LAZEBNYK LARYSA

– Renewal of fixed assets in Ukraine: problems of their depreciation and use

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Contents -

УДК 658:330.1 Л. Л. Л А З Е Б Н И К, про­фе­сор, до­ктор еко­но­мі­чних на­ук, зав­ка­фе­дрою еко­но­мі­ки під­при­єм­ства Уні­вер­си­те­ту дер­жав­ної фі­скаль­ної слу­жби Укра­ї­ни, вул. Уні­вер­си­тет­ська, 31, 08201, Ір­пінь, Ки­їв­ська обл., Укра­ї­на ОНОВ­ЛЕ­Н­НЯ ОСНОВ­НИХ ЗА­СО­БІВ В УКРА­Ї­НІ: ПРО­БЛЕ­МИ ЇХ АМОР­ТИ­ЗА­ЦІЇ ТА ВИ­КО­РИ­СТА­Н­НЯ Оха­ра­кте­ри­зо­ва­но дві рі­зні те­о­ре­ти­чні кон­це­пції амор­ти­за­ції основ­них за­со­бів: еко­но" мі­чну та фі­нан­со­ву. Вка­за­но, що в Укра­ї­ні в бух­гал­тер­ських і по­да­тко­вих нор­ма­тив­них до­ку­мен­тах на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні за­крі­пле­но еко­но­мі­чну кон­це­пцію амор­ти­за­ції, яка не грун­ту­є­ться на по­тре­бах від­тво­ре­н­ня. Ро­з­гля­ну­то мо­жли­вість за­про­ва­дже­н­ня фі­нан" со­вої кон­це­пції амор­ти­за­ції для ма­кси­мі­за­ції ви­ко­ри­ста­н­ня амор­ти­за­цій­но­го ре­сур­су на по­тре­би онов­ле­н­ня основ­них за­со­бів. Зро­бле­но ви­сно­вок, що для роз­роб­ки ме­ха­ні­зму ви­ко­ри­ста­н­ня амор­ти­за­цій­них від­ра­ху­вань як дже­ре­ла від­тво­ре­н­ня не­об­хі­дно здій­сни­ти від­по­від­не нор­ма­тив­но"пра­во­ве ре­гу­лю­ва­н­ня. Клю­чо­ві сло­ва: основ­ні за­со­би; амор­ти­за­ція; кон­це­пція амор­ти­за­ції; амор­ти­за­цій­ні від­ра­ху­ва­н­ня; онов­ле­н­ня основ­них за­со­бів. Бібл. 17; табл. 3. UDC 658:330.1 L A R Y S A L A Z E B N Y K, Professor, Doctor of Econ. Sci., Head of the Department of Enterprise’s Economy, University of the State Fiscal Service of Ukraine, 31, Universytetska St., Irpin, Kyiv Region, 08201, Ukraine

RENEWAL OF FIXED ASSETS IN UKRAINE: PROBLEMS OF THEIR DEPRECIATION AND USE

Two different theoretical concepts of the fixed assets depreciation are characterized: economic and financial ones. It is indicated that in Ukraine in the accounting and tax normative documents the legal concept of economic depreciation is fixed, which is not based on the needs of reproduction.the possibility of introducing a financial concept of depreciation to maximize the use of depreciation resource for the needs of renewal of fixed assets is considered. It is concluded that to develop a mechanism for using the depreciation charges as a source of reproduction, it is necessary to implement the appropriate regulatory and legal regulation. Keywords: fixed assets; depreciation; depreciation concept; depreciation deductions; renewal of fixed assets. References 17; Tables 3.

Для за­без­пе­че­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки не­об­хід но здій­сни­ти мас­шта­бне онов­ле­н­ня основ­них за­со­бів і те­хно­ло­гій. Уза­галь­не­н­ня

ста­ти­сти­ки по ба­га­тьох кра­ї­нах да­ло фа­хів­цям під­ста­ви для ви­снов­ку, що зро­стан ня час­тки ін­ве­сти­цій у ВВП на 1 про­цен­тний пункт за­без­пе­чує збіль­ше­н­ня тем­пів еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня на 0,2 про­цен­тно­го пун­кта, зайня­то­сті – на 0,3 і ско­ро че­н­ня ін­фля­ції – на 1 про­цен­тний пункт [1, с. 58]. В Укра­ї­ні в 2011–2017 рр. се ре­дньо­рі­чні тем­пи при­ро­сту ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій в ма­те­рі­аль­ні та не­ма­те­рі­аль­ні акти­ви ста­но­ви­ли 4,4%. І хо­ча цей по­ка­зник пе­ре­ви­щує се­ре­дньо­рі­чні тем­пи при ро­сту ВВП і про­ми­сло­вої про­ду­кції за цей пе­рі­од (від­по­від­но, –0,8% і –2,5%), все ж йо­го рі­вень є яв­но не­до­ста­тнім з огля­ду на ви­со­кий сту­пінь зно­су основ­них за со­бів. За да­ни­ми Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни, у ці­ло­му по на­ціо­наль­ній еко­но­мі­ці сту­пінь зно­су основ­них за­со­бів змен­шив­ся з 75,9% у 2011 р. до 58,1% у 2016 р., про­те у про­ми­сло­во­сті – зріс, від­по­від­но, з 56,8% до 69,4% *. Звер­не­н­ня до між­на­ро­дних по­рів­нянь (зокре­ма, до зві­ту The Global Innovation Index, Report 2017 **) під­твер­джує, що у на­шій кра­ї­ні об­сяг ін­ве­сти­цій, від­не­се­ний до роз­мі­ру ВВП, є по­мі­тно ниж­чим від ана­ло­гі­чних по­ка­зни­ків у дер­жа­вах з рин­ка­ми, що роз­ви­ва­ю­ться (табл. 1). Таблиця 1 Ва­ло­ві ка­пі­та­ло­вкла­де­н­ня у де­яких кра­ї­нах сві­ту у 2016 р.

Якщо час­тка ін­ве­сти­цій у ВВП і да­лі збе­рі­га­ти­ме­ться на та­ко­му рів­ні, то роз мо­ви про по­до­ла­н­ня си­ро­вин­ної за­ле­жно­сті, еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня, ско­ро­чен ня від­ста­ва­н­ня від лі­де­рів за до­хо­да­ми, про­ду­ктив­ні­стю пра­ці та те­хно­ло­гі­чною озбро­є­ні­стю не ви­йдуть за ме­жі “до­брих на­мі­рів”. От­же, по­си­ле­н­ня ін­ве­сти­цій ної актив­но­сті є одні­єю з цен­траль­них еко­но­мі­чних про­блем Укра­ї­ни. Адже ін­вес ти­цій­на сфе­ра пря­мо ви­зна­чає тем­пи її со­ці­аль­но еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку, те­хніч ний рі­вень ві­тчи­зня­них під­при­ємств, їх ефе­ктив­ність і кон­ку­рен­то­спро­мо­жність на сві­то­вих рин­ках.

Опти­мі­за­ція па­ра­ме­трів ди­на­мі­ки ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій ба­га­то в чо­му за­ле жить від дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня еко­но­мі­чних про­це­сів. У на­у­ко­вих пу­блі­ка­ці­ях ча­сто ви­слов­лю­є­ться дум­ка, що роз­ши­ре­но­му від­тво­рен­ню основ­них за­со­бів мо­же спри­я­ти та­кий ін­стру­мент еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки, як амор­ти­за­цій­ні від­ра­ху­ва­н­ня,

* Ро­зра­хо­ва­но за да­ни­ми Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни “Основ­ні по­ка­зни­ки со­ці аль­но еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку Укра­ї­ни” за від­по­від­ні ро­ки / Офі­цій­ний сайт [Еле­ктрон­ний ре сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://ukrstat.gov.ua/.

** The Global Innovation Index, Report 2017 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https:// www.globalinnovationindex.org/gii 2017 report#.

який че­рез ім­пе­ра­тив­ні ме­ха­ні­зми ре­но­ва­ції спро­мо­жний за­без­пе­чи­ти від­по­від­не онов­ле­н­ня.

Остан­нім ча­сом у ві­тчи­зня­ній еко­но­мі­чній лі­те­ра­ту­рі по­си­лив­ся ін­те­рес до при­зна­че­н­ня та ро­лі амор­ти­за­ції. У на­у­ко­вих до­слі­дже­н­нях ви­сві­тлю­ю­ться рі­зні аспе­кти на­ра­ху­ва­н­ня й ви­ко­ри­ста­н­ня амор­ти­за­ції: ана­ліз рі­зних норм і ме­то­дів амор­ти­за­ції; об­грун­ту­ва­н­ня опти­маль­них ме­то­дів об­чи­сле­н­ня амор­ти­за­ції для рі­зних ви­дів основ­них за­со­бів; пи­та­н­ня спе­ци­фі­ки і пе­ре­ваг амор­ти­за­цій­них від­ра­ху­вань як вну­трі­шньо­го дже­ре­ла фор­му­ва­н­ня ре­сур­сів під­при­ємств; ви вче­н­ня за­ру­бі­жно­го до­сві­ду за­сто­су­ва­н­ня амор­ти­за­ції [2–16]. У ря­ді пу­блі­ка­цій амор­ти­за­ція по­зи­ці­ю­є­ться як ін­стру­мент по­да­тко­во­го пла­ну­ва­н­ня [2; 3]. При цьо му пи­та­н­ня ро­лі амор­ти­за­ції роз­гля­да­ю­ться в основ­но­му з по­зи­цій амор­ти­за цій­ної по­лі­ти­ки (як на мі­кро , так і на ма­кро­рів­ні), ме­тою якої об­грун­то­ву­є­ться спря­мо­ва­ність на по­жвав­ле­н­ня ін­ве­сти­цій­них про­це­сів. Рі­зним аспе­ктам ці­єї про­бле­ми при­свя­че­но пра­ці В. Ви­шнев­сько­го та О. Ві­є­цької [4], С. Каф ки [5], М. Мо­ги­ло­вої [6], П. Ор­ло­ва і С. Ор­ло­ва [7], В. Остро­ве­цько­го [8], О. Ра дє­вої [9; 3], Д. Тра­чо­вої [10; 11], Н. Швець [12] та ін­ших.

Не­зва­жа­ю­чи на існу­ю­чі пу­блі­ка­ції з про­блем амор­ти­за­ції, ряд те­о­ре­ти­чних і ме­то­до­ло­гі­чних пи­тань за­ли­ша­ють про­стір для подаль­ших роз­ві­док. Зокре­ма, це сто­су­є­ться про­блем, пов’яза­них із спів­від­но­ше­н­ням амор­ти­за­ції та від­тво­ре­н­ня основ­но­го ка­пі­та­лу.

От­же, ме­та стат­ті – оці­ни­ти до­сту­пність амор­ти­за­цій­них від­ра­ху­вань для ін­вес ти­цій­ної ді­яль­но­сті що­до від­тво­ре­н­ня зно­ше­них основ­них за­со­бів.

З на­у­ко­вої лі­те­ра­ту­ри ві­до­мо про дві ба­зо­ві кон­це­пції амор­ти­за­ції – еко­но­міч ну та фі­нан­со­ву, які прин­ци­по­во від­рі­зня­ю­ться за змі­стом.

В еко­но­мі­чній кон­це­пції амор­ти­за­ція роз­гля­да­є­ться як по­сту­по­ве пе­ре­не­сен ня вар­то­сті основ­них за­со­бів на со­бі­вар­тість ви­ро­бле­ної про­ду­кції про­тя­гом стро ку їх ко­ри­сно­го ви­ко­ри­ста­н­ня. Іна­кше ка­жу­чи, згі­дно з еко­но­мі­чною кон­це­пці­єю, амор­ти­за­ція є роз­ра­хун­ко­вим ін­стру­мен­том для ви­зна­че­н­ня втра­че­ної (зне­ці­не ної) ча­сти­ни вар­то­сті основ­них за­со­бів. Це не­об­хі­дно для ви­зна­че­н­ня ви­трат по то­чно­го ви­ро­бни­цтва, а та­кож, від­по­від­но, йо­го при­бу­тко­во­сті та ін­ших по­каз ни­ків ефе­ктив­но­сті. То­му еко­но­мі­чна кон­це­пція амор­ти­за­ції має ще на­зви “ви тра­тна”, “пе­ре­не­се­н­ня вар­то­сті”, “зне­ці­не­н­ня”, “ре­гу­ля­тив­на”, “ба­лан­со­ва”. За сво­їм еко­но­мі­чним змі­стом амор­ти­за­ція – це про­цес ком­пен­са­ції ви­трат на при дба­н­ня основ­них за­со­бів, а амор­ти­за­цій­ні від­ра­ху­ва­н­ня від­обра­жа­ють зни­же­н­ня вар­то­сті основ­них за­со­бів за ра­ху­нок фі­зи­чно­го зно­су та мо­раль­но­го ста­рі­н­ня [8].

Скла­дність амор­ти­за­ції в еко­но­мі­чно­му сен­сі по­ля­гає в то­му, що то­чне ви зна­че­н­ня роз­мі­рів пе­рі­о­ди­чної втра­ти об’єкта­ми, що амор­ти­зу­ю­ться, ча­сти­ни сво­єї вар­то­сті за­ле­жно від їх за­ста­рі­ло­сті та зно­су є не­мо­жли­вим. З огля­ду на це, су­ма пе­рі­о­ди­чно­го від­не­се­н­ня ви­трат на при­дба­н­ня та­ких об’єктів на ви­тра­ти зві­тно­го пе­рі­о­ду об­чи­слю­є­ться при­бли­зно. Ця оцін­ка пра­кти­чно зав­жди є на слід­ком суб’єктив­но­го су­дже­н­ня, яке прин­ци­по­во за­пе­ре­чує об’єктив­ність роз по­ді­лу істо­ри­чно по­не­се­них ви­трат на при­дба­н­ня основ­них за­со­бів. Про­те еко но­мі­чна кон­це­пція амор­ти­за­ції ши­ро­ко ви­ко­ри­сто­ву­є­ться, го­лов­ним чи­ном, то­му, що дає мо­жли­вість роз­ра­ху­ва­ти спо­жи­ва­н­ня вар­то­сті акти­вів, яке від­бу ва­є­ться про­тя­гом зві­тно­го пе­рі­о­ду з від­но­сно не­ве­ли­ким об­ся­гом об­чи­слень, хо­ча не зав­жди від­по­від­ає ре­аль­ним про­це­сам фі­зи­чно­го зно­су і мо­раль­но­го ста­рін ня об’єктів основ­них за­со­бів.

Фі­нан­со­ва кон­це­пція при­пу­скає, що амор­ти­за­ція є до­хо­дом, який за­ли ша­є­ться у роз­по­ря­джен­ні під­при­єм­ства для за­без­пе­че­н­ня на­сту­пно­го від­тво­ре­н­ня об’єктів, що амор­ти­зу­ю­ться, тоб­то для подаль­шо­го ін­ве­сту­ва­н­ня. В цьо­му ви пад­ку ва­жли­вим, як спра­ве­дли­во за­зна­чає Є. По­ми­луй­ко, є отри­ма­н­ня амор­ти за­цій­но­го ре­зер­ву з єди­ною ме­тою – від­но­ви­ти актив у май­бу­тньо­му [13, с. 159]. Та­ким чи­ном, фі­нан­со­ва кон­це­пція пе­ред­ба­чає роз­гляд амор­ти­за­ції як про­це­су ство­ре­н­ня осо­бли­во­го ре­зерв­но­го ка­пі­та­лу для від­нов­ле­н­ня основ­них за­со­бів, а амор­ти­за­цій­них від­ра­ху­вань – як ін­ве­сти­цій­них ре­сур­сів. Пра­виль­не об­чи­слен ня амор­ти­за­ції не­об­хі­дне для отри­ма­н­ня пов­ної та об’єктив­ної ін­фор­ма­ції про від­тво­рю­валь­ний про­цес на під­при­єм­стві, для ви­мі­ру вкла­ду основ­них за­со­бів у кор­по­ра­тив­ні ін­ве­сти­цій­ні про­це­си, в ре­зуль­та­ті чо­го ця кон­це­пція в еко­но­мі­чній лі­те­ра­ту­рі на­зи­ва­є­ться ще “від­тво­рю­валь­ною”, “від­нов­лю­валь­ною”, “ре­но­ва цій­ною”, “ін­ве­сти­цій­ною”, “ре­сур­сною”, “ре­зерв­ною”, “фон­до­вою”, “мі­но вою”. На дум­ку М. Мо­ги­ло­вої, “фор­му­ва­н­ня опти­маль­ної амор­ти­за­цій­ної по­лі ти­ки під­при­єм­ства … здій­сню­є­ться у та­кий спо­сіб, щоб за­без­пе­чи­ти не­об­хі­дний ре­жим від­тво­ре­н­ня основ­них за­со­бів” [6, с. 60].

У лі­те­ра­ту­рі мо­жна зу­стрі­ти та­кож вка­зів­ки на бух­гал­тер­ську та по­да­тко­ву [2] кон­це­пції амор­ти­за­ції, про­те во­ни, на наш по­гляд, є, від­по­від­но, облі­ко­вим і по да­тко­вим спосо­ба­ми пра­кти­чної ре­а­лі­за­ції одні­єї з двох уже роз­гля­ну­тих фун­да мен­таль­них те­о­ре­ти­чних кон­це­пцій амор­ти­за­ції. В Укра­ї­ні в бух­гал­тер­ських і по да­тко­вих нор­ма­тив­них до­ку­мен­тах на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні за­крі­пле­но еко­но­міч ну кон­це­пцію амор­ти­за­ції. Про це свід­чить ви­зна­че­н­ня амор­ти­за­ції у П(С)БО 7 “Основ­ні за­со­би”, за­твер­дже­но­му На­ка­зом Мі­ні­стер­ства фі­нан­сів Укра­ї­ни. Згі­дно з п. 4 за­зна­че­но­го до­ку­мен­та, амор­ти­за­ція – це си­сте­ма­ти­чний роз­по­діл вар­то­сті, що амор­ти­зу­є­ться, та не­о­бо­ро­тних акти­вів про­тя­гом стро­ку їх ко­ри­сно го ви­ко­ри­ста­н­ня (екс­плу­а­та­ції) *. Від­по­від­но до п. 6 МСБО 16 “Основ­ні за­со­би”, амор­ти­за­ція основ­них за­со­бів ви­зна­ча­є­ться як си­сте­ма­ти­чний роз­по­діл су­ми акти­ву, що амор­ти­зу­є­ться, про­тя­гом стро­ку йо­го ко­ри­сної екс­плу­а­та­ції, а су­ма, що амор­ти­зу­є­ться, ви­зна­ча­є­ться як со­бі­вар­тість акти­ву або ін­ша су­ма, що за­мі нює со­бі­вар­тість, за ви­ра­ху­ва­н­ням йо­го лі­кві­да­цій­ної вар­то­сті **.

По­да­тко­вим ко­де­ксом Укра­ї­ни пе­ред­ба­че­но здій­сне­н­ня роз­ра­хун­ку амор­ти за­ції основ­них за­со­бів за на­ціо­наль­ни­ми по­ло­же­н­ня­ми (стан­дар­та­ми) бух­гал­тер сько­го облі­ку або між­на­ро­дни­ми стан­дар­та­ми фі­нан­со­вої зві­тно­сті та ви­зна­че­но мі­ні­маль­но допу­сти­мі стро­ки ко­ри­сно­го ви­ко­ри­ста­н­ня основ­них за­со­бів ***. По да­тко­ва амор­ти­за­ція має на ува­зі звіль­не­н­ня від опо­да­тку­ва­н­ня ча­сти­ни при­бу­тку на су­му роз­ра­хо­ва­ної амор­ти­за­ції. О. Ра­дє­ва з цьо­го при­во­ду за­зна­чає, що на­ра­хо ва­на су­ма амор­ти­за­цій­них від­ра­ху­вань впли­ває на при­бу­ток під­при­єм­ства: чим ви­щи­ми є амор­ти­за­цій­ні від­ра­ху­ва­н­ня, тим мен­шим є при­бу­ток, і нав­па­ки. Змен шу­ю­чи при­бу­ток, зро­ста­н­ня амор­ти­за­цій­них від­ра­ху­вань спри­чи­няє зни­же­н­ня по­да­тку на при­бу­ток. Отри­ма­ну еко­но­мію з по­да­тку на при­бу­ток на­зи­ва­ють “по да­тко­вим щи­том під­при­єм­ства”. Чим біль­шою є су­ма амор­ти­за­цій­них від­ра­ху вань, тим ви­щою є та­ка по­да­тко­ва еко­но­мія [3].

* По­ло­же­н­ня (стан­дарт) бух­гал­тер­сько­го облі­ку 7 “Основ­ні за­со­би” [Еле­ктрон­ний ре сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0288 00.

** Між­на­ро­дний стан­дарт бух­гал­тер­сько­го облі­ку 16 (МСБО 16) “Основ­ні за­со­би” [Елек трон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_014.

*** По­да­тко­вий ко­декс Укра­ї­ни [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http:// zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755 17.

От­же, в Укра­ї­ні унор­мо­ва­но ви­тра­тну (або еко­но­мі­чну) кон­це­пцію амор­ти за­ції, а її на­ра­ху­ва­н­ня є не дже­ре­лом подаль­шо­го онов­ле­н­ня основ­них за­со­бів, а ком­пен­са­ці­єю ра­ні­ше здій­сне­них вкла­день в об’єкти, що амор­ти­зу­ю­ться. Як на слі­док, на су­ча­сно­му ета­пі амор­ти­за­цій­ні від­ра­ху­ва­н­ня не ві­ді­граю′ ть істо­тної ро­лі не тіль­ки в те­хні­чно­му пе­ре­озбро­єн­ні та мо­дер­ні­за­ції ві­тчи­зня­них під­при­ємств, але й у про­сто­му від­тво­рен­ні основ­них за­со­бів, оскіль­ки за 2011–2017 рр. пи­то­ма ва­га цих від­ра­ху­вань у дже­ре­лах фі­нан­су­ва­н­ня ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій в Укра­ї­ні ста­но­вить у се­ре­дньо­му 10,5% (табл. 2).

І хо­ча по­ня­т­тя “ка­пі­таль­ні ін­ве­сти­ції” є шир­шим від по­ня­т­тя “ін­ве­сти­ції в основ­ні за­со­би” (оскіль­ки, крім ін­ве­сти­цій в основ­ні за­со­би, вклю­чає та­кож ін­вес ти­ції в не­о­бо­ро­тні ма­те­рі­аль­ні акти­ви, які не на­ле­жать до основ­них за­со­бів, та ін­ве­сти­ції у не­ма­те­рі­аль­ні акти­ви), все ж за 2011–2016 рр. су­мар­на пи­то­ма ва­га остан­ніх у ка­пі­таль­них ін­ве­сти­ці­ях ста­но­ви­ла у се­ре­дньо­му близь­ко 6%. Це під­твер джує ви­сно­вок про тен­ден­цію до збе­ре­же­н­ня в Укра­ї­ні про­тя­гом до­слі­джу­ва­но­го пе­рі­о­ду не­істо­тної ро­лі амор­ти­за­цій­них від­ра­ху­вань у фі­нан­су­ван­ні онов­ле­н­ня основ­них за­со­бів.

Тим ча­сом у те­о­рії пе­ре­ва­жає по­зи­ція роз­гля­ду амор­ти­за­цій­них від­ра­ху­вань як ре­сур­сів суб’єктів го­спо­дар­ської ді­яль­но­сті, які є до­ста­тнім дже­ре­лом фі­нан­су ва­н­ня ін­ве­сти­цій для від­тво­ре­н­ня основ­но­го ка­пі­та­лу [11, с. 43]. Від­сто­ю­є­ться ідея про не­об­хі­дність збіль­ши­ти пи­то­му ва­гу амор­ти­за­цій­них від­ра­ху­вань у стру­кту­рі дже­рел фі­нан­су­ва­н­ня ін­ве­сти­цій для онов­ле­н­ня основ­них за­со­бів [9, с. 72]. Про по­ну­є­ться у про­це­сі те­хно­ло­гі­чно­го роз­ви­тку від­да­ва­ти пе­ре­ва­гу амор­ти­за­цій­ним від­ра­ху­ва­н­ням [14, с. 46].

Вар­то за­зна­чи­ти, що по­ле­мі­ка з при­во­ду при­ро­ди амор­ти­за­ції ве­де­ться ще із се­ре­ди­ни XIX ст. Тер­мін “амор­ти­за­ція” по­хо­дить від ла­тин­сько­го amortization і має де­кіль­ка ва­рі­ан­тів пе­ре­кла­ду. Істо­рик облі­ку Ф. Бу­ти­нець на­во­дить та­кі: “по­га ше­н­ня” від amortization і “без­смер­тя” від а mort (за­пе­ре­че­н­ня смер­ті) [17, с. 148]. Рі­зний пе­ре­клад озна­чає і прин­ци­по­во рі­зне тра­кту­ва­н­ня амор­ти­за­ції: у пер­шо­му ви­пад­ку – як спи­су­ва­н­ня вар­то­сті за­со­бів пра­ці на ви­тра­ти, а у дру­го­му – як зда­тність основ­но­го ка­пі­та­лу від­нов­лю­ва­ти­ся шля­хом фор­му­ва­н­ня вла­сно­го фон­ду фі­нан­со­вих ре­сур­сів.

У Ра­дян­сько­му Со­ю­зі ме­ха­нізм ви­ко­ри­ста­н­ня амор­ти­за­цій­них від­ра­ху­вань як дже­ре­ла від­тво­ре­н­ня основ­них за­со­бів бу­ло ви­зна­че­но від­по­від­ни­ми за­ко­но дав­чо нор­ма­тив­ни­ми акта­ми, які в пер­ші ро­ки не­за­ле­жно­сті Укра­ї­ни при­пи­ни ли свою чин­ність *. Але у на­у­ко­вій та на­вчаль­ній лі­те­ра­ту­рі амор­ти­за­цій­ний фонд, який не фор­му­є­ться з 1992 р., до­сі іно­ді роз­гля­да­є­ться як вла­сне дже­ре­ло фі­нан су­ва­н­ня ін­ве­сти­цій, а амор­ти­за­цій­ні від­ра­ху­ва­н­ня не­рід­ко по­ді­ля­ю­ться на ре но­ва­цію і ка­пі­таль­ний ре­монт. Оче­ви­дно, уяв­ле­н­ня в су­ча­сній ві­тчи­зня­ній еко но­мі­чній лі­те­ра­ту­рі про амор­ти­за­цій­ний фонд як про та­кий, що ре­аль­но фор му­є­ться на під­при­єм­стві, а про амор­ти­за­цію – як про гро­шо­ві на­гро­ма­дже­н­ня є на­слід­ком три­ва­лої дії ме­ха­ні­зму ці­льо­во­го ви­ко­ри­ста­н­ня амор­ти­за­цій­них від ра­ху­вань на по­тре­би від­тво­ре­н­ня в ро­ки СРСР.

Нор­мы амор­ти­за­ци­он­ных отчи­сле­ний по основ­ным фон­дам на­ро­дно­го хо­зяй­ства СССР и По­ло­же­ние о по­ряд­ке пла­ни­ро­ва­ния, на­чи­сле­ния и исполь­зо­ва­ния амор­ти­за­ци­он­ных отчис ле­ний в на­ро­дном хо­зяй­стве, утвер­жде­ны по­ста­нов­ле­ни­ем Со­ве­та Ми­ни­стров СССР от 14 мар та 1974 г. № 183 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.libussr.ru/doc_ussr/ usr_8285.htm.

За умов пла­но­вої еко­но­мі­ки в бух­гал­тер­сько­му облі­ку ство­рю­вав­ся амор­ти­за цій­ний фонд, ко­шти яко­го спи­су­ва­лись як дже­ре­ло фі­нан­су­ва­н­ня ка­пі­таль­них вкла­день в основ­ні за­со­би та в їх ка­пі­таль­ний ре­монт. Для цьо­го бу­ло роз­ро­бле­но ме­то­ди­ки кіль­кі­сно­го об­чи­сле­н­ня фі­зи­чно­го зно­су ма­шин та уста­тку­ва­н­ня, який слу­гу­вав ба­зою для вста­нов­ле­н­ня єди­ної нор­ми амор­ти­за­цій­них від­ра­ху­вань по ко­жно­му ви­ду (гру­пі) основ­них за­со­бів (з по­пра­во­чни­ми ко­е­фі­ці­єн­та­ми для йо­го (її) осо­бли­во­стей). Ця нор­ма амор­ти­за­цій­них від­ра­ху­вань скла­да­ла­ся з нор­ми на пов­не від­нов­ле­н­ня (ре­но­ва­цію) та нор­ми на час­тко­ве від­нов­ле­н­ня (ка­пі­таль­ний ре­монт і мо­дер­ні­за­цію) цьо­го ви­ду (гру­пи) основ­них за­со­бів, а ра­ху­нок “Амор­ти за­цій­ний фонд” мав су­бра­хун­ки. На­при­клад, про­ми­сло­ві під­при­єм­ства від­кри­ва ли до ньо­го су­бра­ху­нок 1 “Амор­ти­за­цій­ний фонд на пов­не від­нов­ле­н­ня” і суб ра­ху­нок 2 “Амор­ти­за­цій­ний фонд на ка­пі­таль­ний ре­монт”. При цьо­му су­ми амор ти­за­цій­них від­ра­ху­вань під­при­єм­ства збе­рі­га­ли в бан­ку на спе­ці­аль­но­му ра­хун­ку, який ви­зна­чав­ся від­по­від­ним мі­ні­стер­ством за по­го­дже­н­ням з Дер­жбан­ком СРСР. Тим са­мим під­при­єм­ства ре­зер­ву­ва­ли ко­шти на ка­пі­таль­ний ре­монт і на пов­не від­нов­ле­н­ня основ­них за­со­бів з ви­ру­чки від про­да­жу про­ду­кції. Во­ни ма­ли пра­во на­прав­ля­ти ча­сти­ну амор­ти­за­цій­них від­ра­ху­вань, при­зна­че­них на пов­не від­нов ле­н­ня основ­них за­со­бів, у роз­мі­рі від 15 до 45% до фон­ду роз­ви­тку ви­ро­бни­цтва. По су­ті, ко­шти, на­яв­ні у під­при­ємств на їх роз­ра­хун­ко­вих ра­хун­ках, ви­лу­ча­лись. У під­сум­ку фор­му­вав­ся Дер­жав­ний фонд ка­пі­таль­них вкла­день, з яко­го фі­нан­су ва­ло­ся бу­дів­ни­цтво об’єктів, за­твер­дже­них Держ­пла­ном СРСР, вна­слі­док пе­ре роз­по­ді­лу ко­штів як між під­при­єм­ства­ми окре­мої га­лу­зі, так і між га­лу­зя­ми. У та кий спо­сіб за ча­сів пла­но­вої еко­но­мі­ки дер­жа­ва кон­тро­лю­ва­ла ці­льо­ве ви­ко­рис та­н­ня амор­ти­за­цій­них ре­сур­сів під­при­ємств.

У 1991–1994 рр. на­ра­ху­ва­н­ня амор­ти­за­ції в Укра­ї­ні ви­зна­ча­лось Єди­ни­ми нор­ма­ми амор­ти­за­цій­них від­ра­ху­вань на пов­не від­нов­ле­н­ня основ­них фон­дів на ро­дно­го го­спо­дар­ства СРСР *, в яких пе­ред­ба­ча­ли­ся нор­ми тіль­ки на пов­не від­нов ле­н­ня основ­них фон­дів. Від­то­ді пе­ре­ста­ли ді­ли­ти амор­ти­за­цій­ні від­ра­ху­ва­н­ня на пов­не і час­тко­ве від­нов­ле­н­ня основ­них за­со­бів, ре­зер­ву­ва­ти ко­шти на ка­пі­таль ний ре­монт і пе­ре­ра­хо­ву­ва­ти їх до бан­ку. З 1995 р., з на­бра­н­ням чин­но­сті За­ко­ном Укра­ї­ни “Про опо­да­тку­ва­н­ня при­бу­тку під­при­ємств”, у на­шій дер­жа­ві бу­ло унор мо­ва­но по­да­тко­ве ре­гу­лю­ва­н­ня амор­ти­за­ції, пі­зні­ше за­крі­пле­не По­да­тко­вим ко де­ксом Укра­ї­ни.

Від­по­від­но до по­ло­жень По­да­тко­во­го ко­де­ксу Укра­ї­ни, ви­зна­че­но мі­ні­маль но допу­сти­мі стро­ки ко­ри­сно­го ви­ко­ри­ста­н­ня основ­них за­со­бів у ме­жах 16 груп. По чо­ти­рьох гру­пах основ­них за­со­бів (1 – зе­мель­ні ді­лян­ки; 10 – бі­бліо­те­чні фон ди, збе­ре­же­н­ня На­ціо­наль­но­го ар­хів­но­го фон­ду Укра­ї­ни; 11 – ма­ло­цін­ні не­о­бо ро­тні ма­те­рі­аль­ні акти­ви; 13 – при­ро­дні ре­сур­си) амор­ти­за­ція не на­ра­хо­ву­є­ться. Крім стро­ку ви­ко­ри­ста­н­ня, роз­ра­ху­нок амор­ти­за­ції основ­но­го за­со­бу за­ле­жить та­кож від ме­то­ду її на­ра­ху­ва­н­ня. У цьо­му пи­тан­ні По­да­тко­вий ко­декс Укра­ї­ни (п. 138.3.1) по­си­ла­є­ться на на­ціо­наль­ні по­ло­же­н­ня (стан­дар­ти) бух­гал­тер­сько­го облі­ку з єди­ним обме­же­н­ням – крім ви­ро­бни­чо­го ме­то­ду. От­же, в Укра­ї­ні при роз­ра­хун­ку амор­ти­за­ції основ­них за­со­бів для опо­да­тку­ва­н­ня під­при­єм­ствам до зво­ля­є­ться ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти на ви­бір пря­мо­лі­ній­ний ме­тод, ме­тод змен­ше­н­ня

* По­ста­нов­ле­ние Со­ве­та Ми­ни­стров СССР № 1072 от 22 октя­бря 1990 г. “О еди­ных нор­мах амор­ти­за­ци­он­ных отчи­сле­ний на пол­ное вос­ста­нов­ле­ние основ­ных фон­дов на­ро­дно­го хо­зяй ства СССР” [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ v1072400 90.

за­ли­шко­вої вар­то­сті, ме­тод при­ско­ре­но­го змен­ше­н­ня за­ли­шко­вої вар­то­сті, ку­му ля­тив­ний ме­тод.

Пря­мо­лі­ній­на амор­ти­за­ція пе­ред­ба­чає рів­но­мір­не спи­са­н­ня вар­то­сті основ­них за­со­бів і у зв’яз­ку з про­сто­тою і то­чні­стю роз­ра­хун­ку ви­ко­ри­сто­ву­є­ться як один з най­по­ши­ре­ні­ших у сві­ті ме­то­дів на­ра­ху­ва­н­ня амор­ти­за­ції *. Про­те цей ме­тод не за без­пе­чує швид­ко­го по­вер­не­н­ня ви­трат на при­дба­н­ня обла­дна­н­ня, схиль­но­го до мо раль­но­го ста­рі­н­ня. Сти­му­лю­ю­ча роль амор­ти­за­ції істо­тно зро­стає із за­сто­су­ва­н­ням ме­то­дів при­ско­ре­ної амор­ти­за­ції основ­них за­со­бів (ме­тод змен­ше­н­ня за­ли­шко­вої вар­то­сті, ме­тод при­ско­ре­но­го змен­ше­н­ня за­ли­шко­вої вар­то­сті, ку­му­ля­тив­ний ме тод). Та­кі ме­то­ди до­зво­ля­ють у пер­ші ро­ки ро­бо­ти основ­них за­со­бів спи­су­ва­ти ве ли­кі су­ми як амор­ти­за­цій­ні від­ра­ху­ва­н­ня, що змен­шує ба­зу опо­да­тку­ва­н­ня. Це, у свою чер­гу, дає під­при­єм­ству мо­жли­вість за­оща­ди­ти пев­ну ча­сти­ну ко­штів, що є особ ли­во ва­жли­вим для під­при­ємств, які тіль­ки роз­по­ча­ли го­спо­дар­ську ді­яль­ність.

От­же, в су­ча­сних умо­вах амор­ти­за­ція є не про­сто про­це­ду­рою спи­са­н­ня вар то­сті основ­них за­со­бів, а ін­стру­мен­том фі­нан­со­во­го пла­ну­ва­н­ня, який до­зво­ляє управ­ля­ти ви­тра­та­ми і ре­гу­лю­ва­ти вклад основ­них за­со­бів у кор­по­ра­тив­ні опе­ра­цій­ні про­це­си. Ви­зна­че­н­ня стро­ку, про­тя­гом яко­го від­бу­ва­є­ться спи­са­н­ня ви­трат на при дба­н­ня об’єктів, які амор­ти­зу­ю­ться, ви­бір ме­то­ду амор­ти­за­ції, роз­ра­ху­нок норм і сум амор­ти­за­ції для їх по­рів­ня­н­ня з по­то­чни­ми до­хо­да­ми впли­ва­ють на при­бу­ток під­при­ємств, а та­кож на фор­му­ва­н­ня цін на про­ду­кцію, які по­вин­ні вклю­ча­ти ви тра­ти, пов’яза­ні із спо­жи­ва­н­ням основ­них за­со­бів, до по­то­чних ви­трат. Пи­та­н­ня ви­зна­че­н­ня амор­ти­за­ції основ­них за­со­бів ви­ни­кає і у пра­кти­ці роз­ра­хун­ку до­хо­ду від бі­зне­су, а тим са­мим – впли­ває на кон­ку­рен­то­спро­мо­жність під­при­єм­ства не тіль­ки на то­вар­них рин­ках, але й на рин­ках ка­пі­та­лу.

Про­те на да­ний час пов­на ін­фор­ма­ція про ви­ко­ри­ста­н­ня в Укра­ї­ні амор­ти­за цій­них від­ра­ху­вань в опе­ра­цій­ній та/або ін­ве­сти­цій­ній ді­яль­но­сті під­при­ємств за ли­ша­є­ться не­ві­до­мою. Ме­то­до­ло­гі­чні по­ло­же­н­ня з ор­га­ні­за­ції дер­жав­но­го ста­тис ти­чно­го спо­сте­ре­же­н­ня що­до ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій **, на під­ста­ві яких зби­ра­єть ся ін­фор­ма­ція про осво­є­н­ня під­при­єм­ства­ми ка­пі­таль­них вкла­день за ра­ху­нок рі­зних дже­рел фі­нан­су­ва­н­ня, пе­ред­ба­ча­ють вклю­че­н­ня да­них про фа­кти­чно осво­є­ні (ви ко­ри­ста­ні) об­ся­ги ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій та су­ми амор­ти­за­ції тіль­ки за зві­тний рік. Що­рі­чні ста­ти­сти­чні бю­ле­те­ні Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни “Основ­ні за со­би Укра­ї­ни” мі­стять ін­фор­ма­цію про амор­ти­за­цію (знос) основ­них за­со­бів за рік у вар­ті­сно­му ви­мі­рі. При цьо­му в се­ре­дньо­му за 2011–2016 рр. об­сяг амор­ти­за­ції основ­них за­со­бів у 6 ра­зів (!) пе­ре­ви­щив об­сяг ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій, про­фі­нан со­ва­них за ра­ху­нок амор­ти­за­ції (табл. 3). А якщо по­рів­ня­ти що­рі­чні су­ми на­ра­хо­ва ної амор­ти­за­ції та ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій, про­фі­нан­со­ва­них за ра­ху­нок усіх влас них ко­штів під­при­ємств і ор­га­ні­за­цій (див. табл. 2), то зро­зумі­ло, що з 2013 р. амор ти­за­ція і ці по­ка­зни­ки теж ста­біль­но пе­ре­вер­шує. Не ви­клю­че­но, що під­при­єм­ства че­рез скру­тне фі­нан­со­ве ста­но­ви­ще мо­жуть на­прав­ля­ти амор­ти­за­цій­ні від­ра­ху­ван ня, на су­му яких збіль­ше­но ви­тра­ти, на по­пов­не­н­ня обо­ро­тних ко­штів або вза­га­лі ви­лу­ча­ти з обі­гу.

* Worldwide Capital and Fixed Assets Guide. 2017 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ey.com/publication/vwluassets/ey 2017 worlwide capital and fixed assets guide/$file/ ey 2017 worlwide capital and fixed assets guide.pdf.

** Ме­то­до­ло­гі­чні по­ло­же­н­ня з ор­га­ні­за­ції дер­жав­но­го ста­ти­сти­чно­го спо­сте­ре­же­н­ня що­до ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій, за­твер­дже­ні На­ка­зом Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни від 31.10.2013 р. № 335 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ukrstat.gov.ua/.

То­му ва­жли­вий на­прям удо­ско на­ле­н­ня ме­ха­ні­зму амор­ти­за­ції по в’яза­ний з ви­ко­ри­ста­н­ням амор­ти за­цій­них від­ра­ху­вань. Зокре­ма, ба га­то ав­то­рів на­у­ко­вих пу­блі­ка­цій по­ру­шу­ють пи­та­н­ня не­об­хі­дно­сті спря­му­ва­н­ня амор­ти­за­ції на по­тре би ін­ве­сти­цій­ної ді­яль­но­сті під при­ємств. На­при­клад, Н. Швець пи­ше про не­об­хі­дність “ке­ро­ва­ної амор­ти­за­ції”, що пе­ред­ба­чає від­нов ле­н­ня амор­ти­за­цій­но­го фон­ду [12, с. 201]. М. Мо­ги­ло­ва про­по­нує “за про­ва­дже­н­ня в го­спо­дар­ську прак ти­ку так зва­ної “агре­сив­ної” амор ти­за­цій­ної по­лі­ти­ки, основ­на ме­та якої – акти­ві­за­ція ін­ве­сти­цій­них про­це­сів пе­ре­ва­жно че­рез амор­ти за­цій­ні ін­стру­мен­ти” [6, с. 62].

З цьо­го при­во­ду за­ува­жи­мо, що за­про­ва­дже­н­ня ме­ха­ні­зму ви­ко­рис та­н­ня амор­ти­за­ції як по­ту­жно­го вну­трі­шньо­го дже­ре­ла ін­ве­сти­цій них ре­сур­сів під­при­ємств не мо­жли ве без від­по­від­них за­ко­но­дав­чих змін у бух­гал­тер­ських і по­да­тко­вих нор­мах у зв’яз­ку з пе­ре­хо­дом кон це­пції амор­ти­за­ції з еко­но­мі­чної на фі­нан­со­ву. Зокре­ма, сьо­го­дні в бух гал­тер­сько­му облі­ку від­су­тня мож ли­вість від­обра­зи­ти ін­фор­ма­цію про не­ви­ко­ри­ста­ні су­ми амор­ти­за­цій­них від­ра­ху­вань на по­ча­ток зві­тно­го пе рі­о­ду, про на­ра­хо­ва­ну су­му амор­ти за­ції за зві­тний пе­рі­од і про її ви­ко ри­ста­н­ня, а та­кож про не­ви­ко­рис та­ні су­ми амор­ти­за­ції на кі­нець звіт но­го пе­рі­о­ду.

Крім то­го, фор­му­ва­н­ня амор­ти за­цій­но­го фон­ду без ви­лу­че­н­ня час ти­ни гро­шо­вих ре­сур­сів із за­галь­но го гро­шо­во­го обі­гу під­при­ємств не розв’яже пи­та­н­ня по­жвав­ле­н­ня ін ве­сти­цій­но­го про­це­су. Мо­жли­во за­про­по­ну­ва­ти на­прав­ля­ти що­мі ся­чно на­ра­хо­ва­ні су­ми амор­ти­за­ції основ­них за­со­бів на спе­ці­аль­ні де

по­зи­тні (амор­ти­за­цій­ні) ра­хун­ки в бан­ках із су­во­рим кон­тро­лем за ці­льо­вим ви ко­ри­ста­н­ням за­ре­зер­во­ва­них ко­штів на ін­ве­сти­цій­ні по­тре­би. Про­те це яв­ля­ти­ме со­бою пря­ме адмі­ні­стра­тив­не дер­жав­не втру­ча­н­ня у го­спо­дар­ську ді­яль­ність під­при­ємств, на­слід­кам яко­го в умо­вах ко­рум­по­ва­ної кра­ї­ни скла­дно да­ти одно зна­чну оцін­ку.

Без від­по­від­них змін у за­ко­но­дав­стві не­мо­жли­вим, на на­шу дум­ку, є і спря­му ва­н­ня амор­ти­за­ції на по­тре­би від­тво­ре­н­ня основ­них за­со­бів шля­хом ви­ко­ри­стан ня по­да­тко­вих пі­дойм впли­ву. Оскіль­ки су­ма роз­ра­хо­ва­ної амор­ти­за­ції основ­них за­со­бів змен­шує фі­нан­со­вий ре­зуль­тат до опо­да­тку­ва­н­ня, то за не­ін­ве­сти­цій­не ви­ко­ри­ста­н­ня під­при­єм­ства­ми амор­ти­за­ції мо­жна за­про­ва­ди­ти їх від­по­від­аль­ність пе­ред фі­скаль­ни­ми ор­га­на­ми. Якщо роз­ра­хо­ва­на су­ма амор­ти­за­ції змен­шує при бу­ток пла­тни­ка по­да­тків, то в ра­зі на­прав­ле­н­ня ці­єї су­ми не на фор­му­ва­н­ня ре сур­сної ба­зи для від­нов­ле­н­ня основ­них за­со­бів під­при­єм­ство мо­же бу­ти по­збав ле­не пра­ва змен­шу­ва­ти фі­нан­со­вий ре­зуль­тат до опо­да­тку­ва­н­ня на ве­ли­чи­ну не ці­льо­во­го ви­ко­ри­ста­н­ня амор­ти­за­ції. Про­по­но­ва­ний за­хід слід роз­ці­ню­ва­ти як до­да­тко­вий ме­ха­нізм кон­тро­лю за спря­му­ва­н­ням амор­ти­за­ції на фор­му­ва­н­ня фі­нан­со­во­го ре­зер­ву для по­треб від­тво­ре­н­ня.

Ви­снов­ки

Онов­ле­н­ня основ­них за­со­бів є ці­ле­спря­мо­ва­ним про­це­сом за­мі­ни фі­зи­чно зно­ше­них і мо­раль­но за­ста­рі­лих об’єктів на но­ві для під­ви­ще­н­ня те­хні­чно­го рів­ня ви­ро­бни­цтва та яко­сті про­ду­кції, за­без­пе­че­н­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті під­при ємств і еко­но­мі­ки кра­ї­ни в ці­ло­му. На сьо­го­дні за­ко­но­дав­ча і нор­ма­тив­но пра­во ва ба­зи, які ре­гу­лю­ють си­сте­му амор­ти­за­ції основ­них за­со­бів, не спи­ра­ю­ться на кон­це­пцію від­тво­ре­н­ня основ­но­го ка­пі­та­лу.

У бух­гал­тер­сько­му облі­ку та опо­да­тку­ван­ні унор­мо­ва­но ви­тра­тну (або еко­но мі­чну) кон­це­пцію амор­ти­за­ції. Як на­слі­док, гро­шо­вий по­тік, який над­хо­дить під­при­єм­ствам у ви­гля­ді роз­ра­хо­ва­ної амор­ти­за­ції основ­них за­со­бів, не на­би­рає ці­льо­вих ін­ве­сти­цій­них ознак. При цьо­му за ви­ко­ри­ста­н­ням роз­ра­хо­ва­них амор ти­за­цій­них сум від­су­тній кон­троль, че­рез що їх ча­сти­на мо­же не бра­ти уча­сті не тіль­ки в ін­ве­сти­цій­ній ді­яль­но­сті під­при­єм­ства, але й в опе­ра­цій­ній. На на­шу дум ку, для спря­му­ва­н­ня амор­ти­за­ції на по­тре­би онов­ле­н­ня основ­них за­со­бів не­об­хі­дні за­ко­но­дав­чі змі­ни у бух­гал­тер­ських і по­да­тко­вих нор­мах у зв’яз­ку з пе­ре­хо­дом кон­це­пції амор­ти­за­ції з еко­но­мі­чної на фі­нан­со­ву.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Ма­кмил­лан Ч. Япон­ская про­мышлен­ная си­сте­ма. – М. : Про­гресс, 1988. – 400 с.

2. Пед­чен­ко Н.С., Лу­гів­ська Л.А. Амор­ти­за­цій­на по­лі­ти­ка під­при­єм­ства в кон текс­ті ре­фор­му­ва­н­ня по­да­тко­вої си­сте­ми // На­у­ко­вий ві­сник Пол­тав­сько­го уні вер­си­те­ту еко­но­мі­ки і тор­гів­лі. – 2014. – № 6. – С. 74–84.

3. Ра­дє­ва О.Г. Оцін­ка фор­му­ва­н­ня амор­ти­за­цій­ної по­лі­ти­ки під­при­ємств ма ши­но­бу­ду­ва­н­ня з ура­ху­ва­н­ням стра­те­гії їх роз­ви­тку // Ві­сник При­а­зов­сько­го дер жав­но­го те­хні­чно­го уні­вер­си­те­ту. – Се­рія : Еко­но­мі­чні на­у­ки. – 2016. – Т. 1. – Вип. 31. – С. 340–345.

4. Ви­шнев­ський В., Ві­є­цька О. Шля­хи вдо­ско­на­ле­н­ня си­сте­ми по­да­тко­вої амор ти­за­ції // Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни. – 2011. – № 2. – С. 49–59.

5. Ка­фка С.М. Зміст і при­зна­че­н­ня амор­ти­за­ції основ­них за­со­бів : зб. на­ук. праць // Еко­но­мі­чний ана­ліз. – 2017. – Т. 27. – № 1. – С. 270–279.

6. Мо­ги­ло­ва М.М. Опти­мі­за­ція ме­то­дів та норм амор­ти­за­ції основ­них за­со­бів сіль­сько­го го­спо­дар­ства : зб. на­ук. праць // Еко­но­мі­чний ана­ліз. – 2015. – Т. 19. – № 3. – С. 55–62.

7. Ор­лов П., Ор­лов С. Дер­жав­на амор­ти­за­цій­на по­лі­ти­ка та її від­би­т­тя у стан дар­тах бух­гал­тер­сько­го облі­ку // Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни. – 2001. – № 3. – С. 30–34.

8. Остро­ве­цький В.І. Амор­ти­за­цій­на по­лі­ти­ка Укра­ї­ни в си­сте­мі ін­стру­мен­тів по­да­тко­во­го сти­му­лю­ва­н­ня ін­ве­сти­цій­но ін­но­ва­цій­ної актив­но­сті // Еко­но­міч ний ві­сник Дон­ба­су. – 2017. – № 2. – С. 121–131.

9. Ра­дє­ва О.Г. Амор­ти­за­цій­на по­лі­ти­ка в кон­текс­ті ме­ха­ні­зму ефе­ктив­но­го управ­лі­н­ня під­при­єм­ством: су­тність, ха­ра­кте­ри­сти­ка та про­бле­ми // Мо­ло­дий вче­ний. – 2014. – № 12. – С. 70–73.

10. Тра­чо­ва Д.М. Амор­ти­за­цій­на по­лі­ти­ка ін­ших дер­жав: до­свід та пер­спе­кти ви за­сто­су­ва­н­ня // На­у­ко­вий ві­сник Хер­сон­сько­го дер­жав­но­го уні­вер­си­те­ту. – Се­рія : Еко­но­мі­чні на­у­ки. – 2016. – Вип. 18. – Ч. 2.– С. 182–185.

11. Тра­чо­ва Д.М. До­слі­дже­н­ня ро­лі при­ско­ре­ної амор­ти­за­ції в сти­му­лю­ван­ні ін­но­ва­цій­но­го роз­ви­тку під­при­єм­ства // Те­хно­ло­ги­че­ский ау­дит и ре­зер­вы про извод­ства. – 2016. – Т. 6. – № 4. – С. 42–46.

12. Швець Н.В. Амор­ти­за­цій­на по­лі­ти­ка під­при­єм­ства: про­блем­ні пи­та­н­ня // Ві­сник Схі­дно­укра­їн­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту іме­ні Во­ло­ди­ми­ра Да­ля. – 2016. – № 6. – С. 199–202.

13. По­ми­луй­ко Є. Амор­ти­за­цій­на по­лі­ти­ка в Укра­ї­ні: про­бле­ми і пер­спе­кти­ви вдо­ско­на­ле­н­ня : зб. на­ук. праць // Еко­но­мі­чний ана­ліз. – 2011. – Вип. 8. – Ч. 1. – С. 157–160.

14. Ду­гі­єн­ко Н.О. Амор­ти­за­цій­на по­лі­ти­ка як на­пря­мок дер­жав­но­го ре­гу­лю ва­н­ня ін­ве­сти­цій­ної ді­яль­но­сті // Ві­сник За­по­різь­ко­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си те­ту. – Се­рія : Еко­но­мі­чні на­у­ки. – 2008. – № 1. – С. 45–51.

15. Бень Т., Ло­ску­то­ва Я. Ме­то­до­ло­гі­чні під­хо­ди до фор­му­ва­н­ня вла­сних ін­ве­сти­цій­них ре­сур­сів під­при­єм­ства // Еко­но­мі­ка Укра­ї­ни. – 2003. – № 10. – С. 11–16.

16. Гав­ри­лов­ський О.С., Лук’янен­ко Л.І. Основ­ні шля­хи роз­ви­тку та вдо­ско на­ле­н­ня амор­ти­за­цій­ної по­лі­ти­ки в Укра­ї­ні : зб. на­ук. праць // Еко­но­мі­чний ана­ліз. – 2015. – Т. 22. – № 1. – С. 164–168.

17. Бу­ти­нець Ф.Ф. Істо­рія бух­гал­тер­сько­го облі­ку : у 2 ч. – Ч. 1. – Жи­то­мир : ПП “Ру­та”, 2001. – 512 с.

References

1. Mcmillan Ch. Yaponskaya Promyshlennaya Sistema [The Japanese Industrial System]. Moscow, Progress, 1988 [in Russian].

2. Pedchenko N.S., Luhivs’ka L.A. Amortyzatsiina polityka pidpryemstva v konteksti reformuvannya podatkovoi systemy [Depreciation policy of enterprise in the context of reform tax system]. Naukovyi visnyk Poltavs’koho universytetu ekonomiky i torhivli – Scientific herald of Poltava University of Economics and Trade, 2014, No. 6, pp. 74–84 [in Ukrainian].

3. Radyeva O. Otsinka formuvannya amortyzatsiinoi polityky pidpryemstv mashynobuduvannya z urakhuvannyam stratehii ikh rozvytku [Evaluation form of an amortization policy of the enterprises of mechanical engineering in view of their development strategy]. Visnyk Pryazovs’koho derzhavnoho tekhnichnoho universytetu.

Ser. Ekonomichni nauky – Reporter of the Priazovskyi State Technical University. Ser. Economic sciences, 2016, Vol. 1, Iss. 31, pp. 340–345 [in Ukrainian].

4. Vyshnevs’kyi V., Viets’ka O. Shlyakhy vdoskonalennya systemy podatkovoi amortyzatsii [Ways to improve the system of tax amortization]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2011, No. 2, pp. 49–59 [in Ukrainian].

5. Kafka S.M. Zmist i pryznachennya amortyzatsii osnovnykh zasobiv [The content and purpose of non current assets depreciation]. Ekonomichnyi analiz. Zb. nauk. Prats’ – Economic analysis. Collection of scientific works, 2017, Vol. 27, No. 1, pp. 270–279 [in Ukrainian].

6. Mohylova M.M. Optymizatsiya metodiv ta norm amortyzatsii osnovnykh zasobiv sil’s’koho hospodarstva [Optimization of methods and standards of depreciation of fixed assets in agriculture]. Ekonomichnyi analiz. Zb. nauk. Prats’ – Economic analysis. Collection of scientific works, 2015, Vol. 19, No. 3, pp. 55–62 [in Ukrainian].

7. Orlov P., Orlov S. Derzhavna amortyzatsiina polityka ta ii vidbyttya u standartakh bukhgalters’koho obliku [The state depreciation policy and its reflection in accounting standards]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2001, No. 3, pp. 30–34 [in Ukrainian].

8. Ostrovetsky V.I. Amortyzatsiina polityka Ukrainy v systemi instrumentiv podatkovoho stymulyuvannya investytsiino9innovatsiinoi aktyvnosti [Depreciation policy in Ukraine in the system of tax incentives for investment and innovation activity]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 2017, No. 2, pp. 121– 131 [in Ukrainian].

9. Radeva O.G. Amortyzatsiina polityka v konteksti mekhanizmu efektyvnoho upravlinnya pidpryemstvom: sutnist’, kharakterystyka ta problemy [Depreciation policy in the context of the mechanism of effective enterprise management: the essence, characteristics and problems]. Molodyi vchenyi – Young Scientist, 2014, No. 12, pp. 70– 73 [in Ukrainian].

10. Trachova D.M. Amortyzatsiina polityka inshykh derzhav: dosvid ta perspektyvy zastosuvannya [Depreciation policy of other countries: experience and prospects of application]. Naukovyi visnyk Khersons’koho derzhavnoho universytetu. Ser.: Ekonomichni nauky – Scientific Journal of Kherson State University. Ser.: Economic Sciences, 2016, Iss. 18, Part 2, pp. 182–185 [in Ukrainian].

11. Trachova D.M. Doslidzhennya roli pryskorenoi amortyzatsii v stymulyuvanni innovatsiinoho rozvytku pidpryemstva [Research of accelerated depreciation role in the stimulation of innovative development of the enterprise]. Tekhnologicheskii audit i rezervy proizvodstva – Technology audit and production reserves, 2016, Vol. 6, No. 4, pp. 42–46 [in Ukrainian].

12. Shvets N.V. Amortyzatsiina polityka pidpryemstva: problemni pytannya [The depreciation policy of a company: critical questions]. Visnyk Skhidnoukrains’koho natsional’noho universytetu imeni Volodymyra Dalya – Visnik of the Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, 2016, No. 6, pp. 199–202 [in Ukrainian].

13. Pomyluiko E. Amortyzatsiina polityka v Ukraini: problemy i perspektyvy vdoskonalennya [Depreciation policy in Ukraine: problems and prospects for improvement]. Ekonomichnyi analiz. Zb. nauk. Prats’ – Economic analysis. Collection of scientific works, 2011, Iss. 8, Part 1, pp. 157–160 [in Ukrainian].

14. Dugienko N.O. Amortyzatsiina polityka yak napryamok derzhavnoho rehulyuvannya investytsiinoi diyal’nosti [Depreciation policy as a direction of the state

regulation of investment activity]. Visnyk Zaporiz’koho natsional’noho universytetu. Ser.: Ekonomichni nauky – Visnyk of Zaporizhzhya National University. Ser.: Economical Sciences, 2008, No. 1, pp. 45–51 [in Ukrainian].

15. Ben’ T., Loskutova Ya. Metodolohichni pidkhody do formuvannya vlasnykh investytsiinykh resursiv pidpryemstva [The methodological approaches to the formation of own investment resources of enterprise]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, 2003, No. 10, pp. 11–16 [in Ukrainian].

16. Havrylovs’kyi O.S., Luk’yanenko L.I. Osnovni shlyakhy rozvytku ta vdoskonalennya amortyzatsiinoi polityky v Ukraini [The main ways of development and improvement of depreciation policy in Ukraine]. Ekonomichnyi analiz. Zb. nauk. Prats’ – Economic analysis. Collection of scientific works, 2015, Vol. 22, No. 1, pp. 164–168 [in Ukrainian].

17. Butynets’ F.F. Istoriya Bukhgalters’koho Obliku, u 2 ch. Ch. 1 [History of Accounting, in 2 parts. Part 1]. Zhytomyr, PE “Ruta”, 2001 [in Ukrainian].

Ста­т­тя на­ді­йшла до ре­да­кції 6 черв­ня 2018 р. The article was received by the Editorial staff on June 6, 2018.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.