Фі­нан­си для аг­раріїв

ДО БАН­КУ З АГРАРНОЮ РОЗПИСКОЮ

Finansovi poslugy - - Содержание -

Цьо­го ро­ку на під­т­рим­ку фер­мерсь­ких гос­по­дарств з Укр­держ­фон­ду пе­ред­ба­че­но виді­ли­ти 65 млн. гри­вень. Міністр аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ства Та­рас Ку­то­вий вва­жає, що бу­ло б доб­ре, як­би на на­ступ­ний рік ця су­ма зрос­ла до 1 млрд. гри­вень. За цієї умо­ви мож­на бу­ло б очіку­ва­ти си­стем­них зру­шень у сфері ма­ло­го та се­ред­ньо­го сіль­госпви­роб­ництва.

Зре­штою, це за­свід­чує ста­ти­сти­ка. Як­що в ряді країн ЄС бюд­жет­на до­та­ція з ро­з­ра­хун­ку на один гек­тар пе­ре­ви­щує 500 єв­ро, в Поль­щі во­на скла­дає 345 єв­ро, то в Україні цей по­каз­ник ко­ли­ваєть­ся в ме­жах 10-20 єв­ро. Як­що ж оці­ни­ти за­галь­ний рівень дер­жав­ної під­т­рим­ки сіль­госпви­роб­ни­ків, то в нас він не пе­ре­ви­щує 1,5%, а в краї­нах ЄС скла­дає по­над 20%.

Вод­но­час тре­ба по­го­ди­ти­ся, що на­разі мож­ли­во­сті дер­жав­ної під­т­рим­ки віт­чиз­ня­них фер­мерів є до­сить об­ме­же­ни­ми. Це зму­шує аг­раріїв пе­ре­важ­но по­кла­да­ти­ся на влас­ні си­ли та ре­сур­си. Од­ним із тра­ди­цій­них дже­рел фінансування для них за­ли­ша­ють­ся бан­ки. Од­нак спів­пра­цю з ни­ми, яка скла­да­ла­ся до­не­дав­на, мож­на вва­жа­ти недо­стат­ньо ефек­тив­ною.

З од­но­го бо­ку, бан­ки не бу­ли за­ці­кав­лені в кре­ди­ту­ван­ні дріб­них та се­ред­ніх сіль­госпви­роб­ни­ків: це по­тре­бу­ва­ло за­лу­чен­ня до­дат­ко­вих ре­сур­сів для об­слу­го­ву­ван­ня цьо­го сег­мен­ту економіки, та ос­нов­ною ва­дою в ро­бо­ті з аг­ро­сек­то­ром вва­жа­ла­ся від­сут­ність або недо­стат­ня кіль­кість за­став­но­го май­на. Здебіль­шо­го йдеть­ся про неру­хо­мість, аг­ро­тех­ніку та об­лад­нан­ня. Не­га­ти­ву та­кож до­да­ва­ла від­сут­ність кре­дит­ної історії ма­лих та се­ред­ніх по­зи­чаль­ни­ків.

Бан­ки ще не бу­ли го­то­ви­ми до ви­ко­ри­стан­ня май­бут­ньо­го вро­жаю у фор­мі ос­нов­ної за­ста­ви. Хо­ча са­ме він за­ли­шаєть­ся го­лов­ним ре­зуль­та­том діяль­но­сті сіль­госпви­роб­ни­ків.

З ін­шо­го бо­ку, спо­стері­га­ла­ся від­сут­ність до­віри аг­ро­ви­роб­ни­ків до бан­ківсь­ких уста­нов. І на те во­ни ма­ли до­стат­ні під­ста­ви. За остан­ні ро­ки в Україні по­над 70 бан­ків збан­кру­ту­ва­ли.

Не вла­што­ву­ва­ло аг­ро­по­зи­чаль­ни­ків і те, що бан­ки про­по­ну­ють кре­дит­ні про-

гра­ми, які ча­сто не вра­хо­ву­ють особ­ли­во­стей аграрного ви­роб­ництва. Зо­кре­ма, йдеть­ся про йо­го се­зон­ність. Ча­сто бан­ківсь­кі про­дук­ти ма­ють уза­галь­нене, універ­сальне спря­му­ван­ня.

Тра­ди­цій­ні про­гра­ми бан­ківсь­ко­го кре­ди­ту­ван­ня за­ли­ша­ють­ся над­то кон­сер­ва­тив­ни­ми. Во­ни по­тре­бу­ють збо­ру знач­ної кіль­ко­сті до­ку­мен­тів, їх пе­ревір­ки, оцін­ки за­став­но­го май­на, аналі­зу кре­дит­ної історії то­що. В се­ред­ньо­му для от­ри­ман­ня кре­ди­ту вит­ра­чаєть­ся мі­ся­ць.

Вза­є­ми­ни бан­ків з аг­рарія­ми мож­на вва­жа­ти на­віть па­ра­док­саль­ни­ми. Чи­ма­ло екс­пер­тів у бан­ківсь­ко­му се­ре­до­ви­щі за­зна­ча­ють, що цей сек­тор на сьо­год­ні на­ко­пи­чив ліквід­ність, яка ся­гає 70-80 млрд. гри­вень. Мож­на бу­ло б очіку­ва­ти, що знач­на част­ка цих гро­шей бу­де спря­мо­ва­на в пер­спек­тив­ні сек­то­ри економіки, од­ним із яких є АПК. Ска­жі­мо, на­ше сільсь­ке гос­по­дар­ство, за да­ни­ми Міністер­ства аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ства, торік да­ло 42,4% за­галь­но­го українсь­ко­го екс­пор­ту, а йо­го вне­сок у ВВП вже пе­ре­ви­щив 10%.

Але об­ся­ги за­галь­но­го бан­ківсь­ко­го кре­ди­ту­ван­ня українсь­ких сіль­госпви­роб­ни­ків про­тя­гом кіль­кох остан­ніх ро­ків не пе­ре­ви­щу­ють 8-10%. Хо­ча са­мі бан­кіри визна­ють, що аг­ро­по­зи­чаль­ни­ки є най­менш про­блем­ни­ми клієн­та­ми, во­ни пра­ц­ю­ють ре­тель­но та доб­ро­со­віс­но, і се­ред­ній від­со­ток непо­вер­ну­тих по­зик прак­тич­но не пе­ре­ви­щує 10%.

Від­сут­ність на­ла­год­же­но­го парт­нер­ства між бан­ка­ми та аг­рарія­ми до­не­дав­на стри­му­ва­ла розвиток і тих, і ін­ших. З 2014 ро­ку си­ту­а­ція по­ча­ла поліп­шу­ва­ти­ся. Са­ме в цей час за­пра­ц­ю­вав ін­но­ва­цій­ний ін­стру­мент фінансування ма­лих та се­ред­ніх сіль­госпви­роб­ни­ків – аг­рар­ні роз­пис­ки. Ця ро­бо­та здійс­нюєть­ся за спри­ян­ня Міністер­ства аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ства, Міністер­ства юс­ти­ції, Про­ек­ту IFC «Аг­рар­ні роз­пис­ки в Україні», який фі­нан­с­уєть­ся Швей­царсь­кою Кон­фе­де­ра­цією.

Пер­ши­ми ви­пи­су­ва­ли­ся то­вар­ні аг­рар­ні роз­пис­ки. Та вже невдо­взі з’яви­ли­ся й фі­нан­со­ві, кре­ди­ти за яки­ми на­да­ва­ли бан­ківсь­кі уста­но­ви. Ста­ло зро­зу­мі­ло, що но­вий ін­стру­мент кре­ди­ту­ван­ня мо­же на­дій­но поєд­на­ти ін­те­ре­си аг­раріїв та на­да­ва­чів ре­сур­сів, в то­му числі, фі­нан­со­вих.

Йо­го го­лов­ною особ­ливістю є те, що ос­нов­ною за­ста­вою за аграрною розпискою ви­сту­пає май­бут­ній вро­жай. Од­нак аг­рар­на роз­пис­ка пе­ред­ба­чає мож­ливість вне­сен­ня до­дат­ко­вої за­ста­ви у фор­мі ру­хо­мо­го та неру­хо­мо­го май­на. Це доз­во­ляє знач­но роз­ши­ри­ти ба­зу за­став­но­го май­на сіль­госпви­роб­ни­ка, що ро­бить йо­го при­ва­б­ли­вим для кре­ди­то­ра.

Про ін­ші пе­ре­ва­ги аг­рар­них роз­пи­сок роз­по­ві­дає керів­ник Про­ек­ту IFC Олексій Оме­ля­нен­ко. За йо­го сло­ва­ми, тра­ди­цій-

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.