KRAVTSIV VASYL, ZHUK PETRO

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Contents -

– Development of Ukraine’s mountain territories in the paradigm of European experience

© Кравців Ва­силь Сте­па­но­вич (Kravtsiv Vasyl), 2018; e!mail: kravciv@ukr.net; © Жук Пе­тро Во­ло­ди­ми­ро­вич (Zhuk Petro), 2018; e!mail: pzhuk@ukr.net.

В. С. К Р А В Ц І В, про­фе­сор, до­ктор еко­но­мі­чних на­ук, ди­ре­ктор, П. В. Ж У К, кан­ди­дат еко­но­мі­чних на­ук, стар­ший на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник, про­від­ний на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник

ДУ “Ін­сти­тут ре­гіо­наль­них до­слі­джень іме­ні М.І. До­лі­шньо­го НАН Укра­ї­ни”, вул. Ко­зель­ни­цька, 4, 79026, Львів, Укра­ї­на

РО­ЗВИ­ТОК ГІР­СЬКИХ ТЕ­РИ­ТО­РІЙ УКРА­Ї­НИ У ПА­РА­ДИ­ГМІ ЄВ­РО­ПЕЙ­СЬКО­ГО ДО­СВІ­ДУ

Роз­гля­ну­то основ­ні на­пря­ми ре­а­лі­за­ції по­лі­ти­ки розвитку гір­ських те­ри­то­рій (гір­ської по­лі­ти­ки) у кра­ї­нах Єв­ро­пи. Акцен­то­ва­но ува­гу на ва­жли­во­сті та шля­хах ви­рі­ше­н­ня пи$ тань за­по­бі­га­н­ня де­по­пу­ля­ції гір­ських мі­сце­во­стей. Зро­бле­но ви­снов­ки сто­сов­но до$ ціль­но­сті впро­ва­дже­н­ня у ві­тчи­зня­ну пра­кти­ку низ­ки єв­ро­пей­ських ін­стру­мен­тів під­трим­ки со­ці­аль­но$еко­но­мі­чно­го розвитку гір­ських ре­гіо­нів.

Клю­чо­ві сло­ва: гір­ські те­ри­то­рії; со­ці­аль­но$еко­но­мі­чний ро­зви­ток; ін­стру­мен­ти; єв­ро$ пей­ський до­свід. Бібл. 7; рис. 2. UDC 332.02:332.1 V A S Y L K R A V T S I V, Professor, Doctor of Econ. Sci., Director, P E T R O Z H U K, Cand. of Econ. Sci., Senior Researcher, Leading Researcher Institute of Regional Research named after M. I. Dolishniy of the NAS Ukraine, 4, Kozelnytska St., Lviv, 79026, Ukraine

DEVELOPMENT OF UKRAINE’S MOUNTAIN TERRITORIES IN THE PARADIGM OF EUROPEAN EXPERIENCE

Major directions of mountain territories’ development policy (mountain policy) implementation in the European countries are outlined. Particular attention is paid to the importance and ways to solve the issues of mountain territories’ depopulation prevention. Conclusions are made regarding the feasibility of introducing into domestic practice a number of European instruments to support the socio$economic development of mountain regions.

Keywords: mountain territories; socio$economic development; instruments; European experience. References 7; Figures 2.

По­лі­ти­ку розвитку гір­ських те­ри­то­рій (гір­ську по­лі­ти­ку) мо­жна тра­кту­ва­ти як ви­ро­бле­не на осно­ві су­спіль­но­го усві­дом­ле­н­ня їх ро­лі у жит­тє­ді­яль­но­сті со­ціу! му, ін­сти­ту­ціо­на­лі­зо­ва­не за­ко­на­ми, нор­ма­тив­ни­ми акта­ми, стра­те­гі­чни­ми й про! грам­ни­ми до­ку­мен­та­ми став­ле­н­ня суб’єктів гір­ської по­лі­ти­ки до су­ку­пно­сті со­ці! аль­но!еко­но­мі­чних та еко­ло­гі­чних про­блем да­ної те­ри­то­рії, яке ре­а­лі­зу­є­ться че­рез від­по­від­ні ме­ха­ні­зми та ін­стру­мен­ти. Гір­ська політика є рі­зно­ви­дом ре­гіо­наль­ної по­лі­ти­ки і фо­ку­су­є­ться на гір­ських мі­сце­во­стях.

Від­штов­ху­ю­чись від ви­зна­че­н­ня по­ня­т­тя ре­гіо­наль­ної по­лі­ти­ки, що ви­ко­рис! то­ву­є­ться в чин­но­му за­ко­но­дав­стві Укра­ї­ни *, ми роз­гля­да­є­мо гір­ську по­лі­ти­ку як си­сте­му ці­лей, за­хо­дів, за­со­бів та узго­дже­них дій ор­га­нів вла­ди всіх рів­нів, спря! мо­ва­них на за­без­пе­че­н­ня ви­со­кої яко­сті жи­т­тя лю­дей на гір­ських те­ри­то­рі­ях з ура­ху­ва­н­ням їх при­ро­дних, істо­ри­чних, еко­ло­гі­чних, еко­но­мі­чних, гео­гра­фі­чних, де­мо­гра­фі­чних та ін­ших осо­бли­во­стей, етні­чної та куль­тур­ної са­мо­бу­тно­сті.

В Укра­ї­ні гір­ські те­ри­то­рії охо­плю­ють ча­сти­ну За­кар­пат­ської, Іва­но!фран­ків! ської, Львів­ської, Чер­ні­ве­цької обла­стей (Укра­їн­ські Кар­па­ти, які за­йма­ють пло! щу 24 тис. км2) та АР Крим (Крим­ські го­ри пло­щею близь­ко 10 тис. км2). Рі­вень їх еко­но­мі­чно­го та со­ці­аль­но­го розвитку є низь­ким і зна­чно по­сту­па­є­ться рів­нин! ним те­ри­то­рі­ям. На­при­клад, у 2016 р. гір­ські ра­йо­ни Львів­ської обла­сті за ін­дек! сом про­ми­сло­во­го розвитку (об­чи­слю­є­ться як від­но­ше­н­ня об­ся­гу ре­а­лі­зо­ва­ної про! ми­сло­вої про­ду­кції ра­йо­нів у роз­ра­хун­ку на 1 жи­те­ля до за­галь­но­го по обла­сті по! ка­зни­ка) від­чу­тно від­ста­ва­ли від се­ре­дньо­го по­ка­зни­ка по ра­йо­нах (без мі­ських) – 0,10 про­ти 0,77. Спів­ві­дно­ше­н­ня ін­де­ксів про­ду­кції сіль­сько­го го­спо­дар­ства (1,03 про­ти 1,79), роз­дрі­бно­го то­ва­ро­обо­ро­ту під­при­ємств (0,23 про­ти 0,43) та­кож не на ко­ристь гір­ських ра­йо­нів. Па­ра­лель­но спо­сте­рі­га­є­ться тен­ден­ція до збіль­ше­н­ня роз! ри­ву в рів­нях розвитку гір­ських ра­йо­нів на фо­ні за­галь­них по­ка­зни­ків по сіль­ських ра­йо­нах обла­сті (рис. 1). Та­кий стан свід­чить про ва­ди ві­тчи­зня­ної по­лі­ти­ки роз! ви­тку гір­ських те­ри­то­рій та низь­ку ді­є­вість її ін­стру­мен­тів.

Про­бле­ма­ти­ка розвитку гір­ських те­ри­то­рій Укра­ї­ни роз­кри­ва­є­ться у ба­га­тьох на­у­ко­вих до­слі­дже­н­нях [1; 2; 3; 4], є пре­дме­том окре­мих за­ко­но­дав­чих актів, про­те ці­лі­сної гір­ської по­лі­ти­ки, що вра­хо­ву­ва­ла б як ві­тчи­зня­ні ре­а­лії, так і за­ру­бі­жний до­свід, і на­бу­ла б сво­го на­ле­жно­го ін­сти­ту­цій­но­го вті­ле­н­ня, не ви­ро­бле­но.

От­же, ме­та стат­ті – до­слі­ди­ти суть і на­пря­ми гір­ської по­лі­ти­ки, роз­ро­би­ти про­по­зи­ції з ім­пле­мен­та­ції в Укра­ї­ні ва­жли­вих ін­стру­мен­тів єв­ро­пей­ської прак! ти­ки під­трим­ки гір­ських те­ри­то­рій.

Сьо­го­дні гір­ська політика в Укра­ї­ні ре­гла­мен­ту­є­ться трьо­ма ці­льо­ви­ми за­ко­но­дав­чо!нор­ма­тив­ни­ми акта­ми **. Зга­да­ний за­кон де­кла­рує дві фор­ми

* Про за­са­ди дер­жав­ної ре­гіо­наль­ної по­лі­ти­ки : За­кон Укра­ї­ни від 05.02.2015 р. № 156!VIII [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/156!19.

** Про ста­тус гір­ських на­се­ле­них пун­ктів в Укра­ї­ні : За­кон Укра­ї­ни від 15.02.1995 р. № 56/ 95!ВР [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/56/95! %D0%B2%D1%80; Про пе­ре­лік на­се­ле­них пун­ктів, яким на­да­є­ться ста­тус гір­ських : По­ста­но­ва Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни від 11.08.1995 р. № 647 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/647!95!%d0%bf; Про умо­ви опла­ти пра­ці осіб, які пра­цю! ють в гір­ських ра­йо­нах : По­ста­но­ва Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни від 11.08.1995 р. № 648 [Елек! трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/648!95!%d0%bf.

Рис. 1. Ін­де­кси еко­но­мі­чно­го розвитку гір­ських ра­йо­нів Львів­щи­ни

По­бу­до­ва­но ав­то­ра­ми за да­ни­ми Го­лов­но­го управління ста­ти­сти­ки у Львів­ській обла­сті. При­мі­тка: об­чи­сле­но як спів­ві­дно­ше­н­ня об­ся­гу ре­а­лі­зо­ва­ної про­ми­сло­вої про­ду­кції ра­йо­нів у роз­ра­хун­ку на 1 жи­те­ля і від­по­від­но­го по­ка­зни­ка в ці­ло­му по обла­сті. дер­жав­ної під­трим­ки гір­ських на­се­ле­них пун­ктів. Ним пе­ред­ба­че­но дер­жав­ні га! ран­тії їх со­ці­аль­но!еко­но­мі­чно­го розвитку (ви­ді­ле­н­ня бю­дже­тних ко­штів на роз! ви­ток ма­те­рі­аль­но!те­хні­чної ба­зи па­са­жир­сько­го транс­пор­ту, до­ро­жньо­го гос! по­дар­ства, си­стем те­ле­ко­му­ні­ка­цій, осві­ти, охо­ро­ни здо­ров’я то­що), а та­кож піль­ги гро­ма­дя­нам, які про­жи­ва­ють і пра­цю­ють на те­ри­то­рії гір­сько­го на­се­ле­но! го пун­кту. Про­те ана­ліз дії цьо­го за­ко­ну по­ка­зує, що пе­ред­ба­че­ні ст. 3 дер­жав­ні га­ран­тії со­ці­аль­но!еко­но­мі­чно­го розвитку гір­ських те­ри­то­рій не ре­а­лі­зу­ю­ться, а орі­єн­та­ція на їх під­трим­ку ви­клю­чно за ра­ху­нок бю­дже­тних аси­гну­вань є ма­ло! ефе­ктив­ною і по­тре­бує до­пов­не­н­ня че­рез ме­ха­ні­зми пу­блі­чно!при­ва­тно­го парт! нер­ства що­до за­лу­че­н­ня ін­ве­сти­цій з не­дер­жав­но­го се­кто­ру.

Розв’язан­ню та­ко­го зав­да­н­ня спри­я­ло б за­про­ва­дже­н­ня на гір­ських те­ри­то! рі­ях спе­ці­аль­но­го ре­жи­му ін­ве­сти­цій­ної ді­яль­но­сті, за до­по­мо­гою яко­го сти­му! лю­ва­ти­ме­ться за­лу­че­н­ня ін­ве­сти­цій у прі­о­ри­те­тні ви­ди еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті, су­мі­сні з еко­ло­гі­чни­ми осо­бли­во­стя­ми гір­ських те­ри­то­рій, їх при­ро­дно!ре­сурс! ною ба­зою, тра­ди­ці­я­ми го­спо­да­рю­ва­н­ня. Від­по­від­ний ме­ха­нізм під­трим­ки роз! ви­тку гір­ських те­ри­то­рій, за­про­по­но­ва­ний Ін­сти­ту­том ре­гіо­наль­них до­слі­джень іме­ні М.І. До­лі­шньо­го, від­обра­же­но у про­е­кті за­ко­ну “Про спе­ці­аль­ний ре­жим ін­ве­сти­цій­ної ді­яль­но­сті на те­ри­то­рі­ях прі­о­ри­те­тно­го розвитку в гір­ських зо­нах Укра­ї­ни” (за­ре­є­стро­ва­ний Вер­хов­ною Ра­дою Укра­ї­ни 18.02.2016 р. під № 4102). Прийня­т­тя цьо­го за­ко­ну та ін­сти­ту­ціо­на­лі­за­ція пре­фе­рен­цій­но­го ін­ве­сти­цій­но!

го ме­ха­ні­зму сто­сов­но гір­ських те­ри­то­рій Укра­ї­ни [1] до­ко­рін­но змі­ни­ли б їх еко! но­мі­чну кон­ку­рен­то­спро­мо­жність. Зро­ста­ю­че від­ста­ва­н­ня гір­ських те­ри­то­рій за цим по­ка­зни­ком при­зво­дить до їх де­по­пу­ля­ції, по­ро­джує скла­дні со­ці­аль­ні про! бле­ми. Та­ке ста­но­ви­ще по­тре­бує ви­ро­бле­н­ня спе­ці­аль­ної по­лі­ти­ки розвитку гір­ських ре­гіо­нів. При цьо­му в про­це­сі її фор­му­ва­н­ня та ре­а­лі­за­ції ва­жли­во вра! хо­ву­ва­ти кра­щі сві­то­ві пра­кти­ки, зокре­ма – до­свід єв­ро­пей­ських кра­їн. На­ше ба­че­н­ня прин­ци­пів по­бу­до­ви, ці­лей та зав­дань мо­дер­ної ві­тчи­зня­ної гір­ської по­лі! ти­ки від­обра­же­но на ри­сун­ку 2.

Рис. 2. Основ­ні за­са­ди гір­ської по­лі­ти­ки Укра­ї­ни Скла­де­но ав­то­ра­ми.

Спе­ци­фі­ку гір­ської по­лі­ти­ки фор­мує ста­но­ви­ще, за яко­го умо­ви гір­ських те! ри­то­рій, з одно­го бо­ку, ускла­дню­ють еко­но­мі­чну ді­яль­ність та до­ся­гне­н­ня ви­со! ко­го рів­ня яко­сті жи­т­тя мі­сце­во­го на­се­ле­н­ня че­рез їх при­ро­дні осо­бли­во­сті, важ!

ку транс­порт­ну до­сту­пність (в обох на­прям­ках) до цен­трів ді­ло­вої актив­но­сті й су­спіль­но­го жи­т­тя, а з ін­шо­го – є еко­ло­гі­чним та етно­куль­тур­ним фе­но­ме­ном, зна­че­н­ня яко­го ви­хо­дить да­ле­ко за ме­жі цих те­ри­то­рій.

По­чи­на­ю­чи з 1960!х ро­ків у кра­ї­нах Єв­ро­пи усві­дом­ле­н­ня ва­жли­вої ро­лі гір­ських те­ри­то­рій транс­фор­му­ва­ло­ся в ці­ле­спря­мо­ва­ні дії ор­га­нів вла­ди що­до під­трим­ки їх еко­но­мі­чно­го розвитку та ви­рі­ше­н­ня у та­кий спо­сіб про­блем де­по! пу­ля­ції гір. У цен­трі ува­ги по­стій­но бу­ли та­кож пи­та­н­ня збе­ре­же­н­ня їх еко­ло­гіч! них фун­кцій.

Сьо­го­дні в кра­ї­нах Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу на­гро­ма­дже­но ва­го­мий до­свід роз! роб­ки і ре­а­лі­за­ції гір­ської по­лі­ти­ки. Оче­ви­дно, що Укра­ї­на не змо­же одно­мо­мент! но за­про­ва­ди­ти до­ціль­ні для нас кра­щі єв­ро­пей­ські пра­кти­ки ре­гу­лю­ва­н­ня роз! ви­тку гір­ських те­ри­то­рій. Мо­же йти­ся про по­слі­дов­ну ім­пле­мен­та­цію тих чи ін­ших під­хо­дів, ме­ха­ні­змів розвитку з ура­ху­ва­н­ням кон­кре­тних ре­а­лій і орі­єн­та­ці­єю на збли­же­н­ня ві­тчи­зня­ної гір­ської по­лі­ти­ки та пра­кти­ки її ре­а­лі­за­ції з єв­ро­пей! ською. За­ува­жи­мо, що в єв­ро­пей­ських кра­ї­нах гір­ська політика та­кож фор­му­ва! ла­ся по­ета­пно, роз­ви­ва­ла­ся та змі­ню­ва­ла­ся. Так, про­тя­гом три­ва­ло­го ча­су на! пра­цьо­ву­ва­ли­ся ме­ха­ні­зми під­трим­ки розвитку гір­ських те­ри­то­рій за кіль­ко­ма на­пря­ма­ми [5]:

– спе­ці­аль­на му­ні­ци­паль­на політика – пе­ред­ба­чає на­ді­ле­н­ня гро­мад гір­ських ре­гіо­нів спе­ці­аль­ним ста­ту­сом, за яко­го во­ни мо­жуть роз­ра­хо­ву­ва­ти на над­хо! дже­н­ня до­да­тко­вих ко­штів у ме­жах фі­нан­со­во­го ви­рів­ню­ва­н­ня, під час ре­а­лі­за­ції ін­фра­стру­ктур­них про­грам то­що (Швей­ца­рія, Шве­ція, Іта­лія, Фран­ція);

– про­сто­ро­ве пла­ну­ва­н­ня – мі­стить ди­фе­рен­ці­йо­ва­не те­ри­то­рі­аль­не пла­ну! ва­н­ня з рі­зни­ми під­хо­да­ми та осо­бли­во­стя­ми дер­жав­ної по­лі­ти­ки сто­сов­но рі­зних ре­гіо­нів або їх ча­стин, у то­му чи­слі що­до гір­ських мі­сце­во­стей (Ні­меч! чи­на);

– фі­нан­со­ве ви­рів­ню­ва­н­ня між ре­гіо­на­ми, му­ні­ци­па­лі­те­та­ми – є ду­же ва­жли! вим для еко­но­мі­чно слаб­ких гір­ських ре­гіо­нів з важ­ко­до­сту­пни­ми мі­сце­во­стя­ми та ускла­дне­ни­ми умо­ва­ми го­спо­да­рю­ва­н­ня (всі кра­ї­ни ЄС);

– спе­ці­аль­ні про­гра­ми спри­я­н­ня регіонального або га­лу­зе­во­го спря­му­ва­н­ня – на­ці­ле­ні на під­ви­ще­н­ня еко­но­мі­чної кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті гір­ських те! ри­то­рій, ро­зви­ток пер­спе­ктив­них га­лу­зей, на­при­клад, сіль­сько­го го­спо­дар! ства (Ав­стрія, Іспа­нія), ту­ри­зму, тра­ди­цій­них ре­ме­сел, від­нов­лю­ва­ної енер­ге! ти­ки, окре­мих ви­дів про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва то­що, на ство­ре­н­ня но­вих ро­бо­чих місць, со­ці­аль­ний ро­зви­ток гір­ських те­ри­то­рій, а та­кож за­по­бі­га­н­ня не­га­тив­но­му ан­тро­по­ген­но­му впли­ву на гір­ські еко­си­сте­ми (на­сам­пе­ред – Ні­меч­чи­на, де гір­ські те­ри­то­рії зав­дя­ки еко­но­мі­чній ін­те­гра­ції з при­ле­гли­ми рів­нин­ни­ми ра­йо­на­ми не ма­ють го­стрих со­ці­аль­но!еко­но­мі­чних про­блем і сто­сов­но них ви­рі­шу­ю­ться пе­ре­ва­жно зав­да­н­ня збе­ре­же­н­ня при­ро­дно­го се! ре­до­ви­ща);

– ін­фра­стру­ктур­ні про­гра­ми – сто­су­ю­ться в пер­шу чер­гу до­ро­жньо­го бу­дів! ни­цтва, зве­де­н­ня об’єктів транс­порт­ної ін­фра­стру­кту­ри, розвитку ко­му­наль­ної та со­ці­аль­ної ін­фра­стру­ктур гір­ських на­се­ле­них пун­ктів, ци­фро­вих ко­му­ні­ка­цій (Швей­ца­рія, Фран­ція, Іта­лія).

Фа­кти­чно єв­ро­пей­ські кра­ї­ни ви­ко­ри­сто­ву­ють стра­те­гії, спря­мо­ва­ні на ком! пен­са­цію впли­ву не­га­тив­них умов гір­ських мі­сце­во­стей че­рез суб­си­ді­ю­ва­н­ня

ви­ро­бни­цтва, ін­ве­сти­цій­ну до­по­мо­гу, на­да­н­ня ком­пен­са­цій мі­сце­вим ви­роб! ни­кам.

З утво­ре­н­ням Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу в йо­го кра­ї­нах!чле­нах обме­же­но під­трим! ку і до­по­мо­гу ви­ро­бни­кам та ре­гіо­нам. Ра­зом з тим ст. 87 До­го­во­ру про за­сну­ван! ня Єв­ро­пей­ської Спіль­но­ти * до­зво­ляє ре­а­лі­зо­ву­ва­ти пев­ні фор­ми до­по­мо­ги, які спри­я­ють:

a) еко­но­мі­чно­му розвитку ре­гіо­нів з над­зви­чай­но низь­ким рів­нем жи­т­тя чи ви­со­ким без­ро­бі­т­тям;

б) здій­снен­ню ва­жли­во­го, з по­зи­цій спіль­но­го єв­ро­пей­сько­го ін­те­ре­су, про! екту чи по­до­лан­ню сер­йо­зно­го “збу­ре­н­ня” в еко­но­мі­ці дер­жа­ви!чле­на;

в) роз­ви­тко­ві пев­них ви­дів еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті чи сфер еко­но­мі­ки, якщо та­ка до­по­мо­га не справ­ляє не­га­тив­но­го впли­ву на умо­ви тор­гів­лі та­кою мі­рою, що це мо­же су­пе­ре­чи­ти спіль­но­му ін­те­ре­су;

г) куль­тур­но­му розвитку та збе­ре­жен­ню куль­тур­ної спад­щи­ни, якщо та­ка до­по­мо­га не впли­ває на умо­ви тор­гів­лі та кон­ку­рен­цію в ЄС та­кою мі­рою, що це мо­же су­пе­ре­чи­ти спіль­но­му ін­те­ре­су **.

Пе­ре­ва­жна біль­шість гір­ських ре­гіо­нів Єв­ро­пи, що під­па­дає під та­кі озна­ки, на­ле­жить, за тер­мі­но­ло­гі­єю ЄС, до “про­блем­них те­ри­то­рій” та має мо­жли­во­сті для від­по­від­ної під­трим­ки. Зокре­ма, пе­ред­ба­че­не в ЄС ви­ко­ри­ста­н­ня стру­ктур! них фон­дів на­ці­ле­но на ре­гіо­ни, які від­ста­ють у сво­є­му розвитку, тоб­то ма­ють ва­ло­вий ре­гіо­наль­ний про­дукт, ниж­чий за 75% від се­ре­дньо­го рів­ня по кра­ї­ні, є від­да­ле­ни­ми або ма­ло­на­се­ле­ни­ми [6; 7]. Гір­ські те­ри­то­рії під­три­му­ю­ться та­ки­ми стру­ктур­ни­ми фон­да­ми ЄС: – Єв­ро­пей­ським фон­дом регіонального розвитку, з ко­штів яко­го фі­нан­су­ю­ться про­е­кти, спря­мо­ва­ні на змі­цне­н­ня еко­но­мі­чної та со­ці­аль­ної згур­то­ва­но­сті в ЄС, ко­ри­гу­ва­н­ня дис­ба­лан­сів між йо­го ре­гіо­на­ми. Зокре­ма, він ін­ве­стує в ком­па­нії з ме­тою ство­ре­н­ня по­стій­них ро­бо­чих місць, еко­ло­гі­чну ін­фра­стру­кту­ру, енер­ге! ти­ку, транс­порт то­що;

– Єв­ро­пей­ським фон­дом орі­єн­та­ції і га­ран­ту­ва­н­ня сіль­сько­го го­спо­дар­ства, який, се­ред ін­шо­го, опі­ку­є­ться роз­ви­тком сіль­ської мі­сце­во­сті та на­дає до­по­мо! гу фер­ме­рам у менш роз­ви­ну­тих ра­йо­нах;

– Єв­ро­пей­ськи­ми гру­па­ми те­ри­то­рі­аль­но­го спів­ро­бі­тни­цтва, зав­да­н­ня яких по­ля­га­ють у про­су­ван­ні транскор­дон­но­го (при­кор­дон­но­го), транс­на­ціо­наль­но! го та між­ре­гіо­наль­но­го спів­ро­бі­тни­цтва.

Крім стру­ктур­них фон­дів до­по­мо­гу у ви­рі­шен­ні зав­дань розвитку гір­ські те! ри­то­рії кра­їн ЄС мо­жуть отри­му­ва­ти з Фон­ду гур­ту­ва­н­ня, ство­ре­но­го у 1993 р. Йо­го ді­яль­ність спря­мо­ва­на на під­трим­ку кра­їн з ва­ло­вим на­ціо­наль­ним до­хо! дом на ду­шу на­се­ле­н­ня менш як 90% від се­ре­дньо­го по ЄС. Фонд фі­нан­сує роз! бу­до­ву транс’єв­ро­пей­ських транс­порт­них ме­реж, охо­ро­ну нав­ко­ли­шньо­го се! ре­до­ви­ща (про­е­кти, пов’яза­ні з ра­ціо­наль­ним ви­ко­ри­ста­н­ням енер­гії, за­сто­су! ва­н­ням від­нов­лю­ва­них дже­рел енер­гії, роз­ви­тком за­лі­зни­чно­го транс­пор­ту як більш еко­ло­гі­чно­го то­що).

По­ряд з ви­ко­ри­ста­н­ням ін­стру­мен­тів, що ді­ють тіль­ки все­ре­ди­ні ЄС, Єв­ро! пей­ським Со­ю­зом іні­ці­йо­ва­но спів­пра­цю з су­сі­дні­ми кра­ї­на­ми (зов­ні­шньо­по­лі! * До­го­вір про за­сну­ва­н­ня Єв­ро­пей­ської Спіль­но­ти [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту! пу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_017/page.

ти­чна іні­ці­а­ти­ва ЄС “Схі­дне пар­тнер­ство”, яка по­ши­рю­є­ться і на Укра­ї­ну). Від­по­від­ні ін­стру­мен­ти єв­ро­пей­сько­го су­сід­ства за­про­ва­дже­но для на­да­н­ня до! по­мо­ги кра­ї­нам!пар­тне­рам. Гір­ські ре­гіо­ни Укра­ї­ни охо­пле­но про­гра­ма­ми при! кор­дон­но­го спів­ро­бі­тни­цтва Єв­ро­пей­сько­го ін­стру­мен­ту су­сід­ства (ППС ЄІС) “Поль­ща – Бі­ло­русь – Укра­ї­на”, “Угор­щи­на – Сло­вач­чи­на – Ру­му­нія – Украї! на” і “Ру­му­нія – Укра­ї­на”.

Но­ві мо­жли­во­сті для Укра­ї­ни від­кри­ло за­про­ва­дже­н­ня у ЄС з 2009 р. та­ко! го ін­стру­мен­ту спів­ро­бі­тни­цтва єв­ро­пей­ських ре­гіо­нів, який по­ши­рю­є­ться і на кра­ї­ни – не чле­ни ЄС, як ма­кро­ре­гіо­наль­ні стра­те­гії (МРС). Во­ни про­по­ну­ють пла­тфор­му для ба­га­то­га­лу­зе­во­го, ба­га­то­на­ціо­наль­но­го і ба­га­то­рів­не­во­го управ! лі­н­ня за прин­ци­пом “зни­зу вго­ру” з вклю­че­н­ням мі­сце­вих і ре­гіо­наль­них учас! ни­ків та під­три­му­ю­ться єв­ро­пей­ськи­ми стру­ктур­ни­ми й ін­ве­сти­цій­ни­ми фон! да­ми.

Сьо­го­дні ді­ють чо­ти­ри ма­кро­ре­гіо­наль­ні стра­те­гії: що­до ре­гіо­ну Бал­тій­сько! го мо­ря (EUSBSR) – з 2009 р., Ду­най­ська стра­те­гія (EUSDR) – з 2011 р., стра­те! гія для Адрі­а­ти­чно­го та Іо­ні­чно­го ре­гіо­нів (EUSAIR) – з 2014 р., Аль­пій­ська стра! те­гія (EUSALP) – з 2015 р. *. На ста­дії роз­роб­ки й узго­дже­н­ня із стру­кту­ра­ми ЄС пе­ре­бу­ває про­ект Кар­пат­ської стра­те­гії, яка бу­ла іні­ці­йо­ва­на Поль­щею та ін­ши! ми кра­ї­на­ми ре­гіо­ну – чле­на­ми ЄС та під­три­ма­на Укра­ї­ною **. З лю­то­го 2016 р. в рам­ках Ко­мі­те­ту ре­гіо­нів ЄС сфор­мо­ва­но Кар­пат­ську між­ре­гіо­наль­ну гру­пу, ме! тою якої є по­шук мо­жли­во­стей ство­ре­н­ня ма­кро­ре­гіо­наль­ної стра­те­гії для Кар! пат­сько­го ре­гіо­ну ***. Іні­ці­а­ти­ва що­до роз­ро­бле­н­ня та за­твер­дже­н­ня Кар­пат­ської стра­те­гії дасть змо­гу по­гли­би­ти і на­пов­ни­ти ре­аль­ним змі­стом ре­а­лі­за­цію прий! ня­тої у Ки­є­ві у 2003 р. Рам­ко­вої кон­вен­ції про охо­ро­ну та ста­лий ро­зви­ток Кар! пат (Кар­пат­ська кон­вен­ція).

Кар­пат­ська стра­те­гія, з огля­ду на спіль­ну гір­ську спе­ци­фі­ку ре­гіо­нів, мо­же ба­зу­ва­ти­ся на до­сві­ді та по­ло­же­н­нях чин­ної з 2016 р. Аль­пій­ської стра­те­гії. Од! нак при про­су­ван­ні Кар­пат­ської стра­те­гії ва­жли­во вра­хо­ву­ва­ти чі­тку по­зи­цію Єв­ро­пей­ської ко­мі­сії сто­сов­но “трьох ні”, яким ма­ють від­по­від­а­ти стра­те­гі­чні но­во­вве­де­н­ня: ні­яких но­вих ре­гу­ля­то­рів; ні­яких но­вих ін­сти­ту­цій та ні­яких но! вих ін­стру­мен­тів **** . Очі­ку­ва­но Кар­пат­ська стра­те­гія мо­же охо­пи­ти ре­гіо­ни вось! ми кра­їн ма­кро­ре­гіо­ну (ше­сти кра­їн – чле­нів ЄС: Ав­стрії, Поль­щі, Ру­му­нії, Сло! вач­чи­ни, Угор­щи­ни, Че­хії, а та­кож Сер­бії та Укра­ї­ни) пло­щею 190 тис. км2 і з на­се­ле­н­ням 20 млн. осіб.

У рам­ках Кар­пат­ської МРС за­без­пе­чу­ва­ти­му­ться та­кі мо­жли­во­сті: ви­роб! ле­н­ня опе­ра­цій­ної про­гра­ми ЄС для Кар­пат­сько­го ре­гіо­ну (як у ви­пад­ку з Ду! най­ською та Аль­пій­ською стра­те­гі­я­ми); за­лу­че­н­ня фі­нан­со­вих ре­сур­сів Єв­ро! со­ю­зу для розвитку цьо­го ре­гіо­ну; ре­а­лі­за­ція ва­жли­вих про­е­ктів, зокре­ма, у

* Report implem makroregion strategy [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://ec. europa.eu/ regional_policy/en/policy/cooperation/macro!regional!trategies/.

** Укра­ї­на та кра­ї­ни ЄС роз­ро­блять спіль­ну Стра­те­гію розвитку Кар­пат­сько­го ре­гіо­ну / Уря­до­вий пор­тал [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.kmu.gov.ua/ua/news/ 249868016.

*** Wspolpraca w regionie Karpat. Inicjatywa nowej strategii makroregionalnej UE. – wg stanu na 30.08.2016 / MATERIAЈY OIDE [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://oide.sejm.gov.pl/ oide/images/files/pigulki/wspolpraca_w_regionie_karpat_30.08.2016.pdf.

**** Dlaczego Region Karpat potrzebuje strategii makroregionalnej UE [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://europeanreform.org/files/broszura_polska.pdf.

сфе­рах транс­пор­ту, енер­ге­ти­ки, охо­ро­ни нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща; змі­цне­н­ня те­ри­то­рі­аль­но­го спів­ро­бі­тни­цтва; сти­му­лю­ва­н­ня еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня та ста­ло­го розвитку ре­гіо­ну на осно­ві ба­га­тої при­ро­дної та куль­тур­ної спад­щи­ни і ефе­ктив­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня всіх скла­до­вих йо­го еко­но­мі­чно­го по­тен­ці­а­лу; по! си­ле­н­ня та вдо­ско­на­ле­н­ня спів­пра­ці між кра­ї­на­ми ЄС і су­сі­дні­ми кра­ї­на­ми, які не вхо­дять до ньо­го.

Під­го­тов­ле­но ва­рі­ант про­е­кту схе­ми ма­кро­ре­гіо­наль­ної стра­те­гії для Кар! пат­сько­го ре­гіо­ну, в яко­му окре­сле­но три основ­ні прі­о­ри­те­тні сфе­ри спіль­ної ді­яль­но­сті, кін­це­вою ме­тою якої є кон­ку­рен­то­спро­мо­жні, зе­ле­ні та згур­то­ва­ні Кар@ па­ти. Най­ва­жли­ві­ши­ми зав­да­н­ня­ми ви­зна­че­но по­си­ле­н­ня еко­но­мі­чно­го спів­ро! бі­тни­цтва, до­ся­гне­н­ня ви­со­кої яко­сті при­ро­дно­го се­ре­до­ви­ща і під­ви­ще­н­ня функ! ціо­наль­ної до­сту­пно­сті Кар­пат. Го­лов­на роль від­во­ди­ться ін­сти­ту­цій­ній спів­пра­ці уча­сни­ків стра­те­гії. Про­по­ну­є­ться та­кож вжи­ти від­по­від­них ці­льо­вих за­хо­дів за та­ки­ми прі­о­ри­те­тни­ми сфе­ра­ми.

I. Кон­ку­рен­тні Кар­па­ти (ме­та – по­си­ле­н­ня еко­но­мі­чно­го спів­ро­бі­тни­цтва):

1) ро­зви­ток чи­сто­го, “зе­ле­но­го” ви­ро­бни­цтва; 2) ста­лий ро­зви­ток ту­ри­зму; 3) під­ви­ще­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті агро­про­до­воль­чо­го се­кто­ру; 4) ро­зви­ток ма­кро­ре­гіо­наль­ної ін­но­ва­цій­ної еко­си­сте­ми.

II. Зе­ле­ні Кар­па­ти (ме­та – ви­со­ка якість при­ро­дно­го се­ре­до­ви­ща):

1) за­хист та ра­ціо­наль­не управління при­ро­дни­ми ре­сур­са­ми; 2) ди­вер­си­фі­ка­ція дже­рел енер­гії; 3) управління еко­ло­гі­чни­ми ри­зи­ка­ми та при­ро­дни­ми за­гро­за­ми.

III. Згур­то­ва­ні Кар­па­ти (ме­та – під­ви­ще­н­ня фун­кціо­наль­ної до­сту­пно­сті):

1) по­лі­пше­н­ня транс­порт­ної до­сту­пно­сті Кар­пат­ських гір; 2) роз­ши­ре­н­ня ци­фро­вої до­сту­пно­сті; 3) роз­роб­ка си­сте­ми еле­ктрон­них по­слуг. Як прі­о­ри­те­тну ви­окрем­ле­но та­кож сфе­ру го­ри­зон­таль­ної спів­пра­ці, пре­дме! том якої є ін­сти­ту­цій­не спів­ро­бі­тни­цтво у про­сто­ро­во­му пла­ну­ван­ні й транскор! дон­ній вза­є­мо­дії *.

Вар­то за­зна­чи­ти низ­ку пе­ре­сто­рог з бо­ку Єв­ро­пей­ської ко­мі­сії що­до Кар! пат­ської ма­кро­ре­гіо­наль­ної стра­те­гії, які не­об­хі­дно по­до­ла­ти у про­це­сі її про­су! ва­н­ня. Йде­ться, зокре­ма, про не­чі­тку іден­ти­фі­ка­цію про­блем, на розв’язан­ні яких уча­сни­ки стра­те­гії хо­ті­ли б кон­цен­тру­ва­ти спів­пра­цю; мо­жли­во­сті ви­рі­ше­н­ня у рам­ках чин­ної Кар­пат­ської кон­вен­ції до­сі не ре­а­лі­зо­ва­них про­блем; по­кри­т­тя ча­сти­ни ре­гіо­ну про­сто­ром Ду­най­ської стра­те­гії, се­ред уча­сни­ків якої є Укра­ї­на з трьо­ма сво­ї­ми ре­гіо­на­ми: За­кар­пат­ською, Іва­но!фран­ків­ською й Чер­ні­ве­цькою обла­стя­ми; то­що **.

Вті­ле­н­ня Кар­пат­ської чи Ду­най­ської МРС у будь!яко­му ви­пад­ку ви­ма­гає роз­ро­бле­н­ня від­по­від­них дер­жав­них і ре­гіо­наль­них стра­те­гій, ці­льо­вих про­грам, пла­нів дій то­що. Пер­ші кро­ки у цьо­му на­пря­мі зро­би­ла Львів­щи­на. Про­тя­гом

* ЕU Macro!regional Strategy for the Carpathian Region [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим дос! ту­пу : http://www.carpathianconvention.org/tl_files/carpathiancon/downloads/03%20meetings %20and%20events/implementation%20committee/ccic_modra%202017/documents/mrs %20for%20carpathian%20region%20presentation.pdf.

** Dlaczego Region Karpat potrzebuje strategii makroregionalnej UE [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://europeanreform.org/files/broszura_polska.pdf.

2017 р. з іні­ці­а­ти­ви Львів­ської обл­держ­адмі­ні­стра­ції бу­ло роз­ро­бле­но Стра­те­гію розвитку гір­ських те­ри­то­рій Львів­ської обла­сті на 2018–2022 ро­ки (за­твер­дже­на рі­ше­н­ням Львів­ської обла­сної ра­ди від 05.12.2017 р. № 565), під­го­тов­ка якої здій­сню­ва­ла­ся за актив­ної уча­сті Ін­сти­ту­ту ре­гіо­наль­них до­слі­джень іме­ні М.І. До­лі­шньо­го НАН Укра­ї­ни. Та­кі стра­те­гі­чні про­грам­ні до­ку­мен­ти не­об­хі­дно роз­ро­би­ти і для ін­ших обла­стей Кар­пат­сько­го ре­гіо­ну Укра­ї­ни – За­кар­пат­ської, Іва­но!фран­ків­ської, Чер­ні­ве­цької.

Ви­снов­ки

Єв­ро­пей­ський до­свід на­го­ло­шує на не­об­хі­дно­сті роз­роб­ки і ре­а­лі­за­ції по­лі! ти­ки розвитку гір­ських те­ри­то­рій Укра­ї­ни, в осно­ві якої по­вин­ні ле­жа­ти їх еко! но­мі­чна під­трим­ка, під­ви­ще­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті, за­по­бі­га­н­ня де­по! пу­ля­ції, збе­ре­же­н­ня еко­ло­гі­чної фун­кції та етно­куль­тур­ної спад­щи­ни гір. На! пря­ми під­трим­ки гір­ських те­ри­то­рій мо­жуть вклю­ча­ти: адмі­ні­стра­тив­ну по­лі­ти­ку, яка за­без­пе­чу­ва­ти­ме спе­ці­аль­ний ста­тус адмі­ні­стра­тив­но!те­ри­то­рі­аль! них оди­ниць і на­се­ле­них пун­ктів у гір­ських мі­сце­во­стях з осо­бли­ви­ми під­хо­да! ми до фі­нан­со­во­го ви­рів­ню­ва­н­ня, ін­ве­сти­цій­ної ді­яль­но­сті то­що; те­ри­то­рі­аль! не пла­ну­ва­н­ня й фор­му­ва­н­ня адмі­ні­стра­тив­но!те­ри­то­рі­аль­них оди­ниць з ура­ху! ва­н­ням гір­ської спе­ци­фі­ки; фі­нан­со­во!бю­дже­тне ви­рів­ню­ва­н­ня, яке від­криє пе­ред еко­но­мі­чно про­блем­ни­ми те­ри­то­рі­я­ми гір­ських ре­гіо­нів мо­жли­во­сті для за­без­пе­че­н­ня умов жит­тє­ді­яль­но­сті мі­сце­во­го на­се­ле­н­ня на рів­ні, не гір­шо­му, ніж у се­ре­дньо­му по кра­ї­ні; ці­льо­ві про­гра­ми спри­я­н­ня розвитку сфер і ви­дів ді­яль­но­сті, які ма­ють осо­бли­ве зна­че­н­ня для гір­ських ра­йо­нів; ре­а­лі­за­цію ін­фра! стру­ктур­них про­грам, які спри­я­ти­муть згла­джу­ван­ню про­блем транс­порт­но! ко­му­ні­ка­тив­ної до­сту­пно­сті в гір­ських мі­сце­во­стях. Без­умов­но, ці на­пря­ми ма­ють на­бу­ти ін­сти­ту­цій­но­го вті­ле­н­ня і під­три­му­ва­ти­ся на всіх управ­лін­ських рів­нях.

Під­трим­ка гір­ських те­ри­то­рій бу­де ефе­ктив­ні­шою при ви­ко­ри­стан­ні адап! то­ва­них до умов Укра­ї­ни пра­ктик, апро­бо­ва­них кра­ї­на­ми Єв­ро­пи. Се­ред них: по­лі­пше­н­ня транс­порт­ної, со­ці­аль­ної, ко­му­наль­ної ін­фра­стру­ктур гір­ських ре! гіо­нів; роз­роб­ка кон­це­пцій і про­грам розвитку гір­ських те­ри­то­рій та дер­жав­на до­по­мо­га в ре­а­лі­за­ції пе­ред­ба­че­них ни­ми про­е­ктів; ство­ре­н­ня фон­дів під­трим! ки гір­ських те­ри­то­рій; на­да­н­ня до­та­цій сіль­сько­го­спо­дар­ським ви­ро­бни­кам у гір­ських мі­сце­во­стях і спри­я­н­ня їх ко­о­пе­ра­ції; під­трим­ка розвитку сфе­ри ту! ри­зму, ку­рор­тів, на­ро­дних про­ми­слів і ре­ме­сел; спри­я­н­ня ство­рен­ню в гір­ських ра­йо­нах ро­бо­чих місць у тих ви­дах еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті, які не ма­ють еко­де! стру­ктив­но­го впли­ву, з орі­єн­та­ці­єю на сфе­ру ма­ло­го й се­ре­дньо­го бі­зне­су; вра­ху! ва­н­ня в ме­ха­ні­змах фі­нан­со­во­го ви­рів­ню­ва­н­ня спе­ци­фі­ки гір­ських те­ри­то­рій; то­що.

Розвитку гір­ських те­ри­то­рій Укра­ї­ни спри­я­ти­ме акти­ві­за­ція ви­ко­ри­ста­н­ня про­грам при­кор­дон­но­го спів­ро­бі­тни­цтва Єв­ро­пей­сько­го ін­стру­мен­ту су­сід­ства “Поль­ща – Бі­ло­русь – Укра­ї­на”, “Угор­щи­на – Сло­вач­чи­на – Ру­му­нія – Украї! на” та “Ру­му­нія – Укра­ї­на”, які охо­плю­ють те­ри­то­рію гір­сько­го Кар­пат­сько­го ре­гіо­ну Укра­ї­ни. Та­кож для Укра­ї­ни ва­жли­ви­ми є участь у під­го­тов­ці ма­кро­ре­гіо! наль­ної стра­те­гії ЄС для Кар­пат­сько­го ре­гіо­ну та про­су­ва­н­ня спіль­них з кра­ї­на! ми та ре­гіо­на­ми, які є уча­сни­ка­ми чин­ної Ду­най­ської стра­те­гії, про­е­ктів.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Кравців В.С., Жук П.В. Кон­це­пту­аль­ні за­са­ди роз­роб­ки та ре­а­лі­за­ції дер! жав­ної про­гра­ми ста­ло­го розвитку Укра­їн­ських Кар­пат // Економіка Укра­ї­ни. – 2013. – № 1. – С. 4–11.

2. Кон­це­пту­аль­ні за­са­ди ста­ло­го розвитку гір­сько­го ре­гіо­ну ; [за ред. М.А. Го! луб­ця]. – Львів : Пол­лі, 2007. – 288 с.

3. Кар­пат­ський ре­гіон: акту­аль­ні проблеми та пер­спе­кти­ви розвитку : мо! ногр. – У 8 т. ; [на­ук. ред. В.С. Кравців]. – Львів : НАН Укра­ї­ни; Ін­сти­тут ре­гіо! наль­них до­слі­джень, 2013. – Т. 1: Еко­ло­гі­чна без­пе­ка та при­ро­дно!ре­сур­сний по­тен­ці­ал, 2013. – 336 с.

4. Пі­тю­лич М.М. Гір­ські те­ри­то­рії Укра­їн­ських Кар­пат: су­ча­сний стан та пер! спе­кти­ви розвитку : мо­ногр. – Львів : ДУ “Ін­сти­тут ре­гіо­наль­них до­слі­джень іме­ні М.І. До­лі­шньо­го НАН Укра­ї­ни”; Ужго­род : Гра­жда, 2015. – 320 с.

5. Цим­мер­манн Х. Дер­жав­на політика для гір­ських ре­гіо­нів – до­свід де­яких єв­ро­пей­ських кра­їн та мо­жли­ві ва­рі­ан­ти для Укра­ї­ни : прое­кт­ний до­ку­мент № 18 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ims!ukraine.org/sites/default/ FILES/%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5%D0%BD %D1%82%20%e2%84%96%2018.pdf.

6. Ма­ла­хов­ський Ю.В. До­свід США, Ка­на­ди та кра­їн ЄС в управ­лін­ні еко­но! мі­чним роз­ви­тком де­пре­сив­них те­ри­то­рій // На­у­ко­ві пра­ці Кі­ро­во­град­сько­го на­ціо­наль­но­го те­хні­чно­го уні­вер­си­те­ту. – Еко­но­мі­чні на­у­ки : зб. на­ук. праць. – 2015. – Вип. 28. – С. 43–53.

7. По­лі­щук Л.С. Ре­гіо­наль­ні аси­ме­трії в ЄС та но­ві ін­стру­мен­ти по­лі­ти­ки ви­рів­ню­ва­н­ня // Акту­аль­ні проблеми між­на­ро­дних від­но­син. – 2015. – Т. 2. – № 126. – С. 116–124 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http:// journals.iir.kiev.ua/index.php/apmv/article/view/2824/2532.

References

1. Kravtsiv V.S., Zhuk P.V. Kontseptual’ni zasady rozrobky ta realizatsii derzhavnoi programy staloho rozvytku Ukrains’kykh Karpat [Conceptual principles of the creation and realization of the state’s program of steady development of the Ukrainian Carpathians]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2013, No. 1, pp. 4–11 [in Ukrainian].

2. Kontseptual’ni Zasady Staloho Rozvytku Hirs’koho Rehionu [Conceptual Principles of Sustainable Development of Mountain Region]. M.A. Golybets’ (Ed.). Lviv, Polli, 2007 [in Ukrainian].

3. Karpats’kyi Rehion: Aktual’ni Problemy ta Perspektyvy Rozvytku, u 8 t. [Carpathian Region: Actual Problems and Prospects of Development, in 8 vol.]. Lviv, NAS of Ukraine, Institute of Regional Research, 2013. Vol. 1. Ecological safety and natural resources capacity, 2013. – 336 p. [in Ukrainian].

4. Pityulych M.M. Hirs’ki Terytorii Ukrains’kykh Karpat: Suchasnyi Stan ta Perspektyvy Rozvytku [Mountain Territories of Ukrainian Carpathians: Current State and Development Prospects]. Lviv, Institute of Regional Research named after M.I. Dolishniy of the NAS Ukraine, Uzhhorod, Grazhda, 2015 [in Ukrainian].

5. Zimmermann H. Derzhavna Polityka dlya Hirs’kykh Rehioniv – Dosvid Deyakykh Evropeis’kykh Krain ta Mozhlyvi Varianty dlya Ukrainy. Proektnyi Dokument No. 18 [State

Policy for Mountain Regions – Experience of Some European Countries and Options for Ukraine. Project Document No. 18], available at: http://www.ims!ukraine.org/sites/ DEFAULT/FILES/%20%D0%B4%D0%BE%D0%BA%D1%83%D0%BC%D0%B5 %D0%BD%D1%82%20%E2%84%96%2018.PDF [in Ukrainian].

6. Malakhovsky Yu. Dosvid SSHA, Kanady ta krain ES v upravlinni ekonomichnym rozvytkom depresyvnykh terytorii [The US, Canada and EU experience in managing economic development of depressed areas]. Naukovi pratsi Kirovograds’koho natsional’noho tekhnichnoho universytetu. Ekonomichni nauky – Scientific works of the Kirovograd National Technical University. Economic sciences, 2015, Iss. 28, pp. 43–53 [in Ukrainian].

7. Polishchuk L.S. Rehional’ni asymetrii v ES ta novi instrumenty polityky vyrivnyuvannya [Regional asymmetries in the EU and new policy instruments alignment]. Aktual’ni problemy mizhnarodnykh vidnosyn – Actual problems of international relations, 2015, Vol. 2, No. 126, pp. 116–124, available at: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/ apmv/article/view/2824/2532 [in Ukrainian].

Ста­т­тя на­ді­йшла до ре­да­кції 14 лю­то­го 2018 р. The article was received by the Editorial staff on February 14, 2018.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.