KISTERSKY LEONID

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Contents -

– Prerequisites of social and solidarity economy development in Ukraine

Reference 1.

Дов­го­три­ва­лі кри­зо­ві яви­ща в су­ча­сній сві­то­вій еко­но­мі­ці, за­го­стре­н­ня еко ло­гі­чних і со­ці­аль­них про­блем по­ста­ви­ли пе­ред ба­га­тьма кра­ї­на­ми зав­да­н­ня змі­ни “по­лі­ти­ки зро­ста­н­ня”. Ця політика хо­ча вклю­чає в се­бе еле­мен­ти со­ці­аль­но­го за­хи­сту і за­хи­сту нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща, але не лі­кві­дує стру­ктур­ні пе­ред умо­ви не­стій­ко­го і не­ста­біль­но­го розвитку. У цьо­му зв’яз­ку ав­то­ри­те­тні між­на ро­дні ор­га­ні­за­ції про­по­ну­ють но­ві гло­баль­ні стра­те­гії розвитку. Зокре­ма, роз­роб ля­ю­чи но­ву гло­баль­ну стра­те­гію розвитку на пе­рі­од пі­сля 2015 р., екс­пер­ти ООН ді­йшли ви­снов­ку, що су­то еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня плюс со­ці­аль­ний за­хист не від­по ві­да­ють пов­ною мі­рою ці­лям ста­ло­го розвитку. То­му ідея со­ці­аль­ної со­лі­дар­ної еко­но­мі­ки де­да­лі ча­сті­ше стає скла­до­вою еко­но­мі­чної па­ра­ди­гми пу­блі­ка­цій у ба­га­тьох кра­ї­нах і на­бу­ває по­пу­ляр­но­сті се­ред роз­ви­ну­тих рин­ко­вих де­мо­кра­тій.

По­мі­тний вне­сок у дис­ку­сію на цю те­му зро­бив ко­ле­ктив укра­їн­ських нау ков­ців. Спо­ча­тку в Ін­сти­ту­ті між­на­ро­дних від­но­син Ки­їв­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка бу­ло про­ве­де­но між­на­ро­дний сим­по­зі­ум “Со­ці­аль­на со­лі­дар­на економіка: ви­бір Укра­ї­ни”, а по­тім у Ве­ли­ко­бри­та­нії ан­глій ською мо­вою бу­ло ви­да­но кни­гу під ці­єю са­мою на­звою за ре­да­кці­єю про­фе­со­ра Ін­сти­ту­ту між­на­ро­дних від­но­син А. Фі­лі­пен­ка [1]. Без­за­пе­ре­чною за­слу­гою ке­рів ни­ка ав­тор­сько­го ко­ле­кти­ву є те, що йо­му вда­ло­ся кон­це­пту­аль­но об’єд­на­ти

© Кістерський Ле­о­нід Ле­о­ні­до­вич (Kistersky Leonid), 2018; e mail: l.kistersky@iprgroup.info.

12 окре­мих роз­ді­лів рі­зних ав­то­рів, зро­бив­ши ці­лі­сне до­слі­дже­н­ня пер­спе­ктив розвитку со­лі­дар­ної еко­но­мі­ки в Укра­ї­ні.

По су­ті, со­ці­аль­на і со­лі­дар­на економіка (ССЕ) – це аль­тер­на­ти­ва су­ча­сній рин­ко­вій си­сте­мі ве­де­н­ня еко­но­мі­чних від­но­син. На від­мі­ну від кон­це­пцій еко но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, ССЕ – економіка ети­чних прин­ци­пів і цін­ні­сних під­хо­дів до еко­но­мі­чно­го розвитку, від­по­від­но до яких за­без­пе­чу­є­ться ста­лий ро­зви­ток со­ці­аль­но еко­но­мі­чних і еко­ло­гі­чних си­стем. У ши­ро­ко­му сен­сі під со­ці­аль­ною і со­лі­дар­ної економікою ро­зу­мі­ю­ться та­кі фор­ми су­спіль­ної ор­га­ні­за­ції пра­ці, за яких від­бу­ва­є­ться гар­мо­ні­за­ція еко­но­мі­чних і со­ці­аль­них ці­лей та ін­те­ре­сів суб’єктів еко­но­мі­ки. У вузь­ко­му – та­ка фор­ма гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції пра­ці, яка зна­чною мі­рою спи­ра­є­ться на со­лі­дар­ну вза­є­мо­дію чле­нів еко­но­мі­чної си­сте­ми і в якій еко­но­мі­чні ре­зуль­та­ти роз­гля­да­ю­ться як за­сіб до­ся­гне­н­ня со­ці­аль­них ці­лей. У фор­му­ван­ні еко­но­мі­чних від­но­син в умо­вах ССЕ про­від­ну роль ві­ді­гра­ють зви чай­ні лю­ди.

ССЕ за сво­ї­ми прин­ци­па­ми істо­тно від­рі­зня­є­ться як від дер­жав­но­го се­кто­ру, так і від се­кто­ру, ство­ре­но­го на осно­ві при­ва­тної вла­сно­сті. Не ви­пад­ко­во ССЕ ча­сто на­зи­ва­ють “тре­тім се­кто­ром”. На від­мі­ну від дер­жав­но­го се­кто­ру, в яко­му ор­га­ні­за­цій­ний вплив фор­му­є­ться зго­ри до­ни­зу, у ССЕ ор­га­ні­за­цій­ний прин­цип ре­а­лі­зу­є­ться у зво­ро­тно­му на­прям­ку – зни­зу вго­ру. По­рів­ня­но з під­при­єм­ни­цт вом, ор­га­ні­зо­ва­ним на осно­ві при­ва­тної вла­сно­сті (вклю­ча­ю­чи ко­опе­ра­ти­ви), в ССЕ ма­кси­мі­за­ція при­бу­тку не є прі­о­ри­те­тним зав­да­н­ням. Крім то­го, всі учас ни­ки еко­но­мі­чно­го про­це­су ма­ють на­ба­га­то біль­шу рів­ність прав у прийнят­ті рі­шень і від­по­від­аль­но­сті за мо­жли­ві ри­зи­ки, а та­кож на­ба­га­то біль­ший сту­пінь сво­бо­ди і са­мо­ор­га­ні­за­ції.

Слід під­кре­сли­ти, що основ­ни­ми мо­ти­ва­ми ді­яль­но­сті в ССЕ є не ма­кси­мі­за ція і пе­ре­роз­по­діл при­бу­тку, а за­до­во­ле­н­ня по­треб ко­ле­кти­ву – ство­ре­н­ня ро­бо­чих місць, по­лі­пше­н­ня умов пра­ці, ре­а­лі­за­ція гро­мад­ських іні­ці­а­тив, за­хист нав­ко­лиш ньо­го при­ро­дно­го се­ре­до­ви­ща, по­кра­ще­н­ня здо­ров’я то­що. У ССЕ на пер­ше мі­сце ви­хо­дять принципи ети­ки, аль­тру­ї­зму, прийня­т­тя від­мін­но­стей і вза­є­мо­за­ле­жно­сті. У су­ча­сній со­ці­ал де­мо­кра­ти­чної кон­це­пції со­лі­дар­но­сті акцент ро­би­ться на ство рен­ні по­чу­т­тя спіль­но­сті, со­ці­аль­ної ін­те­гра­ції та по­ді­лі со­ці­аль­них ри­зи­ків, а за­мість аб­со­лю­ти­за­ції прин­ци­пу ко­ле­кти­ві­зму де­кла­ру­є­ться ви­зна­н­ня пер­шо­сті ін­ди­ві­ду аль­ної сво­бо­ди над ко­ле­ктив­ною со­лі­дар­ні­стю.

Як свід­чить практика, фор­ми і ме­то­ди ССЕ є своє­рі­дною аль­тер­на­ти­вою кон­ку­рен­тно­сті, і якщо оста­н­ня до­зво­ляє до­сяг­ти ефе­ктив­но­сті еко­но­мі­чних си­стем шля­хом від­бо­ру най­більш до­ско­на­лих їх форм, то в ССЕ ана­ло­гі­чне під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті до­ся­га­є­ться че­рез ре­а­лі­за­цію си­нер­ге­ти­чних ефе­ктів ін­те­гра­ції зу­силь їх окре­мих уча­сни­ків. При­кла­дом мо­жуть бу­ти та­кі сфе­ри ССЕ, як ви­ро­бни­цтво зе­ле­ної про­ду­кції та зе­ле­ний ту­ризм, які тіль­ки по­ча­ли роз­ви ва­ти­ся в Укра­ї­ні.

Та­ким чи­ном, як слу­шно об­грун­то­ву­є­ться в кни­зі, для Укра­ї­ни над­зви­чай­но акту­аль­ною є по­бу­до­ва на­ціо­наль­ної со­лі­дар­ної еко­но­мі­ки як аль­тер­на­ти­ви су­ча­сній олі­гар­хі­чній еко­но­мі­ці та по­лі­ти­чній си­сте­мі. Со­лі­дар­ність при­та­ман­на укра­їн­цям та їх мен­та­лі­те­ту, і це до­по­ма­га­ло їм пе­ре­жи­ти важ­кі ча­си. До со­лі­дар­но­сті у сво­їх тво­рах за­кли­ка­ли кла­си­ки укра­їн­ської лі­те­ра­ту­ри – ін­те­ле­кту­аль­ні та мо­раль­ні ав то­ри­те­ти Т. Шев­чен­ко, Г. Ско­во­ро­да, І. Фран­ко та Л. Укра­їн­ка. Принципи со­лі­дар но­сті і проф­спіл­ка “Со­лі­дар­ність” ста­ли ви­зна­чною си­лою у пе­ре­тво­рен­ні по­стра

дян­ської Поль­щі на успі­шну єв­ро­пей­ську кра­ї­ну. Але принципи со­ці­аль­ної та со лі­дар­ної еко­но­мі­ки не є ви­на­хо­дом су­ча­сних до­слі­дни­ків, а ма­ють, як пи­шуть ав то­ри кни­ги, до­сить дав­ню істо­рію. В усі ча­си про це мрі­я­ло ба­га­то ви­да­тних ми­сли те­лів ми­ну­ло­го з рі­зних кра­їн: ан­глій­ський фі­ло­соф уто­піст Т. Мор, іта­лій­ський фі­ло­соф і по­лі­тик Т. Кам­па­нел­ла, фран­цузь­кий те­о­ре­тик Ч. Фур’є та ін­ші. Істо­рія розвитку і практика ССЕ істо­тно транс­фор­му­ва­ли­ся в Ні­меч­чи­ні в 1970 х ро­ках, пе­ре­тво­рив­шись на осе­ред­ки ко­му­ні­тар­но­го жи­т­тя на осно­ві анар­хі­чно­го сту­дент сько­го еко­ло­гі­чно­го ру­ху.

По­ки що не існує за­галь­но­прийня­тої те­о­рії чи мо­де­лі со­лі­дар­ної еко­но­мі­ки. Ба­га­то ав­то­рів на­ма­га­ю­ться пе­ре­ко­на­ти ін­ших, що тіль­ки їх під­хід є пра­виль­ним і мо­же при­ве­сти до спра­ве­дли­вої со­ці­аль­ної еко­но­мі­ки без екс­плу­а­та­ції та руй на­ції нав­ко­ли­шньо­го при­ро­дно­го се­ре­до­ви­ща. Але всі, вклю­ча­ю­чи ав­то­рів кни ги, схо­дя­ться в то­му, що в до­ся­гнен­ні со­ці­аль­ної спра­ве­дли­во­сті в ши­ро­ко­му ро зу­мін­ні на пер­ше мі­сце ви­хо­дять мо­раль­но етичні принципи, си­сте­ма цін­но­стей кон­кре­тних лю­дей – суб’єктів вза­є­мо­дії в по­лі­ти­чній, еко­но­мі­чній та ін­ших сфе рах на всіх рів­нях.

Істо­рія свід­чить, що де­мо­кра­тія спо­ча­тку ви­ни­кла і при­жи­ла­ся в тих кра­ї­нах, де вко­рі­не­но цін­ність че­сної гри за пра­ви­ла­ми, яка має го­лов­не зна­че­н­ня для ан гло про­те­стант­ської тра­ди­ції. М. Те­тчер у сво­їй пра­ці “Ми­сте­цтво управління дер­жа­вою” за­зна­чає, що в епо­ху де­мо­кра­тії управління кра­ї­ною без ура­ху­ва­н­ня мо­раль­них прин­ци­пів є пра­кти­чно не­мо­жли­вим. Ще один ви­да­тний екс прем’єр мі­ністр Ве­ли­ко­бри­та­нії Т. Блер у сво­їх по­лі­ти­чних ме­му­а­рах під­кре­слив, що Єв­ро па має ба­га­то як вад, так і про­гре­сив­них цін­но­стей, спо­від­ує тра­ди­ції хри­сти­ян ства, і са­ме зав­дя­ки сво­їй бур­хли­вій істо­рії сьо­го­дні сто­їть на ви­со­ко­му ща­блі люд­ської ци­ві­лі­за­ції.

Як ка­жуть, все но­ве – це до­бре за­бу­те ста­ре. Ав­тор­ство цьо­го по­пу­ляр­но­го твер­дже­н­ня при­пи­су­ють ба­га­тьом істо­ри­чним пер­со­нам, але най­більш ві­до­мим во­но ста­ло пі­сля пу­блі­ка­ції у 1824 р. спо­га­дів Ро­зи Бер­тен, осо­би­стої крав­чи­ні фран­цузь­кої ко­ро­ле­ви Ма­рії Ан­ту­а­нет­ти. Одно­го ра­зу Ро­за, злег­ка оно­вив­ши ста­ре пла­т­тя ко­ро­ле­ви, за­про­по­ну­ва­ла йо­го ко­ро­ле­ві як но­ве, і та із за­до­во­лен ням йо­го прийня­ла. “Но­ве – це до­бре за­бу­те ста­ре”, – про­ко­мен­ту­ва­ла цей ви па­док ви­на­хі­дли­ва крав­чи­ня. Принципи успі­шно­го за­про­ва­дже­н­ня со­ці­аль­ної та со­лі­дар­ної мо­де­лі розвитку ві­до­мі люд­ству до­сить дав­но, во­ни бу­ли ви­кла­де­ні ще у Свя­то­му Пи­сан­ні більш як 2000 ро­ків то­му, а їх вті­ле­н­ня у пра­кти­ку по­ча­ло­ся 500 ро­ків то­му з ча­сів Ре­фор­ма­ції в Єв­ро­пі.

Ав­то­ри кни­ги пе­ре­ко­ну­ють, що Укра­ї­ні по­трі­бна аль­тер­на­ти­ва су­ча­сній олі гар­хі­чній еко­но­мі­чній і по­лі­ти­чній си­сте­мі, і нею по­вин­на ста­ти на­ціо­наль­на со лі­дар­на економіка, яка зда­тна під­ви­щи­ти до­бро­бут гро­ма­дян, га­ран­ту­ва­ти су­час ний спо­сіб жи­т­тя, які­сні осві­ту і ме­ди­ци­ну, со­ці­аль­ний за­хист за умов сво­бо­ди і де­мо­кра­тії. З цим важ­ко і не вар­то спе­ре­ча­ти­ся. Цей шлях успі­шно про­йшла Єв­ро па, і Уря­ду Укра­ї­ни ду­же по­трі­бен су­ча­сний ін­стру­мен­та­рій, який до­зво­лить ефек тив­ні­ше здій­сню­ва­ти ре­фор­му си­сте­ми дер­жав­но­го управління на осно­ві біль­шої децентралізації вла­ди, з пе­ре­не­се­н­ням пов­но­ва­жень на рі­вень те­ри­то­рі­аль­них гро­мад. Крім то­го, ва­жли­вою скла­до­вою про­це­су децентралізації має ста­ти по си­ле­н­ня еко­но­мі­чної спро­мо­жно­сті те­ри­то­рі­аль­них гро­мад че­рез все­бі­чне пе­ре да­н­ня знань і пра­кти­чно­го по­зи­тив­но­го до­сві­ду для розвитку їх по­тен­ці­а­лу. У цьо му кон­текс­ті осо­бли­ву ува­гу вар­то при­ді­ли­ти тим­ча­со­во не­пра­цю­ю­чим пра­це

зда­тним осо­бам з ме­тою їх за­лу­че­н­ня до актив­но­го со­ці­аль­но еко­но­мі­чно­го жи­т­тя. Ра­зом з на­бу­т­тям зви­чки до пра­ці по­трі­бно по­сту­по­во змі­ню­ва­ти пси­хо­ло­гію лю­дей, пе­ре­тво­рю­ю­чи їх із стій­ких спо­жи­ва­чів ви­да­тко­вої ча­сти­ни бю­дже­ту на на­дій­них пла­тни­ків по­да­тків, яким на­пов­ню­ва­ти­ме­ться йо­го до­хі­дна ча­сти­на. Остан­ні ро­ки со­ці­аль­ні ви­тра­ти до­мі­ну­ють у бю­дже­ті Укра­ї­ни, пе­ре­ви­щу­ю­чи в ра­зи ви­тра­ти на на­у­ку, осві­ту всіх рів­нів та ін­но­ва­ції, ра­зом узя­ті. По­ді­бна струк ту­ра ви­да­тко­вої ча­сти­ни бю­дже­ту свід­чить про яв­ну не­до­ста­тність ре­сур­сів для еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня і не є при­ва­бли­вою для ін­ве­сто­рів.

Слід за­зна­чи­ти, що апа­рат чи­нов­ни­ків та їх фун­кціо­наль­ні обов’яз­ки не­по мір­но роз­ду­ті, але ще біль­ше за­не­по­ко­є­н­ня ви­кли­кає йо­го не­ви­со­ка про­фе­сіо наль­на ком­пе­тен­тність і осо­бли­во – від­су­тність мо­ра­лі у ба­га­тьох пред­став­ни­ків чи­нов­ни­цтва на най­ви­що­му рів­ні, які “со­ром­лять ба­тька сво­го і на­род свій”, ви слов­лю­ю­чись мо­вою бі­блій­них по­сту­ла­тів. На до­да­ток до слаб­кої за­ко­но­дав­чої ба­зи – хи­бна ка­дро­ва політика, що грун­ту­є­ться на ку­мів­стві, зем­ля­цтві й кла­но во­сті, яка при­зве­ла до зро­ста­н­ня кіль­ко­сті яв­но не­гі­дних пер­со­на­жів у ви­щих еше ло­нах вла­ди і, від­по­від­но, до подаль­шо­го осла­бле­н­ня за­кон­но­сті.

В Укра­ї­ні “по­лі­ти­чною до­ціль­ні­стю” ча­сто по­ясню­є­ться про­су­ва­н­ня на най ви­щий рі­вень лю­дей не тіль­ки без від­по­від­но­го обда­ру­ва­н­ня або осві­ти, але й без мо­раль­но ети­чних прин­ци­пів. Та­ких ке­рів­ни­ків три­ма­ють при вла­ді го­ре­зві­сні кво­ти і по­лі­ти­чні со­ю­зни­ки, для яких ви­со­кий пост у ви­ко­нав­чій вла­ді – не склад на ро­бо­та і ве­ли­че­зна від­по­від­аль­ність, а ли­ше за­сіб для за­до­во­ле­н­ня по­лі­ти­чних ам­бі­цій і до­сту­пу до ви­да­тко­вої ча­сти­ни бю­дже­ту.

З огля­ду на це, ва­жли­вим є до­слі­дже­н­ня мо­раль­них цін­но­стей укра­їн­сько­го су­спіль­ства, оскіль­ки во­ни фор­му­ють вла­ду, яка здій­снює дер­жав­не управління. Не за­яви про ба­жа­н­ня бу­ти у де­мо­кра­ти­чній спіль­но­ті ци­ві­лі­зо­ва­них кра­їн, а ли­ше ба­га­то­рі­чна ці­ле­спря­мо­ва­на пра­ця, орі­єн­то­ва­на на до­ся­гне­н­ня від­по­від­но­сті нор мам мо­ра­лі і за­ко­нів, мо­же здо­бу­ти по­ва­гу до нас ін­ших на­ро­дів і від­кри­ти пе­ред на­ми две­рі до об’єд­на­н­ня роз­ви­ну­тих у всіх від­но­ше­н­нях кра­їн.

Та­ким чи­ном, пе­ред на­ро­дом Укра­ї­ни по­стає ва­жли­ве і дов­го­стро­ко­ве зав да­н­ня – усві­до­ми­ти, що ста­ло при­чи­ною утво­ре­н­ня успі­шних дер­жав і по­сту­по­во змі­ню­ва­ти свою мен­таль­ність на осно­ві ви­со­ких ети­чних норм. На цьо­му шля­ху бу­де по­трі­бно змі­ни­ти вну­трі­шні за­са­ди розвитку дер­жа­ви, ство­ри­ти умо­ви для фун­кціо­ну­ва­н­ня еко­но­мі­ки на бла­го су­спіль­ства, а та­кож до­сяг­ти рів­но­сті всіх без ви­ня­тку пе­ред за­ко­ном.

От­же, кни­га укра­їн­ських на­у­ков­ців зро­би­ла ва­жли­вий вне­сок у ро­зви­ток те­о­рії со­лі­дар­ної еко­но­мі­ки, а її пу­блі­ка­ція ан­глій­ською мо­вою у пре­сти­жно­му ви­дав ни­цтві до­зво­лить на­шим до­слі­дни­кам бу­ти по­чу­ти­ми іно­зем­ни­ми ко­ле­га­ми, до ве­сти між­на­ро­дній спіль­но­ті, що Укра­ї­на має об­грун­то­ва­ні на­мі­ри роз­ви­ва­ти­ся єв­ро­пей­ським шля­хом.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. A Social and Solidarity Economy: The Ukrainian Choice. Edited by Anton S. Filipenko. – Cambridge Scholars Publishing, 2017. – 207 p.

Ре­цен­зія на­ді­йшла до ре­да­кції 4 кві­тня 2018 р. The review was received by the Editorial staff on April 4, 2018.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.