THEORY OF SAFE ECONOMIC DEVELOPMENT

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Критика І Бібліографія - Ре­цен­зія на­ді­йшла до ре­да­кції 5 сі­чня 2018 р.

Укра­ї­на пе­ре­бу­ває в скру­тно­му еко­но­мі­чно­му ста­но­ви­щі. Зна­чне па­ді­н­ня еко но­мі­ки у 2014–2015 рр., низь­кі тем­пи від­нов­ле­н­ня, ви­со­ка со­ці­аль­на на­пру­же­ність зу­мов­лю­ють ри­зи­ки де­ста­бі­лі­за­ції си­ту­а­ції та ці­лий ряд за­гроз. У цих умо­вах зро стає акту­аль­ність ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми еко­но­мі­чної без­пе­ки. Цій те­мі при­свя­че но ба­га­то праць, в яких до­слі­джу­ю­ться рі­зно­ма­ні­тні її аспе­кти. Як пра­ви­ло, ви вча­ю­ться ри­зи­ки, за­гро­зи, не­без­пе­чні ста­ни рі­зних ла­нок еко­но­мі­ки і про­по­ну ються за­хо­ди що­до по­до­ла­н­ня не­без­пе­чних явищ. На цьо­му шля­ху зро­бле­но до­сить ба­га­то. Але є ін­ший ме­то­до­ло­гі­чний під­хід до про­блем еко­но­мі­чної без­пе­ки, який акцен­тує ува­гу на зба­лан­со­ва­но­му роз­ви­тку еко­но­мі­чної си­сте­ми без за­гроз і не без­пек. Са­ме у та­кій ме­то­до­ло­гі­чній па­ра­ди­гмі під­го­тов­ле­но ре­цен­зо­ва­ну мо­но гра­фію А.А. Гриценка, при­свя­че­ну ар­хі­те­кто­ні­ці еко­но­мі­чної без­пе­ки [1]. У цьо му ди­скур­сі ро­бо­та про­дов­жує роз­ви­ва­ти під­хід, за­по­ча­тко­ва­ний у мо­но­гра­фії “Гло ба­лі­за­ція і без­пе­ка роз­ви­тку” [2], де без­пе­ку роз­гля­ну­то не в аб­стра­ктно гу­ма ні­тар­но­му пла­ні як окре­му про­бле­му, а в кон­текс­ті су­ча­сної су­спіль­ної пра­кти­ки ви­рі­ше­н­ня зав­дань по­стін­ду­стрі­аль­но­го ста­ло­го роз­ви­тку.

Клю­чо­вим кон­це­птом “Ар­хі­те­кто­ні­ки еко­но­мі­чної без­пе­ки” є ідея по­бу­до­ви та­кої стру­кту­ри еко­но­мі­чної си­сте­ми, яка бу­де вну­трі­шньо зба­лан­со­ва­ною і адап то­ва­ною до зов­ні­шньо­го се­ре­до­ви­ща. Ав­тор тра­ктує ар­хі­те­кто­ні­ку як та­ку струк ту­ру ці­лі­сної си­сте­ми, яка вті­лює най­фун­да­мен­таль­ні­ші зв’яз­ки, аде­ква­тно ви­ра жає су­тність си­сте­ми, то­му по­бу­до­ва­на за за­ко­на­ми гар­мо­нії. Від­по­від­но до цьо го, пре­дме­том ар­хі­те­кто­ні­ки еко­но­мі­чної без­пе­ки ви­зна­че­но за­ко­но­мір­но­сті стру­ктур­ної бу­до­ви еко­но­мі­чної си­сте­ми, які зу­мов­лю­ють її без­пе­чне фун­кціо­ну ва­н­ня і роз­ви­ток, а ме­то­дом є схо­дже­н­ня від аб­стра­ктно­го до кон­кре­тно­го, яке, ба­зу­ю­чись на си­сте­мі ло­гі­чних опе­ра­цій і за­без­пе­чен­ні єд­но­сті істо­ри­чно­го та ло гі­чно­го, дає мо­жли­вість те­о­ре­ти­чно від­тво­ри­ти зба­лан­со­ва­ний і без­пе­чний роз ви­ток еко­но­мі­чної си­сте­ми.

Ви­зна­че­н­ня пре­дме­та і ме­то­ду ство­ри­ло ба­зу для за­сто­су­ва­н­ня на­у­ко­во­го, те оре­ти­чно ви­ва­же­но­го під­хо­ду, який не “за­стря­гає” в де­та­лях, а зна­хо­дить стриж Білорус Олег Гри­го­ро­вич (Bilorus Oleg), 2018; e mail: o.bilirus@gmail.com.

ньо­ву лі­нію, опор­ні ха­ра­кте­ри­сти­ки си­сте­ми безпечного еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку. Ав­тор ви­хо­дить з то­го, що ар­хі­те­кто­ні­ка має свої основ­ні за­ко­ни, се­ред яких він ви­ді­ляє за­ко­ни ста­ти­ки і ди­на­мі­ки. До за­ко­нів ста­ти­ки від­не­се­но за­кон рів­но­ва ги, за­кон усе­ре­дне­н­ня (або зо­ло­тої се­ре­ди­ни) і за­кон іє­рар­хі­чно­го стру­кту­ру­ва­н­ня (або зо­ло­то­го пе­ре­ти­ну), а до за­ко­нів ди­на­мі­ки – за­кон ди­фе­рен­ці­а­ції та ін­те­гра­ції; за­кон стру­кту­ри­за­ції фун­кцій і за­кон схо­дже­н­ня. На дум­ку ав­то­ра, ці за­ко­ни ді­ють у всіх ці­лі­сних си­сте­мах і ма­ють ком­пле­мен­тар­ний ха­ра­ктер. Їх дію про­ілю­стро­ва но на еко­но­мі­чних при­кла­дах.

Уза­галь­не­н­ня цих при­кла­дів при­во­дить до та­ких мір­ку­вань. На осно­ві за­ко­ну ди­фе­рен­ці­а­ції та ін­те­гра­ції від­бу­ва­ю­ться по­діл пра­ці, ви­ни­кне­н­ня рі­зних ви­дів еко но­мі­чної ді­яль­но­сті, їх вза­є­мо­до­пов­не­н­ня та ін­те­гра­ція шля­хом обмі­ну про­ду­кта ми ді­яль­но­сті. У цьо­му про­це­сі спо­сте­рі­га­є­ться стру­кту­ри­за­ція фун­кцій, які ра­ні ше ви­ко­ну­ва­ли вже існу­ю­чі стру­ктур­ні еле­мен­ти (фун­кцію мі­ри вар­то­сті спо­ча­тку в обмі­ні ви­ко­ну­ва­ли са­мі то­ва­ри, по­тім з’яви­ли­ся гро­ші як осо­бли­вий стру­ктур ний еле­мент, за яким за­крі­пи­ла­ся ця фун­кція; за­мі­на ре­аль­них то­вар­них гро­шей їх пред­став­ни­ка­ми зу­мо­ви­ла по­яву та­ко­го стру­ктур­но­го еле­мен­та, як Цен­траль ний банк, основ­на фун­кція яко­го – за­без­пе­чу­ва­ти ста­біль­ність гро­шо­вої оди­ни­ці). Усе це ве­де до ускла­дне­н­ня стру­кту­ри еко­но­мі­чних об’єктів на осно­ві за­ко­ну сход же­н­ня, в яко­му по­пе­ре­дні здо­бу­тки не зни­ка­ють, а ста­ють мо­мен­том скла­дні­шо­го ці­ло­го. Роз­ви­ток то­вар­но гро­шо­вих від­но­син не за­мі­нює на­ту­раль­но го­спо­дар­ські зв’яз­ки (ви­ро­бни­цтво і спо­жи­ва­н­ня благ за­ли­ша­є­ться осно­вою), а опо­се­ред­ко­вує їх і на­дає їм то­вар­ної фор­ми.

За­кон рів­но­ва­ги сто­су­є­ться всіх еко­но­мі­чних про­це­сів і ста­нів: ці­но­утво­рен ня, бю­дже­тів усіх рів­нів, пла­ті­жно­го ба­лан­су то­що. За­кон усе­ре­дне­н­ня по­ка­зує, що рів­но­ва­га до­ся­га­є­ться нав­ко­ло се­ре­дніх зна­чень па­ра­ме­трів про­це­су, а струк ту­ру­ва­н­ня ці­ло­го від­бу­ва­є­ться за за­ко­ном зо­ло­то­го пе­ре­ти­ну (все ці­ле на­ле­жить до сво­єї біль­шої ча­сти­ни так, як біль­ша до мен­шої). Це озна­чає, що рів­но­ва­га збе­рі­га­є­ться у про­це­сі ди­фе­рен­ці­а­ції ці­ло­го, що і за­без­пе­чує зба­лан­со­ва­ний і без­пе­чний роз­ви­ток.

За­сто­су­ва­н­ня за­ко­нів ар­хі­те­кто­ні­ки у пра­кти­чній ді­яль­но­сті озна­чає ви­ко­нан ня ім­пе­ра­тив­них ви­мог, що за­без­пе­чу­ють зба­лан­со­ва­ний роз­ви­ток. На осно­ві цьо­го в мо­но­гра­фії сфор­му­льо­ва­но ар­хі­те­кто­ні­чні принципи еко­но­мі­чної без­пе­ки. Во­ни орі­єн­ту­ють на до­три­ма­н­ня рів­но­ва­жних ста­нів, без­пе­чних па­ра­ме­трів від­хи­лень від них і зба­лан­со­ва­них про­пор­цій. Слід за­зна­чи­ти, що те­о­ре­ти­чно отри­ма­ні про пор­ції до­бре ко­ре­лю­ють з ем­пі­ри­чно вста­нов­ле­ни­ми па­ра­ме­тра­ми еко­но­мі­чних про­це­сів у роз­ви­ну­тих кра­ї­нах. На­при­клад, ко­ли­ва­н­ня в ме­жах 2%, за за­ко­на­ми ар­хі­те­кто­ні­ки, є нор­маль­ним здій­сне­н­ням будь яко­го про­це­су (без ко­ли­вань про цес вза­га­лі не мо­же існу­ва­ти). То­му на та­кі ко­ли­ва­н­ня зов­сім мо­жна не ре­а­гу­ва­ти (прин­цип нор­маль­но­сті). Це від­по­від­ає пра­кти­ці роз­ви­ну­тих кра­їн у гро­шо­во кре­ди­тній по­лі­ти­ці, де ін­фля­ція в ме­жах 2% вва­жа­є­ться опти­маль­ною для еко­но мі­чно­го роз­ви­тку, і це до­ве­де­но ем­пі­ри­чно. Си­сте­ми опо­да­тку­ва­н­ня в роз­ви­ну­тих кра­ї­нах та­кож на­бли­же­ні до ар­хі­те­кто­ні­чних па­ра­ме­трів, хо­ча зро­зумі­ло, що во­ни ви­бу­до­ву­ва­ли­ся на ба­зі ем­пі­ри­чно­го до­сві­ду, а не за­ко­нів ар­хі­те­кто­ні­ки.

Та­ким чи­ном, у мо­но­гра­фії ви­окрем­ле­но го­лов­ні ар­хі­те­кто­ні­чні фа­кто­ри еко но­мі­чної без­пе­ки. До них від­не­се­но, по пер­ше, су­мі­сно роз­ді­ле­ну ді­яль­ність як осно­ву для без­пе­чно­сті фун­кціо­ну­ва­н­ня і роз­ви­тку еко­но­мі­чних си­стем, бо її по ру­ше­н­ня озна­чає роз­ри­ви у про­це­сах по­єд­на­н­ня рі­зних від­окрем­ле­них ви­дів ді­яль

но­сті, що ве­де до криз, без­ро­бі­т­тя, не­до­о­три­ма­н­ня до­хо­дів, бю­дже­тних де­фі­ци­тів, зро­ста­н­ня бор­гів, бан­крутств та ін­ших не­га­тив­них на­слід­ків. Дру­гим ва­жли­вим фа­кто­ром є ін­вер­сій­ний тип рин­ко­вої транс­фор­ма­ції, який ха­ра­кте­ри­зу­є­ться змі­не ним по­ряд­ком еко­но­мі­чних пе­ре­тво­рень, і в умо­вах ре­а­лі­за­ції кла­си­чних сце­на­рі­їв рин­ко­вих транс­фор­ма­цій ве­де до про­ти­ле­жних очі­ку­ва­ним на­слід­ків, що по­ро джує рі­зно­ма­ні­тні за­гро­зи і кри­зи.

Тре­тім ва­жли­вим фа­кто­ром впли­ву на еко­но­мі­чну без­пе­ку, який при­зво­дить до пе­ре­ва­жно не­га­тив­них на­слід­ків, ав­тор вва­жає су­пе­ре­чли­ву вза­є­мо­дію гло­ба­лі­за­ції (яка ре­а­лі­зу­є­ться че­рез ін­фор­ма­цій­но те­хно­ло­гі­чні та фі­нан­со­во еко­но­мі­чні ме­ха ні­зми) та ло­ка­лі­за­ції (яка ре­а­лі­зу­є­ться че­рез про­сто­ро­во те­ри­то­рі­аль­ні фор­ми). На наш по­гляд, осо­бли­ву ува­гу слід звер­ну­ти на фі­нан­сі­а­лі­за­цію еко­но­мі­ки, яка ве­де до від­ри­ву ре­аль­них еко­но­мі­чних про­це­сів від фі­нан­со­вих (про що ав­тор зга­дує да­лі, але не пов’язує це з фі­нан­сі­а­лі­за­ці­єю) і в по­єд­нан­ні з гло­ба­лі­за­ці­єю ство­рює не­ба че­ні до то­го мо­жли­во­сті пе­ре­роз­по­ді­лу ба­гат­ства і зро­ста­н­ня не­рів­но­сті.

Осно­во­по­ло­жний фа­ктор еко­но­мі­чної не­без­пе­ки для Укра­ї­ни ав­тор вба­чає у фор­му­ван­ні ба­зо­вої еко­но­мі­чної де­стру­кції, яка по­ля­гає в то­му, що Укра­ї­на, не ви бу­ду­вав­ши сво­го вну­трі­шньо­го рин­ку і не ви­рі­шив­ши ба­зо­вих про­блем за­без­пе­чен ня жит­тє­ді­яль­но­сті сво­їх гро­ма­дян, при­сто­су­ва­ла­ся до рі­зних фра­гмен­тів сві­то­во­го рин­ку як си­ро­вин­ний при­да­ток. У пра­ці по­ка­за­но, що ця ба­зо­ва де­стру­кція зу­мов лює ці­лий ряд со­ці­аль­но еко­но­мі­чних дис­про­пор­цій. На­віть еко­но­мі­чне зро­стан ня в та­ких умо­вах ве­де до по­гли­бле­н­ня стру­ктур­них де­фор­ма­цій, по­ро­джує но­ві не­без­пе­ки і не­ми­ну­че за­кін­чу­є­ться кри­зою.

До фа­кто­рів еко­но­мі­чної не­без­пе­ки від­не­се­но та­кож не­ви­зна­че­но­сті та ри­зи ки, що ви­ни­ка­ють у про­це­сі фор­му­ва­н­ня ін­фор­ма­цій­но ме­ре­же­вої еко­но­мі­ки, яка ба­зу­є­ться на зов­сім ін­ших за­ко­но­мір­но­стях, ніж ін­ду­стрі­аль­но рин­ко­ва си­сте­ма. Це по­ро­джу­ва­ти­ме го­стрі су­пе­ре­чно­сті та кон­флі­кти. З огля­ду на ва­жли­вість і ви зна­чаль­ну роль цих про­це­сів, у мо­но­гра­фії бу­ло б до­ціль­но роз­гля­ну­ти їх більш до­кла­дно.

У по­шу­ках аде­ква­тних від­по­від­ей на дію фа­кто­рів еко­но­мі­чної не­без­пе­ки ав тор зо­се­ре­джує ува­гу на основ­них скла­до­вих ме­ха­ні­зму безпечного роз­ви­тку. На сам­пе­ред, об­грун­то­ву­є­ться не­об­хі­дність пе­ре­хо­ду до ре­кон­стру­ктив­но­го роз­вит ку, який би зро­бив цен­тром стру­ктур­ну пе­ре­бу­до­ву еко­но­мі­чної си­сте­ми, спря­мо ва­ну на від­нов­ле­н­ня вла­сної го­спо­дар­ської суб’єктно­сті Укра­ї­ни, ре­а­лі­за­цію її су­тні­сних осо­бли­во­стей і пе­ре­ва­ги в усіх аспе­ктах (при­ро­дно­му, гео­гра­фі­чно­му, по­ве­дін­ко­во­му та ін.) на ба­зі до­мі­ну­ва­н­ня які­сних пе­ре­тво­рень над кіль­кі­сни­ми. На наш по­гляд, ва­жли­вим є по­ло­же­н­ня про те, що ре­кон­стру­ктив­ний роз­ви­ток має бу­ти ін­тро­вер­тним, ін­клю­зив­ним та ін­но­ва­цій­ним. Це озна­чає, що не­об­хі­дно ви­хо­ди­ти з то­го, що вла­сне по­трі­бно Укра­ї­ні – ди­ви­тись, як для ви­рі­ше­н­ня цих зав­дань мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти вклю­че­ність у сві­то­го­спо­дар­ські про­це­си, і роз в’язу­ва­ти всі ці про­бле­ми на ін­но­ва­цій­ній осно­ві.

До­сить об­грун­то­ва­ним і не­тра­ди­цій­ним є сфор­му­льо­ва­не ав­то­ром по­ло­жен ня про те, що ри­нок і дер­жа­ва утво­рю­ють дві ком­пле­мен­тар­ні опо­ри безпечного еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку. На від­мі­ну від дис­ку­сій про біль­шу чи мен­шу роль дер­жа ви в еко­но­мі­ці, ви­сві­тлю­є­ться по­зи­ція, що в су­ча­сно­му сві­ті ри­нок і дер­жа­ва ви ко­ну­ють вла­сні, не­за­мін­ні та до­пов­ню­ю­чі фун­кції (ри­нок слу­гує ме­ха­ні­змом уз го­дже­н­ня при­ва­тних еко­но­мі­чних ін­те­ре­сів, а дер­жа­ва ре­пре­зен­тує спіль­ний ін­те рес усіх чле­нів су­спіль­ства), і ці фун­кції во­ни по­вин­ні ви­ко­ну­ва­ти пов­ною мі­рою.

Да­лі це кон­кре­ти­зо­ва­но че­рез об­грун­ту­ва­н­ня не­об­хі­дно­сті ком­пле­мен­тар­ної вза­є­мо­дії гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства, бі­зне­су і вла­ди, що є умо­вою безпечного роз­ви­тку. На дум­ку ав­то­ра, ва­жли­ве зна­че­н­ня має фор­му­ва­н­ня ін­сти­ту­цій­ної ар­хі те­кто­ні­ки безпечного еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку. В її осно­ві ле­жить до­ві­ра. Роз­гля ну­то ін­сти­ту­цій­ні під­ва­ли­ни по­до­ла­н­ня не­без­пек кон­фрон­та­ції, ін­сти­ту­цій­на ар­хі те­кто­ні­ка гро­шо­во кре­ди­тної по­лі­ти­ки, про­бле­ми за­без­пе­че­н­ня ці­лі­сно­сті ін­сти ту­цій­них ме­ха­ні­змів безпечного еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку.

Про­те у хо­ді роз­кри­т­тя фун­да­мен­таль­них за­ко­но­мір­но­стей безпечного роз ви­тку ав­тор не спів­від­но­сить їх з кон­кре­тни­ми аспе­кта­ми еко­но­мі­чної без­пе­ки (ін­ве­сти­цій­но ін­но­ва­цій­на, бан­ків­ська без­пе­ка, без­пе­ка ре­гіо­ну, під­при­єм­ства то­що). Зро­зумі­ло, що це осо­бли­ве зав­да­н­ня, і до­слі­джень кон­кре­тно при­кла­дних аспе­ктів на­ба­га­то біль­ше, ніж за­галь­но­те­о­ре­ти­чних, але за­ли­ша­є­ться до­сить склад не зав­да­н­ня пе­ре­хо­ду від за­галь­но­те­о­ре­ти­чних по­ло­жень до ви­зна­че­н­ня на осно­ві по­єд­на­н­ня те­о­рії та ем­пі­рії кон­кре­тно еко­но­мі­чних па­ра­ме­трів без­пе­ки.

У ці­ло­му мо­но­гра­фія під­во­дить за­галь­не те­о­ре­ти­чне під­грун­тя під кон­крет но аспе­ктні до­слі­дже­н­ня еко­но­мі­чної без­пе­ки, що до­зво­ляє ви­йти на но­вий си стем­ний рі­вень роз­роб­ки ці­єї про­бле­ма­ти­ки. Кни­га бу­де ко­ри­сною як для фа­хів­ців, так і для ши­ро­ко­го ко­ла чи­та­чів, для яких ін­те­рес ста­нов­лять про­бле­ми еко­но­міч ної без­пе­ки.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Гри­цен­ко А.А. Ар­хі­те­кто­ні­ка еко­но­мі­чної без­пе­ки. – К. : НАН Укра­ї­ни, ДУ “Ін­сти­тут еко­но­мі­ки та про­гно­зу­ва­н­ня НАН Укра­ї­ни” , 2017. – 212 с.

2. Гло­ба­лі­за­ція і без­пе­ка роз­ви­тку : мо­ногр. ; [ке­рів­ник авт. ко­ле­кти­ву і на­ук. ред. О.Г. Білорус]. – К. : КНЕУ, 2001. – 733 с.

References

1. Grytsenko A.A. Arkhitektonika Ekonomichnoi Bezpeky [Architectonics of Economic Security]. Kyiv, NAS of Ukraine, Institute for Economics and Forecasting of the NAS of Ukraine, 2017 [in Ukrainian].

2. Globalizatsiya i Bezpeka Rozvytku [Globalization and Security of Development]. O.G. Bilorus (Head of the author’s team and scientific editor). Kyiv, KNEU, 2001 [in Ukrainian].

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.