MYSAKA GANNA, DERUN IVAN

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Contents - Ста­т­тя на­ді­йшла до ре­да­кції 26 жов­тня 2017 р. The article was received by the Editorial staff on October 26, 2017.

– Influence of financial statement data on formation of the company’s market value

ВПЛИВ ДА­НИХ ФІ­НАН­СО­ВОЇ ЗВІ­ТНО­СТІ НА ФОР­МУ­ВА­Н­НЯ РИН­КО­ВОЇ ВАР­ТО­СТІ КОМ­ПА­НІЇ

Вста­нов­ле­но, що роз­бі­жно­сті в за­сто­су­ван­ні мо­де­лі оцін­ки об’єктів облі­ку за спра­ве­дли& вою вар­ті­стю в си­сте­мах US GAAP та IFRS/IAS впли­ва­ють на чу­тли­вість рин­ко­вої вар­то­сті ком­па­ній до рі­зних по­ка­зни­ків, які на­во­дя­ться в їх зві­тно­сті. До­ве­де­но, що роз­ши­ре­не за­сто­су­ва­н­ня оцін­ки за спра­ве­дли­вою вар­ті­стю під­ви­щує ін­фор­ма­цій­ну ко­ри­сність фі­нан& со­вої зві­тно­сті ком­па­ній. Клю­чо­ві сло­ва: рин­ко­ва вар­тість; роз­ра­хун­ко­ва вар­тість; мо­дель спра­ве­дли­вої вар& то­сті; мо­дель істо­ри­чної со­бі­вар­то­сті; IFRS/IAS; US GAAP. Бібл. 11; табл. 5; фор­мул 2. UDC 658.14:339.72 G A N N A M Y S A K A, Associate Professor, Cand. of Econ. Sci., Associate Professor of the Department of Accounting and Auditing, I V A N D E R U N, Cand. of Econ. Sci., Assistant of the Department of Accounting and Auditing Faculty of Economics, Taras Shevchenko National University of Kyiv, 90a, Vasyl’kivs’ska Str., Kyiv, 03022, Ukraine

INFLUENCE OF FINANCIAL STATEMENT DATA ON FORMATION OF THE COMPANY’S MARKET VALUE

It is determined that discrepancies in application of the measurement model at fair value in US GAAP and IFRS/IAS systems affect the sensitivity of the market value of companies to various indicators presented in companies’ reporting. It is proved that extended application of valuation at fair value increases the informational value of financial statements of companies. Keywords: market value; estimated value; fair value model; model of historical cost price; IFRS/IAS; US GAAP. References 11; Tables 5; Formulas 2. © Мисака Ган­на Ві­кто­рів­на (Mysaka Ganna), 2018; e mail: annabelle1605@gmail.com; © Дерун Іван Ана­то­лі­йо­вич (Derun Ivan), 2018; e mail: ivanderun0601@gmail.com. Г. В. М И С А К А, до­цент, кан­ди­дат еко­но­мі­чних на­ук, до­цент ка­фе­дри облі­ку та ау­ди­ту, І. А. Д Е Р У Н, кан­ди­дат еко­но­мі­чних на­ук, аси­стент ка­фе­дри облі­ку та ау­ди­ту Еко­но­мі­чний фа­куль­тет Ки­їв­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка, вул. Ва­силь­ків­ська, 90а, 03022, Ки­їв, Укра­ї­на

Рин­ко­ва вар­тість ком­па­нії, яка вва­жа­є­ться її об’єктив­ною по­то­чною оцін кою, є одним з клю­чо­вих по­ка­зни­ків для прийня­т­тя ефе­ктив­них управ­лін­ських рі­шень за­ін­те­ре­со­ва­ни­ми сто­ро­на­ми. Про­те, че­рез осо­бли­во­сті за­сто­су­ва­н­ня дію чих ме­то­дик оцін­ки, існу­ю­ча си­сте­ма бух­гал­тер­сько­го облі­ку мо­же ли­ше час­тко во від­обра­зи­ти в пу­блі­чній фі­нан­со­вій зві­тно­сті ін­фор­ма­цію про рин­ко­ву вар­тість ком­па­нії. Це акту­а­лі­зує пи­та­н­ня від­бо­ру та за­сто­су­ва­н­ня для кор­по­ра­цій, цін­ні па­пе­ри яких ко­ти­ру­ю­ться на між­на­ро­дних фон­до­вих май­дан­чи­ках, ме­то­дів фор му­ва­н­ня по­ка­зни­ків пу­блі­чної фі­нан­со­вої зві­тно­сті, які за­без­пе­чать до­сто­вір­не від­обра­же­н­ня в ній ін­фор­ма­ції про рин­ко­ву вар­тість ком­па­нії.

Усві­дом­ле­н­ня пра­кти­чної проблеми пов­но­ти по­ін­фор­мо­ва­но­сті за­ін­те­ре­со­ва них сто­рін що­до прийня­т­тя управ­лін­ських рі­шень на осно­ві да­них пу­блі­чної фі­нан со­вої зві­тно­сті та від­су­тність аде­ква­тних ме­то­дик оцін­ки об’єктів бух­гал­тер­сько­го облі­ку, зав­дя­ки яким мо­жна від­обра­зи­ти ві­до­мо­сті про рин­ко­ву вар­тість ком­па­нії, є при­чи­на­ми акти­ві­за­ції на­у­ко­вих по­шу­ків. Це умо­жли­ви­ло б під­ви­ще­н­ня яко­сті ін­фор­ма­ції, яку на­ве­де­но у зві­тно­сті за та­ким на­пря­мом, як гло­ба­лі­за­ція сві­то­вої еко­но­мі­ки та фі­нан­со­вих рин­ків, а та­кож яка зу­мов­лює істо­тні зру­ше­н­ня у про­це сах гар­мо­ні­за­ції та стан­дар­ти­за­ції між­на­ро­дних си­стем бух­гал­тер­сько­го облі­ку і до­слі­джу­є­ться у пра­цях В.Д. Ба­зи­ле­ви­ча [1; 2] та Г.В. Ми­са­ки [3]. Вплив те­хно­ло­гій та ін­фор­ма­цій­ної ба­зи на прийня­т­тя і ре­а­лі­за­цію ін­ве­сти­цій­них рі­шень ви­сві­тле­но О.І. Чер­ня­ком та І.І. Ва­силь­чен­ком [4]. Те­о­ре­ти­ко при­кла­дні аспе­кти за­сто­су­ван ня мо­де­лі спра­ве­дли­вої вар­то­сті для оцін­ки об’єктів бух­гал­тер­сько­го облі­ку ви­вча ють та­кі вче­ні, як Х.Б. Крі­стен­сен, Д. Херр­манн, Ш.М. Са­у­да­га­ран, В.Б. То­мас [5; 6]. Іден­ти­фі­ка­ція рі­зних ви­дів ри­зи­ків у си­сте­мі бух­гал­тер­сько­го облі­ку та їх вплив на якість фі­нан­со­вої ін­фор­ма­ції для за­ін­те­ре­со­ва­них сто­рін ді­ста­ли своє від­обра­же­н­ня у пра­цях М. Ні­чі­ти, С. Сан­де­ра, І.А. Де­ру­на [7; 8; 9]. Про­те пи­тан ня вза­є­мозв’яз­ку оці­ню­ва­н­ня еле­мен­тів пу­блі­чної фі­нан­со­вої зві­тно­сті та рин­ко вої вар­то­сті емі­тен­тів цін­них па­пе­рів по­тре­бу­ють подаль­шо­го до­слі­дже­н­ня та си сте­ма­ти­за­ції.

З огля­ду на це, ме­та стат­ті – вста­но­ви­ти рі­вень впли­ву по­ка­зни­ків пу­блі­чної фі­нан­со­вої зві­тно­сті на рин­ко­ву вар­тість транс­на­ціо­наль­них кор­по­ра­цій і ви­зна чи­ти мо­дель оцін­ки об’єктів бух­гал­тер­сько­го облі­ку, зда­тну за­без­пе­чи­ти най­точ ні­ше від­обра­же­н­ня у зві­тно­сті да­них про рин­ко­ву вар­тість ком­па­нії.

Ви­ко­ри­ста­ний у про­це­сі об­грун­ту­ва­н­ня та прийня­т­тя ін­ве­сти­цій­них рі­шень фун­да­мен­таль­ний ана­ліз цін­них па­пе­рів за фа­кто­ра­ми кор­по­ра­тив­но­го рів­ня пе ре­дба­чає ви­зна­че­н­ня роз­ра­хун­ко­вої (вну­трі­шньої) вар­то­сті цін­них па­пе­рів, що обер та­ю­ться на фон­до­во­му рин­ку, та її по­рів­ня­н­ня з їх рин­ко­вою ці­ною. Роз­ра­хун­ко­ва вар­тість яв­ляє со­бою суб’єктив­но ви­зна­че­ний ко­жним окре­мим ін­ве­сто­ром та аб стра­го­ва­ний від по­то­чної кон’юн­кту­ри фон­до­во­го рин­ку по­ка­зник, який вра­хо­вує не тіль­ки фі­нан­со­вий стан ком­па­нії, але й мо­жли­ві ре­зуль­та­ти її ді­яль­но­сті у дов­го стро­ко­вій пер­спе­кти­ві, то­ді як рин­ко­ва ці­на від­обра­жає ви­клю­чно по­то­чне сприй ня­т­тя цін­но­го па­пе­ра актив­ни­ми уча­сни­ка­ми рин­ку. До­ціль­ність ін­ве­сти­цій­них рі­шень ви­зна­ча­є­ться шля­хом по­рів­ня­н­ня цих двох по­ка­зни­ків: так, пе­ре­ви­ще­н­ня роз­ра­хун­ко­вої вар­то­сті над по­то­чною рин­ко­вою ці­ною свід­чить про не­до­оці­не­ність та­ко­го па­пе­ра рин­ком та озна­чає по­тен­ці­аль­ні ви­го­ди від йо­го при­дба­н­ня.

При­дба­н­ня акти­ву з низь­кою лі­кві­дні­стю на­віть в умо­вах здій­сне­н­ня спе­ку ля­тив­них опе­ра­цій сти­му­лює про­ве­де­н­ня де­таль­но­го ана­лі­зу фун­да­мен­таль­них ха­ра­кте­ри­стик будь яких фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів та їх емі­тен­тів [4].

Кіль­кі­сні ме­то­ди фун­да­мен­таль­но­го ана­лі­зу цін­них па­пе­рів за фа­кто­ра­ми кор по­ра­тив­но­го рів­ня ба­зу­ю­ться на до­слі­джен­ні ін­фор­ма­ції про фі­нан­со­вий стан і ре­зуль­та­ти ді­яль­но­сті емі­тен­та цін­них па­пе­рів. Оскіль­ки най­більш до­сто­вір­ним за­галь­но­до­сту­пним дже­ре­лом та­ких ві­до­мо­стей ви­сту­пає пу­блі­чна фі­нан­со­ва зві­тність кор­по­ра­цій, яку фор­му­ють пе­ре­ва­жно на осно­ві оцін­ки її еле­мен­тів за істо­ри­чною (фа­кти­чною) со­бі­вар­ті­стю, то це об’єктив­но зу­мов­лює роз­рив між ба­лан­со­вою та рин­ко­вою оцін­ка­ми ком­па­нії. Та­ким чи­ном, на во­ла­тиль­ність ре зуль­та­тів про­гно­зу очі­ку­ва­них ін­ве­сто­ром змін рин­ко­вої вар­то­сті цін­но­го па­пе­ра істо­тно впли­ває ба­за оцін­ки по­ка­зни­ків фі­нан­со­вої зві­тно­сті.

Одні­єю з умов, що ви­су­ва­ю­ться до емі­тен­та цін­них па­пе­рів для їх до­пу­ску до ко­ти­ру­ва­н­ня на фон­до­вих бір­жах, є опри­лю­дне­н­ня ним сво­єї фі­нан­со­вої зві­тно­сті. Най­біль­ші за об­ся­га­ми тор­гів фон­до­ві май­дан­чи­ки роз­та­шо­ва­ні в еко­но­мі­чно ви со­ко­ро­з­ви­ну­тих кра­ї­нах, які дав­но сфор­му­ва­ли та ре­гу­ляр­но вдо­ско­на­лю­ють вла­сні пра­ви­ла ве­де­н­ня облі­ку і скла­да­н­ня зві­тно­сті, що до­зво­ляє на­зи­ва­ти їх “об лі­ко­вою мо­де­л­лю”. Існу­ю­чі еко­но­мі­чні або по­лі­ти­чні за­ле­жно­сті, гео­гра­фі­чні або істо­ри­чні вза­є­мозв’яз­ки між кра­ї­на­ми зу­мо­ви­ли ви­окрем­ле­н­ня двох го­лов­них мо­де­лей облі­ку: ан­гло аме­ри­кан­ської та кон­ти­нен­таль­ної, в осно­ву яких по­кла де­но два найу­жи­ва­ні­ших на­бо­ри стан­дар­тів – від­по­від­но, US GAAP та IFRS/IAS. За­ле­жно від кра­ї­ни мі­сце­зна­хо­дже­н­ня та по­да­тко­вої юрис­ди­кції фон­до­ві бір­жі ви­су­ва­ють ви­мо­гу до емі­тен­тів цін­них па­пе­рів – до­три­му­ва­ти­ся при скла­дан­ні сво­єї фі­нан­со­вої зві­тно­сті або US GAAP, або IFRS/IAS. Зокре­ма, ме­то­ди­ка скла да­н­ня фі­нан­со­вої зві­тно­сті за US GAAP є стан­дар­тною для ком­па­ній США та Япо­нії, акції яких ко­ти­ру­ю­ться на фон­до­вих бір­жах. На­то­мість між­на­ро­дні ком па­нії, штаб квар­ти­ри яких роз­та­шо­ва­ні у кра­ї­нах, що вхо­дять до ЄС, для скла да­н­ня фі­нан­со­вої зві­тно­сті ча­сто ви­ко­ри­сто­ву­ють IFRS/IAS.

В Укра­ї­ні про­цес ре­фор­му­ва­н­ня си­сте­ми бух­гал­тер­сько­го облі­ку та фі­нан­со вої зві­тно­сті від­бу­ва­є­ться в на­пря­мі по­сту­по­во­го пе­ре­хо­ду на IFRS/IAS. У ме­жах Стра­те­гії за­сто­су­ва­н­ня між­на­ро­дних стан­дар­тів фі­нан­со­вої зві­тно­сті в Укра­ї­ні * та від­по­від­но до ча­сти­ни II ст. 12 1 За­ко­ну Укра­ї­ни “Про бух­гал­тер­ський облік та фі­нан­со­ву зві­тність в Укра­ї­ні” ** для пу­блі­чних акціо­нер­них то­ва­риств з 1 сі­чня 2012 р. за­про­ва­дже­но обов’яз­ко­ву нор­му скла­да­н­ня фі­нан­со­вої зві­тно­сті за IFRS/ IAS. Від­те­пер, роз­мі­щу­ю­чи свої акції на­віть на на­ціо­наль­них фон­до­вих май­дан чи­ках, ві­тчи­зня­ні ком­па­нії по­вин­ні по­да­ва­ти фі­нан­со­ву зві­тність, яку сфор­мо­ва но згі­дно з прин­ци­па­ми одні­єї з двох най­по­ши­ре­ні­ших у сві­ті облі­ко­вих си­стем. Цей про­цес має над­дер­жав­ний ста­тус зав­дя­ки то­му, що про­су­ва­є­ться зу­си­л­ля­ми Ра­ди з між­на­ро­дних стан­дар­тів фі­нан­со­вої зві­тно­сті (РМСФЗ) як при­ва­тно­го ор­га­ну гло­баль­но­го управління.

За­про­ва­джу­ва­на РМСФЗ ді­яль­ність з роз­роб­ки та про­су­ва­н­ня в су­спіль­них ін­те­ре­сах стан­дар­тів облі­ку та зві­тно­сті ста­вить за ме­ту за­без­пе­чи­ти за­галь­но прийня­те тлу­ма­че­н­ня та по­рів­нян­ність ін­фор­ма­ції з пу­блі­чною фі­нан­со­вою звіт ні­стю. Оскіль­ки це спри­яє гло­баль­ним про­це­сам пе­ре­ті­ка­н­ня ка­пі­та­лу та ви­знан­ню суб’єктів та­ко­го зві­ту­ва­н­ня у сві­ті, то ком­па­нії, за­ін­те­ре­со­ва­ні в за

* Стра­те­гія за­сто­су­ва­н­ня між­на­ро­дних стан­дар­тів фі­нан­со­вої зві­тно­сті в Укра­ї­ні : схва­ле но Роз­по­ря­дже­н­ням Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни від 24.10.2007 р. № 911 р [Еле­ктрон­ний ре сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/911 2007 %D1%80.

** Про бух­гал­тер­ський облік та фі­нан­со­ву зві­тність в Укра­ї­ні : За­кон Укра­ї­ни від 01.01.2018 р. № 996 14 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/996 14.

лу­чен­ні ін­ве­сти­цій і змі­цнен­ні сво­єї ді­ло­вої ре­пу­та­ції, опри­лю­дню­ють фі­нан со­ву зві­тність, скла­де­ну са­ме за між­на­ро­дни­ми стан­дар­та­ми, на­віть якщо у краї нах їх юрис­ди­кції існу­ють нор­ми вну­трі­шньо­го за­ко­но­дав­ства що­до ве­де­н­ня облі­ку та скла­да­н­ня зві­тно­сті. Та­кі ком­па­нії зму­ше­ні ве­сти облік па­ра­лель­но за дво­ма си­сте­ма­ми, а зві­тність, сфор­мо­ва­на згі­дно з на­ціо­наль­ни­ми ви­мо­га­ми, за­ли­ша­є­ться про­ду­ктом ко­ри­сту­ва­н­ня дер­жав­них ор­га­нів ста­ти­сти­ки та конт ро­лю. На­віть ком­па­нії кра­їн ЄС, де ді­ють на­ціо­наль­ні стан­дар­ти, з ме­тою за без­пе­че­н­ня транс­па­рен­тно­сті та сприйня­т­тя за­ін­те­ре­со­ва­ни­ми ко­ри­сту­ва­ча­ми сво­єї ді­яль­но­сті та її ре­зуль­та­тів опри­лю­дню­ють фі­нан­со­ву зві­тність, яку сфор мо­ва­но за стан­дар­та­ми IFRS/IAS.

Спро­би ство­ри­ти єди­ну ін­тер­на­ціо­наль­ну облі­ко­ву мо­дель або гар­мо­ні­зу­ва ти US GAAP та IFRS/IAS три­ва­ють уже по­над 40 ро­ків. Про­те існу­ю­чі до­сі роз бі­жно­сті в цих ме­то­ди­чних під­хо­дах до ве­де­н­ня бух­гал­тер­сько­го облі­ку та оці­ню ва­н­ня окре­мих йо­го об’єктів ро­блять пи­та­н­ня стан­дар­тів, яки­ми емі­тент ке­ру вав­ся під час скла­да­н­ня пу­блі­чної фі­нан­со­вої зві­тно­сті, клю­чо­вим для подаль­шо­го об­чи­сле­н­ня по­ка­зни­ків йо­го фі­нан­со­во­го ста­ну та ре­зуль­та­тів ді­яль­но­сті, а та кож ви­зна­че­н­ня при­чин від­хи­ле­н­ня ба­лан­со­вої вар­то­сті ком­па­нії (як ці­лі­сно­го май­но­во­го ком­пле­ксу) від її рин­ко­вої ці­ни [3].

У ком­па­ні­ях, які скла­да­ли зві­тність за IFRS/IAS (це сто­су­є­ться, перш за все, ком­па­ній з кра­їн ЄС, а та­кож Укра­ї­ни), при­чи­ною ви­ни­кне­н­ня проблеми роз­біж но­стей між бух­гал­тер­ською та рин­ко­вою оцін­ка­ми ста­тей фі­нан­со­вої зві­тно­сті є Кон­це­пту­аль­на осно­ва IFRS/IAS, де ви­зна­че­но чо­ти­ри ба­зи (осно­ви) оцін­ки: істо ри­чна та по­то­чна со­бі­вар­тість, вар­тість ре­а­лі­за­ції (по­га­ше­н­ня) і ни­ні­шня вар­тість *. Спра­ве­дли­ва ж вар­тість, яка фор­му­є­ться під впли­вом рин­ко­во­го ме­ха ні­зму і то­му є ви­ра­же­н­ням рин­ко­вої оцін­ки об’єктів облі­ку, вста­нов­лю­є­ться окре­мо за ко­жним стан­дар­том, що ре­гла­мен­тує її за­сто­су­ва­н­ня. На­при­клад, IFRS 13 Fair Value Measurement ви­зна­чає спра­ве­дли­ву вар­тість як ці­ну, яку бу­ло б отри­ма но за про­даж акти­ву або спла­че­но за пе­ре­да­н­ня зо­бов’яза­н­ня у зви­чай­ній опе ра­ції на основ­но­му (або най­спри­я­тли­ві­шо­му) рин­ку на да­ту оці­ню­ва­н­ня за по то­чних рин­ко­вих умов (ви­хі­дна ці­на), не­за­ле­жно від то­го, спо­сте­рі­га­є­ться та­ка ці­на без­по­се­ре­дньо чи вста­нов­лю­є­ться за до­по­мо­гою ін­шо­го ме­то­ду оці­ню­ван ня **. За­про­ва­дже­н­ня IFRS 13 ста­ло зна­чним кро­ком на шля­ху збли­же­н­ня IFRS/ IAS та US GAAP від­но­сно спосо­бу ви­зна­че­н­ня спра­ве­дли­вої вар­то­сті, практика за­сто­су­ва­н­ня якої в ан­гло аме­ри­кан­ській мо­де­лі є більш по­ши­ре­ною. Зокре­ма, ре­зуль­та­том про­ве­де­них за­хо­дів що­до гар­мо­ні­за­ції цих облі­ко­вих си­стем у за­зна че­но­му на­пря­мі ста­ло за­про­ва­дже­н­ня оцін­ки IFRS/IAS за спра­ве­дли­вою вар­тіс тю та­ких об’єктів бух­гал­тер­сько­го облі­ку, як фі­нан­со­ві ін­стру­мен­ти *** та дов­го стро­ко­ві (не­по­то­чні) акти­ви **** .

* Conceptual Framework for Financial Reporting 2018 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту пу : https://www.iasplus.com/en/standards/other/framework.

** IFRS 13 – Fair Value Measurement [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https:// www.iasplus.com/en/standards/ifrs/ifrs13.

*** IAS 39 – Financial Instruments: Recognitions and Measurement [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.iasplus.com/en/standards/ias/ias39.

**** IAS 16 – Property, Plant and Equipment [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https:// www.iasplus.com/en/standards/ias/ias16; IAS 38 – Intangible Assets [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.iasplus.com/en/standards/ias/ias38; IAS 40 – Investment Property [Еле­ктрон ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.iasplus.com/en/standards/ias/ias40.

На на­шу дум­ку, ма­кси­маль­не на­бли­же­н­ня по­ка­зни­ка ба­лан­со­вої вар­то­сті ком па­нії до її рин­ко­вої оцін­ки мо­же ста­ти ре­зуль­та­том си­нер­ге­ти­чно­го ефе­кту двох го­лов­них фа­кто­рів:

1) збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті еле­мен­тів фі­нан­со­вої зві­тно­сті, за осно­ву оцін­ки яких бе­руть спра­ве­дли­ву вар­тість;

2) збіль­ше­н­ня у ва­лю­ті ба­лан­су пи­то­мої ва­ги тих ста­тей, оці­ню­ва­н­ня яких здій­сню­є­ться за спра­ве­дли­вою вар­ті­стю.

Вар­то за­ува­жи­ти, що ча­сто на пра­кти­ці сприйня­т­тя рин­ком успі­шної ком па­нії як ці­лі­сно­го об’єкта до­зво­ляє по­ка­зни­ку вну­трі­шньо­ге­не­ро­ва­но­го гу­дві­ла вар­ті­сно ре­а­лі­зу­ва­тись у ви­гля­ді пе­ре­ви­ще­н­ня рин­ко­вою ка­пі­та­лі­за­ці­єю ком па­нії су­ми її чи­стих акти­вів, оці­не­них рин­ком у ви­гля­ді окре­мих еле­мен­тів. При цьо­му пер­ший фа­ктор об’єктив­но слід від­не­сти до зов­ні­шніх у від­но­шен­ні до суб’єкта, який скла­дає фі­нан­со­ву зві­тність, на які впли­ну­ти він не мо­же, оскіль ки пи­та­н­ня змі­сту стан­дар­тів пе­ре­бу­ва­ють у ком­пе­тен­ції Ра­ди з між­на­ро­дних стан­дар­тів бух­гал­тер­сько­го облі­ку (IASB) або Ко­мі­те­ту зі стан­дар­тів фі­нан­со во­го облі­ку США (FASB), то­ді як управління стру­кту­рою ба­лан­су – це без­по­се ре­днє зав­да­н­ня фі­нан­со­во­го ме­не­джмен­ту ком­па­нії, яке за­ле­жить від осо­бли во­стей її ді­яль­но­сті.

Гло­баль­ні трен­ди фі­нан­сі­а­лі­за­ції, ін­те­ле­кту­а­лі­за­ції та ін­фор­ма­ти­за­ції еко­но мі­чно­го розвитку [1] спри­чи­ня­ють від­чу­тні стру­ктур­ні зру­ше­н­ня на­сам­пе­ред у сфе­рі ма­те­рі­аль­но­го ви­ро­бни­цтва і спо­ну­ка­ють ком­па­нії до актив­но­го по­шу­ку та за­сто­су­ва­н­ня ін­но­ва­цій­них те­хно­ло­гій. Най­більш успі­шні з них за­без­пе­чу­ють ви­со­кий рі­вень рен­та­бель­но­сті, що в по­єд­нан­ні з ме­ха­ні­зма­ми трансфер­тно­го ці­но­утво­ре­н­ня та опти­мі­за­ці­єю по­да­тко­во­го на­ван­та­же­н­ня дає мо­жли­вість кор по­ра­ці­ям ма­кси­мі­зу­ва­ти при­бу­ток, а на­сту­пним на по­ря­док ден­ний їх ме­недж мент ста­вить пи­та­н­ня ди­вер­си­фі­ка­ції істо­тно при­ро­ще­них акти­вів в умо­вах па ді­н­ня по­пи­ту на про­ду­кцію ре­аль­но­го се­кто­ру еко­но­мі­ки. І біль­шість зна­хо­дить від­по­відь на ньо­го на фон­до­во­му рин­ку.

Су­ча­сні тен­ден­ції розвитку фон­до­во­го рин­ку до­зво­ли­ли до­пов­ни­ти при­та ман­ні йо­му тра­ди­цій­ні фун­кції аку­му­лю­ва­н­ня та пе­ре­роз­по­ді­лу фі­нан­со­вих ре сур­сів ви­со­ко­ри­зи­ко­ви­ми ін­но­ва­ці­я­ми спе­ку­ля­тив­ної при­ро­ди. Не в остан­ню чер­гу це ста­ло мо­жли­вим зав­дя­ки не­кон­тро­льо­ва­ній емі­сії цін­них па­пе­рів, а в по­єд­нан­ні з на­прав­ле­н­ням на фон­до­вий ри­нок по­то­ку над­при­бу­тків кор­по­ра­цій ін­но­ва­цій­ної сфе­ри спри­чи­ни­ло пе­ре­ви­ще­н­ня тем­пів йо­го зро­ста­н­ня над тем­па ми зро­ста­н­ня ре­аль­но­го се­кто­ру еко­но­мі­ки [2].

Для ви­зна­че­н­ня вза­є­мозв’яз­ку між рин­ко­вою вар­ті­стю ка­пі­та­лу транс­на­ціо наль­них ком­па­ній сві­ту та еле­мен­та­ми їх пу­блі­чної фі­нан­со­вої зві­тно­сті вва­жає мо за до­ціль­не вра­ху­ва­ти най­більш істо­тні мо­мен­ти, що ви­ни­ка­ють у ре­зуль­та­ті ана­лі­зу по­ка­зни­ків зві­тів про фі­нан­со­вий стан та су­ку­пний до­хід, які ви­сту­па­ють не­за­ле­жни­ми змін­ни­ми еко­но­мі­ко ма­те­ма­ти­чної мо­де­лі. За­зна­че­ні по­ка­зни­ки ма­ють охо­пи­ти від­но­си­ни, що скла­ли­ся між вла­сни­ка­ми та кре­ди­то­ра­ми у про це­сі ор­га­ні­за­ції фі­нан­су­ва­н­ня ком­па­нії, а та­кож про­цес і ре­зуль­та­ти ви­ко­на­н­ня нею сво­єї основ­ної ді­яль­но­сті.

При від­бо­рі кон­кре­тних фі­нан­со­вих ко­е­фі­ці­єн­тів (табл. 1), які вклю­ча­ти­муть ся до мо­де­лі, бу­ло вра­хо­ва­но як тра­ди­цій­ні під­хо­ди до ана­лі­зу фі­нан­со­вої зві­тно­сті, се­ред яких ви­окрем­лю­ю­ться гру­пи по­ка­зни­ків рен­та­бель­но­сті, фі­нан­со­вої стій­ко­сті, ді­ло­вої актив­но­сті, пла­то­спро­мо­жно­сті та лі­кві­дно­сті, так і на­ма­га­н­ня

пе­ре­хре­сно охо­пи­ти най­більш зна­чу­щі по­зи­ції двох основ­них форм фі­нан­со­вої зві­тно­сті – Зві­ту про фі­нан­со­вий стан (ба­ланс) та Зві­ту про су­ку­пний до­хід ( фі­нан со­ві ре­зуль­та­ти).

Ви­бір ко­е­фі­ці­єн­тів чи­стої рен­та­бель­но­сті про­да­жів, вла­сно­го ка­пі­та­лу та опе ра­цій­них ви­трат зу­мов­ле­ний їх ви­ня­тко­вою зна­чу­щі­стю для ви­зна­че­н­ня при­бут ко­во­сті ком­па­нії, а от­же, оцін­ки ефе­ктив­но­сті її фун­кціо­ну­ва­н­ня. Так, чи­ста рен та­бель­ність про­да­жів (x1it) по­ка­зує, яку пи­то­му ва­гу за­ймає чи­стий при­бу­ток у до­хо­ді від ре­а­лі­за­ції про­ду­кції (ро­біт і по­слуг), де­мон­стру­ю­чи та­ким чи­ном успі­шність ре­а­лі­за­ції по­став­ле­них пе­ред ком­па­ні­єю стра­те­гі­чних зав­дань у про це­сі її опе­ра­тив­ної ді­яль­но­сті. Да­ний по­ка­зник одно­ча­сно від­обра­жає як вплив рин­ку (че­рез змі­ну пла­то­спро­мо­жно­го по­пи­ту на про­ду­кцію ком­па­нії), так і об ста­ви­ни, що скла­ли­ся все­ре­ди­ні ком­па­нії (зни­же­н­ня со­бі­вар­то­сті про­ду­кції вна слі­док зде­шев­ле­н­ня те­хно­ло­гії або на­ро­щу­ва­н­ня об­ся­гів ви­ро­бни­цтва). Чи­ста рен та­бель­ність опе­ра­цій­них ви­трат (x4it) до­пов­нює по­пе­ре­дній по­ка­зник і по­гли­блює йо­го ін­тер­пре­та­цію у про­це­сі ком­пле­ксної ха­ра­кте­ри­сти­ки ефе­ктив­но­сті опе­ра цій­ної ді­яль­но­сті ком­па­нії в ці­ло­му, по­ка­зу­ю­чи рі­вень від­да­чі її най­біль­ших за ве­ли­чи­ною ви­трат. Чи­ста ж рен­та­бель­ність вла­сно­го ка­пі­та­лу (x2it) вка­зує на від­да­чу від ви­ко­ри­ста­н­ня вну­трі­шніх дже­рел фі­нан­су­ва­н­ня, ви­сту­па­ю­чи ін­ди­ка­то­ром ефе­ктив­но­сті управління бі­зне­сом для акціо­не­рів.

Ко­е­фі­ці­єнт фі­нан­со­во­го ле­ве­ри­джу (x5it) є одним з го­лов­них ін­ди­ка­то­рів фі­нан­со­вої стій­ко­сті ком­па­нії, який во­дно­час ха­ра­кте­ри­зує ймо­вір­ність від­пли ву ко­штів як у зв’яз­ку з не­об­хі­дні­стю за­до­воль­ня­ти ви­мо­ги кре­ди­то­рів, так і че­рез об­слу­го­ву­ва­н­ня пла­тних зо­бов’язань. Йо­го ін­тер­пре­та­ція до­пов­ню­є­ться ко­е­фі­ці єн­том дов­го­стро­ко­вої фі­нан­со­вої не­за­ле­жно­сті (x3it), який ука­зує на те, яку час

ти­ну су­ку­пних акти­вів ком­па­нії сфор­мо­ва­но за ра­ху­нок най­більш ста­біль­них дже­рел фі­нан­су­ва­н­ня, і не за­ле­жить від ко­ро­тко­стро­ко­вих зо­бов’язань. Ін­тен сив­ність ви­ко­ри­ста­н­ня ком­па­ні­єю ре­сур­сів, які зна­хо­дя­ться в її роз­по­ря­джен­ні, а от­же, і її ді­ло­ву актив­ність ха­ра­кте­ри­зує по­ка­зник обо­ро­тно­сті акти­вів (x6it). Оцін­ка ри­зи­ку бан­крут­ства як фа­ктор, який істо­тно впли­ває на ді­ло­ву ре­пу­та­цію ком­па­нії, про­во­ди­ться на осно­ві ко­е­фі­ці­єн­та Бі­ве­ра (x7it), який та­кож дає уяв­лен ня про до­ста­тність чи­сто­го гро­шо­во­го по­то­ку ком­па­нії для по­га­ше­н­ня зо­бов’я зань пе­ред кре­ди­то­ра­ми, тоб­то від­обра­жає її пла­то­спро­мо­жність.

Та­ким чи­ном, для ви­зна­че­н­ня вза­є­мозв’яз­ку між рин­ко­вою вар­ті­стю ка­пі­та лу ТНК сві­ту та еле­мен­та­ми їх пу­блі­чної фі­нан­со­вої зві­тно­сті за па­нель­ни­ми да ни­ми бу­ло по­бу­до­ва­но мо­дель ба­га­то­фа­ктор­ної ре­гре­сії: Ре­зуль­ту­ю­чим по­ка­зни­ком по­бу­до­ва­ної мо­де­лі ви­сту­пає рин­ко­ва ка­пі­та­лі­за ція ком­па­нії (або оцін­ка рин­ком її вла­сно­го ка­пі­та­лу) як до­бу­ток по­то­чної рин ко­вої вар­то­сті одні­єї про­стої акції та за­галь­ної кіль­ко­сті емі­то­ва­них акцій в обі­гу. З ура­ху­ва­н­ням цьо­го по­ка­зник ка­пі­та­лі­за­ції ком­па­нії змі­ню­є­ться одно­ча­сно з бір­жо­вим кур­сом її акцій.

З огля­ду на осо­бли­во­сті ре­гла­мен­та­ції за­сто­су­ва­н­ня оцін­ки за спра­ве­дли­вою вар­ті­стю у стан­дар­тах US GAAP та IFRS/IAS, бу­ло сфор­мо­ва­но дві ви­бір­ки ком па­ній, які скла­да­ли фі­нан­со­ву зві­тність за ци­ми дво­ма си­сте­ма­ми стан­дар­тів. До пер­шої ви­бір­ки уві­йшли 19 ком­па­ній (по 4 з Ве­ли­ко­бри­та­нії та Ні­меч­чи­ни, 3 з Ки­таю, по 2 з Тай­ва­ню, Швей­ца­рії та Пів­ден­ної Ко­реї, по 1 з Ні­дер­лан­дів і Фран­ції), які скла­да­ли фі­нан­со­ву зві­тність за IFRS/IAS. Ці ком­па­нії для фі­кса­ції фа­ктів го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті за­сто­со­ву­ють кон­ти­нен­таль­ну мо­дель бух­гал тер­сько­го облі­ку. Дру­га ви­бір­ка скла­да­є­ться з 25 ком­па­ній, які ви­ко­ри­сто­ву­ють ан­гло аме­ри­кан­ську мо­дель ве­де­н­ня бух­гал­тер­сько­го облі­ку. Штаб квар­ти­ри цих ком­па­ній роз­та­шо­ва­ні у США та Япо­нії (20 ком­па­ній із США та 5 з Япо­нії), а у при­мі­тках до їх опри­лю­дне­них фі­нан­со­вих зві­тів за­зна­че­но, що во­ни скла­да­ли­ся з до­три­ма­н­ням US GAAP.

Усі ря­ди ди­на­мі­ки не­за­ле­жних змін­них двох ви­бі­рок бу­ло пе­ре­ві­ре­но на ста ціо­нар­ність на осно­ві те­сту Ді­кі – Фул­ле­ра. Від­по­від­но до одер­жа­них ре­зуль та­тів, усі ди­на­мі­чні ря­ди є ста­ціо­нар­ни­ми, що дає мо­жли­вість ура­ху­ва­ти їх у за­про­по­но­ва­ній мо­де­лі рин­ко­вої ка­пі­та­лі­за­ції. Це дає під­ста­ви оці­ни­ти мно жин­ну ре­гре­сію з ви­ко­ри­ста­н­ням па­нель­них да­них для ви­бі­рок ком­па­ній, що скла­да­ли фі­нан­со­ву зві­тність за US GAAP та IFRS/IAS, па­ра­ме­три яких на­ве де­но у та­бли­ці 2.

Отри­ма­ні ре­зуль­та­ти до­зво­ля­ють ствер­джу­ва­ти, що за кри­те­рі­єм Фі­ше­ра оби­дві мо­де­лі є аде­ква­тни­ми, оскіль­ки Prob (F statistic) < 0,05. Щіль­ність зв’яз­ку між обра­ни­ми не­за­ле­жни­ми змін­ни­ми та рин­ко­вою ка­пі­та­лі­за­ці­єю ком­па­ній, що скла­да­ли зві­тність за US GAAP, до­рів­нює 93,5%, а ком­па­ній, що скла­да­ли зві­тність за IFRS/IAS, – 95,4%. Про­те ко­жна з мо­де­лей мі­стить не­істо­тні змін­ні, зна­че­н­ня ймо­вір­но­сті для яких пе­ре­ви­щу­ює 0,05. У мо­де­лі рин­ко­вої ка­пі­та­лі­за­ції ком­па­ній,

що скла­да­ли зві­тність за US GAAP, та­ких змін­них три – x3it, x6it та x7it (ко­е­фі­ці­єнт дов­го­стро­ко­вої фі­нан­со­вої не­за­ле­жно­сті, обо­ро­тність акти­вів, ко­е­фі­ці­єнт Бі­ве ра), то­ді як мо­дель рин­ко­вої вар­то­сті ком­па­ній, що скла­да­ли зві­тність за IFRS/ IAS, мі­стить ли­ше один зна­чу­щий фа­ктор – x1it (чи­ста рен­та­бель­ність про­да­жів), а ре­шта ви­яви­ли­ся не­істо­тни­ми.

З ме­тою спе­ци­фі­ка­ції мо­де­лей не­зна­чу­щі змін­ні бу­ло ви­лу­че­но. У мо­де­лі рин ко­вої вар­то­сті ком­па­ній, що скла­да­ли зві­тність за US GAAP, про­ве­де­не ви­лу­чен ня при­зве­ло та­кож до втра­ти зна­чу­що­сті фа­кто­ра x1it (чи­ста рен­та­бель­ність про да­жів), то­му па­ра­ме­три оста­то­чної мо­де­лі для ком­па­ній, які скла­да­ли фі­нан­со­ву зві­тність за US GAAP, на­бу­ли ін­шо­го ви­гля­ду (табл. 3).

Ско­ри­го­ва­на мо­дель є аде­ква­тною, а всі не­за­ле­жні змін­ні – зна­чу­щи­ми, щіль­ність зв’яз­ку між фа­кто­ра­ми та ре­зуль­ту­ю­чою озна­кою ста­но­вить 92,7%.

Оскіль­ки ре­зуль­ту­ю­чий по­ка­зник (рин­ко­ва ка­пі­та­лі­за­ція ком­па­ній) ви­ра­же но в гро­шо­во­му екві­ва­лен­ті, а не­за­ле­жні змін­ні пред­став­ле­но в ко­е­фі­ці­єн­тах, то для ні­ве­лю­ва­н­ня роз­бі­жно­стей в оди­ни­цях ви­мі­ру до­ціль­но роз­ра­ху­ва­ти їх част ко­ві ко­е­фі­ці­єн­ти ела­сти­чно­сті (2), які до­зво­ля­ють ви­зна­чи­ти від­но­сну змі­ну ре

зуль­та­тив­ної озна­ки при змі­ні на 1% ко­жно­го окре­мо­го фа­кто­ра впли­ву за умо ви, що ре­шта за­ли­ша­ться не­змін­ни­ми.

На­ве­де­ні у та­бли­ці 4 ре­зуль­та­ти до­зво­ля­ють зро­би­ти ви­сно­вок, що рин­ко­ва ка­пі­та­лі­за­ція ком­па­ній, що скла­да­ли зві­тність за US GAAP, най­біль­ших змін за знає під впли­вом по­ка­зни­ка чи­стої рен­та­бель­но­сті опе­ра­цій­них ви­трат, який, змі­ню­ю­чись на ко­жний 1%, ви­кли­кає змі­ну ре­зуль­ту­ю­чої озна­ки на 0,053%. Ре­шта зна­чу­щих фа­кто­рів з мо­де­лі не на­стіль­ки від­чу­тно впли­ва­ють на рин­ко­ву ка­пі­та лі­за­цію. Так, при змі­ні фі­нан­со­во­го ле­ве­ри­джу на 1% ре­зуль­ту­ю­ча озна­ка змі­нить ся на 0,002%, то­ді як при змі­ні на 1% чи­стої рен­та­бель­но­сті вла­сно­го ка­пі­та­лу рин­ко­ва ка­пі­та­лі­за­ція ком­па­нії змі­ни­ться на 0,001%.

Пі­сля ви­да­ле­н­ня не­зна­чу­щих змін­них з мо­де­лі рин­ко­вої ка­пі­та­лі­за­ції ком па­ній, які скла­да­ли зві­тність за IFRS/IAS, мо­дель за­ли­ши­лась аде­ква­тною, щіль­ність зв’яз­ку між ре­зуль­ту­ю­чою озна­кою та єди­ним істо­тним фа­кто­ром (чис тою рен­та­бель­ні­стю про­да­жів) скла­ла 95,2%. Ро­зра­хо­ва­ний ко­е­фі­ці­єнт ела­стич но­сті вка­зує на те, що змі­на чи­стої рен­та­бель­но­сті про­да­жів на 1% при­во­дить до змі­ни рин­ко­вої ка­пі­та­лі­за­ції та­ких ком­па­ній на 0,007%. Па­ра­ме­три ско­ри­го­ва­ної мо­де­лі на­ве­де­но в та­бли­ці 5.

Ана­ліз отри­ма­них ре­зуль­та­тів дає під­ста­ви ствер­джу­ва­ти, що вплив змі­сту пуб лі­чної фі­нан­со­вої зві­тно­сті на ве­ли­чи­ну рин­ко­вої вар­то­сті ком­па­нії як по­ка­зник, який від­обра­жає став­ле­н­ня ін­ве­сто­рів до її цін­них па­пе­рів, істо­тно ва­рі­ю­є­ться за­ле­жно від си­сте­ми стан­дар­тів, за яки­ми сфор­мо­ва­но зві­тність. Так, для ком

па­ній, що скла­да­ли зві­тність за US GAAP, зна­чу­щи­ми фа­кто­ра­ми впли­ву на рин ко­ву вар­тість ви­яви­ли­ся по­ка­зни­ки, які ха­ра­кте­ри­зу­ють фі­нан­со­ву стій­кість і ефе­ктив­ність опе­ра­цій­ної ді­яль­но­сті та ви­ко­ри­ста­н­ня ком­па­ні­я­ми вла­сних ко­штів. Рин­ко­ва вар­тість ком­па­ній, які скла­да­ли зві­тність за IFRS/IAS, про­де мон­стру­ва­ла чу­тли­вість ли­ше до по­ка­зни­ка рен­та­бель­но­сті про­да­жів. На на­шу дум­ку, все це мо­же свід­чи­ти про те, які са­ме по­за­рин­ко­ві ін­ди­ка­то­ри ді­яль­но­сті ком­па­ній емі­тен­тів ста­нов­лять ін­те­рес для ін­ве­сто­рів з ура­ху­ва­н­ням прин­ци­по вих роз­бі­жно­стей у стан­дар­тах, на під­ста­ві яких від­бу­ва­ло­ся фор­му­ва­н­ня по­каз ни­ків пу­блі­чної фі­нан­со­вої зві­тно­сті.

Оскіль­ки єв­ро­ін­те­гра­цій­ні про­це­си в Укра­ї­ні ви­ма­га­ють від емі­тен­тів цін­них па­пе­рів під час скла­да­н­ня зві­тно­сті до­три­ма­н­ня прин­ци­пів IFRS/IAS, то пер­ма нен­тне ре­фор­му­ва­н­ня да­ної си­сте­ми в на­пря­мі роз­ши­ре­н­ня ви­ко­ри­ста­н­ня оцін ки об’єктів облі­ку за спра­ве­дли­вою вар­ті­стю має по­зи­тив­но по­зна­ча­ти­ся на під­ви щен­ні які­сних ха­ра­кте­ри­стик фі­нан­со­вої зві­тно­сті та ін­ве­сти­цій­ної при­ва­бли­во­сті ві­тчи­зня­них ком­па­ній.

Не­істо­тність ре­шти фі­нан­со­вих ко­е­фі­ці­єн­тів як фа­кто­рів, що впли­ва­ють на рин­ко­ву вар­тість ком­па­нії, на на­шу дум­ку, мо­жна по­ясни­ти оці­ню­ва­н­ням біль­шо­сті об’єктів бух­гал­тер­сько­го облі­ку, зокре­ма, пред­став­ле­них у ба­лан­сі, з ви­ко­ри­ста­н­ням прин­ци­пу істо­ри­чної (фа­кти­чної) со­бі­вар­то­сті. От­же, з ме­тою акту­а­лі­за­ції ін­фор­ма­ції, яка мі­сти­ться у фі­нан­со­вій зві­тно­сті, слід роз­ши­рю­ва­ти за­сто­су­ва­н­ня спра­ве­дли­вої вар­то­сті на­сам­пе­ред як ба­зи оці­ню­ва­н­ня акти­вів та зо­бов’язань ком­па­нії. Про­ве­де­ні в цій сфе­рі до­слі­дже­н­ня вка­зу­ють на те, що не фі­нан­со­ві акти­ви за спра­ве­дли­вою вар­ті­стю оці­ню­ють не­чи­слен­ні ком­па­нії [5; 6]. Як пра­ви­ло, це по­ясню­є­ться тим, що:

– для оці­ню­ва­н­ня об’єктів за спра­ве­дли­вою вар­ті­стю ви­рі­шаль­не зна­че­н­ня має на­яв­ність актив­но­го рин­ку, що на пра­кти­ці є рід­кі­стю;

– де­я­кі об’єкти облі­ку (на­при­клад, вну­трі­шньо­ге­не­ро­ва­ний бренд) ча­сто є уні­каль­ни­ми; – об’єктив­но існує вар­ті­сне обме­же­н­ня на ко­ри­сну фі­нан­со­ву зві­тність. Су­ку­пно це дає всі під­ста­ви ствер­джу­ва­ти, що одним з клю­чо­вих фа­кто­рів, які зда­тні істо­тно під­ви­щи­ти зна­чу­щість фі­нан­со­вої зві­тно­сті емі­тен­тів цін­них па­пе­рів як ін­фор­ма­цій­но­го дже­ре­ла для прийня­т­тя ін­ве­сто­ра­ми управ­лін­ських рі­шень, є роз­ши­ре­н­ня за­сто­су­ва­н­ня оцін­ки об’єктів бух­гал­тер­сько­го облі­ку за спра­ве­дли­вою вар­ті­стю. Однак на пра­кти­ці це ускла­дню­є­ться ню­ан­са­ми ви­бо­ру та скла­дні­стю за­сто­су­ва­н­ня кон­кре­тних ме­то­дів оцін­ки спра­ве­дли­вої вар­то­сті. Так, IFRS 13 Fair Value Measurement * ре­гла­мен­ту­є­ться ви­ко­ри­ста­н­ням трьох під­хо­дів.

1. Рин­ко­вий (по­рів­няль­ний) під­хід: ба­зу­є­ться на прин­ци­пі кон­ку­рен­ції та рів­но ва­ги, то­му за осно­ву бе­ру­ться ці­на та ін­ша від­по­від­на ін­фор­ма­ція, що ге­не­ру­єть ся опе­ра­ці­я­ми на рин­ку іден­ти­чних або по­ді­бних акти­вів, зо­бов’язань або су­куп но­стей акти­вів і зо­бов’язань, які ста­нов­лять ці­лі­сну го­спо­дар­ську оди­ни­цю. Реа лі­зу­є­ться ме­то­да­ми рин­ку ка­пі­та­лів, по­рів­няль­них про­да­жів та екс­пер­тних оці­нок. Най­ча­сті­ше за­сто­со­ву­є­ться до фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів.

2. Ви­тра­тний (ін­ве­сти­цій­ний) під­хід, в осно­ву яко­го по­кла­де­но прин­цип за мі­ще­н­ня: ви­зна­чає су­му, по­трі­бну для за­мі­ни екс­плу­а­та­цій­ної по­ту­жно­сті акти­ву * IFRS 13 – Fair Value Measurement [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https:// www.iasplus.com/en/standards/ifrs/ifrs13.

на да­ний мо­мент ча­су. Ре­а­лі­зу­є­ться з до­по­мо­гою ме­то­дів фа­кти­чних і пла­но­вих за­трат, вар­то­сті за­мі­ще­н­ня та від­нов­лю­ва­ної вар­то­сті. Як пра­ви­ло, ви­ко­ри­сто ву­є­ться для ви­зна­че­н­ня спра­ве­дли­вої вар­то­сті ма­те­рі­аль­них акти­вів.

3. До­хі­дний (фі­нан­со­вий) під­хід: від­обра­жає по­то­чні рин­ко­ві очі­ку­ва­н­ня що­до май­бу­тніх еко­но­мі­чних ви­гід. Ре­а­лі­зу­є­ться за ра­ху­нок ме­то­дів на осно­ві те­хні­ки дис­кон­ту­ва­н­ня гро­шо­вих по­то­ків і ме­то­ду на­дли­шко­вих до­хо­дів, який ви­ко­рис то­ву­є­ться для оці­ню­ва­н­ня спра­ве­дли­вої вар­то­сті де­яких не­ма­те­рі­аль­них акти­вів.

З ме­тою під­ви­ще­н­ня узго­дже­но­сті та по­рів­нян­но­сті оці­нок спра­ве­дли­вої вар то­сті й пов’яза­но­го з ни­ми роз­кри­т­тя ін­фор­ма­ції IFRS 13 вста­нов­ле­но іє­рар­хію спра­ве­дли­вої вар­то­сті, що пе­ред­ба­чає три рів­ні вхі­дних да­них для ме­то­дів оцін­ки вар­то­сті, що ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться для оці­ню­ва­н­ня спра­ве­дли­вої вар­то­сті. Іє­рар­хія остан­ньої вста­нов­лює най­ви­щий прі­о­ри­тет для цін ко­ти­ру­ва­н­ня (не­ско­ри­го­ва них) на актив­них рин­ках що­до іден­ти­чних акти­вів або зо­бов’язань (вхі­дних да них 1 го рів­ня) та най­ниж­чий прі­о­ри­тет для за­кри­тих вхі­дних да­них (вхі­дних да них 3 го рів­ня) *.

Во­дно­час вар­то за­зна­чи­ти, що очі­ку­ва­н­ня ін­ве­сто­рів (у ви­гля­ді роз­ра­хун­ко вої вар­то­сті цін­них па­пе­рів), як пра­ви­ло, фор­му­ю­ться шля­хом по­єд­на­н­ня ре­зуль та­тів ана­лі­зу фі­нан­со­вої зві­тно­сті емі­тен­тів з оцін­кою чи­стих май­бу­тніх гро­шо вих по­то­ків, ін­фор­ма­ція про які фор­му­є­ться з пев­ним сту­пе­нем не­ви­зна­че­но­сті. У цьо­му зв’яз­ку у зві­тно­сті має на­во­ди­тись ін­фор­ма­ція про ком­па­нію, зокре­ма – і про вну­трі­шньо­ге­не­ро­ва­ний бренд як один з найісто­тні­ших ре­сур­сів транс­на ціо­наль­них кор­по­ра­цій, яка б до­по­ма­га­ла вста­но­ви­ти при­бли­зний рі­вень не­ви зна­че­но­сті, що де­кла­ру­є­ться Кон­це­пту­аль­ни­ми осно­ва­ми фі­нан­со­вої зві­тно­сті **. Це ви­ма­гає вра­ху­ва­н­ня та від­обра­же­н­ня у си­сте­мі бух­гал­тер­сько­го облі­ку ком па­нії рі­зних ви­дів ри­зи­ків [7; 8; 9], для іден­ти­фі­ка­ції яких про­по­ну­є­ться за­сто­со ву­ва­ти та­ку кла­си­фі­ка­цію:

– ри­зи­ки опе­ра­цій­ної ді­яль­но­сті, що мо­жуть про­я­ви­ти­ся в за­гро­зі ви­ни­кнен ня зби­тків від основ­но­го ви­ду ді­яль­но­сті че­рез не­вда­лу по­бу­до­ву стра­те­гії ком па­нії, не­ефе­ктив­ну си­сте­му вну­трі­шньо­го­спо­дар­сько­го кон­тро­лю, не­до­ста­тність обі­го­вих ко­штів, низь­ку ком­пе­тен­цію ме­не­дже­рів чи ін­шо­го пер­со­на­лу, за­гро­зу май­но­вих втрат уна­слі­док форс ма­жор­них об­ста­вин, злов­ми­сні (не­до­бро­че­сна кон­ку­рен­ція) та не­злов­ми­сні (су­до­ві по­зо­ви) дії кон­тр­аген­тів або клі­єн­тів, за­ко но­дав­чі змі­ни та ін­ші зов­ні­шні фа­кто­ри;

– рин­ко­ві ри­зи­ки, що мо­жуть бу­ти ви­кли­ка­ні не­спри­я­тли­вою кон’юн­кту рою ко­ли­ва­н­ня про­цен­тних ста­вок, обмі­ну ва­лют, вар­то­сті акцій та ін­ших цін­них па­пе­рів на фон­до­вих бір­жах, ко­ли­ва­н­ня ці­ни на ба­зо­вий актив на то­вар­них бір­жах то­що;

– ри­зи­ки, ви­кли­ка­ні ді­я­ми кре­ди­то­рів та ін­ве­сто­рів, управ­лін­ські рі­ше­н­ня яких мо­жуть бу­ти зу­мов­ле­ні на­яв­ною ін­фор­ма­ці­єю у фі­нан­со­вій зві­тно­сті або ін­ших до­да­тко­вих зві­тах ком­па­нії;

– ри­зи­ки, пов’яза­ні з ор­га­ні­за­ці­єю ве­де­н­ня бух­гал­тер­сько­го облі­ку на під при­єм­стві, зокре­ма, з рі­ше­н­ня­ми, які ви­пли­ва­ють з на­ка­зу про облі­ко­ву по­лі ти­ку, по­са­до­вих ін­стру­кцій, по­ло­же­н­ня про де­пар­та­мент бух­гал­те­рії то­що; * Там же. ** Conceptual Framework of Financial Reporting [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.iasplus.com/en/standards/other/framework.

– ри­зи­ки, пов’яза­ні із суб’єктив­ним су­дже­н­ням бух­гал­те­ра що­до ре­є­стра­ції го­спо­дар­ських опе­ра­цій, які не ре­гу­лю­ю­ться на­ціо­наль­ни­ми або між­на­ро­дни­ми стан­дар­та­ми бух­гал­тер­сько­го облі­ку; – ри­зи­ки, пов’яза­ні з дер­жав­ним ре­гу­лю­ва­н­ням бух­гал­тер­сько­го облі­ку. У свою чер­гу, істо­тним не­до­лі­ком фі­нан­со­вої зві­тно­сті та фі­нан­со­вих ко ефі­ці­єн­тів, об­чи­сле­них на осно­ві її по­ка­зни­ків, є те, що во­ни ха­ра­кте­ри­зу­ють дії та по­дії, які вже від­бу­ли­ся в го­спо­дар­ській ді­яль­но­сті ком­па­нії, а та­кож їх ре­зуль та­ти. Ви­ко­ри­ста­н­ня ж при скла­дан­ні фі­нан­со­вої зві­тно­сті єди­но­го гро­шо­во­го екві­ва­лен­та уне­мо­жлив­лює від­обра­же­н­ня в ній ва­жли­вих з то­чки зо­ру ці­лі­сно­го сприйня­т­тя ком­па­ні­єю ві­до­мо­стей, які не транс­фор­му­ю­ться у вар­ті­сні по­ка­зни ки. Зокре­ма, це сто­су­є­ться клі­єнт­ської ба­зи, со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки ком­па­нії, кор по­ра­тив­ної куль­ту­ри, про­фе­сій­но­го рів­ня ме­не­джмен­ту, еко­ло­гі­чної скла­до­вої гос по­дар­ської ді­яль­но­сті ком­па­нії то­що.

Ви­снов­ки

Та­ким чи­ном, бе­ру­чи до ува­ги під час фун­да­мен­таль­но­го ана­лі­зу цін­них па пе­рів да­ні фі­нан­со­вої зві­тно­сті емі­тен­тів, її за­ін­те­ре­со­ва­ні ко­ри­сту­ва­чі ма­ють зва­жу­ва­ти свої ін­ве­сти­цій­ні рі­ше­н­ня що­до то­го, до якої ча­сти­ни зві­тних по­каз ни­ків за­сто­со­ву­ва­лась оцін­ка за спра­ве­дли­вою вар­ті­стю. Це під­ви­щить то­чність про­гно­зів роз­ра­хун­ко­вої вар­то­сті цін­них па­пе­рів і, від­по­від­но, ефе­ктив­ність прийня­тих на осно­ві цьо­го ін­ве­сти­цій­них рі­шень. Роз­ши­ре­н­ня ж пра­кти­ки за сто­су­ва­н­ня оцін­ки еле­мен­тів пу­блі­чної фі­нан­со­вої зві­тно­сті за спра­ве­дли­вою вар­ті­стю, з одно­го бо­ку, за­ле­жить від де­кла­ру­ва­н­ня від­по­від­них норм си­сте­мою стан­дар­тів бух­гал­тер­сько­го облі­ку, а з ін­шо­го – від зру­чних у пов­сяк­ден­но­му ви­ко­ри­стан­ні ме­то­дик її об­чи­сле­н­ня, які вра­хо­ву­ють спе­ци­фі­ку рі­зних об’єктів облі­ку. За­про­ва­дже­н­ня ж кон­кре­тни­ми ком­па­ні­я­ми оці­ню­ва­н­ня окре­мих об’єктів бух­гал­тер­сько­го облі­ку за спра­ве­дли­вою вар­ті­стю та від­обра­же­н­ня їх у сво­їй фі­нан­со­вій зві­тно­сті за оцін­кою, ма­кси­маль­но на­бли­же­ною до рин­ко­вої, мо­жли­ві ли­ше пі­сля вне­се­н­ня змін до від­по­від­них стан­дар­тів, на осно­ві яких фор­му­є­ться зві­тність.

Про­те за су­ча­сних умов ве­де­н­ня бі­зне­су по­то­чну рин­ко­ву вар­тість кор­по­ра­ції пра­кти­чно не­мо­жли­во ви­зна­чи­ти ли­ше за ви­ра­же­ни­ми у гро­шо­во­му екві­ва­лен­ті по­ка­зни­ка­ми фі­нан­со­вої зві­тно­сті. Ці­лі­сне уяв­ле­н­ня про вар­тість ком­па­нії не мо­же бу­ти сфор­мо­ва­не без ура­ху­ва­н­ня ін­фор­ма­ції про її пе­ре­ва­ги та здо­бу­тки не­фі­нан­со­вої при­ро­ди, яку слід на­во­ди­ти у при­мі­тках до фі­нан­со­вої зві­тно­сті на­сам­пе­ред емі­тен­там цін­них па­пе­рів. Пер­спе­ктив­ни­ми на­пря­ма­ми подаль­ших до­слі­джень з окре­сле­ної про­бле­ма­ти­ки, на на­шу дум­ку, слід вва­жа­ти ада­пта­цію існу­ю­чих ме­то­дик об­чи­сле­н­ня спра­ве­дли­вої вар­то­сті об’єктів облі­ку до по­треб їх за­сто­су­ва­н­ня пра­кти­чною бух­гал­те­рі­єю, а та­кож ви­зна­че­н­ня клю­чо­вих які­сних ха­ра­кте­ри­стик і па­ра­ме­трів ри­зи­ко­во­сті ді­яль­но­сті ком­па­нії, які на­ле­жить роз кри­ва­ти у при­мі­тках до фі­нан­со­вої зві­тно­сті з ме­тою під­ви­ще­н­ня по­ін­фор­мо­ва но­сті за­ін­те­ре­со­ва­них ко­ри­сту­ва­чів.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Ба­зи­ле­вич В. Сов­ре­мен­ная эко­но­ми­че­ская те­о­рия: в пои­сках но­вой па­ра ди­гмы // Ві­сник Ки­їв­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Та­ра­са Шев­чен ка. – Сер. : Економіка. – 2013. – Вип. 146. – С. 5–7.

2. Ба­зи­ле­вич В.Д. Ро­зви­ток фі­нан­со­во­го рин­ку у су­ча­сних умо­вах // Фінанси Укра­ї­ни. – 2009. – № 12. – С. 5–12.

3. Мисака Г. Гло­ба­лі­за­ція сві­то­вої еко­но­мі­ки в акти­ві­за­ції про­це­сів гар­мо­ні за­ції та стан­дар­ти­за­ції облі­ко­вих си­стем // Ві­сник Ки­їв­сько­го на­ціо­наль­но­го уні вер­си­те­ту іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка. – Сер. : Економіка. – 2013. – Вип. 151. – C. 97–100.

4. Чер­няк О.І., Ва­силь­чен­ко І.І. Ви­со­ко­ча­сто­тна тор­гів­ля як но­ві­тня те­хно­ло гія фі­нан­со­вих рин­ків // Ві­сник Уні­вер­си­те­ту бан­ків­ської спра­ви На­ціо­наль­но­го бан­ку Укра­ї­ни. – 2013. – Вип. 2 (17). – С. 91–95.

5. Christensen H.B., Nikolaev V.V. Does fair value accounting for non financial assets pass the market test? // Review of Accounting Studies. – 2013. – Vol. 18. – No. 3. – pp. 734–775.

6. Herrmann D., Saudagaran SH.M., Thomas W.B. The quality of fair value measures for property, plant and equipment // Accounting Forum. – 2006. – Vol. 30. – No. 1. – pp. 43–59.

7. Nichita M. Regression model for risk reporting in financial statements of accounting services entities // SEA. Practical Application of Sciences. – 2015. – Vol. 3. – No. 2 (8). – pp. 101–107.

8. Sunder S. Risk in accounting [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2648474.

9. Дерун І.А. Іден­ти­фі­ка­ція ри­зи­ків у си­сте­мі бух­гал­тер­сько­го облі­ку під­при­єм ства // Еко­но­мі­чний ча­со­пис ХХI. – 2016. – Вип. 159 (5 6). – С. 97–100.

10. Baltagi B.H. Econometric Analysis of Panel Data. – 4th Ed. – New York : John Wiley, 2008. – 366 p.

11. Kozhan R. Financial Econometrics with Eviews. – Copenhagen : Roman Kozhan & Ventus Publishing Aps., 2009. – 117 p.

References

1. Bazylevych V. Sovremennaya ekonomicheskaya teoriya: v poiskakh novoi paradigmy [Modern economic theory: searching a new paradigm]. Visnyk Kyivs’koho natsional’noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ser.: Ekonomika – Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2013, Iss. 146, pp. 5–7 [in Russian].

2. Bazylevych V.D. Rozvytok finansovoho rynku u suchasnykh umovakh [Development of the financial market in modern conditions]. Finansy Ukrainy – Finance of Ukraine, 2009, No. 12, pp. 5–12 [in Ukrainian].

3. Mysaka G. Globalizatsiya svitovoi ekonomiky v aktyvizatsii protsesiv harmonizatsii ta standartyzatsii oblikovykh system [The world economy globalization in the revitalization process of harmonization and standardization of accounting systems]. Visnyk Kyivs’koho natsional’noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ser.: Ekonomika – Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2013, Iss. 151, pp. 97–100 [in Ukrainian].

4. Chernyak O.I., Vasyl’chenko I.I. Vysokochastotna torhivlya yak novitnya tekhnolohiya finansovykh rynkiv [High frequency trade as the latest technology of financial markets]. Visnyk Universytetu bankivs’koi spravy Natsional’noho banku Ukrainy – The Banking University Bulletin, 2013, Iss. 2 (17), pp. 91–95 [in Ukrainian].

5. Christensen H.B., Nikolaev V.V. Does fair value accounting for non financial assets pass the market test? Review of Accounting Studies, 2013, Vol. 18, No. 3, pp. 734–775.

6. Herrmann D., Saudagaran SH.M., Thomas W.B. The quality of fair value measures for property, plant and equipment. Accounting Forum, 2006, Vol. 30, No. 1, pp. 43–59.

7. Nichita M. Regression model for risk reporting in financial statements of accounting services entities. SEA. Practical Application of Sciences, 2015, Vol. 3, No. 2 (8), pp. 101–107.

8. Sunder S. Risk in accounting, available at: https://papers.ssrn.com/sol3/ papers.cfm?abstract_id=2648474.

9. Derun I.A. Identyfikatsiya ryzykiv u systemi bukhhalters’koho obliku pidpryemstva [Risk identification in the company’s accounting system]. Ekonomichnyi chasopys*xxi – Economic Annals*xxi, 2016, Vol. 159 (5 6), pp. 97–100 [in Ukrainian]. 10. Baltagi B.H. Econometric Analysis of Panel Data. New York, John Wiley, 2008. 11. Kozhan R. Financial Econometrics with Eviews. Copenhagen, Roman Kozhan & Ventus Publishing Aps., 2009.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.