Пер­спек­тив­ний ста­біль­ний ри­нок

З огля­ду на еко­но­міч­ну кри­зу, бурх­ли­во­го зрос­тан­ня страху­ван­ня в Україні не спо­стері­гаєть­ся. Про­те є ком­панії, які по­при все збері­га­ють при­та­ман­ні рівень та об­ся­ги на­дан­ня стра­хо­вих по­слуг. Зрос­тан­ня про­філь­них видів страху­ван­ня в умо­вах еко­но­міч­ної нес

Finansovi poslugy - - СОДЕРЖАНИЕ - Бесі­ду вів Ми­ко­ла СТЕ­ПА­НОВ-БАЧИНСЬКИЙ

– Що ви­різ­няє АСК «Дністер» се­ред ін­ших стра­хо­вих ком­паній?

– Най­біль­шою пе­ре­ва­гою є те, що го­лов­ний офіс розта­шо­ва­ний у Ль­во­ві. Вре­гу­лю­ван­ня збит­ків три­ває швид­ше, ніж у пев­них за­галь­но­українсь­ких СК, які ма­ють філії у Ль­во­ві, ад­же не тре­ба уз­год­жу­ва­ти рі­шен­ня з цен­траль­ним офі­сом. Як­що го­во­ри­ти про нас, на­віть як­що для клієн­та необ­хід­ні пев­ні особ­ливі умо­ви страху­ван­ня або ін­ші чин­ни­ки, рі­шен­ня прий­маєть­ся швид­ко, опе­ра­тив­но і, що­най­го­лов­ні­ше, на міс­ці.

– Роз­ка­жіть про ос­нов­ні стра­хо­ві про­дук­ти ком­панії.

– Най­біль­шим по­пи­том ко­ри­сту­ють­ся обов’яз­ко­ві ви­ди страху­ван­ня: ци­віль­но-пра­во­вої від­по­ві­даль­но­сті влас­ни­ків на­зем­них транс­порт­них за­собів, так зва­на «ав­то­ци­віл­ка». Для клієн­тів, які ча­сто виїж­д­жа­ють за кор­дон, про­по­нує­мо Зе­ле­ну кар­ту, страху­ван­ня ме­дич­них вит­рат за кор­до­ном то­що. Що­до доб­ро­віль­них видів страху­ван­ня, по­пу­ляр­ни­ми є страху­ван­ня Каско, страху­ван­ня май­на: бу­дин­ків, квар­тир, меб­лів, тех­ніки і т. д. Вар­то зга­да­ти доб­ро­віль­но-зо­бов’язальне страху­ван­ня. Це сто­суєть­ся по­зи­чаль­ни­ків у бан­ках, чиє май­но пе­ре­бу­ває в за­ставі. У та­ких ви­пад­ках бан­ки ви­ма­га­ють страху­ван­ня. Для клієн­та це швид­ше ви­му­шене, ніж доб­ро­вільне страху­ван­ня. Ба­га­то, прав­да, за­до­во­лені, то­му що ма­ють стра­хо­вий за-

хист, але пи­тан­ня в то­му, чи страху­ва­ли­ся б во­ни, як­би не кре­дит.

– АСК «Дністер» від­чу­ла вплив еко­но­міч­ної кри­зи?

– Зви­чай­но, стра­хо­вий біз­нес не є окре­мим ви­дом еко­но­міки. Кри­за певним чи­ном по­гір­ши­ла по­каз­ни­ки з точ­ки зо­ру ви­плат. На­при­клад, ко­ли ми страху­ва­ли ав­то­мо­білі, курс до­ла­ра скла­дав 8 грн., від­по­від­но, пре­мії ми взя­ли за тим кур­сом. А ко­ли спра­ва до­хо­дить до вре­гу­лю­ван­ня стра­хо­во­го ви­пад­ку і ви­пла­ти від­шко­ду­ван­ня, то пла­ти­мо, орієн­ту­ю­чись, що до­лар те­пер ста­но­вить 26-27 грн. То­му за ми­ну­лий рік від­со­ток збит­ко­во­сті зріс. Але ми на­далі пра­ц­ю­є­мо, чіт­ко ви­ко­нує­мо взяті на се­бе зо­бов’язан­ня від­по­від­но до стра­хо­вих до­го­ворів, швид­ко і опе­ра­тив­но вре­гу­льо­вує­мо стра­хо­ві ви­пад­ки, ви­пла­чує­мо від­шко­ду­ван­ня. Ос­нов­ний наш скарб – це на­ші клієн­ти, то­му ми ро­би­мо все мож­ли­ве, щоб во­ни от­ри­ма­ли якіс­ну стра­хо­ву по­слу­гу і бу­ли за­до­во­лені серві­сом.

– Українсь­ка еко­но­міка ін­те­груєть­ся в єв­ро­пейсь­кі стан­дар­ти. Чи від­чув стра­хо­вий біз­нес вплив єв­ро­пейсь­ких ко­лег?

– Нав­ряд чи в най­б­лиж­чі п’ять-десять ро­ків єв­ро­пейсь­кі стра­хо­ві ком­панії змо­жуть мо­но­полі­зу­ва­ти або по­вністю за­хо­пи­ти українсь­кий ри­нок. До­свід ро­бо­ти ін­ших ком­паній на на­шо­му рин­ку по­ка­зує, що най­кра­ще пра­ц­ю­ва­ти з україн­ця­ми мо­жуть ли­ше україн­ці, ми має­мо особ­ли­вий мен­талі­тет. Зви­чай­но, як­що єв­ро­пейсь­кі стра­хо­ві ком­панії знай­дуть керів­ни­ка, вихід­ця з Украї­ни чи, на­при­клад, із слов’янсь­ких країн-сусідів, у них є пер­спек­ти­ви. Лю­дині з єв­ро­пейсь­ким мен­талі­те­том пра­ц­ю­ва­ти на на­шо­му рин­ку бу­де не­про­сто. Хо­ча до­свід єв­роін­те­гра­ції в страху­ван­ні був б по­зи­тив­ним, ми від­чу­ли б від­по­від­ний рівень яко­сті по­слуг і серві­су. Ос­нов­на пе­ре­ва­га іно­зем­них ком­паній в то­му, що во­ни ма­ють до­сить ве­ли­кий ка­пітал та під­кріп­лені ма­те­ринсь­ки­ми струк­ту­ра­ми.

– Осінь 2017 ро­ку – час прий­нят­тя па­ке­ту ре­форм. Се­ред них ме­дич­на, пен­сій­на, ав­то­страху­ван­ня? Ва­ше став­лен­ня до про­це­су?

– Сто­сов­но ре­фор­ми ав­то­страху­ван­ня, на мою дум­ку, слід під­ня­ти стра­хо­ві та­ри­фи. Тих гро­шей, які зби­ра­ють по «Ав­то­ци­віл­ці», не ви­ста­чає, про що свід­чить і те, що за­раз ду­же ба­га­то ком­паній або бу­ло ви­клю­че­но зі стра­хо­во­го бю­ро че­рез непла­то­спро­мож­ність, або збан­кру­ту­ва­ло.

Вар­тість страху­ван­ня «ав­то­ци­віл­ки» від­носно вар­то­сті ре­мон­тів недо­стат­ня, а су­ми не до­сить адек­ват­ні. То­му, я вва­жаю, по­тріб­но під­ня­ти вар­тість стра­хо­вих сум.

Що сто­суєть­ся ме­дич­но­го страху­ван­ня, чес­но ка­жу­чи, в ньо­го особ­ли­во не ві­рю. А все то­му, що по­вин­на бу­ти від­по­від­на ін­фра­струк­ту­ра при­ват­них клінік, щоб стра­хо­ва ком­панія мог­ла за­пла­ти­ти, на­пе­ред зна­ю­чи, що клініка на­дасть якіс­ні по­слу­ги. На­разі, в Україні це не роз­ви­ну­то.

Що­до пен­сій­но­го страху­ван­ня, у мене та­кож є дво­я­ке став­лен­ня. З од­но­го бо­ку, так, пен­сійне на­ко­пи­чу­вальне страху­ван­ня має пра­во на іс­ну­ван­ня. Во­но сти­му­лює лю­ди­ну, по­чи­на­ю­чи з юно­сті від­кла­да­ти ко­шти на влас­ну пен­сію. Од­нак, щоб пен­сійне на­ко­пи­чу­вальне страху­ван­ня роз­ви­ва­ло­ся, по­вин­ні бу­ти сут­тєві піль­ги для ро­бо­то­дав­ців. Тоді во­ни змо­жуть страху­ва­ти пра­ців­ни­ків і на­ко­пи­чу­ва­ти гро­ші на пен­сію.

– Як Ви вва­жає­те, чи по­зи­тив­но вплине на стра­хо­вий біз­нес впро­ва­д­жен­ня елек­трон­но­го полі­су?

– Пе­ре­ва­га елек­трон­но­го полі­су в то­му, що мож­на відра­зу пе­ревіри­ти, чи на­був він чин­но­сті. Але я ду­маю, що па­пе­ро­ва фор­ма полі­су збе­ре­жеть­ся. Клієн­то­ві спо­кій­ні­ше, ко­ли він про­чи­тав, за що за­пла­тив гро­ші і має на ру­ках жи­вий па­пір з мок­рою пе­чат­кою і під­пи­сом. Я зо­кре­ма люб­лю, щоб у мене все бу­ло на па­пе­рі.

– Як мож­на удос­ко­на­ли­ти про­це­си реєстра­ції і лі­цен­зу­ван­ня стра­хо­ви­ків?

– Ре­гу­ля­тор мав би слід­ку­ва­ти, щоб не до­пус­ка­ти та­ких ви­пад­ків, ко­ли ак­тив­ні стра­хо­ві ком­панії здійс­ню­ють ви­пла­ту за тих стра­хо­ви­ків, які збан­кру­ту­ва­ли. До­сить незро­зу­мі­лим є пи­тан­ня, чи все-та­ки від­да­дуть нас під юрис­дик­цію НБУ, чи ні. На мою дум­ку, стра­хо­вий ри­нок і бан­ківсь­кий ри­нок – це різ­ні га­лузі еко­но­міки. Як на мене, пра­виль­ні­ше бу­ло би за­ли­ши­ти стра­хо­вий ри­нок у Мін­фіні. Не менш ак­ту­аль­ним є про­цес об’єд­нан­ня стра­хо­вих асо­ціа­цій в од­ну струк­ту­ру, яка б від­сто­ю­ва­ла ін­те­ре­си рин­ку – і не тіль­ки стра­хо­ви­ків, але й страху­валь­ни­ків, – це ду­же доб­ре. Ра­но чи піз­но так ма­ло би від­бу­ти­ся, то­му що все-та­ки всі ми – стра­хо­ви­ки, всі ми зай­має­мо­ся од­ним, і са­ме в єд­но­сті на­ша си­ла. А ре­гу­ля­тор має сте­жи­ти за діяль­ністю стра­хо­вих ком­паній і слід­ку­ва­ти, щоб ті якіс­но ви­ко­ну­ва­ли свої зо­бов’язан­ня від­по­від­но до до­го­ворів з клієн­та­ми. Ре­гу­ля­тор по­ви­нен вчас­но ре­а­гу­ва­ти на скар­ги страху­валь­ни­ків і вміти розібра­ти­ся, чи ця скар­га має міс­це, чи во­на про­сто на­ду­ма­на. Це вхо­дить в йо­го обов’яз­ки. А про­фесіо­на­лам біз­не­су час ви­ко­ну­ва­ти своє за­в­дан­ня – пе­редусім якісне на­дан­ня стра­хо­вих по­слуг та ін­диві­ду­аль­ний під­хід до клієн­тів.

Андрій РИВАК, го­ло­ва прав­лін­ня стра­хо­вої ком­панії «Дністер»

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.