HUANG XIAOYONG

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Contents - HUANG XIAOYONG, President of the High School of the Chinese Academy of Social Sciences, Professor and Doctoral Supervisor, Director of the Center for International Energy Security Studies, CASS (Beijing)

– Path exploration for advanсing the Gasyuan Strategy

From a politico economic perspective, this paper makes in depth analyses of the market impetus and political logic for the formation of gasyuan, believing the market driver of gasyuan lies in supply demand imbalances of natural gas and the concentration of comparative advantages for its formation, while the main political logic lies in the fact that natural gas, as a determinant of the energy era of gas, bears both financial and power attributes. Based on such basic conditions, this paper, through analyzing the feasibility of the Gasyuan Strategy, the concrete measures needed to be taken in this process as well as the challenges and opportunities it may encounter, aims to make explorations for an effective path for the advancement of the Gasyuan Strategy. Keywords: gasyuan, petrodollar, internationalization of renminbi, energy transformation.

Ви­ни­кне­н­ня газ’юа­ня

У зв’яз­ку з транс­фор­ма­ці­єю гло­баль­ної енер­гії в чи­сту, з від­кри­т­тям ве­ли­ких за­па­сів при­ро­дно­го га­зу і збіль­ше­н­ням йо­го по­ста­вок час­тка при­ро­дно­го га­зу у сві­то­во­му спо­жи­ван­ні енер­гії зро­ста­ти­ме. Мі­жна­ро­дне енер­ге­ти­чне агент­ство (МЕА) в “Огля­ді сві­то­вої енер­ге­ти­ки 2016” за­зна­чи­ло, що че­рез по­сту­по­ву транс

© Хуанг Сяоюн (Huang Xiaoyong), 2017; e mail: huangxy@cass.org.cn.

* Ста­т­тя пу­блі­ку­є­ться в рам­ках на­у­ко­вої дис­ку­сії, роз­по­ча­тої в жур­на­лі “Еко­но­мі­ка Украї ни” № 5 6, 2017 р.

фор­ма­цію гло­баль­ної енер­ге­ти­чної си­сте­ми пе­ред­ба­ча­є­ться, що при­ро­дний газ і від­нов­лю­ва­ні дже­ре­ла енер­гії ста­нуть най­біль­ши­ми ре­сур­са­ми для за­до­во­ле­н­ня гло­баль­них енер­ге­ти­чних по­треб у май­бу­тньо­му. За про­гно­за­ми МЕА, у най­ближ­чі 25 ро­ків при­ро­дний газ за­мі­нить ву­гі­л­ля як го­лов­не дже­ре­ло енер­гії * . У наш час збіль­ше­н­ня по­пи­ту на на­фту в основ­но­му зу­мов­ле­не не­об­хі­дні­стю за­без­пе­че­н­ня на­зем­но­го транс­пор­ту, авіа­ції та на­фто­хі­мії. Від­по­від­ні ста­ти­сти­чні да­ні свід­чать, що че­рез змі­ни спо­жи­ва­н­ня енер­гії та під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня її аль­тер­на­тив­них дже­рел по­тре­ба в на­фті у цих га­лу­зях зни­жу­є­ться. У май­бу­тньо­му при­ро­дний газ, імо­вір­но, стане одним з двох основ­них дже­рел енер­гії по­ряд з наф тою або за­мі­нить на­фту і стане до­мі­ну­ю­чим ви­ко­пним па­ли­вом, і світ че­рез де який час увій­де в енер­ге­ти­чну еру па­ну­ва­н­ня га­зу.

У Ки­таю як най­біль­шо­го споживача і трей­де­ра при­ро­дно­го га­зу у сві­ті є мож ли­вість ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти юань у гло­баль­ній тор­гів­лі га­зом, щоб впли­ва­ти на гло баль­ні по­то­ки ко­штів фон­дів; від­ве­сти газ’юа­ню та­ку са­ме роль, яку ві­ді­грає на­фто­до­лар ** ; кра­ще під­три­му­ва­ти свої еко­но­мі­чні ін­те­ре­си; під­ви­щу­ва­ти свій ста­тус у гло­баль­но­му еко­но­мі­чно­му управ­лін­ні, одно­ча­сно до­би­ва­ю­чи­ся ста­біль но­го і здо­ро­во­го роз­ви­тку се­кто­ру ви­до­бу­ва­н­ня при­ро­дно­го га­зу і тор­гів­лі ним. Ро­з­гля­не­мо, яки­ми є можливості та осно­ви для за­про­ва­дже­н­ня газ’юа­ня? Які си­ла і пе­ре­ва­ги є у Ки­таю для про­су­ва­н­ня “стра­те­гії газ’юа­ня”?

Та­ким чи­ном, ме­та статті – про­ана­лі­зу­ва­ти ри­нок га­зу за дво­ма на­пря­ма­ми: з по­лі­ти­чної та еко­но­мі­чної то­чок зо­ру. З по­зи­цій ринку газ’юань фор­му­є­ться з дис ба­лан­су між по­пи­том і про­по­зи­ці­єю на ринку при­ро­дно­го га­зу і кон­цен­тра­ції йо­го по­рів­няль­них пе­ре­ваг, що та­кож є ре­зуль­та­том вза­єм­но­го ба­лан­су ін­те­ре­сів між рі­зни­ми суб’єкта­ми еко­но­мі­чної по­ве­дін­ки в умо­вах гло­ба­лі­за­ції на осно­ві мір­ку вань зни­же­н­ня транс­а­кцій­них ви­трат і за­по­бі­га­н­ня рин­ко­вим ри­зи­кам.

Для фор­му­ва­н­ня газ’юа­ня крім ло­гі­ки ринку не менш ва­жли­вою є і по­лі­ти­чна ло­гі­ка. Та­кі фа­кто­ри, як кон­ку­рен­ція, спів­ро­бі­тни­цтво і кон­флі­кти, пов’яза­ні з бо роть­бою за “між­на­ро­дну ва­лю­тну вла­ду”, для най­біль­ших дер­жав, як пра­ви­ло, є важ ли­ви­ми, оскіль­ки під­штов­ху­ють ва­лю­ту кра­ї­ни до ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції. Якщо по­ди­ви ти­ся глиб­ше, то дже­ре­ло жорс­ткої бо­роть­би між дер­жа­ва­ми за “між­на­ро­дну ва­лют ну вла­ду” на по­лі­ти­чній аре­ні є не­від’єм­ним сим­во­лом вла­ди ва­лют [1]. Газ’юань – ва­жли­ва ру­шій­на си­ла, пов’яза­на з ре­а­лі­за­ці­єю про­гра­ми ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції юа­ня, яка одно­ча­сно на­ді­ле­на атри­бу­та­ми і “фі­нан­сів”, і “вла­ди” в цьо­му про­це­сі.

До­свід зро­ста­н­ня на­фто­до­ла­ра і ви­зна­че­н­ня тер­мі­на “газ’юань” До­свід зро­ста­н­ня на­фто­до­ла­ра

Крах Брет­тон вуд­ської си­сте­ми на по­ча­тку 1970 х ро­ків спра­вив зна­чний вплив на ста­тус аме­ри­кан­сько­го до­ла­ра. Щоб за­хи­сти­ти ста­тус до­ла­ра в між­на­ро­дній ва лю­тній си­сте­мі, США та­єм­но ухва­ли­ли уго­ду із Са­у­дів­ською Ара­ві­єю, яка з ча­сом

* International Energy Agency // World Energy Outlook 2016 . – 2016. – November 16 [Елек трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.iea.org/newsroom/news/2016/november/world energy outlook 2016.html. 2016.11.20.

** Тер­мін “на­фто­до­лар” упер­ше був за­про­по­но­ва­ний аме­ри­кан­ським еко­но­мі­стом єги пет­сько­го по­хо­дже­н­ня І. Овей­сом. У ши­ро­ко­му сен­сі по­ня­т­тя “на­фто­до­лар” вклю­чає всі до хо­ди кра­їн – екс­пор­те­рів на­фти, отри­ма­ні від її про­да­жу, то­ді як у вузь­ко­му сен­сі – свої до­хо ди від екс­пор­ту на­фти (за ви­ра­ху­ва­н­ням ви­трат на ім­порт та ін­ших за­трат), які ви­ко­ри­сто­ву ються для вну­трі­шньо­го еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку. Оскіль­ки на­фта є не­за­мін­ною для еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку будь якої кра­ї­ни, то в 1970 х ро­ках США ви­рі­ши­ли кон­тро­лю­ва­ти тор­гів­лю на­фтою у сві­ті як за­сіб змі­цне­н­ня ста­ту­су до­ла­ра в між­на­ро­дній ва­лю­тній си­сте­мі. Від­то­ді і був при­ду­ма­ний тер­мін “на­фто­до­лар”.

ста­ла най­біль­шим екс­пор­те­ром на­фти, про вза­є­мо­до­по­мо­гу, по­обі­цяв­ши під­пи­са ти уго­ду про тор­гів­лю на­фтою [2], згі­дно з якою до­лар по­стій­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ме­ться як роз­ра­хун­ко­ва ва­лю­та. Цим бу­ло за­кла­де­но фун­да­мент для на­бу­т­тя до­ла ром ста­ту­су про­від­ної ва­лю­ти в тор­гів­лі на­фтою і змі­цнен­ні йо­го по­зи­цій як го­лов ної сві­то­вої ва­лю­ти. Че­рез осо­бли­вий ста­тус Са­у­дів­ської Ара­вії в Ор­га­ні­за­ції кра їн – екс­пор­те­рів на­фти (ОПЕК) ін­ші дер­жа­ви чле­ни зму­ше­ні бу­ли прийня­ти да­не пра­ви­ло, яке діє до­те­пер. Згі­дно із ста­ти­сти­чни­ми да­ни­ми, пі­сля від­мо­ви в 1970 х ро­ках від прив’яз­ки до зо­ло­та, до­лар різ­ко не зне­ці­нив­ся, а збе­ріг силь­ний по­тен ці­ал: йо­го час­тка у ва­лю­тних ре­зер­вах цен­траль­них бан­ків під­ви­щи­ла­ся з 54,4% у 1969 р. до 72,9% у 1977 р.

У цир­ку­ля­ції на­фто­до­ла­рів сфор­му­ва­ли­ся два основ­них лан­цю­ги: 1) пі­сля то­го, як у се­ре­ди­ні 1970 х ро­ків ці­ни на на­фту різ­ко зро­сли і збіль­ши­ли­ся на­фто­ві до­хо ди кра­їн ОПЕК (на­віть пі­сля ви­ра­ху­ва­н­ня ви­трат на еко­но­мі­чний роз­ви­ток та ін­ші ці­лі), ста­ли ро­би­ти­ся спро­би ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ін­ші ін­ве­сти­цій­ні ка­на­ли. Зав­дя­ки по­ту­жній еко­но­мі­ці США та їх пов­но­цін­но­му ринку ка­пі­та­лу ці на­дли­шко­ві фон ди (або на­фто­до­ла­ри) по­вер­ну­ли­ся до США у ви­гля­ді де­по­зи­тів, акцій, дер­жав них облі­га­цій та ін­ших цін­них па­пе­рів, сфор­му­вав­ши пер­ший лан­цюг цир­ку­ля­ції на­фто­до­ла­рів; 2) стрім­ке зро­ста­н­ня у 1960–1970 рр. “азій­ських ти­грів” – Ре­спу­блі ки Ко­рея, Сін­га­пу­ру, Тай­ва­ню і Гон­кон­гу – з їх орі­єн­то­ва­ною на екс­порт стра­те гі­єю – і швид­кий роз­ви­ток Ки­таю пі­сля вве­де­н­ня по­лі­ти­ки ре­форм та від­кри­то­сті зу­мо­ви­ли пе­ре­тво­ре­н­ня Схі­дної Азії на ве­ли­ко­го екс­пор­те­ра де­ше­вих то­ва­рів. Це сфор­му­ва­ло ве­ли­че­зний про­фі­цит тор­го­вель­но­го ба­лан­су із США і спро­во­ку­ва­ло істо­тний об­сяг над­хо­джень до­ла­рів у Схі­дну Азію. Тим ча­сом Ки­тай, Япо­нія, Рес пу­блі­ка Ко­рея і Тай­вань по­тер­па­ли від не­ста­чі ре­сур­сів, от­же, по­тре­бу­ва­ли ім­пор ту зна­чної кількості ре­сур­сів і си­ро­ви­ни, що зму­си­ло їх ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти до­ла­ро­ві ре­зер­ви для ку­пів­лі та­ких си­ро­вин­них то­ва­рів і ре­сур­сів, як на­фта і мі­не­раль­ні про­ду­кти з кра­їн Близь­ко­го Схо­ду, Афри­ки і Ла­тин­ської Америки. Це ство­ри­ло дру­гий лан­цюг цир­ку­ля­ції на­фто­до­ла­рів.

У рам­ках си­сте­ми на­фто­до­ла­рів, яка скла­да­є­ться з двох основ­них лан­цю­гів цир­ку­ля­ції, до­ла­ри по­ши­ри­ли­ся сві­том і ста­ли най­ва­жли­ві­шою ре­зерв­ною ва­лю тою. Здій­сню­ю­чи ви­пуск до­ла­ро­вих бан­кнот, США ма­ли мо­жли­вість отри­му­ва­ти не­об­хі­дні то­ва­ри за най­ниж­чою ці­ною і ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти два цих основ­них лан цю­ги для фі­нан­су­ва­н­ня тор­го­во­го і бю­дже­тно­го де­фі­ци­ту, що до­по­мо­гло їм збе рег­ти ста­ле еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня і свій ста­тус еко­но­мі­чно­го ге­ге­мо­на. Мо­жна ска­за­ти, що до­ла­ро­ва оцін­ка і тор­гів­ля та­ки­ми то­ва­ра­ми, як на­фта і за­лі­зна ру­да, за­кла­ли осно­ву для двох го­лов­них лан­цю­гів цир­ку­ля­ції на­фто­до­ла­рів. Зав­дя­ки сво­є­му осо­бли­во­му еко­но­мі­чно­му і фі­нан­со­во­му ста­ту­су США успі­шно під­три му­ють цир­ку­ля­цію до­ла­ра і дов­го­стро­ко­ву спо­жив­чу ін­фля­цію, а де­фі­цит зов­ніш ньої тор­гів­лі спів­і­снує з по­гли­на­н­ням іно­зем­них ка­пі­та­лів у ве­ли­ких об­ся­гах, тоб то еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня при­не­сло ба­га­то ко­ри­сті.

Без­пе­ре­чно, фор­му­ван­ню і роз­ви­тку на­фто­до­ла­рів спри­я­ли рі­зно­ма­ні­тні істо ри­чні умо­ви і пе­ред­умо­ви, з яких ми мо­же­мо ді­ста­ти де­який ре­фе­рен­тний до­свід для ви­ни­кне­н­ня газ’юа­ня та йо­го май­бу­тньо­го роз­ви­тку.

Кон­це­пту­аль­не ви­зна­че­н­ня тер­мі­на “газ’юань” та йо­го ре­а­лі­сти­чні осно­ви

До­сі ака­де­мі­чні ко­ла не да­ли то­чно­го ви­зна­че­н­ня тер­мі­на “газ’юань”. Ми ро би­мо та­ку спро­бу з по­лі­ти­чної та еко­но­мі­чної то­чок зо­ру.

Тер­мін “газ’юань”, як і “на­фто­до­лар”, на­ле­жить до ши­ро­ко­го ви­ко­ри­ста­н­ня юа­ня (або рен­мін­бі) для ін­ве­сти­цій, ви­ро­бни­цтва і тор­гів­лі при­ро­дним га­зом з ме­тою під­штов­хну­ти ко­ти­ру­ва­н­ня і вре­гу­лю­ва­н­ня цін на газ на сві­то­во­му га­зо­во му ринку в юа­нях. При впро­ва­джен­ні газ’юа­ня ім­порт при­ро­дно­го га­зу при­ве­де до по­яви по­то­ків юа­ня за кор­дон, то­ді як екс­порт га­зу за ра­ху­нок за­ку­пів­лі ки тай­ської про­ду­кції, по­слуг та ін­ве­сти­цій у фі­нан­со­ві про­ду­кти, но­мі­но­ва­них в юа­нях, спри­чи­нить йо­го по­вер­не­н­ня до Ки­таю. Вра­хо­ву­ю­чи, що при­ро­дний газ, як очі­ку­є­ться, стане одним з основ­них то­ва­рів у сві­ті, лан­цюг цир­ку­ля­ції юа­ня, сфор­мо­ва­ний че­рез ко­ти­ру­ва­н­ня та вре­гу­лю­ва­н­ня цін на при­ро­дний газ на осно­ві юа­ня, зна­чно збіль­шить час­тку остан­ньо­го у сві­то­вій тор­гів­лі, чим під­ви­щить йо­го ін­тер­на­ціо­на­лі­за­цію. До то­го ча­су Ки­тай зміг би отри­ма­ти від­по­від­ний сень­йо раж, ско­ри­став­шись до­мі­ну­ю­чим ста­ту­сом юа­ня і зни­зив­ши ви­тра­ти на йо­го фі­нан­су­ва­н­ня.

Да­не кон­це­пту­аль­не ви­зна­че­н­ня тер­мі­на “газ’юань” грун­ту­є­ться пе­ре­ва­жно на та­ких мір­ку­ва­н­нях.

1. Дис­ба­ланс по­пи­ту і про­по­зи­ції на ринку при­ро­дно­го га­зу збіль­шив по­рів­няль­ні

пе­ре­ва­ги Ки­таю. Опи­ту­ва­н­ня, про­ве­де­не бри­тан­ською на­фто­га­зо­вою ком­па­ні­єю “British Petroleum” у 2015 р., по­ка­за­ло, що гло­баль­ні за­па­си при­ро­дно­го га­зу зо­се ре­дже­но пе­ре­ва­жно на Близь­ко­му Схо­ді, в Єв­ра­зії та Афри­ці. У 2015 р. на Близь кий Схід при­па­да­ло 42,8% сві­то­вих за­па­сів га­зу; він є най­біль­шим ре­гіо­ном із за па­са­ми га­зу, і ре­зер­вів ви­ста­чить на 129,5 ро­ку * . Че­рез обме­же­н­ня тру­бо­про­від­но го транс­пор­ту гло­баль­на тор­гів­ля га­зом зна­чно за­ле­жить від ре­гіо­нів. Сьо­го­дні трьо­ма основ­ни­ми ре­гіо­на­ми гло­баль­ної тор­гів­лі га­зом є Пів­ні­чна Аме­ри­ка, Єв­ро па та Азі­ат­сько ти­хо­оке­ан­ський ре­гіон. Як го­лов­но­му спо­жи­ва­чу га­зу в май­бут ньо­му Ки­таю не­об­хі­дно ім­пор­ту­ва­ти при­ро­дний газ у ве­ли­ких об­ся­гах, і йо­го тор гів­ля ним, як очі­ку­є­ться, по­стій­но зро­ста­ти­ме. По­рів­няль­ні еко­но­мі­чні та гео гра­фі­чні пе­ре­ва­ги Ки­таю на­да­ють йо­му всі під­ста­ви ста­ти цен­тром тор­гів­лі га­зом. За до­по­мо­гою Swot ана­лі­зу та ана­лі­зу ево­лю­ції ринку Тонг Ся­о­гу­ан ді­йшов ви снов­ку, що Ки­тай по­ви­нен прийня­ти все­ося­жну стра­те­гію роз­ви­тку, спи­ра­ю­чись на стру­кту­ру по­пи­ту і про­по­зи­ції, щоб по­сту­по­во про­су­ва­ти­ся до ство­ре­н­ня тор го­во­го цен­тру з тор­гів­лі при­ро­дним га­зом; до­три­му­ю­чись по­лі­ти­чних очі­ку­вань для про­су­ва­н­ня бу­дів­ни­цтва си­сте­ми ре­зер­ву­ва­н­ня; ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи по­рів­няль­ні пе­ре­ва­ги для фор­му­ва­н­ня спів­то­ва­ри­ства ре­гіо­наль­них ін­те­ре­сів; ви­вча­ю­чи до­свід за­ру­бі­жних кра­їн з ме­тою змі­цне­н­ня рин­ко­вої ре­фор­ми і ство­ре­н­ня си­сте­ми ре­гу лю­ва­н­ня [3]. Що­до вста­нов­ле­н­ня ста­тус кво на ки­тай­сько­му ринку тор­гів­лі га­зом Ху Ао­лін під­кре­слив, що Ки­тай ко­ри­сту­є­ться пев­ни­ми пе­ре­ва­га­ми, щоб ди­кту­ва ти ці­ни на гло­баль­ний газ і ство­ри­ти стри­жень га­зо­во­го ринку в Пів­ні­чно схі­дній Азії, за­про­по­ну­вав­ши кон­кре­тний під­хід до роз­ви­тку [4; 5].

2. Фі­нан­со­вий атри­бут при­ро­дно­го га­зу при­ско­рює ін­тер­на­ціо­на­лі­за­цію юа­ня. З ура­ху­ва­н­ням ролі Ки­таю як гло­баль­но­го трей­де­ра та ім­пор­те­ра при­ро­дно­го га­зу пра­виль­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти юань у ролі основ­ної ва­лю­ти для про­ве­де­н­ня транс акцій у сфе­рі га­зу. Гло­баль­ні по­тре­би в га­зі, які дедалі зро­ста­ють, та еко­но­мі­чне під­не­се­н­ня кра­їн з економікою, що роз­ви­ва­є­ться, та­кож спри­я­ти­муть швид­ко­му на­ко­пи­чен­ню газ’юа­ня. В умо­вах ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції фі­нан­со­во­го ринку всіх кра­їн,

Natural gas reserves / BP [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.bp.com/en/ global/corporate/energy economics/statistical review of world energy/natural gas/natural gas reserves.html.

які актив­но від­кри­ва­ють свої вну­трі­шні фі­нан­со­ві рин­ки, при­ро­дний газ як ін­вес ти­цій­ний то­вар сам по со­бі є фі­нан­со­вим атри­бу­том, який від­чу­тно впли­ває на ці­но­утво­ре­н­ня на газ та йо­го ме­ха­нізм і слу­гує важливим фа­кто­ром, який спри­яє швид­ко­му зро­стан­ню газ’юа­ня.

3. По­ту­жний “енер­ге­ти­чний” атри­бут газ’юа­ня. Ві­до­мі еко­но­мі­сти вва­жа­ють, що го­лов­на фун­кція ва­лют по­ля­гає у зни­жен­ні рин­ко­вих транс­а­кцій­них ви­трат і змен­шен­ні ри­зи­ків та не­ви­зна­че­но­стей, а та­кож у ви­ко­нан­ні транс­а­кцій та ви­мі­рі вар­то­сті то­ва­рів шля­хом вста­нов­ле­н­ня ці­ни; ва­лю­ти та­кож в основ­но­му при­зна че­ні для ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми ефе­ктив­но­сті еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті. Оскіль­ки ва лю­ти ма­ють по­ту­жні ре­сур­си і мо­жли­вість пе­ре­роз­по­ді­лу ба­гат­ства, пра­во на кар бу­ва­н­ня мо­нет (емі­сію гро­шей) зав­жди є си­лою, якою всі уря­ди на­ма­га­ю­ться во ло­ді­ти та до­мі­ну­ва­ти в ній, а це озна­чає, що ва­лю­ти ма­ють при­ро­дже­ний “си­ло­вий” атри­бут.

По­ді­бно до ло­гі­ки на­фто­до­ла­ра, зав­дя­ки якій до­лар пе­ре­тво­рив­ся на гло баль­ну ре­зерв­ну ва­лю­ту, роз­ви­ток газ’юа­ня та­кож спри­я­ти­ме ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції юа­ня. У цьо­му сен­сі фор­му­ва­н­ня газ’юа­ня і ство­ре­н­ня в Ки­таї гло­баль­но­го цен­тру тор­гів­лі при­ро­дним га­зом не­ми­ну­че при­ве­дуть до бо­роть­би і но­во­го ба­лан­су ін­те ре­сів дер­жав.

До­ціль­ність про­су­ва­н­ня “стра­те­гії газ’юа­ня”

1 жов­тня 2016 р. юань був офі­цій­но вклю­че­ний до ко­ши­ка ва­лют СПЗ (спе­ці аль­них прав за­по­зи­чень) МВФ, що ста­ло ще одним важливим кро­ком до ін­тер­на ціо­на­лі­за­ції ки­тай­ської ва­лю­ти. З по­сту­по­вим впро­ва­дже­н­ням ки­тай­ської іні­ціа ти­ви “Один по­яс – один шлях” про­цес ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції юа­ня у подаль­шо­му при­ско­рю­ва­ти­ме­ться. Усе це, по­ряд з без­пе­рерв­ним пе­ре­тво­ре­н­ням між­на­ро­дної еко­но­мі­чної стру­кту­ри, по­сту­по­вою змі­ною стру­кту­ри сві­то­во­го спо­жи­ва­н­ня і по стій­но зро­ста­ю­чи­ми ви­мо­га­ми до “зе­ле­ної” та чи­стої енер­гії, та­кож при­ве­де до збіль­ше­н­ня об­ся­гів юа­не­вих транс­а­кцій на ринку при­ро­дно­го га­зу . Вра­хо­ву­ю­чи, що час­тка при­ро­дно­го га­зу в ки­тай­сько­му і сві­то­во­му спо­жи­ван­ні енер­гії по­стій но зро­ста­ти­ме, а та­кож те, що він стане одним з на­йма­со­ві­ших то­ва­рів, тор­гів­ля га­зом як ва­жли­ва пла­тфор­ма для ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції юа­ня ще більше під­ви­щить свій ста­тус у сві­то­вій тор­гів­лі, чим при­ско­рить про­цес ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції. З ура­ху ва­н­ням ни­ні­шньої істо­рії між­на­ро­дної по­лі­ти­чної еко­но­мії та тен­ден­ції гло­ба­лі зо­ва­но­го роз­ви­тку енер­ге­ти­ки в май­бу­тньо­му, для про­су­ва­н­ня “стра­те­гії газ’юа ня” існу­ють спри­я­тли­ві умо­ви, що від­обра­жа­є­ться в та­ких трьох аспе­ктах.

1. Ста­біль­не збіль­ше­н­ня тор­гів­лі га­зом у май­бу­тньо­му при­ве­де до ін­тер­на­ціо­на­лі

за­ції юа­ня. Опи­ту­ва­н­ня ком­па­нії “British Petroleum” по­ка­за­ло: що­ден­не ви­до­бу ва­н­ня при­ро­дно­го га­зу у 2010–2015 рр. у ці­ло­му під­три­му­ва­ло зро­ста­ю­чий тренд. По­при одно­про­цен­тне зро­ста­н­ня сві­то­во­го спо­жи­ва­н­ня енер­гії у 2015 р., об­сяг ви­до­бу­то­го при­ро­дно­го га­зу ста­но­вив 3,5386 трлн. м , що на 2,18% більше, ніж у

3 2014 р. Во­дно­час на при­ро­дний газ при­па­да­ло 23,8% сві­то­во­го спо­жи­ва­н­ня пер вин­ної енер­гії, то­ді як на на­фту і ву­гі­л­ля – від­по­від­но, 32,9% і 29,8% ** . У най

*

Крім зви­чай­но­го га­зу вклю­чає та­кож та­кий не­тра­ди­цій­ний газ, як слан­це­вий, ме­тан ву­гіль­но­го пла­сту, гер­ме­ти­чний газ. В епо­ху Па­ризь­кої уго­ди, яка обме­жує ви­ки­ди ву­гле­цю, при­ро­дний газ, який є по­рів­ня­но чи­стим, не­ми­ну­че ві­ді­гра­ва­ти­ме ва­жли­ві­шу роль в еко­но­міч но­му та со­ці­аль­но­му роз­ви­тку і, як очі­ку­є­ться, стане го­лов­ною ар­те­рі­єю ін­ду­стрі­аль­ної ци­ві­лі за­ції. До­ни­ні при­ро­дний газ був тре­тім дже­ре­лом енер­гії у сві­ті пі­сля на­фти та ву­гі­л­ля.

** Statistical Review of World Energy / BP [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http:// www.bp.com/en/global/corporate/energy economics/statistical review of world energy.html.

ближ­чо­му май­бу­тньо­му спо­жи­ва­н­ня га­зу, ско­рі­ше за все, пе­ре­ви­щить спо­жи­ван ня на­фти і ву­гі­л­ля, що за­без­пе­чить йо­му до­мі­ну­ю­чий ста­тус на сві­то­во­му ринку енер­го­спо­жи­ва­н­ня.

Кра­ї­ни, що роз­ви­ва­ю­ться, і в то­му чи­слі Ки­тай, ста­нуть основ­ни­ми гло­баль ни­ми спо­жи­ва­ча­ми га­зу. У звіті, опу­блі­ко­ва­но­му На­у­ко­во до­слі­дним ін­сти­ту­том еко­но­мі­ки і те­хно­ло­гій Ки­тай­ської на­ціо­наль­ної на­фто­вої кор­по­ра­ції (CNPC), за­зна­ча­є­ться, що спо­жи­ва­н­ня га­зу в Ки­таї у 2015 р. ста­но­ви­ло 191 млрд. м , що на

3 3,7% більше, ніж у 2014 р.; це но­вий мі­ні­мум за 10 ро­ків. Про­те, хо­ча за­галь­не спо­жи­ва­н­ня га­зу в Ки­таї упо­віль­ни­ло­ся, йо­го за­ле­жність від ім­пор­ту зро­стає. У 2015 р. ім­порт Ки­та­єм га­зу до­сяг 62,4 млрд. м , при цьо­му йо­го за­ле­жність від ім­пор

3 ту га­зу зро­сла до 32,7% * .

За оцін­ка­ми, Ки­тай стане єди­ною кра­ї­ною се­ред основ­них спо­жи­ва­чів при ро­дно­го га­зу, яка за­ле­жить від ім­пор­ту га­зу, і, за про­гно­за­ми, йо­го тор­гів­ля ним у май­бу­тньо­му про­дов­жу­ва­ти­ме зро­ста­ти: з 15 млрд. м у 2010 р. до 226 млрд. м у

3 3 2035 р., і він стане най­біль­шим у сві­ті ім­пор­те­ром скра­пле­но­го при­ро­дно­го га­зу (СПГ) у 2035 р., при цьо­му йо­го ім­порт скла­да­ти­ме 1/3 сві­то­вих по­ста­вок СПГ. Згі­дно з від­по­від­ни­ми роз­ра­хун­ка­ми, до­да­тко­ві по­тре­би Ки­таю в га­зі ста­но­ви ти­муть 30,7% від сві­то­вих по­треб у 2009–2020 рр. і 25% у 2020–2030 рр. [6]. До то­го ча­су Ки­тай стане єди­ним з п’яти най­біль­ших спо­жи­ва­чів при­ро­дно­го га­зу, який за­ле­жить від йо­го ім­пор­ту ** . Якщо на­ван­та­же­н­ня на нав­ко­ли­шнє се­ре­до ви­ще Ки­таю до­ся­гне сво­єї ме­жі або на­бли­зи­ться до неї, дедалі біль­шо­го зна­чен ня на­бу­ва­ти­ме роз­ви­ток чи­стої енер­ге­ти­ки, з мо­жли­во­стя­ми для від­но­сно швид ко­го збіль­ше­н­ня тор­гів­лі га­зом у май­бу­тньо­му. Різ­ке зро­ста­н­ня сві­то­вої тор­гів­лі га­зом і тор­гів­лі ним Ки­та­єм ство­рять мі­цну осно­ву та іде­аль­ні умо­ви для ін­тер на­ціо­на­лі­за­ції юа­ня.

2. Роз­ви­ток СПГ пе­ред­ба­чає шир­ші умо­ви для тор­гів­лі га­зом. З по­лі­пше­н­ням тру­бо­про­від­ної ін­фра­стру­кту­ри і збіль­ше­н­ням мо­жли­во­стей транспортування СПГ по­сту­по­во фор­му­ва­лись умо­ви для між­мі­ської та між­ре­гіо­наль­ної тор­гів­лі ним. До 1960 х ро­ків при­ро­дний газ як енер­ге­ти­чний то­вар спо­жи­вав­ся в основ­но­му все­ре­ди­ні са­мих кра­їн ви­ро­бни­ків. З подаль­шим від­кри­т­тям ве­ли­ких га­зо­вих ро до­вищ як пе­ре­ві­ре­ні за­па­си, так і ви­до­бу­ва­н­ня при­ро­дно­го га­зу роз­ви­ва­ли­ся швид ки­ми тем­па­ми. Це при­ве­ло до то­го, що кра­ї­ни, які ви­до­бу­ва­ють газ, по­сту­по­во зни­жу­ва­ли по­пе­ре­дні обме­же­н­ня на сво­їх рин­ках при­ро­дно­го га­зу, а ви­ро­бни­ки га­зу по­ча­ли йо­го екс­порт до су­сі­дніх кра­їн. Про­те че­рез обме­же­н­ня тру­бо­про­від них пе­ре­ве­зень гло­баль­на тор­гів­ля га­зом, як і ра­ні­ше, має чі­тку ре­гіо­наль­ну ха ра­кте­ри­сти­ку і сьо­го­дні фор­мує три основ­них мі­сце­вих рин­ки: пів­ні­чно­а­ме­ри кан­ський, єв­ро­пей­ський та азі­ат­сько ти­хо­оке­ан­ський. На пів­ні­чно­а­ме­ри­кан сько­му та єв­ро­пей­сько­му рин­ках пе­ре­ва­жає тор­гів­ля га­зом тру­бо­про­во­дом, то­ді як тор­гів­ля СПГ за­ймає не­зна­чну час­тку. Азі­ат­сько ти­хо­оке­ан­ський ри­нок є більш скла­дним, а Ки­тай тор­гує в основ­но­му га­зом, але та­кож актив­но за­йма­є­ться тор­гів лею і СПГ, то­ді як Япо­нія, Ре­спу­блі­ка Ко­рея і Тай­вань за­ле­жать пе­ре­ва­жно від тор­гів­лі СПГ для під­три­ма­н­ня роз­ви­тку сво­єї га­зо­вої про­ми­сло­во­сті.

Сьо­го­дні на сві­то­во­му ринку га­зу, як і ра­ні­ше, пе­ре­ва­жає тру­бо­про­від­на тор гів­ля га­зом, а тор­гів­ля СПГ ві­ді­грає мен­шу роль, хо­ча має ве­ли­че­зний по­тен­ці­ал

* Official: 2015 national natural gas consumption growth rate of 10 years minimum [Еле­ктрон ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://finance.huanqiu.com/roll/2016 02/8525161.html.

** П’ять най­біль­ших спо­жи­ва­чів при­ро­дно­го га­зу: США, Ки­тай, Ро­сія, Іран і Ка­на­да.

роз­ви­тку. Згі­дно з оцін­ка­ми, об­сяг тор­гів­лі СПГ до 2030 р. збіль­ши­ться з 15% від за­галь­но­го об­ся­гу гло­баль­них по­ста­вок га­зу до 40%. Зав­дя­ки швид­ко­му фор­му ван­ню ін­фра­стру­кту­ри СПГ і між­ре­гіо­наль­них шля­хо­про­во­дів у ХХІ ст. вплив, зу­мов­ле­ний від­окрем­ле­н­ням сфе­ри ви­ро­бни­цтва га­зу від сфер йо­го спо­жи­ван ня, стає дедалі мен­шим, а тор­гів­ля га­зом по­сту­по­во роз­ши­рю­є­ться від ло­каль но­го до сві­то­во­го ринку [7]. Ство­ре­н­ня гло­баль­но­го га­зо­во­го ринку в май­бу­тньо му за­ле­жа­ти­ме від ко­ро­тко­стро­ко­вої тор­гів­лі га­зом і роз­ви­тку тор­гів­лі СПГ. Зав дя­ки зру­чно­стям у транс­пор­ту­ван­ні, збе­рі­ган­ні та, що най­ва­жли­ві­ше, звіль­нен ню від обме­жень мі­сце­вої тор­гів­лі, сьо­го­дні є хо­ро­ші можливості для гло­баль­ної тор­гів­лі СПГ.

3. Еко­но­мі­чні та гео­гра­фі­чні умо­ви Ки­таю спри­я­ють ство­рен­ню ре­гіо­наль­но­го

чи гло­баль­но­го га­зо­транс­порт­но­го цен­тру. З гло­баль­ної то­чки зо­ру, Ки­тай має іде аль­ні гео­гра­фі­чні умо­ви для ство­ре­н­ня ринку тор­гів­лі га­зом. Зав­дя­ки клю­чо­во­му ста­ту­су в по­став­ках га­зу в Цен­траль­ній Азії та спо­жи­ван­ні га­зу в Пів­ні­чно Схі­дній Азії Ки­тай має всі пе­ред­умо­ви для ство­ре­н­ня транс­на­ціо­наль­ної ме­ре­жі га­зо­про во­дів. За­вер­ше­н­ня бу­дів­ни­цтва тру­бо­про­во­ду в Цен­траль­ній Азії та тру­бо­про­во­ду Ки­тай – М’ян­ма дасть мо­жли­вість Ки­таю збіль­ши­ти про­пу­скну спро­мо­жність для ім­пор­ту га­зу май­же на 200 млрд. м . Во­дно­час у ньо­го є про­е­кти спів­ро­бі­тни­цтва у

3 сфе­рі га­зу з та­ки­ми трьо­ма кра­ї­на­ми Цен­траль­ної Азії, як Тур­кме­ні­стан, Узбе­ки стан і Ка­зах­стан. У 2006 р. Ки­тай і Тур­кме­ні­стан під­пи­са­ли уго­ду, яка на­да­ла Ки таю пра­во бу­рі­н­ня і роз­від­ки ве­ли­ко­го га­зо­во­го ро­до­ви­ща на пра­во­му бе­ре­зі Аму дар’ї в Тур­кме­ні­ста­ні. У 2008 р. CNPC під­пи­са­ла з На­ціо­наль­ною на­фто­га­зо­вою ком­па­ні­єю Тур­кме­ні­ста­ну (NAPECO) 30 рі­чний кон­тракт на по­ста­ча­н­ня га­зу, і пі­сля бу­дів­ни­цтва за­хі­дної ді­лян­ки 2 ї лі­нії ки­тай­сько­го га­зо­про­во­ду “За­хід – Схід” Тур­кме­ні­стан по­ста­вив до Ки­таю 30 млрд. м га­зу і з 2012 р. збіль­шу­ва­ти­ме об­сяг

3 до 45 млрд. м що­ро­ку, як пе­ред­ба­че­но до­го­во­ром. У 2014 р. Ро­сія пі­сля пе­ре­го

3 во­рів з Ки­та­єм по­го­ди­ла­ся на про­е­кти “За­хі­дна лі­нія” і “Схі­дна лі­нія” що­до транс пор­ту­ва­н­ня га­зу до Ки­таю, з яких “За­хі­дна лі­нія” має рі­чну про­пу­скну спро мо­жність у 30 млрд. м , а “Схі­дна лі­нія” – 38 млрд. м .

3 3 У Ки­таю та­кож є від­но­сно хо­ро­ші гео­гра­фі­чні умо­ви і ре­гіо­наль­ні пе­ре­ва­ги з то­чки зо­ру ім­пор­ту СПГ; з ура­ху­ва­н­ням то­го, що три но­вих ве­ли­ких по­ста­чаль­ни ки при­ро­дно­го га­зу – Ав­стра­лія, Ін­до­не­зія і Ма­лай­зія – зна­хо­дя­ться не­да­ле­ко від пів­ні­чно схі­дних при­бе­ре­жних ре­гіо­нів Ки­таю, це мо­же спри­я­ти збіль­шен­ню ім­пор­ту га­зу з них до Ки­таю мор­ським транс­пор­том. У зв’яз­ку з без­пе­рерв­ним зни­же­н­ням в остан­ні ро­ки сві­то­вих цін на газ по­тре­би в ньо­му основ­них ім­пор те­рів СПГ в Азії та­кож зни­зи­ли­ся, що, по­ряд з ве­ли­кою кіль­кі­стю сві­то­вих ви­роб ни­чих лі­ній із скра­пле­н­ня при­ро­дно­го га­зу, озна­чає, що в май­бу­тньо­му бу­де за без­пе­че­но зна­чний об­сяг по­ста­вок СПГ. Для Ки­таю це, без­сум­нів­но, дає мож ли­вість істо­тно під­ви­щи­ти свій по­тен­ці­ал що­до по­ста­вок га­зу і на­да­ти до­ста­тні га­ран­тії для по­стій­них опе­ра­цій на ринку га­зу.

Оскіль­ки вар­тість транспортування і збе­рі­га­н­ня га­зу є ви­щою за за­тра­ти на йо­го екс­плу­а­та­цію, то існує не­ба­га­то ва­рі­ан­тів ви­бо­ру мі­сця для тор­гів­лі га­зом і тіль­ки се­ред тих ра­йо­нів, де тру­бо­про­во­ди, при­ро­дні схо­ви­ща і мар­шру­ти мор ських пе­ре­ве­зень утво­рю­ють ме­ре­жу йо­го до­став­ки. Це озна­чає, що тіль­ки кра­ї­ни на Єв­ро­пей­сько­му, Пів­ні­чно­а­ме­ри­кан­сько­му та Єв­ра­зій­сько­му кон­ти­нен­тах ма ють до­ста­тні умо­ви для ор­га­ні­за­ції пов­ної си­сте­ми до­став­ки га­зу, то­ді як у острів них дер­жав і ре­гіо­нів без ши­ро­ко­го ринку га­зу не­має ба­зо­вих умов для ство­ре­н­ня

цен­трів з йо­го до­став­ки. У цьо­му кон­текс­ті ін­ші азі­ат­ські кра­ї­ни або ре­гіо­ни (Сін­га пур, Япо­нія і Ма­лай­зія) не на­ді­ле­но мо­жли­во­стя­ми ор­га­ні­за­ції не­за­ле­жно­го рин ку тор­гів­лі га­зом. Зна­чні поставки га­зу та ве­ли­ке йо­го спо­жи­ва­н­ня фор­му­ють спри ятли­ві умо­ви для Ки­таю у ство­рен­ні ре­гіо­наль­но­го і на­віть гло­баль­но­го транс­порт но­го цен­тру.

Більше то­го, з на­ста­н­ням “слан­це­вої ре­во­лю­ції” у США істо­тно збіль­ши­ли­ся поставки га­зу з Пів­ні­чної Америки. У ці­ло­му зни­же­н­ня гло­баль­ної про­по­зи­ції га­зу до­зво­ли­ло при­ро­дно­му га­зу по­сту­по­во ста­ти не­за­ле­жною енер­ге­ти­чною ка­те­го рі­єю і зро­би­ло по­пе­ре­дню мо­дель гло­баль­но­го ці­но­утво­ре­н­ня на газ, що прив’я за­на до цін на на­фту, та­кою, яка не під­хо­дить для роз­ви­тку і за­до­во­ле­н­ня ре­аль­них по­треб. Ки­тай по­ви­нен ско­ри­ста­ти­ся спри­я­тли­ви­ми еко­но­мі­чни­ми, гео­гра­фіч ни­ми умо­ва­ми і мо­жли­во­стя­ми на рин­ках, що роз­ви­ва­ю­ться, для ство­ре­н­ня рин ку ф’ючер­сних кон­тра­ктів на газ, щоб самому бра­ти участь у ці­но­утво­рен­ні на газ і про­су­ва­ти про­цес ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції юа­ня.

Кон­кре­тні за­хо­ди що­до про­су­ва­н­ня га­зо­вої стра­те­гії

Сьо­го­дні Ки­таю бу­де якнай­кра­ще ство­ри­ти ре­гіо­наль­ний, а та­кож гло­баль ний спо­то­вий ри­нок га­зу і ри­нок ф’ючер­сів. Ро­зроб­ка до­зрі­лої тор­го­вель­ної си сте­ми до­зво­лить йо­му ста­ти цен­тром ці­но­утво­ре­н­ня і тор­гів­лі га­зом в Азі­ат­сько Ти­хо­оке­ан­сько­му ре­гіо­ні і на­віть у всьо­му сві­ті. То­ді Ки­тай не тіль­ки по­си­лить свій вплив на сві­то­во­му га­зо­во­му ринку, здій­снить прив’яз­ку цін на газ до цін на на­фту і ство­рить умо­ви для розв’яза­н­ня про­бле­ми “азі­ат­ської пре­мії” у тор­гів­лі га­зом, але й за­без­пе­чить іде­аль­ні умо­ви для по­ши­ре­н­ня юа­ня по всьо­му сві­ту.

Ство­ре­н­ня Пів­ні­чно Схі­дно­го Азі­ат­сько­го або на­віть гло­баль­но­го га­зо­во­го спо­то­во­го і ф’ючер­сно­го рин­ків

Зав­дя­ки пе­ре­ва­гам Ки­таю в об­ся­гу спо­жи­ва­н­ня га­зу, у ви­ро­бни­чих по­ту­жнос тях і транс­порт­них за­со­бах на осно­ві тру­бо­про­во­дів умо­ви для ство­ре­н­ня у Ки­таї ре­гіо­наль­но­го га­зо­во­го спо­то­во­го і ф’ючер­сно­го рин­ків ста­ють дедалі зрі­лі­ши­ми. Та­кі три кра­ї­ни Пів­ні­чно Схі­дної Азії, як Ки­тай, Япо­нія, Ре­спу­блі­ка Ко­рея, а та кож Ро­сія і кра­ї­ни Цен­траль­ної Азії мо­жуть роз­по­ча­ти пе­ре­го­во­ри про спо­то­ві поставки га­зу на дво­сто­рон­ній осно­ві, а по­тім по­сту­по­во ство­ри­ти Пів­ні­чно Схі­дний Азі­ат­ський га­зо­вий тор­го­вий ри­нок (центр), який до­по­мо­же Ки­таю вста но­ви­ти кон­троль­ні ці­ни на газ і сфор­му­ва­ти ме­ха­нізм тор­гів­лі га­зом, де­но­мі­но­ва ний в юа­нях.

Про­те Ки­тай по­ви­нен пов­ною мі­рою вра­хо­ву­ва­ти за­ін­те­ре­со­ва­ність сто­рін у йо­го зу­си­л­лях що­до за­без­пе­че­н­ня уча­сті Ро­сії, кра­їн Цен­траль­ної Азії, Япо­нії та Ре­спу­блі­ки Ко­рея у га­зо­во­му тор­го­во­му цен­трі, кон­тро­льо­ва­но­му Ки­та­єм. Для Ро­сії та кра­їн Цен­траль­ної Азії тор­гів­ля енер­гі­єю з Ки­та­єм, Япо­ні­єю і Ре­спуб лі­кою Ко­рея спри­яє їх силь­ній еко­но­мі­чній вза­є­мо­до­пов­ню­ва­но­сті. Пі­сля укра­їн ської кри­зи, зокре­ма, США та єв­ро­пей­ські кра­ї­ни впро­ва­ди­ли ряд еко­но­мі­чних сан­кцій що­до Ро­сії, що спо­ну­кає її пе­ре­не­сти акцент на екс­порт на­фти і га­зу на Схід, то­му очі­ку­є­ться, що Ро­сія пе­ре­орі­єн­тує біль­шу ча­сти­ну екс­пор­ту на­фти і га­зу на Ки­тай, Япо­нію і Ре­спу­блі­ку Ко­рея. В остан­ні ро­ки тор­гів­ля на­фтою і га­зом між Ки­та­єм і кра­ї­на­ми Цен­траль­ної Азії та­кож нев­пин­но зро­стає. Змі­цнен ня на­фто­га­зо­во­го спів­ро­бі­тни­цтва Ро­сії та кра­їн Цен­траль­ної Азії з Ки­та­єм, Япо ні­єю і Ре­спу­блі­кою Ко­рея до­по­мо­же їм отри­ма­ти ста­біль­ний ри­нок для сво­їх ба­га­тих на­фто­га­зо­вих ре­сур­сів; Ки­тай, Япо­нія і Ре­спу­блі­ка Ко­рея, у свою чер­гу,

та­кож отри­ма­ють більш ви­со­кі га­ран­тії без­пе­ки сво­їх на­фто­га­зо­вих по­ста­вок і за без­пе­чать стій­ку тор­гів­лю на­фтою і га­зом. Ста­ти­сти­ка по­ка­зує, що у 2013 р. ба­зо ва ці­на при­ро­дно­го га­зу, якої до­три­му­ва­ли­ся Ки­тай, Япо­нія і Ре­спу­блі­ка Ко­рея, або се­ре­дня вар­тість стра­ху­ва­н­ня і фра­хту (CIF) Япо­нії ста­но­ви­ла 16,17 дол. за 1 млн. бри­тан­ських те­пло­вих оди­ниць, що май­же в 1,5 ра­за пе­ре­ви­щу­ва­ло ці­ни на ім­порт га­зу в Ні­меч­чи­ні та Ве­ли­ко­бри­та­нії та в 6 ра­зів – ці­ни на газ у США на “Henry Hub” [8]. “Азі­ат­ська пре­мія” * є більш по­мі­тною на ринку га­зу, ніж на на фто­во­му ринку. Бу­ду­чи ва­жли­ви­ми сві­то­ви­ми ім­пор­те­ра­ми га­зу (осо­бли­во СПГ), сьо­го­дні кра­ї­ни Пів­ні­чно Схі­дної Азії не ма­ють до­ста­тньо мо­жли­во­стей для фор му­ва­н­ня цін на сві­то­во­му ринку га­зу. У цьо­му сен­сі спіль­ний ри­нок тор­гів­лі га зом, ство­ре­ний Ки­та­єм, Япо­ні­єю і Ре­спу­блі­кою Ко­рея, до­по­мо­же їм більше впли ва­ти на вста­нов­ле­н­ня ці­ни на газ на між­на­ро­дно­му ринку.

Шан­хай­ська на­фто­га­зо­ва бір­жа (SHPGX) – на­ціо­наль­ний центр тор­гів­лі енер гі­єю, яка з 1 ли­пня 2015 р. пра­цю­ва­ла в екс­пе­ри­мен­таль­но­му ре­жи­мі, здій­снює уго­ди з при­ро­дним га­зом, СПГ і на­фто­про­ду­кта­ми. У май­бу­тньо­му пла­ну­є­ться та­кож про­во­ди­ти се­ре­дньо і дов­го­стро­ко­ві спот і по­хі­дні фі­нан­со­ві опе­ра­ції з ме­тою пе­ре­тво­ре­н­ня її на га­зо­вий тор­го­вий центр в Азі­ат­сько Ти­хо­оке­ан­сько­му ре­гіо­ні, який би від­по­від­ав аме­ри­кан­сько­му “Henry Hub” і бри­тан­сько­му “На­ціо наль­но­му ба­лан­су­валь­но­му пун­кту” (NBP). Без­сум­нів­но, Азі­ат­сько Ти­хо­оке­ан ський га­зо­вий тор­го­вель­ний ри­нок з юа­нем як роз­ра­хун­ко­вою ва­лю­тою дасть мож ли­вість Ки­таю і кра­ї­нам Пів­ні­чно Схі­дно­го азі­ат­сько­го ре­гіо­ну більше впли­ва­ти на ці­но­утво­ре­н­ня на при­ро­дний газ і стане по­ту­жним сти­му­лом для ін­тер­на­ціо на­лі­за­ції юа­ня.

Спри­я­н­ня бу­дів­ни­цтву об’єктів га­зо­про­во­ду і вза­є­мозв’яз­ку в Пів­ні­чно Схі­дній Азії та Ро­сії

Хо­ро­ша ін­фра­стру­кту­ра мо­же ефе­ктив­но зни­зи­ти за­тра­ти на транс­пор­ту ва­н­ня на­фти і га­зу і тор­го­вель­ні ви­тра­ти, а та­кож при­ско­ри­ти бу­дів­ни­цтво між­ре гіо­наль­ної на­фто­га­зо­вої ін­фра­стру­кту­ри, яка стане фун­да­мен­том для ство­ре­н­ня Азі­ат­сько Ти­хо­оке­ан­сько­го ринку тор­гів­лі га­зом. Щоб ор­га­ні­зу­ва­ти цей ри­нок, Ки­тай по­ви­нен за­без­пе­чи­ти бу­дів­ни­цтво га­зо­про­во­дів, схо­вищ і уста­тку­ва­н­ня для транспортування СПГ. Во­дно­час слід акти­ві­зу­ва­ти зу­си­л­ля що­до ство­ре­н­ня га­зо­вої ін­фра­стру­кту­ри, яка зв’яже Ки­тай, Япо­нію і Ре­спу­блі­ку Ко­рея з Ро­сі­єю і кра­ї­на­ми Цен­траль­ної Азії, спри­я­ти їх вза­є­мозв’яз­ку і змі­цню­ва­ти спів­ро­бі­тниц тво в на­фто­га­зо­вій сфе­рі, а та­кож тор­го­вель­не спів­ро­бі­тни­цтво між ни­ми.

Га­зо­про­во­ди та ін­ші об’єкти в Ки­таї по­стій­но мо­дер­ні­зу­ю­ться, що за­без­пе чує від­но­сно спри­я­тли­ві умо­ви для фор­му­ва­н­ня га­зо­во­го ф’ючер­сно­го ринку в Азі­ат­сько Ти­хо­оке­ан­сько­му ре­гіо­ні. На да­ний мо­мент Ки­тай по­бу­ду­вав ме­ре­жу ма­гі­страль­них га­зо­про­во­дів про­тя­жні­стю більш як 100 тис. км і ство­рив три основ­них ка­на­ли для ім­пор­ту га­зу на­зем­ни­ми мар­шру­та­ми – пів­ні­чно за­хі­дний, пів­ні­чно схі­дний і пів­ден­но за­хі­дний. Крім то­го, зав­дя­ки зна­чно­му збіль­шен ню ін­ве­сти­цій у на­фто­га­зо­про­во­ди і стан­ції при­йо­му СПГ про­пу­скна спро мо­жність об’єктів тру­бо­про­від­но­го транс­пор­ту та ван­та­жо­пі­д­йом­ність СПГ у КНР в остан­ні ро­ки та­кож по­стій­но збіль­шу­ю­ться. Це за­без­пе­чи­ло на­дій­ні ін­фра

“Азі­ат­ська пре­мія” озна­чає більш ви­со­кі ці­ни на ім­порт на­фти для кра­їн Азії по­рів­ня­но із США та єв­ро­пей­ськи­ми кра­ї­на­ми че­рез різні мо­де­лі ці­но­утво­ре­н­ня на си­ру на­фту, прийня­ті кра­ї­на­ми – екс­пор­те­ра­ми на­фти на Близь­ко­му Схо­ді у на­пря­мі рі­зних ре­гіо­нів, без роз­гля­ду по­лі­ти­чних, еко­но­мі­чних та ін­ших фа­кто­рів.

стру­ктур­ні умо­ви Ки­таю для ство­ре­н­ня ре­гіо­наль­но­го і на­віть гло­баль­но­го цен­тру тор­гів­лі га­зом.

З ура­ху­ва­н­ням збіль­ше­н­ня екс­пор­ту га­зу з Ро­сії до Ки­таю, бу­дів­ни­цтво єди но­го у сві­ті під­во­дно­го на­фто­га­зо­про­во­ду, який зв’яже ки­тай­ські про­він­ції Шань дун або Ля­о­нін з Ре­спу­блі­кою Ко­рея та Япо­ні­єю, до­по­мо­же трьом кра­ї­нам Пів­ні­чно Схі­дної Азії ре­а­лі­зу­ва­ти про­е­кту­ва­н­ня лі­ній те­хно­ло­гі­чно­го зв’яз­ку тру бо­про­во­дів пі­сля то­го, як ро­сій­ський на­фто­га­зо­вий тру­бо­про­від бу­де пов’яза ний з тру­бо­про­від­ною ме­ре­жею Ки­таю. Ни­ні Ки­тай спо­ді­ва­є­ться, що мі­ський округ Да­цин в Ки­таї змо­же ім­пор­ту­ва­ти на­фту і газ з Ро­сії, а по­тім ім­пор­то­ва­ні енер­ге­ти­чні ре­сур­си мо­жуть по­став­ля­ти­ся під­во­дним на­фто­га­зо­вим тру­бо­про во­дом, який зв’яже округ Вей­хай і Цін­дао (про­він­ція Ша­ньдун) або Да­лянь (про він­ція Ля­о­нін) з Ре­спу­блі­кою Ко­рея і Япо­ні­єю [9]. Тим ча­сом Ре­спу­блі­ка Ко­рея пла­нує по­бу­ду­ва­ти на­фто­га­зо­про­від, який зв’яже Вла­ди­во­сток (Ро­сія) з Ко­рей ською На­ро­дно Де­мо­кра­ти­чною Ре­спу­блі­кою, про­хо­дя­чи те­ри­то­рі­єю Ре­спуб лі­ки Ко­рея і ки­тай­ської про­він­ції Ша­ньдун. Це бу­де під­во­дний тру­бо­про­від, який, по­ряд з вну­трі­шньою ме­ре­жею на­фто­га­зо­про­во­дів Ки­таю, змо­же пе­ре­да ва­ти на­фту і газ на рин­ки енер­го­спо­жи­ва­н­ня у схі­дних при­бе­ре­жних ра­йо­нах Ки­таю. По­при роз­бі­жно­сті між кра­ї­на­ми Пів­ні­чно Схі­дної Азії з при­во­ду очі ку­ва­но­го мар­шру­ту на­фто­га­зо­про­во­ду, вже існує кон­сен­сус що­до йо­го ство­рен ня для роз­ви­тку зв’яз­ку на­фто­га­зо­вих об’єктів між Пів­ні­чно Схі­дною Азі­єю, Ро­сі­єю та кра­ї­на­ми Цен­траль­ної Азії.

Ста­ле про­су­ва­н­ня ре­фор­ми ві­тчи­зня­ної на­фто­га­зо­вої га­лу­зі та си­сте­ми ва­лю­тно­го управ­лі­н­ня

Ки­тай має уні­каль­ні умо­ви для ство­ре­н­ня цен­тру тор­гів­лі га­зом з юа­нем у ролі ва­лю­ти оцін­ки і роз­ра­хун­ку, про­те він, як і ра­ні­ше, сти­ка­є­ться з чи­слен­ни­ми внут рі­шні­ми по­лі­ти­чни­ми та ін­сти­ту­ціо­наль­ни­ми пе­ре­шко­да­ми. У наш час суб’єкти єди­ної рин­ко­вої уго­ди, не­до­ста­тні юри­ди­чні га­ран­тії, від­су­тність пе­ре­до­вої ін­фор ма­цій­ної сер­ві­сної пла­тфор­ми, не­до­ско­на­лі про­це­ду­ри ухва­ле­н­ня кон­тра­ктів і по­ря­док до­став­ки, а та­кож від­су­тність до­ста­тньої кон­вер­то­ва­но­сті юа­ня обме­жу ють за­яв­ку Ки­таю на ство­ре­н­ня і вдо­ско­на­ле­н­ня пла­тфор­ми для тор­гів­лі га­зом. Це мо­ти­вує йо­го нев­пин­но до­би­ва­ти­ся ре­фор­ми сво­єї на­ціо­наль­ної га­зо­вої про ми­сло­во­сті і си­сте­ми управ­лі­н­ня ва­лю­тни­ми опе­ра­ці­я­ми.

По пер­ше, Ки­тай по­ви­нен спри­я­ти ди­вер­си­фі­ка­ції об’єктів га­зо­вої тор­гів­лі та про­зо­ро­му від­кри­т­тю га­зо­про­во­дів. За­йма­ю­чи одні з пе­ре­до­вих по­зи­цій се­ред ім­пор­те­рів га­зу, суб’єкти га­зо­вої тор­гів­лі в Ки­таї не ре­а­лі­зу­ва­ли ди­вер­си­фі­ка­цію, а ве­ли­кі на­фто­га­зо­ві під­при­єм­ства зав­дя­ки дер­жав­но­му ре­гу­лю­ван­ню і та­кти­ці ін­те гро­ва­ної ді­яль­но­сті кра­ї­ни для ви­до­був­них і пе­ре­ро­бних га­лу­зей в основ­но­му не охо­че бе­руть участь у тор­гів­лі га­зо­ви­ми ф’ючер­са­ми. Не­мо­жли­вість пов­ні­стю реа лі­зу­ва­ти свій по­тен­ці­ал ім­пор­те­ра га­зу ро­бить Ки­тай не­спро­мо­жним сфор­му­ва­ти впли­во­вий ре­гіо­наль­ний і гло­баль­ний ри­нок тор­гів­лі га­зом. У зв’яз­ку з ве­ли­кою кіль­кі­стю сві­то­вих дже­рел для ім­пор­ту га­зу від­кри­т­тя ім­порт­ної по­ту­жно­сті краї ни на­вряд чи при­ве­де до між­на­ро­дної олі­го­по­лії, як у се­кто­рі за­лі­зних руд. Во­дно час Ки­таю не­об­хі­дно по­сту­по­во ре­фор­му­ва­ти свій га­зо­про­від для за­без­пе­че­н­ня від­кри­то­сті цьо­го се­кто­ру тре­тій сто­ро­ні на спра­ве­дли­вій осно­ві.

По дру­ге, Ки­тай по­ви­нен вдо­ско­на­ли­ти ме­ха­нізм ці­но­утво­ре­н­ня на вну­тріш ньо­му ринку, щоб він зміг ві­ді­гра­ва­ти ви­рі­шаль­ну роль у роз­по­ді­лі ре­сур­сів. Сьо го­дні КНР за­сто­со­вує ме­ха­нізм дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня цін на вну­трі­шньо­му

ринку при­ро­дно­го га­зу; Ки­тай від­мо­вив­ся від упро­ва­дже­н­ня ме­ха­ні­зму рин­ко­во го ці­но­утво­ре­н­ня, який не тіль­ки є не­спри­я­тли­вим для вста­нов­ле­н­ня то­чних цін на газ, але й не є ко­ри­сним для ньо­го са­мо­го в отри­ман­ні біль­шо­го впли­ву на про­цес ці­но­утво­ре­н­ня на гло­баль­но­му ринку га­зу. З ме­тою пра­виль­ної ці­но­вої по­лі­ти­ки і ста­бі­лі­за­ції рин­ко­вої про­по­зи­ції йо­му не­об­хі­дно ре­фор­му­ва­ти свій вну­трі­шній ме­ха­нізм ці­но­утво­ре­н­ня на газ.

По тре­тє, Ки­тай по­ви­нен по­сту­по­во від­кри­ва­ти свої ка­пі­таль­ні ра­хун­ки, щоб ство­ри­ти не­об­хі­дні ва­лю­тні умо­ви для тор­гів­лі га­зом з ви­ко­ри­ста­н­ням юа­ня. Кра­ї­ні слід по­стій­но під­штов­ху­ва­ти юань до гло­баль­но­го зро­ста­н­ня і під­ні­ма­ти між­на­ро­дний рі­вень сво­го фі­нан­со­во­го се­кто­ру, впо­ряд­ко­ва­но про­су­ва­ю­чи ре фор­му рин­ко­вих обмін­них кур­сів юа­ня і по­сту­по­во від­кри­ва­ю­чи вну­трі­шній ри­нок ка­пі­та­лу. Ко­ли спра­ва до­хо­дить до ре­а­лі­за­ції кон­кре­тної по­лі­ти­ки, Ки­тай мо­же по­чи­на­ти по­слі­дов­но за­сто­со­ву­ва­ти екс­пе­ри­мен­таль­ні за­хо­ди в де­яких зо нах віль­ної тор­гів­лі.

У ці­ло­му Ки­тай по­ви­нен актив­но про­су­ва­ти різні вну­трі­шні ре­фор­ми, при ско­рю­ва­ти мі­жна­ро­дне га­зо­ве спів­ро­бі­тни­цтво, кра­ще пла­ну­ва­ти тор­го­вель­ні схе ми і роз­ро­бля­ти кон­тра­кти, щоб якнай­швид­ше ство­ри­ти умо­ви для за­пу­ску ринку тор­гів­лі га­зом в Азі­ат­сько Ти­хо­оке­ан­сько­му ре­гіо­ні. При цьо­му Ки­тай мо­же, ви ко­ри­сто­ву­ю­чи газ’юань, при­ско­ри­ти про­цес ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції юа­ня і спри­я­ти роз­ви­тку газ’юа­ня як сво­єї ва­жли­вої фі­нан­со­вої опо­ри.

Про­бле­ми і можливості га­зо­вої стра­те­гії Ки­таю

З при­ско­ре­н­ням ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції юа­ня і по­стій­ним зро­ста­н­ням час­тки спо жи­ва­н­ня при­ро­дно­го га­зу в Ки­таї та сві­ті очі­ку­є­ться, що при­ро­дний газ стане од ним з най­ва­жли­ві­ших сві­то­вих то­ва­рів, і Ки­тай змо­же ді­ста­ти від цьо­го пе­ре­ва­ги для подаль­шо­го під­ви­ще­н­ня ста­ту­су юа­ня в ре­гу­лю­ван­ні сві­то­вої тор­гів­лі. Зви чай­но, ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ція газ’юа­ня не зав­жди від­бу­ва­ти­ме­ться без пе­ре­шкод, і на­віть за на­яв­но­сті мо­жли­во­стей во­на сти­кне­ться з чи­слен­ни­ми тру­дно­ща­ми.

Про­бле­ми га­зо­вої стра­те­гії 1. Вну­трі­шні фа­кто­ри

По пер­ше, не­до­ста­тні вну­трі­шнє ви­до­бу­ва­н­ня і спо­жи­ва­н­ня га­зу ви­сту­па­ють бар’єра­ми при ство­рен­ні ки­тай­сько­го ринку тор­гів­лі га­зом. Пів­ден­но Схі­дний азі­ат­ський і гло­баль­ний га­зо­вий тор­го­вий центр мо­же утво­ри­ти­ся тіль­ки за на­яв но­сті зна­чних об­ся­гів тор­гів­лі га­зом, які то­чно від­обра­жа­ти­муть спів­від­но­ше­н­ня по­пи­ту і про­по­зи­ції на ринку і пе­ре­тво­рю­ва­ти тор­го­вель­ні ці­ни на ре­гіо­наль­ні чи гло­баль­ні ба­зо­ві ці­ни на газ. Про­те, че­рез від­но­сно від­ста­лі те­хно­ло­гії роз­від­ки і ви­до­бу­ва­н­ня га­зу і від­су­тність до­бре на­ла­го­дже­ної по­лі­ти­ки в га­зо­вій про­ми­сло во­сті, га­зо­ві ро­до­ви­ща Ки­таю ефе­ктив­но не роз­ві­ду­ю­ться і не екс­плу­а­ту­ю­ться, че­рез що масштаби ви­ко­ри­ста­н­ня га­зу, як і ра­ні­ше, є не­су­мір­ни­ми з йо­го еко­но мі­чною си­лою, і по­тен­ці­ал га­зо­во­го ринку ще не пов­ні­стю за­ді­я­ний.

По дру­ге, Ки­тай на шля­ху пе­ре­тво­ре­н­ня по­тен­ці­аль­но­го ринку га­зу, ре­сурс них і гео­гра­фі­чних пе­ре­ваг у ре­аль­ні про­ду­ктив­ність і кон­ку­рен­то­спро­мо­жність все ще сти­ка­є­ться з ці­лим ря­дом пе­ре­шкод: 1) можливості кра­ї­ни для роз­від­ки і ви­до­бу­ва­н­ня га­зу за­ли­ша­ю­ться не­до­ста­тні­ми, і ім­пор­те­ри га­зу є на­дмір­но уні­тар ни­ми; 2) га­зо­про­во­ди кра­ї­ни, як і ра­ні­ше, мо­но­по­лі­зо­ва­но трьо­ма ве­ли­ки­ми наф то­ви­ми ком­па­ні­я­ми, і га­зо­схо­вищ ду­же не ви­ста­чає; 3) поставки га­зу є не­до­стат ні­ми для за­до­во­ле­н­ня по­треб кра­ї­ни, ме­ха­нізм вну­трі­шньо­го ці­но­утво­ре­н­ня і си

сте­ма ре­гу­лю­ва­н­ня цін є не­о­б­грун­то­ва­ни­ми, і клю­чо­ва про­бле­ма все ще за­ли­ша­єть ся не­розв’яза­ною.

2. Між­на­ро­дні фа­кто­ри

По пер­ше, між кра­ї­на­ми Пів­ні­чно Схі­дної Азії не існує по­лі­ти­чної до­ві­ри, що зу­мов­лює тру­дно­щі в ко­ор­ди­на­ції еко­но­мі­чних ін­те­ре­сів. Прагнення до ство ре­н­ня спіль­но­го ринку га­зу в Пів­ні­чно Схі­дній Азії – ва­жли­вий за­сіб спри­я­н­ня утво­рен­ню газ’юа­ня. Йо­го ство­ре­н­ня слу­гу­ва­ти­ме змі­цнен­ню за­галь­ної без­пе­ки та ін­те­ре­сам Ки­таю, Япо­нії та Ре­спу­блі­ки Ко­рея і є ду­же пер­спе­ктив­ним, про­те від­су­тність по­лі­ти­чної до­ві­ри і на­яв­ність тру­дно­щів у ко­ор­ди­на­ції вза­єм­них еко но­мі­чних ін­те­ре­сів ство­рю­ють пев­ні пе­ре­шко­ди на шля­ху до ме­ти.

По дру­ге, мо­же ви­ни­кну­ти опір з бо­ку США і кра­їн – екс­пор­те­рів га­зу. Про су­ва­н­ня ки­тай­ської “стра­те­гії газ’юа­ня” мо­же роз­гля­да­тись як за­гро­за при­ві­ле­йо ва­но­му ста­ту­су до­ла­ра та еко­но­мі­чним ін­те­ре­сам США. Ця кра­ї­на, без­пе­ре­чно, кон­тро­лю­ва­ти­ме та­кий крок Ки­таю і за­сто­со­ву­ва­ти­ме еко­но­мі­чні або ін­ші за­со­би для бло­ку­ва­н­ня ви­ко­ри­ста­н­ня юа­ня кра­ї­на­ми, які тор­гу­ють га­зом, з ме­тою за­по біг­ти за­мі­ні до­ла­ра в оцін­ці та ре­гу­лю­ван­ні тор­гів­лі га­зом. Крім то­го, та­кий крок по­сла­бить вплив США на їх двох азі­ат­ських со­ю­зни­ків – Япо­нію і Ре­спу­блі­ку Ко­рея, що зав­дасть шко­ди ди­пло­ма­ти­чним ін­те­ре­сам США. Кра­ї­ни – екс­пор­те ри га­зу не очі­ку­ють, що Ки­тай вста­но­вить єди­ну ці­но­ву по­лі­ти­ку для тор­гів­лі га зом у Пів­ні­чно Схі­дній Азії. По­ді­бні су­пе­ре­чки на­справ­ді яв­ля­ють со­бою ряд ком про­мі­сів ін­те­ре­сів і вста­нов­ле­н­ня ба­лан­су між рі­зни­ми кра­ї­на­ми, то­му нам не слід пе­ре­біль­шу­ва­ти пе­ре­по­ни, які мо­жуть ви­ни­кну­ти.

По тре­тє, Ки­таю, як і ра­ні­ше, не ви­ста­чає вій­сько­вої мо­гу­тно­сті для під­три ма­н­ня по­ді­бно­го кро­ку. Сьо­го­дні США ма­ють най­силь­ні­шу ар­мію у сві­ті, що за­без пе­чує сер­йо­зну під­трим­ку при­ві­ле­йо­ва­но­му ста­ту­су до­ла­ра. Від­по­від­ні до­слі­джен ня по­ка­зу­ють, що більшість кра­їн або ре­гіо­нів, де роз­мі­ще­но аме­ри­кан­ські вій­ська, прийня­ли си­сте­му прив’яз­ки сво­їх обмін­них кур­сів до до­ла­ра або пов­ну си­сте­му до­ла­ри­за­ції * . По­ки що Ки­тай не на­ро­стив вій­сько­вої мо­гу­тно­сті, яка мо­гла б по рів­ня­ти­ся з вій­сько­вою мо­гу­тні­стю США, у ньо­го не­має обов’яз­ко­вої си­ли, щоб на­по­ля­га­ти на ви­ко­ри­стан­ні юа­ня в ролі роз­ра­хун­ко­вої ва­лю­ти для тор­гів­лі га­зом. Це мо­же бу­ти най­біль­шою пе­ре­шко­дою, яку Ки­тай по­ви­нен по­до­ла­ти для про­су ва­н­ня “стра­те­гії газ’юа­ня”. Про­те та­ка пе­ре­шко­да не є не­здо­лан­ною. З одно­го бо­ку, ско­ро­че­н­ня гло­баль­ної вій­сько­вої при­су­тно­сті США ве­де до осла­бле­н­ня їх вій­сько во­го впли­ву за кор­до­ном. З ін­шо­го бо­ку, Ки­тай мо­же пов­ною мі­рою ско­ри­ста­ти­ся пе­ре­ва­га­ми вза­єм­ної ви­го­ди і без­про­гра­шних ре­зуль­та­тів в еко­но­мі­чній сфе­рі з га­зо ви­до­був­ни­ми кра­ї­на­ми, щоб ді­ста­ти під­трим­ку для ство­ре­н­ня цен­тру тор­гів­лі га зом. Крім то­го, оскіль­ки, за про­гно­за­ми, час­тка на­фти в за­галь­но­му об­ся­гу спо­жи ва­н­ня енер­гії ще дов­го не зни­жу­ва­ти­ме­ться, то газ’юань най­ближ­чим ча­сом на­вряд чи за­мі­нить на­фто­до­лар. Іна­кше ка­жу­чи, остан­ній спів­існу­ва­ти­ме з газ’юа­нем до

З ура­ху­ва­н­ням то­го, що Близь­кий Схід є ба­га­тим на на­фту і йо­го стра­те­гі­чне та гео­гра фі­чне по­ло­же­н­ня має ве­ли­ке зна­че­н­ня, США роз­мі­щу­ють чи­слен­ні вій­ська в Са­у­дів­ській Ара­вії, Ку­вей­ті, ОАЕ, Ба­хрей­ні та Ту­реч­чи­ні. Щоб отри­ма­ти вій­сько­вий за­хист від США, ці кра­ї­ни – екс­пор­те­ри на­фти по­вин­ні ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти до­лар для вре­гу­лю­ва­н­ня тор­гів­лі наф тою. Крім то­го, США та­кож на­ро­щу­ють свою вій­сько­ву при­су­тність у та­ких азі­ат­ських краї нах, як Япо­нія, Ре­спу­блі­ка Ко­рея, Ав­стра­лія, Та­ї­ланд і Сін­га­пур, а це озна­чає, що у США є та­кі со­ю­зни­ки або по­слі­дов­ни­ки, стра­те­гія на­ціо­наль­ної без­пе­ки яких ті­сно пов’яза­на з ни­ми і пе­ре­бу­ває під їх від­но­сно ве­ли­ким вій­сько­вим і по­лі­ти­чним впливом, щоб прийня­ти си­сте му обмін­но­го кур­су і си­сте­му пла­ва­ю­чо­го обмін­но­го кур­су, яка прив’яза­на до до­ла­ра.

сить три­ва­лий пе­рі­од. У цьо­му сен­сі по­сту­по­ве про­су­ва­н­ня ки­тай­ської “стра­те­гії газ’юа­ня” не стане ре­аль­ним ви­кли­ком між­на­ро­дно­му ста­ту­су до­ла­ра.

Можливості для “стра­те­гії газ’юа­ня”

З пра­гне­н­ням сві­ту до ви­ко­ри­ста­н­ня еко­ло­гі­чно чи­стої енер­гії, а та­кож з ви яв­ле­н­ням ве­ли­ких за­па­сів га­зу і зна­чним зро­ста­н­ням йо­го по­ста­вок, час­тка га­зу в гло­баль­но­му об­ся­гу спо­жи­ва­н­ня енер­гії дедалі збіль­шу­ва­ти­ме­ться. Очі­ку­є­ться, що при­ро­дний газ до­ся­гне па­ра­лель­но­го ста­ту­су з на­фтою і на­віть пе­ре­ви­щить її, став ши до­мі­ну­ю­чою ви­ко­пною енер­гі­єю у сві­ті. Це, мо­жли­во, че­рез де­який час при ве­де люд­ство до енер­ге­ти­чної ери га­зу.

Сьо­го­дні гло­баль­не по­ста­ча­н­ня га­зу за­ли­ша­є­ться не­до­ста­тнім. При­ро­дний газ – це окре­ма енер­ге­ти­чна ка­те­го­рія, що ро­бить прив’яз­ку ці­но­утво­ре­н­ня і ре­жи­му транс­а­кцій до цін на на­фту не при­да­тною для ре­аль­них умов. “Слан­це ва ре­во­лю­ція” у Пів­ні­чній Аме­ри­ці спри­чи­ни­ла по­стій­не зро­ста­н­ня роз­ві­да­них за­па­сів слан­це­во­го га­зу в США і Ка­на­ді, в ре­зуль­та­ті чо­го ча­сти­на по­пе­ре­дньо­го екс­пор­ту СПГ у Пів­ні­чну Аме­ри­ку пе­ре­мі­сти­лась у Япо­нію і Ре­спу­блі­ку Ко­рея. Оби­дві кра­ї­ни ухва­ли­ли кон­тра­кти на екс­порт СПГ із США, які, по­при не­ве ли­кі об­ся­ги, для вста­нов­ле­н­ня ці­ни по­си­ла­ли­ся на ці­ни на СПГ аме­ри­кан­ської ком­па­нії “Henry Hub”. Крім то­го, кра­ї­ни Пів­ні­чно Схі­дної Азії та­кож дедалі більше ім­пор­ту­ють СПГ з Ка­та­ру, Ав­стра­лії та ін­ших кра­їн – екс­пор­те­рів при ро­дно­го га­зу, що впли­ває на тра­ди­цій­ну пра­кти­ку ці­но­утво­ре­н­ня на газ у да­но­му ре­гіо­ні. На цьо­му фо­ні Ки­таю, Япо­нії та Ре­спу­блі­ці Ко­рея в Пів­ні­чно Схі­дній Азії не­об­хі­дно тер­мі­но­во змі­ни­ти ме­ха­нізм ці­но­утво­ре­н­ня на газ, ор­га­ні­зу­ва­ти ре­гіо­наль­ний ри­нок га­зу і ско­ри­ста­ти­ся вла­сною по­ту­жною ку­пі­вель­ною спро мо­жні­стю для впли­ву на га­зо­ві ці­ни.

Ге­ге­мо­нія до­ла­ра, ство­ре­на за до­по­мо­гою на­фто­до­ла­ра як ва­жли­вої опо­ри, его­їсти­чна гро­шо­во кре­ди­тна по­лі­ти­ка США і ма­ні­пу­лю­ва­н­ня рин­ком зав­жди бу­ли при­су­тні у все­сві­тніх су­пе­ре­чках. Ско­ри­став­шись на­фто­до­ла­ром, США не тіль­ки здо­бу­ли сень­йо­раж, аб­со­лю­тний вплив і можливості ма­ні­пу­лю­ва­ти ці­на­ми на наф ту, що дає ве­ли­че­зні пов­но­ва­же­н­ня в роз­по­ді­лі ба­гат­ства, але й зна­чно під­ви­щи­ли гну­чкість і си­лу сво­єї гро­шо­во кре­ди­тної по­лі­ти­ки, яка са­мо­ви­зна­ча­є­ться. Кож но­го ра­зу, ко­ли еко­но­мі­ка США де­мон­струє озна­ки ре­це­сії, їх віль­на гро­шо­во кре­ди­тна по­лі­ти­ка ве­де до на­дмір­ної лі­кві­дно­сті для екс­пор­ту в ін­ші кра­ї­ни; з ви ни­кне­н­ням ознак від­нов­ле­н­ня еко­но­мі­ки, по­си­ле­н­ня гро­шо­во кре­ди­тної по­лі ти­ки та змі­цне­н­ня на­ціо­наль­ної ва­лю­ти до­ла­ри зно­ву по­вер­ну­ться до США. Вве­де­н­ня єв­ро де­якою мі­рою сфор­му­ва­ло своє­рі­дну ба­лан­су­ю­чу си­лу для до­ла­ра. Ро­сія і кра­ї­ни Близь­ко­го Схо­ду та­кож за­йма­ю­ться роз­від­кою на­фти і га­зу в не­до ла­ро­вих ва­лю­тах. Че­рез укра­їн­ську кри­зу від­но­си­ни між США і Ро­сі­єю ста­ли на пру­же­ні­ши­ми, і Ро­сія де­мон­струє дедалі силь­ні­ше ба­жа­н­ня по­ру­ши­ти мо­но­поль ний ста­тус до­ла­ра. У цьо­му сен­сі прагнення до тор­гів­лі га­зом, но­мі­но­ва­ної в юа­нях, від­по­від­ає спро­бам ство­ри­ти між­на­ро­дну фі­нан­со­во гро­шо­ву си­сте­му з більш ро зум­ною стру­кту­рою.

Ви­снов­ки

Ки­тай во­ло­діє ве­ли­че­зним по­тен­ці­а­лом у ви­до­бу­ван­ні га­зу, ко­ло­саль­ним спо жив­чим рин­ком і є цен­тром спо­жи­ва­н­ня га­зу в Пів­ні­чно Схі­дній Азії. Він отри мує газ із Се­ре­дньої Азії та Ро­сії, пов’яза­ний на­фто­про­від­ним тру­бо­про­во­дом з М’ян­мою і має пе­ре­ва­ги для ім­пор­ту СПГ. Уні­каль­ні спри­я­тли­ві гео­гра­фі­чні умо

ви по­ста­ви­ли Ки­тай у ви­гі­дне по­ло­же­н­ня для ство­ре­н­ня транс­на­ціо­наль­ної ме­ре жі га­зо­про­во­дів і цен­тру тор­гів­лі га­зом у Пів­ні­чно Схі­дній Азії. То­му зу­си­л­ля КНР що­до про­су­ва­н­ня транскор­дон­них га­зо­вих роз­ра­хун­ків і тор­гів­лі в юа­нях зна­чно роз­ши­рять про­стір і масштаби ви­ко­ри­ста­н­ня юа­ня, по­лег­шать йо­го ін­тер­на­ціо на­лі­за­цію і спри­я­ти­муть ре­фор­мі га­зо­вої про­ми­сло­во­сті кра­ї­ни і низь­ко­ву­гле­це­вій транс­фор­ма­ції енер­ге­ти­чної стру­кту­ри.

Існу­ю­ча си­ту­а­ція з по­тре­бою в гло­баль­них по­став­ках на­фти і га­зу, яка пе­ре­ви щи­ла на­яв­ний ро­сій­ський екс­порт на­фти і га­зу на Схід, роз­ши­ри­ла можливості Ки­таю, Япо­нії та Ре­спу­блі­ки Ко­рея ку­пу­ва­ти на­фто­га­зо­ві ре­сур­си і за­без­пе­чи­ла їх актив­ні­шу участь у ці­но­утво­рен­ні на газ, про­по­ну­ю­чи кра­ї­нам Пів­ні­чно Схі­дної Азії хо­ро­ші можливості для ство­ре­н­ня спіль­но­го ринку га­зу. Не­зва­жа­ю­чи на не до­ста­тню вза­єм­ну по­лі­ти­чну до­ві­ру і тру­дно­щі в ко­ор­ди­на­ції еко­но­мі­чних ін­те ре­сів у три­сто­рон­ньо­му спів­ро­бі­тни­цтві, Ки­тай, імо­вір­но, по­сту­по­во роз­ви­ва­ти ме спів­ро­бі­тни­цтво з Япо­ні­єю і Ре­спу­блі­кою Ко­рея в рі­зних сфе­рах, у то­му чи­слі з ме­тою ство­ре­н­ня ре­гіо­наль­но­го ринку га­зу, що за­кла­де мі­цний фун­да­мент для ре­а­лі­за­ції “стра­те­гії газ’юа­ня”.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Zhao Kе. The rise of Deutsche mark – an analysis of internationalization of currencies from a politico economic perspective / PHD thesis. – Graduate School of Chinese Academy of Social Sciences, 2013.

2. Wang Hong. The rise of petrodollar and its influences on the international monetary market / Master’s thesis. – Jilin University, 2013.

3. Tong Xiaoguang, Zheng Jiong, Fang Bo . A strategic analysis on establishing a natural gas trading hub in China // Natural Gas Industry. – 2014. – No 9. – Р. 1–10.

4. Hu Aolin, Qin Yuan, Chen Xuefeng . On spot transaction in natural gas market in China // Natural Gas Industry. – 2011. – No 10. – Р. 101–104.

5. Hu Aolin . A discussion on building a natural gas trading center in China // Natural Gas Industry. – 2014. – No 9. – Р. 11–16.

6. Jia Chengzao, Zhang Yongfeng, Zhao Xia . Prospects of and challenges to natural gas industry development in China // Natural Gas Industry. – 2014. – No 9. – Р. 1–11.

7. Duan Zhao fang . Historical retrospect and prospect of world natural gas // China Mining Magazine. – 2008. – No 11 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http:// en.cnki.com.cn/journal_en/b B021 ZGKA 2008 11.htm.

8. Jiang Chunlin and Liu Dingjia . An important step toward marketization of gas prices // Economic Information Daily. – 2015. – January 12.

9. Liu Xianyun . What does Russia’s Eastward focus of its oil and gas exports bring? // People’s Daily. – 2016. – November 10 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http:// energy.people.com.cn/n/2014/1208/c71661 26170096.html.

References

1. Zhao Ke. The rise of Deutsche mark – an analysis of internationalization of currencies from a politico economic perspective. PHD thesis . Graduate School of Chinese Academy of Social Sciences, 2013.

2. Wang Hong. The rise of petrodollar and its influences on the international monetary market. Master’s thesis . Jilin University, 2013.

3. Tong Xiaoguang, Zheng Jiong, Fang Bo. A strategic analysis on establishing a natural gas trading hub in China. Natural Gas Industry , 2014, No 9, pp. 1–10 [in Chinese].

4. Hu Aolin, Qin Yuan, Chen Xuefeng. On spot transaction in natural gas market in China. Natural Gas Industry , 2011, No 10, pp. 101–104 [in Chinese].

5. Hu Aolin. A discussion on building a natural gas trading center in China. Natural Gas Industry , 2014, No 9, pp. 11–16 [in Chinese].

6. Jia Chengzao, Zhang Yongfeng, Zhao Xia. Prospects of and challenges to natural gas industry development in China. Natural Gas Industry , 2014, No 9, pp. 1–11 [in Chinese].

7. Duan Zhao fang. Historical retrospect and prospect of world natural gas, China Mining Magazine , 2008, No 11, available at: http://en.cnki.com.cn/journal_en/b B021 ZGKA 2008 11.htm [in Chinese].

8. Jiang Chunlin and Liu Dingjia. An important step toward marketization of gas prices. Economic Information Daily , 2015, January 12 [in Chinese].

9. Liu Xianyun. What does Russia’s Eastward focus of its oil and gas exports bring? People’s Daily , 2016, November 10, available at: http://energy.people.com.cn/n/2014/ 1208/c71661 26170096.html [in Chinese].

Ста­т­тя на­ді­йшла до ре­да­кції 1 ве­ре­сня 2017 р.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.