PROGRAM TARGET METHOD OF BUDGETING: IMPLEMENTATION PROBLEMS AND DEVELOPMENT PROSPECTS

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Фінанси. Податки. Кредит - Cand. of Econ. Sci., Head of the Department for Adaptation and Implementation of International Standards, Monitoring and Analysis in the Sphere of the State Financial Control, Accounting Chamber of Ukraine (Kyiv) Y U R I I R A D I O N O V,

The completeness of implementation of the program target method in the budget process is researched. The facts of non compliance by participants of the budget process with the requirements of budget legislation are determined and illustrative examples are presented. The emphasis is placed on the importance of this method when solving urgent socio economic problems in Ukraine. The ways to solve this problem are outlined. Keywords: program target method, budget, budget funds, efficiency of using the budget funds, institution.

Одним з на­дій­них шля­хів ви­рі­ше­н­ня со­ці­аль­но еко­но­мі­чних про­блем є за сто­су­ва­н­ня про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду фор­му­ва­н­ня бю­дже­ту. За­снов­ни­ком цьо­го ме­то­ду до­слі­дни­ки вва­жа­ють Р. Ма­кна­ме­ра – аме­ри­кан­сько­го еко­но­мі­ста, про фе­со­ра Гар­вард­сько­го уні­вер­си­те­ту, ко­ли­шньо­го мі­ні­стра обо­ро­ни США. До­свід за­ру­бі­жних кра­їн го­во­рить, що цей ме­тод ши­ро­ко за­сто­со­ву­є­ться не тіль­ки на дер жав­но­му рів­ні, а й у ре­гіо­наль­но­му зрі­зі, де­мон­стру­ю­чи ви­со­ку ефе­ктив­ність по рів­ня­но з ін­ши­ми ме­то­да­ми управ­лі­н­ня бю­дже­тни­ми ко­шта­ми. За ча­сів СРСР бу­ли спро­би за­про­ва­ди­ти про­грам­но ці­льо­вий ме­тод у ра­дян­ську си­сте­му го­спо­да­рю © Радіонов Юрій Де­ни­со­вич (Radionov Yurii), 2018; е mail: radud@ukr.net.

ва­н­ня * , про­те всі во­ни не бу­ли ре­а­лі­зо­ва­ні че­рез йо­го не­с­прийня­т­тя то­ді­шньою си­сте­мою. У су­ча­сній Укра­ї­ні за­мість ін­тен­сив­них пе­ре­ва­жа­ють екс­тен­сив­ні ме то­ди управ­лі­н­ня еко­но­мі­кою, що не мо­же не по­зна­чи­ти­ся на ефе­ктив­но­сті ви­ко ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів і розв’язан­ні не­від­кла­дних со­ці­аль­но еко­но­мі­чних про­блем. Во­дно­час зни­зи­ти го­стро­ту про­бле­ми мо­гло б за­сто­су­ва­н­ня про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду в бю­дже­тно­му про­це­сі. Так, про­гра­мою еко­но­мі­чних ре­форм на 2010–2014 рр. бу­ло пе­ред­ба­че­но за­про­ва­ди­ти на мі­сце­во­му рів­ні се­ре­дньо­стро­ко ве бю­дже­тне пла­ну­ва­н­ня та пов­но­мас­шта­бне за­сто­су­ва­н­ня про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду.

У рам­ках вне­се­них змін (у гру­дні 2014 р.) до Бю­дже­тно­го ко­де­ксу Укра­ї­ни (БКУ) що­до ре­а­лі­за­ції ре­фор­ми між­бю­дже­тних від­но­син пе­ред­ба­че­но з 2017 р. за­про­ва­ди­ти про­грам­но ці­льо­вий ме­тод у бю­дже­тно­му про­це­сі на рів­ні мі­сце­вих бю­дже­тів (п. 18 роз­ді­лу IV “При­кін­це­ві та пе­ре­хі­дні по­ло­же­н­ня”). Від­по­від­но до ст. 2 (п. 42) БКУ, у бю­дже­тно­му про­це­сі про­грам­но ці­льо­вим є ме­тод управ­лі­н­ня бю­дже­тни­ми ко­шта­ми для до­ся­гне­н­ня кон­кре­тних ре­зуль­та­тів за ра­ху­нок ко­штів бю­дже­ту із за­сто­су­ва­н­ням оці­ню­ва­н­ня ефе­ктив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів на всіх ста­ді­ях бю­дже­тно­го про­це­су **. Бю­джет, скла­де­ний за про­грам­но ці­льо­вим ме­то­дом, істо­тно від­рі­зня­є­ться від тра­ди­цій­но­го по­ста­тей­но­го ме­то­ду, оскіль­ки орі­єн­ту­є­ться на фі­нан­су­ва­н­ня бю­дже­тних про­грам, а не шта­тних по­сад чи адмі­ні­стра­тив­них оди­ниць. Основ­ні ком­по­нен­ти цьо­го ме­то­ду – се­ре­дньо стро­ко­ве пла­ну­ва­н­ня до­хо­дів і ви­да­тків, дов­го­стро­ко­ве пла­ну­ва­н­ня ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій, мо­ні­то­ринг, ана­ліз, оці­ню­ва­н­ня ви­ко­на­н­ня бю­дже­ту та стра­те­гі­чне про зо­ре пла­ну­ва­н­ня.

Про­бле­ма­ти­ці ста­нов­ле­н­ня і роз­ви­тку про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду в Укра­ї­ні при­свя­че­но на­у­ко­ві пра­ці та­ких ві­тчи­зня­них вче­них, як В.М. Бі­ло­поль­ська [1], Я.М. Ка­зюк [2], Л.Є. Клець [3], Л.В. Ли­сяк [4], В.М. Фе­до­сов та В.М. Опа­рін [5], Ц.Г. Огонь [6], Т. Стан­кус [7] та ін­ші. У кон­текс­ті ін­но­ва­цій­но­го управ­лі­н­ня ре сур­са­ми бю­дже­ту ре­гіо­ну про­грам­но ці­льо­вий ме­тод до­слі­джу­ва­ла В.М. Бі­ло­поль ська [1]. Я.М. Ка­зюк ви­вча­ла про­грам­но ці­льо­вий ме­тод як ме­ха­нізм управ­лі­н­ня бю­дже­тни­ми ре­сур­са­ми на рів­ні мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня [2]. Ц.Г. Огонь роз гля­дав цей ме­тод у кон­текс­ті ви­ко­на­н­ня бю­дже­тних про­грам, орі­єн­то­ва­них на кін­це­вий ре­зуль­тат [6], а Л.В. Ли­сяк – з по­зи­ції ефе­ктив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів мі­сце­вих бю­дже­тів [4]. Л.Є. Клець до­слі­джу­ва­ла за­сто­су­ва­н­ня про­грам­но ці­льо во­го ме­то­ду для до­ся­гне­н­ня ефе­ктив­но­сті й ре­зуль­та­тів, які є не­об­хі­дни­ми в дер­жав­но­му се­кто­рі при ви­ко­ри­стан­ні бю­дже­тних ре­сур­сів [3]. В.М. Фе­до­сов і В.М. Опа­рін зо­се­ре­джу­ва­ли ува­гу на мо­жли­во­стях бю­дже­ту (існу­ю­чих ре­сур­сах) та най­ефе­ктив­ні­шо­му їх ви­ко­ри­стан­ні з ме­тою отри­ма­н­ня кон­кре­тних ре­зуль та­тів [5].

Рі­зно­пла­но­вість до­слі­джень з при­во­ду за­сто­су­ва­н­ня про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду бюджетування свід­чить про йо­го ба­га­то­аспе­ктність, то­му сьо­го­дні цей ме тод є ін­но­ва­цій­ним в управ­лін­ні ви­да­тка­ми бю­дже­ту, а та­кож ва­жли­вим ін­стру мен­том до­ся­гне­н­ня ви­со­ких по­ка­зни­ків со­ці­аль­но еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку. Не зва­жа­ю­чи на до­ро­бок ві­тчи­зня­них на­у­ков­ців, до­сі існу­ють про­бле­ми що­до прак

* Об улу­чше­нии пла­ни­ро­ва­ния и уси­ле­нии во­здей­ствия хо­зяй­ствен­но­го ме­ха­ни­зма на по выше­ние эф­фе­ктив­но­сти прои­звод­ства и ка­че­ства ра­бо­ты : По­ста­нов­ле­ние ЦК КПСС от 12.07.1979 г. № 695 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://docs.cntd.ru/document/600369.

** Бю­дже­тний ко­декс Укра­ї­ни від 08.07.2010 р. № 2456 V [Еле­ктрон­ний ре­сурс] – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456 17/page13.

ти­чної ре­а­лі­за­ції осно­во­по­ло­жних прин­ци­пів про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду в Украї ні, то­му не­об­хі­дно про­дов­жу­ва­ти на­у­ко­вий по­шук.

З огля­ду на це, ме­та стат­ті – до­слі­ди­ти су­ча­сний стан впро­ва­дже­н­ня про­грам но ці­льо­во­го ме­то­ду, вста­но­ви­ти про­бле­ми та на­пра­цю­ва­ти шля­хи йо­го подаль шо­го роз­ви­тку.

Ана­ліз істо­ри­чно­го ми­ну­ло­го свід­чить, що кра­ї­ни, які вже впро­ва­ди­ли про грам­но ці­льо­вий ме­тод, ке­ру­ва­ли­ся прин­ци­па­ми до­ко­рін­ної змі­ни ста­но­ви­ща, ча­сто ха­ра­кте­ри­зу­ва­ли­ся хро­ні­чни­ми про­бле­ма­ми в со­ці­аль­но еко­но­мі­чній сфе­рі, етні­чни­ми, ре­лі­гій­ни­ми су­пе­ре­чно­стя­ми, де­мо­гра­фі­чни­ми кри­за­ми, те­хно­ген­ни ми ка­та­стро­фа­ми, ви­кли­ка­ми, пов’яза­ни­ми із змі­ною клі­ма­ту, то­що. От­же, за­сто су­ва­н­ня про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду зав­жди роз­по­чи­на­ло­ся з ви­рі­ше­н­ня цих пи тань. Ни­ні еле­мен­ти да­но­го ме­то­ду в бю­дже­тно­му про­це­сі ви­ко­ри­сто­вує біль­шість кра­їн з рин­ко­вою еко­но­мі­кою: пе­ред­усім Ка­на­да, ряд єв­ро­пей­ських кра­їн, Но­ва Зе­лан­дія, Ав­стра­лія та ба­га­то ін­ших, се­ред яких і кра­ї­ни ко­ли­шньо­го Ра­дян­сько­го Со­ю­зу. Зокре­ма, зна­чних успі­хів у за­сто­су­ван­ні про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду до ся­гли кра­ї­ни Бал­тії та Ка­зах­стан [5, с. 167].

Як на­го­ло­шує Я.М. Ка­зюк, го­лов­ни­ми по­зи­тив­ни­ми до­ся­гне­н­ня­ми бри­тан сько­го під­хо­ду до про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду бюджетування ста­ли по­си­ле­н­ня бю­дже­тної ди­сци­плі­ни та під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті ви­да­тків зав­дя­ки їх дов­го стро­ко­во­му пла­ну­ван­ню. Крім то­го, уряд Ве­ли­ко­бри­та­нії вва­жає, що за­сто­су ва­н­ня цьо­го ме­то­ду бюджетування до­зво­ли­ло більш ра­ціо­наль­но роз­по­ді­ля­ти ко­шти за го­лов­ни­ми на­пря­ма­ми [2, с. 272], адже про­бле­ма ви­зна­че­н­ня прі­о­ри те­тів і ефе­ктив­но­го роз­по­ді­лу та ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів є акту­аль­ною для будь якої кра­ї­ни, осо­бли­во в умо­вах обме­же­но­сті ре­сур­сів. На дум­ку Т. Стан­кус, за сто­су­ва­н­ня про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду в Укра­ї­ні пов’яза­но з не­об­хі­дні­стю вдо­ско­на­ле­н­ня си­сте­ми управ­лі­н­ня дер­жав­ни­ми фі­нан­са­ми для за­без­пе­че­н­ня об­грун­то­ва­но­сті про­це­су роз­роб­ки та ре­а­лі­за­ції фі­нан­со­во бю­дже­тної по­лі­ти­ки дер­жа­ви, під­ви­ще­н­ня яко­сті на­да­н­ня дер­жав­них по­слуг та ефе­ктив­но­сті ви­ко ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів [7, с. 11].

Нор­ма­тив­но пра­во­вою осно­вою за­про­ва­дже­н­ня про­грам­но ці­льо­во­го ме­то ду в Укра­ї­ні ста­ли на­ка­зи *, роз­по­ря­дже­н­ня **, БКУ *** та ін­ші акти. Згі­дно із за твер­дже­ною уря­дом Кон­це­пці­єю **** , ме­та за­про­ва­дже­н­ня про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду в бю­дже­тно­му про­це­сі – вста­нов­ле­н­ня без­по­се­ре­дньо­го зв’яз­ку між ви­ді ле­н­ням бю­дже­тних ко­штів і ре­зуль­та­та­ми їх ви­ко­ри­ста­н­ня. У ній ви­зна­че­но та­кі основ­ні еле­мен­ти: – фор­му­ва­н­ня бю­дже­ту в роз­рі­зі бю­дже­тних про­грам; – ви­зна­че­н­ня від­по­від­аль­них ви­ко­нав­ців бю­дже­тних про­грам;

* Про за­твер­дже­н­ня Ін­стру­кції про ста­тус від­по­від­аль­них ви­ко­нав­ців бю­дже­тних про­грам та осо­бли­во­сті їх уча­сті у бю­дже­тно­му про­це­сі : на­каз Мін­фі­ну від 14.12.2001 р. № 574 [Елек трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ibser.org.ua/userfiles/file/legislation/budget/ 574.pdf; Про па­спор­ти бю­дже­тних про­грам : на­каз Мін­фі­ну від 29.12.2002 р. № 1098 [Еле­ктрон ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0047 03.

** Про схва­ле­н­ня Кон­це­пції за­сто­су­ва­н­ня про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду в бю­дже­тно­му про це­сі : роз­по­ря­дже­н­ня Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни від 14.09.2002 р. № 538 р [Еле­ктрон­ний ре сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/538 2002 %D1%80.

*** Бю­дже­тний ко­декс Укра­ї­ни від 08.07.2010 р. № 2456 V [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456 17/page13.

**** Про схва­ле­н­ня Кон­це­пції за­сто­су­ва­н­ня про­грам­но ціль­во­го ме­то­ду в бю­дже­тно­му про­це­сі : роз­по­ря­дже­н­ня Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни від 14.09.2002 р. № 538 р [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/538 2002 %D1%80.

– прив’яз­ка ко­ду бю­дже­тної про­гра­ми до ко­ду фун­кціо­наль­ної кла­си­фі­ка­ції ви­да­тків бю­дже­ту;

– ви­зна­че­н­ня скла­до­вих бю­дже­тних про­грам (ме­та та зав­да­н­ня бю­дже­тної про­гра­ми; на­пря­ми ді­яль­но­сті, що від­по­від­а­ють зав­да­н­ням і фун­кці­ям го­лов­но­го роз­по­ря­дни­ка ко­штів; ре­зуль­та­тив­ні по­ка­зни­ки – кіль­кі­сні та які­сні, що ха­рак те­ри­зу­ють ви­ко­на­н­ня бю­дже­тної про­гра­ми і під­твер­дже­ні ста­ти­сти­чною, бух­гал тер­ською та ін­шою зві­тні­стю й да­ють мо­жли­вість оці­ни­ти ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів за бю­дже­тною про­гра­мою); – за­про­ва­дже­н­ня се­ре­дньо­стро­ко­во­го бю­дже­тно­го пла­ну­ва­н­ня; – па­спор­ти бю­дже­тних про­грам. За­кла­де­ний у Кон­це­пції прин­цип, на яко­му по­бу­до­ва­но про­грам­но ці­льо­вий ме­тод, істо­тно від­рі­зня­є­ться від тра­ди­цій­но­го по­ста­тей­но­го ме­то­ду управ­лі­н­ня бю­дже­том, який до­зво­ляє ви­зна­чи­ти об­сяг фі­нан­су­ва­н­ня ті­єї чи ін­шої стат­ті, а ре­зуль­тат цьо­го фі­нан­су­ва­н­ня вста­но­ви­ти не мо­жна. Прин­цип же бюджетування, за­кла­де­ний у про­грам­но ці­льо­вий ме­тод, дає мо­жли­вість ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти бю дже­тні ко­шти на кон­кре­тну ме­ту з подаль­шим отри­ма­н­ням за­зда­ле­гідь за­пла­но ва­но­го ре­зуль­та­ту, який пі­сля йо­го до­ся­гне­н­ня до­ко­рін­но змі­нює ста­но­ви­ще в еко ло­гі­чній чи со­ці­аль­но еко­но­мі­чній сфе­рах (рис. 1). Та­ким чи­ном, вста­нов­лю­єть ся пря­мий зв’язок між ви­ді­ле­ни­ми ко­шта­ми та отри­ма­ним кон­кре­тним со­ці аль­но еко­но­мі­чним або ін­шим ре­зуль­та­том.

Го­лов­ні плю­си про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду по­ля­га­ють у кон­цен­тра­ції зу силь що­до ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми, тоб­то ви­ді­ле­н­ня ко­штів є клю­чо­вим прин­ци пом цьо­го ме­то­ду. При по­ста­тей­но­му під­хо­ді має зна­че­н­ня не ме­та, а сам факт ви­ді­ле­н­ня ко­штів для окре­мої уста­но­ви, на­пря­му, об’єкта, про­те для роз­по­ряд ни­ка ко­штів не­істо­тно, чи отри­ма­но ре­зуль­тат. Са­ме спря­мо­ва­ність на ви­рі­шен ня про­бле­ми, по­кра­ще­н­ня со­ці­аль­но еко­но­мі­чних по­ка­зни­ків, до­ся­гне­н­ня по став­ле­ної ме­ти від­рі­зняє про­грам­но ці­льо­вий ме­тод від по­ста­тей­но­го. Фор­ма­лі за­ція вза­є­мозв’яз­ків між бю­дже­тни­ми та еко­но­мі­чни­ми по­ка­зни­ка­ми дає мож ли­вість про­во­ди­ти мо­ні­то­ринг со­ці­аль­но еко­но­мі­чної ефе­ктив­но­сті й ре­зуль­та тив­но­сті за до­по­мо­гою ін­ди­ка­то­рів, які мо­жна гру­пу­ва­ти за кри­те­рі­я­ми умо­ви, стру­кту­ри та ефе­кту [8, с. 51].

За до­по­мо­гою оці­ню­ва­н­ня по­ка­зни­ків, про­пи­са­них у па­спор­ті бю­дже­тної про­гра­ми, не тіль­ки лег­ко пе­ре­свід­чи­ти­ся що­до сту­пе­ня до­ся­гну­то­сті ме­ти, а й

пе­ре­ві­ри­ти якість ро­біт, то­ва­рів і на­да­них по­слуг, а та­кож який со­ці­аль­ний, еко но­мі­чний та еко­ло­гі­чний ефект отри­ма­но. Та­ким чи­ном, про­грам­но ці­льо­вий ме­тод че­рез вста­нов­ле­н­ня пря­мо­го зв’яз­ку між ви­ді­ле­ни­ми ко­шта­ми і кін­це­вим ре­зуль­та­том спри­яє транс­па­рен­тно­сті ру­ху ко­штів та ефе­ктив­но­сті їх ви­ко­ри­стан ня. На на­шу дум­ку, він є ді­йо­вим ін­стру­мен­том ви­рі­ше­н­ня со­ці­аль­но еко­но­міч них про­блем, фа­кто­ром за­без­пе­че­н­ня ре­зуль­та­тив­но­сті бю­дже­тних про­грам, ефек тив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня обме­же­них бю­дже­тних ре­сур­сів.

Осно­вою про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду слу­гує бю­дже­тне пла­ну­ва­н­ня, оскіль ки від ньо­го за­ле­жать до­ціль­ність бю­дже­ту, йо­го ре­а­лі­сти­чність та якість ви­ко на­н­ня. Не­о­б­грун­то­ва­ний бю­джет не мо­же бу­ти ефе­ктив­ним, тим біль­ше – ви­рі шу­ва­ти на­галь­ні про­бле­ми, спри­я­ти ста­бі­лі­за­ції фі­нан­со­вої си­сте­ми та за­без­пе­чу ва­ти еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня. У цьо­му зв’яз­ку всі май­бу­тні про­бле­ми бю­дже­ту, вза­є­мо­узго­дже­н­ня в лан­ках бю­дже­тної си­сте­ми ма­ють ви­рі­шу­ва­ти­ся не в про­це­сі йо­го ви­ко­на­н­ня, а на ста­дії пла­ну­ва­н­ня. Однак, як свід­чать ре­зуль­та­ти ау­ди­тів, на пра­кти­ці ви­хо­дить де­що іна­кше.

Так, ау­дит ефе­ктив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів дер­жав­но­го бю­дже­ту, ви­ді­ле них Мі­ні­стер­ству осві­ти і на­у­ки Укра­ї­ни на ме­то­ди­чне за­без­пе­че­н­ня ді­яль­но­сті на­вчаль­них за­кла­дів, по­ка­зав, що МОН не ство­ри­ло умов для об­грун­то­ва­но­го пла­ну­ва­н­ня ви­да­тків на та­кі ці­лі, на­ле­жним чи­ном не ор­га­ні­зу­ва­ло та не ко­ор ди­ну­ва­ло ро­бо­ту роз­по­ря­дни­ків бю­дже­тних ко­штів ниж­чо­го рів­ня. У ре­зуль­та­ті з по­ру­ше­н­ням чин­но­го за­ко­но­дав­ства бу­ло за­пла­но­ва­но 55,7 млн. грн. ви­да­тків і 7,6 млн. грн. до­хо­дів, з них з по­ру­ше­н­ня­ми ви­ко­ри­ста­но 0,6 млн. грн. і не­е­фек тив­но – 0,3 млн. грн. Крім то­го, фор­маль­не за­твер­дже­н­ня ре­зуль­та­тив­них по ка­зни­ків бю­дже­тної про­гра­ми не до­зво­ли­ло оці­ни­ти її ефе­ктив­ність, сту­пінь до ся­гне­н­ня по­став­ле­ної ме­ти та ви­ко­на­н­ня її зав­дань *.

До­слі­дже­н­ня пра­кти­чно­го за­сто­су­ва­н­ня про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду в бю дже­тній си­сте­мі Укра­ї­ни свід­чить, що іно­ді фор­мат роз­роб­ки, за­твер­дже­н­ня та сам ана­ліз впли­ву ви­ко­на­н­ня бю­дже­тних про­грам на кін­це­вий ре­зуль­тат не від­по ві­да­ють іде­о­ло­гії про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду. По­я­сню­є­ться це не­до­ста­тнім рів­нем знань, на­ви­чок і не­ви­со­кою за­ін­те­ре­со­ва­ні­стю роз­ро­бни­ків бю­дже­тних про­грам у кін­це­во­му ре­зуль­та­ті. Тим ча­сом, від­по­від­но до по­ло­жень БКУ (ст. 2, п. 4), са­ме до­ся­гне­н­ня єди­ної ме­ти що­до ви­ко­на­н­ня зав­дань та отри­ма­н­ня очі­ку­ва­но­го ре зуль­та­ту є осно­вою бю­дже­тної про­гра­ми **.

Пе­ре­хід до про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду управ­лі­н­ня бю­дже­том пе­ред­ба­чає мо­ні­то­ринг та оці­ню­ва­н­ня ре­зуль­та­тів ви­ко­на­н­ня бю­дже­тних про­грам го­лов­ни ми роз­по­ря­дни­ка­ми ко­штів. Та­ким чи­ном, во­ни ви­зна­ча­ють бю­дже­тну про­гра­му і при­зна­ча­ють її від­по­від­аль­них ви­ко­нав­ців. Ко­жна бю­дже­тна про­гра­ма, згі­дно з про­грам­но ці­льо­вим ме­то­дом, має бу­ти на­ці­ле­на на до­ся­гне­н­ня ре­зуль­та­ту, на при­клад еко­ло­гі­чно­го або со­ці­аль­но еко­но­мі­чно­го. По­ка­зни­ки ре­зуль­та­тив­но­сті, та­кі як на­пря­ми, ме­та і зав­да­н­ня ді­яль­но­сті, ма­ють чі­тко про­пи­су­ва­тись у пас пор­ті бю­дже­тної про­гра­ми. Якщо в ньо­му їх не вка­за­но, то це в подаль­шо­му не­га тив­но по­зна­чи­ться на оці­ню­ван­ні ефе­ктив­но­сті ви­ко­на­н­ня бю­дже­тної про­гра­ми. Крім то­го, ви­ни­кне ри­зик не­ви­ко­на­н­ня са­мої бю­дже­тної про­гра­ми і по­став­ле­них у ній зав­дань.

* Звіт Ра­хун­ко­вої па­ла­ти за 2015 рік. – С. 201 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу http://www.ac rada.gov.ua/doccatalog/document/16748714/zvit_rp_2015.pdf.

** Бю­дже­тний ко­декс Укра­ї­ни від 08.07.2010 р. № 2456 V [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2456 17/page13.

:

У ці­ло­му всі бю­дже­тні про­гра­ми, пе­ред­ба­че­ні у ви­да­тках бю­дже­ту, по­вин­ні бу­ти на­ці­ле­ні на кон­кре­тний ре­зуль­тат. Крім фор­маль­ної скла­до­вої, це дає мож ли­вість оці­ни­ти, зокре­ма, і кон­тро­лю­ю­чим ор­га­нам, не тіль­ки про­гра­му, а й ді­яль­ність го­лов­но­го роз­по­ря­дни­ка та від­по­від­аль­них ви­ко­нав­ців бю­дже­тної про гра­ми. Вста­нов­ле­н­ня ефе­ктив­но­сті ви­да­тків бю­дже­ту – вид ді­яль­но­сті дер­жав них чи му­ні­ци­паль­них ор­га­нів вла­ди, спря­мо­ва­ної на по­рів­ня­н­ня ви­трат і ре зуль­та­тів ви­тра­ча­н­ня бю­дже­тних ко­штів [4, с. 44]. Якість ви­ко­на­н­ня фун­кцій дер­жа­ви за­ле­жить від ефе­ктив­но­сті фор­му­ва­н­ня та ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів [9, с. 12].

Ефе­ктив­не ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів при ви­ко­нан­ні бю­дже­тних про грам згла­джує дис­ба­лан­си со­ці­аль­но еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку, дає мо­жли­вість ви рі­шу­ва­ти на­зрі­лі про­бле­ми, впли­ва­ти на тем­пи зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки, ста­бі­лі­зу­ва ти ма­кро­еко­но­мі­чні по­ка­зни­ки, фі­нан­со­ву та еко­но­мі­чну си­сте­ми. По­стій­ні ана­ліз і мо­ні­то­ринг бю­дже­тних ви­да­тків, з одно­го бо­ку, да­ють мо­жли­вість від­сте­жу­ва­ти бю­дже­тний про­цес, ви­прав­ля­ти не­до­лі­ки, а з ін­шо­го – впев­не­но ру­ха­тись у фар ва­те­рі стра­те­гі­чних со­ці­аль­но еко­но­мі­чних ці­лей.

Від­су­тність чі­тко ви­зна­че­них кіль­кі­сних та які­сних по­ка­зни­ків і зав­дань, які не­об­хі­дно про­пи­су­ва­ти в па­спор­тах бю­дже­тних про­грам, за­ва­жає оці­ню­ван­ню ефе­ктив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів та до­ся­гнен­ню кра­щих ре­зуль­та­тів, тоб­то не орі­єн­тує на ре­зуль­тат і не зо­бов’язує ор­га­ни вла­ди при фор­му­ван­ні бю дже­ту опти­мі­зо­ву­ва­ти стру­кту­ру ви­да­тків, зо­се­ре­джу­ва­ти обме­же­ний ре­сурс на прі­о­ри­те­тних на­пря­мах і ви­рі­шу­ва­ти про­бле­ми со­ці­аль­но­го, еко­но­мі­чно­го та куль тур­но­го роз­ви­тку міст, сіл, окре­мих те­ри­то­рій. За та­ких умов ко­шти ви­ко­ри­сто­ву ва­ти­му­ться не­ра­ціо­наль­но та не­ефе­ктив­но.

Так, ре­зуль­та­ти 13 ау­ди­тів ефе­ктив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів держ­бю­дже­ту, про­ве­де­них Ра­хун­ко­вою па­ла­тою Укра­ї­ни у 2013–2014 рр., по­ка­за­ли, що цент раль­ні ор­га­ни ви­ко­нав­чої вла­ди (ЦОВВ) не за­без­пе­чи­ли від­по­від­но­го пла­ну­ва­н­ня бю­дже­тних ко­штів на на­у­ко­ву ді­яль­ність та її на­ле­жну ор­га­ні­за­цію, по­чи­на­ю­чи з фор­му­ва­н­ня те­ма­ти­ки при­кла­дних на­у­ко­вих до­слі­джень і за­кін­чу­ю­чи за­про­ва дже­н­ням у пра­кти­ку отри­ма­них на­у­ко­вих ре­зуль­та­тів. До­рад­чи­ми ор­га­на­ми ЦОВВ не ви­ко­ну­ва­ли­ся фун­кції що­до ви­зна­че­н­ня прі­о­ри­те­тів при­кла­дних на­у­ко­вих до слі­джень. Еко­но­мі­чна ефе­ктив­ність впро­ва­дже­н­ня на­у­ко­вих ре­зуль­та­тів не оці ню­ва­ла­ся. Чин­ний ме­ха­нізм дер­жав­но­го за­мов­ле­н­ня на під­го­тов­ку на­у­ко­вих ка­дрів є фор­маль­ним, а ре­аль­ні по­тре­би га­лу­зей еко­но­мі­ки у на­у­ко­вих ка­драх не ви­зна ча­ю­ться. Як на­слі­док, на­у­ко­ва ді­яль­ність ЦОВВ бу­ла не­ді­йо­вою при ви­рі­шен­ні на­галь­них про­блем у від­по­від­них га­лу­зях еко­но­мі­ки, хо­ча про­тя­гом 2012–2014 рр. на га­лу­зе­ву на­у­ку та під­го­тов­ку на­у­ко­вих ка­дрів для цен­траль­них ор­га­нів ви­ко на­вчої вла­ди пе­ред­ба­ча­ли­ся ко­шти в су­мі 2058,1 млн. грн., у то­му чи­слі за за­галь ним фон­дом – 1659,8 млн. грн. Ви­ко­на­н­ня 263 НДР бу­ло при­зу­пи­не­но, а ре­зуль та­ти 153 НДР за­ли­ши­ли­ся нев­про­ва­дже­ни­ми *.

У су­ча­сних умо­вах, тим біль­ше за обме­же­но­сті бю­дже­тних ре­сур­сів, не­при пу­сти­мим є те, що де­які го­лов­ні роз­по­ря­дни­ки ви­ко­ри­сто­ву­ють ко­шти не­про­зо ро, на вла­сний роз­суд, що теж не від­по­від­ає су­ті про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду. Так, ау­дит ефе­ктив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів, ви­ді­ле­них ор­га­нам про­ку­ра­ту­ри Укра­ї­ни на за­без­пе­че­н­ня їх ді­яль­но­сті, по­ка­зав, що отри­ма­ні ни­ми * Про­бле­ми га­лу­зе­вої на­у­ки / Ра­хун­ко­ва па­ла­та Укра­ї­ни [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ac rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/16745480.

у 2013 р. та І пів­річ­чі 2014 р. з дер­жав­но­го бю­дже­ту 4764,1 млн. грн. ви­ко­ри­сто ву­ва­ли­ся ке­рів­ни­цтвом Ге­не­раль­ної про­ку­ра­ту­ри Укра­ї­ни на вла­сний роз­суд. Це при­зве­ло до бю­дже­тних по­ру­шень на су­му 14 млн. грн. і не­ефе­ктив­но­го ви­ко­рис та­н­ня 84,6 млн. грн. *.

Ре­зуль­та­ти ін­ших ау­ди­тів під­твер­джу­ють, що в Укра­ї­ні до­сить по­мі­тни­ми є не­ро­з­ви­ну­тість се­ре­дньо­стро­ко­во­го бю­дже­тно­го пла­ну­ва­н­ня, а та­кож не­у­зго дже­ність бю­дже­тних про­грам з ре­сур­сни­ми мо­жли­во­стя­ми бю­дже­ту, що при­зво дить до не­до­фі­нан­су­ва­н­ня або при­пи­не­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня ба­га­тьох бю­дже­тних про­грам, які ма­ють стра­те­гі­чне зна­че­н­ня для еко­но­мі­ки кра­ї­ни. Так, ау­дит ефек тив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів дер­жав­но­го бю­дже­ту, пе­ред­ба­че­них на за­хо­ди що­до ство­ре­н­ня ви­ро­бни­цтва ядер­но­го па­ли­ва в Укра­ї­ні, за­свід­чив, що ре­а­лі­за­цію Дер жав­ної ці­льо­вої еко­но­мі­чної про­гра­ми “Ядер­не па­ли­во Укра­ї­ни” фа­кти­чно не за без­пе­че­но Мі­ні­стер­ством енер­ге­ти­ки та ву­гіль­ної про­ми­сло­во­сті Укра­ї­ни (Мін енер­го­ву­гі­л­ля), адже строк її ви­ко­на­н­ня за­кін­чив­ся ще у 2013 р. Ви­ко­на­н­ня де кіль­кох ін­ших дер­жав­них ці­льо­вих про­грам, що пе­ред­ба­ча­ли ство­ре­н­ня за ро­ки не­за­ле­жно­сті Укра­ї­ни вла­сно­го ви­ро­бни­цтва, зір­ва­но че­рез їх істо­тне не­до­фі­нан су­ва­н­ня. Бю­дже­тні ко­шти, які ви­ді­ля­ли­ся Мі­н­енер­го­ву­гі­л­ля у 2012–2013 рр. на ре­а­лі­за­цію за­хо­дів що­до ство­ре­н­ня вла­сно­го ви­ро­бни­цтва ядер­но­го па­ли­ва, ви­ко ри­сто­ву­ва­ли­ся з по­ру­ше­н­ня­ми чин­но­го за­ко­но­дав­ства та не­ефе­ктив­но. У 2014 р. та за І пів­річ­чя 2015 р. ко­шти з дер­жав­но­го бю­дже­ту на ці за­хо­ди вза­га­лі не ви­ді­ля ли­ся. Жо­дно­го по­ка­зни­ка ре­зуль­та­тив­но­сті Дер­жав­ної ці­льо­вої еко­но­мі­чної про гра­ми “Ядер­не па­ли­во Укра­ї­ни” не бу­ло ви­ко­на­но. Уряд до­сі не за­твер­див но­ву дер­жав­ну ці­льо­ву про­гра­му, яка б ви­зна­ча­ла ком­плекс за­хо­дів що­до ство­ре­н­ня ви­ро­бни­цтва ядер­но­го па­ли­ва та йо­го еле­мен­тів для за­без­пе­че­н­ня по­треб у ядер но­му па­ли­ві укра­їн­ських АЕС. Ни­ні узго­джу­є­ться всьо­го ли­ше про­ект Кон­це­пції та­кої про­гра­ми **.

Не­до­ско­на­лість си­сте­ми бю­дже­тно­го пла­ну­ва­н­ня при­зво­дить до за­ви­ще­н­ня або, нав­па­ки, за­ни­же­н­ня до­хо­дів бю­дже­ту, в то­му чи­слі ви­да­тків, що не­га­тив­но по­зна­ча­є­ться на яко­сті на­да­н­ня на­се­лен­ню со­ці­аль­них по­слуг. Крім то­го, є фа­кти по­ру­ше­н­ня бю­дже­тно­го за­ко­но­дав­ства, зокре­ма, що­до своє­ча­сно­го за­твер­джен ня па­спор­тів бю­дже­тних про­грам. Так, ау­дит ефе­ктив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів дер­жав­но­го бю­дже­ту, ви­ді­ле­них на на­да­н­ня що­мі­ся­чної адре­сної до­по­мо­ги осо бам, які пе­ре­мі­щу­ю­ться з тим­ча­со­во оку­по­ва­ної те­ри­то­рії Укра­ї­ни та ра­йо­нів про ве­де­н­ня АТО, з ме­тою по­кри­т­тя ви­трат на про­жи­ва­н­ня (гро­шо­вої до­по­мо­ги), по ка­зав, що об­ся­ги ви­да­тків на ви­пла­ту гро­шо­вої до­по­мо­ги у 2014 р. бу­ли за­ви­ще­ні більш як на чверть, що при­зве­ло до не­ефе­ктив­но­го управ­лі­н­ня ко­шта­ми ре­зерв но­го фон­ду дер­жав­но­го бю­дже­ту в су­мі 152,9 млн. грн., які бу­ло по­вер­ну­то на при­кін­ці 2014 р. до держ­бю­дже­ту. Че­рез не­своє­ча­сне за­твер­дже­н­ня па­спор­ту бю дже­тної про­гра­ми ста­ном на 1 бе­ре­зня 2015 р. за­ли­ши­ло­ся 151,1 млн. грн. не­ви­ко ри­ста­них аси­гну­вань за­галь­но­го фон­ду держ­бю­дже­ту за на­яв­но­сті кре­ди­тор­ської за­бор­го­ва­но­сті з ви­пла­ти гро­шо­вої до­по­мо­ги у су­мі 76,7 млн. грн. Ау­ди­том вста нов­ле­но фа­кти на­да­н­ня до­по­мо­ги осо­бам, які не ма­ли на це пра­ва, і пе­ре­плат у

* Ко­ли ко­штів до­ста­тньо, ча­сом їх ви­тра­ча­ють не­ефе­ктив­но / Ра­хун­ко­ва па­ла­та Укра­ї­ни [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ac rada.gov.ua/control/main/uk/publish/ article/16744223.

** Про­бле­ми ство­ре­н­ня вла­сно­го ви­ро­бни­цтва ядер­но­го па­ли­ва для ві­тчи­зня­них АЕС не розв’яза­ні / Ра­хун­ко­ва па­ла­та Укра­ї­ни [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www. ac rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/16746170.

роз­мі­рі 422,1 тис. грн. Більш як у 200 ви­пад­ках гро­шо­ва до­по­мо­га при­зна­ча­ла­ся не­своє­ча­сно, з пе­ре­ви­ще­н­ням вста­нов­ле­но­го 10 ден­но­го стро­ку на 1–48 днів *.

Пра­кти­ка за­сто­су­ва­н­ня про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду та ви­ко­ри­ста­н­ня бю дже­тних ко­штів свід­чить, що не всі го­лов­ні роз­по­ря­дни­ки ко­штів і від­по­від­аль­ні ви­ко­нав­ці бю­дже­тних про­грам пра­цю­ють у на­пря­мі ефе­ктив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів. Це по­я­сню­є­ться від­су­тні­стю мо­ти­ва­цій­ної скла­до­вої в прийнят­ті своє ча­сних управ­лін­ських рі­шень. На­при­клад, за­твер­дже­ні на 2016 р. аси­гну­ва­н­ня суб вен­ції з дер­жав­но­го бю­дже­ту мі­сце­вим бю­дже­там на бу­дів­ни­цтво (при­дба­н­ня) жи­тла для сі­мей за­ги­блих вій­сько­во­слу­жбов­ців та ін­ва­лі­дів з чи­сла вій­сько­вих, які бра­ли участь в АТО, ста­ном на ве­ре­сень не ви­ді­ля­ли­ся, що ство­ри­ло ри­зик не ви­ко­на­н­ня бю­дже­тної про­гра­ми та не­за­без­пе­че­н­ня жи­тлом від­по­від­них ка­те­го­рій гро­ма­дян у вка­за­но­му ро­ці. Мін­со­цпо­лі­ти­ки під­го­тов­ле­но про­ект но­во­го по­ряд­ку та умов на­да­н­ня су­бвен­ції, що ма­ло спро­сти­ти і при­швид­ши­ти про­це­ду­ри при дба­н­ня і пе­ре­да­н­ня жи­тла у вла­сність сім’ям за­ги­блих вій­сько­во­слу­жбов­ців та ін­ва­лі­дів І та ІІ груп, за­без­пе­чи­ти більш ефе­ктив­не ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів держ бю­дже­ту. Про­ект роз­по­ря­дже­н­ня про за­твер­дже­н­ня роз­по­ді­лу су­бвен­ції на 2016 р. у су­мі 300 млн. грн. Мін­со­цпо­лі­ти­ки так і не по­да­ло Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни, від­по­від­но, фі­нан­су­ва­н­ня у 2016 р. не здій­сню­ва­ло­ся **.

За­сто­су­ва­н­ня у бю­дже­тно­му про­це­сі про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду пе­ред­ба­че но ст. 20 БКУ, про­те до­слі­дже­н­ня по­ка­за­ло, що цей, най­більш про­гре­сив­ний і ефе­ктив­ний, ме­тод управ­лі­н­ня бю­дже­том має пев­ні про­бле­ми з пов­но­цін­ним впро ва­дже­н­ням, оскіль­ки уча­сни­ки бю­дже­тно­го про­це­су не пов­ні­стю ви­ко­ну­ють по ло­же­н­ня БКУ, ін­ші нор­ма­тив­но пра­во­ві акти, які ре­гу­лю­ють по­ря­док під­го­тов­ки бю­дже­тних про­грам, ви­зна­че­н­ня ме­ти, за­твер­дже­н­ня па­спор­тів то­що. Ка­бі­нет Мі­ні­стрів Укра­ї­ни тіль­ки в се­ре­ди­ні лю­то­го 2016 р. за­твер­див пе­ре­лік бю­дже­тних про­грам, здій­сне­н­ня за­хо­дів за яки­ми ви­ма­гає нор­ма­тив­но пра­во­во­го ви­зна­чен ня ме­ха­ні­зму ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів. Та­кож не бу­ло вста­нов­ле­но строк для прийня­т­тя по­ряд­ку ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів дер­жав­но­го бю­дже­ту, то­му не бу­ло до­три­ма­но ви­мог БКУ (ра­зділ 1, гл. 4, ст. 20).

Фор­маль­ний під­хід до скла­да­н­ня вка­за­но­го пе­ре­лі­ку зу­мо­вив вклю­че­н­ня до ньо­го ря­ду бю­дже­тних про­грам за за­галь­но­дер­жав­ни­ми ви­тра­та­ми, які пе­ре­дба ча­ють на­да­н­ня між­бю­дже­тних трансфер­тів з дер­жав­но­го бю­дже­ту мі­сце­вим бю дже­там в умо­вах, ко­ли БКУ не на­ді­ляє Ка­бі­нет Мі­ні­стрів Укра­ї­ни пов­но­ва­же­н­ня ми ви­зна­ча­ти по­ря­док ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів за та­ки­ми трансфер­та ми, про­те у 2016 р. він ухва­лю­вав рі­ше­н­ня що­до нор­ма­тив­но пра­во­во­го ви­зна­че­н­ня ме­ха­ні­зму ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів за бю­дже­тни­ми про­гра­ма­ми, що не вклю­че­ні до цьо­го пе­ре­лі­ку. Оскіль­ки уряд не вклю­чив до пе­ре­лі­ку всі но­ві бю дже­тні про­гра­ми, то не бу­ло за­про­ва­дже­но ме­ха­нізм ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів за ни­ми, до то­го ж не всі во­ни бу­ли ви­ко­ри­ста­ні. По­ши­ре­н­ня на­бу­ла прак ти­ка нор­ма­тив­но пра­во­во­го ви­зна­че­н­ня ме­ха­ні­зму ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних

* Чо­му гро­шо­ва до­по­мо­га пе­ре­мі­ще­ним осо­бам “не по­спі­шає” до адре­са­тів / Ра­хун­ко­ва па­ла­та Укра­ї­ни [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ac rada.gov.ua/control/main/ uk/publish/article/16745548.

** Звіт про ре­зуль­та­ти ау­ди­ту ефе­ктив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів су­бвен­ції з дер­жав­но­го бю­дже­ту мі­сце­вим бю­дже­там на бу­дів­ни­цтво (при­дба­н­ня) жи­тла для сі­мей за­ги­блих вій­сько­во слу­жбов­ців та ін­ва­лі­дів з чи­сла вій­сько­во­слу­жбов­ців, які бра­ли участь в ан­ти­те­ро­ри­сти­чній опе­ра­ції / Ра­хун­ко­ва па­ла­та Укра­ї­ни. – С. 30–31 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ac rada.gov.ua/doccatalog/document/16750166/zvit_18 4.pdf?subportal=main.

ко­штів не за всі­єю бю­дже­тною про­гра­мою, а ли­ше за її окре­ми­ми на­пря­ма­ми. Та­кож бу­ло за­твер­дже­но де­кіль­ка по­ряд­ків ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів, спря мо­ва­них на вре­гу­лю­ва­н­ня ме­ха­ні­зму їх ви­ко­ри­ста­н­ня за одні­єю бю­дже­тною про гра­мою, то­ді як БКУ пе­ред­ба­чає роз­ро­бле­н­ня та за­твер­дже­н­ня по­ряд­ку ви­ко­рис та­н­ня бю­дже­тних ко­штів за бю­дже­тною про­гра­мою в ці­ло­му *.

Ре­зуль­та­ти ау­ди­тів, про­ве­де­них Ра­хун­ко­вою па­ла­тою Укра­ї­ни, під­твер­ди­ли ряд на­яв­них не­до­лі­ків при пов­но­цін­но­му за­про­ва­джен­ні про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду. Зокре­ма, при фор­му­ван­ні бю­дже­ту не зав­жди ана­лі­зу­ю­ться акту­аль­ні проб ле­ми со­ці­аль­но еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку, не до­слі­джу­ю­ться на­пря­ми та шля­хи їх ви­рі­ше­н­ня. Зре­штою це ве­де до то­го, що бю­дже­тні ко­шти ви­ді­ля­ю­ться на уста­но ву, на­прям або об’єкт фі­нан­су­ва­н­ня без ви­зна­че­н­ня ме­ти і кон­кре­тних зав­дань, які слід ви­ко­на­ти. Та­кий стан справ біль­ше від­по­від­ає по­ста­тей­но­му ме­то­ду фор му­ва­н­ня бю­дже­ту, оскіль­ки ні до чо­го не зо­бов’язує роз­по­ря­дни­ків ко­штів і від­по ві­даль­них ви­ко­нав­ців бю­дже­тних про­грам, а во­ни ви­ко­ри­сто­ву­ють бю­дже­тний ре­сурс на вла­сний роз­суд, фор­маль­но, не­про­зо­ро і не­кон­кре­тно.

На­при­клад, у 2002 р. уряд прийняв рі­ше­н­ня про ре­кон­стру­кцію та ре­став­ра цію Ма­рі­їн­сько­го па­ла­цу, у 2014–2015 рр. і про­тя­гом І пів­річ­чя 2016 р. на­ді­йшло 147 млн. грн., про­те ро­бо­ти до­сі не за­вер­ше­но. Ре­зуль­та­ти ау­ди­ту за­свід­чи­ли, що за 14 ро­ків ви­ко­на­но тіль­ки чверть об­ся­гу ро­біт, які ви­ко­ну­ва­ли­ся фра­гмен­тар­но і з ве­ли­ки­ми пе­ре­р­ва­ми у фі­нан­су­ван­ні. Ни­ні за­вер­ше­но біль­шу ча­сти­ну (близь­ко 80%) за­пла­но­ва­но­го ли­ше у пра­во­му флі­ге­лі. Те­хні­чний стан го­лов­но­го та пар­ко во­го фа­са­дів і фа­са­дів лі­во­го флі­ге­ля па­ла­цу є не­за­до­віль­ним. Ме­та бю­дже­тних про­грам, за яки­ми здій­сню­ва­ло­ся фі­нан­су­ва­н­ня що­до збе­ре­же­н­ня пам’ятки ар­хі те­кту­ри за­галь­но­дер­жав­но­го зна­че­н­ня, ви­яви­ла­ся не­до­ся­гну­тою **.

Че­рез не­до­лі­ки управ­лін­ських рі­шень, ухва­лю­ва­них Ка­бі­не­том Мі­ні­стрів Укра­ї­ни, Мі­ні­стер­ством ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку, бу­дів­ни­цтва та жи­тло­во ко­му наль­но­го го­спо­дар­ства Укра­ї­ни, Мі­ні­стер­ством фі­нан­сів Укра­ї­ни та До­не­цькою обла­сною вій­сько­во ци­віль­ною адмі­ні­стра­ці­єю, план ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів дер жав­но­го бю­дже­ту, на­прав­ле­них у 2015–2016 рр. на ви­ко­на­н­ня ро­біт з бу­дів­ниц тва, ре­кон­стру­кції та ре­мон­ту об’єктів со­ці­аль­ної та ін­шої ін­фра­стру­кту­ри на окре­мих те­ри­то­рі­ях До­не­цької обла­сті, бу­ло ви­ко­на­но не пов­ні­стю. Так, за трьо­ма бю­дже­тни­ми про­гра­ма­ми роз­ви­тку не ви­ко­ри­ста­но 211,1 млн. грн. від­кри­тих аси­гну­вань (по­над 28%). Уна­слі­док цьо­го не ви­ко­на­но всі за­пла­но­ва­ні ро­бо­ти і не вве­де­но в екс­плу­а­та­цію у вста­нов­ле­ні стро­ки 154 пу­ско­вих об’єкти (40% за пла­но­ва­них). Зокре­ма, з ко­штів дер­жав­но­го фон­ду ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку у 2015–2016 рр. не осво­є­но 151,3 млн. грн. (32%) від­кри­тих аси­гну­вань, а із суб вен­ції держ­бю­дже­ту мі­сце­вим бю­дже­там на здій­сне­н­ня за­хо­дів що­до со­ці­аль­но еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку окре­мих те­ри­то­рій у 2016 р. не ви­ко­ри­ста­но 40,9 млн. грн. (33%). Крім то­го, че­рез від­су­тність на­ле­жно­го вну­трі­шньо­го кон­тро­лю з бо­ку го­лов­них роз­по­ря­дни­ків ко­штів на мі­сцях з по­ру­ше­н­ня­ми за­ко­но­дав­ства ви­ко

* Звіт про ре­зуль­та­ти ана­лі­зу нор­ма­тив­но пра­во­во­го за­без­пе­че­н­ня Ка­бі­не­том Мі­ні­стрів Укра­ї­ни ви­ко­на­н­ня За­ко­ну Укра­ї­ни “Про Дер­жав­ний бю­джет Укра­ї­ни на 2016 рік” [Елек трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ac rada.gov.ua /doccatalog/document/16751184/ Zvit _5 2_2017.pdf?subportal=main.

** Про ре­зуль­та­ти ау­ди­ту ефе­ктив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів дер­жав­но­го бю­дже­ту, пе­ред ба­че­них на ре­став­ра­цію та при­сто­су­ва­н­ня Ма­рі­їн­сько­го па­ла­цу : рі­ше­н­ня Ра­хун­ко­вої па­ла­ти від 20.12.2016 р. № 27 1 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ac rada.gov.ua/ doccatalog/document/16751220/r_rp_271_2016.pdf?subportal=main.

ри­ста­но 35,1 млн. грн., у то­му чи­слі за від­су­тно­сті під­твер­джу­валь­них до­ку­мен­тів на опла­ту фа­кти­чно не­ви­ко­на­них ро­біт і нев­ста­нов­ле­но­го обла­дна­н­ня – 7,5 млн. грн., не­ефе­ктив­но (не­про­ду­ктив­но та не­еко­ном­но) ви­ко­ри­ста­но 22,6 млн. грн. *. З цьо­го при­во­ду Ц.Г. Огонь за­зна­чає: ана­ліз пра­кти­ки ре­а­лі­за­ції де­яких бю­джет них про­грам і пла­ну­ва­н­ня ви­да­тків на них дає під­ста­ви ствер­джу­ва­ти, що стра те­гія бю­дже­тної по­лі­ти­ки на се­ре­дньо­стро­ко­ву пер­спе­кти­ву від­су­тня, а дер­жав на по­лі­ти­ка при ви­бо­рі прі­о­ри­те­тів що­до фі­нан­су­ва­н­ня пер­шо­чер­го­вих про­грам за ра­ху­нок пу­блі­чних ко­штів є не­си­стем­ною і не­про­зо­рою. Він до­во­дить, що бю дже­тні про­гра­ми мо­жуть бу­ти ре­зуль­та­тив­ни­ми ли­ше за умо­ви змі­ни під­хо­дів та ін­стру­мен­тів їх ре­а­лі­за­ції, ви­ко­ри­ста­н­ня ін­тен­сив­них ме­то­дів управ­лі­н­ня дер жав­ни­ми ко­шта­ми на ко­жно­му ета­пі їх про­хо­дже­н­ня, пов­но­цін­но­го впро­ва дже­н­ня в бю­дже­тний про­цес про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду [6, с. 28].

Фі­нан­су­ва­н­ня бю­дже­тної про­гра­ми без вста­нов­ле­н­ня чі­ткої ме­ти не від­по­ві дає іде­о­ло­гії про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду, з ви­зна­че­н­ня якої він і по­чи­на­є­ться, адже во­на є від­прав­ною то­чкою роз­ра­хун­ку по­ка­зни­ків бю­дже­ту та пла­ну­ва­н­ня за­хо­дів стра­те­гі­чно­го роз­ви­тку те­ри­то­рій і кра­ї­ни в ці­ло­му. Тим ча­сом са­ме про грам­но ці­льо­вий ме­тод ві­ді­грає про­від­ну роль у си­сте­мі управ­лі­н­ня бю­дже­тни­ми ре­сур­са­ми (рис. 2)

Ре­зуль­та­тив­ні по­ка­зни­ки ви­ко­на­н­ня бю­дже­тної про­гра­ми – це ті ста­ти­сти­чні ін­ди­ка­то­ри, які де­мон­стру­ють її успі­шність на осно­ві кіль­кі­сно­го ви­зна­че­н­ня ре зуль­та­тів на­да­н­ня бю­дже­тних по­слуг [10, с. 1]. Оці­ню­ва­н­ня ефе­ктив­но­сті бю дже­тних про­грам є ін­стру­мен­том управ­лі­н­ня бю­дже­тни­ми ви­да­тка­ми, який дає мо­жли­вість ор­га­нам дер­жав­но­го управ­лі­н­ня та мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, з од но­го бо­ку, про­ана­лі­зу­ва­ти ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів на ви­ко­на­н­ня бю­дже­тної про гра­ми для до­ся­гне­н­ня її ви­зна­че­них ме­ти і зав­дань, а з ін­шо­го – опе­ра­тив­но з’ясу ва­ти про­блем­ні сфе­ри та пер­спе­ктив­ні на­пря­ми со­ці­аль­но еко­но­мі­чно­го роз­вит ку [11, с. 29].

Си­стем­ність під­хо­ду, ске­ро­ва­ність на ціль і ви­рі­ше­н­ня кон­кре­тних зав­дань є спе­ци­фі­чни­ми осо­бли­во­стя­ми про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду, які під­ви­щу­ють стій

* За год ко­ли­че­ство бю­дже­тных на­ру­ше­ний уве­ли­чи­лось по­чти на 40% / Го­ска­зна­чей­ство [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://biz.censor.net.ua/news/3021065/za_god_ kolichestvo_byudjetnyh_narusheniyi_uvelichilos_pochti_na_40_goskaznacheyistvo.

кість еко­но­мі­ки до фа­кто­рів ри­зи­ків (зов­ні­шніх, вну­трі­шніх, ци­клі­чних), адже одно­бо­кий, не­ком­пле­ксний під­хід не до­зво­ляє до­сяг­ти пев­них змін в еко­но­мі­ці й за­пу­сти­ти не­об­хі­дні ре­фор­ми. На­при­клад, як мо­жна ре­фор­му­ва­ти ме­ди­чну га­лузь, не по­бу­ду­вав­ши не­об­хі­дної до­ро­жньої ін­фра­стру­кту­ри (до­ріг, мо­стів, ту­не­лів, пе­ре їздів), не ви­ко­нав­ши ка­пі­таль­но­го ре­мон­ту жи­тло­во­го се­кто­ру (під’їздів, лі­фтів, ме­реж цен­тра­лі­зо­ва­но­го во­до­по­ста­ча­н­ня та во­до­від­ве­де­н­ня то­що). Без ви­рі­шен ня со­ці­аль­но по­бу­то­вих пи­тань, усу­не­н­ня про­блем у су­мі­жних га­лу­зях не­мо­жли во до­сяг­ти успі­ху у сфе­рі охо­ро­ни здо­ров’я, а без цьо­го важ­ко ком­пле­ксно бо­ро ти­ся із за­хво­рю­ва­ні­стю на­се­ле­н­ня, вча­сно на­да­ва­ти які­сну ме­ди­чну до­по­мо­гу гро ма­дя­нам. Та­ким чи­ном, без су­ча­сно­го під­хо­ду, який вра­хо­ву­вав би всі еле­мен­ти зов­ні­шньо­го та вну­трі­шньо­го впли­ву на про­цес, будь які зру­ше­н­ня, на­при­клад, у про­ве­ден­ні ме­ди­чної ре­фор­ми або ін­шій окре­мо взя­тій га­лу­зі, не да­дуть істо­тно­го со­ці­аль­но еко­но­мі­чно­го ефе­кту, а от­же, при­ре­че­ні на по­раз­ку.

У кра­ї­нах, які успі­шно ви­ко­ри­сто­ву­ють про­грам­но ці­льо­вий ме­тод, зав­дя­ки за­сто­су­ван­ню ком­пле­ксно­го під­хі­ду вда­ло­ся ви­рі­ши­ти ряд про­блем, що на­гро ма­джу­ва­ли­ся ро­ка­ми. Зо­се­ре­див­ши фі­нан­со­вий ре­сурс на прі­о­ри­те­тних на­пря мах роз­ви­тку, за­про­ва­див­ши су­во­ру бю­дже­тну ди­сци­плі­ну та мо­ні­то­ринг ви­ко на­н­ня зав­дань, вда­ло­ся змі­ни­ти ста­но­ви­ще на кра­ще. Для Укра­ї­ни з її скла­дни­ми со­ці­аль­но еко­но­мі­чни­ми про­бле­ма­ми пов­но­цін­не за­ді­я­н­ня про­грам­но ці­льо­во го ме­то­ду слу­гує ва­жли­вим ін­стру­мен­том за­по­бі­га­н­ня роз­по­ро­шен­ню ко­штів, під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті їх ви­ко­ри­ста­н­ня, стри­му­ва­н­ня не­га­тив­них тен­ден­цій в еко­но­мі­чно­му та со­ці­аль­но­му жит­ті кра­ї­ни.

На на­шу дум­ку, акту­аль­ність цьо­го ме­то­ду є оче­ви­дною. Крім то­го, він є клю чо­вою ви­мо­гою для всіх кра­їн – кан­ди­да­тів на вступ до ЄС. В умо­вах же обме же­но­сті ре­сур­сів, за­ста­рі­лої ра­дян­ської про­ми­сло­во­сті, зна­чних ре­гіо­наль­них дис­ба­лан­сів со­ці­аль­но еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку за­сто­су­ва­н­ня про­грам­но ці­льо во­го ме­то­ду бюджетування мо­гло б кар­ди­наль­но змі­ни­ти ста­но­ви­ще не тіль­ки в еко­но­мі­ці, а й у со­ці­аль­ній сфе­рі, еко­ло­гі­чній по­лі­ти­ці. Во­дно­час має мі­сце де який фор­ма­лізм що­до йо­го впро­ва­дже­н­ня з бо­ку всіх уча­сни­ків бю­дже­тно­го про це­су – від уря­ду до від­по­від­аль­них ви­ко­нав­ців бю­дже­тних про­грам. На­при­клад, згі­дно із ст. 20 і 22 БКУ, го­лов­ні роз­по­ря­дни­ки по­вин­ні спіль­но з Мін­фі­ном за без­пе­чи­ти своє­ча­сність за­твер­дже­н­ня па­спор­тів бю­дже­тних про­грам, по­да­ва­ти до­сто­вір­ну і пов­ну ін­фор­ма­цію, га­ран­ту­ва­ти від­по­від­ність змі­сту па­спор­тів бю дже­тних про­грам За­ко­ну Укра­ї­ни “Про Дер­жав­ний бю­джет Укра­ї­ни” на від­по­від ний рік. Про­те, як свід­чать ре­зуль­та­ти ау­ди­тів, за­твер­дже­н­ня па­спор­тів ря­ду бю дже­тних про­грам від­бу­ва­ло­ся не­своє­ча­сно, що ско­ро­чу­ва­ло стро­ки ви­ко­на­н­ня та опла­ти ро­біт *.

При за­твер­джен­ні па­спор­тів бю­дже­тних про­грам у 2013–2015 рр. Мін­фін і го­лов­ні роз­по­ря­дни­ки ко­штів держ­бю­дже­ту не до­три­му­ва­ли­ся стро­ків, пе­ре­дба че­них п. 6 Пра­вил скла­да­н­ня па­спор­тів бю­дже­тних про­грам та зві­тів про їх ви­ко на­н­ня і за­твер­дже­них на­ка­зом Мін­фі­ну від 29.12.2002 р. № 1098 **. Ана­ло­гі­чна си­ту­а­ція спо­сте­рі­га­лась і у 2016 р. Від­кри­ті у 2016 р. Мі­на­гро­по­лі­ти­ки аси­гну­ван ня в об­ся­гу 3818,4 тис. грн. за про­гра­мою фі­нан­со­вої під­трим­ки за­хо­дів в агро­про ми­сло­во­му ком­пле­ксі на умо­вах фі­нан­со­во­го лі­зин­гу че­рез нев­ча­сне (30 гру­дня

* Звіт Ра­хун­ко­вої па­ла­ти за 2015 рік. – С. 73 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ac rada.gov.ua/doccatalog/document/16748714/zvit_rp_2015.pdf.

** Там же. – С. 134 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ac rada.gov.ua/ doccatalog/document/16748714/zvit_rp_2015.pdf.

2016 р.) за­твер­дже­н­ня па­спор­та бю­дже­тної про­гра­ми не на­прав­ля­ли­ся дер­жав­но му під­при­єм­ству “Спе­ца­гро­лі­зинг” *.

Чи­слен­ні фа­кти не­ви­ко­на­н­ня бю­дже­тно­го за­ко­но­дав­ства вста­нов­лює не тіль­ки Ра­хун­ко­ва па­ла­та Укра­ї­ни. Так, за да­ни­ми Дер­жав­ної ка­зна­чей­ської слу­жби Украї ни, у 2016 р. ви­яв­ле­но фа­ктів по­ру­шень бю­дже­тно­го за­ко­но­дав­ства роз­по­ря­дни ка­ми та одер­жу­ва­ча­ми ко­штів дер­жав­но­го та мі­сце­вих бю­дже­тів на за­галь­ну су­му 5,1 млрд. грн., що на 37,8% пе­ре­ви­щує по­ка­зник 2015 р. (3,7 млрд. грн.) **. Та­кий стан справ свід­чить про си­стем­ні не­до­лі­ки в бю­дже­тно­му про­це­сі. Во­дно­час ре зуль­та­ти на­шо­го до­слі­дже­н­ня да­ють під­ста­ви для ви­снов­ку, що основ­ни­ми проб ле­ма­ми впро­ва­дже­н­ня про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду є: – не­узго­дже­ність зна­чної кіль­ко­сті бю­дже­тних про­грам; – не­чі­ткість ви­зна­че­н­ня ме­ти і зав­дань, що зу­мов­лює не­ре­а­лі­сти­чність та не ефе­ктив­ність їх ви­ко­на­н­ня;

– інер­тність бю­дже­тних про­грам що­до ви­рі­ше­н­ня акту­аль­них со­ці­аль­но еко но­мі­чних про­блем;

– низь­ка мо­ти­ва­цій­на скла­до­ва при прийнят­ті управ­лін­ських рі­шень і не­за ін­те­ре­со­ва­ність го­лов­них роз­по­ря­дни­ків ко­штів, які від­по­від­а­ють за ефе­ктив­ність і ре­зуль­та­тив­ність ви­ко­на­н­ня бю­дже­тних про­грам;

– від­су­тність си­сте­ми ефе­ктив­но­го кон­тро­лю та оці­ню­ва­н­ня ви­ко­на­н­ня бю дже­тних про­грам; – брак ва­же­лів впли­ву на по­ру­шни­ків бю­дже­тно­го за­ко­но­дав­ства. Пе­ре­лік існу­ю­чих про­блем ука­зує на не­об­хі­дність пе­ре­бу­до­ви бю­дже­тно­го про­це­су в на­пря­мі фор­му­ва­н­ня кон­ку­рен­ції се­ред го­лов­них роз­по­ря­дни­ків ко­штів за отри­ма­н­ня ни­ми бю­дже­тних ре­сур­сів, ство­ре­н­ня си­сте­ми мо­ні­то­рин­гу та оці ню­ва­н­ня за ре­зуль­та­та­ми ви­ко­на­н­ня бю­дже­тних про­грам, по­си­ле­н­ня від­по­від­аль но­сті ви­ко­нав­ців за не­ефе­ктив­не ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів, за­про­ва­дже­н­ня ді­йо­вих ме­ха­ні­змів сти­му­лю­ва­н­ня ор­га­нів вла­ди (в осо­бі їх ке­рів­ни­ків) до по­шу­ку ре­зер­вів, аль­тер­на­тив­них дже­рел фі­нан­су­ва­н­ня і під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті ви­ко ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів. Ми вва­жа­є­мо, що по­трі­бно від­ре­гу­лю­ва­ти си­сте­му від­кри­то­го до­сту­пу до ін­фор­ма­ції, спри­я­ти фун­кціо­ну­ван­ню єди­ної ав­то­ма­ти­зо ва­ної си­сте­ми online кон­тро­лю від пла­ну­ва­н­ня до зві­ту­ва­н­ня за ви­ко­на­н­ня бю дже­тних про­грам. Це до­зво­ли­ло б істо­тно під­ви­щи­ти рі­вень від­по­від­аль­но­сті учас ни­ків бю­дже­тно­го про­це­су, вча­сно ви­яв­ля­ти про­бле­ми, чі­тко фор­му­лю­ва­ти ме­ту, зав­да­н­ня, своє­ча­сно за­твер­джу­ва­ти па­спор­ти та усу­ва­ти ду­блю­ва­н­ня бю­дже­тних про­грам.

Одні­єю з при­чин стри­му­ва­н­ня пов­но­цін­но­го за­про­ва­дже­н­ня про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду в бю­дже­тно­му про­це­сі, на на­шу дум­ку, є від­су­тність ці­ло­го ря­ду су­спіль­них ін­сти­ту­тів (еко­но­мі­чних, со­ці­аль­них, пра­во­вих), при­та­ман­них за­хід ним де­мо­кра­ті­ям, а са­ме: не­за­ле­жно­го гро­мад­сько­го кон­тро­лю, актив­ної уча­сті на­се­ле­н­ня у бю­дже­тно­му про­це­сі, про­зо­ро­сті бю­дже­тної си­сте­ми, від­кри­тих ме­ха ні­змів фор­му­ва­н­ня та ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів то­що.

* Про ре­зуль­та­ти ау­ди­ту ефе­ктив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня ко­штів дер­жав­но­го бю­дже­ту, спря­мо ва­них на на­да­н­ня дер­жав­ної під­трим­ки агро­про­ми­сло­во­му ком­пле­ксу : рі­ше­н­ня Ра­хун­ко­вої па­ла­ти від 27.03.2017 р. № 7 2 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ac rada.gov.ua/ doccatalog/document/16751338/r_rp_7 2_2017.pdf?subportal=main.

** За год ко­ли­че­ство бю­дже­тных на­ру­ше­ний уве­ли­чи­лось по­чти на 40% [Еле­ктрон­ний ре сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://biz.censor.net.ua/news/3021065/za_god_kolichestvo_byudjetnyh_ narusheniyi_uvelichilos_pochti_na_40_goskaznacheyistvo.

На да­но­му ета­пі со­ці­аль­но еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку (за існу­ва­н­ня не­до­ско­на­ло го ме­ха­ні­зму впро­ва­дже­н­ня про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду, а по­де­ку­ди ігно­ру­ва­н­ня уча­сни­ка­ми бю­дже­тно­го про­це­су йо­го прин­ци­пів і норм) ми спо­сте­рі­га­є­мо су­пе ре­чно­сті, які ви­ни­ка­ють між існу­ю­чи­ми еко­но­мі­чни­ми ін­сти­ту­та­ми (які ді­ста­ли­ся від ста­рої еко­но­мі­чної си­сте­ми) та зов­ні­шнім се­ре­до­ви­щем, су­ча­сним су­спіль­ством з йо­го ви­мо­га­ми. З при­во­ду цьо­го Т. Ве­блен, за­снов­ник ін­сти­ту­ціо­на­лі­зму, за­зна чав: “Ін­сти­ту­ти – це ре­зуль­тат про­це­сів, що від­бу­ва­ли­ся в ми­ну­ло­му, во­ни при­сто со­ва­ні до об­ста­вин ми­ну­ло­го і, от­же, не пе­ре­бу­ва­ють у пов­ній зго­ді з ви­мо­га­ми цьо го ча­су” [12, с. 202]. Вче­ний до­во­див тим­ча­со­вий ха­ра­ктер ін­сти­ту­тів, які під ти­ском об­ста­вин, зокре­ма змі­ни ми­сле­н­ня лю­дей, транс­фор­му­ю­ться в но­ві та спри­я­ють ево­лю­цій­но­му роз­ви­тку. Він на­го­ло­шу­вав: “Ре­ор­га­ні­за­ція ін­сти­ту­тів і зви­чних по гля­дів від­по­від­но до но­во­го ото­че­н­ня здій­сню­є­ться у від­по­відь на тиск ззов­ні, во­на за сво­їм ха­ра­кте­ром є ре­а­кці­єю на спо­ну­ка­н­ня до змін. Гну­чка і віль­на ре­ор­га­ні­за ція, тоб­то зда­тність со­ці­аль­ної стру­кту­ри роз­ви­ва­ти­ся, за­ле­жить зна­чною мі­рою від рів­ня сво­бо­ди, яку да­ють окре­мо­му чле­ну су­спіль­ства об­ста­ви­ни в пев­ний мо­мент ча­су, – від рів­ня схиль­но­сті окре­мих чле­нів су­спіль­ства до дій при­му­со­вих сил з бо­ку ото­че­н­ня” [12, с. 203].

Та­ким чи­ном, окре­мий член су­спіль­ства є ру­шій­ною си­лою змін, і якщо во­ни не від­бу­ва­ю­ться або пев­ним чи­ном галь­му­ю­ться, то це є на­слід­ком зна­чно­го спро ти­ву окре­мих чле­нів су­спіль­ства або со­ці­аль­них груп. У да­но­му ви­пад­ку це про­яв ля­є­ться в не­ба­жан­ні держ­слу­жбов­ців (які дов­гий час пра­цю­ва­ли в умо­вах ста­рої еко­но­мі­чної си­сте­ми) впро­ва­джу­ва­ти но­ві ме­то­ди управ­лі­н­ня бю­дже­тни­ми кош та­ми, в то­му чи­слі про­грам­но ці­льо­вий ме­тод, орі­єн­то­ва­ний на ре­зуль­тат. З при во­ду цьо­го Т. Ве­блен пи­сав: “Якщо якась ча­сти­на су­спіль­ства або якась со­ці­аль­на гру­па в яко­му не­будь істо­тно­му від­но­шен­ні не схиль­на до дій ото­че­н­ня, то по­гля ди і спо­сіб жи­т­тя ці­єї ча­сти­ни су­спіль­ства або со­ці­аль­ної гру­пи бу­дуть з ве­ли­ким за­пі­зне­н­ням при­сто­со­ву­ва­ти­ся до змі­ни за­галь­ної си­ту­а­ції; до яко­гось ча­су ця час ти­на су­спіль­ства за­три­му­ва­ти­ме про­цес йо­го пе­ре­тво­ре­н­ня” [12, с. 203–204].

От­же, за­без­пе­чи­ти ефе­ктив­ність ре­фор­му­ва­н­ня, в то­му чи­слі в бю­дже­тній сфе­рі, мо­жна за ра­ху­нок актив­но­сті ко­жної лю­ди­ни, її про­гре­сив­но­го ми­слен ня, змін у під­хо­дах до управ­лі­н­ня, ство­ре­н­ня но­вих еко­но­мі­чних і со­ці­аль­них ін­сти­ту­тів або мо­дер­ні­за­ції ста­рих, які від­по­від­а­ти­муть су­ча­сним за­пи­там сус піль­ства. По­тре­би остан­ньо­го змі­ню­ю­ться на ета­пі ево­лю­цій­но­го роз­ви­тку. На при­клад, якщо за ра­дян­ської си­сте­ми ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів зво­ди ло­ся в основ­но­му до їх осво­є­н­ня, зокре­ма до утри­ма­н­ня об’єктів ін­фра­стру­кту­ри і ці­лих га­лу­зей еко­но­мі­ки, то ви­мо­гою сьо­го­де­н­ня є одер­жа­н­ня най­біль­шої ви го­ди та ефе­кту від їх ви­ко­ри­ста­н­ня. Су­ча­сне, осві­че­не су­спіль­ство ба­га­то по­до ро­жує і по­рів­нює рі­вень жи­т­тя в Укра­ї­ні та в ін­ших кра­ї­нах, пра­гне жи­ти в ком фор­тних умо­вах, роз­ши­рю­ва­ти су­спіль­ні бла­га, під­ви­щу­ва­ти їх якість, то­му ни­ні ефе­ктив­ність і ра­ціо­наль­не ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів – клю­чо­ві ви­мо­ги су­спіль­ства.

Як ствер­джує З.С. Вар­на­лій, удо­ско­на­ле­н­ня ін­сти­ту­цій­но ор­га­ні­за­цій­но­го за­без­пе­че­н­ня ре­а­лі­за­ції бю­дже­тно­го про­це­су має від­бу­ва­тись у на­пря­мі під­ви­ще­н­ня від­по­від­аль­но­сті всіх уча­сни­ків бю­дже­тних від­но­син за ра­ціо­наль­не ви­ко­ри­стан ня дер­жав­них ко­штів, а одним з най­го­лов­ні­ших є фор­му­ва­н­ня си­сте­ми кон­тро­лю за стру­ктур­ни­ми та ін­фра­стру­ктур­ни­ми ін­сти­ту­ці­я­ми бю­дже­тно­го про­це­су в пла­ні до­три­ма­н­ня чин­но­го за­ко­но­дав­ства на ко­жній йо­го ста­дії [13, с. 216]. В.В. Глу

щен­ко на­го­ло­шує, що го­лов­ним ін­сти­ту­том еко­но­мі­чної вла­ди в дер­жа­ві слід вва жа­ти держ­бю­джет, оскіль­ки са­ме він ви­сту­пає ді­йо­вим ме­ха­ні­змом пе­ре­роз­по­ді­лу ВВП в ін­те­ре­сах роз­ви­тку всі­єї на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки та зро­ста­н­ня жит­тє­во­го рів­ня на­се­ле­н­ня кра­ї­ни [14, с. 89].

У кра­ї­нах з низь­ким рів­нем де­мо­кра­тії еко­но­мі­чні та ін­ші су­спіль­ні ін­сти­ту­ти є сла­бо роз­ви­ну­ти­ми, там не­має чі­тких еко­но­мі­чних та со­ці­аль­них прі­о­ри­те­тів. У їх еко­но­мі­чній та со­ці­аль­ній по­лі­ти­ці до­сить ча­сто про­сте­жу­є­ться змі­на ве­кто­ра, адже пе­ре­ва­жа­ють де­кла­ра­тив­ні ці­лі не­ре­аль­них про­е­ктів, які не мо­жуть бу­ти ре­а­лі­зо­ва­ні, в то­му чи­слі че­рез не­ста­біль­ну еко­но­мі­ку. В де­мо­кра­ти­чно­му су­спіль­стві бю­джет – не про­сто уосо­бле­н­ня сфор­мо­ва­но­го цен­тра­лі­зо­ва­но­го фон­ду фі­нан­со­вих ре­сур­сів, а ре­зуль­тат спів­пра­ці вла­ди і су­спіль­ства, тоб­то су­спіль­но­го ви­бо­ру. Бю­джет – су спіль­не на­дба­н­ня, то­му ба­зо­вим прин­ци­пом йо­го фор­му­ва­н­ня є прин­цип су­спіль ної зна­чу­що­сті. Йо­го су­тність у то­му, що фор­му­ва­н­ня бю­дже­ту має від­бу­ва­ти­ся на осно­ві обов’яз­ко­вої уча­сті всіх чле­нів су­спіль­ства, а роз­по­діл ко­штів – за сту­пе­нем зна­чу­що­сті по­треб, які не­об­хі­дно про­фі­нан­су­ва­ти [9, с. 8]. У роз­ви­ну­тих за­хі­дно єв­ро­пей­ських кра­ї­нах, де фун­кціо­ну­ють не­за­ле­жні, де­мо­кра­ти­чні су­спіль­ні ін­сти ту­ти (зокре­ма, гро­мад­сько­го кон­тро­лю, не­за­ле­жних ЗМІ, обов’яз­ко­во­го пу­блі­чно го зві­ту­ва­н­ня пред­став­ни­ків вла­ди, гла­сно­сті), про­грам­но ці­льо­вий ме­тод слу­гує ін­стру­мен­том, який до­зво­ляє на­се­лен­ню не тіль­ки від­сте­жу­ва­ти ді­яль­ність бю дже­тних уста­нов і до­ся­гну­тий ни­ми ефект, а й що­ро­ку впли­ва­ти на фор­му­ва­н­ня на­пря­мів та па­ра­ме­трів бю­дже­тої по­лі­ти­ки. За­лу­че­н­ня ши­ро­ких верств на­се­ле­н­ня до бю­дже­тно­го про­це­су спри­яє де­мо­кра­ти­за­ції ін­сти­ту­ту бю­дже­ту, ро­бить йо­го про зо­рим, від­кри­тим і до­сту­пним для ко­жно­го. Аби до­сяг­ти цих стан­дар­тів в Укра­ї­ні і щоб ко­жен гро­ма­дя­нин був від­по­від­аль­ним за до­лю кра­ї­ни, має бу­ти по­лі­ти­чна во­ля ке­рів­ни­цтва дер­жа­ви. Держ­слу­жбов­ці, які пра­цю­ва­ли за ста­рої си­сте­ми, в ба­га­тьох ви­пад­ках є кон­се­рва­тив­ни­ми і не ба­жа­ють змін, осо­бли­во що­до за­сто­су­ва­н­ня но­вих під­хо­дів в управ­лін­ні бю­дже­тни­ми ко­шта­ми.

От­же, не­об­хі­дно на­галь­но ре­фор­му­ва­ти бю­дже­тну си­сте­му, пе­ре­гля­ну­ти кад ро­ву по­лі­ти­ку, змі­ни­ти під­хо­ди, на­сам­пе­ред в управ­лін­ні бю­дже­тни­ми ко­шта­ми. Слід про­во­ди­ти пу­блі­чні слу­ха­н­ня, за­лу­ча­ти про­від­них вче­них еко­но­мі­стів ра­зом з гро­мад­ські­стю до обго­во­ре­н­ня пи­тань фор­му­ва­н­ня і ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів, ство­рю­ва­ти до­рад­чі ко­мі­те­ти, ро­бо­чі гру­пи, бю­дже­тні ко­мі­сії, по­лі­пшу­ва ти ме­ха­ні­зми ви­сві­тле­н­ня ін­фор­ма­ції в ЗМІ, роз­мі­щу­ва­ти ві­до­мо­сті про хід бю дже­тно­го про­це­су на ін­тер­нет сто­рін­ках, тим са­мим спри­я­ти ши­ро­кій дис­ку­сії, на­пра­цю­ван­ню аль­тер­на­тив­ної то­чки зо­ру і по­шу­ку опти­маль­них ва­рі­ан­тів ви­рі ше­н­ня бю­дже­тних та ін­ших со­ці­аль­но еко­но­мі­чних про­блем, спри­я­ти про­зо­ро­сті бю­дже­тної си­сте­ми Укра­ї­ни.

Тіль­ки в умо­вах пред­став­ни­цької де­мо­кра­тії, де су­спіль­ство во­ло­діє сти­му­ла­ми для актив­ної уча­сті і всі­єю не­об­хі­дною ін­фор­ма­ці­єю, до­ся­га­є­ться го­лов­на ме­та – ефе­ктив­ний роз­по­діл ко­штів бю­дже­ту, при­йма­ю­ться ро­зум­ні управ­лін­ські рі­шен ня, які ви­зна­ча­ють стра­те­гію роз­ви­тку, під­ви­щу­ють якість про­ду­кції, по­кра­щу­ють кон­ку­рен­тне се­ре­до­ви­ще та умо­ви жи­т­тя на­се­ле­н­ня. Ре­фор­ми в бю­дже­тній сфе­рі ма­ти­муть не­зво­ро­тний ха­ра­ктер і ва­го­мий еко­но­мі­чний ре­зуль­тат у май­бу­тньо­му тіль­ки в то­му ви­пад­ку, якщо су­спіль­ство до­лу­чи­ться до транс­фор­ма­цій­них змін; по­оди­но­кі ж за­хо­ди не бу­дуть ефе­ктив­ни­ми.

Ті де­фор­ма­ції, які існу­ють в бю­дже­тній си­сте­мі Укра­ї­ни, є на­слід­ком ін­сти­ту цій­них пе­ре­ко­сів і нев­рів­но­ва­же­но­сті си­сте­ми, адже ін­сти­ту­цій­ний чин­ник – чи

не най­го­лов­ні­ший у за­без­пе­чен­ні її ефе­ктив­но­сті. Го­лов­ні по­ло­же­н­ня бю­дже­тної си­сте­ми – вза­є­мо­дія рі­зних ін­сти­ту­тів, вплив ін­сти­ту­цій­но­го устрою та від­по­від но­го ін­сти­ту­цій­но­го се­ре­до­ви­ща. То­му, на наш по­гляд, на­у­ко­во об­грун­то­ва­не фор­му­ва­н­ня остан­ньо­го – фун­да­мент ефе­ктив­но­го за­про­ва­дже­н­ня про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду. Та­ке се­ре­до­ви­ще має фор­му­ва­ти­ся на ба­зі за­ко­но­дав­чо нор­ма тив­них, со­ці­аль­них, еко­но­мі­чних, куль­тур­них та ін­ших ін­сти­ту­цій, за­сно­ва­них на тра­ди­ці­ях укра­їн­сько­го на­ро­ду, що по­си­лить від­по­від­аль­ність чи­нов­ни­ків за прий ня­ті управ­лін­ські рі­ше­н­ня і спри­я­ти­ме гар­мо­ні­за­ції від­но­син у ме­жах бю­дже­тної си­сте­ми.

Остан­нім ча­сом в Укра­ї­ні ство­ре­но но­ві юри­ди­чні ін­сти­ту­ти, при­та­ман­ні роз ви­ну­тим де­мо­кра­ті­ям, зокре­ма: На­ціо­наль­не ан­ти­ко­ру­пцій­не бю­ро Укра­ї­ни, Спе­ціа лі­зо­ва­ну ан­ти­ко­ру­пцій­ну про­ку­ра­ту­ру, стру­кту­ри, які по­кли­ка­ні бо­ро­ти­ся з ко­руп ці­єю, в то­му чи­слі в бю­дже­тній сфе­рі. Якою бу­де ре­зуль­та­тив­ність ро­бо­ти цих ін­сти ту­цій, по­ка­же час. Однак уже сьо­го­дні екс­пер­ти вва­жа­ють, і ми по­ді­ля­є­мо цю дум­ку, що без ан­ти­ко­ру­пцій­них су­дів лі­кві­ду­ва­ти ко­ру­пцію в Укра­ї­ні (за ста­рої су­до­вої си сте­ми) бу­де важ­ко. Без про­дов­же­н­ня транс­фор­ма­цій­них змін і фор­му­ва­н­ня здо­ро во­го ін­сти­ту­цій­но­го се­ре­до­ви­ща не­мо­жли­во до­сяг­ти успі­ху в со­ці­аль­ній сфе­рі, еко ло­гі­чній чи еко­но­мі­чній по­лі­ти­ці. Змі­на під­хо­дів до ви­зна­че­н­ня ці­лей та ознак ста ло­го еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, окре­сле­н­ня ко­ла ін­стру­мен­тів для до­ся­гне­н­ня фі­нан­со­вої ста­біль­но­сті дер­жав­них ін­сти­ту­тів ма­ють ста­ти на­рі­жним ка­ме­нем еко но­мі­чної по­лі­ти­ки дер­жа­ви в умо­вах децентралізації. Це ство­рить мо­жли­во­сті для онов­ле­н­ня та від­ро­дже­н­ня на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки і су­спіль­ства [14, с. 91].

На наш по­гляд, ре­фор­му­ва­н­ня сфе­ри управ­лі­н­ня бю­дже­тни­ми ре­сур­са­ми має здій­сню­ва­тись у кон­текс­ті:

– ухва­ле­н­ня уря­дом Дер­жав­ної стра­те­гії роз­ви­тку на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки, що істо­тно змі­нить під­хо­ди в си­сте­мі управ­лі­н­ня дер­жав­ни­ми ви­да­тка­ми;

– що­рі­чно­го узго­дже­н­ня прі­о­ри­те­тів бю­дже­тної по­лі­ти­ки з Дер­жав­ною стра те­гі­єю;

– за­про­ва­дже­н­ня се­ре­дньо та дов­го­стро­ко­во­го пла­ну­ва­н­ня (на 3–5 чи на­віть 10 ро­ків);

– що­рі­чно­го пе­ре­гля­ду по­ка­зни­ків (у ра­зі не­об­хі­дно­сті уто­чне­н­ня або при­зу пи­не­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня) бю­дже­тних про­грам;

– ре­гу­лю­ю­чих дій і кон­тро­лю­ю­чих фун­кцій Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни, Ка­бі­не ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни, Ра­хун­ко­вої па­ла­ти Укра­ї­ни що­до ефе­ктив­но­сті ви­ко­ри­ста­н­ня бю­дже­тних ко­штів та по­си­ле­н­ня від­по­від­аль­но­сті їх роз­по­ря­дни­ків за не­до­три ма­н­ня ви­мог бю­дже­тно­го за­ко­но­дав­ства.

Ці за­хо­ди спри­я­ти­муть роз­ви­тку дов­го­стро­ко­вої еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки та спо ну­ка­ти­муть до:

– ефе­ктив­но­го управ­лі­н­ня ви­да­тка­ми бю­дже­ту на осно­ві про­грам­но ці­льо во­го ме­то­ду бюджетування;

– зо­се­ре­дже­н­ня обме­же­них бю­дже­тних ре­сур­сів на пер­шо­чер­го­вих прі­о­ри те­тах; – при­ско­ре­н­ня стру­ктур­них змін в еко­но­мі­ці; – ство­ре­н­ня пе­ред­умов для еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, під­ви­ще­н­ня со­ці­аль­них стан­дар­тів та по­кра­ще­н­ня жи­т­тя на­се­ле­н­ня.

Стра­те­гі­чне пла­ну­ва­н­ня в цьо­му кон­текс­ті – ва­жли­вий еле­мент про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду та осно­ва фор­му­ва­н­ня прин­ци­пу ком­пле­ксно­сті в бю­дже­тно­му

про­це­сі, адже чі­тко про­гно­зо­ва­на стру­кту­ра ви­да­тків бю­дже­ту впли­ває на со­ці­аль но еко­но­мі­чний роз­ви­ток дер­жа­ви. От­же, при фор­му­лю­ван­ні кін­це­вих ре­зуль та­тів слід ви­хо­ди­ти не тіль­ки з бю­дже­тних по­ка­зни­ків, але й з по­ка­зни­ків, які від­об ра­жа­ють со­ці­аль­но еко­но­мі­чний роз­ви­ток дер­жа­ви і, як на­слі­док, по­ка­зу­ють рі­вень дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня со­ці­аль­но еко­но­мі­чни­ми про­це­са­ми [8, с. 51]. Та­кий під­хід до­зво­лить пов­ні­стю ви­ко­ри­ста­ти мо­жли­во­сті про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду, по­кра­щи­ти со­ці­аль­но еко­но­мі­чні по­ка­зни­ки, за­без­пе­чи­ти ста­лу ди­на­мі ку роз­ви­тку і під­ви­щи­ти рі­вень та якість жи­т­тя гро­ма­дян.

Ви­снов­ки

Ре­зуль­та­ти до­слі­дже­н­ня по­ка­за­ли, що про­грам­но ці­льо­вий ме­тод, який фак ти­чно за­про­ва­дже­но в Укра­ї­ні на всіх рів­нях вла­ди, має пев­ні про­бле­ми в ре­а­лі за­ції че­рез не­до­три­ма­н­ня уча­сни­ка­ми бю­дже­тно­го про­це­су по­ло­жень Бю­дже­тно го ко­де­ксу Укра­ї­ни, ін­ших нор­ма­тив­но пра­во­вих актів, що не­га­тив­но впли­ває на пов­но­ту йо­го за­сто­су­ва­н­ня. При­чи­ною цьо­го, на наш по­гляд, є брак ін­стру­мен­тів впли­ву на по­ру­шни­ків бю­дже­тно­го за­ко­но­дав­ства.

Без­за­пе­ре­чно, про­грам­но ці­льо­вий ме­тод яв­ляє со­бою най­більш про­гре­сив ний ме­тод бюджетування; це ло­гі­чний, по­слі­дов­ний і зро­зумі­лий спо­сіб ви­ко­рис та­н­ня бю­дже­тних ко­штів, який за­без­пе­чує кон­троль над про­зо­рі­стю дій вла­ди в бю­дже­тно­му про­це­сі та ство­рює пе­ред­умо­ви для еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня і під­ви ще­н­ня до­бро­бу­ту на­се­ле­н­ня. Ме­тод до­зво­ляє пе­ре­во­ди­ти бю­дже­тні ко­шти на більш пер­спе­ктив­ні на­пря­ми ді­яль­но­сті, змі­цню­ва­ти осно­ви еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки і мі­сце во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, до­ся­га­ти кра­щих по­ка­зни­ків у рі­зних га­лу­зях еко­но­мі­ки та со­ці­аль­ної сфе­ри. Во­дно­час він не мо­же бу­ти па­на­це­єю від усіх про­блем, але йо­го акту­аль­ність, осо­бли­во в ни­ні­шніх скла­дних умо­вах со­ці­аль­но еко­но­мі­чно­го роз ви­тку та єв­ро­ін­те­гра­цій­них на­мі­рів Укра­ї­ни, є до­сить ви­со­кою і не ви­кли­кає сум­ні­вів.

Пов­но­цін­на ім­пле­мен­та­ція про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду мо­жли­ва за ра­ху­нок па­ра­лель­но­го за­про­ва­дже­н­ня ін­сти­ту­цій­них змін у бю­дже­тній сфе­рі та фор­му­ва­н­ня де­мо­кра­ти­чних, еко­но­мі­ко со­ці­аль­них ін­сти­ту­тів, які змо­жуть змі­ни­ти ін­сти­тут бю­дже­ту, ін­сти­ту­цій­ний устрій та ін­сти­ту­цій­не се­ре­до­ви­ще, а та­кож за­без­пе­чи­ти гар­мо­ні­за­цію вза­є­мо­від­но­син у ме­жах бю­дже­тної си­сте­ми. Ін­сти­ту­цій­ні змі­ни ма­ють від­по­від­а­ти су­ча­сним гло­ба­лі­за­цій­ним та вну­трі­шнім ви­кли­кам, ви­мо­гам і ба­жа­н­ням су­спіль­ства.

Не­об­хі­дно на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні, зокре­ма, у Бю­дже­тно­му ко­де­ксі Укра­ї­ни (ст. 20), за­крі­пи­ти про­грам­но ці­льо­вий ме­тод як основ­ний при фор­му­ван­ні і ви ко­нан­ні всіх рів­нів бю­дже­тів та за­про­ва­ди­ти обов’яз­ко­ве що­рі­чне оці­ню­ва­н­ня ефе­ктив­но­сті й ре­зуль­та­тив­но­сті бю­дже­тних про­грам. Слід по­си­ли­ти від­по­ві даль­ність уча­сни­ків бю­дже­тно­го про­це­су за якість під­го­тов­ки бю­дже­тних про­грам, на­при­клад, за об­грун­то­ва­ність по­ка­зни­ків, ви­зна­че­н­ня зав­дань, ме­ти, вча­сне за твер­дже­н­ня па­спор­тів, що по­зи­тив­но впли­не на ре­зуль­та­тив­ність за­сто­су­ва­н­ня бю­дже­тних ко­штів і до­зво­лить ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти пе­ре­ва­ги про­грам­но ці­льо­во­го ме­то­ду бюджетування.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Бі­ло­поль­ська В.М., Чу­рі­ко­ва К.О. Стра­те­гія ін­но­ва­цій­но­го управ­лі­н­ня ре­сур са­ми бю­дже­ту ре­гіо­ну : мо­ногр. ; [за ред. П.В. Єго­ро­ва]. – До­нецьк : ТОВ “Схі­дний ви­дав­ни­чий дім”, 2014. – 268 с.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.