Logical and historical bases of cardinal economic changes and transition to reconstructive development .............................................

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Contents -

The logical and historical bases of changes in trade policy and other cardinal economic changes, which lie in deploying the internal contradictions of jointly divided labor, are revealed. At the present stage of the development of society, this has incarnated in contradictions between globalization, subjectively represented by transnational corporations, and localization, subjectively represented by national states. The forms of manifesting this contradiction are analyzed; it is shown that its solution is possible on the way to a transition to reconstructive type of development and the search for adequate mechanisms of management.

Основ­ні по­си­ла­н­ня обго­во­рю­ва­ної на­ми До­по­віді ба­зу­ю­ться на то­му, що політика віль­ної тор­гів­лі зруй­ну­ва­ла ви­ро­бни­чий ба­зис США та еко" © Гриценко Ан­дрій Ан­дрі­йо­вич (Grytsenko Andrii Andriiovych), 2017; e"mail: agrytsenko@ ief.org.ua.

* Ста­т­тю під­го­тов­ле­но в рам­ках до­слі­дже­н­ня за на­у­ко­вим про­е­ктом “За­галь­ні та ло­каль­ні ме­ха­ні­зми ре­кон­стру­ктив­но­го роз­ви­тку еко­но­мі­ки” (но­мер дер­жав­ної ре­є­стра­ції 0117U002825).

но­мі­чну за­хи­ще­ність міль­йо­нів аме­ри­кан­ців, а лі­де­ри кра­ї­ни си­сте­ма­тич" но жер­тву­ва­ли до­хо­да­ми і га­ран­ті­я­ми зайня­то­сті аме­ри­кан­ських тру­дя­щих в обмін на про­су­ва­н­ня ін­те­ре­сів аме­ри­кан­ських між­на­ро­дних ін­ве­сто­рів. На ба­зі про­ве­де­но­го ана­лі­зу в До­по­віді зро­бле­но ви­сно­вок про те, що “...тор­го­вель­на політика остан­ньої чвер­ті ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя збан­кру­ті­ла і еко­но­мі­чно, і по­лі­ти­чно. На­став хо­ро­ший мо­мент для Аме­ри­ки роз­по­ча­ти з чи­сто­го ар­ку­ша і зно­ву обмір­ку­ва­ти стра­те­гії кон­ку­рен­ції в гло­баль­ній еко­но­мі­ці, які до­зво­ли­ли б під­ви­щи­ти рі­вень життя для всіх” (с. 17).

На дум­ку ав­то­ра До­по­віді, ви­хід із си­ту­а­ції, що скла­ла­ся, по­ля­гає у при" зу­пи­нен­ні всіх пе­ре­го­во­рів з тор­гів­лі та в то­му, щоб “під­три­ма­ти все­ося­жну гло­баль­ну еко­но­мі­чну про­гра­му для від­нов­ле­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті аме­ри­кан­ських ро­бі­тни­ків і зба­лан­су­ва­н­ня на­шої тор­гів­лі з ре­штою сві­ту. Та­ка про­гра­ма по­вин­на вклю­ча­ти:

– збіль­ше­н­ня вну­трі­шніх ін­ве­сти­цій в осві­ту, ін­фра­стру­кту­ру і те­хно" ло­гії та їх на­прав­ле­н­ня на роз­ши­ре­н­ня ви­ро­бни­цтва і роз­роб­ку но­вих ви­дів про­ду­кції в Спо­лу­че­них Шта­тах Аме­ри­ки;

– по­лі­ти­ку від­нов­ле­н­ня рин­ко­вої си­ли аме­ри­кан­ських ро­бі­тни­ків, у то­му чи­слі че­рез під­ви­ще­н­ня ді­є­во­сті прав проф­спі­лок;

– до­сту­пні ме­ди­чні по­слу­ги й ада­пта­цій­ні про­гра­ми для пе­ре­ве­де­н­ня ро­бі­тни­ків на кра­щу ро­бо­ту;

– по­да­тко­ві та за­ко­но­дав­чі ре­фор­ми, які спри­я­ти­муть зро­стан­ню ві­тчиз" ня­ної еко­но­мі­ки;

– обме­же­н­ня ва­лю­тних ма­ні­пу­ля­цій для кра­їн – тор­го­вель­них парт" не­рів та ви­мо­ги до них до­три­му­ва­ти­ся мі­ні­маль­них стан­дар­тів тру­до­вих прав і прав лю­ди­ни; – обме­же­н­ня “по­да­тко­вих укрит­тів” (“по­да­тко­вих га­ва­ней”)” (с. 27). Хо­ча за­зна­че­на До­по­відь спри­йма­є­ться як про­те­кціо­ніст­ська за сво­їм ду­хом, во­на, про­те, не мі­стить ре­ко­мен­да­цій пря­мо­го про­те­кціо­ніст­сько" го ха­ра­кте­ру. Йде­ться про ство­ре­н­ня умов для зба­лан­со­ва­ної тор­гів­лі та роз" ви­тку на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки. “Тіль­ки в то­му ви­пад­ку, – вва­жає ав­тор, – ко­ли бу­дуть ство­ре­ні умо­ви для зба­лан­со­ва­ної зов­ні­шньої тор­гів­лі і роз­по" ді­лу ви­гід від неї між тру­дя­щи­ми, уряд США мо­же пе­ре­йти до подаль­шої лі­бе­ра­лі­за­ції тор­го­вель­них від­но­син з ін­ши­ми дер­жа­ва­ми” (с. 27).

Зви­чай­но, мо­жна обго­во­рю­ва­ти кон­кре­тну про­бле­ма­ти­ку тор­гів­лі, що та­кож до­ціль­но ро­би­ти, але ва­жли­ві­ше з’ясу­ва­ти гли­бин­ні при­чи­ни ви" ни­кне­н­ня по­ді­бної си­ту­а­ції. Ці при­чи­ни по­ро­джу­ють не тіль­ки тор­го­вель­ні дис­ба­лан­си, але й бор­го­ві кри­зи та ба­га­то ін­ших ва­жли­вих про­блем гло" баль­но­го ха­ра­кте­ру. З та­кої то­чки зо­ру, До­по­відь – це ли­ше при­від для об" го­во­ре­н­ня шир­шо­го ко­ла про­блем, які сто­су­ю­ться гли­бин­них, при­хо­ва" них основ си­ту­а­ції, що ви­ни­кла у гло­баль­но­му еко­но­мі­чно­му сві­ті.

В істо­рії зав­жди бу­ли дві край­ні по­зи­ції у тра­кту­ван­ні істо­ри­чних явищ. Одна по­ля­гає в то­му, що у су­спіль­стві від­бу­ва­ю­ться по­дії, які за­ле­жать від збі­гу кон­кре­тних об­ста­вин, і жо­дних за­ко­но­мір­но­стей тут не існує. По" ді­бне – як мо­мент – спо­сте­рі­га­є­ться і в су­ча­сно­му ди­скур­сі, на­при­клад, у

а ро­біть те, що аме­ри­кан­ці ро­би­ли са­мі…” [3]. Са­ме на та­кий під­хід орі­єн" тує істо­ри­чна ме­то­до­ло­гія. “Я ствер­джую, – пи­ше Е. Рай­нерт, – що зна­н­ня істо­ри­чно­го про­це­су роз­ви­тку мо­же убе­рег­ти нас від стра­те­гії, яка зов­ні зда­є­ться ло­гі­чною, але в ре­аль­но­сті мо­же бу­ти над­зви­чай­но руй­нів­ною. Бі­дним кра­ї­нам нав’язу­ють віль­ну тор­гів­лю, а ба­га­ті кра­ї­ни в цей час обме" жу­ють ім­порт сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції з кра­їн тре­тьо­го сві­ту і суб" си­ду­ють вла­сне сіль­ське го­спо­дар­ство” [2, с. 27].

Ло­гі­ко"істо­ри­чна ме­то­до­ло­гія дає мо­жли­вість ви­зна­чи­ти су­спіль­ний ген, з яко­го роз­ви­ва­ю­ться ба­зо­ві су­спіль­ні ін­сти­ту­ції та су­ча­сні су­пе­реч" но­сті. Та­ким ге­ном є су­мі­сно"роз­ді­ле­на пра­ця як ви­хі­дне су­спіль­но"еко" но­мі­чне від­но­ше­н­ня, яке по­ро­джує, з одно­го бо­ку, лю­ди­ну як су­спіль­ну істо­ту, а з ін­шо­го – су­спіль­ство як фор­му об’єд­на­н­ня лю­дей, і роз­гор­та­єть" ся у про­це­сі їхньо­го істо­ри­чно­го роз­ви­тку *. Осьо­ва лі­нія, яка бе­ре свій по­ча­ток із су­мі­сно"роз­ді­ле­ної пра­ці, роз­гор­та­є­ться з бо­ку роз­діль­но­сті у рин­ко­ву еко­но­мі­ку, яка має сво­єю осно­вою по­діл пра­ці, а з бо­ку су­міс" но­сті – в ін­сти­тут дер­жа­ви, який за сво­їм при­зна­че­н­ням по­ви­нен пред" став­ля­ти ін­те­ре­си су­спіль­ства як ці­ло­го. Ко­лі­зія рин­ку і дер­жа­ви утво­рює одну з ба­зо­вих лі­ній істо­ри­чно­го роз­ви­тку су­спіль­ства.

Але су­мі­сність і роз­діль­ність ді­а­ле­кти­чно є вза­є­мозв’яза­ни­ми та не існу" ють одна без одної. У сво­є­му роз­ви­тку ко­жна з них вклю­чає ін­шу як свій мо­мент. Та­кою є за­ко­но­мір­ність уся­ко­го роз­ви­тку [7, с. 55]. Ри­нок, на­при" клад, як ме­ха­нізм по­го­дже­н­ня при­ва­тних ін­те­ре­сів діє че­рез су­мі­сність у до­ся­гнен­ні ці­лей ко­жно­го, в ре­зуль­та­ті чо­го ре­а­лі­зу­є­ться за­галь­ний ін­те" рес (“не­ви­ди­ма ру­ка” А. Смі­та) [8]. А дер­жа­ва, у свою чер­гу, пред­став­ляє за­галь­ний ін­те­рес су­спіль­ства як ці­ло­го, що скла­да­є­ться із вза­є­мо­від­но­син при­ва­тних осіб.

Вну­трі­шня вза­є­мо­дія су­мі­сно­сті та роз­діль­но­сті в са­мій рин­ко­вій еко" но­мі­ці ви­сту­пає як від­но­си­ни рин­ку і фір­ми, а в ін­сти­ту­ті дер­жа­ви – як від­но­си­ни са­мої дер­жа­ви і гро­ма­дян (гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства). Роз­ви" ток від­но­син су­мі­сно­сті до­хо­дить до гло­ба­лі­за­ції та че­рез лі­нію фір­ми ве­де до ТНК, які всту­па­ють у су­пе­ре­чність з роз­ді­ле­ні­стю еко­но­мі­чно­го про" сто­ру на на­ціо­наль­ні дер­жа­ви. На цьо­му ета­пі вну­трі­шня ві­дмін­ність у су" мі­сно"роз­ді­ле­ній пра­ці пе­ре­тво­рю­є­ться на основ­ну су­пе­ре­чність су­ча­сної

* Це по­ло­же­н­ня до­ве­де­но і те­о­ре­ти­чно, і пра­кти­чно. У слі­по"глу­хо"ні­мих від на" ро­дже­н­ня ді­тей, як пра­ви­ло, не фор­му­ю­ться люд­ська пси­хі­ка, сві­до­мість і люд­ські зді­бно­сті. Во­ни не вхо­дять у люд­ський світ. Але екс­пе­ри­мен­ти, по­став­ле­ні О. Ме­ще" ря­ко­вим та І. Со­ко­лян­ським і те­о­ре­ти­чно осми­сле­ні Е. Ільєн­ко­вим, по­ка­за­ли, що, ба­зу­ю­чись на ме­то­до­ло­гії су­мі­сно"роз­ді­ле­ної ді­яль­но­сті, у та­ких ді­тей мо­жли­во сфор" му­ва­ти люд­ську сві­до­мість і ро­зум [4]. Їхні ви­хо­ван­ці на­віть ста­ли вче­ни­ми і за­хи­сти" ли ди­сер­та­ції. Це і слу­гує пра­кти­чним до­ка­зом по­ло­же­н­ня про су­мі­сно"роз­ді­ле­ну ді­яль­ність як фор­му по­ро­дже­н­ня лю­ди­ни. Прав­да, у цьо­му ви­пад­ку є ви­хо­ва­тель, який уже во­ло­діє всі­ма люд­ськи­ми зді­бно­стя­ми і за до­по­мо­гою су­мі­сно"роз­ді­ле­ної ді­яль" но­сті вво­дить ди­ти­ну у люд­ський світ, а у сві­то­вій істо­рії суб’єктів, які б во­ло­ді­ли вже сфор­мо­ва­ни­ми зді­бно­стя­ми, не бу­ло. Ці зді­бно­сті ви­ни­ка­ли ра­зом із суб’єкта­ми в са" мо­му про­це­сі су­мі­сно"роз­ді­ле­ної пра­ці, яка і бу­ла пер­шою істо­ри­чною фор­мою су­міс" но"роз­ді­ле­ної ді­яль­но­сті [5, с. 51–53, 110–115; 6, с. 10].

епо­хи: між гло­ба­лі­за­ці­єю, що роз­ви­ва­є­ться з бо­ку су­мі­сно­сті та ре­а­лі­зу­єть" ся, на­сам­пе­ред, че­рез ін­фор­ма­цій­но"те­хно­ло­гі­чні та фі­нан­со­во"еко­но­мі­чні ме­ха­ні­зми, і ло­ка­лі­за­ці­єю, що роз­ви­ва­є­ться з бо­ку роз­ді­ле­но­сті та ре­а­лі" зу­є­ться че­рез про­сто­ро­во"те­ри­то­рі­аль­ні фор­ми (у пер­шу чер­гу, на­ціо­наль­ні дер­жа­ви). Ін­фор­ма­ція і гро­ші змі­ню­ють свою про­сто­ро­ву ло­ка­лі­за­цію мит" тє­во, а ма­те­рі­аль­ні ре­сур­си, за­во­ди, фа­бри­ки і лю­ди не мо­жуть пе­ре­мі­щу" ва­ти­ся так са­мо швид­ко, як ін­фор­ма­ція і гро­ші.

Сьо­го­дні лю­ди­на мо­же бу­ти те­хно­ло­гі­чно та ін­фор­ма­цій­но зв’яза­ною з будь"якою то­чкою сві­то­во­го еко­но­мі­чно­го про­сто­ру, мо­же найня­ти­ся на ро­бо­ту у будь"якій кра­ї­ні сві­ту, не ви­хо­дя­чи зі сво­го бу­дин­ку (на­при" клад, в Укра­ї­ні). Ін­фор­ма­ція і гро­ші мо­жуть мит­тє­во пе­ре­мі­щу­ва­ти­ся з одні­єї то­чки в ін­шу. Так, уяві­мо со­бі, що МВФ прийняв рі­ше­н­ня пе­ре­ра­ху" ва­ти Укра­ї­ні 300 млрд. дол. і здій­снив це. Що ре­аль­но від­бу­лось і що змі­ни" лось? Із за­пи­сів на ра­хун­ках МВФ гро­ші пе­ре­мі­сти­ли­ся до за­пи­сів на ра" хун­ках НБУ або Уря­ду Укра­ї­ни. Ні­я­кі ре­аль­ні цін­но­сті ні­ку­ди не ру­ха­ли" ся. Чи ста­ла Укра­ї­на на 300 млрд. дол. ба­га­тшою? Ве­ли­ке за­пи­та­н­ня. А чи ста­ла во­на бі­дні­шою? Не­має сум­ні­ву. Адже борг зріс у роз­ра­хун­ку на кож" но­го гро­ма­дя­ни­на на­шої дер­жа­ви більш як на 7 тис. дол. І йо­го тре­ба бу­де від­да­ва­ти ре­аль­ною вар­ті­стю, ви­ро­бив­ши і про­дав­ши ре­аль­ну про­ду­кцію. Крім то­го, як під­кре­слив В. Геєць, че­рез ме­ха­нізм пе­ре­роз­по­ді­лу кре­ди­ти МВФ, зде­біль­шо­го, осі­да­ють у ба­га­тої ча­сти­ни на­се­ле­н­ня по­за бан­ків" ською си­сте­мою і не ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться для роз­ви­тку.

Мо­жна, зви­чай­но, го­во­ри­ти про те, що ці гро­ші мо­жуть бу­ти ви­ко­рис" та­ні для роз­ви­тку ви­ро­бни­цтва. Але якщо є ма­те­рі­аль­ні та тру­до­ві ре­сур­си для роз­ви­тку ви­ро­бни­цтва, то ні­яких зов­ні­шніх за­по­зи­чень не по­трі­бно. Є На­ціо­наль­ний банк, в обов’язок яко­го вхо­дить за­без­пе­че­н­ня еко­но­мі­ки гро­ши­ма у кіль­ко­сті, не­об­хі­дній для то­ва­ро­обо­ро­ту. Іно­зем­на ва­лю­та по" трі­бна тіль­ки для при­дба­н­ня за кор­до­ном то­го, що не мо­же бу­ти ви­ро­бле" но в Укра­ї­ні.

Осві­че­ні еко­но­мі­сти, які ви­вча­ли ма­кро­еко­но­мі­ку і між­на­ро­дну еко" но­мі­ку (але не ви­вча­ли грун­тов­но еко­но­мі­чну істо­рію, істо­рію еко­но­міч" ної дум­ки і по­лі­ти­чну еко­но­мію, оскіль­ки ці кур­си або не ви­кла­да­ю­ться, або ста­ли над­зви­чай­но ко­ро­тки­ми на­віть в еко­но­мі­чних уні­вер­си­те­тах (і не тіль­ки в Укра­ї­ні, але й у сві­ті) і зов­сім від­су­тні в ін­ших ВНЗ) по­прав­лять: іно­зем­на ва­лю­та по­трі­бна для ку­пів­лі не тіль­ки то­го, що не ви­ро­бля­є­ться в Укра­ї­ні, але й то­го, що в Укра­ї­ні ви­ро­бля­ти до­рож­че, ніж за кор­до­ном. Про це свід­чить те­о­рія по­рів­няль­них пе­ре­ваг в усіх її про­стих і більш скла­дних ва­рі­ан­тах. Але це і є та пас­тка, ку­ди по­тра­пив ряд кра­їн, орі­єн­ту­ю­чись на те­о­рію по­рів­няль­них пе­ре­ваг і віль­ну тор­гів­лю, про які го­во­ри­ли ма­кро" еко­но­мі­чно осві­че­ні еко­но­мі­сти.

Че­рез пев­ний час з’ясо­ву­є­ться: якщо кра­ї­на має зна­чно ниж­чий рі­вень еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку та ниж­чу про­ду­ктив­ність пра­ці, то ве­ли­ка ча­сти" на її пе­ре­ро­бних, про­ми­сло­вих під­при­ємств не ви­три­має кон­ку­рен­ції на вла­сно­му рин­ку з то­ва­ро­ви­ро­бни­ка­ми більш роз­ви­ну­тих кра­їн. По"

рів­няль­ні пе­ре­ва­ги та­кої кра­ї­ни кон­цен­тру­ю­ться на про­ду­кції, що не по" тре­бує пе­ре­роб­ки або по­тре­бує її у мі­ні­маль­них роз­мі­рах, тоб­то на си­ро" вин­ній про­ду­кції. Кра­ї­на по­сту­по­во, але не­у­хиль­но, пе­ре­тво­рю­є­ться на си­ро­вин­ний при­да­ток еко­но­мі­чно роз­ви­ну­тих дер­жав, стру­ктур­но де­гра" ду­ю­чи і втра­ча­ю­чи со­ці­аль­ну ста­біль­ність вна­слі­док зро­ста­н­ня без­ро­біт" тя, низь­кої за­ро­бі­тної пла­ти, збіль­ше­н­ня бор­гів то­що. Са­ме цим шля­хом пі­шла Укра­ї­на.

Зда­ва­ло­ся б, як мо­жна не ро­зу­мі­ти та­ких ре­чей? Ви­хо­дить, що мо­жна. За 25 ро­ків ви­ро­сло по­ко­лі­н­ня еко­но­мі­стів і по­лі­ти­ків, які ви­вча­ли тіль­ки мі­кро" і ма­кро­еко­но­мі­ку, а та­кож кон­кре­тні еко­но­мі­чні на­у­ки, які орі­єн" ту­ють на з’ясу­ва­н­ня фун­кціо­наль­них зв’яз­ків і зов­сім бай­ду­жі до су­тно­сті явищ, більш гли­бин­них про­це­сів, які зда­тний роз­кри­ти ли­ше ло­гі­ко"істо" ри­чний під­хід. Якщо ра­ні­ше сту­ден­ти"еко­но­мі­сти з пер­шо­го кур­су зна­ли, що роз­ви­ну­ті кра­ї­ни зав­жди про­во­ди­ли по­лі­ти­ку фри­тре­дер­ства, а не­роз" ви­ну­ті – по­лі­ти­ку про­те­кціо­ні­зму, і ро­зумі­ли, чо­му са­ме так від­бу­ва­ло­ся, то те­пер та­кі зна­н­ня не акту­а­лі­зо­ва­но. Во­ни не ста­ли ін­стру­мен­том мис" ле­н­ня. “Пра­цює” те­о­рія по­рів­няль­них пе­ре­ваг. І еко­но­мі­сти, і по­лі­ти­ки щи­ро вва­жа­ють, що, від­кри­ва­ю­чи рин­ки, во­ни ство­рю­ють для кра­ї­ни до" да­тко­ві мо­жли­во­сті. А ті, хто не має еко­но­мі­чної осві­ти (а сьо­го­дні в не" еко­но­мі­чних ВНЗ жо­дна еко­но­мі­чна ди­сци­плі­на, зде­біль­шо­го, не ви­кла" да­є­ться), як пра­ви­ло, орі­єн­ту­ю­ться на за­галь­но­прийня­ту дум­ку.

Але ця си­ту­а­ція не ви­пад­ко­ва. Во­на є ви­гі­дною для фі­нан­со­во"еко" но­мі­чної елі­ти в усіх кра­ї­нах: і у роз­ви­ну­тих, і в не­ро­з­ви­ну­тих. Са­ме в та­ких умо­вах у пе­ре­хі­дних еко­но­мі­ках мо­жна за ко­ро­ткий час здо­бу­ти мі­льяр­дні ста­тки, чо­го мо­жли­во до­би­ти­ся ли­ше за ра­ху­нок пе­ре­роз­по­ді" лу су­спіль­но­го ба­гат­ства, а не у ре­аль­но­му від­тво­рю­валь­но­му еко­но­міч" но­му про­це­сі. А в роз­ви­ну­тих кра­ї­нах са­ме в цих умо­вах фі­нан­со­ва елі­та мо­же при­вла­сню­ва­ти вар­тість, ство­ре­ну в усіх ку­то­чках сві­ту ме­ре­жею під­при­ємств, за­ле­жних від ТНК. Са­ме то­му сві­то­ва фі­нан­со­во"еко­но­міч" на елі­та за­ін­те­ре­со­ва­на в та­кій осві­ті, в та­ких кон­це­пці­ях і те­о­рі­ях, всі­ля" ко спри­я­ю­чи їх роз­по­всю­джен­ню та мар­гі­на­лі­за­ції про­ти­ле­жних по­гля­дів.

Зви­чай­но, політика віль­ної тор­гів­лі та те­о­рія по­рів­няль­них пе­ре­ваг до­бре “пра­цю­ють” в умо­вах, ко­ли кра­ї­ни пе­ре­бу­ва­ють на при­бли­зно одна" ко­вих рів­нях роз­ви­тку. Але якщо йо­го рів­ні істо­тно від­рі­зня­ю­ться, то си­ту" ація стає по­ді­бною до ті­єї, в якій би на ринг ви­йшли два бо­ксе­ри: один – у су­пер­важ­кій ва­зі, а дру­гий – у лег­кій. Що б не ро­бив лег­ко­ва­го­вик, які б хи­тро­щі він не за­сто­со­ву­вав, ре­зуль­тат ві­до­мий. То­му і в еко­но­мі­ці не­об" хі­дно ди­фе­рен­ці­ю­ва­ти кон­ку­рен­тні про­сто­ри – так са­мо, як це ро­блять у бо­ксі, вла­што­ву­ю­чи зма­га­н­ня у рі­зних ва­го­вих ка­те­го­рі­ях, і вза­га­лі скрізь, де кон­ку­рен­тні мо­жли­во­сті істо­тно від­рі­зня­ю­ться. Іна­кше за­мість кон­ку" рен­ції бу­де зов­сім ін­ша си­ту­а­ція.

Той факт, що ТНК, ма­ю­чи зна­чні пе­ре­ва­ги за ра­ху­нок мас­шта­бів і кон" цен­тра­ції фі­нан­со­вих ре­сур­сів, люд­сько­го ка­пі­та­лу і те­хно­ло­гій, в умо­вах віль­ної тор­гів­лі ви­ті­сня­ють на те­ри­то­рі­ях на­ціо­наль­них дер­жав на­ціо­наль"

В умо­вах гло­ба­лі­за­ції го­лов­ну роль ві­ді­гра­ють від­тво­рю­валь­ні ци­кли ТНК, які всту­па­ють у су­пе­ре­чність з від­тво­рю­валь­ни­ми ци­кла­ми на­ціо" наль­них еко­но­мік. Для одних еко­но­мік це озна­чає по­си­ле­н­ня вла­сної мо" гу­тно­сті за ра­ху­нок від­мін­но­стей в які­сних ха­ра­кте­ри­сти­ках рів­нів роз­вит" ку, для дру­гих – обер­та­є­ться де­фі­ци­та­ми тор­го­вих і пла­ті­жних ба­лан­сів, від­но­сним зни­же­н­ням кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті, а для тре­тіх – де­гра­да" ці­єю роз­ви­тку де­яких ре­гіо­нів і за­го­стре­н­ням вну­трі­шніх со­ці­аль­но"еко" но­мі­чних су­пе­ре­чно­стей, де­фол­та­ми, кри­за­ми та на­віть вій­на­ми. Для роз" в’яза­н­ня ці­єї су­пе­ре­чно­сті не­об­хі­дним є узго­дже­н­ня гло­баль­но­го і ло­каль" них від­тво­рю­валь­них ци­клів на всіх рів­нях – по­чи­на­ю­чи з най­біль­шої ТНК і за­кін­чу­ю­чи на­се­ле­ним пун­ктом най­бі­дні­шої кра­ї­ни. Не­узго­дже­ність цих ци­клів по­ро­джує не­кон­тро­льо­ва­ні мі­гра­цій­ні по­то­ки тру­до­вих, ма­те­рі­аль" них і фі­нан­со­вих ре­сур­сів, що, у свою чер­гу, по­ро­джує кри­зо­ві яви­ща рі­зно­го ха­ра­кте­ру. Зро­ста­н­ня ри­зи­ків де­ста­бі­лі­за­ції між­на­ро­дних еко­но­мі­чних від­но­син та­кож акту­а­лі­зує про­бле­му на­ціо­наль­них від­тво­рю­валь­них ци­клів.

Клю­чо­вою від­по­від­дю на за­го­стре­н­ня окре­сле­них су­пе­ре­чно­стей є від­нов­ле­н­ня прі­о­ри­те­тно­сті збе­ре­же­н­ня на­ціо­наль­них від­тво­рю­валь­них ком­пле­ксів на­віть за ра­ху­нок час­тко­вої втра­ти ефе­ктив­но­сті. Це озна­чає, що всі ба­зо­ві то­ва­ри, спо­жи­ва­н­ня яких за­без­пе­чує нор­маль­ну жит­тє" ді­яль­ність лю­дей, по­вин­ні ви­ро­бля­ти­ся пе­ре­ва­жно на­ціо­наль­ни­ми еко" но­мі­ка­ми. На­при­клад, з та­кої то­чки зо­ру, угор­цям до­ціль­ні­ше спо­жи­ва­ти со­лод­кий пе­рець, ви­ро­ще­ний в Угор­щи­ні, а не в Ні­дер­лан­дах (на­віть якщо ви­тра­ти ви­ро­бни­цтва угор­сько­го пер­цю є ви­щи­ми), а укра­їн­цям – кар­топ" лю, ви­ро­ще­ну у вла­сній кра­ї­ні, а не в Бє­ла­ру­сі чи Поль­щі (на­віть якщо укра­їн­ські ви­тра­ти є де­що ви­щи­ми).

Не слід за­бу­ва­ти, що вся­кі ви­тра­ти, з дру­го­го бо­ку, є до­хо­да­ми. Якщо при­дба­но на­ціо­наль­ний про­дукт, то ви­тра­та по­ку­пця ста­ла до­хо­дом на­ціо" наль­но­го ви­ро­бни­ка. Від­по­від­но, якщо ку­пле­но ім­порт­ний про­дукт, то ви­тра­та по­ку­пця ста­ла до­хо­дом іно­зем­но­го ви­ро­бни­ка. При цьо­му ча­сти" на вар­то­сті ви­яв­ля­є­ться втра­че­ною для на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки. Пі­сля спо" жи­ва­н­ня про­ду­кту тіль­ки ця втра­та і за­ли­ша­є­ться: або її по­трі­бно ком­пен" су­ва­ти екс­пор­том, або во­на ста­не ча­сти­ною де­фі­ци­ту тор­го­вель­но­го ба" лан­су, який, у свою чер­гу, є фун­да­мен­таль­ною осно­вою для де­валь­ва­ції на­ціо­наль­ної ва­лю­ти.

От­же, між­на­ро­дна тор­гів­ля по­вин­на не під­ри­ва­ти осно­ви на­ціо­наль" них го­спо­дар­ських ком­пле­ксів, а до­пов­ню­ва­ти їх. Це мо­жна сфор­му­лю­ва" ти й іна­кше: в осно­ві ви­рі­ше­н­ня про­блем ста­біль­но­го рів­но­ва­жно­го роз" ви­тку по­вин­ні ле­жа­ти не су­то еко­но­мі­чні під­хо­ди з їх прин­ци­па­ми ра­ціо" наль­но­сті та ефе­ктив­но­сті, а го­спо­дар­ські, які від­да­ють прі­о­ри­тет не ра­ціо­наль­но­сті та ефе­ктив­но­сті (хо­ча во­ни теж не ви­клю­ча­ю­ться), а ці­лі­сно­сті від­тво­ре­н­ня го­спо­дар­сько­го життя кра­ї­ни. До ре­чі, са­ме на та" ких під­хо­дах на­по­ля­гає фі­ло­со­фія го­спо­дар­ства на від­мі­ну від еко­но­мі­чної на­у­ки [13]. Вра­хо­ву­ю­чи си­ту­а­цію, що скла­лась, Укра­ї­на зму­ше­на бу­де пе­ре" гля­ну­ти свої зов­ні­шньо­еко­но­мі­чні зв’яз­ки і ско­ри­гу­ва­ти їх від­по­від­но до аде­ква­тно усві­дом­ле­них на­ціо­наль­них ін­те­ре­сів.

Пра­кти­чно це озна­чає, що Уряд Укра­ї­ни по­ви­нен щіль­но пра­цю­ва­ти з на­ціо­наль­ни­ми ви­ро­бни­ка­ми, пред­став­ле­ни­ми рі­зни­ми асо­ці­а­ці­я­ми, та із зов­ні­шньо­еко­но­мі­чни­ми пар­тне­ра­ми, з’ясо­ву­ю­чи умо­ви, не­об­хі­дні для за" без­пе­че­н­ня че­сної кон­ку­рен­ції (тоб­то при­бли­зно рів­ні кон­ку­рен­тні умо" ви). Не­об­хі­дно та­кож ро­зу­мі­ти, що на­ціо­наль­ні ви­ро­бни­ки на­ма­га­ти­муть" ся ство­ри­ти умо­ви най­біль­шої за­хи­ще­но­сті, а зов­ні­шньо­еко­но­мі­чні парт" не­ри – най­біль­шої сво­бо­ди тор­гів­лі. Зав­да­н­ня уря­до­вих стру­ктур по­ля­гає в то­му, щоб зна­йти у цій по­стій­ній дис­ку­сії “зо­ло­ту се­ре­ди­ну” – при­близ" но рів­ні кон­ку­рен­тні умо­ви (за до­по­мо­гою та­ри­фних і не­та­ри­фних ін­стру" мен­тів) з не­ве­ли­кою пе­ре­ва­гою для на­ціо­наль­них ви­ро­бни­ків. Адже ство" ре­н­ня для них зна­чно ви­гі­дні­ших умов при­зве­де до по­сту­по­во­го зни­же­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті, а не­ви­гі­дні умо­ви – до бан­крутств.

Зви­чай­но, це ду­же скла­дна і ко­пі­тка ро­бо­та. Але це є одним з най­важ" ли­ві­ших зав­дань від­по­від­них уря­до­вих стру­ктур. На жаль, під­пи­са­н­ня Уго­ди про асо­ці­а­цію між Укра­ї­ною та ЄС з пов­ною і все­о­хо­плю­ю­чою зо­ною віль­ної тор­гів­лі від­бу­ло­ся без про­ве­де­н­ня та­кої ро­бо­ти і не­об­хі­дних ви" снов­ків з неї. То­му те­пер во­на має бу­ти про­ве­де­на з ура­ху­ва­н­ням си­ту­а­ції, що скла­ла­ся в Укра­ї­ні.

Ме­то­до­ло­гі­чною ба­зою та­кої ро­бо­ти по­вин­на ста­ти кон­це­пція ре­кон" стру­ктив­но­го роз­ви­тку, яка орі­єн­тує не на мо­дер­ні­за­цію (оскіль­ки в умо" вах Укра­ї­ни во­на озна­чає тіль­ки онов­ле­н­ня, а то­му і по­си­ле­н­ня, існу­ю­чих дис­про­пор­цій), а на ре­кон­стру­кцію еко­но­мі­ки, змі­ну її не­су­чих кон­стру­кцій від­по­від­но до но­вої ар­хі­те­кту­ри в єв­ро­пей­сько­му і сві­то­во­му про­сто­рах. Це пе­ред­ба­чає фор­му­ва­н­ня но­вої па­ра­ди­гми еко­но­мі­чно­го ми­сле­н­ня і роз" ви­тку.

Ре­кон­стру­кція – ба­га­то­зна­чне по­ня­т­тя, яке ши­ро­ко за­сто­со­ву­є­ться в на­у­ці та на пра­кти­ці. Во­но тра­кту­є­ться як “до­ко­рін­на пе­ре­бу­до­ва чо­го"не" будь, ор­га­ні­за­ція за аб­со­лю­тно но­ви­ми прин­ци­па­ми”, як “від­тво­ре­н­ня про" це­сів, які від­бу­ва­лись у ми­ну­ло­му, на осно­ві пев­ної мо­де­лі та пе­ред­умов”, як “від­нов­ле­н­ня пер­ві­сно­го ви­гля­ду чо­гось” * то­що. У кон­текс­ті на­шо­го до­слі­дже­н­ня по­ня­т­тя “ре­кон­стру­кція” тра­кту­ва­ти­ме­ться в по­єд­нан­ні двох сво­їх зна­чень: 1) до­ко­рін­ної пе­ре­бу­до­ви і 2) від­нов­ле­н­ня вла­сної іден­тич" но­сті, са­мо­сті та суб’єктно­сті. Іна­кше ка­жу­чи, в да­но­му кон­текс­ті ре­кон" стру­кція еко­но­мі­ки Укра­ї­ни озна­чає не про­сто її до­ко­рін­ну пе­ре­бу­до­ву від­по­від­но до пев­но­го про­е­кту, а та­ку до­ко­рін­ну пе­ре­бу­до­ву, яка по­кли­ка" на ре­а­лі­зу­ва­ти су­тні­сні осо­бли­во­сті та пе­ре­ва­ги Укра­ї­ни (її са­мість) в усіх аспе­ктах (гео­гра­фі­чно­му, гео­по­лі­ти­чно­му, при­ро­дно­му, го­спо­дар­сько­му, істо­ри­чно­му, мен­таль­но­му, по­ве­дін­ко­во­му та ін.) і ті­єю мі­рою, якою во­ни впли­ва­ють на еко­но­мі­чний ро­зви­ток.

Згі­дно з цим під­хо­дом, для спря­му­ва­н­ня Укра­ї­ни на шлях ре­кон­струк" тив­но­го роз­ви­тку не­об­хі­дно зро­зу­мі­ти, що са­ме яв­ляє со­бою на­ша кра­ї­на в

* Ре­кон­стру­кція [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://dic.academic.ru/ dic.nsf/bse/; Ре­кон­стру­кція [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https:// ru.wikipedia.org/wiki/.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.