MAZARAKI ANATOLII, KHARSUN LIUDMYLA

– Development of Ukraine’s logistic system: environmental challenges .................................................

Economy of Ukraine (Ukrainian) - - Contents - A N A T O L I I M A Z A R A K I, Professor, Doctor of Econ. Sci., Rector, L I U D M Y L A K H A R S U N, Cand. of Econ. Sci., Associate Professor of the Department of Trading Business and Logistics Kyiv National University of Trade and Economics, 19, Kio

Directions of influence of logistic systems on environment are studied. The main approaches to ecologization of logistic processes in supply chains are highlighted. Main ecological problems of the functioning of Ukraine’s logistics system are analyzed and the prospects for problems’ solution are outlined. Keywords: ecological logistics; ecological concept of logistic activity; logistic system; supply chain; logistics processes; ecological standards; ecological management. References 7; Figures 2; Table 1.

Умо­ви фун­кціо­ну­ва­н­ня су­ча­сних рин­ків ви­зна­ча­ю­ться, на­сам­пе­ред, тен­ден# ці­я­ми і чин­ни­ка­ми гло­ба­лі­за­ції. Одним з їх про­я­вів є до­мі­ну­ва­н­ня між­на­ро­дних © Мазаракі Ана­то­лій Ан­то­но­вич (Mazaraki Anatolii), 2018; e#mail: reсtor@knteu.kiev.ua; © Харсун Лю­дми­ла Гри­го­рів­на (Kharsun Liudmyla), 2018; e#mail: ludmilaharsun@ukr.net.

лан­цю­гів по­ста­ча­н­ня, які ні­ве­лю­ють на­ціо­наль­ні кор­до­ни у си­сте­мах ви­ро­бни­цт# ва і роз­по­ді­лу то­ва­рів і по­слуг, за­без­пе­чу­ють кон­ку­рен­то­спро­мо­жність остан­ніх на осно­ві їх вар­ті­сних та ін­ших спо­жив­чих ха­ра­кте­ри­стик.

Ви­зна­чаль­ною ри­сою гло­баль­но­го рин­ко­во­го се­ре­до­ви­ща є ко­о­пе­ра­ція чис# лен­них суб’єктів го­спо­да­рю­ва­н­ня в до­ся­гнен­ні спіль­них, де­да­лі більш вза­є­мо­по# в’яза­них еко­но­мі­чних, со­ці­аль­них і по­лі­ти­чних ці­лей з до­три­ма­н­ням за­галь­них пра­вил і обме­жень. Як одне з най­більш зна­чу­щих обме­жень слід роз­гля­да­ти гло# баль­ну еко­ло­гі­чну про­бле­му, що згур­то­вує сві­то­ву спіль­но­ту на шля­ху до її ви­рі# ше­н­ня. І оскіль­ки стан нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща по­гір­шу­є­ться ви­клю­чно в ре# зуль­та­ті ді­яль­но­сті лю­дей, пов’яза­ної з ви­ро­бни­цтвом і до­став­кою су­спіль­них благ, на еко­ло­гі­чні прин­ци­пи по­вин­ні бу­ти орі­єн­то­ва­ні й ло­гі­сти­чні лан­цю­ги по­ста# ча­н­ня. Ре­зуль­та­том вза­є­мо­дії їх уча­сни­ків, крім до­ся­гне­н­ня тра­ди­цій­них еко­но# мі­чних ці­лей, має ста­ти за­без­пе­че­н­ня ви­со­ко­го рів­ня еко­ло­гі­чно­сті всіх ло­гі­стич# них про­це­сів.

Осо­бли­во на­галь­ни­ми для Укра­ї­ни є ви­вче­н­ня і ви­рі­ше­н­ня про­блем вза­є­мо# зв’яз­ку ло­гі­сти­чної ді­яль­но­сті та нав­ко­ли­шньо­го при­ро­дно­го се­ре­до­ви­ща (НПС), оскіль­ки ми за­ін­те­ре­со­ва­ні у до­ся­гнен­ні ви­со­ко­го рів­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті ло­гі­сти­чної га­лу­зі, най­більш пов­но­му ви­ко­ри­стан­ні її по­тен­ці­а­лу. Ре­а­лі­за­ції ці­єї ме­ти ча­сто за­ва­жає не­об­хі­дність ура­ху­ва­н­ня чи­слен­них між­на­ро­дних еко­ло­гі­чних ви­мог та обме­жень, без чо­го жо­ден ло­гі­сти­чний лан­цюг по­ста­ча­н­ня за уча­стю укра­їн­ської сто­ро­ни не мо­же бу­ти кон­ку­рен­тним.

До­слі­джен­ню сим­біо­зу ло­гі­сти­чних і еко­ло­гі­чних пи­тань в еко­но­мі­чній ді­яль­но­сті при­свя­че­но ба­га­то праць ві­тчи­зня­них і за­ру­бі­жних на­у­ков­ців, се­ред яких: Н. Мар­гі­та та У. Бі­ло­нож­ка [1], В. Че­клов і В. Че­кло­ва [2], Н. Ма­щак [3], І. Смир­нов [4], Х. Бр­ду­лак і К. Мі­хнев­ська [5], С. Ту­тов [6] та ін­ші. У до­ста­тній кіль­ко­сті пу­блі­ку­ю­ться зві­ти між­на­ро­дних і на­ціо­наль­них ор­га­ні­за­цій, що від­об# ра­жа­ють ре­аль­ний стан НПС і вплив на ньо­го рі­зних ви­дів еко­но­мі­чної ді­яль# но­сті. Ра­зом з тим не­пов­ні­стю ви­сві­тле­ни­ми за­ли­ша­ю­ться пи­та­н­ня еко­ло­гіч# но­сті лан­цю­гів по­ста­ча­н­ня, під­хо­дів до управ­лі­н­ня ни­ми на осно­ві еко­ло­гі­чних прин­ци­пів.

От­же, ме­та стат­ті – до­слі­ди­ти на­пря­ми впли­ву ло­гі­сти­чної ді­яль­но­сті на нав# ко­ли­шнє при­ро­дне се­ре­до­ви­ще, вста­но­ви­ти рі­вень від­по­від­но­сті ло­гі­сти­чної си# сте­ми Укра­ї­ни еко­ло­гі­чним ви­мо­гам і стан­дар­там ЄС та ви­зна­чи­ти пер­спе­ктив­ні шля­хи її роз­ви­тку в кон­текс­ті еко­ло­гі­за­ції ло­гі­сти­чних про­це­сів.

Вза­є­мозв’язок ло­гі­сти­чної ді­яль­но­сті з еко­ло­гі­єю опи­су­є­ться по­ня­т­тям “еко# ло­гі­сти­ка”, або “зе­ле­на ло­гі­сти­ка”. В уза­галь­не­но­му ви­гля­ді еко­ло­гі­сти­ку мо­жна тра­кту­ва­ти як на­у­ко­вий під­хід, кон­це­пцію та під­си­сте­му управ­лі­н­ня ло­гі­сти­чною ді­яль­ні­стю, що має на ме­ті зни­же­н­ня шкі­дли­во­го впли­ву на НПС опе­ра­цій та про# це­сів у ме­жах лан­цю­гів по­ста­ча­н­ня про­ду­кції до кін­це­во­го спо­жи­ва­ча і пе­ре­дба# чає за­сто­су­ва­н­ня су­ча­сних ло­гі­сти­чних те­хно­ло­гій і обла­дна­н­ня.

Еко­ло­гі­чні аспе­кти ло­гі­сти­ки слід роз­гля­да­ти в роз­рі­зі всьо­го лан­цю­га по­ста# ча­н­ня, адже ре­зуль­та­том йо­го фун­кціо­ну­ва­н­ня є за­до­во­ле­н­ня по­тре­би кін­це­во­го спо­жи­ва­ча в то­ва­рі за ра­ху­нок кон­ку­рен­тної ці­ни, збе­ре­же­н­ня які­сних вла­сти­вос# тей про­ду­кту та ви­со­ко­го рів­ня ло­гі­сти­чно­го сер­ві­су. З огля­ду на жорс­тку кон­ку# рен­цію на то­вар­них рин­ках, ор­га­ні­за­ція про­це­сів у лан­цю­гу по­ста­ча­н­ня має не ли­ше бу­ти ви­со­ко­ефе­ктив­ною з еко­но­мі­чної то­чки зо­ру, а й від­по­від­а­ти но­вим, під­ви­ще­ним ви­мо­гам спо­жи­ва­чів. Су­ча­сний спо­жи­вач ви­рі­зня­є­ться ви­со­ким

рів­нем еко­ло­гі­чної сві­до­мо­сті, що ви­ма­гає від ло­гі­сти­чно­го лан­цю­га за­до­во­ле­н­ня йо­го по­тре­би не ли­ше шля­хом ви­ро­бни­цтва еко­ло­гі­чно чи­сто­го про­ду­кту, а й за ра­ху­нок еко­ло­гі­чних під­хо­дів до йо­го до­став­ки. Під­твер­дже­н­ням цьо­го є опи­ту# ва­н­ня, про­ве­де­не гол­ланд­ською ком­па­ні­єю Floramedia в ме­жах до­слі­дже­н­ня The Green Trends Survey. Towards Sustainable Logistics (“До­слі­дже­н­ня зе­ле­них трен­дів. На шля­ху до ста­лої ло­гі­сти­ки”), згі­дно з яким 59% бі­знес#стру­ктур вва­жа­ють, що “зе­ле­ні” пе­ре­ве­зе­н­ня ста­нуть ви­зна­чаль­ним фа­кто­ром у за­во­ю­ван­ні клі­єн­тів у май­бу­тньо­му [1]. Від­так, еко­ло­гі­чна спря­мо­ва­ність ло­гі­сти­ки стає до­да­тко­вою кон­ку­рен­тною пе­ре­ва­гою лан­цю­га по­ста­ча­н­ня у ці­ло­му і ко­жно­го йо­го уча­сни­ка зокре­ма.

Ло­гі­сти­чні опе­ра­ції вва­жа­ю­ться одним з най­більш шкі­дли­вих для еко­си­сте­ми ви­дом ді­яль­но­сті. На­пря­ми впли­ву на НПС ло­гі­сти­чної ді­яль­но­сті під­при­ємств, зо­рі­єн­то­ва­ної на ор­га­ні­за­цію ма­те­рі­аль­них і пов’яза­них з ни­ми ін­фор­ма­цій­них та фі­нан­со­вих по­то­ків від пер­вин­но­го дже­ре­ла до кін­це­во­го спо­жи­ва­ча, слід ви­зна# ча­ти крізь при­зму її основ­них фун­кціо­наль­них сфер: по­ста­ча­н­ня, ви­ро­бни­цтво, транс­пор­ту­ва­н­ня, скла­ду­ва­н­ня та роз­по­діл (рис. 1). Ко­жна з них про­ду­кує рі­зні еко­ло­гі­чні ефе­кти з рі­зним рів­нем ін­тен­сив­но­сті.

Рис. 1. Еко­ло­гі­чні про­бле­ми, спри­чи­не­ні ло­гі­сти­чною ді­яль­ні­стю, та на­пря­ми їх ви­рі­ше­н­ня

По­бу­до­ва­но ав­то­ра­ми.

Най­більш еко­ло­гі­чно не­без­пе­чною є ло­гі­сти­чна ді­яль­ність, пов’яза­на з транс# пор­ту­ва­н­ням ван­та­жів. Транс­порт, на­сам­пе­ред ав­то­мо­біль­ний, про­ду­кує зна­чну ча­сти­ну емі­сії пар­ни­ко­вих га­зів (ПГ). Транс­порт­ні опе­ра­ції та­кож мо­жуть спри# чи­ня­ти не­по­прав­ні на­слід­ки для еко­ло­гії та здо­ров’я лю­дей че­рез ава­рії, осо­бли­во при пе­ре­ве­зен­ні не­без­пе­чних ван­та­жів; пи­ло­ве, шу­мо­ве та еле­ктро­ма­гні­тне за# бру­дне­н­ня; руй­ну­ва­н­ня озо­но­во­го ша­ру атмо­сфе­ри вна­слі­док ви­ко­ри­ста­н­ня реф# ри­же­ра­тор­но­го ру­хо­мо­го скла­ду; змі­ни у при­ро­дно­му ланд­ша­фті, зу­мов­ле­ні ство# ре­н­ням об’єктів транс­порт­ної ін­фра­стру­кту­ри.

Зни­же­н­ня не­га­тив­них еко­ло­гі­чних на­слід­ків транс­пор­ту­ва­н­ня ван­та­жів мо­же бу­ти до­ся­гну­то зав­дя­ки ви­ко­ри­стан­ню більш еко­ло­гі­чних ви­дів транс­пор­ту. Так, най­менш шкі­дли­вим для НПС прийня­то вва­жа­ти тру­бо­про­від­ний транс­порт, а най­не­без­пе­чні­ши­ми за рів­нем ви­ки­дів ПГ є ав­то­мо­біль­ний і авіа­цій­ний, при­чо­му для остан­ньо­го ха­ра­ктер­не і шу­мо­ве за­бру­дне­н­ня. За­лі­зни­чний транс­порт про­ду# кує май­же втри­чі мен­ше ви­ки­дів СО2, ніж ав­то­мо­біль­ний [2], але не­се еко­ло­гі­чні не­без­пе­ки, пов’яза­ні з шу­ма­ми, ді­яль­ні­стю про­ми­валь­но#про­па­рю­валь­них пун­ктів, де­зін­фе­кці­єю ва­го­нів, по­кри­т­тям грун­ту пи­лом, ме­та­ле­вою струж­кою то­що.

Та­ким чи­ном, у ру­слі еко­ло­гі­за­ції опе­ра­цій з до­став­ки ван­та­жів ва­жли­ве зна# че­н­ня має опти­маль­на ком­бі­на­ція ви­дів транс­пор­ту, зокре­ма, за­сто­су­ва­н­ня тех# но­ло­гій муль­ти­м­одаль­них пе­ре­ве­зень, які зде­біль­шо­го орі­єн­то­ва­ні на змен­ше­н­ня час­тки ав­то­мо­біль­но­го транс­пор­ту і, до то­го ж, є на 15–18% де­шев­ши­ми [3].

На­при­клад, у Ве­ли­ко­бри­та­нії, де з огля­ду на еко­но­мі­чні та еко­ло­гі­чні ім­пе­ра# ти­ви від­бу­ва­є­ться пе­ре­орі­єн­та­ція ван­та­жних пе­ре­ве­зень з ав­то­мо­біль­но­го на за# лі­зни­чний транс­порт, уча­сни­ки і ана­лі­ти­ки рин­ку вже від­чу­ва­ють еко­но­мію транс# порт­них ви­трат. Так, за сло­ва­ми Дж. Вор­са, ди­ре­кто­ра Ін­сти­ту­ту ло­гі­сти­ки і транс# пор­ту, до­став­ка одні­єї упа­ков­ки то­ва­ру в спо­лу­чен­ні “мо­ре – за­лі­зни­ця” є на 30% де­шев­шою за ав­то­мо­біль­не [7]. Ді­йо­ви­ми мо­жуть ста­ти і та­кі рі­ше­н­ня транс­порт# ної ло­гі­сти­ки, як опти­мі­за­ція мар­шру­тів пе­ре­ве­зе­н­ня, змен­ше­н­ня кіль­ко­сті транс# порт­них опе­ра­цій шля­хом пов­но­го і по­пу­тно­го за­ван­та­же­н­ня, кон­со­лі­да­ції ван# та­жів, ви­ко­ри­ста­н­ня транс­порт­них за­со­бів з ви­щим рів­нем еко­ло­гі­чно­сті дви­гу­нів, ви­со­ко­які­сно­го паль­но­го то­що.

Про­я­ва­ми не­га­тив­но­го еко­ло­гі­чно­го впли­ву ло­гі­сти­чних про­це­сів у ви­роб# ни­цтві є утво­ре­н­ня ви­ро­бни­чих від­хо­дів, ви­со­кий рі­вень ви­ко­ри­ста­н­ня при­род# них ре­сур­сів, за­бру­дне­н­ня вна­слі­док фун­кціо­ну­ва­н­ня вну­трі­ви­ро­бни­чої транс­порт# ної та склад­ської си­стем. Одним з основ­них на­пря­мів еко­ло­гі­сти­чної ді­яль­но­сті під­при­ємств є управ­лі­н­ня їх ви­ро­бни­чи­ми від­хо­да­ми, що утво­рю­ють окре­мий ма­те­рі­аль­ний по­тік, який за­вер­шу­є­ться ути­лі­за­ці­єю або по­втор­ним ви­ко­ри­стан# ням. Окре­ма гру­па ло­гі­сти­чних рі­шень еко­ло­гі­чно­го спря­му­ва­н­ня у ви­ро­бни­цтві пов’яза­на з управ­лі­н­ням ма­те­рі­аль­ним по­то­ком про­ду­кції, що вже бу­ла у ви­ко­рис# тан­ні. Ці ло­гі­сти­чні опе­ра­ції від­но­ся­ться до так зва­ної ре­вер­сної, або зво­ро­тної, ло­гі­сти­ки і пе­ред­ба­ча­ють вста­нов­ле­н­ня еко­но­мі­чно­го роз­мі­ру пар­тій, сор­ту­ван# ня, управ­лі­н­ня за­па­са­ми та пе­ре­мі­ще­н­ня та­ких ма­те­рі­аль­них цін­но­стей. Вто­рин# не ви­ко­ри­ста­н­ня від­хо­дів у ря­ді кра­їн ЄС (ФРН, Фран­ції та ін.) є пра­во­вим обо# в’яз­ком, якщо во­но ви­прав­да­не з еко­но­мі­чної та еко­ло­гі­чної то­чок зо­ру. По­ді­бни# ми ін­те­гро­ва­ни­ми си­сте­ма­ми зби­ра­н­ня і пе­ре­роб­ки вже спо­жи­тої про­ду­кції охо­пле­но май­же 90% від­хо­дів [4].

Еко­ло­гі­чній стра­те­гії ви­ро­бни­цтва зна­чною мі­рою від­по­від­ає ло­гі­сти­чна кон# це­пція lean production (“еко­ном­не”, “ху­де” ви­ро­бни­цтво), яка пе­ред­ба­чає усу#

не­н­ня зай­вих те­хно­ло­гі­чних про­це­сів та ви­ро­бни­цтво з орі­єн­ту­ва­н­ням на на­яв# ний по­пит. Еко­ло­гі­чні ефе­кти та­кої ви­ро­бни­чої ло­гі­сти­ки про­яв­ля­ю­ться у змен# шен­ні ви­трат енер­гії, ско­ро­чен­ні рів­ня за­па­сів і від­хо­дів. У ці­ло­му осо­бли­ві­стю еко­ло­гі­чно­го аспе­кту ви­ро­бни­чої ло­гі­сти­ки є те, що ло­гі­сти­чні про­це­си слу­гу# ють ско­рі­ше ін­стру­мен­том зни­же­н­ня не­га­тив­них на­слід­ків ви­ро­бни­цтва для НПС, ніж їх дже­ре­лом.

Еко­ло­гі­чні ви­кли­ки ло­гі­сти­ки скла­ду­ва­н­ня зу­мов­ле­ні ді­яль­ні­стю са­мих склад­ських го­спо­дарств, які є спо­жи­ва­ча­ми енер­ге­ти­чних і во­дних ре­сур­сів, емі# тен­та­ми ПГ від ді­яль­но­сті склад­сько­го транс­пор­ту, а та­кож впли­ва­ють на ланд# шафт мі­сце­во­сті. Про­те чи не най­біль­шу не­га­тив­ну дію скла­ду­ва­н­ня на НПС має си­сте­ма па­ку­ва­н­ня. Се­ред еко­ло­гі­чних пер­спе­ктив роз­ви­тку ло­гі­сти­ки скла­ду­ва­н­ня сьо­го­дні роз­гля­да­ю­ться та­кі: ви­ко­ри­ста­н­ня енер­го­збе­рі­га­ю­чих те­хно­ло­гій (утеп# ле­н­ня скла­дів, ви­ко­ри­ста­н­ня ві­тро­вих тур­бін і со­ня­чних па­не­лей); опти­мі­за­ція за­па­сів; ви­ко­ри­ста­н­ня еко­ло­гі­чних па­ку­валь­них за­со­бів; ор­га­ні­за­ція си­сте­ми їх по­вер­не­н­ня, сор­ту­ва­н­ня і пе­ре­роб­ки.

Що­до си­сте­ми роз­по­ді­лу в ло­гі­сти­ці, то на­слід­ки її фун­кціо­ну­ва­н­ня для НПС зде­біль­шо­го є опо­се­ред­ко­ва­ни­ми, тоб­то ви­ни­ка­ють у про­це­сі транс­порт­них та склад­ських опе­ра­цій, що її об­слу­го­ву­ють. Во­дно­час ло­гі­сти­чні рі­ше­н­ня що­до фун­кціо­ну­ва­н­ня си­стем роз­по­ді­лу ма­ють зна­чний по­тен­ці­ал до зни­же­н­ня еко# ло­гі­чних не­без­пек усьо­го лан­цю­га по­ста­ча­н­ня. Іде­ться про управ­лі­н­ня за­па­са# ми в ка­на­лах роз­по­ді­лу, в то­му чи­слі у по­се­ре­дни­ків та роз­по­діль­чих цен­трах; ви­бір еко­ло­гі­чних ви­дів па­ку­ва­н­ня про­ду­кції; ви­зна­че­н­ня опти­маль­но­го мі­сця роз­та­шу­ва­н­ня та кіль­ко­сті скла­дів і роз­по­діль­чих цен­трів, що крім зни­же­н­ня ви# трат змен­шить і не­га­тив­ні еко­ло­гі­чні на­слід­ки від транс­пор­ту­ва­н­ня.

Сьо­го­дні еко­ло­гі­чні орі­єн­ти­ри в ло­гі­сти­ці по­ста­ча­н­ня ді­ста­ють від­обра­же­н­ня в про­ве­ден­ні тор­го­вель­ни­ми і ви­ро­бни­чи­ми ком­па­ні­я­ми еко­ло­гі­чно­го ау­ди­ту по# ста­чаль­ни­ків, які де­да­лі ча­сті­ше по­вин­ні від­по­від­а­ти еко­ло­гі­чним кри­те­рі­ям, тоб­то впро­ва­джу­ва­ти у свою ді­яль­ність прин­ци­пи кор­по­ра­тив­но­го еко­ло­гі­чно­го ме­недж# мен­ту. Ло­гі­сти­чні рі­ше­н­ня в по­ста­чан­ні, які сто­су­ю­ться опти­мі­за­ції роз­мі­рів пар­тії по­став­ки, упа­ков­ки, ча­сто­ти і спосо­бів до­став­ки, та­кож справ­ля­ють без­по­се­ре­дній вплив на рі­вень еко­ло­гі­чно­сті всьо­го лан­цю­га по­ста­ча­н­ня.

У до­три­ман­ні еко­ло­гі­чних прин­ци­пів ло­гі­сти­чно­го управ­лі­н­ня то­ва­ро­по­то# ка­ми за­ін­те­ре­со­ва­ні всі без­по­се­ре­дні та опо­се­ред­ко­ва­ні уча­сни­ки лан­цю­гів по# ста­ча­н­ня (рис. 2). Так, ряд до­слі­джень мо­ти­вів еко­ло­гі­чної спря­мо­ва­но­сті ло­гіс# ти­чної ді­яль­но­сті ком­па­ній по­ка­зав їх пра­гне­н­ня, на­сам­пе­ред, по­лі­пши­ти свій кор­по­ра­тив­ний імідж, за­до­воль­ни­ти очі­ку­ва­н­ня спо­жи­ва­чів, отри­ма­ти до­да­тко­ві кон­ку­рен­тні пе­ре­ва­ги і ли­ше то­ді – зни­зи­ти ло­гі­сти­чні ви­тра­ти [5].

Як стри­му­ю­чий фа­ктор впро­ва­дже­н­ня еко­ло­гі­чних під­хо­дів в управ­лін­ні ло# гі­сти­чни­ми лан­цю­га­ми по­ста­ча­н­ня мо­жна на­зва­ти ва­го­му ви­тра­тну скла­до­ву реа# лі­за­ції еко­ло­гі­чних кон­це­пцій. Це за­ко­но­мір­но при­зво­дить до під­ви­ще­н­ня ці­ни кін­це­во­го про­ду­кту для спо­жи­ва­ча. Однак ча­сто спо­сте­рі­га­є­ться і про­ти­ле­жна си­ту­а­ція, ко­ли ло­гі­сти­чні ви­тра­ти на­віть ско­ро­чу­ю­ться зав­дя­ки за­сто­су­ван­ню еко# ло­гі­чних те­хно­ло­гій.

З огля­ду на пе­ре­ва­жно гло­баль­ний ха­ра­ктер лан­цю­гів по­ста­ча­н­ня та кон­ку# рен­тну бо­роть­бу на­сам­пе­ред між ни­ми, а не між окре­ми­ми про­ду­кта­ми, ко­жна на­ціо­наль­на еко­но­мі­ка пра­гне ма­кси­маль­но до­лу­чи­ти­ся до них і крім збе­ре­же­н­ня нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща отри­ма­ти еко­но­мі­чний ефект від їх фун­кціо­ну­ва­н­ня.

Цей факт є ще одні­єю умо­вою по­си­ле­н­ня ко­о­пе­ра­ції між уча­сни­ка­ми ло­гі­сти­чних лан­цю­гів по­ста­ча­н­ня, яка про­яв­ля­є­ться, на­при­клад, у суб­си­ду­ван­ні, піль­го­во­му кре­ди­ту­ван­ні, на­дан­ні дер­жа­вою до­зво­лів та лі­цен­зій тим ло­гі­сти­чним опе­ра­то# рам, ді­яль­ність яких від­по­від­ає кри­те­рі­ям еко­ло­гі­чно­сті. Вза­є­мо­дія без­по­се­ре­дніх уча­сни­ків лан­цю­га по­ста­ча­н­ня, як пра­ви­ло, пе­ред­ба­чає спіль­не фі­нан­су­ва­н­ня або за­лу­че­н­ня ко­штів ін­ве­сто­рів у те­хно­ло­гі­чні та ін­но­ва­цій­ні рі­ше­н­ня що­до еко­ло­гі# за­ції ло­гі­сти­чних про­це­сів.

Рис. 2. Мо­ти­ви за­сто­су­ва­н­ня еко­ло­гі­чно­го під­хо­ду в управ­лін­ні ло­гі­сти­чни­ми лан­цю­га­ми по­ста­ча­н­ня

Скла­де­но ав­то­ра­ми.

Одним з фа­кто­рів ор­га­ні­чно­го вхо­дже­н­ня Укра­ї­ни в ме­ре­жу гло­баль­них лан­цю­гів по­ста­ча­н­ня є під­ви­ще­н­ня еко­ло­гі­чно­сті на­ціо­наль­ної транс­порт­но#ло­гі­сти­чної си# сте­ми, при­ве­де­н­ня її еко­ло­гі­чних па­ра­ме­трів до рів­ня і ви­мог кра­їн#пар­тне­рів. Зва# жа­ю­чи ж на те, що основ­ним стра­те­гі­чним пар­тне­ром на­шої кра­ї­ни є Єв­ро­пей­ський Со­юз, са­ме йо­го стан­дар­ти і до­ся­гне­н­ня у сфе­рі еко­ло­гі­за­ції ло­гі­сти­чних про­це­сів ма­ють ста­ти орі­єн­ти­ром роз­ви­тку ві­тчи­зня­ної транс­порт­но#ло­гі­сти­чної си­сте­ми.

Від­по­від­ність ло­гі­сти­чної си­сте­ми Укра­ї­ни еко­ло­гі­чним ви­мо­гам і стан­дар# там ЄС не тіль­ки за­без­пе­чить їй кон­ку­рен­тні пе­ре­ва­ги у ре­а­лі­за­ції то­ва­ро­по­то­ків з єв­ро­пей­ськи­ми кра­ї­на­ми, а й до­зво­лить бу­ти пов­но­прав­ним пар­тне­ром у лан­цю# гах по­ста­ча­н­ня в спо­лу­чен­ні Єв­ро­па – Азія за ра­ху­нок ефе­ктив­но­го фун­кціо­ну# ва­н­ня їх окре­мих ла­нок, у то­му чи­слі в ме­жах між­на­ро­дних транс­порт­них ко­ри# до­рів, що про­хо­дять те­ри­то­рі­єю на­шої кра­ї­ни.

У про­це­сі по­рів­ня­н­ня еко­ло­гі­чних аспе­ктів ло­гі­сти­чної ді­яль­но­сті в Укра­ї­ні та ЄС у пер­шу чер­гу слід за­зна­чи­ти, що об­ся­ги ви­ки­дів за­бру­дню­ю­чих ре­чо­вин в атмо­сфер­не по­ві­тря се­ред кра­їн ЄС#28 у 2015 р. бу­ли біль­ши­ми, ніж в Укра­ї­ні (166,52 млн. т *), тіль­ки в Ні­меч­чи­ні (926,48 млн. т), Ве­ли­ко­бри­та­нії (536,9 млн. т), Ту­реч­чи­ні (486,24 млн. т), Фран­ції (474,61 млн. т), Іта­лії (442,78 млн. т), Поль­щі

Ви­ки­ди за­бру­дню­ю­чих ре­чо­вин та діо­кси­ду ву­гле­цю в атмо­сфер­не по­ві­тря [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ukrstat.gov.ua/.

(387,73 млн. т) та Ні­дер­лан­дах (206,71 млн. т) *. Як і в біль­шо­сті єв­ро­пей­ських кра­їн, в Укра­ї­ні спо­сте­рі­га­є­ться по­зи­тив­на ди­на­мі­ка до змен­ше­н­ня ви­ки­дів в атмо# сфе­ру: за пе­рі­од 2006–2015 рр. – май­же на 11,6% **.

В Укра­ї­ні з#по­між усіх ви­дів ді­яль­но­сті транс­порт, склад­ське го­спо­дар­ство, по­што­ва та кур’єр­ська слу­жба по­сі­да­ють дру­ге мі­сце за об­ся­гом емі­сії ме­та­ну, чет# вер­те – діо­кси­ду ву­гле­цю, окси­ду ву­гле­цю та не­ме­та­но­вих ле­тких ор­га­ні­чних спо# лук, п’яте – окси­ду азо­ту та су­спен­до­ва­них твер­дих ча­сти­нок ***. В ЄС пи­то­ма ва­га да­но­го ви­ду ді­яль­но­сті в су­мар­них ви­ки­дах ПГ ста­но­вить 11% **** ; по­над 23% емі­сії ПГ утво­рю­ю­ться в ре­зуль­та­ті ді­яль­но­сті транс­пор­ту (в то­му чи­слі мі­жна­род# ної авіа­ції) і більш як три чвер­ті цьо­го об­ся­гу емі­то­ва­но ав­то­мо­біль­ним транс­пор# том ***** . В Укра­ї­ні ж у 2015 р. на пе­ре­сув­ні дже­ре­ла при­па­да­ло мен­ше 15% ви­ки­дів в атмо­сфе­ру за­бру­дню­ю­чих ре­чо­вин, про­те май­же 88% з них про­ду­ку­вав ав­то­транс# порт ****** . Вар­то та­кож за­зна­чи­ти, що в ЄС транс­порт є єди­ним се­кто­ром, де спо# сте­рі­га­є­ться збіль­ше­н­ня ви­ки­дів ПГ (май­же на 20% з 1990 по 2014 р.), то­ді як ді­яль­ність ві­тчи­зня­но­го транс­пор­ту де­мон­струє по­зи­тив­ну еко­ло­гі­чну ди­на­мі­ку.

Більш по­ка­зо­вим для ана­лі­зу на­слід­ків фун­кціо­ну­ва­н­ня ло­гі­сти­чної си­сте­ми Укра­ї­ни для НПС є ви­зна­че­н­ня об­ся­гів за­бру­днень та пи­то­мої ва­ги ви­дів транс# пор­ту в ре­зуль­та­ті ді­яль­но­сті, пов’яза­ної са­ме з пе­ре­ве­зе­н­ня­ми ван­та­жів (табл.). Так, на ві­тчи­зня­ний ав­то­мо­біль­ний транс­порт, яким у 2017 р. бу­ло пе­ре­ве­зе­но по­над 53% ван­та­жів (339,5 млн. т) ******* , що в ці­ло­му від­по­від­ає час­тці да­но­го ви­ду транс­пор­ту у ван­та­жо­пе­ре­ве­зе­н­нях кра­їн ЄС, при­па­дає май­же весь об­сяг ре# чо­вин, які за­бру­дню­ють атмо­сфер­не по­ві­тря. У ці­ло­му роз­по­діл ви­ки­дів ПГ в атмо# сфе­ру в Укра­ї­ні та кра­ї­нах ЄС де­що від­рі­зня­є­ться. Так, в ЄС зна­чно біль­ши­ми є об­ся­ги пе­ре­ве­зень мор­ським й авіа­цій­ним транс­пор­том, які емі­ту­ють у по­ві­тря при­бли­зно по 10% за­бру­дню­ю­чих ре­чо­вин ******** .

Основ­ним по­ясне­н­ням та­кої си­ту­а­ції є стан пар­ку транс­порт­них за­со­бів укра­їн­ських пе­ре­ві­зни­ків. Так, за оцін­кою На­ро­дно­го де­пу­та­та Укра­ї­ни Р.І. Гор­ва# та, се­ре­дній вік транс­порт­них за­со­бів в Укра­ї­ні ста­но­вить близь­ко 21 ро­ку, то­му ав­то се­ре­дньо­ста­ти­сти­чно­го укра­їн­ця фа­кти­чно від­по­від­ає еко­ло­гі­чно­му стан­дар­ту “Єв­ро#0” ********* . Парк ван­та­жно­го ав­то­транс­пор­ту пе­ре­ва­жно від­по­від­ає ви­мо#

Greenhouse gas emissions by source sector (source: EEA) [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://appsso.eurostat.ec.europa.eu/nui/show.do?dataset=env_air_gge&lang=en.

** Ви­ки­ди за­бру­дню­ю­чих ре­чо­вин та діо­кси­ду ву­гле­цю в атмо­сфер­не по­ві­тря [Еле­ктрон# ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ukrstat.gov.ua/. *** Ви­зна­че­но ав­то­ра­ми за да­ни­ми Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни. **** Climate change # driving forces / Eurostat Statistics Explained [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://ec.europa.eu/eurostat/statistics#explained/index.php?title=climate_change_# _driving_forces.

***** Greenhouse gas emissions by IPCC source sector, EU28, 2014.png / Eurostat Statistics Explained [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://ec.europa.eu/eurostat/statistics#explained/ index.php?title=file:greenhouse_gas_emissions_by_ipcc_source_sector,_eu28,_2014.png. ****** Ви­зна­че­но ав­то­ра­ми за да­ни­ми Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни. ******* Ви­зна­че­но ав­то­ра­ми за да­ни­ми Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни. ******** Climate change # driving forces / Eurostat Statistics Explained [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://ec.europa.eu/eurostat/statistics#explained/index.php?title=climate_change_# _driving_forces.

********* По­ясню­валь­на за­пи­ска до про­е­кту За­ко­ну Укра­ї­ни “Про вне­се­н­ня змін до За­ко­ну Укра­ї­ни “Про де­які пи­та­н­ня вве­зе­н­ня на ми­тну те­ри­то­рію Укра­ї­ни та ре­є­стра­ції транс­порт­них за­со­бів” що­до по­си­ле­н­ня ада­пта­цій­ної спро­мо­жно­сті та по­ета­пно­го за­про­ва­дже­н­ня в Укра­ї­ні між­на­ро­дних еко­ло­гі­чних ви­мог до транс­порт­них за­со­бів” / Лі­га: За­кон [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/gh4c800a.html.

гам еко­ло­гі­чно­сті рів­ня до “Єв­ро#4” і ли­ше оди­ни­ці ав­то­мо­бі­лів – стан­дар­ту “Єв# ро#5”. У кра­ї­нах ЄС си­ту­а­ція від­рі­зня­є­ться кар­ди­наль­но: у 2015 р. на рин­ку до­мі# ну­ва­ли ван­та­жні ав­то­мо­бі­лі ві­ком мен­ше двох ро­ків *. У ре­зуль­та­ті укра­їн­ські пе­ре# ві­зни­ки не­до­о­три­му­ють до­зво­ли Єв­ро­пей­ської кон­фе­рен­ції мі­ні­стрів транс­пор­ту (ЄКМТ) на здій­сне­н­ня пе­ре­ве­зень ван­та­жів до єв­ро­пей­ських кра­їн. Об­ся­ги ви­ки­дів в атмо­сфе­ру за­бру­дню­ю­чих ре­чо­вин і пар­ни­ко­вих га­зів у ре­зуль­та­ті ді­яль­но­сті транс­пор­ту з пе­ре­ве­зе­н­ня ван­та­жів у 2015 р. *

Ін­шим при­кла­дом, ко­ли не­за­до­віль­ний стан ру­хо­мо­го скла­ду в Укра­ї­ні зу­мов# лює не­га­тив­ний вплив на НПС, є стру­кту­ра ва­гон­но­го пар­ку “Укр­за­лі­зни­ці”, яка май­же на 45% скла­да­є­ться з на­пів­ва­го­нів для пе­ре­ве­зе­н­ня зер­на, ву­гі­л­ля, ру­ди та ря­ду ін­ших ван­та­жів, які є дже­ре­лом пи­ло­во­го за­бру­дне­н­ня **.

До­сить не вті­шною в Укра­ї­ні є си­ту­а­ція і з від­хо­да­ми па­ку­валь­них ма­те­рі­а­лів. Так, на­при­клад, у 2016 р. па­пе­ро­вих і кар­тон­них від­хо­дів бу­ло ути­лі­зо­ва­но тро­хи більш як 25%, і жо­дні від­хо­ди, крім по­бу­то­вих, де­рев­них і ро­слин­но­го по­хо­дже­н­ня, не під­да­ю­ться спа­лю­ван­ню з ме­тою отри­ма­н­ня енер­гії. Та­ка си­ту­а­ція су­пе­ре­чить еко­ло­гі­чній по­лі­ти­ці ЄС, зокре­ма Ди­ре­кти­ві № 94/62/ЄС Єв­ро­пей­сько­го Пар­ла# мен­ту і Ра­ди про упа­ков­ку і від­хо­ди від упа­ков­ки (Брю­сель, 20 гру­дня 1994 ро­ку) ***, згі­дно з якою 55–80% від­хо­дів па­ку­валь­них ма­те­рі­а­лів ма­ють під­да­ва­ти­ся ре­ци­клю# ван­ню й спа­лю­ван­ню, і що­най­мен­ше 60% та­ких опе­ра­цій по­вин­ні здій­сню­ва­ти­ся з ме­тою отри­ма­н­ня енер­гії **** .

Не­га­тив­ні еко­ло­гі­чні ха­ра­кте­ри­сти­ки де­мон­струє і склад­ська ло­гі­сти­ка Украї# ни. У пер­шу чер­гу це сто­су­є­ться енер­го­ефе­ктив­но­сті ві­тчи­зня­них склад­ських гос# по­дарств та їх ді­яль­но­сті, пов’яза­ної з управ­лі­н­ням від­хо­да­ми па­ку­валь­них ма­те­рі# алів. Так, на­при­клад, ли­ше 10% скла­дів на те­ри­то­рії кра­ї­ни по­тра­пля­ють під кла­си A і B, що від­рі­зня­ю­ться за­сто­су­ва­н­ням енер­го­збе­рі­га­ю­чих те­хно­ло­гій, ще 40% – під клас D, 10% – під клас С, ін­ші й зов­сім не кла­си­фі­ку­ю­ться [6].

На шля­ху ви­рі­ше­н­ня еко­ло­гі­чних про­блем фун­кціо­ну­ва­н­ня ло­гі­сти­чної си# сте­ми Укра­ї­ни вже від­мі­ча­є­ться ряд зру­шень. Так, еко­ло­гі­чні орі­єн­ти­ри ло­гі­стич# ної ді­яль­но­сті від­сте­жу­ю­ться в низ­ці по­ло­жень На­ціо­наль­ної транс­порт­ної стра# те­гії Укра­ї­ни до 2030 ро­ку, одним з прі­о­ри­те­тних на­пря­мів якої є за­без­пе­че­н­ня со­ці­аль­но без­пе­чно­го, еко­ло­гі­чно чи­сто­го та енер­го­ефе­ктив­но­го транс­пор­ту. Ве# де­ться актив­на ро­бо­та із змен­ше­н­ня час­тки ав­то­мо­біль­но­го транс­пор­ту у ван­таж# них пе­ре­ве­зе­н­нях, зокре­ма, го­ту­є­ться про­ект за­ко­ну Укра­ї­ни “Про муль­ти­м­одаль­ні * Energy, transport and environment indicators 2017 edition / Eurostat [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://ec.europa.eu/eurostat/documents/3217494/8435375/ks#dk#17#001#en#n.pdf/ 18d1ecfd#acd8#4390#ade6#e1f858d746da. ** Транс­порт і зв’язок Укра­ї­ни 2016 : стат. зб. – К. : Дер­жав­на слу­жба ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни, 2017 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://www.ukrstat.gov.ua/. *** [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/994_b05. **** Там же.

пе­ре­ве­зе­н­ня”, орі­єн­то­ва­ний на на­ста­но­ви ЄС у цьо­му пи­тан­ні, згі­дно з яки­ми ді­лян­ка мар­шру­ту пе­ре­ве­зе­н­ня ав­то­мо­біль­ним транс­пор­том у муль­ти­м­одаль­но­му спо­лу­чен­ні не по­вин­на пе­ре­ви­щу­ва­ти 150 км. По­ді­бні ці­лі на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні пе­ред­ба­ча­ю­ться і про­е­ктом за­ко­ну Укра­ї­ни “Про вну­трі­шній во­дний транс­порт”.

Про по­зи­тив­ні зру­ше­н­ня мо­жна вже го­во­ри­ти і що­до еко­ло­гі­чної спря­мо­ва# но­сті ді­яль­но­сті ло­гі­сти­чних ком­па­ній Укра­ї­ни. Так, на­при­клад, укра­їн­ські ло# гі­сти­чні про­вай­де­ри “ЗАММ­ЛЕР УКРА­Ї­НА” і “ЗАММ­ЛЕР СКЛАД” у ли­сто­па­ді 2017 р. отри­ма­ли сер­ти­фі­кат від­по­від­но­сті мі­жна­ро­дно­му стан­дар­ту ISO 14000, що мі­стить ви­мо­ги до си­сте­ми еко­ло­гі­чно­го ме­не­джмен­ту ком­па­ній. Се­ред кри­те­рі­їв, за яки­ми оці­ню­вав­ся рі­вень еко­ло­гі­чно­сті ло­гі­сти­чних про­це­сів “ЗАММ­ЛЕР”, є ути­лі­за­ція шин, сор­ту­ва­н­ня від­хо­дів па­ку­валь­них ма­те­рі­а­лів та їх пе­ре­да­н­ня на ути# лі­за­цію, ути­лі­за­ція лю­мі­не­сцен­тних ламп то­що. Опе­ру­ю­чи пар­ком ван­та­жі­вок стан# дар­ту “Єв­ро#4”, со­ці­аль­но від­по­від­аль­не ке­рів­ни­цтво ком­па­нії роз­гля­дає мо­жли­вість за­сто­су­ва­н­ня су­ча­сної те­хно­ло­гії кон­тро­лю шкі­дли­вих ви­ки­дів – “еко­ло­гі­чне драй# ву­ва­н­ня”, яке пе­ред­ба­чає отри­ма­н­ня еко­но­мії паль­но­го зав­дя­ки ви­со­кій про­фе­сій­ній під­го­тов­ці во­ді­їв.

Ви­снов­ки

Еко­ло­гі­чні чин­ни­ки ло­гі­сти­чної ді­яль­но­сті сьо­го­дні не мо­жуть ігно­ру­ва­ти ані окре­мі уча­сни­ки лан­цю­гів по­ста­ча­н­ня, ані дер­жа­ва в про­це­сі роз­бу­до­ви і роз­вит# ку сво­єї ло­гі­сти­чної си­сте­ми. Ре­зуль­та­ти про­ве­де­но­го до­слі­дже­н­ня свід­чать про чи­слен­ні про­я­ви не­від­по­від­но­сті ло­гі­сти­чної си­сте­ми Укра­ї­ни між­на­ро­дним еко# ло­гі­чним стан­дар­там і ви­мо­гам, у то­му чи­слі рів­ню еко­ло­гі­чно­сті ло­гі­сти­чної ді­яль# но­сті в кра­ї­нах ЄС. От­же, у сві­тлі стра­те­гі­чної ме­ти за­без­пе­че­н­ня кон­ку­рен­то# спро­мо­жно­сті ві­тчи­зня­ної ло­гі­сти­чної га­лу­зі об’єктив­ною не­об­хі­дні­стю є орі­єн# та­ція за­ко­но­дав­чих іні­ці­а­тив, еко­но­мі­чних та ор­га­ні­за­цій­них умов ді­яль­но­сті, со­ці­аль­них пі­дойм на впро­ва­дже­н­ня пе­ре­до­во­го до­сві­ду та ін­но­ва­цій­них рі­шень у сфе­рі еко­ло­гі­чно­го ме­не­джмен­ту ло­гі­сти­чної ді­яль­но­сті.

Спи­сок ви­ко­ри­ста­ної лі­те­ра­ту­ри

1. Мар­гі­та Н.О., Бі­ло­ніж­ка У.З. Су­ча­сні тен­ден­ції впро­ва­дже­н­ня “зе­ле­ної” ло­гі­сти­ки // Мар­ке­тинг і ме­не­джмент ін­но­ва­цій. – 2014. – № 1. – С. 279–285 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://mmi.fem.sumdu.edu.ua/sites/ default/files/mmi2014_1_279_286.pdf.

2. Че­клов В.Ф., Че­кло­ва В.М. Пе­ре­ду­мо­ви роз­ви­тку “зе­ле­ної” ло­гі­сти­ки на за# лі­зни­чно­му транс­пор­ті // Technology audit and production reserves. – 2014. – № 1/ 3(15). – С. 43–45 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://irbis#nbuv.gov.ua/ cgi#bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?c21com=2&i21dbn=ujrn&p21dbn= UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&IMAGE_FILE_NAME=PDF/TATRV_2014_ 1.3_19.pdf.

3. Ма­щак Н.М. Стра­те­гі­чна узго­дже­ність ло­гі­сти­чної ді­яль­но­сті під­при­єм­ства на еко­ло­гі­чних за­са­дах // Мар­ке­тинг і ме­не­джмент ін­но­ва­цій. – 2011. – № 4. – Т. ІІ. – С. 273–282 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : http://mmi.fem.sumdu. edu.ua/sites/default/files/mmi2011_4_2_273_282.pdf.

4. Смир­нов І.Г. Ге­о­еко­ло­гі­чна орі­єн­та­ція управ­лі­н­ня ло­гі­сти­кою ви­ро­бни­чо#сер# ві­сних си­стем // Ча­со­пис со­ці­аль­но#еко­но­мі­чної гео­гра­фії. – 2013. – № 2. – Т. 15. – С. 11–16 [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://periodicals.karazin.ua/ socecongeo/issue/view/119/539.

5. Brdulak H., Michniewska K. Zielona logistyka, ekologistyka, zrownowazony rozwoj w logistyce // Koncepcje i strategie logistyczne. Logistyka. – 2009. – № 4. – Р. 8–15.

6. Ту­тов С. Не­ло­гі­чна ло­гі­сти­ка Укра­ї­ни [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до# сту­пу : http://racurs.ua/ua/1574#nelogichna#logistyka#ukrayiny.

7. van Marle G. UK shippers could save 30% per box switching from road to rail freight [Еле­ктрон­ний ре­сурс]. – Ре­жим до­сту­пу : https://theloadstar.co.uk/uk# shippers#save#30#per#box#switching#road#rail#freight/.

References

1. Marhita N.O., Bilonizhka U.Z. Suchasni tendentsii vprovadzhennya “zelenoi” lohistyky [Modern trends in the implementation of “green” logistics]. Marketyng i menedzhment innovatsii – Marketing and Management of Innovations, 2014, No. 1, pp. 279–285, available at: http://mmi.fem.sumdu.edu.ua/sites/default/files/mmi2014_1_279_286.pdf [in Ukrainian].

2. Cheklov V.F., Cheklova V.M. Peredumovy rozvytku “zelenoi” lohistyky na zaliznychnomu transporti [Prerequisites for the development of “green” logistics in rail transport]. Technology audit and production reserves, 2014, No. 1/3(15), pp. 43–45, available at: http://irbis#nbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?c21com= 2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&IMAGE_ file_name=pdf/tatrv_2014_1.3_19.pdf [in Ukrainian].

3. Mashchak N.M. Stratehichna uzhodzhenist’ lohistychnoi diyal’nosti pidpryemstva na ekolohichnykh zasadakh [Strategic consistency of enterprise logistics activities on the bases of ecological principles]. Marketyng i menedzhment innovatsii – Marketing and Management of Innovations, 2011, No. 4, Vol. II, pp. 273–282, available at: http:// mmi.fem.sumdu.edu.ua/sites/default/files/mmi2011_4_2_273_282.pdf [in Ukrainian].

4. Smyrnov I. Geoekolohichna orientatsiya upravlinnya lohistykoyu vyrobnycho servisnykh system [Geoecological orientation of logistics management of production and service systems]. Chasopys sotsial’no ekonomichnoi heografii – Magazine of socio economic geography, 2013, No. 2, Vol. 15, pp. 11–16, available at: http://maptimes.inf.ua/ch_09/ 12.pdf [in Ukrainian].

5. Brdulak H., Michniewska K. Zielona logistyka, ekologistyka, zrownowazony rozwoj w logistyce. Koncepcje i strategie logistyczne. Logistyka, 2009, No. 4, pp. 8–15 [in Polish].

6. Tutov S. Nelohichna lohistyka Ukrainy [Non#logical logistics of Ukraine], available at: http://racurs.ua/ua/1574#nelogichna#logistyka#ukrayiny [in Ukrainian].

7. van Marle G. UK shippers could save 30% per box switching from road to rail freight, available at: https://theloadstar.co.uk/uk#shippers#save#30#per#box#switching# road#rail#freight/.

Ста­т­тя на­ді­йшла до ре­да­кції 20 черв­ня 2018 р. The article was received by the Editorial Staff on June 20, 2018.

* Роз­ра­хо­ва­но ав­то­ра­ми за да­ни­ми Дер­жав­ної слу­жби ста­ти­сти­ки Укра­ї­ни.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.