Українсь­ке се­ло пе­ре­хо­дить від цен­тралі­зо­ва­но­го управ­лін­ня до де­цен­тралі­зо­ва­но­го кон­тро­лю

Finansovi poslugy - - СОДЕРЖАНИЕ - Та­рас ТЕРНІВСЬКИЙ, На­ціо­наль­ний прес-клуб з аг­рар­них та зе­мель­них пи­тань

Сьо­год­ні в Україні від­бу­ва­ють­ся прин­ци­по­ві змі­ни в сільсь­кій політи­ці. Ак­цент ро­бить­ся не тіль­ки на роз­ви­ток те­ри­торій, але й на мак­си­мальне за­до­во­лен­ня по­треб та ін­те­ресів сільсь­ко­го на­се­лен­ня. При­чо­му людсь­кий фак­тор стає до­мі­ну­ю­чим.

Для на­шої краї­ни та­кі під­хо­ди є но­ва­цій­ни­ми. То­му ми при­скіп­ли­во вив­чає­мо вдалі прак­ти­ки сільсь­ко­го роз­вит­ку успіш­них країн і, в пер­шу чер­гу, – Спо­лу­че­них Штатів Аме­ри­ки, Ка­на­ди, країн ЄС. А та­кож ви­ко­ри­сто­вує­мо до­свід про­від­них екс­пер­тів у цій ца­рині, до­слу­хає­мо­ся до їх ре­ко­мен­да­цій.

То­мас Джонс на­ле­жить якраз до чис­ла та­ких ві­до­мих у світі екс­пер­тів. Він є про­фе­со­ром еко­но­міки сільсь­ко­го гос­по­дар­ства Універ­си­те­ту Френ­ка Міл­ле­ра та Шко­ли між­на­род­них від­но­син Універ­си­те­ту Міс­сурі (США).

Він спе­ціалі­зуєть­ся на еко­но­мі­ці роз­вит­ку сільсь­кої міс­це­во­сті, аналізі еко­но­міч­но­го впли­ву, фі­нан­сах міс­це­во­го са­мо­в­ря­ду­ван­ня. Кіль­ка ро­ків то­му він кон­суль­ту­вав уряд Украї­ни у пи­тан­нях змі­ни політи­ки сільсь­ко­го гос­по­дар­ства та роз­вит­ку сільсь­ких ре­гіонів.

Не­що­дав­но То­мас Джонс по­бу­вав у на­шій країні. Він охо­че від­по­вів на за­пи­тан­ня що­до до­ціль­но­сті впро­ва­д­жен­ня но­вої сільсь­кої політи­ки та її пер­спек­тив.

- Яка ме­та ва­шо­го пе­ре­бу­ван­ня в Україні?

- Я при­ї­хав до Украї­ни зад­ля то­го, щоб дізна­ти­ся, в яко­му кон­тексті тут роз­ви­ваєть­ся сільсь­ка політи­ка. На ос­но­ві да­них, які от­ри­маю, та з ураху­ван­ням до­сві­ду США, Ка­на­ди та країн Єв­ро­пейсь­ко­го Со­ю­зу ми ра­зом із на­у­ков­ця­ми Універ­си­те­ту Міс­сурі під­го­тує­мо ре­ко­мен­да­ції що­до ре­алі­за­ції політи­ки сільсь­ко­го роз­вит­ку для українсь­ко­го уря­ду.

Сільсь­кий роз­ви­ток на ос­но­ві лі­дер­ства гро­мад по­ви­нен ро­з­роб­ля­ти­ся ду­же ре­тель­но, аби від­по­ві­да­ти умо­вам тих країн, де ця про­гра­ма впро­ва­д­жуєть­ся.На­ші ре­ко­мен­да­ції та­кож при­зна­ча­ти­му­ть­ся й міс­це­вим ор­га­нам вла­ди. Уряд по­ви­нен ство­ри­ти умови для від­по­від­ної ро­бо­ти міс­це­вої вла­ди. А остан­ня, в свою чер­гу, має от­ри­ма­ти при­кла­ди успіш­ної ро­бо­ти з те­ри­торіаль­ни­ми гро­ма­да­ми, які теж ви­би­ра­ють влас­ні стра­те­гії. Ми споді­ває­мо­ся, що змо­же­мо на­да­ти ідеї, які сти­му­лю­ва­ти­муть їх­ні влас­ні ін­но­ва­ції.

То­му нині мені ду­же важ­ли­во зро­зу­міти ре­аль­ну си­ту­а­цію, що скла­даєть­ся в українсь­кій сільсь­кій міс­це­во­сті.

- Ви вже ма­ли на­го­ду по­знай­о­ми­ти­ся з цією си­ту­а­цією. Як би ви її оха­рак­те­ри­зу­ва­ли?

- Я бу­вав в Україні кіль­ка разів. Впер­ше - близь­ко 15 ро­ків то­му. І вже то­ді вив­чав мож­ли­во­сті про­ве­ден­ня аг­рар­ної та сільсь­кої політи­ки. А та­кож роз­гля­дав необ­хід­ність де­цен­тралі­за­ції вла­ди.

Від­то­ді у ва­шій країні ба­га­то зроб­ле­но. Про­цес де­цен­тралі­за­ції вла­ди вже від­бу­ваєть­ся. Ак­тив­но ство­рю­ють­ся об’єд­нані те­ри­торіаль­ні гро­ма­ди. Вод­но­час тре­ба не за­бу­ва­ти про те, що кон­солі­до­вані те­ри­торіаль­ні гро­ма­ди змо­жуть за­без­пе­чу­ва­ти про­цвітан­ня, як­що ма­ють для цьо­го необ­хід­ні ін­стру­мен­ти, фі­нан­с­у­ван­ня та спри­ят­ли­ве для міс­це­во­го біз­не­су ре­гу­ля­торне се­ре­до­ви­ще.

- Що дасть для Украї­ни но­ва політи­ка сільсь­ко­го роз­вит­ку?

- Доб­ре обґрун­то­ва­на політи­ка сільсь­ко­го роз­вит­ку доз­во­ляє міс­цевій вла­ді ство­рю­ва­ти умови, які бу­дуть при­ва­б­ли­ви­ми для но­вих ро­бо­то­дав­ців, ін­ве­сторів і, що най­важ­ливі­ше, - для мо­ло­дих лю­дей, які от­ри­ма­ють сти­му­ли за­ли­ша­ти­ся пра­ц­ю­ва­ти в цих гро­ма­дах, об­ла­што­ву­ва­ти­ся ра­зом зі свої­ми сім’ями. Я не ви­пад­ко­во ка­жу, що най­ліп­ше ці пи­тан­ня ви­рі­шу­ва­ти міс­цевій вла­ді, бо во­на знає силь­ні та слаб­кі сто­ро­ни своєї те­ри­торії, за­пи­ти на­се­лен­ня.

- Чи пов’язане успішне здійс­нен­ня політи­ки сільсь­ко­го роз­вит­ку зі ство­рен­ням по­в­но­цін­но­го рин­ку зем­лі в Україні?

- Роз­ви­ток сільсь­ких гро­мад най­пер­ше за­ле­жить від двох ак­тивів – їх зем­лі та на­се­лен­ня. Міс­це­вим ор­га­нам вла­ди важ­ко ухва­лю­ва­ти пра­виль­ні рі­шен­ня, як­що во­ни не ма­ють упев­не­но­сті в то­му, яким чи­ном ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­меть­ся зем­ля, як про­да­ва­ти­меть­ся, як ре­гу­лю­ва­ти­му­ть­ся пи­тан­ня, пов’яза­ні з нею.

Не менш важ­ли­вим є ще один ас­пект. Міс­цеві ор­га­ни вла­ди по­тре­бу­ють ста­біль­ної та зро­зу­мі­лої дохід­ної ба­зи. Її за­без­пе­чу­ють ре­зуль­та­ти пра­ці лю­дей, а та­кож зе­мель­ні ре­сур­си. По­ки пи­тан­ня зе­мель­них ре­сур­сів за­ли­шаєть­ся невре­гу­льо­ва­ним, очіку­ва­ної стій­кої дохід­ної ба­зи не бу­де.

- Про­бле­ма в то­му, що чи­ма­ло се­лян-влас­ни­ків зем­лі сьо­год­ні ви­сту­па­ють про­ти впро­ва­д­жен­ня зе­мель­но­го рин­ку. Що має зро­би­ти українсь­ка вла­да, аби він за­пра­ц­ю­вав най­б­лиж­чим ча­сом?

- Ба­гатьох лю­дей ля­ка­ють про­по­но­вані змі­ни, і їх мож­на зро­зу­міти. Во­ни не зна­ють, яких ре­зуль­татів очіку­ва­ти, то­му вва­жа­ють за кра­ще ні­чо­го не ро­би­ти. Але по­даль­ший роз­ви­ток Украї­ни ви­ма­гає, щоб один із най­біль­ших її ак­тивів – зем­ля – був ціл­ком до­ступ­ним для еко­но­міки. На­разі та­ко­го ще немає.

Аби зе­мель­ний ри­нок за­пра­ц­ю­вав, по­тріб­но за­без­пе­чи­ти всіх йо­го учас­ни­ків по­в­ною ін­фор­ма­цією. Необ­хід­но, щоб бу­ла ве­ли­ка кіль­кість по­куп­ців і про­дав­ців, а та­кож ціл­ко­ви­та про­зорість в ро­бо­ті цьо­го рин­ку.

Для то­го, щоб ма­ти ве­ли­ку кіль­кість по­куп­ців, по­тріб­на ефек­тив­на фі­нан­со­ва си­сте­ма, яка б доз­во­ли­ла лю­дям ма­ти ко­шти на при­дбан­ня зем­лі. Про­зорість рин­ку доз­во­лить ниніш­нім влас­ни­кам зем­лі зна­ти, чи от­ри­ма­ють во­ни доб­ру ці­ну за зем­лю.

Як­що зе­мель­ний ри­нок бу­де ство­ре­ний за та­ки­ми умо­ва­ми, як­що йо­го ме­ханіз­ми бу­дуть від­пра­цьо­вані ре­тель­но та від­по­ві­даль­но, він не від­ля­ку­ва­ти­ме по­тен­цій­них про­дав­ців і по­куп­ців.

- З яки­ми ще ви­кли­ка­ми сти­ка­ють­ся українсь­кі те­ри­торіаль­ні гро­ма­ди?

- Я ду­маю, що Україні необ­хід­но мо­дер­ні­зу­ва­ти дер­жав­ні ін­сти­ту­ції, особ­ли­во що­до ро­з­роб­ки на­дій­них ін­фор­ма­цій­них си­стем. Ор­га­ни дер­жав­ної вла­ди по­вин­ні бу­ти спро­мож­ни­ми ство­рю­ва­ти до­сто­вір­ні дані та ро­би­ти їх до­ступ­ни­ми для гро­мадсь­ко­сті на всій те­ри­торії.

Ін­шим до­ступ­ним кро­ком є ство­рен­ня по­туж­них до­рад­чих служб. У Ка­на­ді,Спо­лу­че­них Шта­тах Аме­ри­ки, краї­нах Захід­ної Єв­ро­пи, з яки­ми я най­біль­ше знай­о­мий, про­цвітан­ня мож­на пов’яза­ти з по­ши­рен­ням освіти. Там лю­ди нав­ча­ють­ся впро­до­вж усьо­го жит­тя. Для Украї­ни та­кож важ­ли­во на­да­ва­ти лю­дям су­час­ні знан­ня для роз­вит­ку.

Ще одне пи­тан­ня. Я ба­чу ба­га­то під­при­єм­ни­ць­ких тен­ден­цій у Києві, де­я­ких

ін­ших містах. Але ду­маю, що необ­хід­но за­о­хо­чу­ва­ти під­при­єм­ни­ць­кий ін­но­ва­цій­ний ри­зик і в сільсь­кій міс­це­во­сті.

- Ви по­бу­ва­ли в Кіп­тівсь­кій та Фур­сівсь­кій об’єд­на­них те­ри­торіаль­них гро­ма­дах на Чер­ні­гів­щині. Як ви оці­нює­те пер­спек­ти­ви їх­ньої ро­бо­ти?

- По-моє­му, чле­ни обох гро­мад ро­зу­мі­ють, що клю­чем до успі­ху є їх­ня кон­солі­да­ція та під­т­рим­ка міс­це­вих лі­дерів. Тут усі зна­ють один од­но­го, то­му лі­де­ра­ми ста­ють ті, ко­му най­біль­ше до­ві­ря­ють, хто зда­тен згур­ту­ва­ти лю­дей, «за­па­ли­ти» свої­ми іде­я­ми.

В той же час ду­маю, що сам про­цес ство­рен­ня об’єд­на­них те­ри­торіаль­них гро­мад від­бу­вав­ся непро­сто. Лю­ди жи­ли й пра­ц­ю­ва­ли в пев­ній си­сте­мі, від якої те­пер ма­ли від­мо­ви­ти­ся. У них ви­ни­ка­ло ба­га­то за­пи­тань, і не на кожне зна­хо­ди­ли­ся від­по­віді.

Пе­ре­хід від цен­тралі­зо­ва­но­го управ­лін­ня до де­цен­тралі­зо­ва­но­го кон­тро­лю ви­ма­гає на­ла­шту­ван­ня не ли­ше ос­нов­них під­ходів, але й без­лічі де­та­лей. Має бу­ти ба­ланс між обов’яз­ка­ми та ре­сур­са­ми, без цьо­го хо­ро­шої ро­бо­ти не бу­де. Тож про­цес по­ви­нен бу­ти гнуч­ким та в по­стій­но­му роз­вит­ку.

- Політи­ка сільсь­ко­го роз­вит­ку здійс­нюєть­ся і в ін­ших краї­нах світу. Чи мож­на на­ве­сти при­кла­ди вда­лої ро­бо­ти цен­траль­них та міс­це­вих ор­ганів вла­ди зад­ля її ре­алі­за­ції?

- Кіль­ка при­кла­дів спа­да­ють на дум­ку. При­міром, у Ка­на­ді ство­ри­ли Сільсь­кий Се­кре­таріат. Він від­по­ві­дав за під­го­тов­ку ре­ко­мен­да­цій для уря­ду, для прем’єр­мініст­ра та міністрів про те, як зро­би­ти сільсь­ку політи­ку більш ефек­тив­ною.

В Об’єд­на­но­му Ко­ролів­стві, і особ­ли­во це сто­суєть­ся Ан­глії, сільсь­кій політи­ці бу­ли на­дані пріо­ри­те­ти. Це озна­ча­ло, що кожне міністер­ство ма­ло се­ред ос­нов­них цілей своєї ро­бо­ти й по­каз­ни­ки що­до сільсь­ко­го роз­вит­ку.

У Спо­лу­че­них Шта­тах Аме­ри­ки на рів­ні міністерств бу­ло ство­ре­но спе­ціаль­ну ра­ду, де чле­ни кож­но­го де­пар­та­мен­ту зустрі­ча­ли­ся для об­го­во­рен­ня сільсь­кої політи­ки. Ана­ло­гіч­ні ра­ди мав ко­жен штат краї­ни, де пред­став­ни­ки фе­де­раль­но­го уря­ду та ор­ганів вла­ди шта­ту, а та­кож ор­ганів міс­це­во­го са­мо­в­ря­ду­ван­ня роз­гля­да­ли різ­но­маніт­ні пи­тан­ня сільсь­ко­го роз­вит­ку.

Ду­маю, в усіх ви­пад­ках та­ка ува­га до сільсь­кої політи­ки бу­ла на ко­ристь.

- Що має зро­би­ти українсь­кий уряд, аби при­ско­ри­ти впро­ва­д­жен­ня но­вої політи­ки сільсь­ко­го роз­вит­ку?

- На­зву три пер­ші кро­ки. На­сам­пе­ред йдеть­ся про роз­ви­ток на­дій­но­го та ефек­тив­но­го рин­ку зем­лі.

Дру­гий крок – це на­дій­ний та ефек­тив­ний фі­нан­со­вий ри­нок. Він має бу­ти до­ступ­ним не ли­ше для тих, хто ба­жає при­дба­ти зем­лю сільсь­ко­гос­по­дарсь­ко­го при­зна­чен­ня та пра­ц­ю­ва­ти на ній, але й для міс­це­вих ор­ганів вла­ди, щоб во­ни мог­ли ро­би­ти стра­те­гіч­ні ін­ве­сти­ції. Бо доб­ре ві­до­мо, що для от­ри­ман­ня до­ходів необ­хід­но вкла­сти по­пе­ред­ні ін­ве­сти­ції, на по­рож­ньо­му міс­ці ні­чо­го не бу­де.

А третім кро­ком має бу­ти вста­нов­лен­ня чіт­кої, зба­лан­со­ва­ної та спра­вед­ли­вої від­по­від­но­сті між обов’яз­ка­ми сільсь­ких чи міс­це­вих рад та дже­ре­ла­ми на­д­ход­жень. Ме­ханізм не за­пра­ц­ює, як­що, ска­жі­мо, обов’яз­ки бу­дуть над­то ви­со­ки­ми, а на­д­ход­жен­ня – низь­ки­ми.

- А на що слід звер­ну­ти ува­гу об’єд­на­ним те­ри­торіаль­ним гро­ма­дам та їх­нім лі­де­рам?

- Во­ни не по­вин­ні ду­ма­ти, що єди­ною хо­ро­шою ін­ве­сти­цією є та, що зроб­ле­на в спо­ру­ди, в до­ро­ги та ін­ші фі­зич­ні речі. Ін­ве­сту­ва­ти та­кож по­тріб­но в лю­дей, у їх знан­ня та про­фесій­ні на­вич­ки. Особ­ли­во це сто­суєть­ся мо­лоді.

Під час пе­ре­бу­ван­ня у ва­шій країні в мене з’яви­ло­ся ба­га­то но­вих ідей сто­сов­но то­го, як Агент­ство США з між­на­род­но­го роз­вит­ку (USAID) та ін­ші парт­не­ри мо­жуть до­по­мог­ти Україні в роз­вит­ку її по­тен­ціа­лу. Я ста­ра­ти­му­ся про­су­ва­ти їх.

- Як між­на­род­ний екс­перт і про­сто як лю­ди­на ви має­те пі­дви­ще­ний ін­те­рес до Украї­ни. З чим це пов’яза­но?

- Од­нією з при­чин є те, що 1989 ро­ку я ду­же за­хо­пи­вся змі­на­ми у світо­вій політи­ці, зо­кре­ма, в Схід­ній Єв­ро­пі. То­ді з’яви­ла­ся на­дія, що світ стає ближ­чим.Тож я ви­рі­шив ста­ти екс­пер­том са­ме з пи­тань Схід­ної Єв­ро­пи.

Дру­га при­чи­на по­ля­гає в то­му, що ро­ди­на моєї дру­жи­ни є емі­гран­та­ми з Захід­ної Украї­ни. Я ду­же за­ці­ка­ви­вся історією Украї­ни і тим, що тут від­бу­ваєть­ся за­раз. Мені хо­ті­ло­ся б, аби мої про­фесій­ні знан­ня ста­ли тут у на­годі.

Сьо­год­ні Украї­на мо­же ско­ри­ста­ти­ся до­сві­дом ба­гатьох успіш­них країн світу. Я б зга­дав Ір­лан­дію, де мені до­ве­ло­ся пра­ц­ю­ва­ти 25 ро­ків то­му. Во­на пе­ре­тво­ри­ла­ся з най­бід­ні­шої краї­ни Єв­ро­со­ю­зу на успіш­ну та про­цвіта­ю­чу. Ір­ланд­ці ма­ють най­ви­щий дохід у ЄС(Ред. - з ро­з­ра­хун­ку на ду­шу на­се­лен­ня). У них бу­ло б ці­ка­во по­вчи­ти­ся.

То­мас Джонс, про­фе­сор еко­но­міки сільсь­ко­го гос­по­дар­ства Універ­си­те­ту Френ­ка Міл­ле­ра та Шко­ли між­на­род­них від­но­син Універ­си­те­ту Міс­сурі (США)

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.