Розви­ток стра­хо­во­го по­се­ред­ництва в Україні

Finansovi poslugy - - СОДЕРЖАНИЕ -

Як пра­ви­ло, по­тен­цій­ний страху­валь­ник знай­о­мить­ся зі стра­хо­вою ком­панією че­рез стра­хо­во­го по­се­ред­ни­ка. Йо­го ком­пе­тент­ність і, у пер­шу чер­гу, на­дій­ність, вмін­ня пра­виль­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти кон­фі­ден­цій­ну ін­фор­ма­цією, на­да­ну клієн­том, фор­му­ють імідж стра­хо­вої ком­панії і рин­ку в ці­ло­му.

Про­те стра­хо­ві по­се­ред­ни­ки в си­сте­мі про­да­жу стра­хо­вих про­дук­тів в Україні ма­ло за­діяні.

Стра­хо­ві бро­ке­ри

Діяль­ність стра­хо­вих або пе­ре­стра­хо­вих бро­керів-нере­зи­ден­тів мо­же вклю­ча­ти кон­суль­ту­ван­ня, екс­перт­но-ін­фор­ма­цій­ні по­слу­ги, ро­бо­ту, пов’яза­ну з під­го­тов­кою, укла­дан­ням та ви­ко­нан­ням (су­про­во­дом) до­го­ворів страху­ван­ня (пе­ре­страху­ван­ня), в то­му числі що­до вре­гу­лю­ван­ня збит­ків у ча­стині одер­жан­ня та пе­ре­раху­ван­ня стра­хо­вих пла­те­жів, стра­хо­вих ви­плат за уго­дою із страху­валь­ни­ком або пе­ре­страху­валь­ни­ком та ін­ші по­се­ред­ни­ць­кі по­слу­ги у страху­ван­ні та пе­ре­страху­ван­ні за пе­реліком, вста­нов­ле­ним Нац­ком­фін­по­слуг.

До діяль­но­сті стра­хо­вих бро­керів за­сто­со­ву­ють­ся й об­ме­жен­ня:

– стра­хо­вий бро­кер не мо­же про­ва­ди­ти ін­ші ви­ди діяль­но­сті, в то­му числі по­се­ред­ни­ць­кої, Стра­хо­ве по­се­ред­ниц­тво як спо­сіб ре­алі­за­ції стра­хо­вих про­дук­тів є тра­ди­цій­ний для стра­хо­во­го біз­не­су, а стра­хо­ві по­се­ред­ни­ки – ос­нов­ні учас­ни­ки рин­ку ре­аль­но­го страху­ван­ня. Це пов’яза­но перш за все з тим, що низь­ка стра­хо­ва культура не спри­яє по­яві у лю­дей (по­тен­цій­них клієн­тів) ін­те­ре­су до страху­ван­ня, на­віть тоді, ко­ли у них об’єк­тив­но іс­нує по­тре­ба в цьо­му. крім по­се­ред­ни­ць­кої діяль­но­сті на стра­хо­во­му рин­ку;

– стра­хо­вий бро­кер мо­же укла­да­ти до­го­во­ри страху­ван­ня з од­ним стра­хо­ви­ком на су­му стра­хо­вих пла­те­жів, що не пе­ре­ви­щує 35 % за­галь­ної су­ми стра­хо­вих пла­те­жів за всі­ма до­го­во­ра­ми страху­ван­ня, укла­де­ни­ми цим бро­ке­ром про­тя­гом ро­ку;

– з ме­тою за­без­пе­чен­ня ліквід­но­сті опе­ра­цій стра­хо­во­го бро­ке­ра – юри­дич­ної осо­би роз­мір от­ри­му­ва­них ним стра­хо­вих пла­те­жів про­тя­гом кож­но­го квар­та­лу не по­ви­нен пе­ре­ви­щу­ва­ти роз­мір спла­че­но­го ста­тут­но­го фон­ду стра­хо­во­го бро­ке­ра;

– стра­хо­вий бро­кер має пра­во от­ри­му­ва­ти стра­хо­ві пла­те­жі, як­що він за­без­пе­чує на­бран­ня чин­но­сті до­го­во­ру страху­ван­ня не піз­ні­ше од­но­го дня піс­ля от­ри­ман­ня ним стра­хо­вих пла­те­жів. В ін­шо­му разі стра­хо­вий бро­кер не має пра­во от­ри­му­ва­ти стра­хо­ві пла­те­жі і їх пе­ре­раху­ван­ня (вне­сен­ня) має здійс­ню­ва­ти­ся без­по­се­ред­ньо стра­хо­ви­ку.

Реєстра­цію стра­хо­вих та пе­ре­стра­хо­вих бро­керів здійс­нює Нац­ком­фін­по­слуг.

Кіль­ка де­сят­ків про­фесій­них стра­хо­вих по­се­ред­ни­ків (з ураху­ван­ням пред­став­ництв між­на­род­них бро­керсь­ких ком­паній) – це вкрай ма­ло для українсь­ко­го рин­ку. Єв­ро-

пейсь­ка практика – на од­ну стра­хо­ву ком­панію десять стра­хо­вих бро­керів.

З по­явою кон­ку­рен­ції, особ­ли­во в ав­то­страху­ван­ні, з’яви­ли­ся стра­хо­ві бро­ке­ри, що по­сту­по­во зай­ма­ють усе біль­шу част­ку стра­хо­вих пла­те­жів на рин­ку. А це, у свою чер­гу, зму­си­ло стра­хо­ви­ків звер­ну­ти на них ува­гу і по­ча­ти бу­ду­ва­ти від­но­си­ни рів­но­прав­но­го спів­робіт­ництва. Як тіль­ки стра­хо­ві бро­ке­ри зай­муть хо­ча б 30% рин­ку страху­ван­ня, во­ни ста­нуть ре­аль­ною си­лою з якою бу­де раху­ва­тись ко­жен стра­хо­вик. За опри­люд­не­ни­ми да­ни­ми Нац­ком­фін­по­слуг част­ка бро­керів на стра­хо­во­му рин­ку не пе­ре­ви­щує 10% ва­ло­вих пре­мій, то­му як на роз­ви­ну­тих рин­ках до­ля стра­хо­вих бро­керів скла­дає 80-90%.

Важ­ли­ва скла­до­ва діяль­но­сті стра­хо­во­го бро­ке­ра в то­му, що він, на від­мі­ну від аген­та, неза­леж­ний учас­ник стра­хо­во­го рин­ку та, про­аналі­зу­вав по­тре­би страху­валь­ни­ка, про­по­нує йо­му декіль­ка про­по­зи­цій стра­хо­вих ком­паній що­до роз­мі­щен­ня ри­зи­ку, звер­нув ува­гу страху­валь­ни­ка на особ­ли­во­сті та­ких про­по­зи­цій.

Важ­ли­во від­зна­чи­ти, що під бро­ке­ра­ми ро­зу­мі­ють­ся: бро­ке­ри-ре­зи­ден­ти, пред­став­ництва бро­керів-нере­зи­ден­тів, які вклю­чені до дер­жав­но­го Реєст­ру стра­хо­вих та/або пе­ре­стра­хо­вих бро­керів, а та­кож бро­ке­ри-нере­зи­ден­ти, які по­ві­до­ми­ли Упов­но­ва­же­ний ор­ган про на­мір ве­сти діяль­ність в Україні в уста­нов­ле­но­му за­ко­но­дав­ством по­ряд­ку.

Всі ін­ші по­се­ред­ни­ки (далі – ін­ші по­се­ред­ни­ки), які не від­но­ся­ть­ся до ви­щез­га­да­них груп, не є стра­хо­ви­ми та пе­ре­стра­хо­ви­ми бро­ке­ра­ми з точ­ки зо­ру чин­но­го за­ко­но­дав­ства.

У зв’яз­ку із си­ту­а­цією, яка скла­ла­ся на стра­хо­во­му рин­ку, ко­ли не тіль­ки спо­жи­ва­чі стра­хо­вих по­слуг не ро­зріз­ня­ють бро­керів та ін­ших по­се­ред­ни­ків, але і керів­ни­ки стра­хо­вих ком­паній, необ­хід­но про­ве­ден­ня політи­ки з ор­гані­за­ції пра­виль­но­го ро­зу­мін­ня бро­керсь­кої діяль­но­сті у спо­жи­ва­чів стра­хо­вих по­слуг

Стра­хо­ві аген­ти

Історія роз­вит­ку агентсь­кої спра­ви в Україні свід­чить про тен­ден­цію ру­ху від по­біч­но­го, не ос­нов­но­го ви­ду діяль­но­сті різ­но­го ро­ду під­при­єм­ців (бан­кірів, дріб­них тор­гов­ців та ін­ших) до стра­хо­во­го аген­та, який пра­ц­ює за­ра­ди кон­крет­ної стра­хо­вої ор­гані­за­ції та тіль­ки в її ін­те­ре­сах. Кіль­кіс­ні по­каз­ни­ки ро­зріз­ня­ють­ся за­леж­но від роз­мі­ру СК: сто­лич­ні стра­хо­ви­ки ство­рю­ють ве­ли­кі агентсь­кі ме­ре­жі у ре­гіо­нах, а ре­гіо­наль­ні та міс­цеві – об­ме­жу­ють­ся своєю ад­міністра­тив­ною те­ри­торією і зрід­ка про­су­ва­ють свої пред­став­ництва до сто­ли­ці. Ви­нят­ком є ви­пад­ки пе­реїз­ду з ре­гіонів пев­них стра­хо­ви­ків до Киє­ва або ство­рен­ня там своїх пред­став­ництв, пе­ре­важ­но з ме­тою спо­сте­ре­жен­ня за си­ту­а­цією на рин­ку.

При­сут­ність про­від­них стра­хо­вих ком­паній у ре­гіо­нах і вза­є­модія з міс­це­ви­ми стра­хо­ви­ка­ми сти­му­лює розви­ток кон­ку­рен­ції. Про­ти­сто­ян­ня агентсь­ких ме­реж сто­лич­них, ре­гіо­наль­них (пе­ре­важ­но За­порі­ж­жя, Дні­п­ра, Хар­ко­ва та Ль­во­ва) та міс­це­вих стра­хо­ви­ків ви­кли­ка­но несум­лін­на кон­ку­рен­цією з бо­ку сто­лич­них філій і пред­став­ництв, в т.ч. за ра­ху­нок від­вер­то­го дем­пін­гу, від­тік фі­нан­со­вих ко­штів з ре­гіонів до цен­тру.

Як за­зна­чаєть­ся у стат­ті 15 За­ко­ну Украї­ни «Про страху­ван­ня» стра­хо­ві аген­ти це гро­ма­дя­ни або юри­дич­ні осо­би, які ді­ють від імені та за дору­чен­ням стра­хо­ви­ка і ви­ко­ну­ють ча­сти­ну йо­го стра­хо­вої діяль­но­сті: укла­да­ють до­го­во­ри страху­ван­ня, одер­жу­ють стра­хо­ві пла­те­жі, про­во­дять збір ін­фор­ма­ції про ви­ди стра­хо­вих по­слуг та стра­хо­ви­ків-кон­ку­рен­тів, здійс­ню­ють аналіз рин­ко­вої се­ре­ди. Кон­крет­ні­ше функ­ції стра­хо­во­го аген­та визна­чає по­са­до­ва ін­струк­ція (для штат­них спів­робіт­ни­ків) і агентсь­кою уго­дою (для по­за­штат­них аген­тів), ро­з­роб­ле­них для кож­ної стра­хо­вої ком­панії.

Стра­хо­ві ком­панії пов’язу­ють розви­ток агентсь­кої ме­ре­жі з роз­ши­рен­ням об­ся­гу страху­ван­ня за ме­жа­ми кор­по­ра­тив­но­го рин­ку, де по­тріб­но по­гли­б­лен­ня і роз­ши­рен­ня ін­диві­ду­аль­но­го фі­нан­со­во-еко­но­міч­но­го під­хо­ду до клієн­тів з бо­ку стра­хо­вих аген­тів. У біль­шо­сті СК Украї­ни ство­рен­ня агентсь­кої ме­ре­жі су­про­вод­жуєть­ся ви­су­ван­ням на пер­ший план необґрун­то­ва­ної на­дії, що ме­ре­жа са­ма по собі мо­же і має при­но­си­ти гро­ші, а агентсь­ка ме­ре­жа ча­сто сприй­маєть­ся керів­ни­ка­ми як окре­мий са­мо­до­стат­ній еле­мент стра­хо­вої ком­панії.

Пер­спек­ти­ви роз­вит­ку стра­хо­во­го по­се­ред­ництва

Ме­тою роз­вит­ку стра­хо­во­го по­се­ред­ництва є ство­рен­ня якіс­но­го, при­ва­б­ли­во­го і до­ступ­но­го для спо­жи­ва­чів (страху­валь­ни­ків, за­стра­хо­ва­них осіб, ви­го­до­на­бу­ва­чів) рин­ку стра­хо­вих по­слуг.

Се­ред ос­нов­них за­дач роз­вит­ку по­се­ред­ництва за­зна­чи­мо: удос­ко­на­лен­ня си­сте­ми за­хи­сту ін­те­ресів спо­жи­ва­чів стра­хо­вих по­слуг; за­без­пе­чен­ня на­се­лен­ня та під­при­ємств різ­ної фор­ми влас­но­сті ма­со­ви­ми стра­хо­ви­ми по­слу­га­ми (страху­ван­ня жит­тя, ме­дичне страху­ван­ня, ав­то­страху­ван­ня, страху­ван­ня май­на то­що); удос­ко­на­лен­ня ме­ханіз­му про­фесій­ної від­по­ві­даль­но­сті стра­хо­вих по­се­ред­ни­ків пе­ред спо­жи­ва­ча­ми стра­хо­вих по­слуг та стра­хо­ви­ми (пе­ре­стра­хо­ви­ми) ор­гані­за­ція­ми; кад­ро­ве за­без­пе­чен­ня, в т.ч. пра­цевла­шту­ван­ня осіб із ви­щою освітою, що дасть змо­гу змен­ши­ти на­ван­та­жен­ня на бюд­же­ти дер­жав­них служб зай­ня­то­сті; при­ве­ден­ня віт­чиз­ня­но­го стра­хо­во­го рин­ку у від­по­від­ність до світо­вих стан­дар­тів та ре­ко­мен­да­цій ЕС; ін­фор­ма­цій­но-аналітичне за­без­пе­чен­ня стра­хо­во­го по­се­ред­ництва.

Сер­гій ІНШАКОВ, Ди­рек­тор Фе­де­ра­ції стра­хо­вих по­се­ред­ни­ків Украї­ни

Newspapers in Russian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.