ЕРА КО­МУ­НІ­КА­ЦІЇ ДЛЯ ЗЕМЛЯН ЯК ШАНС ВИЖИТИ

AN ERA OF COMMUNICATION FOR EARTHLINGS AS A CHANCE TO SURVIVE

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Критика І Бібліографія - О. С. ПОП О ВИ Ч, до­ктор еко­но­мі­чних на­ук, кан­ди­дат фі­зик о" ма­те­ма­ти­чних на­ук, за­слу­же­ний ді­яч на­у­ки і те­хні­ки Укра­ї­ни, го­лов­ний на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник Д У“Ін­сти­тут до­слі­джень на­у­ко­во" те­хні­чно­го по­тен­ці­а­лу та істо­рії на­у­ки ім. Г.М. До­бро­ва НАН Укра­ї­ни” (

У ви­дав­ни­цтві “На­у­ко­ва дум­ка” щой­но ви­йшла дру­ком до­сить спе­ци­фі­чна кни­га про­фе­со­ра О.В. Зер­не­цької під на­звою “Гло­баль­на ко­му­ні­ка­ція” [1]. Це ви да­н­ня, з одно­го бо­ку, є ре­зуль­та­том мас­шта­бно­го істо­ри­чно­го та со­ці­аль­но по­лі ти­чно­го до­слі­дже­н­ня, а з ін­шо­го – яв­ляє со­бою до­сить по­пу­ляр­ний ви­клад но­ві­тніх тен­ден­цій у сфе­рі гло­баль­них те­ле­ко­му­ні­ка­цій, з яки­ми ці­ка­во і ко­ри­сно озна­йо ми­тись усім ко­ри­сту­ва­чам Ін­тер­не­ту та ін­ших за­со­бів те­ле­ко­му­ні­ка­ції. Впев­не ний, що ба­га­то но­во­го зна­йдуть тут для се­бе не тіль­ки ті, хто ро­бить пер­ші спро­би ста­ти її без­по­се­ре­днім уча­сни­ком, але й ве­те­ра­ни ІТ те­хно­ло­гій.

До­пи­тли­вий чи­тач з ін­те­ре­сом озна­йо­ми­ться з ко­ро­тким огля­дом ба­га­то­ві­ко вої істо­рії роз­ви­тку за­со­бів і те­хно­ло­гій обмі­ну ін­фор­ма­ці­єю між кра­ї­на­ми і на­ро да­ми, які й ство­ри­ли гло­баль­ну ко­му­ні­ка­цію. Ав­тор не­без­під­став­но ствер­джує, що, по­чи­на­ю­чи з кін­ця ХХ ст., і осо­бли­во в наш час, са­ме гло­баль­на ко­му­ні­ка­ція “стає нер­во­вою си­сте­мою гло­ба­лі­за­ції” (с. 21), під­кре­слює, що цей но­вий фе­но мен в істо­рії на­шої ци­ві­лі­за­ції міг з’яви­ти­ся тіль­ки зав­дя­ки ін­но­ва­цій­ним про­ри вам у рі­зних сфе­рах, на­сам­пе­ред те­хні­ко те­хно­ло­гі­чним ре­во­лю­цій­ним від­крит тям мо­біль­но­го та стіль­ни­ко­во­го зв’яз­ку, а та­кож комп’ютер­них і те­ле­ко­му­ні­ка цій­них ме­реж.

Слід за­зна­чи­ти, що ав­тор не уни­кає ана­лі­зу гли­бо­ких су­пе­ре­чно­стей, яки­ми су­про­во­джу­є­ться су­ча­сний роз­ви­ток гло­баль­ної ко­му­ні­ка­ції. Так, го­во­ря­чи про уні­каль­ні мо­жли­во­сті для люд­сько­го спіл­ку­ва­н­ня та по­гли­бле­н­ня вза­є­мо­ро­зу­мін ня між на­ро­да­ми, во­на звер­тає ува­гу на те, що одно­ча­сно за­го­стрю­ю­ться про­бле ми збе­ре­же­н­ня на­ціо­наль­ної іден­ти­чно­сті та куль­тур­них на­дбань при фор­му­ван­ні гло­баль­ної куль­ту­ри.

Пе­ре­кон­ли­во до­во­дя­чи, що роз­ви­ток те­ле­ко­му­ні­ка­ції, яка ро­бить най­шир­шу ін­фор­ма­цію до­сту­пною всім гро­ма­дя­нам, є обов’яз­ко­вою умо­вою по­сту­пу де­мо © Попович Оле­ксандр Сер­гі­йо­вич (Popovych Oleksandr), 2018; e mail: olexandr.popovych@gmail.com.

кра­тії, во­на во­дно­час ана­лі­зує на­ро­ста­н­ня в усьо­му сві­ті ме­ді­а­кра­тії – уні­каль­но­го впли­ву на гро­мад­ську дум­ку та ви­бор­чі про­це­си транс­на­ціо­наль­них ме­ді­а­кор­по ра­цій. “Йде­ться не ли­ше про фор­му­ва­н­ня гро­мад­ської дум­ки, со­ці­аль­но куль­тур них сма­ків, стан­дар­тів та орі­єн­ти­рів, упо­ряд­ко­ва­ність іє­рар­хій іде­а­лів і цін­но­стей, а й про вплив на по­лі­ти­чні упо­до­ба­н­ня ау­ди­то­рії, під­трим­ку на­яв­но­го в дер­жа­ві status quo, про де­да­лі біль­ше пе­ре­би­ра­н­ня на се­бе фун­кцій здій­сне­н­ня по­лі­ти­чної ко­му ні­ка­ції в су­спіль­стві” (с. 143). На­ма­га­ю­чись глиб­ше ви­вчи­ти со­ці­аль­ну при­ро­ду ме­ді­а­кра­тії, О.В. Зер­не­цька до­сить змі­стов­но ана­лі­зує її так би мо­ви­ти жит­тє­вий шлях, а та­кож ти­по­ло­гію її за­снов­ни­ків і во­ло­да­рів, що дає мо­жли­вість зро­би­ти та­кі ви­снов­ки: “Усі три про­ана­лі­зо­ва­ні на­ми гру­пи гло­баль­ної ме­ді­а­кра­тії ста­нов­лять но­ве со­ці­аль­но по­лі­ти­чне яви­ще се­ред ві­до­мих до то­го еліт… Ме­ді­а­кра­тія ... на­ма га­є­ться впли­ва­ти на по­лі­ти­чну вла­ду еко­но­мі­чно і ме­дій­но (як вла­сни­ки транс­на­ціо наль­них ме­ді­а­ім­пе­рій, зда­тних до­не­сти до мі­льяр­дів слу­ха­чів, гля­да­чів і чи­та­чів по­трі­бні по­сла­н­ня), фі­нан­со­во (як най­ба­га­тші лю­ди сві­ту) і по­лі­ти­чно (че­рез тен ден­цію де­да­лі біль­шої ме­ді­а­ти­за­ції по­лі­ти­ки, кон­цен­тра­цію ме­діа у вла­сно­сті не чи­слен­ної ме­ді­а­кра­тії та пря­мий при­хід їх пред­став­ни­ків до вла­ди)” (с. 138).

За­слу­го­вує на ува­гу ана­ліз ви­ни­кне­н­ня бло­го­сфе­ри, яка де­да­лі біль­ше стає аре­ною по­лі­ти­чних зма­гань (зокре­ма, зна­че­н­ня бло­го­сфе­ри у пе­ре­мо­зі Б. Оба­ми на ви­бо­рах, що під­твер­джує: со­ці­аль­ні ме­ре­жі та гра­мо­тне ви­ко­ри­ста­н­ня їх ко­му ні­ка­цій­них мо­жли­во­стей ста­ли клю­чо­ви­ми еле­мен­та­ми впро­ва­дже­н­ня в жи­т­тя по­лі­ти­чних ідей та акцій під час пе­ред­ви­бор­чих пе­ре­го­нів со­рок че­твер­то­го пре зи­ден­та Спо­лу­че­них Шта­тів Аме­ри­ки).

У свою чер­гу, ана­ліз ви­бо­рів у Ве­ли­ко­бри­та­нії до­вів, що їх вір­ту­а­лі­за­ція ста­ла не­с­про­стов­ним фа­ктом і по­лі­ти­чною ре­аль­ні­стю во­дно­час. Це про­я­ви­лось у ши ро­ко­му осво­єн­ні ін­тер­нет про­сто­ру, ін­ших но­вих і тра­ди­цій­них за­со­бів мас ме­діа, від­крит­ті пар­тій­них веб сай­тів, здій­снен­ні спроб вір­ту­аль­но­го го­ло­су­ва­н­ня то­що. Ви­сві­тле­н­ня пре­зи­дент­ських ви­бо­рів у США з по­зи­цій бри­тан­ських он­лайн ме­діа під­кре­сли­ло від­мін­ність цьо­го про­це­су у Спо­лу­че­них Шта­тах від їх про­ве де­н­ня за бри­тан­ською ви­бор­чою си­сте­мою та спе­ци­фі­ку по­рів­ня­но з мо­де­ля­ми за­галь­но­на­ціо­наль­них ви­бо­рів в ін­ших кра­ї­нах сві­ту.

До­сить по­ши­ре­ним остан­нім ча­сом бу­ло при­пу­ще­н­ня, що но­ві за­со­би і тех но­ло­гії те­ле­ко­му­ні­ка­ції, а та­кож мо­жли­во­сті для ко­жно­го ко­ри­сту­ва­ча Ін­тер­не­ту ви­сло­ви­ти свою осо­би­сту дум­ку чи по­ді­ли­ти­ся з усім сві­том на­яв­ною ін­фор­ма ці­єю пі­дір­вуть все­вла­д­дя ме­ді­а­ім­пе­рій, уне­мо­жлив­лять ма­ні­пу­лю­ва­н­ня су­спіль ною дум­кою. О.В. Зер­не­цька по­ка­зує, що та­кі спо­ді­ва­н­ня що­най­мен­ше є на­їв­ни ми. Во­на на­во­дить да­ні, які свід­чать про те, що са­ме ме­ді­а­ма­гна­ти актив­но про­ти ді­ють цьо­му, на­ма­га­ю­чись при­бра­ти до рук бло­го­сфе­ру.

Один з най­біль­ших роз­ді­лів кни­ги при­свя­че­но гло­баль­ній фі­нан­со­во еко но­мі­чній кри­зі, яка роз­гля­да­є­ться під рі­зни­ми еко­но­мі­чни­ми та по­лі­ти­ко еко­но мі­чни­ми ку­та­ми зо­ру. Так, чіль­не мі­сце за­ймає ви­сві­тле­н­ня її роз­ви­тку на­ціо­наль ни­ми ме­діа, а та­кож ро­бля­ться ви­снов­ки, на­при­клад: “Її ви­сві­тле­н­ня роз­по­ча­ло ся на рік пі­зні­ше ре­аль­ної да­ти по­ча­тку кри­зи, і на­ша гі­по­те­за що­до ко­ре­лю­ва­н­ня ого­ло­ше­н­ня її по­ча­тку з ви­бор­чим про­це­сом у США, ко­ли ре­спу­блі­кан­цям не­ви гі­дно бу­ло її ого­ло­шу­ва­ти й тим са­мим не­сти за неї від­по­від­аль­ність, ар­гу­мен­то­ва на на­ши­ми по­лі­ти­ко еко­но­мі­чни­ми ком­па­ра­тив­ни­ми мір­ку­ва­н­ня­ми” (с. 209).

При­ва­блю­ють між­ди­сци­плі­нар­ні під­хо­ди до­слі­дни­ці до ви­вче­н­ня но­вих сто­рін і явищ, що су­про­во­джу­ють роз­ви­ток гло­баль­ної ко­му­ні­ка­ції. Ска­жі­мо, до ви­вче­н­ня

ро­лі Ін­тер­не­ту в гло­баль­ній ко­му­ні­ка­ції ав­тор під­хо­дить з ба­га­тьох сто­рін, то­му що роз­мо­ва про гло­баль­ну ко­му­ні­ка­цію ни­ні бу­ла б не­мо­жли­вою без ви­ни­кне­н­ня і по ши­ре­н­ня Ін­тер­не­ту. Ствер­джу­ю­чи, що Ін­тер­нет є кон­цен­тро­ва­ним від­обра­же­н­ням гло­баль­но­го по­лі­куль­тур­но­го со­ці­у­му в еру гло­баль­ної ко­му­ні­ка­ції, яка ду­же швид ки­ми тем­па­ми про­ду­кує і транс­лює но­ві або онов­ле­ні сми­сли, ав­тор під­кре­слює, що Ін­тер­нет та­кож про­ду­кує но­ві сми­сли. Во­на від­зна­чає, що на­сам­пе­ред у цьо­му про­це­сі бе­руть участь роз­ро­бни­ки Ін­тер­не­ту, а та­кож йо­го ко­ри­сту­ва­чі, які є і роз ро­бни­ка­ми, і мо­ди­фі­ка­то­ра­ми. При транс­ля­ції сми­сли про­хо­дять рі­зні ета­пи: ево лю­ції, мо­ди­фі­ка­ції, зву­же­н­ня, роз­ши­ре­н­ня, по­ни­же­н­ня чи під­ви­ще­н­ня їх ста­ту­сів (від про­фе­сій­но уста­ле­но­го тер­мі­на до слен­гу), вхо­дже­н­ня в ін­ші ди­скур­си: со­ці аль­ний, по­лі­ти­чний, еко­но­мі­чний, ти­пу ко­ло­кві­у­му, мо­ло­ді­жний то­що.

О.В. Зер­не­цька від­сте­жує, як в ін­тер­нет се­ре­до­ви­щі по­стій­но ви­ни­ка­ють но­ві яви­ща, з’яв­ля­ю­ться ма­те­рі­аль­ні та ду­хов­ні пре­дме­ти, які по­тре­бу­ють назв для озна­че­н­ня їх су­ті, і за­ува­жує, що во­ни не тіль­ки стрім­ко вхо­дять у по­бу­то­вий та про­фе­сій­ний обіг, але й швид­ко зна­хо­дять со­бі мі­сце в ін­ших ди­скур­сах, на­прик лад по­лі­ти­чно­му. Во­на на­во­дить яскра­ву істо­рію з комп’ютер­ним тер­мі­ном reloading – “пе­ре­за­ван­та­же­н­ня”, який був ви­ко­ри­ста­ний у 2009 р. ко­ли­шнім держ се­кре­та­рем США Г. Клін­тон під час зу­стрі­чі у Мо­скві з мі­ні­стром за­кор­дон­них справ Ро­сії С. Лав­ро­вим, ко­ли во­на го­во­ри­ла про но­вий рі­вень аме­ри­кан­сько ро­сій­ських від­но­син. Це є свід­че­н­ням осво­є­н­ня сми­слів но­вих те­хно­ло­гій, які ча­сто до­по­ма­га­ють глиб­ше ося­гну­ти су­спіль­ні про­це­си, хо­ча вжи­ва­ю­ться во­ни зде­біль шо­го у ме­та­фо­ри­чно­му зна­чен­ні.

Ав­тор до­хо­дить ви­снов­ку, що но­ві сми­сли, по­ро­дже­ні ін­тер­нет се­ре­до­ви­щем, на­бу­ва­ють та­кої фі­ло­соф­ської гли­би­ни, що мо­жуть по­зна­ча­ти про­це­си, які роз гор­та­ю­ться да­ле­ко за ме­жа­ми кі­бер­про­сто­ру.

При роз­гля­ді та­ко­го скла­дно­го на­у­ко­во­го зав­да­н­ня, як пи­та­н­ня про­ду­ку­ва­н­ня і транс­ля­ції сми­слів у кі­бер­про­сто­рі ан­глій­ською мо­вою – основ­ною мо­вою гло­баль но­го ін­тер­нет се­ре­до­ви­ща, а та­кож їх транс­ля­ції з подаль­ши­ми мо­ди­фі­ка­ці­я­ми в рі­зні мо­ви сві­ту, на­сам­пе­ред в укра­їн­ську, до­слі­дни­ця не тіль­ки успі­шно ви­рі­шує їх, а й де­мон­струє гли­бо­кі лін­гві­сти­чні зна­н­ня, не­об­хі­дні для та­ко­го ана­лі­зу. І це не­по оди­но­кі ви­пад­ки в ре­цен­зо­ва­ній мо­но­гра­фії. У рі­зних роз­ді­лах О.В. Зер­не­цька звер та­є­ться до про­ясне­н­ня су­тно­сті сми­слів те­хні­ко те­хно­ло­гі­чних, со­ці­аль­них, еко­но мі­чних, по­лі­ти­чних тер­мі­нів, та­ких як cloud computing, digital divide, purple state, blue dog, bellwether state, front loading, primary, national convention, Reagan democrat то­що. Усе це свід­чить про еру­до­ва­ність ав­то­ра, що про­яв­ля­є­ться не тіль­ки у віль­но му во­ло­дін­ні ан­глій­ською та фран­цузь­кою мо­ва­ми, але й у про­ни­кнен­ні в су­тність явищ, які во­на ви­вчає та ана­лі­зує.

Про все це, про істо­рію та те­о­рію гло­баль­ної ко­му­ні­ка­ції, про ви­зна­че­н­ня її основ­них кон­це­птів та ета­пів роз­ви­тку їх на­у­ко­вої па­ра­ди­гми йде­ться у пер­шо­му роз­ді­лі мо­но­гра­фії “Істо­рія та те­о­рія гло­баль­ної ко­му­ні­ка­ції”.

Ви­вча­ю­чи агре­сив­ні стра­те­гії в ан­ти­кри­зо­вій бо­роть­бі, до­слі­дни­ця окре­слює го­лов­ну стра­те­гі­чну кон­це­пцію роз­ви­тку гло­баль­ної ін­фор­ма­цій­но ко­му­ні­ка­цій ної сфе­ри, яка є при­ва­бли­вою для грав­ців цьо­го се­гмен­ту сві­то­во­го рин­ку, про­те не тіль­ки для ньо­го. По­я­сню­є­ться це тим, що ме­діа та ін­фор­ма­цій­но ко­му­ні ка­цій­ні те­хно­ло­гії за­йма­ють про­від­не мі­сце в роз­ви­тку гло­баль­ної еко­но­мі­ки, і все, що від­бу­ва­є­ться у цій га­лу­зі, пря­мо чи опо­се­ред­ко­ва­но впли­ває на ін­ші сфе ри. Ав­тор де­таль­но ана­лі­зує мо­де­лі ви­жи­ва­н­ня ме­ді­а­ім­пе­рій у кри­зо­вій си­ту­а­ції,

на­при­клад, та­кі як ді­яль­ність ме­ді­а­ім­пе­рії Disney, за­сто­со­ву­ю­чи в то­му чи­слі і SWOT ана­ліз. Із зна­н­ням спра­ви во­на пи­ше про осо­бли­во­сті ла­ти­но­а­ме­ри­кан сько­го ін­фор­ма­цій­но ко­му­ні­ка­цій­но­го про­сто­ру в пе­рі­од кри­зи, про ме­ре­жу Ін­тер нет як яблу­ко роз­бра­ту в кри­зо­вій си­ту­а­ції, про но­вий ме­га­тренд кон­ку­рен­тної бо­роть­би в ме­ре­жі Ін­тер­нет – cloud computing.

О.В. Зер­не­цька до­слі­джує си­сте­ми ме­діа та ін­фор­ма­цій­но ко­му­ні­ка­цій­них те­хно­ло­гій в Укра­ї­ні, які, за її сло­ва­ми, пе­ре­бу­ва­ють між дер­жа­вою та рин­ком, і про­по­нує ряд за­хо­дів що­до їх роз­ви­тку, які б до­по­ма­га­ли вча­сно ре­а­гу­ва­ти на бо лю­чі со­ці­аль­но куль­тур­ні, еко­но­мі­чні, по­лі­ти­чні, юри­ди­чні та мов­ні ви­кли­ки, а та­кож зні­ма­ти со­ці­аль­ну на­пру­же­ність і по­си­лю­ва­ти кон­со­лі­да­цію та мо­бі­лі­за­цію су­спіль­ства.

Ав­тор ствер­джує: “Кон­троль над ме­ре­жею Ін­тер­нет – мрія і гі­гант­ських транс на­ціо­наль­них кор­по­ра­цій, і по­лі­ти­чних сил. Ни­ні­шня си­ту­а­ція у сві­ті є одно­час но і пе­ре­хі­дною для форм роз­ви­тку ці­єї ме­ре­жі, і пе­ре­лом­ною в її фі­ло­со­фії як від­кри­то­го ін­фор­ма­цій­но ко­му­ні­ка­цій­но­го про­сто­ру, віль­ний до­ступ до яко­го мож ли­вий для всіх, хто має комп’ютер чи, ска­жі­мо, iphone, хо­ча б ба­зо­ву ком п’ютер­ну гра­мо­тність і під­клю­че­н­ня до Ме­ре­жі. Во­дно­час во­на є ви­рі­шаль­ною в по­бу­до­ві май­бу­тніх ве­кто­рів сил сві­то­вої по­лі­ти­ки” (с. 241). Цим зу­мов­ле­но на­ма га­н­ня за­во­ло­ді­ти нею, ко­мер­ці­а­лі­зу­ва­ти її. Во­на ж, за ви­сло­вом ав­то­ра, ста­ла вже “сти­глим яблу­ком роз­бра­ту” для силь­них сві­ту цьо­го.

Маю пе­ре­ко­на­н­ня, що кни­га О.В. Зер­не­цької вар­та то­го, щоб її про­чи­та­ли всі не­бай­ду­жі. Адже (зно­ву ци­тую) “…спіль­не май­бу­тнє землян не дає їм ін­шо­го шан­су вижити, крім шан­су всту­пи­ти в еру ко­му­ні­ка­ції як в еру вза­єм­но­го ро­зу­мін ня” (с. 341).

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Зер­не­цька О.В. Гло­баль­на ко­му­ні­ка­ція : мо­ногр. – К. : На­у­ко­ва дум­ка, 2017. – 349 с.

References

1. Zernetska O.V. Global’na Komunikatsiya [Global Communication]. Kyiv, Naukova dumka, 2017 [in Ukrainian].

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.