KOLODIICHUK V. A., YATSIV I. B.

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Contents - V. A. KOLODIICHUK, Associate Professor, Doctor of Econ. Sci., Head of the Department of Management named after Professor E. Khraplyvy, I. B. YATSIV, Associate Professor, Doctor of Econ. Sci., Vice rector for Research Lviv National Agrarian University

– Prospects for development of the grain products subcomplex of the AIC of Ukraine under conditions of unification of international logistics standards

Basic parameters of conformity of production of the national grain products subcomplex of the AIC to international quality standards, directions of effective integration of technical and technological component of grain logistics of Ukraine into global systems and ways of structural integration of institutional elements of the grain products subcomplex of the AIC of Ukraine into the international environment have been proposed.

Keywords: grain products subcomplex of the AIC, logistics, quality standards, technical and technological parameters, institutional environment.

Обра­ний Укра­ї­ною шлях єв­ро­пей­ської ін­те­гра­ції ви­ма­гає від еко­но­мі­ки краї ни за­сто­су­ва­н­ня прин­ци­пів сві­то­во­го ринку та від­по­від­них між­на­ро­дних стан­дар­тів до яко­сті про­ду­кції ві­тчи­зня­них під­при­ємств, а от­же – за­без­пе­че­н­ня кон­ку­рен­то спро­мо­жно­сті на вну­трі­шньо­му та зов­ні­шньо­му рин­ках. Зер­но­про­ду­кто­вий під­ком­плекс АПК [1] є одним з на­ймас­шта­бні­ших га­лу­зе­вих утво­рень, який ви зна­чає між­на­ро­дну спе­ці­а­лі­за­цію Укра­ї­ни на ви­ро­бни­цтві зер­на. У ми­ну­ло­му мар ке­тин­го­во­му ро­ці на­ша кра­ї­на ви­ро­би­ла 63,9 млн. т зер­на, з яких близь­ко 33 млн. т екс­пор­ту­ва­ла, що свід­чить про прі­о­ри­те­тність зер­но­вої га­лу­зі у фор­му­ван­ні екс порт­но­го по­тен­ці­а­лу та акту­а­лі­зує на­у­ко­ві до­слі­дже­н­ня в цьо­му на­пря­мі. Під­ви ще­н­ня вро­жай­но­сті зер­но­вих куль­тур та ефе­ктив­на зер­но­ва ло­гі­сти­ка зда­тні ви­ве сти Укра­ї­ну у сві­то­ві лі­де­ри на зер­но­во­му ринку та за­без­пе­чи­ти зна­чну час­тку ва лю­тних над­хо­джень у стру­кту­рі екс­порт­них опе­ра­цій. Одним з про­блем­них пи­тань ін­те­гро­ва­но­сті зер­но­про­ду­кто­во­го під­ком­пле­ксу АПК Укра­ї­ни є стан­дар­ти­за­ція то­ва­рів і по­слуг для за­без­пе­че­н­ня від­по­від­но­сті на­ціо­наль­них і між­на­ро­дних па ра­ме­трів зер­на і про­ду­ктів йо­го пе­ре­роб­ки в умо­вах уні­фі­ка­ції ло­гі­сти­чних стан дар­тів сві­то­вої еко­но­мі­ки.

Те­о­ре­ти­ко ме­то­до­ло­гі­чний ба­зис ло­гі­сти­чної ді­яль­но­сті є пре­дме­том ви­вче­н­ня як за­ру­бі­жних уче­них Д.ДЖ. Ба­у­ер­со­кса і Д.ДЖ. Клос­са [2], М.Р. Лін­дер­са [3], так і укра­їн­ських – О.П. Ве­ли­чка [4], Є.В. Кри­кав­сько­го [5], Н.І. Чу­храй [6] та ін­ших, які, уза­галь­нив­ши сві­то­вий до­свід, ада­пту­ва­ли йо­го до укра­їн­ських ре­а­лій, ство рив­ши умо­ви для прийня­т­тя управ­лін­ських рішень на осно­ві кон­це­пції ло­гі­сти ки. Грун­тов­ні до­слі­дже­н­ня про­блем роз­ви­тку аграр­ної еко­но­мі­ки і зер­но­во­го ринку Укра­ї­ни про­во­ди­ли та­кі вче­ні, як В.Г. Ан­дрій­чук [7], В.І. Бой­ко [8], О.М. Шпи чак [9], В.В. Юр­чи­шин [10] та ін­ші, що спри­я­ло ство­рен­ню по­ту­жної зер­но­вої га­лу­зі. Про­те пи­та­н­ня від­по­від­но­сті на­ціо­наль­ної та між­на­ро­дної стан­дар­ти­за­ції зер­на для за­без­пе­че­н­ня ін­те­гро­ва­но­сті управ­лі­н­ня екс­порт­ни­ми зер­но­ви­ми по­то ка­ми, па­ра­ме­три яких остан­ні­ми ро­ка­ми істо­тно збіль­ши­ли­ся, до­сі за­ли­ша­є­ться пра­кти­чно по­за ува­гою вче­них до­слі­дни­ків.

От­же, ме­та статті – ви­зна­чи­ти та об­грун­ту­ва­ти ефе­ктив­ні на­пря­ми подаль­шої ін­те­гра­ції зер­но­про­ду­кто­во­го під­ком­пле­ксу АПК Укра­ї­ни у сві­то­ві ло­гі­сти­чні си сте­ми на осно­ві оцін­ки мі­ри від­по­від­но­сті на­ціо­наль­ної та між­на­ро­дної стан­дар ти­за­ції зер­на в умо­вах уні­фі­ка­ції ло­гі­сти­чних стан­дар­тів сві­то­вої еко­но­мі­ки.

Ефе­ктив­ність ді­яль­но­сті на­ціо­наль­них під­при­ємств зде­біль­шо­го за­ле­жить від мі­ри від­по­від­но­сті їх про­ду­кції між­на­ро­дним стан­дар­там, не­до­три­ма­н­ня яких є те­хні­чним бар’єром у здій­снен­ні екс­порт­них опе­ра­цій. Про­те це не єди­на умо­ва ін­те­гро­ва­но­сті ви­ро­бни­ків Укра­ї­ни у сві­то­вий ри­нок. Для за­без­пе­че­н­ня си­стем но­го під­хо­ду ва­жли­во­го зна­че­н­ня на­бу­ває роз­гляд вка­за­них про­це­сів крізь приз му ло­гі­сти­чної ді­яль­но­сті, яка є ва­жли­вою скла­до­вою про­це­су су­ча­сно­го управ лі­н­ня і спро­мо­жна об’єд­на­ти всі еле­мен­ти у ці­лі­сну ви­ро­бни­чо збу­то­ву си­сте­му та за­без­пе­чи­ти її стру­ктур­но фун­кціо­наль­ну зба­лан­со­ва­ність.

На наш по­гляд, на­пря­ма­ми під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті ло­гі­сти­ки зер­на та про ду­ктів йо­го пе­ре­роб­ки, пов’яза­ни­ми з мі­рою ін­те­гро­ва­но­сті зер­но­про­ду­кто­во­го під­ком­пле­ксу АПК Укра­ї­ни у сві­то­ві ло­гі­сти­чні си­сте­ми, є:

1) за­без­пе­че­н­ня від­по­від­но­сті про­ду­кції під­ком­пле­ксу між­на­ро­дним стан­дар там яко­сті;

2) узго­дже­ність на­ціо­наль­них і між­на­ро­дних те­хні­ко те­хно­ло­гі­чних па­ра­ме­трів пе­ре­мі­ще­н­ня ма­те­рі­аль­них по­то­ків за ло­гі­сти­чни­ми лан­цю­га­ми;

3) стру­ктур­на ін­те­гра­ція ін­сти­ту­цій­них еле­мен­тів зер­но­про­ду­кто­во­го під­ком пле­ксу АПК Укра­ї­ни у мі­жна­ро­дне се­ре­до­ви­ще.

Для ви­рі­ше­н­ня окре­сле­них зав­дань не­об­хі­дно здій­сни­ти ком­плекс за­хо­дів за ко­но­дав­чо­го, стру­ктур­но фун­кціо­наль­но­го, те­хні­ко те­хно­ло­гі­чно­го та фі­то­са­ні­тар но­го ре­гу­лю­ва­н­ня. Драй­ве­ра­ми акти­ві­за­ції єв­ро­ін­те­гра­цій­них про­це­сів мо­гли б ста­ти одно­сто­рон­ні ав­то­ном­ні тор­го­вель­ні пре­фе­рен­ції ЄС, які, від­по­від­но до за­яви Єв­ро пей­ської Ко­мі­сії від 11 бе­ре­зня 2014 р., бу­ли на­да­ні Україні та тим­ча­со­во від­кри­ли єв­ро­пей­ський ри­нок для укра­їн­ських то­ва­ро­ви­ро­бни­ків. За­сто­су­ва­н­ня тор­го­вель них пре­фе­рен­цій ді­я­ло до гру­дня 2015 р., до­ки не на­бра­ла чин­но­сті Уго­да про зо­ну віль­ної тор­гів­лі між Укра­ї­ною та ЄС у рам­ках еко­но­мі­чної ча­сти­ни Уго­ди про асо­ці ацію між Укра­ї­ною та ЄС. Про­те на­ша дер­жа­ва, на жаль, у ба­га­тьох то­вар­них гру­пах пов­ною мі­рою не ско­ри­ста­ла­ся на­да­ни­ми мо­жли­во­стя­ми.

Про­до­воль­ча час­тка у ви­ро­бни­цтві зер­на в Україні ста­но­вить що­най­біль­ше 50–60% і ко­ли­ва­є­ться за­ле­жно від по­го­дних умов кон­кре­тно­го ро­ку; як на­слі­док – ма­є­мо пе­ре­ва­жа­н­ня фу­ра­жно­го зер­на у стру­кту­рі йо­го екс­пор­ту. Ці­но­ва рі­зни­ця між про­до­воль­чим і фу­ра­жним зер­ном, яка для пше­ни­ці ста­но­вить при­бли­зно 50 дол. за 1 т, за одна­ко­во­го роз­мі­ру ло­гі­сти­чних ви­трат, спри­чи­няє зна­чні втра­ти по­тен­ці­аль­но­го при­бу­тку Укра­ї­ни, а не­від­по­від­ність на­ціо­наль­них та єв­ро­пей­ських стан­дар­тів які­сної оцін­ки зер­на ство­рює до­да­тко­ві тру­дно­щі для ін­те­гра­цій­них про­це­сів.

При по­рів­нян­ні на­ціо­наль­них та єв­ро­пей­ських оці­но­чних па­ра­ме­трів зер­на оче­ви­дни­ми ста­ють істо­тні від­мін­но­сті у кри­те­рі­ях оцін­ки, оскіль­ки в Єв­ро­пі ба зо­вим оці­но­чним по­ка­зни­ком зер­на є вміст біл­ка, а в Україні – вміст клей­ко­ви­ни.

В Україні для пше­ни­ці чин­ним є ДСТУ 3768 2010, в яко­му ре­гла­мен­то­ва­но ви­мо­ги для 6 кла­сів м’якої пше­ни­ці та для 5 – твер­дої * . Це стан­дарт для вну­тріш ньо­го ко­ри­сту­ва­н­ня, і він ціл­ком за­до­воль­няє то­ва­ро­ви­ро­бни­ків і пе­ре­ро­бни­ків зер­на. Якщо ж ви­ко­ри­ста­ти чин­ний стан­дарт для екс­пор­ту пше­ни­ці, то одра­зу ви­ни­ка­ють су­пе­ре­чно­сті, оскіль­ки з 6 існу­ю­чих кла­сів пше­ни­ці 1–4 у нас вва­жа ються про­до­воль­чи­ми, а в Єв­ро­пі та США укра­їн­ська пше­ни­ця 4 го кла­су ви­зна ється тіль­ки як фу­ра­жна. То­му для екс­порт­них опе­ра­цій да­ний стан­дарт по­ді­ляє пше­ни­цю на два кла­си: про­до­воль­чу і кор­мо­ву.

Не­зва­жа­ю­чи на те, що в Україні, за оцін­ка­ми екс­пер­тів ** , пе­ре­ва­жає пше­ни ця 2 го та 3 го кла­сів, це не озна­чає її ав­то­ма­ти­чну від­по­від­ність між­на­ро­дній си сте­мі які­сних ко­ор­ди­нат. То­му ви­мо­га ЄС що­до за­про­ва­дже­н­ня те­хні­чних ре­гла мен­тів в Україні є до­сить скла­дним пи­та­н­ням, оскіль­ки це не про­сто стан­дар­ти – це лан­цюг си­стем­но­го кон­тро­лю за умо­ва­ми за­без­пе­че­н­ня яко­сті зер­но­вої ма­си від по­ля до кінцевого споживача. Іна­кше ка­жу­чи, умо­ви ви­ро­бни­цтва, збе­рі­ган ня, пе­ре­роб­ки, транспортування, мар­ку­ва­н­ня – все має бу­ти чі­тко ре­гла­мен­то­ва но до дрі­бниць і під­ля­га­ти кон­тро­лю на всіх ви­ро­бни­чо збу­то­вих ета­пах. І тут акту­аль­но­го зна­че­н­ня на­бу­ває ло­гі­сти­чна кон­це­пція управ­лі­н­ня по­то­ка­ми, яка до­зво­ляє роз­гля­да­ти фун­кції ло­гі­сти­ки з по­зи­ції за­без­пе­че­н­ня які­сних па­ра­ме­трів зер­но­вих по­то­ків. От­же, мо­же­мо ствер­джу­ва­ти, що в ці­ло­му які­сно но­вий рі­вень ор­га­ні­за­ції ло­гі­сти­чної ді­яль­но­сті в Україні спри­я­ти­ме ви­ко­нан­ню єв­ро­пей­ських норм що­до яко­сті зер­на за ра­ху­нок до­три­ма­н­ня те­хно­ло­гі­чних па­ра­ме­трів і кон

* Пше­ни­ця. Те­хні­чні умо­ви : ДСТУ 3768:2010 (чин­ний з 31.03.2010 р.). – К. : Держ­спо жив­стан­дарт Укра­ї­ни, 2010. – 14 с. ** Зер­но­вий бі­знес Укра­ї­ни: ре­а­лії і пер­спе­кти­ви [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до сту­пу : http://www.psv.org.ua/arts/tema/view 2328.html.

тро­лю зер­но­вих по­то­ків. Ін­ше пи­та­н­ня – за­ко­но­дав­че та ор­га­ні­за­цій­не за­без­пе че­н­ня від­по­від­них між­на­ро­дних ре­гла­мен­тів яко­сті шля­хом їх ім­пле­мен­та­ції у си сте­му стру­ктур­но фун­кціо­наль­них зв’яз­ків зер­но­про­ду­кто­во­го під­ком­пле­ксу АПК Укра­ї­ни.

Чин­ни­ми між­на­ро­дни­ми стан­дар­та­ми, що ре­гла­мен­ту­ють якість зер­на, є стан дарт ISO 7970:2011 * на м’яку пше­ни­цю (Triticum aestivum L.) та ISO 11051:1994 ** – на твер­ду (Triticum durum Desf.), а для по­ста­вок пар­тій зер­на на єв­ро­пей­ський ри нок та­кож ді­ють по­ло­же­н­ня Ди­ре­кти­ви ЄС № 824 2000 від 19. 04. 2000 р. *** .

Згі­дно із за­зна­че­ни­ми стан­дар­та­ми, для м’якої пше­ни­ці допу­сти­мою во­ло­гіс тю є 15,5%, ма­сою на 1 ге­кто­літр (да­лі – гл) (на­ту­ра) – не менш як 70 кг/гл, актив­ність α амі­ла­зи, що ви­зна­ча­є­ться чи­слом па­ді­н­ня (це за­галь­ний час, не­об хі­дний для змі­шу­ва­н­ня і на­грі­ва­н­ня во­дно бо­ро­шня­ної су­спен­зії та па­ді­н­ня в ній што­ка мі­шал­ки на пев­ну від­стань), – не менш як 160 с, ма­кси­маль­ний вміст по­шко­дже­них зе­рен та ін­ших хлі­бних зла­ків до­пу­ска­є­ться не більш як 15%, а шкі­дли­ве або то­кси­чне зер­но і зер­но, ура­же­не саж­кою, – не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 0,5% **** .

Твер­да пше­ни­ця (стан­дарт ISO 11051:1994) до­да­тко­во ре­гла­мен­ту­є­ться та­ки ми по­ка­зни­ка­ми, як за­галь­на кіль­кість не­пов­ні­стю скло­ви­дних зе­рен (що­най більше 40%), во­ло­гість (не по­вин­на пе­ре­ви­щу­ва­ти 14,5%), ма­са на 1 гл (75 кг/гл), а ма­кси­маль­ний вміст по­шко­дже­них зе­рен і чи­сло па­ді­н­ня – від­по­від­но, 15% і 160 с ***** .

Ще жорс­ткі­ші умо­ви вста­нов­ле­но Ди­ре­кти­вою ЄС № 824 2000 ****** для ін­тер­вен­цій­них пар­тій, зокре­ма, по­ка­зни­ки яко­сті для м’якої та твер­дої пше ни­ці: во­ло­гість – не більш як 14,5%, ма­са на 1 гл – від­по­від­но, 73 і 78 кг/гл, чи­сло па­ді­н­ня – 220 с, бі­лок у пе­ре­ра­хун­ку на су­ху ре­чо­ви­ну – від­по­від­но, 10,3 і 11,5%, до­мі­шки ін­ших зе­рен – 7 і 5%, зер­на, що про­ро­сли, – 6%, фу­за­рі­о­зні зер­на ******* для твер­дої пше­ни­ці – що­най­біль­ше 1,5%, шкі­дли­ва до­мі­шка – 0,1%, би­те зер­но – 5 і 6%, щу­пле та дро­бле­не зер­но для твер­дої пше­ни­ці – 3% і зер­на, ушко­дже­ні те­плом, – 0,5%. Крім то­го, для м’якої пше­ни­ці ре­гла­мен­ту­є­ться мі­ні­маль­не зна­че­н­ня ін­де­ксу Зе­ле­ні або по­ка­зник се­ди­мен­та­ції ******** – 22 мл.

Для екс­порт­них пар­тій пше­ни­ці (у ме­жах та­ри­фної кво­ти для кра­їн – членів СОТ) ви­су­ва­ють ду­же ви­со­кі ви­мо­ги (вміст біл­ка – не мен­ше ніж 14,6%, на­ту­ра – не мен­ше ніж 780 гл, не­які­сне зер­но – не більше ніж 10%, во­ло­гість – не більше

* Пше­ни­ца (Triticum aestivum L.). Те­хни­че­ские усло­вия: ISO 7970 (дей­ству­ет с 01.11.2011 г.). – Же­не­ва : Ме­жду­на­ро­дная ор­га­ни­за­ция по стан­дар­ти­за­ции. – 3 е изд. – 2011. – 14 с. ** Durum wheat (Triticum durum Desf.). Specification : ISO 11051 (first edition 10.01.1994). – Geneva : International Organization for Standardization. – 1 th ed. – 1994. – 12 p. *** Establishing procedures for the taking over of cereals by intervention agencies and laying down methods of analysis for determining the quality of cereals. – Commission Regulation (EC). – No 824/2000. – 2000. – 19 April [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://eur lex.europa.eu/legal CONTENT/EN/TXT/PDF/?URI=CELEX:32000R0824&FROM=EN. **** Пше­ни­ца (Triticum aestivum L.). Те­хни­че­ские усло­вия: ISO 7970. ***** Durum wheat (Triticum durum Desf.). Specification : ISO 11051. ****** Establishing procedures for the taking over of cereals by intervention agencies and laying down methods of analysis for determining the quality of cereals. ******* Фу­за­рі­оз – гриб­ко­ве ура­же­н­ня зер­на. ******** Се­ди­мен­та­ція – про­цес осі­да­н­ня або спли­ва­н­ня ча­сток дис­пер­сної фа­зи (твер дих кру­пи­нок, кра­пе­льок рі­ди­ни, буль­ба­шок га­зу) в рід­ко­му або га­зо­по­ді­бно­му дис­пер­сій но­му се­ре­до­ви­щі в гра­ві­та­цій­но­му по­лі або по­лі від­цен­тро­вих сил.

ніж 13%). На сві­то­во­му ринку основ­ни­ми по­ка­зни­ка­ми яко­сті пше­ни­ці є вміст біл­ка, у ви­мо­гах ЄС – чи­сло па­ді­н­ня, вміст біл­ка та по­ка­зник се­ди­мен­та­ції.

Існу­ю­чі стан­дар­ти на зер­но рі­зних кра­їн не пе­ред­ба­ча­ють пов­ну уні­фі­ка­цію між со­бою, і при­ро­дно, що ці нор­ми рі­зня­ться. На­при­клад, у США пше­ни­ця роз ді­ле­на на 5 кла­сів, а в Ка­на­ді – на 8. При­чо­му ка­над­ська стан­дар­ти­за­ція є най скла­дні­шою у сві­ті і пе­ред­ба­чає по­діл ко­жно­го з ука­за­них кла­сів на 2–3 сор­ти та кор­мо­ву пше­ни­цю. Крім то­го, стан­дарт окре­мо ре­гла­мен­тує ви­мо­ги до екс­порт них пар­тій пше­ни­ці та пар­тій для вну­трі­шньо­го ви­ко­ри­ста­н­ня, а клю­чо­ви­ми по ка­зни­ка­ми, як, до ре­чі, і в укра­їн­ській стан­дар­ти­за­ції, є на­ту­ра і скло­ви­дність, які вста­нов­лю­ю­ться на рів­ні, від­по­від­но, 630–774 гл і 35–80%. При цьо­му ка­над­ські стан­дар­ти, на від­мі­ну від укра­їн­ських, осо­бли­ву ува­гу при­ді­ля­ють чи­сто­ті зер­на.

У ці­ло­му чи­сто­та зер­на є клю­чо­вим оці­но­чним по­ка­зни­ком для опе­ра­цій ку­пів­лі про­да­жу на сві­то­во­му зер­но­во­му ринку. За­ле­жність ін­ди­ка­тив­но­го по ка­зни­ка від ста­ну те­хні­чної скла­до­вої ло­гі­сти­чних си­стем акту­а­лі­зує не­об­хі­дність те­хні­ко те­хно­ло­гі­чно­го онов­ле­н­ня про­це­сів, що за­без­пе­чу­ють очи­ще­н­ня зер но­вої ма­си як в умо­вах пі­сля­зби­раль­ної оброб­ки, так і на ета­пі прийня­т­тя еле­ва то­ра­ми на збе­рі­га­н­ня або пе­ре­роб­ку (про­до­воль­чу або про­ми­сло­ву). Те­хні­чне обла­дна­н­ня для еле­ва­то­рів і ла­бо­ра­тор­но­го кон­тро­лю яко­сті зер­на, що від­по­ві дає сві­то­вим стан­дар­там, – не­від’єм­на умо­ва ін­те­гра­ції зер­но­про­ду­кто­во­го під­ком­пле­ксу АПК Укра­ї­ни у гло­баль­ний зер­но­вий ри­нок.

Об’єктив­но оці­ню­ю­чи укра­їн­ське зер­но, слід за­зна­чи­ти ви­со­кі по­тен­ці­аль­ні які­сні по­ка­зни­ки ві­тчи­зня­них сор­тів ози­мої та ярої м’якої та твер­дої пше­ни­ці, що по­ка­зу­ють до­слі­дже­н­ня Цен­тру сер­ти­фі­ка­цій­них ви­про­бу­вань Укра­їн­сько­го ін­сти­ту­ту екс­пер­ти­зи сор­тів ро­слин. На осно­ві по­рів­няль­но­го ана­лі­зу по­ка­зни­ків яко­сті сор­тів до­ве­де­но від­по­від­ність укра­їн­ської пше­ни­ці ви­со­ким ви­мо­гам сві­то вих стан­дар­тів, але про­бле­ма ре­а­лі­за­ції се­ле­кцій­но­го по­тен­ці­а­лу в умо­вах гос по­дарств ускла­дню­є­ться вна­слі­док не­до­три­ма­н­ня те­хно­ло­гії ви­ро­щу­ва­н­ня зер но­вих, зна­чно­го впли­ву на них шкі­дни­ків і хво­роб, а та­кож еко­но­мії на які­сно­му на­сін­нє­во­му ма­те­рі­а­лі че­рез не­ста­чу у сіль­сько­го­спо­дар­ських ви­ро­бни­ків фі­нан со­вих ре­сур­сів то­що.

Ефе­ктив­на ін­те­гра­ція зер­но­про­ду­кто­во­го під­ком­пле­ксу АПК у сві­то­ві ло­гіс ти­чні си­сте­ми пе­ред­ба­чає су­мі­сність на­ціо­наль­них і між­на­ро­дних те­хні­ко те­хно ло­гі­чних па­ра­ме­трів пе­ре­мі­ще­н­ня ма­те­рі­аль­них по­то­ків. Скла­дні те­хні­чні си­сте ми су­про­во­джу­ють зер­но­ві по­то­ки від по­ля до кінцевого споживача, за­без­пе­чую чи ди­на­мі­чний (транспортування) і ста­ти­чний (збе­рі­га­н­ня) ста­ни та ви­до­змі­ну зер­но­вих мас у про­це­сі пе­ре­роб­ки. Мо­жли­вість ме­ха­ні­за­ції та ав­то­ма­ти­за­ції тех но­ло­гі­чних про­це­сів у фун­кціо­наль­них сфе­рах ло­гі­сти­ки, по­чи­на­ю­чи від зби­ран ня та очи­ще­н­ня зер­на, йо­го ван­та­жо­пе­ре­роб­ки, пор­то­вої пе­ре­вал­ки, під­три­ман ня від­по­від­них умов збе­рі­га­н­ня, те­хні­чно­го су­про­во­дже­н­ня про­до­воль­чої та про ми­сло­вої пе­ре­роб­ки, за­без­пе­чу­є­ться фі­зи­чни­ми вла­сти­во­стя­ми зер­на. Ор­га­ні­чний зв’язок між фун­кціо­наль­ни­ми сфе­ра­ми ло­гі­сти­ки до­ся­га­є­ться за ра­ху­нок узго дже­н­ня те­хні­ко те­хно­ло­гі­чних па­ра­ме­трів основ­них фон­дів та ін­те­гра­ції ав­то­ма ти­зо­ва­них си­стем управ­лі­н­ня.

Те­хно­ло­гі­чна єд­ність ло­гі­сти­чних фун­кцій у ме­жах кра­ї­ни до­ся­га­є­ться за ра­ху нок чі­тко ре­гла­мен­то­ва­них вну­трі­шніх стан­дар­тів як у си­сте­мі ви­ро­бни­цтва за со­бів ви­ро­бни­цтва, так і у про­це­сі їх екс­плу­а­та­ції. Во­на вклю­чає узго­дже­н­ня не тіль­ки фі­зи­чних па­ра­ме­трів для ма­ні­пу­ля­ції по­то­ка­ми, а й кон­стру­ктив­них, ор­га­ні

за­цій­них то­що. Ро­з­гля­не­мо ва­жли­вість цьо­го по­ло­же­н­ня на при­кла­ді транс­порт но склад­сько­го про­це­су до­став­ки 20 фу­то­во­го кон­тей­не­ра ма­сою брут­то 23 т на еле­ва­тор, де не­має спре­де­ра * , а ван­та­жо­пі­д­йом­ність при­ймаль­но­го кра­на ста­но вить 18 т. Оче­ви­дно, що не­від­по­від­ність у 5 т між ма­сою ван­та­жу та мо­жли­во­стя ми кра­на спри­чи­нить збій на цьо­му фа­зо­во­му пе­ре­хо­ді, що ви­ма­га­ти­ме до­да­тко вих ви­трат для ру­чно­го пе­ре­ван­та­же­н­ня зер­на з кон­тей­не­ра або за­лу­че­н­ня від­по від­ної під­йом­но транс­порт­ної ма­ши­ни для роз­укру­пне­н­ня до­став­ле­ної пар­тії.

Зав­да­н­ня за­без­пе­че­н­ня те­хно­ло­гі­чної єдності зна­чно ускла­дни­ться в умо­вах гло­баль­них ло­гі­сти­чних си­стем, адже ма­те­рі­аль­ний по­тік мо­же про­хо­ди­ти че­рез ве­ли­ку кіль­кість транс­порт­них тер­мі­на­лів і пор­тів рі­зних кра­їн на між­кон­ти­нен таль­ні від­ста­ні. На­яв­ні не­від­по­від­но­сті у на­ціо­наль­них стан­дар­тах істо­тно галь му­ва­ти­муть про­цес між­на­ро­дних ко­му­ні­ка­цій, і це дає нам під­ста­ви ствер­джу­ва ти, що про­цес уні­фі­ка­ції ло­гі­сти­чних стан­дар­тів сві­то­вої еко­но­мі­ки є клю­чо­вою ви­мо­гою про­це­сів гло­ба­лі­за­ції на­ціо­наль­них еко­но­мік.

Для ефе­ктив­ної ін­те­гра­ції те­хні­ко те­хно­ло­гі­чної скла­до­вої зер­но­вої ло­гі­сти ки Укра­ї­ни у гло­баль­ні си­сте­ми не­об­хі­дно акти­ві­зу­ва­ти ді­яль­ність у та­ких на­пря мах:

1) на­бу­т­тя член­ства у між­на­ро­дних еко­но­мі­чних ор­га­ні­за­ці­ях і рі­зних не­дер жав­них асо­ці­а­ці­ях для за­без­пе­че­н­ня гло­баль­ної під­трим­ки;

2) гар­мо­ні­за­ція на­ціо­наль­них і між­на­ро­дних стан­дар­тів ін­фра­стру­ктур­но­го за­без­пе­че­н­ня ло­гі­сти­ки;

3) ада­пта­ція про­грам­но ко­му­ні­ка­тив­но­го за­без­пе­че­н­ня зер­но­вої ло­гі­сти­ки до гло­баль­них ме­реж (на­при­клад, су­мі­сність Еле­ктрон­ної тор­го­вель­ної си­сте­ми Аграр­ної бір­жі з еле­ктрон­ною тор­го­вою пла­тфор­мою CME GLOBEX та ін­ши­ми вір­ту­аль­ни­ми тор­го­вель­ни­ми май­дан­чи­ка­ми);

4) ви­ко­ри­ста­н­ня сві­то­во­го до­сві­ду ор­га­ні­за­ції ло­гі­сти­чних си­стем на зер­но во­му ринку.

Пер­спе­ктив­ним на­пря­мом ін­те­гра­ції ло­гі­сти­ки зер­но­по­то­ків Укра­ї­ни є кон тей­нер­ні пе­ре­ве­зе­н­ня зер­на. Те­хні­ко те­хно­ло­гі­чна су­мі­сність за­без­пе­чу­є­ться ви ко­ри­ста­н­ням 20 або 40 фу­то­вих кон­тей­не­рів у на­скрі­зно­му пе­ре­мі­щен­ні ма­те­рі аль­них по­то­ків за ло­гі­сти­чни­ми лан­цю­га­ми. 20 фу­то­вий екві­ва­лент (TEU ** – від англ. twenty foot equivalent unit) є за­галь­но­сві­то­вою умов­ною оди­ни­цею ви­мі­рю ва­н­ня міс­тко­сті ван­та­жних транс­порт­них за­со­бів, і ме­тод кон­тей­нер­них пе­ре­ве зень до­зво­ляє уні­фі­ку­ва­ти фун­кцію ван­та­жо­пе­ре­роб­ки у гло­баль­но­му се­ре­до­ви­щі. Пе­ре­ва­га­ми кон­тей­нер­ної пе­ре­вал­ки зер­на є пов­ний кон­троль йо­го яко­сті, зни же­н­ня втрат ван­та­жу, опе­ра­тив­ність гра­фі­ка від­ван­та­жень і до­став­ки, мо­жли­вість від­прав­ки ма­лих пар­тій зер­на та зни­же­н­ня ло­гі­сти­чних ви­трат.

Об­ся­ги кон­тей­нер­них пе­ре­ве­зень ван­та­жів нев­пин­но зро­ста­ють, і, на­прик лад, у США за остан­ні 5 ро­ків во­ни збіль­ши­ли­ся на 29%. В Україні, згі­дно з роз ра­хун­ка­ми *** , ком­пле­ксна став­ка від­прав­ле­н­ня зер­но­вих за ви­ко­ри­ста­н­ня схе­ми “за­ван­та­же­н­ня ва­го­на на еле­ва­то­рі – до­став­ка в порт – пе­ре­ван­та­же­н­ня в кон­тей нер” ста­но­вить 53 дол. за 1 т, у ра­зі ва­рі­ан­та “за­ван­та­же­н­ня ав­то­мо­бі­ля на еле­ва

* Спре­дер (від англ. spreader – роз­по­діль­ник) – спе­ці­аль­ний на­ві­сний при­стрій для ав­то­ма­ти­чно­го за­хо­пле­н­ня транс­порт­них кон­тей­не­рів. ** 1 TEU екві­ва­лен­тний ко­ри­сно­му об’єму стан­дар­тно­го кон­тей­не­ра дов­жи­ною 20 фу­тів (6,1 м), ши­ри­ною 8 фу­тів (2,44 м) і ви­со­тою 8,25 фу­тів (2,59 м). *** Екс­порт зер­на [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.agrotimes.net/ journals/article/eksport_zerna.

то­рі – до­став­ка в порт – за­ван­та­же­н­ня в кон­тей­нер” – 51,5 дол. за 1 т, то­ді як за схе­ми “по­да­ча по­ро­жніх кон­тей­не­рів під за­ван­та­же­н­ня на еле­ва­тор за­лі­зни­цею – за­ван­та­же­н­ня на еле­ва­то­рі – по­вер­не­н­ня за­ван­та­же­них кон­тей­не­рів у порт” – лише 48,1 дол. за 1 т (при цьо­му втра­ти зер­но­во­го ван­та­жу ста­нов­лять до 0,5%).

Пор­то­ва кон­тей­нер­на пе­ре­вал­ка в екс­пор­ті укра­їн­сько­го зер­на по­стій­но зро стає і вже пе­ре­ви­щує 10% за­галь­но­го об­ся­гу. Якщо у І квар­та­лі 2012 р. че­рез Одесь кий та Іл­лі­чів­ський пор­ти бу­ло пе­ре­ва­ле­но тіль­ки 1102 кон­тей­не­ри, то вже за рік – 4995, що вче­тве­ро пе­ре­ви­щи­ло по­ча­тко­ве зна­че­н­ня. Але ви­ко­ри­ста­н­ня кон тей­не­рів є пер­спе­ктив­ним і в ав­то­мо­біль­них, і осо­бли­во рі­чко­вих пе­ре­ве­зе­н­нях зер­на, де Укра­ї­на має та­кож ва­го­мий тран­зи­тний по­тен­ці­ал.

Ще одним важливим на­пря­мом ефе­ктив­но­го роз­ви­тку зер­но­вої ло­гі­сти­ки є мі­ра ін­те­гро­ва­но­сті зер­но­про­ду­кто­во­го під­ком­пле­ксу АПК Укра­ї­ни у мі­жна­ро­дне ін­сти­ту­цій­не се­ре­до­ви­ще. З на­бу­т­тям член­ства у СОТ для Укра­ї­ни роз­по­чав­ся но­вий етап ба­га­то­сто­рон­ньо­го спів­ро­бі­тни­цтва на шля­ху ін­те­гра­ції у сві­то­ве гос по­дар­ство, і ме­не­джмент ві­тчи­зня­них під­при­ємств об’єктив­но за­ін­те­ре­со­ва­ний в уча­сті у між­на­ро­дних ін­сти­ту­ці­ях, що по­ряд з но­ви­ми ви­мо­га­ми від­кри­ває перс пе­ктив­ні рин­ки для про­ду­кції цих під­при­ємств. На­при­клад, най­по­ту­жні­ший дер жав­ний опе­ра­тор ПАТ “Дер­жав­на про­до­воль­чо зер­но­ва кор­по­ра­ція Укра­ї­ни” лише за І пів­річ­чя 2013/14 мар­ке­тин­го­во­го ро­ку ста­ла офі­цій­ним уча­сни­ком Все­сві­тньої про­до­воль­чої про­гра­ми ООН, чле­ном Між­на­ро­дної асо­ці­а­ції тор­гів­лі зер­ном та кор­ма­ми (GAFTA), а та­кож отри­ма­ла сер­ти­фі­кат Між­на­ро­дної си­сте­ми RBSA як по­ста­чаль­ник си­ро­ви­ни на рин­ки ЄС для ви­ро­бни­цтва біо­па­ли­ва.

Зу­пи­ни­мо­ся де­таль­ні­ше на ді­яль­но­сті та ролі GAFTA у фун­кціо­ну­ван­ні гло баль­но­го зер­но­во­го ринку. Ство­ре­на ще у 1878 р., ця асо­ці­а­ція тор­гів­лі ку­ку­ру дзою бу­ла по­кли­ка­на вста­но­ви­ти єди­ні пра­ви­ла і прин­ци­пи між­на­ро­дної тор­гів­лі зер­ном, які є зро­зумі­ли­ми і прийня­тни­ми для всіх уча­сни­ків угод ку­пів­лі про да­жу зер­на та зда­тни­ми за­хи­сти­ти їх ін­те­ре­си. За три­ва­лу істо­рію GAFTA до­ве­ла свою ефе­ктив­ність, оскіль­ки 80% сві­то­вої тор­гів­лі зер­ном і кор­ма­ми від­бу­ва ються з ви­ко­ри­ста­н­ням стан­дар­тних форм кон­тра­ктів GAFTA, а са­ма во­на сьо го­дні об’єд­нує 1400 членів з 86 кра­їн сві­ту * . Роз­ро­бле­на си­сте­ма стан­дар­тів є ба зою для кон­тра­ктної ді­яль­но­сті зер­но­трей­де­рів, умов і па­ра­ме­трів фун­кціо­ну ва­н­ня ла­бо­ра­то­рій яко­сті, а та­кож орі­єн­ти­ра­ми ді­яль­но­сті бро­ке­рів, ло­гі­стів та ін­ших уча­сни­ків ринку зер­на. Про­те се­ред основ­них прин­ци­пів GAFTA по­ряд з фор­маль­ни­ми пра­ви­ла­ми ва­жли­ву роль ві­ді­гра­ють й етичні нор­ми, а та­кож рі­вень до­ві­ри між уча­сни­ка­ми ко­мер­цій­них від­но­син.

Асо­ці­а­ція GAFTA має не­уря­до­вий ста­тус, але ав­то­ри­тет до­зво­ляє їй ло­бі­ю­ва ти ін­те­ре­си сво­їх членів пра­кти­чно у всіх між­на­ро­дних ін­сти­ту­ці­ях: СОТ, Ор­га­ні за­ції з пи­тань про­до­воль­ства і сіль­сько­го го­спо­дар­ства при ООН (ФАО), а та­кож у Все­сві­тній ор­га­ні­за­ції охо­ро­ни здо­ров’я (ВООЗ). Га­ран­ті­єю на­дій­но­сті спів­пра­ці з GAFTA є роз­ро­бле­на нею у 2012 р. си­сте­ма тор­го­вель­ної без­пе­ки GTAS (Gafta Trade Assurance Scheme) ** , яка охо­плює весь ло­гі­сти­чний лан­цюг – від сіль­сько го­спо­дар­сько­го ви­ро­бни­ка до кінцевого споживача у будь якій кра­ї­ні сві­ту – і вста нов­лює єди­ну пла­тфор­му між­на­ро­дної тор­гів­лі зер­ном і кор­ма­ми. Від­сте­же­н­ня всьо­го лан­цю­га по­ста­чань дає мо­жли­вість чле­ну GAFTA спів­пра­цю­ва­ти з ква­лі­фі

* Об Ас­со­ци­а­ции GAFTA [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www. gaftakyiv.com.

ко­ва­ни­ми ау­ди­то­ра­ми і акре­ди­то­ва­ни­ми сер­ти­фі­ко­ва­ни­ми ор­га­на­ми, що спри­яє змен­шен­ню йо­го транс­а­кцій­них ви­трат. От­же, сер­ти­фі­ка­ція укра­їн­сько­го зер­на за схе­мою GTAS за­без­пе­чить від­по­від­ність сві­то­вим нор­мам оцін­ки яко­сті зер­на і спри­я­ти­ме ін­те­гра­ції зер­но­про­ду­кто­во­го під­ком­пле­ксу АПК Укра­ї­ни у сві­то­ві ло гі­сти­чні си­сте­ми в умо­вах уні­фі­ка­ції ло­гі­сти­чних стан­дар­тів сві­то­вої еко­но­мі­ки.

Ви­снов­ки

Уні­фі­ка­ція ло­гі­сти­чних стан­дар­тів сві­то­вої еко­но­мі­ки ви­су­ває які­сно но­ві ви­мо­ги до фун­кціо­ну­ва­н­ня на­ціо­наль­но­го зер­но­во­го ринку як на­ймас­шта­бні­шо го га­лу­зе­во­го утво­ре­н­ня, що ви­зна­чає між­на­ро­дну спе­ці­а­лі­за­цію Укра­ї­ни на ви ро­бни­цтві зер­на.

Пер­шо­чер­го­вою умо­вою по­гли­бле­ної ін­те­гра­ції зер­но­про­ду­кто­во­го під­комп ле­ксу АПК Укра­ї­ни у сві­то­ві ло­гі­сти­чні си­сте­ми є стан­дар­ти­за­ція то­ва­рів і по­слуг для за­без­пе­че­н­ня від­по­від­но­сті на­ціо­наль­них па­ра­ме­трів зер­на та про­ду­ктів йо­го пе­ре­роб­ки між­на­ро­дним. Дру­гою умо­вою ін­те­гра­ції на­ціо­наль­ної ло­гі­сти­ки зер но­по­то­ків у гло­баль­ні ло­гі­сти­чні си­сте­ми є узго­дже­н­ня те­хні­ко те­хно­ло­гі­чних па­ра­ме­трів ма­шин та обла­дна­н­ня, а та­кож ав­то­ма­ти­зо­ва­них си­стем управ­лі­н­ня ма­те­рі­аль­ни­ми по­то­ка­ми, і цьо­му істо­тно спри­я­ти­ме актив­не ви­ко­ри­ста­н­ня про гре­сив­но­го ме­то­ду кон­тей­нер­них пе­ре­ве­зень зер­на.

Член­ство або участь Укра­ї­ни як спо­сте­рі­га­ча у ба­га­тьох між­на­ро­дних ор­га­ні за­ці­ях, а та­кож під­пи­са­н­ня Уго­ди про асо­ці­а­цію між Укра­ї­ною та ЄС сти­му­лю­ють які­сні змі­ни в ор­га­ні­за­ції ло­гі­сти­чної ді­яль­но­сті кра­ї­ни. То­му тре­тій ви­зна­че­ний на­ми ін­те­гра­цій­ний на­прям за­без­пе­чить на­ціо­наль­но­му зер­но­про­ду­кто­во­му під­ком­пле­ксу АПК від­по­від­ність сві­то­вим нор­мам оцін­ки яко­сті зер­на (сер­ти­фі ка­ція за схе­мою GTAS) за ра­ху­нок до­три­ма­н­ня те­хно­ло­гі­чних па­ра­ме­трів і конт ро­лю зер­но­вих по­то­ків усі­ма уча­сни­ка­ми ло­гі­сти­чно­го лан­цю­га.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Колодійчук В.А. Га­лу­зе­ве по­зи­ціо­ну­ва­н­ня зер­но­про­ду­кто­во­го під­ком­пле­ксу АПК Укра­ї­ни // Еко­но­мі­чний ча­со­пис ХХІ. – 2014. – № 9 10. – С. 45–48.

2. Bowersox D.J., Closs D.J., Cooper M.B. Supply Chain Logistics Management. – New York : Mcgraw Hill, 2013. – 484 p.

3. Лин­дерс М.Р., Фи­рон Х.Е. Управ­ле­ние сна­бже­ни­ем и за­па­са­ми. Ло­ги­сти­ка ; [пер. с англ.]. – СПБ. : Ви­кто­рия плюс, 2002. – 768 с.

4. Velychko O. Logistical system Fortschrittzahlen in the management of the supply chain of a multi functional grain cooperative // Economics and Sociology. – 2015. – № 8 (1). – P. 127–146.

5. Кри­кав­ський Є.В. Ло­гі­сти­чне управ­лі­н­ня : під­руч. – Львів : Вид во НУ “Львів­ська по­лі­те­хні­ка”, 2005. – 684 с.

6. Чу­храй Н.І. Ло­гі­сти­ка в ді­яль­но­сті вер­ти­каль­них мар­ке­тин­го­вих стру­ктур аграр­но­го бі­зне­су // На­у­ко­вий ві­сник Львів­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту ве­те­ри­нар­ної ме­ди­ци­ни та біо­те­хно­ло­гій іме­ні С.З. Гжи­цько­го. – 2014. – Т. 16. – № 1 (58). – Ч. 2. – С. 235–243.

7. Ан­дрій­чук В.Г. Ефе­ктив­ність ді­яль­но­сті аграр­них під­при­ємств: теорія, ме то­ди­ка, ана­ліз. – К. : КНЕУ, 2005. – 292 с. 8. Бой­ко В.І. Зер­но і ри­нок : мо­ногр. – К. : ННЦ ІАЕ, 2007. – 312 с. 9. Шпи­чак О.М., Бо­днар О.В. Опти­мі­за­ція ринку зер­на та її ре­зуль­та­тив­ність // Мо­ні­то­ринг бір­жо­во­го ринку. – 2014. – № 2. – С. 22–28.

10. Юр­чи­шин В.В. Аграр­на по­лі­ти­ка Укра­ї­ни на зла­мах по­лі­ти­чних епох: істо ри­ко со­ці­аль­но еко­но­мі­чні на­ри­си. – К. : На­у­ко­ва дум­ка, 2009. – 366 с.

References

1. Kolodiі­chuk V.A. Haluzeve pozytsionuvannya zernoproduktovoho pidkompleksu APK Ukrainy [Branch positioning of grain products subcomplex in Ukraine’s AIC]. Ekonomichnyi chasopys xxi – The Economic Annals ххi Journal , 2014, No. 9–10, pp. 45–48 [in Ukrainian].

2. Bowersox D.J., Closs D.J., Cooper M.B. Supply Chain Logistics Management. New York, Mcgraw Hill, 2013.

3. Leenders M.R., Fearon H.E. Upravlenie Snabzheniem i Zapasami. Logistika [Purchasing and Supply Management]. St. Petersburg, Victoria plus, 2002 [in Russian].

4. Velychko O. Logistical system Fortschrittzahlen in the management of the supply chain of a multi functional grain cooperative. Economics and Sociology , 2015, Vol. 8, No. 1, pp. 127–146.

5. Krikavs’kyi E.V. Lohistychne Upravlinnya [Logistics Management]. Lviv, Publishing house NU “Lvivs’ka politekhnika”, 2005 [in Ukrainian].

6. Chukhrai N.I. Lohistyka v diyal’nosti vertykal’nykh marketynhovykh struktur agrarnoho biznesu [Logistics in the activity of vertical marketing structures of agrarian business]. Naukovyi visnyk Lvivs’koho natsional’noho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohii imeni S.Z. Gzhyts’koho – Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytsyj , 2014, Vol. 16, No. 1 (58), Part 2, pp. 235–243 [in Ukrainian].

7. Andriichuk V.G. Efektyvnist’ Diyal’nosti Agrarnykh Pidpryemstv: Teoriya, Metodyka, Analiz [Efficiency of Agricultural Enterprises: Theory, Methodology, Analysis]. Kyiv, KNEU, 2005 [in Ukrainian]. 8. Boі­ko V.I. Zerno i Rynok [Grain and Market]. Kyiv, NSC IAE, 2007 [in Ukrainian]. 9. Shpychak O.M., Bodnar O.V. Optymizatsiya rynku zerna ta ii rezul’tatyvnist’ [Optimization of the grain market and its effectiveness]. Monitoryng birzhо­voho rynku – Monitoring of exchange market , 2014, No. 2, pp. 22–28 [in Ukrainian].

10. Yurchyshyn V.V. Agrarna Polityka Ukrainy na Zlamakh Politychnykh Epokh: Istoryko sotsial’no ekonomichni Narysy [The Agrarian Policy of Ukraine at the Fractures of Political Epochs: Historical, Socio Economic Essays]. Kyiv, Naukova dumka, 2009 [in Ukrainian]. Ста­т­тя на­ді­йшла до ре­да­кції 6 лю­то­го 2017 р.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.