ОСТАШКО Т. О.

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Зміст - T. O. OSTASHKO, Doctor of Econ. Sci., Corresponding Member of the NAS of Ukraine, Principal Researcher with assignment of duties as a Head of Department of Sectoral Forecasting and Market Conjuncture, Institute for Economics and Forecasting of the NAS of

– Про­те­кціо­нізм у тор­го­вель­ній по­лі­ти­ці США: ви­снов­ки для Укра­ї­ни

Чер­го­вий сплеск по­лі­ти­ки про­те­кціо­ні­зму в тор­гів­лі очі­ку­є­ться у зв’яз ку з по­лі­ти­чни­ми змі­на­ми у США, які тор­кну­ли­ся тор­го­вель­ної по­лі­ти­ки в чо­ти­рьох аспе­ктах:

© Осташко Та­ма­ра Оле­ксі­їв­на (Ostashko Tamara Oleksiivna), 2017; e mail: tostashko@ukr.net.

* Пу­блі­ка­цію під­го­тов­ле­но в рам­ках ви­ко­на­н­ня НДР “Стру­ктур­ні змі­ни у сві­то­вій тор­гів­лі як чин­ник роз­ви­тку вну­трі­шньо­го ринку Укра­ї­ни” (№ держ­ре­є­стра­ції 0115U002690).

Analysis of the US trade policy under conditions of changing its course towards protectionism has been performed. Possible consequences for the world trade system of the revision of existing regional agreements and the US refusal to conclude new agreements in favor of bilateral ones for the world trade system were studied. Direct and indirect factors of the influence of new US protectionist policy on Ukraine’s foreign trade are revealed and recommendations on Ukraine’s trade policy in the context of increased protectionism in the world trade are proposed.

)

1) від­мо­ва від Тран­сти­хо­оке­ан­сько­го пар­тнер­ства (ТТП), ство­ре­н­ня яко­го актив­но про­су­ва­ло­ся по­пе­ре­дньою адмі­ні­стра­ці­єю;

2) про­го­ло­ше­н­ня на­мі­рів пе­ре­гля­ду умов Пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­ської зо­ни віль­ної тор­гів­лі (НAФTA);

3) від­мо­ва від укла­да­н­ня ба­га­то­сто­рон­ніх ре­гіо­наль­них тор­го­вель­них угод на ко­ристь дво­сто­рон­ніх;

4) на­мі­ри під­ви­щи­ти ім­порт­ні та­ри­фи на то­ва­ри, які по­хо­дять з Мек си­ки та Ки­таю.

Оче­ви­дно, що по­си­ле­н­ня про­те­кціо­ні­зму в тор­го­вель­ній по­лі­ти­ці США зу­мо­вить змі­ни в тор­го­вель­ній по­лі­ти­ці кра­їн сві­ту і в усій си­сте­мі сві­то­вої тор­гів­лі. Їх не­об­хі­дно ана­лі­зу­ва­ти з по­зи­цій тор­го­вель­них ін­те­ре­сів Украї ни – які ри­зи­ки во­ни не­суть і які можливості мо­жуть відкрити в тор­гів­лі та роз­ви­тку вну­трі­шньо­го ви­ро­бни­цтва, вра­ху­ва­ти ці ри­зи­ки та можливості у тор­го­вель­ній по­лі­ти­ці.

Так, Пре­зи­дент США Д. Трамп у сі­чні 2017 р. під­пи­сав указ що­до ви хо­ду США з тор­го­вель­ної уго­ди про ТТП і ого­ло­сив про на­мі­ри збіль­ши ти ім­порт­ні та­ри­фи на то­ва­ри з Ки­таю, Ме­кси­ки та де­які то­ва­ри з ін­ших кра­їн * . TТП ста­ло ре­зуль­та­том де­ся­ти­рі­чно­го про­це­су, про­тя­гом яко­го склад йо­го уча­сни­ків по­сту­по­во роз­ши­рю­вав­ся. По­ча­тко­вим кро­ком ста­ло під­пи­са­н­ня у 2005 р. уго­ди про Тран­сти­хо­оке­ан­ське стра­те­гі­чне еко­но­міч не пар­тнер­ство (ТТСЕП) між Но­вою Зе­лан­ді­єю, Сін­га­пу­ром, Чи­лі та Бру не­єм. У 2008 р. до пе­ре­го­во­рів при­єд­на­ли­ся США, Ав­стра­лія, Пе­ру і В’єтнам, а про­тя­гом на­сту­пних п’яти ро­ків Ма­лай­зія (2010), Ка­на­да, Ме­кси­ка (2012) і Япо­нія (2013). TТП про­е­кту­ва­лось як “жи­ва уго­да”, тоб­то во­но є від­кри­тим для будь яких май­бу­тніх членів, вклю­ча­ю­чи Ки­тай, які змо­жуть йо­го під­пи­са­ти на умо­вах, вста­нов­ле­них за­снов­ни­ка­ми. Це ви зна­чи­ло стра­те­гі­чну спря­мо­ва­ність уго­ди. На­віть без Ки­таю ТТП ма­ло б ста­ти най­біль­шим ре­гіо­наль­ним бло­ком у сві­ті з на­се­ле­н­ням кра­їн учас ниць по­над 800 млн. осіб (2016 р.) і су­ку­пним ВВП близь­ко 28 млрд. дол. Час­тка у сві­то­во­му ВВП та екс­пор­ті ма­ла до­сяг­ти 40%.

У сво­їй тор­го­вель­ній по­лі­ти­ці Пре­зи­дент США спи­ра­є­ться на роз­роб ки Ін­сти­ту­ту еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки (Ва­шинг­тон, США), спів­ро­бі­тни­ки яко­го по­слі­дов­но кри­ти­ку­ють тор­го­вель­ну по­лі­ти­ку США від ча­су під­пи са­н­ня у 1994 р. уго­ди про ство­ре­н­ня НAФTA. Во­ни на­во­дять та­кі основ­ні аргументи: уго­ди про зо­ни віль­ної тор­гів­лі (ЗВТ), укла­де­ні США з ін­ши­ми кра­ї­на­ми, спря­мо­ва­ні на про­су­ва­н­ня ін­те­ре­сів аме­ри­кан­ських між­на­род них ін­ве­сто­рів в обмін на до­хо­ди і га­ран­тії зайня­то­сті аме­ри­кан­ських пра ців­ни­ків. Так, тіль­ки 6 з 30 роз­ді­лів НА­ФТА без­по­се­ре­дньо сто­су­ю­ться ви рі­ше­н­ня пи­тань тор­гів­лі, а ре­шта вста­нов­лю­ють пра­ви­ла, які за­хи­ща­ють ін­те­ре­си транс­на­ціо­наль­них ін­ве­сто­рів. Уго­да мі­стить обме­же­н­ня на внут рі­шню по­лі­ти­ку, в то­му чи­слі на по­лі­ти­ку уря­ду у сфе­рі мі­сце­вих за­ку­пі вель. От­же, спів­ро­бі­тни­ки Ін­сти­ту­ту еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки до­во­дять, що

* Trump executive order pulls out of TPP trade deal // BBC News. – January 24. – 2017 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.bbc.com/news/world–us canada 38721056.

уго­ди про ЗВТ спу­сто­ши­ли ви­ро­бни­чу ба­зу США і зни­зи­ли рі­вень еко­но­міч ної без­пе­ки міль­йо­нів аме­ри­кан­ців. Зокре­ма, від дво­сто­рон­ньої уго­ди про віль­ну тор­гів­лю з Пів­ден­ною Ко­ре­єю США втра­ти­ли 95 тис. ро­бо­чих місць, хо­ча при її укла­дан­ні пе­ред­ба­ча­ло­ся ство­ре­н­ня 70 тис. но­вих ро­бо­чих місць.

Про­те се­ред до­слі­дни­ків про­блем зов­ні­шньо­тор­го­вель­них від­но­син США існу­ють і про­ти­ле­жні дум­ки що­до ролі та­ких угод. На­при­клад, вче­ні уні­вер­си­те­ту Ме­рі­ленд (США) Т. Ел­лі та Е. Лагг про­ве­ли мас­шта­бне по рів­ня­н­ня текс­ту уго­ди про TТП і текс­тів усіх 74 тор­го­вель­них угод, які ук ла­да­ли­ся з 1995 р. всі­ма чле­на­ми TТП [1]. До­слі­дже­н­ня ви­яви­ло, що в текс­ті TТП не­про­пор­цій­но пе­ре­ва­жа­ють по­ло­же­н­ня де­ся­ти по­пе­ре­дніх пре­фе рен­цій­них тор­го­вель­них угод США. Крім то­го, зміст спір­них роз­ді­лів, які най­біль­ше кри­ти­ку­ю­ться про­тив­ни­ка­ми ТТП, зокре­ма й роз­діл про ін­вес ти­ції, пе­ре­ва­жно пе­ре­не­се­но з ін­ших угод США (88% текс­ту роз­ді­лу про ін­ве­сти­ції взя­то з текс­ту уго­ди між США та Ома­ном). Ав­то­ри ро­блять ви сно­вок, що в цій ме­га­ре­гіо­наль­ній уго­ді са­ме США ви­зна­чи­ли гло­баль­ні тор­го­вель­ні пра­ви­ла на ХХІ ст. На їх дум­ку, ТТП є на­о­чною де­мон­стра­ці­єю не тіль­ки то­го, як по­ту­жні дер­жа­ви ви­ко­ри­сто­ву­ють ін­сти­ту­ти сві­то­вої тор­гів­лі для про­су­ва­н­ня сво­їх стра­те­гі­чних ін­те­ре­сів, але й то­го, як во­ни за­крі­плю­ють вста­нов­ле­ні ни­ми пра­ви­ла тор­гів­лі в між­на­ро­дній пра­кти­ці. ТТП як пер­ша ме­га­ре­гіо­наль­на уго­да мо­гла б ста­ти стан­дар­том для всіх май­бу­тніх ре­гіо­наль­них угод, більше то­го – ба­зи­сом для ба­га­то­сто­рон­ніх пе­ре­го­во­рів у рам­ках СОТ, чим бу­ло б за­без­пе­че­не до­мі­ну­ва­н­ня США в май­бу­тніх ін­сти­ту­тах тор­го­вель­ної ін­те­гра­ції.

Без­умов­но, з то­чки зо­ру на­слід­ків по­ши­ре­н­ня тор­го­вель­них пра­вил що­до за­хи­сту ін­ве­сти­цій, які за­крі­плю­ю­ться США у дво та ба­га­то­сто­рон­ніх тор го­вель­них уго­дах по­чи­на­ю­чи з НА­ФТА, від­мо­ва США від ТТП усу­ває або від­тер­мі­но­вує за­гро­зи під­си­ле­н­ня по­лі­ти­чно­го впли­ву транс­на­ціо­наль­них кор­по­ра­цій (ТНК) в Україні. Йде­ться про ме­ха­нізм ви­рі­ше­н­ня су­пе­ре­чок між ін­ве­сто­ром та дер­жа­вою (Investor to State Dispute Settlement – ISDS), від­по­від­но до яко­го окре­мі ком­па­нії мо­жуть по­да­ти в ар­бі­тра­жний суд на кра­ї­ну за зви­ну­ва­че­н­ням у дис­кри­мі­на­ції. ISDS є ін­стру­мен­том між­на­род но­го пу­блі­чно­го пра­ва, від­по­від­ні по­ло­же­н­ня мі­стя­ться в де­яких між­на­род них тор­го­вель­них уго­дах – НА­ФТА (роз­діл 11), ТТП (роз­ді­ли 9 і 28) і Все охо­плю­ю­чій еко­но­мі­чній та тор­го­вель­ній уго­ді між Ка­на­дою і Єв­ро­пей­ським Со­ю­зом (Comprehensive Economic and Trade Agreement – CETA) (роз­ді­ли 3 і 4). Як до­во­дить до­слі­дже­н­ня, про­ве­де­не Т. Так­ке­ром з Кем­бри­дж­сько­го уні вер­си­те­ту, що грун­ту­є­ться на ін­терв’ю з 90 ар­бі­тра­ми за­вер­ше­них справ, із са­мо­го по­ча­тку ва­ги пра­во­су­д­дя схи­ля­ю­ться на ко­ристь ін­ве­сто­рів [2].

Во­дно­час, за да­ни­ми Офі­су тор­го­во­го пред­став­ни­ка США (бе­ре­зень 2015 р.) * , уряд США жо­дно­го ра­зу не про­грав спра­ву про­ти ін­ве­сто­рів з ін­ших кра­їн у рам­ках ISDS. За да­ни­ми Кон­фе­рен­ції ООН з тор­гів­лі та

* Fact Sheet: Investor State Dispute Settlement (ISDS) / Office of the United States Trade Representative [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://ustr.gov/about us/policy offices/press office/fact sheets/2015/march/investor state dispute settlement isds.

роз­ви­тку (ЮНКТАД) за 2014 р. * , 60% всіх справ бу­ло від­кри­то про­ти кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться, і кра­їн з пе­ре­хі­дною економікою. Слід за­зна­чи­ти, що із 42 справ у 2014 р. 35 бу­ли від­кри­ті ін­ве­сто­ра­ми з роз­ви­ну­тих кра­їн (Ні­дер лан­дів – 7, Ве­ли­ко­бри­та­нії – 5, США – 5, Фран­ції – 4, Ка­на­ди – 3, Бель­гії, Кі­пру, Іспа­нії – по 2). Існує за­галь­на тен­ден­ція, від­по­від­но до якої ін­вес то­ри з роз­ви­ну­тих кра­їн, на­сам­пе­ред США, Ка­на­ди і де­яких кра­їн ЄС, є основ­ни­ми ко­ри­сту­ва­ча­ми ме­ха­ні­зму ISDS – на них при­па­дає 80% по­зо­вів.

Та­ким чи­ном, ISDS за­сто­со­ву­є­ться іно­зем­ни­ми ін­ве­сто­ра­ми як ме­ха нізм про­ти­дії ре­гу­лю­ван­ню їх ді­яль­но­сті уря­да­ми при­йма­ю­чої сто­ро­ни. ТНК ви­ко­ри­сто­ву­ють тор­го­вель­ні та ін­ве­сти­цій­ні уго­ди для отри­ма­н­ня ком­пен­са­цій при за­про­ва­дже­ні уря­да­ми при­йма­ю­чої сто­ро­ни за­хо­дів що­до охо­ро­ни здо­ров’я, за­хи­сту дов­кі­л­ля та ін., які впли­ва­ють на при­бу­тки кор по­ра­цій. Кла­си­чни­ми при­кла­да­ми є ви­мо­ги тю­тю­но­вої кор­по­ра­ції “Philip Morris” до уря­ду Уру­гваю що­до ком­пен­са­ції у роз­мі­рі 2 млрд. дол. за вве де­н­ня обов’яз­ко­во­го по­пе­ре­дже­н­ня про шко­ду па­лі­н­ня на па­чках си­га­рет; по­зов на су­му по­над 3,7 млрд. дол. швед­ської ком­па­нії “Vattenfall” до уря­ду Німеччини пі­сля йо­го рі­ше­н­ня про по­ета­пну від­мо­ву від ядер­ної енер­ге ти­ки; по­зов ка­над­ської ком­па­нії “Lone Pine” до уря­ду Ка­на­ди че­рез свою до­чір­ню ком­па­нію у США пі­сля вве­де­н­ня ка­над­ською про­він­ці­єю Кве­бек мо­ра­то­рію на ви­до­бу­ва­н­ня слан­це­во­го га­зу з еко­ло­гі­чних мір­ку­вань. Ці по­зо­ви ста­ли мо­жли­ви­ми зав­дя­ки то­му, що в ін­те­ре­сах ТНК ви­зна­че­н­ня екс­про­прі­а­ції бу­ло по­ши­ре­не на роз­по­ча­ті уря­да­ми дії, що по­тен­ці­аль­но мо­жуть не­га­тив­но впли­ну­ти на до­хо­ди кор­по­ра­цій ** . Та­ким чи­ном, за­хо­ди уря­дів що­до за­хи­сту здо­ров’я на­се­ле­н­ня і нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща, якщо во­ни змен­шу­ють до­хо­ди ТНК, в ар­бі­тра­жних су­дах мо­жуть тра­кту­ва­тись як “не­пря­ма екс­про­прі­а­ція”.

У хо­ді пе­ре­го­во­рів що­до CETA і Транс­а­тлан­ти­чної уго­ди між США та ЄС (Transatlantic Trade and Investment Partnership – TTIP) де­кіль­ка кра­їн ЄС і Ка­на­да бу­ли про­ти вве­де­н­ня по­ло­жень про ме­ха­ні­зми ISDS у ці до­го во­ри. Де­які кра­ї­ни ЄС вва­жа­ли, що та­кі по­ло­же­н­ня від­кри­ють шлях аме ри­кан­ським ТНК на їх ри­нок. Так, Єв­ро­пей­ська ко­мі­сія у трав­ні 2014 р. іні­ці­ю­ва­ла пу­блі­чні кон­суль­та­ції що­до на­мі­рів на­да­ти біль­ші пра­ва іно­зем ним ін­ве­сто­рам в уго­ді із США *** . Втім, від­по­від­ні роз­ді­ли бу­ло вне­се­но в до­го­во­ри СЕTA і TTIP, то­му мо­жна при­пу­сти­ти, що пі­сля під­пи­са­н­ня цих угод усі роз­ви­ну­ті кра­ї­ни на­по­ля­га­ти­муть на вклю­чен­ні да­них по­ло­жень у но­ві ре­гіо­наль­ні тор­го­вель­ні уго­ди. Це спри­чи­нить не­без­пе­ку під­си­ле­н­ня

* Investor state Dispute Settlement: Review of Developments in 2014 // Periodic Report by the UNCTAD Secretariat. – IIA Issues Note. – № 2. – May. – 2015 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://investmentpolicyhub.unctad.org/upload/documents/ UNCTAD_WEB_DIAE_PCB_2015_%202%20IIA%20ISSUES%20NOTES%2013 May%20.pdf.

** Still not Loving ISDS: 10 Reasons to Oppose Investors’ Super rights in EU Trade Deals // Corporate Europe Observatory. – April 16. – 2014 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре жим до­сту­пу : https://corporateeurope.org/international trade/2014/04/still not loving isds 10 reasons oppose investors super rights eu trade.

*** Там же .

по­лі­ти­чно­го впли­ву ТНК в Україні вна­слі­док укла­да­н­ня нею ре­гіо­наль­них угод. Уже в Уго­ді про віль­ну тор­гів­лю між Укра­ї­ною та Ка­на­дою (Canada Ukraine Free Trade Agreement – CUFTA), за осно­ву якої взя­то уго­ди, що існу­ють у кон­текс­ті НА­ФТА, у роз­ді­лі 17 пе­ред­ба­че­но жорс­ткі­ший ме­ха­нізм уре­гу­лю­ва­н­ня спо­рів, аж до фі­нан­со­вої від­по­від­аль­но­сті сто­рін * . З огля­ду на слаб­ку ін­сти­ту­цій­ну спро­мо­жність Уря­ду Укра­ї­ни у сфе­рі за­хи­сту тор­го вель­них ін­те­ре­сів це ство­рює ри­зи­ки не­га­тив­них на­слід­ків.

Про ре­аль­ність та­ких ри­зи­ків свід­чить про­ілю­стро­ва­ний Т. Так­ке­ром [3] до­свід Мол­до­ви, уряд якої та­кож має низь­кі ін­сти­ту­цій­ні спро­мо­жно­сті у ви­рі­шен­ні справ у між­на­ро­дних ар­бі­тра­жних су­дах. У 2009 р. мол­дов­ські су­ди по­ста­но­ви­ли, що уста­но­ви ви­ко­нав­чої вла­ди ці­єї кра­ї­ни не­за­кон­но на­да­ли в екс­клю­зив­ну кон­це­сію фран­цузь­кій ком­па­нії “Franck Arif” без­ми­тні ма­га зи­ни в Між­на­ро­дно­му ае­ро­пор­ту Ки­ши­не­ва. Су­да­ми Мол­до­ви бу­ло до­ве­де но, що адмі­ні­стра­ція ае­ро­пор­ту по­ру­ши­ла умо­ви кон­ку­рен­тних тен­дер­них про­це­сів на ко­ристь фран­цузь­кої ком­па­нії. У від­по­відь на та­ке рі­ше­н­ня су­дів ком­па­нія “Franck Arif” по­да­ла по­зов про­ти Мол­до­ви за по­ру­ше­н­ня дво­сто рон­ньої Ін­ве­сти­цій­ної уго­ди між Мол­до­вою та Фран­ці­єю в рам­ках ISDS. У сво­їй по­ста­но­ві у кві­тні 2013 р. ін­ве­сти­цій­ний ар­бі­тра­жний суд за­зна­чив, що мол­дов­ські су­ди за­сто­со­ву­ва­ли мол­дов­ський за­кон за­кон­но і сум­лін­но, дія ли не­упе­ре­дже­но і ком­пе­тен­тно, без на­дмір­них за­три­мок, на­да­ли об­грун­то ва­ні рі­ше­н­ня, які ма­ли еко­но­мі­чний сенс. Про­те, на дум­ку ар­бі­тра­жно­го су­ду, мол­дов­ські су­ди не вра­ху­ва­ли зо­бов’язань Мол­до­ви що­до Ін­ве­сти­цій­ної уго­ди між Мол­до­вою та Фран­ці­єю, а су­до­ві рі­ше­н­ня пе­ре­шко­джа­ли ін­ве­сти­ці­ям “Franck Arif”.

Ще один мо­жли­вий не­пря­мий вплив про­те­кціо­ніст­ської по­лі­ти­ки США на тор­го­вель­ну по­лі­ти­ку Укра­ї­ни – про­су­ва­н­ня в бік біль­шої від­кри­то­сті пе­ре го­вор­них про­це­сів що­до укла­да­н­ня ре­гіо­наль­них угод. Існу­ю­ча про­бле­ма за кри­то­сті пе­ре­го­вор­но­го про­це­су ста­ла акту­аль­ною не тіль­ки для Укра­ї­ни. Текст ТТП був офі­цій­но опри­лю­дне­ний лише в ли­сто­па­ді 2015 р. (США бра­ли участь у переговорах з 2008 р.), а до то­го ча­су всі до­слі­дже­н­ня що­до на­слід­ків ТТП спи­ра­ли­ся на не­о­фі­цій­ні ко­мен­та­рі уча­сни­ків пе­ре­го­вор­но­го про­це­су. Пі­сля ука­зу Д. Трам­па про ви­хід США з ТТП в аме­ри­кан­сько­му екс­пер­тно му се­ре­до­ви­щі акти­ві­зу­ва­лось обго­во­ре­н­ня про­бле­ми не­про­зо­ро­сті тор­го вель­них пе­ре­го­во­рів [4]. Ви­мо­ги про­фе­сій­них ор­га­ні­за­цій що­до ре­фор­му ва­н­ня по­то­чної пра­кти­ки про­ве­де­н­ня тор­го­вих пе­ре­го­во­рів є та­ки­ми: 1) од но­ча­сно з пе­ре­да­н­ням про­по­зи­цій що­до по­зи­ції аме­ри­кан­ської сто­ро­ни пар­тне­рам з пе­ре­го­во­рів пу­блі­ку­ва­ти їх на веб сай­ті тор­го­во­го пред­став­ни­ка США; 2) пу­блі­ку­ва­ти кон­со­лі­до­ва­ні текс­ти пі­сля ко­жно­го ра­ун­ду пе­ре­го во­рів; 3) за­про­ва­ди­ти по­са­ду пред­став­ни­ка, від­по­від­аль­но­го за про­зо­рість (transparency officer) у тор­го­во­му пред­став­ни­цтві США, який би не мав струк тур­но­го кон­флі­кту ін­те­ре­сів у здій­снен­ні по­лі­ти­ки про­зо­ро­сті; 4) вве­сти про

* Уго­да про віль­ну тор­гів­лю між Укра­ї­ною та Ка­на­дою [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://me.gov.ua/documents/list?lang=uk ua&id=ef6daba6 e8ff 4c70 8743 1d92adcbe086&tag=ugodaprovilnutorgivliumizhukrainoiutakanadoiu.

це­си гро­мад­ських обго­во­рень і гро­мад­ських слу­хань у про­це­ду­ри роз­роб­ки по­зи­цій уря­ду що­до пе­ре­го­во­рів.

Крім ти­ску гро­мад­сько­сті по­си­лив­ся та­кож тиск Кон­гре­су США на адмі­ні­стра­цію Д. Трам­па що­до за­без­пе­че­н­ня про­зо­ро­сті про­ве­де­н­ня пе­ре го­во­рів з пе­ре­гля­ду НА­ФТА і укла­да­н­ня но­вих дво­сто­рон­ніх угод, про­го ло­ше­них адмі­ні­стра­ці­єю пре­зи­ден­та [5]. Без­умов­но, слід спри­йма­ти та­кі тен­ден­ції як по­зи­тив­ні, оскіль­ки змі­на по­лі­ти­ки США при про­ве­ден­ні пе­ре го­во­рів що­до ре­гіо­наль­них тор­го­вель­них угод у бік біль­шої від­кри­то­сті мо­же за­по­ча­тку­ва­ти від­по­від­ні тен­ден­ції, у пер­шу чер­гу, се­ред пар­тне­рів з пе­ре го­во­рів, а зго­дом – се­ред ін­ших членів СОТ.

Існує ще один над­зви­чай­но ва­жли­вий аспект, пов’яза­ний із змі­ною по­лі ти­ки США що­до ЗВТ, і зокре­ма що­до їх від­мо­ви від уча­сті у ТТП. Він сто су­є­ться тих ви­кли­ків, які ство­рює ре­гіо­на­лі­за­ція сві­то­вої тор­гів­лі для СОТ.

Про­тя­гом остан­ніх двох де­ся­ти­літь від­бу­ва­є­ться стрім­ке роз­ро­ста­н­ня ме­ре­жі угод про віль­ну тор­гів­лю, які на­зи­ва­ють та­кож ре­гіо­наль­ни­ми тор го­вель­ни­ми уго­да­ми. Про­цес ре­гіо­на­лі­за­ції тор­гів­лі роз­ви­ва­є­ться від дво сто­рон­ніх до ба­га­то­сто­рон­ніх ре­гіо­наль­них угод, а по­тім до ме­га­ре­гіо наль­них, у то­му чи­слі транс­кон­ти­нен­таль­них – тран­сти­хо­оке­ан­сько­го і тран­са­тлан­ти­чно­го пар­тнерств. Мо­жна на­віть ствер­джу­ва­ти, що сьо­го­дні ре­гіо­на­лізм під­мі­няє ба­га­то­сто­рон­ню лі­бе­ра­лі­за­цію – ми­ну­ло вже по­над 20 ро­ків пі­сля остан­ньо­го ре­зуль­та­тив­но­го Уру­гвай­сько­го ра­ун­ду пе­ре­го во­рів ГАТТ/СОТ, а на­сту­пний так і не за­вер­ше­но. Шан­си на успі­шне за вер­ше­н­ня ра­ун­ду пе­ре­го­во­рів кра­їн – членів СОТ “До­ха роз­ви­ток” змен шу­ю­ться, оскіль­ки по­ту­жні цен­три тор­го­вель­но еко­но­мі­чної ін­те­гра­ції, та­кі як США та ЄС, не за­ін­те­ре­со­ва­ні в роз­ви­тку ба­га­то­сто­рон­ньої тор­гів­лі в рам­ках СОТ одно­ча­сно з роз­ви­тком ба­га­то­сто­рон­ніх ре­гіо­наль­них угод. Слід за­ува­жи­ти, що ство­ре­н­ня транс­кон­ти­нен­таль­них ЗВТ сти­му­лю­ва­ло б фор­му­ва­н­ня ін­ших дво і ба­га­то­сто­рон­ніх по­лі­ти­ко еко­но­мі­чних об’єд нань, осо­бли­во за уча­стю кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться. Та­ким чи­ном, тем­пи ре­гіо­на­лі­за­ції сві­то­вої тор­гів­лі збіль­ши­ли­ся б, від­ті­сня­ю­чи ба­га­то­сто­рон­ні уго­ди СОТ на дру­гий план.

Стрім­ке по­ши­ре­н­ня про­це­сів ре­гіо­на­лі­за­ції тор­гів­лі зу­мов­ле­не та­кож змі­ною ха­ра­кте­ру між­на­ро­дної тор­гів­лі під впливом про­це­сів гло­ба­лі­за­ції. Так, 80% між­на­ро­дної тор­гів­лі пе­ре­бу­ває в лан­цю­гах ство­ре­н­ня до­да­ної

* вар­то­сті, прив’яза­них до ТНК . ПІІ спри­чи­ни­ли спе­ці­а­лі­за­цію окре­мих кра­їн на окре­мих ста­ді­ях ви­ро­бни­цтва то­ва­рів (цей про­цес ві­до­мий як вер ти­каль­на ін­те­гра­ція) і в ре­зуль­та­ті – ін­тен­си­фі­ка­цію між­на­ро­дної тор­гів­лі. Швид­кість, ри­тмі­чність транскор­дон­но­го ру­ху си­ро­ви­ни, де­та­лей, на пів­фа­бри­ка­тів у ме­жах ви­ро­бни­чо­го лан­цю­га, а та­кож ви­тра­ти на ви­роб ни­цтво то­ва­рів за­ле­жать від тор­го­вель­них ре­жи­мів кра­їн, за­лу­че­них до та ко­го лан­цю­га. То­му ТНК ви­сту­па­ють про­від­ни­ми аген­та­ми як лі­бе­ра­лі

* Investment and Value Added Trade in the Global Economy. Global Value Chains and Development // United Nations Publication UNCTAD/DIAE. – 2013. – Р. 16 [Еле­ктрон ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://unctad.org/en/publicationslibrary/diae2013d1_en.pdf.

за­ції, так і уні­фі­ка­ції на­ціо­наль­них тор­го­вель­них ре­жи­мів. Більше то­го, ви­яви­ла­ся тен­ден­ція укла­да­н­ня угод, які ви­хо­дять за ме­жі СОТ, з огля­ду на охо­пле­н­ня обла­стей вза­є­мо­дії. Зокре­ма, ЄС укла­дає уго­ди, які пе­ред­ба­ча ють гар­мо­ні­за­цію ін­сти­ту­цій­но­го се­ре­до­ви­ща для ве­де­н­ня бі­зне­су, а США ро­блять на­го­лос на ін­ве­сти­цій­них ре­жи­мах.

Пі­сля укла­да­н­ня пре­фе­рен­цій­ної тор­го­вель­ної уго­ди між Мон­го­лі­єю та Япо­ні­єю у черв­ні 2016 р. се­ред членів СОТ не за­ли­ши­ло­ся кра­їн, які не ма­ють чин­них ре­гіо­наль­них угод. Ста­ном на 1 гру­дня 2016 р. се­кре­та­рі­ат СОТ отри­мав ін­фор­ма­цію про 270 чин­них ре­гіо­наль­них тор­го­вель­них угод. З одно­го бо­ку, ре­гіо­наль­ні уго­ди ство­рю­ють можливості для глиб­шої лі­бе ра­лі­за­ції тор­гів­лі кра­їн уча­сниць, на від­мі­ну від ба­га­то­сто­рон­ніх угод СОТ. З ін­шо­го – фор­му­ва­н­ня і збіль­ше­н­ня кількості ре­гіо­наль­них тор­го­вель­них угод зу­мов­лю­ють не­о­дно­рі­дність пра­вил тор­гів­лі, чим спо­тво­рю­ють кон ку­рен­цію на сві­то­во­му ринку. Із зро­ста­н­ням кількості цих угод ви­ни­кає так зва­ний ефект “ми­ски спа­гет­ті” (spaghetti bowl), ко­ли ряд кра­їн одно ча­сно пе­ре­бу­ва­ють у рі­зних тор­го­вель­них со­ю­зах. У ре­зуль­та­ті з’яв­ля­є­ться без­ліч тор­го­вих пра­вил, адмі­ні­стра­тив­них про­це­дур то­що, які сер­йо­зно ускла­дню­ють тор­го­вель­не за­ко­но­дав­ство і про­ве­де­н­ня тор­го­вель­ної по­лі ти­ки. Не­о­дно­рі­дність пра­вил тор­го­вель­ної по­лі­ти­ки спо­тво­рює умо­ви кон ку­рен­ції на сві­то­во­му ринку, що при­зво­дить до по­ру­ше­н­ня фун­да­мен­таль но­го прин­ци­пу ГАТТ/СОТ – прин­ци­пу не­дис­кри­мі­на­ції. Він за­без­пе­чу­єть ся че­рез ме­ха­нізм ре­жи­му най­біль­шо­го спри­я­н­ня, який по­ля­гає в то­му, що ко­ли одна кра­ї­на на­дає ін­шій кра­ї­ні будь яку пе­ре­ва­гу в тор­гів­лі то­ва­ра­ми, ця пе­ре­ва­га має ав­то­ма­ти­чно по­ши­рю­ва­ти­ся на тор­гів­лю то­ва­ра­ми з усі­ма ін­ши­ми кра­ї­на­ми, сто­сов­но яких діє за­зна­че­ний ре­жим. Оче­ви­дно, що на рин­ках кра­їн – уча­сниць ре­гіо­наль­них тор­го­вель­них угод мо­жли­вість кон ку­рен­ції для ви­ро­бни­ків з ін­ших кра­їн є обме­же­ною.

Ви­ни­ка­ють за­пи­та­н­ня, яким чи­ном роз­ви­ва­ти­му­ться да­лі про­це­си ре­гіо на­лі­за­ції тор­гів­лі і як во­ни вза­є­мо­ді­я­ти­муть з ба­га­то­сто­рон­ньою си­сте­мою СОТ? Про­тя­гом три­ва­ло­го ча­су се­ред до­слі­дни­ків, які за­йма­ю­ться проб ле­ма­ми тор­го­вель­ної по­лі­ти­ки, то­чи­ться дис­ку­сія що­до ролі ре­гіо­наль­них тор­го­вель­них угод – во­ни є схо­да­ми (stepping stones) на шля­ху ба­га­то­сто рон­ньої лі­бе­ра­лі­за­ції чи ка­мі­н­ням спо­ти­ка­н­ня (stumbling blocks) для її про гре­су. Ви­зна­ним ав­то­ри­те­том у цій дис­ку­сії є про­фе­сор Дж. Бха­гва­ті з Ко лум­бій­сько­го уні­вер­си­те­ту, ав­тор тер­мі­на “ми­ска спа­гет­ті”, який на­зи­ває ре­гіо­наль­ні тор­го­вель­ні уго­ди “тер­мі­та­ми в тор­го­вель­ній си­сте­мі”, що під­ри ва­ють віль­ну тор­гів­лю [6]. На йо­го дум­ку, во­ни лі­бе­ра­лі­зу­ють тор­гів­лю на дис­кри­мі­на­цій­ній осно­ві, а їх по­ши­ре­н­ня ве­де до ха­о­су у сві­то­вій тор­го вель­ній си­сте­мі. Крім то­го, Дж. Бха­гва­ті вка­зує на осо­бли­вість ре­гіо­наль­них тор­го­вель­них угод, яка під­ри­ває до­ві­ру до сві­то­вої тор­го­вель­ної си­сте­ми. На при­кла­ді ство­ре­н­ня ЗВТ між США і Пів­ден­ною Ко­ре­єю він по­ка­зує, як у переговорах між силь­ни­ми дер­жа­ва­ми та їх слаб­ши­ми пар­тне­ра­ми пер­ші ви­су­ва­ють ви­мо­ги, які не сто­су­ю­ться тор­гів­лі, і ви­кли­ка­ють не­вдо­во­ле­н­ня (і на­віть про­те­сти) все­ре­ди­ні слаб­ших кра­їн. Ці ви­мо­ги по­хо­дять від ви­роб

ни­ків із силь­них кра­їн, які ло­бі­ю­ють під­ви­ще­н­ня стан­дар­тів ви­ро­бни­цтва для то­го, щоб збіль­ши­ти ви­тра­ти фірм кон­ку­рен­тів за кор­до­ном, ін­ве­сто­рів, які пра­гнуть уни­кну­ти кон­тро­лю з бо­ку уря­дів при­йма­ю­чих кра­їн, фірм, які ло­бі­ю­ють за­хист сво­їх па­тен­тів. Са­ме ре­гіо­на­лі­за­цію тор­гів­лі Дж. Бха­гва­ті вва­жає від­по­від­аль­ною за по­віль­не про­ті­ка­н­ня До­хій­сько­го ра­ун­ду пе­ре­го во­рів СОТ, а не нав­па­ки. То­му він за­кли­кає вве­сти мо­ра­то­рій на ство­ре­н­ня но­вих ЗВТ і роз­по­ча­ти пе­ре­гляд чин­них угод. От­же, си­ту­а­тив­но по­зи­ція адмі ні­стра­ції Д. Трам­па що­до пе­ре­гля­ду умов ЗВТ від­по­від­ає пе­ре­ко­на­н­ням цьо­го про­від­но­го спе­ці­а­лі­ста у сфе­рі тор­го­вель­ної по­лі­ти­ки США.

Се­ред до­слі­дни­ків тор­го­вель­ної по­лі­ти­ки існує й ін­ша то­чка зо­ру, яка по­ля­гає у то­му, що са­ме ре­гіо­наль­ні тор­го­вель­ні уго­ди, на­сам­пе­ред ме­га ре­гіо­наль­ні, а не СОТ, є схо­дин­ка­ми для про­су­ва­н­ня віль­ної сві­то­вої тор­гів­лі. Кон­цен­тро­ва­но цю по­зи­цію пред­став­ле­но у пра­цях Р. Бол­дві­на з На­ціо­наль но­го бю­ро еко­но­мі­чних до­слі­джень (Кем­бридж) [7]. У 2006 р. він окре­слив тен­ден­цію, яка ста­ла при­чи­ною змі­ни у 2017 р. ве­кто­ра тор­го­вель­ної по­лі­ти ки США в бік про­те­кціо­ні­зму. За йо­го ви­сло­вом, по­ши­ре­н­ня лан­цю­гів ство ре­н­ня до­да­ної вар­то­сті ТНК у сві­то­вій тор­гів­лі, які він на­зи­ває “роз­ді­лен ням ви­ро­бни­цтва, або фра­гмен­та­ці­єю, вер­ти­каль­ною спе­ці­а­лі­за­ці­єю, або на­різ­кою лан­цю­га ство­ре­н­ня до­да­ної вар­то­сті”, по­ро­джує тен­ден­цію пе­ре тво­ре­н­ня ко­ли­шніх бе­не­фі­ці­а­рів “ми­ски спа­гет­ті” на жертв. Са­ме ті­єю об ста­ви­ною, що в лан­цю­гах ство­ре­н­ня до­да­ної вар­то­сті ТНК США бе­не­фі­ціа ром НА­ФТА ста­ла Ме­кси­ка, а ви­ро­бни­ки США пе­ре­тво­ри­ли­ся на жертв, по­ясню­є­ться по­во­рот тор­го­вель­ної по­лі­ти­ки США в бік про­те­кціо­ні­зму.

Р. Бол­двін вва­жає, що все одно у дов­го­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві ре­гіо­на­лі за­ція тор­гів­лі спри­я­ти­ме її ба­га­то­сто­рон­ній лі­бе­ра­лі­за­ції. Він на­во­дить три аргументи: 1) ре­гіо­на­лі­за­ція швид­ко по­ши­рю­є­ться; 2) во­на ство­рює труд но­щі для тор­гів­лі; 3) СОТ ві­ді­грає роль “ви­пад­ко­во­го пе­ре­хо­жо­го”, який спо­сте­рі­гає за про­це­са­ми ре­гіо­на­лі­за­ції, хо­ча має можливості впли­ва­ти на них. Як при­клад май­бу­тньо­го лі­дер­ства ре­гіо­наль­них бло­ків у про­су­ван­ні про­це­сів ба­га­то­сто­рон­ньої лі­бе­ра­лі­за­ції сві­то­вої тор­гів­лі він на­во­дить укла да­н­ня з іні­ці­а­ти­ви США, ЄС, Япо­нії та Ка­на­ди Уго­ди про ін­фор­ма­цій­ні те­хно­ло­гії СОТ (Information Technology Agreement – ITA), до якої при­єд­на ли­ся кра­ї­ни, пов’яза­ні з ни­ми ре­гіо­наль­ни­ми тор­го­вель­ни­ми уго­да­ми. Про­те су­ча­сний роз­ви­ток по­дій де­мон­струє, що США не зго­дні на роль жер­тви у лан­цю­гах ство­ре­н­ня до­да­ної вар­то­сті сво­їх ТНК, от­же, в їх тор­го вель­ній по­лі­ти­ці від­бу­ва­ти­му­ться змі­ни.

Дж. Бха­гва­ті та­кож вка­зує на пе­ре­ва­ги ба­га­то­сто­рон­ньо­го ре­гіо­на­лі­зму пе­ред дво­сто­рон­ні­ми уго­да­ми, які зво­дя­ться до то­го, що з мен­шою кіль­кі­стю уча­сни­ків лег­ше до­сяг­ти ком­про­мі­сів у переговорах [8]. Але, крім ці­єї пе­ре­ва­ги, про­цес ба­га­то­сто­рон­ньої ре­гіо­на­лі­за­ції має ба­га­то не­до­лі­ків, які під­ри­ва­ють успі­шну ба­га­то­сто­рон­ню віль­ну тор­гів­лю, і які він де­мон струє на при­кла­ді ТТП.

На­віть ме­га­ре­гіо­наль­ні уго­ди, та­кі як ТТП, не мо­жуть ефе­ктив­но за мі­ни­ти СОТ у фун­кці­ях лі­бе­ра­лі­за­ції тор­гів­лі. На­при­клад, щоб лі­бе­ра­лі­зу

ва­ти тор­гів­лю сіль­сько­го­спо­дар­ською про­ду­кці­єю, тре­ба усу­ну­ти як екс порт­ні суб­си­дії, так і суб­си­дії ви­ро­бни­кам. Якщо в хо­ді пе­ре­го­во­рів що­до ство­ре­н­ня ТТП вда­ло­ся до­сяг­ти успі­ху у ска­су­ван­ні екс­порт­них суб­си­дій, то в рам­ках ре­гіо­наль­ної уго­ди та­ко­го мас­шта­бу, як ТТП, ви­яви­ло­ся те­хні­чно не­мо­жли­вим на­віть змен­ши­ти суб­си­дії ви­ро­бни­кам. Бі­знес ло­бі в США не за­ін­те­ре­со­ва­ні в лі­бе­ра­лі­за­ції сіль­сько­го го­спо­дар­ства – во­ни йдуть на по сту­пки у сфе­рі про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва і по­слуг. Роз­ви­ток по­дій у США пі­сля від­мо­ви від ТТП та ого­ло­ше­н­ня на­мі­рів пе­ре­гля­ду НА­ФТА під­твер­ди ли без­умов­ну слу­шність цих ар­гу­мен­тів Дж. Бха­гва­ті. Аме­ри­кан­ські фер­ме ри не під­три­му­ють по­лі­ти­ку пе­ре­гля­ду ре­гіо­наль­них угод і вва­жа­ють оби­дві уго­ди ви­гі­дни­ми для роз­ви­тку сіль­сько­го­спо­дар­сько­го екс­пор­ту США [9]. Та­ким чи­ном, си­сте­ма угод, по­ді­бних до ТТП, не мо­же за­мі­ни­ти си­сте­му ба­га­то­сто­рон­ніх угод СОТ, оскіль­ки, як уже за­зна­ча­ло­ся, ме­га­ре­гіо­наль­ні уго­ди укла­да­ю­ться під ти­ском ло­бі­стів кра­ї­ни ін­те­гра­то­ра, що спри­чи­няє по­яву в них умов, які ви­хо­дять за ме­жі угод СОТ (умов Сот плюс). То­му во­ни є менш від­кри­ти­ми для ін­ших членів з огля­ду на те, що ін­ші кра­ї­ни не ма­ють можливості при­єд­на­ти­ся до окре­мих по­ло­жень угод.

Не­без­пе­кою для існу­ва­н­ня СОТ Дж. Бха­гва­ті вва­жає та­кож на­яв­ність, па­ра­лель­но з успі­шним ши­ро­ко­мас­шта­бним ме­ха­ні­змом уре­гу­лю­ва­н­ня су­пе­ре­чок у СОТ, окре­мих ме­ха­ні­змів уре­гу­лю­ва­н­ня су­пе­ре­чок і ар­біт ра­жних су­дів у рам­ках ре­гіо­наль­них тор­го­вель­них угод. Силь­ні кра­ї­ни ін­те­гра­то­ри, та­кі як США і ЄС, ма­ють біль­ший вплив на ре­зуль­та­ти тре тей­ських су­дів, що в кін­це­во­му під­сум­ку мо­же пі­ді­рва­ти про­цес уре­гу­лю ва­н­ня су­пе­ре­чок СОТ.

Окре­мо­го ана­лі­зу по­тре­бує ре­а­кція про­від­них еко­но­мі­стів США у сфе­рі тор­го­вель­ної по­лі­ти­ки на мо­жли­ву від­мо­ву адмі­ні­стра­ції Д. Трам­па від укла да­н­ня ба­га­то­сто­рон­ніх ре­гіо­наль­них тор­го­вель­них угод на ко­ристь дво сто­рон­ніх.

Їх стур­бо­ва­ність ви­кли­ка­на трьо­ма аспе­кта­ми ці­єї про­бле­ми: 1) як змі­ни­ться ди­на­мі­ка пе­ре­го­вор­них про­це­сів що­до укла­да­н­ня ре­гіо­наль­них тор­го­вель­них угод; 2) чи впли­нуть ці змі­ни на ефе­ктив­ність сві­то­вої тор­гів­лі; 3) у яко­му на­пря­мі роз­ви­ва­ти­ме­ться сві­то­ва тор­го­вель­на си­сте­ма [10].

Дво­сто­рон­ні від­но­си­ни не від­по­від­а­ють ін­те­ре­сам ТНК і збіль­шать вар­тість гло­баль­них лан­цю­гів ство­ре­н­ня до­да­ної вар­то­сті. Оскіль­ки ба­га­то сто­рон­ні ре­гіо­наль­ні тор­го­вель­ні уго­ди мі­стять по­ло­же­н­ня що­до ви­зна че­н­ня пра­вил по­хо­дже­н­ня то­ва­рів, які істо­тно змен­шу­ють ви­тра­ти ви­роб ни­чо­го лан­цю­га, дво­сто­рон­ні уго­ди не мо­жуть за­без­пе­чи­ти ефе­ктив­не ви ро­бни­цтво в ме­жах цих лан­цю­гів. Крім то­го, ба­га­то­сто­рон­ні ре­гіо­наль­ні уго­ди є ефе­ктив­ні­ши­ми для ТНК, ніж дво­сто­рон­ні, оскіль­ки да­ють більше мо­жли­во­стей для гар­мо­ні­за­ції стан­дар­тів. Надання пе­ре­ваг дво­сто­рон­нім уго­дам при­зве­де до ще біль­шої фра­гмен­та­ції сві­то­вої тор­гів­лі. Кра­ї­нам, що роз­ви­ва­ю­ться, стане ще важ­че ви­рі­шу­ва­ти про­блем­ні пи­та­н­ня в тор­гів­лі че­рез СОТ, що спри­чи­нить зни­же­н­ня ефе­ктив­но­сті си­сте­ми ба­га­то­сто рон­ніх від­но­син.

При ана­лі­зі мо­жли­вих на­слід­ків від­мо­ви США від укла­да­н­ня ба­га­то сто­рон­ніх ре­гіо­наль­них угод не мо­жна оми­ну­ти змен­ше­н­ня ймо­вір­но­сті укла­да­н­ня Транс­а­тлан­ти­чної уго­ди між США та ЄС. З огля­ду на Уго­ду про асо­ці­а­цію між Укра­ї­ною та ЄС, на­слід­ки від та­кої ме­га­ре­гіо­наль­ної уго­ди для Укра­ї­ни бу­ли б на­ба­га­то від­чу­тні­ши­ми, ніж від уго­ди ТТП.

Ство­ре­н­ня ЗВТ між ЄС та США по­гір­ши­ло б по­зи­ції кра­їн, які ма­ють укла­де­ні уго­ди про ЗВТ між ЄС та США. Рин­ки кра­їн, які ухва­ли­ли уго­ди з ЄС, ста­нуть більш від­кри­ти­ми для екс­пор­те­рів із США, при цьо­му рі­вень до­сту­пу на аме­ри­кан­ський ри­нок для та­ких пар­тне­рів не змі­ни­ться. Знач ною мі­рою ця не­без­пе­ка сто­су­є­ться і Укра­ї­ни пі­сля на­бу­т­тя чин­но­сті Уго ди про ЗВТ з ЄС [11, c. 17–18]. Крім то­го, ство­ре­н­ня ЗВТ від­кри­ло б мож ли­во­сті для спіль­ної дис­кри­мі­на­ції ЄС та США тор­го­вель­них ін­те­ре­сів окре­мих кра­їн на сві­то­во­му ринку, в то­му чи­слі за по­лі­ти­чни­ми та еко­но мі­чни­ми чин­ни­ка­ми. Тор­го­вель­ні бар’єри, одно­ча­сно вста­нов­ле­ні ЄС і США на тор­гів­лю з окре­ми­ми кра­ї­на­ми та/або окре­ми­ми то­вар­ни­ми по зи­ці­я­ми, ма­ли б істо­тний не­га­тив­ний вплив на еко­но­мі­чні ін­те­ре­си тор­го вель­них пар­тне­рів. У до­слі­джен­ні гру­пи ав­то­рів на чо­лі з Г. Фел­бе­май­ром [12] по­рів­ню­є­ться сце­на­рій укла­де­н­ня уго­ди про ЗВТ між ЄС та США з ба­зо­вим сце­на­рі­єм (уго­ду не бу­ло укла­де­но). По­ка­за­но, що ство­ре­н­ня ЗВТ між ЄС та США впли­не на еко­но­мі­чний роз­ви­ток тре­тіх кра­їн, осо­бли­во тих, які ма­ють уго­ди про ЗВТ з ЄС і/або США, в то­му чи­слі по­тен­ці­аль­но і Укра­ї­ни, при­чо­му та­кий вплив бу­де ста­біль­ні­шим, ніж вплив будь якої з ра­ні­ше ство­ре­них ЗВТ. За ре­зуль­та­та­ми про­гно­зу гру­пи ав­то­рів на чо­лі з Г. Фел­бе­май­ром, до 2025 р. сві­то­вий ВВП під­ви­щи­ться на 0,29–0,44% че рез укла­де­н­ня уго­ди про ЗВТ ЄС – США, сві­то­вий рі­вень до­бро­бу­ту на­се ле­н­ня – на 3,27–6,07%. Що­прав­да, збіль­ше­н­ня від­бу­де­ться в основ­но­му за ра­ху­нок членів ЗВТ. Імо­вір­но, що в роз­ви­ну­тих кра­ї­нах, які не є чле­на ми да­ної Уго­ди, і в окре­мих кра­ї­нах, що роз­ви­ва­ю­ться, для яких ЄС або США є основ­ни­ми тор­го­вель­ни­ми пар­тне­ра­ми, від­бу­де­ться змен­ше­н­ня ВВП та рів­ня до­бро­бу­ту на­се­ле­н­ня. Най­біль­ший не­га­тив­ний вплив на рі­вень ВВП та до­бро­бу­ту на­се­ле­н­ня спо­сте­рі­га­ти­ме­ться в роз­ви­ну­тих краї нах. Мен­шою мі­рою по­стра­жда­ють кра­ї­ни, що роз­ви­ва­ю­ться і ма­ють уго ди про ЗВТ з ЄС і/або США, в то­му чи­слі кра­ї­ни, що швид­ко роз­ви­ва­ють ся. У ці­ло­му, за умо­ви ство­ре­н­ня ЗВТ між ЄС та США, у кра­ї­нах, що роз ви­ва­ю­ться і ма­ють уго­ди про ЗВТ з ЄС і/або США, ВВП до 2025 р. зни­зи­ться на 1–8%, а рі­вень до­бро­бу­ту на­се­ле­н­ня – на 2–11%. От­же, за умо­ви ство ре­н­ня ЗВТ між ЄС та США в Україні від­бу­ло­ся б ско­ро­че­н­ня ВВП і рів­ня до­бро­бу­ту на­се­ле­н­ня.

Пе­ред­умо­ви для по­си­ле­н­ня про­те­кціо­ні­зму у сві­то­вій тор­гів­лі ство­рю ють та­кож про­го­ло­ше­ні Д. Трам­пом на­мі­ри що­до під­ви­ще­н­ня та­ри­фів на ім­порт з де­яких кра­їн, щоб змусити їх уря­ди до по­сту­пок в укла­дан­ні тор го­вель­них угод та при їх пе­ре­гля­ді [13], до ви­ко­ри­ста­н­ня та­ри­фних ме­то­дів для по­вер­не­н­ня ви­ро­бни­цтва у США і збе­ре­же­н­ня ро­бо­чих місць. В ана­лі ти­чно­му звіті агент­ства “Moody” за­зна­че­но, що від про­те­кціо­ніст­ської та

ри­фної по­лі­ти­ки про­гра­ють ав­то­мо­бі­ле­бу­ду­ва­н­ня, на­фто­пе­ре­роб­ка та ви со­ко­те­хно­ло­гі­чні га­лу­зі США, які зна­чною мі­рою за­ле­жать від між­на­род них лан­цю­гів по­ста­вок. Про­те очі­ку­є­ться по­зи­тив­ний вплив на ме­та­лур гію та ін­ші га­лу­зі про­ми­сло­во­сті, які сти­ка­ю­ться із сер­йо­зною кон­ку­рен ці­єю з бо­ку ім­пор­ту * . У звіті агент­ства “Moody” та­кож на­го­ло­шу­є­ться, що існує не­без­пе­ка ви­ни­кне­н­ня тор­го­вель­них во­єн вна­слі­док вжи­т­тя про­тек ціо­ніст­ських за­хо­дів з бо­ку Ки­таю та Ме­кси­ки у від­по­відь на по­си­ле­н­ня та­ри­фно­го за­хи­сту рин­ків США, від чо­го по­стра­ждає, на­сам­пе­ред, сіль­сько го­спо­дар­ський екс­порт США.

Під час сві­то­вої фі­нан­со­во еко­но­мі­чної кри­зи 2008 р. та на по­ча­тку пе­рі оду від­нов­ле­н­ня більшість кра­їн – членів СОТ за­сто­су­ва­ли про­те­кціо­ніст­ські за­хо­ди в рам­ках, пе­ред­ба­че­них уго­да­ми СОТ. По­ча­ток кри­зи 2008 р. мо­жна вва­жа­ти по­ча­тком пе­рі­о­ду по­жвав­ле­н­ня по­лі­ти­ки тор­го­вель­но­го про­те­кціо ні­зму, адже, за да­ни­ми СОТ, із 2978 тор­го­вель­них обме­жу­валь­них за­хо­дів, за­про­ва­дже­них її чле­на­ми з 2008 р., тіль­ки 740 бу­ло ска­со­ва­но до се­ре­ди­ни жов­тня 2016 р. За­галь­на кіль­кість чин­них ста­ном на жов­тень 2016 р. обме

** жу­валь­них за­хо­дів до­рів­нює 2238 . По­ши­ре­н­ня про­те­кціо­ні­зму в тор­го вель­ній по­лі­ти­ці США ще більше під­си­лить про­те­кціо­ніст­ські те­чії в СОТ, що тре­ба вра­хо­ву­ва­ти в тор­го­вель­ній по­лі­ти­ці Укра­ї­ни.

Крім за­хо­дів про­те­кціо­ні­зму, пе­ред­ба­че­них уго­да­ми СОТ, остан­нім ча сом на­бу­ли по­ши­ре­н­ня за­со­би не­о­про­те­кціо­ні­зму – обме­же­н­ня на між­на ро­дну тор­гів­лю, які вво­дя­ться кра­ї­на­ми на до­да­ток до тра­ди­цій­них форм обме­же­н­ня не­ба­жа­но­го ім­пор­ту/екс­пор­ту то­ва­рів. Об­сяг і ме­то­ди за­сто­су ва­н­ня за­со­бів не­о­про­те­кціо­ні­зму зна­чною мі­рою ре­гу­лю­ю­ться на­ціо­наль ни­ми пра­ви­ла­ми, що сер­йо­зно ускла­днює про­ти­дію їм з бо­ку екс­пор­те­ра. Най­по­ши­ре­ні­ші за­хо­ди не­о­про­те­кціо­ні­зму – “до­бро­віль­ні” обме­же­н­ня екс­пор­ту, участь дер­жа­ви в зов­ні­шньо­тор­го­вель­них за­хо­дах, пре­фе­рен­цій на по­лі­ти­ка у сфе­рі дер­жав­них за­ку­пі­вель, ви­мо­ги що­до мі­сце­вих ком­по нен­тів, екс­порт­не кре­ди­ту­ва­н­ня і стра­ху­ва­н­ня, ма­нев­ру­ва­н­ня ва­лю­тним кур­сом то­що.

До за­со­бів не­о­про­те­кціо­ні­зму слід від­не­сти і рі­зно­го ро­ду не­пря­ме суб си­ду­ва­н­ня екс­пор­ту, спря­мо­ва­не на під­ви­ще­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті на­ціо­наль­них то­ва­рів на зов­ні­шніх рин­ках. Пі­сля від­мо­ви кра­їн, які ма­ли пра­во на ви­ко­ри­ста­н­ня екс­порт­них суб­си­дій, від пря­мо­го суб­си­ду­ва­н­ня ек спор­ту на ви­ко­на­н­ня рішень 10 ї Мі­ні­стер­ської кон­фе­рен­ції СОТ (м. Най ро­бі, 2015 р.) слід очі­ку­ва­ти подаль­шо­го по­ши­ре­н­ня не­пря­мих ме­то­дів під­трим­ки екс­пор­ту.

* Trump election victory to alter landscape in trade, healthcare, financial regulation // Moody’s Investors Service, Inc. Global Credit Research. – Novе­mber 9. – 2016 [Еле­ктрон ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.moodys.com/research/moodys trump election victory to alter landscape in trade healthcare—pr_357844.

* Overview of Developments in the International Trading Environment. Annual Report by the Director general // WTO Trade Policy Review Body. – November 21. – 2016. – Р. 3 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.wto.org/english/news_e/news16_e/ trdev_09dec16_e.htm.

Ефе­ктив­не ви­ко­ри­ста­н­ня за­хо­дів не­о­про­те­кціо­ні­зму зна­чною мі­рою за ле­жить від фі­нан­со­вих мо­жли­во­стей дер­жа­ви, про­те існу­ють за­хо­ди, які по тре­бу­ють тіль­ки під­си­ле­н­ня ін­сти­ту­цій­ної спро­мо­жно­сті дер­жа­ви та ор­га­ні за­ції ефе­ктив­ної вза­є­мо­дії між дер­жа­вою і бі­зне­сом. При­кла­дом є так зва­на си­сте­ма “до­бро­віль­них” обме­жень екс­пор­ту, яка по­ля­гає в при­му­сі екс­пор те­рів бра­ти на се­бе зо­бов’яза­н­ня що­до обме­же­н­ня екс­пор­ту тих чи ін­ших то­ва­рів. Умов­на “до­бро­віль­ність” – це, по суті, спо­сіб уни­кну­ти більш сер­йоз них і жорс­тких про­те­кціо­ніст­ських обме­жень з бо­ку дер­жа­ви. Ці за­хо­ди Украї на вже ви­ко­ри­сто­вує на зер­но­во­му ринку з ме­тою за­без­пе­че­н­ня про­до­воль чої без­пе­ки на­се­ле­н­ня. Що­ро­ку (з 2012 р.) під­пи­су­є­ться Ме­мо­ран­дум між екс­пор­те­ра­ми зер­на та Мі­ні­стер­ством аграр­ної по­лі­ти­ки і про­до­воль­ства Укра­ї­ни, в яко­му ви­зна­ча­ю­ться верх­ні ме­жі об­ся­гів екс­пор­ту зер­но­вих з Украї ни і який укла­да­є­ться з ме­тою уни­кне­н­ня за­бо­рон на екс­порт.

До за­хо­дів по­лі­ти­ки не­о­про­те­кціо­ні­зму на­ле­жить та­кож пре­фе­рен­цій на по­лі­ти­ка в си­сте­мах дер­жав­них за­ку­пі­вель, яка пе­ред­ба­чає ви­мо­гу за ку­пів­лі дер­жав­ни­ми ор­га­на­ми і під­при­єм­ства­ми пев­них то­ва­рів тіль­ки у на­ціо­наль­них фірм. По­ши­рен­ню ці­єї пра­кти­ки про­ти­ді­ють зу­си­л­ля СОТ від­но­сно за­лу­че­н­ня сво­їх членів до Уго­ди про дер­жав­ні за­ку­пів­лі та вклю че­н­ня умов що­до лі­бе­ра­лі­за­ції ринку дер­жав­них за­ку­пі­вель у ре­гіо­наль­ні тор­го­вель­ні уго­ди. Ста­ном на 19 гру­дня 2016 р. тіль­ки 19 членів СОТ під­пи са­ли Уго­ду про дер­жав­ні за­ку­пів­лі (28 кра­їн – членів ЄС під­пи­са­ли Уго­ду як одна сто­ро­на). Укра­ї­на, яка при­єд­на­ла­ся до Уго­ди про дер­жав­ні за­ку­пів­лі у 2016 р., крім то­го, має зо­бов’яза­н­ня що­до лі­бе­ра­лі­за­ції ринку дер­жза­ку пів­ель від­по­від­но до Уго­ди про асо­ці­а­цію з ЄС.

Ви­мо­га що­до мі­сце­вих ком­по­нен­тів (ло­ка­лі­за­ції) та­кож вва­жа­є­ться при­хо­ва­ним ме­то­дом про­те­кціо­ніст­ської тор­го­вель­ної по­лі­ти­ки дер­жа­ви. Ви­мо­га що­до вмі­сту в кін­це­во­му про­ду­кту, який при­зна­ча­є­ться для про­да жу на вну­трі­шньо­му ринку, пев­ної час­тки мі­сце­вих ком­по­нен­тів ви­ко­рис то­ву­є­ться кра­ї­на­ми, що роз­ви­ва­ю­ться, в рам­ках по­лі­ти­ки ім­пор­то­за­мі­щен ня, яка пе­ред­ба­чає ство­ре­н­ня та на­ро­щу­ва­н­ня на­ціо­наль­ної ба­зи ви­роб ни­цтва то­ва­рів про­мі­жно­го спо­жи­ва­н­ня для то­го, щоб на­да­лі відмовитися від їх ім­пор­ту.

Ви­снов­ки

На осно­ві про­ве­де­но­го ана­лі­зу мо­жли­вих на­слід­ків по­си­ле­н­ня про­тек ціо­ніст­ської по­лі­ти­ки у США зро­бле­но ви­сно­вок, що та­ка тен­ден­ція не ма­ти­ме пря­мо­го не­га­тив­но­го впли­ву на зов­ні­шню тор­гів­лю Укра­ї­ни, більше то­го, до­зво­лить уни­кну­ти де­яких не­пря­мих ри­зи­ків від ре­гіо­на­лі­за­ції сві­то вої тор­гів­лі. На­сам­пе­ред, це ма­кро­еко­но­мі­чні ри­зи­ки, пов’яза­ні з пер­спек тив­ною уго­дою між США та ЄС, уна­слі­док про­гно­зо­ва­но­го змен­ше­н­ня ВВП і рів­ня зайня­то­сті в кра­ї­нах, які ма­ють уго­ди про віль­ну тор­гів­лю з ЄС або США.

Че­рез від­мо­ву США від укла­да­н­ня ре­гіо­наль­них тор­го­вель­них угод в Україні зни­зя­ться ри­зи­ки по­си­ле­н­ня по­лі­ти­чно­го впли­ву ТНК вна­слі­док по­ши­ре­н­ня в ре­гіо­наль­них тор­го­вель­них уго­дах по­ло­жень ме­ха­ні­зму ISDS.

Як по­ка­зує до­свід США, за­кри­тість пе­ре­го­вор­но­го про­це­су що­до укла­дан ня ре­гіо­наль­них тор­го­вель­них угод від­кри­ває мо­жли­вість ло­бі­ю­ва­н­ня ТНК сво­їх ін­те­ре­сів і змен­шує вплив бі­зне­су, який ство­рює ро­бо­чі мі­сця на внут рі­шньо­му ринку. Якщо ре­зуль­та­том пе­ре­гля­ду тор­го­вель­ної по­лі­ти­ки у США стане її біль­ша від­кри­тість, це ма­ти­ме вплив на мо­де­лі про­ве­де­н­ня пе­ре­го­во­рів їхні­ми тор­го­вель­ни­ми пар­тне­ра­ми, і більш від­кри­та мо­дель пе­ре­го­во­рів по­ши­рю­ва­ти­ме­ться се­ред членів СОТ. Від­по­від­но, у пер­спек ти­ві ви­ро­бни­ки Укра­ї­ни, які пра­цю­ють на вну­трі­шньо­му ринку, отри­ма ють більше пі­дойм для від­сто­ю­ва­н­ня сво­їх ін­те­ре­сів в уго­дах.

Пря­ми­ми наслідками про­те­кціо­ніст­ської по­лі­ти­ки США ста­нуть по си­ле­н­ня про­те­кціо­ні­зму у сві­то­вій тор­гів­лі та зро­ста­н­ня кількості тор­го вель­них су­пе­ре­чок. От­же, не­об­хі­дно під­ви­щу­ва­ти ін­сти­ту­цій­ні спро­мож но­сті Уря­ду Укра­ї­ни у сфе­рі тор­го­вель­ної по­лі­ти­ки ра­зом з по­си­ле­н­ням вза­є­мо­дії між вла­дою і бі­зне­сом. З’яви­ться мо­жли­вість ви­ко­ри­ста­ти цю си­ту­а­цію для акти­ві­за­ції ві­тчи­зня­ної по­лі­ти­ки про­те­кціо­ні­зму, на­сам­пе ред за­хо­дів не­о­про­те­кціо­ні­зму, які не по­тре­бу­ють зна­чних об­ся­гів дер­жав но­го фі­нан­су­ва­н­ня, з ме­тою за­хи­сту мі­сце­вих під­при­ємств і ро­бо­чих місць від іно­зем­ної кон­ку­рен­ції.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Allee T., Lugg А. Who wrote the rules for the Trans pacific Partnership? // Department of Government and Politics, University of Maryland, USA [Елек трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://journals.sagepub.com/doi/abs/ 10.1177/2053168016658919.

2. Tucker Т. Inside the Black Box: Collegial Patterns on Investment Tribunals // Journal of International Dispute Settlement. – 2016. – Vol. 7. – Issue 1. – Р. 183– 204 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://papers.ssrn.com/sol3/ papers.cfm?abstract_id=2666598.

3. Tucker Т . Investment Agreements versus the Rule of Law? // UNCTAD IPFSD FORUM Discussion Paper. – October 9. – 2013 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2379283.

4. Malcolm J. Does Trump’s Withdrawal From TPP Signal a New Approach to Trade Agreements? [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https:// www.eff.org/deeplinks/2017/01/does trumps withdrawal tpp signal new approach trade agreements.

5. Malcolm J . Consumers Press the USTR Nominee on Trade Transparency [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.eff.org/deeplinks/2017/ 03/consumers press ustr nominee trade transparency.

6. Bhagwati J. Termites in the Trade System // The New York Sun. – July 2. – 2008 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.nysun.com/opinion/ termites in the trade system/81080.

7. Baldwin R. Multilaterilising Regionalism: Spaghetti Bowls as Building Blocs On The Path To Global Free Trade / National Bureau of Economic Research. – Working Paper № 12545. – Cambridge. – September. – 2006 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.nber.org/papers/w12545.

8. Bhagwati J. Why the TPP is Undermining the Doha Round / East Asia Forum: Economics, Politics and Public Policy in East Asia and the Pacific [Елек трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.eastasiaforum.org/2013/01/ 14/why the tpp is undermining the doha round/.

9. Wall D. Local farmer wants Trump to keep trade agreements in place, says they are good for agriculture [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http:// www.kshb.com/news/local news/local farmer wants trump to keep trade agreements in place says they are good for agriculture.

10. Gertz G. What will Trump’s embrace of bilateralism mean for America’s trade partners? / The Brookings Institution. – Washington. – February 8. – 2017 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.brookings.edu/blog/ future development/2017/02/08/what will trumps embrace of bilateralism mean for americas trade partners/?utm_campaign=brookings+brief&utm_ source=hs_email&utm_medium=email&utm_content=42428351.

11. Можливості і за­сте­ре­же­н­ня що­до на­слід­ків уве­де­н­ня в дію по­ло­жень Уго­ди про асо­ці­а­цію між ЄС та Укра­ї­ною : на­ук. доп. ; [за ред. В.М. Гей­ця, Т.О. Осташко, В.О. То­чи­лі­на] – К. : Ін т екон. та про­гно­зув. НАН Укра­ї­ни, 2013. – 98 с.

12. Felbermayr G. et al. Dimensionen und Auswirkungen eines Freihandel sabkommens zwischen der EU und den USA / Bundesministeriums fur Wirtschaft und Technologie. – Munich, 2013 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.bmwi.de/de/mediathek/publikationen.html?.

13. Geewax M . 3 Ways President elect Trump May Shake Up Trade Policy // NPR (National Public Radio, U.S). – November 9. – 2016 [Еле­ктрон­ний ре сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.npr.org/sections/thetwo way/2016/11/09/ 501464785/three ways president elect trump may shake up trade policy.

References

1. Allee T., Lugg А. Who wrote the rules for the Trans pacific Partnership? Department of Government and Politics, University of Maryland, USA, available at: http://journals.sagepub.com/doi/abs/10.1177/2053168016658919.

2. Tucker Т. Inside the Black Box: Collegial Patterns on Investment Tribunals. Journal of International Dispute Settlement, 2016, Vol. 7, Issue 1, pp. 183–204, available at: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2666598.

3. Tucker Т. Investment Agreements versus the Rule of Law? UNCTAD IPFSD FORUM Discussion Paper, October 9, 2013, available at: https://papers. ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2379283.

4. Malcolm J. Does Trump’s Withdrawal From TPP Signal a New Approach to Trade Agreements?, available at: https://www.eff.org/deeplinks/2017/01/does trumps withdrawal tpp signal new approach trade agreements.

5. Malcolm J. Consumers Press the USTR Nominee on Trade Transparency, available at: https://www.eff.org/deeplinks/2017/03/consumers press ustr nominee trade transparency.

6. Bhagwati J. Termites in the Trade System. The New York Sun., July 2, 2008, available at: http://www.nysun.com/opinion/termites in the trade system/81080.

7. Baldwin R. Multilaterilising Regionalism: Spaghetti Bowls as Building Blocs On The Path To Global Free Trade. National Bureau of Economic Research. Working Paper № 12545, Cambridge, September, 2006, available at: http:// www.nber.org/papers/w12545.

8. Bhagwati J. Why the TPP is Undermining the Doha Round. East Asia Forum: Economics, Politics and Public Policy in East Asia and the Pacific, available at: http://www.eastasiaforum.org/2013/01/14/why the tpp is undermining the doha round/.

9. Wall D. Local farmer wants Trump to keep trade agreements in place, says they are good for agriculture, available at: http://www.kshb.com/news/local news/ local farmer wants trump to keep trade agreements in place says they are good for agriculture.

10. Gertz G. What will Trump’s embrace of bilateralism mean for America’s trade partners? The Brookings Institution. Washington, February 8, 2017 available at: https://www.brookings.edu/blog/future development/2017/02/08/what will trumps embrace of bilateralism mean for americas trade partners/?utm_ campaign=brookings+brief&utm_source=hs_email&utm_medium=email& utm_content=42428351.

11.

Mozhlyvosti i Zasterezhennya Shchodo Naslidkiv Uvedennya v Diyu Polozhen’ Uhody pro Asotsiatsiyu Mizh ES ta Ukrainoyu

[Opportunities and Warnings Regarding the Consequences of Implementation of the Provisions of the Association Agreement between the EU and Ukraine. V.M. Heyets, T.O. Ostashko, V.O. Tochilin (Eds.)]. Kyiv, Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine, 2013 [in Ukrainian].

12. Felbermayr G. et al. Dimensionen und Auswirkungen eines Freihandel sabkommens zwischen der EU und den USA. Bundesministeriums fьr Wirtschaft und Technologie. Munich, 2013, available at: http://www.bmwi.de/de/ Mediathek/publikationen.html? [in German].

13. Geewax M. 3 Ways President elect Trump May Shake Up Trade Policy. NPR (National Public Radio, U.S), November 9, 2016, available at: http:// www.npr.org/sections/thetwo way/2016/11/09/501464785/three ways president elect trump may shake up trade policy.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.