AFANASIEVA MARYNA – Economic control by civil society: an institutional approach

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - З Міст - Stanford Encyclopedia of Philosophy [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https:// plato.stanford.edu.

The mechanism of economic control by civil society has been suggested. This follows from the concept of sustainable development and the theory of systems, actualizes the interests of man and society and triggers processes for the self' realization of enterprises, including self' control. Publishing analytic information is considered to be a corrective procedure. It has been concluded that civil control should be a strengthening factor for social institutions and market. Keywords: economic control; control activities; sustainable development; civil society; social structure; isomorphism; social institution; social capital. References 16; Figures 2; Table 1.

Не­що­дав­но Укра­ї­на про­йшла 25#рі­чний ру­біж на шля­ху по­бу­до­ви рин­ко­вої еко­но­мі­ки та де­мо­кра­ти­чної дер­жа­ви. У цьо­му зв’яз­ку ба­га­то про­від­них еко#

но­мі­стів кра­ї­ни ви­сло­ви­ли свою дум­ку що­до при­чин тих тру­дно­щів, з яки­ми зі­ткну# ла­ся на­ша кра­ї­на, а та­кож пер­спе­ктив їх по­до­ла­н­ня. Уза­галь­ню­ю­чи ці по­гля­ди, мо­жна ска­за­ти, що ро­бо­ті рин­ко­вих ме­ха­ні­змів пе­ре­шко­джає не­до­ста­тній роз­ви# ток, а в де­яких ви­пад­ках і від­су­тність ін­сти­ту­тів рин­ко­во­го се­ре­до­ви­ща.

На дум­ку ака­де­мі­ка НАНУ В. Гей­ця, роз­ви­ток ві­тчи­зня­ної еко­но­мі­ки за­ле# жить від со­ці­аль­но­го ка­пі­та­лу та ін­сти­ту­тів єв­ро­пей­ської де­мо­кра­тії; тен­ден­ція до по­си­ле­н­ня де­мо­кра­ти­чних за­со­бів кон­тро­лю бі­зне­су з ме­тою по­до­ла­н­ня мо­но­по# лі­зму ве­ли­ко­го ка­пі­та­лу, який ба­га­то в чо­му при­ва­ти­зу­вав і дер­жа­ву, є до­ціль­ною і ви­зна­ною в су­ча­сно­му гло­ба­лі­зо­ва­но­му сві­ті [1].

Ва­жли­вість су­спіль­них ін­сти­ту­тів для успі­шно­го фун­кціо­ну­ва­н­ня рин­ко­вої еко­но­мі­ки, а та­кож ве­ли­че­зну акту­аль­ність цьо­го для Укра­ї­ни під­кре­слю­ють ба­га# то ав­то­ри­те­тних укра­їн­ських еко­но­мі­стів: В. Ви­шнев­ський, В. Ге­єць, М. Звє­ря# ков, В. Буд­кін, Б. Да­ни­ли­шин, Ю. Кін­дзер­ський та ін­ші. Осо­бли­ву ува­гу при­ді­ле# но не­об­хі­дно­сті роз­ви­тку та­ких ін­сти­ту­тів, як при­ва­тна вла­сність, фон­до­вий ри# нок, кор­по­ра­ція, у то­му чи­слі про­ми­сло­ва, ма­ле та се­ре­днє під­при­єм­ство, до­ві­ра між основ­ни­ми су­спіль­ни­ми гру­па­ми, че­сна кон­ку­рен­ція, пра­во і мо­раль, гро­ма# дян­ське су­спіль­ство. Вче­ні опи­су­ють та­кі ін­сти­ту­ціо­наль­ні про­бле­ми: ма­ла кіль­кість ефе­ктив­них вла­сни­ків, на­ці­ле­них на мо­дер­ні­за­цію бі­зне­су, на збіль­шен# ня сту­пе­ня пе­ре­роб­ки си­ро­ви­ни і зда­тних аку­му­лю­ва­ти для цьо­го ко­шти; не­про# зо­рість бі­зне­су, що пе­ре­шко­джає за­лу­чен­ню ін­ве­сти­цій; слаб­ка пра­во­ва си­сте­ма, яка до­зво­ляє ко­ру­пцію; за­ле­жні від вла­ди або олі­гар­хів зв’яз­ки між під­при­єм­ства# ми; па­ді­н­ня мо­ра­лі та зро­ста­н­ня рен­то­о­рі­єн­то­ва­ної по­ве­дін­ки [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7]. Ва­жли­вий ви­сно­вок ро­бить М. Звє­ря­ков, який за­зна­чає, що на­яв­на еко­но­мі­чна си­сте­ма є стій­кою і від­тво­рю­є­ться зав­дя­ки під­трим­ці пев­ни­ми со­ці­аль­ни­ми вер# ства­ми, які ви­лу­ча­ють над­до­хо­ди, на­сам­пе­ред, ко­рум­по­ва­ни­ми чи­нов­ни­ка­ми та олі­гар­ха­ми [4]. То­му оздо­ров­ле­н­ня си­ту­а­ції мо­жли­ве че­рез акти­ві­за­цію ін­ших со­ці# аль­них груп, а са­ме шля­хом роз­ви­тку гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства, ма­ло­го і се­ред# ньо­го бі­зне­су і по­до­ла­н­ня інер­тно­сті на­се­ле­н­ня [1; 3; 4; 6; 7]. А. Фі­лі­пен­ко го­во# рить про со­лі­дар­ність як ме­ха­нізм за­лу­че­н­ня на­ро­ду в по­бу­до­ву на­ціо­наль­ної еко# но­мі­ки [8]. Де­які вче­ні про­во­дять істо­ри­чний ана­ліз ста­нов­ле­н­ня роз­ви­ну­то­го ка­пі­та­лі­зму че­рез три­ва­лу ево­лю­цію су­спіль­них ін­сти­ту­тів і куль­ту­ри лю­ди­ни. Во# дно­час во­ни по­пе­ре­джа­ють про те, що кра­ї­ни, які при­йма­ють за­ко­ни, при­да­тні для ін­ших істо­ри­чних умов, отри­му­ють зов­сім не той на­прям роз­ви­тку, який є ха­ра­ктер­ним для дер­жав, у яких ці за­ко­ни за­по­зи­че­но [3; 6]. От­же, не­об­хі­дно роз# ро­бля­ти вла­сні під­хо­ди, вра­хо­ву­ю­чи до­свід ін­ших кра­їн. У де­кла­ра­ції ЮНІДО (2013) за­пи­са­но, що ко­жна кра­ї­на не­се го­лов­ну від­по­від­аль­ність за вла­сний роз# ви­ток і має пра­во на ви­зна­че­н­ня йо­го шля­хів і від­по­від­них стра­те­гій.

Та­ким чи­ном, ме­та стат­ті – зна­йти но­ві фор­ми і ме­ха­ні­зми уча­сті гро­ма­дян# сько­го су­спіль­ства у ста­ло­му роз­ви­тку під­при­ємств і на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки у ці­ло­му; об­грун­ту­ва­ти ка­те­го­рії еко­но­мі­чно­го кон­тро­лю си­ла­ми гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства як ін­сти­ту­ту рин­ко­во­го се­ре­до­ви­ща.

Аме­ри­кан­ський ан­тро­по­лог і со­ціо­лог угор­сько­го по­хо­дже­н­ня К. По­ла­ньї, який до­слі­див ста­нов­ле­н­ня і роз­ви­ток ка­пі­та­лі­зму в За­хі­дній Єв­ро­пі з XV до се­ре­ди# ни XX ст., зро­бив ва­жли­вий ви­сно­вок про те, що са­мо­ре­гу­льо­ва­ний ри­нок (чи­тай – рин­ко­ва еко­но­мі­ка) не мо­же фун­кціо­ну­ва­ти без рин­ко­вих ме­ха­ні­змів, які не мо# жуть ви­ни­кну­ти з са­мо­ре­гу­льо­ва­но­го рин­ку. Прин­ци­пи по­ве­дін­ки, які ба­га­то в чо­му ви­зна­ча­ють ре­зуль­та­ти го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті, ін­сти­ту­ціо­на­лі­зу­ва­ли­ся не

за до­по­мо­гою еко­но­мі­ки, а зав­дя­ки со­ці­аль­ній ор­га­ні­за­ції. Ні­ме­цький фі­ло­соф і по­літ­еко­ном К. Маркс та­кож до­во­див, що су­спіль­ні ін­сти­ту­ти є про­ду­кта­ми істо# ри­чно­го роз­ви­тку.

Фран­цузь­кий со­ціо­лог і фі­ло­соф Е. Дюрк­гейм ви­сло­вив ідею про те, що со­ці# аль­ні ін­сти­ту­ти і со­ці­аль­ні спіль­но­сті скла­да­ють со­ці­аль­ну стру­кту­ру су­спіль­ства. Ін­сти­ту­ціо­наль­на те­о­рія по­ряд із су­спіль­ною стру­кту­рою роз­гля­дає та­кож від­но# си­ни між її еле­мен­та­ми і ме­ха­ні­зми, що їх фор­му­ють.

М. Ве­бер, ні­ме­цький со­ціо­лог і по­літ­еко­ном, про­ана­лі­зу­вав ор­га­ні­за­цій­ні ме­ха­ні­зми у су­спіль­стві, та­кі як ри­нок, бю­ро­кра­тія (при­ва­тне під­при­єм­ство і дер# жав­не управ­лі­н­ня) і політика (на­при­клад, де­мо­кра­тія). Ймо­вір­но, да­ні пра­ці ста# ли осно­вою для фор­му­ва­н­ня су­ча­сно­го по­гля­ду на су­ча­сне су­спіль­ство як три­є­ди# ну стру­кту­ру з бі­зне­су, дер­жа­ви і гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства.

Зна­ю­чи, що стру­кту­ра об’єкта є клю­чем до ро­зу­мі­н­ня йо­го вла­сти­во­стей, а от­же, і до управ­лі­н­ня ним, пе­ре­йде­мо до по­шу­ку най­за­галь­ні­ших ознак по­ді­лу ко­жної з трьох го­лов­них со­ці­аль­них груп на під­гру­пи. При цьо­му хо­че­ться звер# ну­ти­ся до праць фран­цузь­ко­го фі­ло­со­фа О. Кон­та, який під­кре­слю­вав пер­шо­ряд# ну ва­жли­вість ду­хов­но­го по­ряд­ку в су­спіль­стві або по­ряд­ку мо­раль­них цін­но­стей, по­кли­ка­них де­тер­мі­ну­ва­ти су­спіль­ну іє­рар­хію. Цін­ним є те, що Конт ана­лі­зу­вав ка­пі­та­лі­сти­чне ін­ду­стрі­аль­не су­спіль­ство і ба­чив ре­а­лі­за­цію йо­го основ­но­го за­ко# ну – зро­ста­н­ня ба­гат­ства – че­рез узго­дже­н­ня ін­те­ре­сів під­при­єм­ців і ро­бі­тни­ків. Він вва­жав при­ва­тну вла­сність не­ми­ну­чою, не­об­хі­дною і ко­ри­сною, але тер­пи# мою тіль­ки то­ді, ко­ли во­на спри­йма­є­ться не як пра­во на зло­вжи­ва­н­ня, а як здій­сне­н­ня ко­ле­ктив­ної фун­кції обран­ця­ми до­лі або ти­ми, хто зав­дя­ки сво­їм зді­бно­стям до­сяг еко­но­мі­чно­го про­цві­та­н­ня. Те­мі мо­ра­лі при­ді­ля­ли ува­гу й ін­ші вче­ні. На­при­клад, М. Ве­бер сво­ї­ми до­слі­дже­н­ня­ми до­во­див, що цін­но­сті ін­ди­ві# ду­у­мів ви­зна­ча­ють ре­зуль­та­ти їх ді­яль­но­сті, а в су­ку­пно­сті – всьо­го су­спіль­ства. Е. Дюрк­гейм пе­ред­ба­чав, що лю­ди за сво­єю при­ро­дою є его­їсти­чни­ми, про­те нор# ми, пе­ре­ко­на­н­ня і цін­но­сті, тоб­то те, що ста­но­вить ко­ле­ктив­ну сві­до­мість, фор# му­ють мо­раль­ну осно­ву су­спіль­ства, яка і за­без­пе­чує со­ці­аль­ну ін­те­гра­цію. П. Пру­дон вва­жав, що пра­ця має бу­ти для всіх віль­ною, і та­ка сво­бо­да по­ля­гає в то­му, що всі одна­ко­во по­вин­ні тру­ди­ти­ся на бла­го су­спіль­ства. А. Фер­гю­сон опи# су­вав істо­рію ста­нов­ле­н­ня гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства від ди­ко­сті та вар­вар­ства до ци­ві­лі­за­ції, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи як кри­те­рій пе­ре­ва­жа­н­ня пев­них цін­но­стей. Су­ча­сний ар­ген­тин­ський фі­ло­соф, фі­зик М. Бун­ге пи­ше, що су­спіль­ні про­бле­ми по­ро­джу­ю­ться ети­чни­ми [9].

Спи­ра­ю­чись на пра­ці та­ких уче­них, мо­жна сфор­му­лю­ва­ти за­галь­ну стру­кту­ро# утво­рю­ю­чу озна­ку для укра­їн­сько­го со­ці­у­му – це якість ви­ко­на­н­ня фун­кцій сво­єї со­ці­аль­ної гру­пи, сфор­му­льо­ва­них пред­став­ни­ка­ми двох ін­ших со­ці­аль­них груп, і до­три­ма­н­ня мо­раль­них норм. Для досягнення пев­но­го рів­ня роз­ви­тку су­спіль# ства прин­ци­по­во ва­жли­во, які мо­ти­ви у ньо­му пе­ре­ва­жа­ють: обов’яз­ку та че­сті або осо­би­сто­го зба­га­че­н­ня. За та­кої кла­си­фі­ка­ції дер­жав­ний апа­рат скла­да­є­ться з дер­жав­них слу­жбов­ців і осо­би­сто вмо­ти­во­ва­них чи­нов­ни­ків, бі­знес – з під­при­єм­ців і отри­му­ва­чів ви­го­ди, гро­ма­дян­ське су­спіль­ство – з гро­ма­дян і оби­ва­те­лів (кон# фор­мі­стів) [10]. Ана­ло­гі­чні мо­де­лі по­ве­дін­ки мо­жуть бу­ти на­зва­ні як рен­то­о­рі­єн# то­ва­ні та зу­мов­ле­ні на­яв­ні­стю со­ці­аль­но­го ка­пі­та­лу [11]. До­ціль­но за­зна­чи­ти, що пе­ре­ва­жа­н­ня в су­спіль­стві мо­раль­них цін­но­стей зу­мов­лює по­чу­т­тя ра­до­сті від про# фе­сій­ної та сум­лін­но ви­ко­на­ної ро­бо­ти, а та­кож гро­ма­дян­ської єдно­сті, які жив#

лять по­зи­тив­не сприйня­т­тя жи­т­тя у ці­ло­му, на­віть не­зва­жа­ю­чи на на­яв­ні еко# но­мі­чні тру­дно­щі. Ймо­вір­но, змі­цне­н­ня мо­ра­лі зда­тне від­су­ну­ти ме­жу бі­дно­сті для ба­га­тьох лю­дей. З ура­ху­ва­н­ням цих мір­ку­вань стру­кту­ру ни­ні­шньо­го су­спіль# ства мо­жна зо­бра­зи­ти на ри­сун­ку 1.

Рис. 1. Стру­кту­ра су­ча­сно­го су­спіль­ства з ура­ху­ва­н­ням рен­то­о­рі­єн­то­ва­ної по­ве­дін­ки

З огля­ду на те, що зна­йде­но спіль­ний стру­кту­ро­утво­рю­ю­чий кри­те­рій для всіх трьох основ­них груп су­ча­сно­го со­ці­у­му, їх стру­кту­ри ви­яв­ля­ю­ться схо­жи­ми, і мо­жна го­во­ри­ти про ізо­мор­фізм су­спіль­ної стру­кту­ри. До цьо­го по­ня­т­тя нас під­ве­ло сло­во­спо­лу­че­н­ня “ін­сти­ту­ціо­наль­ний ізо­мор­фізм” у на­зві стат­ті аме­ри# кан­ських со­ціо­ло­гів П. Ді­ма­джіо та У. Па­у­ел­ла [12]. Хо­ча у цій стат­ті йде­ться про схо­жі стру­кту­ри під­при­ємств (уста­нов) одно­го ор­га­ні­за­цій­но­го про­сто­ру, опи­са­ні в ній при­му­со­вий ме­ха­нізм за­ко­ну, нор­ма­тив­ний ме­ха­нізм про­фе­сіо# наль­ної дум­ки і на­слі­ду­валь­ний ме­ха­нізм по­зи­тив­ної пра­кти­ки, що ви­кли­ка­ють цю схо­жість, є спра­ве­дли­ви­ми і для більш за­галь­ної стру­кту­ри со­ці­у­му, яку про# по­ну­є­мо ми. Оскіль­ки за­кон, про­фе­сіо­наль­на дум­ка і при­ва­бли­вість по­зи­тив# них пра­ктик – це су­спіль­ні ін­сти­ту­ти, то опи­са­ні ме­ха­ні­зми на­зва­но ін­сти­ту­ціо# наль­ним ізо­мор­фі­змом.

Яви­ще ізо­мор­фі­зму опи­са­но рі­зни­ми на­у­ка­ми, во­но сто­су­є­ться одна­ко­вої по­бу­до­ви рі­зних, да­ле­ких у си­сте­ма­ти­чно­му від­но­шен­ні, ор­га­ні­змів у біо­ло­гії, кри# ста­лів у хі­мії, мов­них пла­нів у лін­гві­сти­ці, груп та ін­ших си­стем у ма­те­ма­ти­ці. Із за­галь­ної стру­кту­ри ви­пли­ва­ють схо­жі вла­сти­во­сті, що до­зво­ляє зна­н­ня про одні об’єкти пе­ре­но­си­ти на ін­ші. У хі­мії вче­н­ня про ізо­мор­фізм до то­го ж є осно­вою для до­слі­дже­н­ня про­це­сів кон­цен­тра­ції та роз­сі­я­н­ня хі­мі­чних еле­мен­тів у зем­ній ко­рі. Про­дов­жу­ю­чи цю те­му, ми ви­су­ва­є­мо гі­по­те­зу про те, що під­ви­ще­н­ня част# ки в одній з трьох основ­них су­спіль­них груп тих лю­дей, які ке­ру­ю­ться про­фе­сій# ні­стю та мо­раль­ни­ми цін­но­стя­ми, а не осо­би­стим зба­га­че­н­ням, при­ве­де до ана# ло­гі­чних змін у двох ін­ших гру­пах, що по­зи­тив­но по­зна­чи­ться на роз­ви­тку су­спіль­ства у ці­ло­му. У сві­тлі те­ми ці­єї стат­ті ва­жли­вим є те, що під­ви­ще­н­ня со­ці#

аль­ної актив­но­сті все­ре­ди­ні гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства зда­тне спри­чи­ни­ти по# зи­тив­ні зру­ше­н­ня і в бі­зне­сі, і в дер­жав­но­му се­кто­рі.

За­про­по­но­ва­на гі­по­те­за у пер­шо­му на­бли­жен­ні мо­же бу­ти ве­ри­фі­ко­ва­на шля# хом по­рів­ня­н­ня ста­ти­сти­чних да­них про при­ріст гро­ма­дян­ської актив­но­сті та при­ріст ва­ло­во­го про­ду­кту (за фі­зи­чним об­ся­гом) у роз­рі­зі ре­гіо­нів (рис. 2). Для 18 обла­стей Укра­ї­ни та Ки­є­ва за 2016 р. ко­е­фі­ці­єнт ко­ре­ля­ції між ци­ми ма­си­ва­ми да­них ста­но­вив 0,78. Гро­ма­дян­ська актив­ність (Гракт) роз­ра­хо­ву­ва­лась як до­бу# ток кіль­ко­сті чле­нів на облі­ку гро­ма­дян­ських об’єд­нань, усе­ре­дне­ної за рік, і ви# ко­ри­ста­них ни­ми гро­шей. Лі­нія трен­ду вка­зує на те, що зро­ста­н­ня гро­ма­дян­ської актив­но­сті по­зи­тив­но впли­ває на зро­ста­н­ня ВРП. При ана­лі­зі ці­єї ін­фор­ма­ції не# об­хі­дно вра­хо­ву­ва­ти, що со­ці­аль­ний ка­пі­тал (люд­ський фа­ктор) важ­ко під­да­є­ться кіль­кі­сно­му ви­мі­ру. – при­ріст Гракт – при­ріст ВРП Рис. 2. По­рів­ня­н­ня гро­ма­дян­ської актив­но­сті та ва­ло­во­го ре­гіо­наль­но­го про­ду­кту По­бу­до­ва­но ав­то­ром за да­ни­ми Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : www.ukrstat.gov.ua.

Да­лі до­ре­чно зу­пи­ни­ти­ся на ви­зна­чен­ні ко­ру­пції, яка, на дум­ку ба­га­тьох екс# пер­тів, є одні­єю з го­лов­них при­чин низь­ких еко­но­мі­чних по­ка­зни­ків. Згі­дно із За­ко­ном Укра­ї­ни “Про по­пе­ре­дже­н­ня ко­ру­пції”, це зло­вжи­ва­н­ня слу­жбо­вим ста# но­ви­щем з ко­ри­сли­ви­ми ці­ля­ми, тоб­то ко­ру­пція сто­су­є­ться не тіль­ки дер­жав­них і

мі­сце­вих чи­нов­ни­ків, але й ме­не­джмен­ту в бі­зне­сі. Одер­жа­н­ня ха­ба­рів чи­нов­ни# ка­ми і ви­ве­де­н­ня бі­зне­сом ко­штів з ле­галь­но­го обі­гу на шко­ду ін­ве­сти­ці­ям у роз# ви­ток під­при­єм­ства – це лан­ки одно­го по­ро­чно­го лан­цю­га.

То­му акцент ро­би­ться на та­ко­му ви­ді гро­ма­дян­ської актив­но­сті, як кон­троль го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті (еко­но­мі­чний кон­троль) на ба­зі пу­блі­чної зві­тно­сті та ін­ших пу­блі­чних да­них. Та­кий кон­троль здій­сню­є­ться на­у­ко­ви­ми і про­фе­сій­ни­ми спів# то­ва­ри­ства­ми; спри­я­ти йо­му мо­жуть мі­сце­ві адмі­ні­стра­ції та не­уря­до­ві гро­мад­ські ор­га­ні­за­ції че­рез на­да­н­ня сво­їх ін­тер­нет#ре­сур­сів для по­ши­ре­н­ня йо­го ре­зуль­та­тів, а та­кож шля­хом час­тко­во­го фі­нан­су­ва­н­ня. При цьо­му но­вий вид кон­тро­лю по­тре# бує роз­роб­ки те­о­ре­ти­чної ба­зи. У па­спор­ті спе­ці­аль­но­сті 08.00.04 “еко­но­мі­ка та управ­лі­н­ня під­при­єм­ства­ми (за ви­да­ми еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті)”, за­твер­дже­но­му на­ка­зом ВАК Укра­ї­ни від 18 сі­чня 2007 р. № 42#06/1, є на­прям до­слі­джень “Мі­сце і роль не­уря­до­вих ор­га­ні­за­цій у лі­бе­ра­лі­за­ції під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті”, який без# по­се­ре­дньо сто­су­є­ться по­ру­ше­ної про­бле­ми. Про­те за остан­ні 10 ро­ків не бу­ло ви# ко­на­но жо­дної ди­сер­та­цій­ної ро­бо­ти з цих пи­тань. Во­дно­час на­прям “Управ­лі­н­ня ви­ро­бни­чо#го­спо­дар­ською ді­яль­ні­стю під­при­ємств (ме­не­джмент)” і “Кон­тро­лю# ва­н­ня, мо­ні­то­ринг і ді­а­гно­сти­ка ді­яль­но­сті під­при­ємств” актив­но роз­ро­бля­ю­ться укра­їн­ською на­у­кою. Ін­фор­ма­цій­ній ба­зі для кон­тро­лю го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті си­ла­ми гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства при­свя­че­но більш ран­ні пу­блі­ка­ції [10]. Важ# ли­во, що, згі­дно з укра­їн­ським за­ко­но­дав­ством, фі­нан­со­ва та по­да­тко­ва зві­тність не є ко­мер­цій­ною та­єм­ни­цею. Зав­дя­ки не­що­дав­но прийня­тим змі­нам до За­ко­ну Укра­ї­ни “Про бух­гал­тер­ський облік і фі­нан­со­ву зві­тність” най­ближ­чим ча­сом очі# ку­є­ться істо­тне по­пов­не­н­ня ре­ле­ван­тної ін­фор­ма­ції за ра­ху­нок ве­ли­ких і се­ре­дніх під­при­ємств усіх ор­га­ні­за­цій­но#пра­во­вих форм го­спо­да­рю­ва­н­ня. Ці за­ува­же­н­ня під­кре­слю­ють акту­аль­ність обра­ної те­ми до­слі­дже­н­ня.

Слід під­кре­сли­ти, що зміст су­ча­сно­го кон­тро­лю по­ви­нен від­по­від­а­ти су­спіль­ним і на­у­ко­вим транс­фор­ма­ці­ям остан­ньо­го ча­су. Так, від­по­від­но до кон# це­пції ста­ло­го роз­ви­тку, яка про­го­ло­ше­на та ево­лю­ціо­нує під егі­дою ООН, конт# роль має від­по­від­а­ти ін­те­ре­сам усіх стей­кхол­де­рів [13] *, при­чо­му кра­ще, щоб ко­жна су­спіль­на гру­па са­ма фор­му­лю­ва­ла і по­ши­рю­ва­ла свої ін­те­ре­си, оскіль­ки при пе­ре# дан­ні ін­фор­ма­ції від одних суб’єктів до ін­ших її зміст мо­же сут­тє­во пе­ре­кру­чу­ва# ти­ся [10]. Ура­ху­ва­н­ня бі­зне­сом ін­те­ре­сів су­спіль­ства зда­тне ста­ти мо­ти­вом для під­ви­ще­н­ня про­ду­ктив­но­сті пра­ці та по­штов­хом для си­нер­гії вкла­дів рі­зних су­спіль­них груп. Згі­дно з те­о­рі­єю си­стем, одним з го­лов­них фа­кто­рів роз­ви­тку під­при­єм­ства є під­ви­ще­н­ня йо­го ін­фор­ма­тив­но­сті, що за­пу­скає ме­ха­нізм са­мо# ор­га­ні­за­ції [14]. То­ді кон­троль го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті си­ла­ми гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства мо­же на­да­ва­ти під­при­єм­ствам не­об­хі­дну ін­фор­ма­цію для акти­ві­за­ції вну­трі­шніх про­це­сів са­мо­кон­тро­лю. Ко­ри­гу­ю­чим за­со­бом ви­сту­пає опу­блі­ку­ван# ня ре­зуль­та­тів ана­лі­зу вже здій­сне­них го­спо­дар­ських опе­ра­цій. Тут до­ре­чно зга­да# ти де­віз цен­траль­ної аме­ри­кан­ської га­зе­ти Washington Post “Де­мо­кра­тія по­ми­рає у пі­тьмі”. Но­вий вид кон­тро­лю до­пов­нює кор­по­ра­тив­ний кон­троль, зов­ні­шній ау­дит і дер­жав­ний кон­троль. При­кла­ди на­ве­де­но в ро­бо­ті [15]. За­про­по­но­ва­ну си­сте­му кон­тро­лю, що до­зво­ляє ре­а­лі­зу­ва­ти пра­во гро­ма­дян на гі­дний рі­вень жи­т­тя від­по# від­но до Де­кла­ра­ції прав лю­ди­ни ООН, зо­бра­же­но в та­бли­ці.

Business strategy for sustainable development: leadership and accountability for the’90s (1992). – International Institute for Sustainable Development, Deloitte & Touche, World Business Council for Sustainable Development [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.iisd.org/business/ pdf/business_strategy.pdf.

Щоб ці під­хо­ди до кон­тро­лю ста­ли по­ши­ре­ни­ми пра­кти­ка­ми, тре­ба ви­ко­рис# то­ву­ва­ти ін­сти­ту­ціо­наль­ні ме­ха­ні­зми ци­фро­вої епо­хи, опи­са­ні у стат­ті У. Па­у­ел­ла та ін­ших [16]. Для но­вих рин­ків з ще не сфор­мо­ва­ни­ми цін­но­стя­ми – це пе­ре­ко­на­н­ня в пра­виль­но­сті но­вих під­хо­дів шля­хом ши­ро­ко­го про­су­ва­н­ня ін­фор­ма­ції, за­лу­чен# ня при­хиль­ни­ків за до­по­мо­гою укла­да­н­ня до­го­во­рів і по­си­ле­н­ня по­зи­цій зав­дя­ки спів­ро­бі­тни­цтву з фон­да­ми. Йде­ться про фор­му­ва­н­ня ін­сти­ту­тів. Ро­згор­ну­те ви# зна­че­н­ня со­ці­аль­но­го ін­сти­ту­ту дав аме­ри­кан­ський со­ціо­лог і еко­но­міст, осно­во# по­ло­жник ін­сти­ту­ціо­наль­но­го на­пря­му в по­літ­еко­но­мії Т. Ве­блен. Згі­дно з йо­го ви# зна­че­н­ням, су­спіль­ний або со­ці­аль­ний ін­сти­тут – це істо­ри­чно існу­ю­ча або ство­ре# на ці­ле­спря­мо­ва­ни­ми зу­си­л­ля­ми фор­ма ор­га­ні­за­ції спіль­ної жит­тє­ді­яль­но­сті лю­дей, існу­ва­н­ня якої ди­кту­є­ться не­об­хі­дні­стю за­до­во­ле­н­ня по­треб су­спіль­ства в ці­ло­му або йо­го ча­сти­ни; ін­сти­ту­ти ха­ра­кте­ри­зу­ю­ться сво­ї­ми мо­жли­во­стя­ми ре­гу­лю­ва­ти дії ін­ди­ві­дів, сти­му­лю­ю­чи ба­жа­ну і ре­пре­су­ю­чи не­ба­жа­ну по­ве­дін­ку *.

Ви­снов­ки

Та­ким чи­ном, рин­ко­ва еко­но­мі­ка успі­шно пра­цює в по­єд­нан­ні з су­спіль­ни­ми ін­сти­ту­та­ми, що на­ро­джу­ю­ться в ре­зуль­та­ті со­ці­аль­ної по­ве­дін­ки та ево­лю­ції. Ко­ли еко­но­мі­чний кон­троль на­пов­ни­ться опи­са­ним ви­ще змі­стом і ста­не по­ши­ре­ною пра­кти­кою, йо­го мо­жна бу­де роз­гля­да­ти як фа­ктор ін­сти­ту­ціо­на­лі­за­ції. З ве­ли# кою ймо­вір­ні­стю це по­зи­тив­но по­зна­чи­ться на усто­ях кра­ї­ни в ці­ло­му, змі­цню­ю­чи та­кі її ін­сти­ту­ти, як пра­во, мо­раль, гро­ма­дян­ське су­спіль­ство, при­ва­тна вла­сність, че­сна кон­ку­рен­ція та ін.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Ге­єць В.М. Су­спіль­ний ка­пі­тал – 25: одер­жав­ле­ність чи дер­жа­во­тво­ре­н­ня? // Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни. – 2016. – № 8. – С. 3–6.

2. Ге­єць В.М. По­до­ла­н­ня ква­зі­рин­ко­во­сті – шлях до ін­ве­сти­цій­но орі­єн­то­ва­ної мо­де­лі еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня // Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни. – 2015. – № 6. – С. 4–17.

3. Ви­шнев­ський В.П. Гло­баль­на не­о­ін­ду­стрі­а­лі­за­ція та її уро­ки для Укра­ї­ни // Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни. – 2016. – № 8. – С. 26–43.

4. Звє­ря­ков М.І. Уро­ки рин­ко­вої транс­фор­ма­ції в Укра­ї­ні // Еко­но­мі­ка Украї# ни. – 2016. – № 8. – С. 7–25.

5. Звє­ря­ков М.І. Про­ми­сло­ва політика і ме­ха­нізм її ре­а­лі­за­ції // Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни. – 2016. – № 6. – С. 3–18.

6. Да­ни­ли­шин Б.М. Та­кти­ка ево­лю­ціо­ні­зму в су­ча­сно­му еко­но­мі­чно­му роз­ви­тку сві­ту (в аспе­кті Тре­тьої та Че­твер­тої про­ми­сло­вих ре­во­лю­цій) // Еко­но­мі­ка Украї# ни. – 2016. – № 8. – С. 44–61.

7. Буд­кін В.С. “Еко­но­мі­чна сво­бо­да” або “за­ле­жна еко­но­мі­ка” – ди­ле­ма ре­гі# ону пост­ра­дян­ських дер­жав // Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни. – 2016. – № 9. – С. 3–18.

8. Фі­лі­пен­ко А.С. На­ро­дна, со­лі­дар­на еко­но­мі­ка: кон­це­пту­аль­ний ескіз // Еко# но­мі­ка Укра­ї­ни. – 2016. – № 6. – С. 19–28.

9. Bunge M. Finding Philosophy in Social Science // New Haven, Conn. : Yale University Press, 1996. – 448 p.

10. Афа­на­сье­ва М.А. Учет ин­те­ре­сов об­ще­ства в стра­те­гии пред­при­я­тий в усло# ви­ях рын­ка // ЕКО­НО­МІ­КА: ре­а­лії ча­су. – 2016. – № 6 (28). – С. 127–133 [Еле­ктрон# ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://economics.opu.ua/files/archive/2016/no6/127.pdf.

11. Ар­хі­є­ре­єв С.І., Ши­пі­ло­ва М.В. По­ля­ри­за­ція мо­де­лей еко­но­мі­чної по­ве­дін­ки та цін­ні­сних уста­но­вок в су­ча­сній еко­но­мі­ці Укра­ї­ни // Со­ці­аль­на еко­но­мі­ка. – 2016. – № 1. – С. 5–15 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http:// periodicals.karazin.ua/soceconom/article/view/6797.

12. Dimaggio P.J., Powell W.W. The iron cage revisited: Institutional isomorphism and collective rationality in organizational field // American sociological review. – 1983. – Vol. 48. – Iss. 2. – P. 147–160.

13. Harrison J., Freeman R.E., Abreu M. Stakeholder Theory as an Ethical Approach to Effective Management: applying the theory to multiple contexts // Review of Business Management. – 2015. – Vol. 17. – № 55. – Р. 858–869.

14. Мель­ник Л.Г. Те­о­рия ра­зви­тия си­стем : мо­ногр. – Су­мы : Уни­вер­си­тет­ская кни­га, 2016. – 416 с.

15. Афа­на­сье­ва М.А. Тран­сфор­ма­ция эко­но­ми­че­ско­го кон­тро­ля в усло­ви­ях стрем­ле­ния к устой­чи­во­му ра­зви­тию на при­ме­ре ма­ши­но­строи­тель­ных пред­при# ятий / Про­бле­ми і пер­спе­кти­ви роз­ви­тку під­при­єм­ни­цтва : зб. на­ук. пр. – 2017. – № 3 (18). – C. 10–22 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://repository. kpi.kharkov.ua/handle/khpi#press/33069.

16. Powell W., Oberg A., Korff V., Oelberger C., Kloos K. Institutional analysis in a digital era: Mechanisms and methods to understand emerging fields / Researchgate, 2016. – 63 p. [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.researchgate.net/publication/ 292409264.

References

1. Heyets V.M. Suspil’nyi kapital – 25: oderzhavlenist’ chy derzhavotvorennya? [Social capital – 25: establishment of the state or its development?] Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2016, No. 8, pp. 3–6 [in Ukrainian].

2. Heyets V.M. Podolannya kvazirynkovosti – shlyakh do investytsiino orientovanoi modeli ekonomichnoho zrostannya [Overcoming the quasimarketness – a way to the investment#oriented model of economic growth]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2015, No. 6, pp. 4–17 [in Ukrainian].

3. Vyshnevs’kyi V.P. Global’na neoindustrializatsiya ta ii uroky dlya Ukrainy [Global neoindustrialization and its lessons for Ukraine]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2016, No. 8, pp. 26–43 [in Ukrainian].

4. Zveryakov M.I. Uroky rynkovoi transformatsii v Ukraini [Lessons of the market transformation in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2016, No. 8, pp. 7–25 [in Ukrainian].

5. Zveryakov M.I. Promyslova polityka i mekhanizm ii realizatsii [Industrial policy and a mechanism of its realization]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2016, No. 6, pp. 3–18 [in Ukrainian].

6. Danylyshyn B.M. Taktyka evolyutsionizmu v suchasnomu ekonomichnomu rozvytku svitu (v aspekti Tret’oi ta Chetvertoi promyslovykh revolyutsii) [The tactics of evolutionism in world’s modern economic development (in the aspect of the Third and Fourth industrial revolution)]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2016, No. 8, pp. 44–61 [in Ukrainian].

7. Budkin V.S. “Ekonomichna svoboda” abo “zalezhna ekonomika” – dylema rehionu postradyans’kykh derzhav [“Economic freedom” or “dependent economy” – a dilemma of the region of post#soviet states]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2016, No. 9, pp. 3–18 [in Ukrainian].

8. Filipenko A.S. Narodna, solidarna ekonomika: kontseptual’nyi eskiz [National and solidarity economy: conceptual sketch]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2016, No. 6, pp. 19–28 [in Ukrainian].

9. Bunge M. Finding Philosophy in Social Science. New Haven, Conn., Yale University Press, 1996.

10. Afanasieva M.A. Uchet interesov obshchestva v strategii predpriyatii v usloviyakh rynka [Society oriented strategies of enterprises in market conditions]. EKONOMIKA: realii chasu – ECONOMICS: time realities, 2016, No. 6 (28), pp. 127–133, available at: http://economics.opu.ua/files/archive/2016/no6/127.pdf [in Russian].

11. Arkhiereev S.I., Shypilova M.V. Polyaryzatsiya modelei ekonomichnoi povedinky ta tsinnisnykh ustanovok v suchasnii ekonomitsi Ukrainy [Polarization of models of economic behavior and value systems in the modern Ukrainian economy]. Sotsial’na ekonomika – Social economy, 2016, No. 1, pp. 5–15, available at: http://periodicals.karazin.ua/ soceconom/article/view/6797 [in Ukrainian].

12. Dimaggio P.J., Powell W.W. The iron cage revisited: institutional isomorphism and collective rationality in organizational field. American sociological review, 1983, Vol. 48, Iss. 2, pp. 147–160.

13. Harrison J., Freeman R.E., Abreu M. Stakeholder Theory as an Ethical Approach to Effective Management: applying the theory to multiple contexts. Review of Business Management, 2015, Vol. 17, No. 55, pp. 858–869.

14. Mel’nik L.G. Teoriya Razvitiya Sistem [Theory of System Development]. Sumy, University book, 2016 [in Russian].

15. Afanasieva M.A. Transformatsiya ekonomicheskogo kontrolya v usloviyakh stremleniya k ustoichivomu razvitiyu na primere mashinostroitel’nykh predpriyatii, v: Problemy i perspektyvy rozvytku pidpryemnytstva [The economic control transformation in context of desire for sustainable development by example of machine#building enterprises, in: Problems and prospects of entrepreneurship development]. 2017, No. 3 (18), pp. 10–22, available at: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/khpi#press/33069 [in Russian].

16. Powell W., Oberg A., Korff V., Oelberger C., Kloos K. Institutional analysis in a digital era: Mechanisms and methods to understand emerging fields. Researchgate, 2016, available at: https://www.researchgate.net/publication/292409264.

Ста­т­тя на­ді­йшла до ре­да­кції 27 ли­сто­па­да 2017 р. The article was received by the editorial staff on November 27, 2017.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.