стю” [2, с. 158]. У ре­зуль­та­ті та­ких змін на­да­лі має змі­ню­ва­ти­ся ба­га­то з то­го, що нас ото­чує. Зокре­ма, Е. Тоф­флер пи­ше, що “в най­ближ­чі ро­ки на змі­ну на­шим не­при­да­тним, гно­бля­чим, за­ста рі­лим ін­те­гро­ва­ним стру­кту­рам при­йдуть но­ві ди­во­ви­жні су­спіль­ні утво ре­н­ня” [3, с. 147], які в подаль­шо­му ма­ють не до­пу­ска­ти по­гір­ше­н­ня рів­ня со­ці­аль­но­го жи­т­тя лю­дей в ін­те­ре­сах гло­баль­них кор­по­ра­тив­них фор­му вань шля­хом до­мі­ну­ва­н­ня про­кор­по­ра­тив­ної еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки, на що та­кож звер­тає ува­гу Дж. Фокс у сво­їй До­по­віді. У ці­ло­му ж та­ка еко но­мі­чна по­лі­ти­ка ни­ні, на дум­ку О. Ме­ха­ні­ка, тіль­ки змі­ни­ла ха­ра­ктер со­ці­аль­них про­блем, але аж ні­як не ви­рі­ши­ла їх. У цьо­му зв’яз­ку він пи­ше,

що “зна­чна ча­сти­на су­спіль­ства пе­ре­тво­ри­ла­ся з про­ле­та­рі­а­ту, об’єд­на но­го в по­ту­жні пар­тії та проф­спіл­ки, які усві­дом­лю­ва­ли свою мо­гу­тність бо­ро­ти­ся з бі­зне­сом і дер­жа­вою на рів­них, на пре­ка­рі­ат, тоб­то на лю­дей, які не ма­ють со­ці­аль­них пер­спе­ктив, со­ці­аль­но ні­чим не за­хи­ще­ні – ні тру­до­вим до­го­во­ром, ні проф­спіл­ка­ми, ні тра­ди­ці­єю – і по­стій­но пе­ре бу­ва­ють на ме­жі пов­ної мар­гі­на­лі­за­ції” [4, с. 40]. Усе це є ре­зуль­та­том то­го, що під впливом те­хно­ло­гі­чних змін від­бу­ва­є­ться пе­ре­тво­ре­н­ня со ці­аль­ної куль­ту­ри: “Лю­ди­на не про­сто вклю­ча­є­ться в темп не­чу­ва­них при ско­рень. Во­на вза­га­лі ка­та­пуль­ту­є­ться, при­чо­му ба­га­то­ра­зо­во, в ін­ші сві­ти” [2, с. 9].

Масштаби та­ких про­це­сів ви­яви­ли­ся на­стіль­ки зна­чни­ми, що в під­сум­ку охо­пи­ли ви­со­ко­ро­з­ви­ну­ті кра­ї­ни, зокре­ма, на­став мо­мент для Америки роз­по­ча­ти з чи­сто­го ар­ку­ша і зно­ву обмір­ку­ва­ти стра­те­гії кон ку­рен­ції у гло­баль­ній еко­но­мі­ці, які до­зво­ли­ли б під­ви­щи­ти рі­вень жит тя для всіх (с. 17). Ни­ні при­хід до вла­ди но­во­го пре­зи­ден­та США та ого ло­ше­на ним стра­те­гія роз­ви­тку для Америки ба­га­то в чо­му озна­ча­ють по ча­ток но­во­го по­во­ро­ту у сві­то­вій, перш за все еко­но­мі­чній, по­лі­ти­ці з наслідками, які мо­жуть у ра­зі її успі­шної ре­а­лі­за­ції істо­тно змі­ни­ти стан справ на­сам­пе­ред на сві­то­вих рин­ках, але не тіль­ки. Це ве­де до то­го, що більшість кра­їн орі­єн­ту­ю­ться на пе­ре­гляд сво­єї еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки, оскіль­ки транс­на­ціо­наль­ні кор­по­ра­ції ді­ють, перш за все, у вла­сних ін­те ре­сах (при цьо­му ча­сто всу­пе­реч роз­ви­ну­тим кра­ї­нам), от­же, слід очі­ку ва­ти ще біль­шо­го за­го­стре­н­ня про­блем. В умо­вах ни­ні­шньої кри­зи во­ни спри­чи­ня­ють фор­му­ва­н­ня так зва­ної “роз­гу­бле­ної лю­ди­ни” пе­ред існу ючи­ми ви­кли­ка­ми. З ура­ху­ва­н­ням цьо­го уряд США по­чав змі­ню­ва­ти свої під­хо­ди в еко­но­мі­чній по­лі­ти­ці. Від­по­від­ні змі­ни відбуваються і в ЄС, осо­бли­во пі­сля ви­хо­ду з ньо­го Ве­ли­ко­бри­та­нії. У ці­ло­му ни­ні вва­жа­єть ся, що змі­ни у під­хо­дах в еко­но­мі­чній по­лі­ти­ці США, Ве­ли­ко­бри­та­нії, окре­мих кра­їн ЄС – це спро­ба по­слі­дов­но­го від­хо­ду від іде­о­ло­гії нео лі­бе­ра­лі­зму та еко­но­мі­чно­го ко­смо­по­лі­ти­зму і від­по­від­но­го пе­ре­хо­ду до по­лі­ти­ки про­те­кціо­ні­зму, яка грун­ту­є­ться на за­са­дах ре­а­лі­за­ції на­ціо­наль них еко­но­мі­чних ін­те­ре­сів, ви­хо­дя­чи з ло­гі­ки істо­ри­чно­го під­хо­ду, яко му при­та­ман­не, перш за все, обов’яз­ко­ве вра­ху­ва­н­ня на­ціо­наль­но куль тур­но­го на­дба­н­ня і від­по­від­них мен­таль­них осо­бли­во­стей жи­т­тя на­ро­ду. Все це, як ві­до­мо, є вла­сти­вим істо­ри­чній шко­лі еко­но­мі­чної дум­ки в еко­но­мі­чній те­о­рії.

В Україні теж не­об­хі­дно ви­рі­ши­ти існу­ю­чі су­пе­ре­чно­сті, да­ти аде­кват ну від­по­відь на ці ви­кли­ки, які зу­мов­лю­ють від­по­від­ну ре­а­кцію в еко но­мі­чній по­лі­ти­ці США – “по­ча­ти все спо­ча­тку”. З ура­ху­ва­н­ням цьо­го Ін­сти­тут еко­но­мі­ки та про­гно­зу­ва­н­ня НАН Укра­ї­ни про­во­дить не­об­хі­дні до­слі­дже­н­ня, що, як ми вва­жа­є­мо, є до­сить важливим, оскіль­ки, роз­по­чи на­ю­чи ре­фор­ми і ру­ха­ю­чись у на­пря­мі єв­ро­пей­сько­го ви­бо­ру, ми, згі­дно з пра­ви­ла­ми, ма­є­мо при­йма­ти як да­ність існу­ю­чі в ЄС під­хо­ди. Во­дно­час го­лов­не – умо­ви ха­ра­ктер­них для су­ча­сно­сті змін, ко­ли кра­ї­ни ЄС ве­дуть

по­шук від­по­від­ей на вка­за­ні ви­кли­ки ча­су і від­су­тні сфор­мо­ва­ні де­тер­мі нан­ти, осо­бли­во якщо вра­хо­ву­ва­ти гли­бин­ні змі­ни, які відбуваються в ідео ло­гії так зва­но­го єв­ро­цен­три­зму. Са­ме то­му пе­ред на­ми на цьо­му шля­ху по­ста­ють но­ві зав­да­н­ня не тіль­ки і не стіль­ки при­ве­сти все до стан­дар­тів ЄС без пра­ва ви­бо­ру ін­ших, а й до­лу­чи­ти­ся до по­шу­ку, що ство­рить мож ли­вість для ре­а­лі­за­ції, перш за все, на­ціо­наль­них еко­но­мі­чних ін­те­ре­сів, які від­обра­жа­ють у то­му чи­слі й ві­тчи­зня­ні на­дба­н­ня в цьо­му на­пря­мі. В ни­ні­шніх умо­вах, ко­ли, як ска­за­но у До­по­віді, ба­га­то чо­го слід по­чи­на­ти спо­ча­тку, си­ту­а­ція скла­да­є­ться так, що ми мо­же­мо і ма­є­мо бу­ти уча­сни­ка ми про­це­су по­шу­ку від­по­від­ей на гло­баль­ні змі­ни і на­віть ви­пе­ре­джа­ти по­дії, ко­ри­сту­ю­чись про­гно­сти­чною фун­кці­єю еко­но­мі­чної те­о­рії та вра хо­ву­ю­чи, що на­став час, як пи­ше О. Ме­ха­нік, для здій­сне­н­ня в то­му чи­слі й пе­ре­во­ро­ту в те­о­рії [4]. Акту­а­лі­зу­є­ться си­сте­ма по­гля­дів, яка є ха­ра­ктер ною для істо­ри­чної шко­ли, за­по­ча­тко­ва­ної Ф. Лі­стом і згі­дно з якою “еко­но­мі­ка ко­жної кра­ї­ни має вла­сну спе­ци­фі­ку, зу­мов­ле­ну всі­єю істо­рі­єю її роз­ви­тку, на­ціо­наль­но куль­тур­ною спад­щи­ною, осо­бли­во­стя­ми мен­та лі­те­ту на­се­ле­н­ня і гео­гра­фі­чним по­ло­же­н­ням” [4, с. 39]. Са­ме цей під­хід в еко­но­мі­чній те­о­рії стає акту­аль­ним для Укра­ї­ни, вра­хо­ву­ю­чи ви­зна­ні до ся­гне­н­ня сві­то­во­го рів­ня в укра­їн­ській еко­но­мі­чній на­у­ці, пов’яза­ні з ім’ям М. Ту­ган ба­ра­нов­сько­го. Це озна­чає, що в укра­їн­ській еко­но­мі­чній на­у­ці є до­во­лі сер­йо­зні істо­ри­чні тра­ди­ції, які да­ють під­ста­ви для до­ся­гне­н­ня успі­ху в су­ча­сних умо­вах.

Най­ві­до­мі­ший укра­їн­ський уче­ний еко­но­міст М. Ту­ган ба­ра­нов­ський пре­зен­ту­вав на­ціо­наль­ну ін­те­ле­кту­аль­ну тра­ди­цію са­ме в ца­ри­ні еко­но­міч них до­слі­джень, якій при­та­ман­не кри­ти­чне став­ле­н­ня до ме­ха­ні­сти­чно­го по­ясне­н­ня го­спо­дар­ської вза­є­мо­дії, яка ні­би­то є вла­сти­вою для всіх ча­сів і на­ро­дів. У йо­го те­о­ре­ти­чній си­сте­мі ва­жли­ву роль від­ве­де­но істо­ри­ко куль тур­ним де­тер­мі­нан­там форм еко­но­мі­чно­го жи­т­тя та со­ці­аль­ним чин­ни кам го­спо­дар­сько­го роз­ви­тку.

Ро­з­гля­да­ю­чи істо­ри­ко ло­гі­чні осно­ви фор­му­ва­н­ня рин­ко­вих від­но­син, ка­пі­та­лі­сти­чної ор­га­ні­за­ції ви­ро­бни­цтва і тор­гів­лі, М. Ту­ган ба­ра­нов­ський не спри­ймав ко­смо­по­лі­ти­чний уні­вер­са­лізм шко­ли А. Смі­та, на­то­мість ак цен­ту­вав ува­гу на на­ціо­наль­них ри­сах фор­му­ва­н­ня та роз­ви­тку господар сько­го се­ре­до­ви­ща. Вну­трі­шні ме­ха­ні­зми та ін­сти­ту­ціо­наль­ні умо­ви, що ви зна­ча­ють со­ці­аль­но еко­но­мі­чну ди­на­мі­ку, ма­ють ста­но­ви­ти пре­дмет еко­но мі­чних до­слі­джень і бу­ти сер­це­ви­ною еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки.

Важливим для да­но­го “ча­су по­чи­на­ти спо­ча­тку” є те, що М. Ту­ган Ба­ра­нов­ський сто­яв на по­зи­ці­ях ево­лю­цій­но ін­сти­ту­ціо­наль­но­го під­хо ду до тра­кту­ва­н­ня го­спо­дар­сько­го роз­ви­тку, що пе­ред­ба­чає ви­вче­н­ня істо ри­чних форм го­спо­дар­ства в їх єдності із со­ці­аль­ни­ми, по­лі­ти­чни­ми та ду­хов­ни­ми аспе­кта­ми су­спіль­но­го по­сту­пу. Ви­зна­ю­чи про­від­ну роль дер жа­ви як ін­сти­ту­ту, він ще на ме­жі ХІХ–ХХ ст. за­ува­жив, що ка­пі­та­лізм роз­гор­тає всю міць сво­єї руй­нів­ної си­ли, тож прин­цип “laissez faire” втра чає до­ві­ру [5, с. 192–193]. Це про­гно­сти­чне на­дба­н­ня ві­до­мо­го укра­їн

сько­го вче­но­го те­о­ре­ти­ка має фун­да­мен­таль­не зна­че­н­ня для сьо­го­ден ня, оскіль­ки ни­ні­шня кри­за до­во­дить спра­ве­дли­вість йо­го твер­дже­н­ня. Де­таль­но роль про­те­кціо­ні­зму в си­сте­мі го­спо­дар­сько­го роз­ви­тку роз гля­ну­то в мо­но­гра­фі­чній пра­ці вче­них Ін­сти­ту­ту еко­но­мі­ки та про­гно­зу ва­н­ня НАН Укра­ї­ни, при­свя­че­ній 150 річ­чю від дня на­ро­дже­н­ня М. Ту ган ба­ра­нов­сько­го [6].

З ура­ху­ва­н­ням мен­таль­них осо­бли­во­стей укра­їн­сько­го на­ро­ду та роз ви­тку ло­гі­ко істо­ри­чно­го під­хо­ду в су­ча­сних еко­но­мі­чних до­слі­дже­н­нях, які про­во­дя­ться в на­шо­му Ін­сти­ту­ті, в Україні є під­ста­ви для то­го, щоб на пра­кти­ці по­ча­ти ба­га­то чо­го спо­ча­тку, перш за все у під­хо­дах в еко­но­мі­чній по­лі­ти­ці. За­мість то­го, щоб пе­ре­гля­да­ти на­ціо­наль­ні цін­но­сті, по­трі­бно пер­шо­чер­го­во від­сто­ю­ва­ти на­ціо­наль­ні тра­ди­цій­ні цін­но­сті, що є ха­рак тер­ним для істо­ри­чної шко­ли в еко­но­мі­чній те­о­рії, одно­ча­сно роз­ви­ва­ти зда­тність до сприйня­т­тя ін­ших цін­но­стей зав­дя­ки на­ви­чкам і до­сві­ду та згі­дно з умо­ва­ми, вла­сти­ви­ми да­но­му при­ро­дно­му се­ре­до­ви­щу, в яко­му роз­ви­ва­ю­ться укра­їн­ське су­спіль­ство та йо­го еко­но­мі­ка.

До­слі­дже­н­ня у вка­за­но­му на­пря­мі не­об­хі­дно про­во­ди­ти з ура­ху­ван ням тих на­пра­цю­вань, які сьо­го­дні існу­ють у сві­то­вій еко­но­мі­чній на­у­ці. Зокре­ма, ми бу­де­мо про­во­ди­ти ре­гу­ляр­ні дис­ку­сії на цю те­му, роз­по­чав ши з обго­во­ре­н­ня на за­сі­дан­ні Вче­ної ра­ди до­по­віді Дж. Фо­кса “Тор­го вель­на по­лі­ти­ка США – час по­ча­ти спо­ча­тку”, яку бу­ло озву­че­но на при­кін­ці 2016 р. Ни­ні во­на є одні­єю з до­сту­пних і до­ста­тньо ар­гу­мен­то ва­них публікацій на вка­за­ну те­му. В ній роз­кри­ва­ю­ться як су­пе­ре­чно­сті, так і зміст су­ча­сної еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки, яку слід ре­а­лі­зу­ва­ти у США.

Озна­йом­ле­н­ня з нею до­зво­ляє ді­йти ви­снов­ку, що Дж. Фокс ви­хо­див з ря­ду мо­мен­тів.

1. Роз­ви­ток віль­ної тор­гів­лі у США від­бу­вав­ся в ін­те­ре­сах ТНК і під їх ти­ском, що при­зве­ло до: – руй­ну­ва­н­ня ви­ро­бни­чої ба­зи; – зни­же­н­ня еко­но­мі­чної без­пе­ки пра­цю­ю­чих аме­ри­кан­ців. 2. Уго­да про віль­ну тор­гів­лю між США та Ко­ре­єю (2012 р.) за 4 ро­ки при­зве­ла не до збіль­ше­н­ня ро­бо­чих місць на 70 тис., а до втра­ти 95 тис. місць.

3. У ми­ну­ло­му тор­го­вель­на по­лі­ти­ка США, за­сно­ва­на на за­са­дах ідео ло­гії віль­ної тор­гів­лі, від­кри­ла для аме­ри­кан­ських ро­бі­тни­ків та їх об’єд­нань жорс­тку кон­ку­рен­цію, до якої во­ни бу­ли не готові.

4. Ко­жний цикл роз­ши­ре­н­ня віль­ної тор­гів­лі ми­ну­ло­го не­у­хиль­но при зво­див до втрат, які пе­ре­ви­щу­ва­ли ви­го­ди. Са­ме то­му тор­го­вель­на по­лі­ти ка остан­ніх 25 ро­ків, як ствер­джує ав­тор, збан­кру­ті­ла еко­но­мі­чно і по­лі ти­чно.

5. Тор­го­вель­на по­лі­ти­ка Трам­па для США має бу­ти орі­єн­то­ва­на на спра ве­дли­ві тор­го­вель­ні уго­ди, які: – при­не­суть но­ві ро­бо­чі мі­сця; – по­вер­нуть про­ми­сло­вість до США.

6. Но­ва тор­го­вель­на по­лі­ти­ка пе­ред­ба­чає: за­мо­ро­жу­ва­н­ня всіх тор­го­вих пе­ре­го­во­рів (як дво , так і ба­га­то­сто­рон­ніх), по­ки не бу­де но­вої стра­те­гії.

7. Де­мо­кра­ти “ви­би­ли грунт” з під ніг про­ми­сло­вих ро­бі­тни­ків та їх об’єд­нань.

8. Пе­ре­о­сми­сле­н­ня про­ми­сло­вих стра­те­гій має за­без­пе­чи­ти по­вер­не­н­ня аме­ри­кан­ських ро­бі­тни­ків у центр еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки США.

9. Елі­ти США в ін­те­ре­сах кор­по­ра­цій вве­ли в ома­ну се­бе і всю кра­ї­ну у пи­та­н­нях зов­ні­шньої тор­гів­лі. 10. НА­ФТА, як й ін­ші по­ді­бні уго­ди, не є уго­дою про “віль­ну тор­гів­лю”. 11. НА­ФТА – уго­да для ба­га­тих і у США, і в Ме­кси­ці, і в Ка­на­ді, яка фа­кти­чно не вра­хо­вує прав зви­чай­них лю­дей у всіх трьох кра­ї­нах. 12. НА­ФТА ста­ла зраз­ком для ря­ду нео­лі­бе­раль­них тор­го­вель­них угод: – про ство­ре­н­ня СОТ (1995 р.); – PNTR (по­стій­ні нор­маль­ні тор­го­вель­ні від­но­си­ни) з Ки­та­єм (2000 р.); – CAFTA (Цен­траль­но­а­ме­ри­кан­ська уго­да про віль­ну тор­гів­лю) (2005 р.) та ін. 13. НА­ФТА – мо­дель для Тран­сти­хо­оке­ан­сько­го пар­тнер­ства (ТТП). 14. Тіль­ки шість з 30 роз­ді­лів уго­ди про ТТП без­по­се­ре­дньо спря­мо ва­ні на ви­рі­ше­н­ня пи­тань тор­гів­лі. Ре­шта вста­нов­лю­ють пра­ви­ла, які в пер­шу чер­гу за­хи­ща­ють ін­те­ре­си транс­на­ціо­наль­них ін­ве­сто­рів.

15. По­кро­ви­те­лі ТТП при­хо­ву­ва­ли про­вал по­пе­ре­дніх тор­го­вель­них угод сто­сов­но ство­ре­н­ня ро­бо­чих місць і під­ви­ще­н­ня за­ро­бі­тної пла­ти.

16. До­свід НА­ФТА до­вів, що пра­ви­ло “кра­ї­ни по­хо­дже­н­ня” в уго­ді ТТП збіль­шить “чор­ний хід” на аме­ри­кан­ський ри­нок. 17. ТТП ре­а­лі­зує: – обме­же­н­ня на вну­трі­шню по­лі­ти­ку; – обме­же­н­ня на по­лі­ти­ку уря­ду на ко­ристь мі­сце­вих за­ку­пі­вель; – за­хист ба­га­то­на­ціо­наль­них кор­по­ра­тив­них прав на май­бу­тні при­бу­тки. 18. ТТП вста­нов­лює си­сте­му вре­гу­лю­ва­н­ня кон­флі­ктів між ін­ве­сто­ром і дер­жа­вою, згі­дно з якою кор­по­ра­тив­но орі­єн­то­ва­ні су­ди мо­жуть ска­су­ва ти рі­ше­н­ня де­мо­кра­ти­чно­го уря­ду. Ці пра­ви­ла не існу­ва­ли ні в 1886 р., ні в 1916 р., ні в будь який час до 1994 р.

19. Зба­лан­со­ва­на тор­гів­ля до­по­ма­га­ла га­ран­ту­ва­ти ви­го­ди від під­ви­щен ня про­ду­ктив­но­сті пра­ці і те­хно­ло­гі­чних змін.

20. З кін­ця 1970 х ро­ків США ма­ють хро­ні­чний тор­го­вель­ний де­фі­цит. Це го­во­рить про те, що кра­ї­на втра­чає кон­ку­рен­то­спро­мо­жність на ринку.

21. З 1980 х ро­ків ді­ло­ві та фі­нан­со­ві ін­сти­ту­ти з гло­баль­ни­ми опе­ра ці­я­ми дедалі більше до­мі­ну­ва­ли у Ва­шинг­то­ні, а про­кор­по­ра­тив­ну вну­тріш ню еко­но­мі­чну по­лі­ти­ку ще більше по­сла­би­ли пе­ре­го­во­ри між пра­ців­ни ка­ми і бі­зне­сом. Реальна за­ро­бі­тна пла­та ро­бі­тни­ків у США зре­штою по ча­ла па­да­ти. 22. До­свід НА­ФТА на пів­ден­них кор­до­нах США го­во­рить про: – під­ви­ще­н­ня мі­гра­ції за­мість її ско­ро­че­н­ня, лі­кві­да­цію ба­га­тьох фірм і ма­лих бі­зне­сів;

– осла­бле­н­ня кон­тро­лю над до­став­кою нар­ко­ти­ків з Ме­кси­ки і Ла тин­ської Америки;

– по­си­ле­н­ня за­хи­сту кор­до­нів за ра­ху­нок дро­нів, со­бак, 700 миль­но­го пар­ка­ну.

23. Пі­сля дис­кре­ди­та­ції еко­но­мі­чних ар­гу­мен­тів ТТП при­хиль­ни­ки та­ко­го ти­пу угод го­во­рять про їх мо­раль­ну пе­ре­ва­гу, ствер­джу­ю­чи, що США по­вин­ні під­три­му­ва­ти від­кри­ті сві­то­ві рин­ки го­лов­ним чи­ном то­му, що до­ступ до них є ду­же важливим для бі­дних кра­їн. 24. Ло­бі­сти НА­ФТА ствер­джу­ва­ли, що у США: – від­бу­де­ться зни­же­н­ня тор­го­вель­них бар’єрів, що при­зве­де до біль­шо го зро­ста­н­ня екс­пор­ту, ніж ім­пор­ту; – що­рі­чний де­фі­цит тор­гів­лі зни­кне; – збіль­ша­ться кіль­кість ро­бо­чих місць і роз­мір за­ро­бі­тної пла­ти. У ре­зуль­та­ті за остан­ні 5 ро­ків ім­порт зро­став швид­ше за екс­порт, а тор го­вель­ний де­фі­цит від­обра­зив чи­сту втра­ту ро­бо­чих місць і зни­же­н­ня рів­ня жи­т­тя.

25. У ТТП існує не­при­єм­ний під­текст – зне­ва­га ви­що­го кла­су про фе­сіо­на­лів до ро­бі­тни­ків; ви­прав­да­н­ням еко­но­мі­чних еліт США що­до зни­же­н­ня рів­ня жи­т­тя аме­ри­кан­ських ро­бі­тни­ків є те, що в ін­ших краї нах ро­бі­тни­ки є ще бі­дні­ши­ми. Це при­мі­тив­на кон­це­пція.

26. Орі­єн­та­ція Ва­шинг­то­на на тор­го­вель­ні уго­ди від­во­лі­кає ува­гу від більш ва­жли­во­го пи­та­н­ня про гло­ба­лі­за­цію та її на­слід­ки як в еко­но­мі­ці, так і в су­спіль­но­му жит­ті. Тор­го­вель­ні уго­ди: – по­вин­ні слі­ду­ва­ти, а не пе­ре­ду­ва­ти; – ма­ють під­ви­щу­ва­ти рин­ко­ву си­лу аме­ри­кан­ських ро­бі­тни­ків; – по­тре­бу­ють кра­щої еко­но­мі­чної стра­те­гії; – по­вин­ні за­без­пе­чу­ва­ти ши­ро­кий роз­по­діл тор­го­вель­ної ви­го­ди; – під­ри­ва­ють до­хо­ди і можливості аме­ри­кан­ців; – не за­без­пе­чу­ють ін­ве­сти­цій та ре­форм; – ве­дуть до змен­ше­н­ня спла­ти по­да­тків кор­по­ра­ці­я­ми, не під­ви­щу­ють ква­лі­фі­ка­цію на­ціо­наль­них пра­ців­ни­ків.

Ви­снов­ки

Ви­окрем­ле­ні 26 фра­гмен­тів До­по­віді є на­шою спро­бою по­ста­ви­ти на по­ря­док ден­ний дис­ку­сії ряд пи­тань як для уча­сни­ків за­сі­да­н­ня Вче­ної ра­ди, так і для чи­та­чів, яких ми за­про­шу­є­мо ви­сло­ви­ти свою по­зи­цію з окре­сле них пи­тань на сто­рін­ках жур­на­лу, оскіль­ки на­зрі­лі про­бле­ми й на­да­лі ма ють дис­ку­ту­ва­тись із са­мих рі­зних то­чок зо­ру.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Брен­нер Р. Эко­но­ми­ка гло­баль­ной тур­бу­лен­тно­сти: ра­зви­тые ка­пи та­ли­сти­че­ские эко­но­ми­ки в пе­ри­од от дол­го­го бу­ма до дол­го­го спа­да, 1945– 2005. – М. : Изд. дом Высшей шко­лы эко­но­ми­ки, 2014. – 550 с.

2. Тоф­флер Э. Шок бу­ду­ще­го. – М. : ООО “Изда­тель­ство АСТ”, 2002. – 557 с.

3. Тоф­флер Э. Тре­тья вол­на. – М . : ООО “Изда­тель­ство ACT”, 1999. – 345 с.

4. Ме­ха­ник А. “Иное” все та­ки да­но // Эк­сперт. – 2017. – № 7 (1017). – С. 39–40.

5. Ту­ган Ба­ра­нов­ский М.И. Из­бран­ные со­чи­не­ния. – В 2 т. – Т. 1: Очер ки из но­вей­шей исто­рии по­ли­ти­че­ской эко­но­мии и со­ци­а­ли­зма ; [под ред. Л.И. Дми­три­чен­ко]. – До­не­цк : ДОНГУЭТ, 2004. – 357 с.

6. Ге­єць В.М., Небрат В.В., Су­прун Н.А., Тарасевич В.М. та ін. Ту­ган ба ра­нов­ський М.І. – вче­ний, гро­ма­дя­нин, дер­жа­во­тво­рець. – К. : На­у­ко­ва дум­ка, 2015. – 364 с.

References

1. Brenner R. Ekonomika Global’noi Turbulentnosti: Razvitye Kapitalisticheskie Ekonomiki v Period ot Dolgogo Buma do Dolgogo Spada, 1945–2005 [The Economics of Global Turbulence. The Advanced Capitalist Economies from Long Boom to Long Downturn, 1945–2005]. Moscow, PH of High School of Economics, 2014 [in Russian].

2. Toffler A. Shok Budushchego [Future Shock]. Moscow, PH AST, 2002 [in Russian].

3. Toffler A. Tret’ya Volna [The Third Wave: The Classic Study of Tomorrow]. Moscow, PH AST, 1999 [in Russian].

4. Mekhanik A. “Inoe” vse taki dano [“Other” is still given]. Ekspert – Expert , 2017, No. 7 (1017), pp. 39–40 [in Russian].

5. Tugan baranovsky M.I. Ocherki iz Noveishei Istorii Politicheskoi Ekonomii i Sotsializma, T. 1, v: Izbrannye Sochineniya v 2 t. [Essays from the Modern History of Political Economy and Socialism, Vol. 1, in: Selected Works, in 2 vol.]. L.I. Dmitrichenko (Ed.). Donetsk, Donetsk SUET, 2004 [in Russian].

6. Heyets V.M., Nebrat V.V., Suprun N.A., Tarasevych V.M. et al. Tuhan Baranovs’kyi M.I. – Vchenyi, Gromadyanyn, Derzhavotvorets’ [Tugan baranovsky M.I. – Scientist, Citizen, Statesman]. Kyiv, Naukova dumka, 2015 [in Ukrainian].

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.