ANUFRIIEVA KATERYNA

– Institutional and financial components of Ukraine’s export growth

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Contents - © Ануфрієва Ка­те­ри­на Ва­ле­рі­їв­на (Anufriieva Kateryna), 2018; e3mail: kateryna.anufriieva@gmail.com.

The importance of increasing Ukraine’s export and development of strategic instruments of its support at the state level is determined. The main indicators related to dynamics, structure and financing of domestic exports, as well as global and internal factors influencing the export development are researched. Problems preventing the positive dynamics of export are outlined. Ways and tools for development of domestic exports and its promotion are determined. The issues of expediency of creation, organizational form and tasks of the export$credit agency in Ukraine are covered. Keywords: export; foreign trade turnover; balance of payments; openness of the economy; terms of foreign trade; export commodity structure; export credit agency; trade finance; export insurance; export promotion program; export strategy. References 14; Figures 2; Tables 3.

Про­це­си гло­ба­лі­за­ції та ре­гіо­на­лі­за­ції, роз­ви­тку і впро­ва­дже­н­ня но­вих схем та ін­стру­мен­тів вза­є­мо­дії та вза­є­мо­впли­ву кра­їн на сві­то­вій аре­ні без­по­се­ре­дньо

ви­зна­ча­ють ве­ктор роз­ви­тку екс­пор­ту Укра­ї­ни. Сві­то­ва кон­ку­рен­ція за рин­ки збу­ту спо­ну­кає до по­сту­пу в на­пря­мі під­трим­ки кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­го екс­пор­ту Укра­ї­ни, змі­цне­н­ня її по­зи­цій як по­ста­чаль­ни­ка то­ва­рів на сві­то­вий ри­нок і фор3 му­ва­н­ня дов­го­стро­ко­вих зов­ні­шньо­тор­го­вель­них зв’яз­ків, що, вре­шті­3решт, має по­си­ли­ти еко­но­мі­чну без­пе­ку Укра­ї­ни і ство­ри­ти пе­ред­умо­ви для по­бу­до­ви еко3 но­мі­чно ефе­ктив­ної дер­жа­ви. На­у­ков­ці та про­філь­ні екс­пер­ти пра­цю­ють над ви3 зна­че­н­ням про­блем і пер­спе­ктив екс­порт­ної ді­яль­но­сті дер­жа­ви, ста­ну та ін­стру3 мен­тів фі­нан­су­ва­н­ня екс­пор­ту, над об­грун­ту­ва­н­ням до­ціль­но­сті ство­ре­н­ня та ре3 алі­за­ції бі­зне­с3мо­де­лі фі­нан­со­вих уста­нов з під­трим­ки роз­ви­тку, кре­ди­ту­ва­н­ня і стра­ху­ва­н­ня екс­пор­ту.

Пи­та­н­ня екс­порт­ної по­лі­ти­ки, дер­жав­ної під­трим­ки і за­хо­дів що­до роз­ви­тку екс­пор­ту в ці­ло­му і в роз­рі­зі окре­мих ін­стру­мен­тів, еко­но­мі­чних се­кто­рів і гео­гра3 фі­чних на­прям­ків до­слі­джу­ва­лись екс­пер­та­ми – пред­став­ни­ка­ми дер­жав­них ор­га­нів і та­ки­ми ві­тчи­зня­ни­ми на­у­ков­ця­ми, як О. Кі­бік [1], В. Ко­тлу­бай [2], О. Яцен­ко [3], В. Мов­чан [4], О. Шев­чук [5]. Вче­ні І. Со­фі­щен­ко [6], О. Ша­ров [7], О. Ля­хо­ва [8] теж до­слі­джу­ва­ли зна­че­н­ня і мі­сце се­ред ін­стру­мен­та­рію під­трим­ки екс­пор­ту екс3 порт­но­3кре­ди­тно­го агент­ства (ЕКА), а та­кож фі­нан­со­ві про­ду­кти, які во­но мо­же про­по­ну­ва­ти, їх пе­ре­ва­ги й не­до­лі­ки.

Сьо­го­дні за­ли­ша­є­ться по­ле для до­слі­дже­н­ня шля­хів га­лу­зе­вої ди­вер­си­фі­ка­ції екс­пор­ту, об­грун­ту­ва­н­ня основ ді­яль­но­сті но­во­ство­ре­но­го ЕКА, ні­ве­лю­ва­н­ня по­лі3 ти­чно­го впли­ву на екс­пор­те­рів, по­шу­ку опти­маль­них ін­стру­мен­тів і ре­сур­сів фі­нан3 су­ва­н­ня екс­пор­ту.

От­же, ме­та стат­ті – ана­ліз по­ка­зни­ків роз­ви­тку екс­пор­ту Укра­ї­ни, по­шук ін­стру­мен­тів і про­ду­ктів фі­нан­су­ва­н­ня та га­ран­ту­ва­н­ня екс­пор­ту, об­грун­ту­ва­н­ня ді­яль­но­сті та про­ду­кто­во­го ря­ду ЕКА.

Роз­ви­ток екс­пор­ту Укра­ї­ни є одним з пер­шо­чер­го­вих зав­дань при про­гно­зо3 ва­но­му еко­но­мі­чно­му зро­стан­ні у сві­ті, очі­ку­ва­но­му при­ско­ре­но­му зро­стан­ні у кра­ї­нах – най­біль­ших тор­го­вель­них пар­тне­рах Єв­ро­зо­ни та в Ки­таї. До­слі­дже­н­ня шля­хів на­ро­щу­ва­н­ня екс­пор­ту і збіль­ше­н­ня йо­го об­ся­гів на­ці­ле­но на ви­рі­ше­н­ня пи­тань ма­кро­еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку Укра­ї­ни і по­шук від­по­від­них іні­ці­а­тив:

– за­про­ва­дже­н­ня стра­те­гій еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку, що ба­зу­ю­ться на спри­ян­ні екс­пор­ту (це, зокре­ма, Стра­те­гія ста­ло­го роз­ви­тку “Укра­ї­на – 2020”, за­твер­дже­на Ука­зом Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни від 12 сі­чня 2015 р. № 5/2015; “Екс­порт­на стра­те­гія Укра­ї­ни: До­ро­жня кар­та стра­те­гі­чно­го роз­ви­тку тор­гів­лі на пе­рі­од 2017– 2021 ро­ків”, за­твер­дже­на Роз­по­ря­дже­н­ням Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни від 27 груд3 ня 2017 р. № 10173р; “Стра­те­гія роз­ви­тку ма­ло­го і се­ре­дньо­го під­при­єм­ни­цтва в Укра­ї­ні на пе­рі­од до 2020 ро­ку”, за­твер­дже­на Роз­по­ря­дже­н­ням Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни від 24 трав­ня 2017 р. № 5043р);

– ди­вер­си­фі­ка­ції еко­но­мі­ки на ко­ристь ви­ро­бництв з ви­со­кою до­да­ною вар3 ті­стю та ди­вер­си­фі­ка­ції екс­пор­ту; – ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми від’єм­но­го саль­до тор­го­вель­но­го ба­лан­су *; – під­ви­ще­н­ня гео­по­лі­ти­чно­го впли­ву Укра­ї­ни.

Фо­ку­су­ва­н­ня на опти­мі­за­ції за­со­бів під­трим­ки екс­пор­ту та на йо­го роз­ши3 рен­ні до­зво­лить зро­би­ти ва­го­мий вклад у при­ско­ре­н­ня за­галь­но­еко­но­мі­чно­го роз3 ви­тку дер­жа­ви. Так, згі­дно з до­слі­дже­н­ням еко­но­мі­ста Л. Кле­цне­ра, 10% при­рос3 ту про­да­жів за ра­ху­нок екс­пор­ту збіль­шу­ють зайня­тість на 7%, то­ді як 10% при­рос3 ту про­да­жів усе­ре­ди­ні кра­ї­ни збіль­шу­ють її на 3,5%, оскіль­ки екс­пор­ту­ю­чі під­при­єм3 ства та бан­ки, які фі­нан­су­ють зов­ні­шньо­еко­но­мі­чну ді­яль­ність, ма­ють удві­чі біль­шу по­тре­бу у пер­со­на­лі та біль­шу ка­пі­таль­ну ба­зу, а ро­бо­та в екс­пор­ту­ю­чих стру­кту­рах при­но­сить їх пра­ців­ни­кам більший до­хід, а от­же – під­ви­щує рі­вень їхньо­го жи­т­тя [9, р. 7].

По­ка­зни­ки сві­то­вої тор­гів­лі свід­чать про акти­ві­за­цію тор­го­вель­них по­то­ків: у 2017 р. обо­рот між­на­ро­дної тор­гів­лі зріс на 4,7% (про­ти оцін­ки йо­го при­ро­сту за да­ни­ми жов­тня 2017 р. у роз­мі­рі 4,2%) *.

У 2017 р. ім­порт до роз­ви­ну­тих кра­їн зріс на 4% про­ти 2,7% у 2016 р., а ім­порт до кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться, збіль­шив­ся на 4,4% про­ти 2% у 2016 р. і, ймо­вір­но, за про­гно­за­ми МВФ, зро­сте на 4,9% у 2018 р. По­ряд із зро­ста­н­ням сві­то­вої еко3 но­мі­ки (у сі­чні 2018 р. прогноз при­ро­сту гло­баль­но­го ре­аль­но­го ВВП на кі­нець 2018 р. під­ви­ще­но до 3,9% з ура­ху­ва­н­ням про­гно­зу зро­ста­н­ня ін­ве­сти­цій як ко3 ро­тко­стро­ко­во­го ефе­кту від зни­же­н­ня по­да­тко­во­го на­ван­та­же­н­ня на при­бу­ток під­при­ємств у США), ці­ни на то­вар­них рин­ках під­ви­щу­ва­ти­му­ться.

Тим ча­сом у 2017 р. умо­ви для кра­їн – екс­пор­те­рів си­ро­вин­ної про­ду­кції за­ли­ша­ли­ся не­спри­я­тли­ви­ми – ці­ни на за­лі­зну ру­ду зни­жу­ва­ли­ся вна­слі­док зро3 ста­н­ня про­по­зи­ції з бо­ку Ки­таю, Ав­стра­лії та Бра­зи­лії, а ці­ни на сіль­сько­го­спо3 дар­ські то­ва­ри по­ча­ли зни­жу­ва­ти­ся на­при­кін­ці цьо­го ро­ку у зв’яз­ку з не­спо­ді3 ва­ним збіль­ше­н­ням за­па­сів зер­но­вих за мар­ке­тин­го­вий рік з ли­пня 2017 по чер3 вень 2018 р. Так, МВФ оці­нив від­по­від­ні ско­ро­че­н­ня ці­но­вих ін­де­ксів за лю­тий – сер­пень 2017 р. у 16% для за­лі­зної ру­ди та у 5% для сіль­сько­го­спо­дар­ських то­ва­рів **.

З огля­ду на ви­со­кий рі­вень від­кри­то­сті еко­но­мі­ки Укра­ї­ни (табл. 1) ***, знач3 ну за­ле­жність “ба­лан­со­вих” над­хо­джень від екс­пор­ту та чу­тли­вість до від­пли­ву ва­лю­ти, оче­ви­дно, що Укра­ї­на по­тре­бує сер­йо­зних ре­форм, які б спри­я­ли по­кра3 щен­ню умов тор­гів­лі (ре­фор­ми, у свою чер­гу, по­вин­ні сто­су­ва­ти­ся тор­гів­лі то­ва3 ра­ми і по­слу­га­ми, ін­ве­сти­цій та за­хи­сту ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті, пом’якше­н­ня та­ри­фних бар’єрів кра­ї­н3пар­тне­рів при тор­гів­лі сіль­сько­го­спо­дар­ською про­дук3

ці­єю), за­без­пе­че­н­ня екс­пор­те­рів не­об­хі­дни­ми фі­нан­со­ви­ми по­слу­га­ми *, а та­кож ін­ве­сти­цій у по­бу­до­ву до­ро­жної, за­лі­зни­чної та по­ві­тря­ної ін­фра­стру­ктур, мо­дер3 ні­за­цію склад­ських при­мі­щень і те­ле­ко­му­ні­ка­цій з ме­тою на­ро­щу­ва­н­ня екс­порт3 них по­ту­жно­стей (що­до ре­форм, то ва­жли­во вдо­ско­на­ли­ти за­ко­но­дав­ство з пи3 тань ін­ве­сти­цій і про­це­дур бан­крут­ства).

На сьо­го­дні 80–90% сві­то­вої тор­гів­лі здій­сню­є­ться за ра­ху­нок тор­го­вель­но­го фі­нан­су­ва­н­ня (за до­по­мо­гою кре­ди­тних до­ку­мен­тар­них ін­стру­мен­тів, га­ран­тій, стра­ху­ва­н­ня), то­му ва­жли­ву роль ві­ді­граю′ ть над­хо­дже­н­ня до Укра­ї­ни спе­ці­а­лі­зо3 ва­но­го фі­нан­су­ва­н­ня та по­стій­на ро­бо­та із за­без­пе­че­н­ня без­пе­ре­шко­дно­го про3 хо­дже­н­ня пла­те­жів. При цьо­му існу­ють ри­зик де­ста­бі­лі­за­ції фі­нан­со­вих по­то­ків, а та­кож ри­зик ви­со­кої вар­то­сті фі­нан­су­ва­н­ня і су­во­рих ви­мог до по­зи­чаль­ни­ків. Крім то­го, до­да­ють во­ла­тиль­но­сті важ­ко­пе­ре­дба­чу­ва­на ре­гу­ля­тор­на та фі­скаль­на по­лі­ти­ка США; по­тен­ці­аль­не по­си­ле­н­ня тор­го­вель­них обме­жень і про­дов­же­н­ня ре­жи­му сан­кцій про­ти ря­ду кра­їн; гео­по­лі­ти­чні ри­зи­ки; на­дмір­не зро­ста­н­ня кре3 ди­ту­ва­н­ня в Ки­таї; змі­цне­н­ня до­ла­ра США у від­но­шен­ні до ін­ших ва­лют про­тя3 гом 2017 р.

Роз­ви­ток укра­їн­сько­го екс­пор­ту зна­хо­ди­ться у фо­ку­сі до­слі­дни­ків при роз3 крит­ті пи­тань еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку й по­шу­ку шля­хів за­без­пе­че­н­ня до­хо­дів бю3 дже­ту, по­пов­не­н­ня цен­тра­лі­зо­ва­них зо­ло­то­ва­лю­тних ре­зер­вів в умо­вах три­ва­ло­го вій­сько­во­го кон­флі­кту на Схо­ді Укра­ї­ни, а та­кож шля­хів ста­бі­лі­за­ції фі­нан­со­во­го рин­ку та не­кре­ди­тної під­трим­ки кур­су на­ціо­наль­ної ва­лю­ти. При ефе­ктив­но­му ви­ко­ри­стан­ні при­ро­дних, про­ми­сло­вих та ін­те­ле­кту­аль­них ре­сур­сів, ви­зна­чен­ні прі­о­ри­те­тних на­пря­мів екс­пор­ту (вклю­ча­ю­чи ви­зна­че­н­ня то­ва­рів і по­слуг на екс3 порт, а та­кож під­при­ємств, які по­тре­бу­ють фі­нан­су­ва­н­ня і стра­ху­ва­н­ня екс­порт3 них по­зи­цій) та ро­зум­ній по­бу­до­ві гео­по­лі­ти­чних зв’яз­ків, на­віть з ура­ху­ва­н­ням то­го фа­кту, що у най­ближ­чі ро­ки тим­ча­со­во оку­по­ва­ні те­ри­то­рії не ма­ти­муть екс3 порт­них пер­спе­ктив, існує ши­ро­кий не­ви­ко­ри­ста­ний ін­стру­мен­та­рій під­трим­ки ві­тчи­зня­но­го екс­пор­ту.

У на­шій си­ту­а­ції (за при­зу­пи­не­н­ня над­хо­джень з МВФ і ви­со­ко­го спо­жив­чо3 го та ви­ро­бни­чо­го по­пи­ту на ім­порт­ні то­ва­ри) від’єм­не саль­до тор­го­вель­но­го ба3 лан­су про­тя­гом три­ва­ло­го ча­су, у свою чер­гу, має не­га­тив­ні на­слід­ки для фі­нан­со3 во­го рин­ку Укра­ї­ни та на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки в ці­ло­му. Так, по­пит на екс­пор­то3

ва­ні то­ва­ри сти­му­лює ка­пі­таль­ні ін­ве­сти­ції та спри­яє ство­рен­ню ро­бо­чих місць, а на­прям мо­не­тар­ної та ва­лю­тної по­лі­тик цен­траль­но­го бан­ку за­ле­жить від ста­біль3 но­го над­хо­дже­н­ня екс­порт­ної ви­ру­чки та очі­ку­вань еко­но­мі­чних суб’єктів. Що­до екс­пор­ту спо­жив­чих то­ва­рів, то в огля­ді НБУ екс­пер­ти за­сте­рі­га­ють, що зна­чні об­ся­ги екс­пор­ту та не­до­ста­тнє вну­трі­шнє ви­ро­бни­цтво (спо­жив­чих то­ва­рів, і зокре­ма – про­ду­ктів хар­чу­ва­н­ня) ство­рю­ють сер­йо­зні ри­зи­ки різ­кої кон­вер­ген­ції вну­трі­шніх цін до рів­ня цін тор­го­вель­них пар­тне­рів, адже, на­при­клад, ці­ни на біль­шість хар­чо­вих про­ду­ктів в Укра­ї­ні є ниж­чи­ми, ніж у су­сі­дніх кра­ї­нах, а та­кож у тор­го­вель­них пар­тне­рів [10, c. 23].

В “Основ­них за­са­дах гро­шо­во­3кре­ди­тної по­лі­ти­ки на 2018 рік та се­ре­дньо3 стро­ко­ву пер­спе­кти­ву” Ра­дою НБУ під­твер­дже­но ме­ту по­си­ле­н­ня ко­ор­ди­на­ції гро3 шо­во­3кре­ди­тної по­лі­ти­ки з еко­но­мі­чною та бю­дже­тно­3фі­нан­со­вою по­лі­ти­ка­ми Уря­ду з огля­ду на їх вза­є­мо­за­ле­жність і з ура­ху­ва­н­ням зв’яз­ків між мо­не­тар­ною сфе­рою, ре­аль­ним ви­ро­бни­цтвом, фі­нан­со­во­3бю­дже­тною си­сте­мою і пла­ті­жним ба­лан­сом кра­ї­ни, що при­ско­рить ні­ве­лю­ва­н­ня по­то­чних стру­ктур­них і ци­клі­чних дис­ба­лан­сів еко­но­мі­ки, а та­кож спри­я­ти­ме її зда­тно­сті до мі­ні­мі­за­ції на­слід­ків від не­га­тив­них зов­ні­шніх і вну­трі­шніх шо­ків *.

На сьо­го­дні ви­со­ка то­вар­на і гео­гра­фі­чна кон­цен­тра­ція ві­тчи­зня­но­го екс3 пор­ту, йо­го зро­ста­н­ня до кра­їн ЄС зу­мов­ле­ні від­по­від­ним ста­ти­сти­чним пе­ре3 роз­по­ді­лом вна­слі­док змен­ше­н­ня обо­ро­ту з СНД, адже за­галь­ний екс­порт зни3 зив­ся. У 2017 р. спо­сте­рі­га­є­ться ско­ро­че­н­ня об­ся­гів тор­го­вель­но­го обо­ро­ту та екс­пор­ту зокре­ма. За остан­ні­ми да­ни­ми, про­тя­гом 2017 р. де­фі­цит зов­ні­шньої тор­гів­лі то­ва­ра­ми зро­став, до­сяг­ши по­ка­зни­ка 6,3 млрд. дол., а зов­ні­шньо­тор3 го­вель­не саль­до то­ва­рів і по­слуг ста­ло від’єм­ним (на рів­ні 2,6 млрд. дол.), то­ді як тем­пи при­ро­сту об­ся­гів зов­ні­шньої тор­гів­лі в ці­ло­му та екс­пор­ту зокре­ма – до3 да­тни­ми. Вар­то вко­тре за­зна­чи­ти, що три­ва­ле утри­му­ва­н­ня від’єм­но­го саль­до спри­чи­няє, се­ред ін­шо­го, ско­ро­че­н­ня між­на­ро­дних ре­зер­вів. Крім то­го, спо­сте3 рі­га­є­ться ви­крив­ле­н­ня дже­рел і стру­кту­ри між­на­ро­дних ре­зер­вів, які на­пов­ню3 ються за ра­ху­нок за­по­зи­чень, роз­мі­ще­н­ня бор­го­вих цін­них па­пе­рів Укра­ї­ни, по3 зик від МВФ, а та­кож збе­ре­же­н­ня “ан­ти­лі­бе­раль­но­го” по­ло­же­н­ня про обов’яз3 ко­вий про­даж ча­сти­ни ва­лю­тної ви­ру­чки екс­пор­те­ра­ми та обме­же­н­ня стро­ків тор­го­вель­них роз­ра­хун­ків **.

Вза­єм­ні тор­го­вель­ні обме­же­н­ня Укра­ї­ни та Ро­сії (ра­ні­ше най­біль­шо­го тор­го3 вель­но­го пар­тне­ра на­шої дер­жа­ви) за­го­стри­ли пи­та­н­ня по­шу­ку но­вих рин­ків збу3 ту. Сьо­го­дні час­тка укра­їн­сько­го екс­пор­ту до Ро­сії ста­но­вить >10% про­ти 23,7% у 2013 р. (табл. 2).

Укра­ї­на ві­до­ма у сві­ті як екс­пор­тер за та­ки­ми то­вар­ни­ми гру­па­ми – не­до­ро3 го­цін­ні ме­та­ли і про­ду­кти ро­слин­но­го по­хо­дже­н­ня, які скла­да­ють, від­по­від­но,

21,3% і 23,4% у то­вар­ній стру­кту­рі ві­тчи­зня­но­го екс­пор­ту за остан­ні­ми да­ни­ми Дер3 жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни за 9 мі­ся­ців 2017 р. (табл. 3). Зокре­ма, про­тя­гом 2017 р. екс­порт зер­но­вих куль­тур і чор­них ме­та­лів – най­більш “ва­го­мих” то­ва­рів у йо­го за­галь­ній стру­кту­рі – зро­став ви­со­ки­ми тем­па­ми – в се­ре­дньо­му 20–30%. При цьо­му ста­біль­на стру­кту­ра екс­пор­ту (див. табл. 3), в якій більший при­ріст дає по­ста3 ча­н­ня то­ва­рів з низь­ким сту­пе­нем оброб­ки, під­твер­джує си­ро­вин­ний ха­ра­ктер на­шої еко­но­мі­ки та від­по­від­не мі­сце Укра­ї­ни у сві­то­во­му екс­пор­ті.

Не­об­хі­дно вра­хо­ву­ва­ти, що кра­ї­на з не­ве­ли­ким у сві­то­вих мас­шта­бах роз­мі3 ром ВВП (за да­ни­ми Сві­то­во­го бан­ку, у 2016 р. но­мі­наль­ний ВВП Укра­ї­ни ста­но3 вив 93,3 млрд. дол. (або 0,12% у сві­то­во­му ВВП) по­рів­ня­но з Че­хі­єю (від­по­від­но,

195,3 млрд. дол. і 0,26%), Поль­щею (471,4 млрд. дол. і 0,62%), Ру­му­ні­єю (187,6 млрд. дол. і 0,25%), Ро­сі­єю (1283,2 млрд. дол. і 1,69%), Ту­реч­чи­ною (863,7 млрд. дол. і 1,14%) [11, р. 26327]) та не­ди­вер­си­фі­ко­ва­ною стру­кту­рою екс3 пор­ту пе­ре­бу­ває під за­гро­зою впли­ву змін у сві­то­во­му се­ре­до­ви­щі тор­гів­лі.

Одним з най­ва­жли­ві­ших на­пря­мів зов­ні­шньої тор­гів­лі Укра­ї­ни є екс­порт про3 ду­кції аграр­но­го се­кто­ру, що за­ймає ва­го­му час­тку в її то­вар­но­му екс­пор­ті. При3 ско­ре­не зро­ста­н­ня екс­пор­ту по­рів­ня­но з ім­пор­том сфор­му­ва­ло до­да­тне саль­до тор­гів­лі про­ду­кці­єю АПК, яке з 2010 по 2016 р. зро­сло у 2,8 ра­за. При цьо­му у стру­кту­рі екс­пор­ту сіль­сько­го­спо­дар­ської та хар­чо­вої про­ду­кції час­тка го­то­вої хар3 чо­вої про­ду­кції бу­ла мі­ні­маль­ною (ли­ше 16% у 2016 р.) *.

За оцін­ка­ми екс­пер­тів, вжи­т­тя спри­я­тли­вих не­та­ри­фних за­хо­дів за­без­пе­чить істот3 ний по­зи­тив­ний ефект для змен­ше­н­ня за­трат екс­пор­те­рів аграр­ної про­ду­кції. Се­ред не­та­ри­фних за­хо­дів (“бар’єрів”) ЄС – під­твер­дже­н­ня по­хо­дже­н­ня про­ду­кту; са­ні3 тар­ні нор­ми; еко­ло­гі­чні стан­дар­ти; мар­ку­ва­н­ня (на­при­клад, ор­га­ні­чних про­ду­ктів). Бо­роть­ба за спри­я­тли­ві не­та­ри­фні за­хо­ди має ве­ли­ке зна­че­н­ня, якщо укра­їн­ські екс3 пор­те­ри зби­ра­ю­ться про­да­ва­ти то­ва­ри з ви­со­ким сту­пе­нем оброб­ки [12].

Тим ча­сом, згі­дно з остан­нім по­ві­дом­ле­н­ням Укра­їн­ської зер­но­вої асо­ці­а­ції, за збу­том зер­но­вих Укра­ї­на по­сту­па­є­ться пе­ред одним з най­біль­ших кон­ку­рен­тів – Ро­сій­ською Фе­де­ра­ці­єю, втра­ча­ю­чи ри­нок Єги­пту (най­біль­шо­го у сві­ті ім­пор­те­ра пше­ни­ці), адже у 2017 р. Єги­пет вста­но­вив но­ві спе­ци­фі­ка­ції ім­порт­них зер­но­вих: так, не­об­хі­дна час­тка про­те­ї­ну збіль­ши­ла­ся до 12,5% з 11,5% для пше­ни­ці, за­ку­пле3 ної у Укра­ї­ни та Ро­сії. У мар­ке­тин­го­во­му ро­ці з ли­пня 2016 по чер­вень 2017 р. на­ша дер­жа­ва екс­пор­ту­ва­ла до Єги­пту близь­ко 2,5 млн. т пше­ни­ці, що від­по­від­ає при3 бли­зно 14% за­галь­но­го об­ся­гу ім­пор­ту пше­ни­ці ці­єю кра­ї­ною. Ще близь­ко 6,6 млн. т укра­їн­ської пше­ни­ці від­ван­та­же­но до Та­ї­лан­ду, Ін­до­не­зії, Бан­гла­де­шу і Ре­спу­блі­ки Ко­рея, а та­кож на Фі­ліп­пі­ни. У ці­ло­му ре­ци­пі­єн­та­ми на­ших зер­но­вих за­ли­ша­ю­ться кра­ї­ни ЄС, Афри­ки, Азії та Близь­ко­го Схо­ду **.

За оцін­ка­ми Мі­ні­стер­ства сіль­сько­го го­спо­дар­ства США (USDA), ста­ном на сі­чень 2018 р., Укра­ї­на зайня­ла 63те мі­сце се­ред най­біль­ших сві­то­вих екс­пор­те­рів пше­ни­ці. За екс­пор­том ін­ших зер­но­вих – ячме­ню та ку­ку­ру­дзи – Укра­ї­на зайня3 ла, від­по­від­но, 33тє і 43те мі­сця у сві­ті ***.

Се­ред ва­жли­вих на­пря­мів ві­тчи­зня­но­го екс­пор­ту – то­ва­ри й по­слу­ги обо­рон­ної про­ми­сло­во­сті з огля­ду на її стра­те­гі­чне зна­че­н­ня і між­га­лу­зе­ві зв’яз­ки все­ре­ди­ні краї3 ни. Роз­ви­ток ці­єї га­лу­зі мо­же ста­ти драй­ве­ром зро­ста­н­ня вну­трі­шньо­го рин­ку та екс3 пор­ту про­ду­кції та вже сьо­го­дні за­без­пе­чує Укра­ї­ні мі­сце в де­ся­тці го­лов­них сві­то­вих екс­пор­те­рів озбро­єнь і змі­цне­н­ня по­зи­цій (683ме мі­сце) про­від­ній ком­па­нії ОПК – ДК “Укр­обо­рон­пром” у ТОП3100 обо­рон­них ком­па­ній сві­ту. Про­те вій­сько­вий кон­флікт з Ро­сі­єю, не вра­хо­ву­ю­чи по­штов­ху до зро­ста­н­ня ОПК при за­до­во­лен­ні по3 треб зброй­них сил, спри­чи­нив втра­ту тра­ди­цій­них рин­ків екс­пор­ту про­ду­кції вій­сько3 во­го при­зна­че­н­ня і зу­мо­вив пе­ре­орі­єн­та­цію екс­порт­ної ді­яль­но­сті **** .

Пла­тфор­ма еко­но­мі­чно­го па­трі­о­ти­зму: не­від­кла­дні за­хо­ди / Ан­ти­кри­зо­ва ра­да гро­мад3 ських ор­га­ні­за­цій. – 2017. – 39 c.

** Укра­ї­на втра­чає рин­ки зер­на: хто пі­сля Єги­пту? [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до3 сту­пу : https://agropolit.com/news/60373ukrayina3vtrachaye3rinki3zerna3hto3pislya3yegiptu.

*** Grain: World Markets and Trade. USDA Foreign Agricultural Service. January 12, 2018 [Елек3 трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.fas.usda.gov/data/grain3world3markets3and3trade.

**** Пла­ті­жний ба­ланс Укра­ї­ни. На­ціо­наль­ний банк Укра­ї­ни [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре3 жим до­сту­пу : https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=27033405.

Про­ект “Екс­порт­ної стра­те­гії Укра­ї­ни: До­ро­жньої кар­ти стра­те­гі­чно­го роз3 ви­тку тор­гів­лі на пе­рі­од 2017–2021 ро­ків” ви­зна­чає та­кі се­кто­ри як ру­шій­ну си­лу у ство­рен­ні ви­со­кої до­да­ної вар­то­сті та збіль­шен­ні укра­їн­сько­го екс­пор­ту то­ва­рів і по­слуг *: – се­ктор ін­фор­ма­цій­но­3ко­му­ні­ка­цій­них те­хно­ло­гій; – се­ктор кре­а­тив­них по­слуг (у то­му чи­слі по­слу­ги з ре­кла­ми і зв’яз­ків з гро3 мад­ські­стю);

– ре­ме­сла, ди­зайн, кі­но­ін­ду­стрія, ін­ду­стрія мо­ди, ви­дав­ни­ча спра­ва та ін­ші сце­ні­чні та ві­зу­аль­ні ми­сте­цтва;

– се­ктор ту­ри­зму (еко­ту­ризм, екс­тре­маль­ний, куль­тур­ний, ді­ло­вий (MICE) та осві­тній ту­ризм); – се­ктор те­хні­чно­го об­слу­го­ву­ва­н­ня і ре­мон­ту по­ві­тря­них су­ден; – се­ктор ви­ро­бни­цтва за­па­сних ча­стин і ком­пле­кту­ю­чих ви­ро­бів для ае­ро3 ко­смі­чної та авіа­цій­ної про­ми­сло­во­сті (у то­му чи­слі для по­ві­тря­них су­ден);

– се­ктор ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня (тур­бо­гвин­то­ві та га­зо­тур­бін­ні дви­гу­ни, на­со­си та ізо­льо­ва­ні про­во­ди і ка­бе­лі для транс­порт­них за­со­бів, транс­порт­ні за­со­би, за­лі­зни­чні та трам­вай­ні ло­ко­мо­ти­ви, за­па­сні ча­сти­ни та ком­пле­кту­ю­чі ви­ро­би до них);

– се­ктор хар­чо­вої про­ми­сло­во­сті (зокре­ма, хар­чо­ві ін­гре­ді­єн­ти, го­то­ві про3 ду­кти хар­чу­ва­н­ня та ор­га­ні­чна про­ду­кція).

Ав­то­ри Стра­те­гії ствер­джу­ють, що Укра­ї­на не­до­ста­тньо ви­ко­ри­сто­вує по­тен3 ці­ал тор­гів­лі з та­ки­ми дер­жа­ва­ми, як Ка­на­да, Ки­тай, Фран­ція, Ні­меч­чи­на, Ір­лан3 дія, Япо­нія, Шве­ція, Швей­ца­рія, Ве­ли­ко­бри­та­нія і США.

Стра­те­гія ви­знає, що успі­хи на­шої кра­ї­ни у роз­ви­тку під­при­єм­ни­цтва і сти3 му­лю­ван­ні кон­ку­рен­ції не зна­чні, то­му не­об­хі­дно ре­фор­му­ва­ти умо­ви під­при­єм3 ни­цької ді­яль­но­сті – з тим, щоб під­при­єм­ства (зокре­ма, ма­лі та се­ре­дні) мо­гли ко­ри­сту­ва­ти­ся пе­ре­ва­га­ми рин­ко­вої еко­но­мі­ки, а та­кож впро­ва­джу­ва­ти ін­но­ва­ції у ви­ро­бни­цтво та у фі­нан­су­ва­н­ня зов­ні­шньої тор­гів­лі Укра­ї­ни. Ва­жли­во сти­му3 лю­ва­ти уча­сни­ків рин­ку до роз­ви­тку бі­зне­су та подаль­ших ефе­ктив­них дій у сфе3 рах, які ма­ють осо­бли­ве зна­че­н­ня: осво­є­н­ня під­при­єм­ства­ми но­вих га­лу­зей еко3 но­мі­ки, під­ви­ще­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті на мі­жна­ро­дно­му рів­ні та ви­хід на но­ві рин­ки. Крім то­го, по­трі­бен ана­ліз сві­то­вих рин­ків збу­ту, умов до­сту­пу на них, кон­ку­рен­ції, на­яв­них в Укра­ї­ні ре­сур­сів і ви­ро­бництв для за­без­пе­че­н­ня цьо­го по3 пи­ту, а пе­ред­умо­вою для пе­ре­орі­єн­та­ції та ди­вер­си­фі­ка­ції ві­тчи­зня­но­го екс­пор­ту є по­лі­ти­чна во­ля.

Для Укра­ї­ни роз­ши­ре­н­ня по­ста­ча­н­ня то­ва­рів і по­слуг на існу­ю­чі рин­ки збу3 ту, осво­є­н­ня но­вих рин­ків, а та­кож про­зо­рість умов тор­гів­лі та про­гно­зо­ва­ність тор­го­вель­них по­то­ків за­без­пе­чу­ю­ться, зокре­ма, за ра­ху­нок уча­сті у між­на­род3 них спе­ці­а­лі­зо­ва­них ор­га­ні­за­ці­ях, діа­ло­гу з кра­ї­на­ми­3пар­тне­ра­ми та пов­но­цін3 но­го за­пу­ску укра­їн­сько­го ЕКА.

У про­від­них кра­ї­нах сві­ту ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться рі­зні під­хо­ди до фі­нан­су­ва­н­ня екс­пор­ту. Так, у США ді­ють спе­ці­а­лі­зо­ва­ні ор­га­ні­за­ції, за до­по­мо­гою яких під­три3 му­ю­ться екс­порт про­ду­кції окре­мих га­лу­зей (на­при­клад, авіа­бу­ду­ва­н­ня, енер­ге3 ти­ки, сіль­сько­го го­спо­дар­ства), екс­порт за пев­ни­ми гео­гра­фі­чни­ми на­прям­ка3

Екс­порт­на стра­те­гія Укра­ї­ни: До­ро­жня кар­та стра­те­гі­чно­го роз­ви­тку тор­гів­лі на пе­рі­од 2017–2021 ро­ків, за­твер­дже­на Роз­по­ря­дже­н­ням Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни від 27 гру­дня 2017 р. № 10173р. – К., 2017. – 135 с.

ми, а та­кож оці­ню­ю­ться ри­зи­ки. В Япо­нії за­хо­ди що­до сти­му­лю­ва­н­ня екс­пор­ту вклю­ча­ли спе­ці­аль­ні по­да­тки і від­шко­ду­ва­н­ня для екс­пор­те­рів, зни­же­н­ня вар3 то­сті екс­пор­ту пе­ред здій­сне­н­ням по­став­ки, на­да­н­ня кре­ди­тів, ор­га­ні­за­цію екс3 порт­них кон­кур­сів з ме­тою де­мон­стра­ції ком­па­ні­я­ми­3кон­кур­сан­та­ми най­ви­щих по­ка­зни­ків екс­пор­ту. Осо­бли­ва ува­га при­ді­ля­ла­ся за­без­пе­чен­ню еко­но­мії на мас­шта­бах, ко­ли про­ду­кція, що ви­ро­бля­є­ться для вну­трі­шньо­го рин­ку, теж екс3 пор­ту­ва­ла­ся. В Япо­нії та­кож діє спе­ці­а­лі­зо­ва­на фі­нан­со­ва уста­но­ва, яка одно3 ча­сно ви­ко­нує фун­кції ЕКА, – Япон­ський банк між­на­ро­дно­го спів­ро­бі­тни­цтва. Ме­кси­кан­ський до­свід грун­ту­є­ться на по­єд­нан­ні всіх про­це­сів, пов’яза­них з під­трим­кою екс­пор­ту, в одній ор­га­ні­за­ції, що на­дає пов­ний спектр по­слуг екс3 пор­те­ру без­по­се­ре­дньо або че­рез фі­нан­со­вих по­се­ре­дни­ків, а та­кож на спів­пра­ці з при­ва­тним се­кто­ром. Сьо­го­дні ме­кси­кан­ські фа­хів­ці кон­цен­тру­ю­ться на кон3 кре­тних екс­порт­них про­е­ктах і від­сте­жу­ють оцін­ку їх ре­зуль­та­тив­но­сті за до­по3 мо­гою си­сте­ми ін­ди­ка­то­рів успі­шно­сті про­е­кту. У тра­ди­цій­но за­ле­жній від екс3 пор­ту ні­ме­цькій еко­но­мі­ці ді­ють фе­де­раль­ні уста­но­ви і при­ва­тні уста­но­ви. Пер­ші з них ви­ко­ну­ють ко­ор­ди­на­цій­ні фун­кції із спри­я­н­ня екс­пор­ту всіх фе­де­раль­них ін­сти­ту­цій та роз­бу­до­ву­ють імідж кра­ї­ни. Ін­сти­ту­ції Ні­меч­чи­ни на рі­зних рів­нях на­да­ють схо­жі по­слу­ги та фо­ку­су­ю­ться на окре­мих га­лу­зях, ти­пах під­при­ємств або зем­лях. У Ве­ли­ко­бри­та­нії діє цен­тра­лі­зо­ва­на си­сте­ма спри­я­н­ня екс­пор­ту, яка ко­ор­ди­нує ді­яль­ність ін­ших дер­жав­них агентств зі спри­я­н­ня екс­пор­ту на на­ціо­наль­но­му та ре­гіо­наль­но­му рів­нях, з орі­єн­та­ці­єю екс­пор­ту на рин­ки, що роз­ви­ва­ю­ться *.

У сві­то­вій пра­кти­ці ЕКА ві­ді­граю′ ть про­від­ну роль у по­лі­ти­ках за­ру­бі­жних кра­їн що­до спри­я­н­ня екс­пор­ту, зва­жа­ю­чи на ри­зи­ко­ва­ність тор­гів­лі, та здій­сню­ють стра3 ху­ва­н­ня між­на­ро­дних транс­а­кцій, на­да­н­ня кре­ди­тів і гран­тів, а та­кож ін­фор­ма3 цій­но­3а­на­лі­ти­чних по­слуг **. Га­ран­ту­ва­н­ня та стра­ху­ва­н­ня екс­порт­ної ді­яль­но­сті за до­по­мо­гою вже ство­ре­ної в Укра­ї­ні уста­но­ви зі стра­ху­ва­н­ня екс­пор­ту мо­жуть зайня­ти ва­жли­ве мі­сце се­ред ін­стру­мен­та­рію зов­ні­шньо­тор­го­вель­ної по­лі­ти­ки дер3 жа­ви, що до­зво­лить збіль­ши­ти по­ста­ча­н­ня укра­їн­ської про­ду­кції за пев­ни­ми гео3 гра­фі­чни­ми на­прям­ка­ми, ні­ве­лю­ва­ти ри­зи­ки вла­сне екс­пор­те­рів та їх кон­тр­аген­тів. Стра­ху­ва­н­ня екс­порт­них опе­ра­цій на­бу­ває біль­шо­го зна­че­н­ня для за­без­пе­че­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті ві­тчи­зня­ної про­ду­кції (вклю­ча­ю­чи сіль­сько­го­спо­дар­ську і про­ми­сло­ву про­ду­кцію) на зов­ні­шніх рин­ках роз­ви­ну­тих кра­їн, щоб ви­бо­ро­ти кра­щі умо­ви угод і роз­ра­хун­ків (на­при­клад, при під­твер­джен­ні акре­ди­ти­вів, при на­дан­ні аван­сів за екс­порт­ні по­став­ки, при за­без­пе­чен­ні за­хи­сту екс­пор­те­рів у хо­ді ди­вер­си­фі­ка­ції рин­ків збу­ту та спів­пра­ці з кра­ї­на­ми, що ма­ють під­ви­ще­ні ри­зи­ки на ви­па­док зби­тків у екс­пор­те­рів).

В укра­їн­ських ре­а­лі­ях вва­жа­є­ться до­ціль­ним фун­кціо­ну­ва­н­ня ЕКА окре­мо від спе­ці­а­лі­зо­ва­но­го дер­жав­но­го бан­ку, що фі­нан­сує/за­лу­чає іно­зем­ні ре­сур­си для екс­пор­ту (сьо­го­дні це АТ “Укре­ксім­банк”), як дер­жав­ної уста­но­ви, що ма­ти­ме не­об­хі­дний пра­во­вий ста­тус і ви­со­ку ре­пу­та­цію се­ред зов­ні­шніх кре­ди­то­рів, а та3 кож ви­ко­ну­ва­ти­ме уні­каль­ні фун­кції стра­хо­ви­ка. Вже при­йма­є­ться за­ко­но­дав­ча ба­за для ді­яль­но­сті та­ко­го агент­ства. Як за­зна­че­но в по­ясню­валь­ній за­пи­сці до

По­лі­ти­ка спри­я­н­ня екс­пор­ту // Се­рія ста­тей “Ро­зу­мі­є­мо клю­чо­ві пи­та­н­ня тор­го­вель­ної по­лі­ти­ки”. – 2014. – Вип. 2. – К., Ін­сти­тут еко­но­мі­чних до­слі­джень і по­лі­ти­чних кон­суль­та­цій [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ier.com.ua/files//publications/books/ 2.Export_promotion_policy.pdf.

про­е­кту за­ко­ну, яким пе­ред­ба­ча­є­ться ді­яль­ність ЕКА в Укра­ї­ні *, очі­ку­є­ться, що за до­по­мо­гою “ква­зі­дер­жав­ної” під­трим­ки екс­пор­те­рів змен­ши­ться на­ван­та­же­н­ня на дер­жав­ний бю­джет (оскіль­ки на­да­ва­ти­ме­ться по­во­ро­тна під­трим­ка у ви­гля­ді кре­ди­тів і дер­жав­них га­ран­тій за­без­пе­че­н­ня ви­ко­на­н­ня бор­го­вих зо­бов’язань), бу­де по­до­ла­но дис­кри­мі­на­цій­ний під­хід до під­трим­ки екс­пор­те­рів, а та­кож за­лу­че­но екс­пер­тів і до­но­рів фі­нан­су­ва­н­ня ста­ту­тно­го ка­пі­та­лу та опе­ра­цій­них ви­трат уста' но­ви. За­лу­чи­ти під­трим­ку між­на­ро­дно­го спів­то­ва­ри­ства ця уста­но­ва мо­же, тіль­ки ма­ю­чи між­на­ро­дний рей­тинг су­ве­рен­но­го рів­ня.

До­ціль­ність існу­ва­н­ня ЕКА ви­прав­до­ву­є­ться по­тре­бою в га­ран­тій­но­му за­без' пе­чен­ні екс­пор­ту; не­до­ста­тні­стю лі­кві­дно­сті бан­ків у стій­кій ва­лю­ті для фі­нан­су' ва­н­ня тор­гів­лі; не­за­до­во­ле­ним по­пи­том на стра­ху­ва­н­ня екс­пор­ту як на фі­нан­со' вий про­дукт; не­об­хі­дні­стю змі­цне­н­ня до­ві­ри до укра­їн­ських кон­тр­аген­тів при на' дан­ні їм пе­ред' і по­стекс­порт­но­го фі­нан­су­ва­н­ня, га­ран­тій та ви­пу­ску ін­ших до­ку­мен­тар­них ін­стру­мен­тів при фі­нан­су­ван­ні екс­пор­ту в умо­вах, ко­ли тор­го­вель' не фі­нан­су­ва­н­ня ста­ло менш до­сту­пним і до­рож­чим для укра­їн­ських eко­но­мі­чних суб’єктів, ко­ли окре­мі з них (та­кі, як під­при­єм­ства ма­ло­го й се­ре­дньо­го бі­зне­су, при­ва­тні під­при­єм­ства'екс­пор­те­ри) ма­ють обме­же­ний до­ступ до іно­зем­но­го кре' ди­ту­ва­н­ня.

Основ­ною ме­тою ді­яль­но­сті ЕКА є екс­порт­но'кре­ди­тне стра­ху­ва­н­ня – фі­нан' со­вий ін­стру­мент, за до­по­мо­гою яко­го за­без­пе­чу­є­ться за­хист екс­пор­те­рів від ри' зи­ку не­ви­ко­на­н­ня від­по­від­них зо­бов’язань по­ку­пця­ми їх про­ду­кції; це екс­порт' но'кре­ди­тна га­ран­тія, яку ЕКА зго­дна на­да­ти екс­пор­ту­ю­чо­му або ім­пор­ту­ю­чо­му суб’єкту та за якою га­рант бе­ре на се­бе зо­бов’яза­н­ня від­шко­ду­ва­ти борг цих суб’єктів при ма­те­рі­а­лі­за­ції ри­зи­ків. Стра­хо­вик, у ро­лі яко­го ви­сту­пає ЕКА, здій­снює від­шко­ду­ва­н­ня в ра­зі не­пла­те­жу з бо­ку по­ку­пця. Ва­жли­во, що екс­порт' но'кре­ди­тне стра­ху­ва­н­ня за­хи­щає екс­пор­те­рів від ри­зи­ку не­пла­те­жу при ви­ко­рис' тан­ні “до­вір­чих” і швид­ких ме­то­дів роз­ра­хун­ків (на­при­клад, пе­рі­о­ди­чних роз' ра­хун­ків ім­пор­те­ра на ви­со­ко­кон­ку­рен­тно­му рин­ку за “від­кри­тим ра­хун­ком” по фа­кту отри­ма­н­ня то­ва­ру) та при на­дан­ні ім­пор­те­ру кре­ди­ту на більш спри­я­тли­вих умо­вах (рис. 1), а та­кож до­зво­ляє менш кре­ди­то­спро­мо­жним екс­пор­те­рам фор' му­ва­ти де­бі­тор­ську за­бор­го­ва­ність іно­зем­них за­мов­ни­ків з ви­со­кою кре­ди­то' спро­мо­жні­стю.

Свою мі­сію з під­три­ма­н­ня спри­я­тли­вих умов тор­гів­лі та за­по­бі­га­н­ня впли­ву “екс­тер­на­лій” не­фі­нан­со­во­го ха­ра­кте­ру (сві­то­вих шо­ків, скла­дних умов тор­гів­лі, не­до­ві­ри ін­ве­сто­рів до еко­но­мі­чних суб’єктів, еко­но­мі­чної ре­це­сії у кра­ї­ні, по' гір­ше­н­ня ста­ну на­ціо­наль­ної без­пе­ки) ЕКА змо­же ви­ко­на­ти, ли­ше ма­ю­чи ви­со' кий ре­сур­сний по­тен­ці­ал. Для за­без­пе­че­н­ня ви­ко­на­н­ня по­се­ре­дни­цької фун­кції ЕКА по­трі­бен йо­го до­ступ до при­ва­тних ко­штів, до фі­нан­со­вих ре­сур­сів іно­зем' них уря­дів, фі­нан­со­вих уста­нов сві­ту і МФО, то­му слід об­грун­то­ва­но обра­ти ор­га­ні' за­цій­ну фор­му ЕКА (див. рис. 1). Згі­дно із ст. 7 зга­да­но­го за­ко­ну, дже­ре­ла­ми фі­нан' су­ва­н­ня ЕКА є вла­сні ко­шти; ко­шти, за­лу­че­ні від дер­жав­них і при­ва­тних ін­вес' то­рів на по­во­ро­тній або без­по­во­ро­тній осно­ві; ко­шти, на­да­ні між­на­ро­дни­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми на по­во­ро­тній або без­по­во­ро­тній осно­ві; бю­дже­тні ко­шти в ра­зі пе­ред­ба­че­н­ня їх за­ко­ном про Дер­жав­ний бю­джет Укра­ї­ни на від­по­від­ний рік та ін­ші ко­шти. Під до­сту­пом до за­зна­че­них ре­сур­сів ро­зу­мі­ю­ться го­тов­ність ві­тчиз'

Про за­без­пе­че­н­ня мас­шта­бної екс­пан­сії екс­пор­ту то­ва­рів (ро­біт, по­слуг) укра­їн­сько­го по­хо­дже­н­ня шля­хом стра­ху­ва­н­ня, га­ран­ту­ва­н­ня та зде­шев­ле­н­ня кре­ди­ту­ва­н­ня екс­пор­ту : За' кон Укра­ї­ни від 06.01.2018 р. № 1792 VIII.

ня­них та іно­зем­них при­ва­тних ін­ве­сто­рів, бан­ків роз­ви­тку та МФО до фі­нан­су' ва­н­ня ЕКА на по­во­ро­тній або без­по­во­ро­тній осно­ві, а та­кож на­да­н­ня укра­їн' ським екс­пор­те­рам тор­го­вель­но­го фі­нан­су­ва­н­ня у рам­ках за­стра­хо­ва­них ЕКА опе' ра­цій за вар­ті­стю, близь­кою до вар­то­сті су­ве­рен­но­го ри­зи­ку, яка, без­умов­но, за' ле­жа­ти­ме від рей­тин­гів ЕКА, вста­нов­ле­них між­на­ро­дни­ми рей­тин­го­ви­ми агент' ства­ми. Від­по­від­но до цьо­го за­ко­ну, по­ча­тко­вий ста­ту­тний ка­пі­тал ЕКА, сфор­мо' ва­ний за ра­ху­нок ко­штів дер­жав­но­го бю­дже­ту, має ста­но­ви­ти не менш як 200 млн. грн. (або, за ни­ні­шнім кур­сом грив­ні у від­но­шен­ні до до­ла­ра ста­ном на 31 бе­ре­зня 2018 р., 7,5 млн. дол.) по­рів­ня­но з об­ся­гом ві­тчи­зня­но­го екс­пор­ту то­ва­рів і по­слуг, який ся­гає по­над 51 млрд. дол. (див. табл. 1). Та­кий до­ступ до фі­нан­су­ва­н­ня (особ' ли­во – іно­зем­но­го по­хо­дже­н­ня) за­ле­жить від по­ту­жної ка­пі­та­лі­за­ції ЕКА, що свід­чи­ло б про дер­жав­ну під­трим­ку і дов­го­стро­ко­ві на­мі­ри вла­ди що­до ді­яль­но­сті агент­ства, пов’яза­ної зі стра­хо­вим за­хи­стом екс­порт­них опе­ра­цій за будь'яких фі­нан­со­вих тру­дно­щів. То­му бу­де до­ціль­ним збіль­ши­ти мі­ні­маль­ний за­ко­но­дав' чо вста­нов­ле­ний рі­вень ка­пі­та­лі­за­ції ЕКА.

На­рі­жним ка­ме­нем у ді­яль­но­сті ЕКА мо­же ста­ти кор­по­ра­тив­не управ­лі­н­ня, яке б не до­пу­ска­ло по­лі­ти­чно­го впли­ву на про­ве­де­н­ня йо­го опе­ра­цій. Так, екс' пер­ти про­по­ну­ють ма­ти у на­гля­до­вій ра­ді но­во­ство­ре­но­го агент­ства не­за­ле­жних ди­ре­кто­рів.

Ви­зна­че­н­ня мі­сця, мі­сії та зав­дань ЕКА в Укра­ї­ні є прин­ци­по­во ва­жли­вим з огля­ду на обра­ну для ньо­го ор­га­ні­за­цій­ну фор­му і мо­жли­во­сті йо­го ка­пі­та­лі­за­ції,

щоб за­по­біг­ти си­ту­а­ції, ко­ли фі­нан­су­ва­н­ня та га­ран­ту­ва­н­ня ЕКА пе­ре­тво­ря­ться на фор­му суб­си­ду­ва­н­ня окре­мих під­при­ємств чи га­лу­зей про­ми­сло­во­сті, “від’єд­ну' ючи” ін­ші під­при­єм­ства від фі­нан­су­ва­н­ня, щоб не допу­сти­ти зро­ста­н­ня впли­ву їх вла­сни­ків або про­дов­же­н­ня по­ста­ча­н­ня ли­ше то­ва­ру си­ро­вин­но­го ха­ра­кте­ру. Та­ка си­ту­а­ція мо­же при­зве­сти до дер­жав­но­го втру­ча­н­ня в еко­но­мі­ку і тіль­ки по­гір­ши' ти і вко­ре­ни­ти дис­про­пор­ції в еко­но­мі­ці, що, у свою чер­гу, зни­зить її кон­ку­рен' то­спро­мо­жність. Якщо не бу­де ви­зна­че­но мі­сце ЕКА на фі­нан­со­во­му рин­ку Украї' ни, то ство­ре­н­ня цьо­го агент­ства де­фор­мує стру­кту­ру рин­ку та кон­ку­рен­цію у бан­ків­ській си­сте­мі [13, р. 5–13, 16].

У пло­щи­ні пи­та­н­ня ви­окрем­ле­н­ня прі­о­ри­те­тних га­лу­зей і ви­дів ді­яль­но­сті, які під­три­му­ва­ти­му­ться агент­ством, ле­жать ри­зик дис­кри­мі­на­ції екс­пор­те­рів або ри­зик роз­по­ро­ше­н­ня ко­штів агент­ства на про­е­кти без до­три­ма­н­ня екс­порт­ної стра' те­гії, не­ста­ча під­трим­ки для про­е­ктів і екс­пор­ту­ю­чих суб’єктів, які ма­ють пер' спе­кти­ви, – їх про­ду­кція ко­ри­сту­є­ться по­пи­том, має або ма­ти­ме (при роз­ви­тку ви­ро­бни­цтва) ви­щу до­да­ну вар­тість (по­над 50%). То­му йде­ться про за­крі­пле­н­ня як то­вар­них груп, які під­три­му­ва­ти­му­ться, так і умов на­да­н­ня під­трим­ки. Тим ча' сом за­крі­пле­н­ня то­вар­них груп мо­же ста­ти ін­стру­мен­том по­лі­ти­чно­го впли­ву, то­му до­ціль­но роз­гля­ну­ти вклю­че­н­ня то­вар­них груп ли­ше до Ста­ту­ту ЕКА, а не до за' ко­ну або окре­сли­ти їх у за­ко­ні менш кон­кре­тно. Та­кож не­об­хі­дно звер­ну­ти ува­гу на той факт, що за­ле­жно від роз­мі­ру бі­зне­су та ци­клі­чно­сті ви­ро­бни­цтва ме­ха­нізм на­да­н­ня під­трим­ки є рі­зним, адже рі­зні й роз­ра­хун­ки з ім­пор­те­ра­ми (це мо­жуть бу­ти ко­ро­тко­стро­ко­ві фі­нан­су­ва­н­ня та стра­ху­ва­н­ня тор­гів­лі або дов­го­стро­ко­ве стру­ктур­не фі­нан­су­ва­н­ня).

У хо­ді ро­бо­ти ЕКА про­по­ну­ю­ться ство­ре­н­ня і на­пов­не­н­ня ін­фор­ма­цій­ної ба­зи для оцін­ки ри­зи­ків кра­їн'ім­пор­те­рів і під­при­ємств'ім­пор­те­рів, а та­кож пла­то' спро­мо­жно­сті під­при­ємств'ім­пор­те­рів, яку мо­жна ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти для вдо­ско' на­ле­н­ня ін­стру­мен­тів стра­хо­во­го за­хи­сту.

Слід за­зна­чи­ти, що ефе­ктив­ність фун­кціо­ну­ва­н­ня ЕКА, як і ін­ших фі­нан­со' вих уста­нов роз­ви­тку, за­ле­жить від сту­пе­ня про­ни­кне­н­ня фі­нан­со­вих по­слуг в еко' но­мі­ку, який ви­мі­рю­є­ться спів­від­но­ше­н­ням кре­ди­тних ре­сур­сів, на­да­них із спо' жив­чи­ми та ви­ро­бни­чи­ми ці­ля­ми, і но­мі­наль­но­го ВВП, акти­вів бан­ків або де­по' зи­тів до но­мі­наль­но­го ВВП, а та­кож по­ка­зни­ком М2 (див. табл. 2).

На по­ряд­ку ден­но­му не­змін­но сто­їть пи­та­н­ня по­шу­ку ко­штів та ін­стру­мен­тів фі­нан­со­вої під­трим­ки екс­пор­ту. Су­пе­ре­чли­ви­ми за­ли­ша­ю­ться та­кі пи­та­н­ня, по' в’яза­ні з ін­стру­мен­та­ми під­трим­ки екс­пор­ту:

– чи є ви­прав­да­ним у на­ших ре­а­лі­ях та­кий ін­стру­мент під­трим­ки, як час­тко' ва ком­пен­са­ція про­цен­та по екс­порт­них кре­ди­тах, яка є фор­мою суб­си­ду­ва­н­ня і мо­же спри­чи­ни­ти за­сте­ре­жні за­хо­ди з бо­ку іно­зем­них дер­жав що­до укра­їн­сько­го екс­пор­ту;

– чи по­трі­бно скон­цен­тру­ва­ти ува­гу ЕКА тіль­ки на стра­ху­ван­ні не­ко­мер­цій' них (по­лі­ти­чних) ри­зи­ків, за­ли­ша­ю­чи ри­зик під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті пов­ні­стю на екс­пор­те­рів.

Ва­жли­вим ін­стру­мен­том є “тор­го­вель­не фі­нан­су­ва­н­ня” *, при яко­му від­бу' ва­є­ться оцін­ка екс­порт­но­го кон­тра­кту та йо­го сто­рін, до уча­сті за­лу­ча­ю­ться

Тер­мін, вжи­ва­ний у між­на­ро­дній пра­кти­ці (від англ. “trade finance”), який, згі­дно з ем­пі' ри­чно ском­пі­льо­ва­ним фор­му­лю­ва­н­ням про­від­них укра­їн­ських бан­ків, які про­по­ну­ють від­по' від­ний про­дукт, озна­чає ком­плекс опе­ра­цій з оцін­ки та фі­нан­су­ва­н­ня екс­порт­них та ім­порт­них опе­ра­цій за до­по­мо­гою одно­го або де­кіль­кох фі­нан­со­вих ін­стру­мен­тів (який до­зво­ляє за­лу­чи­ти

про­від­ні бан­ки сві­ту та між­на­ро­дні фі­нан­со­ві уста­но­ви. Пер­спе­ктив­ні га­лу­зе­ві на­пря­ми екс­порт­но­го тор­го­вель­но­го фі­нан­су­ва­н­ня по­ля­га­ють у фі­нан­су­ван­ні під­при­ємств, які ви­ко­ри­сто­ву­ють від­нов­лю­ва­ні дже­ре­ла енер­гії, та під­при­ємств ма­ло­го й се­ре­дньо­го бі­зне­су. Тор­го­вель­не фі­нан­су­ва­н­ня – це за­сіб за­без­пе­че­н­ня обо­ро­тно­го ка­пі­та­лу для екс­пор­ту­ю­чих суб’єктів і без­пе­рерв­но­сті по­ста­чань то' ва­рів або на­да­н­ня по­слуг, тор­го­вель­них пе­ре­ваг на сві­то­во­му рин­ку з огля­ду на мо­жли­вість екс­пор­те­ра від­ра­зу отри­ма­ти ко­шти в су­мі, яка має бу­ти спла­че­на за то­вар, кон­вер­ту­ва­ти де­бі­тор­ську за­бор­го­ва­ність у го­тів­ко­ві (обо­ро­тні) ко­шти, що бу­дуть на­прав­ле­ні у ви­ро­бни­цтво, і при цьо­му про­по­ну­ва­ти ви­гі­дні умо­ви роз' ра­хун­ків (на­при­клад, три­ва­лі від­стро­че­н­ня пла­те­жів для ім­пор­те­рів). Екс­пор­тер по­ви­нен ви­зна­чи­ти по­тре­бу у фі­нан­су­ван­ні, стро­ки та вар­тість рі­зних ін­стру­мен­тів фі­нан­су­ва­н­ня, ва­лю­ту кон­тра­кту, во­ла­тиль­ність цін на то­ва­ри, що за­ку­по­ву­ю­ться для ви­ро­бни­цтва, екс­пор­то­ва­ний то­вар, рі­вень до­ві­ри до по­ку­пця (дав­ньо­го чи но­во­го пар­тне­ра, а та­кож кра­ї­ну'по­ку­пця) та від­по­від­ні ри­зи­ки.

Сер­йо­зним обме­же­н­ням на шля­ху роз­ви­тку тор­го­вель­но­го фі­нан­су­ва­н­ня є сві­то­ва тен­ден­ція “де­рі­скін­гу” * (по­ня­т­тя ча­сто вжи­ва­є­ться у зна­чен­ні ско­ро­чен' ня або пов­ної від­мо­ви бан­ків сві­ту від ри­зи­ко­вих опе­ра­цій і спів­пра­ці з окре­ми­ми ка­те­го­рі­я­ми клі­єн­тів (на­при­клад, з під­при­єм­ства­ми обо­рон­ної про­ми­сло­во­сті та атом­ної енер­ге­ти­ки, де­яки­ми тор­го­вель­ни­ми ком­па­ні­я­ми, по­соль­ства­ми, ту­рис' ти­чни­ми агент­ства­ми, а та­кож з де­яки­ми кра­ї­на­ми – пі­сля по­ча­тку вій­сько­во­го кон­флі­кту на Схо­ді Укра­ї­ни, вже і з Укра­ї­ною) для уни­кне­н­ня ри­зи­ку фі­нан­су' ва­н­ня за­бо­ро­не­ної ді­яль­но­сті, осіб під сан­кці­я­ми, те­ро­ри­зму то­що **). Ця тен­ден' ція не­га­тив­но впли­ває на фі­нан­со­ві по­то­ки та роз­ра­хун­ки кра­їн, що роз­ви­ва­ють' ся, оскіль­ки для та­ких кра­їн ха­ра­ктер­ни­ми є ри­зи­ки де­фол­тів за бор­го­ви­ми і ви' ро­бни­чи­ми зо­бов’яза­н­ня­ми, во­ла­тиль­ність ва­лю­тно­го кур­су, за­ле­жність від цін на си­ро­вин­ні то­ва­ри, гео­по­лі­ти­чна не­ста­біль­ність і ймо­вір­ність фі­нан­су­ва­н­ня те' ро­ри­зму та уча­сті у фі­нан­со­вих опе­ра­ці­ях. Ви­тра­ти бан­ків на про­ве­де­н­ня фі­нан' со­во­го мо­ні­то­рин­гу зро­ста­ють, що під­ви­щує вар­тість тор­го­вель­но­го фі­нан­су­ван' ня і ско­ро­чує йо­го до­хі­дність.

До­слі­дже­н­ня Між­на­ро­дної тор­го­вої па­ла­ти по­ка­за­ло, що най­ва­го­мі­ши­ми бар’єра­ми для фі­нан­су­ва­н­ня тор­гів­лі є:

1) по­лі­ти­ка про­ти­дії “від­ми­ван­ню” гро­шей, отри­ма­них зло­чин­ним шля­хом, і про­це­ду­ра ви­вче­н­ня клі­єн­тів (це обме­же­н­ня від­зна­чи­ли 93% бан­ків'ре­спон­ден­тів) (так, для ви­вче­н­ня клі­єн­тів і пар­тне­рів по­трі­бні зна­чні ви­тра­ти і на­вча­н­ня пер­со' на­лу, оскіль­ки ви­мо­ги фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу по­стій­но змі­ню­ю­ться ра­зом з май­же що­ти­жне­ви­ми за­ко­но­дав­чи­ми но­во­вве­де­н­ня­ми над­дер­жав­них ор­га­нів та окре­мих дер­жав, і ці змі­ни ма­ють від­сте­жу­ва­ти­ся; крім то­го, від­су­тня гар­мо­ні­за' ція ре­гу­ля­тив­них актів на­віть на­дна­ціо­наль­них ор­га­нів що­до фі­нан­со­вих опе­ра­цій, осіб і кра­їн);

ко­шти (в то­му чи­слі іно­зем­но­го по­хо­дже­н­ня) для за­без­пе­че­н­ня обо­ро­тно­го ка­пі­та­лу, не­об­хід' но­го для здій­сне­н­ня екс­порт­них або ім­порт­них опе­ра­цій, та мі­ні­мі­зу­ва­ти ри­зи­ки, при­та­ман­ні тор­го­вель­ній уго­ді).

Сві­то­ва та ві­тчи­зня­на ста­ти­сти­ка опе­рує ли­ше да­ни­ми що­до окре­мих фі­нан­со­вих ін­стру' мен­тів без їх прив’яз­ки до тор­го­вель­но­го фі­нан­су­ва­н­ня або ін­ших опе­ра­цій з фі­нан­су­ва­н­ня, які не зав­жди є у від­кри­то­му до­сту­пі. Пи­та­н­ня ви­зна­че­н­ня та ана­лі­зу тор­го­вель­но­го фі­нан­су­ва­н­ня по­тре­бує подаль­шо­го до­слі­дже­н­ня. * Від англ. “de'risking” – від­мо­ва від ри­зи­ку, ри­зи­ко­вої ді­яль­но­сті. ** Guidance on correspondent banking services. – Paris : FATF. – October 2016. – 19 р. – Р. 6–8.

2) низь­кі (ниж­чі від ін­ве­сти­цій­них) рей­тин­ги бан­ків і кра­їн, з яки­ми про­во' дя­ться опе­ра­ції тор­го­вель­но­го фі­нан­су­ва­н­ня (від­по­від­но, по­над 80% ре­спон­ден­тів); 3) ре­гу­ля­тив­ні обме­же­н­ня тор­гів­лі (76% ре­спон­ден­тів). За­про­ва­дже­н­ня до­ку­мен­та Ба­зель­сько­го ко­мі­те­ту з бан­ків­сько­го на­гля­ду що­до ме­то­ди­чних ре­ко­мен­да­цій з бан­ків­сько­го ре­гу­лю­ва­н­ня 2010–2011 рр. (Ба­зе­ля'ііі) на­ці­ле­но на вдо­ско­на­ле­н­ня управ­лі­н­ня ри­зи­ка­ми за до­по­мо­гою до­да­тко­вих ви' мог до роз­кри­т­тя ін­фор­ма­ції, рів­нів ле­ве­ри­джу, ка­пі­та­лу та лі­кві­дно­сті, що обме' жить ре­сур­си бан­ків, які мо­жна на­да­ти у по­зи­ку в будь'яко­му ви­гля­ді. От­же, бан' ки пра­гну­ти­муть збіль­ши­ти свій при­бу­ток за ра­ху­нок менш ри­зи­ко­вих про­ду­ктів, клі­єн­тів і рин­ків, а пар­тнер­ські від­но­си­ни, що да­ють мен­ший до­хід і біль­ші ви' тра­ти, че­рез які ви­ни­кає ри­зик на­кла­да­н­ня штра­фів, пов’яза­них з фі­нан­со­вим мо' ні­то­рин­гом, при­пи­ня­ти­му­ться *.

У по­шу­ку ви­рі­ше­н­ня пи­тань, пов’яза­них з “де­рі­скін­гом”, Мі­жна­ро­дна гру­па з про­ти­дії “від­ми­ван­ню” гро­шей, отри­ма­них зло­чин­ним шля­хом (ФАТФ), пла­нує роз­ро­би­ти ре­ко­мен­да­ції що­до опти­маль­них пра­ктик оцін­ки клі­єн­та. У свою чер' гу, гру­па най­біль­ших бан­ків сві­ту (вклю­ча­ю­чи Barclays, Citi, UBS, Santander та Deutsche Bank) те­стує те­хно­ло­гію “бло­кчейн” (“ба­зи да­них бло­ків опе­ра­цій”) і “смарт'кон­тра­ктів” (ал­го­ритм для укла­да­н­ня та під­трим­ки ко­мер­цій­них кон' тра­ктів у те­хно­ло­гії “бло­кчейн”). Із зро­ста­н­ням ви­мог фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу зу­си­л­ля спря­мо­ву­ю­ться на ско­ро­че­н­ня па­пе­ро­вої ро­бо­ти: для при­ско­ре­н­ня пе­ре' ві­рок тор­го­вель­них угод ко­мер­цій­ні уста­но­ви про­во­дять “ді­джи­та­лі­за­цію” тор­го' вель­но­го фі­нан­су­ва­н­ня (вклю­ча­ю­чи ав­то­ма­ти­за­цію пе­ре­вір­ки клі­єн­тів (за­сто­су' ва­н­ня те­хні­чних за­со­бів для звір­ки да­них, на­при­клад, у кон­тра­ктах та акре­ди­ти' вах, а та­кож для пе­ре­вір­ки до­ку­мен­тів за транс­а­кці­єю то­що)).

Крім тра­ди­цій­них ін­стру­мен­тів тор­го­вель­но­го фі­нан­су­ва­н­ня (акре­ди­ти­вів і до­ку­мен­тар­но­го ін­ка­со, ко­ли то­вар пе­ре­да­є­ться по­ку­пце­ві за ви­ко­на­н­ня умов цих ін­стру­мен­тів, які слу­гу­ють до­да­тко­вим “за­без­пе­че­н­ням” зо­бов’язань як що­до по' став­ки, так і що­до пла­те­жу), у сві­ті ще опе­ру­ють та­ки­ми ін­стру­мен­та­ми, як еск' роу'ра­хун­ки для роз­мі­ще­н­ня ко­штів, на­ці­ле­них на фі­нан­су­ва­н­ня пев­ної транс­а­кції, у фі­нан­со­вій уста­но­ві та ви­віль­не­н­ня їх (тоб­то пла­тіж) тіль­ки у ра­зі ви­ко­на­н­ня сто­ро­на­ми зо­бов’язань за кон­тра­ктом; від­кри­ті ра­хун­ки, за яки­ми пла­тіж здій' сню­є­ться пі­сля про­да­жу то­ва­ру кін­це­во­му отри­му­ва­чу (прав­да, та­кий за­сіб роз' ра­хун­ків ви­ма­гає ви­со­кої до­ві­ри між сто­ро­на­ми) **.

На дер­жав­но­му рів­ні та на рів­ні окре­мих бан­ків­ських уста­нов Укра­ї­на вже ба­га­то ро­ків спів­пра­цює з між­на­ро­дни­ми фі­нан­со­ви­ми ор­га­ні­за­ці­я­ми (МФО). Ві­тчи­зня­ні під­при­єм­ства отри­му­ють ко­шти за та­ки­ми про­гра­ма­ми МФО з фі­нан' су­ва­н­ня тор­гів­лі, як Про­гра­ма спри­я­н­ня тор­гів­лі ЄБРР і Гло­баль­на про­гра­ма фі­нан­су­ва­н­ня тор­гів­лі Між­на­ро­дної фі­нан­со­вої кор­по­ра­ції. АТ “Укре­ксім­банк” за­ли­ша­є­ться най­біль­шим пар­тне­ром сві­то­вих ЕКА, але пра­цює без чі­ткої за­ко­но' дав­чої ба­зи що­до спе­ці­а­лі­за­ції, стра­те­гії ді­яль­но­сті та від­по­від­но­го фі­нан­су­ва­н­ня спе­ці­а­лі­зо­ва­но­го бан­ку з ура­ху­ва­н­ням мо­жли­во­сті змен­ше­н­ня час­тки дер­жав­ної вла­сно­сті. Се­ред ін­ших бан­ків Укра­ї­ни, за­ді­я­них у про­гра­мах МФО з фі­нан­су­ван' ня тор­гів­лі, – зде­біль­шо­го, дер­жав­ні бан­ки або бан­ки іно­зем­них груп (АТ “Ощад' банк”, АТ “ОТП Банк”, ПАТ “Укр­соц­банк”, АТ “Райф­фай­зен Банк Аваль”, ПАТ

De'risking by Banks in Emerging Markets – Effects and Responses for Trade / IFC. – November 2016. – 6 р. – Р. 1–3. ** Financing Export Transactions [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https:// 2016.export.gov/basicguide/eg_main_085588.asp.

“Кре­ді Агрі­коль Банк”, АТ “Укр­сиб­банк” і ПАТ “Ме­га­банк”). Сьо­го­дні ці бан­ки ві­ді­граю′ ть роль уста­нов з роз­ви­тку, що кре­ди­ту­ють основ­ну ча­сти­ну ві­тчи­зня­них еко­но­мі­чних суб’єктів (під­при­ємств сіль­сько­го го­спо­дар­ства, про­ми­сло­во­сті та бу­дів­ни­цтва), на­да­ють для них пов­ний ком­плекс по­слуг із за­без­пе­че­н­ня їх зов' ні­шньо­тор­го­вель­них зв’яз­ків, бе­руть участь у між­уря­до­вих про­е­ктах і про­е­ктах за уча­сті МФО та сві­то­вих ЕКА, а та­кож за­без­пе­чу­ють між­на­ро­дні роз­ра­хун­ки цих під­при­ємств (рис. 2).

У де­яких кра­ї­нах бан­ки роз­ви­тку ви­ко­ну­ють роль ЕКА і про­по­ну­ють стра­ху' ва­н­ня екс­порт­них кре­ди­тів як окре­мий фі­нан­со­вий про­дукт (за при­кла­дом Ексім' бан­ку США, який на­дає стра­ху­ва­н­ня, ко­ли при­ва­тне під­при­єм­ство не го­то­ве взя' ти на се­бе ри­зик не­пла­те­жу за то­вар або не­ви­ко­на­н­ня ін­ших зо­бов’язань). Так, це стра­ху­ва­н­ня екс­пор­ту до окре­мих кра­їн – до Ро­сії, кра­їн Ла­тин­ської Аме­ри­ки та Афри­ки. Ексім­банк США не ство­рює кон­ку­рен­ції для уста­нов, які за­йма­ю­ться тор­го­вель­ним фі­нан­су­ва­н­ням, а ви­сту­пає “кре­ди­то­ром остан­ньої ін­стан­ції” для фі­нан­су­ва­н­ня транс­а­кцій, ри­зик яких не го­то­ві взя­ти на се­бе при­ва­тні фі­нан­со­ві уста­но­ви [14, р. 2–4].

На по­ряд­ку ден­но­му сто­їть пи­та­н­ня вдо­ско­на­ле­н­ня си­сте­ми ва­лю­тно­го ре­гу' лю­ва­н­ня. З огля­ду на це, впро­ва­джу­ю­ться окре­мі за­ко­но­дав­чі іні­ці­а­ти­ви * що­до ва­лю­тно­го ре­гу­лю­ва­н­ня ді­яль­но­сті ЕКА, бан­ків­сько­го се­кто­ру і під­при­єм­ни­цтва. Сьо­го­дні одни­ми з основ­них ін­стру­мен­тів що­до цьо­го є обов’яз­ко­вий про­даж ва' лю­тних над­хо­джень від екс­порт­них опе­ра­цій (до­сить ді­йо­вий для те­хні­чно­го за' пов­не­н­ня роз­ри­ву (де­фі­ци­ту) ва­лю­тних по­то­ків за пла­ті­жним ба­лан­сом і для тех' ні­чно­го збіль­ше­н­ня про­по­зи­ції стій­кої ва­лю­ти на ва­лю­тно­му рин­ку) та ре­гла­мен' ту­ва­н­ня стро­ків роз­ра­хун­ків за екс­порт­но'ім­порт­ни­ми опе­ра­ці­я­ми. При цьо­му

На­при­клад, за­ко­но­про­ект від 3 жов­тня 2017 р. № 7155 “Про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих актів що­до удо­ско­на­ле­н­ня по­ряд­ку здій­сне­н­ня роз­ра­хун­ків в іно­зем­ній ва­лю­ті з ме­тою збіль­ше­н­ня ві­тчи­зня­но­го екс­пор­ту”, який у ра­зі прийня­т­тя ді­я­ти­ме па­ра­лель­но з по­ста' но­вою Прав­лі­н­ня НБУ від 13.12.2016 р. № 410 “Про вре­гу­лю­ва­н­ня си­ту­а­ції на гро­шо­во'кре­дит' но­му та ва­лю­тно­му рин­ках Укра­ї­ни”, якою ре­гу­лю­ю­ться ана­ло­гі­чні пи­та­н­ня.

ро­зу­мі­є­мо, що по­трі­бним є ком­пле­ксний ре­гу­ля­тив­ний до­ку­мент з пи­тань ва­лют' но­го ре­гу­лю­ва­н­ня і кон­тро­лю, який би вра­хо­ву­вав вза­є­мо­дію НБУ, бан­ків та ЕКА, з одно­го бо­ку, і суб’єктів ЗЕД (зокре­ма, екс­пор­те­рів) – з ін­шо­го. Та­кож не­об­хі­дно здій­сни­ти за­хо­ди, що збіль­шать екс­порт­ні над­хо­дже­н­ня та ін­ве­сту­ва­н­ня у ді­яль­ність екс­пор­те­рів. Пи­та­н­ня стро­ків роз­ра­хун­ків за опе­ра­ці­я­ми ЗЕД слід ви' рі­шу­ва­ти не тіль­ки для та­кти­чно­го ре­а­гу­ва­н­ня, але й у зго­ді з пред­став­ни­ка­ми під­при­ємств і за умо­ва­ми тор­гів­лі на зов­ні­шніх рин­ках для за­без­пе­че­н­ня укра­їн' ським суб’єктам ЗЕД пе­ре­ваг, – з тим, щоб во­ни мо­гли про­по­ну­ва­ти сво­їм іно' зем­ним кон­тр­аген­там ви­гі­дні умо­ви роз­ра­хун­ків.

У трав­ні 2016 р. Укра­ї­на при­єд­на­ла­ся до Уго­ди СОТ про дер­жав­ні за­ку­пів­лі (ку­ди вхо­дять 47 кра­їн'уча­сниць, які взя­ли на се­бе зо­бов’яза­н­ня про­зо­рої кон­ку­рен­ції при здій­снен­ні дер­жав­них за­ку­пі­вель) і має шан­си отри­ма­ти рів­ний до­ступ до рин­ку дер­жав­них за­ку­пі­вель (оці­но­чно по­над 1,7 трлн. дол. що­ро­ку, що у де­ся­тки ра­зів пе­ре­ви­щує по­ка­зни­ки тор­го­вель­но­го обо­ро­ту Укра­ї­ни) та за­хи­сти­ти­ся від ди­скри' мі­на­ції про­ду­ктів, по­слуг і по­ста­чаль­ни­ків. Зна­чу­щість ці­єї уго­ди для екс­пор­те­рів мо­жна зро­зу­мі­ти зі слів за­сту­пни­ка мі­ні­стра еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку і тор­гів­лі Украї' ни М. Не­фьо­до­ва: “Це – най­про­сті­ший шлях для екс­пор­ту ві­тчи­зня­них то­ва­рів. Укра­їн­ським ком­па­ні­ям не тре­ба ви­тра­ча­ти зай­вих ко­штів на мар­ке­тинг, до­мов­ля' ти­ся про ви­хід у ме­ре­жу чи від­кри­ва­ти пред­став­ни­цтво. За­яв­ки і про­це­ду­ри дер­жав' них тен­де­рів за­зви­чай чі­тко стру­кту­ро­ва­ні. То­му все, що тре­ба, – це зна­йти ці­ка­вий тен­дер і від­по­від­ним чи­ном офор­ми­ти за­яв­ку” *.

По­ло­же­н­ня СОТ про­по­ну­ють більш спри­я­тли­ві умо­ви для кра­їн, які роз­ви' ва­ю­ться, втім, на­шій дер­жа­ві не­об­хі­дно ве­сти подаль­ший діа­лог із СОТ (зокре­ма, з при­во­ду під­трим­ки АПК). Та­кож у кон­текс­ті екс­пор­ту про­ду­кції АПК (зокре­ма, зав­дя­ки Уго­ді з ЄС про віль­ну тор­гів­лю – Уго­ді що­до по­гли­бле­ної та все­о­хо­плю' ючої зо­ни віль­ної тор­гів­лі) та­ри­фні та не­та­ри­фні за­хо­ди дер­жав Єв­ро­со­ю­зу що­до про­ду­кції з Укра­ї­ни бу­ло по­сла­бле­но, а утри­му­ва­н­ня існу­ю­чих і роз­ши­ре­н­ня но' вих рин­ків збу­ту ви­ма­га­ють актив­но­го діа­ло­гу з від­по­від­ни­ми кра­ї­на­ми з при­во­ду більш спри­я­тли­вих за­хо­дів що­до кон­тро­лю з їх бо­ку ім­пор­ту до них, що до­по­мо­же при­ско­ри­ти по­став­ки і змен­ши­ти транс­а­кцій­ні ви­тра­ти укра­їн­ських екс­пор­те­рів.

У сві­то­вих ре­а­лі­ях, де те­хні­чний про­грес і від­кри­тість еко­но­мік є основ­ни­ми фа­кто­ра­ми зро­ста­н­ня, рі­чний звіт СОТ про стан сві­то­вої тор­гів­лі бу­ло при­свя­че' но не­об­хі­дно­сті на­ла­го­дже­н­ня ме­ха­ні­зму при­сто­су­ва­н­ня еко­но­мік до змін у сві­то' во­му по­пи­ті на то­ва­ри та те­хно­ло­гії, а та­кож від­по­від­но­го впро­ва­дже­н­ня актив­ної по­лі­ти­ки роз­ви­тку вну­трі­шньо­го рин­ку пра­ці, пе­ре­ква­лі­фі­ка­ції та ре­ло­ка­ції ка­дрів за під­трим­ки дер­жа­ви, роз­ви­тку про­філь­но­го на­вча­н­ня – з тим, щоб за­без­пе­чи­ти не­об­хі­дною ро­бо­чою си­лою ді­яль­ність екс­пор­то­о­рі­єн­то­ва­них га­лу­зей еко­но­мі­ки, зро­би­ти мо­жли­ви­ми мо­біль­ність і швид­ку пе­ре­орі­єн­та­цію ка­дрів в умо­вах те­хно' ло­гі­за­ції ви­ро­бни­цтва **. Зов­ні­шня тор­гів­ля збіль­шує вну­трі­шній по­пит на ква­лі' фі­ко­ва­них пра­ців­ни­ків і при­ско­рює стру­ктур­ні змі­ни на рин­ку пра­ці, а не­ви­ко' на­н­ня за­зна­че­ної по­лі­ти­ки на ві­тчи­зня­но­му рин­ку пра­ці збіль­шує час­тку пра­ців' ни­ків сфе­ри по­слуг, яка на­ба­га­то пе­ре­ви­щує час­тку вузь­ко­спе­ці­а­лі­зо­ва­них пра­ців­ни­ків і пра­ців­ни­ків, за­ді­я­них у ви­ро­бни­чій сфе­рі. Екс­пер­ти СОТ та­кож го'

Укра­ї­на офі­цій­но при­єд­на­ла­ся до Уго­ди СОТ про дер­жав­ні за­ку­пів­лі (GPA) / Мі­ні­стер' ство еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку і тор­гів­лі Укра­ї­ни [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http:// www.me.gov.ua/news/detail?lang=uk'ua&id=5ce283a6'3c61'4fa6'9aed'17d65194daad&title= Ukrainaofitsiinopridnalasiadougodisotproderzhavnizakupivli'gpa'. ** World Trade Report 2017: Trade, Technology and Jobs: 12 October 2017. – 190 р. – Р. 4'5, 14, 105.

во­рять про тен­ден­цію до фор­му­ва­н­ня “вза­є­мозв’яза­ної сві­то­вої еко­но­мі­ки” та на' во­дять при­клад, ко­ли ри­нок пра­ці кра­ї­ни ін­те­гро­ва­но у ком­пле­ксну си­сте­му сві­то' во­го ви­ро­бни­цтва – тоб­то в си­сте­му “гло­баль­них фа­брик”, яка вклю­чає як сам про­цес ви­ро­бни­цтва, так і до­слі­дже­н­ня, мар­ке­тинг, бю­дже­ту­ва­н­ня, ко­ор­ди­на­цію ло­гі­сти­ки та ко­му­ні­ка­цій.

Окре­слю­ю­чи пер­спе­кти­ви Укра­ї­ни як екс­пор­те­ра на сві­то­вій аре­ні, слід від­зна' чи­ти ва­жли­вість, з одно­го бо­ку, опти­мі­за­ції гео­гра­фі­чної стру­кту­ри та роз­ши­рен' ня асор­ти­мен­ту екс­пор­ту, а з ін­шо­го – йо­го фі­нан­со­вої під­трим­ки у фор­мі дер' жав­но­го суб­си­ду­ва­н­ня, якщо це до­ціль­но (зокре­ма, че­рез ме­ха­нізм під­трим­ки ЕКА), та іно­зем­но­го фі­нан­су­ва­н­ня (зокре­ма, че­рез участь у всіх мо­жли­вих спе­ціа' лі­зо­ва­них про­гра­мах МФО, іно­зем­них уря­дів і бан­ків роз­ви­тку). Крім то­го, кре' ди­то­ри Укра­ї­ни орі­єн­ту­ю­ться на успі­хи у ре­фі­нан­су­ван­ні (ре­стру­кту­ри­за­ції) її зов­ні­шньо­го бор­гу, з пі­ко­ви­ми ви­пла­та­ми у 2019–2020 рр. Без­пе­ре­бій­ні між­на' ро­дні роз­ра­хун­ки та тор­го­вель­не фі­нан­су­ва­н­ня ма­ють за­без­пе­чу­ва­ти­ся шля­хом як ста­бі­лі­за­ції у бан­ків­сько­му се­кто­рі, так і ви­ко­ри­ста­н­ня но­ві­тніх схем фі­нан­су' ва­н­ня (на­при­клад, за­сто­су­ва­н­ня одно­го з ви­дів від­стро­че­н­ня пла­те­жу – екс­порт' но­го кре­ди­ту­ва­н­ня ім­пор­те­ра'по­ку­пця на йо­го опла­ту за­ку­пі­вель за умо­ви змі­ни си­сте­ми ва­лю­тно­го ре­гу­лю­ва­н­ня в Укра­ї­ні) *, а та­кож ін­стру­мен­тів “фін­те­ху”. Адже слід бра­ти до ува­ги, що бан­ків­ські роз­ра­хун­ки до­рож­ча­ють у зв’яз­ку з ви­мо­га­ми і ви­тра­та­ми іно­зем­них бан­ків'ко­ре­спон­ден­тів на ці­лі фі­нан­со­во­го мо­ні­то­рин­гу, а швид­кість здій­сне­н­ня опе­ра­цій змен­шу­є­ться вна­слі­док ви­со­кої за­ре­гу­льо­ва­но­сті фі­нан­со­вих уста­нов і жорс­тких ви­мог до ка­пі­та­лу за “Ба­зе­лем'ііі” (осо­бли­во якщо пи­та­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня сто­су­є­ться кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться).

Ви­снов­ки

З ча­су втра­ти Укра­ї­ною ро­сій­сько­го рин­ку збу­ту роз­по­чав­ся шлях пе­ре­орі­єн' та­ції укра­їн­ських під­при­ємств на ін­ші рин­ки, з їх осо­бли­во­стя­ми по­пи­ту і кон­ку' рен­ції, а та­кож ви­мо­га­ми до про­ду­кції.

Ви­хі­дні умо­ви Укра­ї­ни – зна­чні ре­сур­си та ви­гі­дне те­ри­то­рі­аль­не роз­мі­щен' ня – є спри­я­тли­ви­ми, а от­же, при про­ве­ден­ні ро­зум­ної гео­по­лі­ти­ки і ство­рен­ні на­ле­жних за­ко­но­дав­чих умов для бі­зне­су мо­жна зна­йти чи­слен­ні не­зайня­ті ні­ші для роз­ви­тку екс­пор­то­о­рі­єн­то­ва­них ви­ро­бництв з ви­со­кою до­да­ною вар­ті­стю та для роз­ви­тку рин­ку по­слуг. Про­цес “стра­те­гі­за­ції” екс­пор­ту (ви­зна­че­н­ня ве­кто­ра роз­ви­тку екс­пор­ту) і про­цес ство­ре­н­ня ЕКА, що роз­по­чав­ся в Укра­ї­ні ще з 2016 р., да­ють їй шанс за­лу­чи­ти екс­пер­тів і кре­ди­то­рів, змі­цни­ти між­на­ро­дні зв’яз­ки ві­тчиз' ня­но­го ве­ли­ко­го бі­зне­су та МСП, ство­ри­ти і мо­дер­ні­зу­ва­ти ви­ро­бни­цтво по­тен' ці­аль­но екс­порт­них то­ва­рів, за­по­ча­тку­ва­ти спіль­ні між­на­ро­дні про­е­кти.

Опе­ра­тив­но­го ана­лі­ти­чно­го ре­а­гу­ва­н­ня і подаль­шо­го до­слі­дже­н­ня по­тре­бу­ва' ти­ме ді­яль­ність ЕКА як одно­го з ін­стру­мен­тів дер­жав­ної під­трим­ки зов­ні­шньої тор­гів­лі Укра­ї­ни з ме­тою якнай­ефе­ктив­ні­шо­го ви­ко­ри­ста­н­ня мо­жли­во­стей агент' ства. Від­по­від­не подаль­ше до­слі­дже­н­ня здій­сню­ва­ти­ме­ться у на­пря­мі роз­ви­тку ін­стру­мен­та­рію фі­нан­су­ва­н­ня і стра­ху­ва­н­ня екс­пор­ту, а та­кож вза­є­мо­дії дер­жа­ви та при­ва­тно­го се­кто­ру за під­трим­ки ві­тчи­зня­но­го екс­пор­ту, та зокре­ма – під­трим­ки екс­пор­ту МСП. Крім то­го, існує по­тре­ба в ши­ро­ко­му окре­мо­му до­слі­джен­ні пи­тан' ня, яке вже три­ва­лий час сто­їть пе­ред бан­ків­ськи­ми екс­пер­та­ми Укра­ї­ни і сві­ту, – ви­зна­чи­ти по­ня­т­тя “тор­го­вель­не і стру­ктур­не фі­нан­су­ва­н­ня” як про­дукт фі­нан­со'

Пла­ті­жний ба­ланс у ли­сто­па­ді 2017 ро­ку / На­ціо­наль­ний банк Укра­ї­ни [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=27033404.

вих уста­нов і як ін­стру­мент роз­ви­тку тор­гів­лі та ефе­ктив­но­го впро­ва­дже­н­ня цьо­го про­ду­кту.

Ва­жли­во гар­мо­ні­зу­ва­ти про­філь­не за­ко­но­дав­ство – екс­порт­ну Стра­те­гію – що­до мас­шта­бної екс­пан­сії екс­пор­ту укра­їн­ської про­ду­кції, за­ко­но­дав­ство що­до спри­я­н­ня екс­пор­ту/ім­пор­ту пев­них ви­дів про­ду­кції або їх кво­ту­ва­н­ня (ем­бар­го), а та­кож що­до сан­кцій. За­сто­су­ва­н­ня між­на­ро­дних сан­кцій­них ре­жи­мів про­ти де' яких кра­їн сві­ту, сан­кцій що­до окре­мих осіб Укра­ї­ни та Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції, вста' нов­ле­н­ня вза­єм­них сан­кцій та обме­жень цих двох дер­жав у кон­текс­ті їх впли­ву на ві­тчи­зня­ну зов­ні­шню тор­гів­лю по­тре­бу­ють окре­мо­го до­слі­дже­н­ня, оскіль­ки та' кий вплив за­чі­пає рух ка­пі­та­лу та між­на­ро­дні роз­ра­хун­ки в ці­ло­му. У хо­ді та­ко­го до­слі­дже­н­ня і мо­же бу­ти про­ана­лі­зо­ва­ний вплив сан­кцій та обме­жень на тор­го' вель­ні від­но­си­ни Укра­ї­ни.

Зро­ста­н­ня екс­пор­ту за­пу­скає мо­дер­ні­за­цій­ні про­це­си у ви­ро­бни­цтві та сти' му­лює до по­шу­ку шля­хів еко­ло­гі­за­ції та енер­ге­ти­чної ефе­ктив­но­сті у ви­ро­бни­цтві. Ви­ру­чка від екс­порт­них опе­ра­цій є не­кре­ди­тним за­без­пе­че­н­ням над­хо­дже­н­ня ко­штів. На­ро­щу­ва­н­ня екс­пор­ту то­ва­рів, ви­ро­бле­них за ви­со­ки­ми стан­дар­та­ми, вре­шті'решт, до­по­мо­же на­шій дер­жа­ві зайня­ти ва­жли­ву ні­шу се­ред кра­їн – сві­то' вих екс­пор­те­рів і змі­цни­ти вла­сну фі­нан­со­ву без­пе­ку.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Кі­бік О.М., Ко­тлу­бай В.О., Хай­мі­но­ва Ю.В. та ін. Стра­те­гі­чні ін­стру­мен­ти дер­жав­ної під­трим­ки роз­ви­тку екс­порт­но­го по­тен­ці­а­лу Укра­ї­ни // Ві­сник еко­но' мі­ки транс­пор­ту і про­ми­сло­во­сті. – 2017. – № 58. – С. 31–37 [Еле­ктрон­ний ре' сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://btie.kart.edu.ua/article/view/109954/104937.

2. Ко­тлу­бай В.О. Роз­ви­ток стра­те­гі­чних на­пря­мів зов­ні­шньо­тор­го­вель­ної по­лі' ти­ки Укра­ї­ни / Су­ча­сні на­прям­ки роз­ви­тку еко­но­мі­ки і ме­не­джмен­ту на під­при­єм' ствах Укра­ї­ни : зб. ма­тер. ІІ все­укр. на­ук.'практ. конф. сту­ден­тів, аспі­ран­тів та мо­ло­дих уче­них, при­свя­че­ної 50'річ­чю ство­ре­н­ня фа­куль­те­ту управ­лі­н­ня та бі­зне­су ХНАДУ (26 жов­тня 2016 р.). – Хар­ків : ХНАДУ, 2016. – С. 549–551.

3. Яцен­ко О.М., Нев­з­гляд Н.Г., Нев­з­гляд А.Г. Роз­ви­ток екс­порт­но­го по­тен­ці­а­лу аграр­но­го се­кто­ра еко­но­мі­ки Укра­ї­ни в умо­вах гло­ба­лі­за­ції // Зов­ні­шня тор­гів­ля: еко­но­мі­ка, фі­нан­си, пра­во. – 2015. – № 3. – С. 39–48 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://nbuv.gov.ua/ujrn/uazt_2015_3_6.

4. Мов­чан В.С. По­лі­ти­ка спри­я­н­ня екс­пор­ту в Укра­ї­ні пі­сля адмі­ні­стра­тив­ної ре­фор­ми. – К. : ПРООН, 2012. – 43 с.

5. Шев­чук О.М., Со­зан­ський Л.Й., Та­та­рин Н.Б. Ана­ліз зов­ні­шньо­тор­го­вель­ної ді­яль­но­сті Укра­ї­ни в су­ча­сних умо­вах // На­у­ко­ві за­пи­ски на­ціо­наль­но­го уні­вер­си' те­ту “Острозь­ка ака­де­мія”. – Се­рія : Еко­но­мі­ка. – 2014. – Вип. 27. – С. 8–13.

6. Со­фі­щен­ко І.Я. Про­бле­ми ін­сти­ту­ціо­на­лі­за­ції дер­жав­но­го спри­я­н­ня екс­пор' ту // Акту­аль­ні про­бле­ми еко­но­мі­ки. – 2012. – № 10. – С. 52–57.

7. Ша­ров О.М., Со­бо­лєв Б.В. Що­до окре­мих пи­тань дер­жав­ної фі­нан­со­вої під­трим­ки екс­порт­ної ді­яль­но­сті в Укра­ї­ні / Ана­лі­ти­чна за­пи­ска Ін­сти­ту­ту стра' те­гі­чних до­слі­джень при Пре­зи­ден­то­ві Укра­ї­ни. – 10.12.2012 [Еле­ктрон­ний ре' сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.niss.gov.ua/articles/1187/.

8. Ля­хо­ва О., Ур­ван­це­ва C. Екс­порт­ні кре­ди­тні агент­ства як ефе­ктив­ний ін­стру' мент фі­нан­со­во­го сти­му­лю­ва­н­ня зов­ні­шньо­еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті // Еко­но­мі­чний ча­со­пис'xxi. – 2015. – № 1'2. – С. 23–26 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://soskin.info/userfiles/file/2015/1'2_2_2015/lyakhova,%20urvantseva.pdf.

9. Kletzner L. Imports, Exports and Jobs: What Does Trade Mean for Employment and Job Loss. – Kalamazoo, MI : W.E. Upjohn Institute for Employment Research, 2002. – 221 р.

10. Ні­ко­лай­чук С. Мо­не­тар­на по­лі­ти­ка НБУ: ці­лі та ло­гі­ка остан­ніх рі­шень що­до облі­ко­вої став­ки / На­ціо­наль­ний банк Укра­ї­ни. – К., 15 сі­чня 2018 р. – 32 c.

11. Mohan S. How important are tariffs and nontariff measures for developing countries’ agricultural processed products exports? – 35 р. [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://cepr.org/sites/default/files/2486_mohan%20'%20how %20important%20are%20tariffs%20and%20nontariff%20measures%20for %20developing%20countries’%20agricultural%20processed%20products%20exports.pdf.

12. Sobolev D. Grain and Feed Update. Global Agricultural Information Network. USDA Foreign Agricultural Service. – 10/12/2017. – 19 р.

13. Chauffour J. P., Saborowski C., Soylemezoglu A. Trade Finance in Crisis. Should Developing Countries Establish Export Credit Agencies? / The World Bank. Poverty Reduction and Economic Management Network International Trade Department. – January 2010. – 21 р.

14. Ezell S.J. Understanding the Importance of Export Credit Financing to U.S. Competitiveness. – The IT&IF. – June 2011. – 13 р. [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://www.itif.org/files/2011'export'credit'financing.pdf.

References

1. Kibik O.M., Kotlubay V.O., Khaiminova I.V. et al. Stratehichni instrumenty derzhavnoi pidtrymky rozvytku eksportnoho potentsialu Ukrainy [Strategic instruments of state support for development of export capacity of Ukraine]. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti – The bulletin of transport and industry economics, 2017, No. 58, pp. 31– 37, available at: http://btie.kart.edu.ua/article/view/109954/104937 [in Ukrainian].

2. Kotlubai V.O. Rozvytok stratehichnykh napryamiv zovnishn’otorgovel’noi polityky Ukrainy [Development of strategic directions of foreign trade policy of Ukraine]. Proceedings from: Suchasni napryamky rozvytku ekonomiky i menedzhmentu na pidpryemstvakh Ukrainy. II vseukr. nauk. prakt. konf. studentiv, aspirantiv ta molodykh uchenykh, prysvyachenoi 50 richchyu stvorennya fakul’tetu upravlinnya ta biznesu KHNADU. 26 zhovtnya 2016 r. [Modern directions of economic development and management at Ukrainian enterprises. ІІ All'ukrainian scientific and practical conference of students, postgraduates and young scientists dedicated to the 50th anniversary of the establishment of the Faculty of Management and Business of KHNAHU. October 26, 2016]. Kharkiv, KHNAHU, 2016, pp. 549–551 [in Ukrainian].

3. Yatsenko O.M., Nevzghliad N.H., Nevzghliad A.H. Rozvytok eksportnoho potentsialu agrarnoho sektora ekonomiky Ukrainy v umovakh globalizatsii [Development of export potential of the agricultural sector of the economy of Ukraine in the context of globalization]. Zovnishnya torhivlya: ekonomika, finansy, pravo – Foreign trade: economics, finance, law, 2015, No. 3, pp. 39–48, available at: http://nbuv.gov.ua/ujrn/ uazt_2015_3_6 [in Ukrainian].

4. Movchan V.S. Polityka Spryyannya Eksportu v Ukraini pislya Administratyvnoi Reformy [Policy of Export Promotion in Ukraine after Administrative Reform]. Kyiv, UNDP, 2012 [in Ukrainian].

5. Shevchuk O.M., Sozanskiy L.I., Tataryn N.B. Analiz zovnishn’otorhovel’noi diyal’nosti Ukrainy v suchasnykh umovakh [The analysis of foreign trade activity of Ukraine in modern terms]. Naukovi zapysky natsional’noho universytetu “Ostroz’ka akademiya”.

По­то­чна си­ту­а­ція в укра­їн­сько­му су­спіль­стві ха­ра­кте­ри­зу­є­ться на­по­ле­гли­ви' ми по­шу­ка­ми мо­жли­вих шля­хів по­лі­пше­н­ня еко­но­мі­ки кра­ї­ни. Не­об­хі­дність тех' но­ло­гі­чно­го онов­ле­н­ня та ін­тен­си­фі­ка­ції на­у­ко­во'те­хні­чно­го про­гре­су як чин­ни­ків еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку май­же ні в ко­го не ви­кли­кає сум­ні­вів, але си­сте­му, яка б ре­аль­но фун­кціо­ну­ва­ла, все ще не сфор­мо­ва­но, а за­сто­со­ву­ва­ні ме­ха­ні­зми че­рез це ма­ють фра­гмен­тар­ний ха­ра­ктер. Про­тя­гом остан­ніх ро­ків ін­но­ва­цій­ну си­сте­му дер­жа­ви – у ши­ро­ко­му ро­зу­мін­ні – ор­га­ні­за­цій­но істо­тно вдо­ско­на­ле­но зав­дя­ки тим стру­кту­рам, які ре­ко­мен­до­ва­ні но­ви­ми за­ко­на­ми (на­у­ко­ві пар­ки, бі­знес'цент' ри, ін­но­ва­цій­ні цен­три то­що), і тим, які ство­ре­ні й ді­ють як від­гук на по­тре­би рин­ку (стар­та­пи, осві­тні он­лайн'пла­тфор­ми то­що). Про­те, не­зва­жа­ю­чи на до­кла' де­ні зу­си­л­ля, за­про­ва­ди­ти ці­лі­сний, ді­йо­вий і спо­ну­каль­ний ме­ха­нізм ін­но­ва­цій' но­го роз­ви­тку так і не вда­лось. Одна з основ­них про­блем, які за­ли­ша­ю­ться не­ви' рі­ше­ни­ми у цій пло­щи­ні, – не­до­ста­тня вза­єм­на ін­те­гро­ва­ність уча­сни­ків ін­но­ва' цій­но­го роз­ви­тку і, вла­сне, не­об­хі­дність йо­го но­вої кон­фі­гу­ра­ції з об’єд­ну­валь­ною ін­но­ва­цій­ною куль­ту­рою.

Та­ким чи­ном, ме­та стат­ті – ви­сві­тли­ти ре­зуль­та­ти до­слі­дже­н­ня осо­бли­во­стей роз­ви­тку ін­но­ва­цій­них кон­це­пцій в Укра­ї­ні, при­ро­ду зв’яз­ків, ін­те­гра­цій­ні за­са' ди про­по­но­ва­них мо­де­лей та на­пря­ми їх удо­ско­на­ле­н­ня.

Для цьо­го, по'пер­ше, уза­галь­ни­мо ба­зо­ві за­са­ди цих мо­де­лей ін­но­ва­цій­но­го роз­ви­ту, за­крі­пле­ні у від­по­від­них кон­це­пту­аль­них нор­ма­тив­них до­ку­мен­тах (кон' це­пці­ях і стра­те­гі­ях), а по'дру­ге, за­про­по­ну­є­мо вдо­ско­на­ле­ну кон­фі­гу­ра­цію ін­но' ва­цій­но­го про­це­су з ме­тою йо­го акти­ві­за­ції та впро­ва­дже­н­ня но­вих ор­га­ні­за­цій' них під­хо­дів.

Огляд нор­ма­тив­них до­ку­мен­тів

Ро­зу­мі­н­ня по­тре­би в си­стем­но­му роз­ви­тку на ба­зі на­у­ко­во'те­хно­ло­гі­чних зру' шень у не­за­ле­жній Укра­ї­ні з’яви­ло­ся ще на­при­кін­ці 1990'х ро­ків. У 1999 р. бу­ло ухва­ле­но Кон­це­пцію на­у­ко­во'те­хно­ло­гі­чно­го та ін­но­ва­цій­но­го роз­ви­тку Укра­ї­ни *, в якій на­го­ло­шу­ва­ло­ся, що на­у­ко­во'те­хно­ло­гі­чний та ін­но­ва­цій­ний роз­ви­ток важ' ли­вий для за­без­пе­че­н­ня на­ціо­наль­них ін­те­ре­сів дер­жа­ви. Во­на спи­ра­ла­ся на нау' ко­вий, те­хно­ло­гі­чний, ви­ро­бни­чий на­пря­ми та ві­дом­чо'га­лу­зе­вий під­хід; фор­му' ва­н­ня по­се­ре­дни­цької ін­фра­стру­кту­ри; ство­ре­н­ня ін­но­ва­цій­них стру­ктур (ін­ку' ба­то­рів, цен­трів), ін­фор­ма­цій­них та ін­фра­стру­ктур­них під­при­ємств, те­хно­по­лі­сів і те­хно­пар­ків. Ра­зом з тим ши­ро­ких прин­ци­пів ін­те­гро­ва­но­сті Кон­це­пція не про' де­мон­стру­ва­ла.

На­сту­пне де­ся­ти­лі­т­тя озна­ме­ну­ва­ло­ся пер­ши­ми на­пра­цю­ва­н­ня­ми що­до не' об­хі­дно­сті по­гли­бле­н­ня си­стем­но­сті в ін­но­ва­цій­но­му про­це­сі, що спри­чи­ни­ло прийня­т­тя у 2009 р. но­во­го осно­во­по­ло­жно­го до­ку­мен­та – Кон­це­пції роз­ви­тку на­ціо­наль­ної ін­но­ва­цій­ної си­сте­ми (НІС) **, яка ба­зу­ва­ла­ся на до­роб­ках ба­га' тьох уче­них, зокре­ма, на грун­тов­них пра­цях В. Гей­ця [1], Л. Фе­ду­ло­вої та М. Па' шу­ти [2].

Кон­це­пція роз­ви­тку на­ціо­наль­ної ін­но­ва­цій­ної си­сте­ми, в якій основ­ні за­са­ди НІС за­про­по­но­ва­но як “су­ку­пність за­ко­но­дав­чих, стру­ктур­них і фун­кціо­наль­них

Про Кон­це­пцію на­у­ко­во'те­хно­ло­гі­чно­го та ін­но­ва­цій­но­го роз­ви­тку Укра­ї­ни : По­ста­но­ва Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни від 13.07.1999 р. № 916'14 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/916'1.

** Кон­це­пція роз­ви­тку на­ціо­наль­ної ін­но­ва­цій­ної си­сте­ми : Роз­по­ря­дже­н­ня Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни від 17.06.2009 р. № 680'р. [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/680'2009'%d1%80.

Для кра­що­го ро­зу­мі­н­ня ви­снов­ків що­до ха­ра­кте­ру мо­де­лей (за фор­ма­том і фа­кти­чно, див. табл.) вар­то звер­ну­ти­ся до існу­ю­чих те­о­ре­ти­чних уза­галь­нень. У те­о­ре­ти­чних огля­дах, зокре­ма Р. Ро­твел­ла [5], O. Жі­жлав­скі [6], лі­ній­ні мо­де­лі ін­но' ва­цій­но­го про­це­су уосо­блю­ють по­слі­дов­не роз­мі­ще­н­ня йо­го фун­кціо­наль­них склад ни­ків на одно­му рів­ні (лі­нії). Ро­з­гля­не­мо до­кла­дні­ше ці мо­де­лі (чи­сто лі­ній­ни­ми мо­жна вва­жа­ти пер­ші дві): 1) мо­дель на­у­ко­во­го або те­хно­ло­гі­чно­го про­штов­ху­ва­н­ня (1950–1960 рр.); 2) мо­дель рин­ко­во­го ви­кли­ку (1960–1970'ті ро­ки); 3) “спа­ре­на” мо­дель (1970–1980 рр.), яка ба­зу­ва­ла­ся на пер­ших двох з на­го' ло­сом на ін­те­р­актив­но­му про­це­сі між мар­ке­тин­гом і до­слі­дже­н­ня­ми. Во­на пе' ре­дба­ча­ла об’єд­на­н­ня по­ста­чаль­ни­ків та клі­єн­тів у спіль­ні ко­ман­ди із зво­рот' ною вза­є­мо­ді­єю при роз­роб­ці про­ду­ктів; сам про­цес ще по­слі­дов­ний, лі­ній­ний, але вже ін­те­р­актив­ний;

4) фун­кціо­наль­но ін­те­гро­ва­на мо­дель (1985–1995 pp.), яка за­сно­ву­ва­ла­ся на до­сві­ді япон­ських ав­то­бу­дів­ни­ків. Во­на сут­тє­во від­рі­зня­ла­ся від “спа­ре­ної” мо' де­лі актив­ним за­лу­че­н­ням по­ста­чаль­ни­ків і ва­жли­вих спо­жи­ва­чів, тоб­то фор­му ва­н­ням знань на осно­ві не тіль­ки до­слі­джень, але й ре­зуль­та­ту вза­є­мо­дії окре­мих під­роз­ді­лів ком­па­нії, са­мої ком­па­нії та її ото­че­н­ня; зна­н­ня ма­ють ва­жли­ве зна­чен' ня на ко­жно­му ета­пі про­це­су, а еко­но­мія ча­су є ви­зна­чаль­ною ри­сою по­рів­ня­но на­віть з до­да­тко­ви­ми ви­тра­та­ми, що ви­ни­ка­ють че­рез пе­ре­хре­сні фун­кції рі­зних під­роз­ді­лів;

5) си­стем­но ін­те­гро­ва­на та ме­ре­же­ва мо­дель (з се­ре­ди­ни 1990'х ро­ків), яка збе­рі­гає стра­те­гі­чні тен­ден­ції че­твер­тої мо­де­лі, але при цьо­му пе­ред­ба­чає зна­чно щіль­ні­шу спів­пра­цю із зов­ні­шні­ми до­слі­дже­н­ня­ми та рин­ком (так зва­ні “від­кри­ті ін­но­ва­ції”). Во­на фун­кціо­нує в умо­вах ви­мог до під­ви­ще­ної ефе­ктив­но­сті, на­го'

– “по­зи­тив­не став­ле­н­ня до ін­но­ва­цій у су­спіль­стві” *, сприйня­тли­вість не тіль­ки ре­зуль­та­тів на­у­ко­во'те­хні­чно­го про­гре­су, але й ін­но­ва­цій­ної ді­яль­но­сті в ці­ло­му;

– на­яв­ність ін­но­ва­цій­них ці­лей у стра­те­гі­чних і по­то­чних до­ку­мен­тах, мо­ні' то­ринг рів­ня їх ви­ко­на­н­ня;

– ро­зу­мі­н­ня зна­чу­що­сті та си­сте­ми пе­ре­ваг ін­но­ва­цій­ної ді­яль­но­сті (са­ме ін­но' ва­ції за­без­пе­чу­ють стій­кий рин­ко­вий успіх, а ком­па­нії, які їх не впро­ва­джу­ють, зни­ка­ють [6]);

– вну­трі­шньо­ор­га­ні­за­цій­на [15] і су­спіль­на мо­ти­ва­ція ін­но­ва­цій­ної ді­яль­но­сті.

Лі­ній­ні та не­лі­ній­ні зв’яз­ки в ін­но­ва­цій­но­му про­це­сі

По­бу­до­ва­но ав­то­ром.

Ро­зу­мі­н­ня ва­жли­во­сті ін­но­ва­цій­ної куль­ту­ри ни­ні має фра­гмен­тар­ний ха­рак' тер, у нор­ма­тив­них до­ку­мен­тах, за не­ве­ли­ким ви­ня­тком **, во­на май­же не зга' ду­є­ться. У ба­га­тьох су­спіль­ствах сприйня­т­тя ін­но­ва­цій є тра­ди­цій­но скла­дним, при­чи­на – ар­ха­їзм, ру­ти­на, уста­ле­ність, які ство­рю­ють ба­га­то пе­ре­шкод і жорст' кий опір. Роз­ви­ток і обмін ін­но­ва­цій­ною куль­ту­рою є ви­рі­шаль­ним ви­кли­ком для всіх єв­ро­пей­ських су­спільств ***.

Про Кон­це­пцію на­у­ко­во'те­хно­ло­гі­чно­го та ін­но­ва­цій­но­го роз­ви­тку Укра­ї­ни : По­ста­но­ва Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни від 13.07.1999 р. № 916'14 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/916'1.

** Там же; Кон­це­пція ре­фор­му­ва­н­ня дер­жав­ної по­лі­ти­ки в ін­но­ва­цій­ній сфе­рі : Роз­по­ря' дже­н­ня Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни від 10.09.2012 р. № 691'р [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/691'2012'%d1%80.

*** Green Paper on Innovation / European Commission, 1995. – December [Еле­ктрон­ний ре' сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://europa.eu/documents/comm/green_papers/pdf/com95_688_en.pdf.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.