THE ROLE OF MASSIVE OPEN ONLINE COURSES IN THE MODERN “EDUCATIONAL LANDSCAPE”

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - 12 (673) Проблеми Освіти -

The role played by massive open online courses in organizing a distance learning system is shown. The authors assessed the world’s top resources in the field of online education. Indicators for assessing the quality and effectiveness of massive open online courses related to the completion of the course, the category of people visiting the online platforms and the level of openness and availability of the course are substantiated. The ways of financial maintenance of the majority of influential educational platforms are determined and measures are proposed to facilitate the faster integration of the national educational institutions into the international practice of promoting the electronic format of education. Keywords: massive open online course, educational start up, educational hub, education monetization. © Осецький Ва­ле­рій Ле­о­ні­до­вич (Osets’kyi Valerii Leonidovych), 2017; e mail: val_osetski@ukr.net; © Татомир Іри­на Лю­бо­ми­рів­на (Tatomyr Iryna Lyubomyrivna), 2017; e mail: Tatomur@gmail.com.

Чи­ма­ло де­ба­тів ве­де­ться нав­ко­ло до­ціль­но­сті та подаль­ших пер­спе­ктив роз ви­тку рин­ку еле­ктрон­но­го на­вча­н­ня, яке ви­кли­ка­ло ряд по­зи­тив­них для осві­тньо­го по­ля про­це­сів. Іде­ться про від­кри­тість, до­сту­пність і без­ко­штов­ність осві­тньо­го кон­тен­ту для ши­ро­кої ау­ди­то­рії спо­жи­ва­чів за ра­ху­нок зро­ста­н­ня кіль­ко­сті осві­тніх онлайн сер­ві­сів – онлайн кон­стру­кто­рів уро­ків, сер­ві­сів для ор­га­ні­за­ції ве­бі­на­рів (веб се­мі­на­рів), комп’ютер­них ві­део­за­нять, ка­та­ло­гів осві­тян­ських веб ре­сур­сів, ви­ко­ри­ста­н­ня те­хно­ло­гії скрай­бін­гу то­що.

Ана­ліз остан­ніх до­слі­джень і пу­блі­ка­цій з да­ної те­ма­ти­ки свід­чить про роз­біж но­сті у по­гля­дах еко­но­мі­стів та ана­лі­ти­ків з при­во­ду до­ціль­но­сті роз­ви­тку рин­ку еле­ктрон­но­го на­вча­н­ня. Не­зва­жа­ю­чи на той факт, що у 2011 р. більш як 320000 аме ри­кан­ських шко­ля­рів від­ві­да­ли вір­ту­аль­ні шко­ли, а у 2015 р. кіль­кість осіб, які хо­ча б один пре­дмет ви­вча­ли онлайн, пе­ре­ви­щи­ла 17,3 млн., у сві­ті є й про­тив­ни­ки роз ви­тку e learning. Так, пер­ший ви­кла­дач онлайн кур­су в Ка­на­ді у 2008 р. Дж. Сі­менс на­звав їх “ті­ньо­вою еко­но­мі­кою освіти”, яка фун­кціо­нує па­ра­лель­но з фор­маль ною осві­тою. Де­що ін­ших по­зи­цій до­три­му­є­ться Т. Ігл­тон, за сло­ва­ми яко­го су­ча­сні уні­вер­си­те­ти де­да­лі біль­ше пе­ре­тво­рю­ю­ться на бі­знес про­е­кти, ви­кла­да­чі – на ме­не дже­рів, а сту­ден­ти – на спо­жи­ва­чів. Це при­зво­дить до то­го, що уні­вер­си­те­ти по­чи на­ють по­ту­ра­ти ін­те­ре­сам спо­жи­ва­чів у кон­ку­рен­ції за сту­ден­та, що по­сту­по­во ве­де до по­віль­ної “смер­ті” кла­си­чних уні­вер­си­те­тів [1].

Пев­ний ске­пти­цизм про­сте­жу­є­ться і у зна­чної ча­сти­ни укра­їн­ських на­у­ков­ців, які вва­жа­ють, що здо­бу­т­тя знань з Ме­ре­жі на­вряд чи мо­жна роз­гля­да­ти як аль­тер на­ти­ву пов­но­цін­ній ви­щій осві­ті – це ли­ше по­штовх, на­прям у роз­ви­тку. У цій си­ту­а­ції за­галь­но­до­сту­пні дов­го­стро­ко­ві ву­зів­ські онлайн про­гра­ми ма­ють усі шан­си істо­тно по­ті­сни­ти з рин­ку осві­тніх по­слуг низь­ко­про­бні ко­мер­цій­ні кур­си. Це, на­сам­пе­ред, пов’яза­но з не­до­ві­рою на­у­ко­вої спіль­но­ти до яко­сті про­по­но­ва но­го в Ме­ре­жі осві­тньо­го сер­ві­су. Як ре­зю­мує з цьо­го при­во­ду І. При­ма­чен­ко, “при­єд­на­н­ня про­від­них ву­зів до про­грам без­ко­штов­но­го на­вча­н­ня оста­то­чно по ста­вить кра­пку в пи­тан­ні що­до то­го, на­скіль­ки це сер­йо­зно” *.

На дум­ку П. Ге­ма­ва­та, про­фе­со­ра ка­фе­дри гло­баль­них стра­те­гій бі­знес шко­ли IESE (Бар­се­ло­на), ідея про­ти­став­ле­н­ня двох осві­тніх мо­де­лей вза­га­лі по­збав­ле­на будь яко­го сен­су. Він вва­жає, що май­бу­тнє освіти не в про­ти­сто­ян­ні ста­ро­го і но­во го, а в їх прин­ци­по­во ін­шій ком­бі­на­ції **. Про­гно­зу­є­ться, що біль­шої по­пу­ляр­но­сті на­бу­де змі­ша­ний фор­мат на­вча­н­ня, ко­ли сту­ден­ти на­вча­ти­му­ться, ска­жі­мо, за стен форд­ським кур­сом, а в уні­вер­си­те­ті бра­ти­муть кон­суль­та­ції та скла­да­ти­муть іспи­ти.

Ни­ні з’яв­ля­ю­ться мо­жли­во­сті для аль­тер­на­тив­но­го на­вча­н­ня – від май­стер кла­сів до онлайн курсів рі­зних уні­вер­си­те­тів сві­ту: лю­ди­на бе­ре со­бі кіль­ка курсів і про­хо­дить їх, іде пра­цю­ва­ти, а по­тім зно­ву по­вер­та­є­ться до на­вча­н­ня. Уні­вер­си те­ти бу­дуть зму­ше­ні пі­ти тим са­мим шля­хом, на­да­ти мо­жли­вість на­вча­ти­ся фраг мен­тар­но. Про­цес здо­бу­т­тя освіти ста­не гну­чким і мо­дуль­ним, роз­па­де­ться на окре­мі кур­си, які мо­жна бу­де бра­ти у зру­чний час, по­єд­ну­ю­чи з ро­бо­тою, – пе­ред ба­чає спів­за­снов­ник осві­тньої пла­тфор­ми “Prometheus” І. При­ма­чен­ко ***.

* Вчи­ти­ся за­дар­ма. В Укра­ї­ні стрім­ко ста­ють по­пу­ляр­ни­ми онлайн кур­си [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://ua.korrespondent.net/ukraine/events/3488959 korrespondent vchytysia zadarma v ukraini strimko stauit populiarnymy onlain kursy.

** What Business Schools Don’t Get About MOOCS [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.management.com.ua/be/be328.html.

*** Укра­їн­ська осві­та 2041. Шко­ла без уро­ків та не­по­трі­бне ЗНО [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://mooc.in.ua/author/editor.

З огля­ду на це ме­та стат­ті – ви­зна­чи­ти роль, яку ві­ді­гра­ють ма­со­ві від­кри­ті онлайн кур­си (МВОК) в ор­га­ні­за­ції си­сте­ми ди­стан­цій­но­го на­вча­н­ня, та ха­рак те­ри­сти­ки сві­то­вих ре­сур­сів у сфе­рі онлайн освіти, а та­кож за­хо­ди, які спри­яю ти­муть більш швид­ко­му до­лу­чен­ню на­ціо­наль­них осві­тніх за­кла­дів до між­на­род ної пра­кти­ки по­пу­ля­ри­за­ції та­ко­го фор­ма­ту на­вча­н­ня.

Сві­то­ва спіль­но­та про­від­них екс­пер­тів і фа­хів­ців у сфе­рі освіти та ін­фор­ма цій­них те­хно­ло­гій ви­знає, що за онлайн осві­тою май­бу­тнє. Та­кий ви­сно­вок бу­ло зро­бле­но під час “кру­гло­го сто­лу” з пи­тань ди­стан­цій­ної освіти в Да­во­сі (сі­чень 2013 р.). Чи­ма­ло ВНЗ у всьо­му сві­ті ви­зна­ли ди­стан­цій­не на­вча­н­ня стра­те­гі­єю по сту­паль­но­го роз­ви­тку і ви­ко­ри­сто­ву­ють осві­тні пла­тфор­ми як за­сіб по­ши­ре­н­ня вла­сно­го кон­тен­ту. МВОК вхо­дять до 30 най­пер­спе­ктив­ні­ших тен­ден­цій роз­вит ку освіти до 2028 р.

За сло­ва­ми між­на­ро­дно­го ра­дни­ка з пи­тань си­сте­ми освіти та ін­но­ва­цій К. Ро бін­со­на, МВОК – це ком­бі­на­ція ві­део­ле­кцій, ін­те­р­актив­них зав­дань і фо­ру­мів для обго­во­ре­н­ня на­вчаль­них ма­те­рі­а­лів. Їх осо­бли­вість по­ля­гає в на­дан­ні віль­но­го й без­опла­тно­го до­сту­пу до най­кра­щих на­вчаль­них курсів уні­вер­си­тет­сько­го рів­ня всім ба­жа­ю­чим, не­за­ле­жно від мі­сця про­жи­ва­н­ня, ві­ку чи ста­тків. За­про­ва­дже­н­ня та­ко го фор­ма­ту є уна­о­чне­н­ням кон­це­пції на­вча­н­ня про­тя­гом усьо­го жи­т­тя [2].

Чи­ма­ло на­вчаль­них за­кла­дів сві­ту вже ін­кор­по­ру­ва­ли МВОК до сво­їх основ­них курсів. Ма­со­во во­ни по­ча­ли з’яв­ля­ти­ся ли­ше у 2014–2015 рр. Ста­ном на 2015 р. існу­ва­ло вже по­над 4000 МВОК, до ство­ре­н­ня яких до­лу­чи­ли­ся по­над 500 уні­вер си­те­тів з усьо­го сві­ту, при цьо­му на єв­ро­пей­ські кра­ї­ни при­па­да­ло більш як 1000 ди­стан­цій­них курсів. За мас­шта­ба­ми то­по­ви­ми про­вай­де­ра­ми й на­да­лі за­ли­ша­ють ся аме­ри­кан­ські МВОК. У та­ких кра­ї­нах, як Фран­ція, Ки­тай та Йор­да­нія, МВОК уза­га­лі існу­ють як на­ціо­наль­ні пла­тфор­ми. У Ве­ли­ко­бри­та­нії, на­при­клад, це “Future Learn”, Ні­меч­чи­ні – “Іversity”, Ав­стра­лії – “Open2study”, США – “Сanvas” та “Novoed”. Най­біль­ше во­ни при­ва­блю­ють сту­ден­тів, які не мо­жуть ско­ри­ста­ти­ся про­по­зи­ці­я­ми тра­ди­цій­ної освіти.

Тренд онлайн освіти ви­рі­зня­є­ться тим, що зна­чно роз­ши­рює мо­жли­во­сті ди стан­цій­но­го на­вча­н­ня, йо­го ефе­ктив­ність та ау­ди­то­рію. Її по­пу­ляр­ність в уні­вер си­тет­сько­му се­ре­до­ви­щі зму­шує про­від­ні на­вчаль­ні за­кла­ди осво­ю­ва­ти ри­нок елек трон­них осві­тніх ре­сур­сів і ство­рю­ва­ти кла­сте­ри ВНЗ як у ме­жах ре­гіо­нів, так і за те­ма­ти­чною спря­мо­ва­ні­стю. Так, на­при­клад, за спіль­ної іні­ці­а­ти­ви Мас­са­чу­сет сько­го те­хно­ло­гі­чно­го ін­сти­ту­ту та Гар­вард­сько­го уні­вер­си­те­ту у трав­ні 2012 р. бу­ло за­пу­ще­но “EDX” – пла­тфор­му ма­со­вих від­кри­тих ін­те­р­актив­них без­ко­штов­них курсів, яка охо­пи­ла ши­ро­ку ау­ди­то­рію слу­ха­чів з усьо­го сві­ту. Да­ний про­ект є од ним з лі­де­рів у сфе­рі гу­ма­ні­тар­них і су­спіль­них на­ук. Най­біль­шою по­пу­ляр­ні­стю ко­ри­сту­ю­ться кур­си зі STEM ди­сци­плін. У 2014 р. роз­ро­бни­ки стар­та­пу укла­ли уго­ду з МВФ що­до на­да­н­ня по­лі­ти­ко­о­рі­єн­то­ва­них еко­но­мі­чних курсів для ке­рів ни­ків йо­го пред­став­ництв у рі­зних кра­ї­нах сві­ту. Що­ро­ку “EDX” до­лу­чає ба­га­то на­вчаль­них за­кла­дів. На по­ча­тку 2014 р. кіль­кість пар­тне­рів осві­тньої іні­ці­а­ти­ви ста­но­ви­ла 25 ВНЗ. Пе­ре­йшов­ши на по­лі­ти­ку від­кри­то­го ко­ду, осві­тній стар­тап за­по­ча­тку­вав се­ре­до­ви­ще “Openedx”, на осно­ві яко­го ком­па­нія “Google” ство­ри ла ін­тер­нет пор­тал MOOC.ORG, де будь який уні­вер­си­тет мо­же сфор­му­ва­ти со­бі облі­ко­вий за­пис і ви­кла­да­ти вла­сні від­кри­ті ма­со­ві онлайн кур­си. Крім то­го, ав­то­ри пла­тфор­ми роз­ро­би­ли рі­зні те­хно­ло­гії для ко­ле­ктив­но­го оці­ню­ва­н­ня ро­біт осіб, які на­вча­ю­ться, зокре­ма, йде­ться про до­по­мо­гу шту­чно­го ін­те­ле­кту.

Лі­де­ром у ні­ші по­ста­чаль­ни­ків МВОК є “Coursera”, мас­штаб ау­ди­то­рії якої на по­ча­тку 2016 р. пе­ре­ви­щив по­зна­чку в 17 млн. ко­ри­сту­ва­чів. Цьо­му пе­ре­ду­ва­ло ство ре­н­ня онлайн курсів з рі­зних на­вчаль­них пре­дме­тів спіль­но з про­від­ни­ми ви­щи­ми на­чаль­ни­ми за­кла­да­ми сві­ту та бі­знес курсів у пар­тнер­стві з гі­ган­та­ми те­хно­ло­гіч ної ін­ду­стрії “Instagram” і “Snapdeal”. Їх по­пу­ля­ри­за­ції спри­я­ло гло­баль­не пар­тнер ство з де­ся­тка­ми ор­га­ні­за­цій, які за­йма­ю­ться мов­ни­ми пе­ре­кла­да­ми на­вчаль­них курсів пор­ту­галь­ською, япон­ською, ту­ре­цькою, ка­зах­ською, укра­їн­ською, араб ською та ро­сій­ською мо­ва­ми. Та­кі за­хо­ди до­по­мо­гли за­лу­чи­ти більш як 146 млн. дол. ін­ве­сти­цій. Да­на осві­тня пла­тфор­ма на­лі­чує де­кіль­ка де­ся­тків гло­баль­них на вчаль­них цен­трів у рі­зних кра­ї­нах сві­ту. Ви­кла­да­ча­ми тут є про­фе­со­ри і пра­кти­ки, успі­шні в тій чи ін­шій про­фе­сії. Ко­жний з курсів ді­ли­ться на кіль­ка мо­ду­лів, при ви­вчен­ні яких сту­ден­ти по­вин­ні про­хо­ди­ти те­сту­ва­н­ня. Для сту­ден­тів вста­нов­лю ються су­во­рі де­длай­ни, за не­до­три­ма­н­ня яких во­ни мо­жуть втра­ча­ти ба­ли, адже ча сто че­рез низь­ку са­мо­мо­ти­ва­цію до на­вча­н­ня ба­га­то з них не про­хо­дять кур­си до кін­ця. Остан­нім ча­сом осві­тня пла­тфор­ма ди­вер­си­фі­ку­ва­ла вла­сну мі­сію, вклю­чив ши до сво­єї стру­кту­ри кур­си що­до шкіль­ної та до­шкіль­ної те­ма­ти­ки, що спри­я­ло ще біль­шій її по­пу­ля­ри­за­ції та роз­ши­рен­ню ау­ди­то­рії від­ві­ду­ва­чів.

На від­мі­ну від ін­ших осві­тніх пла­тформ, “Coursera” за­пу­сти­ла но­ву іні­ці­а­ти­ву – про­ект “Learning Hubs”. Це своє­рі­дний хаб для на­вча­н­ня в рі­зних мі­стах сві­ту, який пе­ред­ба­чає на­да­н­ня всім ба­жа­ю­чим на­вча­ти­ся до­сту­пу в Ін­тер­нет, щоб за­пи­са­ти­ся на кур­си від “Coursera” і ви­вча­ти їх ра­зом з ін­ши­ми лю­дьми на без­опла­тній осно­ві. Ав­то­ри пла­тфор­ми за­яв­ля­ють про ам­бі­цій­ні пла­ни що­до ство­ре­н­ня в най­ближ­чо­му май­бу­тньо­му при цих ха­бах фі­зи­чних, хі­мі­чних, біо­ло­гі­чних та ін­ших на­у­ко­вих ла бо­ра­то­рій для сту­ден­тів онлайн курсів.

Сер­ти­фі­ка­ти “Coursera” та скрін­шо­ти до­ся­гнень де­да­лі біль­ше бе­ру­ться до ува­ги при за­ра­ху­ван­ні кре­ди­тів ста­ціо­нар­ни­ми осві­тні­ми уста­но­ва­ми. Тре­ба за зна­чи­ти, що де­які онлайн пла­тфор­ми курсів схва­ле­но Аме­ри­кан­ською осві­тньою ра­дою для за­ра­ху­ва­н­ня до ко­ле­джів США. Для цьо­го слу­ха­че­ві не­об­хі­дно спла­ти ти вар­тість тіль­ки очно­го іспи­ту, са­ме ж на­вча­н­ня є без­ко­штов­ним. Осо­бли­ву ува гу на да­ні сер­ти­фі­ка­ти звер­та­ють і ро­бо­то­дав­ці під час при­йо­му на ро­бо­ту но­вих пре­тен­ден­тів.

Ще одні­єю онлайн пла­тфор­мою, яку бу­ло ство­ре­но з ме­тою вір­ту­а­лі­за­ції та де­мо­кра­ти­за­ції освіти, є “Udacity”. Во­на де­що по­сту­па­є­ться в рей­тин­го­вих по­зи­ці ях за кіль­кі­стю ко­ри­сту­ва­чів, які отри­ма­ли до­ступ до осві­тніх про­ду­ктів, роз­ро­бле них спіль­но з “Google”, “Facebook”, а та­кож фі­нан­со­вою ком­па­ні­єю “Capital One”. На­ве­сні 2013 р. “Udacity” у спів­пра­ці з “Georgia Tech” і “AT&T” за­пу­сти­ла ма­гі стер­ську про­гра­му, яка дає мо­жли­вість здо­бу­ти акре­ди­то­ва­ну сту­пінь ма­гі­стра з “Computer Science”.

Істо­тний ре­во­лю­цій­ний про­рив у роз­ви­тку освіти зро­би­ла “Ака­де­мія Сал­ма на Ха­на”. Це не­ко­мер­цій­ний осві­тній ре­сурс, який про­по­нує аль­тер­на­тив­ні рі­шен ня в осві­ті. Йде­ться про ви­ко­ри­ста­н­ня ко­ро­тких уро­ків, три­ва­лі­стю не біль­ше 5– 15 хв., з ве­ли­кої кіль­ко­сті пре­дме­тів з рі­зних га­лу­зей знань, які за­тре­бу­ва­ні рі­зно ма­ні­тною як за ві­ком, так і за про­фе­сій­ною на­ле­жні­стю ау­ди­то­рі­єю. “Ве­ли­ка шко­ла сві­ту”, як сьо­го­дні по пра­ву на­зи­ва­ють ака­де­мію, на­лі­чує міль­йо­ни учнів. Креа тив­ний під­хід до спра­ви до­зво­лив ака­де­мії зайня­ти пер­шість у рей­тин­го­вих по­зи ці­ях, ви­пе­ре­див­ши без­ко­штов­ні онлайн кур­си МІТ, Ка­лі­фор­ній­сько­го уні­вер­си те­ту в Бер­клі, Єль­сько­го уні­вер­си­те­ту та ін. Сьо­го­дні “Ака­де­мія Сал­ма­на Ха­на”

на “Youtube” на­лі­чує май­же 600 тис. по­стій­них ко­ри­сту­ва­чів, а кіль­кість пе­ре гля­дів без­ко­штов­них ві­део­ле­кцій пе­ре­ви­щує 230 млн.

Чи­ма­ло стар­та­пів (“Udemy”, “Udacity”, “Coursera”, “Creative Live”, “Code Academy”, “Skillshare”, “Grovo”) та ав­то­ри­те­тних ор­га­ні­за­цій, які спе­ці­а­лі­зу­ють ся на на­вчан­ні в ІТ сфе­рі (“Lynda.com”, “Cisco Networking Academy” і “Microsoft IT Academy”), про­по­ну­ють до­да­тки для ди­стан­цій­но­го на­вча­н­ня з ви­ко­ри­стан ням бра­у­зе­ра і мо­біль­них при­стро­їв. По­пу­ля­ри­за­ція та­ко­го фор­ма­ту на­вча­н­ня спри­я­ла кон­со­лі­да­ції про­від­них єв­ро­пей­ських уні­вер­си­те­тів у пи­тан­ні ство­ре­н­ня за під­трим­ки ЄС пла­тфор­ми ЕММА (“European Multiple MOOC Aggregator”), на якій роз­мі­ще­но онлайн кур­си від уні­вер­си­те­тів з Ан­глії, Бель­гії, Іспа­нії, Іта­лії, Ні­дер­лан­дів, Пор­ту­га­лії, Фран­ції та Есто­нії рі­зни­ми мо­ва­ми з ав­то­ма­ти­чною транс кри­пці­єю. Те­ми МВОК вклю­ча­ти­муть у се­бе пе­да­го­гі­ку, осві­тні те­хно­ло­гії та роз роб­ку до­да­тків на пла­тфор­мі “Android”.

Не за­ли­шив­ся осто­ронь цих про­це­сів і укра­їн­ський ри­нок освіти, анон­су­вав­ши у 2013 р. від­кри­т­тя пер­ших МВОК від “Уні­вер­си­те­ту онлайн” (КНУ), які зі­бра­ли по­над 9000 за­ре­є­стро­ва­них ко­ри­сту­ва­чів. У жов­тні 2014 р. стар­ту­вав ще один укра­їн­ський осві­тній онлайн про­ект, ві­до­мий як “Prometheus”. На йо­го сай­ті пред став­ле­но як окре­мі кур­си, так і ци­кли (бі­знес, мо­ви, істо­рія). Вар­то ска­за­ти, що се­ред йо­го ви­кла­да­чів – ле­кто­ри та­ких на­вчаль­них за­кла­дів Укра­ї­ни, як КНУ іме­ні Т. Шев­чен­ка, НТУУ “КПІ”, Ки­є­во Мо­ги­лян­ська бі­знес шко­ла, а та­кож юри­сти пра­кти­ки та ін­ші про­фе­сіо­на­ли. Те­ма­ти­чна спря­мо­ва­ність курсів – під­при­єм­ниц тво, еко­но­мі­ка, осно­ви про­гра­му­ва­н­ня та ін­фор­ма­цій­ної без­пе­ки, за­хист прав спо жи­ва­чів, осно­ви дер­жав­ної по­лі­ти­ки та єв­ро­пей­ської істо­рії, бі­знес ан­глій­ська то­що.

Пе­ре­ві­ри­ти здо­бу­ті зна­н­ня слу­ха­чі ма­ють змо­гу за до­по­мо­гою рі­зно­ма­ні­тних ін­те­р­актив­них про­мі­жних і фі­наль­них зав­дань, успі­шне скла­да­н­ня яких пі­сля за вер­ше­н­ня кур­су до­зво­лить отри­ма­ти сер­ти­фі­кат, який ко­ти­ру­є­ться на на­ціо­наль но­му рин­ку пра­ці та по­сту­по­во на­бу­ває про­фе­сій­но­го зна­че­н­ня. Да­на пла­тфор­ма спів­пра­цює з ви­кла­да­ча­ми кра­щих ВНЗ Укра­ї­ни, яким на­дає мо­жли­вість без­кош тов­но пу­блі­ку­ва­ти та роз­по­всю­джу­ва­ти вла­сні ав­тор­ські кур­си.

По­зи­тив­ною сто­ро­ною укра­їн­сько­го рин­ку онлайн освіти є не ко­пі­ю­ва­н­ня кра­щих за­хі­дних пра­ктик, а пра­гне­н­ня ство­ри­ти вла­сний на­вчаль­ний про­дукт, фор му­ю­чи фронт іні­ці­а­тив. Осві­тні пла­тфор­ми на­ма­га­ю­ться спів­пра­цю­ва­ти з про від­ни­ми ком­па­ні­я­ми з ме­тою роз­роб­ки курсів за їх спе­ці­а­лі­за­ці­єю. Основ­ний ак цент ни­ми зро­бле­но на анон­су­ван­ні курсів з прое­кт­но­го ме­не­джмен­ту та кри­тич но­го ми­сле­н­ня.

Слід за­зна­чи­ти, що в Укра­ї­ні фор­мат МВОК успі­шно ви­ко­ри­сто­ву­є­ться і для ви­кла­да­н­ня шкіль­них пре­дме­тів, і для під­го­тов­ки май­бу­тніх абі­ту­рі­єн­тів до про хо­дже­н­ня зов­ні­шньо­го не­за­ле­жно­го оці­ню­ва­н­ня (ЗНО). Се­ред про­е­ктів, які сьо го­дні про­по­ну­ють та­ку фор­му освіти, мо­жна ви­окре­ми­ти онлайн пла­тфор­ми: “Edera” (ed era.com), яку бу­ло за­пу­ще­но на по­ча­тку 2015 р., “Осві­та онлайн” (osvita online.com.ua), яка діє з лю­то­го 2015 р., “Eduget” (eduget.com), яка по­ча­ла пра­цю­ва­ти з ве­ре­сня 2015 р. [3, с. 83].

Най­біль­шим є по­пит у про­е­ктів, за до­по­мо­гою яких спо­жи­ва­чі ма­ють мож ли­вість швид­ко здо­бу­ти но­ву ква­лі­фі­ка­цію та кон­кре­тні на­ви­чки, які зго­дом мо­жна бу­де вда­ло кон­вер­ту­ва­ти в до­хід. На­при­клад, це мо­жуть бу­ти онлайн кур­си, де на вча­ють про­гра­му­ван­ню, кур­си з ін­тер­нет мар­ке­тин­гу, ство­ре­н­ня мо­біль­них до­да­тків та ін­тер­нет ма­га­зи­нів то­що. Пі­дви­ще­ний по­пит що­до від­да­ле­но­го на­вча­н­ня пер­шо

чер­го­во про­сте­жу­є­ться се­ред лю­дей, які пев­ний пе­рі­од ча­су про­пра­цю­ва­ли у про фе­сії та зна­ють, які на­ви­чки і зна­н­ня їм най­біль­ше по­трі­бні. Основ­ною пе­ре­ва­гою МВОК є орі­єн­та­ція на ін­но­ва­цій­ні фу­ту­ри­сти­чні на­пря­ми і спе­ці­а­лі­за­ції, що дасть мо­жли­вість під­го­ту­ва­ти спе­ці­а­лі­стів, які бу­дуть за­тре­бу­ва­ні рин­ком пра­ці. Йде­ться про по­пу­ляр­ні кур­си з ма­шин­но­го на­вча­н­ня та комп’ютер­ної гра­фі­ки, шту­чно­го ін­те­ле­кту, ген­ної ін­же­не­рії, роз­ви­тку біо­те­хно­ло­гій і мов про­гра­му­ва­н­ня то­що.

Існує кіль­ка на­пря­мів роз­ви­тку ма­со­вих від­кри­тих ди­стан­цій­них курсів, які з’яви­ли­ся зав­дя­ки на­яв­но­сті рі­зних пе­да­го­гі­чних під­хо­дів до про­це­су на­вча­н­ня в Ме­ре­жі. Так, І.В. Ба­цу­ров­ська [4, с. 32] про­по­нує ви­окре­ми­ти три основ­них ти­пи та­ких курсів.

1. Ма­со­ві від­кри­ті ди­стан­цій­ні кур­си, що ви­ко­ри­сто­ву­ють ко­ле­кти­віст­ський під­хід. На та­ких кур­сах ме­та на­вча­н­ня ви­зна­ча­є­ться учнем. Екс­пер­ти вва­жа­ють, що цей тип курсів вла­што­вує слу­ха­чів, мо­ти­во­ва­них на са­мо­стій­не на­вча­н­ня, які вмі­ють оби­ра­ти не­об­хі­дний на­прям освіти. Основ­ним і най­більш ефе­ктив­ним спосо­бом за­сто­су­ва­н­ня за­зна­че­ної ка­те­го­рії кур­су є фор­ма без­пе­рерв­но­го на­вчан ня та під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції.

2. Ма­со­ві від­кри­ті ди­стан­цій­ні кур­си, що ба­зу­ю­ться на зав­да­н­нях. В осно­ві фун­кціо­ну­ва­н­ня та­ких курсів ле­жить мо­жли­вість оби­ра­ти та ви­ко­ну­ва­ти пев­ний на­бір зав­дань як са­мо­стій­но, так і спіль­но з ін­ши­ми слу­ха­ча­ми. Ба­зою пе­да­го­гі­ки да­но­го ти­пу курсів є по­єд­на­н­ня ін­стру­кти­ві­зму та кон­стру­кти­ві­зму.

3. Ма­со­ві від­кри­ті ди­стан­цій­ні кур­си з чі­тки­ми гра­фі­ка­ми. Та­кі кур­си ви­ко ри­сто­ву­ють у ве­ли­ких між­на­ро­дних уні­вер­си­те­тах. Їх роз­роб­кою за­йма­ю­ться про фе­сій­ні ви­кла­да­чі та екс­пер­ти. Кур­си ма­ють чі­ткий на­вчаль­ний гра­фік, роз­клад, де­длай­ни і рі­зно­го ро­ду ате­ста­ції слу­ха­чів. За­пи­са­ти­ся на да­ні кур­си мо­же ко­жна лю­ди­на не­за­ле­жно від будь яких умов.

Однак ура­ху­ва­н­ня фа­кто­ра ча­су та про­фе­сій­ної зайня­то­сті слу­ха­чів зму­шує по ста­чаль­ни­ків МВОК пом’якшу­ва­ти ви­мо­ги до стро­ків про­хо­дже­н­ня курсів. На­при клад, у “Coursera” вже впро­ва­дже­но ре­гу­ляр­ні за­ня­т­тя з гну­чки­ми стро­ка­ми. Ці се­сії за­зви­чай пра­цю­ють один раз на мі­сяць. Якщо сту­дент не в змо­зі за­вер­ши­ти курс, він зав­жди за ба­жа­н­ня пе­ре­йде до на­сту­пної се­сії, не втра­ча­ю­чи сво­го мі­сця. Збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті МВОК від про­від­них ВНЗ ве­де до утво­ре­н­ня ефе­кту мас­шта бу­ва­н­ня яко­сті та со­ці­аль­но­го осві­тньо­го ви­рів­ню­ва­н­ня, за яко­го ко­жен охо­чий ма­ти­ме без­ко­штов­ний до­ступ до на­вчаль­них ма­те­рі­а­лів про­від­них ака­де­мі­чних гу­ру.

Остан­нім ча­сом ува­гу уні­вер­си­тет­ської спіль­но­ти де­да­лі біль­ше при­вер­тає пи­та­н­ня кон­тро­лю онлайн на­вча­н­ня. З ці­єю ме­тою іме­ни­ті ВНЗ, на зра­зок Прин стон­сько­го та Ко­лум­бій­сько­го уні­вер­си­те­тів, ство­рю­ють спе­ці­аль­ні ко­мі­те­ти і на­гля­да­цькі цен­три, зав­да­н­ня яких по­ля­гає в до­по­мо­зі при осво­єн­ні си­сте­ми МВОК. Як основ­ні ме­то­ди кон­тро­лю знань ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться рі­зно­ма­ні­тні ін­тер актив­ні си­сте­ми, вклю­ча­ю­чи ано­нім­ну пе­ре­вір­ку слу­ха­ча­ми ро­біт один одно­го. Звер­не­н­ня до та­ко­го спосо­бу пов’яза­но з тим, що тью­тор, який чи­тає ле­кції для ба­га­то­ти­ся­чної ау­ди­то­рії, не мо­же са­мо­стій­но впо­ра­ти­ся з їх пе­ре­вір­кою. Ли­ше пі­сля за­вер­ше­н­ня кур­су, ко­ли по­трі­бно ви­да­ва­ти сер­ти­фі­кат, ле­кто­ром в очно­му фор­ма­ті про­во­ди­ться ате­ста­цій­не оці­ню­ва­н­ня.

Якість та ефе­ктив­ність курсів екс­пер­ти рин­ку онлайн освіти ха­ра­кте­ри­зу­ють по рі­зно­му. Най­більш вда­лим вва­жа­є­ться під­хід О.М. Ля­шен­ко та І.І. Проць [5, с. 119], які про­по­ну­ють оці­ню­ва­ти їх за до­по­мо­гою гру­пи ін­ди­ка­то­рів. Пер­ший ін­ди ка­тор сто­су­є­ться за­вер­ше­но­сті кур­су. За да­ни­ми Гар­вард­сько­го уні­вер­си­те­ту, на

“Coursera” – най­біль­шій у сві­ті пла­тфор­мі онлайн освіти, пе­ре­мож­це­ві кон­кур­су стар­та­пів “Tech Crunch” – усьо­го 4% слу­ха­чів пов­ні­стю за­кін­чу­ють кур­си. Про­те за 3 ро­ки ро­бо­ти пла­тфор­ми на­вча­н­ня тут за­вер­ши­ли більш як 2 млн. осіб. За да ни­ми ре­гіо­наль­них про­вай­де­рів МВОК [6], у 2016 р. кіль­кість сту­ден­тів, які за­пи са­ли­ся хо­ча б на один курс, ста­но­ви­ла 58 млн. осіб, во­дно­час у 2015 р. їх бу­ло не біль­ше 35 млн. осіб.

За спо­сте­ре­же­н­ня­ми мар­ке­то­ло­гів EDUGET, най­ви­щий про­цент слу­ха­чів, які про­хо­дять курс до кін­ця, ма­ють пла­тні про­фе­сій­ні кур­си. У се­ре­дньо­му по осві­тніх пла­тфор­мах – це 45%. Без­ко­штов­ні онлайн пла­тфор­ми по­сту­па­ю­ться їм за кіль­кі­стю пов­ні­стю про­слу­ха­них курсів; се­ре­дньо­ста­ти­сти­чна кіль­кість сту­ден­тів, які їх про­слу­ха­ли до кін­ця, не пе­ре­ви­щує 15%. Пе­ре­шко­дою в цьо­му є низь­кий рі­вень ор­га­ні­зо­ва­но­сті та мо­ти­во­ва­но­сті до на­вча­н­ня се­ред мо­ло­ді, яка оста­то­чно не ви­зна­чи­ла­ся з про­фе­сій­ни­ми прі­о­ри­те­та­ми. І що ва­жли­во, се­ред стар­шої ві­ко вої гру­пи про­цент успі­шно­го за­вер­ше­н­ня кур­су по всіх пла­тфор­мах є на­ба­га­то ви­щим.

Дру­гий ін­ди­ка­тор сто­су­є­ться ка­те­го­рії осіб, які від­ві­ду­ють онлайн пла­тфор ми. Пер­шо­чер­го­вою ме­тою та­ких курсів був вплив на ма­ло­осві­че­ні вер­стви на­се ле­н­ня, про­те в основ­но­му їх слу­ха­ча­ми є осо­би з ба­зо­вою ви­щою осві­тою, від­по від­ним осві­тньо ква­лі­фі­ка­цій­ним рів­нем, які істо­тно ви­окрем­лю­ю­ться у фі­нан со­во­му від­но­шен­ні. Так, на­при­клад, у та­ких кра­ї­нах, як Пів­ден­на Ко­рея, Ки­тай, Бра­зи­лія, Ро­сія, най­біль­ший ін­те­рес до ди­стан­цій­ної освіти про­сте­жу­є­ться се­ред “еко­но­мі­чної елі­ти”. За ре­зуль­та­та­ми опу­блі­ко­ва­но­го в “The Wall Street Journal” до­слі­дже­н­ня *, більш як 80% слу­ха­чів з цих кра­їн на­ле­жать до 6% най­більш за­без пе­че­них жи­те­лів. Це й не див­но, що ко­ри­сту­ва­ча­ми пер­шої хви­лі МВОК ста­ли за­мо­жні та осві­че­ні лю­ди, адже са­ме во­ни отри­ма­ли до­ступ до комп’юте­рів та Ін­тер не­ту, перш ніж су­ча­сні те­хно­ло­гії охо­пи­ли ін­ші вер­стви на­се­ле­н­ня.

Ще одним ін­ди­ка­то­ром яко­сті слід вва­жа­ти рі­вень від­кри­то­сті та до­сту­пно­сті кур­су. Йо­го, на від­мі­ну від оф­флай­ну, мо­же пе­ре­гля­ну­ти, про­ко­мен­ту­ва­ти, а та кож да­ти свою суб’єктив­ну оцін­ку не­злі­чен­на кіль­кість ви­кла­да­чів, сту­ден­тів, ек спер­тів у рі­зних га­лу­зях знань з рі­зних ку­то­чків сві­ту. Са­ме та­ка від­кри­тість і ви зна­чає рі­вень яко­сті, то­му біль­шість ВНЗ не го­то­ві впро­ва­джу­ва­ти в жи­т­тя по­ді­бні фор­ма­ти на­вча­н­ня, ви­ко­ну­ва­ти екс­пе­ри­мен­таль­ні до­слі­дже­н­ня.

Зде­біль­шо­го фі­нан­со­ве за­без­пе­че­н­ня впли­во­вих осві­тніх пла­тформ здій­сню­єть ся за ра­ху­нок кор­по­ра­тив­ної фі­лан­тро­пії. Ін­те­рес ін­ве­сто­рів до се­кто­ру освіти ни­ні ве­ли­кий. Най­біль­шу ува­гу при­вер­та­ють та­кі об’єкти: без­опла­тні онлайн кур­си від кра­щих уні­вер­си­те­тів і бі­знес шкіл сві­ту; но­ві си­сте­ми управління на­вчаль­ним про це­сом; спе­ці­а­лі­зо­ва­ні со­цме­ре­жі, які об’єд­ну­ють ви­кла­да­чів і сту­ден­тів; не­стан­дар­тні осві­тні про­гра­ми, що про­па­гу­ють змі­ша­ний фор­мат на­вча­н­ня.

Згі­дно з да­ни­ми вен­чур­но­го фон­ду “GSV Capital”, в осві­тні стар­та­пи за остан­ні де­ся­ти­лі­т­тя бу­ло вкла­де­но 3,4 млрд. дол.; пік при­пав на 2015 р. – 1,85 млрд. дол. За да­ни­ми жур­на­лу “Edsurge” **, у ми­ну­ло­му ро­ці бу­ло укла­де­но 198 угод: 537 млн. дол. ін­ве­сти­цій ви­тра­че­но на роз­ви­ток сер­ві­сів для шкіл, 711 млн. дол. отри­ма­ли ком­па­нії, які орі­єн­ту­ю­ться на роз­ви­ток ви­щої освіти, ре­шту ін­ве­сто­ва­но в осві­ту до­ро­слих і кор­по­ра­тив­не на­вча­н­ня.

* The Wall Street Journal [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.wsj.com/europe. ** Christmas Bonus! US Edtech Sets Record With $1.85 Billion Raised in 2015 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.edsurge.com/news/2015 12 21 christmas bonus us edtech sets record with 1 85 billion raised in 2015.

Опу­блі­ко­ва­ні ін­ве­сти­цій­ною ком­па­ні­єю “Edukwest” да­ні про об­ся­ги єв­ро пей­ських ін­ве­сти­цій в осві­тні те­хно­ло­гії за­свід­чи­ли, що у 2015 р. ма­ла мі­сце тен ден­ція по­дво­є­н­ня ін­ве­сти­цій­них аси­гну­вань по­рів­ня­но з по­пе­ре­дні­ми ро­ка­ми. Се­ре­дній об­сяг ін­ве­сти­цій пе­ре­ви­щив по­зна­чку в 1,5 млн. єв­ро [7]. Най­більш за тре­бу­ва­ни­ми ви­яви­ли­ся про­е­кти, пов’яза­ні з до­да­тко­вою та ви­щою осві­тою, ви вче­н­ням іно­зем­них мов. Чи­ма­ло про­від­них ком­па­ній у сфе­рі те­хно­ло­гі­чної ін­ду­стрії го­то­ві фі­нан­су­ва­ти осві­тні стар­та­пи, які орі­єн­ту­ю­ться на під­трим­ку шко ля­рів з низь­кою успі­шні­стю та ді­тей з не­бла­го­по­лу­чних сі­мей. За 5 ро­ків ді­яль но­сті обо­рот ком­па­ній – про­вай­де­рів МВОК пе­ре­ви­щив 400 млн. дол., а чи сель­ність їх пер­со­на­лу – більш як 1000 осіб.

До ре­чі, у сі­чні 2013 р. най­ба­га­тша лю­ди­на пла­не­ти, ме­кси­кан­ський мі­льяр­дер К. Слім, за­явив, що вкла­де в онлайн “Ака­де­мію Сал­ма­на Ха­на” 300 млн. дол. в обмін на те, що бу­де пе­ре­кла­де­но іспан­ською мо­вою близь­ко 1 тис. ві­део­ле­кцій. Не ос тан­ню роль у фі­нан­су­ван­ні осві­тніх про­е­ктів ві­ді­грає і дер­жа­ва. Так, у жов­тні 2015 р. з ме­тою роз­ви­тку пар­тнер­ства між ви­щи­ми на­вчаль­ни­ми за­кла­да­ми і не­фор­маль ни­ми ін­сти­ту­ці­я­ми освіти та роз­роб­ки спіль­них про­грам у США бу­ло за­про­ва­дже но іні­ці­а­ти­ву EQUIP (The Educational Quality Through Innovative Partnership – Якість освіти че­рез ін­но­ва­цій­не пар­тнер­ство), зав­дя­ки якій осві­тні онлайн пла­тфор­ми мо­жуть отри­ма­ти фі­нан­со­ву під­трим­ку *.

Однак не всі на­вчаль­ні пла­тфор­ми фун­кціо­ну­ють тіль­ки за ра­ху­нок під­трим ки дер­жа­ви, спон­со­рів і ме­це­на­тів. Біль­шість з них (“Coursera та University of Michigan”, “Udacity” та ін.) за­сто­со­ву­ють вла­сні мо­де­лі мо­не­ти­за­ції.

1. Пла­та за те­сту­ва­н­ня, ве­ри­фі­ка­цію сту­ден­тів у сер­ти­фі­ка­цій­них цен­трах та отри­ма­н­ня сер­ти­фі­ка­тів про за­кін­че­н­ня кур­су, за­ві­ре­них та­ки­ми про­від­ни­ми ком па­ні­я­ми, як “Cisco Systems”, “Microsoft Corporation”, “Financial Industry Regulatory Authority” та ін. Зав­дя­ки да­ній бі­знес мо­де­лі у пер­ші мі­ся­ці ро­бо­ти “Coursera” одер­жа­ла до­хід у роз­мі­рі 1 млн. дол. від про­да­жу сер­ти­фі­ка­тів вар­ті­стю 30–100 дол. Ці­но­вий по­ріг сер­ти­фі­ка­та фор­му­є­ться за­ле­жно від те­ма­ти­чної спря­мо­ва­но­сті кур су та мо­ви пе­ре­кла­ду. Най­ви­щу вар­тість ма­ють кур­си для роз­ви­тку на­ви­чок, які ко ри­сту­ю­ться ви­со­ким по­пи­том на рин­ку пра­ці, в основ­но­му це ІТ, про­гра­му­ва­н­ня, під­при­єм­ни­цтво та су­мі­жні те­ми лі­дер­ства. Най­ниж­чу вар­тість, як пра­ви­ло, ма­ють кур­си, які ви­кла­да­ю­ться ки­тай­ською, іспан­ською і пор­ту­галь­ською мо­ва­ми та орі єн­то­ва­ні на кра­ї­ни, що роз­ви­ва­ю­ться. Та­ка низь­ка для єв­ро­пей­ських кра­їн вар­тість за­ві­ре­них сер­ти­фі­ка­тів не за­ли­шає мі­сця для ці­но­вої кон­ку­рен­ції, а ли­ше по­си­лює бо­роть­бу за якість на­вча­н­ня. Однак пла­та за сер­ти­фі­ка­ти окре­мих курсів мо­же пе ре­ви­щу­ва­ти стан­дар­тний ці­но­вий по­ріг. Так, вар­тість за­кри­то­го кур­су “Про­фе­сій­на осві­та від “EDX” у 2015 р. до­ся­гла сво­го ре­кор­дно­го ма­кси­му­му – 949 дол.

2. Про­даж ін­фор­ма­ції про успі­шність сту­ден­тів і прой­де­ні ни­ми кур­си без­по се­ре­дньо по­тен­ці­аль­ним ро­бо­то­дав­цям і ре­кру­тин­го­вим агент­ствам. Так, по­над 350 ком­па­ній сві­ту спів­пра­цю­ють з “Coursera” та “Udacity” для ви­яв­ле­н­ня кра щих сту­ден­тів – по­тен­ці­аль­них кан­ди­да­тів на від­по­від­ні ро­бо­чі мі­сця. За­зви­чай у се­ре­дньо­му ре­кру­тер у Крем­ні­є­вій до­ли­ні за­ро­бляє 10–30% від за­ро­бі­тної пла­ти лю­ди­ни, яку він вла­шту­вав на ро­бо­ту. “Udacity” вже про­ве­ла екс­пе­ри­мент, отри мав­ши резюме 1000 най­успі­шні­ших сту­ден­тів [8]. З ме­тою спри­я­н­ня пра­цев­лаш ту­ван­ню ви­пу­скни­ків, які до­бре скла­ли іспи­ти, ке­рів­ни­цтво пла­тфор­ми за­пу­сти

* The Daily Journal of the United States Government [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.federalregister.gov/articles/2015/10/15/2015 26239/notice inviting postsecondary educational institutions to participate in experiments under the.

ло про­гра­му “Job Placement Program”, яка зро­би­ла про­фі­лі кра­щих сту­ден­тів до сту­пни­ми для за­ін­те­ре­со­ва­них ро­бо­то­дав­ців, се­ред яких: “Bank of America”, “Facebook”, “Google”, “Twitter”, “Trialpay”, “Bu.mp” та “Greylock Venture Partners”. З 2014 р. осві­тня пла­тфор­ма по­ча­ла га­ран­ту­ва­ти сво­їм ви­пу­скни­кам з пев­ним рів­нем “Nanodegrees” пра­це­вла­шту­ва­н­ня про­тя­гом 6 мі­ся­ців, у про­ти­ле­жно­му ви пад­ку їм по­вер­нуть 100% пла­ти за на­вча­н­ня. Кра­щі те­хно­ло­гі­чні ком­па­нії ни­ні ре­зер­ву­ють ва­кан­сії для ви­пу­скни­ків з “Nanodegrees”. Так, “Google” не­що­дав­но за­про­си­ла 50 кра­щих ви­пу­скни­ків курсів “Android” до сво­го го­лов­но­го офі­су, ком пен­су­вав­ши їм усі ви­тра­ти, а “AT&T” за­ре­зер­ву­ва­ла 100 місць для ста­жу­ва­н­ня учнів з “Nanodegrees”. Та­кий рі­вень ви­зна­н­ня ма­ють не всі най­кра­щі ВНЗ *.

3. Отри­ма­н­ня пла­ти за до­по­мо­гу при пра­це­вла­шту­ван­ні у ви­гля­ді роз­мі­щен ня резюме сво­їх слу­ха­чів на сай­тах ком­па­ній пар­тне­рів. Упер­ше та­ку іні­ці­а­ти­ву за­про­ва­ди­ла осві­тня пла­тфор­ма “Udacity”, роз­мі­стив­ши на сай­тах 20 ком­па­ній пар­тне­рів резюме сво­їх слу­ха­чів. 4. Оці­ню­ва­н­ня ком­пе­тен­цій сту­ден­тів за ко­шти осві­тніх за­кла­дів чи ро­бо­то­дав­ців. 5. Пла­та за на­да­н­ня та­ких до­да­тко­вих пла­тних сер­ві­сів, як схо­ви­ще ма­те­рі алів і дис­ку­сій­ні пла­тфор­ми, ор­га­ні­зо­ва­ні для ВНЗ (“Mendeley”);

6. Опла­та під­при­єм­ця­ми про­ве­де­них вла­сних курсів тре­нін­гів. При­кла­дом мо­же бу­ти ком­па­нія “Udacity”, яка на­дає сто­рон­нім ком­па­ні­ям B2B май­дан­чик для ви­вча­н­ня сво­їх те­хно­ло­гій, ре­кру­тин­гу та за­лу­че­н­ня ко­ри­сту­ва­чів. Так, “Google” за­пла­ти­ла “Udacity” за мо­жли­вість пу­блі­ка­ції на пор­та­лі вла­сно­го кур­су для за­лу­че­н­ня роз­ро­блю­ва­чів до ро­бо­ти з пла­тфор­ма­ми “Google”.

7. Опла­та по­слуг, на­да­них для вну­трі­шньо­го фір­мо­во­го на­вча­н­ня. Чи­ма­ло про від­них ком­па­ній (на зра­зок “Yahoo”, “Tenaris” та ін.) сти­му­лю­ють сво­їх спів­ро­біт ни­ків здо­бу­ва­ти осві­ту за до­по­мо­гою онлайн сер­ві­сів. Так, з ме­тою про­фе­сій­но­го на­вча­н­ня спів­ро­бі­тни­ків у ве­ре­сні 2013 р. “Udacity” ра­зом з “Google” та ін­ши­ми ІКТ ком­па­ні­я­ми за­сну­ва­ли кон­сор­ці­ум “Альянс від­кри­тої освіти”, за­ре­є­стру­вав ши 80000 сво­їх спів­ро­бі­тни­ків в “Udacity HTML5”. Роз­роб­кою курсів на за­мов ле­н­ня для ве­ли­ких ком­па­ній за­йма­є­ться й осві­тня пла­тфор­ма “EDX”; оці­не­на роз ро­бни­ка­ми вар­тість одні­єї осві­тньої про­гра­ми ко­ли­ва­є­ться в ме­жах 250 тис. дол. 8. Отри­ма­н­ня ко­штів за ін­ди­ві­ду­аль­не ре­пе­ти­тор­ство та кон­суль­ту­ва­н­ня. 9. До­хід від лі­цен­зу­ва­н­ня на­вчаль­ної пла­тфор­ми чи її про­да­жу ро­бо­то­дав­цям або ін­шим осві­тнім за­кла­дам. Пер­ши­ми роз­по­ча­ли про­цес лі­цен­зу­ва­н­ня курсів для під­при­ємств і не­ко­мер­цій­них осві­тніх за­кла­дів та­кі ві­до­мі онлайн пла­тфор ми, як “Coursera”, “Udacity”, “Udemy” та “EDX”. Їх лі­цен­зій­не про­грам­не за­без пе­че­н­ня та на­вчаль­ні те­хно­ло­гії вже успі­шно апро­бу­ва­ли про­ми­сло­во те­хно­ло­гі­чні гі­ган­ти та окре­мі між­на­ро­дні ін­сти­ту­ції (зокре­ма, Сві­то­вий банк і де­кіль­ка ве­ли ких мі­ні­стерств США) з ме­тою по­кра­ще­н­ня взаємодії із сво­ї­ми спів­ро­бі­тни­ка­ми.

10. Фі­нан­со­ві над­хо­дже­н­ня від про­да­жу про­грам з на­бо­ру курсів – у се­ре­дньо му від 200 до 500 дол.

11. Економічні ви­го­ди від зро­ста­н­ня кіль­ко­сті спе­ці­а­лі­за­цій. На­при­клад, лі­дер рин­ку МВОК “Coursera” збіль­ши­ла у 2016 р. кіль­кість спе­ці­а­лі­за­цій до 160 та анон су­ва­ла дру­гу про­гра­му “Master’s” з Іл­лі­ной­ським уні­вер­си­те­том.

12. Пла­та за на­вча­н­ня, яка стя­гу­є­ться пі­сля без­ко­штов­но­го про­бно­го пе­рі­о­ду, з ме­тою отри­ма­н­ня пов­но­го до­сту­пу до кур­су та на­вчаль­них ма­те­рі­а­лів. * А тим ча­сом МВОК про­дов­жу­ють зро­ста­ти [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://mooc.in.ua/articles/a tym chasom mvok prodovzhuyut zrostaty.

13. Пла­та за до­ступ до стру­кту­ро­ва­них зав­дань де­яких курсів та оці­ню­ва­н­ня пра­виль­но­сті їх ви­ко­на­н­ня то­що.

14. Ко­шти від ре­а­лі­за­ції сер­ти­фі­ко­ва­них ма­гі­стер­ських про­грам, роз­ро­бле­них на осно­ві МВОК. Пер­шу у сві­ті та­ку про­гра­му бу­ло роз­ро­бле­но в Те­хно­ло­гі­чно­му уні­вер­си­те­ті Джор­джії. Зав­дя­ки ди­стан­цій­но­му про­хо­джен­ню во­на еко­но­мі­чно се­бе оку­пи­ла, адже за сво­єю вар­ті­стю ви­яви­лась у 6 ра­зів де­шев­шою від на­вча­н­ня в кам­пу­сі із здо­бу­т­тям на­у­ко­во­го сту­пе­ня у про­від­но­му уні­вер­си­те­ті США.

15. На­да­н­ня до­да­тко­вих по­слуг з на­вча­н­ня та про­по­ну­ва­н­ня кре­ди­тних ва­рі ан­тів за окре­му пла­ту. Йде­ться про фор­му­ва­н­ня пар­тнер­ських від­но­син між ви­щи ми на­вчаль­ни­ми за­кла­да­ми та ком­па­ні­я­ми ін­ве­сто­ра­ми, які го­то­ві опла­ти­ти на­вчан ня по­трі­бних їм пра­ців­ни­ків. При цьо­му сту­ден­ти за­вер­шу­ють свої онлайн про­гра ми на то­му са­мо­му рів­ні, що і тра­ди­цій­ні сту­ден­ти, отри­му­ю­чи від­по­від­ні ди­пло­ми.

16. За­охо­че­н­ня шля­хом на­да­н­ня фі­нан­со­вих зни­жок: 1) за до­стро­ко­ве про хо­дже­н­ня кур­су: на­при­клад, “Udacity” по­вер­тає 50% вар­то­сті про­гра­ми “Nanodegree” тим, хто за­вер­шить її про­тя­гом ро­ку; 2) для сту­ден­тів, які не мо­жуть опла­ти­ти про­хо­дже­н­ня кур­су, про­гра­ма фі­нан­со­вої до­по­мо­ги “Coursera” на­дає сер­ти­фі­кат без­ко­штов­но, а “EDX” про­по­нує зниж­ку до 90%.

17. Отри­ма­н­ня до­хо­ду на осно­ві укла­да­н­ня до­го­во­рів про на­да­н­ня мо­жли­во­сті для подаль­шо­го ви­ко­ри­ста­н­ня окре­мих курсів пла­тфор­ми. При­кла­дом та­ких до мов­ле­но­стей є уго­да між “Coursera” та “Antioch University” що­до ви­ко­ри­ста­н­ня окре­мих курсів від “Duke University” та “University of Pennsylvania”, які вхо­ди­ти муть до про­гра­ми ба­ка­лав­ра­ту “Antioch University”. При цьо­му су­ма до­хо­ду про пор­цій­но ді­ли­ться між усі­ма уні­вер­си­те­та­ми, які во­ло­ді­ють пра­вом ін­те­ле­кту­аль ної вла­сно­сті на свої кур­си.

18. Но­вим на­пря­мом мо­не­ти­за­ції до­хо­ду ста­ло ство­ре­н­ня осві­тні­ми пла­тфор ма­ми вла­сних онлайн ма­га­зи­нів. При­кла­дом мо­же слу­гу­ва­ти ма­га­зин “Coursera”, який про­дає сво­їм ша­ну­валь­ни­кам рі­зно­ма­ні­тну су­ве­нір­ну про­ду­кцію (фут­бол­ки, ча­шки, на­клей­ки і т. д.) із сво­їм ло­го­ти­пом. Усі отри­ма­ні ко­шти ви­тра­ча­ю­ться на роз­ви­ток про­гра­ми “Coursera Financial Aidprogram”, ме­та якої – від­кри­ти до­ступ до освіти всім ба­жа­ю­чим не­за­ле­жно від еко­но­мі­чно­го ста­но­ви­ща. Мо­не­ти­зу­ва­ти вла­сний до­свід ма­ють змо­гу й окре­мі фі­зи­чні осо­би, які ви­сту­па­ють у ро­лі ви­кла да­чів, за­ре­є­стру­вав­шись у про­е­ктах як ін­стру­кто­ри. Так, ко­ли­шній учи­тель з Ве ли­ко­бри­та­нії Р. Пер­сі­валь зміг за­ро­би­ти ці­лий ста­ток. Він роз­мі­стив на пла­тфор­мі “Udemy” свій курс з веб роз­роб­ки, по­пу­ля­ри­за­ція яко­го при­не­сла ав­то­ру 6,8 млн. дол. Ста­ном на гру­день 2016 р. у про­е­кті “Udemy” * кіль­кість ви­кла­да­чів ста­но­ви ла 19 тис. осіб, а се­ре­дній за­ро­бі­ток ле­кто­ра – близь­ко 7000 дол. на рік.

По­ді­бні схе­ми отри­ма­н­ня ма­те­рі­аль­ної ви­го­ди від фор­ма­та онлайн на­вча­н­ня ді­ють і в Укра­ї­ні. За та­кою мо­де­л­лю пра­цює пла­тфор­ма “Eduget”, ле­кто­ри якої отри­му­ють 83% ко­штів, ви­ру­че­них від кур­су.

Тен­ден­ція остан­ніх ро­ків під­твер­ди­ла той факт, що лі­дер­ство в рей­тин­гу офф лай­но­вих уні­вер­си­те­тів утри­му­ють аме­ри­кан­ські ВНЗ. Ни­ні 22 з 25 їх то­по­вих уні вер­си­те­тів (та­ких як Гар­вард­ський, Стен­форд­ський, Єль­ський, Прин­стон­ський та ін.), ви­зна­них жур­на­лом “US Newsand World Report”, зро­би­ли за­яву про мож ли­вість подаль­шо­го ви­ко­ри­ста­н­ня курсів для рі­зної ка­те­го­рії спо­жи­ва­чів на без опла­тній осно­ві, де­кла­ру­ю­чи цим свою гу­ма­ні­тар­ну та про­сві­тни­цьку мі­сію. До * Офі­цій­ний сайт олайн пла­тфор­ми Udemy [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.udemy.com/.

топ 10 кра­щих онлайн уні­вер­си­те­тів сві­ту, які про­по­ну­ють без­опла­тне на­вча­н­ня, уві­йшли: “Coursera”, “TEDX”, “Umass Boston Open Course Ware”, “Khan Academy”, “MIT Open Courseware”, “Free Ed”, “Learning Space: The Open University”, “Carnegie Mellon Open Learningi Nitiative”, “Tufts Open Courseware”, “Stanford” i “Tunes U”.

Ви­снов­ки

В Укра­ї­ні та­кож вва­жа­є­мо за не­об­хі­дне за­про­ва­джу­ва­ти і роз­ви­ва­ти онлайн на­вча­н­ня. Для цьо­го до пер­спе­ктив­них за­хо­дів що­до по­ши­ре­н­ня ма­со­вих від­кри тих онлайн курсів та роз­ви­тку ди­стан­цій­но­го на­вча­н­ня в укра­їн­ській практиці мо­жна від­не­сти та­кі.

1. На­да­н­ня онлайн осві­ті, зокре­ма ди­стан­цій­ним кур­сам, пра­во­во­го ста­ту­су. Не­об­хі­дно си­сте­ма­ти­зу­ва­ти чин­ну нор­ма­тив­но пра­во­ву ба­зу (на­ка­зи та роз­по­ряд же­н­ня уря­ду, ре­ко­мен­да­ції, ін­стру­ктив­ні ли­сти, про­гра­ми га­лу­зе­вих мі­ні­стерств і ві­домств), що роз­ши­ри­ло б мо­жли­во­сті ре­а­лі­за­ції осві­тніх про­грам із за­сто­су­ван ням еле­ктрон­но­го на­вча­н­ня. До­ціль­но вре­гу­лю­ва­ти пи­та­н­ня що­до обов’яз­ко­во­го лі­цен­зу­ва­н­ня ре­а­лі­за­ції осві­тніх про­грам з ви­ко­ри­ста­н­ням ви­клю­чно еле­ктрон но­го на­вча­н­ня та ви­зна­чи­ти спи­сок спе­ці­аль­но­стей і на­пря­мів, для яких це ро­би ти за­бо­ро­не­но.

2. Ство­ре­н­ня єди­но­го ко­ор­ди­на­цій­но­го цен­тру з фор­му­ва­н­ня та ре­а­лі­за­ції дер­жав­ної по­лі­ти­ки у сфе­рі роз­ви­тку ди­стан­цій­ної освіти, який би за­ймав­ся пи та­н­ня­ми стан­дар­ти­за­ції, сер­ти­фі­ка­ції, екс­пер­ти­зи та мо­ні­то­рин­гу яко­сті елек трон­но­го на­вча­н­ня, ор­га­ні­за­цій­ним і ме­то­ди­чним за­без­пе­че­н­ням.

3. Фор­му­ва­н­ня ін­те­р­актив­ної на­ціо­наль­ної осві­тньої пла­тфор­ми, яка б ба­зу ва­ла­ся на но­вих стан­дар­тах знань, су­ча­сних на­вчаль­них про­гра­мах та ме­то­дах і на якій у віль­ний до­ступ ви­кла­да­ли­ся б осві­тні ма­те­рі­а­ли для учнів і сту­ден­тів. За осно­ву мо­жна взя­ти до­свід Фран­ції, Йор­да­нії, Ки­таю. Та­кий під­хід до­зво­лить ви ко­ри­сто­ву­ва­ти онлайн осві­ту з ме­тою за­без­пе­че­н­ня ін­клю­зив­но­го на­вча­н­ня та ін­те­гра­ції мо­ло­ді із сіль­ських ра­йо­нів і ма­ло­на­се­ле­них пун­ктів у за­галь­ні осві­тні про­це­си. Про­по­ну­є­ться та­кож вне­сти МВОК до про­грам до­да­тко­вої освіти до ро­сло­го на­се­ле­н­ня.

4. Роз­ви­ток пар­тнер­ських вза­є­мо­від­но­син між на­ціо­наль­ни­ми та за­ру­бі­жни ми на­вчаль­ни­ми за­кла­да­ми. Обмін на­пра­цю­ва­н­ня­ми, за­пуск спіль­них про­е­ктів ди­стан­цій­но­го онлайн на­вча­н­ня.

5. Сти­му­лю­ва­н­ня ви­кла­да­чів но­ва­то­рів, які до­лу­ча­ю­ться до під­ня­т­тя рів­ня пре­сти­жу на­ціо­наль­ної освіти че­рез фор­му­ва­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­го укра­їн сько­го осві­тньо­го про­ду­кту. Як по­ка­зує до­свід ро­бо­ти іме­ни­тих онлайн пла­тформ, МВОК за­лу­ча­ють та­ла­но­ви­тих ле­кто­рів і під­при­єм­ців, які го­то­ві по­ді­ли­ти­ся свої ми зна­н­ня­ми та до­сві­дом із сту­ден­та­ми з рі­зних ку­то­чків сві­ту. За до­по­мо­гою он лайн курсів мо­жна бу­де “мас­шта­бу­ва­ти” кра­щих укра­їн­ських ви­кла­да­чів по всій кра­ї­ні і зро­би­ти про­цес на­вча­н­ня більш до­сту­пним.

6. За­лу­че­н­ня вен­чур­них ін­ве­сто­рів, на­да­н­ня дер­жав­ної до­та­цій­ної до­по­мо­ги ін­но­ва­цій­ним осві­тнім стар­та­пам і фор­му­ва­н­ня на осно­ві за­ру­бі­жно­го до­сві­ду влас них мо­де­лей мо­не­ти­за­ції.

7. Дер­жав­на під­трим­ка мо­ло­дих со­ці­аль­них стар­та­пів на зра­зок “Prometheus”, ме­тою яких є ін­но­ва­цій­ні змі­ни в осві­тньо­му се­ре­до­ви­щі Укра­ї­ни. На їх кур­сах уже на­вча­ю­ться сту­ден­ти де­кіль­кох на­ціо­наль­них ВНЗ.

8. За­без­пе­че­н­ня під­трим­ки Мі­ні­стер­ством освіти Укра­ї­ни та осві­тнім ко­мі­те том пар­ла­мен­ту пі­ло­тних про­е­ктів з ре­а­лі­за­ції те­хно­ло­гії змі­ша­но­го на­вча­н­ня в

ме­ре­жі існу­ю­чих уні­вер­си­те­тів і шкіл, що до­зво­лить опти­маль­но по­єд­на­ти най кра­щі кур­си та най­пер­спе­ктив­ні­ших онлайн ви­кла­да­чів, а та­кож під­три­ма­ти ін­ди від­у­аль­ну ча­сти­ну оф­флайн.

9. На­ла­го­дже­н­ня спів­пра­ці укра­їн­ських осві­тніх ін­сти­ту­цій з та­ки­ми по­туж ни­ми ре­сур­са­ми сві­то­во­го рів­ня, як “EDX”, “Coursera”, “Udasity” та ін., що ма­ють мас­шта­бну ау­ди­то­рію слу­ха­чів, з ме­тою роз­мі­ще­н­ня ві­тчи­зня­них осві­тніх про­ду­ктів на їх пла­тфор­мах.

10. Ро­зроб­ка спе­ці­аль­них про­е­ктів роз­ви­тку ін­фор­ма­цій­ної ін­фра­стру­кту­ри та за­без­пе­че­н­ня те­хні­чної мо­жли­во­сті обмі­ну на­вчаль­ним кон­тен­том між ВНЗ.

11. Ство­ре­н­ня про­грам роз­ви­тку ІТ ком­пе­тен­цій про­фе­сій­но­го рів­ня, пе­ре пі­дго­тов­ка і під­ви­ще­н­ня ква­лі­фі­ка­ції ка­дрів для ро­бо­ти з те­хно­ло­гі­я­ми ди­стан цій­но­го на­вча­н­ня.

12. Про­ве­де­н­ня до­слі­джень у га­лу­зях з ви­со­ким по­тен­ці­а­лом, де МВОК від­су­тні або пра­кти­чно не ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться, їх упро­ва­дже­н­ня у про­гра­ми під­го тов­ки вчи­те­лів, а та­кож для без­пе­рерв­но­го і про­фе­сій­но­го роз­ви­тку, про­су­ва­н­ня мі­ні МВОК і курсів для вчи­те­лів *.

13. Офі­цій­не ви­зна­н­ня на­вчаль­ни­ми за­кла­да­ми прой­де­них сту­ден­та­ми он лайн курсів і за­ра­ху­ва­н­ня отри­ма­них кре­ди­тів за ко­жну ви­вче­ну ди­сци­плі­ну. Та­ка пра­кти­ка діє у США, де онлайн кур­си ко­ри­сту­ю­ться актив­ною під­трим­кою уря ду. Так, до се­на­ту шта­ту Ка­лі­фор­нія по­да­но спе­ці­аль­ний за­ко­но­про­ект, який зо бов’язує уні­вер­си­те­ти шта­ту за пев­них умов вра­хо­ву­ва­ти ре­зуль­та­ти на­вча­н­ня на сер­ти­фі­ко­ва­них кур­сах МВОК.

14. Пе­ре­гляд ві­тчи­зня­ни­ми ВНЗ стра­те­гі­чних політик, які пе­ре­шко­джа­ють фор му­ван­ню під­рив­них ін­но­ва­цій, що про­по­ну­ють но­ві мо­жли­во­сті для їх роз­ви­тку.

Зав­дя­ки по­яві ма­со­вих від­кри­тих онлайн курсів про­від­ні на­вчаль­ні за­кла­ди сві­ту зумі­ли об’єд­на­ти свої зу­си­л­ля для то­го, щоб зро­би­ти най­кра­щу осві­ту до сту­пною для ко­жно­го. Ро­з­гля­ну­ті на­ми за­хо­ди спри­я­ти­муть більш швид­ко­му до лу­чен­ню на­ціо­наль­них осві­тніх уста­нов до мі­жна­ро­дної пра­кти­ки по­пу­ля­ри­за­ції еле­ктрон­но­го фор­ма­та на­вча­н­ня і ви­ро­блен­ню на цій осно­ві но­вих стра­те­гі­чних орі­єн­ти­рів роз­ви­тку.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Eagleton T. The slow death of the university / The chronicle of higher education. – 2015. – № 5 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://chronicle.com/article/ The Slow Death of the/228991/.

2. Ра­хмі­стрюк І. Чи від­бу­де­ться ре­во­лю­ція в укра­їн­ській си­сте­мі освіти? [Елек трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://gazeta.dt.ua/education/chi vidbudetsya revolyuciya v ukrayinskiy sistemi osviti _.html.

3. Те­пла М. Ма­со­ві від­кри­ті онлайн кур­си в Укра­ї­ні: су­ча­сні тен­ден­ції роз­вит ку, мо­жли­во­сті та до­ся­гне­н­ня / Зб. ма­тер. ІІ Мі­жнар. на­ук. практ. ін­тер­нет конф. “Ін­но­ва­ції в бі­знес осві­ті”. – К. : КНЕУ, 2016. – С. 82–84.

4. Ба­цу­ров­ська І.В. Ма­со­ві від­кри­ті ди­стан­цій­ні кур­си: ін­но­ва­цій­на тен­ден ція в осві­ті // На­у­ко­вий ві­сник Ми­ко­ла­їв­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні В.О. Су­хом­лин­сько­го. – Се­рія : Пе­да­го­гі­чні на­у­ки. – 2015. – № 1. – С. 31–34.

5. Ля­шен­ко О.М., Проць І.І. Ма­со­ві від­кри­ті онлайн кур­си: но­ва те­хно­ло­гія на­вча­н­ня чи міф? // Мо­ло­дий вче­ний. – 2016. – № 4 (31). – С. 118–121. * Стра­те­гі­чний план ре­а­лі­за­ції по­тен­ці­а­лу МВОК [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://mooc.in.ua/articles/strategichnyj plan realizatsiyi potentsialu mvok.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.